Аккредитивная форма расчетов

Роздiл 1 Теоретичнi засади акредитивноi форми розрахункiв.

1.1. Сутнiсть переваги та недолiки акредитивноi форми розрахункiв.

Документарний акредитив являi собою взяте на себе банком за проханням iмпортера зобов'язання заплатити визначену суму бенефицiару (експортеру) за умови, що останнiй надасть вiдповiдним вимогам акредитива документи у встановлений часовий вiдрiзок. У торговiй угодi мiж експортером i iмпортером банк, таким чином, виступаi посередником.

Акредитив - одностороннi умовне грошове зобовтАЩязання банку, що видаiться ним по дорученню клiiнта (iмпортера) на користь його контрагента (бенефицiара), по якому банк, що вiдкрив акредитив (емiтент) повинен здiйснити бенефицiару платiж (негайно чи з вiдстрочкою) або акцептувати векселi бенефицiара i оплатити iх в строк, або доручити iншому банку здiйснити такi платежi або акцепт при умовi надання бенефицiару документiв, передбачених в акредитивi i, вiдповiдно, при виконаннi iнших умов акредитиву.

Документарний акредитив сьогоднi i, мабуть, самим рiзнобiчним i самим дiйовим iнструментом забезпечення платежiв. У дiлових зв'язках iз державами, що контролюють зовнiшню торгiвлю, застосування акредитива багато в чому i попередньою умовою для здiйснення iмпортних i експортних операцiй.

Поряд iз функцiiю забезпечення платежiв акредитив може також виконувати кредитну функцiю. Зобов'язання банку покупця здiйснити платiж полегшуi продавцю одержання вiд свого банку кредиту, наприклад, на виробництво товару. При визначених обставинах акредитив може виступати для банку iмпортера також у якостi основи для кредиту. Тобто тодi, коли банк при здiйсненнi акредитивноi операцii може очiкувати, що буде мати у своiму розпорядженнi документи, що уособлюють власнiсть на товар, тому що товаросупроводжувальнi документи засвiдчують вимогу на видачу вiдправленого вантажу. Шляхом передачi документiв передаiться також право на володiння товаром.

Таким чином, можна видiлити три основнi функцii, що виконуi документарний акредитив:

1. Документарний акредитив i однiiю з форм мiжнародних розрахункiв - це його головна функцiя.

2. Специфiка здiйснення розрахункiв за допомогою акредитива забезпечуi захист вiд можливих ризикiв, що iснують у мiжнароднiй торгiвлi, як продавця, так i покупця.

3. Документарним акредитивом виконуiться кредитна функцiя.

У здiйсненнi акредитивноi операцii можна видiлити такi фази.

Фаза 1
Подача пропозицii		Угода про акредитив
Експортер даi потенцiйному покупцю свою пропозицiю	Експортер у ходi переговорiв РЖз покупцем за контрактом Домовляiться про умови акредитиву
Фаза 2
Видача замовлення		Вiдкриття акредитива
РЖмпортер даi експортеру замовлення на поставку товару, вiдповiдно пiдписуi договiр купiвлi-продажу	РЖмпортер даi своiму банку Доручення на вiдкриття Акредитиву
Фаза 3
Поставка		Використання акредитива
Експортер поставляi замовлений товар	Експортер подаi банку документи на оплату

Наведена схема дозволяi зробити висновок про достатнiй ступiнь складностi акредитивноi форми мiжнародних розрахункiв.

Нижче наведемо бiльш детальний розгляд проведення розрахункiв за допомогою документарного акредитиву.

Фаза 1: Угода про акредитив

До експортного пiдприiмства звертаiться зарубiжний покупець з проханням дати пропозицiю на поставку товару чи послуги.

Вже в момент висунення пропозицii чи укладання угоди про купiвлю-продаж продавець повинен чiтко собi уявляти якi ризики i вимоги йому потрiбно враховувати, а саме стосовно:

надiйностi та кредитоспроможностi покупця;
полiтичних, економiчних та юридичних умов в краiнi покупця;
власноi лiквiдностi.

В залежностi вiд потреби в ступенi надiйностi вiн обираi одну iз трьох форм акредитиву:

вiдкличний акредитив;
безвiдкличний акредитив;
безвiдкличний пiдтверджений акредитив.

Для безперешкодного здiйснення акредитивноi операцii продавець крiм усього iншого повинен мати точне уявлення як повинен бути складений акредитив стосовно:

виду та конструкцii акредитиву;
строку дii;
шляху та засобiв транспортування;
страхового захисту;
базису цiн.

Цi фактори впливають на калькуляцiю цiни експортера, а також на витрати по всiм можливим банкiвським гарантiям, що виставляються на користь покупця. Переговори по умовам акредитиву дають продавцю прекрасну можливiсть впливати на змiст акредитиву. Покупець при наявностi акредитивноi оговорки зобовтАЩязаний вiдкрити акредитив на користь продавця, а продавець повинен дотримати передбачену форму здiйснення платежу через акредитив.

Фаза 2: Вiдкриття акредитиву

РЖмпортер вирiшив прийняти пропозицiю експортера. У вiдповiдностi до погоджених умов, пiсля того, як вiн вiддав замовлення чи пiдписав договiр купiвлi-продажу, йому слiд розпорядитися про вiдкриття ним акредитиву на користь продавця.

Дорученням на вiдкриття акредитиву iмпортер (наказодавець акредитиву) вимагаi вiд банку дати його постачальнику зобовтАЩязання здiйснити платiж. Банк виконуi цю вимогу, як правило, лише в тому випадку, якщо вiн може перекласти це зобовтАЩязання на iмпортера, оскiльки вiн не може розглядати товар як iдину гарантiю, особлива, якщо для нього не iснуi ринку функцiонуючого збуту. Тому акредитиводавець повинен володiти активами чи вiдповiдним кредитом в банку, що вiдкриваi акредитив.

В iнтересах iмпортера ретельно сформулювати умови акредитиву. Повнi та чiткi умови акредитиву дають максимальнi гарантii для того, щоб замовлений товар був вiдвантажений своiчасно, в гарному станi i по договiрнiй цiнi, або була надана послуга у вiдповiдностi з домовленiстю. РЖнша причина, через яку умови акредитиву повиннi бути сформульованi дуже ретельно, криiться в принципi незалежностi акредитиву вiд основноi угоди. Вiн говорить, що в юридичних вiдносинах мiж сторонами акредитиву тАЬакредитиви.. по своiй природi являють собою угоди, обособленi вiд договору купiвлi-продажу та iнших договорiв, на яких вони можуть грунтуватися..тАЭ (ст.3 УДПА). Для банку це значить, що вiн перевiряi документи незалежно вiд товарноi угоди, яка лежить в основi акредитиву.

Якщо банк вiдкрив акредитив, то iдиною умовою для початку виконання його платiжного зобовтАЩязання i подача в строк документiв у вiдповiдностi до умов акредитиву. Акредитиводавець не може бiльше перешкодити сплатi документiв на тiй пiдставi, що нiби-то поставка товарiв чи iншi дii бенефiцiара по виконанню контракту були здiйсненi не у вiдповiдностi до договору.

В додатку 1 мiститься зразок доручення на вiдкриття акредитиву, в якому мiстяться наступнi данi:

форма акредитиву;
спосiб передачi повiдомлення про вiдкриття;
вказiвка на банк-кореспондент бенефiцiара;
бенефiцiар;
валюта i сума;
документи (сертифiкат якостi, i т.д.);
страхова вартiсть (як правило, встановлюiться за формулою: тАЬмiнiмум цiна СРЖF + 10%тАЭ);
товаросупровiднi документи;
адреса перевiзника;
дата вiдправки, строк вiдвантаження;
найменування товару;
частковi поставки / перевалки;
подальшi iнструкцii стосовно дебетування рахунку;
пiдпис.

Якщо в наявностi i необхiдне покриття чи лiмiти кредитування i доручення на вiдкриття не мiстить бiльше нiяких неясностей, то можна вiдкрити акредитив. Банк, що вiдкриваi акредитив, в бiльшостi випадкiв, авiзуi банк бенефiцiара. Лише в виключних випадках повiдомлення йде прямо на адресу бенефiцiара. Покупець отримуi повiдомлення про виконання в якостi пiдтвердження про вiдкриття акредитиву.

Якщо банку-кореспонденту в краiнi бенефiцiара доручено лише авiзування акредитиву, то вiн передаi текст, що буде пiдписуватись без будь-яких зобовтАЩязань для себе далi бенефiцiару. При цьому йому слiд з належною ретельнiстю перевiрити по зовнiшнiм ознакам справжнiсть акредитиву, який повинен бути авiзований (ст. 8 УДПА).

За проханням чи по вказiвцi банку, що вiдкрив акредитив, банк-кореспондент може додати до безвiдкличного акредитиву своi власне пiдтвердження. Однак вiн вiзьме на себе зобовтАЩязання здiйснити платiж лише в тому випадку, якщо перевiрка акредитиву дала позитивний результат i сам вiн повнiстю довiряi банку-емiтенту. З пiдтвердженням банк-кореспондент, як i банк-емiтент бере на себе самостiйне зобовтАЩязання (ст.10б УДПА)

Банк-кореспондент не зобовтАЩязаний пiдтверджувати акредитив. Якщо вiн вiдхиляi пiдтвердження, то йому слiд одразу ж проiнформувати про це банк-емiтент i авiзувати бенефiцiару акредитив без пiдтвердження (ст.10 в УДПА).

Як тiльки експортер отримав акредитивне авiзо i, вiдповiдно, пiдтвердження акредитиву, вiн перевiряi чи спiвпадають умови акредитиву з договором i чи в змозi вiн дотриматись всiх умов. Якщо це не так, то вiн повинен вiдразу ж вимагати внести змiни.

Бенефiцiар не повинен безумовно приймати акредитив. Акредитив вважаiться акцептованим ним, якщо вiн подаi необхiднi документи в строк до банку-кореспронденту чи банку, що вiдкрив акредитив.

Якщо в акредитивi помiчено невiдповiднiсть бенефiцiар повинен негайно предтАЩявити претензii безпосередньо покупцю i вимагати вiд нього внести вiдповiднi виправлення (змiни) через банк-емiтент. При згодi покупця i банку(iв)-учасника(iв) зi змiнами у акредитивi, вiн набуваi юридичноi сили.

Тому включення до акредитиву лише необхiдних даних дозволяi уникнути багатьох махiнацiй та затримок. Занадто детальний опис товарiв не надаi iмпортеру додатковоi надiйностi, а лише збiльшуi кiлькiсть даних, що необхiдно перевiрити, а вiдповiдно i джерела помилок.

Експортер завжди маi можливiсть не вдатися до акредитиву i дозволити завершитись його строку дii. Йому навiть не потрiбно iнформувати про це iмпортера чи банки-учасники. Акредитив втрачаi силу, якщо банк не подав нiяких документiв до дати завершення строку дii акредитиву.

Фаза 3: Використання акредитиву

Експортер в строк вiдправив товар чи надав послугу. Документи, необхiднi у вiдповiдностi з акредитивом, пiдготовленi. Перед тим, як експортер подасть документи до банку, вiн повинен обовтАЩязково переконатися, що вони по всiм пунктам вiдповiдають акредитиву.

Всi необхiднi документи повиннi бути в наявностi (повнота), вони не повиннi порушувати умов акредитиву (правильнiсть), нi суперечити один одному (вiдсутнiсть невiдповiдностей, ст. 15 УДПА), оскiльки банк при прийняттi рiшення про прийняття чи неприйняття документiв чiтко притримуiться принципiв жорсткого дотримання документiв та строкiв.

Документи, що застосовуються у мiжнароднiй торгiвлi товарами, можна подiлити наступним чином:

Документи, що мають властивостi цiнних паперiв (наприклад, вексель, коносамент, складська розписка (варрант);
Пiдтверджуючi та супровiднi документи (наприклад, рахунок-фактура, повiтряно-транспортна чи залiзнично-транспортна накладна, документ про страховку, упаковочна специфiкацiя, свiдоцтво про походження товару, складська розписка при прийомку товару, транспортна квитанцiя, свiдоцтво про хiд роботи i т.д.);

В УДПА документи впорядкованi наступним чином:

Детально вказанi документи:

транспортнi документи (ст.25-34 УДПА);
страховi документи (ст.35-40 УДПА);
торговий комерцiйних рахунок (ст.41 УДПА);

РЖншi документи (не вiдносяться до попереднього роздiлу).

Документи, що мають недолiки, банк повинен протягом необхiдного часу повернути бенефiцiару. Таким чином, останнiй в даному випадку маi можливiсть виправити оспоренi документи чи виставити iх знову у вiдповiдностi з вимогами i подати iх ще раз у вiдповiднi строки. Таким чином, акредитив не припиняi своii дii, якщо банк повинен повернути документи. В бiльшостi випадкiв шукають можливе iнше рiшення, оскiльки загальне повернення протирiчило б економiчним iнтересам бенефiцiара, а також iнтересам покупця. На практицi застосовуються наступнi три варiанти:

Банк-кореспондент повiдомляi банку-емiтенту по телексу про невiдповiдностi i просить його тим не менше дати дозвiл на виплату;
Банк-кореспондент пропонуi бенефiцiару послати документи до банку-емiтенту на iнкасо. Таким чином, покупець, лише пiсля виплати вартостi товару стаi власником документiв;
Банк-кореспондент може (це не i його обовтАЩязком) сплатити за документи тАЬумовнотАЭ. Якщо покупець чи банк-емiтент не заявлять про свою готовнiсть сплатити за документи, що мають недолiки, бенефiцiар зобовтАЩязаний компенсувати суму банку (включаючи комiсiйнi витрати та вiдсотки). Оговорка знiмаiться, тобто платiж вважаiться остаточним, якщо покупець чи банк-емiтент приймаi документи з повною чи мовчазною згодою (тАЬмовчазнатАЭ згода тАУ в даному контекстi - без негайного опротестування).

У випадку надання документiв через банк-кореспондент банку-емiтенту законнiсть рекламацii документiв, що не вiдповiдають акредитиву, згiдно ст.16 УДПА, повтАЩязана з наступними передумовами:

про повернення документiв необхiдно негайно повiдомити особi, що подала документи;
необхiдно використовувати швидкi засоби комунiкацii;

У повiдомленнi необхiдно назвати невiдповiднiсть i дати довiдку про те чи зберiгаються документи в розпорядженнi банку чи вiдсилаються назад. У практицi мiжнародних розрахункiв iсную досить багато видiв акредитивiв. класифiкацiя акредитивiв наводиться у таблицi №1.1.

Далi ми детально розглянемо кожен з видiв акредитивiв, якi описанi у вище згаданiй таблицi.

1. За способом використання акредитиви подiляються на документарнi (товарнi) та грошовi (циркулярнi):

документарнi (товарнi) використовуються для розрахункiв за товари та послуги при наданнi обумовлених в акредитивi документiв;
грошовi (циркулярнi) тАУ це такi акредитиви, виплата за якими не обумовлена наданням документiв.

2. За формою акредитиви подiляються на документарнi акредитиви та акредитивнi листи.

У бiльшостi краiн термiни тАЬдокументарний акредитивтАЭ та тАЬкомерцiйний акредитивний листтАЭ тАУ синонiми. Але, наприклад, у США, Великобританii та Китаi, а також у закордонних вiддiленнях найбiльших банкiв Англii та США технологiчнi процеси та можливостi акредитивних листi суттiво вiдрiзняються вiд запропонованих документарними акредитивами.

Табл. №1.1. Види акредитивiв та iх класифiкацiя

	За способом використання	документарнi (товарнi); грошовi (циркулярнi);
	За формою	документарнi акредитиви; акредитивнi листи;
	За способом повiдомлення бенефiцiара про вiдкриття акредитиву на його користь	прямо авiзованi акредитиви; акредитиви авiзованi через авiзуючий банк; попередньо авiзованi акредитиви;
	За ступенем гарантованостi сплати сум, якi мають бути сплаченi експортеру	вiдкличнi; безвiдкличнi;
	За наявнiстю або вiдсутнiстю пiдтвердження за акредитивом з боку авiзуючого або iншого банку	пiдтверджений; непiдтверджений;
	За валютою платежу	у нацiональнiй валютi бенефiцiара; у нацiональнiй валютi iмпортера; у третiй валютi;
	За характером платежу у звтАЩязку з можливiстю / неможливiстю здiйснювати частковi поставки продукцii	подiльнi; неподiльнi;
	За мiсцем та субтАЩiктом виконання	виконуються банком-емiтентом у краiнi iмпортера; виконуються авiзуючим або пiдтверджуючим банком у краiнi бенефiцiара; виконуються за участю третього банку;
	Залежно вiд виду зовнiшньоекономiчноi дiяльностi субтАЩiктiв господарювання	акредитиви на iмпорт; а)транзитнi акредитиви акредитиви на експорт;
	За способом виконання	шляхом платежу за предтАЩявленням; шляхом акцепту; шляхом платежу з вiдстрочкою; шляхом негоцiацii; а) обмеженi; б) необмеженi;
	Залежно вiд наявностi депонованих грошових коштiв у пiдтверджуючому банку	покритi; непокритi;
	Залежно вiд наявностi iнших бенефiцiарiв	переказнi (трансферабельнi); непереказнi;
	Спецiальнi форми акредитиву	компенсацiйнi акредитиви; зустрiчнi акредитиви; резервнi акредитиви (стенд-бай) а) фiнансова модель; б) комерцiйна модель; вiдновлюванi акредитиви; револьвернi акредитиви; а) кумулятивнi; б) некумулятивнi; акредитиви з червоною смугою; а) чистi; б) документарнi

Розрахунки у формi акредитивних комерцiйних листiв повиннi бути погодженi сторонами у контрактi купiвлi-продажу.

Особливiсть акредитивних комерцiйних листiв полягаi у тому, що вони направляються не банку в краiнi продавця, а безпосередньо бенефiцiару. При цьому банк у краiнi продавця може використовуватися лише як промiжна iнстанцiя. Бенефiцiар пiсля вiдправлення товару та отримання усiх необхiдних, передбачений у акредитивному листi, документiв може або передати iх банку, обраному на свiй розсуд, або направити для сплати безпосередньо банку, який виписав акредитивний лист.

Експортер, який погодився на розрахунки з використанням акредитивних листiв повинен прийняти до уваги, що йому не буде вiдмовлено у негоцiацii тратт банком його краiни лише у тому випадку, якщо акредитивний лист виписаний солiдним (першокласним) банком та його гарантiя купити виставленi тратт вважатиметься iншими банками достатньою.

СубтАЩiктам господарськоi дiяльностi Украiни можна порекомендувати погоджуватися на розрахунки за акредитивними листами лише за умови, що акредитивнi листи виписуватимуться банками-кореспондентами Нацiонального банку Украiни та iншими першокласними iноземними банками, платоспроможнiсть яких не викликаi сумнiву, а також з урахуванням того, що така форма розрахункiв здiйснюватиметься обома сторонами на принципах взаiмностi. В iншому акредитивнi листи вiдповiдають документарним акредитивам. Вони можуть бути, як i акредитиви, вiдкличними, безвiдкличними, пiдтвердженими, трансферабельними, передбачати право частковоi виплати вказаноi в акредитивному листi суми. Пiдтвердження акредитивного листа може бути здiйснений тiльки банком, який виписав цей лист, тобто пiдтвердження не маi того змiсту, який воно може мати при пiдтвердженнi документарного акредитива банком краiни-експортера або якимось iншим банком.

3. За способом повiдомлення бенефiцiара про вiдкриття акредитиви подiляються на:

прямо авiзованi та авiзованi через авiзуючий банк;
попередньо авiзованi.

Прямо авiзованi акредитиви банк емiтент направляi безпосередньо бенефiцiару без втручання iншого банку. Бенефiцiар у свою чергу повинен звернутися з вимогами до закордонного банку, що його обслуговуi. Ця форма авiзування маi ряд недолiкiв, характерних при розрахунках. Перш за все бенефiцiар не маi необхiдних умов для контролю справжностi акредитиву, бiльше того, ще ускладнюi процес зтАЩясування платоспроможностi банку-емiтента.

Акредитиви, якi направляються безпосередньо бенефiцiару, тобто втручання iншого банку, використовуються пiдробниками документацii навiть щодо банкiв, якi i досить надiйними та мають досконалу технiчну базу. Експортер, котрий бажаi захистити себе вiд подiбноi практики, повинен вимагати авiзований акредитив або пiдтверджений банком у його власнiй краiнi.

Авiзований акредитив тАУ це акредитив, за яким банк-емiтент звертаiться з дорученням до iншого банку (авiзуючого), щоб сповiстити бенефiцiара про вiдкриття акредитиву без будь-якого зобовтАЩязання як iз боку авiзуючого банку, так i з боку банку-емiтента.

4. За ступенем гарантованостi оплати см, якi мають бути сплаченi експортеру, акредитиви подiляються на вiдкличнi та безвiдкличнi.

Вiдкличний акредитив тАУ це акредитив, який може бути в будь-який час змiнений, або вiдкликаний (анульований) банком-емiтентом за дорученням iмпортера, що доручив банку-емiтенту вiдкрити цей акредитив, без обовтАЩязкового повiдомлення бенефiцiара.

Оскiльки вiдкличний акредитив не створюi додаткових зобовтАЩязань iмпортера в частинi оплати куплених ним товарiв, експортери не вважають його достатньою гарантiiю i у зовнiшньоторговельних розрахунках вiн використовуiться досить рiдко. У випадку, коли iмпортер та експортер усе ж таки дiйдуть згоди щодо використання у мiжнародних розрахунках вiдкличного акредитиву, останнiй може бути використаний як iнструмент, який завдяки своiй простотi, точностi та невеликiй вартостi порiвняно з вiдкличним акредитивом забезпечить:

платiж у встановленi термiни, роблячи зручнiшим управлiння грошовими ресурсами продавця;
контролювання банком розпоряджень продавця, що стосуються документiв про вiдправку товару.

Юридичне зобовтАЩязання банку-емiтента, який вiдкрив безвiдкличний акредитив, не може переглядатися у межах встановленого термiну дii без згоди всiх зацiкавлених сторiн (покупця, його банку та продавця). Однак слiд зазначити, що у цiй конструкцii вiдсутнiй прямий звтАЩязок мiж покупцем та продавцем. Справдi, лише торговельний контракт повтАЩязуi iх та накладаi зобовтАЩязання на експортера за поставку товару, а на iмпортера тАУ за оплату цього товару.

5. За наявнiстю або вiдсутнiстю пiдтвердження за акредитивом з боку авiзуючого або iншого банку акредитиви подiляються на пiдтвердженi та непiдтвердженi.

Безвiдкличний акредитив може бути авiзований бенефiцiару через iнший банку без будь-якоi вiдповiдальностi з боку авiзуючого банку. Разом з тим безвiдкличний акредитив за дорученням банку-емiтента може бути пiдтверджений iншим банком (безвiдкличний пiдтверджений акредитив). Банк, який пiдтвердив акредитив, зобовтАЩязаний перед бенефiцiаром своiчасно здiйснити обумовленi акредитивом платежi. Тому пiдтвердженим може бути тiльки безвiдкличний акредитив.

Таким чином, пiдтверджений безвiдкличний акредитив тАУ це акредитив, за яким банк-емiтент звертаiться з проханням до iншого банку (досить часто тАУ до авiзуючого банку) взяти безпосередню участь у операцii шляхом надання свого власного зобовтАЩязання до безвiдкличного зобовтАЩязання банку-емiтента. Пiдтверджуючий банк звтАЩязаний з банком-емiтентом. Останнiй повинен здiйснити рамбурс на банк, який робить пiдтвердження, якщо той здiйснив платiж. Безвiдкличний пiдтверджений акредитив даi експортеру ту перевагу, що перед ним вiдповiдаi не тiльки банк-емiтент, але й банк, який пiдтвердив акредитив. Якщо акредитив пiдтверджено iншим банком, експортер отримуi додатковi гарантii вiд деяких ризикiв, якi не можуть бути забезпеченi банком-емiтентом (наприклад, ризикiв, повтАЩязаних iз забороною в краiнi iмпортера виплати iноземноi валюти за торговельним зобовтАЩязанням).

Банки, якi пiдтверджують акредитиви, як правило, страхують себе вiд зазначених ризикiв, вимагаючи при пiдтвердженнi вiд банку-емiтента негайного перерахування коштiв у рахунок покриття прийдешнiх платежiв за акредитивом, а це призводить до заморожування коштiв iмпортера на перiод вiд вiдкриття акредитива до виплати коштiв за ним. Враховуючи це, украiнським iмпортерам доцiльно уникати пiдтверджених акредитивiв. За нормальних умов торгiвлi пiдтвердження акредитивiв вимагаiться лише у тому випадку, якщо вiн не довiряi банку-емiтенту.

Англiйськi банки та банки деяких iнших держав практикують вiдкриття у себе безвiдкличних акредитивiв з одночасним iх пiдтвердженням. При цьому маiться на увазi, що експортер у даному випадку отримуi додатковi гарантii, однак таке пiдтвердження не маi нiчого спiльного з тАЬУнiфiкованими правиламитАЭ та практикою бiльшостi краiн. Вiдповiдно до тАЬУнiфiкованих правилтАЭ безвiдкличний акредитив, пiдтверджений банком-емiтентом, може розглядатися просто як безвiдкличний акредитив. Тому якщо украiнський експортер хоче отримати додатковi гарантii за акредитивом, вiн повинен вказати в контрактi, яким банком (своii або третьоi сторони) цей акредитив повинен бути пiдтверджений.

Якщо уповноважений банк не i кореспондентом банку-емiтента, в платiжних умовах контракту доцiльно вказувати рамбурсуючий банк, який розташований у краiнi валюти платежу та i кореспондентом цього уповноваженого банку. При використаннi рамбурсних iнструкцiй акредитив повинен мiстити iнформацiю про те, що рамбурс здiйснюiться згiдно з тАЬУнiфiкованими правиламитАЭ для тАЬBank-to-bankтАЭ рамбурсiв за документарними акредитивами, розробленими та затвердженими Мiжнародною торговою палатою, (публiкацiя МТП №25). У деяких випадках украiнськi банки можуть пiдтверджувати акредитиви банкiв кореспондентiв, якi мають стабiльне фiнансове становище та з якими вже i позитивний досвiд спiвпрацi у рiзних галузях банкiвських дiяльностi. Такi акредитиви можуть пiдтверджуватися у межах лiмiтiв та правил, встановлених банком. При цьому пiд правилами пiдтвердження акредитивiв маiться на увазi дотримання таких умов:

при акредитивi на експорт як виконуючий банк необхiдно вказувати уповноважений украiнський банк;
рамбурснi iнструкцii повиннi передбачати якнайшвидше надання уповноваженому банку покриття. Тобто банк-емiтент при вiдкриттi акредитива мусить надати право дебетувати свiй рахунок в украiнському банку, якщо такий i, або право рамбурсу на один iз банкiв-кореспондентiв (з яким украiнський банк маi позитивний досвiд спiвробiтництва), або повинен перерахувати попередньо валютне покриття;
при акредитивах на iмпорт (для оперативнiшого виконання акредитивноi операцii) украiнським банкам, при отриманнi пiдтвердження за конкретним акредитивом вiд зарубiжного банку-кореспондента, необхiдно керуватися законодавством конкретноi краiни, яке регулюi здiйснення експортно-iмпортних операцiй.

Так, згiдно з практикою роботи ряду iноземних банкiв (зокрема швейцарських та англiйських) до надання iхнього пiдтвердження необхiдно не тiльки депонувати кошти за акредитивом у пiдтверджуючому iноземному банку, але й пiдписати заставну угоду. Лiберальнiшим стосовно цього i валютне законодавство Нiмеччини. При взаiмодii з найнадiйнiшими украiнськими банками такi авторитетнi нiмецькi банки, як тАЬДойчебанктАЭ, тАЬКоммерцбанктАЭ у рядi випадкiв надають своi пiдтвердження за вiдкритими украiнськими банками акредитивами навiть без грошового покриття.

Непiдтверджений акредитив тАУ це акредитив, який не мiстить зазначеного вище зобовтАЩязання. У цьому випадку авiзуючий банк обмежуiться тiльки авiзуванням експортера щодо вiдкриття акредитива та платить лише у тому випадку, коли банк-емiтент перерахуi йому вiдповiдну суму.

6. За валютою платежу акредитиви подiляються на такi, що сплачуються:

у нацiональнiй валютi бенефiцiара;
у нацiональнiй валютi iмпортера;
у третiй валютi.

Якщо за акредитивом платiж передбачено у iншiй валютi, нiж валюта, в якiй вiдкрито акредитив, у його умовах повинен чiтко зазначатися курс перерахунку з валюти акредитива у валюту платежу, який необхiдно використовувати при здiйсненнi виплат з акредитива.

7. За характером платежу у звтАЩязку з можливiстю / неможливiстю здiйснювати частковi поставки продукцii акредитиви подiляються на подiльнi та неподiльнi.

Подiльним акредитивом передбачаiться виплата експортеру вiдповiдно до контракту сум пiсля кожноi частковоi поставки.

Неподiльним акредитивом передбачаiться, що уся сума, яка належить експортеру, буде сплачена пiсля завершення поставок або пiсля останньоi частковоi поставки. Такий акредитив використовуiться зазвичай при постачаннi окремими партiями обладнання, технологiчно тiсно повтАЩязаного, тобто коли непоставка однiii або кiлькох партiй робить неможливим використання обладнання, яке надiйшло ранiше. Неподiльний акредитив, таким чином, захищаi iнтереси iмпортера.

8. За мiсцем та субтАЩiктом виконання акредитиви подiляються на такi, що:

виконуються банком емiтентом у краiнi iмпортера;
виконуються авiзуючим або пiдтверджуючим банком у краiнi бенефiцiара;
виконуються за участю третьоi сторони.

У тих випадках, коли виконуючим банком i банк-емiтент, строк дii акредитиву закiнчуiться у краiнi банку-емiтента, i акредитив сплачуiться тiльки пiсля отримання та перевiрки документiв, необхiдних для розкриття акредитиву.

У випадку, коли виконуючим банком i авiзуючий банк, можливi декiлька видiв оплати документiв залежно вiд того, який спосiб оплати зазначено в умовах контракту.

9. Залежно вiд виду зовнiшньоекономiчноi дiяльностi субтАЩiктiв господарськоi дiяльностi (експорту чи iмпорту товарiв та послуг) акредитиви подiляються на акредитиви на iмпорт та акредитиви на експорт:

Акредитиви на iмпорт - використовуються для розрахункiв за iмпортованi iноземними фiрмами товари та наданi послуг i вiдкриваються украiнськими банками за дорученням украiнських фiрм-iмпортерiв.

Акредитиви на експорт тАУ використовуються для розрахункiв за експортованi iнофiрмами товари та наданi послуги i вiдкриваються iноземними банками за дорученням iноземних фiрм iмпортерiв.

У розрахунках за украiнський експорт акредитиви вiдкриваються, як правило, iноземними банками з авiзуванням iх через украiнськi банки. Найвигiднiшим у цьому випадку i призначення виконуючим банком уповноваженого украiнського банку.

При розрахунках за iмпорт доцiльно використовувати акредитиви, якими передбачено платiж в украiнському банку-емiтентi проти документiв, що надходять вiд iноземного експортера. Це даi змогу запобiгти можливому заморожуванню валютних коштiв субтАЩiктiв господарськоi дiяльностi Украiни та банкiв на рахунках в iноземних банках для наступних платежiв за акредитивами.

Одним iз видiв iмпортних акредитивiв i транзитнi акредитиви. Вони можуть авiзуватися, пiдтверджуватися та виконуватися уповноваженими банками за дорученням iноземних банкiв-кореспондентiв, якi вiдкривають цi акредитиви в iнших краiнах. Як правило, транзитнi акредитиви авiзуються за рахунок iноземного банку-емiтента, який також сплачуi комiсiйнi та iншi витрати авiзуючого банку. Пiдтвердження та виконання транзитних акредитивiв доцiльно здiйснювати тiльки в особливих випадках, наприклад, за умови надання уповноваженому украiнському банку з боку банку-емiтента попереднього валютного покриття.

10. За способом виконання акредитиви подiляються на такi, що виконуються:

шляхом платежу за предтАЩявленням;
шляхом акцепту;
шляхом платежу з вiдстрочкою;
шляхом негоцiацii.

Платiж за предтАЩявленням здiйснюiться, як правило, авiзуючим або пiдтверджуючим банком у краiнi експортера при наданнi вiдповiдних фiнансових та комерцiйних документiв. Такий спосiб виконання акредитиву даi змогу експортеру отримати платiж одразу пiсля надання вiдповiдних документiв до банку-платника.

Акредитиви, якi виконуються шляхом акцепту. При акцептуваннi акредитиву надаiться також вексель. Незалежно вiд того, на кого виставлено вексель, банк-емiтент, а за необхiдностi тАУ пiдтверджуючий банк зобовтАЩязуються акцептувати та здiйснити платiж у зазначений строк.

Перший варiант i найсприятливiшим для експортера: авiзуючий банк або пiдтверджуючий банк пiсля предтАЩявлення необхiдних документiв у його касах акцептуi тратту.

Другий варiант: акцепт банком-емiтентом, який акцептуi тратту пiсля отримання документiв та визнання iх вiдповiдно до умов акредитиву.

Третiй варiант - найменш сприятливий для експортера тАУ акцепт наказодавцем.

Акредитиви, якi виконуються шляхом платежу з вiдстрочкою.

Вибiр мiж вiдстроченим платежем та акцептом обумовлюiться головним чином звичаями та законодавством краiни-експортера. Наказодавець може уникнути оплати мита та митних зборiв на цiннi папери ряду краiн, якщо вибрав вiдстрочений платiж замiсть акцепту. При цьому способi виконання платежу банк-емiтент та пiдтверджуючий банк (якщо акредитив пiдтверджений) зобовтАЩязаний здiйснити платiж у визначений термiн.

Акредитиви, якi виконуються шляхом негоцiацii. За такоi форми виконання акредитиву (використовуiться у США, Китаi та англомовних краiнах) банк-емiтент зобовтАЩязуiться платити експортеру за предтАЩявленням або шляхом акцепту, але передбачаiться також можливiсть негоцiацii. Як правило, банк-емiтент вiдправляi листа безпосередньо на адресу бенефiцiара, де передбачаiться:

термiн дii для негоцiацii у краiнi бенефiцiара;
уточнення про добропоряднiсть (тАЬbona fideтАЭ), за яким банк-емiтент зобовтАЩязуiться платити предтАЩявнику акредитива з доданими до нього оформленими належним чином документами.

На практицi банк-емiтент для передачi акредитива бенефiцiару досить часто використовуi послуги банку-кореспондента, якому вiдводиться допомiжна роль при пересиланнi акредитиву та засвiдченнi пiдписiв, зазначених в акредитивi, i який не отримуi повноваження на здiйснення платежiв. При виконаннi акредитива бенефiцiару не обовтАЩязково звертатися до банку, який передав цей акредитив, за винятком випадку, коли банк-емiтент обмежив негоцiацiю визначеним банком (за акредитивом тАЬrestrictedтАЭ).

11. Залежно вiд наявностi депонованих грошових коштiв у пiдтверджуючому банку акредитиви подiляються на покритi та непокритi.

Покритими вважаються такi акредитиви, при вiдкриттi яких банк-емiтент попередньо надаi у розпорядження виконуючого банку валютнi кошти (покриття) у сумi акредитиву на строк дii зобовтАЩязань банку-емiтента з умовою можливостi iх використання для виплат за акредитивом.

Валютне покриття може надаватися шляхом:

кредитування на суму акредитива кореспондентського рахунку виконуючого банку у банку-емiтентi або iншому банку;
надання виконуючому банку права на списання всiii суми акредитиву з кореспондентського рахунку, вiдкритого у нього банком-емiтентом у момент отримання акредитиву до виконання;
вiдкриття банком-емiтентом у виконуючому банку депозитiв покриття або страхових депозитiв.

Непокритими вважаються такi акредитиви, при виставленнi яких банк не депонуi кошти клiiнта на окремому рахунку i вiдповiдно не надаi попередньо у розпорядження виконуючого банку валютнi кошти (покриття).

12. Залежно вiд наявностi других бенефiцiарiв акредитиви подiляються на переказнi (трансферабельнi) та непереказнi.

У статтi 48 тАЬУнiфiкованих правилтАЭ даiться таке тлумачення переказного акредитиву:

тАЬА. Переказним (трансферабельним) i акредитив, за яким бенефiцiар (перший бенефiцiар) маi право уповноважити банк, що здiйснюi платiж, платiж з вiдстрочкою платежу, акцепт чи негоцiацiю, або будь-який банк, уповноважений негоцiювати переказуючий банк, на те, щоб акредитивом могли користуватися повнiстю або частково одна чи декiлька iнших осiб (другi бенефiцiари).

Б. Акредитив може бути переказано тiльки тодi, коли вiн прямо означений банком-емiтентом як тАЬпереказнийтАЭ (тАЬтрансферабельнийтАЭ). Такi термiни, як тАЬподiльнийтАЭ, тАЭдрiбнийтАЭ, тАЭперепоступленийтАЭ та тАЭпередаванийтАЭ, не роблять акредитив переказнимтАж

В. Якщо iнше не обумовлено в акредитивi, трансферабельний акредитив може бути передано тiльки один раз. Вiдповiдно акредитив не може бути переказано за дорученням другого бенефiцiара наступному, третьому бенефiцiарутАжтАЭ

Таким чином, переказний (трансферабельний) акредитив надаi бенефiцiару право давати розпорядження банку, який здiйснюi оплату, акцепт або купiвлю тратт (документiв), передавати акредитив повнiстю або частинами одному або кiльком третiм особам (другим бенефiцiарам). Другi бенефiцiари не мають права подальшого переказу трансферабельного акредитива. Права за акредитивом передаються для того, щоб постачальник мiг профiнансувати субпостачальника (субпостачальникiв) за рахунок коштiв за акредитивом. Частини трансферабельного акредитиву можуть бути переказанi окремо, якщо частковi вiдвантаження не забороненi умовами акредитиву. Трансферабельний акредитив частiше використовуiться у межах однiii краiни. Право на переказ акредитива в iншу краiну повинно вказуватися в його умовах. Украiнський iмпортер може вiдмовитися вiд такоi вказiвки на тiй пiдставi, що вiн не знаi субпостачальникiв i перед ним вiдповiдаi за умовами контракту тiльки безпосередньо постачальник.

У свою чергу акредитив, який не можу бути використаний другим(и) бенефiцiаром (бенефiцiарами) i непереказним акредитивом.

13. Спецiальнi форми акредитивiв.

Компенсацiйний акредитив. Компенсацiйний акредитив маi багато схожого з трансферабельним, але iснують також i суттiвi вiдмiнностi. При трансферабельному акредитивi виставляiться лише один акредитив, який потiм переказуiться першим бенефiцiаром (посередником) другому бенефiцiару. При компенсацiйному акредитивi використовуються два акредитиви. Перший акредитив (основний акредитив) за дорученням iноземного покупця виставляiться банком покупця, де посередник виступаi у ролi бенефiцiара.

Другий акредитив за дорученням посередника виставляiться банком посередника, до справжнiй постачальник товарiв виступаi у ролi бенефiцiара.

Компенсацiйнi акредитиви не вiдображенi в тАЬУнiфiкованих правилахтАЭ. Слiд зазначити. що посередник та його банк будуть домагатися виконання постачальником умов другого акредитива таким чином, щоб посередник, у свою чергу, мав можливiсть виконати належним чином умови першого (основного) акредитива. При компенсацiйному акредитивi посередник звертаiться з дорученням до свого банку про прийняття основного акредитива. Тому банк-емiтент для виставлення другого акредитива прагне впевнитися. що платiж за основним акредитивом буде здiйснено належним чином. Отже, найоптимальнiшим i такий варiант, коли основний акредитив i пiдтвердженим безвiдкличним акредитивом.

Умови основного акредитива можуть бути схожими з умовами другого акредитива, за винятком того, що:

цiна за одиницю та за весь товар за основним акредитивом повинна бути нижчою, нiж за другим акредитивом;
дата вiдправки товарiв за основним акредитивом повинна передувати датi вiдправки за другим акредитивом;
дата закiнчення строку платежу за основним акредитивом повинна бути передувати вiдповiднiй датi за другим акредитивом.

Якщо основний акредитив вiдкрито в однiй валютi, а другий акредитив тАУ в iншiй, необхiдно, щоб банк-емiтент другого акредитива своiчасно сповiстив украiнського посередника про тенденцiю змiни курсу валюти основного акредитива вiдносно валюти другого акредитиву. Це потрiбно для того, аби украiнський посередник мав можливiсть вжити заходiв в умовах несприятливоi змiни бiржового курсу.

Зустрiчний акредитив. Зустрiчнi акредитиви схожi з компенсацiйними (back-to-back) за винятком того, що при зустрiчному акредитивi банк-емiтент для другого акредитива не приймаi перший (основний) акредитив як тАЬзабезпеченнятАЭ. Замiсть цього банк отримуi iнструкцii дебетувати рахунок експортера (посередника) за всiма платежами, якi здiйснюються за другим акредитивом. Перший (основний) акредитив використовуiться як потенцiйне джерело надходження грошових коштiв на рахунок експортера (посередника).

Резервний акредитив (тАЬстенд-байтАЭ). Резервнi акредитиви, або акредитиви тАЬстенд-байтАЭ (Stand-by letter of credit), якi iнколи ще називають чистими, i спецiальними видами акредитивiв i за своiю суттю бiльше тяжiють до банкiвськоi гарантii. Практика використання таких акредитивiв зародилася у США, оскiльки банки цiii краiни вiдповiдно до дiючого законодавства не можуть надавати гарантii у чистому виглядi. На вiдмiну вiд документарних акредитивiв, якi забезпечують, перш за все, iнтереси експортера, резервний акредитив як iнструмент забезпечення платежiв i значно гнучкiшим та унiверсальнiшим.

Так резервний акредитив може використовуватись i як документарний акредитив, i для додаткового забезпечення платежiв на користь експортера (скажiмо, при розрахунках у формi iнкасо або банкiвського переказу). Але такий акредитив (як аналог авансовоi гарантii або гарантii виконання) може виступати i як забезпечення повернення ранiше виплаченого iмпортером (замовником) авансу або виплати неустойок та штрафiв на користь iмпортера при неналежному виконаннi експортером контракту. Таким чином, резервний акредитив (як i банкiвську гарантiю), на вiдмiну вiд документарного акредитиву можна вiднести до непрямого забезпечення платежу. Такий акредитив може бути реалiзовано лише у тому випадку, якщо наказодавець резервного акредитиву не виконаi своi зобовтАЩязання. Резервнi акредитиви отримали велике поширення у мiжнароднiй практицi. Тому вони також стали предметом унiфiкацii та пiдпорядковуються тАЬУнiфiкованим правилам та звичаям для документарних акредитивiвтАЭ (у редакцii 1993 року). РЖз цiii позицii резервнi акредитиви мають певнi переваги порiвняно з банкiвськими гарантiями, якi пiдпорядковуються нацiональному законодавству. Оскiльки резервнi акредитиви належать до категорii незабезпечених кредитiв, бiльшiсть банкiв виставляi iх за дорученням тих клiiнтiв, якi мають у них своi рахунки.

Слiд також зазначити, що i фiнансова i комерцiйна моделi акредитива тАЬстенд-байтАЭ:

Фiнансова модель акредитива тАЬстенд-байтАЭ фактично розглядаiться як мiжнародна гарантiя, в той час як комерцiйний тАЬстенд-байтАЭ може розглядатися як гарантiя за документарним акредитивом. При характеристицi фiнансовоi моделi акредитива тАЬстенд-байтАЭ як мiжнародноi гарантii, що адресована бенефiцiару, необхiдно акцентувати увагу на кiлькох особливих моментах.

Бенефiцiар тАУ це покупець, який i бенефiцiаром фiнансового акредитива тАЬстенд-байтАЭ. Наказодавець i експортером. Тобто наказодавець та бенефiцiар i особами абсолютно вiдмiнними вiд тих, котрi беруть участь у виконаннi документарного акредитиву або в акредитивi тАЬстенд-байтАЭ, який гарантуi оплату товару.

Комерцiйна модель акредитиву тАЬстенд-байтАЭ у виглядi гарантii оплати товару стосуiться усiх пiдприiмств, як експортерiв, так i iмпортерiв. Акредитив тАЬстенд-байтАЭ як гарантiя оплати товару може застосовуватися у ситуацii, коли експортер наполягаi на безвiдкличному акредитивi, а покупець не маi достатньоi суми власних грошових коштiв i банк не бажаi або не маi змоги надати покупцевi кредит для оплати товарiв експортеру. Таким чином, комерцiйна модель акредитиву тАЬстенд-байтАЭ тАУ це безвiдкличне зобовтАЩязання банку-емiтента оплатити товар у випадку неналежного виконання акредитиву покупцем.

Узагальнюючи переваги резервного акредитиву, необхiдно зауважити, що вiн:

надаi тАЬзабезпеченнятАЭ експортеру та одночасно зменшуi загальну суму банкiвського кредиту, якоi вимагаi покупець;
може бути використаний як резервна гарантiя оплати товару за iнших форм мiжнародних розрахункiв;
при використаннi резервного акредитиву бенефiцiар маi можливiсть виставити тратту на банк-емiтент;
резервнi акредитиви пiдпорядкованi тАЬУнiфiкованим правилам та звичаям для документарного акредитиватАЭ.

Револьвернi та вiдновлюванi акредитиви. Револьвернi акредитиви визначенi як альтернативнi акредитивам тАЬстенд-байтАЭ у ситуацiях коли:

iмпортер отримуi регулярнi поставки товару iз-за кордону вiд iноземного постачальника;
постачальник наполягаi на платежi у формi акредитиву;
банк не бажаi виставляти акредитив на повну вартiсть товарiв, якi перiодично постачатимуться певний визначений час.

Револьвернi акредитиви тАУ це акредитиви, якi автоматично поновлюються на iх початкову суму або пiсля закiнчення визначеного заздалегiдь перiоду, чи в мiру використання у межах наперед визначений загальноi суми та термiну дii. Таким чином, акредитиви зможуть поновлюватися щомiсяця, щокварталу, або певну кiлькiсть разiв. Револьвернi акредитиви використовуються у тих випадках, коли продаж товарiв за кордон тАУ не iзольована угода, а iноземний покупець i постiйним клiiнтом експортера. Використання такого акредитива даi експортеру змогу отримувати грошовi кошти пiд належним чином оформленi документи, якi вiдповiдають умовам акредитива, за кожну кратну поставку (здiйснювану переважно за графiком), що зафiксовано у контрактi (найчастiше при поставках сировини).

У свою чергу револьвернi акредитиви подiляються на кумулятивнi i некумулятивнi. Так званий кумулятивний револьверний акредитив даi змогу переносити можливий залишок з одного перiоду на наступний. Це даi змогу уникнути вiдкриття цiлоi послiдовноi мережi акредитивiв та i дуже зручним, особливо при регулярних, розбитих на частини поставках (наприклад щотижневе забезпечення фруктами у перiод збирання врожаю, рибою у сезон). Однак слiд зазначити, що оскiльки поновлення здiйснюiться автоматично, ризик, який бере на себе банк-емiтент у день вiдкриття акредитиву або пiдтверджуючий банк у день його пiдтвердження, стосуiться усiii суми за операцiiю, а не частини, яка належить до якогось перiоду.

Некумулятивнi акредитиви тАУ це акредитиви, за якими невикористаний залишок повертаiться. Порiвняно з вiдновлюваним акредитивом, коли банк виставляi револьверний акредитив, вiн та його клiiнт беруть на себе зобовтАЩязання щодо всiii суми, а не ii частини, яка стосуiться якогось певного перiоду. Таким чином, револьверний акредитив, що виник для задоволення потреб торгових партнерiв, даi змогу координувати поставки з використанням документарного акредитиву за операцiями, що передбачають вiдправки товарiв частинами.

Акредитив з червоною смугою. Згiдно з таким акредитивом авiзуючий або пiдтверджуючий банк здiйснюi авансування бенефiцiара (експортера) до надання визначених документiв. Ця спецiальна умова зазначаiться в акредитивi за вимогою заявника акредитива (покупця / iмпортера). Це не передплата, а угода, за якою постачальник (бенефiцiар) отримуi аванс вiд авiзуючого / пiдтверджуючого банку до вiдправки товарiв. Таким чином, покупець звертаiться з дорученням до банку-емiтента уповноважити авiзуючий / пiдтверджуючий банк на здiйснення платежу експортеру за товари до iхньоi вiдправки. Тому акредитив з червоною смугою можна характеризувати як джерело передвiдвантажувальних коштiв у формi:

позики вiд авiзуючого / пiдтверджуючого банку, яка надаiться бенефiцiару (експортеру);
платежу аплiканта (iмпортера).

РЖншими словами, аплiкант може взяти на себе всю вiдповiдальнiсть за надання авансу експортеру, сам при цьому не надаючи такого авансу. Ця роль вiдводиться авiзуючому / пiдтверджуючому банку проти забезпечення акредитива з червоною смугою.

Слiд також зазначити, що акредитиви з червоною смугою названо так тому, що на раннiх порах його застосування в нього вписувалося застереження, написане червоним чорнилом, тобто спецiальна умова. Сума, яку належить авансувати бенефiцiару за акредитивом iз червоною смугою, визначаiться аплiкантом такого акредитиву за погодженням iз банком-емiтентом. Ця сума може становити як 100% вiд суми акредитива, так i певний його вiдсоток.

Аплiкант також вирiшуi, як забезпечуiться позика, що надаiться авiзуючим / пiдтверджуючим банком бенефiцiару / експортеру, а саме:

шляхом простого письмового пiдтвердження бенефiцiара / експортера про те, що грошi будуть використанi виключно на закупiвлю товарiв для вiдвантаження iх згiдно з умовами акредитива (чистий акредитив iз червоною смугою);
шляхом письмовоi гарантii або застави, якi бенефiцiар повинен належним чином оформити та надати повний комплект документiв до авiзуючого / пiдтверджуючого банку у межах зазначеного в акредитивi перiоду (документарний акредитив з червоною смугою).

Позика, надана бенефiцiару авiзуючим / пiдтверджуючим банком, разом iз певним вiдсотком за користування нею повинна бути потiм повернена авiзуючому / пiдтверджуючому банку, але тiльки пiсля того, як бенефiцiар надасть документи, необхiднi для розкриття акредитива та якi повнiстю вiдповiдатимуть умовам акредитива. Однак якщо бенефiцiар не зможе надати такi документи i вiдповiдно не зможе отримати за цим акредитивом грошi, а вiдтак буде неспроможний повернути позику, то у такому випадку авiзуючий / пiдтверджуючий банк матиме право вимагати рефiнансування (з вiдсотком за позикою) вiд банку-емiтента. У свою чергу останнiй матиме право регресу вiдносно аплiканта акредитива. Таким чином, аплiкант нестиме вiдповiдальнiсть за всi витрати, що виникли у банку-емiтента, авiзуючого / пiдтверджуючого банку за акредитивом iз червоною смугою.

Таким чином, з усього сказаного вище, можна зрозумiти, що акредитивна форма розрахунку у мiжнароднiй торгiвлi i досить складним та багатогранним iнструментом здiйснення оплати за наданi товари та послуги. Але, незважаючи на це, даний iнструмент i досить дiiвим i вiдтак досить широко вживаним, особливо це характерно для практики мiжнародноi торгiвлi мiж краiнами з розвиненою економiкою. Для оптимiзацii розрахункiв за допомогою акредитивiв iснуi широкий спектр iх видiв, завдяки чому як експортер, так i iмпортер, можуть дiйти спiльноi згоди у виборi способу розрахунку.

1.2 Органiзацiя акредитивних форм розрахункiв

Правовою основою органiзацii розрахункiв по зовнiшньоекономiчних операцiях i мiжнароднi платiжнi угоди (платiжнi угоди i мiжнароднi конвенцii, а також торговi, кредитнi й iншi договори), норми внутрiшнього законодавства, а також систематизованi й унiфiкованi банкiвськi звичаi i норми мiжнародноi банкiвськоi практики, закрiпленi у вiдповiдних конвенцiях.

Серед рiзноманiтних форм розрахунку, що застосовуються у зовнiшньоекономiчнiй дiяльностi, акредитивна форма розрахункiв вимагаi самоi активноi участi банкiв у здiйсненнi розрахункiв i спрямована, головним чином, на захист iнтересiв продавця.

При здiйсненнi розрахункових операцiй у формi документарного акредитива банки та iхнi клiiнти повиннi керуватися тАЬУнiфiкованими правилами та звичаями для документарних акредитивiвтАЭ, розробленими та затвердженими Мiжнародною торговою палатою в редакцii вiд 1993 року, публiкацiя МТП №500 та чинним законодавством краiни, яке регулюi зовнiшньоекономiчну дiяльнiсть субтАЩiктiв господарськоi дiяльностi.

Унiфiкованi правила мiстять опис процедур, обов'язкiв, зобов'язань i технiчних термiнiв, що значно зменшуi труднiсть при спiвробiтництвi з закордонними органiзацiями. Проте, слiд зазначити, що зазначенi в унiфiкованих правилах процедури i обов'язковими для всiх учасникiв розрахункових операцiй, якщо вони не суперечать державним, федеральним або мiсцевим законам. Унiфiкованi правила по мiжнародних розрахунках приймаються Мiжнародною торговельною палатою в Парижi i редагуються нею з перiодичнiстю 8-10 рокiв. Редагування унiфiкованих правил i об'iктивною необхiднiстю, продиктованою швидким розвитком, особливо в останнi десятилiття, нових технологiй i засобiв зв'язку, нових видiв мiжнародних перевезень i т.п., що потребуi уточнення понять i термiнiв, що використовуються при розрахунках за допомогою акредитивiв.

Унiфiкованi правила i звичаi для акредитивiв складаються з 49 статей, що також пiдроздiляються на сiм роздiлiв: [16.C.122] загальнi

положення i визначення (статтi 1 - 5); види
акредитивiв i повiдомлення про них (статтi 7 - 12);
зобов'язання i вiдповiдальнiсть (статтi 13 - 19);
документи (статтi 20 - 38);
iншi положення (статтi 39 - 47);
трансферабельний акредитив (стаття 48);
переуступка виторгу (стаття 49).

Основнi положення, що визначаються унiфiкованими правилами i що стосуються роботи банкiв по акредитивах такi.

Насамперед, акредитив являi собою зобов'язання банку здiйснити оплату на користь експортера при дотриманнi останнiм всiх умов акредитива. З вищевикладеного випливаi, що банки повиннi з розумною стараннiстю перевiряти документи, що даються експортером iз метою визначення вiдповiдностi iхньоi форми й змiсту закладених в умовах акредитива. Вiдповiднiсть документiв умовам визначаiться банками винятково по iхнiх зовнiшнiх ознаках, банки не несуть нiякоi вiдповiдальностi за автентичнiсть i юридичне значення будь-яких документiв. У випадку, коли по зовнiшнiх ознаках документи не можна визнати цiлком вiдповiдним умовам акредитива, з банкiв автоматично знiмаiться зобов'язання проводити оплату цих документiв. Акредитив по своiй природi представляi угода, вiдособлена вiд договору, на якому вiн може бути заснований, i, отже, банки не зобов'язанi займатися такими договорами, навiть якщо в акредитивi i на такий договiр посилання. Своiчаснiсть одержання вiдшкодування, на яке маi право банк-платник, знаходиться пiд вiдповiдальнiстю банка-емiтента.

Таким чином, Унiфiкованими правилами i звичаями для акредитивiв передбачений повний перелiк дiй, що можуть або повиннi здiйснювати банки при обслуговуваннi ними розрахункiв у формi акредитива. Пiдвищена ж ступiнь вiдповiдальностi банкiв при цьому знижуiться жорсткими умовами в аспектi строкiв дiй банкiвських зобов'язань, а також в аспектi вимог до дотримання умови акредитива.

Слiд зазначити, що при обслуговуваннi акредитивноi форми розрахункiв по зовнiшньоторговельних угодах банки керуються ще одним комплексом мiжнародних нормативiв, зробленим Мiжнародною торговельною палатою, що регулюi базиснi умови постачання продукцii вiд експортера до iмпортера. Зазначенi нормативи в останнiй редакцii були випущенi в 1990 роцi за назвою тАЬинкотермс-90. Умови постачання продукцii закрiплюються продавцем i покупцем у договорi, а далi вiдбиваються на умовах акредитива за типологiiю, визначеною в зазначених правилах. При перевiрцi банком документiв i прийняттi ним рiшення про вiдповiднiсть iхнiм умовам акредитива, виконання експортером умов постачання продукцii iмпортеру визначаiться по транспортних документах, базуючись на положеннях, закрiплених у правилах "РЖнкотермс".

На сьогоднiшнiй день, вiдповiдно до чинного законодавства, iз метою забезпечення своiчасного i якiсного проведення розрахункiв по зовнiшньоторговельних контрактах, сторонами яких i суб'iкти пiдприiмницькоi дiяльностi Украiни, акредитивнi розрахунки повиннi здiйснюватися вiдповiдно до Унiфiкованих правил i звичаiв для акредитивiв. Вимоги унiфiкованих правил повиннi враховуватися суб'iктами пiдприiмницькоi дiяльностi при укладаннi контрактiв. У противному випадку такi зовнiшньоекономiчнi договори можуть бути у встановленому порядку визнанi недiйсними.

Як уже було зазначено, унiфiкованi правила в кожнiй окремiй краiнi приймаються до виконання в рамках норм нацiонального законодавства. У Украiнi основними нормативними документами, що регулюють мiжнароднi розрахунки, i такi:

Закон Украiни ВлПро банки i банкiвську дiяльнiстьВ».
Закон Украiни ВлПро порядок здiйснення розрахункiв в iноземнiй валютiВ».
Декрет Кабiнету Мiнiстрiв Украiни ВлПро систему валютного регулювання i валютного контролюВ».
Декрет Кабiнету Мiнiстрiв Украiни ВлПро тимчасовий порядок використання надходжень в iноземнiй валютiВ».
Указ Президента Украiни ВлПро додатковi заходи щодо удосконалення валютного регулюванняВ».
РЖнструкцiя Нацiонального банки Украiни ВлПро порядок здiйснення розрахункiв в iноземнiй валютi по експортно-iмпортних операцiях на умовах вiдстрочки платежiв або постачанняВ».

При здiйсненнi будь-якоi операцii комерцiйнi банки керуються, у першу чергу Законом тАЬПро банки i банкiвську дiяльнiсть". Вiдповiдно до статтi 3 цього закону, банки можуть здiйснювати розрахунки з доручення клiiнтiв, банкiв-кореспондентiв i вести iхнi рахунки. Стаття 32 визначаi, що банки здiйснюють розрахунки у формах, встановлених у мiжнароднiй банкiвськiй практицi.

Украiна як самостiйна держава встановлюi зовнiшньоторговельнi й iншi економiчнi зв'язки з закордонними краiнами через своi органи й уповноваженi органiзацii. Режим здiйснення валютних операцiй i пов'язаних iз ними мiжнародних розрахункiв на територii краiни, повноваження державних органiв i функцii банкiв i iнших кредитно-фiнансових установ Украiни, права й обов'язки суб'iктiв валютних вiдношень установлюються Декретом Кабiнету Мiнiстрiв тАЬПро систему валютного регулювання i контролю". Декрет вiдзначаi, що iдиним законним засобом платежу на територii Украiни, що приймаiться без обмежень, i валюта Украiни. Порядок вивозу, переказ i пересилка через кордон i за кордон резидентами i нерезидентами, розрахунки мiж ними в межах торгового обороту здiйснюються в iноземнiй валютi тiльки через уповноваженi банки, Для здiйснення валютних операцiй НБУ видаi генеральнi (на здiйснення валютних операцiй на весь перiод дii режиму валютного регулювання) i iндивiдуальнi (на здiйснення разових валютних операцiй) лiцензii. Здiйснення комерцiйними банками операцiй iз валютними цiнностями без одержання лiцензii призводить до застосування в такi банки санкцiй у видi штрафiв, або, при повторному виявленнi порушення, що розглядаiться, виключення iх iз Республiканськоi книги реiстрацii банкiв.

Мiжнароднi розрахунки по комерцiйних договорах здiйснюються уповноваженими банками, як правило, у ВКВ, а також у валютi з обмеженою конвертованiстю i розрахунковiй валютi клiрингових рахункiв, вiдповiдно до умов мiждержавних i мiжбанкiвських договорiв. Уповноваженi банки можуть здiйснювати мiжнароднi розрахунки у формi акредитива, iнкасо, банкiвського переказу й в iнших формах, що мають мiсце в мiжнароднiй банкiвськiй справi. Вибiр конкретноi iноземноi валюти i форми розрахункiв по зовнiшньоторговельних контрактах визначаiться угодою сторiн i фiксуiться в умовах контракту. Уповноваженi банки, що обслуговують експортно-iмпортнi операцii украiнських резидентiв, зобов'язанi:

- при вiдкриттi резиденту валютного рахунку протягом 3 днiв сповiстити про це державну податкову iнспекцiю по мiсцю реiстрацii резидента;

- надавати суб'iктам зовнiшньоекономiчноi дiяльностi своi реквiзити, як-от: а ) повна назва i поштова адреса;

б ) код ОКПБ, привласнений органами статистики за мiсцем перебування банку.

З метою контролю за виконанням резидентами правил проведення експортно-iмпортних операцiй державнi митнi органи щотижня надають в уповноваженi банки Украiни, зазначенi у вантажних митних декларацiях, реiстри вантажних митних декларацiй, на пiдставi котрих тi або iншi товари перетнули митний кордон Украiни. Уповноваженi банки на пiдставi аналiзу отриманих реiстрiв установлюють контроль за своiчасним надходженням резидентам виторгу в iноземнiй валютi за продукцiю, роботи (послуги), що були експортованi. Виторг резидентiв в iноземнiй валютi пiдлягаi зарахуванню на iхнi валютнi рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостi, але не пiзнiше 90 календарних днiв iз дати митного оформлення продукцii, що експортуiться. Перевищення зазначеного строку потребуi спецiального дозволу Нацiонального банки Украiни. У випадку не надходження валютного виторгу у встановленi строки уповноваженi банки в тижневий строк подають iнформацiю про це комiсiям при регiональних керуваннях НБУ по мiсцю реiстрацii резидентiв. Разом iз цим, пiсля закiнчення строку надходження виторгу в iноземнiй валютi через трьох тижня, що необхiдна резидентам для одержання iндивiдуального дозволу на перевищення цих строкiв, уповноваженi банки нараховують пеню з резидентiв за кожний день прострочення в розмiрi 0,3% вiд суми недоотриманого виторгу в iноземнiй валютi, перерахованоi по офiцiйному валютному курсi НБУ на день перерахунку i щомiсяця до 28 числа поточного мiсяця перераховують у Державний Бюджет Украiни суми нарахованоi пенi.

Регулювання зовнiшньоекономiчноi дiяльностi резидентiв, усiх напрямкiв дiяльностi комерцiйних банкiв i однiiю з найважливiших функцiй держави, монополiя виконання якоi на сучасному етапi розвитку суспiльства повинне знаходитися в руках держави. Внаслiдок особливоi значимостi для краiни зовнiшньоекономiчноi дiяльностi вiтчизняних пiдприiмств, ii регулюванню також повинно даватися особливе значення. Спрямованiсть чинного нацiонального законодавства по регулюванню розрахункiв по експортних операцiях на захист нацiональноi валюти, утримання ii курсу може характеризуватися тiльки з позитивноi сторони. Проте не всi засоби, що використовуються при цьому можуть бути оцiненi однозначно. Промова, у даному випадку, йде про покладання в адмiнiстративному порядку на комерцiйнi банки функцii органа, що контролюi дiяльнiсть своiх клiiнтiв. Зазначена ситуацiя суперечить нормальним умовам спiвробiтництва банку з клiiнтом, що визначаi необхiднiсть перегляду iснуючого положення.

Бiльшiсть мiжнародних розрахункiв проводяться в безготiвковiй формi, яка вiдрiзняiться якiстю, оперативнiстю проведення i невисокою вартiстю, що, у свою чергу, забезпечуi ефективнiсть функцiонування учасникiв операцiй. Ступiнь використання безготiвкових розрахункiв залежить як вiд рiвня розвитку товарно-грошових вiдношень, так i вiд особливостей банкiвськоi практики, грошовоi полiтики кожноi конкретноi держави. Але бiльшiсть мiжнародних платежiв здiйснюiться за допомогою безготiвкових розрахункiв.

Головною вiдмiннiстю мiжнародних розрахункiв i значне збiльшення ризику, що значною мiрою залежать як вiд вiдстанi, так i вiд iнформацiйних можливостей. Головну роль у проведеннi iдиноi валютноi полiтики граi Нацiональний банк як центральний банк краiни. На нього покладенi функцii по органiзацii мiжнародних розрахункiв держави. Вiн бере участь у розробцi зведеного платiжного балансу, представляi iнтереси краiни у вiдношеннях iз центральними банками iнших краiн i в мiжнародних валютно-фiнансових органiзацiях.

При проведеннi мiжнародних розрахункiв банки i iхнi клiiнти керуються такими принципами:

- платежi вiдбуваються пiсля вiдвантаження продукцii, надання послуг, виконання робiт або одночасно з ними (авансовi платежi, як правило, можливi по угодах i контрактам у спецiально обумовлених випадках);

- кошти клiiнтiв банку повиннi обов'язково зберiгатися на вiдповiдних рахунках, iз яких вiдбуваються всi розрахунки;

- платежi з рахунку повиннi проводитися по згодi платника (акцепт документiв), за винятком випадкiв оплати в безакцептному порядку, передбачених законодавством краiни;

- платежi проводяться за рахунок платника або кредиту банку, що даiться платнику;

- покупець може вiдмовитися вiд оплати розрахункових документiв тiльки при певних мотивах, що приймаються банком.

Для того, щоб мiж контрагентами не виникало протирiч, необхiдно визначити основнi валютно-фiнансовi i платiжнi умови розрахункiв: форми розрахункiв, засоби платежу, умови платежу, валюта цiни, валюта платежу. При цьому необхiдно розумiти, що iмпортер зацiкавлений у виплатi найменшоi суми валюти, прискореннi одержання товару i вiдстрочцi платежу з моменту його кiнцевоi реалiзацii, а експортер бажаi одержати всю суму валюти цiлком у найкоротший строк. Тому обов'язково потрiбно обмовляти в контрактi строки платежу.

Валютно-фiнансовi i платiжнi умови угод залежать вiд характеру економiчних i полiтичних вiдношень мiж краiнами, спiввiдношення сил контрагентiв, положення на конкретних товарних i грошових ринках, державних заходiв регулювання мiждержавних потокiв товарiв, послуг i капiталiв, вiдмiнностей у темпах iнфляцii в окремих краiнах, станi платiжних балансiв краiн, а також конкретних зовнiшньоторговельних угод i кредитних домовленостей.

Вместе с этим смотрят:

Активные операции коммерческих банков
Альфа-банк
Анализ деятельности коммерческого банка
Анализ доходов и расходов банка