Резюме

Поняття економічної безпеки є синтетичним та таким, що пов’язане із загальним станом економіки, її ефективністю, комплексом факторів, які характеризують соціальну стабільність. Фактично йдеться про своєрідну стратегічну рівновагу в комплексі усіх складових соціально-економічного розвитку.

За роки незалежності в Україні не вдалося створити цілісної системи економічної безпеки; країна є залежною від багатьох внутрішніх та зовнішніх чинників економічного розвитку, які лише за умови свого хиткого балансу забезпечують більшу або меншу стабільність ситуації.

Інструментами позитивного впливу на механізм відкритої економіки України повинні стати продумана та цілеспрямована стратегія стимулювання експортоорієнтованих та технологічно авангардних галузей із використанням таких, що стали традиційними в багатьох країнах із розвинутою ринковою економікою методів податкових, митних пільг, організаційної підтримки, а на етапі фінансової стабілізації й більш активної точкової кредитної політики.

Загальному поліпшенню основних параметрів механізму міжнародної економічної діяльності, який, будучи великою господарською системою, характеризується певною інерційністю та лімітується цілком об’єктивними факторами розвитку, можуть сприяти і конкретні оперативні дії виконавчої влади та законодавця. Ними мають стати захист споживчого ринку України від низькоякісної продукції іноземного виробництва через чіткіший та суворіший режим сертифікації та контролю за якістю.

З метою забезпечення більшого припливу в Україну іноземних інвестицій потрібні як заходи безпосередньо адміністративно-нормотворчого характеру (вдосконалення, а головне — стабільність та наступність правової бази, передбачуваних і регулятивних заходів та етапів економічної реформи, зокрема приватизації), так і розвиток ринкової й виробничої інфраструктури у вигляді банківського та страхувального забезпечення, поліпшення інформаційної, транспортної мережі тощо.

Особливу напруженість у міжнародних контактах із приводу зовнішніх запозичень викликає той факт, що можливість виконання Україною зовнішніх боргових зобов’язань сьогодні залежить від отримання нових кредитних ресурсів, а також від позитивного рішення кредиторів щодо питань реструктуризації наявного боргу.

Важливими складовими політики із забезпечення кращих передумов розв’язання боргової кризи в Україні, а також аспектами монетарної стратегії є комплекс заходів, спрямованих на поліпшення умов співробітництва з приватними кредиторами, міжнародними фінансовими організаціями, оптимізація митно-тарифної політики, гарантування економічної безпеки держави

< Назад   Вперед >
Содержание