Змiни в украiнському правопису в наш час

Змiни в украiнському правопису в наш час.

Орфографiчна комiсiя Академii наук Украiни розробила третi видання тАЬУкраiнського правописутАЭ. Обмеженим накладом (50 тисяч примiрникiв) тАЬУкраiнський правопистАЭ було опублiковано. Тривало його обговорення. Пiсля розглядання зауважень, висловлених в пресi та усунення помiчених помилок було прийнято рiшення видати тАЬУкраiнський правопистАЭ масовим тиражем. Ця робота велась в 1990 р., 1993 р.

З 1992 року постановою Кабiнету Мiнiстрiв правописнi норми третього видання тАЬУкраiнського правописутАЭ були запровадженi в мовну практику, дiловодство, освiту, видавничу справу, радiо й телевiзiйне мовлення, iншi сфери суспiльного життя.

Одночасно продовжилась робота щодо дальшого вдосконалення правопису маючи на увазi вироблення в перспективi iдиного правописного кодексу для вжитку як в Украiнi, так i за ii межами. РДдиний правопис маi базуватися на всьому iсторичному досвiдi його творення.

Отже про деякi змiни в правописi.

Ряд змiн i уточнень внесено до роздiлу тАЬПравопис слiв iншомовного походженнятАЭ. До прикладiв, якi iлюструють правило передачi iншомовних g, h лiтерою г, додано такi географiчнi назви, як Гельсiнгфорс, Гельсiнкi, Гiндустан. Разом iз тим у цьому параграфi наведено кiлька виняткiв iз цього правила у яких на мiсцi англiйського h виступаi х: хобi, хокей, хол, Хемiнгуей. Але: гандбол, гiндi (мова), Гарвард, Йоганнесбург i т. iн.

В загальних назвах iншомовного походження приголоснi не повторюються.

Кiлькiсть виняткiв iз загального правила, у яких зберiгаiться подвоiння н, л, значно скоротилась. Серед виняткiв, що залишились: аннали, бонна, брутто, ванна (ванний), мадонна, манна (минний), мотто, мулла, нетто, панна, пеннi, тонна, Бiлл, булла, вiлла та подвоiний р у назвi рослини дурра й у назвi ароматичноi смоли мiрра.

З виняткiв вилученi зокрема: бароко, беладона, бравiсiмо, ват (хоч ватт), групето, гун (гуни), iнтермецо, лiбрето, пiанiсiмо, пiцикато, стакато, фортисимо, гето.

До прикладiв, у яких початковi iе (hiе) слiд передавати через i, додано ще iна (грошова одиниця Японii), РДмен i РДна, а до прикладiв, якi iлюструють положення про те, що iншомовнi i, у (а також и нiмецького дифтонга еи) в позицii мiж голосними (в iноземнiй мовi) в загальних назвах не передаються окремим знаком, додано й такi, як конвеiр, параноя, секвоя, феiрверк; але майя (народнiсть), фойi.

Пiсля префiкса дез- пишеться i, а не и, як це було в попередньому виданнi Правопису; отже, слiд писати: дезiнформацiя, дезiнфекцiя, дезiнтеграцiя, тобто так, як пiсля iнших префiксiв, що закiнчуються на приголосний, напр.: безiдейний, мiжiригацiйний.

У словах, запозичених iз французькоi мови, пiсля шиплячих ж, ш пишеться вiдповiдно до французького u украiнське у, а не ю: брошура, журi, парашут; також у словах парфуми, парфумерiя.

Англiйське w у власних назвах передаiться через в: Вашингтон, Вебстер, Веллiнгтон, Вiльсон, Вiльямс, Вiнер, Вiннiпег, Вiстлер, Вiтмен, Вотс, Вотсон, але за традицiiю Уайльд, Уеллс, Уельс, Уолл-стрит, Голсуорсi, Хемiнгуей; англiйське th - через т: Ворт, Мередiт, Агата, але: Голсуорсi, Резерфорд.

Якщо йдеться про передачу iншомовних i, у украiнськими и, то досi дiяло правило, що и пишеться пiсля приголосних д, т, з, с, ц, ж (дж), ч, ш, р (т. зв. дев'ятка) перед наступним приголосним лише в загальних назвах, напр.: диплом, стимул, зиТСзаТС, система, цистерна, джинси, чичероне, шифр, риф. Тепер же це правило поширено й на низку власних назв, зокрема и пишеться: 1) в географiчних назвах iз кiнцевими -ида, -ика: Антарктида, Атлантида, Флорида,ВаВаВа Адрiатика,ВаВа Америка,ВаВа Антарктика, Арктика, Атлантика, Африка, Балтика, Корсика, Мексика; 2) у географiчних назвах пiсля приголосних дж, ж, ч, ш, щ i ц перед приголосним: Алжир, Вашингтон, Вiрджинiя, Гемпшнр, Йоркшир, Лейпциг, Сан-Франциско, Чикаго, Чилi, але перед голосним i в кiнцi слова пишеться i: Вiшi, Шiофок; 3) у географiчних назвах iз звукосполученням -ри- перед приголосним (крiм j): Великобританiя, Крит, Мавританiя, Мадрид, Париж, Рига, Рим, Цюрих та iн., але Австрiя, Рiо-де-Жанейро; 4) у рядi iнших географiчних назв пiсля д, т та в деяких випадках згiдно з традицiйною вимовою: Аддис-Абеба, Аргентина, Бастилiя, Братислава, Бразилiя, Вавилон, Ватикан, Единбург, РДгипет, РДрусалим, Китай, Кордильiри, Пакистан, Палестина, Сардинiя, Сиракузи, Сирiя, Сицилiя, Скандинавiя, Тибет та в похiдних вiд них: аргентинець, аргентинський та iн.

Слов'янськi чоловiчi iмена та прiзвища на -о, як зазначено в примiтцi, вiдмiнюються:Ва Бранко тАФ Бранка, Давичо тАФ Давича, Костюшко тАФ Костюшка, Тiто, тАФ Тiта, Цветко тАФ Цветка.

Значно розширено роздiл тАЬПравопис власних назвтАЭ. Сформульованi правила про вiдмiнювання украiнських iмен. Грунтовнiше розроблено фонетичнi правила правопису словтАЩянських прiзвищ.

Правило вживання апострофа в прiзвищах поширено й на такi росiйськi прiзвища, як В'яземський, В'яльцева, Луб'янцев, Пом'яловський, Рум'янцев. Таким чином, зменшено кiлькiсть необгрунтованих. виняткiв iз цього правила.

Новим i пiдроздiл ВлСкладнi особовi iмена та прiзвища й похiднi вiд них прикметникиВ».

На початку 106 параграфу цього пiдроздiлу сучасного Правопису сказано, що iмена та прiзвища (також прiзвиська) людей, якi складаються з двох чи трьох слiв або до складу яких входять частки, артиклi тощо, можуть писатися окремо, разом i через дефiс. Далi наводяться правила таких iмен, прiзвищ i прiзвиськ, якi пишуться окремо.

а) Прiзвиська (украiнськi та перекладенi iншомовнi), якi складаються з iменi та прикметника, узгодженого з ним чи з наступним iменником: РЖван Волове Око, Олена Прекрасна, Рiчард Левове Серце, Степан Тигряча Смерть; сюди належать i особовi найменування американських iндiанцiв: Маленький Вовк, Тупий Нiж i т. iн.:

б) псевдонiми, утворенi з iменi та прiзвища: Джек Лондон, Жорж Занд, Леся Украiнка, Марко Вовчок, Панас Мирний;

в) давньоримськi особовi назви, що складаються з особового iменi та прiзвища: Гай Юлiй Цезар, Марк Порцiй Катон;

г) частки, артиклi та iншi службовi слова (ван, да, де, дi, дю, дер, ед, ель, ла, ле, фон i т. iн.) в iншомовних особових назвах: Людвiг ван Бетховен, да Вiнчi, дi Вiтторiо, дю Гар, Нур ед Дiн, ле Шапелье, фон дер Гольц. До цього правила маiмо двi примiтки: перша про те, що скорочена частка д та iрландська частка о пишуться з власними iменами через апостроф: Д'Аламбер, Д'Артаньян, Д'Обiнье; О'Генрi, О'Кейсi, О'Коннейль; частки Ван-, Мак-, Сан-, Сен-, якi передують прiзвищам i без них не вживаються, пишуться через дефiс: Ван-Дейк, Мак-Магон, Сан-Мартiн, Сен-Сiмон; друга про те, що в рядi випадкiв частки пишуться разом iз прiзвищами, бо в такiй формi засвоiла iх украiнська мова: Декандоль, Делiль, Дерiбас, Лагарт, Ламеттрi, Лафонтен, Лессаж, Фонвiзiн;

д) слово дон (ВлпанВ») перед особовим iм'ям як форма ввiчливого звертання: дон Базiлiо, дон Педро, дон Хосе. У власних назвах вiдомих лiтературних героiв це слово пишеться з великоi лiтери: Дон Жуан, Дон Кiхот;

е) складовi частини корейських, в'iтнамських, бiрманських та iндонезiйських особових назв: Кiм РЖр Сен, Хо Шi Мiн, У Ну Мунг, Фетай Чотiнучит.

Разом пишуться украiнськi прiзвища: а) якi складаються з дiiслова в наказовiй формi та iменника: Горицвiт, Непийвода, Убийвовк; б) якi виникли на основi словосполучень iз повнозначних i службових слiв: Добрийвечiр, Нетудихата, Панiбудьласка; в) утворенi з прикметника та iменника за допомогою сполучного звука: Довгопол, Кривонiс, Скороход.

Разом пишуться також слов'янськi особовi iмена, утворенi вiд двох основ (Владислав, Володимир, Мечислав, Ярополк), складнi китайськi iмена, якi йдуть пiсля прiзвищ (Го Можо, Ден Сяопiн, Сунь Ятсен), i тюркськi, вiрменськi та iншi особовi назви з компонентами бей, заде, мелiк, огли й под., що вказують на соцiальний стан, родиннi стосунки: РЖзмаiлбен, Турсунзаде, Керогли. Але арабське iбн пишеться окремо: РЖбн Русте, РЖбн Фадлан, а тюркське пашатАФчерез дефiс: Гедiк-паша, Осман-паша.

Через дефiс пишуться: а) складнi особовi iмена: Василь-Костянтин, Жан-Жак, Зиновiй-Богдан, Марiя-Антуанетта, Мартiн-Лютер, Фрiдрiх-Вiльгельм; б) складнi прiзвища: Альтамiра-i-Кревеа, Гулак-Артемовський, Жолiо-Кюрi, Квiтка-Основ'яненко, Нечуй-Левицький, Новиков-Прибой, Римський-Корсаков; в) iмена з квалiфiкацiйними прикладками: РЖван-царенко, Кирик-мужичок. Але якщо прикладка розгорнута, то слiд ставити тире: РЖван тАФ мужичий син, рiдше тАФ кому: РЖван, селянський син.

Ряд уточнень, доповнень i змiн внесено до пiдроздiлу ВлГеографiчнi назвиВ». Так, до прикладiв, якi iлюструють передачу украiнських географiчних назв згiдно з нормами Правопису, додано назву мiста Рiвне, що донедавна неправильно називалось Ровно. Похiдний же прикметник вiд цiii назви тАФ рiвненський, тому область тепер називаiться Рiвненська. Так само виправлено перекручену назву мiста Сiвiродонецьк на Сiверськодонецьк.

У 112-й параграф, де йдеться про вiдмiнювання географiчних назв, внесено певнi уточнення та деякi новi правила порiвняно з другим виданням Правопису. Наприклад: у колишньому 4-му пунктi вiдзначалось, що географiчнi назви, якi складаються з прикметника та iменника, вiдмiнюються в обох частинах: Гола Пристань тАФ Голоi Пристанi, Кривий Рiг тАФ Кривого Рогу, РДлисейськi Поля тАФ РДлисейських Полiв. Тепер це положення поширено й на назви, якi складаються з iменника та прикметника: Асканiя Нова тАФ Асканii-Новоi,ВаВа Асканii-Новiй;ВаВа Кам'янець-Подiльський тАФ Кам'янця-Подiльського,ВаВаВа Кам'янцевi-Подiльському; Новгород-Сiверський тАФ Новгорода-Сiверського, Новгороду-Сiверському;ВаВа Новоград-Волинський тАФ Новограда-Волинського, Новоградовi-Волинському; Рава-Руська тАФ Рави-Руськоi, Равi-Руськiй.

Зовсiм новим i правило про те, що географiчнi назви, якi складаються з короткоi форми прикметника, прийменника на та iменника, що вказуi на мiсце розташування населеного пункту, вiдмiнюються в першiй частинi: Ростов-на-Дону тАФ Ростова-на-Дону, у Ростовi-на-Дону; Франкфурт-на-Майнi тАФ Франкфурта-на-Майнi, у Франкфуртi-на-Майнi.

Про творення прикметникiв за допомогою суфiкса -ський вiд географiчних назв i назв народiв, що закiнчуються на приголосний, у другому виданнi Правопису було сформульовано п'ять правил, до яких додано ще чотири примiтки, у новому тАФ iх три + одна примiтка. Новi правила стислi, за фонетичними змiнами приголосних, якi вiдбуваються перед суфiксом -ський, викладенi таким чином:

а) г, ж, з (дз) + -ський Во -зький (-дзький): Буг тАФ бузький,ВаВа Ветлуга тАФ ветлузький,ВаВа Виборг тАФ виборзький, Волга тАФ волзький, Гаага тАФ гаазький, Гамбург тАФ гамбурзький, Данциг тАФ данцизький, Калуга тАФ калузький,Ва Ладога тАФ ладозький,Ва Люксембург тАФ люксембурзький,ВаВа Лейпциг тАФ лейпцизький, Онега тАФ онезький, Острог тАФ острозький, Прага тАФ празький, Рига тАФ ризький, Страсбург тАФ страсбурзький, Воронеж тАФ воронезький (пор. назву украiнського селища Воронiж тАФ воронiзький), Запорiжжя тАФ запорiзький,Ва Париж тАФ паризький; Абхазiя тАФ абхазький, Кавказ тАФ кавказький, Лодзь тАФ лодзький,ВаВа Сиракузи тАФ сиракузький,ВаВа француз тАФ французький;

б) к, ц, ч + -ський Во -цький: Баскунчак тАФ баскунчацький,ВаВаВа ВеликiВаВа Луки тАФ великолуцький, Вишнiй Волочок тАФ вишньоволоцький, Владивосток тАФ владивостоцький, грек тАФ грецький, Кагарлик тАФ кагарлицький,ВаВаВа Казбек тАФ казбецький,ВаВаВа калмик тАФ калмицький,ВаВа Кобеляки тАФ кобеляцький,ВаВа коряк тАФ коряцький, Кременчук тАФ кременчуцький, Прилуки тАФ прилуцький,ВаВаВа словак тАФ словацький,ВаВаВа таджик тАФ таджицький, турок тАФ турецький, узбек тАФ узбецький,

Нiцца тАФ нiццький, Суец тАФ суецький, Череповець тАФ череповецький;ВаВа Бахмач тАФ бахмацький,ВаВа Галич тАФ галицький, Гринвiч -- гринвiцький, Овруч тАФ овруцький, СолигаличтАФсолигалицький. Але: ДамасктАФ дамаський, Мекка тАФ меккський, тюрки тАФ тюркський.

в) с, х, ш + -ський Во -ський: Арзамас тАФ арзамаський, Одеса тАФ одеський, Тбiлiсi тАФ тбiлiський,Ва тунгус тАФ тунгуський,ВаВа Черкаси тАФ черкаський, черкес тАФ черкеський,ВаВа Ясси тАФ ясський;ВаВаВа волох тАФ волоський, Карабах тАФ карабаський, Лепетйха тАФ ле-петиський, Цюрих тАФ цюриський, чех тАФ чеський, ЗолотоношатАФ золотонiський,ВаВаВаВа Кандалакша тАФ кандалакський, латиш тАФ латиський, Сиваш тАФ сиваський, талиш тАФ талиський, чуваш тАФ чуваський.

Проте деякi винятки з цього правила перенесено з попереднього видання Правопису в нове, зокрема: баски тАФ баскський, казах тАФ казахський. У примiтку до цього правила помилково потрапив прикметник вiд назви мiста Перемишль тАФ перемишльський, який за традицiiю (згiдно з народною вимовою) слiд би писати перемиський.

Найбiльших змiн порiвняно з старим зазнав тАЬПравопис складних i складених географiчних назвтАЭ.

З одного боку тут сформульовано ряд нових правил, якi пiдказала видавничо-журналiстська практика, а з другого - старi правила поповнено новими iлюстрацiями, або такими, що зазнали правописних уточнень.

Незначнi змiни вiдбулись у роздiлi тАЬНайголовнiшi правила пунктуацiiтАЭ:

так, у 1-му пунктi (Вз115) зазначено, що крапка ставиться в кiнцi не тiльки розповiдного речення, а й спонукального, якщо воно вимовлене без окличноi iнтонацii, напр.:

Як парость виноградноi лози

Плекайте мову. Пильно й ненастанно

Полiть бур'ян (Рильський).

Новим i положення про те, що знак оклику ставиться в кiнцi окличного називного речення (п. 2): Рiдний край! На свiтi немаi нiчого дорожчого за нього, за землю, яка породила тебе й виростила (Цюпа).

Трохи бiльше уточнень i змiн маiмо в 118-му параграфi про вживання коми. Так, доповнено склад протиставних сполучникiв, якими поiднуються однорiднi члени речення й перед якими ставиться кома (п. 3): Хоч живемо з пучок, а проте й для нас i мiсце у церквi (Коцюбинський).

Новим е 4-й пункт про вживання коми перед сполучниками i, а також, ще й, а то й, та й, та ще, якi приiднують до попереднiх членiв речення ще один елемент: Давид роздягся, шинель на ключцi повiсив, i будьонiвку (Головко). Зазеленiли луги, ще й дiбровонька (Пiсня).

Уточнено також правило про тире мiж пiдметом i присудком (пор. п. 1 Вз 120 старого Правопису й п. 1 Вз 121 нового). Отже, за новим виданням Правопису, тире ставиться мiж пiдметом i присудком тодi, коли останнiй виражений iменником або кiлькiсним числiвником у називному вiдмiнку, а дiiслова-зв'язки немаi, тимчасом як у старому формулюваннi цього правила пiдкреслювалось, що пiдмет i присудок повиннi бути вираженi тiльки iменниками, напр.: Киiв тАФ столиця Украiни; Три та сiм тАФ десять.

У 124-му параграфi про лапки до 3-го пункту додано досить велику примiтку щодо iндивiдуальних назв, якi не беруться в лапки. Це зокрема: а) власнi назви неумовного характеру: Львiвський полiтехнiчний iнститут; Киiвська обласна лiкарня; Украiнська унiверсальна товарна бiржа; Харкiвський тракторний завод; б) власнi складноскороченi назви установ, управлiнь, видавництв i т. iн.: Днiпрогес, Киiвенерго, Точелектроприлад; в) назви телеграфних агентств: Украiнське iнформацiйне агентство, агентство Пренса Латiна; г) назви шахт, марок машин, лiтакiв i т. iн., позначенi номером або складенi з абревiатури та номера: шахта 3-бiс, ВАЗ 21-09, лiтак Ту-334; д) назви марок машин, виробiв, якi стали загальновживаними: форд, макiнтош, наган i т. iн.; е) назви рослин, квiтiв, плодiв: антонiвка, паперiвка, конвалiя. У спецiальнiй лiтературi назви сортiв рослин пишуться звичайно з великоi лiтери: яблуня Бiлий налив, тюльпан Чорний принц, пшениця Новинка тощо; i) назви книжок у бiблiографiчних списках, у виносках, рецензiях, якi наводяться пiсля прiзвища автора: Гончар О. Собор тАФ К.,: Днiпро, 1988.

РЖ нарештi, про 2-гу примiтку, яку вмiщено наприкiнцi 3-го пункту 125 параграфу про роздiловi знаки при прямiй мовi. У нiй зазначено, що дiалоги й полiлоги можуть подаватися без абзацiв; це буваi здебiльшого тодi, коли iх хтось переказуi. У такому разi лише перша реплiка подаiться з абзацу й перед нею ставиться тире, а далi реплiки наводяться в лапках; пiсля них перед мовою автора ставиться тире, а перед ними пiсляВа мови автора тАФ двокрапка: Страх, розказуi, яке дiялось: народу, каже, як на вiйнi, сила-силенна.. а кiннi наступають, душать. ВлРозходьтесь!В» тАФ гукають. А тi: тАЬНе пiдемо, давай нам наше.. ми за правдуВ» (Коцюбинський).

А тепер про деякi змiни в четвертому виданнi Правопису. Так, згiдно з його 8-м пунктом з великоi лiтери слiд писати назви найвищих державних посад як Украiни, так i iнших держав i мiжнародних органiзацiй, напр.: Президент Украiни, Голова Верховноi Ради Украiни, Генеральний прокурор Украiни, Президент Сполучених Штатiв Америки, Прем'iр- мiнiстр Канади, Генеральний секретар 00Н i т. iн.

До 11-го пункту цього параграфу, де йде мова про написання всiх слiв у назвах груп (союзiв) держав i мiжнародних органiзацiй, додамо й такi, як РДвропейське Економiчне Спiвтовариство та Спiвдружнiсть Незалежних Держав.

РЖстотних змiн зазнав 13-й пункт, який тепер сформульовано так: ВлУ словосполученнях-назвах державних, партiйних, громадських, профспiлкових та iнших установ i органiзацiй як Украiни, так i iнших держав iз великоi лiтери пишеться тiльки перше слово, що входить до складу назви: Верховний суд США, Генеральнi штати Королiвства Нiдерландiв, Збройнi сили Украiни, Народна палата Республiки РЖндiя, Нацiональна рада Демократичноi партii Украiни, Нацiональна гвардiя, Центральна управа Всеукраiнського товариства ВлПросвiтаВ» iм.Тараса Шевченка. Це стосуiться й назв державних установ минулого: Державна дума, Земський собор, Тимчасовий уряд, Центральна рада. Але в назвах таких найвищих державних установ Украiни, як Верховна Рада Украiни, Конституцiйний Суд Украiни, Кабiнет Мiнiстрiв Украiни, з великоi лiтери пишуться всi слова.

У назвах орденiв, вiдзнак (24 пункт), що складаються з кiлькох слiв, тiльки перше слово (крiм родових) слiд писати з великоi лiтери, напр.: орден Вiтчизняноi вiйни, орден Почесного легiону.

Крiм того, складено список слiв з лiтерою ТР.

Украiнський правопис. К. Наукова думка, 1996.

тАЬУкраiнська мова i лiтература в школiтАЭ №5 (435). Травень, 1993. Киiв. тАЬОсвiтатАЭ.

тАЬУкраiнська мова i лiтература в школiтАЭ №5-6. 1992. Киiв. тАЬОсвiтатАЭ.

Вместе с этим смотрят:

9 сочинений для 9 класса /english/

A Farewell to Arms

A history of the english language

About England

Accommodation in St.Petersburg