Анализ использования МТП

Змiст

Вступ......................................................3

1.Значення i основнi робочi прийоми............................4

2.Аналiз машинно-тракторного парку...........................7

3.Резерви пiдвищення ефективностi використання машинно- тракторного парку..........................................14

Висновки та пропозицii......................................17

Лiтература.................................................18

Вступ

Високий рiвень використання енергетичних ресурсiв господарства позитивно впливаi на збiльшення виробництва сiльськогосподарськоi продукцii, пiдвищення ефективностi використання землi, зростання продуктивностi працi та зниження собiвартостi продукцii. Полiпшення використання тракторiв, комбайнiв, вантажних автомобiлiв та iнших машин, скорочення витрат на iх експлуатацiю впливаi також на ефективнiсть капiталовкладень на придбання технiки, фондовiддачу цiii активноi частини основних фондiв.

ПиВнтоВнма ваВнга траВнкВнтоВнрiв i сiльВнсьВнкоВнгоВнсВнпоВндарВнсьВнких маВншин у ваВнрВнтоВнсВнтi всiх осВнноВнвВнних заВнсоВнбiв виВнроВнбВнниВнчоВнго приВнзнаВнченВння склаВндаi в сiльВнсьВнкоВнгоВнсВнпоВндарВнсьВнких пiдВнприВнiмВнсВнтВнвах приВнблиВнзВнно 30%. ТоВнму виВнсоВнкоВнпроВндуВнкВнтиВнвВнне i ефеВнкВнтиВнвВнне виВнкоВнриВнсВнтанВння маВншинВнно-ВнтраВнкВнтоВнрВнноВнго паВнрВнку маi веВнлиВнке народногосподарське знаВнченВння. ПракВнтиВнка поВнкаВнзуi, що з пiдВнвиВнщенВнням проВндуВнкВнтиВнвВнноВнсВнтi паВнрВнку всi сiльВнсьВнкоВнгоВнсВнпоВндарВнсьВнкi роВнбоВнти виВнкоВннуВнютьВнся в краВнщi агВнроВнтеВнхВннiВнчВннi теВнрВнмiВнни, поВнтрiВнбВнна меВннВнша кiВнльВнкiсть маВншин i агВнреВнгаВнтiв, змеВннВншуВнютьВнся заВнсоВнби на iхВннi приВндбанВння, зниВнжуВнiтьВнся соВнбiВнваВнрВнтiсть меВнхаВннiВнзоВнваВнних роВнбiт, пiдВнвиВнщуВнiтьВнся вроВнжайВннiсть сiльВнсьВнкоВнгоВнсВнпоВндарВнсьВнких кульВнтур i зниВнжуВнютьВнся виВнтраВнти на одиВнниВнцю проВндуВнкВнцiВнi.

Отже, завданням аналiзу i виявлення в кожному конкретному випадку можливостей оптимiзацii складу машинно-тракторного парку, пiдвищення ефективностi його роботи, що i передумовою зменшення експлуатацiйних витрат у собiвартостi сiльськогосподарськоi продукцii.

Метою даноi роботи i засвоiння методики i основних прийомiв аналiзу забезпеченостi технiкою i ефективностi використання машинно-тракторного парку в господарствi; розрахунок нормативноi потреби господарства в тракторах i основних сiльськогосподарських машинах, виявлення рiвня забезпечення ними; визначення показникiв використання машинно-тракторного парку, а також пошук впливiв рiзних факторiв на змiну денного i виробiтку тракторiв, пошук шляхiв пiдвищення iх використання. Вихiднi данi для роботи наданi в табл.1

Таблиця 1 Вихiднi данi

Найменування	Площа рiллi, га	Кiлькiсть тракторiв, шт.	Вiдпрацьовано машино-днiв	Вiдпрацьовано машинно-змiн	Вироблено умов.га
1998	1999	1998	1999	1998	1999	1998	1999
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10
Т-150,Т-150К	3390	7	11	1690	1890	1730	1920	6530	8450
ДТ-75	3390	1	3	170	320	191	395	1190	3280
МТЗ-80	3390	16	18	3180	3780	3500	4000	28300	31000
Т-70С	3390	3	2	378	251	398	280	2320	1680
К-701	3390	-	1	-	187	-	215	-	1128
Всього	Х	27	35	7108	6318	7545	6730	44870	53988

1. Значення i основнi робочi прийоми.

Пiдвищення ефективностi використання наявних тракторiв дозволяi без додаткових капiтальних вкладень збiльшити обсяг механiзованих робiт, скоротити термiни iхнього виконання, пiдвищити рiвень механiзацii трудомiстких процесiв, знизити собiвартiсть продукцii. Тому аналiз використання тракторного парку в кожнiм господарствi маi велике значення.

Досить повну й об'iктивну оцiнку використання тракторного парку можна дати тiльки за допомогою системи аналiтичних i синтетичних показникiв, розробка якоi i важливим методологiчним питанням. До цiii системи в першу чергу варто вiднести приватнi технiко-економiчнi показники, що характеризують ступiнь екстенсивного й iнтенсивного завантаження тракторного парку.

Показники екстенсивного завантаження характеризують ступiнь використання робочого часу машин. Вони можуть бути як абсолютними (вiдпрацьовано днiв, змiн i годин одним трактором за аналiзований перiод часу; середня тривалiсть змiни), так i вiдносними: коефiцiiнт використання тракторiв у роботi (вiдношення кiлькостi вiдпрацьованих днiв тракторами до кiлькостi машино-днiв перебування в господарствi); коефiцiiнт змiнностi (вiдношення кiлькостi вiдпрацьованих змiн до кiлькостi вiдпрацьованих днiв тракторним парком); коефiцiiнт корисного використання робочого часу за день, змiну (вiдношення корисного часу роботи вчасно перебування в убраннi).

Показники iнтенсивного завантаження тракторного парку тАФ середньорiчний, середньоденний, середньо змiнний i средньогодинний виробiток трактора. Вони пiдраховуються розподiлом обсягу виконаних робiт в ум.ет.га на середньорiчну кiлькiсть тракторiв, кiлькiсть вiдпрацьованих за рiк днiв, змiн i годин вiдповiдно.

Узагальнюючим показником, що характеризуi роботу тракторного парку, i iнтегральний коефiцiiнт корисноi роботи.

Одним з найважливiших показникiв ефективностi роботи тракторного парку i собiвартiсть умовного еталонного гектара. Вiн вiдображаi всi сторони роботи тракторiв. У ньому спiввiдносяться експлуатацiйнi витрати i безпосереднiй ефект (обсяг виконаних робiт).

Крiм перерахованих технiко-економiчних показникiв для оцiнки ефективностi використання тракторного парку застосовуються i загальнi результативнi показники економiчноi ефективностi сiльськогосподарського виробництва, такi як врожайнiсть культур, продуктивнiсть працi, собiвартiсть продукцii, прибуток i рентабельнiсть. Однак варто мати на увазi, що iхня величина залежить не тiльки вiд технiчного рiвня виробництва, але i вiд iнших ресурсiв. Тому отриманий ефект можна вважати результатом кращого використання технiки тiльки за умови чи рiвностi незмiнностi всiх iнших факторiв виробництва (родючостi полiв, кiлькостi внесених добрив, забезпеченостi трудовими ресурсами i т.д.).

У процесi аналiзу необхiдно вивчити динамiку всiх перерахованих показникiв, виконання плану по iхньому рiвнi, провести мiжгосподарськi порiвняння i виявити причини змiни iхньоi величини.

Пiсля цього необхiдно установити вплив факторiв на обсяг тракторних робiт.

Обсяг тракторних робiт безпосередньо залежить вiд середньорiчноi кiлькостi тракторiв i середньорiчного виробiтку одного трактора, що визначаiться кiлькiстю вiдпрацьованих днiв за рiк одним трактором i середньорiчним виробiтком.

Середньорiчний виробiток трактора у свою чергу залежать вiд величини коефiцiiнта змiнностi i змiнного виробiтку. Рiвень останнього являi собою добуток тривалостi змiни i середньогодинного виробiтку .

Для розрахунку впливу даних факторiв на обсяг робiт тракторного парку можуть бути використанi способи детермiнованого факторного аналiзу.

Подальший аналiз повинний бути спрямований на вивчення причин надпланових цiлодобових i внутрiзмiнних простоiв, змiни коефiцiiнта змiнностi i середньогодинний виробiток тракторiв.

Причини простоiв (поломка тракторiв i сiльгоспмашин, несвоiчасна доставка технологiчних матерiалiв, вiдсутнiсть роботи й iн.) установлюються на основi оперативного аналiзу використання робочого часу по марках тракторiв i в цiлому по тракторному парку. При цьому повинний бути добре органiзований облiк причин простоiв тракторiв.

До заходiв щодо скорочення простоiв тракторiв можна вiднести полiпшення органiзацii технiчного обслуговування тракторних агрегатiв, органiзацii працi, попереднi комплектування робочих машин, збiльшення чисельностi трактористiв, удосконалювання системи облiку роботи тракторного парку. На жаль, не завжди i не скрiзь усi простоi тракторiв враховуються i вiдбиваються в оперативнiй звiтностi. Разом з тим, як показуi практика роботи багатьох господарств, iхня величина i дуже iстотноi. Тому об'iктивний аналiз простоiв i iхнiх причин, пошук резервiв iхнього скорочення буде сприяти значному пiдвищенню рiвня використання тракторного парку на пiдприiмствах АПК.

Величина коефiцiiнта змiнностi в основному залежить вiд ступеня забезпеченостi, механiзаторами й органiзацii роботи, а виробiток тракторiв вiд iхньоi потужностi, термiну служби, наявностi достатньоi кiлькостi робочих машин, квалiфiкацii трактористiв, органiзацii працi, розмiру полiв, механiчного складу ТСрунтiв, рельiфу мiсцевостi i т.д.

Особливо важливу роль у пiдвищеннi середньогодинного виробiтку

тракторiв граi рацiональне агрегатування технiки. Наприклад, трактори ДО-700 бiльш вигiдно використовувати на оранцi з десятикорпусним плугом. У порiвняннi з восьмикорпусним плугом iхнi вироблення збiльшуiться на 18 тАФ 20 %, витрата палива знижуiться на 15 тАФ 18 % на 1 га.

Для вивчення ступеня впливу факторiв на рiвень середньогодинного виробiтку тракторiв можна використовувати множинний кореляцiйний аналiз, результати якого можуть служити як нормативи для оцiнки роботи тракторного парку i пiдрахунку резервiв пiдвищення його вироблення.

Наступний етап аналiзу тАУ пiдрахунок резервiв збiльшення обсягу тракторних робiт за рахунок наступних джерел:

скорочення цiлодобових простоiв тракторiв;
пiдвищення коефiцiiнта змiнностi;
скорочення внутрiзмiнних простоiв тракторiв;
збiльшення середньогодинного виробiтку тракторiв.

2. Аналiз машинно-тракторного парку

Аналiз забезпеченостi господарства тракторами

Для аналiзу забезпечення господарства тракторами i сiльськогосподарськими машинами необхiдно перш за все визначити необхiднiсть пiдприiмства в кожному видi машин, яку можна розрахувати рiзними методами. Найменш трудомiстким i нормативний метод, згiдно якому необхiднiсть пiдприiмства в рiзних машинах визначаiться за наступною формулою:

Qi = 0.001gi * Пj,

Де, gi тАУ нормативна необхiднiсть i-того виду машин в розрахунку

на 1000 га площi рiллi чи посiву j-оi культури, шт.;

Пj тАУ площа посiву j-оi культури для спецiалiзованих машин або

рiллi (для тракторiв i машин загального призначення), га.

Результати розрахункiв представимо в табл.2. Порiвнюючи фактичну кiлькiсть рiзних видiв машин з нормативною потребою. Визначимо скiльки i яких машин потрiбно придбати господарству в першу чергу, якi машини i в достатнiй кiлькостi, а вiд яких видiв машин необхiдно вiдмовитись на перспективу.

Таблиця 2 Аналiз забезпечення господарства технiкою

Найменування та марка машин	Нормативна необхiднiсть на 1000га оранки, 1000га посiвiв, шт.	Потрiбно господарству згiдно нормативiв, шт.	Фактично iснуi, шт.	Забезпеченiсть, %
1998	1999	1998	1999
1	2	3	4	5	6	7
Трактора в фiзичних один.	16,4	56	27	35	48	62
Т-150,Т-150К	4,66	16	7	11	43	69
ДТ-75	0,76	3	1	3	33	100
МТЗ-80	6,69	23	16	18	70	78
Т-70С	0,67	2	3	2	150	100
К-701	0,54	2	-	1	-	50

Розрахунок цiii таблицi покажемо на прикладi трактору МТЗ-80. Для розрахунку кiлькостi тракторiв необхiдних господарству скористуiмось формулою приведеною вище. Згiдно неi, 0,001 * 6,69 * 3390 = 22,713, тобто господарству потрiбно 23 трактори. Забезпеченiсть тракторами розраховуiться, як вiдношення фактично iснуючоi кiлькостi тракторiв до необхiдноi. Так у 1998 роцi забезпеченiсть склала 16/23*100 = 70%, а у 1999р. 18/23*100 = 78%.

Аналiзуючи данi таблицi 2 ми бачимо, що рiвень забезпеченостi господарства технiкою дуже низький, особливо у 1998 роцi. Так забезпеченiсть пiдприiмства у 1998р. тракторами Т-150 i Т-150к склала 43%, ДТ-75 тАУ 33%, МТЗ-80 тАУ 70%, лише кiлькiсть тракторiв Т-70С перевищувала необхiдну норму на 50%. Що стосуiться 1999 року, то данi показники трохи покращились. Зокрема, господарство повнiстю було забезпечене тракторами ДТ-74 i Т-70С, по iншим тракторам показники теж покращились.

Показники використання часу.

Рiвень використання тракторiв характеризуiться показниками використання часу i виробiтком, а використання добового часу коефiцiiнтом змiнностi, який визначаiться за наступною формулою:

Кзм = З /Д,

Де, З i Д тАУ вiдповiдно кiлькiсть машинно-змiн i машинно-днiв,

вiдпрацьованих за рiк.

Використання рiчного часу характеризуiться коефiцiiнтом використання машинно-тракторного парку:

Ка = Д / Дx,

Де, Дx тАУ число машинно-днiв знаходження в господарствi.

Дx = 365* n,

Де, n тАУ середньорiчна кiлькiсть тракторiв даноi марки.

Результати розрахункiв приведемо в табл. 3 i шляхом порiвняння показникiв звiтного року з показниками базисного перiоду проведемо аналiз.

Таблиця 3.

Показники використання часу.

Марка трактора	Коефiцiiнт змiнностi	Коефiцiiнт використання парку	Вiдпрацьовано днiв на 1 трактор
1998	1999	1998	1999	1998	1999
1	2	3	4	5	6	7
Т-150,Т-150К	1,024	1,016	0,66	0,47	241	171
ДТ-75	1,124	1,234	0,46	0,29	170	107
МТЗ-80	1,101	1,058	0,54	0,58	199	210
Т-70С	1,053	1,116	0,34	0,34	126	126
К-701	-	1,150	-	0,51	-	187

Розрахунок цiii таблицi покажемо на прикладi трактору МТЗ-80. Коефiцiiнт змiнностi розрахуiмо дiленням вiдпрацьованих машинно змiн на вiдпрацьованi машинно-днi. Так у 1998р коефiцiiнт змiнностi по трактору МТЗ-80 склав: 3500/3180 = 1,101, а у 1999р.: 4000/3780 = 1,058. Формула для розрахунку коефiцiiнту використання парку приведена вище, згiдно неi у 1998р. цей коефiцiiнт склав 3180/ (365*16) = 0,54, а у 1999 3780/(365*18) = 0,58. Для розрахунку вiдпрацьованих днiв на 1 трактор, стовпчики №6,7, необхiдно кiлькiсть вiдпрацьованих машинно-днiв подiлити на кiлькiсть тракторiв. У 1998р. це буде дорiвнювати 3128/16 = 199, а у 1999 3780/18 = 210.

Аналiзуючи таблицю 3, ми бачимо, що коефiцiiнт використання парку у 1999 роцi знизився по двох перших тракторах, по МТЗ-80 цей коефiцiiнт навпаки збiльшився, а по Т-70С залишився незмiнним.

Що стосуiться коефiцiiнту змiнностi, то по тракторам Т-150 i Т тАУ150к вiн зменшився на 0,008, по тракторам ДТ-75 i Т-70С вiн збiльшився вiдповiдно на 0,11 i 0,06, по трактору МТЗ-80 вiн зменшився на 0,04.

Показники виробiтку тракторiв

До показникiв виробiтку тракторiв вiдносять середньо змiнний i середньорiчний виробiтки, кожен з яких визначаiться шляхом дiлення рiчного об`iму робiт, виконаного даною маркою тракторiв, на кiлькiсть вiдпрацьованих машинно-змiн, машинно-днiв, середньорiчне число тракторiв даноi марки (таблиця 4).

На величину середньоденного виробiтку вагомий вплив маi середньо змiнний виробiток i коефiцiiнт змiнностi. Середньорiчний виробiток залежить вiд денного виробiтку i кiлькостi машино-днiв, вiдпрацьованих трактором за рiк.

Для встановлення впливу рiзних тракторiв на змiну виробiтку використовуiмо метод абсолютних рiзницю. Визначимо вплив:

змiнного виробiтку на змiну середньоденного виробiтку трактора в звiтному роцi в порiвняннi з базисним:

ΔWд = (Wзм1 тАУ Wзм0) * Кзм1,

Де, Wзм тАУ середньо змiнний виробiток трактора, ум.ет.га;

коефiцiiнта змiнностi:

ΔWд = (Кзм1 тАУ Кзм0) * Wзз1,

денного виробiтку на змiну середньорiчного виробiтку трактора:

ΔWf = ( Wд1 тАУ Wд0) * До,

Де, Wд тАУ середньоденний виробiток, ум. ет. га;

кiлькiсть днiв, вiдпрацьованих одним трактором за рiк, на змiну середньорiчного виробiтку:

ΔWh = (Д1 - До) * Wд1,

Для перевiрки розрахуiмо вплив факторiв методом ланцюгових пiдстановок:

Wh0 = Д0 * Wд0

Wум = Д0 * Wд1

Wp1 = Д1 * Wд1

Wр0 = Wзм0 * Кзм0

Wдум2 = Wзм1 * Кзм0

Wрк1 = Wзм1 * Кзм1

Вiдхилення денного виробiтку, ум.ет.га в тому числi за рахунок,

а) змiнного виробiтку:

ΔWдум1 тАУ Wд0;

б) коефiцiiнта змiнностi:

ΔWд = Wд1 тАУ Wдум2;

Загальнi вiдхилення рiчного виробiтку, ум.ет.га в тому числi за рахунок змiни:

а) денного виробiтку:

ΔWрум1 - Wр0

б) кiлькостi вiдпрацьованих днiв:

ΔWг = Wр1 тАУ Wрум1.

денного виробiтку на змiну середньорiчного виробiтку трактора:

ΔWр = ( Wд1 - Wд0) * Д0

Де, Wд тАУ середньоденний виробiток трактора, ум.ет.га;

кiлькiсть днiв, вiдпрацьованих одним трактором за рiк, на змiну середньорiчного виробiтку

ΔWр = (Д1 тАУ Д0) * Wn

Таблиця 4

Виробiток тракторiв, ум.ет.га

Марка трактора	середньозмiнний	середньоденнiй	середньорiчний
1998	1999	1998	1999	1998	1999
1	2	3	4	5	6	7
Т-150,Т-150К	3,77	4,4	3,9	4,47	932,86	768,18
ДТ-75	6,2	8,3	7	10,2	1190	1093
МТЗ-80	8	7,8	8,9	8,2	1768,8	1722,2
	Т-70С	8,1	6	8,5	6,7	1073,3	840
	К-701	-	5,2	-	6	-	1128

Розрахунок цiii таблицi покажемо на прикладi трактору Т-70С. Для розрахунку середньо змiнного виробiтку трактора необхiдно виробленi умовнi гектари подiлити на вiдпрацьованi машинно-змiни, так у 1999р. середньо змiнний виробiток по трактору Т-70С склав,1680/280 = 6 ум.ет.га, а у 1998р, 2320/398 = 8,1 ум.ет.га . Середньоденний виробiток розраховуiться аналогiчно, тiльки дiлення виконуiмона вiдпрацьованi машинно-днi, 1680/251 = 6,7ум.ет.га i 2320/378 = 8,5 ум.ет.га. Для розрахунку середньорiчного виробiтку тракторiв необхiдно виробленi умовнi гектари роздiлити на кiлькiсть тракторiв, у 1998р. 2320/3 = 1073,3, у 1999р. 1680/2 = 840 ум.ет.га

Аналiзуючи таблицю 4 ми бачимо, що по перших трьох тракторах середньо змiнний i середньоденний виробiток у 1999 роцi в зрiвняннi з 1998 роком збiльшився. По тракторам Т-150 i Т-150к середньо змiнний виробiток збiльшився на 16%, а середньоденний на 14%, по трактору ДТ-75 цi показники збiльшились вiдповiдно на 34% i на 46%. Що стосуiться тракторiв МТЗ-80 i Т-70С, то iх середньо змiнний i середньоденний виробiток у 1999р. зменшився. Середньорiчний виробiток у 1999р в зрiвняннi з 1998р зменшився по всiм тракторам, крiм К-701 так як вiн у 1998 роцi не використовувався.

2.4 Вплив окремих факторiв на змiну середньоденного

та середньорiчного виробiтку

Розглянемо вплив окремих факторiв на змiну середньоденного i середньорiчного виробiтку в розрахунку на 1 ум.ет.трактор (ум.ет.га) i зведемо розрахунки по всiм маркам тракторiв у таблицю 5.

Таблиця 5

Вплив рiзних факторiв на змiну середньоденного

та середньорiчного виробiтку

Марка трактора	Вiдхилення денного виробiтку, ум.ет.га	Вiдхилення рiчного виробiтку ум.ет.га.
Всього	В т.ч. за рахунок	Всього	В т.ч. за рахунок
Змiнного виробiтку	Коефiцiiнта змiнностi	Денного виробiтку	Кiлькостi вiдпрацьованих днiв
1	2	3	4	5	6	7
Т-150,Т-150К	0,57	0,64	-0,07	1991,4	963,3	1028,1
ДТ-75	3,2	2,4	0,08	2839	544	2295
МТЗ-80	-0,7	-0,22	-0,48	4498	-2226	6724
Т-70С	-1,8	-2,2	0,4	-1337	-680,4	-656,6

Wp0 - T-150 Wрум - Т-150

T-150k = 6591 Т-150К = 7554,3

ДТ-75 = 1190 ДТ-75 = 1734

МТЗ-80 = 28302 МТЗ-80 = 26076

Т-70 = 3213 Т-70С = 2532,6

Wp1 - Т-150 Wp - Т-150 Т-150К = 8582,4 Т-150к = 1991,4

ДТ-75 = 4029 ДТ-75 = 2839

МТЗ-80 = 32800 МТЗ-80 = 4498

Т-70С = 1876 Т-70С = -1337

Розрахунок цiii таблицi покажемо на прикладi трактору Т-150. Для розрахунку вiдхилення денного виробiтку, всього, стовпчик №2 необхiдно вiд середньоденного виробiтку 1999 року вiдняти середньоденний виробiток 1998 року = 4,47-3,9 = 0,57 ум.ет.га. Вiдхилення денного виробiтку за рахунок змiнного виробiтку, стовпчик №3 розраховуiмо вiднiмаючи вiд середньо змiнного виробiтку 1999р середньо змiнний виробiток 1998р. i цю рiзницю помножаiмо на коефiцiiнт змiнностi, (4,4-3,77) * 1,024 = 0,64 ум.ет.га

Вiдхилення денного виробiтку за рахунок коефiцiiнта змiнностi розраховуiмо за формулою: Кзм1 тАУ Кзм0, де Кзм1,0 тАУ коефiцiiнт змiнностi звiтного i поточного року. 1,016-1,024 = -0,07 ум.ет.га. Розрахунок вiдхилення рiчного виробiтку, всього, стовпчик №5 проводимо по формулi Wp = Wp1 тАУ Wp0, 8582,4-6591 = 1991,4 ум.ет.га. Вiдхилення рiчного виробiтку за рахунок змiни денного виробiтку розраховуiмо по формулi Wpym тАУ Wp0, 7554,3 тАУ 6591 = 963,3 ум.ет.га

Вiдхилення рiчного виробiтку за рахунок змiни кiлькостi вiдпрацьованих днiв розраховуiмо за формулою Wp1 тАУ Wpym, 8582,4-7554,3= 1028,1.

Аналiзуючи таблицю 5, ми бачимо, що по тракторам Т-150 i Т-150к вiдхилення денного виробiтку за рахунок змiни змiнного виробiтку склало 0,64 ум.ет.га, а за рахунок змiни коефiцiiнту змiнностi (тАУ0,07) ум.ет.га. По трактору ДТ-75 цi показники склали вiдповiдно 2,4 i 0,08 ум.ет.га., МТЗ-80 (тАУ0,22)ум.ет.га i (-0,48)ум.ет.га, Т-70С (тАУ2,2)ум.ет.га i 0,4ум.ет.га. Вiдхилення рiчного виробiтку за рахунок змiни денного виробiтку склало: Т-150 i Т-150к 963,3ум.ет.га, ДТ-75 544ум.ет.га, МТЗ-80 (-2226)ум.ет.га, Т-70С (-680,4)ум.ет.га. А за рахунок змiни кiлькостi вiдпрацьованих днiв вiдхилення i трохи бiльшим по всiм тракторам i склдаi: Т-150 i Т-150к 1028,1ум.ет.га, ДТ-75 2295ум.ет.га, МТЗ-80 6724ум.ет.га, Т-70С (-656,6)ум.ет.га.

3. Резерви пiдвищення ефективностi використання машинно-тракторного парку.

Система заходiв щодо рацiонального використання машинно-тракторного парку спрямована на виконання змiнних, денних, сезонних i рiчних норм виробiтку, пiдвищення продуктивностi i полегшення працi, зниження експлуатацiйних i приведених витрат i пiдвищення культури землеробства. Вона включаi планування обсягу механiзованих робiт з перiодiв року, розподiл iх по марках машин, комплектування агрегатiв i безпосередню органiзацiю використання технiки.

Планування обсягу механiзованих робiт з перiодiв року здiйснюiться в робочих планах пiдприiмства i його пiдроздiлiв на основi технологiчних карт. Для окремих агрегатiв, чи процесiв iхнiх груп складають плани-маршрути, мережнi i вартовi графiки, що сприяють скороченню втрат робочого часу i пiдвищенню iхньоi продуктивностi.

Розподiл механiзованих робiт з марок тракторiв, комбайнiв i iнших складних машин проводять з урахуванням iх специфiки й економiчностi, забезпечуючи рiвномiрне завантаження всiх механiзмiв у найбiльш напруженi перiоди. Звичайно пiдприiмства при цьому застосовують зрiвняльний спосiб, недолiк якого полягаi в тому, що вiн не завжди дозволяi врахувати економiчнiсть технiки. Тому важливо доповнювати його застосуванням оптимального способу, що, крiм специфiчностi, потужностi i продуктивностi механiзмiв, вiдбиваi розмiр експлуатацiйних i приведених витрат по кожнiй марцi машин, кожному робочому процесу i сприяi зниженню собiвартостi одиницi роботи. Велика роль в оптимальному розподiлi машинно-тракторного парку належить економiко-математичним методам.

При комплектуваннi агрегатiв беруть до уваги тяговий опiр причiпних i начiпних машин, стискальне зусилля трактора на гаку, стан полю, рельiф. Це сприяi виконанню робiт при бiльш високiй якостi i менших експлуатацiйних i приведених витратах на iхню одиницю. При цьому трактори i машини повиннi вiдповiдати один одному по основних параметрам i показникам: наприклад, ширина захоплення посiвних машин i культиваторiв для мiжрядноi обробки, ширина захоплення жниварок i пропускна здатнiсть комбайнiв, ширина мiжрядь, колii i розмiрiв колiс трактора i т.д. Враховують також розмiри полiв i дiлянок, iхню конфiгурацiю, довжину гонiв, рельiф i iншi умови. Якщо для виконання процесу через виробничу необхiднiсть залучаються агрегати рiзного складу, то спочатку визначають обсяг роботи, виконуваноi найбiльш економiчним агрегатом, i тiльки залишилася частину тАФ iншими.

Використання машин i знарядь повинне здiйснюватися на основi органiзацiйно-технiчних правил iхньоi роботи i технологiчних карт. Велике значення мають правильне розмiщення агрегатiв на полi, пiдготовка робочих мiсць, розбивка загiнок, спосiб руху технiки, годиннi i сiтковi графiки, плани-маршрути.

Полiпшення використання машин досягаiться шляхом скорочення часу на неминучi в перiод польових робiт перемiщення технiки i робочоi сили, посилення матерiальноi зацiкавленостi i вiдповiдальностi механiзаторiв i iнших працiвникiв, уведення диспетчерськоi служби, двозмiнноi роботи, застосування економiчних швидкiсних i широкозахватних агрегатiв, групового методу i т.д.

Значним резервом зменшення потреби в технiцi, а отже, зниження витрат на ii експлуатацiю, i структурна перебудова сiльськогосподарського виробництва, а саме зменшення частки посiву культур, вирощування яких ТСрунтуiться на пiдвищенiй потребi в технiцi. Резервом. i також застосування нових технологiй вирощування сiльськогосподарських культур, якi, використовуючи досягнення НТП, передбачають виконання частини робiт у стацiонарних умовах. Наприклад, готуючи насiння до сiвби. його обробляють поживними речовинами i засобами захисту рослин, що збiльшуi енергiю проростання i виключаi необхiднiсть проведення цих робiт у польових умовах. Цi технологii передбачають виконання багатьох технологiчних операцiй у комплексi, що також зменшуi потребу в технiцi, i, крiм того, запобiгаi руйнуванню структури гранту, менше шкодить навколишньому природному середовищу. Пiдвищенню ефективностi використання комбайнiв, крiм факторiв, викладених вище, сприяi збiльшення в iх парку частки придбаних машин iноземного виробництва, якi надiйшли в експлуатацiю, економiчнiшi, не допускають втрат продукцii. Хоча цiни iх придбання значно вищi, але, враховуючи переваги цих комбайнiв, купувати iх вигiдно. Зрозумiло, що це не i розв'язанням питання для всiх сiльськогосподарських Пiдприiмств Украiни, але показуi напрями реорганiзацii i створення нових потужностей для вирiшення цiii проблеми.

Резервами полiпшення використання тракторiв i доведення до тАЬнормативноготАЭ рiвня показникiв як iнтенсивного, так i екстенсивного використання. Якщо виробiток за змiну (показник iнтенсивного використання) i перевищив нормативний то це сталося в основному за рахунок збiльшення тривалостi змiни, яка в середньому становила 8 год при нормативнiй 7 год. Тому заходи повиннi спрямовуватися саме на повнiше використання запасу робочого часу як рiчного, так i добового, i не за рахунок погiршення якостi виконуваних робiт та збiльшення витрат на iх виконання.

Щоб пiдрахувати резерв збiльшення обсягу тракторних робiт за рахунок росту середньо годинного виробiтку тракторiв, необхiдно ii можливий прирiст, виявлений на основi факторного аналiзу, помножити на можливу кiлькiсть годин роботи всього тракторного парку в плановому перiодi .

Полiпшення показникiв використання машин у кожнiм пiдприiмствi тАФ одна з головних умов росту продуктивностi працi i зниження собiвартостi. Збiльшення виробiтку тракторiв i комбайнiв, як найбiльш важливих механiчних засобiв виробництва, рiвносильне росту iхньоi кiлькостi без додаткових витрат. У кожнiм пiдприiмствi важливо проводити глибокий аналiз роботи тракторiв i машин, розкривати можливостi збiльшення iхньоi продуктивностi.

Висновки та пропозицii.

Аналiзуючи дослiджуване господарство можна сказати, що у 1999р. воно було забезпечене необхiдними тракторами бiльш нiж на половину. Як що говорити окремо по маркам тракторiв, то лише трьома iз шести необхiдних марок пiдприiмство було забезпечене на 100%, це Т-150, ДТ-75 i Т-70С. Марками Т-150к i К-701 господарство було забезпечене на половину, а МТЗ-80 тАУ на 78%. Це звичайно не високi показники, але якщо зрiвняти iх з показниками 1998р., то видно тенденцiю до покращення стану забезпеченостi господарства тракторами.

Що стосуiться ефективностi використання тракторiв, то показники тут теж не високi. По деяким машинам показники використання часу i виробiтку нижчi нiж нормативнi.

Взагалi забезпеченiсть i ефективнiсть використання машинно-тракторного парку в дослiджуваному пiдприiмствi можна оцiнити як не задовiльнi.

Список лiтератури

Мазнiв Г.РД. Органiзацiйно-економiчне обТСрунтування комплексноi механiзацii виробництва продукцii рослинництва: Методичнi рекомендацii для виконання курсовоi роботи. тАУ Харкiв, ХГТУСХ, 1995. тАУ 96с.
А.А. Мухiн, ВлОснови експлуатацii машинно-тракторного паркуВ», М., Вища школа, 1973. тАУ 432с.
Органiзацiя виробництва на сiльськогосподарських пiдприiмствах / Б.И. Яковлев, С.И. Азаев, Э.И. Галкiна. тАУ М.: Агропромiздат, 1989. тАУ 413с.
В.К. Савчук // Аналiз господарськоi дiяльностi сiльськогосподарських пiдприiмств. тАУ К: Урожай, 1995 - 326с.

Вместе с этим смотрят:

Анализ использования основных средств
Анализ итоговых показателей предприятия
Анализ макроэкономических показателей США
Анализ мирового кризиса (октябрь-ноябрь 1997 г.)