3. Місце та значення юридичних клінік у системі освіти та суспільства
Розглядаючи стан справ в галузі прав людини сьогодні, повсякденне життя показує недостатні умови в їх реалізації та захисті. Держава в особі своїх установ та структур не в змозі створити передумови для повної реалізації рівних прав і свобод та їх захисті для всіх громадян. Соціальне становище більшості українців не дає можливості їх в повній мірі реалізувати. Недосконалість правової сиcтеми, постійна її трансформація, також створює бар’єри правозахисту. Одночасно низька правова культура та правова свідомість населення викликають такі симптоми як правовий нігілізм і невіру в можливість захисту. Нарешті, наявною є потреба реформування й вдосконалення вищої юридичної школи, яка б готувала високоякісних фахівців у відповідності до викликів та потреб сьогодення (створювала умови для необхідного збагачення правовими знаннями й навиками всього суспільства, піднімаючи тим самим рівень його правосвідомості та правової культури, у відповідності до покликання, завдань та потенціалу). Як видно, на сьогодні вкрай гостро відчувається потреба в таких формуваннях та інституціях, як юридичні клініки. Адже їх метою є правова допомога малозабезпеченим громадянам та практична освіта студентів-юристів.
Існування певного прошарку організованих груп людей, прошарку громадськості, яка може об’єднуватися і відстоювати визначені свої інтереси перед державою, є однією з найхарактерніших рис громадянського суспільства при зіставленні особистості і держави, оскільки самому індивіду важко захищати свої права і інтереси перед державою.
Надзвичайної актуальності набувають дослідження щодо шляхів формування громадянського суспільства в Україні і, зокрема, стосовно інституцій та формувань, через які громадяни можуть ефективно реалізувати і захистити свої законні права та інтереси.
Правопросвітницька діяльність юридичних клінік також має вагоме значення. При будівництві правової держави і розвитку громадянського суспільства підвищена необхідність формування правосвідомості і високої правової культури всіх суб’єктів суспільних відносин, оскільки без них неможливо побудувати таку державу і суспільство. Проте в умовах економічної кризи багато людей залишається безробітними, без засобів до існування, що в значній мірі штовхає їх до правового нігілізму і правопорушень. Важливим завданням у розвитку громадянського суспільства має бути поширення і вкорінення серед людей цінностей громадянського суспільства, знань про права й державний устрій, виховання поваги до закону, вмінь відповідно діяти. Правова просвіта, як одна з форм правового виховання, має обмежені завдання – дати певні знання з тих чи інших питань права, роз’яснити чинне законодавство, вказати правомірні варіанти поведінки в тій чи іншій життєвій ситуації. З огляду на вище вказане стає очевидним, що значною мірою, і доволі ефективно, це завдання, поряд з іншими установами і закладами, здійснюють юридичні клініки.
Тенденції розвитку юридичних клінік підтверджують, що вони більш спроможні, у порівняні з державними організаціями, ефективно забезпечити реалізацію права, закріпленого ст. 59 Конституції України, надання безкоштовної правової допомоги громадянам України. Це поступово руйнує стереотип недоступності і неможливості захисту своїх прав та інтересів.
Далі, визначаючи роль юридичних клінік у формуванні громадянського суспільства, підкреслимо, що крім, так би мовити, “зовнішніх” завдань, участь у роботі юридичних клінік надзвичайно важлива для самих студентів. З однієї сторони, вони набувають навичок соціальної перцепції: здатність адекватного і повного пізнання себе й інших людей і відносин; досвіду ділового спілкування; комплекс навичок, що забезпечують соціально-психологічну компетентність – здатність ефективно взаємодіяти з оточенням; практики роботи з інформацією та документами; навичок керування і “самоменеджмент” та ін. З іншої сторони, формуються специфічні навички, необхідні для виконання професійних обов’язків, підвищується фаховий рівень, правова культура.
Участь студентів у діяльності юридичних клінік розкриває їх індивідуальність, відчуття їхньої причетності до вирішення громадських справ, відповідно це стверджує самореалізацію, що, власне, сприяє розвитку громадянського суспільства, як такого. Основними рисами особистості як основи громадянського суспільства є розумність і здатність мислити; відповідальність; можливість передбачати результати своїх вчинків; індивідуальність; певна міра свободи, тобто індивідуальна автономія як стосовно соціуму, так і держави. Така особистість є самоцінна, самодостатня, здатна до конструктивної взаємодії з іншими в ім’я спільних інтересів та цінностей.
Отже, юридичні клініки – це формування, що створені для практичного навчання студентів юридичних факультетів і здійснють правозахисну і правопросвітницьку діяльність на базі громадських організацій у співпраці з ВНЗ.
Для забезпечення належного місця юридичних клінік в суспільному житті, виокремлення їх як дійсно дієвого інституту громадянського суспільства необхідно суттєво підвищити професійність та результативність їх діяльності. Важливою є також поінформованість суспільства, в першу чергу юридичної спільноти, про значимість юридичних клінік для якісного покращення вищої юридичної освіти, ліквідації правового нігілізму серед населення.
Отже, активізація та стимулювання розвитку юридичних клінік в Україні є одним із напрямів формування високої правової культури і правової свідомості, ствердження свободи і демократії, через які можна наблизити досягнення конституційної мети – формування громадянського суспільства і правової держави.
4. Скласти ухвалу суду
УКРАЇНА
КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
про об’єднання адміністративних справ в одне провадження
19 листопада 2008 року Справи № 2-а-ХХХХХ/08,
Суддя Київського окружного адміністративного суду Фамілія І.П., розглянувши позовну заяву приватного підприємства «ХХХХХХХХХХ»
до ХХХХХХХХХХ
про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення
ВСТАНОВИВ:
Подана заява відповідає вимогам, встановленим ст. 106 КАС України. Підстави для повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження у справі відсутні. В справі достатньо доказів для призначення справи до розгляду в судовому засіданні. В провадженні суду є аналогічна справа за позовом приватного підприємства «ХХХХХХХХХХ» до ХХХХХХХХХХ, про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення.
На підставі викладеного, керуючись ст. 116, ст. 107 КАС України, –
УХВАЛИВ:
Відкрити провадження по справі за позовом приватного підприємства «ХХХХХХХХХХ» до ХХХХХХХХХХ про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення.
Об’єднати дану справу в одне провадження із справою № 2-а-ххххх/08 за позовом приватного підприємства „ХХХХХХХХХХ” до ХХХХХХХХХХ про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення присвоївши № 2-а-ххххх/08.
Призначити справу до розгляду в судовому засіданні 23.10.2008 року о 10 год.00 хв. в приміщенні Київського окружного адміністративного суду за адресою М.Київ з участю сторін.
Відповідно до ст.71 КАС України в адміністративних справах обов’язок доказування покладається на суб’єкта владних повноважень.
Запропонувати відповідачу в разі невизнання адміністративного позову подати до 23.10.2008 року заперечення проти позову та докази на обґрунтування цих заперечень.
Копію ухвали та інформацію про права та обов’язки сторін невідкладно направити особам, які беруть участь у справі. Відповідачу також направити копію позовної заяви та додані до неї документи.
На судове засідання викликати осіб, які беруть участь у справі.
Справа розглядатиметься суддею одноособово
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Фамілія І.П.
Висновки
Відповідно до мети та завдань юридичної клініки вищого навчального закладу, для її повного та ефективного функціонування, керівництво юридичної клініки і вищого навчального закладу організовує й забезпечує: )