Анализ и аудит финансовой отчетности предприятия

МРЖНРЖСТЕРСТВО ОСВРЖТИ УКРАРЗНИ

КИРЗВСЬКИЙ НАЦРЖОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМРЖЧНИЙ УНРЖВЕРСИТЕТ

Кафедра бухгалтерського облiку

та аудиту в промисловостi

МАГРЖСТЕРСЬКА РОБОТА

НА ТЕМУ:

ВлМЕТОДИЧНРЖ АСПЕКТИ АНАЛРЖЗУ

ТА АУДИТУ ФРЖНАНСОВОРЗ ЗВРЖТНОСТРЖ ПРЖДПРИРДМСТВАВ».

ВИКОНАЛА:

Студентка 5-го курсу

Спец.8106/1 гр. 1

Мiхiна О.С.

ПЕРЕВРЖРИВ:

Добровський М.В.

КИРЗВ 99

ЗМРЖСТ.

Вступ.

Фiнансова звiтнiсть пiдприiмства як обтАЩiкт аналiзу i аудиту.

Склад, структура та порядок формування фiнансовоi звiтностi.
Перспективи вдосконалення фiнансовоi звiтностi пiдприiмства в краiнi.

Методика аналiзу фiнансового стану пiдприiмства.

Загальний аналiз фiнансового стану пiдприiмства.
Аналiз платоспроможностi пiдприiмства.
Аналiз фiнансовоi стiйкостi пiдприiмства.
Шляхи вдосконалення аналiзу фiнансового стану пiдприiмства

Методика аудиту фiнансовоi звiтностi.

Теоретичнi основи аудиту фiнансовоi звiтностi пiдприiмства.
Аудит балансу пiдприiмства.
Аудит дебiторсько-кредиторськоi заборгованостi.
Аудит фiнансових результатiв пiдприiмства.
Документальне забезпечення аудиту.

Аналiз i аудит фiнансовоi звiтностi в умовах функцiонування АРМ.

Висновки.

Лiтература.

Додатки.

ВСТУП.

В сучасних економiчних умовах дiяльнiсть кожного господарюючого субтАЩiкта являiться предметом уваги широкого кола учасникiв ринкових вiдносин (органiзацiй i осiб) ,якi зацiкавленнi в результатах його функцiонування. На основi доступноi iм звiтно-облiковоi iнформацii вказаннi особи намагаються оцiнити фiнансове положення пiдприiмства. Основним iнструментом для цьогослугуi економiчний аналiз,за допомогою якого можна обтАЩiктивно оцiнити внутрiшнi i зовнiшнi вiдносини обтАЩiкта, що аналiзують : охарактеризувати його платоспроможнiсть ,ефективнiсть i прибутковiсть дiяльностi ,перспеутиви розвитку ,а потiм по його результатам прийняти обгрунтованi рiшення.

Економiчний аналiз являi собою процес ,побудований на вiвченнi даних про фiнансовий стан пiдприiмства i результатах його дiяльностi в минулому з метою оцiнки майбутнiх умов i результатiв дiяльностi. Таким чином ,головною метою економiчного аналiзу i зниженя неминучоi невiдомостi, повтАЩязаноi з прийняттям економiчних рiшень, орiiнтованих на майбутнi.

Економiчний аналiз даi можливiсть оцiнити:

майновий стан пiдприiмства
степiнь пiдприiмницького ризику,наприклад,можливiсть погашення зобовтАЩязань перед трейтiми особами
достатнiсть капiталу для поточноi дiяльностi i догосторокових iнвестицiй
потребу в додаткових джерелах фiнансування
здатнiсть до нарощування капiталу
рацiональнiсть залучення займаних коштiв
обгрунтованiсть полiтики розподiлу i використання прибутку
обгрунтованiсть вибору iнвестицiй та iн.

Сучасний економiчний аналiз маi певнi вiдмiнностi вiд традицiйного аналiзу фiнансово-господарськоi дiяльностi. Насамперед це повтАЩязана iз зростаючим впливом зовнiшнього середовища на роботу пiдприiмства. Посилилась залежнiсть фiнансового стану господарського обтАЩiкту вiд зовнiшнiх економiчних процесiв, надiйностi контрагентiв (постачальникiв i покiпцiв) ,ускладнення органiзацiйно-правових форм функцiонування. В результатi iнструментарiй сучасного економiчного аналiзу розширюiться за рахунок нових прийомiв i зособiв, якi дозволяють враховувати цi явища.

Не дивлячись на значну невизначенiсть в роботi пiдприiмств, в останiй час посилюiться роль прогнозного аналiзу, який дозволяi складати бiзнес-плани.

Намагаючись вирiшити конкретнi питання i отримати квалiфiкованк оцiнку фiнансового положення, керiвники пiдприiмств все частiше прибiгають до допомоги економiчного аналiзу. При цьому, як правило, вже незадовiльняються констатуванням виличини показникiв звiтностi, а розраховують отримати конкретне заключення про дотатнiсть платiжних засобiв,нормальних спiввiдношень власного i залученого капiталу,швидкостi обiгу капiталу i причинах ii змiни, типах фiнансування тих чи iнших видiв дiяльностi.

В цих умовах змiнюiться роль бухгалтерii, в чиi функцii все частiше входить не лише ведення поточного облiку i складання звiтностi, а i економiчний аналiз виключно в цiлях управлiння пiдприiмством. Задовiльнити новi вимоги адмiнiстрацii може лише бухгалтер-аналiтик, який здатний розiбратися в економiцi пiдприiмства, виявити всi ii хворi мiсця на основi фiнансово-облiкових даних, зрозумiло i чiтко встановити мiри впорядковуючого характеру.

Аналiз фiнансового стану пiдприiмства i важливим роздiлом економiчного аналiзу.

На сучасному етапi аналiз фiнансового стану пiдприiмства знаходиться в поступовому розвитку i вдосконаленню, але аналiз фiнансового стану сучасний ще не вiдповiдаi повнiстю новим вимогам проведення фiнансовоi роботи пiдприiмства.

В ринкових умовах слово дiяльнiсть пiдприiмства нпбуваi нових форм i направлень. Внаслiдок цього i фiнансовий стан пiдприiмства аналiзуiться звимогами цих змiн.

РЖснують складностi проведення аналiзу фiнансового стану ,що обумовлено:

нестабiльнiстю економiки
кризовим станом

В умовах постiйноi змiни iнформацii богато фiнансово-економiчних показникiв розрахованих на певний час , можуть надалi загубити свою цiннiсть для аналузу у звтАЩязку з нестабiльнiстю нацiональноi валюти, по якiй розраховувався цей показник.

Повну перешкоду аналiзу фiнансового стану пiдприiмства дають :

-рiзнi форми власностi,наприклад, чимало показникiв ,що характеризують фiнансовий стан акцiонерних пiдприiмств не можуть бути розрахованi по причинi вiдсутностi або слабкогорозвитку у державi ринку цiнних паперiв, де б оберталися акцii цих пiдприiмств i по яким можна б було судити про положення емiтентiв.

-нестабiльнiсть законодавчоi бази (фiнансовогоi податкового права), це також ускладнюi проведення аналiзу фiнансового стану пiдприiмства.

У вiтчизнянiй економiчнiй науцi недостатньо придiлялось уваги проведенню аналiзу фiнансового стану, так як наукрва праця в цiй областi губить свою актуальнiсть ще до видання.

Основним завданням проведення економiчного аналiзу i оцiнка результатiв господарськоi дiяльностi за попереднiй та поточнi роки, виявлення факторiв , якi позитивно чи негативно вплинули на кiнцеiв показник роботи пiдприiмства, прийняти рiшення про визнання структури балансу задавiльною (незадовiльною), а пiдприiмство платоспроможним (неплатоспроможним) та подання пропозицiй Кабiнету Мiнiстрiв Украiни щодо доцiльнлстi внесення цього пiдприiмства до Реiстру неплатоспроможних пiдприiмств та органiзацiй.

При написаннi дипломноi роботи мною були використанi звiтнi данi орендного пiдприiмства тАЬСузiртАЩятАЭ. Орендне пiдприiмство тАЬСузiртАЩятАЭ створено у порядку реорганiзацii iдальнi АНТК iм. Антонова 25.02.92р. ОП являiться юридичною особою i дii на пiдставi Статуту i законодавства Украiни.

Мiстцезнаходження пiдприiмства: м. Киiв, вул. Туполева 1.

Метою ОП являiться насичення ринку хлiбобулочними i кондитерськими виробами, дiяльнiсть у сферi громадського харчування на територii АНТК.

ОП являiться юридичною особою, маi самостiйний баланс, розрахунковий i валютний рахунки, фiрмову назву, круглу печатку.ОП набуло права юридичноi особи з моменту державноi регiстрацii. ОП для досягнення мети своii дiяльностi маi право вiд свого iменi укладати угоди, придбавати майно i нести зобовтАЩязання, бути позивачем i вiдповiдачем у судi.

Для бiльш рацiонального ведення бухгалтерського облiку на пiдприiмствi використовуiться бухгалтерська програма для малих пiдприiмств тАЬ1-СтАЭ бухгалтерiя.

1 РОЗДРЖЛ.

ФРЖНАНСОВА ЗВРЖТНРЖСТЬ ПРЖДПРИРДМСТВА ЯК ОБтАЩРДКТ АНАЛРЖЗУ ТА АУДИТУ

1.1.Склад, структура та порядок формування фiнансовоi звiтностi.

На сьогоднiшнiй день в Украiнi утворилась нова економiчна система, що побудована на ринкових вiдносинах. Якiснi змiни торкнулися всiх дiлянок управлiння, в тому числi i бухгалтерський облiк.

Для здiйснення управлiння пiдприiмством необхiдно використовувати новi методи управлiння i сучаснi технiчнi засоби побудови рiзноманiтних iнформацiйних систем.

У бухгалтерському облiку одночасно поiднуються три види управлiнських робiт ,завдяки чому бухгалтерський облiк виконуi три самостiйнi функцii: iнформацiйну ,контрольну , та аналiтичну.

Дiяльнiсть кожного пiдприiмства в першу чергу будуiться на рацiональнiй органiзацii бухгалтерського облiку, вiд цього залежить обгрунтований розподiл грошових коштiв, рентабельнiсть та платоспроможнiсть пiдприiмства, а також багато iнших показникiв.

В бухгалтерському облiку використовують всi три види вимiрникiв, але основним для нього i грошовий вимiрник, за допомогою якого можна узагальнити всi господарськi факти- явища та процеси. Тi господарськi факти, якi не мають грошовоi оцiнки, в бухгалтерському облiку не вiдображаються.

Отже бухгалтерський облiк i основним i iдиним видом облiку, за допомогою якого фiксацiя роботи пiдприiмства здiйснюiться в цiлому, як сукупностi.

Особливiстю розвитку економiки сьогоднi i те, що керiвникам необхiдно навчитись самостiйно приймати управлiнськi рiшення, щодо подальших шляхiв розвитку пiдприiмств. Цi труднощi повтАЩязанi з бiльш як семидесятирiчним функцiонуванням плановоi економiки в нашiй державi.

Управлiння як процес i актом трудовоi дiяльностi працiвникiв. Вiн вiдбуваiться iз застосуванням знарядь i предметiв працi. Предметом працi в процесi управлiння i iнформацiя, а знаряддям ii на сучасному етапi i технiчнi засоби вимiрювання, сприйняття, реiстрацii, передачi, обробки, аналiзу, зберiгання i розмноження iнформацii.

При ринкових вiдносинах маi вплив як внутрiшнi так i зовнiшнi середовище. До зовнiшнього належать такi зовнiшнi прямi i посереднi змiнностi: полiтичнi, законодавчi та iншi органи; економiка, конкуренцiя, постачальники, технологii; соцiальнi, культурнi та iншi вiдносини. У кожнiй з них вiдбуваються постiйнi змiни обставин, якi також впливають на обтАЩiкти управлiння та його внутрiшнi змiнностi (мета, структура, завдання, технологiя, працiвники).

Щоб зазаначенi обтАЩiкти управлiння в умовах ринковоi економiки успiшно дiяли, надзвичайно важлива компетентнiсть, професiйна пiдготовленiсть та заповзятiсть, нарештi, комптАЩютерна грамотнiсть як керiвникiв так i фахiвцiв рiзних рiвнiв. Для успiшного виконання своiх посадових обовтАЩязкiв зазначеним працiвникам в умрвах нових економiчних вiдностин потрiбно використовувати новi форми та методи органiзацii управлiння.

До внутрiшнiх чинникiв впливу вiдносяться такi чинники як напрямок дiяльностi конкретного пiдприiмства, його структуру, асортимент пропонуiмоi продукцii чи послуг, а токож важливе мiсце займаi якiсть та структура внутрiшньогосподарського облiку. Це i продовження, а точнiше подальше поглиблення , деталiзацiя даних бухгалтерського фiнансового облiку в частинi затрат та доходiв дiяльностi, коли розкриваiться вся ефективнiсть придбаних ресурсiв, iх переробки, технологiчних та органiзацiйних рiшень, мотивацii, тощо. Цей облiк становить комерцiйну таiмницю пiдприiмства. Вiн будуiться для конкретного пiдприiмства виходячi з характеру технологiй, органiзацiйних рiшень. Основними користувачами iнформацii з внутрiшньогосподарського облiку i керiвники, власники, замовники, менеджери. Це конфедицiйна, таiмна, бухгалтерська iнформацiя.

Особливе мiсце в прийняттi управлiнських рiшень займаi бухгалтерська звiтнiсть, на пiдставi якоi розрахувати такi важливi для пiдприiмства коефiцiiнти , як коефiцiiнт лiквiдностi, платоспроможностi, фiнансовоi незалежностi та iншi.

Бухгалтерська звiтнiсть пiдприiмства являi собою систему узагальнених показникiв ,якi характеризують пiдсумки господарсько-фiнансовоi дiяльностi пiдприiмства за минулий перiод (мiсяць ,квартал ,рiк). Вона складаiться шляхом пiдрахунку , групування i спецiальноi обробки даних поточного бухгалтерського облiку i i завершальною його стадiiю.

Звiтнiсть пiдприiмсва складаiться за iдиними формами та iнструкцiями Мiнiстерства фiнансiв Украiни ,погодженими з Мiнстатом Украiни.

Головнi вимоги ,що ставляться до звiтностi,- це реальнiсть ,яснiсть ,своiчаснiсть ,iднiсть методики звiтних показникiв,спiвставленiсть звiтних показникiв з минулими часами.

За перiодичнiстю складання i подання звiтнiсть подiляiться на внутрiшньорiчну ,мiсячну ,квартальну,пiврiчну ,девтАЩятимiсячну та рiчну.

Внутрiшньорiчну звiтнiсть називають поточною звiтнiстю або перiодичною.

Звiтнiсть пiдприiмства використовуiться самими власниками ,пiдприiмсвами для аналiзу та контролю виконання договiрних зобовтАЩязань ,аналiзу господарськоi дiяльностi ,для складання планiв на майбутнi.

Крiм того звiтнiсть подаiться:

-у вищу за пiдпорядкованiстю органiзацiю ,якщо така i ,з метою керiвництва роботою пiдприiмства.

-податковiй iнспекцii -для контролю за правильнiстю платежiв до бюджету та аналiзу дiяльностi пiдприiмства.

-установам банку (для контрлю за використанням банкiвського кредиту ) якщо таке передбачено кредитним договором.

-органам Мiнстату для статистичноi обробки .

Бухгалтерська звiтнiсть повинна бути подана пiдприiмством не пiзнiше встановленого строку наступного за звiтним перiодом мiсяця ,а рiчна - не пiзнiше встановленого строку наступного за звiтним року. Склад (обсяг ) та порядок складання бухгалтерських звiтiв затверджуiться Мiнiстерством фiнансiв Украiни.

Вiдповiдно до дiючого порядку до складу бухгалтерськоi звiтностi ,не залежно вiд того ,за який час вона складаiться ,обовтАЩязково входить баланс.

На практицi бiльшiсть пiдприiмств щомiсячно складаi для своiх потреб бухгалтерський баланс та рiзнi форми ,що потрiбнi для оперативного керiвництва.

За нормативними актами ,дiючими в бiльшостi краiн свiту, пiдприiмства повиннi подавати бухгалтерську звiтнiсть обовтАЩязково один раз на рiк за результататми дiяльностi.

За рiк кожне пiдприiмство повинне подати бухгалтерську звiтнiсть у такому обсязi:

-баланс пiдприiмсва - форма №1

-звiт про фiнансовi результати та iх використання - форма №2

-звiт про фiнансово-майновий стан пiдприiмства тАУ форма №3

До рiчного бухгалтерського звiту обовтАЩязково додаiться пояснювальна записка ,в якiй викладаються основнi фактори ,що вплинули в звiтному роцi на пiдсумки дiяльностi пiдприiмства ,i висвiтлюiться фiнансовий та майновий стан.

Бухгалтерськi звiти - баланси та iншi форми фiнансового звiту складаються та подаються у вiдповiдному складi та у втановленi строки в органи ,якi визначено законодавством.

Бухгалтерський баланс дiяльностi пiдприiмсва i узагальненим документом (форма №1 ) ,форма його затверджуiться Мiнiстерсвом фiнансiв i Мiнстатом .Форма балансу наведена у додатку №...В активi балансу показуiться склад засобiв господарства та iх розмiщення , у пасивi - джерела утворення зособiв господарства. У балансi вiдображаються також результати господарськоi дiяльностi.

Бухгалтерський баланс складаiться на пiдставi бухгалтерських записiв ,пiдтверджених виправдовувальними документами.Вихiдними для складання бухгалтерського балансу i головна книга ,даннi оборотних вiдомостей за синтетичними та аналiтичними рахунками.

Бухгалтерська звiтнiсть маi бути подана пiдприiмтвом не пiзнiше встановленого строку наступного за звiтним перiодом мiсяця, а рiчна тАУ не пiзнiше встановленого строку наступного за звiтним року. Склад та порядок складання бухгалтерських фiнансових звiтiв затверджуiться Мiнiстерством фiнансiв Украiни. Датою подання бухгалтерського балансу вважаiться для iногороднiх пiдприiмств день вiдправлення за штампелем поштового пiдприiмсва. Керiвник пiдприiмсва несе вiдповiдальнiсть за порушення термiнiв подання звiтностi.

Розгляд i затвердження балансiв ( звiтiв ) виконуються вiдповiдно до дiючого законодавства.

Органiзацiя ,яка приймаi баланс ,виявляi помилки i вносить правки з повiдомленням. Правки вносяться в баланс за грудень звiтного року. Виявленя помилки пiсля затвердження балансу коректуються в бухгалтерському балансi за сiчень наступного року.

Першочергову увагу в управлiннi господарством потрiбно зосередити на фiнансовiй дiяльностi пiдприiмства ,рацiональному та ефективному iх використаннi фiнансових ресурсiв. Фiнансова дiяльнiсть охоплюi сукупнiсть операцiй по надходженню i витраченню засобiв у грошовiй оцiнцi та ефективному iх використаннi в процесi виробництва та реалiзацiх продукцii i товарiв

Рацiональна фiнансова дiяльнiсть сприяi здiйсненню основного принципу господарськоi дiяльностi- самостiйностi пiдприiмства.

Самостiйнiсть передбачаi те що ,ресурси ,вкладеннi у пiдприiмство ,повиннi окупатись прибутком,вiдповiдному нормативному рiвню рентабельностi, що забезпечуi самофiнасування ,тобто стаi можливим забезпечення пiдприiмства у власних фiнансових ресурсах по формуванню та ефективному використанню всiх господарських засобiв ( як основних ,так i оборотних ) ,розширення виробництва i полiпшення соцiальнокультурноi сфери за рахунок грошових надходжень вiд дiяльностi ( реалiзацii продукцii ,виробiв i послуг та товарiв ) . Але в процесi господарськоi дiяльностi використовують не лише власнi кошти пiдприiмства ,а й залученi кошти у виглядi кредитiв банку та iнших джерел. ОбовтАЩязковою умовою при цьому i своiчасне iх повернення за рахунок власних нагромаджень.

Розглянемо принципи складання балансу найбiльш поширених форм бухгалтерського облiку - журнально-ордерну ,спрощену i дiалогову з використанням автоматизованого робочого мiсця бухгалтера (АРМ).

Журнально-ордерна форма обдiку застосовуiться на багатьох пiдприiмствах народного господарства Украiни.

Ця форма бухгалтерського облiку основана на принципi накопичення даних первинних документiв в розрiзi ,якi забезпечують синтетичний i аналiтичний облiк засобiв i господарських операцiй по всiм роздiлам бухгалтерського облiку.

Первиннi данi систематизуються i накопичуються в облiкових регiстрах ,якi дають можливiсть вiдобразити всi засоби ,якi пiдлягають облiку i господарських операцiiй по використанню цих засобiв за звiтний мiсяць . В накопичувальних регiсрах записи проводяться в розрiзi показникiв ,необхiдних для керiвництва i контроля за фiнансово-господарською дiяльнiстю пiдприiмства, а також для складання всiii звiтностi .

основним регiсром являються журнал-ордери. У випадку необхiдностi отримання аналiтичних даних використовуються допомiжнi вiдомостi. Пiдсумковi данi переносяться в журнал-ордери.

Всi журнал-ордери i допомiжнi вiдомостi побудованi по кредитовiй ознацi регiстрацii господарських операцiй по синтетичним рахункам. Сиснтетичнi данi регiструютьсяпо даних первинних документiв тiльки по кредиту вiдповiдних рахункiв i кореспонденцii з дебiтованими рахунками.

Пiдсумковi данi журнал-ордерiв в кiнцi мiсяця переносяться в Головну книгу .

Записи по кредиту кожного синтетичного рахунка , у кореспонденцii з дебiтовими рахунками вiдбуваються повнiстю в одному будь-якому журналi-ордерi. Обороти по дебету вiдповiдного синтетичного знажодяться в рiзних журналах-ордерах по мiрi регiстрацii в них записiв по кредиту кореспондованих в них рахункiв.

Деякi журнал-ордери призначенi для вiдображення операцiй по кредиту декiлькох синтетичних рахункiв, повтАЩязаних по своiму економiчному змiсту. Пiдсумковi данi журнал-ордерiв пiдлягають обовтАЩязковiй звiрцi з даними первинного облiку.

В Головнiй книзi показуiться вступне сальдо ,поточнi обороти i вихiдне сальдо по кожному синтетичному рахунку. В Головнiй книзi вiдображають поточнi обороти тiльки по синтетичним рахункам. Обороти по кожному рахунку вiдображаються одним записом ,а обороти по дебету в кореспонденцii з кредитованими рахунками.

Сума дебетових оборотiв в Головнiй книзi повинна вiдповiдати сумi кредитових оборотiв ,так як i сальдо вiдповiдно повиннi бути рiвними.

Сальдовий баланс складаiться за даними Головноi книги з використанням в необхiдних випадках окремих показникiв iз облiкових регiстрiв.

На багатьох малих пiдприiмствах Украiни використовуiться спрощена форма облiку. Спрощена форма облiку може вестись : по простiй формi бухгалтерського облiку ,( без використання регiстрiв облiку майна малого пiдприiмства) i по формi бухгалтерського облiку з використанням регiстрiв облiку майна малого пiдприiмства.

Малi пiдприiмства ,якi здiйснюють незначну кiлькiсть господарських операцiй ,не мають власного майна i в процесi виробництва продукцii i робiт ,повтАЩязаних з великими затратами матерiальних ресурсiв , можуть вести облiк всiх операцiй тiльки в книзi облiку господаоських операцiй, яка являiться регiстром аналiтичного i синтетичного облiку на основi якого можна скласти баланс i звiтнiсть.

Малi пiдприiмства можуть застосовувати для облiку фiнансово-господарських операцiй вiдомостi облiку по вiдповiдним рахункам .Кожна вiдомiсть застосовуiться для облiку операцiй по одному iз використовуваних рахункiв бухгалтерського облiку. Сума любоi операцii записуiться в двох вiдомостях одночасно: в однiй - по дебету рахунка з вказуванням номера кредитованого рахунку , а в другiй - по кредиту кореспондованого рахунка з аналогiчним записом номера дебетованого рахунка.

Пiдсумковi данi фiнансово-господарськоi дiяльностi ,вiдображають в шахматнiй вiдомостi.

На основi шахматноi вiдомостi складаiться оборотна вiдомiсть по рахунком .Данi ,розрахованi в оборотнiй вiдомостi ,являються пiдставою для складання бухгалтерського балнсу i звiтностi.

До бухгалтерськоi звiтностi висувають наступнi вимоги:правдивiсть ,реальнiсть ,iднiсть ,яснiсть.

У звiтi про фiнансовi результати у 1-му роздiлi по кожнiй статтi зазначаються данi, якi базуються на даних бухгалтерського балансу та iншоi зведеноi звiтностi.

У роздiлi тАЬВикористання прибуткутАЭ приводять розшифровку сум по основних напрямках використання прибутку, тобто:

-суми податку на прибуток та iншi платежi в бюджет за рахунок прибутку;

-вiдрахування на утворення пiдприiмствамирезервного фонду;

-вiдрахування до фонду коштiв, що направляються на розвиток i вдосконалення виробництва;

-вiдрахування до фонду коштiв, що направляються на соцiальнi потреби;

-вiдрахування до фонду заохочення;

-вiдрахування на благодiйнi цiлi;

-iншi цiлi.

У роздiлi 3 тАЬПлатежi до бюджетутАЭ показують платежi до бюджету, що iх вносить пiдприiмство за рахунок всiх джерел, згiдно з iнструкцiiю Мiнiстерства фiнансiв Украiни щодо застосування Законiв про податки з пiдприiмств, обтАЩiднань, органiзацiй, з громадян Украiни, iноземних громадян та осiб без громадянства.

У роздiлi 4 тАЬЗатрати i витрати, що врвховуються при обчислення пiльг з податку на прибутоктАЭ показують суми основних витрат, що одеожують за рахунок чистого прибутку i приймаються при нарахування пiльг за податком на прибуток пiдприiмства.

Звiт про фiнансово-майновий стан включаi наступнi статтi:

1.Рух фондiв:

статутний фонд, додатковий капiтал, резервний фонд, фонд коштiв, що спрямованi на розвиток i вдосконалення виробництва, фонд коштiв, якi спрямованi на соцiальнi потреби, фонд заохочення, нерозподiлений прибуток минулих рокiв, резерв на покриття наступних витрат i платежiв, фонд охорони працi, цiльове фiнансування з бюджету, цiльове фiнансування з позабюджетних фондiв, iншi фонди спецiального призначення.

2.Використання коштiв бюджету та позабюджетних фондiв:

3.Спрямування коштiв до цiльових i позабюджетних фондiв та на споживання.

4.Наявнiсть та рух основних засобiв.

5.Наявнiсть та рух нематерiальних активiв.

6.Фiнансовi вкладення.

7.Норма власних оборотних коштiв.

8.Наявнiсть власних оборотних коштiв.

9.Переоцiнка товарно-матерiальних цiнностей.

10.РЖноземнi iнвестицii.

11.Нестачi, крадiжки i псування цiнностей.

12.ОбтАЩiкти житлово-комунального i соцiально-культурного призначення.

13.Позабалансовi активи i пасиви.

1.2.Перспективи вдосконалення фiнансовоi звiтностi пiдприiмства в краiнi.

На сучасному етапi функцiонування суспiльства в Украiнi вiдбуваються iстотнi зрушення , що призводять до змiн у веденнi бухгалтерського облiку. Це насамперед повтАЩязано з намаганням наблизити облiк до мiжнародних стандартiв i нестабiльною законодавчою базою.

На протязi девяностих рокiв шла безперервна роботапо вдосконаленню бухгалтерського облiку на Украiнi з застосуванням мiжнародних стандартiв прийнятих в мiжнародному суспiльствi фiнансовоi звiтностi. Почали з розробки введення методики бухгалтерського облiку для спiльних пiдприiмств, що зтАЩявились наприкiнцi восьмидесятих рокiв.

У 1992 роцi було запропоновано i прийнятий новий план рахункiв бухгалтерського облiку. Спецiалiсти пропонують перейти на iвропейську структуру планiв рахункiв; що складаються з десяти класiв з трьохзначною нумерацiiю кодiв синтетичних рахункiв; двома-рьома резервними класами рахункiв для органiзанiзацii управлiнського ,в тому числi калькуляцiйного облiку. Неприйнятна умова токого переходу повна змiна кодування тих синтетичних рахункiв що використовуються, це призведе до необхiдностi перебудлви комптАЩютерних програм бухгалтерского облiку, дезорганiзуi работу бухгалтерiв, аудиторiв, податкових iнспекторiв i iнших зацiкавлених осiб.

Работа над проектом Закону про бухгалтерський облiк показала, що жорстке регламентування методологii i органiзацii бухгалтерского облiку неприйнятне. Необхiдно переходити до нових регламентующих документiв i стандартiв бухгалтерского облiку. Першим був затвердженний стандарт про облiкову полiтику пiдприiмства,що мiстив загальнi правила бухгалтерского облiку, що застововуються в мiжнароднiй практицi фiноесового облiку i звiтностi.

Ще одним необхiдним елементом вдосконалення звiтностi я вважаю може бути прийняття стандарту бухгалтерського облiку ВлБухгалтерська звiтнiсть пiдприiмстваВ», який максимально наблизить ii структуру i змiст до мiжнародних привил, що застосовуються в ОбтАЩiднанiй РДвропi та iнших краiнах. В цьому стандарте визначено , що достовiрною вважаiться бухгалтерская звiтнiсть, основанная на системному бухгалтерскому облiку, iнформацiя якого формуiться виходячi з принципiв i правил, викладенних в документах системи нормативного регулювання бухгалтерского облiку в Украiнi. Цей стандарт дасть поштовх для развитку спiльних пiдприiмств.

В умовах нестабiльностi економiчноi ситуацii бiльш гостро стоiть питання про стан бухгалтерского облiку на пiдприiмствi так як багото пiдприiмств виходять на мiжнародний ринок, i це потребуi скорiйшого вдосконалення нормативноi бази бухгалтерского облiку i податкового законодавства.

РЖнструкцiiю ВлПро порядок заповнення форм рiчного бухгалтерського звiту пiдприiмстваВ» зi змiнами i доповненнями вiд 19 лютого 1998 року №37 дещо полегшено порядок заповнення балансу пiдприiмства. Так внесеними змiнами вiдмiнено абзац ,що був присвячений переходу до новоi нацiональноi валюти. РЖнструкцiя в новiй редакцii враховуi змiни, що вiдбулися в бухгалтерському облiку основних засобiв з вступом в силу РЖнструкцii по бухгалтерському облiку балансовоi вартостi груп основних фондiв вiд 20 липня 1997 року №159. В минулому варiантi балансова вартость ототожнюiться з початковою , , хоча в валюту балансу не попадала, а була лише точкою вiдрахунку для визначення остаточноi вартостi. Вiдмiнено також вказiвка на необхiднiсть щомiсячного вiдображення в iнвентарних картках i на аналiтичних регiстрах суми нарахованого за мiсяць зносу основних фондiв. Ранiше по статтi ВлНематерiальнi активиВ» вiдображались також права власностi пiдприiмства на окремi квартири в житлових будинках, що iм належать. Внесена стаття ВлРозрахунки та iншi короткостроковi пасивиВ» -конкретизацiя в адресованi суми кредиторськоi заборгованостi до 2 або 3 роздiлу пасива в залежностi вiд строка ii погашення призвана скоротити свободу вибору, що дозволяла варiювати пiдсумковi значення того чи iншого роздiлу при розрахунку окремих узагальнених показникiв фiнасового стану пiдприiмства. Однiiю з важливих проблем облiку i те, що бухгалтерський облiк розбiгаiться з податковим, що ускладнюi роботу бухгалтерiв.

Сучасний рiвень розвитку наукових технологiй змушуi пiдприiмства незалежно вiд форм власностi застосовувати прикладнi пакети бухгалтерських програм. Однiiю з негативних рис сучасног ринку бухгалтерських програм i те, що продавцi не адаптують iх пiд конкретне пiдприiмство, тому виникають певнi труднощi при роботi з цими продуктами, i пiдприiмства змушенi залучати до роботи iнженерiв-програмiстiв для подальшоi доробки i адаптацii програми.

До складу фiнансовоi (бухгалтерськоi) звiтностi пiдприiмств у краiнах з розвинутою ринковою економiкою включають:

бухгалтерський баланс.
Звiт про прибутки.
Звiт про рух грошових коштiв.
Додатки.

Рiчний звiт супроводжуiться пояснювальною запискою до фiнансового звiту.

У бiльшостi краiн свiту застосовують типовi форми бухгалтерськоi звiтностi, якi розробляються i затверджуються в нацiональному маштабi. Так , для краiн РДвропейського Союзу (РДС) форми i звiт рiчного фiнансового звiту компанiй регулюiться Четвертою Директивою РДС, прийнятою 1978 роцi. Кожна краiна- учасниця РДС, може уточнювати форми i змiст звiтностi залежно вiд своiх нацiональних особливостей, зберiгаючi загальнi принципи iх побудови.

Проте в деяких краiнах типовi форми фiнансовоi звiтнотi в нацiональному маштабi не розробляються i не затверджуються (США, Великобританiя, Канада, тощо). Компанii (фiрми) самостiцно обирають форму подання звiтiв (бiльш чи менш деталiзовану) вiдповiдно до нацiональних вимог щодо iх змiсту та принципiв фомування.

У багатьох краiнах свiту для малих пiдприiмств, якi мають невеликий господарський оборот, передбачено складання i подання так званих спрощених звiтiв.

Суть спрощених фiнансових звiтiв полягаi в тому, що вони складаються за формами з меншою деталiзацiiю, з бiльш узагальненими статтями балансу чи позицiями доходiв i витрат звiту про прибутки.

Пiдприiмства , якi належать до такоi категорii, визначаються законодавчо. В краiнах РДС при цьому беруться до уваги три критерii:

-сума (валюта) балансу;

-доход вiд реалiзацii;

-чисельнiсть персоналу пiдприiмства.

Якщо пiдприiмство вкладаiться в два з цих критерiiв, то воно вiдноситься до категорii малих (невеликих). У нацiональнiй валютi Францii, наприклад, цi показники сягають таких рiвнiв:

-сума (валюта) балансу- до 1.5 млн. франкiв.

-доход вiд реалiзацii- до 3.0 млн. франкiв.

-чисельнiсть персоналу- до 10 чол.

При цьому за суму балансу береться сума активiв пiдприiмства за принципом нетто (чистого) стану. Величина доходу вiд реалiзацii визначаiться сумою реалiзацii продукцii, робiт та послуг основноi дiяльностi мiнус наданi клiiнтам знижки i мiнус податок на додану вартiсть иа iншi подiбнi податки. Чисельнiсть персоналу розраховуiться , як середнi арифметичне вiд кiлькостi постiйного персоналу на кiнець кожного кварталу року.

У бiльшостi краiн фiнансова звiтнiсть складаiться iподаiться для зовнiшнiх користувачiв з рiчним iнтервалом, тобто пiсля закiнчення календарного ( або так званного фiнансового) року. Але для внутрiшнiх потреб вона складаiться , здебiльшого, з коротшим iнтервалом (помiсячно або поквартально).

ОбовтАЩязкова адреса, куди пiдприiмства повиннi подавати звiтнiсть, регулюiться кожною державою.

У рiзних краiнах i певнi особливi групування статей балансу. В бiльшостi захiдноiвропейськихкраiн статтi активу балансу групуються i розмiщуються згори донизу в мiру зростання лiквiдностi господарських засобiв (активiв). Пiд лiквiднiстю засобiв при цьому слiд розумiти iх спроможнiсть перетворитись, трансформуватись у грошовi кошти (готiвку) за якийсь певний час.

Статтi пасиву балансу групуються i розмiщуються згори до низу за ознакою зменшення часу, необхiдного для повернення боргiв.

В США, Англii, Канадi та деяких iнших краiнах статтi балансу групуються у зворотньому до нашого порядку.

Щодо форми подання балансу, то в мiжнароднiй практицi i двi найважливiйшi форми:

1.двостороння форма, за якою активи пiдприiмства розмiщуються лiворуч (актив балансу), а зобовтАЩязання i власний капiтал- праворуч (пасив балансу).

2.одностороння або послiдовна форма, за якою послiдовно, згори до низу, розмiщуються актив i пасив балансу.

Важливо розрiзняти за суттю та змiстом основнi роздiли балансу: оборотнi активи, необоротнi активи, короткостроковi зобовтАЩязання, довгостроковi зобовтАЩязання, власний капiтал.

Звiт про прибутки та збитки (звi про прибутки i збитки або звiт про фiнансовi результати) i обовтАЩязковою формою фiнансового звiту пiдприiмства. Основна його мета- надати iнформацiю користувачам про формування фiнансового результату пiдприiмства.

Змiст звiту про прибутки та збитки визначаiться мiжнародним стандартом № 5 тАЬРЖнформацiя , яка пiдлягаi розкриттю у фiнансових звiтахтАЭ.

Як вiдомо, у фiнансовому облiку фiнансовий результат дiяльностi пiдприiмства визначаiться порiвнянням доходiв та витрат звiтного пкрiоду. При цьому звiт про прибутки та збитки може мати одноступеневий i багатоступеневий формат. Звiт за одноступеневим форматом складаiться з двох роздiлiв. Перший роздiл- це перелiк усiх доходiв, одержаних пiдприiмством за звiтний перiод. Другий роздiл- це перелiк усiх витрат пiдприiмства за звiтний перiод. Рiзниця мiж загальною сумою доходiв та загальною сумою витрат покаже фiнансовий результат (прибутки чи збитки).

Звiт за багатоступеневим форматом мiстить iнформацiю, котра показуi послiдовний процес формування кiнцевого фiнансового результату. Крiм чистого прибутку, такий звiт мiстить промiжнi показники фiнансових результатiв: валовий доход (прибуток), прибуток основноi дiяльностi (операцiйний прибуток), результат фiнансових та надзвичайних операцiй, прибуток до оподаткування, чистий прибуток.

Коротко звiт про прибуток за багатоступеневим форматом корпорацii наведено у додатках № 1. Слiд зазначити, що промiжнi показники фiнансових результатiввизначаються групуванням i порiвнянням вiдповiдних доходiв та витрат. Так, порiвняння доходу вiд реалiзацii (чистого продажу) зсобiвартiстю реалiзованоi продукцii, визначаiться валовий доход (прибуток). При цьому стаття тАЬчистий продажтАЭ включаi доход вiд реалiзацii мiнус повернення товарiв покупцями та мiнус суми наданих покупцям знижок цiни. Собiвартiсть реалiзованоi продукцii включаi так званнi продуктивнi витрати: прямi матерiальнi витрати, прямi трудовi витрати та загальновиробничi витрати (непрямi витрати на рiвнi цехiв).

Торговi пiдприiмства у цiй статтi вiдображають фактичну купiвельну вартiсть реалiзованих товарiв.

Окремо вiдображаються у звiтi операцiйнi витрати, якi ще називаються витратами витратами перiоду. До них належать витрати на збут продукцii, адмiнiстративно-господарськi витрати, витрати на амортизацiю основних засобiв загальногосподарського призначення.

Рiзниця мiж валовим прибутком i сумою реалiзацiйних витрат- це операцiйний прибуток або прибуток основноi дiяльностi.

У звiтi про прибутки та збитки окремо вiдображаються доходи вiд фiнансових операцiй (одержанi вiдсотки з облiгацiй, дивiденди з акцiй, тощо) та витрати вiд них, а також результат фiнансових операцiй, доходи, витрати i результат надзвичайних (позареалiзацiйних) операцiй.

В результатi прибуток до оподаткування визначаiться алгебраiчною сумою промiжних результатiв: операцiйного прибутку та результатiв вiд фiнансових та надзвичайних операцiй. Чистий прибуток, що залишаiться у розпорядженнi пiдприiмства- це рiзниця мiж прибутком до оподаткування та сумою податку на прибуток.

Схему звiту про прибуток краiн РДС наведено нижче. У нiй чiтко видiляються три сфери дiяльностi: основна дiяльнiсть, фiнансова дiяльнiсть та позареалiзацiйна дiяльнiсть.

В краiнах членах РДС форма звiту про прибутки та збитки затверджуiться в нацiональному маштабi i i iдиною для всiх пiдприiмств. В таких краiнах як США, Англiя, Канада та деяких iнших форма звiту довiльна щодо перелiку доходiв, витрат, iх деталiзацiя та групування.

В останнi роки звiт про рух грошових коштiв i обовтАЩязковим у складi фiнансовоi звiтностi пiдприiмств розвинених зарубiжних краiн. Його змiст i методика складання регулюiться мiжнародним стандартом бухгалтерського облiку № 7 тАЬЗвiт про руз грошових коштiвтАЭ.

Головне призначення звiтупро рух грошових коштiв- надати користувачам iнформацiю про те, з яких джерел надходили грошi на пiдприiмство, по яких напрямках i на якi цiлi витрачались грошi, як змiнився залишок грошових коштiв за звiтний перiод.

Схема 1.

Схема звiту про прибуток краiн РДС.

Доходи основноi дiяльностi Витрати основноi дiяльностi

Фiнасовий результат основноi дiяльностi

Доходи фiнансовi Витрати фiнансовi

Результат фiнансових операцiй

Позареалiзацiйнi Позареалiзацiйнi

(надзвичайнi) доходи (надзвичайнi) витрати

Фiнасовий результат основноi дiяльностi

Прибуток до оподаткування Податок на прибуток

Чистий прибуток

При цьому рух грошових коштiв вiдображаiться у звiтi по трьох видах дiяльностi: поточна (основна) дiяльнiсть, iнвестицiйна дiяльнiсть, фiнасова дiяльнiсть. Це даi можливiсть оцiнити рацiональнiсть використання коштiв, напрямки дiяльностi пiдприiмства, платоспроможнiсть, скласти прогноз подальшого розвитку.

Таблиця 1.

Види дiяльностi пiдприiмства.

НАДХОДЖЕННЯ ГРОШЕЙ	ДРЖЯЛЬНРЖСТЬ	СПЛАТА ГРОШЕЙ
Вiд продажу товарiв i послуг Проценти по виданих позичках i придбаних цiнних паперах	Поточна дiяльнiсть	Виплата зарплати Оплата постачальникам Оплата iнших витрат Сплата податкiв Сплата процентiв
Надходження вiд продажу майна, цiнних паперiв i погашення наданих позичок	РЖнвестицiйна дiяльнiсть	Придбання майна Придбання цiнних паперiв Надання позичок
Вiд випуску акцiй та облiгацiй Отримання позичок	Фiнансова дiяльнiсть	Погашення облiгацiй та iнших боргiв Виплата дивiдендiв Викуп власних акцiй

Найдостовiрнiйшу iнфорамацiю для складання цього звiту можна одержати даними бухгалтерського облiку, належшим чином органiзувавши облiк надходження та витрачання грошей по трьом видам дiяльностi. Проте такий шлях занадто трудомiсткий. У зарубiжних краiнах звiт про рух грошових коштiв (щодо основноi дiяльностi) складаiться шляхом коригування , iншими словами трансформування звiту про прибутки i збитки. Вiдповiдно до мiжнародних стандартiв облiк доходiв i витрат ведеться за методом iх нарахування, що знаходить вiдображення у звiтi про фiнансовi результати. А тому можлива ситуацiя, коли пiдприiмство маi прибутки, але не маi реальних грошових коштiв.

РД два методи коригування звiту про прибутки: прямий i не прямий. Прямий метод передбачаi коригування кожноi статтi звiту про прибутки, тобто включення негрошових доходiв i негрошових витрат , додаток № 3.

Непрямий метод передбачаi трансформуваннякожноi статтi звiту про прибутки та збитки. За цим методом коригування зазнаi сума чистого прибутку- вона коригуiться в суму грошових коштiв вiд поточноi дiяльностi.

Крiм основних форм фiнансовоi звiтностi, передбачаiться також додатки до звiтностi. Вони потрiбнi, щоб надати користувачам детальнiшу аналiтичну iнформацiю стосовно окремих статей звiтностi, а також додаткову iнформацiю для поглибленого розкриття фiнансовоi i господарськоi полiтики пiдприiмства. Питання змiсту додаткiв до звiтностi здебiльшого вирiшуiться нацiональним законодавством та нацiональними стандартами облiку. Проте багато позицiй може вирiшуватися в мiжнародному маштабi.

Перелiк додаткiв до фiнансовоi (бухгалтерськоi) звiтностi, що передбаченi Четвертою Директивою для краiн РДС:

методи оцiнки рiзних статей рiчних звiтiв i методи пiдрахунку вартiсних виправлень
назва i мiсцезнаходження зареiстрованого офiсу пiдприiмства, у яких компанiях володii певним вiдсотком статутного капiталу
кiлькiсть i номiнальна (або облiкова) вартiсть акцiй, випущених за звiтний рiк в межах дозволеного статутного капiталу ( за видам акцiй)
iснування будь-яких сертифiкатiв участi, конвертованих боргових зобовтАЩязань
суми заборгованостi, якi слiд сплатити не ранiше, нiж через 5 рокiв
загальна сума будь-яких фiнансових зобовтАЩязань, не включених у баланс, якщо ця iнформацiя уточнюi оцiнку фiнансового положення
чистий товарооборот у розрiзi категорiй дiяльностi та географiчних ринкiв
середня кiлькiсть осiб, найнятих на роботу за фiнансовий рiк (за категорiями персоналу) та соцiальнi витрати
вплив оцiнки статей на суму прибуткiв та збиткiв за фiнансовий рiк
рiзниця мiж податками, нарахованими у фiнансовому роцi та у попереднi роки
сума винагород працiвникам адмiнiстративного, управлiнського та контрольного органiв залежно вiд iхньоi вiдповiдальностi
сума авансiв i кредитiв , наданих працiвникам адмiнiстративного, управлiнського та контрольного органiв.

2 РОЗДРЖЛ.

МЕТОДИКА АНАЛРЖЗУ ФРЖНАНСОВОГО СТАНУ ПРЖДПРИРДМСТВА

2.1.Загальний аналiз фiнансового стану пiдприiмства.

Фiнансовий стан пiдприiмства тАУ це здатнiсть пiдприiмства фiнансувати свою дiяльнiсть. Вiн характеризуiться забезпеченiстю фiнансовими ресурсами, необхiдними для нормального функцiонуваня пiдприiмства, потребою в iх розмiщеннi i ефективнiстю використання, фiнансовими взаiмовiдносинами з iншими юридичними особами, платоспроможнiстю i фiнансовою стiйкiстю.

Фiнансовий стан може бути стiйким, нестiйким i кризовим. Здатнiсть пiдприiмства своiчасно проводити платежi, фiнансувати свою дiяльнiсть на розширенiй основi свiдчить про його хороший фiнансовий стан.

Фiнансовий стан пiдприiмства залежить вiд результатiв його виробничоi, комерцiйноi i фiнансовоi дiяльностi. Якщо виробничий i фiнансовий плани успiшно виконуються, то це позитивно впливаi на фiнансовий стан пiдприiмства. РЖ навпаки, у результатi недовиконання плану по виробництву i реалiзацii продукцii вiдбуваiться пiдвищення ii собiвартостi, зменшення виручки i суми прибутку i як наслiдок тАУ погiршення фiнансового стану пiдприiмства i його платоспроможностi.

Стiйкий фiнансовий стан в свою чергу здiйснюi позитивний вплив на виконання виробничих планiв i забезпечення потреб виробництва необхiдними ресурсами. Тому фiнансова дiяльнiсть як складова частина господарськоi дiяльностi направлена на забезпечення планомiрного надходження i використання грошових ресурсiв, виконання розрахунковоi дисциплiни, досягнення рацiональних пропорцiй власного i залученого капiталу i найбiльш ефективного його використанння. Головна мета фiнансовоi дiяльностi- вирiшити, де, коли i як використовувати фiнансовi ресурси для ефективного розвитку виробництва i отримання максимального прибутку.

Для того щоб вижити в ринкових умовах i не допустити бункрутства пiдприiмства, необхiдно добре знати, як керувати фiнансами, якою повинна бути структура капiталу по складу i джерелам утворення, якi частку повиннi займати власнi кошти, а яку- залученi. Необхiдно знати i такi поняття ринковоi економiки, як дiлова активнiсть, лiквiднiсть, платоспроможнiсть, кредитоспроможнiсть пiдприiмства, порiг рентабельностi, запас фiнансовоi стiйкостi, ступiнь ризику, ефект фiнансового важелю i iншi, а також методику iх аналiзу.

Головна мета аналiзу- своiчасно виявляти i попереджувати недолiки у фiнансовiй дiяльностi i знаходити резерви покращення фiнансового стану пiдприiмства i його платоспроможностi.

При цьому необхiдно вирiшувати наступнi задачi.

На основi вивчення причин взаiмозвтАЩязку мiж рiзними показниками виробничоi, фiнансовоi i комерцiйноi дiяльностi дати оцiнку виконання плану по надходженню фiнансових ресурсiв i iх використанню з позицii покращення фiнансовго стану пiдприiмства.
Прогнозування можливих фiнансових результатiв, економiчноi рентабельностi, виходячi iз реальних умов господарськоi дiяльностi i наявностi власних i залучених ресурсiв, розробка моделей фiнансового стану при рiзних варiантах використання ресурсiв.
Розробка конкретних мiроприiмств, направлених на бiльш ефективне використання фiнансових ресурсiв i укрiплення фiнансового стану пiдприiмства.

Аналзом фiнансового стану займаються не лише керiвники i вiдповiднi служби пiдприiмства, а i його засновники, iнвестори з метою вивчення ефективностi використання ресурсiв, банки для оцiнки умов кредитування i визначення ступеню ризику, постачальники для своiчасного отримання платежiв, податковi iнспекцii для виконання плану надходжень коштiв до бюджету, тощо. У вiдповiдностi з цим аналiз подiляiться на внутрiшнiй i зовнiшнiй.

Внутрiшнiй аналiз проводиться службами пiдприiсмтва i його результати використовуються для планування, контролю i прогнозування фiнансового стану пiдприiмства. Його мета- встановити планомiрне надходження грошових коштiв i розмiстити власнi i залученi кошти таким чином, щоб забезпечити нормальне функцiонування пiдприiмства, отримання максимального прибутку i виключення банкрутства.

Зовнiшнiй аналiз здiйснюiться iнвесторами, постачальниками матерiальних ресурсiв, контролюючими органами на основi публiкуiмоi звiтностi. Його мета- встановити можливiсть вигiдно вкласти кошти, щоб забезпечити максимум прибутку i виключити ризик втрати.

Все, що маi вартiсть, належить пiдприiмтсву i вiдображаiться у активi балансу називаiться його активами. Актив балансу мiстить данi про розмiщення капiталу, що i в розпорядженнi пiдприiмства, тобто про вкладання його у конкретне майно i матерiальнi цiнностi, про витрати пiдприiмства на виробництво i реалiзацiю продукцii i про залишки вiльноi грошовоi готiвки. Кожному виду розмiщеного капiталу вiдповiдаi окрема стаття балансу (табл. 2).

Таблиця 2.

Схема структури активiв балансу

Основнi засоби

Довгостроковий Довгостроковi фiнансовi

капiтал вкладення

Нематерiальнi активи

Кошти, що

Дебiторська заборгованiсть викор-ся

за межами

Поточнi Короткостроковi фiнансовi пiдприiмства

активи вкладення

Запаси

Грошова готiвка

Джерами iнформацii для проведення аналiзу i :

баланс пiдприiмства за попереднiй рiк та за звiтний перiод, (форма №11
звiт про фiнансовi результати та iх використання за звiтний перiод та попереднiй рiк (форма №2)
звiт про фiнансово-майновий стан (форма №3)
звiт з працi
звiт про витрати на виробництво продукцii, робiт, послуг
розрахунок нормативу власних оборотних коштiв
розшифрування дебiторськоi та кредиторськоi заборгованостi
звiт про наявнiсть та рух основних фондiв, амортизацiю (знос)
зведена таблиця основних показникiв
звiт про рух коштiв в iноземнiй валютi
бiзнес-план
матерiали маркетингових дослiджень
висновки аудиторських перевiрок
iнша iнформацiя.

Фiнансовий аналiз складаiться з пiдбору, групування i вивчення даних про фiнансовi ресурси пiдприiмства i iх використання з метою мобiлiзацii ресурсiв, необхiдних для виконання планових або проектних завдань i погашення фiнансових зобовтАЩязань в процесi господарськоi дiяльностi пiдприiмства. При аналiзi розглядаються питання формування i використання окремих видiв фiнансових ресурсiв, iх розмiщення у рiзнi види метерiальних цiнностей (активи), оцiнки платоспроможностi i фiнансовоi стiйкостi пiдприiмства, швидкостi обiговостi коштiв. Фiнансовий аналiз називають ще аналiзом балансу.

В процесi аналiзу стаi зрозумiлим:

Платоспроможнiсть як самого падприiмства, так i його дебiторiв;
Забезпеченiсть власними обiговими коштами у вiдповiдностi з потребою в них;
Збереження коштiв, причини змiни iх сум на протязi аналiзуiмого перiоду;
Виконання плану прибутку i прибутковiсть фiнансово-господарськоi дiяльностi пiдприiмства;
Стан запасiв товарно-матерiальних цiнностей i джерел iх утворення;
Розмiщення власних, залучених i спецiальних джерел коштiв у виглядi активiв;
Забезпечення повернення кредитiв i iх ефективне використання;
Розрахунковi вiдносини з дебiторами i кредиторами;
Забезпеченiсть обiгових коштiв;
Утворення i використання рзних фондiв;
Збереження власних обiгових коштiв.

Окремому розгляду пiдлягаi проблема залучення i використання довгострокових i короткострокових кредитiв, направлення iх по цiльовому призначенню, забезпеченнiсть i повернення суд i займiв в обумовленi строки. При аналiзi стану розрахункiв вияняються причини i строки утворення кредиторськоi i дебiторськоi заборгованостi, що приводить до перерозподiлу коштiв мiж пiдприiмствами. Оскiльки головна причина збiльшення кредиторськоi заборгованостi- зниженя обiговостi обiгових коштiв, детально вивчаiться стан запасiв товарно-матерiальних цiнностей по окремим типам i видам. Обчислюiться сума вивiльнених iз обiгу коштiв внаслiдок прискорення обiговостi або додатково залучених в обiг коштiв iз-за повiльного обiгу. Перлiк питань, що розглядаiться може змiнюватись в залежностi вiд багатьох факторiв, в тому числi iнтересiв користувача аналiтичною iнформацiiю. В таблицi 3 наведена приблизна типологiя задач, що розглядаються при фiнансовому аналiзi в залежностi вiд кiнцевого користувача.

Таблиця 3.

Основнi субтАЩiкти- користувачi аналiтичноi iнформацii.

Аспекти фiнансового аналiзу

громадкiсть

Власники i акцiонери

Фiнансовi консультанти

менеджери

Податковi служби

Статистичнi органи

Комерцiйнi партнери

Кредитно-банкiвськi установи

1.Достовiрнiсть i якiсть iнформацii

2.Оцiнка лiквiдностi активiв

3.Оцiнка iнтенсивностi обiгу активiв

4.Оцiнка платоспроможностi

5.Розподiл прибутку

6.Якiсть росту прибутку

7.Фомування ресурсного потенцiалу

8.Податковi утримання

9.Кридитна полiтика

10.Дивiдентна полiтика

11.РЖнвестицiйна полiтика

12.Потенцiйне банкрутство

13.Оцiнка прибутковостi

Для характеристики фiнансового стану пiдприiмства, використання ним власних та залучених коштiв застосовують показники балансу (ф.1), звiту (ф.3).

Аналiз динамiки валюти балансу та його структури проводиться шляхом порiвняння даних загальноi вартостi майна пiдприiяства (валюти балансу) рядок 330 на початок i кiнець звiтного перiоду. При цьому зменшення валюти балансу за звiтний перiод свiдчить про скорочення пiдприiмством господарськоi дiяльносi, що прихводить до його неплатоспроможностi.

При аналiзi балансу виявляють такi його статтi, якi свiдчать про недолiки та незадовiльну роботу пiдприiмства i його фiнансовий стан.

Особлива увага спрямовуiться на:

ВлТовори вiдвантаженi, не сплаченi в строкВ»
ВлРозрахунки з дебiторами за товари, роботи i послуги, не сплаченi в строкВ»
ВлЗбитки минулих рокiвВ»
ВлЗбитки звiтного рокуВ»
ВлДовгостроковi кредити та позики, що не погашенi в строкВ»
ВлКороткостроковi кредити та позики, що не погашеннi в строкВ»
ВлРозрахунки з кридиторами за товари, роботи i послуги, не сплаченi в строкВ»

У разi необхiдностi проводиться бiльш детальний аналiз цих та iнших статей балансу з використанням розшифрувань до них.

Для нашого пiдприiмства данi по рядку 330 на початок i на кiнець вiдповiдно становлять 7238 грн. i 8224 грн., що свiдчить про задовiльну роботу пiдприiмства, про збiльшення господарськоi дiяльностi.

Виявляiться одна за важливих характеристик фiнансового стану пiдприiмства- його фiнансова незалежнiсть вiд зовнiшнiх джерел.

З цiiю метою обчислюiться коефiцiiнт фiнансовоi незалежностi ВлавтономiiВ» (К.авт.)як вiдношення загальноi суми власних коштiв до пiдсумку балансу.

К.авт.=ряд495/ряд330

Для нашого пiдприiмства:

на початок року К.авт.=3878/7238=0.5

на кiнець року К.авт.=4264/8224=0.5

Практично встановлено, що загальна сума заборгованостi не повинна перевищувати сумму власних джерел фiнасування, тобто критичне значення К.авт. = 0.5. Чим бiльше значення коефiцiiнта, тим кращий фiнансовий стан пiдприiмства (менша залежнiсть вiд зовнiшнiх джерел).

Для визначення фiнансовоi стiйкостi пiдприiмства вираховують коефiцiiнт фiнансовоi стабiльностi (К. фс.), який характеризуi спiввiдношення власних та позикових коштiв.

К.фс.=ряд 495/ряд530+ряд750

Для нашого пiдприiмства:

на початок рокуК.фс.=3878/600+2760=1.6

на кiнець року К.фс.=4264/640+3320=1.1

Перевищення власних коштiв над позиковими вказуi на те, що пiдприiмство маi достатнiй рiвень фiнансовох стiйкостi вiдносно незалежне вiд зовнiшнiх фiнансових джерел. Нормативне значення цьго К.фс. повинно бути бiльшим 1, що свiдчить про збiльшення виручки, збiльшення прибутку.

Важливе значення у процесi аналiзу джерел власних коштiв маi показник фiнансового лiвериджу (Ф.л.), який характеризуi залежнiсть пiдприiмства вiд довгострокових зобовтАЩязань i визначаiться як вiдношення довгострокових зобовтАЩязань до джерел власних коштiв.

Ф.л.=ряд530/ряд495

Для нашого пiдприiмства:

на початок року :Ф.л.=600/3878=0.15

на кiнець року:Ф.л.=640/4264=0.15

Негативним вважаiться збiльшення даного показника на протязi перiоду,що аналiзуiться, в нашому виподку показним залишаiться незмiнним, що свiдчить про стабiльну платоспроможнiсть, зменшення фiнансового ризику.

Для вирiшення питання щодо забезпечення пiдприiмства власними коштами (К.зк.) . Цей коефiцiiнт розраховуiться як вiдношення рiзницi мiж обсягами джерел власних та прирiвняних до них коштiв (за вирахуванням статей ВлРозрахунки з учасникамиВ» , ВлРезерви наступних витрат i платежiвВ», ВлДоходи майбутнiх перiодiвВ», ВлРеструктруризований боргВ») i фактичною вартiстю основних засобiв та iнших позаоборотних активiв до фактичноi вартостi наявних у пiдприiмства оборотних коштiв.

К.зк.=(ряд495-ряд 450-ряд455-ряд460-ряд465)-ряд070/

ряд150+ряд320

Для нашого пiлприiмства:

на початок року К.зк.=3878-3228/1322=0.4

на кiнець року К.зк.=4264-3468/2380=0.3

Значення К.зк. повинно бути бiльшим 0.1.

Бiльш наочно загальне фiнансове положення становище пiдприiмства можна вiдобразити за допомогою таблицi 4:

Таблиця 4.

Узагальненне фiнансове становище пiдприiмства.

№п	показники та коефiцiiнти	на поч. року	на кiн. року	нормат знач.	Висновки
1	2	3	4	5	6
1	Коефiцiiнт покриття	1.4	1.4	>1	Позит.
2	Коефiцiiнт забезпечення власними коштами	0.4	0.3	>0.1	Позит.
3	Коефiцiiнт абсолютноi лiквiдностi	0.2	0.27	>0.2	Позит.
4	Коефiцiiнт автономii	0.5	0.5	>0.5	Критич.
5	Коефiцiiнт фiнансовоi стабiльностi	1.6	1.1	>1	Зниження
6	Коефiцiiнт фiнансового лiвериджу	0.15	0.15	зменшен.	Норм.
7	Коефiцiiнт загальноi лiквiдностi	0.48	0.72	1	Позит.

Аналiзуючi таблицю зведених даних ми можемо зробити загальний висновок про фiнансовий стан пiдприiмства. Вцiлому пiдприiмство займаi стiйке фiнансове положення, воно i платоспроможним, з високим забезпеченням власними коштами,але коефiцiiнт фiнансовоi незалежностi являiться на межi критичного, лiквiднiсть пiдприiмства за аналiзуючий перiод пiдвищилась на 7%, фiнансова стабiльнiсть пiдприiмства залишаiться на високому рiвнi, але за рiк значно знизилась.

В аналiзi можливо сумiщати рiзнi види групування даних. Для бiльш спрощеного аналiзу пiдприiмства використовують агреговану форму балансу

Методика розрахунку показникiв агрегованого балансу.

Основнi засоби i iншi позаоборотнi активи. (сума рядкiв 010, 030, 035, 050, 055, 060 форми 1).

На поч.року: 54.4 тис.грн.

На кiн.року: 109.68 тис.грн.

Значно збiльшились матерiальнi активи (будiвлi, машини, устаткування, тощо), якi i власнiстю пiдприiмства, зi строком використання бiльше одного року.

2. Швидкореалiзуiмi активи. (сума рядкiв 260, 270, 280, 290 форми 1).

На поч.року: 0.6+5.7+0.2=6.5 тис.грн.

На кiн.року: 0.83+9.67+0.01=10.51 тис.грн.

На протязi року на пiдприiмствi значно зросли грошовi кошти в касi , на рахунках в банках, в дорозi, грошовi документи, тощо, що свiдчить про покращення фiнансового стану пiдприiмства

Дебiторська заборгованiсть.(сума рядкiв 160, 170, 190, 200, 210, 220, 230, 240 форми 1).

На поч.року: 24.2+14.1=38.3 тис.грн.

На кiн.року: 6.17+10.6=16.77 тис.грн.

Зменшення дебiторськоi заборгованостi свiдчить про зменшення боргiв юридичних i фiзичних обсiб перед пiдприiмством, в тому числi з товари, роботи, послуги строк оплати яких не настав, по векселям, авансам, по розрахунках з дочiрнiми пiдприiмствами i iншими дебiторами.

Повiльнореалiзуiмi активи (сума рядкiв 080, 090, 100, 110, 130, 140, 165, 180, 300, 310 форми 1 ).

На поч.року: 10.2+7.7+68.2=86.1 тис.грн.

На кiн.року: 1.73+18.46+0.3+266.12+0.71=287.32 тис.грн.

На пiдприiмствi майже у три рази зросли активи, що мають велику схильнiсть до труднощiв повтАЩязаних з iх реалiзацiiю або iнкасуванням.

Актив балансу. (рядок 330 форми 1).

На поч.року: 186.6 тис.грн.

На кiн.року: 814.53 тис.грн.

Суми вкладень пiдприiмства або економiчнi ресурси зросли в 4.3 рази.

5. Збитки. (сума рядкiв 485i 490 форми 1 ).

На поч.року: не маi.

На кiн.року: 102.72 тис.грн.

Збитки у звiтному роцi склали 102.72 тис.грн.

Заборгованiсть постачальникам.(сума рядкiв 425, 465, 475, 630, 640, 650 форми 1).

На поч.року: 80.3 тис.грн.

На кiн.року: 402.88 тис.грн.

Значно збiльшились зобовтАЩязання перед постачальниками, строк погашення яких менше одного року.

Заборгованiсть по бюджетним i позабюджетним платежам. (сума рядкiв 670, 680, 690 форми 1).

На поч.року: 0.1 тис.грн.

На кiн.року: не маi.

Заборгованостi по бюджетним i позабюджетним платежам на пiдприiмствi на кiнець року не маi.

Заборгованiсть по витратам до оплати. (сума рядкiв 450i 700 форми 1).

На поч.року: не маi.

На кiн.року: 7.72 тис.грн.

ЗтАЩявилась кредиторська заборгованiсть пiдприiмства перед юридичними i фiзичними особами по оплатi працi i виплатi дивiдентiв.

9. РЖнша заборгованiсть. (сума рядкiв 660, 710, 720, 730, 740 форми 1).

На поч.року: не маi.

На кiн.року: 8.11 тис.грн

Виникла заборгованiсть по отриманим авнсам, кредитам банкiв для робiтникiв пiдприiмстваi iнша заборгованiть, яка не знайшла вiдображення в iнших статтях пасиву.

Пасив балансу. (рядок 760 форми 1).

На поч.року: 186.6 тис.грн.

На кiн.року: 814.53 тис.грн.

Власнi засоби, зобовтАЩязання перед кредиторами i власниками (сума залучених пiдприiмством коштiв), зросло бiльш нiж в чотири рази.

2.2.Аналiз платоспроможностi пiдприiмства.

В умовах ринкових вiдносин платоспроиожнiсть пiдприiмства вважаiться найважливiйшою умовою iх господарськоi дiяльностi. Платоспроможнiсть пiдприiмства характеризуiться можливостями його здiйснювати черговi платежi та грошовi зобовтАЩязання за рахунок наявних грошей i тих грошових засобiв i активiв, якi легко мобiлiзуються. До платiжних засобiв вiдносяться суми по таких статяях балансу, як грошовi засобт, цiннi папери, товари вiдвантаженi, готова продукцiя, розрахунки з покупцями та iншi активи з третьго роздiлу балансу, що легко реалiзуються. До складу платежiв i зобовтАЩязань входять зоборгованiсть по оплатi працi, короткотермiновi та просроченi кредити банку, постачальники та iншi кредитори i першочерговi платежi.

Найбiльш мобiльною частиною лiквiдних коштiв являються грошi i короткостроковi фiнансовi вкладення. До другоi групи вiдносяться готова продукцiя, товари вiдвантаженi i дебiторська заборгованiть. Лiквiднiсть цiii групи поточних активiв залежить вiд своiчасностi вiдвантаження продукцii, оформлення банкiвських документiв, швидкостi платiжного документообiгу у банках, вiд попиту на продукцiю, ii конкурентоздатнiстi, платоспроможностi покупцiв, форм розрахункiв, тощо.

Значно бiльший строк знадобиться для перетворення виробничих запасiв i незавершеного будiвництва в готову продукцiю, а потiм в грошову готiвку. Тому вони вiднесенi до третьоi групи. (див. табл. 5)

Вiдповiдно на три групи подiляються i платiжнi зобовтАЩязання пiдприiмства:

заборгованiсть, строк оплати якоi вже настав;
заборгованiсть, яку необхiдно погасити найближчим часом;
довгострокова заборгованiсть.

Таблиця 5.

Групування поточних активiв по ступеню лiквiдностi.

Поточнi активи	На початок року(тис,грн.)	На кiнець року(тис,грн.)
Грошовi кошти	6.5	10.51
Короткострокоi фiнансовi вкладення	-	-
Усього по першiй групi	6.5	10.51
Готова продукцiя	-	-
Товари вiдвантаженi	-	-
Дебiторська заборгованiсть	39	36.27
Усього по другiй групi	39	36.27
Виробничi запаси	10.2	1.73
Незавершене виробництво	-	0.3
Витрати майбутнiх перiодiв	-	-
Усього по третiй групi	10.2	2.03
Усього поточних активiв	55.7	48.81

Оцiнка рiвня платоспроможностi проводиться за даними балансу на основi характеристики лiквiдностi оборотних засобiв, тобто з врахуванням часу, необхiлного для перетворення оборотних засобiв в грошовi кошти i цiннi папери. Менш мобiльними i засобм в розрахунках, готовоi продукцii, товарах вiдвантажених та iн. Найбiльшого часу лiквiдностi потребують виробничi запаси i витрати для перетворення iх в грошовi засоби. РЖз врахуванням цього в економiчнiй лiтеретурi визначають в основному три рiвнi платоспроможностi пiдприiмства, оцiнку яких проводять за допомогою трьох коефiцiiнтiв : грошовоi, розрахунковоi та лiквiдноi платоспроможностi.

Поточна платоспроможнiсть- це здiбнiсть до швидкого погашення своiх короткосрокових зобовтАЩязань, але для цьго необхiдно грошовi засоби, якi пiдприiмство може отримати в результатi обертання в грошi деякi найбiльш лiквiднi засоби, або для цього необхiдно мати достатнiй запас грошей у банку або у касi.

Цей показник характеризуi як вiдношення мобiльних засобiв до короткостороковоi заборгованостi. Вiн даi можливiсть встановити i якiй крайностi сума мобiльних запасiв покриваi суму короткосрокових зобовтАЩязань, i тим самим пiдтверджуi ступiнь стiйкостi пiдприiмства i здiбнiсть його швидко розрахуватися за своi короткостроковi зобовтАЩязаня ,тобто в значнiй мiрi визначити платоспроможнiсть пiдприiмства. В деяких випадках вiн називаiться коефiцiiнт покриття:

Кп=(ряд 150+ряд320-ряд120)/ряд750

Оптиимальне значення для даного показника прийнято мати в межах вiд 1 до 1.5

Кп(п.р.)=(1322-70)/2760 =1.4

Кп(к.р.)= (2380-86)/3320=1.4

для аналiзуiмого пiдприiмства значення коефiцiiнта покриття дуже позитивне, виявлено лише незначне зменшення на кiнець року, тобто це свiдчить про високу ступiнь стiйкостi пiдприiмства. Чим бiльше величина поточних активiв по вiдношенню до поточних пасивiв, тим бiльше впевненiсть, що iснуючi зобовтАЩязання будуть погашенi за рахунок iснуючих активiв. Багаторазове перевищення активiв над короткостроковими зобовтАЩязаннями дозволяi зробити висновок про те, що пiдприiмство маi значний обтАЩiм вiльних ресурсiв, якi формуються з власних джерел. З позицii кредиторiв, такий варiант формування оборотних засобiв найбiльш вдалий. З точки зору ефективностi дiяльностi пiдприiмства значне накопичення запасiв, вiдволiканнi засобiв в дебiторську заборгованiсть може бути повтАЩязано з не вмiлим управлiнням активами.

Не менш популярним показником платоспроможностi i коефiцiiнт абсолютноi лiквiдностi

Ка.л.= каса+грошовi засоби

(1+2)р.пасиву балансу

Оптимальним значення для даного коефiцiiнту знаходиться в межах вiд 0.2 до 1.

Ка.л.(п.р)=2+102+200+166/2760=0.2

Ка.л.(к.р)=4+390+200+266/3320=0.27

Для нашого пiдприiмства цей коефiцiiнт не дуже позитивний , воно може негайно погасити вiд 20% до 27% короткостроковоi заборгованостi, за рахунок наявних грошових засобiв i коштiв на рахунку у банках. Але на протязi року ми можемо прослiдити пiдвищення цього показника на 7% , це свiдчить про збiльшення лiквiдних засобiв дiдприiмства.

Загальний коефiцiiнт платоспроможностi (коефiцiiнт загальноi лiквiдностi) даi загальне представлення про лiквiднiсть балансу пiдприiмства

Кз.л.= оборотнi активи

всi позиковi капiтали

У нашому прикладi загальний коефiцiiнт становить:

на початок року Кз.л.= 1322 =0.48

2760

на кiнець року Кз.л. 2380 =0.72

3320

Ймовiрнiсть погашення короткострокових зобовтАЩязань тим бiльша,чим вищий цей коефiцiiнт. У свiтовiй практицi вважаiться, що цей коефiцiiнт повинен бути не меншим 1.0. Аналiзуючi дане пiдприiмство ми можемо прослiдкувати тенденцiю до пiдвищення даного коефiцiiнта.

На пiдставi даних показникiв неможливо безпомилково оцiнити фiнансовий стан пiдприiмства, так як даний процес дуже складний, i дати йому повну характеристику 2-3 показниками не можна. Коефiцiiнти лiквiдностi- показники вiдноснi i на протязi певного часу не змiнюються, якщо пропорцiйно збiльшуються чисельник i знаменник дробу. Сам же фiнансовий стан за цей час може iстотно змiнитись, наприклад, зменшиться прибуток, рiвень рентабельностi, коефiцiiнт обiговостi, тощо. Тому для бiльш повноi i обтАЩiктивноi оцiнки лiквiдностi можна використовувати наступну фокторну модель:

К лiк. = поточнi активи балансовий прибуток = Х1*Х2

балансовий прибуток короткостроковi борги

де, Х1- показник, що характеризуi вартiсть поточних активiв, на 1 гривну прибутку; Х2- показник, що свiдчить про здатнiсть пiдприiмства погашати своi борги за рахунок результатiв своii дiяльностi. Вiн характеризуi стiйкiсть фiнансiв. Чим вище його величина , тим краще фiнансове становище пiдприiмства.

Коефiцiiнт грошовоi платоспроможностi:

Кгп(1997)= 30,85/55,46=0,56;

Кгп(1998)= 32,931/55,582=0,59.

Таблиця 6.

ОП тАЬСузiртАЩятАЭ

за 1997-1998роки

Засоби платежу	1997	1998	Платiжнi зобов'язання	1997	1998
Каса	0,1	0,4	Короткостроковi кредити	тАФ	тАФ
Розрахунковий рахунок	30,75	32,531	Позики, не погашеннi в строк	тАФ	тАФ
Валютний рахунок	тАФ	тАФ	Кредитори	55,46	55,582
РЖншi грошовi кошти	тАФ	тАФ	РЖншi пасиви	тАФ	тАФ
Короткостроковi фiнансовi вкладення	тАФ	тАФ
ВСЬОГО	30,85	32,931	ВСЬОГО	55,46	55,582

Грошовi кошти	30,85	32,931	Короткостроковi кредити	тАФ	тАФ
Готова продукцiя	14,532	10,097	Позики не погашенi в строк	тАФ	тАФ
Дебiтори	4,511	19	Кредитори	55,46	55,582
РЖншi активи		тАФ	РЖншi пасиви	тАФ	тАФ
ВСЬОГО	48,893	62,028	ВСЬОГО	55,46	55,582

Грошовi кошти, розрахунки та iншi активи	35,361	51,931	Кредити пiд запаси i витрати	тАФ	тАФ
Запаси i витрати	41,821	24,977	Позики не погашенi в строк	тАФ	тАФ
			Кредитори	55,46	55,582
			Власнi обiговi кошти	21,772	21,326
ВСЬОГО	77,182	76,908	ВСЬОГО	77,182	76,908

Кгп(1997)= 30,85/55,46=0,56;

Кгп(1998)= 32,931/55,582=0,59.

За перiод 1997-1998 рокiв, за який дослiджувался коефiцiiнт платоспроможностi, вiн знизився на 0,08 пункта, або платоспроможнiсть зменшилась на 13,6% в порiвняннi з початком цього перiоду. Цей показник свiдчить, що на кiнець перiоду пiдприiмство мало можливiсть погасити 59% своiх зобов'язаннь.

Коефiцiiнт розрахунковоi платоспроможностi:

1997 Крп. = 48,893/55,46=0,88

1998 К.р.п.= 63,028/55,582=1,12

Цей коефiцiiнт не мав стабiльноi тенденцii, тому, що не мало стабiльноi тенденцii спiввiдношення засобiв платежу та короткострокових зобов'язаннь. В 1997 роцi цей коефiцiiнт знизився на 10,2%, а в 1998 роцi вiн пiдвищився на 27,3% порiвняно з 1997роком, тобто розрахункова платоспроможнiсть за перiод, що дослiджуiться збiльшилась на 15%.

З розрахункiв, що проведенi вище можна зробити висновок, що пiдприiмство маi тенденцiю до полiпшення показникiв платоспроможностi. В кiнцi перiоду пiдприiмство при застосуваннi тiльки своiх грошових коштiв мало змогу погасити 59% всiх своiх зобов'язань, а при застосуваннi, як засiб платежу , своiх виробничих запасiв тАФ покрити своi зобов'язання на 112%. Треба також сказати, що за всi два роки дослiдження пiдприiмство покривало на 100% не тiльки своi зобов'язання, а й власнi обiговi кошти при застосуваннi, як засiб платежу грошовi кошти, та виробничi запаси.

2.3.Аналiз фiнансовоi стiйкостi пiдприiмства.

При аналiзi фiнансового стану пiдприiмства необхiдно знати про запас його фiнансовоi стiйкостi (зону безпечностi). З цiiю метою насамперед всi затрати пiдприiмства необхiдно розбити на двi групи в залежностi вiд обтАЩiму виробництва i реалiзацii продукцii: змiннi i постiйнi.

Змiннi зтрати збiльшуються чи зменшуються пропорцiйно обтАЩiму виробництва продукцii. Це витрати сировини, матерiалiв, енергii, палива, заробiтноi плати робiтникiв на пiдряднiй формi оплатi працi, вiдрахування i податки вiд заробiтноi плати i виручки i т.д.

Постiйнi затрати не залежать вiд обтАЩiму виробництва i реалiзацii продукцii. До них вiдноситься амортизацiя основних засобiв i нематерiальних активiв, суми виплачених процентiв за кредити банкiв, орендна плата, витрати на управлiння i органiзацiю виробництва, заробiтна плата персоналу пiдприiмства на почасовiй оплатi i iн.

Постiйнi затрати разом з прибутком складають маржинальний доход пiдприiмства.

Подiл затрат на постiйнi i змiннi i використання показника маржинального доходу дозволяi розрахувати порiг рентабельностi, тобто суму виручки , яка необхiдна для того, щоб покрити всi постiйнi витрати пiдприiмства. Прибутку при цьому не буде, але не буде i збиткiв. Рентабельнiсть при такiй виручцi буде дорiвнювати нулю.

Розраховуiться порiг рентабельностi вiдношенням суми постiйних затрат у складi собiвартостi реалiзованоi продукцii до долi маржинального доходу у виручцi.

Порiг рентабельнотi=постiйнi затрати в соб-тi реалiз-i прод-i

доля маржинального доходу у виручцi

Якщо вiдомий порiг рентабельностi, то неважко пiдрахувати запас фiнансовоi стiйкостi (ЗФС):

ЗФС = виручка тАУ порiг рентабельностi *100

виручка

Таблиця 7.

Розрахунок порогу рентабельностi i запасу

фiнансовоi стiйкостi пiдприiмства.

Показник (тис.грн.)	Минулий рiк	Звiтний рiк
Виручка вiд реалiзацii за мiнусом ПДВ, акцизiв i iншого.	17967	34220
Прибуток	3290	6720
Повна собiвартiсть реалiзованоi прод-i	14677	27500
Сума змiнних витрат	13132	25000
Сума постiйних витрат	1545	2500
Сума маржинального доходу	4835	9220
Доля маржинального доходу у виручцi (%)	26.90	26.94
Порiг рентабельностi	5743	9230
Запас фiнансовоi стiйкостi: тис.грн. (%)	12224 68.0	24940 72.9

Як показуi розрахунок на початок року необхiдно було реалiзувати продукцii на суму 5743 тис.грн., щоб покрити всi затрати. При такiй вируцi рентабельнiсть рiвна нулю. Фактично виручка склала 17967 тис.грн., що вище порога на 12224 тис.грн., або на 68 %. Це i являiться запасом фiнансовоi стiйкостi. На кiнець року запас фiнансовоi стiйкостi значно збiльшився, так як зменшилась доля постiйних витрат в собiвартостi реалiзованоi продукцii i пiдвищився рiвень рентабельностi продаж вiд 16.45 до 17.68 %. Запас фiнансовоi стiйкостi досить високий. Виручка ще може зменшитись на 72.9 % i лише тодi рентабельнiсть буде дорiвнювати нулю. Якщо ж виручка стане ще меншою, то пiдприiмство стане збитковим, буде тАЬпоглинатитАЭ власний i залучений капiтал i збанкрутii. Тому необхiдно постiйно слiдкувати за ЗФС, вияснити, наскiльки близький чи далекий порiг рентабельностi, нижче якого не повинна опуститись виручка пiдприiмства.

Залежнiсть цих показникiв проiлюстровано на малюнку 1.

Y,тис.грн.

35 запас фiнансовоi

30 стiйкостi прибуток

20 змiннi затрати

10 порiг рентабельностi

0 постiйнi затрити

27 50 100 Х, %

Малюнок 1.

Визначення запасу фiнансовоi стiйкостi.

По осi абцис вiдкладаiться обтАЩiм реалiзацii продукцii, по осi ординат- постiйнi затрати, змiннi i прибуток. Перетин лiнii виручки i затрат- i i порiг рентабельностi. В цiй точцi виручка дорiвнюi затратам. Вище за неi зона прибутку, внизу- зона збиткiв. Вiдрiзок лiнii виручки вiд цiii точки до верхньоi i i запас фiнансовоi стiйкостi. Для характеристики джерел формування запасiв i витрат використовують декiлька видiв показникiв, що вiдбивають рiзноманiтний ступiнь охоплення рiзних видiв джерел:

наявнiсть власних засобiв, рiвна рiзницi розмiру джерел власних засобiв i розмiри основних засобiв i вкладень: ЕС= ИС-F;

На пiдприiмствi тАЬСузiртАЩятАЭ цей показник дорiвнював:

1997рiктАФ ЕС= 60,299-38,577=21,722 (тис.грн)

1998рiктАФ ЕС= 70,05-48,724=21,326 (тис.грн)

наявнiсть власних i довгострокових позикових джерел формування запасiв i витрат, одержувана з попереднього показника збiльшенням на суму довгострокових кредитiв i позикових засобiв: ЕТ=(ИС+КТ)-F;

Так, як на пiдприiмствi за весь час дослiдження не було зовнiшнiх позикових коштiв, то цей показник в своiму чисельному вираженнi дорiвнював попередньому.

За всi два роки дослiдження фiнансова стiйкiсть охарактеризована мною, як передкризова, але вона мала тенденцiю до полiпшення. В 1998 роцi пiдприiмству тАЬне вистачилотАЭ 3 тисячи 651 гривню швидколiквiдних активiв, щоб можна було охарактеризувати його стiйкiсть, як нормальну. РЖншими словами в 1998 роцi пiдприiмству необхiдно було або збiльшити вартiсть швидколiквiдних активiв або зменшити вартiсть зобовтАЭязаннь пiдприiмства на 3,651 тис.грн.

Узагальненi показники фiнансовоi стiйкостi показно у таблицi 8.

Таблиця 8.

Аналiз фiнансовоi стiйкостi пiдприiмства

тАЬСузiртАЩятАЭ за 1998рiк

Стiй-

Кiсть

Поточна

У короткостроко

вiй перспективi

У довгостроковiй перспективi

Висн-

Овок

1 Абсолютна

Д>=RP+KO

33,331<55,582

Д>=RP+KO+K t

33,331<55,582

Д>=RP+KO+K t+KT

33,331<55,582

Не вiдповiдаi

2. Нормальна

RA>=RP+KO

51,931<55,582

RA>=RP+KO+K t

51,931<55,582

RA>=RP+KO+Kt+KT

51,931<55,582

Не вiдповiдаi

3. Передк

ризова (мiнiмальна стiйкiсть)

RA+Z>=RP+KO

51,931+24,977>55,582

RA+Z>=RP+KO+K t

51,931+24,977>

55,582

RA+Z>=RP+KO+Kt+KT

51,931+24,977>55,582

ВРЖДПО

ВРЖДАРД

4. Кризова

RA+Z<RP+KO

RA+Z<RP+KO+K t

RA+Z<RP+KO+Kt+KT

Графiчно динамiка фiнансовоi стiйкостi вiдображена на мал. 1.

В заключення необхiдно узагальнити всi результата аналiзу i зробити бiльш точний дiагноз ФСП, а також його прогноз на перспективу. Необхiдно розробити також конкретнi мiроприiмства, що дозволяють покращити фiнансовий стан пiдприiмства. Перш за все це мiроприiмства, направленi на збiльшення виробництва i реалiзацii продукцii, пiдвищення ii якрстi i конкурентоздатностi, зниження собiвартостi, рост прибутку i рентабельностi, прискорення обiговостi капiталу i бiльш повне i ефективне використання виробничого потенцiалу пiдприiмства.

2.4. ШЛЯХИ ВДОСКОНАЛЕННЯ АНАЛРЖЗУ ФРЖНАНСОВОГО СТАНУ ПРЖДПРИРДМСТВА.

На пiдставi проведеного в дипломнiй роботi аналiзу фiнансового стану можна зробити наступний висновок:

В кiнцi перiоду пiдприiмство при застосуваннi тiльки своiх грошових коштiв мало змогу погасити 59% всiх своiх зобовтАЭязань, а при застосуваннi, як засiб платежу , своiх виробничих запасiв тАФ покрити своi зобовтАЭязання на 112%. В 1997 роцi цi показники становили вiдповiдно 67% та 97%. Треба також сказати, що за всi три роки дослiдження пiдприiмство покривало на 100% не тiльки своi зобовтАЭязання, а й власнi обiговi кошти при застосуваннi, як засiб платежу грошовi кошти, та виробничi запаси;

Показник лiквiдностi балансутАФ Пiдприiмство мало можливiсть розрахуватись з своiми боргами тiлькi за умови своiчасних розрахункiв з дебiторами i сприятливоi реалiзацii готовоi продукцii,а також продажу у випадку потреби iнших елементiв матерiальних оборотних коштiв. Динамiка показника критичноi лiквiдностi свiдчить про те, що пiдприiмство на кiнець 1998 мало можливiсть практично повнiстю (на 93%) з своiми зобовтАЭязаннями за умови використання як засiб платежу грошовi кошти та погашену дебiторську заборгованiсть; коефiцiiнт оборотностi основних i оборотних коштiв тАФ розрахунки цього показника свiдчать, що пiдприiмство в 1996 виробляло продукцii вартiстю 1 гривня 32 копiйки з однiii гривнi оборотних коштiв, що вкладенi в виробництво. Цей показник зростав з року в рiк. В 1998 р вiн вже дорiвнював 1,66грн. на одну гривню оборотних активiв, що вкладенi в виробництво приходилась одна гривня шiстдесят шiсть копiйнок продукцii, що була реалiзована.

Але деякi показники мали тендненцiю за цi роки до погiршення. До таких показникiв вiдносяться:

- зростання кредиторськоi заборгованостi тАФ з 44,6 тис.грн. до 55,6 тис.грн. Слiд вiдмiтити, що не зважаючи на зростання абсолютноi величини кредиторськоi заборгованостi (з 1996 по 1998 роки) на 11тис.грн. за цей перiод зменшился перiод очикування погашення кредиторськоi заборгованостi, який в 1998 становив 362 днi в порiвняннi з 626 днями в 1996 В кiнцi перiоду пiдприiмство при застосуваннi тiльки своiх грошових коштiв мало змогу погасити 59% всiх своiх зобовтАЭязань, а при застосуваннi, як засiб платежу , своiх виробничих запасiв тАФ покрити своi зобовтАЭязання на 112%. В 1995 роцi цi показники становили вiдповiдно 67% та 97%. Треба також сказати, що за всi три роки дослiдження пiдприiмство покривало на 100% не тiльки своi зобовтАЭязання, а й власнi обiговi кошти при застосуваннi, як засiб платежу грошовi кошти, та виробничi запаси;

. В результатi проведеного аналiзу слiд зробити висновок, що керiвництву пiдприiмства потрiбно вжити заходiв по скороченню кредиторськоi забгованостi.

Так як кредиторська заборгованiсть на пiдприiмствi в основному складаiться з забргованостi за товари вiдвантаженi, строк оплати за якi ще не настав, керiвництву пiдприiмства можна рекомендувати скорочення строкiв платежу, що обумовленi в договорах. Це дасть змогу скоротити перiод очикування погашення кредиторськоi заборгованостi та зменшення ii абсолютноi величини.

Проведений аналiз фiнансового стану пiдприiмства дав змогу виявити нерацiональне використання чистого прибутку на пiдприiмствi. На мiй погляд збiльшення величини Статутного фонду пiдприiмства в 1997 роцi за рахунок чистого прибутку i неправомiрним. Чистий прибуток пiдприiмства можна використати бiльш вдало, направивши його на розширення виробництва, збiльшення резервного та страхового фонду та збiльшення власних оборотних коштiв.

Шляхи вдосконалення загальних положень та методик аналiзу:

Вивчення та аналiз доробок рiзних авторiв по темi дипломноi роботи показав, що на Украiнi ще не розроблено iдиноi методики проведення аналiзу фiнансового стану. Незгода в тлумаченнi окремих показникiв та в визначеннi граничних величин у рiзних авторiв не даi можливостi однозначно застосувати методику дослiдження даноi теми. На мiй погляд визрiла необхiднiсть до складання такоi методики аналiзу. Наявнiсть розробленоi методики дала б можливiсть спiвставляти результати аналiзу проведеного на рiзних пiдприiмствах рiзними виконавцями.

Методи розрахунку показникiв балансовоi лiквiдностi, платоспроможностi, та фiнансовоi стабiльностi в методиках слiд викласти бiльш детально та спрощено. Це дасть змогу в подальшому розробити спецiалiзовану програму для використання комп(ютерноi технiки в аналiзi фiнансового стану.

Розробка програмного забезпечення аналiзу дасть змогу керiвництву пiдприiмства проводити щомiсячно вказаний аналiз та використовувати його результати для розробки обгрунтованих управлiнських рiшеннь.

РОЗДРЖЛ 3.

МЕТОДИКА АУДИТУ ФРЖНАНСОВОРЗ

ЗВРЖТНОСТРЖ.

3.1.ТЕОРЕТИЧНРЖ ОСНОВИ АУДИТУ ФРЖНАНСОВОРЗ

ЗВРЖТНОСТРЖ ПРЖДПРИРДМСТВА.

Особливо вiдповiдальною роботою аудитора i перевiрка достовiрностi бухгалтерськоi звiтностi пiдприiмства. АудиВнтор при цьому керуiться Положенням про органiзацiю бухВнгалтерського

облiку i звiтностi в Украiнi, а також РЖнструкВнцiiю про порядок заповнення форм бухгалтерськоi звiтностi, затвердженою Мiнфiном.

Пiдприiмство складаi м iсячну, квартальну i рiчну бухВнгалтерську звiтнiсть, у якiй в iдображаються всi активи i паВнсиви, якi маi власник.

При формуваннi облiковоi полiтики пiдприiмцi можуть вибирати для застосування в облiку виробничих запасiв, товарiв такi методи (стандарти ): за середньою собiвартiстю; за собiвартiстю перших за часом закупок (ФРЖФО); за собiВнвартiстю останнiх за часом закупiвель (ЛРЖФО).

За середньою собiвартiс тю виробничi запаси, товари у облiку оцiнюються за витратами на iх виробництво або придВнбання.

Оцiнка запасiв за методом ФРЖФО грунтуiться на припуВнщеннi, що матерiальнi ресурси використовуються протягом звiтного перiоду в послiдовностi закупiвлi iх, тобто ресурси, що надiйшли першими у виробництво (в торгiвлю тАФ в проВндаж), повиннi оцiнюватися за собiвартiстю перших за часом закупiвель з урахуванням вартостi цiнностей, якi взято на облiк на початку мiсяця. При застосуваннi цii i методики оцiнка матерiальних ресурсiв, що перебувають у запасi (на складi) на кiнець звiтного п ерiоду, провадиться за фактичВнною собiвартiстю останнiх за часом закупiвель, а до собiварВнтостi реалiзованоi продукцi i (робiт, послуг) включаiться варВнтiсть зроблених ранiше за часом закупiвель.

Метод ЛРЖФО грунтуiться на протилежному припущеннi методу ФРЖФО, тобто ресурси, якi надiйшли першими у виВнробництво (продаж), оцiнюються за собiвартiстю останнiх за послiдовнiстю часу закупiвель iх. При застосуваннi цього методу оцiнка матерiальних ресурсiв, якi пер ебувають у запасi (на складi) на кiнець звiтного перiоду, провадиться за факВнтичною собiвартiстю зроблених

ранiше за часом закупiвель, а до собiвартостi реалiзованоi продукцi i (робiт, послуг) вклюВнчаiться вартiсть пiзнiших за часом закупiвель.

Аудитор, перевiряючи достовiрнiсть вiдображення у звiтВнностi залишкiв товарно-матерiальних цiнностей на кiнець. звiтного перiоду, встановлюi, наскiльки на пiдприiмствi дотВнримуються обрано i облiково i полiтики.

Аудитор, використовуючи нормативнi акти, перевiряi праВнвильнiсть оцiнки статей бухгалтерського балансу та фiнансоВнво i звiтностi. Капiтальнi та фiнансовi вкладення вiн перевiря ю щодо обгрунтованостi витрат, показаних у балансi. До склад у капiтальних вкладень належать витрати на будiвельно-монтажнi роботи, придбання обладнання, iнструментiв та iншi капiтальнi роботи i витрати. Фiнансовi вкладення (придбання цiнних паперiв, облiгацiй, внески до статутних фондiв iнших пiдприВнiмств) пiдприiмства оцiнюють у балансi за фактичними витВнратами. Величину цих витрат та iх фiнансування аудитор перевiряi за даними рахункiв "Капiтальнi вкладення", "ДовгоВнстроковi кредити банкiв", "Довгостроковi позики" та iн.

Основнi засоби пiдприiмства тАФ це сукупнiсть матерiальВнно-речових цiнностей, що дiють у натуральнiй формi протяВнгом тривалого часу як у сферi матерiального виробництва, так i в невиробничiй сферi. До них належать також капiтальВннi вкладення у багаторiчнi насадження, на полiпшення зеВнмель (мелiоративнi, осушувальнi, iригацiйнi та iншi роботи) i в орендованi будiвлi, споруди, обладнання тощо. Аудитор перевiряi правильнiсть вiдображення iх у балансi (ф. № 1) i звiтi про фiнансово-майновий стан пiдприiмства (ф. № 3) за даними рахунку "Основнi засоби".

Нематерiальнi активи перевiряються аудитором за даниВнми однойменного рахунку бухгалтерського облiку.

Сировину, основнi та допомiжнi матерiали, паливо, покупВннi напiвфабрикати i комплектуючi вироби, запаснi частини, тару вiдображають в облiку за фактичною вартiстю. ДавальВнницьку сировину вiдображають за бала нсом, цiнами, вказаниВнми у договорi. Матерiальнi ресурси, на якi продажна цiна зменшилась або коли вони застарiли чи частково втратили початкову якiсть, вiдображаються у бухгалтерському балансi на кiнець звiтного перiоду за цiною можливоi реалiзацi i, якщо вона нижча вiд первiсно i вартостi заготiвлi (придбання), з вiднесенням рiзницi у цiнах на результати фiнансово-госпоВндарськоi дiяльностi. Зазначенi цiнностi аудитор перевiряi за даними рахункiв бухгалтерського облiку "Матерiали", "МаВнлоцiннi i швидкозношуванi предмети", "Товари", "Готова продукцiя" та iн.

Розрахунки з дебiторами i кредиторами, постачальниками, покупцями i пiдрядчиками та iншi розрахунковi вiдносини у бухгалтерському облiку i звiтностi вiдображають у сумах, звiреВнних взаiмно i оформлених вiдповiдними актами. Аудитор переВнвiряi iх достовiрнiсть за даними рахункiв бухгалтерського облiку "Розраху нки з постачальниками i пiдрядчиками", "Розрахунки з покупцями та замовниками", "Розрахунки по претензiях", "Розрахунки з рiзними дебiторами i кредиторами" та iн.

Курсовi рiзницi за операцiями у iноземних валютах визВнначаються як рiзниця мiж оцiнкою валютних активiв та паВнсивiв на дату вiдображення iх у бухгалтерському облiку i на дату фактичного здiйснення розрахунку (надходження або сплати коштiв) за курсом Нацiонального банку Укра iни i вiдображаються у прибутках i збитках окремо.

Прибуток (збиток) вiд реалiзацii продукцi i, робiт, послуг i товарiв визначаiться як рiзниця мiж виручкою вiд реалiВнзацii в цiнах продажу без акцизного збору, податку на додану вартiсть i витратами на виробництво та реалiзацiю. У торВнговельних органiзацiях виручка вiд реалiзацi i i сумою торВнговельних надбавок, знижок i нацiнок на реалiзованi товари. Аудитор перевiряi правильнiсть вiдображення прибутку (збитку) у балансi (ф. № 1) i звiтi про фiнансовi результати та iх використання (ф. № 2) за даними аналiтичних i синВнтетичних регiстрiв на рахун ку "Прибутки i збитки", ГоловВнно i книги, рiшень зборiв засновникiв та iн.

Усi статтi балансу повиннi бути пiдтвердженi матерiалами iнвентаризацi i, яка провадиться не ранiше вiд жовтня мiсяця поточного року, тому аудитор перевiряi правильнiсть iх оформВнлення та вiдображення на р ахунках бухгалтерського облiку. За результатами тако i перевiрки аудитор може зробити висВнновок про достовiрнiсть даних бухгалтерського облiку i звiтностi на пiдприiмствi. Достовiрнiсть звiтностi, що публiкуiтьВнся, пiдтверджуiться аудиторською органiзацiiю, аудитором.

Органiзацiя бухгалтерського облiку на пiдприiмствi покВнладена на головного бухгалтера вiдповiдно до нормативних документiв про бухгалтерський облiк. Аудитором встановВнлюiться, чи i в бухгалтерii розподiл обов'язкiв мiж окремиВнми працiвниками i структурними пiдроздiлами бухгалтерii, наявнiсть плану удосконалення облiку вiдповiдно до розвитВнку технiчного прогресу на пiдприiмствi. Одночасно перевiВнряють, як пiдвищуiться професiйна i дiлова квалiфiкацiя працiвникiв облiку. Аудитор також визначаi вiдповiднiсть. фактично i наявностi працiвникiв облiку штатнiй чисельностi, укомплектованiсть i плиннiсть працiвникiв облiку, додерВнжання трудовоi дисциплiни. Одночасно з перевiркою рiвня методично i роботи аудитор з'ясовуi, чи проводяться семiВннарськi заняття з працiвниками щодо удосконалення облiку, чи забезпеченi працiвники облiку н еобхiдними iнструктивВнними i законодавчими актами i спецiальною лiтературою з питань облiку, контролю, економiчного аналiзу, застосуванВння обчислювально i технiки.

Аудитор також з'ясовуi, чи ознайомленi працiвники бухВнгалтерського облiку з усiма дiлянками роботи з облiку дiяльВнностi пiдприiмства i чи можуть вони взаiмозамiнятися, а також перевiряi органiзацiю рацiоналiзаторсько i роботи сеВнред працiвникiв облiку. Окремо вивчаi питання, як молодi кадри висувають на вiдповiдальнi дiлянки облiковоi роботи.

Перевiрка доброякiсностi звiтностi i своiчасностi ii поВндання вищiй органiзацii i вiдповiдним державним органам провадиться аудитором на пiдставi нормативних актiв про бухгалтерськi звiти i баланси. При цьому аудитор перевiря i графiки подання звiтностi, пояснювально i записки i рiчного звiту, а також те, як на пiдприiмствi виконуються зауваженВння податкових служб, пропозицi i i рiшення вищо i органiзаВнцi i, фiнансових органiв, банкiв щодо поточноi i перiодичноi звiтностi, зокрема з'ясовуi, чи внесенi корективи до баланВнсу, зробленi при затвердженнi звiту за минулий рiк. ВстаВнновлюiться реальнiсть балансу, повнота i своiчаснiсть проВнведення iнвентаризацi i всiх товарно-матерiальних цiнностей i розрахункiв, дебiторсько i i кредиторсько i заборгованостi, правильнiсть вiдображення фiнансових результатiв. ПеревiВнряючи звiтнiсть, аудитор визначаi повноту i взаiмозв'язок звiтних форм поточноi i рiчно i бухгалтерськоi та статистичноi звiтностi. Одночасно з'ясовуi, як на пiдприiмствi здiйснюВнються аналiз i затвердження звiтностi структурних пiдрозВндiлiв, чи обговорюiться поточна i рiчна звiтнiсть на виробВнничо-технiчних нарадах, зборах засновникiв i акцiонерiв, наявнiсть протоколiв про затвердження звiтностi i розподiл прибуткiв, як виконуються рiшення цих нарад, зборiв.

Аудитором вивчаються всi зауваження щодо поточноi i рiчно i звiтностi, якi надходять на пiдприiмство вiд мiсцевих фiнансових органiв, податкових служб, з'ясовують, що зробВнлено керiвником пiдприiмства для усунення недолiкiв i поВнлiпшення фiнансово-господарсько i дiяльностi.

Для впевненостi у правильностi складання бухгалтерськоВнго балансу (ф. № 1), звiту про фiнансовi результати та iх використання (ф. № 2) i звiту про фiнансово-майновий стан пiдприiмства (ф. № 3) аудитору необхiдно перевiрити взаiмну погодженiсть показникiв фiнансово i звiтностi. Досвiд показуi. що для такоi перевiрки аудитору необхiдно скласти спецiальВнну таблицю взаiмозв'язкiв показникiв, якi вiдображенi у звiтВнних формах. Орiiнтовна форма кореспонденцi i показникiв рiчного фiнансового звiту пiдприiмства подана у табл. 9.

Табли ця 9.

Перевiрка вза iмноi погодже ностi показникiв

фiнансово i звiт ностi пiдпри iмства за 1999 р.

№ пор.	Показн ик и, якi зiставляються	Показники, з якими зiставляються
Баланс пiдприiмства (ф. Л61)
1	Рядок 010 "Ос новнi засоби тАФ залишкова вартiсть", графи 3 "На початок року" i 4 "На кiнець року"	Форма № 1, ря док 01 2 "Основнi засоби тАФ первiсна вартiсть" мi нус рядок 011 "Основнi засоби тАФ знос", графи 3 "На почато к року" i 4 "На кiнець року"
2	Рядок 0 12 "Основнi засоби тАФ первiсна вартiсть", графи 3 "На початок року" i 4 "На кiнець року"	Форма № 3, рядок 440 "Пiдсумок наяв ностi та руху основних засобiв"
3	Рядок 305 "Витрати а незакiнченого капiта льного ремонту", графа 4 "На кiнець року"	Форма № 3, рядок 490 "Витрати на ремонт основних засобiв тАФ капiта льний" мiнус рядок 485 "Амортизацiя на капiтальний ремонт" i мiнус iз форми № 1 ря док 445 "Амортизацiйний фонд тАФ на капiтальний ремонт", графа 3 "На початок року"
4	Рядок 481 "Прибуток, використаний у звiтному роцi", графа 4 "На кiнець року" та iн.	Форма № 2, сума рядкiв 200 тАФ 260 роздiлу 11 "Використання прибутку"
Форма № 2 "Звiт про фi нансовi результати та iх використання"
5	Рядок 050 "Результат вiд реалiзацi i", графа 4 та iн.	Форма № 2, сума рядкiв 015 "Податок на додану вартiсть", 020 "Акцизний збiр", 040 "Витрати на виробництво продукцi i (робiт, послуг)" мiнус рядки 010 "Виручка вiд реалiзацi i продукц ii (робiт, послуг)" i 01 1 "Державне р егулювання цiн"
5	Рядок 050 "Результат вiд реалiзацii", графа 4 та iн.	Форма № 2, сума рядкiв 015 "Податок на додану вартiсть", 020 "Акцизний збiр", 040 "Витрати на виробництво продукцii (робiт, послуг)" мiнус рядки 010 "Виручка вiд реалiзацii продукцii (робiт, послуг)" i 011 "Державне регулювання цiн"
Форма № 3 "Звiт п ро фiнансово -майновий стан пiдприiмства"
6	Рядок 595 "Наявнiсть власних оборотних коштiв" порiвнюiться з рядком 590 "Норматив власних оборотних коштiв" та iн.	Форма № 1, сума рядкiв 490 "Всього по роздiлу 1 "Джерела власних i прирiвняних до них коштiв" i 530 "Всього по роздiлу 11 "Довгостроковi та iншi пасиви", графа 4 "На кiн ець року", мiнус рядки 070 "Всього по роздiлу 1 "Основнi засоби та iншi позаоборотнi активи", 300 "Використання позичкових коштiв", 330 "Збитки минулих Рокiв", 340 "Збитки звiтного року", графа 4 "На кiнець року"

Пiсля того як аудитор перевiрив взаiмну погодженiсть показникiв фiнансово i звiтностi пiдприiмства за рiк, який контролюiться, i виявив певнi розбiжностi, вiн разом з гоВнловним бухгалтером пiдприiмства встановлюi iх причини. При потребi до звiтностi керiвництвом пiдприiмства вноВнсяться н еобхiднi корективи. Переконавшись у достовiрностi фiнансово i звiтностi, яка складена за даними бухгалтерськоВнго облiку, пiдтвердженого первинною документацiiю пр о господарську дiяльнiсть пiдприiмства, аудитор маi пiдстав и пiдтвердити правильнiсть ii складання.

3.2.АУДИТ БАЛАНСУ ПРЖДПРИРДМСТВА.

Бухгалтерський баланс являiться одним з головних джерел при проведеннi аудиту фiнансового стану пiдприiмства. Зважаючи на велику кiлькiсть статей балансу необхiдно видiлити рохрахунки по заробiтнiй платi, так як це одна з головних статей балансу, тому що на кожному пiдприiмствi, незважаючi на форму власностi, ця стаття обовтАЩязково заповнюiться.

Аудит оплати працi починаiться з перевiрки розрахункiв з робiтниками i службовцями ОП ВлСузiртАЩяВ» по оплатi працi з встановленням вiдповiдностi показникiв аналiтичного облiку по рахунку 70 з записами в головнiй книзi i бухгалтерському балансi на одну i ту ж дату. Для цього звiряiться сальдо по рахунку 70 на перше сiчня 1998 року в Головнiй книзi i в балансi пiдприiмства.

В балансi по рахунку 70 розгонуте сальдо: кредитовое, вiдображаi заборгованiсть пiдприiмства робочим i службовцям по зарплатi, i дебетовое, вiдображаi заборгованiсть працiвникiв перед пiдприiмством, що свiдчить про погану органiзацiю розрахункiв з робiтниками. Сума по дебету баланса дорiвнюi 0.00 тис.грн., по кредиту вона рiвна 7.72 тис.грн.

Контрольна звiрка показала, що цi суми спiвпадають з даними Головноi книги. В самiй же Головнiй книзi знайдено багато виправлень; бухгалтер по оплатi працi пояснюi це неточнiстю пiдрахункiв ще в первинних документах (всi виправлення пiдписано бухгалтером).

Упевнившись, що данi Головноi книги i баланса спiвпадають можна продовжити подальшу звiрку. Для йього порiвняiмо данi Головноi книги i зводом нарахувань i уримань. (Табл. 10).

Таблица 10.

Вiдповiднiсть зоборгованостi по оплатi працi

зазначенiй в розрахунково-платiжних

вiдомостях i Головнiй книзi.

Мiсяць.	Числиться по зводу нарахувань i утримань, грн.	Числиться по Головнiй книзi, грн.	Вiдхилення.
Сiчень	3.701	3.701	0
Лютий	3.700	3.701	+0.001
Березень	3.720	3.720	0
Квiтень	3.710	3.710	0
Травень	3.701	3.703	-0.002
Червень	3.701	3.701	0
Липень	3.906	3.906	0
Серпень	4.510	4.510	0
Вересень	4.479	4.479	0
Жовтень	5.128	5.128	0
Листопад	5.128	5.128	0
Грудень	5.127	5.127	0

РЖснуючi невiдповiдностi бухгалтер пояснити не може (просто описка).

В розрахунково-платiжнiй вiдомостi по графам утримання показанi вiдрахування у Пенсiйний фонд, профсоюзнi внески i прибутковий податок; проценти вiдрахувань нараховано правильно, iх суми спiвпадають з даними розрахункових листiв по кожному працюючому (пiльги по прибутковому податку визначенi вiрно).

Платiжнi вiдомостi на аванс аудитору представленi не були: аванси вже давно не платять.

Данi про нараховану зарабiтну плату в розрахунково-платiжнiй вiдомостi а також данi платiжноi вiдомостi на заробiтну плату i розрахункових листiв по кожному працюючому спiвпадають. Розписки в отриманнi нарахованих сум присутнi, всi пiдписи рiзнi.

Книгу облiку депонованоi заробiтноi плати аудитору не представили.

При перевiрцi перiодичностi i своiчасностi виплати заробiтноi плати встановлено, що нарахування заробiтноi плати виконувалось своiчасно, а ii виплата iнодi затримуiться по обтАЩiктивним причинам: грошовi кошти на рахунок ОП ВлСузiртАЩяВ» деколи своiчасно не надходять.

Не дивлячись на певнi недолiки у облiку, розрахунок з бюджетом проводиться правильно, проценти за несвоiчаснiсть сплати нарахованi правильно.

Взявши випадково декiлька особистих справ, робимо висновок, що iнформацiя про дату найма i ставках оплати працi присутня, пiдвищення оплати працi оформлено наказами керiвника, бухгалтера цiiю iнформацiiю керуються для нарахування i утримань iз заробiтноi плати.

Так як вiдпустки на пiдприiмствi надаються нерiвномiрно, на пiдприiмствi повинен бути створений резерв на оплату вiдпусток, що зафiксовано в облiковiй полiтицi. Однак аудитором вiн виявлений не був. Бухгалтер пояснюi це вiдсутнiстю грошових коштiв.

Наступним етапом являiться перевiрка табелiв облiку робочого часу. Можна зробити висновок, що випадкiв включення в них пiдставних осiб не маi, так як в табелях облiку робочого часу призвiща спiвпадають з даними облiку особового складу. Випадкiв повторного нарахування сум по ранiше оплаченим первинним документам, повтору одних i тих же осiб у кiлькох розрахунково-платiжних вiдомостях не знайдено.

При перевiрцi первинних документiв аудитор виявив наступнi недолiки:

-не на всiх лiкарняних листах стоять розбiрливi печатки медичних закладiв;

-в нарядах на пiдрядну роботу не заповнена графа тАЬПараграф iдиних норм i розцiноктАЭ;

-в 1 iз нарядiв на пiдрядну роботу (iндивiдуальному) не проставлено шифр синтетичного облiку;

-в розрахунку вiдпускних неправильно нараховано суму до виплати (арифметична помилка).

Зважаючi на перерахованi недолiки можна зробити висновок про досить несерйозне вiдношення до ведення первинноi документацii на ОП ВлСузiртАЩяВ».

3.3.АУДИТ ДЕБРЖТОРСЬКО-КРЕДИТОРСЬКОРЗ

ЗАБОРГОВАНОСТРЖ.

На сучасному етапi Украiна переживаi економiчний кризис,

який маi всеобтАЩiмлючий характер. Одним iз атрибутiв економiчноi кризи являiться кризис платежiв, який проявляться у тому, що пiдприiмства не здiйснюють платежi одне одному за товари, работи i послуги. Цей процес супроводжуiться ростом дебiторсько-кредиторськоi заборгованостi при розрахунках мiж субтАЩiктами пiдприiмницькоi дiяльностi. За 1997р. за даними Мiнстата сума кредиторськоi заборгованостi досягла 1, 6 мiльярда гривен (що бiльше всього ВВП за той же перiод), а дебiторськоi - 1, 2 мiльярда гривен. Однк, одна з найзначнiйших частин цих неплатежiв у дiйсностi сплачена у тiньовому секторi. За даними НБУ обтАЩiм неповернутоi готiвки у банк досяг 160 мiльйонiв гривен.

Говорячи про причини неплатежiв, слiд звернути увагу на те, що в кiнцi 1996 року у виробничих запасах було зосереджено 52,7% оборотних засобiв, i 72,7% ВВП за цей перiод було поглинуто за рахунок збiльшенням запасiв ТМЦ. Постiйно зростаюче переливання оборотних засобiв у запаси - це безумовно суттiва причина росту кредиторськоi заборгованостi. В цих запасах заховано збитковiсть пiдприiмств Укрiини. На збiльшення запасiв також впливають iнфляцiйнi очiкування. Ймовiрно, що значна доля того, що числиться в запасах, у дiйсностi давно перероблена i не один раз продана, i все в тому ж безподатковому секторi. А грошi за цi запаси дiйсно , реально не сплаченi. Частина з "тiньових " коштiв недоотримана бюджетом, звiдси ще одна причина неплатежiв вцiлому.

Кредиторська заборгованiсть складаiться iз боргiв пiдприiмства iншим пiдприiмствам, органiзацiям або окремим особам, наприклад, постачальникам - за отриманi, але не оплаченi сировину i матерiали, пiдрядникам - за виконанi роботи i наданi послуги, якi також не оплаченi. Кредиторами можуть виступати i окремi особи, якiм пiдприiмство за що небудь заборгувало грошовi суми, наприклад, утримало алiменти, але ще не перерахувало iх отримувачам.

Заборгованiсть по утриманим, але ще не перерахованим сумам податкiв також разглядаiться, як кредиторська заборгованiсть. Тимчасову нехватку засобiв пiдприiмство покриваi за рахунок банкiвських кредитiв - так виникаi ще один вид кредиторськоi заборгованостi пiдприiмств.

Дебiторськая заборгованiсть складаiться з боргiв перед пiдприiмствами покупцiв - за вiдгружену iм, але не оплачену ними продукцiю, наприклад, сировину i матерiали, а також iз боргiв перед пiдприiмством замовникiв - за попередньо сплаченi i не виконанi роботи i не наданi послуги.

Пiдприiмство може одночасно мати кредиторську i дебiторську заборгованостi. Покривати одну заборгованiсть iншою забороняiться. Дебiторська заборгованiсть показуiться в активi, кредиторська - в пасивi бухгалтерского баланса.

Мета i задачи аудиту дебiторсько-кредиторськоi заборгованостi-

це виявлення подiбних недолiкiв, якщо вони мають мiсце в балан-

сi; визначення достовiрноi iнформацii про дебiторсько-кредиторську заборгованiсть i перевiрка правильностi ii вiднесення з метою недопущення безпiдставного зменшення оподаткованого прибутку пiдприiмств, тобто, перевiрка законностi операцiй з дебiторсько-кредиторською заборгованiстю.

Призначення аудиту дебiторсько-кредиторськоi заборгованостi - допомогти пiдприiмству сформулювати рекомендацii i визначити заходи по лiквiдацii заборгованостi не лише як засобiв покращення розрахункових операцiй, але i фiнансового положення пiдприiмства. А в державних масштабах зтАЩявляiться можливiсть лiквiдувати ланцюг неплатежiв, тобто обминути платiжну кризу .

Дебiторська i кредиторська заборгованiсть може виникати в результатi здiйснення розрахункiв, якi по своiй економiчнiй сутi подiляються:

- розрахунки по товарним операцiям (рахунки 45, 60, 61, 62, 63);

- розрахунки по фiнансовим зобовтАЩязанням (рахунки 65, 68, 69);

- розрахунки з працюючими (рахунки 70/2, 71, 72, 73, 76).

Якщо пiдприiмство застосовуi касовий метод визначення моменту реалiзацii, облiк вiдвантаженоi продукцiii по фактичнiй собiвартостi, а також закiнчених i прийнятих у встановленому порядку етапiв робiт в сумi фактичниiх витрат здiйснюiться по дебету рахунка 45 ВлТовари вiдвантаженi, виконанi роботи i послугиВ» , де i виникаi ДЗ по перерахованим фактам. КЗ на рахунку 45 бути не повинно.

Якщо пiдприiмство застосовуi метод визначення моменту реалiзацii по факту вiдвантаження власностi, облiк вiдвантаженоi продукцii, виконаних робiт i наданих послуг ведеться на рахунку 62 "Розрахунки з покупцями i замовниками". ДЗ виникаi по вiдвантаженiй , але не оплаченiй продукцii, по виконаним i наданим , але не сплаченим послугам. КЗ виникаi при попереднiй оплатi , отриманiй вiд покупця i замовника, а також по повернутiй покупцями оплаченоi ними продукцii.

На рахунку 60 "Розрахунки з постачальниками i пiдрядниками" ДЗ виникаi по попереднiй рплiтi постачальнику за непоставлення ТМЦ (матерiали в дорозi). КЗ виникаi по отриманим вiд постачальника, але не оплачених йому ТМЦ, по невiдфактурованим поставкам.

На рахунку 62 "Розрахунки по авансам" ДЗ виникаi по сумам виданих постачальникам i пiдрядчикам авансiв, КЗ - по сумам отриманих вiд покупцiв i замовникiв авансiв.

На рахунку 63 "Розрахунки по претензiям" ДЗ виникаi по виставленним, але не сплаченим претензiям, по штрафам, пеням, неустiйкам, по помилково знятим з розрахункового рахунка сумам. КЗ виникаi по отриманим претензiям, по помилково зарахованим на розрахунковий рахунок сумам.

На рахунку 70 "Розрахунки по оплатi працi" субрахунок 2 "Депонована зарплата" КЗ (депонентська заборгованiсть) виникаi по сумам не виданоi депонованоi заробiтноi плати. ДЗ на рахунку 70 бути не повинно.

На рахунку 71 "Розрахунки з пiдзвiтними особами" ДЗ виникаi по сумам, виданим пiд звiт, по яким не дано звiту. КЗ виникаi по сумам перевитрат пiдзвiтноi особи, не вiдшкодованих йому на дату складання балансу.

На рахунку 72 "Розрахунки по вiдшкодуванню матерiальних збиткiв" ДЗ виникаi по сумам, що пiдлягають вiдшкодуванню з винних осiб за недостачу грошових коштiв i ТМЦ, а також порчу (брак, лом) i збитки (вiд простоiв, неправильних витрат пiдзвiтних сум, штрафи, пенi, неустiйки) i по iншим сумам збиткiв, вiдшкодованим по закону винними особми. КЗ виникаi тодi, коли нестачу вiднесли на винну особу, але потiм суд вiдмовив по утриманню з неi. КЗ по рахунку 72 бути не повинно.

На рахунку 73 "Розрахунки з робiтниками i службовцями по iнших операцiях" ДЗ виникаi по сумам, наданим для розрахункiв за товари, якi придбанi в кредит, по ссудам на iндивiдуальне житлове будiвництво, по ссудам на будiвництво садових будинкiв, по ссудам молодим сiмтАЩям. Сальдо по рохунку 73 повинно бути дебетовим. КЗ означаi надлишковi внески на погашення боргiв, цi суми потрiбно повернути особам, якi помилково сплатили iх пiдприiмству.

На рахунку 76 "Розрахунки з дебiторами и кредиторами" ДЗ виникаi по сумам належащих пiдприiмству платежiв вiд кооперативних i суспiльних пiдприiмств по проданим основним засобам, по нарахованiй квартплатi i внескам батькiв в дитячих дошкiльних установах, по оренднiй плате за наданi в оренду нежтловi примiщення. КЗ виникаэ по сумам, утриманим iз зарплати робiтнiкiв, по виконавчим листам, транспортним i профсоюзним органiзацiям.

На рахунках 65, 68, 69 ДЗ виникаi по переплатi, КЗ - по заборгованостi вiдповiдно позабюджетним органiзацiям, бюджету i органам соцстраху.

Всю ДКЗ можна згрупувати за видами:

1. Виправлена або нормальна, обумовлена порядком розрахунку.

2. Невиправдана або просрочена, яку можна подiлити на:

- реальну до отримання;

- безнадiйну до отримання.

3. Спiрна.

Мета аудита ДКЗ тАУ це пiдтвердження достовiрностi, повноти, реальностi i законностi облiку ДКЗ у звiтностi, тобто у балансi пiдприiмства.

Задачи, що стоять перед аудитором наступнi:

оцiнити систему внутрiшнього контроля за ДКЗ, для чого необхiдно визначити сильнi i слабкi сторони контролю, що впливають на проведення щорiчних аудиторських роцедур;
виявити даннi , якi можна використовувати при щорiчних аудиторських процедурах;

знайти слабкi сторони контролю i вказати iх у листi керiвництву пiдприiмства-клiiнта;

скласти програму i методику проведення аудиту ДКЗ;

- здiйснити аудит ДКЗ;

видати квалiфiкований аудиторський висновок, якщо це можливо;

Джерелами iнформацii для проведення аудиту ДКЗ являються:

1.Нормативнi документи по аудиту, перерахованi у роздiлi 1.

2.Рiчна i квартальна звiтнiсть:

- баланс Ф N1;

- зведена ДКЗ Ф N1-Б;

- аналiтична вiдомiсть-розшифровка ДКЗ к Ф N1-Б;

- розрахунки i декларацii.

3. Головна книга.

4. Касова книга.

5. Регiстри синтетичного i аналiтичного облiку:

- ЖО N6, 7, 8, 10, 11;

- вiдомостi N 7, 8, 16;

- розроблена таблица N5 "Пiдсумок по нарахованiй, виданiй i утриманiй зарплатi";

- розроблена таблица N1 "Розрахунок розподiлу зарплаты i вiдрахувань по шифрам виробничих затрат".

6.Первиннi документи за перiод.

ОбтАЩiктами аудиту ДКЗ являються сама заборгованiсть по товарним операцiям, по фiнансовим зобовтАЩязанням i по розрахунках з працюючими; стан розрахунково-платiжноi дисциплiни на пiдприiмствi; стан органiзацii облiку ДКЗ при журнально-ордернiй формi бухоблiку.

Методи контролю, що застосовуються при аудитi ДКЗ, наступнi:

1. Нормативно-правове регулювання, тобто визначення законностi заборгованостi, правомiрностi господарських операцiй, в результатi яких вона виникла.

2. Документальний, тобто перевiрка документального пiдтвердження сум заборгованостi, перевiрка регiстрiв синтетичного i аналiтичного облiку у спiвставленнi з даними первинних документiв, контрольнi спiвставлення, розрахунковi перевiрки, тощо.

3. Фактичний, тобто iнвентаризацiя ДКЗ.

При аудитi ДКЗ ОП ВлСузiртАЩяВ» на пiдставi балансу (форма №1) необхiдно спiвставити статтi балансу з вiдповiдними оборотними вiдомостями по кожному рахунку:

-рядок 170 i 630 з оборотною вiдомiстю по рахунках 62, 76;

-рядок 195 i 665 з оборотною вiдомiстю по рахунку 67;

-рядок 200 з оборотною вiдомiстю по рахунку 68;

-рядок 210 з оборотною вiдомiстю по рахунку 73;

-рядок 680 з оборотною вiдомiстю по рахунку 65;

-рядок 700 з оборотною вiдомiстю по рахунку 70;

-рядок 720 з оборотною вiдомiстю по рахунку 71, 76.

Спiвставляiться кiнцевий залишок дебетовий або кредитовий на початок року i на кiнець грудня минулого року.

3.4.АУДИТ ФРЖНАНСОВИХ РЕЗУЛЬТАТРЖВ

ДРЖЯЛЬНОСТРЖ ПРЖДПРИРДМСТВА.

Кiнцевий фiнансовий результат дiяльностi пiдприiмства- це балансовий прибуток або збиток, якi i алгебраiчною сумою результатiв вiд реалiзацii продукцii, робiт, послуг, iншоi реалiзацiй, жоходiв i витрат вiд позареалiзацiйних операцiй.

Фiнансовий результат дiяльностi пiдприiмства характеризують також показники виручки (валового доходу) вiд реалiзацii продукцii, ПДВ.

Виручка вiд реалiзацii продукцii характеризуi завершення виробничого циклу на пiдприiмствi, повернення авансованих на виробництво коштiв пiдприiмства у грошову готiвку i початок нового витка у обiгу коштiв. Пiсля вирахування iз виручки вiд реалiзацii продукцii суми податку на добавлену вартiсть i витрат на виробництво реалiзованоi продукцii будемо мати чистий результат (прибуток або збиток) вiл реалiзацii.

Показники фiнансових результатiв характеризують абсолютну ефективнiсть господарювання на пiдприiмствi. Разом з абсолютною оцiнкою розраховують також вiдноснi показники ефективностi господарювання- показники рентабельностi. Вiдношення балансового прибутку до середньоi вартостi основних засобiв i обiгових коштiв визначаi загальну рентабельнiсть.

В умовах ринковоi економiки основу економiчного розвитку пiдприiмства становить прибуток. Показник прибутку став важливим для оцiнки виробничоi i фiнсовоi дiяльностi пiдприiмства як самостiйного товаровиробника. Прибуток i основним показником ефективностi роботи пiдприiмства, джерелом його дiяльностi.

Зростання прибутку створюi фiнансову основу для самофiнансування дiяльностi пiдприiмства, здiйснення розширеного вiдтворення i задоволення соцiальних i матерiальних потреб трудових колективiв. За рахунок прибутку виконуються також зобовтАЩязання пiдприiмства перед бюджетом, банками та iншими контрагентами. Тому при аудитi прибутку вивчаються як фактори формування, так розподiлу прибутку.

Аудит фiнансових результатiв включаi кiлька етапiв.

1. Визначення прибутку вiд реалiзацii товарноi продукцii. Прибуток вiд реалiзацii продукцii та iншоi реалiзацii визначаiться як рiзниця мiж виручкою вiд реалiзацiх у дiючих цiнах без ПДВ i затратами на виробництво i реалiзацiю продукцii i матерiальних цiнностей. У собiвартiсть продукцii привизначеннi прибутку включають: матерiальнi витрати, амортизацiйнi вiдрахування на повне вiдновлення основних засобiв, виплати на оплату працi, вiдрахування на державне соцiальне страхування, вiдрахування по обовтАЩязковому медичному страхуванню, платежi по обовтАЩязковому страхуванню майна, плата по процентах за короткостроковi кредити банку, крiм процентiв за просроченi позики, витрита по всiм видах ремонтiв та iншi затрати на виробництво i реалiзацiю продукцii.

У собiвартiсть продукцii не включаються такi виплати у грошовiй i натуральних формах: матерiальна допомога, виплата за пiдсумками роботи за рiк, оплата додаткових вiдпусток, що надаються за рiшенням трудового колективу, розмiр яких не передбачено законодавством, одноразовi допомоги працiвникам, якi виходять на пенсiю, доходи (дивiденди), що сплачуються по акцiях трудового колективу i внесках членiв трудового колективу у майно пiдприiмства, а також iншi виплати, котрi проводяться за рахунок прибутку, що залишився у розпорядженнi пiдприiмства.

2. Визначення суми балансового прибутку. Балансовий прибуток тАУце сума прибутку вiд реалiзацii продукцii та iншоi реалiзацii й доходiв вiд позареалiзацiйних операцiй, зменшена на суму витрат по цих операцiях. До складу доходiв (витрат) вiд позареалiзацiйних операцiй включаються: доходи, отриманнi вiд участi у спiльних пiдприiмствах, вiд здавання майна в оренду, дивiденди по акцiях та iнших цiнних паперах, що належать пiдприiмству, суми одержанi у виглядi економiчних санкцiй i вiдшкодуванню збиткiв, iншi витрати i доходи вiд операцiй, що безпосередньо не повтАЩязанi з виробництвом i реалiзацiiю продукцii.

При цьому суми, що внесенi до бюджету у виглядi санкцiй вiдповiдно до законодавства,вiдносяться за рахунок прибутку, що залишився у розпорядження пiдприiмства. До зазначених санкцiй належать внески до бюджету прибутку, одержаного в результатi порушення державноi дисциплiни цiн, недотримання стандартiв i технiчних умов, штрафiв у розмiрi незаконно отриманого прибутку, а також суми фiнансових санкцiй, утриманих податковими службами, суми пенi за несвоiчасну сплату платежiв до бюджету та iншi види санкцiй.

Ключовим питанням аудиту i визначення показникiв, що характеризують формування загальноi суми балансового прибутку. Аудитор перш за все маi оцiнити вплив прогресивних факторiв формування прибутку- зниження собiваотостi продукцii, пiдвищення якостi i полiпшення асортименту продукцii. Виявляються також фактори, якi не i заслугою пiдприiмства- завищення цiн, тарифiв, порушення встановлених стандартiв, тощо.

3. Визначення величин балансового прибутку, який пiдлягаi оподаткуванню. Балансовий прибуток при цьому корегуiться таким чином: збiльшуiться (зменшуiться) на суму перевищення (зниження) витрат на оплату працi персоналу пiдприiмства, зайнятого у основнiй дiяльностi, у складi собiвартостi реалiзованоi продукцii порiвняно з iх нормативною величиною, зменшення на суму рентних платежiв, що вносяться до бюджету iз прибутку в установленому порядку, зменшення на суму дивiдендiв, отриманих по акцiях та iнших цiнних паперах, якi належать пiдприiмству, зменшення на суму доходу, одержаного вiд пайовоi участi у спiльних пiдприiмствах. Крiм того суми, внесенi до бюджету у виглядi санкцiй вiдповiдно до законодавства за рахунок прибутку, залишеного у розпорядженнi пiдприiмства, при оподаткуваннi виключаються iз складу витрат вiд позареалiзацiйних операцiй.

4. Визначення величини податку на прибуток (доход) , що належить сплтi до бюджету. Аудитор користуiться нормативними документами щодо оподаткування, а також пiльгами, якi надаються субтАЩiктам пiдприiмницькоi дiяльностi при обчисленнi податкiв. Зокрема, це законодавство з оподаткування прибутку, податок на додану вартiсть, та iншi обовтАЩязковi податки i платежi до республiканського i мiсцевих бюджетiв, а також нормативнi документи з цих питань, виданi Мiнiстерством фiнансiв Украiни.

Ставки податкiв для окремих видiв платникiв диференцiйованi. Законодавством визначаiться система пiльг при оподаткуваннi.

Так, оренднi пiдприiмства, утворенi на базi державних пiдприiмств та iх структурних пiдроздiлiв, зменшують суму податкiв на величину орендноi плати (за вирахуванням амортизацiйних вiдрахувань, що входять до ii складу). Таке зменшення податку вiдноситься на вiдповiдний бюджет залежно вiд належностi пiдприiмства i стосовно розподiлення ставки податку мiж бюджетами.

5. Визначення i розподiлення чистого прибутку, що залишився в розпорядження пiдприiмства. Чистий прибуток пiдприiмства визначаiться аудитором як рiзниця мiж балансовим прибутком, який оподатковуiться, i величиною податкiв з урахуванням пiльг. Напрямки використання чистого прибутку визначаються пiдприiмством самостiйно.

Найбiльш поширенi на практицi напрямки використання прибутку показано на табл.№ 3.

Узагальнюючу характеристику дiяльностi пiдприiмства в умовах ринковоi економiки аудитор визначаi за величиною чистого прибутку i фiнансовим становищем. Важливо не тiльки отримати як найбiльший прибуток, але i використати прибуток, що залишився у розпорядженнi пiдприiмства, для оптимального спiввiдношення темпiв науково-технiчног, виробничого й соцiального розширеного вiдтворення. У динамiцi темпiв зростання власних коштiв пiдприiмства проявляються успiхi або недолiки розвитку пiдприiмства.

Аудитор для оцiнки загального рiвня динимiки фiнансових результатiв дiяльностi за даними звiтного балансу пiдприiмства складаi аналiтичну таблицю.

Таблиця № 11.

Аналiз загальних показникiв фiнансових результатiв пiдприiмства за 1998 рiк.

Показники	За минулий звiтний перiод	За звiтний перiод	В % до базових показникiв
Виручка вiд реалiзацii продукцii без ПДВ	1284.4	1549.5	120.6%
Затрати на виробництво реалiзованоi продукцii	987.12	1114.52	112.9%
Прибуток вiд реалiзацii продукцii	297.28	434.98	146.12%
Результати вiд iншоi реалiзацii	43.06	58.52	135.9%
Сальдо доходiв i витрат вiд позареалiзацiйних операцiй	12.1	16.5	136.36%
Балансовий прибуток	352.35	504.06	143.06%
Чистий прибуток	211.41	302.44	143.06%

Приведенi в таблицi данi дозволяють аудитору зробити висновок, що пiдприiмство у своiй дiяльностi маi високi позитивнi показники. Так, порiвнюючи з результатом фiнансовоi дiяльностi пiдприiмства за 1998 рiк з аналогiчним перiодом 1997 року установлено, що збiльшилась виручка вiд реалiзацii продукцii на 120.6%, при зростаннi витрат на виробництво цiii продукцii на 112.9%, що дозволяi збiльшити прибуток вiд реалiзацii продукцii на 146.12%, а з урахуванням виручки вiд iншоi реалiзацii, доходiв вiд позареалiзацiйних операцiй, балансовий i чистий прибуток збiльшилися на 143.6%. Таким чином , прибуток зрiс за дослiджуваний перiод завдяки зростанню виручки вiд реалiзайii i зниженню затрат на виробництво цiii продукцii.

3.5 ДОКУМЕНТАЛЬНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

АУДИТУ

Документальне оформлення аудиту складаiться з двох видiв документiв: робочих i пiдсумкових.

Пiдсумкова документацiя включаi в себе:

-аудиторський висновок;

-документацiю, яка передаiться замовнику.

Аудиторський висновок являiться обовтАЩязковим компонентом пiдсумковоi документацii.

Робочi документи - це записи, в яких аудитор фiксуi використанi процедури, тести, отриману iнформацiю i вiдповiднi висновки, зробленi в процесi аудиту. Робочi документи повиннi включати в себе всю iнформацiю, яку аудитор вважаi важливою для правильного проведення перевiрки i яка повинна пiдтвердити тi пiдсумки, якi вiн приводить у своiму висновку.

Робочi документи повиннi виконувати наступнi функцii:

- забезпечити обгрунтування аудиторського висновку i бути вiдповiдними загальноприйнятим;

- забезпечувати регiстрацiю планування i виконання аудиту;

- полегшувати процес керiвництва i контролю якостi;

- пiдтримувати методичний пiдход до аудиту;

- допомогати аудитору в його роботi.

Робоча документацiя повинна мiстити опис всiх важливих моментiв i обставин, з якими аудитору прийшлось зiткнутись при проведеннi аудиту.

Робоча документацiя повинна бути достатньо повною i детальною настiльки, щоб дозволити професiйному аудитору, який не мав звтАЩязка з попереднiм аудитором, визначити по нiй, яка робота була проведена, i обгрунтувати зробленi висновки. Робоча документацiя повинна складатись по мiрi просунення процесу аудита з тим, щоб деталi i проблеми не були упущенi.

Робоча документацiя повинна вiдображати наступнi вiдомостi по кожному з перевiряiмих аспектiв:

- методика, що застосовуiться;

- використанi тести;

- отримана iнформацiя;

- висновки.

Змiст робочих документiв в значнiй мiрi являiться питанням професiйного судження конкретного аудитора, так як аудитор не повинен документувати кожне явище чи висновок, а тiлькi тi з них, якi вiн вважаi важливими, що являiться його субтАЩiктивною оцiнкою.

Робочi документи повиннi бути професiйно складеними. РЗх оформлення повинно забезпечувати доступнiсть для читання. Однак конкретнi форми використаних робочих документiв визначаються аудиторами (аудиторськими фiрмами) з врахуванням спецiфiки окремих питань аудиту.

Оскiльки використання робочоi документацii встановленоi форми (наприклад стандартнi бланки i т.д.) безпосередньо впливаi на ефективнiсть i якiсть аудиторськоi роботи, в конкретнiй аудиторськiй фiрмi рекомендуiться дотримуватись унiфiцированоi форми ведення робочоi документацii.

Аудитор повинен також використовувати цифрову або алiтичну iнформацiю i iншу документацiю, пiдготовлену клiiнтом. В таких випадках вiн повинен впевнитись у тому, що цi матерiали вiдповiдним чином пiдготовленнi.

З метою повторних аудитiв робочi документи повиннi бути роздiленi на:

- постiйнi, якi доповнюються новою iнформацiiю, яка маi постiйне значення;

- поточнi, якi мiстять iнформацiю, що стосуiться насамперед аудита окремого перiоду.

При оформленнi робочих документiв необхiдно дотримуватись наступних вимог:

- на першiй сторiнцi кожного робочого документа повиннi бути вказанi наiменування аудиторськоi фiрми, яка проводила аудит, наiменування пiдприiмства-клиiнта, номер i дата заключення договору, у вiдповiдностi з яким здiйснюiться аудит;

- кожний робочий документ повинен мати назву, наприклад: "Аудит облiку основних засобiв", "Аудит проведення iнвентаризацii" i т.д.;

- кожний робочий документ повинен мати свiй номерний iндекс. Робочi документи iндексують за допомогою рiзних систем - як лiтерних, так i цифрових, або рiзних поiднань цих систем;

- сторiнки кожного робочего документу повиннi бути пронумерованi;

- в кiнцi кожного робочего документа вказуiться призвiще аудитора, що заповнив цей документ (тобто той, хто виконав перевiрку аспектiв, вiдображених в цьому документi), ставляться його пiдпис i дата (або перiод) складання документа.

Робочi документи зазначай включають:

- нформацiю, що стосуiться юридичноi i органiзацiйноi структури пiдприiмства;

- необхiднi копii юридичних документiв, угод i протоколiв;

- iнформацiю про сферу дiяльностi пiдприiмства, технологiчнiй i структурнiй системах його функцiонування;

- вiдображення вивчення i оцiнки систем облiку i внутрiшнього контролю;

- документацiю про планування аудиту;

- аналiз операцiй i залишкiв по рахункам;

- аналiз важливих показникiв i тенденцiй;

- вiдображення сутностi, строкiв i масштаба виконання аудиторських процедур i iх результатiв;

- посилання на конкретних осiб, якi виконали аудиторськi процедури, i час iх виконання;

- висновки стороннiх аудиторiв або експертiв, яких залучали до аудиту окремих конкретни питань;

- переписку з клiiнтом по окремим питанням , якщо це мало мiсце, або копii бесiд (устних обговорень);

- копii переписки з третiми особами у випадку необхiдностi копii фiнансових звiтiв клиiнта;

- опис вiдповiдей клиiнту по рiзним питанням у ходi проведення аудиту;

висновки, зробленнi аудитором, по рiзним аспектам аудиту, в тому числi винятки i надзвичайнi моменти, якщо такi мали мiсце, розкритi в ходi аудиторських процедур.

Повнота розкриття фактiв i iнформацiя, що мiститься в робочих документах, повиннi бути достатнiми для того, щоб:

- забезпечувати можливiсть контролю керiвникам аудиту за проведенням його в поточному роцi;

- пiдтверджувати обгрунтування аудиторського висновку;

- пiдтверджувати узгодженнiсть проведеного аудиту з прийнятими аудиторськими стандартами i професiйними критерiями;

- забезпечувати ефективну допомогу аудиторам у плануваннi i проведеннi наступних аудитiв цього субтАЩiкта;

- служити аудитору довiдковим матерiалом, у випадку необхiдностi i надаваим любi пояснення вiдносно змiсту проведеного аудиту.

Пiсля завершення аудиту робочi документи залишаються у аудитора. Робочi документи являються власнiстю аудитора. Вiн повинен складати справки на основi витягiв iз своiх робочих документiв. Однак його право власностi обмежене етичними нормами i умовами конфiдецiйностi

Робочi документи аудитора не можуть розглядатися як частина фiнансовоi документацii клiiнта.Робочi документи не можна вимагати у аудитора, за винятком тих випадкiв, коли це передбачено рiшеннями судових i слiдчих органiв.

Аудитор повинен забезпечити надiйне зберiгання робочих документiв, яке задовiльняi вимоги зберiгання i конфiденцiйностi.Строк зберiгання робочоi документацii визначаiться як практикою аудиторськоi дiяльностi, так i юридичними вимогами, а у випадку необхiдностi також iншими додатковими умовами.

Пiсля завершення аудиту мiнiмум один екземпляр всiii пiдсумковоi документацii (аудиторського висновку i додатковоi документацii) залишаiться у аудитора (аудиторськоi фiрми).Порядок збереження пiдсумковоi документацii встановлюiться аудиторською фiрмою iз врахуванняи забезпечення вимог зберiгання i конфiденцiйностi.

Приклад робочого документу при визначення аудиторського ризику наведено у таблицi № 12.

Таблиця № 12.

Вплив факторiв ризику на дiяльнiсть пiдприiмства.

№	Фактор ризику	Оцiнка фактору ризику	Рiвень пiдприiмницького ризику
1	Визначення економiчноi ситуацii, в якiй функцiонуi пiдприiмство	Депресiя	Високий
2	Визначення галузi функцiонування компанii	Стабiльна	Низький
3	Полiтика управлiння на пiдприiмствi	Пасивна	Низький
4	Система контролю на пiдприiмствi	Слабий контроль	Високий
5	Результати аудиту минулих рокiв	Вiдсутнi	Високий
6	Частота змiни керiвництва	Не змiнювалось
7	Фiнансове положення пiдприiмства	Посереднi	Високий
8	Ймовiрнiсть виникнення судових спорiв	Малоймовiрна	Низький
9	Репутацiя управлiнцiв	Добра	Низький
10	РЗх досвiд роботи	Достатнiй	Низький
11	Власнiсть	Колективна	Низький
12	Розумiння ролi аудиту	Смутне	Високий
13	Мiсцезнаходження пiдприiмства	Велике мiсто	Низький

Аналiзуючи таблицю,ми можемо зробити висновок, що ступiнь ризику на пiдприiмствi наближаiться до низькоi.

РОЗДРЖЛ 4.

АНАЛРЖЗ РЖ АУДИТ ФРЖНАНСОВОРЗ ЗВРЖТНОСТРЖ

В УМОВАХ ФУНКЦРЖОНУВАННЯ АРМ.

КомптАЩютеризацiя народного господарства Украiни тАУ один з основних чинникiв пiдвищення ефективностi виробництва, забезпечення розвитку економiки й технiки нашоi краiни згiдно з вимогами мiжнародних стандартiв. Разом з тим в цiй галузi спостерiгаiться значне вiдставання вiд передового свiтового досвiду. Практично всi вiтчизнянi технiчнi i техноглогiчнi засоби комптАЩютеризацii виявилися непридатними для використання в сучасних умовах i змiнюються на вiдповiднi зарубiжнi зразки, як правило застарiлих типiв. Тому проблема комптАЩютеризацii економiки Украiни маi не кiлькiсний характер, а якiсний, тобто полягаi не в збiльшеннi кiлькостi апаратних чи технологогiчних засобiв комптАЩютеризацii, а в iх якiснiй змiнi, зокрема у впровадженнi iнформацiйних систем нового поколiння.

Одне з провiдних мiсць в управлiннi пiдприiмством займаi сучасний бухгалтер. Вiн не лише вiдповiдаi за ведення рахункiв бухгалтерського облiку, але i здiйснюi велику роботу по плануванню, контролю, оцiнцi i огляду господарськоi дiяльностi пiдприiмства, по аудируванню i розробцi управлiнських рiшень.

Для удосконалення управлiння пiдприiмством необхiдно використовувати новi методи управлiння i сучаснi технiчнi засоби побудови рiзноманiтних iнформацiйних систем.в першу чергу необхiдно провести корiнну реконструкцiю його технiчноi i iнформацiйноi бази на основi введення автоматизованоi системи облiку, контролю i аудиту.

Керiвники i фахiвцi , якi повтАЩязанiз конкретним управлiнням не можуть обходитися без вiрогiдноi оперативноi зовнiшньоi i внутрiшньоi iнформацii при при виробленнi та прийняттi управлiнських рiшень, якi спрямованi на покращення виробничоi, господарськоi та iншоi дiяльностi керованого ними субтАШiкта управлiння. Дiючi сиситеми автоматизованоi або машинноi обробки економiчноi iнформацii , як правило , забезпечують внутрiшньою iнформацiiю лише бухгалтерський облiк, статистику, складання зведеноi звiтностi, тощо. А тому необхiдну iнформацiю для вироблення та прийняття управлiнських рiшень керiвники здебiльшого вимушеннi збирати i обробляти вручну або iншим неефективним способом. При виконаннi такоi технiчноi роботи-а вонв дорого коштуi i забираi багато часу- iм не вистачаi iнколи часу для оперативного аналiзу процесiв, якi вiдбуваються на ринку та у виробничо-господарськiй дiяльностi, тому вони наспiх пiдготовлюють управлiнськi рiшення, якi не завжди оптимальнi i ефективнi. Врештi зазнають збиткiв виробництво та iншi ланки, що за умов ринкових вiдносин призводить обтАШiкт управлiння до банкрутства.

Для того, щоб пiвдвищить оперативнiсть i покращити якiсть управлiння, а також щоб постiйно вдосконалювати методи управлiння, потрiбно забезпечувати керiвникiв своiчасною i обтАШiктивно необхiдною iнформацiiю зовнiшнього i внутрiшнього характеру, яку б вони використовували при виробленнi та прийняттi управлiнських рiшень.

Розробки вчених i практикiв спрямованi на всебiчну комптАШютеризацiю , з одного боку, правовоi, дiловоi, економiчноi iнформацii, яка стосуiться автоматизацii управлiння в органiзацiйно-економiчних обтАШiктах рiзних рiвнiв i призначень, з iншого-соцiально-побутовоi iнформацii, яка потрiбна населенню як послуга для забезпечення нормальноi життiдiяльностi.

При облiку, контролi, аудитi та аналiзi фiнансовоi звiтностi пiдприiмства використовують зведенi форми та звiтнi данi бухгалтерського облiку, якi в свою чергу базуються на первинному та поточному облiку.

Рiшення задач зведеного облiку i складання звiтностi базуiться на первиннiй iнформацii , що виникаi в процесi фiнансово-господарськоi дiяльностi, а також на iнформацii, яка повнiстю формуiться в процесi рiшення задач iнших дiлянок облiку.

Зведений облiк i складання звiтностi включаi в себе задачi узагальнення iнформацii на аналiтичних i синтетичних рахунках з подальшим групуванням отриманих даних по одному або декiльком рахунках з метою формування даних для складання звiтностi, аналiзу, контролю та аудиту.

Вся iнформацiя , яка використовуiться при облiку , контролi, аналiзi та аудитi можна представити за допомогою наступноi таблицi :

Таблиця 13.

Види iнформацii.

Вхiдна iнформацiя

Нормативно-довiдкова iнформацiя

вихiдна iнформацiя

1бухгалтерська довiдка

2iнформацiя отримана з iнших АРМ

3книга облiку господарських операцiй

1д.курсу валют

2д.рахункiв бухгалтерського облiку

3д.вказiвок по веденню рахункiв

4д.допустимоi кореспонденцii рахункiв

5д.формування показникiв звiтностi

6д.розрахунку показнмкiв пiдприiмства

7д.-календар

8д.типових господарських операцiй

9д.пiдприiмств

1баланс

2форма №2

3форма №3

4декларацiя проприбуток пiдприiмства

5декларацiя на ПДВ

6звiт про нарахування коштiв на дорожнi витрати

7розрахунок комунального податку

8звiт про нарахування страхових внескiв i iнших надходжень i видаткiв коштiв Пенсiйного фонду

9розрахунок акцизного збору

10звiт про рух коштiв в iноземнiй валютi

АРМ бухгалтера зведеного облiку i складання звiтностi передбачаi вiдображення господарських операцiй , що змiнюють стан коштiв пiдприiмства, i iх джерел на рахунках бухгалтерського облiку, якi служать засобом економiчного групування господарських засобiв i джерел, виражених в грошовому i натуральному виглядi, i дозволяють отримати у зручному виглядi iнформацiю, необхiдну для управлiння пiдприiмством.

При цьому використовують двi взаiмоповтАЩязанi рахункiв бухгалтерського облiку- по синтетичним i аналiтичним рахункам, що вiдрiзняються ступенем деталiзацii облiку засобiв i джерел, що маi важливе значення як для посилення контролю за правильнiстю самого облiку, так i для ефективного використання iнформацii в управлiннi пiдприiмством. Поряд з вiдображенням господарськоi дiяльностi пiдприiмства комплекс задач зведеного облiку забезпечуi автоматизоване складання бухгалтерського балансу i звiтностi, що являi собою заключний етап облiкового процесу i виконуiться по закiнченнi звiтного перiоду.

Рацiональна органiзацiя синтетичного i аналiтичного облiку господарських операцiй iз застосуванням АРМ бухгалтера забезпечуi:

контроль за рухом статутного фонду в частинi основних i оборотних засобiв пiдприiмства;
контроль за утворенням i порядком використання амартизацiйного фонду, iдиного фонду оплати працi, фондiв соцiального розвитку i спецiального призначення;
збереження грошових коштiв i контроль за використанням iх по цiльовому призначенню;
виявлення фiнансових результатiвдiяльностi пiдприiмства i контроль за розподiлом доходу;
систематизацiю i узагальнення даних про виробничо-господарську дiяльнiсть пiдприiмства в аналiтичному i синтетичному розрiзах для прийняття управлiнських рiшень.

Рiшення задач зведеного облiку i складання звiтностi базуiться на первиннiй iнформацii, що виникаi в процесi фiнансово-господарськоi дiяльностi, а також на iнформацii, яка повнiстю формуiться в процесi рiшення задач iнших дiлянок облiку:

- iнформацiя про облiк основних засобiв;

iнформацiя про облiк матерiальних цiнностей;
iнформацiя про облiк готовоi продукцii, ii вiдгрузки i реалiзацii;
iнформацiя про облiк фiнансово-господарських операцiй;
iнформацiя про облiк працi i заробiтноi плати;
iнформацiя про облiк витрат на виробництво.

Перелiк номенклатур ,що використовуiться в облiку, контролi та аналiзi можна представити у виглядi таблиць:

Таблиця 14.

Облiковi номенклатури первинного облiку основних засобiв.

Характеристика даних для облiку

Використання облiкових даних

У вираженнi

Нат. Варт.

Носii, де iнформацiя зтАЩявляiться вперше.

Примiтка

Надходження ОЗ:

Назва обтАЩiкта

Початкова вартiсть

Джерело надходження

Облiк наявностi та руху

ПообтАЩiктний

Облiк, облiк за матерiально-вiдповiдальними особами.

+ -

+ +

Акт приймання ОЗ

Передача ОЗ у межах господарства:

Назва обтАЩiкта

Початкова вартiсть

Пiдроздiл, що передаi

Пiдроздiл, який приймаi

Те саме

+ -

- +

+ -

Накладна на внутрiшнi передавання

Таблиця 15.

Облiковi номенклатури поточного облiку основних засобiв.

Группа	Пiгрупа	Субпiгрупа
Будiвля	Виробничi корпуси Склади, кладовi, комори	Залiзобетоннi, цегельнi, камтАЩянi тощо.
Споруди	Водонапiрнi башти Резервуари Дороги та iнше	Те саме
Передавальнi пристроi	Силовi машини та устаткування автоматизованi Силовi машини та устаткування не автоматизованi	Те саме
Машини, устаткування.

Таблиця 16.

Номенклатури, що застосовуються при аналiзi, контролi та аудитi:

№	Перелiк даних Номенклатур	Вимiрники	З яких носiiв iнформацii одержанi
Вартiснi	Натур.	норм-х	Мин.року	звiт.року
1	Баланс (форма №1)	+	-	2	1	1
2	Звiт про фiнансовi результати (форма № 2)	+	-
3	Декларацiя про прибуток пiдприiмства	+	-
4	Звiт про рух коштiв в iноземнiй валютi	+	-

Завершальним етапом процесiв облiку, контролю, аналiзу та аудиту i оформлення результатiв. При облiку це- звiтнi бухгалтерськi форми та iншi документи , встановленi законодавчо.

При аналiзi, контролi та аудитi- безтекстовi таблицi, малюнки, креслення, схеми, графiки, акти перевiрки, оцiнковi i експертнi висновки , тощо.

Облiковий процес складаiться з багатьох блокiв, якi повиннi бути конкретизованi i представленi у технологiчних та структурних аспектах.

Базове пiдприiмство маi змiшаний галузевий напрямок- торгiвля i громадське харчування.

Облiковий процес подiляiться на три етапи:

Первинний облiк-це первинне спостереження i фiксацiя у носiях облiковоi iнформацii-документах. На пiдприiмствi проведено комптАЩютерну мережу за допомогою якоi всi первиннi явища автоматично заносяться до реiстрiв бухгалтерського облiку, при необхiдностi iх роздруковують.
Поточний облiк-це реiстрацiя первинних даних у системi рахункiв. На ОП тАЬСузiртАЩятАЭ при поточному облiку здiйснюiться перевiрка введених первинних даних якi автоматично розносяться по рахунках, а також вносяться тi господарськi операцii якi вiдбуваються за межами пiдприiмства (внесення банкiвських виписок, тощо).
Пiдсумковий облiк-це заключний етап, який можна охарактеризувати як упорядковану сукупнiсть операцiй з формувань показникiв, що вiдображують результати виробничоi i господарськоi дiяльностi пiдприiмства за певний перiод.

Створення форм документiв формування рiзних первинних, промiжних та пiдсумкових даних та показникiв, складання звiтностi повтАЩязанi з великою кiлькiстю операцiй, у здiйсненнi яких беруть участь багато виконавцiв.

Це потребуi заздалегiдь продуманоi системи iхнiх дiй i процедур руху облiковоi iнформацii як у просторi так i в часi. Упорядкування цього процесу , тобто руху документiв та виконання рiзних робiт, у проактицi називають документооборотом.

Основне завдання органiзацii руху документiв у облiковому процесi- це оптимiзацiя каналiв передавання та звтАЩязку облiковиз осередкiв-виконавцiв. Цi канали звтАЩязку можуть бути представленнi з рiзним ступенем агрегування- вiд фiксацii кожного окремого носiя облiковоi iнформацii до узагальненоi характеристики потокiв iнформацii.

Документопотiк тАУ це сукупнiсть операцiй передавання з одного робочого мiсця на iнше даних, зафiксованих на кiлькох носiях облiковоi iнформацii.

Формування документопотокiв залежить вiд органiзацiйноi побудови i структури господарства, форми органiзацii облiку, типiв, виду та характеру технiчних та органiзацiйних засобiв, обчислювальних машин, якi використовуються в облiковому процесi. Вони бувають рiзноi iнтнсивностi, що потребуi особливоi уваги при органiзацii облiкового процесу.

Для бiльш наочного прикладу наведемо таблицю:

Таблиця 17.

Формування документопотокiв.

№	Назва роботи	склад	Бухгалтерiя	Зовнiшнi користувачi
1	Вiдображення у первинних документах
2	Передача у бухгалтерiю
3	Вiдображення в облiку
4	Зведеня даних
5	Вiдображення у звiтностi
6	Передача зовнiшнiм користувачам

Для одержання зведених пiдсумкових показникiв при складаннi звiтних форм потрiбна заздалегiдь продумана система руху носiiв у часi та просторi на завершальному етапi облiку. Органiзацiя пiдсумкових робiт маi своi особливостi. Насамперед визначають споживачiв пiдсумковоi iнформацii, для чого спочатку складають перелiк адресатiв i форм звiтностi, використовуючи табель-календар звiтностi. Наприклад:

Таблиця 18.

Перелiк адресатiв i форм звiтностi.

Назва	Форма	Строк подання	Вiдповiдальна особа	Спосiб вiдправлення	Адреса, куди подати
Баланс	№ 1	25.01	Гол. бух.	поштою	Стат. Управлiння, податкова адмiнiстрацiя
Звiт про фiн. результати.	№ 2	24.02	Гол. бух.	поштою	Стат. Управлiння, податкова адмiнiстрацiя
Звiт про фiн. майновий стан	№ 3	18.01	Гол. бух.	поштою	Стат. Управлiння, податкова адмiнiстрацiя

Контрольний процес складаiться з великоi кiлькостi операцiй. Контрольна операцiя- це дiя над економiчними даними з метою одержання рiзних промiжних i кiнцевих показникiв, придатних для оцiнки результатiв роботи.

При органiзацii контрольного процесурозрiзняють три етапи: пiдготовка даних для контролю, перевiрка даних рiзними прийомами контролю та узагальнення результатiв контролю.

У контрольному процесi не формують документ i документопотоки у прямому розумiннi. Немаi й жорсткоi регламентацii. Строки та послiдовiнiсть робiт всеодно потрiбно планувати, як виконавцям так i за структурними пiдроздiлами. Найбiльш доцiльною формою планування i графiк.

Аналiтичний процес як технологiчна сукупнiсть складаiться з кiлькох видiв самостiйних робiт, кожний iз яких в свою чергу , подiляються на самостiйнi операцii.

Операцii, що використовуються в аналiтичному процесi, подiляються на три типи: механiчнi, переробнi та творчi.

Типи операцiй дають змогу визначити три види органiзацiйних мiсць роботи- виконавчi пости: для висококвалiфiкованих спецiалiстiв, для спецiалiстiв середнього рiвня i для технiчних виконавцiв.

Спiввiдношення рiзних операцiй формуi аналiтичну iнформацiйну базу, кiлька аналiтичних фах формують етап аналiтичного процесу.

Органiзацiйно аналiтичний процес як технологiчна сукупнiсть складаiться з трьох етапiв: пiдготовчого, аналiтичноi обробки та заключного.

На кожному етапi обтАЩiктами органiзацii аналiтичного процесу i аналiтичнi номенклатури, носii аналiтичних номенклатур, рух носiiв аналiтичноi номенклатури у процесi обробки та формування показникiв, забезпечення аналiтичного процесу.

Метою аналiзу i одержання узагальнюючих висновкiв, якi можуть бути використанi для прийняття управлiнського рiшення у господарськiй дiяльностi.

Важливим елементом i перевiрка якостi джерел аналiзу. Оскiльки вiд якостi джерел аналiзу залежить вiрогiднiсть результатiв аналiзу, iх слiд обовтАЩязково ретельно перевiряти, наприклад , за допомогою наступноi таблицi:

Таблиця 19.

Перевiрка якостi джерел аналiзу.

Форма 1-ша

Форма 2-га

Показник

№ форми

№ рядка

Сума, грн.

№ форми

№ рядка

Сума, грн.

Вiдмiтка

Прибуток

Та iн.

030

500

070

500

Так

Ще одним важливим елементом i визначення складу виконавцiв з проведення аналiзу. Кожному виконавцю повинен бути всиановлений конкретний строк з кожного виду робiт.

Таблиця 20.

Склад виконавцiв проведення аналiзу.

Назва роботи	Строк виконання	Вiдповiдальний виконавець
Вибiрка даних iз звiтних форм: Базових (планових) Базових за минулий рiк Звiтних за поточний рiк	20.11 17.11 24.11	Пунш В.Л. Корж П.Г. Радко У.Ю.
Перевiрка якостi вiдiбраних даних: Правильнiсть Повнота Погодженiсть Наступнiсть Порiвняннiсть	27.11 28.11	Корж П.Г. Пунш В.Л.
Спрощення системи показникiв	29.11	Радко У.Ю.

При узагальненi аналiтичноi iнформацii дають оцiнку результатiв дiяльностi господарства, його рентабельностi, платоспроможностi, виявляють резерви виробництва, упущення, розробляють рекомендацii. Основне в узагальненi- висновки та пропозицii, спрямованi на полiпшення роботи господарства.

Створення iнформацiйних систем пiдприiмства вцiлому та iнформацiйнi ситеми облiку приводить до появи нових органiзацiйно-виробничих вiдносин та до змiн вже дiючих. Цi вiдношення закрiплюються у вiдповiдних правових нормах та нормативних актах.

Органiзацiйне забезпечення.

Органiзацiйне забезпечення- це визначення структурних пiдроздiлiв, iхнi завдання, регламентування роботи облiкового апарату, процеси облiку, контролю, аналiзу, технологii цих процесiв на ЕОМ, тобто це структура облiкового апарату, змiст його завдань i функцiй, регламентацiя облiкового, контрольного i аналiтичного процесiв роботи самого апарату.

Основними функцiями персоналу при органiзацii автоматизованоi системи облiку i :

-збирання i реiстрацiя вихiдних даних первинного облiку господарських операцiй;

-приймання вiд облiкового персоналу виправдовувальних документiв i перенесення iх на машиннi носii;

-контроль вiрогiдностi i правильностi створених i прийнятих первинних документiв;

-виправлення помилок, допущенних при здiйсненнi операцiй;

-формування i зведення машинних носiiв нормативно-довiдковоi iнформацii;

-тощо.

Застосування ПЕОМ i функцiонування АРМ в основному впливають на змiну iнформацiйних функцiй бухгалтерii: автоматизоване ведення даних, широке використання розподiльчоi БД, автоматизований контроль iнформацii, органiзацiя облiковоi iнформацii для контролю i аналiзу, тощо. Це впливаi на особливостi органiзацii виробництва i ступiнь автоматизацii його, розмiри i структуру пiдприiмства, його спецiалiзацiю, рiвень пiдготовки i дiловоi здiбностi персоналу, функцiональнi i експлуатацiйн можливостi технiчних засобiв.

Правове забезпечення.

Правове забезпечення включаi систему нормативно-правових документiв, якi повииннi чiтко регламентувати права i обовтАЩязки спецiалiстiв в умовах функцiонування iнформацiйних систем на базi АРМ. Повинен бути розроблений та використаний на практицi увесь комплекс документiв, котрi регламентують порядок зберiгання i захисту iнформацii.

Правове забезпечення включаi два види :

1.- нормативнi акти, якi розглядають питання розробки та впровадження РЖСО;

2.-органiззацiю i функцiонування РЖСО.

Загальним нормативним документом для створення та функцiонування РЖСО на пiдприiмствi i законовчi акти i постанови уряду Украiни та нормативнi акти мiнiстерств. На оновi загальних нормативних документiв формуються локальнi нормативнi акти якi закрiплюють i регламентуюють конкретнi вiдносини на пiдприiмствi.

Основнi питання якi повиннi бути закрiпленнi в цiх актах слiдуючi:

1- наказ про створення РЖСО контролю ,аналiзу i аудиту ;

2 -учасники по створенню системи;

3- процес створення РЖСО повинен регулювати планування робiт та iх органiзацiю на рiзних стадяiях;

4 -стимулювання за розробку та впровадження РЖС;

5-провове положення реалiзацii облiкового процесу вцiлому та його окремих стадiй;

6- звзаiмовiдношення бухгалтерii з iншими пiдроздiлами;

7- регламентацiя умов i органiзацiя працi облiкових працiвникiв i персоналу, що обслуговуi ПК.

Вирiшення цих та iнших питань якi складають основу правового забезпечення дозволяють в належному порядку проводити забезпечення та нормативний рiвень функцiонування РЖСО, контролю, аналiзу та аудиту.

Соцiальне забезпечення.

Ефективнiсть працi бухгалтерii вцiлому i кожного працiвника зокрема залежить насамперед вiд атмосфери взаiмноi поваги, свiдомого пiдкорення своii поведiнки високим моральним iдеалам , спiвробiтництва мiж керiвником i пiдлеглими, мiж працiвниками як колегами.

Важлива роль в ефективному забезпеченнi працi належить моральному мiкроклiмату. В колективi повиннi переважати товариськi взаiмовiдносини i дружба, взаiмодопомога, глибока повага до кожного члена колективу, турбота про молоде поколiння.

Психологiчний мiкроклiмат у колективi формуiться в процесi роботи, у стосункаж мiж окремими спiвробiтниками.

Важливим елементом культури працi i спецiальний робочий одяг (для роботи на ПК) , який повинен бути легким, гарним, практичним i вiдповiдати вимогам гiгiiни працi. Форма, покрiй i колiр одягу повиннi пiдкреслювати його дiлове призначення.

Окремим елементом органiзацii соцiальних умов працi i добре органiзоване обслуговування, повтАЩязане з благоустроiм, харчуванням, санiтарiiю i гiгiiною.

РЖнформацiйне забезпечення.

РЖнформацiйне забезпечення системи автоматизованого облiку, контролю i аудиту подiляiтьмя на :

1.-позамашинне iнформацiйне забезпечення, до якого входить:

а) система класифiкацii i кодування;

б) система нормативно-довiдковоi iнформацi;

в) оперативна документацiя;

г) нормативно-методичнi i конструкторськi матерiали по iнформацiйному забезпеченню.

2.- внутiмашинне iнформацiйне забезпечення, яке включаi в себе:

а) iнформацiйна база:

-вихiдна iнформацiя;

-вхiдна iнформацiя;

-промiжна iнформацiя;

б) комплекс програмних засобiв органiзацii i представлення даних.

Ергономiчне забезпечення.

Ергономiчне забезпечення являi собою сукупнiсть методiв, методик, iнструкцiй, стандартiв, нормативiв i довiдкових документiв за допомогою яких вирiшуються проблеми рiзних аспектiв: психологiчних, фiзiологiчних, технiчних та iн.

При використаннi АРМ бухгалтера слiд врахувати:

-iнформацiя на екранi вiдеотермiналу маi бути у зручному для сприйняття виглядi;

-дiалог з системою будують так, щоб для вiдповiдi користувача треба було натискувати менше клавiш;

-повiдомлення системи повиннi супроводжуватись короткими звуковими сигналами, а особливо важливi- довгими.

Важливою ергономiчною вимогою , виконання якоi забезпечуi високий рiвень облiку, контролю та аналiзу i оптимiзазiя параметрiв середовища. Основними такими параметрами i рiвень освiтлення примiщення, iнтелектуальне i зорове навантаження, естетичний рiвень свiтлокольоровоi композицii в робочiй зонi, рiвень дисциплiни працi та iн.

Важливими факторами умов працi i температура i вологiсть повiтря. Температуру в примiщення при розумовiй працi слiд пiдтримувати 18-20*С.

В умовах масового використання ПЕОМ питання ергономiчного забезпечення набувають великого значення, оскiльки вiд розвтАЩязання iх значною мiрою залежать не тiльки продуктивнiсть працi, якiсть облiку, контролю i аналiзу, а й здоровтАЩя облiкових працiвникiв.

Технiчне забезпечення.

Технiчне забезпечення- це комплекс технiчних засобiв i методiв, що забезпечують функцiонування ЕОМ.

Технiчною основою органiзацii облiку, контролю i аналiзу i наступнi технiчнi засоби:

-ПК рiзних класiв;

-принтер;

-лазерний принтер;

-аппаратура мережi;

-реiстратори виробництва;

-тощо.

Органiзацii облiку, контролю i аналiзу складаiться з двох етапiв:

вибiр обладнання, сумiсного мiж собою;
вибiр периферiйноi технiки.

Технологiя облiку, контролю, аудиту та аналiзу.

Органiзацiю облiкового процесу в умовах функцiонування АРМ бухгалтера облiкового процесу необхiдно розглядати через призму здiйснення облiкових функцiй. До його функцiй вiдноситься формування iнформацii для подальшого використання, координацiя, тобто формуiться технологiчнi ланцюжкиабо набiр вiдповiдних технологiчних операцiй iз зазначенням послiдовностi iх виконання. При цьому слiд врахувати, що необхiдно забезпечити одержання iнформацii, яка даi змогу здiйснювати контроль в управлiннi процесом, а також технологiчний ланцюжок маi бути лiнiйним , тобто слiд уникати повторного надходження iнформацii на одне АРМ.

Органiзацiя технологii контрольного процесу- це створення органiзацiйних передумов для оптимiзацii виконання контрольних процедур. Для цього застосовують рiзнi прийоми, якi на кожному етапi контрольного процесу становлять цiлий комплекс.

Загальнi питання органiзацii контрольного процесу та руху носiiв контрольноi iнформацii такi самi як i для облiкового процесу.

Органiзацiя контролю не маi жорсткоi регламентацii системою нормативних актiв, як це маi мiсце при органiзацii бухгалтерського облiку. Технологiя контрольного процесу регламентуiться проектом органiзацii.

Для розвтАЩязання завдань контролю органiзовують АРМ контролера або цi завдання виконують функцiональнi АРМ бухгалтера. В умовах автоматизацii бухгалтерського облiку ЕОМ формуi , а також контролюi iнформацiю згiдно з розробленими програмами, якi охоплюють усi регламентнi та запитнi задачi.

В умовах використання АРМ контролера змiнюiться технологiчний процес контролю. Для одержання контрольноi iнформацii використовують узагальнену модель баз даних, що передбачаi:

-створення загальноi бази оперативноi i нормативно-довiдковоi iнформацii;

-загальнометодичнi питання облiку та контролю;

-прийняття рiшень з органiзацii облiку та контролю на конкретних пiдприiмствах;

-прийняття рiшень з органiзацii облiку та контролю вцiлому по пiдприiмству.

Метою аналiзу i одержання узагальнюючих висновкiв, якi можуть бути використанi для прийняття управлiнського рiшення у господарськiй дiяльностi. Для цього формують аналiтичнi показники та складають аналiтичнi таблицi- вхiдна, розрахункова i вихiдна аналiтична iнформацiя.

Органiзацiя аналiзу господарськоi дiяльностi не маi жорсткоi регламентацii системою нормативних актiв, упорядкованiсть досягаiться створенням внутрiшнього документа- проекту органiзацii. Для того, щоб забезпечити органiзованiсть на належному рiвнi, слiд врахувати його багатограннiсть, потребу постiйного пошуку резервiв виробництва на всiх дiлянках господарювання. Склад проекту потребуi деталiзацii аналiтичного процесу.

В умовах ринковоi економiки значення облiку на пiдприiмствi важко переоцiнити. Тут важливе значення маi оперативне збирання i обробка показникiв, простота i доступнiсть цих показникiв всiм користувачам в часовому та пообтАЩiктивному аспектах.

В умовах, коли ПЕОМ використовуiться на АРМ i таким чином забезпечуiться у ритмi виробництва збирання i обробка всiii первинноi iнформацii в мiсцях ii виникненн, а потiм передача ii по каналах звтАЩязку усiм користувачам рiзних рiвнiв.

Посадовi права, обовтАЩязки i мiра вiдповiдальностi працiвникiв апарату управлiння тiii чи iншоi структури розробляються для нових умов функцiонування, а тому вони будуть основою при формуваннi регламентуючоi iнформацii. При iхь складаннi слiд врахувати те, що всi процеси по збиранню i обробцi, зберiганню та виданню користувачам iнформацii, а також деякi логiчнi операцii будуть виконуватись у системному порядку i автоматизовано.

Органiзацiя автоматизованоi системи збирання i обробки економiчноi iнформацii сприяi побудовi рацiональноi структури апарату управлiння пiдприiмством i бiльш корисному використанню для виробничих цiлей. Функцiонування зазначеноi системи створюi умови для пiдвищення культури управлiння , а також звiльняi керiвникiв i фахiвцiв рiзних рiвнiв вiд ручноi працi по збиранню i обробцi iнформацii, скорочуi строки вироблювання i прийняття управлiнських рiшень, полiпшуi iх якiсть.

Внутрiшнiй контроль за дiяльнiстю пiдприiмства проводиться внутрiшнiм аудитором, а при його вiдсутностi робiтниками бухгалтерii. При контролi фiнансовоi звiтностi перевiряються всi звiтнi форми за статтями, що iх утворюють.

Особливiстi внутрiшнього аудиту проявляються при перевiрцi фiнансовоi звiтностi i бухгалтерського облiку. Для пiдтвердження звiтностi перш за все необхiдноуточнити реальнiсть балансу i правильнiсть оцiнки всiх його статей.

При перевiрцi реальностi балансу необхiдно виходити зтого, що всi статтi балансу повиннi пiдтверджуватись записами в регiстрах синтетичного i аналiтичного облiку i бути проiнвентаризованими в перiод пiдготовчоi роботи по складанню рiчноi звiтностi.

Осмислюючи матерiали iнвентаризацiй, уточнюючи правильнiсть iх виведення в бухгалтерському облiку, аудитор повинен iх перiодично перевiряти.

До обовтАЩязкiв внутрiшнiх аудиторiв також входить перевiрка систем контролю, яка направлена на вибiрполiтики пiдприiмства в рамках законодавства i рiвня досягнення програмних цiлей, а також оцiнка ефективностi i економiчностi компанii.

КомптАЩютерний аудит зведеного облiку i звiтностi здiйснюiться на основi даних АРМБ зведеного облiку i складання звiтностi з використанням аудиторськоi нормативно-довiдковоi iнформацii.

Основними задачами при перевiрцi являються:

аудит своiчасностi i правильностi проведення iнвентаризацii i вiдображення ii результатiв на рахунках;
аудит достовiрностi iндексацii статей балансу i правильностi вiднесення результатiв на рахунки бухгалтерського облiку;
аудит сальдо по рахункам на початок звiтного перiоду;
аудит сальдо по рахункам на кiнець звiтного перiоду;
аудит операцiй, вiдображених в регiстрах бухгалтерського облiку i Головнiй книзi;
аудит вiдповiдностi аналiтичних даних синтетичним облiковим даним;
аудит вiдповiдност звiтних даних,що зафiксованi в бухгалтерськiй звiтностi, аналiтичним i синтетичним даним.

ВИСНОВКИ.

Дипломна робота була присвячена вивченню аудиту i аналiзу, як предмета, i проведенню аудиторськоi перевiрки фактичноi звiтностi ОП ВлСузiртАЩВ» за напрямками: аудит статтi балансу ВлРозрахунки по оплатi працiВ», перевiрка дебiторсько-кредиторськоi заборгованостi i аудит фiнансових результатiв, та аналiз пiдприiмства загальний, аналiз фiнансовоi стiйкостi та платоспроможностi.

В Украiнi незалежна аудиторська дiяльнiсть знайшла застосування зовсiм недавно, тому проведення аудиту - дiло нове, але воно маi базою ревiзiю i контроль. Однак вiдмiнностi iснують. Аудит представлi собою незалежну експертизу i аналiз публiчноi фiнансовоi звiтностi господарюючого субтАЩiкта уповноваженими на те особами (аудиторами) або фiрмою з метою визначення ii достовiрностi, повноти i реальностi, вiдповiдностi дiючому законодавству i вимогам, предтАЩявленим до ведення бухгалтерського облiку i стану фiнансовоi звiтностi.

При аудитi статтi балансу ВлРозрахунки по оплатi працiВ» були виявленi випадки незначних розбiжностей записiв в розрахунково-платiжних вiдомостях i первинних документах, неправильне вiдображення нарахованоi заробiтноi плати, невеликi помилки у веденнi i оформленнi первинних документiв i виправлення у Головнiй книзi.

Вияленнi помилки не можуть призвести до викривлення бухгалтерськоi звiтностi.

При проведеннi аудиту ДКЗ можна зробити висновки, що на протязi звiтного перiоду на пiдприiмствi вiдбулось зменшення дебiторськоi заборгованостi на 2.73 тис.грн. i збiльшення кредиторськоi заборгованостi на 322.01, що iцiлому негативно впливаi на стуктуру балансу. Це пояснюiться значною iнфляцiiю грошовоi одиницi i пiдвищенням цiн на сировину i матерiали. При перевiрцi було визнано законнiсть дебiторсько-кредиторських операцiй i пiдтверджено суми вiдображенi в балансi пiдприiмства.

При аудитi фiнансових результатiв пiдприiмства аудитор може зробити висновоки, що пiдприiмство у своiй дiяльностi маi високi позитивнi показники. Так, порiвнюючи з результатом фiнансовоi дiяльностi пiдприiмства за 1998 рiк з аналогiчним перiодом 1997 року установлено, що збiльшилась виручка вiд реалiзацii продукцii на 120.6%, при зростаннi витрат на виробництво цiii продукцii на 112.9%, що дозволяi збiльшити прибуток вiд реалiзацii продукцii на 146.12%, а з урахуванням виручки вiд iншоi реалiзацii, доходiв вiд позареалiзацiйних операцiй, балансовий i чистий прибуток збiльшилися на 143.6%. Таким чином , прибуток зрiс за дослiджуваний перiод завдяки зростанню виручки вiд реалiзайii i зниженню затрат на виробництво цiii продукцii.

При вiдсутностi внутрiшнього контролю на пiдприiмствi можна запропонувати придбати додаток до дiючоi на пiдприiмствi програми тАЬ1-С бухгалтерiятАЭ з метою проведення аналiзу i аудиту дiяльностi пiдприiмства.

В теперiшнiй час iснують дуже багато розробок i методичних вказiвок рiзних авторiв по проведенню аналiзу фiнансового стану пiдприiмства.

РДдиноi методики для проведення такого аналiзу поки ще не розроблено, тому мною в процесi аналiзу використанi найбiльш приiмнi розробки для аналiзу фiнансового стану ОП ВлСузiртАЩяВ».

Використовуючи вибрану мною методику аналiзу у другому роздiлi дипломноi роботи приведене ii практичне застосування. В результатi проведеного аналiзу зроблено ряд висновкiв.

Як показав аналiз фiнансового стану ОП ВлСузiртАЩяВ» за останнi роки маi тенденцiю до полiпшення ряд наступних показникiв:

платоспроможностi
лiквiдностi балансу
оборотностi оборотних коштiв

Але деякi показники мали тендненцiю за цi роки до погiршення. До таких показникiв вiдносяться:

зростання кредиторськоi заборгованостi тАФ з 44,6 тис.грн. до 55,6 тис.грн. Слiд вiдмiтити, що не зважаючи на зростання абсолютноi величини кредиторськоi заборгованостi (з 1997 по 1998 роки) на 11 тис.грн. за цей перiод зменшился перiод очикування погашення кредиторськоi заборгованостi, який в 1998 роцi становив 362 днi в порiвняннi з 626 днями в 1997 роцi. В результатi проведеного аналiзу слiд зробити висновок, що керiвництву пiдприiмства потрiбно вжити заходiв по скороченню кредиторськоi заборгованостi.

Так як кредиторська заборгованiсть на пiдприiмствi в основному складаiться з заборгованостi за товари вiдвантаженi, строк оплати за якi ще не настав, керiвництву пiдприiмства можна рекомендувати скорочення строкiв платежу, що обумовленi в договорах. Це дасть змогу скоротити перiод очикування погашення кредиторськоi заборгованостi та зменшення ii абсолютноi величини.

Таким чином проведений аналiз фiнансового стану пiдприiмства дав змогу розробити висновки та пропозицii по полiпшенню фiнансового стану пiдприiмства, але цi висновки i розрахунки показникiв не завжди можуть бути спiвставленi з подiбним аналiзом по iншим пiдприiмствам. Через це у мене виникла така рекомендацiя:

по-першетАФ розробити iдину методику аналiзу фiнансового стану пiдприiмства;
по-другетАФ скласте спецiальне програмне забезпечення для проведення комп'ютерiзованого аналiзу фiнансового стану. Подiбну програму слiд розробити для проведення внутрiшнього аудиту.

Запровадження в життя цих рекомендацiй дасть змогу пiдприiмствам проводити фiнансовий аналiз та аудит в стислi строки та використовувати iх результати для обгрунтовання ефективних управлiнських рiшеннь.

Реорганiзацiя структури управлiння , використання АСУ поставили вимогу перебудови функцiй управлiння. Замiна тiльки частини iх зачiпаi сумiжнi функцii, управлiнськi звтАЩязки, в кiнцевому пiдсумку це позначаiться на iнформацii, в тому числi на облiковiй i на аналiтичнiй. Це зумовлюi потребу комплексного системного обстеження i проектування функцiй з урахуванням взаiмообумовленостi в просторi i часi.

На ОП тАЬСузiртАЩятАЭ всi перерахованi принципи введення автоматизованоi системи обробки даних були дотриманi, що сприяло безпроблемному введенню ii в дiю. Облiковий i управлiнський персонал у встановленому порядку пройшли курс по вивченню програмних засобiв.

На пiдприiмствi дотримуються всi принципи забезпечення облiку, контролю, аналiзу та аудиту.

З викладеного вище можна зробити висновок,що пiдприiмство використовуi з повною вiддачею всi ресурси, якi i у його розпорядження, як розумовi так i матерiальнi.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОРЗ

ЛРЖТЕРАТУРИ.

Закон Украiни "Про аудиторську дiяльнiсть". N 3125 - XII вiд 22. 04. 93 р.
Положення ВлПро документальне забезпечення записiв в бухгалтерському облiкуВ» затведженого наказом Мiнiстерства фiнансiв Украiни вiд 24 травня 1995 року № 88.
Положення ВлПро органiзацiю бухгалтерського облiку i звiтностi в УкраiнiВ» вiд 3 квiтня 1993 року № 250, з врахуванням змiн i доповнень внесених Постановою Кабiнета Мiнiстрiв Украiни вiд 5 липня 1993 року № 509, вiд 24 вересня 1993 року № 804, вiд 21 березня 1994 року № 175, вiд 26 квiтня 1995 року № 307, вiд 14 серпня 1996 року № 951 i вiд 11 серпня 1997 року № 869.
РЖнструкцiя ВлПро порядок заповнення форм рiчного бухгалтерського звiту пiдприiмстваВ» вiд 18 серпня 1995 року № 139 зi змiнами i доповненнями , внесеними 28 жовтня 1996 року № 231, вiд 17 листопада 1997 року № 247 i вiд 19 лютого 1998 року № 37.
РЖнструкцiя тАЬПо iнвентаризацii основних засобiв, нематерiальних активiв, товарно-матерiальних цiнностей, грошових коштiв документiв i розрахункiвВ» , затвердженоi наказом Мiнiстерства фiнансiв Украiни вiд 11 серпня 1994 року № 69.
РЖнструкцiя ВлПро порядок заповнення форм рiчного бухгалтерського звiту пiдприiмстваВ» вiд 18 серпня 1995 року № 139 зi змiнами i доповненнями , внесеними 28 жовтня 1996 року № 231, вiд 17 листопада 1997 року № 247 i вiд 19 лютого 1998 року № 37.
ВлПорядок вiдображення в бухгалтерському звiтi операцiй з майном i зобовтАЩязанями, вартiсть яких виражена в iноземнiй валютiВ», ВлПоложенням по бухгалтерському облiку операцiй в iноземнiй валютiВ» , затведженого наказом Мiнiстерства фiнансiв Украiни вiд 14 лютого 1996 року № 29.
ВлПорядок вiдображення в бухгалтерському облiку i звiтностi операцiй, повтАЩязаних з приватизацiiю i орендою державних пiдприiмствВ», затвердженого наказом Мiнiстерства фiнансiв Украiни вiд 16 грудня 1993 року № 109 , з врахуванням доповнень до нього , затверджених наказами Мiнiстерства фiнансiв Украiни вiд 25 сiчня 1994 року № 9, вiд 10 травня 1994 року № 68, вiд 19 червня 1996 року № 121 i вiд 19 листопада 1996 року № 244.
Вказiвка ВлПо органiзацii бухгалтерського облiку в УкраiнiВ» , затверджена наказом Мiнiстерства фiнансiв Украiни вiд 7 травня 1993 року № 25, в редакцii наказу Мiнiстерства фiнансiв Украiни вiд 15 сiчня 1998 року № 10.
В. Сопко ВлБухгалтерський облiк у пiдприiмствiВ». Киiв 1995 рiк. 266 с.
П. Бабич ВлБухгалтерський облiк на малих пiдприiмствахВ» Киiв 1995 рiк. 221с.
С. Ткаченко ВлОснови бухгалтерського облiкуВ» Киiв 1996 рiк. 311с.
В. Савченко , В.Завгороднiй ВлАвтоматизацiя бухгалтерського облiку, контролю, аналiзу i аудитуВ». Киiв 1997 рiк. 346 с.
В.П. Завгороднiй. тАЬАвтоматизацiя бухгалтерського облiку, контролю, аналiзу i аудитутАЭ. Киiв 98. 768 с.
А.Н. Кузьминський, В.В. Сопко, В.П. Завгороднiй. тАЬОрганiзацiя бухгалтерського облiку, контролю i аналiзутАЭ. Киiв 93. 214 с.
тАЬАудиттАЭ п\р А.Н. Кузьминського. Киiв 96. 320 с.
М.Г. Твердохлiб, О.Д. Шарапов. тАЬОрганiзацiя iнформування керiвникiвтАЭ. Киiв 97. 197 с.
тАЬСистеми пiдтримки прийняття рiшеньтАЭ п\р В.Ф. Ситника. Киiв 95. 175 с.
Андреiв В. Д. ВлПрактичний аудитВ» (справочний посiбник). Москва, ЕкономРЖка, 1994 р. 342 с.
Робертсон Дж. ВлАудитВ». Переклад з англ. Москва, KPMG, Аудиторськая фiрма "Контакт", 1993 р. 418 с.
Фоменко Е. А. ВлДо нас прийшов податковий iнспектор: Бухгалтерська звiтнiсть i методи ii перевiрки. Одеса ОКФА, 1994р. 353 с.
Должанський Н. "Сучасна органiзацiя аудиту в Украiнi". ВлВсе про БУВ» 1995 - N17 - с. 4, 5.
Хiлiнський Г. "Аудит дебiторсько-кредиторськоi заборгованостi". Вл BUSINESS УкраiнаВ» - 1994 - N 23 - с. 2.
Баришнiков Н.П. тАЬОрганiзацiя i методика проведення загального аудитутАЭ, Москва, 1996 р. тАЬФiлiнтАЭ. 281 с.
Овсiйчук М.Ф. тАЬАудит. Органiзацiя. Методика проведеннятАЭ, Москва, 1996 р.,ТОО тАЬРЖнтехтехтАЭ. 243 с.
Шеремет А.Д., Суйц В.П. тАЬАудит. Навчальний посiбниктАЭ, Москва, 1995 р., тАЬРЖнфра-МтАЭ. 318 с.
А. Кузьмiнський, М. Кужельний, О. Петрик, В. Савченко. ВлАудитВ» (практичний посiбник). Киiв 1996 р., ВлОблiкiнформВ». 273 с.
А. Кузьмiнський, В. Сопко, В. Завгороднiй. ВлОрганiзацiя бухгалтерського облiку, контролю i аналiзуВ», Киiв, 1993 р., ВлВища школаВ».452 с.
М. Бiлуха. ВлАудит у бiзнесiВ». Днiпропетровськ, 1994 р., ВлПрескомВ». 240 с.
В. Завгороднiй ВлАвтоматизацiя бухгалтерського облiку, контролю, аналiзу i аудитуВ». Киiв, 1998 р., ВлА. С. К.В». 648 с.
А. Кузьмiнський . ВлСуть аудиту, його мета i задачiВ». ВлБух.облiк i аудитВ» тАУ1994, № 1.
Аренс, Лоббек . тАЬАудиттАЭ - 1995г. 346 с.
М. Бiлуха ВлАудит фiнансового стану пiдприiмстваВ», ж. ВлБух.облiк i аудитВ» тАУ1994, № 5.
Норматив 1. ВлМета та завдання проведення аудитуВ» АПУ N 35 вiд 14.09.95 р.
Норматив 2. ВлДоговiр на проведення аудитуВ» АПУ N 35 вiд 14.09.95
Норматив 4. ВлПланування аудитуВ» АПУ N 54 вiд 29.05.97
Глобальна комптАЩютерна мережа тАЬInternetтАЭ: Центральна Московська Бiблiотека, Бiблiотека Пiсоцького.
Методика проведення поглибленого аналiзу фiнансово-господарського стану неплатоспроможних пiдприiмств та органiзацiй. Затверджено наказом Агенства з питань запобiгання банкрутству пiдприiмств та органiзацiй вiд 21 березня 1997 року № 37.

О.В. РДфимова ВлФiнансовий аналiзВ» Москва 1998.рiк. 320 с.
Г.В. Савицька тАЬАналiз господарськоi дiяльностi пiдприiмствтАЭ, Минськ 1999 рiк. 409 с.
Журнал тАЬФiнансова тематАЭ № 3 1997 рiк.

Характеристика.

У своiй дипломнiй роботi, Мiхiна Олена Савiчна, що проходила практику на ОП тАЬСузiртАЩятАЭ, вiдобразила питання методики органiзацii аналiзу i аудиту фiнансовоi звiтностi.

Проведений аналiз фiнансового стану пiдприiмства, що висвiтлений роботi даi змогу розробити висновки та пропозицii по полiпшенню фiнансового стану пiдприiмства, але цi висновки i розрахунки показникiв не завжди можуть бути спiвставленi з подiбним аналiзом по iншим пiдприiмствам.

У роботi проведено оцiнку результатiв господарськоi дiяльностi за попереднiй та поточнi роки, виявлено фактори , якi позитивно чи негативно вплинули на кiнцеiв показник роботи пiдприiмства, що даi змогу прийняти рiшення про визнання структури балансу задавiльною (незадовiльною), а пiдприiмство платоспроможним (неплатоспроможним), тощо. Також у роботi проаналiзовано платоспроможнiсть пiдприiмства та його фiнансовi результати.

Висвiтленi у роботi питання, що стосуються аудиту фiнансовоi звiтностi заслуговують особливоi уваги. У роботi розкрито всi аспекти проведення аудиту фiнансового стану пiдприiмства опираючись на дiючi нормативнi акти.

Студентка у роботi вказала всi недолiки, що мали мiсце пiд час написання роботи.

Вцiлому робота написана з дотриманням всiх вимог i заслуговуi позитивноi оцiнки.

Гол.бухгалтер Гевеленко Л.Г.

Реферат.

Робота мiстить 20 таблицi, 2 схеми, 2 малюнки та 5 додаткiв. Список лiтератури складаiться з 39 джерел.

ОбтАЩiктом дослiдженння i методика та органiзацiя аналiзу та аудтиту фiнансовоi звiтностi в умовах ринковоi економiки (на прикладi ОП тАЬСузiртАЩятАЭ).

Мета роботи вивчити дiючу систему аналiзу i аудиту фiнансовоi звiтностi, визначити напрямки ii вдосконалення.

За результатами дослiдженння сформулювати напрямки аналiзу та аудиту фiнансовоi звiтностi в умовах застосування АРМ бухгалтера.

Одержанi результати можуть бути використанi для розробки проекту вдосконалення аналiзу i аудиту в iнших спорiднених пiдприiмствах.

Вместе с этим смотрят:

Анализ и планирование деятельности предприятия
Анализ кредитоспособности коммерческого предприятия
Анализ неплатежеспособности предприятия и пути выхода из кризиса
Анализ основных средств