Виникнення перших украiнських молодiжних органiзацiй у дiаспорi

Першi украiнськi "спортово-руханковi" органiзацii в дiаспорi виникли у таборах полонених украiнцiв пiсля РЖ свiтовоi вiйни. У липнi 1916 року в Австрii було засноване Товариство "Сiч" iменi Гетьмана П.Дорошенка. Основним iх завданням було готувати нацiонально свiдомих вихователiв-органiзаторiв та iнструкторiв-сiчовикiв для майбутньогоВаВа заснування i пропаганди подiбних товариств в Украiнi. Вже у лютому 1918 року органiзацiя налiчувала 960 членiв. Незважаючи на надзвичайно тяжкi умови табiрного життя, праця "Сiчi" йшла жваво. Подiбнi органiзацii були в таборах полонених у Нiмеччинi. У своiй дiяльностi вони спиралися на засади Сокола-Батька, користувалися йогоВаВа вiдповiдними виданнями, пiдтримуючи i розвиваючи традицii, закладенi ще в Украiнi. Пiдготовлених таким чином в умовах полону сiчовикiв ще до закiнчення вiйни вiдправили на Волинь, Холмщину, Пiдляшшя. Там вони разом з украiнськими сiчовими стрiльцями органiзовували нацiонально-культурну працю.

Дещо пiзнiше спортивно-патрiотична активнiсть молодi проявилась у Чехii. Так, у 1920 роцi у Празi виникаi Украiнський Студентський Спортивний Клуб, у 1928 роцi там же засновуiться Украiнське Спортивне Братство "Тур", а в Подебрадах у 1923 роцi виникаi Украiнський Спортивний Клуб, потiм названий Украiнським Високошкiльним Клубом "Днiпро" [1].

Украiнськi спортсмени активно готувалися до виступу на майбутнiй римськiй олiмпiадi, а тому 17-18 жовтня у Подебрадах вiдбулася Украiнська Спортивна Олiмпiада. Вона була скликана Украiнським Спортивним Союзом у Чехii. Зiбралося 300 украiнських спортсменiв, щоб показати готовнiсть до участi у свiтовiй олiмпiадi. Згодом Украiнський Спортивний Союз зовсiм переiхав до Подебрад, де перетворився на Украiнський Сокiл.

Гуртування украiнських "Соколiв" у Подебрадах почалося у 1922 роцi, коли об'iдналося 30 побратимiв i 3 сестри. У 1925 роцi пожвавлюiться сокiльський рух серед студентiв. Зокрема, у Чехii на початок 1927 року налiчувалося 69 осiб органiзованоi украiнськоi молодi. 18 квiтня 1926 року було створено Центральний Украiнський Сокiльський Комiтет, який утворив Союз Украiнських Органiзацiй у Чехii. Вiн проiснував до 1929 року. У кiнцi 1931 року в Подебрадах вiдбувся iнiцiативний з'iзд представникiв цих осередкiв, який улiтку наступного року офiцiйно оформився як Союз Украiнського Сокiльства за кордоном. Цей Союз об'iднував первиннi гнiзда Праги, Подебрадiв, Пардубцiв, Ржевцiв, Лiберця, Берна та iнших. У своiй дiяльностi вони надавали особливого значення поширенню сокiльських органiзацiй помiж украiнцями, репрезентацii цього руху серед iноземцiв, провадили культурно-виховну справу. У Празькiй сокiльськiй органiзацii був обов'язковим iдеологiчний курс, а ще тут навчали украiнських нацiональних танцiв. Так, на вечiрцi слов'янських танцiв украiнськi "Соколи" здобули РЖ мiсце. Закордонний украiнський молодiжний рух пiдтримував контакти з Батьком-Соколом у Львовi, з такими ж органiзацiями в Софii, Загребi, Харбинi, Бухарестi i Бразилii. Управа Союзу мала чотири комiсii: руханкову, культурно-освiтню, господарську, органiзацiйну. Союз дiяв на кошти добровiльних внескiв i пожертв.

На американському континентi "Украiнський Сокiл" розпочав дiяльнiсть у Буенос-Айресi 26 квiтня 1931 року i швидко став осередком нацiонально-культурного i громадського життя. Вiн займався такими видами дiяльностi, як спорт, фiзична культура, засновував бiблiотеки, влаштовував театральнi вистави, скликав сходини, рiзнi засiдання, проводив i вiдзначав нацiональнi свята, органiзовував курси з лiквiдацii неграмотностi, його члени виступали з рефератами, проводили спортивнi iгри, мандрiвки, таборування. У 1933 роцi аргентинський "Сокiл" одягнувся в одностроi, приурочивши це до святкових урочистостей. Тодi ж було освячено прапор органiзацiй. У 1934 роцi почав виходити iлюстрований щомiсячник (вийшло лише три примiрники через брак коштiв) - журнал "Украiнський Сокiл".

У 1927 роцi за участю доктора К.Трильовського у Празi вiдбувся з'iзд, на якому виник Украiнський Сiчовий Союз. До нього увiйшли осередки з Праги, Подебрадiв, Пiлзня, Ржевцiв, Младоi Болеслави, Пардубцiв, Малiмонi. СоюзВаВа пiдтримував контакти з "Сiччю" у Софii, яка працювала пiд керiвництвом проф. М.Паращука. Така ж органiзацiя була заснована i у Вiднi.

Рiзнi осередки обирали для себе своi напрямки дiяльностi, однi тяжiли до спортивноi, iншi, як у Пiлзнi, тАУ до культурно-просвiтницькоi роботи: вони влаштовували рiздвянi ялинки, Шевченкiвськi i Франкiвськi свята, органiзовували виставки керамiки, вишивки. Так, на окружнiй виставцi у Пiлзнi 1938 року мiсцева "Сiч" органiзувала украiнський вiддiл. Найбiльшу участь у влаштуваннi ii експозицii взяв пiлзенський "сiчовий батько" М.Бойкевич. Головними експонатами тут були украiнськi ручнi вироби, як-то вишивки, гончарство. Цю виставку впродовж двох мiсяцiв вiдвiдало 400000 осiб. У III мiжнароднiй робiтничiй олiмпiадi сiчовики брали участь нарiвнi з iншими народами, а жовтоблакитний прапор був серед прапорiв держав-учасниць. У 1934-1935 роках Украiнський Сiчовий Союз видав три номери журналу "Сiч".

Пiсля офiцiйноi лiквiдацii Пласту на Батькiвщинi його осередки продовжували ще деякий час iснувати в пiдпiльнiй формi або ж'пiд рiзними iншими нелегальними формами, почав розвиватися вiн i в емiграцii.

Першi спроби утворення пластових осередкiв були в закордонних таборах iнтернованих у Польщi, але iм не вдалося розвинутися, тодi як у Чехii зусиллями РДвгена Слабченка вдалося органiзувати такi об'iднання у Празi i Подебрадах. Першою у Празi виникла украiнська дружина олд-скаутiв, тобто старших вiком людей. Вона увiйшла до державного союзу чеських пластунiв як автономна органiзацiя. Членами осередку були украiнськi студенти, iхнiм провiдником став Юрiй Гончаров-Гончаренко. Вона складалася з трьох вiддiлiв i об'iднувала 21 особу. В iхньому користуваннi були канцелярiя, бiблiотека. Вони проводили головним чином пропагандистську роботу, оскiльки пластовi iдеi на той час ще не набули широкоi популярностi.

У 1922 роцi виникаi пластова украiнська дружина в Подебрадах -довкола Украiнськоi Господарськоi Академii, а згодом з'являiться ще одна пластова органiзацiя украiнських емiгрантiв тАУ при Украiнському педагогiчному РЖнститутi в Празi. Цi першi пластовi органiзацii в Чехii та ще деякi, як примiром у Данцiнгу, на початку i репрезентували украiнський Пласт на чужинi. Доволi швидко украiнськi пластуни зумiли себе зарекомендувати, свiдченням тому i запрошення iх на 10-лiтнiй ювiлей чеського скауту в Празi. Завдяки iнiцiативi украiнцiв у Празi вдалось утворити "Мiжнародне об'iднання високошкiльних пластунiв", до якого, крiм украiнцiв, увiйшли чехи, поляки, нiмцi, серби, болгари, хорвати, словенцi, росiяни, словаки, американцi, французи та iншi. Головою об'iднання було обрано украiнця.

Хоч цi осередки складали (формально) пiдроздiли чеського пласту, але вони iз самого початку мали за мету надати своiй дiяльностi нацiонального спрямування, украiнських традицiй. Це й привело до утворення Украiнськоi Пластовоi Команди у Празi (УПК). Органiзатором i душею цього утворення був студент Украiнськоi Громадськоi Академii Ярослав РЖвантишин. У своiй роботi УПК пiдпорядковувалася Верховнiй Пластовiй Командi у Львовi, пiдтримуючи з нею тiснi контакти i керуючись ii рекомендацiями.

2 листопада 1930 року у Празi вiдбувся РЖ з'iзд Союзу Украiнських Пластунiв-Емiгрантiв (СУПЕ), який взяв на себе обов'язки репрезентацii украiнського Пласту в свiтi. На тому з'iздi було представлено одинадцять куренiв i обрано комендантом старшого пластуна Д.Козицького, прийнято також статут

СУПЕ, згiдно з яким метою органiзацii було:

1. Пластове виховання маi за мету пiднесення душевних, фiзичних та моральних сил украiнськоi молодi на емiграцii.

2. Об'iднати всiх пластунiв i пластунок на чужинi.

3. Взяти на себе обов'язки украiнського пласту.

Зауважимо, що СУПЕ задекларував себе аполiтичною органiзацiiю. Найважливiшим завданням вiн вважав виховну i шкiльну працю, пропаганду пластових iдей мiж украiнською молоддю й розбудову органiзацii. Незважаючи на вкрай несприятливi умови розвитку, поступ органiзацii очевидний.

Комендантами були вiдповiдно: у 1931 роцi тАУ РДвген Вировий, у 1933 роцi тАУ РЖван Чмола, у 1934 роцi тАУ iнженер РДвген Кульчинський, з кiнця 1934 року тАУ професор Р.Лiсовський, який обiймав цю посаду до 1939 року.

Особливо дiiвими органiзацiями украiнського пласту були обтАЩiднання у Празi i Ржевцях. Саме тут перебувало найбiльше скупчення пластунiв. Трохи менш чисельнi товариства - у Брно й Братиславi. У Празi iснувало кiлька пластових куренiв: старших пластунiв iм. Вахнянина, старших пластунiв iм.О.Кобилянськоi, "Бурлаки", iм. РЖ.Богуна, "Украiна". Вони брали учать у державних святах, на яких демонстрували нацiональну самобутнiсть i мали неабиякий успiх, влаштовували читання рефератiв з дискусiями, проводили курси ритмiчноi гiмнастики для старших пластунок, колядували, збирали i розсилали одяг та взуття для незаможних школярiв.

У Ржевцях кiлька дiвочих i юнацьких гурткiв склали окремий пластовий кiш. Тут дiяли куренi: iм.Б.Хмельницького, iм.Лесi Украiнки, тАЬЧервона калина". Вони переплiтали книжки, виготовляли прапори, а на вирученi кошти влаштовували прогулянки, ватри, свята, читали лекцii. Характерним було те, що спецiальна ухвала зобов'язала вести Пласт у суто нацiональному дусi, готувати членiв до активних змагань украiнськоi нацii за державнiсть, плекати украiнськi традицii i звичаi.

Пластовi органiзацii поширювались i в iнших краiнах. Так, у Югославii в Загребi виник гурток "Перелетнi" у 1932 роцi, який, "подорослiшавши", перетворився у IX курiнь старшого пластунства СУПЕ. "Перелетнi" проводили нацiонально-пропагандис-тську роботу серед мiсцевого населення i югославських пластунiв, влаштовували сходини, читали реферати, ходили на екскурсii, проводили просвiтницьку працю серед украiнцiв-емiгрантiв, готувалися до участi у пiвденно-слов'янському джемборi (скаутському з'iздi). Цей курiнь проiснував три роки. За цей час ним було багато зроблено у сферi пропаганди украiнськоi справи й украiнського Пласту в Югославii. Найвищим iх досягненням стало запрошення до участi у джемборi, але оскiльки Пласт не був державною органiзацiiю, украiнцi виступали спiльно з чеськими скаутами. Юридично "Перелетнi" були пiдроздiлом загребськоi "Просвiти" i тамтешньоi студентськоi украiнськоi громади.

РЖз загребського куреня у 1932 роцi "вiдлетiло" 2 члени у Бельгiю i там утворили новий курiнь "Першого листопада", а ранiше тут вже iснувало таке об'iднання старших пластунiв. У цей же час виникаi курiнь старших пластунiв iм. "22 сiчня" у Вiднi. Вони займалися пластовим вишколом в Альпах, влаштовували сходини, читали реферати, вiдкривали школи для украiнських дiтей, проводили курси нiмецькоi мови, вiдмiчали нацiональнi свята.

В Англii ще у 1919 роцi заснувалася пластова органiзацiя в украiнськiй колонii в Манчестерi.

СУПЕ пiдтримував контакти з пластовими гнiздами на Американському континентi. У США на той час дiяли розрiзненi пластовi дружини. В однiй з них ще у 20-х роках активно працювала пластунка-емiгрантка К.Шутак-Кедровська. Дiяли пластовi вiддiли у Фiладельфii, Нью-Йорку (2 куренi). Свiдченням того, що вони були дуже активними, слугуi iх участь у першому американському скаутському джемборi у 1937 роцi.

У Францii працював курiнь старшопластунства i вiддiл юнакiв iм. С.Петлюри. Як правило, украiнський пласт у цiй краiнi об'iднував молодь не старшуВа 15-рiчного вiку. Вони провадили курси украiно-знавства, влаштовували екскурсii, пiдтримували зв'язок iз французькими скаутами, чим засвiдчували перед усiм свiтом, що Украiна живе, бореться за свою державнiсть i що за нею перемога. Пластове керiвництво у Францii спiльно з украiнською громадою органiзовували у 1937 роцi мiсячний пластовий табiр, в якому взяло участь 56 украiнських дiтей. Це був перший украiнський пластовий табiр у краiнi, а комендантом його був видатний украiнський педагог С.Сiрополко.

Але окремою сторiнкою у пластовому русi видiляiться дiяльнiсть його в украiнськiй гiмназii, що працювала в Празi при Украiнському Високому Педагогiчному РЖнститутi iм.Драгоманова (1925-1933рр.). Виникла вона на базi школи украiнських пластунiв табору iнтернованих в пос.Щепiорно за 4 км вiд польського мiста Калиш. Умови у цiй школi були тяжкi тАУ справжнiй холод i голод, а тому вирiшено дiтей перевезти до Праги, та й табiр iнтернованих лiквiдовувався. Так, 18 грудня 1923 року 29 дiтей-пластунiв з двома вчителями за сприяння Чеського Червоного Хреста опинились у Празi. Украiнськоi середньоi школи на той час у Празi не було. Матерiальне забезпечення гiмназii взяло на себе Мiнiстерство закордонних справ Чехословаччини. Невдовзi до гiмназii прилучилися дiти емiгрантiв i на кiнець 1927 року тут навчалося 111 учнiв (66 хлопчикiв i 45 дiвчаток) [2].

Особливiстю гiмназii було те, що позашкiльне життя проходило у пластуваннi. Пластова органiзацiя утворила окремий кiш, який входив i до складу украiнських пластунiв-емiгрантiв, i до державного союзу. За один лише рiк вони провели 200 гурткових сходин, 13 прогулянок, свята i рiзноманiтнi виступи, брали участь у пластових таборах у Словаччинi i Закарпаттi.

Пластуни проводили самоосвiтню роботу у своiй домiвцi. Пiд впливом Пласту пiднялася успiшнiсть учнiв, значна частина iх навчалася шевства, плетiння, фотографування. Пластуни зiбрали власну бiблiотеку, мали свiй фотоапарат. Гiмназисти видавали журнал "Пластове життя".

З 1927 року гiмназiя перемiщаiться у м.Ржевцi, де були створенi значно кращi умови для проживання i навчання, влiтку учнi виiздили на "лiтню колонiю", а навеснi працювали на власному городi, де вирощували картоплю та iншi овочi i квiти. Пластова органiзацiя дбала також i про одяг для своiх членiв [З].

Отже, у мiжвоiнний перiод украiнський молодiжний рух у дiаспорi розширився i характеризувався великою кiлькiстю органiзацiй. Молодь об'iднувалася, по-перше, для того, щоб вижити на чужинi i знайти матерiальну пiдтримку своiм членам, щоб зумiти отримати добру освiту. По-друге, оскiльки у свiтi нiхто не знав, що iснуi 50-ти мiльйонний народ Украiни з багатовiковою iсторiiю i багатими традицiями, який столiттями поневолений чужинцями i якого намагались позбавити усього того, що входить у поняття "нацiональна свiдомiсть", "украiнець", то молодi люди гуртувалися щоб залишитися украiнцями, щоб не забувати звичаiв свого народу. По-третi, це була молодь, яка сама брала участь у визвольних змаганнях або ж вони були дiтьми членiв "Соколу", "Сiчi", Пласту, УССУсiв у себе на батькiвщинi, тож опинившись в емiграцii, вони дотримувалися традицiй, ширили вiдомостi про Украiну, ii становище i одвiчне домагання незалежностi.

Якоi б орiiнтацii не були цi органiзацii для усiх них характерно: спiвпраця в колективi, взаiмодопомога у навчаннi i побутi, опiка над нужденними спiввiтчизниками поза органiзацiiю, турбота про отримання членами доброi фаховоi пiдготовки, заняття спортом, вивчення iсторii, традицiй i звичаiв свого народу, ширення вiдомостей про Украiну, а все разом пiдкорялось однiй метi служiнню Боговi i Украiнi.

1. Нарiжний С. Украiнська емiграцiя. Культурна праця украiнськоi емiграцii мiж двома свiтовими вiйнами. тАУ Прага, 1942. тАУ Ч. 1. тАУ С. 269.

Для подготовки данной работы были использованы материалы с сайта http://" onclick="return false">

Вместе с этим смотрят:

9 сочинений для 9 класса /english/

A Farewell to Arms

A history of the english language

About England

Accommodation in St.Petersburg