Благотворительные организации
План
Вступ
I. Благодiйнi органiзацii: загальнi засади
1. поняття благодiйноi органiзацii
2. засади благодiйництва та благодiйницькоi дiяльностi
3. основнi напрямки благодiйницькоi дiяльностi
4. Законодавчi акти, що регулюють дiяльнiсть благодiйних органiзацiй
IРЖ. Благодiйнi органiзацii як юридичнi особи
1.Порядок виникнення та припинення дiяльностi благодiйних органiзацiй
а)порядок виникнення
б)засновники
в)статут благодiйних органiзацiй
г) порядок припинення дiяльностi
2. Статус благодiйних органiзацiй
3. Правоздатнiсть благодiйних органiзацiй
а)Права
б)Господарська i фiнансова дiяльнiсть
в)ОбовтАЩязки благодiйних органiзацiй
4. Органи управлiння благодiйними органiзацiями
РЖРЖРЖ. Органiзацiйно-правовi форми благодiйноi орагнiзацii
1. членська благодiйна орагнiзацiя
2. благодiйний фонд
3. благодiйна установа
4. iншi благодiйнi органiзацii
РЖV. Благодiйнi органiзацii в Украiнi
1. Благодiйнi органiзацii i держава
2.Проблеми, що спiткають благодiйнi органiзацii в сучасному суспiльствi Висновок
Список лiтератури
Вступ : важливiсть iснування та правильного правового регулювання благодiйних органiзацiй i неприбуткового сектора в Украiнi
За часiв Радянського Союзу стовiдсоткове удержавлення всього суспiльного життя зумовлювало неможливiсть iснування громадянського суспiльства, i, як наслiдок, нерозвинутий недержавний сектор, до якого вiдносяться i благодiйнi органiзацii.
У колишньому Радянському Союзi iснувало два види недержавних органiзацiй: однi перебували пiд контролем держави, а iншi стояли в незаконнiй опозицii до неi. Недержавнi органiзацii першого виду були офiцiйно визнаними громадськими обтАЩiднаннями, переважно соцiально-побутового або культурного характеру. РЖ хоча формально вони вважалися тАЬнеурядовимитАЭ, проте перебували пiд контролем держави, яка контролювала вирiшення бiльшостi кадрових питань та розподiл фiнансових ресурсiв.
Таким чином, серед громадян не iснувало традицii обтАЩiднання з власноi iнiцiативи для працi на загальний добробут та захист спiльних iнтересiв. З приходом незалежностi цi органiзацii дiстали дозвiл утворюватись i дiяти на законних пiдставах. Одночасно внаслiдок розпаду староi системи вiдбувся значний економiчний спад, була зруйнована державна iнфраструктура соцiальних служб. Здобувши свободу щодо створення i дiяльностi незалежних обтАЩiднань, було створено величезну кiлькiсть недержавних, в тому числi i благодiйних обтАЩiднань, якi намагалися, з одного боку, заповнити вакуум в громадськiй дiяльностi, а з другого- взяти на себе функцii, якi до цього виконувала держава.
Однак формування недержавних органiзацiй вiдбувалося несистемно i спонтанно. РЖ до сих пiр iснуi величезна кiлькiсть проблем у звтАЩязку з iх iснуванням та дiяльнiстю, в тому числi у сферi правового регулювання.
Цiлком очевидна необхiднiсть дiiвого неприбуткового сектора, який би заохотив громадян до участi в процесах управлiння громадським життям та полiпшення якостi свого життя. Так званий ВлтретiйВ», неприбутковий сектор у взаiмодii з державою та комерцiйним сектором складаi основу будь-якого демократичного суспiльства. Ось чому питання правого регулювання iснування та дiяльностi некомерцiйних органiзацiй i благодiйних утворень в тому числi i надзвичайно важливим для нашоi держави.
Благодiйнi органiзацii : загальнi засади
Поняття благодiйних органiзацiй
Вiдповiдно до закону Украiни тАЬПро благодiйництво та благодiйнi органiзацiiтАЭ, ми розумiiмо поняття благодiйнi органiзацii як:
благодiйна органiзацiя - це недержавна органiзацiя, головною метою дiяльностi якоi i здiйснення благодiйноi дiяльностi в iнтересах суспiльства або окремих категорiй осiб.
Благодiйна дiяльнiсть - безкорислива дiяльнiсть благодiйних органiзацiй, що не передбачаi одержання прибуткiв вiд цiii дiяльностi.
Благодiйництво - добровiльна безкорислива пожертва фiзичних та юридичних осiб у поданнi набувачам матерiальноi, фiнансовоi, органiзацiйноi та iншоi благодiйноi допомоги; специфiчними формами благодiйництва i меценатство i спонсорство.
Меценатство - добровiльна безкорислива дiяльнiсть фiзичних осiб у матерiальнiй, фiнансовiй та iншiй пiдтримцi набувачiв благодiйноi допомоги;
Спонсорство - добровiльна безприбуткова участь фiзичних та юридичних осiб у матерiальнiй пiдтримцi благодiйноi дiяльностi з метою популяризацii винятково свого iменi (назви), торговоi марки.
Засади благодiйництва та благодiйноi дiяльностi
Благодiйництво, благодiйна дiяльнiсть здiйснюються на засадах законностi, гуманностi, спiльностi iнтересiв i рiвностi прав ii учасникiв, гласностi, добровiльностi та самоврядування.
Дiяльнiсть благодiйникiв i благодiйних органiзацiй маi суспiльний характер, що не суперечить iх взаiмодii з органами державноi влади i не позбавляi права на отримання державноi пiдтримки.
Фiзичнi та юридичнi особи можуть займатися благодiйництвом разом з вiдповiдними благодiйними органiзацiями, зареiстрованими у встановленому законодавством порядку.
Президент Украiни, депутати, посадовi i службовi особи органiв державноi влади та органiв мiсцевого самоврядування, а також члени iх сiмей можуть займатися благодiйництвом i благодiйною дiяльнiстю тiльки в межах отриманих i задекларованих доходiв.
Основнi напрямки дiяльностi благодiйних органiзацiй
Благодiйництво, благодiйна дiяльнiсть здiйснюються у таких основних напрямах:
- сприяння практичному здiйсненню загальнодержавних, регiональних, мiсцевих та мiжнародних програм, що спрямованi на полiпшення соцiально-економiчного становища.
Це, зокрема, прийняття на себе частини турбот уряду, повтАЩязаних, наприклад, iз будiвництвом чи експлуатацiiю суспiльних будов, доглядом за памтАЩятниками чи здiйснення будь-якоi дiяльностi з приводу утримання паркiв, озер, прикрашення мiста i т.д.
- полiпшення матерiального становища набувачiв благодiйноi допомоги, сприяння соцiальнiй реабiлiтацii малозабезпечених, безробiтних, iнвалiдiв, iнших осiб, якi потребують пiклування, а також подання допомоги особам, якi через своi фiзичнi або iншi вади обмеженi в реалiзацii своiх прав i законних iнтересiв.
Спочатку така дiяльнiсть означала в основному розподiл грошей чи речей серед бiдних. Зараз, особливо коли держава бере на себе деяку долю турботи про це, благодiйнiсть стала бiльше означати надання послуг (створення адвокатського центру, органiзацiя заочноi освiти, надання допомоги в працевлаштуваннi, будiвництво житла для малозабезпечених, транспортнi послуги i т.д.).
- подання допомоги громадянам, якi постраждали внаслiдок стихiйного лиха, екологiчних, техногенних та iнших катастроф, у результатi соцiальних конфлiктiв, нещасних випадкiв, а також жертвам репресiй, бiженцям;
- сприяння розвитку науки i освiти, реалiзацii науково-освiтнiх програм, подання допомоги вчителям, вченим, студентам, учням.
Це, наприклад, допомога студентам, заохочення дослiджень, популяризацiя знань шляхом публiкацiй, семiнарiв, лекцiй i т.д.
Сприяння розвитку науки- це дiяльнiсть, спрямована на розвиток науки i поширення наукових знань: проведення наукових дослiджень, публiкацiя iх результатiв i т.д.
- сприяння розвитку культури, в тому числi реалiзацii програм нацiонально-культурного розвитку, доступовi всiх верств населення, особливо малозабезпечених, до культурних цiнностей та художньоi творчостi.
Наприклад, це управлiння театром, заохочення талантiв, виробництво фiльмiв, спонсорство фестивалiв, виставок та iнше.
- подання допомоги талановитiй творчiй молодi;
- сприяння охоронi i збереженню культурноi спадщини, iсторико-культурного середовища, пам'яток iсторii та культури, мiсць поховання;
- подання допомоги у розвитку видавничоi справи, засобiв масовоi iнформацii, iнформацiйноi iнфраструктури;
- сприяння розвитку природно-заповiдного фонду та природоохоронноi справи;
- сприяння розвитку охорони здоров'я, масовоi фiзичноi культури, спорту i туризму, пропагування здорового способу життя, участь у наданнi медичноi допомоги населенню та здiйснення соцiального догляду за хворими, iнвалiдами, одинокими, людьми похилого вiку та iншими особами, якi через своi фiзичнi, матерiальнi чи iншi особливостi потребують соцiальноi пiдтримки та пiклування.
Створення та експлуатацiя таких установ та органiзацiй, як лiкарнi, клiнiки, будинки престарiлих та iн. Також це профiлактичнi установи, наркологiчнi центри, банки кровi, притулки.
- сприяння захисту материнства та дитинства, подання допомоги багатодiтним та малозабезпеченим сiм'ям.
Благодiйна органiзацiя може одночасно займатися декiлькома видами благодiйноi дiяльностi. Конкретнi ii напрями визначаються благодiйниками i статутами (положеннями) благодiйних органiзацiй.
Законодавчi акти, що регулюють дiяльнiсть благодiйних органiзацiй
Вперше передбачив можливiсть створення органiзацiй, дiяльнiсть яких спрямована на задоволення та захист законних соцiальних, економiчних, творчих, вiкових, нацiонально-культурних, спортивних та iнших загальних iнтересiв громадян закон Украiни тАЬПро обтАЩiднання громадянтАЭ, прийнятий Верховною Радою 16 червня 1992 року. Однак цей законодавчiй акт та пiдзаконнi нормативно-правовi акти, що були прийнятi на його виконання, не ввели до правовоi термiнологii термiни тАЬблагодiйництвотАЭ та тАЬблагодiйна дiяльнiстьтАЭ.
Такi термiни вперше було застосовано Постановою Президii Верховноi Ради Украiни вiд 26 жовтня 1992 року тАЬПро благодiйнi фондитАЭ, iз змiнами та доповненнями. Одночасно цими актами вперше було дозволено юридичним особам, в тому числi нерезидентам, брати участь у створеннi та функцiонуваннi благодiйних фондiв, а отже в здiйсненнi безпосередньоi благодiйноi дiяльностi в Украiнi.
Також було прийнято велику кiлькiсть законодавчих актiв, якi стимулюють благодiйну дiяльнiсть в Украiнi, насамперед шляхи легального ii здiйснення в режимi пiльгового оподаткування обтАЩiктiв та субтАЩiктiв благодiйноi дiяльностi.
Це такi законодавчi та пiдзаконнi нормативно-правовi акти: Закон Украiни тАЬПро оподаткування прибутку пiдприiмствтАЭ вiд 28 грудня 1994 р., Указ Президента тАЬПро справляння податку на добавлену вартiсть з iмпортних товарiвтАЭ вiд 30 червня 1995 р., Постанова Кабiнету Мiнiстрiв Украiни тАЬПро впорядкування, приймання та розподiл гуманiтарноi допомогитАЭ вiд 24 липня 1993 р., Розпорядження Кабiнету Мiнiстрiв вiд 17 вересня 1993 року, що передбачаi звiльнення вiд ввiзного мита.
Законодавчим актом, який комплексно та майже цiлiсно розглядаi питання пiльгового оподаткування обтАЩiктiв i субтАЩiктiв благодiйноi дiяльностi i Указ Президента Украiни тАЬПро пiльги щодо оподаткування добровiльних пожертвувань юридичних та фiзичних осiбтАЭ вiд 21 серпня 1995 року.
Чинне законодавство про благодiйництво та благодiйнi органiзацii складаiться з Конституцii Украiни, Закону Украiни тАЬПро благодiйництво та благодiйнi органiзацiiтАЭ та iнших нормативно-правових актiв, що регулюють благодiйництво та благодiйну дiяльнiсть i якi вже були розглянутi вище.
Якщо мiжнародним договором Украiни встановленi iншi правила, нiж тi, що мiстяться в законодавствi Украiни про благодiйництво та благодiйнi органiзацii, то застосовуються правила мiжнародного договору, згода на обов'язковiсть яких надана Верховною Радою Украiни.
Законодавство про благодiйнi органiзацii в сферi оподаткування (як заохочення дiяльностi)
Пiльгове оподаткування обтАЩiктiв та субтАЩiктiв благодiйноi дiяльностi передбачено кiлькома законодавчими та пiдзаконними нормативно-правовими актами Украiни.
Це, перш за все Закон Украiни тАЬПро оподаткування прибутку пiдприiмствтАЭ вiд 28 грудня 1994 року, положеннями якого передбачено звiльнення вiд податку на прибуток пiдприiмств коштiв, матерiальних цiнностей та нематерiальних активiв, що надаються безкоштовно у виглядi безповоротноi фiнансовоi допомоги або добровiльних пожертвувань юридичних та фiзичних осiб, у тому числi нерезидентiв, на користь громадських та релiгiйних органiзацiй, фондiв та установ, метою дiяльностi яких не i одержання прибутку для здiйснення ними екологiчноi, оздоровчоi, аматорськоi, спортивноi, культурноi, освiтньоi, науковоi та благодiйноi дiяльностi, а також звiльнення вiд аналогiчного податку чотирьох вiдсоткiв балансового прибутку пiдприiмств у виглядi грошових коштiв, матерiальних цiнностей i нематерiальних активiв, що перераховуються такими пiдприiмствами до вищезгаданих фондiв, установ, органiзацiй для здiйснення ними екологiчноi, оздоровчоi, аматорськоi, спортивноi, культурноi, освiтньоi, науковоi та благодiйноi дiяльностi.
Досить ефективним для використання при звiльненнi вiд податку на добавлену вартiсть на iмпорт i Указ Президента Украiни тАЬПро справляння податку на добавлену вартiсть з iмпортних товарiвтАЭ вiд 30 червня 1995 р., що дозволив господарюючим субтАЩiктам, а отже i неприбутковим органiзацiям та благодiйним фондам, отримувати необхiднi для iх дiяльностi iмпортнi товари без справляння податку на добавлену вартiсть.
Постанова Кабiнету Мiнiстрiв тАЬПро впорядкування, приймання та розподiл гуманiтарноi допомогитАЭ вiд 24 липня 1993 р. передбачаi звiльнення обтАЩiктiв гуманiтарноi допомоги пiд час перемiщення через митний кордон Украiни вiд ввiзного мита. Однак застосування цього нормативного документа звужено вичерпним перелiком обтАЩiктiв, що визнаються ним як гуманiтарна допомога . Цей перелiк i вичерпним i може бути розширений в кожному конкретному випадку разовим дозволом.
Звiльнення вiд ввiзного мита також передбачено Розпорядженням Кабiнетом Мiнiстрiв Украiни вiд 17 вересня 1993 р. Щоправда, тiльки для звiльнення вiд такого мита приладiв, обладнання i запасних частин до них, матерiалiв для обладнання, реактивiв, зразкiв та матерiалiв для дослiдiв, а також науково-технiчноi лiтератури, що возиться в Украiну лише фiзичними i юридичними особами виключно для пiдтримки безприбутковоi науково-технiчноi дiяльностi науково-дослiдних установ i безпосередньо украiнських вчених.
Указ Президента тАЬПро пiльги щодо оподаткування добровiльних пожертвувань юридичних та фiзичних осiбтАЭ вiд 12 серпня 1995 комплексно та майже цiлiсно вирiшуi питання пiльгового оподаткування обтАЩiктiв та субтАЩiктiв благодiйноi дiяльностi. Саме для таких органiзацiй: громадських та релiгiйних, а також фондiв, установ та закладiв, метою дiяльностi яких не i одержання прибутку й доходи яких формуються виключно з добровiльних пожертвувань i членських внескiв та (або) бюджетних асигнувань i лише для здiйснення ними, передбаченоi статутними документами екологiчноi, оздоровчоi, культурноi, освiтньоi, науковоi та благодiйноi дiяльностi встановлено безподатковий режим одержання коштiв, матерiальних цiнностей та нематерiальних активiв, що надходять безкоштовно у виглядi безповоротноi фiнансовоi допомоги або добровiльних пожертвувань вiд iнших юридичних та фiзичних осi, у тому числi нерезидентiв. Такий пiльговий режим поширюiться на звiльнення коштiв, одержаних як добровiльнi пожертвування, вiд обовтАЩязкових платежiв до бюджетiв i внескiв до державних цiльових фондiв та обовтАЩязкового продажу на мiжбанкiвському валютному ринку надходжень в iноземнiй валютi, а також на звiльнення товарiв вiд обкладання податками на добавлену вартiсть, акцизним збором та ввiзним митом пiд час перемiщення таких товарiв через митний кордон Украiни.
Що стосуiться одержувачiв благодiйноi допомоги фiзичних осiб, то зазначених Указом, з сукупного доходу, одержуваного такими фiзичними особами протягом календарного року, включаються суми добровiльних пожертвувань, одержаних як в грошовiй, так i в натуральнiй формi, незалежно вiд iх розмiру.
Щоправда, цей указ не звiльнив вiд обкладання податками на добавлену вартiсть обороти з безкоштовноi передачi товарiв (робiт, послуг), включаючи iмпортнi, на користь фiзичних осiб, а також не вирiшив питання звiльнення вiд ввiзного мита товарiв, що закуповуються за кордоном на власнi кошти неприбуткових органiзацiй.
Благодiйних органiзацiй в Украiнi як юридичнi особи
Благодiйнi органiзацii в Украiнi i юридичними особами i тому надiляються правами, якi мають юридичнi особи.
Юридичними особами визнаються органiзацii, якi мають вiдокремлене майно, можуть вiд свого iменi набуВнвати майнових i особистих немайнових прав, нести обов'язВнки, бути позивачами i вiдповiдачами в судi, арбiтражному судi або в третейському судi.
3 цього визначення можна видiлити такi iстотнi ознаки юридичноi особи:
1. Органiзацiйна iднiсть.
Юридична особа тАФ це не окремий громадянин (фiзична особа), а колективне утворенВння, певним чином органiзований колектив людей (органiзаВнцiя).
Органiзацiйна iднiсть виявляiться у певнiй iiрархii, спiвпiдпорядкованостi органам управлiння, що складають його структуру, в чiткiй регламентацii вiдносин мiж його учасниками. Завдяки цьому, стаi можливим перетворити бажання великоi кiлькостi учасникiв у iдину волю юридичноi особи в цiлому, а також узгоджено виразити цю волю зовнi.1
Благодiйнi органiзацii мають вiдповiдну структуру, iх органiзацiйна iднiсть закрiплюiться в установчих документах благодiйних органiзацiй.
2.Майнова вiдокремленiсть
Кожна юридична особа маi своi майно, вiдокремлене, по-перше, вiд майна членiв даноi органiзацii; по-друге, вiд майна держави чи автономного утворення, територiальноi громади; по-третi, вiд майна iнших органiзацiй.
Благодiйнi органiзацii мають у своiй власностi або в оперативному управлiннi вiдокремлене майно. У власностi благодiйноi органiзацii можуть перебувати рухоме i нерухоме майно, матерiальнi та нематерiальнi активи, кошти, а також iнше майно, придбане на законних пiдставах. Благодiйна органiзацiя маi право здiйснювати вiдносно майна та коштiв, якi знаходяться у ii власностi, будь-якi угоди, що не суперечать ii статутним цiлям та законодавству Украiни.
Зовнiшнiй прояв майнова вiдокремленiсть знаходить у наявностi самостiйного баланса i смети.
3. Виступ у цивiльному оборотi вiд свого iменi.
Кожна юриВндична особа маi своi найменування (iм'я). Вiд свого iменi воВнна набуваi майнових та особистих немайнових прав i несе обов'язки, вступаючи в рiзнi цивiльно-правовi вiдносини з iншими органiзацiями та громадянами. РЖншi особи можуть дiяти вiд iменi юридичноi особи тiльки за ii згодою.
РЖснують обовтАЩязковi вимоги щодо найменування благодiйних органiзацiй. Воно повинно мiстити вказiвки на органiзацiйно-правову форму та характер дiяльностi, тобто мету дiяльностi благодiйноi органiзацii, наприклад, благодiйного фонда.
Благодiйнi органiзацii, назви яких було зареiстровано у встановленому законом порядку, мають виключне право його використання.
Мiсцезнаходженням благодiйноi органiзацii вважаiться мiсце його державноi реiстрацii, якщо у вiдповiдностi до закону установчими документами не встановлено iнше.
З поняттям мiсцезнаходження юридичноi особи повтАЩязано здiйснення дiй, що тягнуть за собою певнi юридичнi наслiдки. Зокрема, це мiсце виконання ряду договiрних зобовтАЩязань.
4. Здатнiсть нести самостiйну майнову вiдповiдальнiсть.
Здатнiсть органiзацii вiд свого iменi брати участь у цивiльних правовiдносинах,
самостiйно набувати майнових i особистих немайнових прав i нести обов'язки зумовлюi i самостiйну майнову вiдповiдальнiсть юридичноi особи за своiми зобов'язаннями. НевиконанВння або неналежного виконання зобов'язання боржником вiн повинен вiдшкодувати кредиторовi завданi збитки. Формою цивiльно-правовоi вiдповiдальностi юридичних осiб i також неустойка тАФ визначена законом або договором грошова сума, яку боржник повинен сплатити кредиторовi у разi невикоВннання або неналежного виконання зобов'язання, зокрема у разi прострочення виконання.
Юридична особа вiдповiдаi за своiми зобов'язаннями наВнлежним iй (закрiпленим за нею) майном, на яке за ст.7 ЗакоВнну Украiни "Про власнiсть", ст. 32 ЦК Украiни та iншими акВнтами законодавства може бути звернено стягнення.
5. Здатнiсть бути позивачем або вiдповiдачем у судi, арбiтВнражному чи третейському судi.
Широка участь юридичних осiб у майнових та особистих немайнових вiдносинах, можливiсть покладення на них цивiльно-правовоi вiдповiВндальностi за порушення зобов'язань, заподiяння майновоi шкоди iншим особам спричинюють потребу в захистi поруВншених цивiльних прав, а у зв'язку з цим i необхiднiсть зверВннення з позовом до суду, арбiтражного чи третейського суду. РЖншими словами, юридична особа стаi стороною-позивачем або вiдповiдачем у цивiльному, арбiтражному процесi або треВнтейському розглядi цивiльного спору.
Всi зазначенi ознаки юридичноi особи взаiмозумовленi i мають розглядатися в iдностi, сукупностi, бо лише разом вони розкривають суть юридичноi особи. До ознак юридичноi особи iнодi вiдносять право органiзацii мати рахуВннок у банку, круглу печатку тощо. Але цi ознаки не i iстотниВнми, вони другоряднi, похiднi. Адже коли органiзацiя створена i вже iснуi як юридична особа, то вона за законом повинна звернутися до установи банку iз заявою про вiдкриття рахунВнку для зберiгання своiх коштiв i проведення безготiвкових розрахункiв з iншими органiзацiями. Цей обов'язок стаi вже елементом цивiльноi правосуб'iктностi органiзацii як юридичноi особи.2
Порядок виникнення i припинення благодiйних органiзацiй
Порядок виникнення благодiйних органiзацiй
Благодiйна органiзацiя набуваi права юридичноi особи з моменту ii державноi реiстрацii.
Державна реiстрацiя всеукраiнських та мiжнародних благодiйних органiзацiй здiйснюiться Мiнiстерством юстицii Украiни, а мiсцевих благодiйних органiзацiй, а також вiддiлень (фiлiй, представництв) всеукраiнських, мiжнародних благодiйних органiзацiй тАУ вiдповiдними мiсцевими органами виконавчоi влади.
Для державноi реiстрацii благодiйноi органiзацii подаються такi документи: заява засновникiв (засновника) чи iх уповноважених, статут (положення), протокол установчих зборiв (з'iзду, конференцii), вiдомостi про засновникiв (засновника) та органи управлiння благодiйноi органiзацii, вiдомостi про мiсцевi вiддiлення (фiлii, представництва) благодiйноi органiзацii, документ, що засвiдчуi сплату коштiв за державну реiстрацiю.
Орган, який здiйснюi державну реiстрацiю, може проводити перевiрку вiдомостей, що мiстяться в поданих документах. За результатами розгляду заяви приймаiться рiшення про державну реiстрацiю або вiдмову в державнiй реiстрацii. Пiсля державноi реiстрацii благодiйноi органiзацii засновникам (засновнику) видаiться свiдоцтво про реiстрацiю за зразком, встановленим Кабiнетом Мiнiстрiв Украiни.
Зареiстрована благодiйна органiзацiя вноситься до реiстру благодiйних органiзацiй, що ведеться органом, який здiйснюi державну реiстрацiю, з присвоiнням вiдповiдного номера. Порядок ведення реiстру встановлюiться Кабiнетом Мiнiстрiв Украiни.
Данi реiстру щодо благодiйних органiзацiй, якi зареiстрованi Мiнiстерством юстицii Украiни, оприлюднюються в офiцiйних виданнях.
Благодiйна органiзацiя зобов'язана пiсля отримання свiдоцтва про державну реiстрацiю у мiсячний термiн стати на облiк у податкових органах за ii мiсцезнаходженням.
Благодiйнiй органiзацii може бути вiдмовлено у реiстрацii. Зокрема, при порушеннi встановленого законом Украiни ВлПро благодiйництво та благодiйнi органiзацiiВ» та iншими нормативно-правовими актами Украiни порядку створення благодiйноi органiзацii або наявнiсть ранiше зареiстрованоi благодiйноiорганiзацii пiд такою ж назвою i пiдставою для вiдмови у державнiй реiстрацii.
Не може вважатися пiдставою для вiдмови в державнiй реiстрацii благодiйноi органiзацii надання iй юридичноi адреси громадянином за мiсцем його проживання.
Рiшення про вiдмову в державнiй реiстрацii благодiйноi органiзацii може бути оскаржене у судовому порядку вiдповiдно до законодавства Украiни.
Засновники благодiйних органiзацiй
Засновниками благодiйноi органiзацii можуть бути громадяни Украiни, iноземнi громадяни, особи без громадянства, якi досягли 18 рокiв, а також юридичнi особи незалежно вiд форм власностi.
Органи державноi влади та органи мiсцевого самоврядування, а також державнi i комунальнi пiдприiмства, установи, органiзацii Украiни, що фiнансуються з бюджету, не можуть бути засновниками благодiйноi органiзацii.
Засновники благодiйноi органiзацii на загальних зборах (з'iздi, конференцii) приймають рiшення про заснування благодiйноi органiзацii, затверджують статут формують орган управлiння органiзацiiю, заслуховують звiти наглядовоi ради щодо контролю за цiльовим використанням коштiв i майна благодiйноi органiзацii, вирiшують iншi питання, що вiдносяться до iх компетенцii.
Статут (положення) благодiйноi органiзацii
Благодiйна органiзацiя дii на пiдставi статуту (положення).
У статутi (положеннi) зазначаються:
- назва, мiсцезнаходження, статус та органiзацiйно-правова форма благодiйноi органiзацii;
- предмет, цiлi, завдання та основнi форми благодiйноi дiяльностi;
- порядок утворення i дiяльностi органiв управлiння благодiйноi органiзацii;
- джерела фiнансування та порядок використання майна i коштiв благодiйноi органiзацii;
- порядок внесення змiн до статуту (положення) благодiйноi органiзацii;
- порядок реорганiзацii або лiквiдацii благодiйноi органiзацii, використання ii майна i коштiв у разi припинення дiяльностi;
- умови i порядок прийняття в члени благодiйноi органiзацii та вибуття з неi;
- права i обов'язки членiв благодiйноi органiзацii.
До статуту (положення) можуть включатися iншi положення, пов'язанi з особливостями дiяльностi благодiйноi органiзацii.
Статут (положення) благодiйноi органiзацii не повинен суперечити законодавству Украiни.
Припинення дiяльностi благодiйних органiзацiй
При настаннi передбачених у законi обставин юридична органiзацiя припиняi свою дiяльнiсть.
Юридична особа припиняiться шляхом лiквiдацii або реорганiзацii (злиття, подiлу або приiднання).
Злиття маi мiсце тодi, коли двi або бiльше юридичнi особи обтАЩiднуються в одну нову i при цьому припиняють своi iснування.
Приiднання - це форма реорганiзацii, за якоi одна юридична особа включаiться до складу iншоi юридичноi особи, яка продовжуi iснувати далi, але вже в бiльшому масштабi. Приiднувана органiзацiя припиняi свою дiяльнiсть.
Подiл означаi, що на базi однiii юридичноi особи виникаi двi або бiльше юридичних осiб, а ця перша припиняiться. При видiленнi немаi припинення юридичноi особи, з ii складу лише видiляiться нове соцiальне утворення, яке надiляiться правами юридичноi особи.
Своiрiдною формою реорганiзацii юридичних осiб i iх перетворення. Суть перетворення полягаi в тому, що на основi юридичноi особи створюiться нова органiзацiя, яка маi iнший профiль, цiлi дiяльностi, структуру тощо, але приймаi всi активи i пасиви попередника. 3
При злиттi i подiлi юридичних осiб майно (права i обов'язки) переходить до нововиниклих юридичних осiб. При приiднаннi юридичноi особи до iншоi юридичноi особи ii майно (права i обов'язки) переходить до останньоi. Майно переходить в день пiдписання передаточного балансу, якщо iнше не передбачене законом або постановою про реорганiзацiю. Особливiстю реорганiзацii благодiйних органiзацiй як юридичних осiб i те, що благодiйна органiзацiя не може бути реорганiзована в юридичну особу, метою дiяльностi якоi i одержання прибутку. Реорганiзацiя благодiйноi органiзацii здiйснюiться за рiшенням ii вищого органу управлiння вiдповiдно до вимог статуту (положення).
РЖншою формою припинення дiяльностi i лiквiдацiя благодiйноi органiзацii. Лiквiдацiя благодiйноi органiзацii здiйснюiться в установленому законодавством порядку. При лiквiдацii благодiйна органiзацiя припиняi свою дiяльнiсть без правонаступництва, тобто переходу прав та обовтАЩязкiв до iнших осiб. Для здiйснення рiшення про лiквiдацiю благодiйноi органiзацii створюiться лiквiдацiйна комiсiя.
Статус благодiйних органiзацiй
Благодiйнi органiзацii в Украiнi мають рiзний статус. Зокрема, вiдповiдно до закону Украiни тАЬПро благодiйництво та благодiйнi органiзацiiтАЭ благодiйнi органiзацii утворюються i дiють за територiальним принципом i подiляються за своiм статусом на всеукраiнськi,
мiсцевi та мiжнароднi.
До всеукраiнських благодiйних органiзацiй належать благодiйнi органiзацii, дiяльнiсть яких поширюiться на територiю всiii Украiни та якi мають своi вiддiлення (фiлii, представництва) в бiльшостi областей Украiни.
До прикладiв всеукраiнських благодiйних органiзацiй можна вiднести, наприклад, такi органiзацii як:
1.тАЬФонд милосердя i здоровтАЩя УкраiнитАЭ . Метою цього фонду i утворення в суспiльствi iдеалiв гуманiзму i милосердя, привернення уваги громадян до найгострiших проблем життя, надання соцiальноi та медичноi допомоги престарiлим, хворим, iнвалiдам, захист iхнiх законних iнтересiв i прав.
Засновниками цього фонду i Украiнське товариство Червоного Христа, Украiнська рада профспiлок та iншi громадськi органiзацii Украiни.
2. Украiнський фонд культури
Був створений у 1987 роцi. Здiйснюi дiяльнiсть по розвитку та пiдвищенню рiвня культури в Украiнi: наприклад, проведення виставок митцiв, заснування премiй (засновано премii iменi В. Винниченко, Нечуя-Левицького), органiзацiйне сприяння проведенню культурних заходiв та iн.
3. Всеукраiнське товариство тАЬПросвiтатАЭ iменi Т.Г, Шевченка, вiдоме своiю дiяльнiстю по сприянню розвитку культури, науки, освiти. Наукове товариство також здiйснюi активну публiцистичну дiяльнiсть.4
До мiсцевих належать благодiйнi органiзацii, дiяльнiсть яких поширюiться на територiю вiдповiдного регiону або адмiнiстративно-територiальноi одиницi.
Нажаль i до сьогоднi бiльшiсть благодiйних органiзацiй розташованi у великих мiстах, здебiльшого у столицi - централiзованiсть i вiдставання периферii також залишилось у спадок вiд Радянських часiв.5
До мiжнародних належать благодiйнi органiзацii, дiяльнiсть яких поширюiться на територiю Украiни i хоча б однiii iншоi держави.
В Украiнi дii велика кiлькiсть мiжнародних благодiйних органiзацiй.
1.Серед них найбiльшим, мабуть, i фонд тАЬВiдродженнятАЭ, який
фiнансуiться вiдомим меценатом Джоржем Соросом. Цей фонд належить до мережi фундацiй Джорда Сороса, яка складаiться з нацiональних та регiональних фондiв бiльше, нiж у 30 краiнах свiту, переважно в Центральнiй, Схiднiй РДвропi та на територii колишнього Радянського Союзу. Фонд тАЬВiдродженнятАЭ був заснований у 1990 роцi. Спiльна мета всiii мережi фундацiй Джоржа Сороса- освiтнi, соцiальнi i правничi iнiцiативи, що спрямованi на розвиток та утвердження вiдкритого суспiльства. Завданням безпосередньо фонду тАЬВiдродженнятАЭ i фiнансово, органiзацiйно сприяти становленню демократичного, вiдкритого суспiльства в Украiнi шляхом пiдтримки важливих для його розвитку громадських iнiцiатив. Фонд фiнансуi проекти та програми, що сприяють вiдродженню нацiональноi культури й демократичноi освiти, розбудови громадянського суспiльства.
Приорiтети фонду встановлюються Правлiнням та Програмними радами, до складу яких входять авторитетнi громадськi дiячi, фахiвцi в тих галузях, у яких фонд здiйснюi свою дiяльнiсть : громадянське суспiльство, культура, освiта, державне управлiння, охорона здоровтАЩя тощо.6
2.РЖншим прикладом мiжнародноi благодiйноi органiзацii i Мiжнародна
органiзацiя тАЬДiти ЧорнобилятАЭ. На вiдмiну вiд мiжнародного фонду тАЬВiдродженнятАЭ, ця органiзацiя була створена в Украiнi, i вже потiм у своi дiяльностi охопила iншi держави, здебiльшого Бiлорусiю, Росiю та iн.
3.Мiжнародний благодiйних фонд тАЬДуховна спадщинатАЭ . Метою
дiяльностi цiii органiзацii i виявлення жертв репресивноi полiтики Радянськоi влади. Здiйснюi дiяльнiсть по розшуку в архiвах, друку спискiв втАЩязнiв, залучаючи iсторiю i лiтературу, документально пiдтверджуючи iхнi бiографii.
Зареiстрованi всеукраiнськi та мiжнароднi благодiйнi органiзацii мають право створювати вiддiлення, фiлii, а також представництва в порядку, встановленому Кабiнетом Мiнiстрiв Украiни.
Територiя дiяльностi благодiйноi органiзацii визначаiться вiдповiдно до ii статуту (положення).
Правоздатнiсть благодiйних органiзацiй
Як суб'iкт майнових та особистих немайноВнвих вiдносин благодiйна органiзацiя надiляiться цивiльною право-дiiздатнiстю.У юридичноi особи право-дiiздатнiсть виникають водночас, тому в законi (ст 26 ЦК Украiни) йдеться лише по цивiльну правоздатнiсть юридичноi особи. Якiй за змiстом тотожна цивiльна дiiздатнiсть. Правоздатнiсть благодiйноi органiзацii виникаi з моменту ii державноi реiстрацii. В цей самий момент виникаi i цивiльна дiiздатнiсть благодiйноi органiзацii, тобто здатнiсть своiми дiями набувати цивiльних прав i створювати для себе цивiльнi обовтАЩязки.
Правоздатнiсть юридичноi особи i спецiальною: вона маi правоздатнiсть вiдповiдно до встановлених цiлей ii дiяльностi (ч.1 ст 26 ЦК Украiни).
Права благодiйних органiзацiй
Благодiйнi органiзацii несуть цивiльнi права, що вiдповiдають цiлям iх дiяльностi, передбаченоi в установчих документах, i нести повтАЩязанi з цiiю дiяльнiстю обовтАЩязки.
Благодiйнi органiзацii не мають отримувати прибуток в якостi основноi мети дiяльностi. Мета дiяльностi i предмет мають бути визначенi в установчих документах. Взагалi, правоздатнiсть благодiйних органiзацiй i спецiальною, оскiльки вони можуть здiйснювати лише тi дii, якi вiдповiдають метi iх дiяльностi i передбаченi в установчих документах.
Благодiйнi органiзацii можуть здiйснювати один чи декiлька видiв дiяльностi, що не забороненi законом.
Основнi напрямки дiяльностi благодiйних органiзацiй вже розглядали вище. А безпосереднiми формами здiйснення благодiйноi дiяльностi суб'iктами благодiйництва, вiдповiдно до закону Украiни тАЬПро благодiйництво та благодiйнi органiзацiiтАЭ i:
надання одноразовоi фiнансовоi, матерiальноi та iншоi допомоги;
систематичноi фiнансовоi, матерiальноi та iншоi допомоги;
фiнансування конкретних цiльових програм;
допомоги на основi договорiв (контрактiв) про благодiйну дiяльнiсть;
дарування або дозволу на безоплатне (пiльгове) використання об'iктiв власностi;
дозволу на використання своii назви, емблеми, символiв;
подання безпосередньо допомоги особистою працею, послугами чи передачi результатiв особистоi творчоi дiяльностi;
прийняття на себе витрат по безоплатному, повному або частковому утриманню об'iктiв благодiйництва;
iнших заходiв, не заборонених законом.
Здiйснення благодiйними органiзацiями благодiйноi дiяльностi у виглядi надання конкретних послуг (виконання робiт), що пiдлягають обов'язковiй сертифiкацii або лiцензуванню, допускаiться пiсля такоi сертифiкацii або лiцензування в установленому законодавством Украiни порядку.
З метою здiйснення благодiйноi дiяльностi благодiйнi органiзацii мають право:
- самостiйно вирiшувати питання про подання благодiйноi допомоги ii набувачам, використовувати цiльовi пожертвування, що подаються благодiйниками на реалiзацiю благодiйноi програми згiдно з умовами цього пожертвування;
- утворювати вiдповiдно до законодавства Украiни своi вiддiлення, фiлii, представництва;
- об'iднуватися у спiлки, асоцiацii та iншi об'iднання, що створюються на добровiльнiй основi i сприяють виконанню статутних завдань;
- обмiнюватися iнформацiiю та спецiалiстами з вiдповiдними органiзацiями зарубiжних краiн;
- органiзовувати збiр благодiйних пожертвувань та внескiв вiд фiзичних та юридичних осiб, iноземних держав та мiжнародних органiзацiй;
- постiйно визначати форми, об'iкти, суб'iкти i обсяги благодiйноi допомоги;
- вiдкривати рахунки (у нацiональнiй та iноземнiй валютах) в установах банкiв;
- засновувати засоби масовоi iнформацii, пiдприiмства i органiзацii, займатися видавничою дiяльнiстю;
- бути членом iнших благодiйних органiзацiй;
- мати власну символiку, яка пiдлягаi державнiй реiстрацii у порядку, визначеному Законом Украiни "Про об'iднання громадян" ( 2460-12 ) для реiстрацii символiки об'iднань громадян;
- популяризувати своi iм'я (назву), символiку;
- мати iншi права згiдно з законодавством Украiни.
Господарська та фiнансова дiяльнiсть благодiйних органiзацiй
Надзвичайно важливим i питання про здiйснення господарськоi та фiнансовоi дiяльностi благодiйними органiзацiями. Благодiйнi органiзацii можуть займатись господарською дiяльнiстю лише настiльки, наскiльки це необхiдно для досягнення цiлей, для яких були створенi цi благодiйнi органiзацii. Благодiйна органiзацiя користуiться самостiйнiстю у питаннях прийняття господарських рiшень, визначення умов оплати працi працiвникiв апарату благодiйноi органiзацii, використання власних фiнансових та матерiальних ресурсiв вiдповiдно до вимог законодавства.
Зокрема, благодiйнi органiзацii можуть:
- здiйснювати виробництво товарiв i послуг, що приносять i вiдповiдаi цiлям, для яких було створено цi благодiйнi органiзацii;
- отримання для реалiзацii цiннi папери, майновi та немайновi права;
- учать в господарських товариствах та товариствах на вiрi в якостi вкладника.
Законодавчо обмеженi права на здiйснення деякими благодiйними органiзацiями пiдприiмницькоi дiяльностi ними самими. Також встановленi обмеження на участь благодiйних органiзацiй в господарських товариствах i товариствах на вiрi. Можуть встановлюватись обмеження на деякi види дiяльностi, якими не вправi займатися благодiйнi органiзацii. Наприклад, вони не можуть бути фiнансовими агентами. Також передбачаiться право засновника благодiйноi органiзацii, органiв мiсцевого самоуправлiння а також органами, якими було зареiстровано благодiйнi органiзацii, припиняти пiдприiмницьку дiяльнiсть цих органiзацiй, якщо вона здiйснюiться на шкоду основнiй дiяльностi, передбаченiй статутом, тобто тимчасово припиняти цю дiяльнiсть. Зокрема: використання благодiйними органiзацiями благодiйних пожертвувань не на благодiйнi цiлi, а на здiйснення пiдприiмницькоi дiяльностi. 7
Благодiйна органiзацiя облiковуi на окремих банкiвських рахунках кошти для господарськоi та благодiйноi дiяльностi як в нацiональнiй, так i в iноземнiй валютах.
Порядок вiдкриття та ведення банкiвських рахункiв благодiйних органiзацiй встановлюiться Нацiональним банком Украiни.
Фiнансова дiяльнiсть благодiйноi органiзацii здiйснюiться вiдповiдно до вимог законодавства Украiни. Фiнансова дiяльнiсть, спрямована на благодiйництво, не розглядаiться як пiдприiмницька або iнша прибуткова дiяльнiсть.
Надходження благодiйноi органiзацii вiд фiнансовоi дiяльностi спрямовуються виключно на благодiйництво i забезпечення господарськоi дiяльностi у розмiрах та порядку, передбачених законом Украiни тАЬПро благодiйництво та благодiйнi органiзацiiтАЭ
У власностi благодiйноi органiзацii можуть перебувати рухоме i нерухоме майно, матерiальнi та нематерiальнi активи, кошти, а також iнше майно, придбане на законних пiдставах.
Благодiйна органiзацiя маi право здiйснювати вiдносно майна та коштiв, якi знаходяться у ii власностi, будь-якi угоди, що не суперечать ii статутним цiлям та законодавству Украiни.
Джерела формування майна та коштiв благодiйноi органiзацii передбаченi ст 19 закону Украiни тАЬПро благодiйництво та благодiйнi органiзацii. Це, зокрема: внески засновникiв (засновника) та iнших благодiйникiв; благодiйнi внески i пожертвування, що мають цiльовий характер (благодiйнi гранти), наданi фiзичними та юридичними особами в грошовiй та натуральнiй формi; надходження вiд проведення благодiйних кампанiй по збору благодiйних пожертвувань, благодiйних масових заходiв, благодiйних лотерей та благодiйних аукцiонiв з реалiзацii майна та пожертвувань, якi надiйшли вiд благодiйникiв; доходи вiд депозитних вкладiв та вiд цiнних паперiв, надходження вiд пiдприiмств, органiзацiй, що перебувають у власностi благодiйноi органiзацii;
ОбовтАЩязки благодiйноi органiзацii
Отож, були розглянутi права, якi маi благодiйна органiзацiя. Але якщо субтАЩiкт цивiльних правовiдносин маi права, то вiн маi i цивiльнi обовтАЩязки. Такi обовтАЩязки благодiйних органiзацiй передбаченi законом Украiни тАЬПро благодiйництво та благодiйнi органiзацiiтАЭ, зокрема, в статтi 14: Благодiйна органiзацiя зобов'язана забезпечити виконання статутних завдань, вiльний доступ до своiх звiтiв, документiв про господарську та фiнансову дiяльнiсть. Засновники та працiвники благодiйноi органiзацii не мають права отримувати матерiальних переваг i додаткових коштiв у зв'язку iз своiм становищем в цiй органiзацii, крiм тих, що передбаченi законом тАЬПро благодiйництво та благодiйнi органiзацiiтАЭ.
Органи управлiння благодiйними органiзацiями
Вищим органом управлiння благодiйноi органiзацii i колегiальний орган (загальнi збори, з'iзд, конференцiя), який здiйснюi своi повноваження згiдно iз статутом (положенням) благодiйноi органiзацii.
До компетенцii вищого органу управлiння благодiйноi органiзацii належать затвердження статуту (положення) благодiйноi органiзацii, внесення змiн до нього, обрання виконавчого та контрольного органiв благодiйноi органiзацii, затвердження
благодiйних програм, визначення основних напрямiв дiяльностi благодiйноi органiзацii, прийняття рiшень про реорганiзацiю та лiквiдацiю благодiйноi органiзацii i вирiшення iнших питань, що передбаченi статутом (положенням) про благодiйну органiзацiю.
Виконавчим органом благодiйноi органiзацii i правлiння (комiтет). Повноваження правлiння (комiтету) визначаються статутом (положенням) благодiйноi органiзацii. Для забезпечення поточноi дiяльностi благодiйноi органiзацii призначаiться адмiнiстративно-виконавчий орган на чолi з президентом (директором), повноваження якого визначаються статутом (положенням).
Розпорядчi та контролюючi функцii в благодiйнiй органiзацii здiйснюi наглядова рада, персональний склад якоi визначаiться засновниками (засновником).
Члени виконавчого органу благодiйноi органiзацii, крiм президента (директора), не одержують заробiтну плату за свою роботу в цьому органi. Витрати, обумовленi виконанням статутних обов'язкiв у цих органах, можуть бути вiдшкодованi за рахунок
коштiв благодiйноi органiзацii за рiшенням правлiння (комiтету).
На працiвникiв апарату благодiйноi органiзацii поширюiться законодавство Украiни про працю, соцiальне забезпечення i соцiальне страхування.
Якщо брати за приклад мiжнародний фонд Джоржа Сороса тАЬВiдродженятАЭ, то такими органами управлiння i стратегiчне правлiння i наглядова рада. Стратегiчне правлiння на чолi з директором i виконавчим органом. Його повноваження визначаються статутом фонду тАЬВiдродженнятАЭ. Зокрема, Правлiння визначаi приорiтети дiяльностi фонду, формуi стратегiю дiяльностi всiii органiзацii. Розпорядчi та наглядовi функцii здiйснюi наглядова рада, персональний склад якоi визначаiться Джоржем Соросом, який i засновником даноi мережi благодiйних органiзацiй, або його представниками у данiй державi.8
Юридичнi форми благодiйних орагнiзацiй
У статтi 6 закону Украiни тАЬПро благодiйництво та благодiйнi органiзацiiтАЭ передбачаються такi органiзацiйно-правовi форми благодiйних органiзацiй:
членська благодiйна органiзацiя;
благодiйний фонд;
благодiйна установа;
iншi благодiйнi органiзацii (фундацii, мiсii, лiги тощо).
Конкретна органiзацiйно-правова форма благодiйних органiзацiй визначаiться засновниками (засновником).
Членська благодiйна органiзацiя
Учасниками таких организацiй можуть бути лише фiзичнi особи (громадяни). При цьому вони не мають нi речових, нi зобовтАЩязальних прав на майно таких юридичних осiб. РЖнакше кажучи, громадяни як члени благодiйних органiзацiй не набувають вiд участi в них нiяких майнових доходiв та вигiд, а також не вправi витребувати повернення членських вкладiв, пожертвувань та iншого майна, переданого ними благодiйнiй органiзацii.
Благодiйнi органiзацii i власниками свого майна i не несуть вiдповiдальностi за зобовтАЩязанням своiх членiв,так само, як останнi не вiдповiдають за зобовтАШязаннями цих органiзацiй. Доходи вiд iх дiяльностi надходять iх учасникам (засновникам). Але вони не можуть розподiлятися мiж членами чи засновниками благодiйних органiзацiй, а поступають на потреби цих органiзацiй.
Юридичним особами та власниками свого майна можуть визнаватися як окремi ланки таких органiзацiй, так i органiзацiя в цiлому.
Як власники майна благодiйнi оганiзацii беруть участь в майновому оббiгу, але виключно для досягнення поставлених завдань, для яких створювалась дана благодiйна органiзацiя. Але про це вже зазначалося вище.
Благодiйний фонд
Це один iз видiв благодiйних органiзацiй, його статус маi ряд особливостей. Це вiдносно новий вид юридичних осiб, особливiстю якого i та обставина, що ця органiзацiя не заснована на членствi учасникiв.Крiм того, фонд i власником свого майна, на яке у його засновникiв вiдсутнi будь-якi права.
- засновниками благодiйного фонда не можуть виступати органи державноi влади та мiсцевого самоврядування, а також державнi та мунiципальнi унiтарнi пiдприiмства, державнi та мунiципальнi установи;
- благодiйнi фонди не можуть брати участь в господарськiй дiяльностi спiльно з iншими особами;
- вищий орган благодiйного фонда i колегiальним i члени цього органу управлiння виконують цi обовтАЩязки добровiльно;
В якостi вищого органа управлiння благодiйного фонду може бути не бiльше одного працiвника його виконавчих органiв. Члени вищого органа управлiння благодiйного фонду i його посадовi особи не мають права займати штатнi посади в адмiнiстрацii комерцiйноi чи некомерцiйноi органiзацii, учасником яких i цей фонд.
До компетенцii вищого органу благодiйного фонду вiдноситься:
Змiна статуту;
Утворення виконавчих та контрольно-ревiзiйних органiв та дострокове припинення iх повноважень;
Затвердження благодiйних програм;
Затвердження рiчного плану бюджету та його рiчного звiту;
Прийняття рiшень про створення комерцiйних та некомерцiйних органiзацiй, про участь в таких органiзацiях, вiдкриття фiлiалiв, представництв.
Отож, фонд не маi фiксованого членства i його учасники не можуть прямо брати участь в управлiннi його справами. Таким чином, засновники фонду вимушенi довiряти його керiвним органам в тому, що стосуiться використання фонду. Для того, щоб уникнути зловживань, введено двi такi важливi вимоги: по-перше, створення пiклувальноi ради, що контролюi дiяльнiсть фонду та його посадових осiб, i по-друге, фонд зобовтАЩязаний здiйснювати свою дiяльнiсть публiчно.
Учасниками (засновниками) фонду можуть бути громадяни та юридичнi особи. Фонд i власником свого майна, а його засновники(учасники), не несуть вiдповiдальностi за його зобовтАЩязаннями. Майно фонду, що залишаiться пiсля його лiквiдацii не пiдлягаi розподiленню мiж кредиторами.
Благодiйна та суспiльна корисна дiяльнiсть фондiв потребуi постiйних матерiальних витрат, якi неможливо фiнансувати при вiдсутностi членських вкладiв, бо фонд не маi фiксованого членства. Тому фонди у окремих випадках можуть здiйснювати пiдприiмницьку дiяльнiсть як безпосередньо, так i через господарськi товариства, якi створюються з цiiю метою.
У першому випадку пiдприiмницька дiяльнiсть фонду маi вiдповiдати суспiльно корисним цiлям, для яких було створено цей фонд.
У другому випадку фонд може створювати господарськi товариства чи брати участь у iх дiяльностi, яка напряму може бути i не повтАЩязана з його основними завданнями.
Але фонд може створювати лише господарськi товариства, а не iншi види комерцiйних органiзацiй, а отриманi вiд участi в них доходи можуть бути використанi лише за цiльовим призначенням.
Благодiйна установа
Це неурядова та некомерцiйна органiзацiя, створена для реалiзацii передбачених законодавством цiлей шляхом здiйснення благодiйноi в iнтересах суспiльства чи окремих категорiй осiб.
Засновником благодiйноi установи може виступати лише iнша благодiйна органiзацiя.
Цiлями благодiйноi установи i:
- соцiальна пiдтримка та захист громадян, включаючи покращення матерiального становища малозабезпечених, соцiальну реабiлiтацiю безробiтних, iнвалiдiв та iнших осiб, якi в силу своiх фiзичних чи iнтелектуальних особливостей не можуть самостiйно реалiзовувати своi права та законнi iнтереси;
- пiдготовка населення до подолання наслiдкiв стихiйного лиха, екологiчноi, промисловоi та iнших катастроф, попередженню нещасних випадкiв;
- надання допомоги потерпiлим в результатi стихiйного лиха, екологiчних, промислових чи iнших катастроф, соцiальних, нацiональних, релiгiйних конфлiктiв, жертвам репресiй, бiженцям та вимушеним переселенцям;
- сприяння змiцненню дружби, мира та згоди мiж народами, попередження соцiальних, нацiональних, релiгiйних конфлiктiв;
- сприяння змiцненню престижу та ролi родини в суспiльствi;
- сприяння захисту материнства, дитинства, батькiвства;
- сприяння дiяльностi у сферi освiти, науки, культури, мистецтва, просвiти, духовному розвитку особистостi;
- сприяння дiяльностi у сферi профiлактики та охорони здоровтАЩя громадян, а також пропаганди здорово способу життя, покращення морально-психiчного стану громадян;
- сприяння дiяльностi у сферi фiзичноi культури та масового спорту;
- охорона навколишнього середовища та захист тварин;
- охорона та належне утримання будiвель, обтАЩiктiв та територiй, що мають iсторичне, культурне, природне значення та мiсць поховання.
Благодiйнi органiзацii вправi займатися дiяльнiстю по залученню ресурсiв та веденню внереалiзацiйних операцiй.
Благодiйна установа не може брати участь у господарських товариств спiльно з iншими особами.
Обмежено використання коштiв благодiйними установами, зокрема:
- не може використовувати засоби та своi майно для пiдтримки полiтичних партiй, рухiв, груп та компанiй;
- на фiнансування благодiйних програм може бути направлено не менше 80% доходiв вiд внереалiзацiйних операцiй та програм, що надiйшли за фiнансовий рiк;
- не вправi використовувати на оплату працi адмiнiстративно-управлiнського персоналу бiльше 20% фiнансових коштiв, що використовуються протягом року;
- бiльше 80% благодiйних пожертвувань мають бути використанi на благодiйнi цiлi протягом року;
- майно установи, яким вона вправi самостiйно розпоряджатися не може бути передано власнику установи на бiльш вигiдних умовах, нiж для iнших осiб;
Джерела формування майна благодiйноi установи:
Кошти та майно, передане власниками;
Благодiйнi пожертвуваннями, в тому числi тi, що носять цiльовий характер, наданi громадянами та юридичним особами в грошовiй та натуральнiй формi;
Доходи вiд внереалiзацiйних операцiй, включаючи доходи вiд цiнних паперiв;
Надходження вiд дiяльностi по залученню ресурсiв;
Доходи вiд дозволеноi законом та передбаченоi статутом пiдприiмницькоi дiяльностi;
Доходи вiд дiяльностi господарських товариств, заснованих установ;
Праця добровольцiв;
РЖншi, не забороненi законом джерела.
Управлiння благодiйними установами також маi своi особливостi- обовтАЩязкове створення колегiального вищого органа управлiння. Обмежена можливiсть участi членiв вищого управлiння в замiщеннi штатних посад в адмiнiстрацii комерцiйних i некомерцiйних органiзацiй, засновником яких i благодiйна установа.
Як виняток, майно благодiйних органiзацiй не передаiться власнику, а використовуiться на благодiйнi цiлi в порядку, встановленому статутом чи за рiшенням лiквiдацiйноi комiсii.9
ОбтАЩiднання юридичних осiб (асоцiацii та союзи)
Благодiйнi органiзацii, в тому числi i установи можуть добровiльно обтАЩiднуватись в асоцiацii (союзи) цих органiзацiй. Асоцiацiя некомерцiйних органiзацiй являiться некомерцiйною органiзацiiю.
Члени асоцiацii (союзу) зберiгають свою самостiйнiсть та права юридичноi особи. Асоцiацiя не вiдповiдаi за зобовтАЩязаннями своiх членiв. Члени асоцiацii несуть субседiарну вiдповiдальнiсть за ii зобовтАЩязаннями у розмiрi та порядку, передбаченими установчими документами асоцiацii.
Благодiйнi органiзацii i держава
Законом Украiни тАЬПро благодiйництво та благодiйнi органiзацiiтАЭ також врегульовано вiдносини мiж благодiйною органiзацiiю та державною(ст. 23-25). Тому я не можу обминути це питання в своiй роботi .
Держава в особi ii органiв влади гарантуi i забезпечуi захист передбачених законодавством Украiни прав та iнтересiв фiзичних i юридичних осiб - учасникiв благодiйництва та благодiйноi дiяльностi.
Втручання органiв державноi влади, органiв мiсцевого самоврядування та iх посадових осiб у дiяльнiсть благодiйних органiзацiй, як i втручання благодiйних органiзацiй у дiяльнiсть органiв державноi влади та органiв мiсцевого самоврядування забороняiться.
Держава законодавчо охороняi права благодiйних органiзацiй : особи, виннi у порушеннi законодавства про благодiйництво та благодiйнi органiзацii, несуть вiдповiдальнiсть вiдповiдно до законiв Украiни.
В Украiнi проводяться заходи по заохочення благодiйницькоi дiяльностi. Наприклад, 18.09.2000 року було прийнято Постанову Кабiнету Мiнiстрiв №1491 тАЬПро загальнодержавний огляд меценатства та спонсорстватАЭ.
Метою цiii програми було створення належних умов, якi сприятимуть благодiйництву та вiдродженню традицiй меценатства в духовному життi народу, звернення уваги суспiльства на проблеми сьогодення, наданню допомоги малозабезпеченим верствам населення, а також популяризацii благодiйноi дiяльностi, яка направлена на захист громадян похилого вiку, iнвалiдiв, материнства i дитинства, розвитку культури i спорту, охорону та збереження культурноi спадщини.
Ця програма проводиться щорiчно на регiональних та загальнодержавному рiвнях.
Попереднiм розглядом, пiдготовкою питань, поданих для регiонального огляду будуть займатись регiональнi органiзацiйнi комiтети. На державному рiвнi цi документи розглядатиме Органiзацiйних комiтет з пiдготовки та проведення загальнодержавного огляду меценатства i спонсорства.10
Проблеми, що спiткають благодiйнi органiзацii в сучасному суспiльствi
Благодiйнi органiзацii, як i увесь неприбутковий сектор в цiлому потребують пiдтримки як у своiму функцiонуваннi i розвитку, так i в створеннi загального клiмату в суспiльствi ,який би iм дав змогу успiшно дiяти. Ось тi сфери, якi вимагають особливоi уваги:
- Функцiонування i розвиток
- Формування головноi мети i стратегii
Багатьом благодiйним i некомерцiйним органiзацiям в цiлому властива короткострокова орiiнтацiя, яка i наслiдком iснуючоi полiтичноi та економiчноi нестабiльностi;
Часто благодiйнi органiзацii не мають чiткого уявлення про те, як найкраще обрати та органiзувати наглядовi та дорадчi органи, а також розподiлити мiж ними ролi та функцii;
Благодiйнi органiзацii часто створюються ентузiастами, якi i фахiвцями в своiй галузi, але не в управлiннi органiзацiiю. Щоб вирiшити це питання, керiвникам органiзацiй потрiбно пройти пiдготовку в галузях органiзацiйноi структури i розвитку, управлiння та розвитку людських ресурсiв, стратегiчного планування, iнформацiйних систем, проектного i фiнансового менеджменту, управлiння грантами, моноторiнгу;
Так само, як i у питаннi управлiння, тут бракуi спецiальних знань;
- Етика, звiтнiсть i саморегуляцiя;
- Комунiкацiя та iнформацiя
Благодiйнi органiзацii нерiдко дiють в iнформацiйному вакуумi. Часто неможливо дiзнатися,що було вже зроблено у цiй галузi iншими благодiйними органiзацiями, державою чи комерцiйним сектором;
- Обмiн досвiдом та спiвпраця
Багато благодiйних органiзацiй побоюються тiсноi спiвпрацi з iншими органiзацiями, оскiльки вбачають у них конкурентiв на отримання обмежених донорських коштiв. Крiм того, вони остерiгаються втратити самостiйнiсть;
- Загальний клiмат
Необхiдно пiдтримувати розвиток законодавства у цiй сферi, а також вдосконалювати вже iснуюче законодавство.;
- Узгодження дiяльностi з державним та дiловим сектором
На державному рiвнi та в дiлових колах потрiбно досягати розумiння тiii позитивноi ролi, яку вiдiграi неприбутковий сектор у громадянському суспiльствi, а також користi, яку можуть принести благодiйны органiзацii та неприбутковий сектор в цiлому державному та приватному сектору;
- Культура соцiальноi вiдповiдальностi та фiлантропii
РД досить нерозвиненою сьогоднi, оскiльки благодiйнi органiзацii здебiльшого покладаються на фiнансування з-за кордону або намагаються вижити без фiнансування взагалi;
РЖснуi потреба у нормах етики та вiдповiдальностi, яка б поширювалася на весь сектор. Без встановлення та дотримання цих норм весь сектор може втратити довiру громадян;
- РЖнформування громадськостi
Слiд надавати громадянам, державi та дiловому сектору бiльше iнформацii про позитивну роль благодiйних органiзацiй та неприбуткового сектора в суспiльствi.
Висновок
В моiй роботi я розглянула питання правового регулювання благодiйних органiзацiй як юридичних осiб: поняття, загальнi засади, порядок створення та припинення, дiiздатнiсть i юридичнi форми благодiйних органiзацiй.
Отож, благодiйна органiзацiя - недержавна органiзацiя, головною метою дiяльностi якоi i здiйснення благодiйноi дiяльностi в iнтересах суспiльства або окремих категорiй осiб.
Благодiйна органiзацiя i юридичною особою i маi всi ознаки, властивi юридичнiй особi: вiдокремлене майно, може вiд свого iменi набуВнвати майнових i особистих немайнових прав, нести обов'язВнки, бути позивачами i вiдповiдачами в судi, арбiтражному судi або в третейському судi.
Як суб'iкт майнових та особистих немайноВнвих вiдносин благодiйна органiзацiя надiляiться цивiльною право-дiiздатнiстю.Правоздатнiсть юридичноi особи i спецiальною: вона маi правоздатнiсть вiдповiдно до встановлених цiлей ii дiяльностi. Благодiйнi органiзацii набуваi права юридичноi особи з моменту ii державноi реiстрацii , а припиняють в порядку реорганiзацii або лiквiдацii. Вони мають чiтко визначене законом Украiни тАЬПро благодiйництво та благодiйнi органiзацiiтАЭ коло прав i обовтАЩязкiв. У сферi господарськоi та фiнансовоi дiяльностi законодавством накладаються значнi обмеження.
Розрiзняють такi основнi органiзацiйно-правовi форми дiяльностi благодiйних установ: членська благодiйна органiзацiя, благодiйний фонд, благодiйна установа, iншi благодiйнi органiзацii (фундацii, мiсii, лiги тощо).
Отож, треба зазначити, що питання правового регулювання iснування i дiяльностi благодiйних органiзацiй, якi належать до так званого тАЬтретьоготАЭ, неприбуткового сектору i надзвичайно важливим и проблемним для Украiни. Оскiльки лише державний, комерцiйний та неприбутковий сектор у спiвпрацi можуть забезпечити iснування стабiльноi, демократичноi, правовоi держави i громадянського суспiльства.
Список лiтератури
- Цивiльний кодекс Украiни, 18.07.1989
- Закон Украiни тАЬПро благодiйництво та благодiйницькi органiзацiiтАЭ вiд 16.09.1997
3.тАЭЦивiльне право УкраiнитАЭ пiд редакцiiю О.В Дзери, Н.С. Кузнiцовоi, Киiв, 2000р.
4.тАЭНекоммерческие фонды и ораганизации: правовые аспектытАЭ О.Г. Дрокин, А.А. Игнатенко, С.В Изотова, С.Н Мовчан, Н.С. Невменова, Москва, 1997
5.тАЬКак создать благотворительную организацию и управлять еютАЭ Брюс Р. Хопкинс
6.тАЬО благотворительной и некоммерческой деятельноститАЭ под ред. Вербицкого, Москва 1992 год
7.тАЬВiтчизнатАЭ№ 3-4, 1999 рiк. Микола Дейчакiвський: тАЬГромадянське суспiльство i недержавнi органiзацiiтАЭ
8. тАЬВiтчизнатАЭ №3-4, 1998 рiк
9. тАЬВiсник законодавства УкраiнитАЭ №42, 2000рiк тАЬЗагальнодержавний огляд меценатства: коментар до Постанови КМУ вiд 28.09.2000тАЭ
10. тАЬВiсник законодавства УкраiнитАЭ №47. 2000 рiк
- тАЬРегулирование правового статуса некоммерческих организаций в гражданских кодексах миратАЭ от.ред. К.Ньюмен
1 тАЬГражданское правотАЭ под ред. Ю.К.Толстого, А.П. Сергеева.
2 ВлЦивiльне право УкраiниВ» пiд ред. О.В. Дзери, Н.С.Кузнiцовоi
3ВлЦивiльне право УкраiниВ» пiд ред. О.В.Дзери та Н.С.Кузнiцовоi
4 ВлВiтчизнаВ» березень-квiтень 1998 року
5 ВлВiтизнаВ» 3-4 1999 року, Микола Дейчакiвський ВлГромадянське суспiльство i недержавнi органiзацiiВ»
6 ВлВiсник законодавства УкраiниВ» № 42, 2000 рiк
7 ВлНекоммерческие фонды и организации: правовые аспектыВ» О.Г.Дрокин, А.А Игнатенко, С.В Изотова,
С.Н Мовчан, Н.С Невменова
8 ВлВiсник законодавства УкраiниВ» № 47 ,2000 рiк.
9 ВлО благотворительной и некоммерческой деятельностиВ», составитель- Вербицкий. Москва, 1992 год
10 ВлВiсник Законодавства УкраiниВ» №42, 2000 рiк
Вместе с этим смотрят:
Валютные ценности как объекты гражданских правВещные праваВиды сделокВозмездное оказание услуг