Отчет за производственную практику по агрохимии и системе применения удобрений
УКРАРЗНАНАЦРЖОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНРЖВЕРСИТЕТ
РЖНСТИТУТ МАГРЖСТРАТУРИВа
ЗВаВВаРЖ Тпро виробничу практику
Студент Макаренко Михайло ВiкторовичВа
магiстратуриВа
Керiвник практики
доцент Розстальний Василь РДвтихiiвичВа
Киiв 2001Змiст
ВСТУП.................тАжтАж.тАжтАжтАж3Ва
1Ва Мета, завдання практикиВа.......тАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАж.......Ва5Ва
2Ва Загальнi вiдомостi про господарство.....тАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАж.Ва6Ва
3Ва Грунтово-клiматичнi умови господарстваВатАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАж.....Ва12Ва
3.1ВаКлiматичнi умови........тАжтАжтАжтАжтАжтАж.тАжтАжтАж..Ва12Ва
3,2 Рельiф та грунтовi водитАжтАжтАжтАжтАжтАж14
3,3 Грунти господарстватАжтАжтАжтАжтАжтАжтАж.15
- Заходи по захисту грунтiв вiд деградацii, ерозii, наслiдкiв аварii на
ЧАЕС..............Ва18Ва
5Ва Агрохiмiчна служба, агрохiмiчне забезпечення i обслуговування..........тАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАж........Ва20Ва
6Ва Технологiя зберiгання та внесення добрив...тАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАж...Ва23Ва
- Система удобрення культур в сiвозмiнах та
- розрахунок балансу гумусу та елементiв живленняВа....тАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАж..Ва26Ва
8.ВаТехнологiя вирощування озимоi
пшеницi, технологiчна картаВаВа.......тАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАж........Ва30Ва
9Ва Умови альтернативного ведення землеробства.тАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАж...Ва35Ва
10ВаНауково-дослiдна робота........тАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАж.....Ва36Ва
11ВаОхорона працi.............тАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАж.....Ва38Ва
ВИСНОВКИ..............тАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАж.тАж..........Ва39Ва
СПИСОК ЛРЖТЕРАТУРИ.....тАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАж.............Ва40Ва
ВСТУП
Одним з головних напрямкiв розвитку сiльськогосподарського виробництва i хiмiзацiя, наукове забезпечення якоi призвана здiйснювати агрохiмiчна наука.
Хiмiзацiя сiльського господарства ВатАФ ВаВаВаце
всебiчно-обгрунтоване використання хiмiчних речовин в сiльському господарствi. Хiмiзацiя поiднуi виробництво добрив i науково-обгрунтоване iх використання, хiмiчну мелiорацiю грунтiв, захист рослин вiд шкiдникiв i хвороб, боротьба з бур'янами, широке використання продуктiв хiмiчного виробництва в рослинництвi i тваринництвi.
Ефективнiсть мiнеральних добрив пiдвищуiться на фонi застосування органiчних добрив. Багаточисельнi дослiди в нашiй краiнi i за кордоном свiдчать про великий вплив органiчноi речовини на бiологiчнi, агрохiмiчнi i фiзико-хiмiчнi фактори родючостi. Тому вiрно розроблена система удобрення культур в сiвозмiнi обумовлюi одержання високих i стабiльних врожаiв всiх сiльськогосподарських культур сiвозмiни з високою окупнiстю одиницi добрива.
Виконання завдання по хiмiзацii покладено на пункти хiмiзацii i агрохiмiчнi об'iднання, агрохiмiчнi центри.
Говорячи про роль мiнеральних добрив, неможливо забувати, що для отримання високих та сталих врожаiв велике значення маi застосування органiчних добрив, вапнування кислих грунтiв, гiпсування солонцюватих грунтiв i iншi прийоми окультурення орного шару. Пiдвищення ефективностi добрив в бiльшiй мiрi залежить вiд конкретних умов, доз добрив, строкiв i способiв iх внесення. При широких масштабах застосування в сiльському господарствi мiнеральних i органiчних добрив, мелiорантiв, пестицидiв, стаi необхiднiсть комплексного вивчення iх впливу не тiльки на родючiсть грунтiв, урожай i якiсть продукцii, а й на навколишнi середовище. Стоiть завдання розробити екологiчно допустимi дози внесення добрив i пестицидiв в сiвозмiнi, застосувати природозберiгаючi технологii iх внесення.
Велике значення маi запобiгання деградацii грунтiв, яка проявляiться у явищах техногенного пiдкислення грунтiв, дегумiфiкацii, змiнi агрегатного складу.
Необхiдно забезпечити бездефiцитний баланс органiчноi речовини. Обов'язково треба боротися з ерозiiю, оскiльки вона завдаi значноi економiчноi шкоди i оцiнювати ii розмiри.
1Ва Мета, завдання практики
Основна мета виробничоi практикиВатАФпiдготовити студента до самостiйноi роботи в сiльськогосподарському виробництвi, наукових установах, чи в сферi сервiсного обслуговування виробництва, а також продовження польових i лабораторних дослiджень згiдно iндивiдуального плану слухачiв магiстратури.
Основне завдання практикиВатАФпрактично закрiпити отриманi теоретичнi знання з системи застосування добрив та охорони грунтив.
Практика ставить такi завдання:
тАФВаознайомитись з виробничою дiяльнiстю господарства, грунтами, роботою агрохiмiчноi служби, технологiчними процесами в рослiнництвi та тваринництвi;
тАФВанавчитись визначати агрохiмiчну, екологiчну i економiчну ефективнiсть застосування мiсцевих i мiнеральних добрив, засобiв захiсту рослин, хiмiчних мелiорантiв;
тАФВанавчитися аналiзувати результати дiяльностi господарства, проводити польовi дослiди, дослiдження грунтiв, проводити грунтову та рослинну дiагностику i контроль якостi продукцii, аналiзувати данi попереднiх турiв агрохiмiчних дослiджень грунтiв;
тАФВазакрiпити навички складання агрохiмiчних картограм, технологiчних карт, еколого-агрохiмiчного паспорта;
тАФВанавчитися приймати вiрнi рiшення.
2Ва Загальнi вiдомостi про господарство
РЖсторiя Агрономiчноi дослiдноi станцii бере свiй початок вiд радгоспу тАЬМитницяi Саливонкiвського цукрокомбiнату, який був органiзований в 1921Вароцi. ВВа1956Вароцi Постановою ЦК КП Украiни i Ради Мiнiстрiв УРСР вiд 10.05.1956Вароку №524Ваi наказом Мiнiстерства вищоi освiти УРСР вiд 24.05.1956Вароку №390ВатАЬПро прийняття радгоспiв сiльськогосподарськими учбовими закладамиi радгосп тАЬМитницяi був переданий в пiдпорядкування Украiнськiй сiльськогосподарськiй академii вiд 23.03.1956Вароку №84ВатАЬПро об'iднання Митницькоi Агрохiмiчноi дослiдноi станцii та Митницького учбово-дослiдного господарстваi створена Агрономiчна дослiдна станцiя. Постановою Кабiнету Мiнiстрiв Украiни вiд 01.06.1995Вароку №387ВатАЬПро Нацiональний аграрний унiверситетi та наказом Мiнсiльгосппроду Украiни вiд 29.06.1995Вароку №157ВаАгрономiчна дослiдна станцiя передана в пряме пiдпорядкування Нацiональному аграрному унiверситету.
Пiдприiмство спецiалiзоване на виробництвi молока, м'яса, зернових та технiчних культур. Площа сiльськогосподарських угiдь 1056,2Вага в тому числi рiллi 934,2Вага. НаВатериторii розташований один населенний пунктВатАФсело Пшеничне, де проживаi 683Вачоловiк, з них 168Вачоловiк пенсiонери та 190Вачоловiк працюючих.
Агростанцiя займаi вигiдне економiчне i географiчне положення. НаВавiдстанi 3Вакм проходить автодорожна магiстраль обласного значення, яка зв'язуi Агростанцiю з районним центром м. Василькiв та обласним центромВам. Киiвом. Вiдстань до районного центру 28Вакм, а до обласного 54Вакм.
Пiдприiмство маi в розпорядженнi склади, майстернi, гараж, торговий центр, гуртожитки, житловi будинки, тваринницькi примiщення, дорогу з твердим покриттям i iншi необхiднi для господарювання споруди.
Протягом восьми рокiв машинно-тракторний парк не поповнювався. Укомплектованiсть сiльгоспмашинами на низькому рiвнi. Значна частина засобiв механiзацii фiзично та морально застарiлi. ВВазв'язку з таким станом технiки частина основних виробничих процесiв виконуiться несвоiчасно, в результатi чого знижуiться рiвень продуктивностi землi, худоби та працi.
Виробництво i реалiзацiя продукцii
Рослинництво
ВВапiдприiмствi налiчуiться така кiлькiсть земельних угiдь:
Загальна площа землi 1147,9Ва
вВат.ч. сiльгоспугiддя 1056,2Ва
з них рiлля 934,5Ва
сiножатi 37,3Ва
пасовища 81,7Ва
плодовi насадження Ва2,7Ва
Грунти. Основну частину в складi грунтiв займають чорноземи звичайнi тАФ бiльше 70%, бiля 15% тАФчорноземи лучнi, також маiмо в складi грунтiв чорноземи опiдзоленi, лучно-чорноземнi та дерново-опiдзоленi грунти.
Рослинництво обслуговуi тракторно-польова бригада, в якiй нараховуiться 25Ватракторiв рiзних марок, в тому числi 4Вагусеничних, 9Вазернозбиральних комбайнiв, 2Василосозбиральнi та 2Вабурякозбиральнi комбайни i iнша грунтообробна та посiвна технiка, а також автопарк з наявнiстю 36Ваавтомобiлiв, реммайстерня, будiвельна бригада, столова.
Однiiю з найважливiших культур, що вирощуються в господарствi, i озима пшениця. РЗй буде придiлена особлива увага. ВВаструктурi зернових ця культура займаi 48%. Господарство проводить посiв декiлькох сортiв озимоi пшеницi тАФМиронiвська 61, Миронiвська 33, Мiрич. Цi сорти цiняться високою врожайнiстю до 70Вац/га i бiльше, високим вмiстом клейковини, що становить бiльше 24% та бiлкуВатАФ13тАФ%, стiйкi до хвороб, користуються на ринку попитом, як цiнний товар. ВВанаступнi роки передбачаiться збiльшити площi посiву пшеницi до 200Вага, а за рахунок внесення мiнеральних добрив та застосування засобiв захисту рослин, збiльшити валовий збiр до 1875Ват в 2002Вароцi.
ЯчмiньВатАФсорт тАЬМiрозii тАФпивоварний з низьким вмiстом бiлку. ВВанаших умовах урожайнiсть становить 50Вац/га.
ГорохВатАФсорт тАЬЛiлеяi тАФбобова культура, маi високi харчовi якостi, урожайнiсть 27Вац/га.
ЗВатехнiчнихВатАФцукровi буряки. Незважаючи на те, що процес вирощування складний i клопiткий, ця культура в господарствi необхiдна, як продукт харчування, а також як корм для годiвлi тварин, отримання цукру та надходження прибутку.
Овочi в господарствi передбачено вирощувати лише для забезпечення iдальнi своiми овочами, для харчування працiвникiв та студентiв.
Обсяги та структура виробництва продукцii рослинництва наведенi в табл.Ва1.
Таблиця 1тАС Площi посiву та врожайнiсть основних
сiльськогосподарських культур по агрономiчнiй дослiднiй станцiiВаНАУ
Показники
|
1999 р.
|
2000 р.
|
|
|
|
|
площа
|
валовий
|
Урожайнi-
|
площа
|
валовий
|
Урожайнi-
|
|
га
|
збiр,т
|
сть,ц/га
|
га
|
збiр,т
|
сть,ц/га
|
Зерновi всього
|
290
|
11886
|
41,1
|
330
|
11934
|
36,1
|
Озима пшениця
|
100
|
5646
|
56,5
|
160
|
6126
|
38,3
|
Ярi зерновi
|
190
|
6240
|
32,8
|
170
|
5798
|
34,1
|
Ячмiнь
|
160
|
5042
|
31,5
|
100
|
4184
|
41,8
|
Овес
|
10
|
594
|
59,4
|
10
|
742
|
74,2
|
Просо
|
тАФ
|
тАФ
|
тАФ
|
5
|
129
|
25,8
|
Горох
|
10
|
402
|
40,2
|
40
|
562
|
14,1
|
Гречка
|
10
|
202
|
20,2
|
15
|
178
|
11,9
|
Технiчнi культури
|
51
|
х
|
х
|
13
|
х
|
х
|
Цукровi буряки
|
48
|
14132
|
294
|
10
|
4220
|
422
|
Рiпак
|
3
|
11
|
3,7
|
3
|
15
|
5,0
|
Овочi
|
5
|
412
|
82,4
|
9
|
381
|
42,3
|
Столовий буряк
|
2
|
291
|
145,5
|
2
|
117
|
58,5
|
Морква
|
0,5
|
15
|
30,0
|
1
|
108
|
108
|
Цибуля
|
1
|
2
|
2,0
|
3
|
143
|
47,7
|
Коромовi культури
|
588
|
х
|
х
|
582
|
х
|
х
|
Кормовi буряки
|
25
|
12043
|
482
|
25
|
12000
|
480
|
КукурудзаВатАФна с.
|
150
|
22295
|
148
|
170
|
41125
|
242
|
на зелений корм
|
70
|
14479
|
207
|
70
|
22974
|
328,2
|
1-рiч.трав всього
|
363
|
66712
|
184
|
307
|
32235
|
105
|
Багат.трав,всього
|
50
|
5825
|
117
|
80
|
9495
|
118
|
Всього площа
|
934
|
х
|
х
|
934
|
х
|
х
|
Показники продуктивностi тваринництва значно знизились, що призвело до зменшення товарноi продукцii, а разом з тим зменшення прибутку (див. табл.2).
Таблиця 2тАС Основнi показники розвитку тваринництваВаза
1999тАФВар. по агрономiчнiй дослiднiй станцiiВаНАУ
Показники
|
1999
|
2000
|
1
|
2
|
3
|
Поголiв'я тварин, гол.
|
884
|
790
|
ВРХ, гол.
|
754
|
670
|
Корови, гол.
|
300
|
300
|
Свинi, гол.
|
130
|
120
|
Свиноматки, гол.
|
30
|
30
|
Надоiли молока, ц
|
11460
|
8755
|
Удiй на одну фуражну корову, кг
|
3820
|
2918
|
Середньодобовий удiй, кг
|
10,5
|
8,0
|
Реалiзацiя молока
|
9366
|
6901
|
% товарностi
|
81,7
|
78,9
|
Середньодобовий прирiст ВРХ, г
|
369
|
408
|
Середньдобовий прирiст свиней, г
|
150
|
138
|
Вироблено м'яса всього, ц
|
774
|
742
|
в т.ч. ВРХ, ц
|
726
|
703
|
Продовження табл.Ва2Ва
1
|
2
|
3
|
свинини, ц
|
48
|
39
|
Вироблено на 100 га с/г угiдь молока, ц
|
1085
|
829
|
Вироблено на 100 га с/г угiдь яловичини, ц
|
68,8
|
66,6
|
Вироблено на 100 га рiллi свинини, ц
|
5,1
|
4,2
|
Реалiзовано в живiй вазi всього, ц
|
426
|
642
|
в т.ч. ВРХ, ц
|
405
|
597
|
Вироблено на 100 га с/г угiдь м'яса, ц
|
73
|
70,3
|
Народилося телят, гол.
|
312
|
323
|
Народилося свиней, гол.
|
218
|
268
|
Народилося коней, гол.
|
тАФ
|
6
|
Загинуло телят, гол.
|
17
|
22
|
Загинуло поросят, гол.
|
34
|
28
|
Застосування прогресивних технологiй вирощування
сiльськогосподарських культур базуiться на технологiчних картах, складених групою науковцiв НАУ пiд керiвництвом професораВаВ.П.Гудзя за методикою комп'ютерних розрахункiв, що розроблена проректором МельникомВаРЖ.РЖ.
Господарство маi польову, зерно-просапну десятипiльну сiвозмiну з наступним чергуванням культур:
1.ВаКонюшина
2.ВаОзима пшениця
3.ВаЦукровi буряки
4.ВаКукурудза на зерно
5.ВаКукурудза на силос
6.ВаГорох
7.ВаОзима пшениця
8.ВаЦукровi буряки, кормовi буряки
9.ВаКукурудза на силос
10.Ячмiнь + багаторiчнi трави
УВагосподарствi також i прифемська кормова сiвозмiна, яка забезпечуi потреби тваринництва у кормах. Вона маi таке чергування культур:
1.ВаЛюцерна (вивiдне пасовище)
2.ВаКукурудза на силос
3.ВаОзимi на зелений корм, поукiсно кукурудза на зеленийВакорм
4.ВаКукурудза на зелений корм + люцерна раз в 3тАФВароки
Врожайнiсть основних сiльськогосподарських культур i меншою, нiж це можливо в данiй зонi через недостатню культуру агротехнiки та брак коштiв для закупiвлi добрив, засобiв захисту рослин, технiки, елiтного насiння.
3Ва Грунтово-клiматичнi умови господарства
3.1ВаКлiматичнi умови
Темпи росту i розвитку рослин, урожай i якiсть сiльськогосподарських культур в значнiй мiрi залежать вiд метереологiчних умов.
Клiматичнi умови у Василькiвському районi Кiiвськоi области i сприятливими для вирощування багатьох сiльськогосподарських культур, в тому числi й озимоi пшеницi (Агроклiматичний довiдник, 1989).
Територiя району маi нахил в напрямi з пiвдня на пiвнiч та з заходу на схiд. Завдяки цьому географiчна широта не впливаi на рiст температур з пiвночи на пiвдень. Температура в пiвденнiй частинi областi знижуiться за рахунок пiдвищення висоти поверхнi над рiвнем моря.
Клiмат мiсцевостi помiрно континентальний.
Територiя Василькiвського району лежить в пiвнiчнiй частинi Лiсостепу й межуi з пiвденними районами зони Полiсся. Василькiвський район знаходиться на територii помiрно-теплого, помiрно-зволоженого агроклiматичного пiдрайону Киiвськоi областi. Сума активних температур складаi 2500тАФВа0С.ВаОстаннi веснянi заморозки закiнчуються в кiнцi травня, а першi осiннi починаються в кiнцi вересня. Вегетацiйний перiод рослин з температурою вище +5Ва0СВаскладаi 215Ваднiв.
ВВапорiвняннi з середнiми багаторiчними даними температура повiтря в першi декади вiдновлення вегетацii рослинами була дещо вищою, а кiлькiсть опадiвВатАФнижчою на 10тАФВамм. ВВаостаннi декади вегетацiйного перiоду температура повiтря була дещо вищою за середню багаторiчну, проте кiлькiсть опадiв була меншою. ЦеВавiдповiдно впливало на рiст i розвиток рослин протягом вегетацiйного перiоду, надходження поживних речовин iз грунту в рослини.
УВатаблицi 3Ванаведена детальна характеристика клiматiчних умов агрономiчноi дослiдноi станцii.
Таблиця 3.- Характеристика метеорологiчних умов (по даним
агрономiчноi дослiдноi станцiiВаНАУ)
тФмВа тФР
|
2000
|
2001
|
|
|
|
|
IX
|
Х
|
ХI
|
ХII
|
I
|
II
|
III
|
IY
|
Y
|
YI
|
YII
|
YIII
|
Середньомi-
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
сячна
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
температура,
|
16,9
|
9,3
|
3,1
|
-4,0
|
-5,1
|
-1,4
|
2,0
|
12,0
|
14,4
|
16,8
|
18,6
|
20,5
|
0С
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Середньомi-
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
сячна
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
багаторiчна
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
температура,
|
11,6
|
0,9
|
-0,7
|
-3,2
|
-6,2
|
-5,6
|
-0,8
|
6,9
|
17,2
|
19,1
|
18,2
|
18,3
|
0С
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Середньомi-
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
сячна
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
кiлькiсть
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
опадiв, мм
|
16,4
|
30,1
|
43,5
|
31,8
|
25,2
|
33,1
|
22,6
|
38,4
|
30,7
|
56,6
|
42,4
|
6,0
|
Середньомi-
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
сячна
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
багаторiчна
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
кiлькiсть
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
опадiв, мм
|
38,2
|
39,4
|
32,1
|
43,4
|
28,0
|
27,1
|
29,3
|
40,0
|
51,3
|
65,4
|
68,1
|
61,4
|
Загалом можна вiдмiтити, що погоднi умови року були4сприятливими для отримання доброго врожаю. Проте, недостатня4кiлькiсть опадiв в перiод наливу зерна зернових культур та4росту коренiв бурякiв значною мiрою вiдбилась на отриманому4врожаi.4
3.2ВаРельiф та грунтовiВаводи
Рельiф мiсцевостi плоско-рiвнинний (Киiвське плато).4Грунтовi води залягають на глибинi 2тАФ2,5Вам. Мiкрорельiф досить4розвинений, що часто спричиняi утворення на полях господарства4численних блюдець та мiсцеве вимокання озимих зернових культур.4
Рельiф територii тАФслабкохвиляста рiвнина з незначними4вiдкритими пониженнями. Рельiф поверхнi впливаi на розподiл4опадiв та нагрiвання грунту, що, в свою чергу, вiдбиваiться на4розвитку рослин.4
Грунтовi води на територii залягають неглибоко i у вологi4роки по капiлярам досягають верхнiх горизонтiв грунту. ВВапосушливi роки рiвень грунтових вод знижуiться, внаслiдок чого4повiтряно-водний режим наближаiться до чорноземiв плато.4
3.3ВаГрунти господарства
ВВаструктурi грунтiв переважають чорноземи звичайнi бiля470%, чорноземи лучнi тАФ20%, також маiмо в складi грунтiв4лучно-чорноземнi та чорноземи опiдзоленi. Чорноземи лучнi4характеризуються наявнiстю карбонатiв, лiнiя яких змiнюiться4вiд поверхнi до 1,2тАФ,5Вам в залежностi вiд умов зволоження, що4значною мiрою впливаi на фосфатний режим грунтiв. Чорноземи4звичайнi та чорноземи лучнi мають високу забезпеченiсть по4азоту та фосфору i середню та низьку по калiю (по Мачигiну).4Вмiст гумусу 4тАФ,8ВаВа%. Реакцiя водноi витяжки близька до4нейтральноi, що забезпечуi сприятливi умови для росту i4розвитку бiльшостi культур.4
ВВаструктурi грунтiв важливе мiсце займають4лучно-чорноземнi грунти. ПоВазовнiшнiх ознаках лучно-чорноземнi4грунти вiдрiзняються вiд чорноземiв потужних вкороченим4профiлем, наявнiстю оглеiння з глибини 130тАФВасм, що чiтко4проявляiться у сизуватому забарвленнi й наявностi ржавих плям,4вiдсутностi карбонатноi плiсняви (хоч грунти й скипають вiдВа10Ва
%Ва HCl з поверхнi). Карбонати в цих грунтах знаходяться в4непомiтнiй формi.4
ПоВагранулометричному складу лучно-чорноземнi грунти4вiдносяться до крупнопилувато-легкосуглинкового.4
Лучно-чорноземний грунт маi до 20Ва% мулу (0,001Вамм). ЦеВаобумовлюi нагромадження гумусу в цьому грунтi i визначаi також4його зернистiсть.4
Профiль лучно-чорноземного карбонатного грунту4
характеризуiться такими показниками:4
0ВатАФВа40Ва
Н1ВатАСтАС---- смВатАФгумусовий перший, темно-сiрий, вологий,4
40Ва крупнопилувато-легкосуглинковий,4
порохувато-комкувата, рихлий, велика4кiлькiсть коренiв та трав'янистоi4рослинностi, ущiльнений, перехiд4малопомiтний;4
40ВатАФВа60Ва
Н2ВатАСтАС----- смВатАФгумусовий другий, темно-сiрий,Ваале4
20Ва трохи свiтлiший Н1, вологий,4
крупнопилувато-легкосуглинковий,4комкувато-зерниста, ущiльнений, скипаi4вiд HCl, перехiд поступовий;4
60ВатАФВа70Ва
НР -тАС----- смВатАФверхнiй перехiдний, добре гумусований,4
10Ва темно-сiрий, вологий, комкувато-
зерниста, ущiльнений, багато кротовин,4видимих карбонатiв намаi, перехiд4поступовий;4
70ВатАФВа135Ва
РНк -тАС------ смВатАФнижнiй перехiдний, нерiвномiрний i4
65Ва слабогумусований, карбонатний, бурувато-
сiрий, крупнопилувато-легкосуглинковий,4горiхувато-зерниста,ущiльнений, сильно4переритий землериями, по ходу коренiв4видно борошнистi видiлення карбонатiв,4з глибини 130Васм починаiться оглеiння,4яке проявляiться у виглядi сизуватих та4iржавих плям, в нижнiй частинi в'язкий,4перехiд ясний;4
РкВа135ВатАФ180ВасмВатАФлесовидний карбонатний суглинок,4
iВаглибше сизувато-жовтий, оглеiний, мокрий,4
в'язкий, багато iржаво-бурих плям,4легкосуглинкового гранулометричного4складу.4
Реакцiя грунтового розчину сприятлива для росту i розвитку4бiльшостi сiльськогосподарських культур Лiсостеповоi зони4(табл. 4). Цi грунти характеризуються порiвняно високим вмiстом4СаСО3. та мають вiсоку вбiрну здатнiсть, що обумовлюi порiвняно4високий вмiст гумусу i легкосуглинковий гранулометричний склад.4
Лучно-чорноземнi грунти середньозабезпеченi фосфором i4калiiм. Однак, щоб отримати високий врожай, необхiдно звернути4увагу на внесення фосфорно-калiйних добрив. ВВаранньовесняний4перiод можливе азотне голодування рослин, тому що грунт довгий4час надмiрно зволожений, внаслiдок чого процеси амонiтрифiкацii4та нiтрифiкацii пригнiчуються.4
Таблиця 4.- Агрохiмiчна та фiзико-хiмiчна характеристика4
лучно-чорноземного карбонатного грунту4
Глибина
|
Гумус,
|
рН
|
РДмнiсть
|
Вмiст легкодоступних поживних
|
вiдбору
|
%
|
водний
|
поглинання,
|
Речовин, мг на 100 г грунту
|
проби,
|
|
|
мг-екв на
|
|
см
|
|
|
100г грунту
|
NO3-
|
NH4+
|
Р2O5
|
K2O
|
0тАФ
|
4,71
|
7,2
|
30,4
|
1,8
|
3,4
|
4,1
|
6,9
|
25тАФ
|
4,40
|
7,4
|
29,1
|
1,1
|
2,1
|
3,6
|
8,1
|
Основними грунтотворними породами на територii дослiдноi станцii i леси четвертинного перiоду. Гранулометричний склад переважно легкотАС та середньосуглинковий. Все це дозволяi зробити висновок, що грунтовi умови досить спрiятливi для вирощування районованих культур.
4Ва Заходи по захисту грунтiв вiд деградацii, ерозii,наслiдкiв аварii наВаЧАЕС
Угiддя господарства розташованi на рiвнинi Киiвського плато з плоско-рiвнинним рел'iфом. Ступiнь ерозiйноi небезпеки в цiлому можна оцiнити як низький. Вiтрова ерозiя не характерна для цiii мiсцевостi i пилових бурь майже не буваi. Серед ерозiйних явищ можна вiдмiтити тАЬвипахування поляi. При цьому погiршуються фiзичнi властивостi грунту. ЗаВаданими ШикулиВаМ.К. кiлькiсть водотривких агрегатiв в результатi цього процесу може знижуватись на 5тАФВа%. Наступним явищем, яке погiршуi фiзичнi властивостi грунту i утворення плужноi пiдошви на глибинi 22тАФВасм. Для його запобiгання у господарствi, по-перше, проводять рiзноглибинну оранку пiд рiзнi культури, а по-друге, було б бажаним раз у 3тАФВароки проводити чизелювання на глибину 35тАФВасм чизельним плугом ПЧтАС2,5, тому що плужна пiдошва обмежуi проникнення кореневоi системи рослин у глибшi шари грунту, де i достатнi запаси грунтовоi вологi на протязi бiльшоi частини вегетацiйного перiоду, якi забезпечують такi важливi процеси, як налив зерна у озимих та ярих зернових культур, рiст та розвиток рослин i сприяi пiдвищенню врожайностi i якостi сiльськогосподарських культур. ЦеВаособливо важливо у нинiшнiх економiчних умовах.
Набагато бiльшу загрозу для родючостi грунту являi собою такий вид деградацii, як дегумiфiкацiя грунту. Дослiди показують, що в польових сiвозмiнах при насиченостi органiчними добривами близько 13Ват/га та 300Вакг/га мiнеральними добривами,
iВависокому рiвнi врожайностi спостерiгаiться вiд'iмний баланс гумусу до 0,6Ват/га при врожайностi озимоi пшеницi 60Вац/га, цукрових бурякiвВатАФ400тАФВац/га. ЗВацих даних можна зробити висновок, що бездефiцитний баланс гумусу може бути досягнутий при насиченостi органiчними добривами 24Ват/га. Альтернативою цьому може бути залишення рослинних решток на полi у комплексi з введенням двох полiв багаторiчних трав. Для зменшення мiнералiзацii азоту гумусу i одночасного пiдвищення ефективностi мiнеральних добрив доцiльно використання iнгiбiторiв денiтрифiкацii, таких як гуанцiанпiридин. УВамайбутньому доцiльно також проводити посiви соi на зелений корм. Взагалi структура площ господарства, в який 80Ва% займають орнi землi не може забезпечити бездефiцитного балансу гумусу.
РЖншим чинником, що значною мiрою впливаi на стан грунту i його гiдрологiчний режим. Грунтовi води, що залягають на глибинi 2тАФ,5Вам, мiстять значну кiлькiсть гiдрокарбонатiв. Весною при високому стояннi вод капiлярна кайма пiднiмаiться до поверхнi грунту, а влiтку через зменшення рiвня грунтових вод падаi вологiсть водних горизонтiв, що викликаi перехiд гiдрокарбонатiв у карбонати. ЦеВаявище призводить до ретроградацii фосфатiв i спричиняi необхiднiсть обов'язкового пiдживлення цукрових бурякiв фосфорними добривами. УВагосподарствi зрошення буде економiчно неефективним через засолення грунтiв гiдрокарбонатно-хлоридного характеру.
Вищенаведенi особливостi дають можливiсть робити висновки про вiдсутнiсть загрози пiдкислення грунтiв за рахунок фiзiологiчноi кислотностi мiнеральних добрив, тому цiлком можливе застосування хлориду амонiю, сульфату амонiю, сiрчанокислого калiю.
Господарство на основi даних про радiоактiвне забруднення терiторii проводить доступнi науково обгрунтованi роботи по безпечному веденню сiльського господарства. НаВаполях проводиться комплекс агрохiмiчних, мелiоративних та агротехнiчних заходiв, що знижуi надходження радiоактивних речовин у товарну продукцiю. Серед цих заходiв слiд вiдмiтити рацiональне використання органичних i мiнеральних добрив, що передбачаi недопущення надмiрного азотного живлення рослин. Спiввiдношення азоту, фосфору i калiю повинно бути зрiвноваженим або змiщеним в бiк фосфорно-калiйного живлення. ЗВаметою зниження надходження радионуклiдiв у продукти харчування необхiдно по можливостi бiльшу увагу придiляти технiчним культурам, таким як: цукровий буряк, озимий рiпак, зерновi культури для переробки на крохмаль та спирт у разi перевищення ГДК по радiонуклiдам. УВагосподарствi щорiчно необхiдно проводити радiологiчний контроль продукцii рослиництва та тваринництва.
5Ва Агрохiмiчна служба, агрохiмiчне забезпечення iобслуговування
Агрохiмiчне забезпечення i обслуговування здiйснюють державнi та комерцiйнi пiдриiмства та об'iднання (рис.Ва1).
МРЖНРЖСТЕРСТВО АГРАРНОРЗ ПОЛРЖТИКИ
|
Агрохiмiчний сервiс передбачаi надання аграрнимтВмтоваровиробникам виробнiчих послуг у сферi хiмiзацiiтВмсiльськогосподарського виробництва. Пiдпрiiмства агрохiмiчноготВмсервiсу i такi, якi надають виробничi послуги виробникутВмагаррного продукту, але вони не i власниками виробленоготВмпродукту.тВм
Агрохiмiчний сервiс передбачаi наукове забезпечення татВмобслуговування виробника сiльськогосподарськоi продукцii.тВмНаукове забезпечення передбачаi вивчення стану грунтiв,тВмагрохiмiчний монiторiнг, паспортизацiю земель, вивчення складутВмкормiв i ефективностi застосування засобiв хiмiзацii (хiмiчнiтВммелiоранти, добрива, пестициди i бiологiчно актiвнi речовини),тВмскладання систем i планiв застосування добрив, розробкутВмрекомендацiй використання засобiв хiмiзацii.тВм
Агрохiмiчний сервiс здiйснюють рiдпрiiмства i органiзацii,тВмоб'iднання (Державний технологiчний центр родючрстi грунтiв,тВмНацiональна асоцiацiя тАЬУкрсiльгоспхiмiяi, ВАТ тАЬАгрохiмцентрi,тВмобласнi i районнi формування тАЬСiльгоспхiмiяi, ПХ (пунктiтВмхiмiзацii), сiльськогосподарськi господарства, посередники.тВмДержавний технологiчний центр родючрстi грунтiв, який об'iднуiтВмдержавнi проектно-технологiчнi центри охорони родючостi грунтiвтВмта якостi продукцii Автономноi Республiки Крим та областей,тВмразом з науково-дослiдними i проектними установами,тВмагрохiмiчними лабораторiями здiйснюють наукове забезпечення,тВмяке об'iднуi роботи з обстеження грунтiв, паспортiзацii земель,тВмвидачi науково-обгрунтованих рекомендацiй застосування засобiвтВмхiмiзацii, аналiз добрив, кормiв i сiльськогосподарськоiтВмпродукцii.тВм
ДоВаагрохiмiчного обслуговування належiть комплекс заходiвтВм
iВапослуг, якi забезпечують сiльськогосподарських виробникiвтВмдобривами, пестицидами, мелiорантами, технiкою i технологiямитВмдля iх застосування. ДоВаагрохiмiчних робiт вiдносять науковi,тВмрозвiдувальнi, проектнi, лабораторнi роботи, застосуваннятВмдобрив, пестицидiв, мелiорантiв, спрямованих на пiдвищеннятВмродючостi грунтiв, урожайностi сiльськогосподарських культур iтВмполiпшення якостi продукцii рослинництва.тВм
Основне агрохiмiчне забезпечення i обслуговуваннятВмздiйснюють пiдпрiiмства рiзних форм власностi: 1) державноiтВм(агрохiмiчна) тАФДержавний технологiчний центр охорони родючостiтВмгрунтiв, науково-дослiднi, навчальнi установи; 2) кооперативноiВатАФтАЬУкрсiльгоспхiмiяi, тАЬАгрохiмцентрi, обласнi та районнiтВмформування тАЬСiльгоспхiмiяi, ПХ, рiзнi об'iднання.тВм
Агрохiмiчний сервiс об'iднуi агрохiмiчне забезпечення iтВмобслуговування.тВм
Напрямки агрохiмiчного забезпечення такi: 1) проведеннятВмагрохiмiчних дослiджень, складання агрохiмiчних картограм,тВмпаспортiв; 2) розробка системи i планiв застосування добрив,тВмскладання кошторисноi документацii на проведення вапнування,тВмгiпсування, застосування добрив; 3) проведення комплексноiтВмдiагностики; 4) визначення потреби у засобах хiмiзацii; 5)тВмДержавний i авторський контроль за проведенням хiмiчноiтВммелiорацii, застосуванням добрив i пестицидiв.тВм
Агрохiмiчне обслуговування господарств району здiйснюютьтВмрайоннi формування тАЬСiльгоспхiмiяi. ДоВаiхньоi виробничоi базитВмналежать склади для зберiгання добрив, пестицидiв,тВмконсервантiв, кормових добавок, комплекс машин для пiдготовкитВмта внесення добрив i пестицидiв, траспортнi засоби, майстернi.тВм
Основним завданням дерджавних пiдпрiiмств агрохiмiчноiтВмслужби i розробка рекомендацiй на основi результатiв науковихтВмдослiджень, проведення монiторiнгу грунтiв, визначення якостiтВмзасобiв хiмiзацii i здiйснення Державного контролю за iхтВмвикористанням у виробництвi. Основнi функцii державнихтВмпiдприiмств агрохiмiчного сервiсу полягають у здiйсненнiтВманалiтичного контролю за агрохiмiчним, екологичним iтВмфiзико-хiмiчним станом грунтiв, iх родючiстю, проведеннiтВмгрунтового монiторiнгу сiльськогосподарськiх угiдь,тВмпаспортизацii земель, визначеннi складу кормiв i засобiвтВмхiмiзацii, визначення потреби у засобах хiмiзацii, проведеннятВмарбiтражних аналiзiв державного контролю за застосуваннямтВмзасобiв хiмiзацii.тВм
Державнi проектно-технологiчнi центри охорони родючостiтВмгрунтiв та якостi продукцii на основi результатiв агрохiмiчнихтВмдослiджень земель i розробок науково-дослiдних установ iтВмпроектних установ видають рекомендацii застосування засобiвтВмхiмiзацii, здiйснюють державний контроль за iх ефективнимтВмвикористанням.тВм
Результатами роботи проектно-технологiчних центрiв охоронитВмродючостi грунтiв i якостi продукцii i науково-дослiднихтВмустанов i наукове забезпечення сервiсного обслуговуваннятВмвиробника сiльськогосподарськоi продукцii та сировини.тВмОрганiзацii агрохiмiчного обслуговування (тАЬУкрсiльгоспхiмiяi,тВмтАЬАгрохiмцентрi, пункти хiмiзацii господарств (ПХ), обласнi,тВмрайоннi формування тАЬСiльгоспхiмiяi, посередники) здiйснюютьтВмзабезпечення господарств засобами хiмiзацii, виконують роботи,тВмпов'язанi з iх використанням.тВм
6ВаТехнологiя зберiгання та внесення добривтВм
Основним в господарствi мiсцевим добривом i гнiй. Гнiй iтВмважливим джерелом азоту, фосфору, калiю, а також багатьох iншихтВмелементiв живлення рослин, позитивно впливаi на мiкробiологiчнутВмдiяльнiсть в грунтi, пiдвищуi родючiсть. ВВатонi змiшаного гноютВмв середньому мiститься: азотуВатАФ5Вакг, фосфоруВатАФ2,5Вакг, калiюВатАФтВм
6Ва кг, кальцiютАС3,5Вакг, органiчноi речовиниВатАФ210Вакг. КрiмтВмосновних поживних елементiв в гноi i ферментативнi i ростовiтВмречовини. Зберiгають гнiй до внесення щiльним (холодним)тВмспособом в штабелях або гноiсховищах. При такому зберiганнiтВмгнiй укладають в бурти висотою 1Вам i шириною 3тАФВам. ДовжинатВмбурта залежить вiд кiлькостi гною. Кожний шар пiсля укладеннятВмнегайно ущiльнюють. Висота ущiльненого бурта повинна бути втВммежах 2тАФ2,5ВаВам. Пiсля укладення останнього шару гною бурттВмзакривають соломою i землею. Щiльне зберiгання гною дозволяiтВмодержати напiвперепрiвший гнiй через 4Вамiсяцi пiсля закладки.тВмПри такому зберiганнi гною значно менше, нiж при iншихРВспособах, втрачаiться органiчна речовина i азот.тВм
При зберiганнi гною в рихлих буртах проходить бiльшатВмвтрата азоту i органiчноi речовини. Тому пiд час лiтньоi iтВмосiнньоi вивозки гною, необхiдно рiвномiрно розподiляти по полютВм
iВа негайно заорювати. Гнiй в купах дуже вивiтрюiться iтВмпересихаi, поживнi речовини iз нього вилуговуються дощовими iтВмталими водами. Велика кiлькiсть гною вивозиться в поле втВмзимовий час. Такий гнiй необхiдно укладати в штабеля шириноютВм3тАФВам i висотою 1,5тАФВам. ВВакожному такому штабелi повинно бутитВмблизько 200тАФВатон гною. Кожний штабель укладаiться затВмкороткий час i добре ущiльнюiться. Розкидання гною з такихтВмштабелiв потрiбно проводити перед оранкою. Пiд час зберiгання втВмгноi проходять за участю мiкроорганiзмiв процеси розпадутВмтвердих видiлень тварин з утворенням бiльш простих мiнеральнихтВмз'iднань i другоряднi процеси синтезу. Амiачний азоттВмвтрачаiться, головним чином, при розкладаннi сечi. ВонатВмрозкладаiться ранiше i швидше, нiж iншi складовi частини гною.тВмГнiй вноситься, як основне добриво пiд зяблеву оранку або пар.тВмНайбiльший ефект вiд заорювання гною в парове поле пiд озимутВмпшеницю, а в умовах зволоження пiд картоплю i овочевi культури,тВма також пiд кукурудзу. Особливо ефективна сумiсна заробка гноютВмз мiнеральними добривами в грунт або внесення iх разом утВмвиглядi органомiнеральнх компостiв.тВм
Мiнеральнi добриваВатАФце промисловi продуктi або природнiтВмкопалини, якi мiстять елементи, необхiднi для живлення рослинтВмта пiдвищення родючостi грунту. РЗх отримують з мiнеральнихтВмсполук шляхом хiмiчноi або механiчноi переробки. Бувають простiтВмта комплекснi. Комплекснi подiляються на змiшанi, складнi татВмкомбiнованi. Простi бувають азотнi, фосфорнi, калiйнi.тВмХарактеристика деяких представникiв цих добрив: NH4NO3Ваамiачна селiтра, мiстить 34тАФ% азоту. Половина азотутВмзнаходиться в рухомiй швидко засвоюванiй формi тАФнiтратнiй, атВмдруга половинаВатАФв повiльно та довго дiючiй, амонiйнiй.тВмОтримують шляхом нейтралiзацii газоподiбним амiаком 45тАФ%-готВмрозчину азотноi кислоти з послiдовним упарюванням: NH3Ва+ HNO3Ва-тАС-> NH4ВаNO3.РВ
(NH4)SO4Ва- сульфат амонiя, мiстить 20,5тАФ% азоту.тВмОтримують при коксуваннi, а саме уловленням сiрчаною кислотоютВмамiаку i шляхом нейтралiзацii сiрчаноi кислоти амiаком.тВм[Ca (H2PO4)2Ваx H20Ва+ H3PO4Ва+ CaSO4] тАФпростий порошкоподiбнийтВмабо гранульований суперфосфат, мiстить 14тАФ20% Р2О5. ОтримуютьтВмшляхом розкладання фосфоритiв або апатитiв сiрчаною кислотою.тВм
Ca10(PO4)6F2Ва+ 7H2SO4Ва+ 3H2O = 3ВаCa(H2PO4)2Ваx H2O + 7CaSO4Ва+2HF.РВ
Фосфоритне борошно- мiстить 16тАФ% Р2О5. Отримують шляхомтВмпомолу природнiх фосфоритiв.тВм
Калiмаг K2SO4Ваx 2MgSO4Ва- мiстить 18тАФ% К2О.ВаОтримують зтВмлангбейнiту пiсля видалення з нього NaCl вилуговуванням.тВм
Калiмагнезiя K2SO4Ваx MgSO4Ва- мiстить 24тАФ% К2ОВаi 11тАФ%тВм
MgO. Отримують при обезводненнi шенiту.тВм
Бiльшiсть мiнеральних добрив розчиняiться в водi. ЩобтВмуникнути втрат необхiдно мати склади з водонепроникнимтВмпокриттям, iз щiльними стiнами i вентиляцiiю, цегляну читВмасфальтовану пiдлогу. Склад повинен мати двоi ворiт розмiщенихтВмнавпроти, а також вiльну площу для пiдготовки добрив передтВмвнесенням в грунт i пересування транспортних засобiв.тВмГiгроскопiчнi добрива у вологу погоду злежуються i втрачаютьтВмсвою розсипчатiсть. Тому вiкна, дверi складу за таких умовтВмповиннi бути закритими i добрива необхiдно перiодичнотВмперемiшувати. Рiзнi види добрив потрiбно зберiгати окремо втВмзасiках, роздiлених перегородками, розмiри i кiлькiсть якихтВмзалежать вид асортименту i кiлькостi добрив, якi поступають.тВмДобрива, що поступають в заводськiй тарi, складають натВмдерев'янi щити в штабеля i зберiгають до iх використання.тВмПошкодженi i пiдмоченi мiшки, а також добрива iз пiдвищеноютВмвологiстю зберiгають окремо вiд основноi маси.тВм
Ефективнiсть удобрення залежить не тiльки вiд кiлькостi iтВмякостi добрив, але i вiд способу iх внесення в грунт. РЖснуютьтВмдва способи внесення добрив: суцiльний та мiсцевий.тВм
При суцiльному внесеннi застосовують вiдповiднi розкидачiтВм
РУМтАС5Вата РЖРМГтАС4, туковi сiвалки СЗтАС3,6. Мiсцеве внесення носитьтВмлокальний характер розподiлу добрив. Залежно вiд часу внесеннятВмдобрив i призначення розрiзняють: основне удобрення (дотВмпосiву), припосiвне (пiд час посiву), пiдживлення (внесеннятВмдобрив в перiод росту рослин).тВм
Основне удобрення проводять розкидним способом зтВмнаступною заробкою добрив на повну глибину. ПрипосiвнетВмудобрення проводять пiд час посiву в рядки, лунки разом зтВмнасiнням рядковими сiвалками. Пiдживлення проводиться рядковимитВм(в рядки, мiжряддя) культиваторами-рослинопiдживлювачами читВмрозкидним способом.тВм
УВагосподарствi застосовуiться прямоточна технологiятВмтраспортування мiнеральних добрив атомашинами ГАЗтАС53Вата ГАЗтАС52.тВмДобрива перевозяться з станцii ВасилькiвтАС1Вадо складутВммiнеральних добрив i розвантажуються. Перед внесенням добрив затВмдопомогою траспортера проводиться завантаження добрiв утВмрозкидачi та iх внесення у грунт. ЦеВазумовлено тим, що вiдстаньтВмвiд складу до поля не перевищуi трьох кiлометрiв. Добрива, щотВмзлежалися, у разi необхiдностi можуть бути подрiбненiтВмподрiбнювачами мiнеральних добрив або гусеничним трактором. ПритВмпроведеннi пiдживлення озимоi пшеницi у фази виходу в трубку татВмналиву зерна використовують сечовину, яка вноситься втВмрозчиненому виглядi оприскувачем з шириною захвату 21Вам iтВмробочим тиском 3,5Ваатм. (у випадку, якщо листова дiагностикатВмпоказуi можливiсть отримання сильноi пшеницi).тВм
УВастацiонарi кафедри агрохiмii внесення добрив проводитьсятВмвручну через невеликий розмiр посiвних дiлянок, велике числотВмварiантiв внесення добрив та складнiсть механiзацii цихтВмпроцесiв.тВм
7Ва Система удобрення культур в сiвозмiнах та розрахуноктВмбалансу гумусу та елементiв живленнятВм
Фактичнi системи удобрення культур в сiвозмiнах за виключеннямтВмсiвозмiни стацiонару кафедри агрохiмii у даний час не повнiстютВмвiдповiдаi вимогам збереження родючостi грунтiв та технологiямтВмвирощування основних сiльськогосподарських культур (табл. 5тАФ).тВм
Таблиця 5тАiактична система застосування добрив у польовiйтВм
сiвозмiнi № 1Вау 2001Вар.тВм
|
Кiлькiсть добрив за строками i способами внесення
|
|
|
Чергування
|
Основне
|
Припосiвне
|
Пiджив
|
культур
|
|
|
лення
|
|
|
|
|
|
орга-
|
N,
|
Р205,
|
K2О,
|
N,
|
Р205,
|
K2О,
|
N,
|
|
нiчнi
|
кг/га
|
кг/га
|
кг/га
|
кг/га
|
кг/га
|
кг/га
|
кг/га
|
|
т/га
|
|
|
|
|
|
|
|
Ячмiнь + б/р трави
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Конюшина
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Озима пшениця
|
|
|
45
|
45
|
10
|
10
|
10
|
65
|
Цукровi буряки
|
30
|
50
|
60
|
60
|
|
|
|
|
Кукурудза на зерно
|
|
|
|
|
|
15
|
|
|
Кукурудза на силос
|
|
|
|
|
|
|
|
30
|
Горох
|
|
|
30
|
30
|
|
|
|
|
Озима пшениця
|
30
|
|
50
|
50
|
10
|
10
|
10
|
75
|
Цукровi буряки
|
|
50
|
60
|
60
|
|
|
|
|
Кормовi буряки
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Кукурудза на силос
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Таблиця 6тАiактична система застосування добрив у прифермськiй
сiвозмiнi
|
Кiлькiсть добрив за строками i способами внесення
|
|
|
Чергування
|
Основне
|
Припосiвне
|
Пiджив
|
культур
|
|
|
лення
|
|
|
|
|
|
орга-
|
N,
|
P205,
|
K2О,
|
N,
|
Р205,
|
K2О,
|
N,
|
|
нiчнi
|
кг/га
|
кг/га
|
кг/га
|
кг/га
|
кг/га
|
кг/га
|
кг/га
|
|
т/га
|
|
|
|
|
|
|
|
Кукурудза на зеле-
|
|
|
|
|
|
|
|
|
ний корм + люцерна
|
30
|
|
|
|
|
15
|
|
|
раз в 3тАФроки
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Люцерна (вивiдне
|
|
|
|
|
|
|
|
|
пасовище)
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Кукурудза на силос
|
40
|
90
|
60
|
60
|
|
15
|
|
|
Озимi на зелений
|
|
|
|
|
|
|
|
|
корм, поукiсно ку-
|
|
|
|
|
|
|
|
60
|
курудза на зелений
|
|
|
|
|
|
|
|
|
корм
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Таблиця 7тАiактична система застосування добрив у сiвозмiнi
кафедри агрохiмii (варiантВа№Ва4)
|
Кiлькiсть добрив за строками i способами внесення
|
|
|
|
органiчнi,
|
N,
|
Р205,
|
K2О,
|
|
т/га
|
Кг/га
|
кг/га
|
кг/га
|
Люцерна
|
|
|
|
|
Озима пшениця
|
|
60
|
80
|
80
|
Цукровi буряки
|
30
|
140
|
180
|
180
|
Кукурудза на силос
|
30
|
140
|
90
|
90
|
Озима пшениця
|
|
90
|
80
|
80
|
Горох
|
|
30
|
60
|
60
|
Озима пшениця
|
20
|
80
|
80
|
80
|
Цукровi буряки
|
30
|
140
|
180
|
180
|
Кукурудза на зерно
|
|
90
|
90
|
135
|
Ячмiнь + пiдсiв
|
|
|
|
|
люцерни
|
|
|
|
|
ЯкВабачимо, система застосування добрив у стацiонарi кафедри агрохiмii за насиченiстю органiчними i минеральними добривами цiлком вiдповiдаi вимогам iнтенсивних технологiй. УВаiнших сiвозмiнах через недостатню кiлькiсть добрив в першу чергу удобрюються основнi культури, такi як озима пшениця, цукровий буряк та iншi.
Баланс гумусу i важливим показником, що обумовлюi пiдтримання i збереження ефектиноi та потенцiйноi родючостi грунтiв. Найбiльш оптимальним цей показник i в сiвозмiнi стацiонару кафедри агрохiмii i становить -120Вакг/га на рiк. НеВазважаючи на те, що баланс гумусу i негативним, вiн блiзький до бездефiцитного. Щоб баланс вважався бездефiцитнiм, необхiдно довести його до рiвня хоча б -50Вакг/га. Для цього необхiдно збiльшити норму гною на 1,2Ват/га (з 13Вадо 14,2Ват/га по сiвозмiнi).
Баланс елементiв живлення в стацiонарi кафедри агрохiмii i близьким до оптимального i становить: азоту +8Вакг/га, фосфору +34Вакг/га, калiю + 17Вакг/га. ЦеВацiлком вiдповiдаi вимогам збереження родючостi грунтiв (за Прянишниковим). Баланс азоту, з одного боку, забезпечуi зменшення мiнералiзацii гумусу, з iншого, не допускаi надмiрного вмiсту мiнеральних форм азоту в грунтi, що спрiяi отриманню екологiчно чистоi продукцii рослинництва, яка не мiстить значних кiлькостей нiтратiв. РЖнтенсивнiсть балансу фосфору становить 140Ва%, тому рослини достаньо забезпеченi рухомими формами фосфору. ВВаiнших сiвозмiнах через недостатнi застосування органiчних та мiнеральних добрив баланс поживних елементiв i вiд'iмним. ЦеВазнижуi врожайнiсть культур i викликаi деградацiйнi процеси в грунтах.
8Ва Технологiя вирощування озимоi пшеницi, технологiчна
карта
Озиму пшеницю висiвають у поля сiвозмiни пiсля найкращих попередникiв. Обробiток грунту пiд озиму пшеницю спрямований на боротьбу з бур'янами, шкiдниками та збудниками хвороб, нагромадження достатнiх запасiв вологи та поживних речовин, потрiбних для забезпечення дружнiх сходiв, нормального росту i розвитку рослин. Система обробiтку грунту в значнiй мiрi залежить вiд попередника, забур'яненостi поля i району вирощування. Важливим заходом вирощування високих врожаiв i проведення ранньоi оранки пiсля непарових попередникiв. Для поверхневого обробiтку грунту використовують дисковi i плоскорiзальнi знаряддя. Важливим заходом пiдвищення врожайностi озимоi пшеницi i внесення органiчних i мiнеральних добрив. ЗВаурожаiм 46Вац/га зерна з грунту виноситься близько 140Вакг азоту, 50Вакг фосфору, 90Вакг калiю. Розробляючи систему удобрення, треба планувати так, щоб частину добрив вносити до сiвби (основне удобрення), частинуВатАФпiд час сiвби (рядкове), а рештуВатАФвосени i навеснi (пiдживлення). Для суцiльного внесення мiнеральних добрив застосовують туковi сiвалки РТТтАС4,2, СЗтАС3,6Ваа для розкидання гноюВатАФгноiрозкидач ПРТтАС16, РОУтАС5, РТОтАС4, РУНтАС15Б. ЗВамiсцевих добрив вносять гнiй, компости. Калiйнi i фосфорнi добрива доцiльно вносити пiд передпосiвну оранку або перед лущенням, щоб вони повнiше перемiшувалися з грунтом. Ефективнiсть мiнеральних добрив пiдвищуiться при внесеннi iх пiд час сiвби в рядки. Рядкове удобрення посилюi розвиток кореневоi системи i пiдвищуi зимостiйкiсть пшеницi. Широко застосовують пiдживлення озимих восени i навеснi. Для сiвби використовують кондицiйне насiння високих репродукцiй. Урожай значною мiрою залежить вiд строкiв сiвби. Сiвбу слiд починати з настанням середньодобовоi температури 15тАФ17оС.ВаПшеницю слiд сiяти за 50тАФВаднiв до припинення осiнньоi вегетацii рослин.
Сiють озиму пшеницю звичайним рядковим з мiжряддям 15Васм або вузькорядним з мiжряддям 7,5Васм способом. Застосовують також перехресний спосiб сiвби. Норма висiву залежить вiд грунтово-клiматичних умов, особливостей сорту, удобрення, строкiв i способiв сiвби та iнших факторiв. ВВаСтепуВатАФ160тАФВакг/га, Лiсостепу 160тАФ200Вакг/га, Полiссi тАФ180тАФВакг/га. Глибина загортання озимоi пшеницi залежно вiд вологостi i стану грунту може бути рiзною. Правильна глибина загортання насiння маi важливе значення для утворення вузлiв кущення. Урожайнiсть озимоi пшеницi значною мiрою залежить вiд догляду за посiвами. Важливим заходом догляду i боронування навеснi, яке разом з пiдживленням створюi сприятливi умови для росту i розвитку рослин.
Своiчасне збирання врожаю запобiгаi втратам зерна i сприяi зберiганню якостей сильних пшениць. Збирають у восковiй стиглостi зерна роздiльним способом у стислi строкиВатАФпротягом 8тАФВаднiв. При роздiльному збираннi пшеницю скошують у валки жатками ЖНСтАС6тАФ, ЖВСтАС6,0, ЖВНтАС6. Через 4тАФВаднiв пiсля збирання
iВапросихання валки пiдбирають комбайнами.
Приводимо технологiчну карту вирощування озимоi пшеницi за стандартною для Лiсостепу технологiiю та опис цiii технологii (табл. 7). Слiд зазначити, що перелiк машин i механiзмiв не вичерпуiться наведеними у цiй картi i можуть бути використанi агрегати iноземного виробництва, наприклад, зернозбиральнi комбайни тАЬФергюсон MF-38i тощо.
Таблиця 8тАС Технологiчна карта вирощування озимоi пшеницi
N/N
|
Склад МТА,
|
|
Кi-сть
|
Термiн
|
Об'iм робiт
|
|
кiлькiсть машин
|
|
|
|
|
|
в агрегатi
|
|
аг.
|
рб
|
поч.
|
дн.
|
год.
|
|
1
|
2
|
3
|
4
|
5
|
6
|
7
|
8
|
9
|
1
|
К-701 БДТВатАФ10
|
1
|
1
|
1
|
7/8
|
2
|
10
|
100,0 га
|
2
|
ЮМЗ-6Л ПФ-0,75
|
1
|
1
|
1
|
10/8
|
7
|
10
|
15,5 т
|
3
|
ЮМЗ-6Л АИР-20
|
1
|
1
|
1
|
10/8
|
7
|
10
|
15,5 т
|
4
|
ЮМЗ-6Л ПФ-0,075
|
1
|
1
|
1
|
10/8
|
7
|
10
|
63,0 т
|
5
|
ВЛ:ДВИГ УТМ-30
|
1
|
1
|
2
|
10/8
|
7
|
10
|
63,0 т
|
Продовження табл.Ва8Ва
1
|
2
|
3
|
4
|
5
|
6
|
7
|
8
|
9
|
6
|
К-701 МВУ-16
|
1
|
1
|
1
|
10/8
|
7
|
10
|
315,0 ткм
|
7
|
К-701 ПТК-935
|
1
|
1
|
1
|
10/8
|
7
|
10
|
100,0 га
|
|
ККШ-6
|
2
|
1
|
1
|
|
|
|
|
8
|
К701 КШУ-18
|
1
|
1
|
1
|
20/8
|
1
|
10
|
100,0 га
|
9
|
ЭЛ.ДВИГ.ПС-10А
|
1
|
1
|
1
|
28/8
|
1
|
6
|
20,0 т
|
10
|
ЭЛ.ДВИГ 3М-60А
|
1
|
1
|
1
|
9/9
|
3
|
10
|
20,0 т
|
11
|
ГАЗ-53 УЗСА-40
|
1
|
1
|
1
|
9/9
|
3
|
10
|
100,0 ткм
|
12
|
К-701КШУ-18
|
1
|
1
|
1
|
9/9
|
3
|
10
|
100,0 га
|
13
|
Т-150 СП-11А
|
1
|
1
|
2
|
9/9
|
3
|
10
|
100,0 га
|
|
С3тАФ,6 А
|
3
|
1
|
1
|
|
|
8
|
|
14
|
ЮМЗ-6ЛПФ-0,75
|
1
|
1
|
1
|
16/3
|
2
|
8
|
15,0 т
|
15
|
МТЗ-100 МВУ-5А
|
1
|
1
|
1
|
16/3
|
2
|
8
|
75,0 ткм
|
16
|
ГАЗ-53 АЦА-3,85
|
1
|
1
|
1
|
5/5
|
3
|
6
|
100,0ткм
|
17
|
ЮМЗ-6А АПЖ-12
|
1
|
1
|
1
|
5/5
|
3
|
6
|
20,0 г
|
18
|
ЮМЗ-6Л ОМ-630
|
1
|
1
|
1
|
5/5
|
3
|
6
|
100,0 га
|
19
|
ЮМЗ-6Л ПФ-0,75
|
1
|
1
|
1
|
13/5
|
2
|
10
|
22,0 т
|
20
|
МТЗ-100 МВУ-5Л
|
1
|
1
|
1
|
13/5
|
2
|
10
|
110,0 ткм
|
21
|
ГАЗ-53 НЦА-3,75
|
1
|
1
|
1
|
15/5
|
3
|
6
|
100,0 ткм
|
Продовження табл.Ва8Ва
1
|
2
|
3
|
4
|
5
|
6
|
7
|
8
|
9
|
22
|
ЮМЗ-6Л НТЖ-12
|
1
|
1
|
1
|
15/5
|
3
|
6
|
20,0 т
|
23
|
ЮМЗ-6Л ОМ-630
|
1
|
1
|
1
|
15/5
|
3
|
6
|
100,0 га
|
24
|
ГАЗ-53 АЦА-3,75
|
1
|
1
|
1
|
20/5
|
3
|
6
|
100,0 ткм
|
25
|
ЮМЗ-6А АТЖ-12
|
1
|
1
|
1
|
20/5
|
3
|
6
|
20,0 т
|
26
|
ЮМЗ-6Л ОМ-630
|
1
|
1
|
1
|
20/5
|
3
|
6
|
100,0 га
|
27
|
СК-5М ЖВН-6А
|
1
|
1
|
1
|
9/7
|
1
|
12
|
30,0 га
|
28
|
ЮМЗ-6Л ЖВС-6
|
1
|
1
|
1
|
11/7
|
1
|
12
|
30,0 га
|
29
|
ДОН 1500
|
1
|
1
|
1
|
13/7
|
3
|
12
|
60,0 га
|
|
ПКИ-1500
|
1
|
1
|
1
|
|
|
|
|
|
2 ПТС-4тАФ
|
1
|
1
|
1
|
|
|
|
|
30
|
ЗИЛ-4502
|
0
|
2
|
2
|
|
|
|
|
31
|
ЮМЗ-6Л2ПТС-4
|
1
|
5
|
5
|
13/7
|
3
|
12
|
202,5ткм
|
32
|
ДОН-1500
|
1
|
1
|
1
|
13/7
|
3
|
12
|
40,0 га
|
33
|
ЗИЛ-4502
|
0
|
1
|
1
|
13/7
|
3
|
12
|
1000,0 ткм
|
34
|
ЮМЗ-6Л ПВ-6
|
1
|
1
|
1
|
13/7
|
3
|
12
|
40,0 га
|
35
|
ЮМЗ-6Л 2ПТС-4
|
1
|
2
|
2
|
17/7
|
3
|
12
|
135,0 ткм
|
36
|
ЮМЗ-6Л ПСР-0,58
|
1
|
1
|
1
|
13/7
|
12
|
12
|
720,0 т
|
37
|
ЮМЗ-6Л УСА-10
|
1
|
1
|
1
|
13/7
|
12
|
12
|
720,0 т
|
Продовження табл.Ва8Ва
1
|
2
|
3
|
4
|
5
|
6
|
7
|
8
|
9
|
38
|
ЮМЗ-6Л ПСР-0,5
|
1
|
1
|
4
|
25/7
|
12
|
10
|
30,0 т
|
39
|
3Л ДВИГ ЗАВ-40
|
1
|
1
|
1
|
13/7
|
7
|
12
|
500,0 т
|
40
|
КАМАЗВатАФ5320
|
1
|
1
|
1
|
13/7
|
7
|
12
|
5250,0ткм
|
9Ва Умови альтернативного ведення землеробства
НаВасучасному етапi розвитку сiльського господарства загострився ряд проблем. Насамперед, втрата родючостi грунтiв, забруднення грунтiв залiшками пестицидiв, радiонуклiдами, важкими металами тощо. ЦеВазмушуi переглянути агротехнiчнi, агрохiмiчнi та мелiоративнi заходи. Альтернативна сiстема землеробства для даного господарства повинна бути спрямовагна на подолання цiх негативних ефектiв та отримання продукцii, яка придатна для дiiтичного харчування. Деякi дослiдження з цього питання, зокрема, впровадження елементiв безплужного обробiтку грунту проведенi проф.М.К. Шикулою. Дослiдження дали позитивний ефект по забезпеченню рослин фосфором, зменшенням втрат вологи тощо. Разом з тим дослiди гостро поставили проблему боротьби з бур'янами, вiмушуючи застосовувати значнi кiлькостi гербiцидiв. Найкращi результати слiд очiкувати при чергуваннi оранки та безполицевого обробiтку.
Вiдомо, що гнiй маi найвищий коiфiцiiнт гумiфiкацii при внесеннi його в поверневий шар до 10Васм. Але таке внесення спрiяi пiдвищенню втрат амiачного азоту. Тому воно може бути рекомендоване у разi дефiцитного балансу гумусу з обов'язковим внесенням помiрних (до 60Вакг/га) норм азотних добрив. Для збiльшення надходження органiчноi речовини у грунт необхiдно заборонити спалювання стернi i залишати ii на полi пiсля подрiбнення комбайном. ЗаВаумов збiльшення кiлькостi великоi рогатоi худоби та свиней i вiдповiдно зростання потреби у кормах необхiдно в кожнiй сiвозмiнi передбачити вивiднi поля, де на протязi трьох рокiв вирощуються багаторiчнi бобовi трави. Необхiдно, з еколгiчноi точки зору, довести площу пасовищ до 20Ва% загальноi площi господарства.
10ВаНауково-дослiдна робота
Тема магiстерськоi роботи тАЬВплив добрив на формування врожаю озимоi пшеницi на лучно-чорноземному карбонатному грунтi Лiсостепу Украiниi.
Польовi дослiдження, що були розпочатi в 2000Вароцi, проводили в стацiонарнiй польовiй сiвозмiнi кафедри агрохiмii та якостi сiльськогосподарськоi продукцii на Агрономiчнiй дослiднiй станцiiВаНАУ.
Роботу проводили з озимою пшеницею Миронiвська 61Вав другому полi сiвозмiни пiсля люцерни за такою схемою:
1.ВаКонтроль
2.ВаПiслядiя гною (фон)
3.ВаФон + N30P80K80Ва+ N30Ва
4.ВаФон + N45P120K120Ва+ N30Ва
5.ВаN30P80K80Ва+ N30Ва
Дослiд маi трьохкратну повторнiсть. Площа облiковоi дiлянкиВатАФ100Вам2, посiвноi тАФ175Вам2. ВВадослiдi використовували амiачну селiтру (34Ва%), гранульований суперфосфат (19,5Ва%) та 40Ва% калiйну сiль. Добрива вносили згiдно до схеми дослiду.
Агротехнiка вирощування озимоi пшеницi Вабула
загальноприйнятою для даноi зони. Насiнневий матерiал мав наступнi наявнi якостi: схожiсть насiнняВатАФ99,6Ва%, чистотаВатАФ100Ва%. Посiв проводили 10Вавересня 2000Вар. Урожай збирали 28Валипня 2001Вароку в фазу повноi стиглостi зерна шляхом прямого комбайнування по дiлянках. Урожай зерна перераховували на 100Ва% чистоту та 14Ва% вологiсть. Перед збиранням врожаю були вiдiбранi пробнi снопи з двох несумiсних повторень, в яких визначали структуру врожаю по методицi, яка описана Майсуряном.
Грунт дослiдноi дiлянки лучно-черноземний карбонатний крупнопилувато-легкосуглинковий, орний шар якого характеризуiться такими показниками: вмiст гумусуВатАФ4,69Ва%, рН воднийВатАФ7,1, iмнiсть поглинанняВатАФ31,0Вамг-екв на 100Ваг грунту, середньо забезпечений азотом, фосфором i калiiм.
Згiдно плану роботи в зернi озимоi пшеницi визначали бiлковий азот, сиру клейковину та крохмаль. Агрохiмiчнi показники визначали загальноприйнятими методами. Дослiдження будуть проведенi в 2002Вароцi i всi одержанi результати за 2000тАФ2002Варр. будуть обробленi i наведенi в магiстерськiй роботi.
11ВаОхорона працi
Питання охорони працi регулюються Кодексом законiв про працю та законом Украiни про пестициди та агрохiмiкати (1994Вар.).
Викоростовувати слiд тiльки тi пестициди, що увийшли до офiцiйного тАЬСпискуi.
Працюючий контингент повинен пройти попереднiй медичний огляд. УВамiсцях роботи з пестицидами потрiбно встановлювати застережнi знаки з вiдповiдними написами. Склади потрiбно ретельно охороняти. Всi роботи з пестицидами потрiбно виконувати тiльки за допомогою спецiальних машин i апаратiв. Готувати розчини та сумiшi потрiбно на спецiальних заправочних станцiях, розташованих за 500Вам вiд житла, ферм, виробничих примiщень.
Потрiбно запобiгати отруiнню тварин, корисних комах та риби за рахунок правильного застосування хiмiчних препаратiв та додержання всiх правил та вимог.
Слiд звернути особливу увагу на використання спецодягуВата
ЗРЖЗОД при роботi з мiнеральними добривами та пестицидами.
ВИСНОВКИ
ЗаВачас проходження практики детально ознайомився з дiяльнiстю господарства, його перспективами розвитку. Особлива увага була придiлена агрохiмiчному обслуговуванню землеробства, технологiям вирощування провiдних культур, нагромадженню та зберiганню мiсцевих добрив.
Недолiками господарства i те, що в господарствi вiдсутнi типове гноiсховище. Скдад для мiнеральних добрив в поганому станi.
НаВамою думку бiльше уваги слiд придiляти технологii вирощування культур, краще обладнати агрохiмлабораторiю для проведення дослiдiв та агрохiмiчного монiторингу грунтiв господарства. Для стабiлiзацii балансу гумусу в грунтах господарства необхiдно довести насиченiсть орних земель хоча б до 8тАФВат на гектар.
ЩоВастосуiться охорони грунтiв, то доцiльно поiднання полицевого обробiтку з чизелюванням раз на три роки.
СПИСОК ЛРЖТЕРАТУРИ
1.ВаГороднийВаМ.М. Агрохимия. тАФВаК.: Выща школа, 1990. тАФ288Вас.Ва
2.ВаКиякВаГ.С. Рослинництво. тАФВаК.: Урожай, 1982. тАФ176Вас.Ва
3.ВаЛiсовалВаА.П., ДавиденкоВаУ.М., МойсеiнкоВаБ.М. Агрохiмiя.
Лабораторний практикум. тАФВаК.: Вища школа, 1994. тАФ336Вас.Ва
4.ВаМ'якушкоВаВ.К. Сiльськогосподарська екологiя. тАФВаК.:
Урожай, 1992. тАФ140Вас.
5.ВаСправочник агрохимика /Д.А.Кореньков,ВаК.А.Гаврилов,
И.А.Шильников и др.-ВаМ.: Россельхозиздат, 1980. тАФ286Вас.Ва
6.ВаПочвенно-экологические условия возделывания
сельскохозяйственных культур /В.В.Медведев,ВаА.Я.Бука, Д.Н.Губарева и др. тАФВаК.: Урожай, 1991. тАФ176Вас.Ва
7.ВаГубановВаЯ.В., ИвановВаН.Н. Озимая пшеница.ВатАФ
М.:Агропромиздат, 1988. тАФ303Вас.Ва
8.ВаВiдтворення родючостi грунтiв у грунтозахисному землеробствi. Наукова монографiя /Нацiональний аграрний унiверситет Украiни Пiд ред.ВаМ.К.Шикули. Киiв, ПФ тАЬОрантаi,
1998.ВатАФ680Вас.Ва
9.ВаДовiдник з агрохiмiчного та агроекологiчного стану грунтiв Украiни /ВаБ.С.Носко,ВаБ.С.Прiстер,ВаМ.В.Лобода та iн.; ЗаВаред.ВаБ.С.Носка,ВаБ.С.Прiстера,ВаМ.В.Лободи. тАФВаК.: Урожай, 1994. тАФ336Вас.
10.ВаЛiсовалВаА.П. Методи агрохiмiчних дослiджень. тАФВаК.,
2001.ВатАФ247Вас.
Вместе с этим смотрят:
Оценка работоспособности молодняка русской верховой породы разных групп кровностиПереработка зерна в крупу и мукуПлодоовощные товарыПовышение урожайности пшеницы