Вплив моральних якостей вчителiв на процес формування майбутнiх громадян Украiни

Квалiфiкацiйна робота на здобуття академiчного ступеню бакалавра студента 431 групи Кутового Б.Б.

Миколаiвська фiлiя Нацiонального унiверситету

тАЬКиiво тАУ Могилянська АкадемiятАЭ

Департамент полiтологii

Кафедра полiтологii

Миколаiв тАУ 2000

Вступна частина

Як вiдомо, розбудова украiнськоi держави, ставить на порядок денний надзвичайно важливе i невiдкладне завдання тАУ виховання справжнього громадянина i патрiота рiдноi землi. Лише люди, безмежно вiдданi украiнськiй нацiональнiй iдеi, здатнi вiдстояти незалежнiсть, соборнiсть Украiни, вивести ii з тимчасових соцiально тАУ економiчних труднощiв на шлях прогресу i процвiтання.

З огляду на це побудова нового демократичного, гуманного суспiльства, яке орiiнтуiться на високi нацiональнi i загальнолюдськi цiнностi, набуваi, насамперед, виховного характеру. Особливо це стосуiться пiдростаючого поколiння, якому в недалекому майбутньому вiдстоювати та примножувати здобутки нашоi незалежностi. Зараз, в умовах економiчноi кризи, вiдбуваiться iнтенсивний процес соцiальноi i моральноi деградацii частини учнiвськоi молодi, надмiрного захоплення негативними формами комерцiйного бiзнесу i низькопробною зарубiжною культурою. Вiдтак, притуплюються природнi потреби в пiзнаннi, втрачаiться iнтерес до чесноi працi, знецiнюються духовнi iдеали.

З огляду на викладене, актуальними i наукове розроблення i практичне забезпечення, по сутi новоi системи громадянського виховання, мета якого сформувати в учнiв комплекс громадянських якостей, потребу захищати iнтереси Украiни, реалiзовувати свiй особистiсний потенцiал на благо змiцнення Украiнськоi Держави.

В нашiй роботi ми намагаiмося встановити, як на процес виховання громадян Украiни у середнiй школi впливають особистi моральнi цiнностi i нахили педагогiв.

Наша робота складаiться з двох частин: теоретичноi та практичноi. В теоретичнiй частинi проведено огляд наукових розробок вiтчизнянихВа вчених-педагогiв щодо ролi духовних цiнностей в становленнi особистостi громадянина громадянина, роль, демократичнiх цiнностей в цьому становленнi, наводяться головнi вимоги до морально-психологiчних якостей громадянина Украiни: яким вiн повинен в iдеалi бути.

В практичнiй частинi наводиться короткий огляд наукових розробок з питань ролi вчительськоi моралi в процесi виховання майбутнiх громадян, наводяться даннi теоретичних розробок та практичних дослiджень в цiй галузi, якi проводилися ранiше. Також мiстяться результати соцiологiчного дослiдження щодо впливу вчительськоi моралi на виховання учнiв, як дослiдницькоi частини даноi роботи. В дослiдженнi нами використовувався метод анкетного опитування.

З огляду на те, що дана тема в вiтчизнянiй науцi опрацьована недостатньо, давався взнаки брак теоретичного i фактичного матерiалу.

В вiтчизнянiй iсторiографii з даного питання нашу найбiльшу увагу привернули дослiдження з проблеми ролi цiнностей в процесi громадянськоi освiти, таких авторiв, як РЖ. Бех, М. Боришевський, Б. Чижевський, РЖ. Тараненко Р. Скульський, якi i склали основну масу використаноi нами в процесi написання квалiфiкацiйноi роботи лiтератури. В ходi написання практичноi частини нашоi роботи, ми скористалися науковими розробками таких вiтчизняних вчених, як Л. Крицька, Л. Хорунжi, Л. Старовойт та Р. Скульський.

Ми сподiваiмося, що наша скромна праця стане новим внеском в справу розробки досконалоi концепцii громадянського виховання молодi в незалежнiй Украiнськiй державi.

2. Теоретична частина.

2.1. Духовнi цiнностi в становленнi особистостi громадянина.

Цiннiсна орiiнтацiя слугуi своiрiдним критерiiм, фiльтром у визначеннi ставлення людини до матерiальних та духовних цiнностей, системи установок, вiдстоювання принципiв i переконань. Вона передбачаi позитивне чи негативне значення обтАЩiктiв навколишнього свiту для iндивiдууму чи суспiльства i визначаiться не iхнiми властивостями як такими, а iх мiсцем та наявнiстю в людськiй життiдiяльностi iнтересiв i потреб, соцiальних вiдносин, критерiями i способами оцiнки цього значення, виражених в моральних принципах i нормах, iдеалах, установках i цiлях.

Цiнностi, безумовно i тим феноменом, котрий найтiснiше повтАЩязаний з сферою потреб людини, так як певна система цiнностей втiлюiться, опредметнюiться в тих чи iнших конкретних феноменах, повтАЩязаних з вiдповiдними формами життiдiяльностi, в яких i здiйснюiться оволодiння цiнностями, iх поступове перетворення з явища тАЬзовнiшньоготАЭ у явище тАЬдля себетАЭ, тобто вiдбуваiться переведення цiнностей суспiльних в цiнностi субтАЩiктивно значущi для самого iндивiда.

В наш час розгулу вседозволеностi, втрати старих, непридатних для життя орiiнтирiв i тимчасового духовного бездорiжжя, важко переоцiнити значення цiннiсних орiiнтацiй як умови розвитку особистостi, здатноi до самостiйного i вiдповiдального вибору.

З огляду на сказане, стаi цiлком очевидною нагальна необхiднiсть створити нову систему цiнностей, яка б слугувала орiiнтиром у вихованнi молодого поколiння та громадян будь тАУ якого вiку. Така система загалом i кожен ii структурний компонент зокрема, мають становити одне цiле, в якому обтАЩiднуючим началом i духовнiсть людини.

Духовнiсть тАУ це втiлення в свiтоглядних орiiнтацiях людини сподiвань,Ва прагнень, iдеалiв, духу народу, нацii, що визначаi спрямованiсть особистiсних потреб, бажань i зумовлюi настанову на вiдповiдний життiвий вибiр. Це осмислення людиною гуманiстичного сенсу мети людськоi життiдiяльностi.¹

Приступаючи до дослiдження психологiчних закономiрностей виховання громадянськоi свiдомостi та самосвiдомостi особистостi, ми побудували концептуальну модель зрiлоi особистостi громадянина.

Зараз i необхiднiсть формування нових цiннiсних орiiнтацiй, нових цiннiсних iдеалiв, цiннiсного свiтогляду людини, яка буде жити i працювати в ХХРЖ столiттi в Украiнi тАУ незалежнiй iвропейськiй державi, де цiльовi та цiннiснi орiiнтацii сполучатимуть творчiсть, новi оригiнальнi iдеi з народними традицiями та культурою.

Оскiльки загальноприйнятою серед педагогiв i думка про те, що виховання на основi цiнностей тАУ це провiдний шлях формування особистостi, ii духовного свiту, то в сучасних умовах постаi питання не лише про цiннiсне виховання, але й про цiннiсне навчання, тобто навчання, яке маi своiм кiнцевим результатом не знання, а формування тАЬаксiологiчного свiтогляду, який оперуi цiннiсними категорiямитАЭ.² Це нова для нас проблема, яка потребуi адекватного розвтАЩязання.

Сьогоднi ми i не лише свiдками, але й учасниками кризи моральностi i правосвiдомостi, соцiальноi нестабiльностi, полiтичноi дезорiiнтацii та дестабiлiзацii молодi. Важливим чинником цiii кризи цiнностей i крах тоталiтарноi системи, яка формувала у всiх iдину систему цiнностей таВа цiннiсних орiiнтацiй. Пошуки нових цiннiсних орiiнтацiй важкi самi по собi, ускладненi соцiально тАУ економiчною кризою, але стають життiво важливими i необхiдними засобами опори в життiвих колiзiях. Сучаснi цiнностi тАУ актуально iдеологiчна проблема, проблема формування свiтогляду, що виступаi iнтегративною основою дiяльностi, як окремого iндивiду, так i будь тАУ якоi малоi чи великоi соцiальноi групи, колективу, нацii, всього людства. Це також нова проблема, що маi проростати i кристалiзуватися заново, причому вибiр свiтоглядних позицiй, а отже i цiнностей покладаiться на iндивiд, як субтАЩiкта життiдiяльностi. Це звичайно проблема загальноi значущостi, бо процес державотворення в Украiнi висуваi на переднiй план такi спiльнi для всiх iдеологiчнi цiнностi, як патрiотизм та громадянськiсть, та iх вiдображення у свiдомостi, свiтоглядi та поведiнцi.¹

Цей процес вiдбуваiться водночас з iншим, не менш потужним i також новим для нас тАУ входженням до iвропейськоi спiльноти, коли Украiна розглядаiться, як частина загально тАУ iвропейського культурного простору з його багатоманiтнiстю культур, якi обтАЩiднуються на засадах демократизму та гуманiзму, толерантностi та вiдкритостi, цивiлiзованостi.

Всi цi процеси далеко не всiма розглядаються, як рiвнозначними, в декого виникають заперечення i протиставлення. Отже, значущою цiннiсною проблемою виступаi ставлення i оцiнка цих процесiв державотворення i входження в iвропейський цiннiсний простiр.

Зараз досить помiтне мiсце в нашому життi посiли так званi предметнi цiнностi якi, ми вважали, були притаманними лише капiталiстичному суспiльству i якi досить iнтенсивно i успiшно розроблялися на Заходi. Це тАУ особистий iнтерес, корисливiсть, рацiональнiсть, прибуток. У повсякденномуВа життi саме цi прагматичнi рацiональнi цiнностi набувають дедалi бiльшого значення, особливо для молодi i тому не можуть не виступати проблемою для педагогiв.¹

Педагогiв цiкавить, як весь цей складний багаторiвневий комплекс проблем, що стосуiться цiнностей, вiдбиваiться в педагогiчнiй науцi та шкiльнiй практицi. Мета i завдання формування цiнностей, цiннiсних орiiнтацiй, iх змiст та форма тАУ це педагогiчна проблематика, i саме вони повиннi стати предметом спецiального розгляду.

Слiд вiдзначити, що в своiму загалi цiнностi розглядаються передусiм, як категорiя моралi в найширшому ii розумiннi. У нас значно менше тяжiють до розгляду цiнностей в прагматично тАУ рацiональному розумiннi, характерному для пiвнiчноамериканськоi цивiлiзацii, бо ми бачимо в цiнностях, цiннiсних орiiнтацiях iдеали та iдеi моральностi, тiсно повтАЩязанi бiльше з iдеалiстичним свiтоглядом, з осучасненою християнською культурною традицiiю.² Так вважаi переважна бiльшiсть педагогiв.

Приступаючи до розгляду педагогiчноi проблематики, педагоги замислюються над ii теоретико тАУ методологiчними засадами.

Педагогiчнi дослiдження проблеми цiнностей та цiннiсних орiiнтацiйВа можна умовно подiлити за певними напрямками, серед них тАУ питання громадянського виховання, в якому нацiональнi цiнностi посiдають одне з головних мiсць. РЖ це далеко не випадково, бо проблема формування громадянина Украiни сьогоднi i однiiю з найактуальнiших, яка вимагаi невiдкладного розвтАЩязання.

Тараненко РЖ.Г. Демократичнi цiнностi у становленнi громадянина // Педагогiка i психологiя. тАУ 1997. № 2. тАУ С. 151.

2.2 Виховання громадянина тАУ головнi аспекти.

Формування системи виховання безпосередньо повтАЩязане з основними засадами побудови держави: тоталiтарноi, демократичноi, громадянськоi, вiдкритоi. Якщо створення тоталiтарного режиму зумовлюi пригноблення особистостi, вiдкритого суспiльства i також часто поiднуiться з рiзновидами непримиренностi, пошуку ворогiв i неоколонiалiзму, то перспективним в усi часи було, i i буде формування та розвиток демократично тАУ громадянського суспiльства. Тому особливо важливим i будiвництво в Украiнi суверенноi, незалежноi, демократичноi, соцiальноi, правовоi, цiлiсноi держави i системи виховання на основi принципiв гуманiзму, демократичностi, толерантностi, прiоритетностi загальнолюдських духовних цiнностей, гнучкостi та прогностичностi. Проте доцiльно врахувати, що мiж визначенням i проголошенням принципiв до iх закрiплення i утвердження в суспiльствi лежить щоденний всебiчний аналiз i праця iнститутiв держави, громадськостi i конкретноi особистостi.

Система виховання i серцевиною системи освiти i розглядаiться як цiлеспрямована, систематична дiя на духовний i фiзичний розвиток особистостi, зумовлена законами розвитку суспiльства, людини та обтАЩiктивними i субтАЩiктивними умовами.

РЗi складовими i як система самовиховання особистостi, так i спецiально органiзований безпосереднiй i опосередкований вплив сiмтАЩi, закладiв освiти, педагогiв, iнформацiйного простору та соцiально тАУ економiчних умов.

Система виховання зумовлюi формування навичок поведiнки в сiмтАЩi, пiд час навчання, на виробництвi, культурно тАУ освiтнiй, професiйнiй та полiтичнiй дiяльностi. Змiст виховання визначаiться прiоритетнiстю вимог часу, потребами соцiально тАУ економiчного розвитку i зумовлюiться суспiльними вiдносинами, станом науки, технологiй, культури, родинно тАУВа сiмейними стосунками, традицiями та рiвнем системи освiти. Данi аспекти i взаiмозалежними, динамiчними, тобто система виховуi особистiсть, а особистiсть виховуi систему.

Необхiднiсть виваженого розвтАЩязання проблеми державотворення, розвитку системи виховання зумовлюi потребу формування i збереження класичних та утвердження нових цiннiсних орiiнтацiй. Центральним мiсцем в процесi державотворення i формування в учнiвськоi та студентськоi молодi демократичних цiнностей, свобод та громадянськоi позицii. Проблема цiнностей була актуальною в рiзнi перiоди розвитку суспiльства i мала конкретнi орiiнтацii.

Якiснi i кiлькiснi характеристики цiнностей перебувають в подвiйнiй залежностi вiд внутрiшнiх властивостей iх носiя та вiд потреб i прагнень суспiльства, людини, яка i адресатом цiнностей. Для перiоду становлення держави i характерними тенденцii збереження класичних цiнностей, переосмислення характерних нацiональних цiнностей та насадження чужих (новi лiдери, новi iдеi, нове життя).

Для народiв Украiни завжди було характерним утвердження i дотримання засад гуманiзму, звтАЩязку з природою та прагнення до освiти, освiченостi та професiоналiзму. Представники тАЬновихтАЭ цiннiсних орiiнтацiй вiдхиляють принципи гуманiзму i спрямовують вектор розвалу, руйнування проти матерi-жiнки, сьогодення дiтей i культури взагалi.

Збiльшення i наростання якiсноi рiзноманiтностi людських потреб, особливо в критичних ситуацiях, поява нових засобiв iх задоволення, як порiвняння свого рiвня життiдiяльностi з навколишнiм середовищем, так i в наслiдок розвитку науково тАУ технiчного прогресу, спричиняють виникнення суперечностей мiж необхiднiстю дотримання цiнностей i стимуляцiiю щодо iх порушення або iгнорування. Головним критерiiм важливостi формування, збереження i розвитку цiнностей i практика життiдiяльностi особистостi,Ва нацii, держави, РДвропи i свiту в iсторичному, соцiально-економiчному, полiтичному аспектах та в площинi побудови демократичноi держави як першооснови громадянського суспiльства.

Формування такого суспiльства створюi передумови для побудови демократичного устрою та утвердження позитивних, реальних i потенцiйних, безпосереднiх i опосередкованих, абсолютних i вiдносних, полiтичних, соцiальних, моральних, естетичних, наукових, християнських цiнностей i блокування негативних тенденцiй. Беручи до уваги рiвень розвитку i органiзацii, саморганiзацii адресата, незалежно вiд рiвня органiзацii суспiльних вiдносин розрiзняють загальнолюдськi, загальнонацiональнi, народнi, сiмейнi, колективнi, особистiснi цiнностi.

Пiд час побудови системи виховання доцiльно враховувати рiзнi вектори державотворення та iх вплив на основну галузь державотворення i розвитку iнтелектуального потенцiалу нацii тАУ освiту. В демократичнiй основi чiльне мiсце посiдаi громадянин, особистiсть, творча особистiсть. Тому дивною i тенденцiя насадження нам поняття рiвня мислення в площинi пересiчного педагога, пересiчного студента, пересiчного жителя.

Складаiться небезпiдставне враження про тенденцiю трансформування представникiв гордого iвропейського народу в бездумних бiороботiв, наймитiв та крiпакiв. Тому доцiльно в аспектi побудови системи виховання з науковоi, полiтичноi, соцiально тАУ економiчноi, духовноi точок зору визначити, як вiдбуваiться тАЬзазначена тАЬрiзанинатАЭ тАУ по горизонталi чи по вертикалi i який життiво необхiдний орган чи ступiнь мислення особистостi вiдсiкаiться на рiвнi iндивiдууму, сiмтАЩi, колективу, закладiв освiти, регiону, держави, iвропейського та мiжнародного спiвтовариствтАЭ.¹

Ми поставленi перед вибором i утвердженням демократичних i тАЬновихтАЭ цiнностей, що приводять до проти дii мiж двома свiтоглядами. Перший спрямований на збереження духовних начал особистостi, народу та побудову демократичного суспiльства. Другий породжуi трансформацiю (суспiльства i особистостi), що утверджуi реалii тАЬкривих дзеркалтАЭ, насаджуi супермодерне i нищить класичне, створюi основу для неоколонiалiзму i знедолення особистостi та держави, а також побудови резервацii в центрi РДвропи. Це утверджуiться за рахунок чужого капiталу i руйнування iснуючих робочих мiсць, пiдсилюiться украiнськими тАЬцензорами i крикунамитАЭ, внаслiдок доларового диригування тАЬновотворцiвтАЭ. Опорними тезами для них слугують: орiiнтацiя вибору в площинах чорного i бiлого, все змiнностi, вседозволеностi. Зазначенi елементи, сприяють формуванню психологiчного тиску, особливо на дiтей шкiльного вiку, сприяють iхнiй зневiрi в сутi i необхiдностi життя.

Як свiдчить практика, розвиток цiнностей в другiй площинi, що зафiксованi в людськiй бiомасi на енергетичному та бiохiмiчному рiвнях, призводить до духовних, психiчних i соцiальних катаклiзмiв.

З урахуванням обтАЩiктивних та субтАЩiктивних умов виникаi потреба побудови новоi системи виховання в площинi поiднання освiти, культури, духовностi iз збереженням цiннiсних орiiнтацiй та критерiiв. Тому завдання системи виховання полягаi в тому, щоб ii учасники могли безболiсно i повноцiнно включитися в складну, а часто i в суперечливу систему стосункiв мiж людьми, колективами, державами, що залежить вiд iхнього вмiння самостiйно мислити.

Система виховання забезпечуiться виконанням цiлей освiти i розглядаiться як гарант демократичностi суспiльного устрою та державотворення i служить ефективним засобом, за допомогою якого попереднi поколiння i держава формують людей за власними аналогами.

Побудова ж демократичного суспiльства базуiться на нацiональнiй iдеi, любовi до Вiтчизни, класичнiй культурi i спрямовуiться в площинi Я-концепцii особистостi, громадянина, патрiота Украiни. Тому до системи понять, якi повинен глибоко знати педагог, формуючий в учнiв громадянськi якостi, слiд вiднести поняття тАЬнацiональна iдея, нацiональний iдеал, нацiональна iдеологiя, нацiональнi iнтереси та iншiтАЬ.

В загальному планi нацiональна iдея тАУ це духовна першооснова, джерело особистiсного розвитку людини; соцiально тАУ психологiчний механiзм iнтеграцii соцiальних груп; джерело суспiльного поступу того чи iншого етносу, його державотворчоi енергii; механiзм врiвноваження та гармонiзацii життiдiяльностi народiв, що населяють певний географiчний простiр i мають iдину iсторико тАУ полiтичну долю i орiiнтацiю на майбутнi. Це складний нацiонально тАУ полiтичний, морально тАУ етнiчний i психологiчний феномен народного життя, його менталiтету, це теорiя i практика життя народу за перiод його нацiонально тАУ визвольних змагань, це iсторiя його iснування.¹

У вужчому i конкретному значеннi нацiональна iдея тАУ це вiдображення нацiiю свого мiсця на планетi та перспектив власного подальшого розвитку. Для свiтового украiнства такою iдеiю i розбудова самостiйноi, соборноi та незалежноi Украiнськоi держави, що й проголошено в Декларацii про державний суверенiтет Украiни та в Актi незалежностi Украiни. Вона досить мiцна, бо дозрiвала протягом столiть. До речi, боротьба за нацiональну iдею, як вважають багато американських дослiдникiв тАУ рушiйна сила iсторii.

Протягом тривалого iсторичного перiоду украiнцi пересвiдчились, як негативно впливаi на iхнi буття вiдсутнiсть власноi незалежноi держави. Ця обставина призводила до асимiляцii i денацiоналiзацii украiнцiв.

Гiркий досвiд зробив iхню нацiональну iдею цiлком iстинною та масовою.

Нацiональна iдея пiдказуi етносу, як треба жити, чому жити треба саме так, а не iнакше, що i як слiд робити з урахуванням близькоi i вiддаленоi перспективи, тобто вона виконуi орiiнтувальну, органiзацiйну та мотивацiйну функцii в життiдiяльностi етносу.

Оскiльки в нацiональнiй iдеi не тiльки фiксуiться реальне державне буття нацii але й обТСрунтовуiться, яким воно повинно стати в майбутньому, це повтАЩязуi ii з нацiональним iдеалом. Нацiональний iдеал тАУ образ досконалого державного буття. Саме в нацiональному iдеалi абстрактна i узагальнена нацiональна iдея набуваi конкретноi форми.

В розбудовi держави значну роль вiдiграють i нацiональнi цiнностi тАУ як соцiально-матерiальнi (демократiя, гуманiзм, свобода, добробут, соцiальний захист тощо), так i духовно-культурнi (принципи, погляди, моральнi норми, традицii), якi сповiдуi дана нацiя. Здебiльшого вони мають загальнолюдськiй характер, хоча й багато в чому специфiчнi, бо залежать вiд свiтосприймання, свiторозумiння та iнших особливостей нацii.

Нацiональна iдеологiя тАУ це система полiтичних, правових, фiлософських, етнiчних, релiгiйних iдей, iдеалiв, поглядiв, якi вiдображають ставлення нацii крiзь призму власних iнтересiв до навколишнього свiту.

Як системне утворення, нацiональна iдеологiя вiдрiзняiться вiд нацiональноi iдеi та нацiонального iдеалу тим, що включаi в себе такi компоненти, якi хоча i мають нацiональну забарвленiсть, але не i прiоритетними i винятковими.

Нацiональнi iнтереси тАУ це узагальнений вираз актуальних потреб певноi нацiональноi спiльноти. Нацiональнi iнтереси формуються на основi iнтересiв громадян i соцiальних груп, але не зводяться до них, чи навiть до iх суми в процесi взаiмодii громадян i соцiальних груп вiдбуваiтьсяВа формування iнтересiв нацiональноi спiльноти в цiлому.¹

В умовах незалежностi нацiональнi iнтереси украiнства модифiкувались в державнi. З огляду на це виникла проблема iх оптимального спiввiдношення з iнтересами особистими, якi не завжди збiгаються з першими. РЗх поiднання можливе завдяки суспiльним iнтересам. Вони витягають громадянина з кола егоiстичних iнтересiв, залучаючи його до широкоi спiльноi дiяльностi.

Як бачимо, нацiональнi цiнностi вiдiграють велику роль в процесi виховання майбутнiх громадян.

Громадянство передбачаi насамперед правову належнiсть особи до конкретноi держави, що визначаi сукупнiсть прав, свобод та обовтАЩязкiв особистостi i забезпечуi iх правовий захист як в серединi краiни, так i за ii межами.

Завдання демократичноi держави полягають в тому, щоб створити умови для формування виваженоi громадянськоi позицii, громадянськоi думки, як цiлеспрямовано пiд впливом державних iнститутiв, так i волевиявленням особистостi чи колективу, народу, духовна сфера якого включаi таку систему цiнностей та цiннiсних орiiнтацiй: утвердження в мiж людських стосунках гуманних начал тАУ доброти, справедливостi, толерантностi, щиростi, сумлiнностi, власноi гiдностi, взаiмоповаги, вiдповiдальностi, принциповостi i негативного ставлення до фальшi, цинiзму та лицемiрства.

Треба виховувати у майбутнiх громадян вмiння робити власнi обтАЩiктивнi оцiнки, щодо рiзних життiвих явищ та подiй, щодо самих людей та сенсу життя i завдяки цьому протистояти механiчному та експансивному навтАЩязуванню ззовнi готових, часто сумнiвного змiсту i походження еталонiвВа та орiiнтирiв. Важливим i також виховання свiдомого i вiдповiдальногоВа ставлення до прав та обовтАЩязкiв громадян вiдповiдно до державного законодавства. Активна протидiя правовому нiгiлiзму. Повага до Конституцii, державних символiв та iх активний захист вiд будь тАУ яких посягань з боку несвiдомих членiв суспiльства. Отже головне в державi, на чому базуiться ii iснування, розвиток i подальший поступ тАУ це закони, з яких найважливiшим i Конституцiя тАУ своiрiдна модель державноi та суспiльноi системи Украiни.

Основи громадянизацii (у найпростiшому значеннi ii можна розумiти як громадянську освiту дорослого населення i громадянське виховання дiтей i молодi) закладено в Основному Законi, насамперед Конституцiя озброюi громадян сукупнiстю систематизованих знань про правовi основи украiнського державного життя, сприяi формуванню конституцiйноi свiдомостi (правосвiдомостi), що означаi здатнiсть спiввiдносити своi дii i вчинки з Основним Законом. До структури такоi свiдомостi входять тi знання, якi забезпечують адаптацiю до громадянськоi життiдiяльностi за нових украiнських умов. Без цих знань громадянин iде непрямим шляхом. Саме глибоке засвоiння головних понять, категорiй, положень Основного Закону Украiни формуi конституцiйно тАУ правову свiдомiсть громадян. Для виховноi роботи з майбутнiми громадянами особливо важливим i пiдкреслення неперехiдного значення Конституцii Украiни, завдяки якiй, як довгостроковому правовому документу, зростаi патрiотизм i висока громадянська вiдповiдальнiсть, дисциплiна i згуртованiсть, прагнення зберiгати спокiй у суспiльствi, тобто те, що спонтанно перетворюi населення на активних громадян, а територiю тАУ на державу.

Демократична держава, якою повинна настати Украiна, про що i записано в Конституцii, ТСрунтуiться на визнаннi громадянина, як найвищоi цiнностi, як суверенноi особистостi, котра повнiстю розпоряджаiтьсяВа плодами своii працi, користуiться найширшими правами i свободами, на забезпеченнi рiвних можливостей для всiх, як основи соцiальноi справедливостi.

Отже, другим, якщо не першим, центральним поняттям в Конституцii i громадянин i дуже важливо щоб дiти це чiтко усвiдомили.

Для громадянського виховання учнiв важливим також i засвоiння ними статей Конституцii, якi мiстять iдейно тАУ полiтичнi засади украiнського державотворення, що правда педагоги при цьому матимуть певнi труднощi, оскiльки зараз навчально тАУ виховний процес в школi деiдеологiзований та деполiтизований, тобто звiльнений вiд iдейно тАУ полiтичних догм. РЖ хоча в Украiнi згiдно ст. 15 Конституцii, обовтАЩязковоi iдеологii не повинно бути, однак iдеологiчнi засади суспiльного життя, в тому числi i громадянського виховання учнiв, закладенi в самiй Конституцii, законодавчих актах i урядових документах, в яких обТСрунтовано змiст, принципи, форми, методи та шляхи формування громадянських якостей школярiв. Те саме i щодо деполiтизацii громадянського виховання. Демократизацiя суспiльства без полiтичноi активностi, громадянськоi позицii його членiв не може бути повною, оскiльки в людей укорiнюiться байдужiсть до всього, що вiдбуваiться в краiнi i вони перетворюються на слухняних виконавцiв владних структур, тих самих гвинтикiв, яких загвинчують туди, куди потрiбно владi. А це завдаi шкоди i демократii, i самiй особистостi, породжуючи, зокрема, рецидиви тАЬшлунковоi iдеологiiтАЭ.

Лише полiтична грамотнiсть, полiтична свiдомiсть i мислення, полiтична культура загалом стимулюють громадянську активнiсть, роблять кожного громадянина не пасивним спостерiгачем подiй, якi вiдбуваються в краiнi i свiтi, але й iх активним учасником. Довести це до свiдомостi зростаючого поколiння i одним з першочергових завдань вiтчизняноi педагогiки. Особливо важливо в процесi навчання пiдкреслювати, що права та обовтАЩязки громадянВа тiсно повтАЩязанi мiж собою; необхiдно зазначити: якщо людина пересвiдчуiться, що держава не формально, а насправдi стоiть на сторожi ii прав та свобод, домагаiться iх неухильноi реалiзацii, то на основi свого конституцiйного мислення, вона дiалектично починаi вважати цiнностями i своi громадянськi обовтАЩязки. Це означаi, що громадянин позитивно сприймаi i права держави, i ii вимоги до нього, i санкцii, якщо цi вимоги ним не виконуються.

До щойно розглянутих понять, категорiй, положень Конституцii, що i основою громадянського виховання учнiвськоi молодi, тiсно прилягають такi поняття, як державотворення, суверенiтет, незалежнiсть, самовизначення., громадянське суспiльство, гiднiсть, честь, громадянська злагода та багато iнших. Сутнiсть iх повинен не лише глибоко засвоiти кожен учень, а й правильно iнтерпретувати, вiдповiдно до реальних процесiв украiнського державотворення в сучасних умовах.¹

Дуже важливо також донести до свiдомостi учнiв того, що досконале знання Конституцii Украiни, iнших законiв, своiх громадянських прав та свобод, не означаi, що громадянин, як то кажуть уже вiдбувся. Насправдi i злодiй, який перебуваi у втАЩязницi, який вiдмiнно знаi закон, права та обовтАЩязки, також громадяни; i той самий бомж теж i громадянин. Через це йдеться про узагальнений, iдеальний образ украiнського громадянина тАУ високо свiдомого, високоморального, активного, з розвиненим почуттям власного обовтАЩязку i вiдповiдальностi перед державою i самим собою, з внутрiшньою потребою самовiддано служити Батькiвщинi. Такого громадянина необхiдно виховувати з кожного учня, адже лише високо свiдомi громадяни i палкi патрiоти можуть збудувати насправдi вiльну, незалежну, демократичну, процвiтаючу Украiнську Державу.

Не менш важливою рисою справжнього громадянина повинно бути бездоганне володiння державною мовою, тому необхiдно активне сприяння ii функцiонуванню в усiх сферах суспiльного життя на всiй територii держави.

Кожна iз складових, запропонованоi системи цiнностей, маi безпосереднiй чи опосередкований звтАЩязок з духовнiстю особистостi. Глибокi змiни, якi вiдбуваються на всьому iвропейському континентi i в Украiнi зокрема, призвели до того, що ми частiше стали замислюватися над реалiями, якi нас оточують, переоцiнювати своi погляди i позицii. Демонтуються старi iдеологiчнi схеми, переосмислюються цiнностi.

В нашiй краiнi прагнення до демократичних цiнностей та радикальнi змiни, багато в чому знаходяться в рiзних площинах вимiру. Нажаль, нове часто починаiться всупереч всiм демократичним нормам. Тому, прагнучи до демократичного суспiльства, доцiльно встановити, який змiст ми вкладаiмо в це поняття, якi цiннiснi орiiнтацii повиннi бути у громадянина демократичного суспiльства, чи може бути визначена парадигма демократичних цiнностей.

тАЬГромадянське суспiльствотАЭ тАУ це сукупнiсть неполiтичних вiдносин, що iсторично розвинулись в процесi дiяльностi людей. Громадянське суспiльство, як сферу приватних iнтересiв, не можна ототожнювати з державою, яка захищаi глобальнi iнтереси своiх членiв. Громадянське суспiльство тАУ багаторiвнева система, що маi своi сфери з певним пiдпорядкуванням одних iншим. Головне тут тАУ взаiмини держави i суспiльства. Дiалектика iх така: не держава зумовлюi i визначаi громадянське суспiльство, а навпаки. Якщо держава може бути демократичною, тоталiтарною чи монархiчною, то громадянське суспiльство не може мати нiякоi iншоi форми функцiонування, окрiм демократичноi. За бiльш розвиненого громадянського суспiльства бiльш демократична i сама держава. В сучаснихВа умовах спостерiгаiться тенденцiя вiддавати прiоритет не державi, а громадянину.¹

Практична реалiзацiя цiнностей в життi вiдбуваiться з перетворенням iх на норми, вiдтак мова може йти не про цiнностi, а про нормативно тАУ цiннiсну систему, яка маi свою iiрархiю i характеризуiться найвищою цiннiстю. Цiнностi мають справжнiй сенс лише тодi, коли вони i включеними до такоi системи.

Вибiр цiнностей i основним питанням при визначеннi змiсту виховання. За правильноi побудови процесу навчання, створюються умови для формування соцiальних установок та цiннiсних орiiнтацiй, тобто для прямоi реалiзацii виховних завдань.

Беручи до уваги сучасну геополiтичну та iсторичну ситуацii в РДвропi, актуальними i проблеми формування нових нацiй, держав, вiдродження нацiональних культур i мов, оновлення демократичних процесiв, як у державному, так i в загальноiвропейському масштабi.

Розвиток демократичноi правовоi держави можливий лише за стабiльного громадянського суспiльства, яке i основою будь-якого демократичного, полiтичного режиму, що й було нами вище зазначено.

РЖ навпаки, громадянське суспiльство передбачаi iснування правовоi держави, яка повинна захищати i забезпечувати права та iнтереси своiх громадян, згiдно чинного законодавства.

До головних елементiв громадянськостi вiдноситься передусiм, моральна культура, яка ТСрунтуiться на нацiональних i загальнолюдських цiнностях та правова, що i субтАЩiктивною основою iснування правовоi держави.

Передумовами громадянського суспiльства i ринкова економiкаВа з рiзними формами власностi, плюралiзм полiтичних партiй, вiльна особистiсть з розвиненим почуттям вiдповiдальностi. Саме вона виступаi, як вища цiннiсть в структурi громадянськоi позицii, тобто системи соцiальних орiiнтацiй та установок, якi характеризують людину, як громадянина краiни i суспiльств. Вища цiннiсть в iiрархii демократичних цiнностей тАУ особистiсть ii свободи i права.

тАЬФормування демократичних цiнностей тАУ основа виховання громадянина демократичного суспiльстватАЭ.¹ Серед цих цiнностей прiоритетними повиннi бути тi, в основi яких закладена iдея ставлення до народу i залежностi вiд нього, до суспiльства, держави, нацii, а також взаiмозалежнiсть загальнолюдського та нацiонального.

На порозi ХХРЖ столiття громадянська позицiя особистостi маi формуватися не тiльки на основi нацiональноi культури, а й на бiльш широких географiчних перспективах, з урахуванням плюралiзму, вiросповiдань (конфесiй), систем iдей та прагнення до унiверсалiзацii.

Аналiз свiтового педагогiчного досвiду свiдчить, що в багатьох краiнах змiст освiти реформуiться з метою навчання демократичним цiнностям у школi. В системах освiти формування демократичних цiнностей здiйснюiться в процесi виховноi роботи, як через змiст освiти, так i через позакласну та позашкiльну дiяльнiсть. Дiти опановують цiнностi, беручи участь у повсякденному життi школи, громади, спiльноти, причому школа виступаi як модель полiтичного, iдейного свiту дорослих, наприклад, участь школярiв в життi школи (органiзацiя шкiльного самоврядування), що сприяi створенню демократичного клiмату в колективi.

Важливим i включення до змiсту освiти таких аспектiв, з допомогою яких можуть бути сформованi поняття та iдеi демократii, цiннiснi орiiнтацii громадянина демократичного суспiльства.

Важливим також i введення до змiсту освiти вивчення окрiм Основного Закону Украiни рiзних мiжнародних документiв з прав людини.

Освiта в контекстi прав людини i формування культури мирного спiвiснування i важливими складовими захiдноi системи громадянського виховання, яке розглядаiться, як складна динамiчна система i мiстить в собi також правовий та патрiотичний аспекти.

Громадянська освiта та виховання тiсно повтАЩязанi з проблемою соцiалiзацii особистостi, формуванням ii, як незалежного, соцiального субтАЩiкту, знання та дiяльнiсть якого будуються на основi високоi моралi, власних культурних традицiях i який i водночас вiдкритим для взаiмодii в багато культурному середовищу. При цьому важливого значення надаiться визначенню толерантноi позицii i вихованню толерантноi особистостi, про що далi буде йти мова.

Повертаючись до проблеми формування в учнiвськоi молодi комплексу громадянських якостей, на наш погляд педагогам i найбiльш доцiльним зосередитися на процесi формування у школярiв таких громадянських якостей, як громадянська самосвiдомiсть, почуття громадянськоi гiдностi, обовтАЩязку, вiдповiдальностi, громадянськоi мужностi та дiловитостi.

Громадянська самосвiдомiсть тАУ це розумове осягнення i внутрiшнi прийняття людиною того факту, що вона належить до певного державного соцiуму, саме iдентифiкацiйною стороною вона вiдрiзняiться вiд просто громадянськоi свiдомостi, наявнiсть якоi означаi лише знання особистiстю своii громадянськоi приналежностi i хоча згiдно ст. 15 тАЬЗагальноi декларацii прав людинитАЭ, та Законом тАЬПро громадянство УкраiнитАЭ, кожнаВа особа маi право змiнити своi громадянство,¹ саме громадянська самосвiдомiсть психологiчно утримуi ii вiд цього. Якщо сформувати у людини чiтко виражене усвiдомлення своii належностi до певноi держави тАУ нацii, то вона буде свiдомим громадянином та патрiотом, в противному разi пройдеться констатувати ii манкуртизм i не слiд нашим педагогам про це забувати.

Почуття громадянськоi гiдностi тАУ означаi переживання громадянином позитивного ставлення до самого себе i вимогу ним такого самого ставлення з боку iнших, з огляду на цiнностi сво

Вместе с этим смотрят:

9 сочинений для 9 класса /english/

A Farewell to Arms

A history of the english language

About England

Accommodation in St.Petersburg