Виготовлення деревтАЩяних мозаiчних виробiв

ВиготовленняВа деревтАЩяних мозаiчних виробiв

Декоративно-ужиткове мистецтво - це один iз видiв художньоi дiяльностi, твори якого поiднують естетичнi та практичнi якостi. Декоративне означаi "прикрашувальне". Що ж до терийна "ужиткове мистецтво", то його ввiв Сiчинський. "Ця назва, - зазначав вiн, - починаi загально прийматися в усiх iвропейських мовах для означення тих галузей мистецтва, що залишають поза архiтектурою i малярством.. Досi у мистецтвознавчiй терийнологii для означення усiх цих галузей не було якогось одного термiну .. Говорилося "артистичний промисел", "прикладне мистецтво", також "мистецтво декоративне", "промислове", "виробниче". Всi цi термiни .. не вiдповiдають сучасному розумiнню мистецькоi працi та не означають у належнiй мiрi властивостей всiх галузей мистецького виробництва."

Основне завдання декоративно-ужиткового мистецтва - зробити гарним предметне середовище людини.

КрасаВаВа творiвВаВа ужитковогоВаВа мистецтваВаВа досягаiтьсяВаВа завдяки декоративностi. Декоративнiсть i iдино можливим засобом вираження змiсту та художньоi образностi. Подiл декоративно-ужиткового мистецтва на жанри здiйснюiться за призначенням предмета /меблi, посуд тощо/, за технiкою виконання /рiзьблення, ткацтво, розпис/, за матерiалом /дерево, керамiка, текстиль/.

Спiльною рисою роботи художнiх промислiв i пiдприiмств художньоi промисловостi в сучасних умовах i РЗх звернення до народного мистецтва, збереження i розвиток його традицiй, нацiональноi своiрiдностi.

Народне мистецтво - це творча, iсторична, художня система, що розвиваiться через спадкоiмнiсть традицiй i колективнiсть, яка визначаiться родовою сутнiстю. Суть родового мiстить духовно цiнне для народу. Вiдомi три аспекти родовоi сутностi; 1) природний; 2) нацiональний; 3) досвiд шкiл народноi майстерностi.

Перший аспект зумовлюiться первiсним зв'язком людини з природою. Поетизацiя природного опираiться на мiфопоетичнi образи й на мiсцевi природнi матерiали (дерево, глина тощо).

Другий аспект вiдображаi нацiональний життiвий досвiд народу. Нацiональний аспект пiдтримуiться стiйкiстю образiв народного мистецтва, якi набувають типiзованого характеру. В цьому виявляiться тiсний зв'язок нацiонального аспекту з етнiчним.

Третiй аспект вiдображаi колективну основу i водночас виявляi iндивiдуалiзацiю до загального. Народне мистецтво iндивiдуалiзуiться у спiльностях шкiл - нацiональних, регiональних, краiвих, шкiл окремих промислiв.

Народнi художнi промисли - це товарне виробництво художнiх речей, де переважаi висококвалiфiкована ручна творча праця у поiднаннi з незначними використаннями механiзмiв i пристосувань. Вони розвиваються як на основi традицiйних ремесел (гуцульське рiзьблення, iнкрустацiя, петрикiвський розпис) i на основi нових матерiалiв i технологiй.

Одним з цiкавих художнiх промислiв i мозаiка з дерева.

Мозаiка тАФ це художнiй твiр, виконаний iз окремих, пiдiгнаних один до одного, рiзнокольорових шматочкiв однорiдних або рiзних матерiалiв, у тому числi з дерева. Мозаiку використовують не тiльки вВаВа монументально-декоративному мистецтвi (при оздобленнi громадських i монументальних споруд), а й у декоративно-ужитковому мистецтвi (у декоруваннi музичних iнструментiв, меблiв тощо). Мозаiку з дерева (тонких пластин деревини) виконують у двох технiках тАФ iнтарсii та маркетрi.

РЖнтарсiя (iтал. Intarsio - iнкрустацiя) - це вид iнкрустацii, в якому на дерев'яну поверхню врiзуються (вставляються) рiзнi за кольором i текстурою пластинки деревини. РЖншими словами тАФ цt iнкрустацiя деревом по дереву. При цьому врiзки (вставки) знаходяться на одному рiвнi з оздоблюваною поверхнею.

Найбiльшого розквiту iнтарсiя досягла у творах iталiйських майстрiв епохи Вiдродження. Нею прикрашали меблi й речi церковного вжитку, церковне начиння. За свiдченням сучасникiв, у Флоренцii 1478 р. iнтарсiiю займались 84 майстернi. Орнаменти свiтлих тонiв рослинного або геометричного характеру врiзували у темне дерево. Використовували тут проструганi пластини товщиною 3тАФ 5 мм iз трьох-чотирьох порiд дерева, якi закрiплювались у пiдготовлених поглибленнях за допомогою мастики,

В XVтАФXVI ст. iнтарсiiю виконують, окрiм орнаментальних, сюжетнi композицii, доповнюючи iх гравiруванням, морiнням i пропалюванням фону. До початку XVI ст. iнтарсiя поширилась у Нiмеччинi, Голландii та Францii. У Нiмеччинi почали виготовляти декоративнi панно для iнтер'iрiв, комбiнуючи iнтарсiю з рiзьбленням. Популярнiсть цього виду художнього оздобленняВаВа засвiдчуютьВаВа виданi 1596тАФ1666 рр. альбоми мозаiчних зразкiв. РЖнтарсiя поширюiться в усiх краiнах РДвропи. З розвитком мореплавства почали використовувати екзотичнi привiзнi породи дерева, якi розширили кольорову палiтру мозаiки.

ВВаВа УкраiнiВаВа майстри-меблярi XVIтАФXVII ст. переймають iнтарсiю вiд зарубiжних майстрiв, використовуючи ii для оздоблення меблiв, iнтер'iрiв. Роботи того часу можна побачити в Олеському замку на Львiвщинi, каплицi Боiмiв у Львовi. Пiзнiший приклад тАФ стеля у Чернiвецькому державному унiверситетi (XIX ст.). У творчостi украiнських народних майстрiв iнтарсiя була поширена в XX ст. Вiдомi вироби тАФ декоративний тарiль з портретом Б. Хмельницького, в якому вижницький майстер РЖ. Хорюк досяг гармонiйного поiднання рiзнорiдних технiк тАФ портрета в iнтарсii, орнаменту "сухого" рiзьблення по каймi з зображенням атрибутики запорiзьких козакiв. Ця робота привернула загальну увагу на виставцi у м. Киiвi 1959 р.

У такому ж поiднаннi цiкавi портретнi композицii створили буковинськiВаВа майстри М. Гайдук, Т. Герцюк, М. Матуляк, А. Думенко, Л. Горохiв, В. Монтей, В. Явдошняк та iн. У 60-х роках технiцi iнтарсii в оздобленнi скриньок, декоративних тарелiв, ваз починають навчати учнiв у Яворiвськiй школi художнiх ремесел.

Виконання маркетрi починають iз пiдготовки ескiзу. Однак потрiбно враховувати особливостi дерев'яноi мозаiки. У цьому видi мистецтва будь-яке зображення пiдлягаi стилiзацii (узагальненню) такою мiрою, якою дозволяi сам матерiал. Стилiзуючи образ, необхiдно залишити найхарактернiше, властиве тiльки цьому предметовi або явищу. Це, насамперед, форма предмета. Потрiбно пам'ятати, що деревина маi унiкальнi властивостi для передання декоративними засобами будь-яких зображень.

Коли ескiз готовий, приступають до створення робочого малюнка, що виконують лiнiйним контуром у натуральну величину мозаiчного набору. Малюнок за характером повинен вiдповiдати призначенню оздоблюваного предмета, а за композицiiю тАФ його формi й розмiрам. Якщо готовий малюнок потрiбно зменшити або збiльшити, то роблять це за допомогою розмiрноi сiтки або епiдiаскопа. Спосiб iз застосуванням розмiрноi сiтки такий: аркуш iз малюнком умовно роздiляють на квадрати й нумерують iх, а на окремий чистий аркуш наносять таку ж кiлькiсть нумерованих квадратiв, але менших (при зменшеннi) або бiльших (при збiльшеннi) розмiрiв: контури малюнка з квадратiв оригiналу переносять на вiдповiднiВа (за нумерацiiю) квадрати окремого аркуша.

Робоче мiсце тАФ звичайний стiл або верстак, на який кладуть планшет.Ва ВиконуватиВа маркетрi можна стоячи або сидячи, залежно вiд цього стiл чи верстак може бути нижчим або вищим. Розмiр планшета залежить вiд характеру наступноi роботи. Для невеликих орнаментальних робiт достатньо планшета 300х300 мм, для складнiших тАФ 400х400 або 500х500, а для великих тАФ до 1500х1500 мм. Для припасування шпону краще мати смугу 1500х400 мм.

При виконаннi мозаiчних наборiв наведемо прийоми, якi необхiдно засвоiти для одержання навичок.

1. Набiр iз абстрактних форм (квадратiв, прямокутникiв, трикутникiв) та iнших геометричних фiгур, з'iднаних мiж собою по прямiй пiд лiнiйку (в квадратi 250х250 мм). Мета такого завдання тАФ вiдпрацювати прийоми рiзання ножем шпону рiзних порiд деревини пiд лiнiйку, навчитися утримувати лезо ножа вертикально, без нахилу влiво або вправо, виконувати елементи набору та щiльно iх з'iднувати. Останнi особливо важливо, якщо такi набори виконують учнi. Деталi одного розмiру можна з'iднати й одержати набiр для панелей, паркету, оздоблення дверей тощо. У цiй роботi розпiзнаiться колiр, текстура, тоновi переходи рiзних порiд дерева.

Робити набiр потрiбно iз залишкiв шпону. Набирати мозаiку можна вiд центра, нарощуючи вставки в один чи iнший бiк, вирiвнюючи пiд прямим кутом iнший базовий бiк, вiд якого вiдмiрюють 250 мм, а решту вiдрiзують. При наборi елементiв мозаiки використовують iх вирiвнянi боки, щiльно з'iднують i закрiплюють клейовою стрiчкою. Наступнi пiдкладають до перших i мiтять ножем кутовi з'iднання. Потiм пiд лiнiйку вiдрiзують залишки.

2. Набiр розетки в квадратi 60х60 мм. Шпон для фону тАФ свiтлий бук. Для вставних елементiв тАФ червоне дерево темного й свiтлого тону. Вирiзують фон тАФ точний квадрат, розкреслюють дiагоналi й осi, циркулем проводять коло радiусом 25 мм. З'iднують точки перетину кола з осями. Далi вирiзують пiд лiнiйку одну пелюстку. Пiд фоновий шпон з гнiздом вирiзаноi пелюстки пiдкладають шпони червоного дерева iз заздалегiдь вибраним напрямком текстури. Ножем потрiбно рiзати так, щоб лезо його щiльно прилягало до стiнки гнiзда. Дотримуючись цього правила, необхiдно зробити насiчки по кутах. Олiвцем зафiксовують мiсце вставки вiдносно фону.

Вiдклавши буковий шпон, пiд лiнiйку по зовнiшнiй крайнiй лiнii вирiзують намiчений ножем елемент набору. Потрiбно рiзати так, щоб нiж притискувався до деревини за напрямком волокон. Вирiзаний елемент вставляiмо у гнiздо i скрiплюiмо клейовою стрiчкою,Ва не закриваючиВаВа контури малюнка наступних елементiв набору. Вирiзуiмо наступну пелюстку в такiй самiй послiдовностi. Вставляють iх почергово (або спочатку одного вiдтiнку, а потiм тАФ iншого). Однаковi елементи набору можна з'iднати у розетковий орнамент.

З якого боку краще скрiплювати клейовою стрiчкою деталi набору тАФ з лицьового чи зворотного? Дехто надаi перевагу зворотному. Але практикою перевiрено, що скрiплювати гумiрованою стрiчкою краще з лицьового боку, тим паче, що набори великих розмiрiв перевертати дуже незручно: випадають або виламуються вставки тощо.

3. Виконання ромбовидноi вставки пiсля розкреслювання здiйснюють у такiй послiдовностi, як i елементи набору розетки.

4. Набiр шаховоi дошки, або шахового орнаменту ("шахiвницi"), з обкладанням фризу. Нарiзують по п'ять смужок iз свiтлих порiд дерева (бук, клен, береза) i чотири з темних (червоне дерево, горiх) вiдповiдноi ширини й довжини (наприклад, ширина тАФ 10 мм, а довжину вибираiмо з припуском 8-10 мм). Склеюють по всiй довжинi свiтлi й темнi смужки, що чергуються, клейовою стрiчкою. Вирiвнявши прямий кут, у поперечному напрямку вiдмiрюють 10 мм i вiдрiзують смужку, а потiм знову вiдмiрявши (позначають гострим кiнчиком ножа), вiдрiзують другу i посувають на один квадратик, щоб напроти свiтлого нижче лежав темний. Так продовжують до восьми квадратикiв. Зайвi клiтини лiворуч i праворучВа вiдрiзують.ВаВа Потрiбно точно нарiзати смужки, iнакше не буде витриманий розмiр (у нашому випадку тАФ 80х80 мм). При з'iднаннi двох смужок необхiдно вимiряти iх ширину. Якщо одна смужка ширша, то при вирiзуваннi наступноi цю рiзницю потрiбно знiвелювати. Таким чином, незначнi розходження не будуть помiтнi. Але не можна це робити наприкiнцi набору, вiдрiзуючи зайве з одного чи iншого боку. В цьому випадку буде помiтна нерiвнiсть квадратикiв. ОбкладкуВа поля "шахiвницi" роблять чотирма нарiзаними смужками. Ширина першоi (темноi) смужки тАФ 3 мм, а iншоi (свiтлоi) тАФ 10 мм. Але потрiбно додати ще припуск тАФ кiлька мiлiметрiв до краiв по довжинi. Спочатку приклеюють темнi смужки (З мм) до сторiн "шахiвницi" так, щоб iх кiнцi виходили один за одного у накладку. Так само приклеюють смужки (10 мм) фризу. Потiм пiд лiнiйку iх прорiзують по дiагоналi. Набiр "шахiвницi" малих розмiрiв вимагаi особливоi точностi й акуратностi. В "шахiвницi" бiльших розмiрiв маленькi неточностi не так помiтнi. РЗi можна використати для виготовлення шаховоi дошки, шахового столика або як орнамент. Якщо "шахiвницю" розрiзати смугами по дiагоналi, одержимо простий i виразний стрiчковий орнамент iз квадратикiв i трикутникiв, якими можна обрамляти скриньку (шкатулку), кришку стола, рами для картин (у наступному наборi) тощо.

5. Набiр iз переплетень прямолiнiйних i криволiнiйних форм i етапом переходу вiд рiзання пiд лiнiйку до рiзання i пасовки шпону вiд руки. Можна скласти малюнок рiзноi форми. У вирiзуваннi криволiнiйних вставок (або будь-якоi форми) нiж не потрiбно дуже нахиляти, як i в рiзаннi пiд лiнiйку. Елементи набору необхiдно вiдрiзувати в один прийом, а це вимагаi великих фiзичних зусиль. Крихкi породи можна попередньо скрiпити клейовою стрiчкою, а потiм вирiзати вставки.

6. Сiтчастий орнамент складаiться iз повторюваних однакових або рiзних елементiв, а також мотивiв геометричних й iнших форм. Вiн може прикрасити кришку скриньки, дверi, панелi, пiдлогу i вигiдний саме для оздоблення iнтенсивно експлуатованих поверхонь. Через його строкатiсть не так помiтнi неминучi в експлуатацii забруднення, плями. Естетично виглядають панелi з геометричного сiтчастого орнаменту в рiзноманiтних залах (кафе, холах i вестибюлях).

7. Набiр iз обтАЩiмних форм виконують рiзними способами:

а) для невеликого набору (оздоблення скриньок тощо) беруть три листи шпону рiзних порiд деревини i вiдповiдно рiзноi кольоровоi насиченостi. Розкреслюють на кожному з них точний малюнок однакових розмiрiв. Можна взяти шпон клена, бука i червоного дерева або бука i червоного дерева. Вирiзують пiд лiнiйку в усiх трьох листах елемент i переставляють вВа iнший фон, за ним тАФ наступний i т. д. Одержують одне й те саме зображення, яке можна розглядати у рiзних аспектах;

б) пiдготовляють шаблон iз креслярського паперу й по ньому нарiзують повторюванi елементи трьох вiдтiнкiв, а потiм з'iднують iх клейовою стрiчкою;

в) набiр на паперi широко застосовують у подальшiй роботi, наприклад, при виготовленнi мозаiчних малюнкiв, якi складаються iз рiзнокольорових частин, де не-мас великих площин фону. На креслярському паперi вiдповiдних розмiрiв розкреслюють малюнок i почергово, вiдрiзуючи паперовi деталi малюнка, вставляють деталi трьох вiдтiнкiв. Малюнок орнаменту обмежують фоном рамки. Спочатку скрiплюють клейовою стрiчкою деталi набору, поступово розширюючи РЗх охоплення по всiй ширинi або довжинi, а потiм тАФ по всiй площинi.

8. Рослинний орнамент: для опрацювання навичок можна взяти з мотивiв нескладноi форми тАФ листок дуба, клена або зображення середньоi складностi тАФ гiлки калини, горобини. Можна перенести рослинний орнамент з кальки або паперу за допомогою кульковоi ручки. Спочатку орнамент бажано вирiзати на паперi, з'iднавши деталi вузькими перемичками. Наклавши такий шаблон на фон шпону, гостро заточеним олiвцем обводять контур, намагаючись, щоб вiн щiльно прилягав до зовнiшньоi стiнки шаблону. Такий шаблон можна використати для багаторазового перенесення малюнка на фон. У наборах рослинних форм необхiдно використати рiзнi кольоровi вiдтiнки половинок листка, пiдкреслити будову його прожилок напрямком волокон шпону (елемента шпону).

9. Розетковий орнамент i орнамент, замкнутий у трикутнiй, квадратнiй або iншiй формi, виконуiться аналогiчно попередньому завданню. У навчальнiй та гуртковiй роботi це завдання можна виконати колективно. Викресливши малюнок розетки з п'ятьма, шiстьма, сiмома чи й бiльшою кiлькiстю частин у виглядi прямокутникiв, трикутникiв чи iнших однакових форм, iх вирiзують за шаблоном. Кожний учень маi свiй шаблон, позначений цифрами. За шаблоном малюнок орнаменту переносять обведенням контуру на фон шпону. Коли всi деталi будуть виконанi набором, iх з'iднують разом за номерами, одержуючи всю розетку. Центр ii можна зробити додатково й вирiзати як окрему деталь.

10. Анiмалiстичнi орнаменти виконують аналогiчно попереднiм. Зауважимо, що пiдрiзувати елементи набору потрiбно дуже чiтко, адже навiть невеликi огрiхи можуть деформувати зображення. Для даного виду орнаменту це недопустимо, Зображення птахiв i комах можуть мати характер реалiстичний або декоративний. Для реалiстичних зображень необхiдно шукати такий природний малюнок шпону, який не дозволив би подрiбнювати деталi, а однiiю цiльною великою вставкою проявив би форму. Зображення тварин може поiднуватися з мотивами рослинного орнаменту або мати самостiйне значення, iх застосовують для оздоблення дверей, меблiв, зокрема дитячих.

11. Геральдичнi мотиви (герби. ордени, символiчнi знаки) вимагають особливоi точностi й акуратностi виконання. Вони можуть прикрасити цiльовi стенди або бути самостiйними панно для громадського iнтер'iру.

12. Набiр натюрморту виконуiться двома способами: декоративним або живописно-декоративним. У першому випадку естетичною основою зображення може бути виразний силует, стрункiсть i пропорцiйнiсть формату. В iншому бiльше уваги придiляiться кольоровi. РЖнколи вирiшують натюрморт у живописнiй манерi, iмiтуючи живопис. Це вимагаi вiд майстра тонкого, добре розвинутого художнього чуття, великого вмiння, проникливостi.

13. Набiр пейзажу в маркетрi маi такi специфiчнi способи виконання:

а) у силуетному вирiшеннi, де великi площини фону виконують основну декоративну роль завдяки природному малюнку текстури;

б) декоративно тАФ у фон вставляють тiльки елементи пейзажу, не пов'язанi перспективою;

в) у декоративному вирiшеннi великих площин без додаткових плавних тонiв-переходiв Передати глибину простору (вiтер, дощ, сонце, рух, спокiй тощо) можна текстурою тАФ як лiнiiю й штрихом в малюнку;

г) у живописно-декоративному вирiшеннi, коли основна роль вiдводиться кольоровi, а явища перспективи передаються послабленням тону та змiною кольору (повiтряна перспектива). При цьому форми на передньому планi мають бiльшу виразнiсть.

14. Набiр портрета здiйснюють на фонi шпону або на фонi паперу. Перевагу отримав другий спосiб. На аркуш щiльного паперу переносятьВа малюнокВа портрета, точно обвiвши йогоВаВа контури. Роблять це або з кальки, на яку попередньо акуратно наносять зображення, або накладають на оригiнал аркуш креслярського паперу, скрiплюють iх скрiпками в кiлькох мiсцях, прикладають до вiкна або на скло, пiдсвiчене знизу, й точно обводять контури малюнка. Особливо старанно и акуратно потрiбно перемалювати суттiвi деталi портрета тАФ очi, нiс, рот i площини.

У сприйняттi натюрморту, портрета, пейзажу, тематичного або сюжетного набору маркетрi велику роль виконуi рама. РЗi можна зробити iз масиву або набрати набором. Помiчено, що вузька рамка надаi композитi легкостi, витонченостi, широка тАФ концентруi увагу глядача на самiй картинi.

Блокова (чертозiанська) мозаiка. Мозаiка з брускiв одержала назву "чертозiанськоi" вiд назви монастиря Чертоза Павiйська в РЖталii, де вона процвiтала в XV ст. Тепер ii називають блоковою. Технiка ii полягаi в тому, що за малюнком склеюють пiдiгнанi бруски i рейки рiзного перерiзу з рiзнокольорових порiд деревини. Брусок розпилюють на багато тонких пластинок з однаковим малюнком. РЗх або наклеюють на поверхню виробу способами iнтарсii або покривають суцiльним вiзерунком. РЖталiйськi майстри разом з деревиною склеювали у блоки кiстку, рiг, фарбували окремi бруски, щоб одержати виразнiше зображення. В РЖталii й РЖспанii блокова мозаiка застосовувалася для прикрашування стiльцiв i крiсел, а також оздоблення панно неширокими смужками.

В Украiнi блокова мозаiка не знайшла широкого застосування. Але у практицi художнiх профтехучилищ за принципами блоковоi мозаiки почали виготовляти геометричнi елементи вiзерунка в модульнiй системi: з'iднуючи модульнi узори в сiтчастий орнамент, iх наклеюють на плити розмiром 1000х1000 мм або 1000х1500 м, шлiфують, а потiм лакують стiйким паркетним лаком (3тАФ4 покриття). Застосовують iх для оздоблення пiдлог, перегородок, панелей, дерев'яних стель.

Основний iнструмент для виконання набору маркетрi тАФ мозаiчний нiж. Вiн виготовляiться зi сталi доброi якостi. Найчастiше для його виготовлення використовують медичний скальпель або бритву.

Лезо ножа повинне мати вiльну частину, довжиною не бiльше 20 мм, бути тонким (не бiльше 1 мм) у рiжучiй частинi, бо товсте лезо важко заглиблюiться в деревину. Воно начебто виштовхуiться пружнiстю матерiалу. Надто тонке лезо не "розводить" волокна дерева, а затискуiться ними. При незграбному натиску крихкi породи дерева ламаються.

Нiж повинен мати ручку. РЗi виготовляють iз м'яких порiд (липа, вiльха, ялина, сосна) або iз двох дерев'яних пластин (лущений шпон), щiльно обмотаних iзоляцiйною стрiчкою. Ручки з м'яких порiд дерева зручнiшi для роботи.

Ручку для скальпеля можна виготовити двома способами. При першому способi беруть проструганi двi пластини: товщина однiii 7тАФ10 мм, iншоi тАФ 5тАФ7 мм. Ширина пластин повинна бути на 5 мм бiльшою вiд ширини полотна скальпеля. Приклавши до однiii з них (товстiшоi) полотно скальпеля так, щоб лезо ножа виступало на 15тАФ20 мм, обмальовують на пластинi його форму. Вибирають поглиблення ножемВа або плоскою стамескою, пiдчищують дно, вкладають у виiмку скальпель, потiм прикладають, змазавши клеiм, iншу пластину й стискують iх струбциною або обмотують шнуром чи накладають важiль (гирю тощо). Пiсля витримки й повного висихання клею обробляють ручку рубанком, ножем, рашпилями, пологими стамесками, округлюють кути. Ручка повинна мати овальну форму i бути зручною для тримання трьома пальцями.

Другий спосiб. У бруску товщиною 15 мм вирiзують паз (3тАФ5 мм) на ширину полотна скальпеля, в який його вкладають. Роблять шпаклiвку з деревноi муки на сечовиноформальдегiдному клею (смолцi)Ва або на епоксидному. Шпаклiвку втирають у паз i дають просохнути. Потiм ручку обробляють рубанком, шлiфують i лакують.

Два ножi з надфiля виготовляють у такiй послiдовностi. Розламують надфiль на двi однаковi половини. Сточивши кiнець стержня надфiля, а в плоскому вiдламку тАФ гранi, забивають iх у ручки з осики або липи. Роблять це повiльно й обережно, не забиваючи вiдразу, а постукуючи, щоб ручка не розкололася. Заточують леза за формою, а потiм заправляють iх на войлочному крузi з пастою або на дрiбнозернистому бруску чи шлiфувальному паперi.

Взявши вiдрубок сталевого пружинного дроту довжиною 50тАФ60 мм, розклепують один його кiнець до товщини 1 мм (краще це зробити у розiгрiтому виглядi, тримаючи за другий кiнець плоскогубцями) . Розклепують на наковальнi (або на рельсi, на забитiй у дерев'яну колодку сокирi) молотком. Потiм метал загартовують, розiгрiвши його до бiло-червоного кольору й швидко опускаючи в мастило (солiдол, пiдсолену воду). Пiсля охолодження забивають у ручку таким самим способом. Нiж iз небезпечноi бритви заправляють у дерев'яну ручку так, як скальпель, а нiж iз вiдламка полотна слюсарноi пилки тАФ як нiж iз напилка.

Стамесками вирiзують напiвкруглi, круглi, овальнi елементи набору мозаiки. Футчиком вигiдно вирiзати кутовi елементи набору, особливо по краях смужки або круга, квадрата й iнших форм. Щоб уникнути розколiв шпону, спочатку злегка пiдрiзують верхнi волокна, а пiсля цього стамескою вiдрiзують елемент набору повнiстю.

Пробивачi-просiчки тАФ це трубки з заточеною фаскою. Збоку сточують отвiр, через який виймають вибитi й застрягнутi у трубцi вставки шпону. Пробивачi може зробити токар по металу або слюсар. Бажано заготовити пробивачi не тiльки круглоi форми, а й для вибивання квадрата, трикутника тощо. Вони дають змогу точно й щiльно пасувати вставнi елементи.

Рейсмус звичайний, або спецiальний, застосовують для нарiзуванняВаВа однаковоi ширини смужок, якими обкладають фризи, рамки тощо. У звичайний столярний рейсмус потрiбно вставити сталеву голку, заточену лопаточкою.

Робочий планшет з одного боку повинен мати рiвний невисокий бортик, в який впирають вирiвняний листок шпону. Рейсмус спецiальний маi на пiдошвi металеву пластину, що закрiплюiться гвинтами, якими можна регулювати ширину смужок. У ньому повинен бути отвiр для рiзця.

За цим принципом можна виготовити рейсмус iз дерев'яноi колодки, де i наскрiзний прорiз i ложе для ножа. На пiдошвi закрiплюють гвинтамиВа металеву пластину товщиною дещо грубшою вiд товщини шпону з поперечними прорiзами. Опускаючи гвинти, пересувають iх на потрiбну ширину пластини, закрiплюють нерухомо гвинтами й вiдрiзують смужку шпону, впираючись пластиною в кромку шпону. Використовують також здвоiний рiзак iз регульованою шириною рiзання.

Циркульний рiзак тАФ це звичайний циркуль-вимiрювач iз креслярськоi готувальнi. Якщо одну голку його сточити лопаточкою, ним можна вирiзати невеликi круглi вставки. Циркуль можна виготовити з розсувною скрiплюючою дугою i затискним рiзцем. Для вирiзування великих кiл потрiбен спецiальний циркуль iз рухомим рiзцем i нерухомим упором ручки або навпаки.

Плечовий рiзак з довгою, що закладаiться за плече, ручкою (600тАФ700 мм) потрiбний для рiзання твердих крихких порiд. Ним легше вирiзати довгi криволiнiйнi елементи набору.

Нiж-пилка з одностороннiм заточуванням i дрiбними, нарiзаними напилком зубцями, з дерев'яною колодкою у верхнiй частинi або з двостороннiм заточуванням i боковою ручкою застосовують для припасування листiв шпону. Нiж-пилка маi ту перевагу перед звичайним ножем, що вiдразу спилюi навiть крихкi породи деревини i не залежить вiд напрямку волокон,

Лобзиком випилюють гнiзда вставних елементiв вiдразу в 8тАФ10 пластинах шпону. Облегшуi та прискорюi випилювання шпону електролобзик. На меблевих комбiнатах у Нiмеччинi застосовують електролобзиковi рамковi установки для випилювання елементiв набору з декiлькох шматкiв шпону, якi вставляють в одночасно випиленi гнiзда фону. Для обрiзування невеликих деталей у наборi по прямiй можна використати звичайний рiзак, яким обрiзують фотографii.

Для мозаiчних робiт потрiбнi металевi лiнiйки рiзноi довжини тАФ ЗО, 50, 100 см; вимiрювальне приладдя тАФ циркуль, кутник; олiвець середньоi твердостi; кулькова ручка для передавлювання малюнкiв РЖз кальки або паперу. Клейова (гумiрована) стрiчка необхiдна для скрiплювання вставок набору. Коли ж ii нема, можна використати клейку прозору тонку стрiчку, яку застосовують в iзоляцiйних роботах. При з'iднаннi елементiв набору для притирання клейовоi стрiчки користуються молотком для притирання, молотком, валком, клинком або ручкою ножа.

Для тиражування рисункiв виготовляють iз картону або креслярського паперу шаблон iз прорiзами, по яких обводять контури зображення на шпону.

Щоб наклеювати ручним способом, бажано мати ручний прес з гумовими (10 мм) прокладками. Основою для наклеювання мозаiчних наборiв i деревостружкова плита, щити або дошки, фанера рiзноi товщини (6тАФ12 шарова). Набори можна наклеiти також на деревоволокнисту плиту або на товстий картон.

Матерiалом для планшета с березова, вiльхова або осикова фанера. Можна використати для цiii мети зворотний бiк креслярськоi дошки або просто обрiзок проструганоi дошки липи, берези, вiльхи, осики, тополi. Твердi породи не бажанi, тому що вiд них швидше затуплюiться iнструмент.

Декiлька порад початкiвцям. Планшет не можна рiзати ножем або рiзаком, адже нерiвностi, заглиблення погiршують якiсть рiзання. Планшет для маркетрi найвигiднiше використовувати тiльки для цiii роботи. Для зберiгання шпону повиннi бути спецiальнi стелажi. Шпон, унiкальний за кольором чи малюнком текстури або дефiцитний, зберiгають у окремих папках. Пiд час виконання набору на робочому мiсцi повинно знаходитись тiльки необхiдне для роботи: шпон, малюнок, нiж, лiнiйка, стрiчка.

Материнi тАФ шпон рiзних порiд дерева. Найчастiше застосовуються бук, клен, червоне дерево, горiх, дуб, ясен, черешня, груша. Пам'ятайте, що всi породи дерев у виглядi шпону придатнi для мозаiчних робiт: кожна мас свiй колiр i свою текстуру. Шпон iз порiд зi слабовираженою текстурою (липа, береза, клен, груша, частково бук) бiльше використовують для тих робiт, де важливi вiдтiнки кольору (обличчя людини, квiтка, силуетний орнамент). Текстура вдало виражаi рух, стан природи (вiтер, снiг, вiдображення у водi, красу листкiв), пiдкреслюi об'iмнiсть форми або надаi специфiчноi декоративностi матерiаловi.

Шпон для. маркетрi подiляють на в'язкi пластичнi породи (незалежно вiд твердостi) та крихкi, з розрiдженою будовою рiчних шарiв-волокон. До перших належать тАФ клен, бук, липа, вiльха береза, черешня, горiх, груша, де усi види червоного дерева тощо. До iнших тАФ сосна, ялина, ясен дуб, окремi види червоного дерева лимонне дерево та iн. Якщо потрiбно пiдiгнати листи шпону пiд лiнiйку, то (залежно вiд в'язких або крихких порiд) шпон пiдрiзують вiльним м'яким рухом ножа без натиску: 3тАФ5 рiзкiв для в'язких i 5тАФ10 рiзкiв для крихких порiд. Якщо лiнiйка закрiпленi струбцинами i добре пiдiгнана, то пiдрiзку можна зробити в два-три прийоми. Якщо ж лiнiйку доводиться притримувати рукою, тi повне врiзування ножа у деревин; буде ускладнене: косошарнi волок на потягнуть його у своiму напрямку i ви не зможете утримати лiнiйку по прямiй. У крихких породах, якщо не пiдрiзати верх нiй шар кiлькома рiзками, навiть iз затисненою лiнiйкою, отримаiте сколювання, вiдриви.

Шпон повинен бути добре просушеним (4тАФ6 % вологостi), щоб пiсля наклеювання не з'явилося трiщин. Тому мозаiчнi роботи потрiбно виконувати в сухому, добре вентильованому примiщеннi. При створеннi маркетрi (i взагалi у мозаiчних роботах) часто необхiдний матерiал з певним нюансом того чи iншого кольору. Можливо, потрiбно буде змiнити природний вiдтiнок деревини. Отримати новi вiдтiнки деревини можна за допомогою фарбникiв глибокого фарбування, а також протравленням у залiзному або мiдному купоросi, вiдбiлюванням, обпалюванням у розпеченому пiску з плавними переходами тонiв.

Скриньки i тарелi виготовляють iз липи. Потiм через кальку наносять малюнок орнаменту. Пiд прямим кутом пiдрiзують ножем контури орнаменту на товщину шпону, плоскою стамескою вибирають потрiбне заглиблення. Вставки зi шпону використовують з цiнних порiд дерева тАФ горiха, червоного дерева тощо. Прорiзують вставки так, щоб вони щiльно входили у виiмки. Вставляють iх на столярнiм клею, протираючи зверху клинком i ледь зволожують верхню частину. Вплив вологи клею знизу та води зверху урiвноважуi сили деформацii шпону.

Портретне зображення виконують iз небагатьох кольорових сполучень, якi вiдрiзняються вiдтiнком i текстурою вiд масиву дерева. РЖнколи портрет спочатку повнiстю набираiться зi шпону, а потiм вклеюiться у пiдготовлене заглиблення. В таких випадках при склеюваннi зверху накладаiться тягар, щоб шпон не розпух при висиханнi. З XVII ст. iнтарсiя витiсняiться технiкою маркетрi, простiшою i менш трудомiсткою.

МаркетрiВа (франц. margueteruie) тАФ вид мозаiки з фiгурних пластинок шпону (рiзних за кольором i текстурою), якi наклеюються на основу (дерев'янi меблi, панно тощо). Технiка маркетрi тАФ результат винайдення нiмецьким столяром Георгом Репером, iз Аусбурга пристрою для розпилювання пластинок дерева будь-якоi товщини тАФ лобзика з пилками. Це дало змогу отримувати шпон, тонший нiж 1 мм. Малюнок наносили на тонкi листи шпону, i в нього врiзували вставки. Набрану дерев'яну мозаiку повнiстю наклеювали на основу.

У цiй технiцi особливо вiдомий французький мебляр Андре Шарль Буль (1642тАФ1732), який виготовляв iз синами художнi меблi для королiвського двору. Складнi сюжетнi композицii виконувались у поiднаннях маркетрi, рiзьблення по дереву, накладок iз позолоченоi бронзи, мiдi, срiбла, перламутру, цинку, олова, кiстки, пластинок iз панцира черепахи. Меблi Буля вивозились у рiзнi краiни, в тому числi в Украiну й Росiю. Пiд впливом робiт цього майстра технiка маркетрi ввiйшла у творчiсть украiнських майстрiв.

З середини XVIII ст. в технiцi маркетрi оздоблюють меблi, декор стiн, дверей. Високого художнього рiвня досягаi набiрний художнiй паркет. Малюнок для нього створювали архiтектори на основi геометричних, а потiм i рослинних мотивiв, тобто планувався цiльний "килимовий" твiр. Малюнок iз дощечок товщиною вiд 5 до 15 мм набирали й наклеювали риб'ячим клеiм па щит iз соснових дощок, а пiзнiше закрiплювали на пiдлозi. Меблi, оздобленi маркетрi, замовлялись переважно багатими людьми.

Вiдроджуiться маркетрi тiльки у повоiнний перiод, зокрема з 60-х рокiв, у тому числi в Украiнi. Вивчаючи роботи майстрiв минулого столiття, переймаючи досвiд сучасних художникiв i зберiгаючи водночас нацiональнiВа традицii, маркетрi починають займатися все бiльше майстрiв-художникiв. Удосконалювалась технологiя набору та його наклеювання, оздоблення. Ще ранiше майстри наклеювали вирiзанi за малюнком шматочки шпону (кожного зокрема) на основу iз заздалегiдь перенесеним малюнком. У б0-х роках почали користуватися клейовою стрiчкою фабричного виготовлення, що спрощувало i прискорювало виконання набору. Меблевi пiдприiмства перейшли на нову технологiю тАФ склеювання у гарячих гiдравлiчних пресах, що полiпшило якiсть i швидкiсть цього процесу.

У другiй половинi 50-х рокiв львiвськiВаВа художникиВаВа Микола Смирнов та РЖван Юклiiвських виконуютьВаВа уВаВа технiцiВаВа маркетрi складнi тематичнi зображення. Посиль Цимбал почав виготовляти у цiй технiцi оригiнальнi браслети, кулони, брошi, пояси, намиста та iншi прикраси для жiнок.

Успiшно розвивали маркетрi майстри-художники М. Курилич, А. Карпенко, А. Пономарчук та iн. У спецiальних навчальних закладах ввели у програму навчання технiки маркетрi. Органiзовано виготовлялися сувенiрно-подарунковi вироби на деяких меблевих фабриках i комбiнатах. Маркетрi застосовували для оздоблення меблiв, iнтер'iрiв (дверi, пiдлоги, стелi, панелi, стенди), побутових предметiв, для виготовлення брошок, кулонiв, намиста тощо. У цiй технiцi виконували орнаментальнi композицii, емблеми, написи, зображення тварин, птахiв, натюрморти, а також самостiйнi декоративнi твори: пейзаж, портрет, складнi сюжетно-тематичнi композицii.

Переваги маркетрi. Порiвняно з iншими видами художньоi обробки дерева маркетрi маi пеннi переваги. По-перше, це порiвняно легке освоiння технiчних прийомiв виконання. По-друге, технiка недорога тАФ для неi використовуються переважно вiдходи шпону, в яких iнколи знаходиться найцiкавiший матерiал для маркетрi: завихрення волокон (завилькуватiсть), так званi синяви, сучкуватiсть. Важливо також, що виконання наборiв маркетрi не вимагаi складного обладнання робочого мiсця та великоi кiлькостi iнструментiв.

Технiка маркетрi даi змогу виконуватиВаВа композицiiВа будь-якоi складностi тАФ вiд простих зображень в орнаментi до складних композицiй. Суттiва особливiсть маркетрi полягаi в тому, що така мозаiка даi гладку й рiвну поверхню й, очевидно, ii можна застосовувати у тих випадках, коли рiзьблення неможливе або не бажане. Маркетрi довго i добре зберiгаiться, особливо, якщо застосовувати стiйкi до атмосферних впливiв лаки; паркетний, полiефiрний тощо. Опорядження можна оновити, вiдшлiфувавши оздоблювану поверхню i знявши з неi шар лаку або мастики (полiефiрний лак вiдшаровуiться дуже розiгрiтою праскою).

Вместе с этим смотрят:

9 сочинений для 9 класса /english/

A Farewell to Arms

A history of the english language

About England

Accommodation in St.Petersburg