До питання еволюцii взаiмин лiкаря i пацiiнта у вiтчизнянiй системi охорони здоров'я

Дослiджую сучаснi тенденцii в медицинi, варто припустити, що розвиток вiтчизняноi охорони здоров'я поряд з iншими характеристиками визначаiться змiною сутi традицiйних вiдносин лiкаря i пацiiнта. Вiдносини цi сьогоднi в бiльшому ступенi, чим у перiод радянського розвитку суспiльства, наповняються економiчними складовими; починають здобувати лiберальну маркетингову сутнiсть. Крiм класичних визначень, лiкар, як фахiвець, що допомагаi при утратi фiзичного i психiчного здоров'я, що приймаi пологи i продовжують життя, що полегшуi страждання стражденних - починаi виступати, у бiльшiй або в меншому ступенi, як виробник медичних послуг i продавець своii працi i його результатiв.

Саме пiдтвердженню/спростуванню подiбних припущень було спрямовано проведене нами дослiдження з питань сучасних взаiмин лiкаря i пацiiнта.

Метою дослiдження було одержання деяких порiвняльних характеристик у вiдносинах пацiiнтiв i медичних працiвникiв до питань економiчних (маркетингових) взаiминам у медицинi.

У базу дослiдження було включене поле учасникiв територiальноi системи обов'язкового медичного страхування (ОМС) центрального регiону Владимирськ областi, що охоплюi 3 страховi медичнi органiзацii (СМО) i 77 лiкувально-профiлактичних заснувань (ЛПЗ). Страхувальниками i 26 адмiнiстрацiй мiст i районiв Владимирськ областi, 43753 органiзацiй усiх форм власностi. Чисельнiсть застрахованого населення Владимирськ областi на 01.01.2000 р. склала 1275107 чоловiк.

У процесi наукового дослiдження виконанi наступнi види робiт:

розроблено методику по програмi дослiдження;

визначено бази дослiдження;

визначено й обТСрунтований обсяг вибiрковоi сукупностi;

розроблено рекомендацii з органiзацii збору iнформацii;

розроблено iнструментарiй для вивчення думки респондентiв;

використано системи комп'ютерних iнформацiйних технологiй для обробки й аналiзу зiбраноi iнформацii.

Оцiнка сучасних взаiмин пацiiнта i лiкаря проводилася по спецiально розробленим i попередньо апробованих анкетах. Анкета мiстить 17 суб'iктивних i прямих суджень по кожному з який респонденту пропонуiться погодитися, не погодитися, або висловити утруднення у вiдповiдi.

В опитуваннi брали участь лiкарi i середнi медичнi працiвники (271 чоловiк), а так само пацiiнти стацiонарiв i амбулаторно-полiклiнiчних заснувань (312 чоловiк).

Окремi данi результатiв проведеного дослiдження погодяться з результатами програми соцiального монiторингу системи ОМС Владимирськ областi (А.Л.Линденбратен iз соавт., 1999) i дослiдженнями деяких етико-правових проблем взаiмин лiкаря i пацiiнта в республiцi Татарстан (Л.Ш. Зыятдинов, 2000) i iн.

При аналiзi даних, отриманих методом анкетування в рiзних лiкувально-профiлактичних заснуваннях i серед пацiiнтiв, не спостерiгалося iстотноi рiзницi у вiдповiдях респондентiв.

Змiна сутi вiдносин мiж лiкарем i пацiiнтiв, що були за останнi 10-15 рокiв у системi охорони здоров'я вiдзначають 62% пацiiнтiв i 71 % медичних працiвникiв.

В анкетi було задане питання по деталiзацii вiдносин, що змiнилися: тАЬ чи Переважають у сучасних вiдносинах лiкаря i пацiiнта (його родичiв) економiчнi розумiння?тАЭ. З цим твердженням виявилися згоднi бiльш 2-х третiх пацiiнтiв (74%) i бiльш половини медикiв (59%). Бiльш третини лiкарiв (37%) не згоднi з таким твердженням. Серед пацiiнтiв незгодних виявилося тiльки 12%, менше нiж частка що сумнiваються (14%). Серед лiкарiв утруднилося дати однозначна вiдповiдь на дане судження 8%.

З метою пiдтвердження думки про змiну/не змiнi вiдносин лiкаря i пацiiнта пропонувалося охарактеризувати судження: тАЬЕкономiчнi взаiмини завжди переважали у взаiминах лiкаря i пацiiнтатАЭ. Не погодилося з цим абсолютну бiльшiсть медичних працiвникiв (91%), серед пацiiнтiв думки роздiлилися приблизно нарiвно: 48% погодилися iз судженням, 44% - не погодилися, iншi (8%) утруднилися з вiдповiддю.

У наступнiй групi питань дослiдники спробували виявити вiдносини до суджень про спрямованiсть вiдносин пацiiнта i медичного працiвника.

На декларативне твердження, що лiкар у своiх взаiминах з пацiiнтом завжди повинний ставити на перше мiсце безкорисливу турботу про нестатки пацiiнта ствердно вiдповiли 92 % медикiв i 80% пацiiнтiв. Серед пацiiнтiв виявилося 20%, хто утруднився iз судженням, але що цiкаво тАУ 8% медичних працiвникiв не погодилися з висловленим судженням.

Обговорення з цим питанням було запропоноване судження, що сучаснi лiкарi завжди i в усьому випливають клятвi Гiппократа. 45% пацiiнтiв згоднi з цим, а 40% - не згоднi. Серед медичних працiвникiв 57% пiдтвердили судження, 31% не погодився. Приблизно нарiвно в обох групах (15% пацiiнтiв i 12% медикiв) утруднилися з вiдповiддю.

Новий господарський механiзм у системi охорони здоров'я 80-х рокiв, система обов'язкового медичного страхування 90-х рокiв, широке обговорення в науковiй лiтературi введення спiвоплат пацiiнтiв при одержаннi ними медичноi допомоги тАУ усе це активно акцентуi увагу на матерiальних стимулах медичноi дiяльностi. Уведення подiбних економiчних форм взаiмин мiж суб'iктами системи охорони здоров'я, на нашу думку, деякою мiрою, сприяють складанню в медичного працiвника переконань i мотивацiй розрахунку на адекватну матерiальну винагороду своii працi. Зрозумiло, що процес становлення таких переконань украй тривалий. Сьогоднi ж iз твердженням, що чи пацiiнт його родичi повиннi брати участь у винагородi лiкаря за його працю, пацiiнти i медичнi працiвники солiдарно (у 63% випадках) вiдповiдають негативно. А на питання тАЬ чи Належний лiкар у своiх вiдносинах з пацiiнтом завжди розраховувати на матерiальну винагороду?тАЭ 45% пацiiнтiв вiдповiдають ствердно, 23% не згоднi з ними, а третина опитаних (33%) утруднилися з вiдповiддю. У той же час при вiдповiдi медичних працiвникiв на це ж питання тiльки 35% респондентiв висловилися за такий розрахунок, а бiльш половини (52%) не згоднi з таким твердженням.

49% з числа пацiiнтiв i бiля 2-х третiх (61%) медикiв вважають, що пацiiнт безпосередньо не повинний впливати на рiвень заробiтноi плати медичного працiвника i що рiвень заробiтноi плати лiкаря повинний встановлюватися i регулюватися тiльки державними органами (65%-66%). Звертаi увагу високий вiдсоток не визначилися в думках за даними твердженням: вiдповiдно 30% i 19% серед пацiiнтiв i 21% i 16% у вiдповiдях медичних працiвникiв.

Розшарування суспiльства по ступенi добробуту, матерiальний статус пацiiнта, сегментування ринку медичних послуг тАУ усе це припускаi дослiдження з трансформацii вiдносин медичних працiвникiв до рiзних груп населення. З твердженням, що соцiальний статус пацiiнта вiдiграi визначальну роль у взаiминах його з лiкарем, згоднi 69% респондентiв з числа пацiiнтiв, а 14% не згоднi. Лiкарi в цьому судженнi бiльш консервативна: половина опитаних (50%) заперечують вплив соцiального фактора на такi вiдносини, майже стiльки ж (47%) пiдтверджують таку пряму залежнiсть.

Нами було задане питання про вплив добробуту пацiiнта на надання йому бiльш якiсних медичних послуг. Абсолютна бiльшiсть пацiiнтiв (84%) i медичних працiвникiв (80%) вважають, що добробут пацiiнтiв вiдiграi визначену роль в одержаннi ними бiльш якiсноi медичноi допомоги. Так не вважають 20% медичних працiвникiв i тiльки 8% пацiiнтiв. РЖншi не визначилися у своiму вiдношеннi.

Становить визначений iнтерес кореляцiя цих даних з вiдповiдями на твердження тАЬПацiiнт завжди може одержати високоякiсну медичну допомогу, незалежно вiд свого добробутутАЭ. Погодилися з цим тiльки по 26% кожнiй iз груп. 69% респондентiв пацiiнтiв i 58% респондентiв медичних працiвникiв не погодилися з цi твердженням. Що цiкаво тАУ 16% медикiв не могли визначитися у своiму вiдношеннi до представленоi залежностi.

У дослiдженнi почата спроба з'ясувати наявнiсть/вiдсутнiсть вiдносин продавця i покупця мiж основними суб'iктами медицини в сьогоднiшнiй дiйсностi й у радянський перiод . На твердження, що в сучаснiй вiтчизнянiй охоронi здоров'я вiдносини лiкаря i пацiiнта придбали суть вiдносин продавця i покупця ствердно вiдповiли 66% пацiiнтiв i 49% медикiв. П'ята частина пацiiнтiв не згодна з таких твердженням, а серед медичних працiвникiв частка незгодних наближаiться до рiвня згодних i складаi 44%. Частка пацiiнтiв, що сумнiваються вище в групi, (14% проти 6%).

З твердженням, що у вiдносинах лiкаря i пацiiнта в системi охорони здоров'я радянського перiоду була присутня суть вiдносин продавця i покупця не погодилися 80% медикiв i 54% пацiiнтiв. Частка згодних виявилася вище в групi пацiiнтiв (23%), i тiльки 10% медичних працiвникiв пiдтвердили такi вiдносини в минулому.

Сучаснi змiни статусу пацiiнта в прiоритетностi захисту своiх прав неминуче приводять до трансформацii патерналiстичних (тАЬбатькiвськихтАЭ) взаiмин в сучаснiй медицинi. Ступiнь такоi прiоритетностi був заданий нами у твердженнях тАЬПацiiнт i лiкар у своi вiдносинах повиннi мати рiвнi праватАЭ i тАЬУ взаiминах лiкаря i пацiiнта права пацiiнта повиннi бути вище усьоготАЭ. По першому твердженню i пацiiнти i медики виявилися солiдарними: вiдповiдно 65% i 67% вiдповiли ствердно, тобто погодилися iз судженням. По другому твердженню 59% пацiiнтiв виступило за прiоритетнiсть своiх прав. РЗхня думка пiдтримали 40% медикiв, а кожен другий (52%) заперечуi проти прiоритетностi прав пацiiнта.

Таким чином, узагальнюючи результати проведеного дослiдження, можна затверджувати, що як пацiiнти, так i лiкарi, оцiнюючи запропонованi судження, пiдтверджують змiни, що вiдбуваються, у своiх взаiминах убiк економiчно обумовлених. Пiдтвердженням тому i визнання впливу на надання медичноi допомоги соцiального статусу пацiiнта i його добробуту. Трансформацiю вiдносин убiк маркетингових пiдтверджують вiдповiдi по посиленню економiчних складових таких взаiмин i незначний iхнiй ступiнь наявностi в минулому.

Своiрiдним парадоксом сучасних вiдносин лiкаря i пацiiнта в Росii i те, що при явних позитивних судженнях про трансформацiю вiдносин убiк ринкових (маркетингових), визнаннi економiчних стимулiв працi медичних працiвникiв, деяких несмiливих судженнях по прiоритетностi статусу пацiiнта, респонденти, оцiнюючи морально-етичну сторону вiдносин, ратують здебiльшого за перевагу лiкаря . Вiддаючи у своiх вiдносинах прiоритетнiсть медичному працiвнику, i пацiiнти i лiкарi логiчно виступають за державне регулювання винагороди медикiв за працю.

Дане дослiдження показуi, що в судженнях респондентiв про наявнiсть об'iктивних тенденцiй, що змiнюють взаiмини пацiiнта i медичного працiвника убiк лiберальних маркетингових, украй висока роль консервативних переконань у прiоритетностi лiкаря, як суб'iкта таких вiдносин. Разом з тим, принижена роль пацiiнта як споживача, украй низка ступiнь визнання його економiчноi участi i можливостi активного впливу на виробництво й одержання якiсних медичних послуг.

Проведене приватне дослiдження розкриваi наявнiсть визначених маловивчених проблем у сферi сучасних взаiмин пацiiнта i медичного працiвника. Об'iктивна трансформацiя таких вiдносин, у нових економiчних реалiях вiтчизняноi охорони здоров'я, вимагаi глибокого наукового дослiдження й осмислювання, пошуку в об'iктивностi цих вiдносин характерне i специфiчного, приведення характеристик подiбних вiдносин у визначену систему.

Для подготовки данной работы были использованы материалы с сайта http://" onclick="return false">

Вместе с этим смотрят:

9 сочинений для 9 класса /english/

A Farewell to Arms

A history of the english language

About England

Accommodation in St.Petersburg