Банк и банковская система

1.        СУЧАСНРЖ ПРОБЛЕМИ ЕКОНОМРЖКИ РЖ ЗНАЧЕННЯ БАНКРЖВ ПРИ РЗХНЬОМУ РРЖШЕННРЖ.        2

2.        БАНКРЖВСЬКА СИСТЕМА.        3

3.        НАЦРЖОНАЛЬНИЙ БАНК УКРАРЗНИ.        3

4.        РОЛЬ КОМЕРЦРЖЙНИХ БАНКРЖВ В КРЕДИТНРЖЙ СИСТЕМРЖ.        5

5.        ФУНКЦРЖРЗ КОМЕРЦРЖЙНИХ БАНКРЖВ.        6

6.        РОЗРАХУНКОВРЖ ФУНКЦРЖРЗ КОМЕРЦРЖЙНИХ БАНКРЖВ.        7

7.        РАХУНКИ РЖ ДЕПОЗИТИ.        8

8.        КРЕДИТНРЖ ОПЕРАЦРЖРЗ БАНКРЖВ.        9

8.1.        Вигляди i форми кредитних угод.        9

8.2.        Етапи видачi кредиту.        11

8.2.1.        Заявка i iнтерв'ю з клiiнтом.        11

8.2.2.        Вивчення кредитоспроможностi i оцiнка ризику.        11

8.2.3.        Пiдготовка до укладення договору.        11

8.2.4.        Кредитний монiторiнг.        11

9.        ЛРЖЗИНГ РЖ ФАКТОРИНГ.        11

10.        РЕЗЕРВИ.        12

11.        ОПЕРАЦРЖРЗ З ЦРЖННИМИ ПАПЕРАМИ.        12

12.        ЗАБАЛАНСОВРЖ ОПЕРАЦРЖРЗ.        13

13.        ТРАСТОВРЖ ОПЕРАЦРЖРЗ.        14

14.        НЕОБХРЖДНРЖСТЬ НАЛАЖУВАННЯ БАНКРЖВСЬКОРЗ СИСТЕМИ.        16

1. СУЧАСНРЖ ПРОБЛЕМИ ЕКОНОМРЖКИ РЖ ЗНАЧЕННЯ БАНКРЖВ ПРИ РЗХНЬОМУ РРЖШЕННРЖ.

Розвиток так званого, внутрiшнього бартеру, все бiльш активне проникнення в оборот iноземноi валюти, широке розповсюдження всiляких платiжних суррогатiв призвели до разбаллансуваня грошовоi системи.

Вiдбуваiться рiзке збiльшення прибуткiв населення, не подкреплене вiдповiдним пiдвищенням обсягiв виробництва товарiв i платних послуг. Тут вiдбиваiться вплив як суб'iктивних, так i об'iктивних чинникiв - передусiм реалiзацiя соцiальноi програми. Серйозний вплив i i вiд становлення ринкових вiдношень, що для нашоi економiки, основаноi на тоталiтарних принципах, виявилося, в вiдомому ступенi неприйнятним. Не зпрацьовують економiчнi мiри, що обмежують надмiрне наполвненя каналiв звернення наявними грошами.

З створенням сотень комерцiйних i кооперативних банкiв, бiльшiсть з яких стали здiйснювати касове обслуговування клiiнтури, стан загострився. В касах комерцiйних банкiв стали осiдать випущенi в обiг грошi. От як склалася дана ситуацiя в 1991 роцi. За I пiврiччя залишки грошей у населення у порiвняннi з тим же перiодом 1990 року збiльшилися в 1.6 раз, тодi як розмiр оборотноi каси комерцiйних банкiв у порiвняннi з початком року зрiс в 14 раз. Подiбне 'заморажування' банками грошових засобiв, вилучення iх з господарського обороту свiдчать про недосконалiсть дiючого банкiвського механiзму, що приводиться до скорочення прибутковоi бази пiдприiмств i самих банкiв.

Ось чому необхiднi невiдкладнi мiри, направленi на забезпечення стабилизациибанковского дiла. Першi кроки вже зробленi. Створена дворiвнева банкiвська система тАУ Нацiональний Банк Украiни (НБУ) в iдиному комплексi з широкою мережею комерцiйних i кооперативних банкiв, а також спецiальних кредитних установ.

В перiод становлення ринкових iнфраструктур прiоритетний розвиток отримали комерцiйнi банки.

РЖ це природно, оскiльки такi формування ринкового типу, як акцiонернi товариства, асоцiацii, концерни можуть нормально функцiонувати, тiльки спираючись на розвернуту мережу нових кредитних iнститутiв.

Комерцiйнi Банки вже налагодили достатньо розвиненi стабiльнi партнерськi вiдношення з державними, кооперативними i суспiльними органiзацiями. В той же час доки не склалися належнi контакти з орендарями, фермерами, громадянами, зайнятими iндивiдуальною трудовою дiяльнiстю.

Саме в цiй сферi повинно належати прiоритетне право малим банкам, яких серед комерцiйних зараз бiльшiсть.

Якi переваги  банкiвського механiзму? В областi кредитування практично не iснуi обмежень в використаннi позичкових засобiв. Це - надання позичок на iновацiйнi заходи, створення виробничого потенцiалу, тобто спорудження i реконструкцiя пiдприiмств, цехiв, впровадження передових технiки i технологiй, органiзацiя випуску всiляких товарiв i виробiв. З допомогою банкiвського кредиту можуть бути успiшно проведенi приватизацiя i роздержавлення власностi, операцii з цiнними паперами.

Комерцiйнi Банки мають право фiнансувати витрати, пов'язанi з iнвестуванням, купувати i продавати iноземну валюту, видавати гарантii, виявляти консультативнi, експертнi послуги, займатися лiзинговими i факторинговыми операцiями. Мiжнароднi валютнi операцii, конвертацiя валютних ресурсiв, касове обслуговування i ощадне дiло - також функцiя комерцiйних банкiв.

Акумуляцiя банками вiльних грошових засобiв i вкладення iхн в дiло в самых рiзноманiтних формах звичайно приносить високi прибутки не тiльки самим банкам, але i iхнiм клiiнтам.

Фундаторами(засновниками) комерцiйних банкiв можуть бути як юридичнi особи, так i громадяни. Не виключене притягнення в склад фундаторiв i iноземних партнерiв. Банкам надане право вiдкривати фiлii як всерединi краiни, так i за рубiжем. Всi це маi надiйну правову основу. В банкiвськiй сферi вперше знайшли конкретний прояв признаки демонополiзацii, дiловоi конкуренцii. Безумовно, розвиток ринкових вiдношень буде стимулювати подальше вдосконалення банкiвськоi системи, зростання ii ролi в змiцненнi економiчних зв'язкiв.

1. БАНКРЖВСЬКА СИСТЕМА.

Банком i установа, створена для притягнення грошових засобiв i розмiщення iх вiд свого iменi на умовах повернення, платностi i термiновостi.

Банки приймають i розмiщують грошовi вклади, привертають i надають кредити, здiйснюють розрахунки по дорученню клiiнтiв i банкiв-кореспондентiв i iхнi касове обслуговування, вчиняють iншi, не суперечнi законодавству i передбаченi iхнiми статутами операцii, починаючи вiд ведення рахiвницi i кiнчаючи наданням консультацiйних послуг. Цi операцii можуть проводитися як в карбованцях, так i в iноземнiй валютi. В той же час необхiдно мати на увазi, що закон забороняi банкам здiйснювати дiяльнiсть в сферi матерiального виробництва, торговлиматериальными цiнностями, всiх виглядiв страхування.

Як i в iнших краiнах, банки на Украiнi не вiдповiдають по зобов'язанням держави, а держава по зобов'язанням банкiв, окрiм випадкiв, передбачених законодавством, або коли банки i держава приймають на себе таку вiдповiдальнiсть.

Банкiвська система складаiться з двох блокiв. Перший - НБУ. Другий блок - комерцiйнi банки.

1. НАЦРЖОНАЛЬНИЙ БАНК УКРАРЗНИ.

Нацiональний Банк Украiни i центральним банком краiни.

Вiн пiдзвiтному Верховнiй Радi i незалежний вiд виконавчих i розпорядчих органiв державноi влади.

Основнi задачi НБУ:

• Забезпечення тривалостi грошовоi одиницi;
• Проведення грошового звернення, розрахункiв i валютних вiдношень;
• Захист iнтересiв кредиторiв i вкладникiв на основi визначення правив регулювання дiяльностi комерцiйних банкiв i контролю за iхнiм дотриманням;
• Сприяння розвитку економiки, створенню iдиного ринку Украiни i його iнтеграцii в свiтову економiку.

В рамках резервноi системи вiн виконуi:

• Емiсiйнi;
• Кредитнi;
• Розрахунковi;
• Управлiнськi функцii.

На НБУ покладене регулювання дiяльностi комерцiйних банкiв за метою створення загальних умов для функцiонування комерцiйних банкiв i впровадження принципiв сумлiнноi банкiвськоi конкуренцii. При Цьому в поточну дiяльнiсть комерцiйних банкiв НБУ не втручаiться. Його регулюючi i контрольнi функцii направленi на пiдтримання стабiльностi грошово-кредитноi системи, захист iнтересiв банкiвських кредиторiв i вкладникiв. Вiн видають в порядку, передбаченому Законом про банки, лiцензii на скоiння банкiвських операцiй, в тому числi в iноземнiй валютi.

За метою забезпечення фiнансовоi прочности банку i захисту iнтересiв його клiiнтiв, НБУ визначаi порядок формування з прибутку комерцiйних банкiв страхових i резервних фондiв, призначених для покриття можливих збиткiв, встановлюi для цих банкiв наступнi економiчнi нормативи:

• Мiнiмальний розмiр статутного капiталу;
• Граничне спiввiдношення мiж розмiром власних засобiв банка i сумою його активiв;
• Показники лiквiдностi балансу;
• Розмiр обов'язкових резервiв, що мiстяться в НБУ;
• Максимальний ризик на одного позичальника;
• Максимальнi розмiри валютного, процентного i курсового ризикiв.

За метою забеспечення экономiчноi тривалостi функцiонування банкiвськоi системи НБУ встановив також наступнi економiчнi нормативи дiяльностi комерцiйних банкiв:

• Норматывы достатностi капiталу комерцiйного банку;
• Нормативи лiквiдностi балансу комерцiйного банку;
• Мiнiмальний розмiр обов'язкових резервiв, що депонуються в НБУ;
• Максимальний розмiр ризику на одного позичальника.

При цьому Нацбанк застосовуi нормативи як директивного характеру, обов'язковi для виконання всiма комерцiйними банками, так i оцiночнi, що використаються для аналiзу iхньоi дiяльностi i фiнансового стану.

Достатнiсть капiталу комерцiйного банку визначаiться мiнiмально допустимим розмiром статутного капiталу банка i граничним спiввiдношенням всього його капiталу i суми активiв з урахуванням оцiнки ризику.

Банки забовтАЩязанi пiдтримувать постiйну вiдповiднiсть мiж обсягами притягнення i розмiщення ресурсiв з урахуванням термiнiв кредитних операцiй.

При недодержаннi комерцiйним банком встановлених економiчних нормативiв i вимог лiквiдностi балансу НБУ маi право:

• Збiльшити розмiр коштiв банка, що депонуються в НБУ;
• Ставити питання перед фундаторами банка про проведення заходiв по оздоровленню фiнансового стану банка i в необхiдних випадках його реорганiзацii або лiквiдацii.

Встановленi НБУ привила регулювання дiяльностi комерцiйних i кооперативних банкiв включають порядок формування комерцiйними банками фонду регулювання кредитних ресурсiв банкiвськоi системи Украiни. В цiлях подальшого розвитку економiчних засобiв управлiння кредитною системою, пiдвищення ефективностi використання кредитних ресурсiв, концентрацii iх на рiшеннi прiоритетних загальнодержавних програм i задач НБУ утворить цей фонд за рахунок частини привернутих банками ресурсiв i депозитiв.

Депонування засобiв може бути здiйснене частково або повнiстю в формi вкладень в облiгацii Державноi внутрiшньоi позики Украiни.

Розмiр засобiв, що пiдлягають депонуванню, банк розраховуi, виходячи з залишкiв використаних коштiв на 1 число кожного мiсяця.

НБУ може надавати короткостроковi кредити комерцiйним i кооперативним банкам за рахунок наявних в його распорядженнi кредитних ресурсiв в межах встановленого лiмiту кредитування. Рiшення питання про надання кредиту принимется на основi аналiзу фiнансового стану комерцiйного банку, перспектив погашення кредиту, з урахуванням фактичного формування власних ресурсiв i притягнення банком засобiв на розрахунковi, поточнi, депозитнi i iншi рахунки пiдприiмств, органiзацiй i кооперативiв та розмiщення ресурсiв.

Кредитування здiйснюiться на основi договорiв, в яких передбачаються взаiмнi зобов'язання i економiчна вiдповiдальнiсть сторiн, термiн i розмiри позички, зобов'язання НБУ по вчасному наданню кредиту, порядок його видачi i погашення, процентна ставка, умови ii змiни, зобов'язання комерцiйного банку по заставi i вчасному поверненню кредиту, змiст iнформацii, що представляiться НБУ для перевiрки забезпечення кредиту. В такому договорi можуть мiститися i iншi умови по угодi сторiн.

В якостi забезпечення кредитiв можуть прийматися гарантii одержувачiв, що розташуються вiдповiдними грошовими i матерiальними ресурсами, вiльними вiд застави. Процентнi ставки по кредитам, що надаються комерцiйним, кооперативним банкам Нацiональним Банком Украiни, встановлюються Правлiнням НБУ.

1. РОЛЬ КОМЕРЦРЖЙНИХ БАНКРЖВ В КРЕДИТНРЖЙ СИСТЕМРЖ.

Банкiвська система сьогоднi - одна з найважливiших i невiд'iмних структур ринковоi економiки. Розвиток банкiв i товарного виробництва i звернення iсторичнi шло паралельно i тiсно переплiтався. При цьому банки, виступаючи посередниками в перерозподiлi капiталiв, iстотно пiдвищують загальну ефективнiсть виробництва.

Комерцiйнi Банки вiдносяться до особливоi категорii дiлових пiдприiмств, що отримали назва фiнансових посередникiв. Вони привертають капiтали, заощадження населення идругие грошовi засоби, що вивiльнюються в процесi господарськоi дiяльностi, i надають iхн в тимчасове користування iншим економiчним агентам, що потребують додаткового капiталу. Банки створюють на новi вимоги i зобов'язання, що стають товаром на грошовому ринку. Так, приймаючи вклади клiiнтiв, комерцiйний банк створюi нове забовтАЩязання - депозит, а видаючи позичку - нова вимога до позичальника. Цей процес створення нових зобов'язань складаi суттiвiсть фiнансового посередництва. Ця трансформацiя дозволяi подолати складнощi прямого контакту сберегателей i позичальникiв, возникающи iз-за несовпадения необхiдних сум ,що пропонуються i, iхнiх термiнiв, прибутковостi, i т.д.

Масштаби фiнансового посередництва в сучаснiй економiцi поистине величезнi. Подання про це дасть статистика грошових потокiв. В цiй системi врахування господарство подiллене на ряд секторiв: домашнi господарства, дiловi пiдприiмства, державнi учереждения, фiнансовi iнститути, закордонний сектор.

Надлишок коштiв	Пропозицiя				Попит	Надлишок коштiв
Фiз.лиця Дiловi фiрми Держ.установи Финансовi iнститути Закорд. сектор	Фiз.лиця Дiловi фiрми Держ.установи Финансовi iнститути Закорд. сектор
Финансова система

В краiнах з розвиненою економiкою сектор домашнiх господарств i, як правило постачальником капiталу для iнших секторiв. Сектор дiлових фiрм в умовах нормальноi економiчноi конъюнктуры зазнаi дефiциту грошових засобiв. Державний сектор звичайно дефiцитний, тому держава виступаi позичальником на ринку ссудных капiталiв. Закордонний сектор може мати як дефiцит, так i избыток засобiв в залежностi вiд стану платiжного балансу краiни по поточним операцiям i сальдо межстранового рухи капiталу.

1. ФУНКЦРЖРЗ КОМЕРЦРЖЙНИХ БАНКРЖВ.

Термiн ВлКомерцiйний БанкВ» возник на раннiх етапах розвитку банкiвського дiла, коли банки обслуговували здебiльшого торгiвлю ( commerce), товарообмiннi операцii i платежi. Основною клiiнтурою були торговцi. Банки кредитовали транспортирвку, зберiгання i iншi операцii, зв'язанi з товарообменом. З розвитком промислового виробництва виникли операцii по короткостроковому кредитуванню виробничого циклу: позички на поповнення оборотного капiталу, створення запасiв сировини i готових виробiв, виплату зарплати i т.д. Термiни кредитiв поступово збiльшувались, частина банкiвських ресурсiв почала використовуватися для вкладень в основний капiтал, цiннi папери. РЖнакше Кажучи, термiн 'комерцiйний' 'банк' втратив свiй сенс. Вiн значити 'дiловий' характер банка, його орiiнтованiсть на обслуговування всiх виглядiв господарських агентiв незалежно вiд роду iхньоi дiяльностi.

Сьогоднi комерцiйний банк здатний запропонувати клiiнту до 200 виглядiв рiзноманiтних банкiвських продуктiв i послуг. Широка диверсифiкацiя операцiй дозволяi банкам зберiгати клiiнтiв i залишатися рентабельними навiть при надто несприятливiй господарськiй конъюнктуре. Слiдуi враховувати, що далеко не всi банкiвськi операцii повсякденно присутсвуют i використовуються в практицi конкретного банкiвського учереждения ( наприклад, виконання мiжнародних розрахункiв або трастовые операцii). Але i певний базовий набiр, без якого банк не може iснувати i нормально функцiонувати. До таких операцiй ,що конструюють банка вiдносять:

• Прийом депозитiв;
• Здiйснення грошових платежiв i розрахункiв;
• Видавання кредитiв.

Систематичне виконання означених функцiй i створюi той фундамент, на якому зиждется робота банка. РЖ хоча виконання кожного вигляду операцiй зосереджене в спецiальних вiддiлах банка i здiйснюiться особливою командою спiвробiтникiв, вони переплiтаються междусобой. Так, банки володiють унiкальною спроможнiстю створювати засоби платiжа, що испльзуются в господарствi для органiзацii товарного звернення i розрахункiв. Йдеться про вiдкриття i ведення чековоi i iншоi рахiвницi, що служить основою безготiвкового обороту. Господарство не може iснувати i розвиватися без добре вiдлагодженоi системи грошових розрахункiв. Звiдси велике значення банкiв, як органiзаторiв цих розрахункiв.

Створення платiжних засобiв тiсно зв'язане з депозитною функцiiю кредитування банкiвських клiiнтiв. Депозит може виникнути двома шляхами: в результатi внесення клiiнтом наявних грошей в банк або же в процесi банкiвського кредитування. Цi операцii по-рiзному вiдiб'ються на величинi грошовоi маси в краiнi. Якщо клiiнт внес грошi до затребування, те вони перетворилися з наявних в безготiвковi. Загальна сума грошей в господарствi не змiнилася. Якщо же грошi зарахованi на депозит, та загальна кiлькiсть грошей в господарствi збiльшилася, бо банк своii операциейсоздалновые платiжнi засоби. Зворотна чиннiсть - знищення вiдбуваiться при зняттi клiiнтом наявних зi лiчби i при списании грошей з депозиту для погашення кредитiв. Спроможнiсть комерцiйних банкiв збiльшувати i зменшувати депозити i грошову масу широко використовуiться центральним банком, що через систему обов'язкових резервiв управляi динамiкою кредиту.

Друга простора функцiональна сфера дiяльностi банкiв - посередництво в кредитi. Комерцiйнi Банки, як вже говорилося, виконують роль посередникiв мiж господарськими одиницями, що накопичують i потребувати грошових засобiв. Вони надають володарям вiльних капiталiв зручну форму зберiгання грошей в виглядi рiзноманiтних депозитiв, що забезпечуi цiлiсть грошових засобiв i удовлятворяет потреба клiiнта в лiквiдностi. Для багатьох клiiнтiв така форма зберiгання грошей бiльш бiльш прийнятна, нiж вкладення в облiгацii або акцii. Банкiвський Кредит - теж надто зручна i в багатьох випадках незамiнна форма фiнансових послуг, що дозволяi гнучко враховувати потреби конкретного позичальника i прспосабливать до них умови отримання позички (в вiдзнаку вiд ринку цiнних паперiв, де термiни i iншi умови позики стандартизованi).

Окрiм виконання базових функцiй, банк пропонують клiiнтам безлiч iнших фiнансових послуг. Наприклад, банки здiйснюють рiзного роду довiрчi операцii для корпорацiй i приватних осiб, зв'язаних з передачею майна в управлiння банку на довiрчiй основi, покупкою для клiiнтiв цiнних паперiв, управлени нерухомiстю, виконання гарантiйних функцiй по облiгацiйним випускам.

1. РОЗРАХУНКОВРЖ ФУНКЦРЖРЗ КОМЕРЦРЖЙНИХ БАНКРЖВ.

Платiжний механiзм - структура економiки, що опосредует 'обмiн речовин' в господарськiй системi. Засоби платiжа дiляться на наявнi i безготiвковi. В великому оборотi домiнують безготiвковi платежi i розрахунки а в сферi роздрiбного товарообмена основна маса правочинiв опосредуется наявними грошами, незважючи на те, що в останнi десятирiччя активно впроваджуються форми безготiвкового розрахунку. РЖснуi велика рiзноманiтнiсть виглядiв безготiвкових розрахункiв:

• Переказний вексель - це безумовний письмовий наказ, що адресувався однiiю особою (векселедавцем) iншiй особi (платнику) i пiдписаний особою, що видавали вексель, про виплату на вимогу або на певну дату суми грошей третьому учаснику (бенефициару), його наказу або подавцю. Головне застосування векселя сьогоднi - зовнiшня торгiвля, де вексель маi ряд важливих достоинств, виступаючи элемнетом кредитування i як засiб врегулювання боргiв. Покупець, видавши вексель, одержуi вiдстрочку платiжа i може мобiлiзувати необхiдну суму, реалiзувавши куплений товар. З РЖншого Боку, продавець, одержавши вексель в оплату за отгруженный товар, маi можливiсть або зберiгати його до закiнчення термiну, або сплатити цим векселем своiм контрагентам за постачання товару, або продати вексель банку i отримати по ньому суму достроково за винятком певного вiдсотка.
• Банкiвська тратта - це переказний вексель, де векселедавцем i платникам виступаi один i той же банк. Це дуже надiйний документ розрахункiв, що по ступеню лiквiдностi рiвнозначному наявним наявним грошам. Часто такi тратти на прохання клiiнта виписуi вiддiлення банка в провинции на його головну контору.
• Простий вексель - безумовне письмове зобов'язання однiii особи перед iншим сплатити зумовлену суми грошей на вимогу або на фiксовану дату його подавцю.
• Чек - це безумовний наказ клiiнта банку, ведучому його поточний рахунок, сплатити певну суму подавцю чека, його наказу або iншому означеному в чековi особi. Володар лiчби одержуi чекову книжку i виписуi чеки в межах залишку засобiв на лiчбi (або понад цей залишок, якщо i договiр про овердрафте). Чекове звернення породжуi взаiмнi претензii банкiв друг до друга. Тому створюються клиринговые, або розрахунковi, палати, що виробляють взаiмнi розрахунки вимог банкiв друг до друга. Можливо декiлька засобiв клiринга:

• Всерединi одного банку;
• Через мiсцевi розрахунковi палати;
• Через мережу банкiв-кореспондентiв;
• Через розрахункову мережу центрального банку.

При використаннi мiсцевого клiринга банки обмiнюються чеками через розрахункову палату i роблять один остаточний платiжа за пiдсумками балансу розрахункiв за день, щоб покрити рiзницю мiж сумою чекiв, поданими до оплати iншим банкам, i сумою чекiв, полученнюх вiд iнших банкiв i що пiдлягають оплатi клiiнтами даного банку. Остаточний платiж виробляiться також безготiвковим шляхом - через центральний банк.

Комп'ютерна революцiя виявила глибокий вплив на характер i технологiю грошових розрахункiв. Розвиток отримали двi системи автоматизованих розрахункiв: 'роздрiбнi' системи електронних розрахункiв i мiжбанкiвськi системи перекладу засобiв. В США в нинiшнiй час i чотири системи роздрiбних платежiв:

• Автоматичнi розрахунковi палати. АРП виконують функцii розрахункових палат, але паперовi носii замiненi магнiтними, на яких вони мають формат, зручний для скоростной обробки на ЕОМ. АРП особливо ефективнi при здiйсненнi масових, регулярно платежiв ,що повторюються.
• Банкiвськi автомати. Банкiвськi автомати встановлюються в примiщеннях готелiв, супермаркетов, университетских будинкiв, вокзалiв i т.д. Автомати нинiшньоi iенерацii дозволяють выполять наступнi операцii:

• Зняття грошей з поточного або ощадного рахунки в банку;
• Отримання позички в межах вiдкритого лiмiту;
• Депонування грошей на лiчбi з одночасним отриманням депозитноi квитанцii;
• Отримання в будь-який момент про стан лiчби клiiнта в банцi;
• Переклад засобiв з однiii лiчби на iнший;
• Обмiн iноземних банкнот на мiсцеву валюту;

Банкiвськi автомати представляють велику вигоду для клiiнтiв банка, бо знижують необхiднiсть подорожей в банк для скоiння повсякденних операцiй.

• Термiнали в торрговых крапках. Доки не отримали розвитку i знаходяться в эксперементальной стадii. РЖдея полягаi в тому, щоб здiйснювати оплату повсякденних покупок в крамницях, кафi i рестораню, бензоколонках i т.д.
• Банкiвське обслуговування вдома - ще один перспективний елемент розрахункiв. Це комплекс послуг за наданням клiiнтам банка фiнансовоi iнформацii, а також здiйсненню по iхнiй iнiцiативi банкiвських правочинiв з передачею iнформацii по телефонним лiнiям. Ця форма припускаi наявнiсть у клiiнта персонального комп'ютера.

1. РАХУНКИ РЖ ДЕПОЗИТИ.

Понад 90% всiii потреби в грошових засобах для здiйснення активних операцiй банк покриваi за рахунок привернутих засобiв. Традицiйно основну частину цих засобiв складають депозити, т. Е. Грошi, внесенi в банк клiiнтами - приватними особами i компанiями, що зберiгаються на iхнiй рахiвницi i що використаються в вiдповiдностi з режимом лiчби i банкiвським законодавством.

В бiльшостi краiн класифiкацiя депозитноi рахiвницi заснована на врахуваннi двох моментiв: термiну депозиту до моменту вилучення i категорii вкладника.

• Депозити до затребування - дадуть можливiсть володарям одержувати наявнi грошi по першiй вимозi i здiйснювати платежi з допомогою виписки чека. Головною гiднiстю цiii рахiвницi i iхня висока лiквiднiсть, можливiсть ихнепосредственного использованиявкачестве засобу платiжа. Основний недолiк - вiдсутнiсть сплати вiдсоткiв по лiчбi. Внесок i вилучення грошей здiйснюiться як частинами, так i повнiстю в будь-який час без обмежень. Володар лiчби сплачуi банку комiсiю за користування лiчбою в виглядi твердоi мiсячноi ставки або за кожний виписаний чек.
• Нау-рахунки - депозитнi рахунки, на що можна виписувати розрахунковi тратти, аналогiчнi траттам. Основний принцип полягаi в поiднаннi лiквiдностi з отриманням прибутку. Рахунки вiдкриваються тiльки приватним особам i безприбутковим органiзацiям. Вiд володаря не вимагаiться зберiгання мiнiмального залишку.

Термiновi i ощаднi рахунки.

На цiй рахiвницi зберiгаються засоби, що приносять володарю процентний прибуток i не призначенi для розрахункiв з третiми особами. Особливiстю сберегательнх рахiвницi i те, що вони не мають фiксованого термiну i вiд володаря не вимагаiться попереднього повiдомлення про зняття засобiв. Термiновий вклад маi чiтко певний термiн, по ньому виплачуiться фиксированый вiдсоток i, як правило, i обмеження по достроковому вилученню вкладу.

Депозитний сертифiкат - документ про внесення до банку термiнового вкладу з фiксованим термiном i ставкою вiдсотка. Це вигляд лiквiдних iнструментiв грошового ринку. Купивши сертифiкат, фiрми i приватнi особи можуть з вигодою iнвестувати капiтал, а в випадку необхiдностi - перетворити його в наличность.

Недепозитные джерела притягнення ресурсiв.

Поряд з веденням депозитноi рахiвницi, банки всi частiше використають iншi засоби мобiлiзацii грошових капiталiв, головним чином шляхом отримання позик на грошовому ринку. Основна мета цих операцiй - полiпшення лiквiдноi позицii банка. До найбiльш распостраненным форм притягнення засобiв вiдносяться:

• Отримання позик на мiжбанкiвському ринку. На цьому ринку продаються i купуються депозити, що зберiгаються на резервнiй лiчбi в центральному банцi. Многие банки, що i на резервнiй лiчбi избыточные засобу (у порiвняннi з обов'язковим мiнiмумом) надають iхн в позичку (часто на один дiловий день).
• Угода про покупку цiнних паперiв з зворотним викупом. Правочини такого роду являють собою короткостроковi позики пiд обеспечениеценными паперами, де право розпорядження забезпеченням переходить до кредитора. Умовою операцii служить зобов'язання позичальника викупати цiннi папери на строго встановлену дату i по заздалегiдь певнiй цiнi.
• Облiк Векселiв i отримання позичок у центрального банку. Як правило, цi позички короткостроковi. Призначення iхн в заповненнi нестачi ресурсiв у комерцiйних банкiв, викликане сезонними чинниками i черезвычайными обставинами. Облiк Векселiв i тратт полягаi в достроковiй оплатi iхн за деякий комiсiйний збiр.
• Випуск комерцiйних паперiв. Комерцiйнi папери - це короткостроковi зобов'язання без забезпечення, що випускаються великими компанiями з високоi кредитоспособностью. Мета випуску отримання оборотних засобiв для фiнансування сезонних потреб в оборотному капiталi. РЗхня прибутковiсть вище, нiж по державним.

1. КРЕДИТНРЖ ОПЕРАЦРЖРЗ БАНКРЖВ.
1. Вигляди i форми кредитних угод.

В практицi банкiв проводиться розмежування мiж комерцiйними позичками i персональними кредитами. Этимкатегориям вiдповiдають рiзноманiтнi вигляди кредитних угод, визначальних умови надання позики, його погашення i т.д.

Кредити комерцiйним пiдприiмствам можна подiлити на двi групи:

• Позички для фiнансування оборотного капiталу;
• Позички для фiнансування основного капiталу.

Перша група зв'язана з нестачею у пiдприiмства грошових засобiв для покупки елементiв оборотного капiталу, необхiдних для повсякденних операцiй. Це в основному короткостроковi кредити термiном до одного року. Друга група уявлена середньо- i довгостроковими кредитами для покупки нерухомостi, землi, обладнання i т.д.

До першоi групи вiдносяться:

• Кредитна лiнiя - угода мiж банком i позичальником про максимальну суму кредиту, яку остання зможить використати в течiю зумовленого термiну i з певними умовами. Ця форма використовуiться для покриття сезонних влияний або приросту дебiторськоi заборгованостi. Часто забезпеченням кредитноi лiнii служать кредитуемые банком запаси або неоплаченные рахунки.
• Вiдновлювана кредитна лiнiя предоставляетя банком, якщо позичальник зазнаi тривалоi нестачi оборотних засобiв для поддержанияопределенногообъем виробництва. Погасив частина кредиту позичальник може отримати нову позичку в межах встановленого лiмiту i термiну дii договору.
• Позички на черезвычайные потреби. Видаються банком для фiнансування разового ектраординарного збiльшення потреби клiiнта в оборотних засобах, зв'язаного з отриманням великого замовлення, укладення вигiдного правочину i iншими черезвычайными обставинами.
• Перманентная позичка на поповнення оборотного капiталу. Кредити такого роду видаються на декiлька рокiв i мають метою покрити тривалий дефiцит фiнансових ресурсiв позичальника. Погашення ведеться в розстрочення. Цi позички часто видають пiд первоначальное розвиток дiла.

До другоi групи вiдносять:

• Термiновi позички видаються на термiн бiльш одного року в формi одиничного кредиту або серii послiдовних позик i використовуються для придбання машин, обладнання, ремонту будинкiв, рефинансирования боргiв i т.д. Типовий термiн - 5 рокiв.
• Позички пiд закладную застосовуються для фiнансування покупки будинкiв, землi. Вони розрахованi на тривалий термiн (бiльш 15 рокiв).
• Будiвельнi позички видаються на перiод будiвельного циклу (до 2-х рокiв). Позичальник регулярно виплачуi вiдсоток. Пiсля Цього позичка переоформляется в закладную i починаiться виплата основного боргу.

Що стосуiться позичок iндивiдуальним позичальникам, те вони зв'язанi з придбанням нерухомостi.

• Позички пiд закладную. Основна форма кредиту пiд нерухомiсть - повнiстю що амортизуiться закладная з фiксованим вiдсотком. Забезпеченням кредитаслужитпокупаемая нерухомiсть; сума боргу погашается рiвними сумами протягом всього термiну дii позички.
• Позички з погашенням в розстрочення застосовуються для покупки товарiв тривалого користування. Часто позичка не i повнiстю що амортизуiться: вона припускаi великий платiжа в кiнцi термiну i мiстить умову зворотного викупу. Т. е. Позичальник по свойому вибору може або погасить позичку повнiстю, або передати товар банку по остаточной вартостi в оплату неоплаченного боргу.
• Вiдновлюванi позички. Позичальнику вiдкриваiться кредитна лiнiя з правом отримання кредиту в течiю певного термiну. Умови погашення визначаються побажаннями позичальника. Вiдсоток начисляiться на реально отриману суму.
• РЖснуi також така розповсюджена форма кредиту, як ломбардный кредит. Вiн подразумевает застава майна або прав. При наданнi ломбардного кредиту застава оцiнюiться не по повнiй вартостi, а враховуiться, в залежностi вiд вигляду рухомого майна, тiльки частина його вартостi. Така оцiнка зв'язана з ризиками, що виникають при реалiзацii застави. Ломбардный кредит надаiться пiд заставу:

• Цiнних паперiв;
• Товарiв;
• Дорогоцiнних металов;
• Фiнансових вимог.

Вартiсть кредиту складаiться з вiдсоткiв i комiсiйних платежiв.

Етапи видачi кредиту.

1. Заявка i iнтерв'ю з клiiнтом.

Клiiнт, що звертаiться вбанкзаполучениемкредита, представляi заявку, де мiстяться вхiднi данi про необхiдну позичку: мета, розмiр кредиту, вигляд i термiн позички, передбачуване забезпечення. Банк вимагаi, щоб до заявки були доданi документи i фiнансовi звiти, що служать обгрунтуванням прохання про надання позички i причини ,що пояснять звернення в банк. В склад пакету супровiдних документiв входять: Баланс, лiчба прибуткiв i збиткiв за останнi 3 року, Звiт про рух касових надходжень, прогноз фiнансування, нологовые декларацii, бiзнес-плани. Заявка надходить до кредитного робiтника, що проводить бесiду з керiвництвом пiдприiмства. Вiн повинен точно визначити рiвень керiвництва i порядок ведення дiв, обговорить тонкости виконання зобов'язань.

1. Вивчення кредитоспроможностi i оцiнка ризику.

Якщо пiсля iнтерв'ю вирiшене продовжити роботу з клiiнтом, те документи передаються в вiддiл по аналiзу кредитоспособности. Там проводиться поглиблене i ретельне обстеження фiнансового положення компанii- позичальника, при цьому експертам надаються дуже широкi повноваження.

1. Пiдготовка до укладення договору.

Цей етап називаiться структурированием позички, на якому визначаються основнi характеристики позички:

• Вигляд кредиту;
• Сума;
• Термiн;
• Засiб погашення;
• Забезпечення;
• Цiна кредиту;

iншi умови.

1. Кредитний монiторiнг.

Контроль За ходом погашення позички i виплатою пройентов по нiй служить важливим етапом всього процесу кредитування. Вiн полягаi в переодическом аналiзi кредитного досьi позичальника, переглядi кредитного портфеля банка, оцiнцi стани позичок i проведеннi аудиторських перевiрок.

1. ЛРЖЗИНГ РЖ ФАКТОРИНГ.

Ця форма применима до фiнансування довгостроковоi оренди дорогого обладнання. Згiдно договору про лiзинг орендар одержуi в довгострокове користування обладнання за умови внесення переодических платежiв володарю обладнання. Арендодателями могит бути промышденны пiдприiмства, що i своi лiзинговi компанii, а також спецiалiзованi лiзинговi компанii. РД рiзноманiтнi вигляди лiзингу:

1. Оперативний лiзинг. Мощныефирмы-производителимогут бути зацiкавленi не в продажi своii продукцii, а в здачi ii в оренду. Договiр полягаi, як правило на 3-5 рокiв.
2. Лiзинг нерухомостi. Певнi фiрми створюють в спiвробiтництвi з банком великi об'iкти типу заводського цеху, що можуть використовуватися по-рiзному. Пiсля закiнчення термiну оренди, що складаi 15-20 рокiв, об'iкт продаiться орендару.
3. Фiнансовий лiзинг. Цей вигляд подразумевает здачу в оренду таких товарiв, як лiтаки, автомобiлi, комп'ютери. Термiн составлят 2-6 рокiв. В фiнансовому лiзингу служби технiчного обслуговування i ремонту раздельны.

Ставки по лизинги розраховуються исхлдя з издержек виробництва, вiдсоткiв, податкiв.

Факторинг.

Банк-чинник купуi вимоги будь-якоi компанii i пiсля цього самий одержуi платежi по них. При Цьому йдеться, як правило, про вимоги ,що звертаються короткостроковi, що виникають з товарних постачань. В опреации факторинга i три учасника: чинник, первоначальный кредитор i боржник, отримуючий вiд клiiнта товари з вiдстрочкою платiжа. Чинник веде всю бухгалтерiю, бере на себе обов'язки по попередженню боржника про платежi, виконуi iнкасацiю вимог, а також несе весь ризик, зв'язаний з повним исвоевременнымпоступлениемпла. Видатки клiiнта складаються з комiсiйних i факторского збору, складатися з вiдсоткiв за наданий аванс i прибули авансовоi компанii.

1. РЕЗЕРВИ.

За Законом банки зобов'язанi зберiгати резерв в певнiй пропорции до своiх зобов'язань по депозитам. Суми на резервнiй лiчбi i касова наличность служать першим рубiжем, що гарантуються платоспроможнiсть банка. Це первинний резерв банка. Однак цей резерв не забезпечуi загальноi потреби банка в лiквiдних засобах. В випадку непередбаченого вiдкликання депозитiв банку знадобиться друга лiнiя резервiв, щоб не вiдкликати позички або продавати цiннi папери. До вторинних резервiв вiдносять деякi вигляди короткострокових активiв. Це казначейськi векселi, цiннi папери, банкiвськi акцепти. Резервна норма одна з iнструментiв фiскальноi полiтики держави.

1. ОПЕРАЦРЖРЗ З ЦРЖННИМИ ПАПЕРАМИ.

РЖнвестицiйний портфель банка строго структурируется законом. Це Означаi, що держава встановлюi норму вiдсотка, згiдно якiй певна частина (до 90%) должа складатися з цiнних паперiв держави, iнша - приватних пiдприiмств. Первинне розмiщення всiх виглядiв цiнних паперiв уряду вiдбуваiться в порядку аукцiонного продажу, де в першу чергу удовлетворяютя заявки, що пропонують наивысшую цiну ( ставку). Вторинне звернення вiдбуваiться на внебиржевом ринку. Ринок створюi група дилерских фiрм, ведучих активнi операцii по покупцi i продажу державних зобов'язань. В умовах економiчного спаду уряд через центральний банк намагаiться стимулювати господарську активнiсть i купуi у дилерiв державнi зобов'язання, збiльшуючи iхнi резервнi рахунки. В умовах iнфляцiйного бума держава продаi дилерам своi зобов'язання i тим скорочуi iхню лiквiднiсть. Корпоративнi облiгацii в значно бiльшому ступенi, нiж державнi подвержены рискунеплатежа. Банкипокупают тiльки высококлассные папери в вiдповiдностi з оцiнкою кредитними агенствами зв'язаного iз ними ризику.

Розрiзняють два вигляду iнвестицiйноi полiтики банка: пасивна i агресивна.

Пасивна стратегiя характеризуiться рiвномiрним розподiлом iнвестицiй мiж випусками рiзноi термiновостi. Ця полiтика банк розподiляi вкладення в короткостроковi i довгостроковi зобов'язання рiвномiрно, щоб забезпечити гарну прибутковiсть i лiквiднiсть.

Агресивна стратегiя. Цiii полiтики дотримують великi банки, що i великий портфель iнвестицiйних паперiв i прагнути до отримання максимального прибутку вiд цього портфеля. Цей засiб вимагаi значних засобiв, бо вiн зв'язаний з великою активнiстю на ринку цiнних паперiв, при якiй необхiдно використати експертнi оцiнки i прогнози стану ринку ринку цiнних паперiв i економiки в цiлому. Так, якщо крива прибутковостi знаходиться на вiдносно низькому рiвнi i буде по прогнозам пiдвищуватися, те це обiцяi зниження курсiв твердопроцентных паперiв. Тому банк буде купувати короткостроковi облiгацii, що по мiрi зростання процентних ставок будуть подаватися до викупу i реiнвестуватися в бiльш прибутковi активи (наприклад позички).

1. ЗАБАЛАНСОВРЖ ОПЕРАЦРЖРЗ.

Цi операцii не минають по рахiвницi банка до певного моменту i не вiдбиваються в його балансi. В багатьох випадках банк тут виступаi як агент, брокер, не витрачаючи власних засобiв, а продавши свою репутацiю, надаючи гарантiю i страховку вiд ризику. Договiрнi зобов'язання банка можна подiлити на двi великi групи: договiрнi i умовнi зобов'язання i комiсiйнi послуги.

1. Договiрнi i умовнi зобов'язання - ця обiцянка банка виробити в майбутньому що-те чинностi на прохання клiiнта. Умовнi зобов'язання зв'язанi з наданням засобiв в випадку настання непередбаченоi подii. Банк приймаi на себе зобов'язання i забезпечуi клiiнту захист вiд ризику.

• Зобов'язання по торговим правочинам. Типовий представник - комметческий акредитив. Банк, що вiдкриваi аккредетив, гарантуi клiiнту виплату третiй сторонi встановленоi суми при виконаннi певних умов. Комерцiйний акредитив - це умовне зобов'язання, тат як по немму не може бути вироблений платiж без надання вiдповiдних документiв.
• Фiнансовi гарантii. Гарантiя - обiцянка банка подкрепить дiюче зобов'язання третьоi сторони i виконати його, якщо сторона не зможить виконати його сама. Наявнiсть гарантii полегшуi отримання кредиту i, якщо вона надана солiдним учереждением, може iстотно знизити вартiсть цього кредиту для позичальника. Розглянемо два вигляду фiнансових гарантiй: акредитиви стэнд-бай i зобов'язання по видаванню позичок.

По акредитиву стэнд-бай банк-емiтент зобов'язуiться сплатити опреденнную суму контракту бенефициару тiльки в тому випадку, якщо клiiнт самий не зможить це зробити. Акредитиви можуть застосовуватися для гарантування постачання в термiн товарiв, виконання правочинiв з опцiоном. Однак основна сфера застосування акредитивiв - гарантування випуску боргових зобов'язань, що i твердий термiн погашення. Позика повинен бути погашен з засобiв, отриманих вiд реалiзацii проекту. За вiдкриття акредитиву банк стягаi одноразову комiсiю.

Зобов'язання по банкiвським позичкам. Йдеться про формальнi (або неформальных), уснi угоди банка i клiiнта, в який банк висловлюi намiр ссудить клiiнту певну суму грошей по погодженiй ставцi, звичайно прив'язаноi до ставки грошового ринку. За домовленiсть сплачуiться комiсiя i клiiнт може скористуватися кредитом в потрiбний час в межах лiмiту, зумовленого угодою. Окрiм комiсiйноi винагороди банк може зажадати вiд клiiнта зберiгання компенсацiйного залишку на поточному рахунку. Основна негативна сторона подiбних угод полягаi в прийняттi банком ризику по кредиту, коли позика буде реально отримана.

Зазначенi Вище форми зв'язанi з iстотним ризиком для банку. Особливо небезпечна ситуацiя може настати тодi, коли велике число позичальникiв водночас зажадають вiд банку видачi кредитiв по укладеним договорам.

1. Секьюритизация активiв. Йдеться про продаж на ринку частини активiв банка (головним чином зобов'язань клiiнтiв по виданим позичкам) в формi цiнних паперiв, забезпечених цими активами i погашаемых з засобiв, що надходять вiд позичальникiв. РЖнша форма такий продажу - передача частини позичок, первоначально виданих банком iншим кредитним учереждениям.

Сенс обох засобiв полягаi в тому, щоб покращити лiквiднiсть, знявши частина рисковых активiв зi свого балансу. Дрiбнi неликвидные позички, идентичные по характеру, термiнам i прибутковостi, об'iднуються в один пакет, i на iхнiй основi випускаються цiннi папери, що продаються кiнцевим iнвесторам. Це дозволяi банку, по-перше, покращити лiквiднiсть i знизити процентний i кредитныц ризик, зв'язаний з цими активами, i, по-друге, одержувати додатковий прибуток, продовжуючи обслуживати позики, iнкасувати процены i платежi по основному боргу. Секьюритизация представляi надто складну процедуру, в якiй задействованы рiзноманiтнi фiнансовi i нефинансовые учасники: банк- iнiцiатор кредитного правочину, трастовое учереждение, инестиционный банк, страхова компанiя, нонечный iнвестор. Цей процес складаiться з наступних етапiв:

А)        Банк-iнiцiатор видаi клiiнтам позички.

Б)        Трастовый фiлiя банка або незалежна траст-компанiя купуi у банку дебiторськi рахунки по цим позичкам i випускаi пiд них цiннi папери.

В)        РЖнвестицiйний банк зобов'язуiться розмiстити перехiднi цiннi папери. Он"пакетирует"однородные позички, створюючи забезпечення цiнних паперiв, i розмiщуi випуск серед кiнцевих iнвесторiв.

Г)        Страхова компанiя забезпечуi повне або часткове страхування випуску цiнних паперiв, одержуючи комiсiю.

Д)        РЖнвестор купуi цiннi папери, вносячи грошi фiлii банка або трасту, i набуваiмо права на отримання вiдсоткiв i вiдшкодування загальноi вартостi паперiв по закiнченнi iхнього термiну.

Е)        Позичальники банка вносять суми в погашення боргу i вiдсоткiв по позикам.

Ж)        Грошi перераховуються в фонд викупу перехiдних паперiв.

И)        По наступленнии термiну iнвестори подають цiннi папери до викупу.

В результатi банк-iнiцiатор знiмаi позички, наданi клиенам, зi свого балансу, але, як правило, продовжуi обслуговувати правочин, инкассируя платежi i вiдсотки по позичкам i вносячи iхн в фонд погашення перехiдних цiнних паперiв.

1. Програми управлiння кассовымиактивами. Этагруппа послуг зв'язана з продажем банками рiзного роду послуг, зв'язаних з розрахунками за комiсiю без використання активiв, находящихся на балансi банка, i без прийняття на себе договiрних або умовних зобов'язань.

Суть цього вигляду послуг полягаi в поiднаннi засобiв прогнозування i управлiння грошовими потоками, що виникають в ходi виробничоi i збутовоi дiяльностi компанiй, з контролем за станом банкiвськоi лiчби i iнвестуванням сум, що вивiльнюються з обороту. З допомогою програм по управлiнню касовими залишками банки допомагають компанii прискорити iнкасацiю грошових сум, контролювати видатки, мати точну iнформацiю, де знаходиться вiльна грошова наличность, яка ii величина i як вигiдно використати цi засоби. Програма направлена передусiм на прискорення обробки грошових переказiв, що надходять в користь компанii.

Для прискорення iнкасо платiжних документiв застосовуiться система поштових шухлядiв. Банк вiдкриваi на поштi абонементна шухляда для клiiнта i течiя дня через певнi iнтервал часу посилаi отримання що прибуваi кореспонденцii, Пiсля доставки платiжних документiв ,що служать для в банк вiдправляють iхн самым коротким маршрутом в адресу платникiв, зараховують суми на лiчбу клiiнта i реiструють каждяй що надiйшов депозит.

Прискорена обробка документiв i швидке зосереджння надходжень на iдинiй лiчбi дозволяi скоротити частку неприбыльных касових резервiв в активах корпорацiй.

1. ТРАСТОВРЖ ОПЕРАЦРЖРЗ.

Многие комерцiйнi банки приймають на себе функцii довiреного особи i виконують в цiй ролi рiзноманiтнi операцii для своiх iндивiдуальних i корпоративних клiiнтiв. Наприклад, бiзнесмен хоче, щоб його син щорiчно одержував частину вiд капiталу, находящегося у його батька в банцi, а по досягненнi совершеннолетия отримав весь капiтал. Деякi комерцiйнi банки не виконують жодних iнших функцiй, окрiм трастовой. РД три основнi категорii трастовых послуг для фiзичних осiб:

1 -        розпорядження майном пiсля смертi володаря;

2 -        управлiння майном на довiрчiй основi i пiклування;

3 -        агентськi функцii.

1. Розпорядження пiсля смертi в користь спадкоiмцiв - найбiльш распространенныйвиддоверитель послуг. Повинна бути складений докладний опис майна, сплаченi борги, а сума ,що залишалася розподiлена мiж спадкоiмцями згiдно закону.
2. Управлiння майном в формi тресту може мати рiзноманiтну правовуюоснову: заповiт, спецiальна угода, розпорядження суду. Вигляди трастiв, находящихся в управлiннi банкiв, надто рiзноманiтнi:

• Довiчний траст учереждается особою по домовленостi з банком. Наприклад, клiiнт перекладаi грошi в довiрче управлiння банку, доручаючи йому виплачувати прибуток в течiю його життя, а пiсля смертi передати капiтал дружинi i дiтям.
• Страховий траст виникаi, якщо клiiнт призначаi банк довiреною особою по страховому полiсу i доручаi йому виплачувати прибуток своiй дружинi пiсля його смертi i передати суму полиса дiтям пiсля смертi дружини.
• Корпоративний траст учереждается в формi майна, закладываемого в банцi в забезпечення випуску облiгацiй компанii.
• Траст в користь наемных що служать може мати форму пенсiйного фонду або плану участi в прибутках. В першому випадку пiдприiмець вносить грошi по затверджуванiй схемi в фонд, находящийся в управлiннi банком, для покупки аннуитетов або прямих виплат спiвробiтникам по досягненнi пенсионноговозраста. Якщо робiтники вносять грошi в фонд, те вiн називаiться пенсiйним трастом з участю, якщо немаi - без участi. В другому случаепредпринимательпереводи траст-фонд, вiдкритий в банцi для последущего розподiлу внескiв i наступних прибуткiв вiд фонду в користь робiтникiв компанii по досягненнi пенсiйного вiку або на iншу дату.

1. Агентськi функцii вiдрiзняються вiд трасту тим, що в випадку трасту довiрена особа одержуi юридичне право на розпорядження власнiстю, а при агентських вiдношеннях право залишаiться у принципала. Агентськi функцii полягають в наступному:

• Зберiгання цiнностей в сейфе. Банк одержуi, зберiгаi i видаi цiнностi по дорученню принципала без будь-яких iнiцiатив або активних функцiй.
• Зберiгання майна з активними функцiями. Банк не просто зберiгаi цiнностi в сейфе, а купуi i продаi iхн, одержуi по них прибуток, дiючи згiдно iнструкцiям принципала.
• Управлiння. Банк виконуi всiх функцii хранителя майна i активно управляi власнiстю, наприклад аналiзуi стан портфеля цiнних паперiв, дасть рекоммендации i пропонуi засоби iнвестування капiталу i т.д. Якщо в ведення банка здаiться реальна власнiсть, банк може здавати ii в найм, експлуатувати в вiдповiдностi з iнструкцiями принципала.

Банки виконують агентськi функцii для дiлових фiрм:

• Агент по трансферту. Банк виконуi для корпорацii операцii по передачi права власностi на акцii i iменнi облiгацii вiд одного володаря до iншого.
• Реiстратор акцiй. Банк веде врахування випущених цiнних паперiв, щоб не припустити iхньоi надмiрноi емiсii, що карается законом.
• Банк виконуi роль депозитарiю рiзноманiтних цiнностей пiд час фiнансових реорганизаций.
• Банк бере на себе функцii агента по виплатi диведендов по акцiям i вiдсоткiв (а також погашенню основного боргу) - по облiгацiям компанii.

Траст-вiддiл банка надаi численнi послуги i фiнансовi консультацii iндивiдуальним розпорядникам, опiкунам i адмiнiстраторам, керуючим чужим майном на довiрчiй основi.

1. НЕОБХРЖДНРЖСТЬ НАЛАЖУВАННЯ БАНКРЖВСЬКОРЗ СИСТЕМИ.

Таким Чином, ми бачимо, що банки грають дуже важливу роль в економiцi. Тому саме з налаживания нормально системи ,що функцiонуi банкiвськоi потрiбне починати вихiд з кризового положення, що склалось у нас в краiнi. В нинiшнiй час, в зв'язки з нестачею квалифициорванных кадрiв i навальним зростанням кiлькостi комерцiйних банкiв в цю сферу iдуть мало пiдготованi робiтники, що не мають спецiального утворення. Це призводить до незадовiльноi роботи банковим прагненню iхн просто швидше заробити грошi.

Зачастую банки видають кредити пiдприiмствам, навiть не перевiривши iхн состоятельность. Всi це призводить до погiршення економiчноi ситуацii в краiнi.

Тому я вважаю, що необхiдно упорядкувати роботу банкiв, збiльшити контроль за iхньою дiяльнiстю, i, тiльки пiсля цього, можна переходити до оздоровлення всiii економiки.

ЛРЖТЕРАТУРА:

1. Усоскин В.М."Современный коммерческий банк. Управление и операции.", М:ИПЦ "Вазар-Ферро", 1994.

2. Рид Э., Коттер Р., Гилл Э., Смит Р. "Коммерческие банки", М: Прогресс, 1983.

3. Э.Роде "Банковские операции".

4. Спицын И.О., Спицын Я.О. "Маркетинг в банке", "Тарнекс", 1993

5. "Коммерческие банки: создание и организация деятельности"

6. Жyрнал "Финансы" N 9 за 1992 год

7. Жyрнал "Нормативные акты по финансам, налогам и страхованию" приложение к жyрналy "Финансы", N 8,9,10 за 1992 год

8. Газета "Экономика и жизнь", N 37,38 за 1992 год

Вместе с этим смотрят:

Банки
Банки в современной экономике
Банки и банковская система
Банки и банковская система в России и США