Труд и развитие личности школьника

План.

  1. Психологiя i трудове виховання.

  2. Праця i всебiчний розвиток особистостi

  3. Психологiчнi особливостi трудовоi дiяльностi школярiв.

  4. Утягнення школярiв в трудове самовиховання.

  5. Роль i мiсце педагога в трудовому вихованнi школярiв.

  6. Список лiтератури.

Психологiя i трудове виховання

  Як i в будь-якiй iншiй справi, в процесi виховання i ще невикористанi резерви. Над iх розтинанням працюють педагогiчнi  колективи, социологi. Особлива роль в цьому вiдношеннi належить психологiчнiй науцi.  В психологiчних знаннях в узагальненому видi вiдбитi уже пiзнання  психологичнi закономiрностi навчання i виховання, формування  особистостi дитини на рiзноманiтних вiкових етапах в умовах  рiзноманiтних видiв дiяльностi (гра, навчання, праця), iстотнi  зв'язки в сферi педагогiчних i психологiчних явищ. Психологiчна  наука накопичила немало цiнних фактiв, використання яких  спромагаiться збагатити змiст i органiзацiю трудовоi i виробничоi  працi школяра, понад повно використати резерв його особистостi,  забезпечити в трудовому вихованнi систему i тим самим пiдвищити його  виховну цiннiсть.

Про можливостi психологii у галузi трудового навчання i виховання  багато каже самий перелiк проблем ,що вивчаються нею. Назвемо деякi iз  них. Передусiм тут треба видiлити проблему головного психологiчного "ядра" в трудовiй пiдготовцi школярiв. Таке "ядро", як показали  дослiдження Т. В.Кудрявцева, Е. А.Ферапоновой i iнших психологiв,  складають формування загальнотрудових вмiнь iнтелектуального  характеру, умiння виконати завдання не тiльки iндивiдуально, але i в  умовах сумiсноi працi, розвиток позитивноi мотивациi працi школярiв,  iх творчого хисту i iнших якостей особистостi, важливих для фахового  самовизначеннi школярiв. Оскiльки творчiсть i  найбiльш чималим  проявом людини, психологи шукають оптимальнi шляхи i засоби заохочення  школярiв до творчоi працi.  Особливо важливим в трудовому навчаннi школярiв i  мотиви,  вимагаючi дiтей трудiться. Саме з мотивами пов'язане формування  вiдношення до працi, як головноi цiнностi.

Багато уваги психологи придiляють вивченню психологiчного змiсту  трудовоi дiяльностi профессiоналiв i складанню на цiй основi  профессiограмм.  В багатьох випадках психологiчнi  знання використаються з  еврiстичними цiлями для пояснення механiзмiв ефективностi отих чи  iнших засобiв навчання i виховання для предбачання результатiв iх  застосування.

У виглядi такого механiзму спромагаються виступати мотив, потреба,  iнтерес, самооцiнка.  Рiзнi психологiчнi  знання використаються в цiлях об'iднання  психологiчно схiдних трудових цiлей i засобiв дii, а також засобiв  навчання i виховання.  Педагогу необхiдно засвоiти загальнi закономiрностi розвитку  особистостi.

Особистiсть формуi пiд впливом виховання, социалiзациii i самовиховання.

Особистiсть - результат взаiмодii зовнiшнiх впливов з внутрiшнiми  умовами iндивiдуума, до яким вiдносяться його направленiсть,  спроможностi, характер i iншi особистi властивостi. Познайомимся iз отим, як психологи дослiджують психологiчний змiст  трудового виховання, зокрема, формування всебiчно розвиненоi  особистостi засобами працi. По яким показникам судить психолог про  змiни, що вiдбуваються в виглядi особистостi пiд впливом працi?  Передусiм по дiям i поступкам людини, по змiнi результативностi його працi, по вiдношенню до працi, до свого колективу, по змiнам в  його потребах, iнтересах, самооцiнки i вимогах Психiка працюючоi  людини, особливо його вiдношення до працi, дуже помiтно проявляються в  продуктах його дiяльностi. Як школяр реагуi на невдачi i успiхи в  працi, на оцiнку якостi його роботи, коли його особовi iнтереси зiткаються iз суспiльними.  Найбiльш поширеними засобами дослiдження психологiчних  проблем трудового виховання i  спостереження, експеримент, опитування, тести. За допомогою дослiджень вивчаються важливi в будь-якому видi  працi риси характеру: уважнiсть, самостiйнiсть, охайнiсть i ряд  iнших. Використаi воно також для дослiдження взаiмовiдносин в дитячому  колективi.  Багатим джерелом психологiчних знань i  експеримент.

Проте його використання пов'язане великими труднощами, по-перше,

змiни в особистостi дiються поступово, а дослiдник не завжди  располагаi часом. По-друге, змiни в особистостi i  функцiiю не  одного, а багатьох чинникiв, дiючих в умовах трудового виховання.  Внаслiдок проведеного експерименту було встановлене, що суспiльна мотивация трудовоi дiяльностi пiдсилюi iнтерес дiтей до працi.

РЖншим рiзновидом експерименту i розроблена методика самооцiнки  через рiвняння себе iз iншими. Результати цього рiвняння людинi не  байдужi: вiн ними задоволений або не задоволений, заспокоiний або починаi турбуватися. Цю методику застосовували для вивчення вiдношення дослiджуiмого до  своiх досягнень в трудовiй дiяльностi, а також для вияву змiн в  цьому вiдношеннi при переходi до iнших видiв дiяльностi, наприклад,  вiд навчальноi до трудовоi. Для цього iспитуемим пропонуi  порiвнювати своi успiхи з успiхами iнших учнiв.  Таким чином, кожний оцiнював не тiльки iнших, але i самий себе, бо одних учнiв вiн располагав поперед себе. Але ця самооцiнка  проводиться не прямо, а непрямо. На основi вiдповiдей iспитуемих  пiсля цього визначаються ранговi мiсця iспитуемого по самооцiнкi.  Для вияву основних тенденцiй в поводженнi, що дослiдиться (наприклад, типичних мотивiв трудовоi дiяльностi чи вибору фаха, престижностi  рiзноманiтних фахiв серед дiтей одного i отого ж вiку та iн.) широко використаi анкетування, успiх якого залежить вiд  компетентностi укладача анкети в проблематицi, що вивчаi. Наприклад,  при вивченнi основних мотивiв трудовоi дiяльностi старшеклассникiв  за допомогою закритоi анкети складають перелiк найбiльш  поширених мотивiв до працi. Для цього вивчаiться лiтература по  психологii дитячоi працi.

В анкетi передбачаiться можливiсть самостiйноi вiдповiдi по заданому  питанню.  В рядi випадкiв в анкету включаi шкала полярних балiв, що вимагаi  оцiнки привабливостi для умови ,що опитуi отiii чи iншоi працi чи  фаха, що пропонуi шкала : " дуже подобаiться " - " 6 ", " подобаiться " - " 5 ",  " бiльше подобаiться, що не подобаiться " - " 4 "; " бiльше не подобаiться,  що подобаiться " - " 3 "; " не подобаiться " - " 2 "; " дуже подобаiться " ВнВнВн" 1 ".  При анкетуваннi дуже важливо забезпечити вiдвертiсть вiдповiдей  що опитуються. Це досягаi продуманим iнструктажем, в якому називаi цiль  дослiдження i його наукова важливiсть, а також гарантуiться  конфiденцiйнiсть.  Але хибою анкет i  те, що одержанi iз iх допомогою наданi допускають дiфференциiрованного аналiзу, що не дозволяi вiднести вiдповiдi з  реальним поводженням iспитуемих, перевiрити вiрогiднiсть iх  вiдповiдей.  Для психологiчного вивчення особистостi школяра широко застосовуi  засiб узагальнення незалежних характеристик, запропонований психологом  К.К.Платоновим. Вiн передбачаi збирання i узагальнення вiдомостей  про особистостi, що одержують рiзноманiтними особами при спостереженнi  за неi в рiзноманiтних видах дiяльностi. В рiзноманiтних умовах  загальнi властивостi i якостi особистостi (моральнi якостi, риси  характеру, темперамент) проявляються по-рiзному, тому вiдомостi  збираються вiд рiзноманiтних осiб. Оцiнки цих людей будуть рiзнi. Це i  достоiнством наданого засобу, що дозволять понад повно  охарактеризувати особистiсть, визначити iй зону ближчого розвитку,  визначити iй подальшi шляхи розвитку.  Для вивчення направленостi особистостi, ii мотивiв, iнтересiв, здiбностей iнколи застосовують проективний засiб (тест на  завершення незавершених пропозицiй, зображень та iн. ).  В основi цих методик лежить несвiдома схильнiсть людини до проекциi,  тобто до присвоюванню до  iнших людей рис, прагнень, iнтересiв  хвилюючих його самого. Так iспитуемому пропонуiться малюнок iз  зображеними на нiй предметами, дiючими особами. Ситуацiя не  визначена. Iспитуемому пропонуi розказати,  що по його погляду, було до цього, дiiться зараз, що буде надалi. По його висловам можна судити про мотиви.  Привiлей цих методик укладаi в отому, що пiд час iх застосування  знижуiться смущенii, настороженность iспитуемого завдячувавши  що  вiн максимально утягуi в експеримент. Хиба - труднiсть в тлумаченнi  результатiв.

  Праця i всебiчний розвиток особистостi

  Значення працi в розвитку особистостi загальновизнано. В що конкретно  складаiться роль ,що розвиваi працi, що ii особливостi виступають як  головнi умови розвитку психiки людини?  Можливостi для цього розвитку мiститися уже в самих знаряддях,  предметах i результатах працi. В знаряддях працi, крiм призначення,  втiлено пiзнання людиною явищ, закони, властивостi i умови  iснування предметiв. Умови працi теж повиннi бути пiзнанi людиною.  Предмет, знаряддя i умови працi i  найбагатiшим джерелом знань про  iстотну частину навколишньоi дiйсностi. цi знання i  основною ланкою в  свiтоглядi людини.  Для успiшного здiйснення трудовоi дiяльностi вимагаi участь всiii  особистостi iндивiдуума : його психiчних процесiв, станiв i  властивостей. За допомогою психiчних процесiв, наприклад, людина орiiнтуiться в умовах працi, формуi цiль, контролюi  хiд дiяльностi.

Високi вимоги до людини пред'являють соцiальнi умови працi.

В рiзноманiтних дитячих трудових об'iднаннях праця носить колективний  характер i його здiйснення пов'язане з включенням школяра в широку i  складну систему виробничих, нравственних i iнших вiдносин.  Включення учня в колективна праця сприяi засвоюванню iм названих  вiдносин, перетворенню iх iз зовнiшнiх в внутрiшнi. це дiiться пiд  впливом панiвних норм поводження, суспiльного погляду, органiзацii  взаiмодопомоги i взаiмноi вимогливостi i дii таких соцiально-психологiчних феноменiв, як внутрiгрупова внушаiмость, змаганнiсть.  Важливоi проiзводной цих соцiально-псiхологичних чинникiв i   формування вiдповiдальностi за результати працi колективу, Дослiдження  показали, що бiльшiсть старшекласникiв - членiв бригад готовi  вiдповiдати за результати працi своii ланки.

Великi вимоги до людини пред'являють результати працi. Таким чином,  вимоги предмету, знарядь, умов i результатiв працi i  найважливiшою  умовою розвитку психiки людини в процесi трудовоi дiяльностi.

Другою умовою розвитку психiки людини стать впливом працi i  доцiльна  дiяльнiсть самого суб'iкту. Преобразуя предмет працi, створюючи  суспiльно цiннi продукти, вiн преобразуi себе.

Для понад повного використання можливостей, що розвиваi праця, вони  повиннi бути доповненi дiяльнiстю старших - навчанням i вихованням.

Дiяльнiсть вихователя i  третьою умовою розвитку психiки в процесi  працi.  В всiх видах працi формуi важливу якiсть особистостi, як практичнiсть.

Людина з цiiю якiстю вiльно орiiнтуiться на виробництвi i в побутi.  беручи участь в колективнiй працi iндивiд пiзнаi не тiльки iнших, але  i себе: хто вiн i, яку цiннiсть представляi для iнших, що вiн  спромагаiться. Дiти, як показали психологiчнi  дослiдження, погано знають себе, своi можливостi, своi положення в колективi. В наслiдок трудовоi дiяльностi дiються iстотнi змiни. Передусiм змiнюi його вiдношення до себе, а пiсля цього i вiдношення  колективу i педагогiв.  В психологii зiбрано багато фактiв, що показують, що трудова  дiяльнiсть побуджаiться тим, на скiльки високi ii  результати. РЖз цим пов'язане формування таких мотивiв як особиста значимiсть працi, свiдомiсть його суспiльноi значимостi, притязання на понад  високий рiвень досягнень в працi.

Праця граi велике значення в розвитку хисту учня. Хист розвиваi,  головним образом, в умовах провiдноi дiяльностi : в дошкiльному вiку ВнВнВнв грi, в молодшому i середньому шкiльних вiку - в ученнi, в  юнацькому - в професiйно-трудовiй пiдготовцi.  Формування хисту здiйснюiться в тiй чи iншiй дiяльностi.

В процесi працi, наприклад, розподiл уваги стаi понад широким, а його  переключення понад швидким.

Велика роль працi в розвитку мислення. По мiрi оволодiння трудовими навиками розвиваються його новi форми : технiчне, практичне,  логiчне.  В процесi працi i спiлкування з iншими членами трудового колективу  дiiться розвиток почуттiв. Вмикаючись у трудовий процес дитина докорiнно змiнюi своi подання про  себе i про навколишнiй свiт. Радикальним образом змiнюiться i самооцiнка. В  процесi спiлкування i оволодiнням новими знаннями формуiться свiтогляд  школяра. Робота в колективi розвиваi социолiзацию особистостi дитини  Розвиток хисту, почуттiв i мислення робить особистiсть дитини понад  гармонiйноi. Отже, праця i  найважливiшим чинником, що впливають на  розвиток особистостi дитини.

 

Психологiчнi  особливостi трудовоi дiяльностi старших школярiв.

  Рiшення багатьох питань трудового виховання пiдростаючого поколiння  iстотно залежить вiд правильного розумiння функцiй, цiлей i  психологiчного змiсту дитячоi працi.  Праця школяра маi свою специфiку. Передусiм праця учнiв вiдрiзняi вiд  працi дорослих отим заради чого вона органiзована. Дитяча праця  органiзовуiться передусiм з виховними цiлями.  Праця в суспiльствi, як правило, носить колективний характер, тому вiд  кожного учасника вимагаi умiння взаiмодiяти. Отже, школярi повиннi включатися в суспiльне виробництво. Пiдготувати  дитину до працi це значить сформувати у неi готовнiсть працювати. Психологiчна готовнiсть до працi означаi  рiвень розвитку особистостi, що i  достатнiм для успiшного освоiння  будь-яким видом виробничоi працi.

Формування у школяра психологiчноi готовностi до працi дiiться в  таких видах дiяльностi як: гра, навчання, побутова та виробнича праця, технiчна творчiсть.

Як показують спостереження, випускники навчальних закладiв практично i  психологiчно не готовi до участi в виробничiй працi. З метою найкращоi адаптацii школярiв на виробництвi необхiдно  вiдбудовувати i розвивати систему У. П. К., причому, безпосередньо на  виробництвi. Головне, щоб праця учнiв була безпосередньо пов'язаний з  виробництвом. Школярi повиннi виконувати посильнi замови виробництва.

Завдяки такому пiдходу у учнiв праця набуде бiльш високе  значення, створюються умови для формування суспiльно цiнних мотивiв  дiяльностi.  Бо цей вид дiяльностi не тождественен анi навчальноi дiяльностi, анi трудовоi дiяльностi дорослих, яке ми умовно видiляiмо ii як учбово-трудову. В старших класах цей вид дiяльностi повинен стати провiдним.  З цiiю метою в старших класах програмою передбачено фахове трудове  навчання. Дитина, пiсля закiнчення школи, уже спромагаiться мати спецiальнiсть, що даi йому передумови для  швидкоi адаптацii на виробництвi.

Утягнення школярiв в трудове самовиховання.

Активна участь самого школяра в навчаннi, працi, а також в перетвореннi  своii особистостi i найважливiша цiль навчання i виховання.  В статтi "Психологiчна наука i праця виховання " С.Л.Рубiнштейн писав: "Педагогiчний процес, як дiяльнiсть учителя формуi  особистiсть, що розвиваi дитини в мiру того, як педагог керуi  дiяльнiстю дитини, а не замiняi ii ". Формування особистостi  дiiться, головним образом, в процесi власноi дiяльностi,  його власних вчинкiв.

Облiк ролi самоi дитини в формуваннi його особистостi необхiдно ще  тому, що у нього i своi потреби, прагнення, iнтереси.

Несхожiсть планiв дорослих i дiтей пояснюi труднощi в вихованнi. Тому основне завдання педагога складаiться у тому, щоб роль самовиховання в формуваннi була якомога бiльша. Оптимальним перiодом для самовиховання i старший шкiльний вiк,  коли у дiтей свого роду "расположеннiсть до самовиховання ".

В цьому вiцi перед дитиною стаi ряд життiво важливих питань: "Ким бути?", "Куди пiти?" i iншi, дiiться переоцiнка цiнностей. Дитина готова змiнювати себе, готова до самовиховання.  Одним iз видiв самовиховання i  фахове самовиховання, це прагнення юнакiв i дiвчат до удосконалення своii придатностi  до того чи iншого фаха.  Як показали дослiдження психологiв, уявлення школярiв про прийдешнiй  фах дуже нечiтке: слабi уявлення про труднощi,  соцiальноi значимостi. Важливою передумовою самовиховання i адекватна оцiнка своii вiдповiдностi вимогам фаха. В цьому учнi  випробовують труднощi тому, що у деякого не сформована самооцiнка хисту i своii фаховоi придатностi. Щоб учнi правильно оцiнювали свiй хист необхiдно проводити  психологiчнi факультативи, на яких розповiдати учням як вибираiться фах, яку роль в цьому грають iнтереси, схильностi i спроможностi  людини, про критерii оцiнок своiх можливостей, про роль i засоби самовиховання.

  Роль i мiсце педагога в трудовому вихованнi школярiв.

Формування особистостi в процесi працi дiiться не саме собою,  а лише при певнiй органiзацii працi школярiв.  Пiд органiзацiiю працi розумiiмо його впорядкування, надання йому планомiрностi. Органiзацiя дитячоi працi повинна враховувати вiковi i iндивiдуальнi особливостi дiтей i закономiрностi iх розвитку. В процесi працi здiйснюiться, естетичне i фiзичне виховання. Таку органiзацiю працi призваний забезпечити педагог. Вiд нього вимагаiться бути прикладом, вивчати сильнi i слабкi сторони своiх учнiв,  органiзовувати дiяльнiсть та багато iншого.

Псiхологичний аспект дiяльностi педагога при вихованнi засобами  працi складаiться у впливi особовим прикладом, в управлiннi впливу  середовища на особистiсть, а також управлiння його трудовою дiяльнiстю.

Педагог погоджуi змiст i форми працi з педагогiчними цiлями,  направляi трудову дiяльнiсть таким чином, щоб вона вимагала вiд учнiв  прояв тих чи iнших якостей, оцiнюi ефективнiсть виховних впливiв. Роль педагога складаiться також в допомозi учню пiдвищити свiй авторитет у перевесникiв.  В трудовому навчаннi багато учнiв домагаються чималих  результатiв в загальноосвiтнiх предметах. В зв'язку з цим у дитини  виникаi потребу в освiдченнi. Якщо вiн домагаiться пiдвищення свого  авторитету, отже його активнiсть пiдвищуiться i в iнших видах дiяльностi. РЖ одна з головних завдань педагога - сформувати i скерувати цю  активнiсть.

Укладення

  Таким чином, трудова дiяльнiсть i однiм iз важливих чинникiв  виховання особистостi. Залучаясь у трудовий процес дитина докорiнно  змiнюi своi подання про собi i про навколишнiй свiт. Радикальним  образом змiнюiться ii самооцiнка. Вона змiнюiться пiд впливом успiхiв в трудовiй  дiяльностi, що в свою чергу змiнюi авторитет школяра в класi. Питання  авторитету, самозатвердження особливо велику роль вiдiграi в старшiм  шкiльному вiцi. Учитель повинен пiдтримати i скерувати iнтерес не тiльки на свiй предмет, але i на iншi областi пiзнання.  Пiд впливом цього iнтересу буде розвиватися самопiзнання. Головна функцiя, що розвиваi праця - це перехiд вiд самооцiнкi до самопiзнання. Крiм цього в процесi працi розвиваються хист, умiння i  навики. В трудовiй дiяльностi формуються новi види мислення. Внаслiдок коллективноi працi школяр одержуi навики роботи, спiлкування, спiвробiтництва, що покращуi адаптацiю дитини в  суспiльствi.

Праця i рiвноправним предметом програми навчання. Правда в останнiй  час в бiльшостi шкiл праця знаходиться в занепадi. це пов'язане як з  загальною соцiально-економiчною ситуацiiю, так i з загальним розвитком  соцiума. В зв'язку з цим трудове навчання вимагаi докорiнноi  перебудови. Праця повинна взяти на себе бiльш широку функцiю, як пiдготовка дiтей до роботи на виробництвi, але не виключаючи ii. В  цьому я бачу прийдешнi трудового навчання.

   Список лiтератури.

  1. Платонов К. К. " Узагальнення характеристик як засiб соцiально-психологiчного вивчення особистостi."
  2. Iващенко Ф.РЖ. "Праця i розвиток особистостi школяра."
  3. Фрiдман Л.М., Кулагiна РЖ.Ю. "Псiхологичний довiдник учителя."

Вместе с этим смотрят:

Урок - основная форма организации обучения в современной школе
Урок с АСО
Ушинский о народном учителе и его подготовке
Феномен программированного обучения