Нотариат

Змiст

	Вступ ................................................	3
	Глава 1. Права та обовтАЩязки нотарiуса .....................	8
	Глава 2. Органiзацiя дiяльностi нотарiальних органiв i посадових осiб, на яких покладено обовтАЩязок вчиняти нотарiальнi дii ....................................	32
	Глава 3. Компетенцiя нотарiальних органiв i посадових осiб щодо вчинення нотарiальних дiй ....................	56
	Закiнчення ............................................	68
	Список використаних джерел та лiтератури  ................	73

Вступ

Виникнення i розвиток приватноi власностi вимагали правового забезпечення рiзних угод щодо цiii власностi, ii переходу за спадщиною, а також посвiдчення iнших обставин, якi мали значення для реалiзацii субтАЩiктивних цивiльних прав. Тому виникнення нотарiату було обумовлено певними обтАЩiктивними закономiрностями розвитку цивiлiзованого суспiльства.

Нотарiат виник як iнститут цивiльного права ще за часiв республiки у Стародавньому Римi. Тодi в Римi вже iснували службовi особи тАФ писцi, в обовтАЩязки яких входило ведення судових журналiв, рiзних записiв публiчно-правового характеру. Крiм цих службових писцiв, у багатих римлян домашнiми секретарями працювали приватнi писцi, якi вели дiлову переписку та оформляли рiзнi юридичнi угоди. РЗх називали нотарiусами (вiд лат. nota тАФ знак, позначка), бо вони користувалися стенографiчними значками для швидкого запису.

Подальший розвиток цивiльного обороту викликав у Римi появу табелiонiв, яких можна назвати родоначальниками сучасного нотарiату. Будучи особами вiльноi професii, вони стягували за вчинення нотарiальних дiй винагороду, розмiр якоi встановлювався державою. Табелiони складали судовi папери, а також посвiдчували рiзнi угоди. Процесуальний порядок iх посвiдчення був настiльки досконало розроблений, що гарантував iхню законнiсть i виключав будь-яку можливiсть оспорювання справжностi угод, бо законнiсть посвiдчення повинна була бути пiдтверджена ще й судом.

Нотарiуси завжди вiдiгравали значну роль у суспiльному життi краiн. РЗхня дiяльнiсть стосувалася дуже важливого аспекту iснування людей тАФ iхньоi власностi. Тому особа нотарiуса завжди була оточена ореолом таiмничостi i поваги. Це були люди, сповненi почуття людськоi та професiйноi гiдностi. РЖ зараз професiя нотарiуса i однiiю з престижних i важливих.

У нашiй краiнi за роки радянськоi влади нотарiат втратив своi значення, позаяк було скасовано приватну власнiсть на землю, на засоби виробництва. Серед правоохоронних органiв вiн посiдав останнi мiсце, бо його дiяльнiсть в основному стосувалася людини, ii власностi, ii прав та iнтересiв. Людинi з вищою юридичною освiтою працювати в нотарiальнiй конторi було непрестижно: низька заробiтна платня, непристосованi для роботи примiщення, вiдсутнiсть необхiдних технiчних засобiв, нецiкава робота, бо 70% нотарiальних дiй тАФ це засвiдчення вiрностi копiй документiв, тодi як у краiнах iз розвиненою правовою системою цi дii складають всього 7тАФ10%.

Нинi в системi органiв, якi здiйснюють правоохоронну функцiю, важливе мiсце належить саме нотарiатовi. Його роль, значення, авторитет невпинно зростають iз розвитком нашоi державностi, що обумовлюiться новими економiчними вiдносинами, виникненням приватноi власностi на засоби виробництва, на землю. Особливо це стосуiться пiдприiмницькоi дiяльностi, повтАЩязаноi з оформленням i реiстрацiiю договорiв, створенням рiзних форм власностi та угод щодо цiii власностi. Це спричинило виникнення великоi кiлькостi угод, ранiше невiдомих нашому законодавству, ускладнило iх посвiдчення. Вiдтак виникла потреба в детальному подальшому регулюваннi нотарiальних дiй, пiдвищеннi квалiфiкацii нотарiусiв та iхньоi вiдповiдальностi тАФ адже саме вiд якостi роботи нотарiальних органiв залежить правильне функцiонування цивiльного обороту в господарствi, ефективнiсть захисту майнових прав i законних iнтересiв громадян i юридичних осiб.

Нотарiат в Украiнi тАФ це система органiв i посадових осiб, на яких покладено обов'язок посвiдчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти iншi нотарiальнi дii, передбаченi законом, з метою надання iм юридичноi вiрогiдностi (ст. 1 Закону Украiни "Про нотарiат").

Це поняття мiстить в собi субтАЩiктивну та обтАЩiктивну сторони дiяльностi нотарiату, а також мету вчинення нотарiальних дiй.

СубтАЩiктивна сторона поняття вказуi на систему нотарiальних органiв, до якоi входять державнi нотарiальнi контори, державнi нотарiальнi архiви, приватнi нотарiуси. Крiм того, в населених пунктах, де немаi нi державних, нi приватних нотарiусiв, деякi нотарiальнi дii мають право вчиняти уповноваженi на це особи мiсцевих рад. Нотарiальнi дii за кордоном вчиняють консульськi установи Украiни, а у випадках, передбачених законом, тАФ дипломатичнi представництва Украiни. Вiдповiдно до ст. 40 Закону Украiни "Про нотарiат" посвiдчення заповiтiв i доручень може вчинятися вiдповiдними посадовими особами. Наприклад, головними лiкарями, iх заступниками по медичнiй частинi або черговими лiкарями, директорами i головними лiкарями будинкiв для престарiлих та iнвалiдiв, капiтанами морських суден, начальниками експедицiй та iн. Таке посвiдчення прирiвнюiться до нотарiального посвiдчення i маi на метi забезпечити в невiдкладних життiвих ситуацiях вчинення цих нотарiальних дiй.

ОбтАЩiктивна сторона поняття нотарiату вказуi на повноваження нотарiальних органiв i посадових осiб стосовно кола тих дiй, що iх вони вiдповiдно до Закону Украiни "Про нотарiат" можуть вчиняти. При цьому вчинення передбачених законом нотарiальних дiй не повинно викликати спору, бо предметом нотарiальноi дiяльностi i справи, в яких вiдсутнiй спiр про право цивiльне i якщо в процесi вчинення нотарiальноi дii такий спiр виникаi, то вiн пiдлягаi вирiшенню в органах суду чи арбiтражного суду, а сама нотарiальна дiя в такому разi зупиняiться до набуття рiшенням законноi сили.

Отже, нотарiус посвiдчуi безспiрнi права та безспiрнi факти, в наявностi яких вiн може упевнитися безпосередньо або на пiдставi вiдповiдних документiв, а також вчиняi iншi дii, спрямованi на юридичне пiдтвердження та закрiплення цивiльних прав, щоб запобiгти iх можливому порушенню в майбутньому. i

Завданням нотарiату i забезпечення захисту та охорони власностi, прав i законних iнтересiв фiзичних та юридичних осiб, сприяння у змiцненнi законностi та правопорядку, попередження правопорушень.

Отже, можна видiлити три основнi завдання, що iх виконуi нотарiат. Перше завдання тАФ захист i охорона власностi, прав i законних iнтересiв фiзичних та юридичних осiб. Нотарiальнi органи в основному виконують правоохоронну функцiю, але нотарiальна дiяльнiсть може бути засобом захисту прав, наприклад, у разi вчинення виконавчих написiв, протестiв векселiв, посвiдчення неоплати чекiв. Виконання цього завдання буде ефективним, якщо воно реалiзуватиметься вiдповiдно до процесуальних норм, установлених Законом Украiни "Про нотарiат", який гарантуi захист прав та охоронюваних законом iнтересiв громадян i органiзацiй при вчиненнi нотарiальних дiй. Порушення цих процесуальних норм веде до недiйсностi нотарiального акту.

Дii, що iх вчиняють нотарiальнi органи, забезпечують захист i охорону важливих прав та iнтересiв громадян i органiзацiй, якi повтАЩязанi з iхнiм буттям, iснуванням, дiяльнiстю, бо стосуються iхнiх майнових прав та гарантування подальшоi реалiзацii iнших суттiвих прав громадян.

Виконуючи функцiю контролю за законнiстю в цивiльному оборотi, нотарiат реалiзуi своi друге завдання тАФ змiцнення законностi i правопорядку. Вчиняючи певну нотарiальну дiю, нотарiус чи посадова особа пiдтверджуi цим законнiсть i достовiрнiсть вчинюваноi нотарiальноi дii та запобiгаi в майбутньому можливим порушенням прав та iнтересiв осiб, якi звернулися до нотарiуса чи посадовоi особи.

Отож, пiдтверджуючи законнiсть i достовiрнiсть нотарiальноi дii, нотарiус виконуi i третi завдання тАФ запобiгаi можливим правопорушенням. Так, скажiмо, якщо нотарiальна дiя, за вчиненням якоi звернулися заiнтересованi особи, не вiдповiдаi законовi, нотарiус вiдмовить у ii вчиненнi, запобiгши в такий спосiб правопорушенням i можливим негативним наслiдкам для цих осiб.

Завдання запобiгання правопорушенням виконуiться також через правовi консультацii, розтАЩяснення наслiдкiв вчинення нотарiальноi дii.

Виходячи з завдань, що iх виконують нотарiальнi органи, можна зробити висновок, що сутнiсть нотарiальноi дiяльностi полягаi в посвiдченнi та пiдтвердженнi певних прав i фактiв, у юридичному закрiпленнi цивiльних прав iз метою запобiгання можливим порушенням або i засобом захисту вже порушених прав.

Глава 1. Права та обовтАЩязки нотарiуса

Нотарiус тАФ це посадова особа, на яку покладено обовтАЩязок вчиняти нотарiальнi дii. Нотарiус, незалежно вiд того, чи i вiн державним, чи приватним, вчиняi нотарiальнi дii вiд iменi держави, яка надала йому повноваження iх вчиняти. Водночас нотарiус несе особисту вiдповiдальнiсть за вчинення нотарiальних дiй.

3 переходом Украiни до ринковоi економiки, становленням iнституту приватноi власностi, з посиленням правового регулювання господарських вiдносин роль нотарiату невпинно зростатиме, а значить, зростатиме престиж цiii професii. 3 огляду на це законодавство передбачило пiдвищенi вимоги до посади нотарiуса, що дасть можливiсть пiднести професiйний рiвень останнього i позитивно впливатиме на якiсть вчинюваних нотарiальних дiй (ст. 3 Закону Украiни "Про нотарiат").

Нотарiусом може бути тiльки громадянин Украiни, тому втрата ним громадянства Украiни або виiзд за межi Украiни на постiйне проживання i однiiю з пiдстав анулювання свiдоцтва про право на заняття нотарiальною дiяльнiстю.

Нотарiус повинен мати вищу юридичну освiту. Це свiдчить про пiдвищенi вимоги до посади нотарiуса, бо старе законодавство в окремих випадках дозволяло обiймати посаду нотарiуса i особам, якi не мали вищоi юридичноi освiти, якщо вони принаймнi впродовж трьох рокiв працювали за спецiальнiстю юриста, а також особам, якi навчалися на останнiх курсах вищого юридичного навчального закладу.

У постановi Верховноi Ради Украiни вiд 2 вересня 1993 р. "Про порядок введення в дiю Закону Украiни "Про нотарiат" було вказано, що строки дii трудових договорiв iз державними нотарiусами, якi не мають вищоi юридичноi освiти i призначенi на посаду до набрання чинностi Законом Украiни "Про нотарiат", можуть бути продовженi на строк до одного року з моменту набрання чинностi цим Законом, а щодо осiб, якi навчаються у вищих навчальних закладах, тАФ до закiнчення навчання.

Однiiю з важливих вимог до посади нотарiуса i обовтАЩязкове стажування протягом шести мiсяцiв у державнiй нотарiальнiй конторi або в нотарiуса, що займаiться приватною нотарiальною практикою. Стажування даi можливiсть набути практичного досвiду й пiдготувати квалiфiкованi кадри для нотарiальноi дiяльностi.

Вiдповiдно до Постанови Верховноi Ради Украiни вiд 2 вересня 1993 р. "Про порядок введення в дiю Закону Украiни "Про нотарiат" без стажування до нотарiальноi дiяльностi допускаються нотарiуси, якi на день набрання Законом чинностi працювали в державних нотарiальних конторах, а також посадовi особи Мiнiстерства юстицii Украiни, управлiнь юстицii Ради мiнiстрiв Автономноi Республiки Крим, обласних, Киiвськоi та Севастопольськоi мiських державних адмiнiстрацiй, чия робота безпосередньо повтАЩязана з керiвництвом i контролем за дiяльнiстю нотарiату.

Вимогою до займання посади нотарiуса i складання квалiфiкацiйного iспиту пiсля проходження стажування, що даi можливiсть перевiрити знання кандидата в нотарiуси та його готовнiсть до нотарiальноi дiяльностi.

Вiд складання квалiфiкацiйного iспиту звiльняються нотарiуси, якi на день набрання чинностi Законом Украiни "Про нотарiат" працювали в державних нотарiальних конторах, а також посадовi особи Мiнiстерства юстицii Украiни, управлiнь юстицii Ради мiнiстрiв Автономноi Республiки Крим, обласних, Киiвськоi та Севастопольськоi мiських державних адмiнiстрацiй, робота яких безпосередньо повтАЩязана з керiвництвом i контролем за дiяльнiстю нотарiату.

Наступною вимогою для заняття посади нотарiуса i одержання свiдоцтва про право на заняття цiii посади. Це свiдоцтво i пiдставою для призначення на посаду державного нотарiуса або реiстрацii приватноi нотарiальноi дiяльностi.

Особа, яка маi намiр розпочати нотарiальну дiяльнiсть, не повинна мати судимiсть. Тому однiiю з пiдстав анулювання свiдоцтва про право на нотарiальну дiяльнiсть i винесення щодо нотарiуса обвинувального вироку суду, що набрав чинностi, а також винесення постанови про закриття кримiнальноi справи щодо нотарiуса з нереабiлiтуючих пiдстав.

Нотарiуси в iхнiй дiяльностi повиннi бути неупередженими i незалежними. Тому дуже важливою вимогою для забезпечення обтАЩiктивностi в дiяльностi нотарiуса i заборона перебувати у штатi iнших державних, приватних i громадських пiдприiмств та органiзацiй, займатися пiдприiмницькою i посередницькою дiяльнiстю, а також виконувати iншу оплачувану роботу. Ця вимога усуваi можливiсть впливати на нотарiусiв, використовуючи iхнi пiдлегле становище в iнших установах, де вони працювали б за сумiсництвом. Заборона пiдприiмницькоi та посередницькоi дiяльностi спрямована на те, щоб забезпечити нотарiусовi можливiсть квалiфiковано виконувати його прямi обовтАЩязки i не принижувати своi професiйну гiднiсть i авторитет.

Законом передбачено винятки з цього правила, якi стосуються надання права нотарiусам складати проекти угод i заяв, виготовляти копii документiв i виписки з них, давати розтАЩяснення з питань вчинення нотарiальних дiй та консультацii правового характеру. Цi права безпосередньо стосуються компетенцii нотарiуса i сприяють законному та обтАЩiктивному вчиненню кожноi конкретноi нотарiальноi дii.

За сумiсництвом нотарiуси мають право на викладацьку та наукову дiяльнiсть у вiльний вiд роботи час.

Крiм того, треба брати до уваги i певнi психологiчнi аспекти дiяльностi нотарiуса. Праця нотарiуса тАФ складна iнтелектуальна дiяльнiсть. Вiн маi справу з гамою пристрастей, з рiзними, часом драматичними, ситуацiями, з рiзними за характером i мораллю людьми. Усе це вимагаi знання психологii людей, вмiння розiбратись у складних обставинах нотарiальноi дii, дохiдливого i переконливого розтАЩяснення питань, що стосуються вчинюваноi нотарiальноi дii. Нотарiус повинен бути тактовним, стриманим у виявi власних емоцiй, мати велике терпiння. Особливо це треба враховувати у конфлiктних ситуацiях, скажiмо, за необхiдностi вiдмови у вчиненнi нотарiальноi дii.

Таким чином, з наведеного вище можна вказати на певнi вимоги, яким маi вiдповiдати посада нотарiуса: вiн повинен бути компетентним та ерудованим, вмiти спiлкуватися з людьми i встановлювати з ними психологiчний контакт, вiдзначатися високими морально-етичними якостями.

РЖнститут стажистiв уперше введено нашим законодавством про нотарiат. Основним завданням стажування осiб, якi мають намiр зайнятися нотарiальною практикою, i вивчення специфiки роботи i набуття практичних навичок, поглиблення професiйноi специфiкацii, освоiння передового досвiду органiзацii працi тощо.

На квалiфiкацiйнi комiсii при управлiннях юстицii покладено обовтАЩязок щодо проведення конкурсного вiдбору осiб iз метою зарахування iх до резерву на замiщення посади стажиста нотарiуса.

До стажування допускаються особи, якi мають вищу юридичну освiту: закiнчили унiверситет, академiю, iнститут. Право на проходження стажування мають також особи, якi закiнчили iншi вищi навчальнi заклади за спецiальнiстю "Правознавство" до набрання чинностi Законом УРСР "Про освiту".

До стажування не допускаються особи, якi знаходяться в штатi iнших державних, приватних i громадських пiдприiмств та органiзацiй, i пiдприiмцями та посередниками, а також виконують iншу оплачувану роботу, крiм викладацькоi й науковоi. Не допускаються також особи, якi мають судимiсть. Крiм того, пiдставами незарахування до резерву за наслiдками конкурсного вiдбору можуть бути: звiльнення особи, яка маi намiр займатися нотарiальною дiяльнiстю, з державноi служби за порушення вимог Закону Украiни "Про державну службу" та "Про боротьбу з корупцiiю та органiзованою злочиннiстю", а також пенсiйний вiк цiii особи.

Мiнiмальний строк стажування тАФ шiсть мiсяцiв; незалежно вiд причин скороченню вiн не пiдлягаi.

Стажист проходить стажування в державнiй нотарiальнiй конторi або у приватного нотарiуса. Умови роботи визначаються трудовим контрактом мiж стажистом i державною нотарiальною конторою чи приватним нотарiусом.

Керiвництво i контроль за проведенням стажування здiйснюють Головне управлiння юстицii Мiнiстерства юстицii Украiни в Автономнiй Республiцi Крим, управлiння юстицii обласних, Киiвськоi та Севастопольськоi мiських держадмiнiстрацiй.

Вiдповiдальнiсть за проведення стажування в державних нотарiальних конторах покладаiться на завiдуючого нотарiальною конторою або його заступника, а в приватного нотарiуса тАФ на цього нотарiуса.

Безпосереднiй керiвник стажування повинен мати принаймнi птАЩятирiчний практичний досвiд на посадi нотарiуса за вiдсутностi зауважень по роботi.

Пiсля закiнчення стажування керiвник складаi висновок про результати проходження стажування, вказуючи ступiнь пiдготовки стажиста, одержанi ним у процесi стажування практичнi навички i знання.

Протягом трьох днiв пiсля закiнчення стажування в державнiй нотарiальнiй конторi керiвник стажування подаi завiдуючому нотарiальною конторою або його заступниковi висновок про результати стажування для розгляду i затвердження.

Пiд час стажування стажист зобовтАЩязаний вивчити законодавство щодо вчинення нотарiальних дiй, законодавчi акти з рiзних галузей права. Одночасно з вивченням нормативних актiв та iнших матерiалiв стажист повинен ознайомитися з органiзацiiю дiяльностi нотарiату, з кодифiкуванням нормативних матерiалiв.

Для набуття практичного досвiду стажист бере участь у прийманнi громадян i представникiв юридичних осiб, у перевiрцi документiв, наданих для вчинення нотарiальних дiй; складаi проекти договорiв, заповiтiв, доручень, шлюбних контрактiв, свiдоцтв та iнших документiв; визначаi розмiр державного мита; бере участь у складаннi актiв опису спадкового майна в разi вжиття заходiв до охорони спадкового майна; складаi посвiдчувальнi написи на угодах та iнших документах; оволодiваi навичками облiку депозитних операцiй тощо.

Стажисти користуються всiма правами i пiльгами, встановленими для працiвникiв державних нотарiальних контор i приватних нотарiусiв.

В обовтАЩязки стажиста входить сумлiнне виконання обовтАЩязкiв, покладених на нього трудовим контрактом, Примiрною програмою для стажування та iндивiдуальними планами. Вiн повинен додержуватися трудовоi дисциплiни, Правил внутрiшнього трудового розпорядку.

Пiсля проходження стажування особи, якi мають намiр зайнятися нотарiальною дiяльнiстю, повиннi скласти квалiфiкацiйний iспит. Для цього створюються квалiфiкацiйнi комiсii при Головному управлiннi юстицii Мiнiстерства юстицii Украiни в Автономнiй Республiцi Крим, обласних, Киiвському та Севастопольському мiських управлiннях юстицii.

Головним завданням квалiфiкацiйних комiсiй i визначення рiвня професiйноi пiдготовленостi осiб, якi мають намiр зайнятися нотарiальною практикою.

Квалiфiкацiйнi комiсii дiють на пiдставi Положення про квалiфiкацiйну комiсiю нотарiату, затвердженого наказом Мiнiстерства юстицii Украiни вiд 28.12.1993 р., зi змiнами й доповненнями, внесеними наказом мiнiстра юстицii Украiни вiд 25.12.1997 р. "Про внесення змiн та доповнень до Положення про квалiфiкацiйну комiсiю нотарiату".

Строк повноважень квалiфiкацiйноi комiсii становить три роки. Дii вона у складi семи осiб: чотирьох нотарiусiв, двох представникiв вiд управлiння юстицii та одного представника вiддiлення Украiнськоi нотарiальноi палати або iншого обтАЩiднання нотарiусiв. Члени квалiфiкацiйноi комiсii на час ii роботи звiльняються вiд виконання iхнiх службових обовтАЩязкiв зi збереженням середнього заробiтку.

Повноваженнями квалiфiкацiйноi комiсii i:

тАв розгляд заяв i проведення конкурсного вiдбору для визначення професiйного рiвня осiб, якi мають намiр займатися нотарiальною дiяльнiстю;

тАв зарахування до резерву на замiщення посади стажиста;

тАв призначення керiвника стажування;

тАв допуск осiб до складання квалiфiкацiйного iспиту;

тАв прийняття квалiфiкацiйного iспиту;

тАв прийняття рiшення про можливiсть чи неможливiсть допуску особи до нотарiальноi дiяльностi.

Таким чином, для вдосконалення порядку стажування осiб, якi мають намiр займатися нотарiальною дiяльнiстю, сьогоднi на квалiфiкацiйнi комiсii, крiм прийняття квалiфiкацiйного iспиту, покладено обовтАЩязки щодо проведення конкурсного вiдбору осiб iз метою зарахування до резерву на замiщення посади стажиста нотарiуса.

Учасникiв конкурсу повiдомляють за десять днiв про час i мiсце засiдання квалiфiкацiйноi комiсii. За рiшенням комiсii до участi в конкурсi допускаються особи, якi вiдповiдають умовам конкурсу. Не беруть участi в конкурсi особи, якi досягли пенсiйного вiку, та особи, звiльненi з державноi служби за порушення вимог Законiв Украiни "Про державну службу", "Про боротьбу з корупцiiю та органiзованою злочиннiстю".

При конкурсному вiдборi враховуiться наявнiсть знань iз питань нотарiату та стажу роботи за спецiальнiстю юриста. Береться до уваги робота помiчником приватного нотарiуса, секретаря або консультанта в державнiй нотарiальнiй конторi впродовж щонайменше двох рокiв, а також позитивна характеристика з останнього мiсця роботи. Крiм того, враховуiться i те положення ст. 3 Закону Украiни "Про нотарiат", що стажист не може перебувати у штатi iнших державних, приватних i громадських органiзацiй, пiдприiмств, займатися пiдприiмницькою i посередницькою дiяльнiстю, а також виконувати iншу оплачувану роботу, крiм викладацькоi та науковоi.

На пiдставi аналiзу поданих документiв, пiдготовлених заiнтересованою особою рефератiв, а також спiвбесiд квалiфiкацiйна комiсiя голосуванням приймаi рiшення стосовно кожного учасника конкурсу.

Рiшення комiсii за результатами проведеного конкурсу i остаточним.

Для допуску до складання квалiфiкацiйного iспиту особа, яка маi намiр займатися нотарiальною дiяльнiстю, подаi особисто або надсилаi поштою до квалiфiкацiйноi комiсii заяву, засвiдчену в установленому порядку копiю диплома про вищу освiту i висновок про результати проходження стажування.

Квалiфiкацiйна комiсiя зобовтАЩязана розглянути одержанi документи i прийняти квалiфiкацiйний iспит протягом мiсяця вiд дня надходження документiв.

На засiданнi квалiфiкацiйноi комiсii розглядаються заяви осiб, якi мають намiр займатися нотарiальною дiяльнiстю, та приймаiться рiшення про допуск iх до складання квалiфiкацiйного iспиту або вiдмову в цьому.

На засiданнi, в разi необхiдностi, можуть бути присутнiми: особа, яка подала документи на заняття нотарiальною дiяльнiстю; представники пiдприiмств, установ, органiзацiй, якi заiнтересованi в розглядi заяви. Звичайно запрошуiться керiвник стажування, щоб перевiрити стан виконання iндивiдуального плану стажиста.

Розгляд заяв починаiться з доповiдi голови комiсii, його заступника або секретаря, якi попередньо вивчали поданi до комiсii документи. Пiсля аналiзу поданих документiв заслуховуються особи, якi i присутнiми на засiданнi комiсii. Далi квалiфiкацiйна комiсiя приймаi рiшення про допуск до квалiфiкацiйного iспиту або вiдмову в цьому. Рiшення про вiдмову в допуску до квалiфiкацiйного iспиту обовтАЩязково треба мотивувати, бо таку вiдмову можна оскаржити.

У практицi прийняття квалiфiкацiйного iспиту вже склалися певнi критерii та вимоги. Пiд час iспиту в середньому використовуються вiд 10 до 20 бiлетiв, в кожному з яких мiститься вiд 6 до 10 запитань та одне практичне завдання.

Аналiз практики складання квалiфiкацiйних iспитiв указуi на доцiльнiсть прийняття квалiфiкацiйного iспиту в письмовiй формi з обовтАЩязковим дорученням до протоколу засiдання комiсii чернеток вiдповiдей. Усi додатковi запитання i вiдповiдi до них повиннi фiксуватись у протоколi засiдання. Це, за можливого оскарження рiшення комiсii, полегшуi роботу Вищоi квалiфiкацiйноi комiсii та даi iй можливiсть правильно розглянути скаргу.

Рiшення квалiфiкацiйноi комiсii приймаiться вiдкритим голосуванням бiльшiстю голосiв вiд кiлькостi присутнiх на засiданнi членiв комiсii. Засiдання комiсii i правомочним, якщо в ньому бере участь не менш як 2/3 членiв комiсii.

Про наслiдки складання iспитiв квалiфiкацiйнi комiсii оголошують заiнтересованим особам у день складання ними iспитiв.

На пiдставi складеного iспиту квалiфiкацiйна комiсiя виносить рiшення про можливiсть допуску особи до нотарiальноi дiяльностi.

Якщо за рiшенням комiсii особа не склала iспиту, то вона маi право на повторний iспит не ранiше як через один рiк.

Якщо заiнтересована особа не погоджуiться з рiшенням квалiфiкацiйноi комiсii, вона може оскаржити його у Вищу квалiфiкацiйну комiсiю при Мiнiстерствi юстицii Украiни в мiсячний строк вiд дня вручення заiнтересованiй особi копii цього рiшення.

Вища квалiфiкацiйна комiсiя утворюiться при Мiнiстерствi юстицii Украiни та дii на пiдставi Положення про Вищу квалiфiкацiйну комiсiю нотарiату, затвердженого постановою Кабiнету Мiнiстрiв Украiни вiд 22 лютого 1994 р.

Термiн повноважень комiсii становить три роки. До ii складу входять чотири нотарiуси, три представники вiд Мiнiстерства юстицii, два представники вiд Украiнськоi нотарiальноi палати. Члени Вищоi квалiфiкацiйноi комiсii звiльняються вiд виконання iхнiх службових обовтАЩязкiв на час ii роботи зi збереженням середнього заробiтку.

Повноваженнями Вищоi квалiфiкацiйноi комiсii i:

тАв розгляд скарг на рiшення квалiфiкацiйних комiсiй нотарiату про вiдмову в допущеннi особи до нотарiальноi дiяльностi;

тАв вирiшення питання про можливiсть складання повторного квалiфiкацiйного iспиту особою, яка подала скаргу, Вищiй квалiфiкацiйнiй комiсii;

тАв розроблення та затвердження програми й порядку складання квалiфiкацiйних iспитiв особами, якi мають намiр займатися нотарiальною дiяльнiстю.

Комiсiя проводить своi засiдання як до потреби; вони i правомочними, якщо в них бере участь не менш як 2/3 членiв комiсii.

Скарги на рiшення квалiфiкацiйних комiсiй нотарiату розглядаються Вищою квалiфiкацiйною комiсiiю у мiсячний термiн за участю особи, яка подала скаргу, i представника комiсii нотарiату, рiшення якоi оскаржуiться. Неявка цих осiб не i перешкодою для розгляду скарги, але в деяких випадках комiсiя може визнати присутнiсть iх обовтАЩязковою. На засiданнi також можуть бути присутнiми представники

пiдприiмств, установ та органiзацiй, заiнтересованих у розглядi скарги.

Розгляд скарги починаiться доповiддю члена комiсii, який попередньо вивчив скаргу i доданi до неi документи. Пiсля цього заслуховуються присутнi на комiсii особи, проводяться дослiдження та аналiз необхiдних документiв.

Рiшення приймаiться вiдкритим голосуванням простою бiльшiстю голосiв вiд кiлькостi присутнiх членiв комiсii. Воно викладаiться в письмовiй формi, пiдписуiться головуючим на засiданнi та членами комiсii, i остаточним i оскарженню не пiдлягаi.

За результатами розгляду скарги комiсiя може залишити рiшення квалiфiкацiйноi комiсii нотарiату без змiни, а скаргу без задоволення. Може допустити особу до повторного складання квалiфiкацiйного iспиту, але вже перед Вищою квалiфiкацiйною комiсiiю, а також скасувати рiшення квалiфiкацiйноi комiсii нотарiату i допустити особу до заняття нотарiальною дiяльнiстю.

У триденний строк копiя рiшення Вищоi квалiфiкацiйноi комiсii видаiться особi, стосовно якоi воно було винесено.

Пiсля рiшення квалiфiкацiйноi комiсii нотарiату про допуск до нотарiальноi дiяльностi заiнтересована особа повинна одержати в Мiнiстерствi юстицii Украiни свiдоцтво про право на заняття нотарiальною дiяльнiстю.

Свiдоцтво про право на заняття нотарiальною дiяльнiстю тАФ це документ, що видаiться Мiнiстерством юстицii Украiни на пiдставi рiшення квалiфiкацiйноi комiсii нотарiату або Вищоi квалiфiкацiйноi комiсii про допуск до нотарiальноi дiяльностi та i пiдставою для призначення на посаду державного нотарiуса або реiстрацii приватноi нотарiальноi дiяльностi.

Порядок видачi такого свiдоцтва регулюi Положення, затверджене наказом Мiнiстерства юстицii Украiни вiд 20 сiчня 1994 р., зi змiнами, внесеними згiдно з наказом Мiнiстерства юстицii вiд 25 грудня 1997 р.

Свiдоцтво про право на заняття нотарiальною дiяльнiстю може бути видане тiльки громадяниновi Украiни, який маi вищу юридичну освiту, пройшов стажування та склав квалiфiкацiйний iспит.

Для одержання свiдоцтва необхiдно подати до Мiнiстерства юстицii Украiни заяву, до якоi долучаiться рiшення квалiфiкацiйноi комiсii нотарiату або Вищоi квалiфiкацiйноi комiсii, якщо iспит було складено повторно, а також документ банкiвськоi установи про внесення плати за видачу свiдоцтва. 3 поданням заяви предтАЩявляiться документ, який посвiдчуi особу заявника.

Заява маi бути розглянута протягом мiсяця вiд дня ii подання.

Розглянувши заяву, Мiнiстерство юстицii Украiни може винести три вiдповiднi рiшення: про видачу свiдоцтва, про вiдмову у видачi свiдоцтва чи про залишення заяви без розгляду.

Якщо всi вимоги щодо видачi свiдоцтва про заняття нотарiальною дiяльнiстю виконано, а Мiнiстерство юстицii дiйде висновку про можливiсть заняття заявника нотарiальною дiяльнiстю, то виноситься рiшення про видачу такого свiдоцтва. Свiдоцтво маi встановлену законом форму i мiстить вказiвку про те, хто одержуi це свiдоцтво i що воно i пiдставою для призначення на посаду державного нотарiуса або реiстрацii приватноi нотарiальноi дiяльностi.

Вiдмова у видачi свiдоцтва можлива в тих випадках, коли на момент звернення iз заявою виникли обставини, якi взагалi перешкоджають видачi свiдоцтва, а усунути iх не можна. У Положеннi про порядок видачi свiдоцтва наведено пiдстави, що дають можливiсть застосування цього повноваження. Це, зокрема, втрата особою громадянства Украiни, винесення щодо неi обвинувального вироку, який набрав чинностi, винесення ухвали про застосування примусових заходiв медичного характеру, що набрала законноi сили, винесення рiшення, що набрало законноi сили, про обмеження дiiздатностi особи, про визнання ii недiiздатною, а також iншi пiдстави, передбаченi Законом Украiни "Про нотарiат".

Важливою гарантiiю захисту прав особи, яка бажаi зайнятися нотарiальною дiяльнiстю, i ii право оскаржити вiдмову у видачi свiдоцтва до суду. Така скарга подаiться до суду в мiсячний строк вiд дня одержання вiдмови i розглядаiться в порядку провадження, що виникаi з адмiнiстративно-правових вiдносин (статтi 248тАФ248 ЦПК Украiни).

Залишення заяви про видачу свiдоцтва без розгляду можливе тодi, коли виникли обставини, якi на цей момент перешкоджають видачi свiдоцтва, але надалi iх можна буде усунути. Такою обставиною i неподання всiх необхiдних документiв для видачi свiдоцтва, передбачених п. 3 Положення. Це може бути рiшення квалiфiкацiйноi комiсii або документ про внесення плати за видачу свiдоцтва. Пiсля подання вказаних документiв розгляд справи поновлюiться.

За видачу свiдоцтва необхiдно внести вiдповiдну плату на рахунок Мiнiстерства юстицii Украiни.

Розмiр плати за видачу свiдоцтва про право на заняття нотарiальною дiяльнiстю встановлюiться постановою Кабiнету Мiнiстрiв Украiни вiд 22 лютого 1994 р., зi змiнами, внесеними згiдно з постановою КМ вiд 8 червня 1996 р. Встановлено плату за видачу такого свiдоцтва в розмiрi десяти неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян, а за видачу його дублiката тАФ в розмiрi 50% цiii суми.

Вiд плати за видачу свiдоцтва про право на заняття нотарiальною дiяльнiстю звiльняються нотарiуси, якi на день набрання чинностi Законом Украiни "Про нотарiат" працювали в державних нотарiальних конторах, а також посадовi особи Мiнiстерства юстицii Украiни, Головного управлiння юстицii Мiнiстерства юстицii Украiни в Автономнiй Республiцi Крим, управлiнь юстицii обласних, Киiвськоi та Севастопольськоi мiських державних адмiнiстрацiй, робота яких безпосередньо повтАЩязана з керiвництвом i контролем за дiяльнiстю нотарiату.

Виходячи з того, що кожна особа, яка маi намiр зайнятися нотарiальною дiяльнiстю, повинна отримати для цього свiдоцтво, то припинення нотарiальноi дiяльностi обумовлюiться анулюванням такого свiдоцтва.

Анулювання свiдоцтва щодо як державних, так i приватних нотарiусiв вирiшуiться Мiнiстерством юстицii Украiни. Це можливо як з власноi iнiцiативи нотарiуса, так i за поданням вiдповiдного управлiння юстицii.

Власна iнiцiатива тАФ це волевиявлення самого нотарiуса на припинення нотарiальноi дiяльностi з особистих обставин, що iх вiн маi вказати в своiй заявi про анулювання свiдоцтва.

Реалiзацiя iнших пiдстав анулювання свiдоцтва залежить вiд дiй вiдповiдного управлiння юстицii i настаi незалежно вiд волi нотарiуса.

Передбаченi законодавством пiдстави анулювання свiдоцтва за поданням управлiння юстицii (ст. 12 Закону Украiни "Про нотарiат") спрямовано на забезпечення належного порядку вчинення нотарiальних дiй; iх реалiзацiя даi можливiсть усунути вiд нотарiальноi дiяльностi тих нотарiусiв, якi порушують закон або через обтАЩiктивнi, незалежнi вiд них обставини не можуть проводити цю дiяльнiсть.

Найпершою пiдставою анулювання свiдоцтва i втрата нотарiусом громадянства Украiни чи виiзд за межi Украiни на постiйне мiсце проживання, бо тiльки громадянин Украiни може бути нотарiусом, а виiзд за межi Украiни на постiйне мiсце проживання робить нереальним заняття такою дiяльнiстю на територii Украiни.

Вчинення нотарiусом злочину i винесення проти нього обвинувального вироку, який набрав чинностi, також i пiдставою для анулювання свiдоцтва, оскiльки нотарiусом може бути особа, яка не маi судимостi.

Пiдставою для анулювання свiдоцтва i винесення ухвали про застосування до нотарiуса примусових заходiв медичного характеру, що набрала законноi сили. Це може бути тодi, коли нотарiус учинив суспiльно небезпечне дiяння в станi неосудностi або в станi осудностi, але захворiв до винесення вироку на душевну хворобу (ст. 13 КК Украiни). Такими заходами буде помiщення у психiатричну лiкарню.

Винесення постанови про припинення кримiнальноi справи щодо нотарiуса з нереабiлiтуючих пiдстав також i обставиною, за якою анулюiться свiдоцтво.

Нереабiлiтуючi пiдстави тАФ такi пiдстави, коли виннiсть нотарiуса у вчиненнi злочину пiдтверджена зiбраними у справi доказами, але через певнi передбаченi законом обставини вiн звiльняiться вiд кримiнальноi вiдповiдальностi. Це, наприклад, змiна ситуацii, внаслiдок чого вчинене дiяння втрачаi характер суспiльно небезпечного, притягнення нотарiуса до адмiнiстративноi вiдповiдальностi, передача матерiалiв до товариського суду, закiнчення строку давностi притягнення до кримiнальноi вiдповiдальностi, акт амнiстii, акт помилування i т. iн.

В усiх цих випадках до уваги береться той факт, що нотарiус учинив злочин, але за певних обставин звiльняiться вiд кримiнальноi вiдповiдальностi.

Якщо нотарiус зловживаi спиртними напоями або наркотичними засобами i цим ставить себе i свою сiмтАЩю в тяжке матерiальне становище, то за рiшенням суду, вiн визнаiться обмежено дiiздатним, а таке рiшення, що набрало законноi сили, i пiдставою анулювання свiдоцтва. Нотарiус, обмежений у своiй дiiздатностi, не може обiймати таку посаду, де потрiбнi неупередженiсть, непiдкупнiсть i логiчне мислення, а людина, обмежена в ii дiiздатностi, може зазнати рiзних негативних впливiв.

Пiдставою для анулювання свiдоцтва i також рiшення суду про визнання нотарiуса недiiздатним внаслiдок душевноi хвороби. Людина, яка знаходиться в такому станi, не усвiдомлюi своiх дiй i не може ними керувати.

Анулюiться свiдоцтво i в разi винесення судом рiшення про визнання нотарiуса безвiсно вiдсутнiм i рiшення про оголошення нотарiуса померлим.

Наступна пiдстава для анулювання свiдоцтва i правовою гарантiiю забезпечення вчинення нотарiальних дiй вiдповiдно до закону i передбачаi вiдповiдальнiсть нотарiуса за систематичне порушення ним чинного законодавства пiд час вчинення нотарiальних дiй або одноразове грубе порушення закону, що завдало шкоди iнтересам держави, пiдприiмств, установ, органiзацiй, громадян.

Мова йде про зафiксованi неодноразовi порушення закону, тобто про систему порушень. Отже, одне порушення закону, яке не завдало шкоди iнтересам держави, органiзацiй i громадян, не буде пiдставою для анулювання свiдоцтва. Водночас одне, але грубе порушення закону, яке завдало шкоди названим iнтересам, i пiдставою для його анулювання. Пiдтвердженням завданоi шкоди, а значить, i пiдтвердженням грубого порушення закону буде рiшення суду про стягнення збиткiв.

Анулювання свiдоцтва в звтАЩязку з невiдповiднiстю нотарiуса займанiй посадi внаслiдок стану здоровтАЩя, що перешкоджаi нотарiальнiй дiяльностi, може мати мiсце в тому разi, коли йдеться про якiсь фiзичнi вади нотарiуса. Але реалiзацiя цiii пiдстави можлива тiльки тодi, коли i медичний висновок про те, що за станом здоровтАЩя нотарiус не може виконувати своi професiйнi обовтАЩязки.

Необхiднiсть забезпечення обтАЩiктивностi й незалежностi нотарiуса пiд час вчинення нотарiальних дiй вимагаi, щоб нотарiус не перебував у штатi iнших державних, приватних i громадських органiзацiй, не був пiдприiмцем i посередником i взагалi не виконував iншоi оплачуваноi роботи. Порушення цiii вимоги i пiдставою для анулювання свiдоцтва. Праця в iнших органiзацiях, а також заняття пiдприiмництвом чи посередництвом впливали б на законнiсть та обтАЩiктивнiсть вчинюваних нотарiусом дiй.

Стаття 8 Закону Украiни "Про нотарiат" передбачаi необхiднiсть додержання нотарiусом таiмницi вчинюваних нотарiальних дiй. Порушення цiii вимоги i пiдставою анулювання свiдоцтва.

Додержання таiмницi вчинюваних нотарiальних дiй i одним iз важливих правил дiяльностi нотарiуса, що забезпечуi його авторитет i перешкоджаi виникненню несприятливих наслiдкiв для осiб, якi звернулися до нотарiуса. Це не лише порушення законностi, а й аморальний вчинок нотарiуса, бо особи, якi звертаються до нотарiуса, часто вiдкривають йому найпотаiмнiше, заповiтне, впевненi в тому, що таiмницi iхньоi бесiди буде дотримано.

Остання пiдстава для анулювання свiдоцтва тАФ це порушення нотарiусом вимог ст. 9 Закону Украiни "Про нотарiат", яка регулюi обмеження у правi вчинення нотарiальних дiй, коли вiн маi певну заiнтересованiсть у вчиненнi iх.

Вимоги ст. 9 Закону служать забезпеченню обтАЩiктивностi i законностi при вчиненнi нотарiальних дiй. Для анулювання свiдоцтва достатньо одного випадку порушення ст. 9 Закону.

Свiдоцтво анулюiться за поданням Головного управлiння юстицii Мiнiстерства юстицii Украiни в Автономнiй Республiцi Крим, управлiнь юстицii обласних, Киiвськоi та Севастопольськоi мiських державних адмiнiстрацiй, що попередньо розглядаiться комiсiiю. Наказом Мiнiстра юстицii Украiни вiд 19 листопада 1998 р. було затверджено Положення про Комiсiю з розгляду подань Головного управлiння юстицii Мiнiстерства юстицii Украiни в Автономнiй Республiцi Крим, обласних, Киiвського та Севастопольського мiських управ лiнь юстицii щодо анулювання свiдоцтв про право на заняття нотарiальною дiяльнiстю.

Комiсiя утворюiться при Мiнiстерствi юстицii Украiни та складаiться з 7 осiб.

Повноваженнями цiii комiсii i розгляд подань вищевказаних управлiнь юстицii щодо анулювання свiдоцтв.

Подання розглядаiться при участi нотарiуса, щодо якого вирiшуiться питання про анулювання свiдоцтва, та представника управлiння юстицii, але iх неявка не i перешкодою для розгляду подання, крiм випадкiв, коли Комiсiя визнаi iх явку обовтАЩязковою.

До подання слiд додати засвiдченi у встановленому порядку копii документiв:

тАФ доповiдну записку про перевiрку роботи нотарiуса;

тАФ пояснення нотарiуса;

тАФ копiю наказу про призупинення нотарiальноi дiяльностi;

тАФ документи, що свiдчать про вжитi заходи щодо виявлених в роботi нотарiуса порушень;

тАФ вiдповiднi документи органiв дiзнання i слiдства, прокуратури i суду та iн.

Комiсiя за результатами розгляду подання може винести такi рiшення:

тАФ щодо вiдхилення подання управлiння юстицii;

тАФ щодо анулювання свiдоцтва про право на заняття нотарiальною дiяльнiстю;

тАФ щодо вiдмови про анулювання свiдоцтва на право займатися нотарiальною дiяльнiстю.

На час розгляду комiсiiю при Мiнiстерствi юстицii подання управлiнь юстицii щодо анулювання свiдоцтва про право на заняття нотарiальною дiяльнiстю така дiяльнiсть нотарiуса призупиняiться. Печатка, реiстри, архiв та спецiальнi бланки нотарiальних документiв, що залишились у нотарiуса, опечатуються представниками управлiння юстицii та передаються iм на збереження. Максимальний термiн призупинення дiяльностi нотарiуса становить три мiсяцi.

Правовою гарантiiю захисту прав нотарiуса при анулюваннi свiдоцтва i його право оскаржити цi дii до суду в мiсячний строк вiд дня одержання рiшення про анулювання свiдоцтва. Скарга розглядаiться в порядку провадження, що виникаi з адмiнiстративно-правових вiдносин (статтi 248тАФ 248 ЦПК Украiни).

Особа, яка вперше починаi займатися нотарiальною дiяльнiстю, в управлiннi юстицii в урочистiй обстановцi приносить присягу: "Урочисто присягаю виконувати обовтАЩязки нотарiуса чесно i сумлiнно, згiдно з законом i совiстю, поважати права i законнi iнтереси громадян i органiзацiй, зберiгати професiйну таiмницю i завжди берегти чистоту високого звання нотарiуса".

Звернення до морального аспекту дiяльностi нотарiуса тАФ одна з ланок реалiзацii дуже важливоi задачi нашого суспiльства тАФ вiдродження духовного життя Украiни. Положення цiii статтi вперше урегульовано нашим законодавством i заслуговують на увагу, бо моральний, як i професiйний, авторитет нотарiуса повинен бути на високому рiвнi.

Коли нотарiус в урочистiй обстановцi, яка настроюi його на високу вимогливiсть до себе, даi присягу, вiн вiдчуваi моральну вiдповiдальнiсть перед собою i людьми. Це тАФ суто психологiчний аспект, який змушуi людину поводитись чесно, сумлiнно, згiдно з ii совiстю.

Порушуючи присягу, нотарiус зраджуi не лише тих, хто звернувся до нього i довiрився йому, а насамперед себе. Виконуючи довiренi йому державою нотарiальнi дii, нотарiус зобовтАЩязаний бути чесним, правдивим, не переслiдувати особистоi вигоди, бо це протизаконно та аморально.

Принесення присяги тiсно повтАЩязане i з етичною стороною дiяльностi нотарiуса. Вiн маi бути ввiчливим, тактовним, обтАЩiктивним, добрим психологом, сповненим людськоi та професiйноi гiдностi.

Головне, щоб принесення присяги аж нiяк не перетворилося на просту незначущу формальнiсть.

Права нотарiуса i реалiзацiiю принципу сприяння громадянам та органiзацiям у здiйсненнi iхнiх прав i захистi законних iнтересiв.

Важливою гарантiiю дiяльностi нотарiуса i закрiплення в законi його прав (ст. 4 Закону Украiни "Про нотарiат"). Перелiк цих прав i досить обтАЩiмним, але невичерпаним тАФ чинним законодавством нотарiусу може бути надано й iншi права.

Нотарiус витребуi вiд пiдприiмств, установ, органiзацiй, а також вiд фiзичних осiб вiдомостi й документи, необхiднi для вчинення нотарiальноi дii, якщо одержання iх самими заiнтересованими особами утруднено.

Нотарiус сам встановлюi термiн, протягом якого до нотарiальноi контори мають бути надiсланi необхiднi вiдомостi чи документи з огляду на конкретнi обставини вчинюваноi нотарiальноi дii, але цей термiн не повинен перевищувати одного мiсяця (ст. 42 Закону Украiни "Про нотарiат").

Особливого значення зараз набуваi право нотарiуса складати проекти угод i заяв. Якщо ранiше було невелике, обмежене коло угод, вчинення яких не викликало труднощiв, бо iснував установлений зразок для кожного виду, то зараз посвiдчення угод вимагаi творчого пiдходу до iх складання, спiвпрацi нотарiуса i заiнтересованих осiб. Тому останнi дедалi частiше звертаються до послуг нотарiуса, аби впевнитися в тому, що угода чи заява вiдповiдатиме чинному законодавству i не викликатиме нiяких непередбачених негативних наслiдкiв.

При вчиненнi нотарiальних дiй часто виникаi потреба мати копii необхiдних документiв чи виписок iз них. Якщо iх не подали заiнтересованi особи, то нотарiус на прохання останнiх маi право виготовити копii документiв. Скажiмо, для видачi свiдоцтва про право на спадщину нотарiус може на прохання заiнтересованих осiб виготовити копii з оригiналiв свiдоцтв про народження i про шлюб.

Юридична необiзнанiсть заiнтересованих осiб може спричинити шкоду чи меншу вигоду вiд вчинюваноi нотарiальноi дii або вплинути на субтАЩiктивнi права iнших осiб. Тому нотарiус маi право давати розтАЩяснення з питань вчинення конкретноi нотарiальноi дii, а також консультацii правового характеру. Наприклад, посвiдчуючи заповiт, нотарiус розтАЩяснюi заповiдачевi про право певних осiб мати обовтАЩязкову частку у спадковому майнi; посвiдчуючи договiр про вiдчуження будинку, що на правi загальноi частковоi власностi належить декiльком особам, тАФ про право привiлеiвоi купiвлi; посвiдчуючи договiр дарування квартири, нотарiус, розтАЩяснивши наслiдки посвiдчення такого договору, може порадити краще скласти заповiт або договiр довiчного утримання.

Перелiченi вище дii, що iх мають право вчиняти нотарiуси, розглядаються як додатковi послуги, надаванi особам, якi звертаються до державного нотарiуса (ст. 19 Закону).

Наказом Мiнiстерства юстицii Украiни вiд 4 сiчня 1998 р. затверджено "Примiрне положення про порядок надання державними нотарiусами додаткових послуг правового характеру, якi не повтАЩязанi iз вчинюваними нотарiальними дiями, а також послуг технiчного характеру".

Вiдповiдно до цього Примiрного положення надання консультацiй та розтАЩяснень iз питань чинного законодавства, надання усних i письмових довiдок iз законодавства, складання заяв, проектiв угод та iнших документiв правового характеру тощо розглядаються як додатковi послуги правового й технiчного характеру.

У Примiрному положеннi пiдкреслюiться, що надання додаткових послуг, не повтАЩязаних iз вчинюваними нотарiальними дiями, не i здiйсненням нотарiусами юридичноi практики, а маi лише характер правовоi допомоги без мети отримання прибутку.

Оплата правовоi допомоги та послуг технiчного характеру справляiться в розмiрах, що встановлюються з урахуванням фактичних витрат на забезпечення якiсного й термiнового обслуговування громадян, пiдприiмств, органiзацiй та установ.

Це Примiрне положення i пiдтверджена ним практика викликають певнi заперечення. По-перше, як розумiти надання додаткових послуг правового характеру, не повтАЩязаних iз вчинюваними нотарiальними дiями? На практицi цi дii, як правило, повтАЩязанi саме з вчинюваними нотарiальними дiями. По-друге, за дii, що належать до компетенцii державного нотарiуса i розглядаються як його службовi функцii, а отже, оплачуються з державного бюджету, нотарiус одержуi ще одну заробiтну плату, в декiлька разiв бiльшу, нiж перша, але вже за рахунок заiнтересованих осiб. По-третi, як розумiти фактичнi витрати на забезпечення якiсного i термiнового обслуговування? Яким i критерiй визначення цих фактичних витрат? Бо оплата за цi додатковi послуги перевищуi розмiр державного мита в декiлька разiв.

Звiсно, можна було б iще розглядати як додатковi, послуги технiчного характеру, що за них справлялася б невелика плата. РЖ це було б виправдано. Трактування ж додаткових послуг правового характеру саме в такий спосiб суперечить самiй природi державного нотарiату i i прикритим засобом отримання додаткового значного прибутку за рахунок заiнтересованих осiб.

ОбовтАЩязки нотарiуса теж i реалiзацiiю принципу сприяння фiзичним та юридичним особам у здiйсненнi iхнiх прав i захистi законних iнтересiв.

Вчиняючи нотарiальнi дii, нотарiус повинен додержуватися норм Закону Украiни "Про нотарiат", а також норм матерiального права. Така регламентацiя вказуi, що вiн не може керуватися рiзними вiдомчими актами, iнструкцiями, що не зареiстрованi в органах юстицii.

Своi обовтАЩязки нотарiус повинен також виконувати вiдповiдно до присяги, а значить, за вимогами людськоi моралi добросовiсно ставитися до своii роботи.

Нотарiус зобовтАЩязаний сприяти заiнтересованим особам у здiйсненнi iхнiх прав i захистi законних iнтересiв. Пiд час бесiди вiн маi: встановити взаiмовiдносини мiж заiнтересованими особами та мету, яку вони переслiдують, вчиняючи нотарiальну дiю; перевiрити документи щодо iх достовiрностi, допустимостi й належностi; правильно визначити норму матерiального права, яка регулюi вiдносини мiж цими особами, i в разi необхiдностi розтАЩяснити ii заiнтересованим особам.

ОбовтАЩязком нотарiуса i розтАЩяснення учасникам нотарiального провадження iхнiх прав та обовтАЩязкiв, що випливають iз вчинюваноi дii, щоби прояснити взаiмовiдносини заiнтересованих осiб, запобiгти можливим в майбутньому спорам i несподiваним ситуацiям. Крiм того, нотарiус зобовтАЩязаний розтАЩяснити заiнтересованим особам iхнi право на вiльне волевиявлення пiд час вчинення нотарiальноi дii, право вiдмовитися вiд ii вчинення, поки вони ще не пiдписали документа.

На змiст нотарiальноi дii часто може впливати юридична необiзнанiсть, помилкова оцiнка конкретноi правовоi ситуацii, непередбаченiсть заiнтересованих осiб та iншi обставини. Тому дуже важливого значення набуваi обовтАЩязок нотарiуса попереджати про наслiдки вчинюваних нотарiальних дiй, щоб саме цi обставини не могли бути використанi iм на шкоду. Цей обовтАЩязок нотарiуса вельми сприяi запобiганню правопорушенням i реальному захистовi субтАЩiктивних прав громадян та органiзацiй.

ОбовтАЩязок зберiгати таiмницю вчинення нотарiальних дiй лежить в основi дiяльностi й запобiгаi можливостi настання несприятливих наслiдкiв у разi розголошення таiмницi. Особливо це стосуiться посвiдчення заповiтiв.

Глава 2. Органiзацiя дiяльностi нотарiальних органiв

i посадових осiб, на яких покладено обовтАЩязок

вчиняти нотарiальнi дii

Сьогоднi основу нотарiальноi дiяльностi в Украiнi становлять державнi нотарiальнi контори. Але з розвитком ринкових вiдносин у нашiй краiнi дедалi бiльшого значення набуваi розширення приватноi нотарiальноi дiяльностi. Це буде вигiдно i зручно для заiнтересованих осiб, вигiдно й державi, якiй приватнi нотарiуси сплачують податки.

Державний нотарiус не заiнтересований у пiдвищеннi iнтенсивностi своii працi. Вiн одержуi стабiльну, хоч i невелику, заробiтну плату, а державне мито повнiстю отримуi держава. Штучне пiдвищення iхньоi заробiтноi плати завдяки так званим додатковим послугам, тобто за рахунок заiнтересованих осiб тАФ явище тимчасове, якого не повинно бути в демократичнiй державi. Необхiдно надалi реформувати нотарiальну дiяльнiсть, аби вона вiдповiдала вимогам правовоi демократичноi держави.

Державнi нотарiальнi контори вiдкриваються i лiквiдуються Мiнiстерством юстицii Украiни. Штати державних нотарiальних контор затверджуються Головним управлiнням юстицii Мiнiстерства юстицii Украiни в Автономнiй Республiцi Крим, управлiннями обласних, Киiвськоi та Севастопольськоi мiських державних адмiнiстрацiй в межах установленоi для державних нотарiальних контор штатноi чисельностi й фонду заробiтноi плати (ст. 17 Закону Украiни "Про нотарiат").

Призначення на посаду державного нотарiуса та звiльнення з посади провадиться вiдповiдними управлiннями. На чолi державноi нотарiальноi контори стоiть завiдуючий. Наказом начальника управлiння юстицii Киiвськоi мiськоi державноi адмiнiстрацii вiд 27 грудня 1993 р. було внесено змiни до штатного розкладу державних нотарiальних контор. У кожнiй нотарiальнiй конторi м. Киiва посаду одного нотарiуса було перейменовано на посаду заступника завiдуючого нотарiальноi контори, крiм першоi, де залишаються двi штатнi посади заступникiв завiдуючого.

Державна нотарiальна контора i юридичною особою, i як така вiдповiдаi за завдану заiнтересованим особам шкоду, спричинену незаконними чи недбалими дiями державного нотарiуса, який вiдповiдаi перед нотарiальною конторою в порядку регресу (ст. 17 Закону "Про нотарiаттАЭ).

Вiдповiдно до наказу Президента Украiни вiд 23 серпня 1998 р. "Про врегулювання дiяльностi нотарiату в УкраiнiтАЭ вчинення нотарiальних дiй не i пiдприiмницькою дiяльнiстю i не маi на метi одержання прибутку. Крiм того, за цим наказом державнi нотарiуси в частинi оплати працi та пенсiйного забезпечення прирiвнюються до державних службовцiв вiдповiдних категорiй.

Державнi нотарiальнi контори утримуються коштом державного бюджету. Державний нотарiус маi печатку з зображенням Державного герба Украiни, найменуванням державноi нотарiальноi контори i вiдповiдним номером.

Керiвництво державними нотарiальними конторами здiйснюiться Мiнiстерством юстицii Украiни, Радою мiнiстрiв Автономноi Республiки Крим, державними адмiнiстрацiями областей, мiст Киiва та Севастополя.

Прийняття Верховною Радою Закону Украiни "Про нотарiат" диктувалося новими економiчними умовами, в яких опинилася наша держава, ставши на шлях побудови ринковоi економiки. Закон мiстив чимало нових положень, але основним i революцiйним було створення iнституту приватного нотарiату. Започаткування змiн у побудовi новоi системи нотарiату зумовлювалося дедалi вiдчутнiшою нестачею кадрiв нотарiусiв. У перiод, коли на систему нотарiату покладалися новi завдання з оформлення договорiв приватизацii державного майна, коли в цивiльно-правовий обiг вводилися новi обтАЩiкти, яких не знало нацiональне цивiльне право до перiоду перебудови, як-то: квартири, дачi, гаражi, садовi будинки, коли для оформлення рiзноманiтних правовiдносин громадяни та юридичнi особи почали вибирати нотарiальну форму iх укладення, iснуюча система нотарiату виявилася не спроможною забезпечити оформлення збiльшеного документального обiгу. Обсяг завдань, що покладалися на державний нотарiат, перевищив усi допустимi нормативи на пiдготовку до вчинення нотарiальних дiй. Громадяни чи представники юридичних осiб нерiдко не могли вчасно вирiшити своi питання через недоступнiсть отримання консультацiйноi допомоги нотарiуса та вчинити певнi нотарiальнi дii через надмiрне завантаження нотарiусiв. Тому назрiла необхiднiсть доступностi нотарiальноi дiяльностi. Вирiшити всi цi питання простим збiльшенням кiлькостi працiвникiв державних нотарiальних контор не виявлялося можливим. Це потребувало значних коштiв на утримання примiщень державних нотарiальних контор i заробiтну плату державним нотарiусам. У той перiод i сформувалась iдея започаткування в Украiнi iнституту приватного нотарiату.

Приватна нотарiальна дiяльнiсть тАФ це зареiстрована в установленому порядку органами юстицii та органiзована на засадах самостiйностi та особистоi вiдповiдальностi на випадок заподiяння шкоди дiяльнiстю фiзичноi особи, яка маi свiдоцтво про право на заняття нотарiальною дiяльнiстю, з посвiдчення прав i фактiв, що мають юридичне значення, вчинення iнших нотарiальних дiй, передбачених Законом " Про нотарiат" i чинним законодавством iз метою надання iм юридичноi вiрогiдностi.

Для того, щоб стати приватним нотарiусом, необхiдно вiдповiдати певнiй сукупностi вимог i виконати певний перелiк обовтАЩязкових дiй. По-перше, особа, яка бажаi стати приватним нотарiусом, повинна мати допуск до цiii професii, тобто вже мати отримане свiдоцтво про право на заняття нотарiальною дiяльнiстю. Наявнiсть такого свiдоцтва означаi, що особа може взагалi провадити нотарiальну дiяльнiсть на територii Украiни. По-друге, необхiдно зареiструвати цю нотарiальну дiяльнiсть в установленому законом порядку в компетентних органах. РЖ пiсля виконання двох попереднiх умов органiзувати цю дiяльнiсть.

Допуск до професii нотарiуса, умови й порядок отримання свiдоцтва про право на заняття нотарiальною дiяльнiстю детально розглянуто в попереднiх параграфах пiдручника.

Що стосуiться реiстрацii приватноi нотарiальноi дiяльностi, то згiдно зi ст. 24 Закону Украiни "Про нотарiат" вона провадилась управлiннями юстицii Ради мiнiстрiв Автономноi Республiки Крим, обласних, Киiвськоi та Севастопольськоi мiських державних адмiнiстрацiй.

У звтАЩязку з усуненням подвiйноi пiдпорядкованостi управлiнь юстицii зараз ця реiстрацiя провадиться тими ж органами, але вони мають iнше найменування: Головне управлiння Мiнiстерства юстицii Украiни в Автономнiй Республiцi Крим, управлiння юстицii областей, мiст Киiва та Севастополя.

Реiстрацiя приватноi нотарiальноi дiяльностi провадиться на пiдставi Положення про порядок реiстрацii приватноi нотарiальноi дiяльностi, затвердженого наказом мiнiстра юстицii Украiни вiд 4 березня 1994 р. за № 10/5 та зареiстрованого в Мiнiстерствi юстицii Украiни 10 березня 1994 р. за № 41/250. Основою провадження, початком i пiдставою для реiстрацii приватноi нотарiальноi дiяльностi i заява особи, яка маi свiдоцтво про право на заняття нотарiальною дiяльнiстю i бажаi займатися саме приватною нотарiальною дiяльнiстю. Така заява подаiться до органу юстицii особисто. У заявi вказуються прiзвище, iмтАЩя, по батьковi особи, яка маi намiр займатися цiiю дiяльнiстю, мiсце ii проживання, назва нотарiального округу, в якому громадянин плануi цю дiяльнiсть, та адреса робочого мiсця. До заяви також додаються оригiнал свiдоцтва про право на заняття нотарiальною дiяльнiстю та двi фотокартки розмiром 3x4 см. На оригiналi свiдоцтва органом юстицii робиться позначка про проведену реiстрацiю приватноi нотарiальноi дiяльностi особи, i воно повертаiться особi, яка його подала.

Нещодавно реiстрацiйне посвiдчення видавалося управлiнням юстицii Ради Мiнiстрiв Республiки Крим чи управлiнням юстицii обласних, Киiвськоi та Севастопольськоi мiських державних адмiнiстрацiй в 15-денний термiн iз моменту подання заяви. Вiдмова в реiстрацii приватноi нотарiальноi дiяльностi не допускалася. Такий порядок реiстрацii приватноi нотарiальноi дiяльностi проiснував iз часу введення в дiю Закону Украiни "Про нотарiат" тАФ з 1 сiчня 1994 р. до на брання чинностi Указу Президента Украiни "Про врегулювання дiяльностi нотарiату в Украiнi" вiд 21 серпня 1998 р. № 392/98. За цим Указом кiлькiсть приватних нотарiусiв в межах нотарiального округу почала чiтко визначатись. За цим указом закiнчився певний початковий перiод становлення iнституту приватного нотарiату i почалося реформування приватноi нотарiальноi дiяльностi. Вiдтепер кiлькiсть приватних нотарiусiв у межах нотарiального округу визначаiться Мiнiстерством юстицii Украiни залежно вiд чисельностi населення. Норми чисельностi нотарiусiв у межах нотарiального округу розробляються Мiнiстерством юстицii Украiни на пiдставi аналiзу статистичних даних про дiяльнiсть нотарiусiв у рiзних регiонах Украiни. Отже, якщо Мiнiстерство юстицii встановило для конкретного нотарiального округу певну кiлькiсть приватних нотарiусiв, а така кiлькiсть, або й бiльша, вже зареiстрована, то управлiння юстицii маi право вiдмовити в реiстрацii приватноi нотарiальноi дiяльностi.

У реiстрацiйному посвiдченнi вказуються прiзвище, iмтАЩя, по батьковi нотарiуса, територiя його дiяльностi (нотарiальний округ) та адреса розташування його робочого мiсця. Отримуючи реiстрацiйне посвiдчення, особа, яка вперше приступаi до виконання обовтАЩязкiв нотарiуса, приносить в органi юстицii присягу в урочистiй обстановцi. Про видане реiстрацiйне посвiдчення органи юстицii повiдомляють податкову iнспекцiю за мiсцезнаходженням робочого мiсця нотарiуса.

Нотарiальний округ, в якому працюватиме приватний нотарiус, визначаiться управлiнням юстицii за заявою нотарiуса вiдповiдно до адмiнiстративно-територiального подiлу Украiни. За Конституцiiю Украiни, прийнятою Верховною Радою Украiни 28 червня 1996 р., систему адмiнiстративно-територiального устрою Украiни складають: Автономна Республiка Крим, областi, райони, мiста, райони в мiстах, селища i села. Законодавство не мiстить положень, якi дозволяли б зареiструвати дiяльнiсть одного приватного нотарiуса в кiлькох нотарiальних округах чи видiлити для нього кiлька адмiнiстративно-територiальних одиниць. Винятком i положення про те, що в мiстах, якi мають районний подiл, округом дiяльностi нотарiуса i територiя вiдповiдного мiста.

3 огляду на той факт, що свiдоцтво про право на заняття нотарiальною дiяльнiстю вже мiстить вiдомостi про знаходження робочого мiсця майбутнього нотарiуса, вiн повинен розпочати вирiшення основних органiзацiйних моментiв своii дiяльностi ще до проведення органом юстицii вiдповiдноi реiстрацii. Отже, одне з основних питань щодо знаходження робочого мiсця нотарiуса вже повинне бути вирiшене.

Робоче мiсце приватного нотарiуса. Основну вимогу щодо розташування робочого мiсця нотарiуса чiтко визначено в Законi Украiни "Про нотарiат". Робоче мiсце приватного нотарiуса маi знаходитись у межах нотарiального округу.

Враховуючи вимоги щодо культури обслуговування населення приватними нотарiусами та з метою забезпечення законних iнтересiв громадян i юридичних осiб, Мiнiстерство юстицii розробило i затвердило Положення про вимоги до робочого мiсця приватного нотарiуса та здiйснення контролю за iх дотриманням, у якому мiстяться додатковi вимоги до робочого мiсця приватного нотарiуса. Положення затверджене наказом мiнiстра юстицii Украiни вiд 12.06.1998 р. за № 36/5 та зареiстроване у Мiнiстерствi юстицii Украiни 12 червня 1998 р. за № 376/2816. Цi вимоги не лише дозволяють пiдвищити культуру обслуговування населення, схороннiсть документiв приватного нотарiуса та дотримання законностi пiд час вчинення ним нотарiальних дiй, а пiдкреслюють ще раз те, що нотарiус i самостiйною та незалежною особою у правовому полi нашоi держави.

Нотарiус може мати контору. Пiд конторою розумiiться примiщення, яке i робочим мiсцем приватного нотарiуса. Нотарiус може мати лише одне робоче мiсце.

Нотарiус не маi права працювати в одному примiщеннi з особами, дiяльнiсть яких не повтАЩязана з вчиненням нотарiальних дiй. Примiщення, яке i робочим мiсцем приватного нотарiуса, маi складатись iз двох чи бiльше кiмнат, маi бути забезпечене сейфом для збереження печаток, штампiв iз посвiдчувальними написами та спецiальних бланкiв нотарiальних документiв, металевою шафою для збереження архiву нотарiуса тощо. На вiкнах примiщення встановлюються грати, примiщення маi бути пiдключене до засобiв сигналiзацii.

Права нотарiуса на примiщення, яке i його робочим мiсцем, можуть бути пiдтвердженi договором оренди або iншим документом, що встановлюi право власностi чи користування зазначеним примiщенням. Безперечно, до моменту набуття особою, яка прагне займатися приватною нотарiальною дiяльнiстю, статусу приватного нотарiуса укласти договiр оренди ця особа як приватний нотарiус не може. Враховуючи це при перевiрцi вiдповiдностi робочого мiсця вимогам указаного Положення, яка проводиться в разi реiстрацii приватноi нотарiальноi дiяльностi, право на примiщення може бути пiдтверджене договором, укладеним з особою, яка бажаi займатися приватною нотарiальною дiяльнiстю, чи iншим вiдповiдним документом, як-то заявою чи зобовтАЩязанням про надання особi конкретного примiщення пiсля реiстрацii приватноi нотарiальноi дiяльностi.

Про змiну адреси розташування робочого мiсця приватний нотарiус повинен у птАЩятиденний строк повiдомити орган юстицii для внесення вiдповiдних змiн до реiстрацiйного посвiдчення. Зi змiною бiльш як тричi адреси розташування робочого мiсця приватному нотарiусовi видаiться нове реiстрацiйне посвiдчення пiд тим самим номером. У разi змiни адреси розташування робочого мiсця приватного нотарiуса управлiння юстицii перевiряi вiдповiднiсть нового робочого мiсця передбаченим законодавством вимогам.

Пiсля отримання реiстрацiйного посвiдчення приватний нотарiус зобовтАЩязаний у тримiсячний строк розпочати свою нотарiальну дiяльнiсть. Якщо протягом цього строку без поважних причин нотарiус не приступить до роботи, за рiшенням управлiння юстицii видане йому реiстрацiйне посвiдчення може бути анульоване. Окрiм права мати контору, нотарiус для органiзацii своii роботи маi право укладати цивiльно-правовi та трудовi угоди, вiдкривати розрахунковий та iншi рахунки у банкiвських установах.

Якщо округ дiяльностi нотарiуса визначено i питання розташування робочого мiсця вирiшено, то для того, щоб приступити до роботи, нотарiусовi необхiдно мати печатку.

Реiстрацiйне посвiдчення i пiдставою для виготовлення печатки нотарiуса, вiдкриття рахунку в установах банкiв та вирiшення iнших питань, повтАЩязаних з органiзацiiю нотарiальноi дiяльностi.

Печатка приватного нотарiуса з набранням чинностi Законом Украiни "Про нотарiат" мала певнi, передбаченi чинним законодавством реквiзити. На нiй зазначалися сталi реквiзити, а саме: посада, прiзвище, iмтАЩя та по батьковi, округ дiяльностi.

Документи, що оформляються приватним нотарiусом пiд час вчинення нотарiальних дiй, пiсля проставляння посвiдчувального напису скрiплюються печаткою.

За погодженням з Мiнiстерством внутрiшнiх справ Украiни форма печатки являла собою правильне коло дiаметром 45 мм, краi якого обрамовував подвiйний бортик. Посада на печатцi вказувалася написом "приватний нотарiус".

Приблизний зразок печатки наведено в додатку до Правил нотарiального дiловодства.

Указом Президента Украiни "Про врегулювання дiяльностi нотарiату в Украiнi" вiд 23 серпня 1998 р. № 932/98 реквiзити печатки приватного нотарiуса було змiнено. Тепер на печатцi приватного нотарiуса передбачено зображення Державного Герба Украiни, зазначення посади, прiзвища, iменi та по батьковi нотарiуса, а також нотарiального округу.

Одним iз основних моментiв, що вiдрiзняi дiяльнiсть приватного нотарiуса вiд дiяльностi державного, i його особиста вiдповiдальнiсть за заподiяну шкоду. Шкода, заподiяна особi внаслiдок незаконних дiй або недбалостi приватного нотарiуса, вiдшкодовуiться у повному розмiрi. Оскiльки приватний нотарiус самостiйно вiдповiдаi за заподiяну ним шкоду, йому необхiдно мати для цього певнi кошти, аби вiдшкодувати клiiнтовi у грошовому виглядi нанесенi збитки.

Щоб наявнiсть цiii суми не залежала вiд конкретних доходiв чи витрат приватного нотарiуса у певний промiжок часу, передбачаiться iснування такоi грошовоi суми (своiрiдного фонду), яка маi цiльовий напрямок для ii використання, або ж можливiсть отримання такоi суми вiд iнших органiв, зокрема вiд страховоi органiзацii.

Страхування нотарiуса на випадок заподiяння шкоди клiiнтовi може провадитись у двох формах, а саме:

тАв приватний нотарiус може укласти з органом страхування договiр службового страхування;

тАв приватний нотарiус може внести на спецiальний рахунок до банкiвськоi установи страхову заставу.

Нотарiус маi право вибрати з цих двох форм одну, яка i для нього найбiльш прийнятною. Своi право вибору вiн повинен реалiзувати протягом трьох мiсяцiв вiд дня отримання реiстрацiйного посвiдчення. Такий строк встановлено приватному нотарiусу ч. 4 ст. 24 Закону Украiни "Про нотарiат", щоб розпочати нотарiальну дiяльнiсть; у цей же строк вiн повинен вжити заходiв для того, щоб створити для клiiнтiв можливiсть якнайшвидшого забезпечення покриття заподiяноi шкоди.

Якщо приватний нотарiус не уклав договору службового страхування чи не внiс страхову заставу для забезпечення покриття шкоди, його приватна нотарiальна дiяльнiсть припиняiться, а реiстрацiйне посвiдчення анулюiться управлiнням юстицii.

Страхова сума чи застава маi чiтко визначений розмiр тАФ 100-кратний розмiр мiнiмальноi заробiтноi плати.

Законом Украiни "Про встановлення величини вартостi межi малозабезпеченостi та розмiру мiнiмальноi заробiтноi плати на 1999 р." вiд 25 грудня 1998 р. за № 366-ХРЖV мiнiмальну заробiтну плату встановлено в розмiрi 74 гривнi. Отже, розмiр страховоi суми чи застави тАФ щонайменше 7400 гривень. Визначаючи розмiр страховоi суми або застави, слiд виходити з розмiру мiнiмальноi заробiтноi плати, не плутаючи ii з розмiром неоподатковуваного доходу громадян.

Страхова сума тАФ це сума, на яку приватний нотарiус укладаi угоду зi страховою органiзацiiю i яка, в разi настання страхового випадку, маi бути сплачена клiiнтовi.

Страхова застава тАФ сума грошей, що мiститься на спецiальному рахунку в банкiвськiй установi та може бути використана лише для погашення збиткiв, завданих особi приватним нотарiусом унаслiдок незаконних дiй або недбалостi.

Законодавством установлено строк тАФ один рiк тАФ на поповнення внесеноi у банкiвську установу страховоi застави в разi ii витрачання.

Поповнюватися ця страхова застава повинна до початкового розмiру. Якщо приватний нотарiус протягом одного року з дня витрачання не поповнить страхову заставу до початкового розмiру, його приватна нотарiальна дiяльнiсть припиняiться за рiшенням управлiння юстицii, яке анулюi реiстрацiйне посвiдчення.

Розмiр заподiяноi приватним нотарiусом шкоди визначаiться за згодою сторiн або в судовому порядку.

Якщо приватний нотарiус погоджуiться з тим, що його дii заподiяли шкоду особi, яка звертаiться за ii покриттям, то за взаiмною згодою вони визначають розмiр цiii шкоди.

Якщо приватний нотарiус не погоджуiться з тим, що його дii були незаконними чи недбалими, то особа, яка бажаi вiдшкодувати завданi iй збитки, маi звертатися до суду.

Розмiр заподiяноi шкоди може бути меншим чи бiльшим, нiж розмiр страховоi суми чи застави. Якщо розмiр суми, яка пiдлягаi виплатi заiнтересованiй особi, менший вiд розмiру страховоi суми чи застави, то для ii погашення використовуються цi суми.

Якщо ж розмiр суми, що пiдлягаi сплатi, перевищуi розмiр страховоi суми чи застави, суд повинен вирiшити, в який спосiб провадитиметься покриття заподiяноi шкоди.

Слiд, однак, зауважити, що наявнiсть у приватного нотарiуса страховоi суми чи застави не змушуi його обовтАЩязково використовувати iх для погашення збиткiв, за умови, що вiн повнiстю погоджуiться з доказами iншоi сторони.

Якщо приватний нотарiус справдi вважаi, що його дii заподiяли матерiальноi або моральноi шкоди клiiнту, i якщо сторони досягли згоди щодо розмiру заподiяноi шкоди, то певнi суми можуть бути виплаченi особi без використання страховоi суми чи застави з доходу приватного нотарiуса.

Про проведену виплату суми, розмiр якоi встановлюiться за домовленiстю сторiн i яка поменшуi завданi збитки, може бути складений вiдповiдний документ (наприклад, акт), за пiдписом приватного нотарiуса та особи, якiй було заподiяно шкоду.

Цей документ може пiдтверджувати:

тАв факт наявностi пiдстав для матерiальноi вiдповiдальностi приватного нотарiуса;

тАв досягнення згоди мiж нотарiусом та особою, якiй заподiяно шкоду, щодо встановлення розмiру заподiяноi шкоди;

тАв факт сплати приватним нотарiусом i отримання особою певноi грошовоi суми для погашення завданих збиткiв.

У цьому документi повинен мiститись опис випадку, коли нотарiус допустив недбалiсть чи вчинив незаконнi дii, прiзвища, iмена та по батьковi, адреси заiнтересованих осiб i приватного нотарiуса, округ його дiяльностi, докази сторiн щодо завданоi шкоди, розмiр суми, яка пiдлягаi сплатi за досягнутою згодою особi, пiдписи про сплату i отримання коштiв тощо.

Порядок замiщення приватного нотарiуса

Саме поняття замiщення приватного нотарiуса врегульоване чинним законодавством з огляду на добросовiснiсть приватного нотарiуса, вiдданiсть його складенiй присязi, заiнтересованiсть в утвердженнi авторитету його як приватного нотарiуса та намагання не створювати перешкод громадянам, якi саме у нього вчинили тi чи iншi нотарiальнi дii у доступi до оформлених документiв. У осiб, вiд iменi чи вiдносно яких учинялися нотарiальнi дii, може виникнути необхiднiсть отримати дублiкат посвiдченоi цим приватним нотарiусом угоди, отримати вiдомостi про дiйснiсть посвiдченого заповiту тощо. Приватний нотарiус зобовтАЩязаний повiдомити управлiння юстицii про те, що вiн маi намiр припинити виконання своiх обовтАЩязкiв на строк бiльше одного тижня.

Необхiднiсть цього повiдомлення полягаi в тому, що саме управлiння юстицii контролюi законнiсть виконання приватними нотарiусами iхнiх обовтАЩязкiв.

Замiщення приватного нотарiуса можливе тодi, коли вiн маi намiр тимчасово, на строк бiльше одного тижня припинити виконання своiх обовтАЩязкiв. Причини, за яких вiн бажаi тимчасово припинити свою дiяльнiсть, можуть бути рiзними тАФ вiдпочинок, лiкування тощо. Але основне, що вiдiграi роль у вирiшеннi питань замiщення, це: по-перше, iнiцiатива самого нотарiуса тимчасово припинити дiяльнiсть; по-друге тАФ повернення до неi пiсля вирiшення питань, якi стали пiдставою для зупинення дiяльностi; по-третi тАФ неможливiсть, навiть заборона йому особисто виконувати обовтАЩязки приватного нотарiуса i в перiод замiщення його на посадi iншим нотарiусом.

Приватний нотарiус може укласти угоду з iншим приватним нотарiусом про його замiщення. 3 огляду на те, що сам нотарiус маi бути заiнтересований у тому, аби його заступала на посадi вiдома йому особа, законодавство регулюi вiдносини замiщення посади на договiрних засадах мiж нотарiусами. Про укладену угоду приватний нотарiус повiдомляi управлiння юстицii. Отже, за угодою, приватнi нотарiуси мають змогу замiщати один одного i мати, в разi необхiдностi, доступ до документiв, посвiдчених iншим нотарiусом.

Повiдомлення управлiння юстицii в усiх випадках i обовтАЩязковим. Для того, щоб iнформувати громадян, управлiння юстицii повинно мати необхiднi вiдомостi про дiяльнiсть приватного нотарiуса.

Управлiння юстицii, отримавши повiдомлення приватного нотарiуса про припинення на певний строк його дiяльностi в разi, коли нотарiус не уклав угоди з iншим нотарiусом про замiщення його на посадi, може вжити заходiв для того, щоб вiдсутнiсть приватного нотарiуса на робочому мiсцi не заподiяла шкоди законним iнтересам громадян. Цi заходи можуть полягати в тому, щоби примiрники посвiдчених приватним нотарiусом угод були переданi до державного нотарiального архiву, до державноi нотарiальноi контори, розташованоi в окрузi дiяльностi приватного нотарiуса або сумiжного з ним, або в призначеннi приватного нотарiуса, який замiщатиме того приватного нотарiуса, який тимчасово припинив свою дiяльнiсть.

У таких випадках таiмниця вчинення нотарiальних дiй поширюiться й на того нотарiуса, який замiщаi вiдсутнього, i на тих осiб, якi мають право доступу за рiшенням управлiння юстицii до посвiдчених чи засвiдчених документiв.

Отже, замiщення приватного нотарiуса тАФ це можливiсть виконання обовтАЩязкiв приватного нотарiуса певного нотарiального округу iншим приватним нотарiусом цього ж нотарiального округу на пiдставi укладеноi угоди чи наказу управлiння юстицii, яке маi на метi забезпечити доступ передбачених законодавством осiб до архiвних документiв тимчасово вiдсутнього на строк бiльше одного тижня приватного нотарiуса. Треба мати на увазi, що угода про замiщення на посадi не може бути укладеною нотарiусами, якi мають рiзнi нотарiальнi округи, бо тодi порушувалися б положення законодавства про те, що нотарiусовi надаiться для провадження дiяльностi тiльки один нотарiальний округ, та положення про розташування робочого мiсця приватного нотарiуса в межах його нотарiального округу.

У такому випадку, оформлюючи документи при замiщеннi, у посвiдчувальному написi приватний нотарiус, який замiщаi вiдсутнього, маi посилатися на укладену угоду про замiщення чи на наказ органу юстицii, але на всiх документах вiн проставляi свою печатку.

При цьому нотарiус, якого замiщують, не маi права виконувати своi службовi обовтАЩязки.

Припинення приватноi нотарiальноi дiяльностi регулюiться ст. 30 Закону Украiни "Про нотарiат". РЖз припиненням приватноi нотарiальноi дiяльностi реiстрацiйне посвiдчення анулюiться, i особа перестаi бути приватним нотарiусом. Частина 1 ст. 30 встановлюi перелiк випадкiв, коли приватна нотарiальна дiяльнiсть особи припиняiться. Цей перелiк i вичерпним i не пiдлягаi розширеному тлумаченню.

Приватний нотарiус iз власноi iнiцiативи може припинити свою приватну нотарiальну дiяльнiсть, подавши письмове клопотання до управлiння юстицii. У цьому випадку приватний нотарiус залишаiться особою, яка зможе в майбутньому посiсти посаду нотарiуса в державнiй нотарiальнiй конторi чи знову зареiструвати свою приватну нотарiальну дiяльнiсть у цьому ж чи в iншому окрузi, оскiльки в неi залишаiться свiдоцтво про право на заняття нотарiальною дiяльнiстю, тобто особа не втрачаi допуску до професii.

Чинне законодавство не мiстить положень, якi обмежували б призначення на посаду нотарiуса особи, яка мала перерву в нотарiальнiй дiяльностi за умови, що вона маi свiдоцтво про право на нотарiальну дiяльнiсть.

Пiдстави для припинення з власноi iнiцiативи приватноi нотарiальноi дiяльностi можуть бути рiзними, наприклад: бажання зайнятися пiдприiмницькою чи посередницькою та iншою дiяльнiстю, яка i несумiсною з нотарiальною дiяльнiстю, перехiд на роботу до державноi нотарiальноi контори, бажання працювати у штатi громадськоi органiзацii, змiна нотарiального округу тощо.

Припинення приватноi нотарiальноi дiяльностi може бути наслiдком втрати особою взагалi вправа на нотарiальну дiяльнiсть.

3 анулюванням свiдоцтва як пiдстави для реiстрацii приватноi нотарiальноi дiяльностi сама дiяльнiсть припиняiться автоматично.

Якщо особа, свiдоцтво про право на нотарiальну дiяльнiсть якоi анульоване, захоче коли-небудь зареiструвати свою приватну нотарiальну дiяльнiсть, вона повинна знову отримати доступ до професii, тобто пройти стажування, скласти квалiфiкацiйний iспит, отримати свiдоцтво i вiдповiдати вимогам до нотарiуса, викладених у ст. 3 Закону.

Припинення приватноi нотарiальноi дiяльностi можливе, коли нотарiус протягом тримiсячного строку вiд дня реiстрацii приватноi нотарiальноi дiяльностi не уклав договiр службового страхування чи не внiс на спецiальний рахунок до банкiвськоi установи страхову заставу, призначену для покриття шкоди, заподiяноi незаконними чи недбалими дiями, або ж не поповнив впродовж одного року вiд дня витрачання коштiв розмiр страховоi застави до початкового розмiру.

Якщо приватний нотарiус не виконуi своiх обовтАЩязкiв протягом двох мiсяцiв без поважних причин i не повiдомив про це управлiння юстицii, його нотарiальна дiяльнiсть припиняiться.

Пiд "невиконанням своiх обовтАЩязкiв" розумiiться те, що приватний нотарiус не вчиняi нотарiальних дiй, не надаi консультацiй правового характеру, не уклав угоди щодо його замiщення i не забезпечив у такий спосiб доступу осiб, якими або щодо яких вчинялися нотарiальнi дii, працiвникам правоохоронних органiв до посвiдчених ним документiв для скасування чи змiни вчинених нотарiальних дiй, отримання дублiкатiв, отримання вiдомостей про вчиненi нотарiальнi дii тощо.

Якщо приватний нотарiус не вiдповiдаi своiй посадi або виконуванiй роботi внаслiдок стану здоровтАЩя, що на тривалий час перешкоджаi нотарiальнiй дiяльностi, ця пiдстава теж тягне за собою припинення приватноi нотарiальноi дiяльностi.

Припинення приватноi нотарiальноi дiяльностi та анулювання реiстрацiйного посвiдчення провадиться за наказом управлiння юстицii. Копiя наказу у триденний термiн маi бути видана або надiслана поштою нотарiусу, приватна нотарiальна дiяльнiсть якого припиняiться.

Приватний нотарiус, дiяльнiсть якого припиняiться, в мiсячний строк зобовтАЩязаний передати документи, що стосуються вчинення ним нотарiальних дiй, до державного нотарiального архiву.

Рiшення про анулювання реiстрацiйного посвiдчення може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством.

Законодавство мiстить також положення про призупинення приватноi нотарiальноi дiяльностi. Призупинення приватноi нотарiальноi дiяльностi можливе лише в одному випадку: в разi припинення права власностi чи права користування примiщенням, яке i робочим мiсцем приватного нотарiуса. Призупинення приватноi нотарiальноi дiяльностi може провадитись особисто нотарiусом, який зобовтАЩязаний подати вiдповiдну заяву до управлiння юстицii не пiзнiше одного тижня пiсля закiнчення строку прав на примiщення i за вiдсутностi прав на iнше примiщення, або ж управлiнням юстицii за наявностi таких вiдомостей. Нотарiальна дiяльнiсть нотарiусом вважаiться вiдновленою з моменту внесення вiдповiдних змiн до реiстрацiйного посвiдчення про реiстрацiю нового робочого мiсця нотарiуса.

Контроль за законнiстю виконання приватними нотарiусами iхнiх обовтАЩязкiв здiйснюiться Головним управлiнням Мiнiстерства юстицii Автономноi Республiки Крим, управлiннями юстицii областей, мiст Киiва та Севастополя.

Вiдповiдно до ст. 1 Закону Украiни "Про нотарiат" у населених пунктах, де немаi нотарiусiв, нотарiальнi дii вчиняються посадовими особами виконавчих комiтетiв сiльських, селищних, мiських рад.

Надання виконкомам мiсцевих рад права вчиняти деякi нотарiальнi дii, а це найбiльш простi й поширенi дii, створюi зручностi для населення, оскiльки позбавляi його необхiдностi звертатися до нотарiуса, який часом знаходиться на досить великiй вiдстанi вiд села, селища чи мiста.

Безпосередньо вчиняти нотарiальнi дii у виконкомах мають право голова виконкому, його заступник або секретар виконкому. Але iхнi право на вчинення нотарiальних дiй виникаi не автоматично, а лише за наявностi рiшення виконкому про покладення на одного з них обовтАЩязку вчиняти нотарiальнi дii. В разi тривалоi вiдсутностi посадовоi особи (вiдпустка, хвороба), на яку покладено обовтАЩязок вчиняти нотарiальнi дii, на час ii вiдсутностi нотарiальнi дii може за рiшенням виконкому вчиняти iнша посадова особа. Найчастiше обовтАЩязок вчиняти нотарiальнi дii покладаiться на секретаря виконкому.

Посадовi особи виконкомiв мiсцевих рад учиняють нотарiальнi дii, реалiзуючи тi самi принципи, що й нотарiуси.

Нотарiальнi дii за кордоном учиняють консульськi установи, а у випадках, передбачених законодавством, тАФ дипломатичнi представництва Украiни. Вiдповiдно до розпорядження Президента Украiни "Про затвердження Положення про дипломатичне представництво Украiни за кордоном" вiд 22 жовтня 1992 р. дипломатичне представництво Украiни за дорученням мiнiстра iноземних справ Украiни може виконувати i консульськi функцii. Це можливо в тих випадках, коли дiяльнiсть консульськоi установи не поширюiться на певну територiю; тодi нотарiальнi дii вчиняються консульськими вiддiлами дипломатичного представництва.

Безпосередньо нотарiальнi дii в консульських установах учиняють консули, а в дипломатичних представництвах тАФ один iз членiв дипломатичного персоналу.

Дiяльнiсть консульських установ i дипломатичних представництв щодо вчинення нотарiальних дiй регулюiться главою ХРЖ Консульського статуту Украiни, затвердженого Указом Президента Украiни вiд 2 квiтня 1994 р., i пiдпорядкована тим самим принципам, що й дiяльнiсть нотарiусiв.

Вперше законодавством передбачено створення в обласних центрах, у мiстах Киiвi, Севастополi й Сiмферополi державних нотарiальних архiвiв.

Державнi нотарiальнi архiви i складовою частиною Нацiонального архiвного фонду Украiни. Дiяльнiсть та органiзацiя державних нотарiальних архiвiв регулюiться Положенням про державний нотарiальний архiв, затвердженим наказом Мiнiстерства юстицii Украiни вiд 7 лютого 1994 р.

Державнi нотарiальнi архiви створюються й лiквiдуються Мiнiстерством юстицii Украiни. Архiв i юридичною особою, маi печатку з зображенням Державного Герба Украiни та своiм найменуванням. Архiви очолюють завiдуючi, яких призначають на посаду та звiльняють iз неi Головне управлiння юстицii, Мiнiстерства юстицii Автономноi Республiки Крим, управлiння юстицii обласних, Киiвськоi та Севастопольськоi мiських державних адмiнiстрацiй.

Державнi нотарiальнi архiви створюються для тимчасового (до 75 рокiв) централiзованого зберiгання та використання нотарiальних документiв, передачi iх у вiдповiдний державний архiв, надання методичноi та практичноi допомоги фондоутворювачам у вдосконаленнi роботи з документами.

Створення державних нотарiальних архiвiв свiдчить ще раз про пiдвищення ролi та значення нотарiату в суспiльному життi краiни. Ця робота тАФ копiтка, вона потребуi часу, а головно тАФ коштiв. Для належноi роботи архiвiв необхiдна повна комптАЩютеризацiя, пiдготовка спецiалiстiв.

Безпосереднi керiвництво нотарiальними органами здiйснюiться Головним управлiнням юстицii Мiнiстерства юстицii Украiни в Автономнiй Республiцi Крим, обласними, Киiвським та Севастопольським мiськими управлiннями юстицii.

Управлiння юстицii утворюються Мiнiстерством юстицii Украiни та йому пiдпорядкованi.

Одним iз завдань управлiнь юстицii i органiзацiйне та матерiально-технiчне забезпечення роботи нотарiату. Для цього iм надано права:

тАв органiзовувати роботу установ нотарiату, перевiряти iхню дiяльнiсть, вживати заходiв до ii полiпшення;

тАв здiйснювати контроль за законнiстю вчинення нотарiальних дiй;

тАв органiзовувати роботу з добору кадрiв та пiдвищення квалiфiкацii працiвникiв нотарiальних органiв;

тАв забезпечувати роботу квалiфiкацiйних комiсiй нотарiату;

тАв здiйснювати контроль за органiзацiiю та змiстом стажування осiб, якi мають намiр займатися нотарiальною дiяльнiстю;

тАв визначати нотарiальний округ, реiструвати приватну нотарiальну дiяльнiсть, вносити змiни в реiстрацiйне посвiдчення приватного нотарiуса та анулювати його;

тАв призупиняти дiяльнiсть нотарiусiв i готувати подання на розгляд Мiнiстерству юстицii щодо анулювання свiдоцтва про право на заняття нотарiальною дiяльнiстю;

тАв затверджувати розмiри оплати за надання державними

нотарiальними конторами додаткових платних послуг правового i технiчного характеру;

тАв здiйснювати контроль за використанням спецiальних бланкiв нотарiальних документiв.

Крiм того, управлiння юстицii розглядаi скарги громадян щодо роботи нотарiальних органiв, забезпечуi матерiально-технiчними ресурсами установи нотарiату, а також здiйснюi контроль за збереженням i використанням матерiальних цiнностей нотарiальними органами, складаi проекти кошторисiв видаткiв на утримання установ нотарiату та iн. Крiм того, наказом Мiнiстерства юстицii Украiни вiд 1 червня 1998 р. затверджено Положення про районнi, районнi у мiстах, мiськi (мiст обласного значення) управлiння юстицii зi змiнами, внесеними Указом Мiнюсту вiд 5 лютого 1999 р.

Вiдповiдно до цього Положення щодо нотарiальноi дiяльностi вказанi управлiння мають:

тАФ забезпечити роботу установ нотарiату;

тАФ вести роботу з облiку та пiдтримання в контрольному станi актiв законодавства та нотарiальноi практики;

тАФ органiзовувати роботу установ нотарiату, перевiряти iхню дiяльнiсть, вживати заходи щодо ii полiпшення;

тАФ здiйснювати контроль за законнiстю вчинення нотарiальних дiй державними та приватними нотарiусами, обiгом спецiальних бланкiв нотарiальних документiв та за органiзацiiю i змiстом стажування осiб, якi мають намiр займатися нотарiальною дiяльнiстю;

тАФ готувати матерiали на розгляд Головного управлiння юстицii Мiнiстерства юстицii Украiни в Автономнiй Республiцi Крим, Киiвського та Севастопольського мiських управлiнь юстицii для пiдготовки подання щодо анулювання свiдоцтв про право на заняття нотарiальною дiяльнiстю.

Управлiння юстицii маi також залучати в установленому порядку до перевiрки роботи установ нотарiату та приватних нотарiусiв квалiфiкованих державних та приватних нотарiусiв з iнших нотарiальних округiв, а також представництв вiддiлень Украiнськоi нотарiальноi палати за iхньою згодою.

Вiдповiдно до ст. 16 Закону Украiни "Про нотарiат" нотарiуси можуть обтАЩiднуватись у регiональнi, загальнодержавнi, мiжнароднi спiлки та асоцiацii. Цi обтАЩiднання репрезентують iхнi iнтереси у державних та iнших органах, захищають соцiальнi та професiйнi права нотарiусiв, здiйснюють методичну та видавничу роботу, можуть створювати спецiальнi фонди i дiють вiдповiдно до своiх статутiв.

Саме на таких принципах створено Украiнську нотарiальну палату, що дii як добровiльна громадська органiзацiя нотарiусiв. Украiнська нотарiальна палата маi Статут, затверджений Установчою конференцiiю нотарiусiв Украiни 22 квiтня 1993 р., зi змiнами та доповненнями, затвердженими Третьою конференцiiю Украiнськоi нотарiальноi палати 9 серпня 1997 р.

Основна мета Украiнськоi нотарiальноi палати тАФ обтАЩiднання на професiйнiй основi нотарiусiв для захисту iхнiх законних професiйних, соцiальних та iнших iнтересiв. Завданням палати i сприяння пiдвищенню професiйного рiвня нотарiусiв, удосконалення правовоi допомоги, яку нотарiуси надають фiзичним та юридичним особам. Також Украiнська нотарiальна палата повинна сприяти охоронi iнтересiв громадян та органiзацiй, яким було заподiяно шкоду незаконними дiями нотарiусiв. Зокрема, важливим завданням Украiнськоi нотарiальноi палати i сприяння розвитковi мiжнародних звтАЩязкiв, обмiну досвiдом, спiвробiтництва з мiжнародними органiзацiями нотарiату.

Для розвтАЩязання практичних завдань, проведення органiзаторськоi та iншоi роботи в Автономнiй Республiцi Крим, областях, мiстах Киiвi та Севастополi створюються вiддiлення нотарiальноi палати, якi i юридичними особами. За наявностi хоча б трьох членiв палати в управлiннях юстицii та в нотарiальних конторах створюються первиннi органiзацii нотарiальноi палати.

Центральними органами Украiнськоi нотарiальноi палати i: Конференцiя членiв Украiнськоi нотарiальноi палати, Рада Украiнськоi нотарiальноi палати, ревiзiйна комiсiя, Комiсiя з питань професiйноi етики. На чолi палати стоiть президент Украiнськоi нотарiальноi палати, обраний бiльшiстю голосiв делегатiв, якi беруть участь у роботi Конференцii.

Украiнська нотарiальна палата створюiться на принципах iндивiдуального та колективного членства. РЖндивiдуальними членами можуть бути нотарiуси та iншi працiвники органiв нотарiату, нотарiуси-пенсiонери, працiвники органiв юстицii, робота яких безпосередньо повтАЩязана з органiзацiiю нотарiальноi дiяльностi. Колективними членами можуть бути iншi обтАЩiднання та органiзацii, якi подiляють iнтереси й цiлi Украiнськоi нотарiальноi палати.

Для здiйснення своiх завдань Украiнська нотарiальна палата може: подавати до республiканських i мiсцевих органiв влади та управлiння пропозицii з удосконалення дiяльностi нотарiату; сприяти науковiй розробцi питань удосконалення нотарiальноi дiяльностi, впровадженню ефективних форм обслуговування; аналiзувати нотарiальну практику, готувати методичнi рекомендацii з питань учинення нотарiальних дiй; сприяти пiдвищенню квалiфiкацii нотарiусiв i органiзовувати професiйну пiдготовку юристiв до роботи в органах нотарiату; проводити видавничу дiяльнiсть i т. iн.

Отже, Украiнська нотарiальна палата i типовою громадською органiзацiiю, створеною на професiйному рiвнi. На сьогоднi робляться певнi кроки в напрямку посилення впливу Украiнськоi нотарiальноi палати на нотарiальну дiяльнiсть, створення та забезпечення реальноi допомоги нотарiусам.

Украiнська нотарiальна палата активно дii i в законотворчому процесi. Нею пiдготовлено проект нового Закону Украiни "Про нотарiат". Палата iнiцiювала та створила при РЖнститутi туризму, економiки i права кафедру нотарiату, яка i iдиною в Украiнi, та Кабiнет нотарiату як науковий аналiтично-методичний центр розвитку нотарiату, видаi журнал "Нотарiат для "вас" i "Бюлетень нотарiальноi практики". Вживаються й iншi заходи, спрямованi на удосконалення дiяльностi нотарiату в Украiнi.

У Росiйськiй Федерацii теж створено регiональнi та Федеральна нотарiальнi палати на принципах самоуправлiння. РЗхнiм завданням i обтАЩiднання всiх приватних нотарiусiв для надання iм конкретноi реальноi допомоги, що важливо саме в перiод становлення приватноi нотарiальноi дiяльностi. Вони органiзовують стажування осiб, якi прагнуть мати нотарiальну практику, та перепiдготовку спецiалiстiв, якi працюють у нотарiальних конторах, вiдшкодовують затрати на експертизи, що призначенi судом у справах, повтАЩязаних iз дiяльнiстю нотарiусiв, здiйснюють контроль за професiйною дiяльнiстю нотарiуса, сприяють захистовi соцiальних, матерiальних прав нотарiусiв, полiпшенню умов працi тощо.

Глава 3. Компетенцiя нотарiальних органiв i посадових осiб щодо вчинення нотарiальних дiй

Компетенцiя нотарiальних органiв тАФ визначене законом коло дiй, що iх учиняють нотарiальнi органи для виконання покладених на них завдань. Це тАФ посвiдчення угод, видача свiдоцтва про право на спадщину, видача свiдоцтва про право власностi на частку в спiльному майнi подружжя, посвiдчення безспiрних юридичних фактiв тощо (ст. 34 Закону Украiни "Про нотарiат").

Але, в поняття компетенцii входять не тiльки повноваження на вчинення основних нотарiальних дiй, вказаних у ст. 34 Закону, а й коло прав та обовтАЩязкiв, наданих нотарiусовi чи посадовiй особi вiдповiдно до законодавства. Це тАФ витребування необхiдних документiв i вiдомостей, перевiрка законностi вчинюваноi нотарiальноi дii, перевiрка дiiздатностi фiзичних осiб, правоздатностi юридичних осiб, установлення дiйсного волевиявлення сторiн при посвiдченнi угод, перевiрка повноважень представника, вiдкладення чи зупинення вчинення нотарiальноi дii, розтАЩяснення прав та обовтАЩязкiв заiнтересованим особам, попередження про правовi наслiдки вчинюваноi нотарiальноi дii тощо.

Отже, поняття компетенцii нотарiальних органiв i широким, бо охоплюi й поняття пiдвiдомчостi, тобто коло дiй, що вчиняються нотарiальними органами вiдповiдно до ст. 34 Закону, а також коло певних, передбачених законом прав та обовтАЩязкiв, що надають iм можливiсть здiйснити пiдвiдомчi нотарiальним органам дii.

Нотарiальнi органи мають право вчиняти лише тi дii, що законом вiднесенi до iхньоi компетенцii. Перше, що мають зробити нотарiус чи посадова особа в разi звернення заiнтересованоi особи, тАФ це перевiрити, чи вiднесено законом до його провадження питання, з яким до нього звернулися.

Точне i неухильне дотримання правових норм щодо компетенцii гарантуi належний захист прав i законних iнтересiв громадян та органiзацiй.

Нотарiальнi дii в Украiнi вчиняються державними нотарiальними конторами, приватними нотарiусами, консульськими установами, посадовими особами виконкомiв, державними нотарiальними архiвами та посадовими особами, вказаними в ст. 40 Закону Украiни "Про нотарiат".

Розмежування мiж ними кола нотарiальних дiй з урахуванням виду цих дiй i предметною компетенцiiю.

Ранiше, за Законом Украiнськоi РСР вiд 25 грудня 1974 р., в поняття предметноi компетенцii входило розмежування нотарiальних дiй мiж Першою нотарiальною конторою та iншими державними нотарiальними конторами. Зараз, коли державнi нотарiальнi контори мають однакову предметну компетенцiю, таке поняття предметноi компетенцii втратило своi значення.

Предметна компетенцiя державних нотарiальних контор регулюiться ст. 34 Закону Украiни "Про нотарiат". Перелiк нотарiальних дiй, вказаних у цiй статтi, не i вичерпним тАФ на державнi нотарiальнi контори може бути покладено вчинення i iнших нотарiальних дiй.

Дii, передбаченi ст. 34 Закону, можна класифiкувати за iхньою цiлеспрямованiстю. Перша група тАФ це дii, спрямованi на виникнення, пiдтвердження чи припинення правовiдносин: посвiдчення угод, видача свiдоцтва про право на спадщину, видача свiдоцтва про право власностi на частку в спiльному майнi подружжя, свiдоцтва про придбання будинку з прилюдних торгiв. Другу групу складають дii, направленi на забезпечення правовiдносин: вжиття заходiв до охорони спадкового майна, накладення заборони вiдчуження жилого будинку, квартири, дачi, садового будинку, гаража, земельноi дiлянки та iншого нерухомого майна, вчинення виконавчих написiв, прийняття в депозит грошових сум i цiнних паперiв, подання чекiв до платежу i посвiдчення неоплати чекiв, вчинення протестiв векселiв. До третьоi групи вiдносяться дii, що посвiдчують безспiрнi факти: що громадянин i живим, перебування громадянина в певному мiсцi, тотожностi громадянина з особою, зображеною на фотокартцi, час предтАЩявлення документiв. Четверта група складаiться з дiй, що засвiдчують доказовi факти: вчинення морських протестiв, засвiдчення вiрностi копiй документiв i виписок iз них, справжностi пiдпису на документах, вiрностi перекладу документiв з однiii мови на iншу. РЖ останню, п'яту групу складають дii допомiжного характеру: прийняття на зберiгання документiв, видача дублiката документiв, що зберiгаються у справах нотарiальноi контори чи в державних нотарiальних архiвах.

У деяких мiжнародних договорах про правову допомогу, укладених Украiною, передбачаiться вчинення нотарiальних дiй, невiдомих украiнському законодавству про нотарiат. Зокрема, до таких дiй вiдносять розкривання та оголошення заповiту, складеного за формою, передбаченою законодавством iноземноi держави i поданого нотарiусовi пiсля смертi заповiдача для розкривання та оголошення. Якщо такий заповiт подаiться нотарiусу на територii Украiни, то ця дiя входить до його компетенцii та маi вчинятися в такому порядку.

У вчиненнi нотарiальних дiй нотарiуси мають рiвнi права та однаковi обовтАЩязки незалежно вiд того, чи працюють вони в державнiй нотарiальнiй конторi, чи займаються приватною практикою. Документи, складенi приватними нотарiусами, мають таку саму правову силу, як i документи, складенi державним нотарiусом. РЖ державнi, i приватнi нотарiуси вчиняють нотарiальнi дii вiд iменi держави. Нинi приватнi нотарiуси вiдповiдно до Указу Президента Украiни "Про врегулювання дiяльностi нотарiату в Украiнi" вiд 23 серпня 1998 р. мають печатку з зображенням Державного Герба Украiни, зазначенням посади, прiзвища, iменi та по батьковi, а також нотарiального округу.

До предметноi компетенцii приватного нотарiуса входять майже всi нотарiальнi дii, передбаченi ст. 34 Закону Украiни "Про нотарiат". Вiдповiдно до ст. 36 цього Закону з компетенцii приватного нотарiуса виключалося вчинення таких дiй: накладання i зняття заборони вiдчуження нерухомостi, видача свiдоцтва про право власностi на частку в спiльному майнi подружжя в разi смертi одного з них, видача свiдоцтва про право на спадщину, вжиття заходiв до охорони спадкового майна, посвiдчення договорiв довiчного утримання, засвiдчення справжностi пiдпису на документах, призначених для дii за кордоном, посвiдчення доручень для цiii ж мети, а також засвiдчення справжностi пiдпису батькiв чи опiкуна (пiклувальника) на заявi про згоду на усиновлення дитини. Такi досить широкi винятки з компетенцii приватного нотарiуса викликали певнi незручностi в iхнiй дiяльностi; особливо це стосувалося заборони посвiдчувати доручення i засвiдчувати справжнiсть пiдпису на документах, якi повиннi були дiяти за кордоном.

3 огляду на викладене вище Указом Президента Украiни "Про врегулювання дiяльностi нотарiату в УкраiнiтАЭ вiд 23 серпня 1998 р. було змiнено компетенцiю приватного нотарiуса. Вiдтепер вони не можуть учиняти тiльки двi нотарiальнi дii: видавати свiдоцтво про право на спадщину та вживати заходiв до охорони спадкового майна.

Залишилося не до кiнця вирiшеним питання про право приватного нотарiуса засвiдчувати справжнiсть пiдпису батькiв, опiкунiв (пiклувальникiв) на заявах про згоду на усиновлення. Вiдповiдно до Указу Президента можна зробити висновок, що приватнi нотарiуси мають право вчиняти цю дiю, а вiдповiдно до ст. 105 Кодексу про шлюб та сiмтАЩю вони такого права не мають, бо в названiй статтi вказано, що справжнiсть пiдпису на таких заявах може засвiдчувати тiльки державний нотарiус.

Компетенцiя консульських установ щодо вчинення нотарiальних дiй регулюiться ст. 38 Закону Украiни "Про нотарiат" та Консульським статутом Украiни, затвердженим указом Президента Украiни вiд 2 квiтня 1994 р.

Вони можуть посвiдчувати угоди, видавати свiдоцтво про право на спадщину, на частку в спiльному майнi подружжя, вживати заходiв до охорони спадкового майна, приймати в депозит грошовi суми та цiннi папери, приймати на зберiгання документи, посвiдчувати юридичнi факти знаходження громадянина в живих, у певному мiсцi, тотожностi громадянина з особою, зображеною на фотокартцi, часу предтАЩявлення документiв, засвiдчувати вiрнiсть копii документiв i виписок iз них, справжнiсть пiдпису на документах i вiрнiсть перекладу з однiii мови на iншу, вчиняти морськi протести та виконавчi написи.

Крiм того, вiдповiдно до Консульського статуту (ст. 44) консульськi установи мають право забезпечувати докази. Це пояснюiться тим, що за законодавством Украiни (ст. 35 ЦПК Украiни) забезпечення доказiв як до порушення справи в судi, так i пiсля порушення здiйснюi суд. Нотарiус такого права не маi.

Оскiльки консульськi установи дiють на територii iнших держав, вони в рядi випадкiв не i правомочними застосовувати тi правила й повноваження, що iх мають нотарiальнi органи в Украiнi. Тому з iхньоi компетенцii виключено деякi нотарiальнi дii, а саме: вони не можуть посвiдчувати угоди про вiдчуження нерухомостi, що знаходиться в Украiнi, накладати заборони на вiдчуження нерухомостi, передавати заяви вiд одних осiб до iнших, вчиняти протести векселiв, приймати чеки до платежу i посвiдчувати неоплату чекiв, видавати свiдоцтва про придбання жилих будинкiв iз прилюдних торгiв.

Консульськi установи Украiни мають право вчиняти нотарiальнi дii й вiдносно iноземцiв, причому не лише тодi, коли угоди укладаються на територii Украiни, а й тодi, коли угоди укладаються на територii iнших держав, якщо це випливаi з мiжнародних договорiв i конвенцiй, у яких бере участь Украiна.

Законодавством Украiни можуть бути передбаченi й iншi дii, що вчиняються консульськими установами Украiни.

Консульський статут Украiни передбачаi ряд уточнень, що стосуються вчинення нотарiальних дiй, а саме:

тАв консул вживаi заходiв до охорони майна, що залишилося пiсля смертi громадянина Украiни. Якщо ж залишене майно повнiстю або частково складаiться з предметiв, що можуть зiпсуватися, а також за надмiрноi дорожнечi зберiгання такого майна консул маi право продати майно i надiслати вилученi грошi за належнiстю (ст. 36 статуту);

тАв консул маi право приймати спадкове майно для передачi спадкоiмцям, якi знаходяться в Украiнi (ст. 37 статуту);

тАв консул може приймати на зберiгання грошi, коштовностi, цiннi папери й документи, що належать громадяниновi Украiни, а в разi смертi особи, якiй належало майно, здане на зберiгання, вживаi заходiв до його охорони, а при необхiдностi може його реалiзувати i вилученi грошi надiслати за належнiстю (ст. 38 статуту);

тАв консул негайно передаi до Мiнiстерства закордонних справ Украiни всi вiдомi йому данi про спадщину i можливих спадкоiмцiв, якщо йому стане вiдомо про спадщину, котра вiдкрилася на користь громадян Украiни, якi проживають в Украiнi (ст. 51 статуту);

тАв консул приймаi вiд капiтана морського судна заяву про загибель або пошкодження судна, а також на його прохання складаi акт про морський протест (ст. 79 статуту);

тАв консул вживаi заходiв до збереження (забезпечення) речових доказiв у разi аварii чи вимушеноi посадки повiтряного судна (ст. 85 статуту); таких самих заходiв вiн вживаi, коли мова йде про засоби автомобiльного, залiзничного транспорту i суден рiчкового флоту (ст. 88 статуту).

Як уже зазначалося, виконкоми сiльських, селищних i мiських рад мають право вчиняти деякi найбiльш поширенi й нескладнi нотарiальнi дii, якщо в мiсцевостi немаi нотарiусiв. Це зручно для мiсцевого населення, бо звiльняi його вiд поiздок до мiст i районних центрiв; надання виконкомам повноважень вчиняти певнi нотарiальнi дii i доцiльним з огляду на специфiку цих дiй.

Посадовi особи виконкомiв мiсцевих рад можуть посвiдчувати одностороннi угоди тАФ заповiти й доручення. Вчинення цих нотарiальних дiй у багатьох випадках може бути термiновим, коли зволiкати не можна.

Посадовим особам виконкомiв надано право засвiдчувати вiрнiсть копiй документiв i виписок iз них, а також справжнiсть пiдпису на документах. Це дуже поширенi, а водночас нескладнi нотарiальнi дii, тому вiднесення iх до компетенцii виконкомiв i виправданим.

До компетенцii виконкомiв мiсцевих рад входить вжиття заходiв до охорони спадкового майна та реiстрацiя заборон на вiдчуження нерухомостi. Цi нотарiальнi дii зручнiше вчиняти на мiсцi, тим бiльш, що вжиття заходiв до охорони спадкового майна може вимагати негайного iх здiйснення.

Посадовi особи мають право вчиняти тiльки цi дii, передбаченi ст. 37 Закону Украiни "Про нотарiат". Виходячи з того, що посадовi особи виконкомiв не завжди мають спецiальну юридичну пiдготовку, вони не i правомочними вчиняти складнi нотарiальнi дii, а також оформляти документи, що мають дiяти за кордоном.

Пiсля визначення предметноi компетенцii для вчинення нотарiальноi дii необхiдно визначити територiальну компетенцiю, тобто яка саме державна нотарiальна контора, який саме приватний нотарiус i посадова особа якого саме виконкому мiсцевих рад мають право вчиняти конкретну нотарiальну дiю.

Територiальна компетенцiя тАФ це розмежування кола нотарiальних дiй мiж нотарiальними органами з урахуванням територii дiяльностi цих органiв.

РЖснуi загальне правило територiальноi компетенцii, вiдповiдно до якого нотарiальнi дii можуть вчинятися будь-яким нотарiусом чи посадовою особою будь-якого виконавчого комiтету сiльськоi, селищноi, мiськоi ради на всiй територii Украiни (ст. 41 Закону Украiни "Про нотарiат").

Законом передбачено винятки з цього загального правила, коли за вчиненням нотарiальноi дii можна звернутися тiльки до певного нотарiуса чи посадовоi особи певного виконкому мiсцевих рад. Цi винятки стосуються найбiльш складних i важливих нотарiальних дiй.

Вiдповiдно до ст. 55 Закону посвiдчення угод про вiдчуження чи заставу жилого будинку, квартири, дачi, садового будинку, гаража, земельноi дiлянки, а також iншого нерухомого майна провадиться за мiсцезнаходженням цього нерухомого майна.

Вжиття заходiв до охорони спадкового майна (ст. 60 Закону), видача свiдоцтва про право на спадщину (ст. 66 Закону), видача свiдоцтва про право власностi на частку в спiльному майнi подружжя в разi смертi одного з подружжя (ст. 71 Закону) провадяться за мiсцем вiдкриття спадщини.

Свiдоцтво про право власностi на частку в спiльному майнi подружжя за життя обох подружжя, якщо до складу майна входять жилий будинок, квартира, дача, садовий будинок, гараж, земельна дiлянка, а також iнше нерухоме май-но, видаiться нотарiусом за мiсцезнаходженням цього майна (ст. 70 Закону).

Так само вирiшуiться питання про територiальну компетенцiю щодо видачi свiдоцтва про придбання жилих будинкiв iз прилюдних торгiв тАФ за мiсцезнаходженням будинку (ст. 72 цього Закону), щодо накладання заборони вiдчуження нерухомого майна тАФ за мiсцезнаходженням жилого будинку, квартири, дачi, садового будинку, гаража чи за мiсцезнаходженням земельноi дiлянки (ст. 73 Закону).

Прийняття в депозит грошових сум i цiнних паперiв провадиться нотарiусом за мiсцем виконання зобовтАЩязання (ст. 85 Закону).

Прийняття чекiв для предтАЩявлення до платежу i посвiдчення неоплати чекiв, вчиняiться нотарiусом за мiсцезнаходженням платника (ст. 93 Закону).

Крiм того, якщо мiжнародним договором установлено iншi правила про нотарiальнi дii, нiж тi, що iх мiстить законодавство Украiни, то при вчиненнi нотарiальних дiй застосовуються правила мiжнародного договору. Якщо мiжнародний договiр вiдносить до компетенцii нотарiусiв вчинення нотарiальноi дii, не передбаченоi законодавством Украiни, то нотарiуси вчиняють цю нотарiальну дiю в порядку, встановленому Мiнiстерством юстицii Украiни (ст. 103 Закону).

До таких дiй, зокрема, належать розкривання та оголошення заповiту, складеного за формою, передбаченою законодавством iноземноi держави, i поданого нотарiусовi пiсля смертi заповiдача для розкривання та оголошення. Якщо такий заповiт подаiться нотарiусовi на територii Украiни, то вказана дiя входить до його компетенцii i маi вчинятися в такому порядку.

Нотарiус повинен оголосити змiст заповiту й скласти протокол про його стан i змiст. Протокол пiдписуiться нотарiусом та особою, яка подала заповiт. Цими ж особами пiдписуiться кожний аркуш заповiту. Якщо заповiт зберiгався в нотарiуса у запечатаному виглядi, то цi дii провадить нотарiус одноособово. До протоколу додаiться засвiдчена копiя заповiту, а залежно вiд вимог договору тАФ копiя протоколу та оригiнал заповiту. Вказанi документи можуть бути виданi заiнтересованiй особi або надiсланi конкретнiй установi iноземноi держави за правилами виконання доручень.

3 метою захисту прав та iнтересiв громадян, якi знаходяться на лiкуваннi, у плаваннi, в експедицiях тощо, законом передбачаiться право посадових осiб окремих органiзацiй посвiдчувати заповiти та доручення, що прирiвнюiться до нотарiального посвiдчення (ст. 40 Закону Украiни "Про нотарiат").

Надане посадовим особам право посвiдчувати заповiти й доручення обумовлено тим, що за певних обставин, коли немаi поблизу нотарiуса, може виникнути нагальна необхiднiсть вчинити цi дii.

Заповiти громадян, якi знаходяться на лiкуваннi в лiкарнях, iнших стацiонарних лiкувально-профiлактичних закладах, санаторiях, посвiдчуються головними лiкарями, iхнiми заступниками по медичнiй частинi або черговими лiкарями цих закладiв. Заповiти громадян, якi проживають у будинках для престарiлих та iнвалiдiв, посвiдчуються директорами та головними лiкарями цих будинкiв.

Заповiти також можуть посвiдчувати капiтани морських суден i суден внутрiшнього плавання щодо громадян, якi знаходяться у плаваннi. Таке ж право мають начальники експедицiй щодо громадян, якi знаходяться в розвiдувальних, арктичних та iнших експедицiях.

Надалi посадовим особам надаiться право посвiдчувати не тiльки заповiти, а й доручення. Мова йде про заповiти й доручення вiйськовослужбовцiв та iнших осiб, якi знаходяться на лiкуваннi в госпiталях, санаторiях та iнших вiйськово-лiкувальних закладах. Таке право надаiться начальникам, заступникам по медичнiй частинi, старшим i черговим лiкарям цих закладiв.

Право посвiдчувати заповiти й доручення мають командири (начальники) вiйськових части, зтАЩiднань, установ i вiйськово-навчальних закладiв щодо вiйськовослужбовцiв. А в пунктах, де дислокуються цi вiйськовi частини, зтАЩiднання, установи та вiйськово-навчальнi заклади, командири (начальники) мають право посвiдчувати цi угоди i щодо робiтникiв та службовцiв, членiв iхнiх сiмей i членiв сiмей вiйськовослужбовцiв, але тiльки за умови, що в пунктах дислокацii немаi державних нотарiальних контор, приватних нотарiусiв, посадових осiб та органiв, що вчиняють нотарiальнi дii.

РЖ останнi. Заповiти й доручення осiб, якi знаходяться в мiсцях позбавлення волi, мають право посвiдчувати начальники мiсць позбавлення волi.

Стосовно до посвiдчення заповiтiв треба дотримуватися певних правил подальшоi iх реiстрацii. Посадовi особи, якi посвiдчили заповiт, повиннi негайно передати один примiрник заповiту в державний нотарiальний архiв чи в державну нотарiальну контору за постiйним мiсцем проживання заповiдача. Якщо заповiдач не мав постiйного мiсця проживання в Украiнi або якщо мiсце проживання його невiдоме, заповiт надсилаiться до державного нотарiального архiву м. Киiва.

Капiтан морського судна зобовтАЩязаний передати один примiрник посвiдченого заповiту начальниковi порту Украiни або консуловi Украiни в iноземному порту для надсилання його до державного нотарiального архiву чи державноi нотарiальноi контори за постiйним мiсцем проживання заповiдача. Державна нотарiальна контора передаi одержаний примiрник заповiту на зберiгання до вiдповiдного державного нотарiального архiву з повiдомленням про це заповiдача та посадовоi особи, яка посвiдчила заповiт.

Вперше, вiдповiдно до ст. 23 Закону Украiни "Про нотарiат", засновуються державнi нотарiальнi архiви в обласних центрах, у мiстах Киiвi, Севастополi й Сiмферополi для тимчасового (75 рокiв) централiзованого зберiгання й використання нотарiальних документiв, передачi iх до вiдповiдного державного архiву, надання методичноi та практичноi допомоги фондоутворювачам у вдосконаленнi роботи з документами.

Положенням про державний нотарiальний архiв, що було затверджене наказом Мiнiстерства юстицii Украiни вiд 7 лютого 1994 р., на державний нотарiальний архiв покладено обовтАЩязок здiйснювати певнi функцii. Архiв складаi графiки приймання документiв, на пiдставi яких й приймаi документи; забезпечуi збереження цих документiв i складаi щодо них науково-довiдковий апарат; проводить експертизу цiнностi документiв, що знаходяться в архiвi; здiйснюi контроль за зберiганням документiв у фондоутворювачiв, надаi iм методичну та практичну допомогу тощо.

Крiм того, державнi нотарiальнi архiви можуть i вчиняти нотарiальнi дii. Це тАФ видача дублiкатiв i засвiдчення вiрностi копiй та виписок iз документiв, що зберiгаються у справах архiву. При цьому вiн повинен додержуватися принципу таiмницi вчинення нотарiальних дiй.

Державнi нотарiальнi архiви мають право вимагати вiд завiдуючих державних нотарiальних контор, приватних нотарiусiв i посадових осiб виконавчих комiтетiв мiсцевих рад, якi вчиняють нотарiальнi дii, додержання правил роботи з архiвними документами, здiйснення контролю за iх зберiганням i використанням. Також вони i правомочними: давати нотарiусам рекомендацii з питань, що входять до компетенцii архiву; робити запити до нотарiусiв, посадових осiб виконкомiв i посадових осiб, уповноважених посвiдчувати заповiти, що прирiвнюються до нотарiально посвiдчених; вимагати вiдомостi, необхiднi для роботи архiву; залучати в необхiдних випадках як експертiв i консультантiв працiвникiв органiв нотарiату. Архiви можуть iнформувати Мiнiстерства юстицii Украiни та Автономноi Республiки Крим, управлiння юстицii обласних, Киiвськоi та Севастопольськоi мiських державних адмiнiстрацiй про стан архiвноi справи та вносити пропозицii щодо ii вдосконалення.

Закiнчення

Дiяльнiсть нотарiату вiдчутно впливаi на рiзнi аспекти суспiльного життя краiни. Вiд якостi його роботи залежать нормальне функцiонування цивiльного обороту краiни, ефективнiсть охорони й захисту майнових прав та законних iнтересiв громадян i органiзацiй. Формування ринковоi економiки, основу якоi складаi приватна власнiсть, потребуi посилення правового регулювання господарських вiдносин, а значить, i пiдвищення ролi нотарiату як регулятора цих вiдносин. Це, в свою чергу, визначаi i завдання нотарiальних органiв на нинiшньому етапi розвитку нашого суспiльства.

Завданням нотарiату i забезпечення захисту та охорони власностi, прав i законних iнтересiв фiзичних та юридичних осiб, сприяння у змiцненнi законностi та правопорядку, попередження правопорушень.

У нотарiусiв Украiни поки що немаi свого етичного кодексу, але це не означаi, що нормами етичноi поведiнки у нас можна нехтувати. Вони частково склались i певною мiрою знайшли вiдображення у чинному законодавствi. Але з розвитком iнституту нотарiату виникають проблеми, що не були притаманнi державному нотарiату та за умов перехiдного перiоду розвитку професii не могли бути вирiшенi законодавством.

У тих краiнах, де вiльний нотарiат iснуi вже давно, де нотарiуси мають чiтко врегульований статус у суспiльствi, цi питання стали нормами професiйного життя нотарiусiв. Нотарiат Украiни теж готовий до розгляду деонтологiчних проблем, бо розумii важливiсть iх вивчення, щоб запобiгти виникненню в нотарiальнiй дiяльностi ситуацiй, якi могли б похитнути авторитет нотарiуса в суспiльствi як незалежного радника громадянина, щоб моральнi канони стали обовтАЩязковими нормами поведiнки нотарiуса.

Нотарiус тАФ це не просто професiя, а стиль життя людини, причетноi до цiii системи.

За час iснування нотарiату в Украiнi основнi принципи вiдносин мiж нотарiусами i державою, мiж нотарiусами та iншими правоохоронними органами, мiж нотарiусами та особами, якi звертаються до них, не тiльки визначились, а й знайшли закрiплення в Законi Украiни "Про нотарiат".

Але, хоча вiдносини нотарiуса з особами, якi звертаються до нього, iншими органами та посадовими особами певною мiрою вiдображенi в законодавствi, деонтологiчнi правила як певнi норми моралi, вчинки нотарiуса та вiдносини мiж нотарiусами в рамках однiii професii не мають законодавчого закрiплення.

ОбовтАЩязки перед громадськiстю полягають у тому, що нотарiус зобовтАЩязаний пiдтримувати всi заходи, що можуть полiпшити якiсть або доступнiсть його професiйних послуг, пiдвищувати рiвень освiти та поiнформованостi щодо своii професiйнiй дiяльностi, поширювати позитивне ставлення до своii професii й запобiгати заплямовуванню репутацii професii, пiдносити ii гiднiсть, охороняючи вiд неосвiчених людей, охороняти громадськiсть вiд збиткiв. Дiяльнiсть нотарiуса маi здiйснюватися так, щоб вона не могла зашкодити нi його особистiй репутацii, нi репутацii професii.

Сприяти заходам пiдвищення юридичноi грамотностi населення з питань дiяльностi нотарiату та надання iнформацii вiдносно способiв урегулювання правовiдносин, що i предметом нотарiального провадження, - це обовтАЩязок нотарiуса перед суспiльством.

ОбовтАЩязки перед клiiнтом - найсуттiвiшi обовтАЩязки нотарiуса. Нотарiус у бiльшостi випадкiв спiлкуiться з громадянами тодi, коли останнi вирiшують своi питання майнового характеру, як-то: укладають угоди щодо розпорядження майном, оформляють спадковi права тощо. РЖ завданням нотарiуса i допомогти громадяниновi, вiдповiдно до чинного законодавства та дiйсних намiрiв, вчинити на його прохання ту чи iншу нотарiальну дiю.

Аналiзуючи дiяльнiсть органiв нотарiату в Украiнi, можна сказати, що обовтАЩязки перед особами, якi звертаються для вчинення нотарiальних дiй, i найбiльш урегульованими в нормативних актах.

Наприклад, вiдповiдно до ст. 8 Закону Украiни "Про нотарiат", нотарiуси та iншi посадовi особи, якi вчиняють нотарiальнi дii, зобовтАЩязанi додержувати таiмницi вчинення цих дiй.

Причому обовтАЩязок додержання таiмницi вчинюваних нотарiальних дiй поширюiться також на осiб, яким про вчиненi нотарiальнi дii стало вiдомо у звтАЩязку з виконанням ними iхнiх службових обовтАЩязкiв, що покладаi на нотарiусiв додатковий обовтАЩязок правильного пiдбору кадрiв своiх працiвникiв.

Деонтологiя визначаi три основи, на яких базуються стосунки мiж нотарiусом та особою, яка звертаiться до нього чеснiсть (поряднiсть); доступнiсть i оперативнiсть; незалежнiсть i безкорисливiсть.

А починаiться все з присяги нотарiуса. У багатьох управлiннях юстицii молодi нотарiуси присягають в урочистiй обстановцi, у присутностi своiх старших колег iз професii. Це сприяi тому, що людина, яка обираi цю професiю, вiдчуваi моральну вiдповiдальнiсть за своi дii.

РЖ сам текст присяги вже закрiплюi певнi канони поведiнки нотарiуса, стаi життiвим кредо. Нотарiус маi розрiзняти своi iнтереси та iнтереси особи, яка звертаiться до нього, керуючись тим, щоб саме iнтереси останньоi були якнайкраще забезпеченi.

А основним критерiiм i обтАЩiктивнiсть.

Передбаченi законом персонiфiкованi обмеження у правi вчинення нотарiальних дiй - один iз дiйових засобiв посилення обтАЩiктивностi нотарiуса (ст. 9 Закону Украiни "Про нотарiат").

Нотарiус не може вчиняти нотарiальнi дii на своi iмтАЩя та вiд свого iменi, на iмтАЩя та вiд iменi свого чоловiка чи своii дружини, його (ii) та своiх родичiв (батькiв, дiтей, онукiв, дiда, баби, братiв, сестер), а також на iмтАЩя та вiд iменi працiвникiв нотарiальноi контори, працiвникiв, якi знаходяться у трудових стосунках iз приватним нотарiусом.

У спiлкуваннi з особами, якi до нього звертаються, нотарiус зобовтАЩязаний сприяти iм у здiйсненнi iхнiх прав i захистi законних iнтересiв, розтАЩяснювати права та обовтАЩязки, попереджати про наслiдки вчинюваних нотарiальних дiй для того, щоб юридична необiзнанiсть не могла бути використана iм на шкоду.

Для цього нотарiус повинен усвiдомлювати межi своiх знань iз предмета, не перебiльшувати значущостi власних послуг для особи, поважати право особи на консультацiю в iншого спецiалiста, дiяти як чесний i вiдвертий порадник i утримуватися вiд участi у справах свого клiiнта з питань, не повтАЩязаних iз його професiiю.

Для забезпечення обтАЩiктивностi та незалежностi держава заборонила нотарiусам перебувати в штатi iнших державних, громадських i приватних пiдприiмств та органiзацiй, вдаватися до пiдприiмницькоi та посередницькоi дiяльностi, а також виконувати iншу оплачувану роботу, крiм супровiдноi з учиненням нотарiальних дiй, а також викладацькоi та науковоi у вiльний вiд роботи час (ст. 3 Закону).

Суттiве коло проблем пiднiмаiться при розглядi вiдносин мiж самими нотарiусами.

Нотарiуси - це певна професiйна спiльнiсть людей. РЖ члени цiii спiльностi мають допомагати один одному.

У розмаiттi нашого законодавства, в умовах неврегульованостi багатьох правових питань велику роль вiдiграi нотарiальна практика. А становлення нотарiальноi практики можливе лише в умовах постiйного спiлкування, вислуховування рiзних думок i дослiдження висновкiв. Як сьогоднi ти поставишся до запитання свого колеги, таке ж ставлення побачиш завтра щодо питання, яке виникло в тебе. Причому специфiчнiсть нашоi дiяльностi за нинiшнього стану суспiльства полягаi в тому, щоб надати громадянам та юридичним особам допомогу у вирiшеннi iхнiх питань саме тодi, коли це iм необхiдно, i швидко зорiiнтуватись у проблемах, якi в них виникають, i способах iх вирiшення.

Нотарiус, до якого звертаiться за консультацiiю колега, повинен висловити свою думку чи дати рекомендацiю якомога швидше. Але водночас нотарiус, який спiвпрацюi з колегою, мусить зберiгати свою професiйну незалежнiсть, яка даi йому право самостiйно працювати й приймати рiшення.

Той шлях, яким iде нотарiат Украiни у своiму розвитку, i нелегким. Але до нас цим самим шляхом iшли нотарiати рiзних краiн. РЖ iхнiй досвiд у побудовi нотарiальноi системи треба прийняти до уваги.

Усе те, що служить становленню нотарiату Украiни як органу незалежного, обтАЩiктивного, де працюють i мають працювати люди високоi професiйноi та людськоi гiдностi, нам треба сприймати, берегти й застосовувати.

Список використаних джерел та лiтератури

1. Закон Украiни тАЬПро нотарiаттАЭ // Вiдомостi Верховноi Ради. тАУ 1993, №39, ст.383.
2. Законодавство Украiни про нотарiат. Органiзацiйно-правовi основи дiяльностi нотарiату: збiрник офiцiйних нормативних актiв // Бюлетень законодавства i юридичноi практики Украiни. тАУ 1998. - №5.
3. РЖнструкцiя про порядок вчинення нотарiальних дiй нотарiусами Украiни вiд 18 червня 1994 р. №18/5.
4. Положення про порядок реiстрацii приватноi нотарiальноi дiяльностi вiд 4 березня 1994 р. №10/5.
5. Положення про Вищу квалiфiкацiйну комiсiю нотарiату вiд 22 лютого 1994 р. №114.
6. Положення про квалiфiкацiйну комiсiю нотарiату вiд 28 грудня 1993 р. №22/5.
7. Положення про порядок видачi свiдоцтва про право на заняття нотарiальною дiяльнiстю вiд 20.01.94 р. №3/5.
8. Указ Президента Украiни тАЬПро врегулювання дiяльностi нотарiату в УкраiнiтАЭ вiд 23 серпня 1998 р. №392/98.
9. Нотариат в СССР. тАУ М.: Юрид. лит., 1985.
10. Органiзацiя судових та правоохоронних органiв. За ред. РЖ.РД.Марочкiна, Н.В.Сiбiльовоi, О.М.Толочка. тАУ Харкiв: Право, 2000.
11. Радзiiвська Л.К., Пасiчнiк С.Г. Нотарiат в Украiнi: [Навч. посiбник] / За вiдп. ред. Л.К.Радзiiвськоi. тАУ К.:Юрiнком РЖнтер, 2000.
12. Судебные и правоохранительные органы Украины: Учебник / Под ред. Проф. А.М.Бандурки. тАУ Харьков: Ун-т внутр. Дел, 1999.

Вместе с этим смотрят:

Нотариат в Российской Федерации
Нотариат, его задачи и место в системе государственных органов
О государственной регистрации прав на недвижимое имущество и сделок с ним
Общая совместная собственность