Акредитивна форма розрахункiв

Вступ.

Форми безготiвкових розрахункiв розрiзняються мiж собою видом застовуваних розрахуноквих документiв та порядком iх обiгу.

На сьогоднiшнiй день безготiвковi розрахунки мiж господарюючими органами можуть здiйснюватися в таких формах: платiжнi доручення, платiжнi вимоги-доручення, чеки, акредитиви, векселя.

Способи платежiв визначаються порядком та умовами виконання госпорганами своiх грошових зобовтАЩязань один перед одним.

При кожнiй формi розрахункiв можуть застосовуватися рiзнi способи платежiв, що даi можливiсть пiдприiмствам виконувати своi грошовi зобовтАЩязання на бiльш вигiдних для себе умовах.

Основними видами мiжнародних банкiвських розрахуноквих операцiй i акредитиви та iнкасо. Найпоширенiшою формою розрахункiв в ринковiй економiцi i акредитиви, що переважно застосовюiться в iногороднiх та мiжнародних розрахунках за товари та послуги, коли постачальник хоче забезпечити собi гарантiю оплати.

З огляду на необхiднiсть розвитку мiжнародноi торгiвлi в Украiнi, та як попередня умова започаткування цього процесу, вихiд на свiтовий ринок резидентiв, застосування загальноприйнятих в мiжнароднiй практицi форм безготiвкових розрахункiв набувають як нiколи великоi важливостi та значущостi.

У звтАЭязку з цим i обумовлено вибiр визначеноi теми та ii розгляд у запропонованiй Вам науково-дослiднiй роботi.

Перш за все, метою виконня роботи був розгляд акредитиву як форми безготiвкових мiжнародних розрахункiв, що проводиться у роботi через ознайомлення з його теоретичною сутнiстю та економiчним пiдгрунтям використання.

Окрiм того, виконавцi намагалися здiйснити посильну спробу аналiзу практичного впровадження акредитивноi форми розрахункiв в мiжнародних безготiвкових операцiях.

В заключнiй частинi роботи запропоновано певнi оцiнки пiсля детального ознайомлення з акредитивом, його безпосереднiм впливом на фiнансово-господарську дiяльнiсть субтАЭiктiв мiкро- та макроекономiки.

Акредитивна форма розрахункiв за експортноiмпортними операцiями.

1.1.Мiжнароднi розрахунки без помилок i затримок.

Вiтчизнянi комерцiйнi банки, прилучаючись до мiжнародного спiвробiтництва, опановують рiзнi форми розрахункiв, прийнятих у свiтовiй банкiвськiй практицi. Все бiльше уповноважених банкiв Украiни (на сьогоднi тАУ близько вiсiмдесяти) самостiйно встановлюють кореспондентськi вiдносини з iноземними. РЖ все ж сфера зовнiшньоекономiчноi дiяльностi наших банкiв поки що одна з найменш розвинутих. Украiнське законодавство, яке регулюi дiяльнiсть комерцiйних банкiв Украiни щодо виконання операцiй, пов'язаних iз мiжнародними розрахунками, мiстить нормативнi акти, що у рядi випадкiв обмежують можливостi здiйснення таких операцiй. З iншого боку, у вiтчизнянiй банкiвськiй практицi ще досить погано освоiнi основнi мiжнародноправовi положення, якi регулюють окремi форми мiжнародних розрахункiв i значною мiрою визначають характер мiжбанкiвських взаiмовiдносин.

На жаль, через брак практичного досвiду у цiй галузi як перед банками, так i iхнiми клiiнтами постаi ряд серйозних проблем, що призводить до рiзного роду помилок i затримок у розрахунках. Ситуацiя ускладнюiться ще й тим, що украiнськi банки мають недостатню внутрiшню iнструктивнометодологiчну базу. РЖноземним пiдприiмцям часто Важко визначити фiнансове становище, надiйнiсть та технiчнi можливостi свого украiнського партнера. Але, використовуючи рiзноманiтнi форми акредитивiв, експортери та iмпортери можуть звести до мiнiмуму труднощi та проблеми, якi виникають у мiжнароднiй торгiвлi, а саме:

Експортер маi змогу, використовуючи акредитивну форму розрахункiв, звести до незначних ризики, спричиненi його поганою обiзнанiстю з вимогами, стандартами нового освоюваного ринку збуту, полiтичною та економiчною стабiльнiстю в краiнi iмпортера; незнанням мiсцевих законiв щодо розрахункiв в iноземнiй валютi, специфiки перевезення, страхування товару, оформлення документацii на його ввезення та вiдправку.

РЖмпортер, у свою чергу, скориставшись акредитивною формою розрахункiв, може звести до мiнiмуму ризики, пов'язанi iз закупiвлею товару у незнайомих краiнах; незнанням особливостей валютного законодавства краiниекспортера (зокрема, стосовно можливостi ввезення товару); невпевненiстю у добропорядностi експортера.

Систематизувавши рiзноманiтнi ризики, якi виникають у експортерiв та iмпортерiв у процесi зовнiшньоекономiчноi дiяльностi, вважаiмо, варто наголосити на тих передумовах, що впливають не вибiр контрагентами тiii чи iншоi форми розрахункiв. Це:

Фiнансова надiйнiсть експортера/iмпортера.

Взаiмовiдносини: продавецьпокупець (агент iз продажу, дочiрнi пiдприiмство, перша угода).

Полiтична та економiчна стабiльнiсть краiниiмпортера.

Вид товарiв.

Особливостi даноi галузi.

Сума угоди.

Отже, саме акредитивну форму розрахункiв можна порекомендувати у випадках, коли мiж експортером та iмпортером укладаються:

а)перша угода;

б)угоди на великi суми;

в)угоди, пов'язанi з кредитами на тривалi строки;

г)угоди з iмпортерами iз краiн, якi перебувають у важкому економiчному становищi, вiдомих низькою культурою оплати та нестабiльнiстю полiтикоекономiчноi ситуацii;

д)угоди з резидентами й краiн, якi потребують оформлення платежiв виключно через акредитиви.

1.2. Види акредитивiв, якi використовуються у мiжнароднiй торгiвлi.

Таким чином, усвiдомивши необхiднiсть розвитку та подальшого вдосконалення акредитивноi форми розрахункiв, проаналiзуiмо рiзноманiтнi види акредитивiв (Таблиця 1.1.), якi використовуються у мiжнароднiй торгiвлi.

При здiйсненнi розрахункових операцiй у формi документарного акредитива банки та iхнi клiiнти повиннi керуватися "Унiфiкованими правилами та звичаями для документарних акредитивiв", розробленими та затвердженими Мiжнародною торговою палатою в редакцii вiд 1993 року, публiкацiя МТП № 500 (надалi тАУ "Унiфiкованi правила", або "правила"), та чинним законодавством краiни, яке регулюi зовнiшньоекономiчну дiяльнiсть суб'iктiв господарськоi дiяльностi.

В "Унiфiкованих правилах" визначено:

тАв види акредитивiв;

тАв спосiб та порядок iх виконання i передачi;

тАв зобов'язання та вiдповiдальнiсть банкiв;

тАв умови, яким повиннi вiдповiдати наданi за акредитивом документи.

Крiм того, в цьому документi подаються тлумачення рiзних термiнiв, вирiшуються iншi питання, якi виникають у практицi акредитивних розрахункiв. "Унiфiкованi правила" i складовою частиною кожного документарного акредитива, на що вказуi примiтка, яка обов'язково повинна мiститися в акредитивi.

Визначення акредитива.

Акредитив, який використовуiться у розрахунках за зовнiшньоторговельними угодами, незалежно вiд того, який вiн ("документарний акредитив", "акредитив", "акредитивний лист" тощо) тАУ це одностороннi умовне грошове зобов'язання банкуемiтента, видане ним за дорученням клiiнтанаказодавця акредитива (iмпортера) на користь його

Таблиця 1.1. Види акредитивiв та iх класифiкацiя.

контрагента за контрактом бенефiцiара (експортера). За цим грошовим зобов'язанням банк, який вiдкрив акредитив (банкемiтент), повинен здiйснити

бенефiцiару платiж (негайно або з вiдстрочкою) чи акцептувати тратти бенефiцiара та сплатити iх в строк. Або вiн може уповноважити iнший банк здiйснити такi платежi, акцепт або негоцiацiю тратт бенефiцiара за умови надання ним документiв, передбачених в акредитивi, також якщо виконанi iншi умови акредитива.

1.3. Види акредитивiв та iх класифiкацiя.

1. За способом використання акредитиви подiляються на документарнi (товарнi) та грошовi (циркулярнi):

а) документарнi (товарнi) використовуються для розрахункiв за товари та послуги при наданнi обумовлених в акредитивi документiв;

б) грошовi (циркулярнi) тАУ це такi акредитиви, виплата за якими не обумовлена наданням документiв.

2. За формою акредитиви подiляються на документарнi акредитиви та акредитивнi листи.

У бiльшостi краiн термiни "документарний акредитив " та "комерцiйний акредитивний лист "тАУ синонiми. Але, наприклад, у Сполучених Штатах Америки, Великобританii та Китаi, а також у закордонних вiддiленнях найбiльших банкiв Англii та США технологiчнi процеси та можливостi акредитивних листiв суттiво вiдрiзняються вiд запропонованих документарними акредитивами. Розрахунки у формi акредитивних комерцiйних листiв повиннi бути погодженi сторонами у контрактi купiвлiпродажу.

Особливiсть акредитивних комерцiйних листiв у тому, що вони направляються не банку в краiнi продавця, а безпосередньо бенефiцiару. При цьому банк у краiнi продавця може використовуватися лише як промiжна iнстанцiя. Бенефiцiар пiсля вiдправлення товару та отримання усiх необхiдних, передбачених у акредитивному листi, документiв може або передати iх банку, вибраному на свiй розсуд, або направити для сплати безпосередньо банку, який виписав акредитивний лист.

Суб'iктам господарськоi дiяльностi Украiни можна порекомендувати погоджуватися на розрахунки за акредитивними листами лише за умови, якщо акредитивнi листи виписуватимуться банкамикореспондентами Нацiонального банку Украiни та iншими першокласними iноземними банками, платоспроможнiсть яких не викликаi сумнiву, а також з урахуванням того, що така форма розрахункiв здiйснюватиметься обома сторонами на принципах взаiмностi. В iншому акредитивнi листи вiдповiдають документарним акредитивам. Вони можуть бути, як i акредитиви, вiдкличними або безвiдкличними, пiдтвердженими, трансферабельними, передбачати право частковоi виплати вказаноi в акредитивному листi суми. Пiдтвердження акредитивного листа" може бути здiйснене тiльки банком, який виписав цей лист, тобто пiдтвердження не маi того змiсту, який воно може мати при пiдтвердженнi документарного акредитива банком краiниекспортера або якимось iншим банком.

3. За способом повiдомлення бенефiцiара про вiдкриття акредитива на його користь акредитиви подiляються на:

а) прямо авiзованi та авiзованi через авiзуючий банк;

б) попередньо авiзованi.

Прямо авiзованi акредитиви банкемiтент* направляi безпосередньо бенефiцiару без втручання iншого банку. Бенефiцiар у свою чергу повинен звертатися з вимогами до закордонного банку, що його обслуговуi. Ця форма авiзування маi ряд недолiкiв, характерних при розрахунках. Перш за все бенефiцiар не маi необхiдних умов для контролю справжностi акредитива, бiльше того, це ускладнюi процес з'ясування платоспроможностi банкуемiтента.

Акредитиви, якi направляються безпосередньо бенефiцiару, тобто без втручання iншого банку, використовуються пiдробниками документацii навiть щодо банкiв, якi i досить надiйними та мають досконалу технiчну базу. Експортер, котрий бажаi захистити себе вiд подiбноi практики, повинен вимагати авiзований акредитив або пiдтверджений банком у його власнiй краiнi.

Авiзований акредитив тАУ це акредитив, за яким банкемiтент звертаiться з дорученням до iншого банку (авiзуючого), щоб сповiстити бенефiцiара про вiдкриття акредитива без будьякого зобов'язання з боку авiзуючого банку.

Акредитив iз попереднiм авiзо тАУ це акредитив, за яким банкемiтент звертаiться з дорученням до iншого банку (авiзуючого), щоб попередньо сповiстити бенефiцiара про вiдкриття акредитива без будьякого зобов'язання як iз боку авiзуючого банку, так i з боку банкуемiтента.

4. За ступенем гарантованостi оплати сум, якi мають бути сплаченi експортеру, акредитиви подiляються на вiдкличнi та безвiдкличнi.

Вiдкличний акредитив тАУ це акредитив, який може бути в будьякий час змiненим або вiдкликаним (анульованим) банкомемiтентом за дорученням iмпортера, що доручив банкуемiтенту вiдкрити цей акредитив, без обов'язкового повiдомлення бенефiцiара.

Оскiльки вiдкличний акредитив не створюi додаткових зобов'язань iмпортера в частинi оплати куплених ним товарiв, експортери не вважають його достатньою гарантiiю i у зовнiшньоторговельних розрахунках вiн використовуiться досить рiдко. У випадку, коли iмпортер та експортер усе ж таки дiйдуть згоди щодо використання у мiжнародних розрахунках вiдкличного акредитива, останнiй може бути використаний як iнструмент, який завдяки своiй простотi, точностi та невеликiй вартостi порiвняно з безвiдкличним акредитивом забезпечить:

тАв платiж у встановленi термiни, роблячи зручнiшим управлiння грошовими ресурсами продавця;

тАв контролювання банком розпоряд жень продавця, що стосуються документiв про вiдправку товару.

Юридичне зобов'язання банкуемiтента, який вiдкрив безвiдкличний акредитив, не може переглядатися у межах встановленого термiну дii без згоди всiх заiнтересованих сторiн (покупця, його банку та продавця). Встановлюiться юридичний зв'язок, з одного боку, мiж покупцем та банком, а з iншого тАУ мiж банком та експортером. Однак слiд зазначити, що у цiй конструкцii вiдсутнiй прямий зв'язок мiж покупцем та продавцем. Справдi, лише торговельний контракт пов'язуi iх та накладаi зобов'язання на експортера за поставку товару, а на iмпортера тАУ за оплату цього товару.

5. За наявнiстю або вiдсутнiстю пiдтвердження за акредитивом з боку авiзуючого або iншого банку акредитиви подiляються на пiдтвердженi та непiдтвердженi.

Безвiдкличний акредитив може бути авiзований бенефiцiару через iнший банк без будьякоi вiдповiдальностi з боку авiзуючого банку. Разом з тим безвiдкличний акредитив за дорученням банкуемiтента може бути пiдтверджений iншим банком (безвiдкличний пiдтверджений акредитив). Банк, який пiдтвердив акредитив, зобов'язаний перед бенефiцiаром своiчасно здiйснити обумовленi акредитивом платежi. Тому пiдтвердженим може бути тiльки безвiдкличний акредитив.

Таким чином, пiдтверджений безвiдкличний акредитив тАУ це акредитив, за яким банкемiтент звертаiться з проханням до iншого банку (досить часто тАУ до авiзуючого банку) взяти безпосередню участь в операцii шляхом надання свого власного зобов'язання до безвiдкличного зобов'язання банкуемiтента. Мiж продавцем та пiдтверджуючим банком встановлюiться новий юридичний зв'язок, який даi змогу експортеру скористатися двома банкiвськими зобов'язаннями, якi доповнюють одне одного. Пiдтверджуючий банк зв'язаний iз банкомемiтентом. Останнiй повинен здiйснити рамбурс на банк, який робить пiдтвердження, якщо той здiйснив платiж. Безвiдкличний пiдтверджений акредитив даi експортеру ту перевагу, що перед ним вiдповiдаi не тiльки банкемiтент, але й банк, який пiдтвердив акредитив. Останнiй бере на себе тi ж зобов'язання, що й банкемiтент. Якщо акредитив пiдтверджено iншим банком, експортер отримуi додатковi гарантii вiд деяких ризикiв, якi не можуть бути забезпеченi банкомемiтентом (наприклад, ризикiв, пов'язаних iз забороною в краiнi iмпортера виплати iноземноi валюти за торговельним зобов'язанням).

Банки, якi пiдтверджують акредитиви, як правило, страхують себе вiд зазначених ризикiв, вимагаючи при пiдтвердженнi вiд банкуемiтента негайного перерахування коштiв у рахунок покриття прийдешнiх платежiв за акредитивом, а це призводить до заморожування коштiв iмпортера на перiод вiд вiдкриття акредитива до виплати коштiв за ним. Враховуючи це, украiнським iмпортерам доцiльно уникати пiдтверджених акредитивiв. За нормальних умов торгiвлi пiдтвердження акредитивiв вимагаiться експортером лише у тому випадку, коли вiн не дуже довiряi банкуемiтенту.

Англiйськi банки та банки деяких iнших держав практикують вiдкриття у себе безвiдкличних акредитивiв з одночасним iх пiдтвердженням. При цьому маiться на увазi, що експортер у даному випадку отримуi додатковi гарантii, однак таке пiдтвердження не маi нiчого спiльного з "Унiфiкованими правилами" та практикою бiльшостi краiн. Вiдповiдно до "Унiфiкованих правил" безвiдкличний акредитив, пiдтверджений банкомемiтентом, може розглядатися просто як безвiдкличний акредитив. Тому якщо украiнський експортер хоче отримати додатковi гарантii за акредитивом, вiн повинен вказати в контрактi, яким банком (своii або третьоi сторони) цей акредитив повинен бути пiдтверджений.

Якщо уповноважений банк не i кореспондентомВа банкуемiтента,Ва в платiжних умовах контракту доцiльно вказувати рамбурсуючий банк, який розташований у краiнi валюти платежу та i кореспондентом цього уповноваженого банку. При використаннi рамбурсних iнструкцiй акредитив повинен мiстити iнформацiю про те, що рамбурс здiйснюiться згiдно з "Унiфiкованими правилами" для "BanktoBank" рамбурсiв за документарними акредитивами, розробленими та затвердженими Мiжнародною торговою палатою, (публiкацiя МТП № 525).

У деяких випадках украiнськi банки можуть пiдтверджувати акредитиви банкiвкореспондентiв, якi мають стабiльне фiнансове становище та з якими вже i позитивний досвiд спiвпрацi у рiзних галузях банкiвськоi дiяльностi. Такi акредитиви можуть пiдтверджуватися у межах лiмiтiв та правил, встановлених банком. При цьому пiд правилами пiдтвердження акредитивiв маiться на увазi дотримання таких умов:

при акредитивах на експорт як виконуючий банк необхiдно вказувати уповноважений украiнський банк;

рамбурснi iнструкцii повиннi передбачати якнайшвидше надання уповноваженому банку Покриття. Тобто банкемiтент при вiдкриттi акредитива мусить надати право дебетувати свiй рахунок в украiнському банку, якщо такий i, або право рамбурса на один iз банкiвкореспондентiв (з яким украiнський банк маi позитивний досвiд спiвробiтництва), або повинен перерахувати попередньо валютне покриття;

при акредитивах на iмпорт (для оперативнiшого виконання акредитивноi операцii) украiнським банкам, при отриманнi пiдтвердження за конкретним акредитивом вiд зарубiжного банкукореспондента, необхiдно керуватися законодавством конкретноi краiни, яке регулюi здiйснення експортноiмпортних операцiй.

Так, згiдно з практикою роботи ряду iноземних банкiв (зокрема швейцарських та англiйських) до надання iхнього пiдтвердження необхiдно не тiльки депонувати кошти за акредитивом у пiдтверджуючому iноземному банку, але й пiдписати заставну угоду. Лiберальнiшим стосовно цього i валютне законодавство Нiмеччини. При взаiмодii з найнадiйнiшими украiнськими банками такi авторитетнi нiмецькi банки, як Дойчебанк, Комерцбанк у рядi випадкiв надають своi пiдтвердження за вiдкритими украiнськими банками акредитивами навiть без грошового покриття, що свiдчить про досить тiсне спiвробiтництво украiнських та нiмецьких банкiв у цьому напрямi. Непiдтверджений акредитив тАУ це акредитив, який не мiстить зазначеного вище зобов'язання. У цьому випадку авiзуючий банк обмежуiться тiльки авiзуванням експортера щодо вiдкриття акредитива та платить лише у тому випадку, коли банкемiтент (банк iмпортера) перерахуi йому вiдповiдну суму.

6. За валютою платежу акредитиви подiляються на такi, що сплачуються:

тАв у нацiональнiй валютi бенефiцiара,

тАв у нацiональнiй валютi iмпортера,

тАв у третiй валютi.

Якщо за акредитивом платiж передбачено у iншiй валютi, нiж валюта, в якiй вiдкрито акредитив, у його умовах повинен чiтко зазначитися курс перерахунку з валюти акредитива у валюту платежу, який необхiдно використовувати при здiйсненнi виплат з акредитива.

7. За характером платежу у зв'язку з можливiстю (неможливiстю) здiйснювати частковi поставки продукцii акредитиви подiляються на подiльнi та неподiльнi.

Подiльним акредитивом передбачаiться виплата експортеру вiдповiдно до контракту сум пiсля кожноi частковоi поставки.

Неподiльним акредитивом передбачаiться, що уся сума, яка належить експортеру, буде сплачена пiсля завершення поставок або пiсля останньоi частковоi поставки. Такий акредитив використовуiться зазвичай при постачаннi окремими партiями обладнання, технологiчно тiсно пов'язаного, тобто коли непоставка однiii або кiлькох партiй, робить неможливим використання обладнання, яке надiйшло ранiше. Неподiльний акредитив, таким чином, захищаi iнтереси покупця (iмпортера).

8. За мiсцем та суб'iктом виконання акредитиви подiляються на такi, що:

а) виконуються банкомемiтентом у краiнi iмпортера,

б) виконуються авiзуючим або пiдтверджуючим банком, який знаходиться у краiнi бенефiцiара (експортера),

в) виконуються за участю третього банку.

У тих випадках, коли виконуючим банком i банкемiтент, строк дii акредитива закiнчуiться у краiнi банкуемiтента, i акредитив сплачуiться тiльки пiсля отримання та перевiрки документiв, необхiдних для розкриття акредитива.

У випадку, коли виконуючим банком i авiзуючий банк, можливi декiлька видiв оплати документiв залежно вiд того, який спосiб оплати зазначено в умовах контракту.

9. Залежно вiд виду зовнiшньоекономiчноi дiяльностi суб'iктiв господарськоi дiяльностi (експорту чи iмпорту товарiв та послуг) акредитиви подiляються на акредитиви на iмпорт та акредитиви на експорт:

а) акредитиви на iмпорт тАУ використовуються для розрахункiв за iмпортованi iноземними фiрмами товари та наданi послуги i вiдкриваються украiнськими банками за дорученням украiнських фiрмiмпортерiв.

б) акредитиви на експорт тАУ використовуються для розрахункiв за експортованi iнофiрмами товари та наданi послуги i вiдкриваються iноземними банками за дорученням iноземних фiрмiмпортерiв.

У розрахунках за украiнський експорт акредитиви вiдкриваються, як правило, iноземними банками з авiзуванням iх через украiнськi банки. Найвигiднiшим у цьому випадку i призначення виконуючим банком уповноваженого украiнського банку.

При розрахунках за iмпорт доцiльно використовувати акредитиви, якими передбачено платiж в украiнському банкуемiтентi проти документiв, що надходять вiд iноземного експортера. Це даi змогу запобiгти можливому заморожуванню валютних коштiв суб'iктiв господарськоi дiяльностi Украiни та банкiв на рахунках в iноземних банках для наступних платежiв за акредитивами.

Одним iз видiв iмпортних акредитивiв i транзитнi акредитиви. Вони можуть авiзуватися, пiдтверджуватися та виконуватися уповноваженими банками за дорученням iноземних банкiвкореспондентiв, якi вiдкривають цi акредитиви в iнших краiнах. Як правило, транзитнi акредитиви авiзуються за рахунок iноземного банкуемiтента, який також сплачуi комiсiйнi та iншi витрати авiзуючого банку. Пiдтвердження та виконання транзитних акредитивiв доцiльно здiйснювати тiльки в особливих випадках, наприклад, за умови надання уповноваженому Украiнському банку з боку банкуемiтета попереднього валютного покриття.

10. За способом виконання акредитиви подiляються на акредитиви, якi виконуються:

а) шляхом платежу за пред'явленням;

б) шляхом акцепту;

в) шляхом платежу з вiдстрочкою;

г) шляхом негоцiацii.

Платiж за пред'явленням здiйснюiться, як правило, авiзуючим або пiдтверджуючим банком у краiнi експортера при наданнi вiдповiдних фiнансових та комерцiйних документiв. Такий спосiб виконання акредитива даi змогу експортеру отримати платiж одразу пiсля надання вiдповiдних документiв до банкуплатника.

Акредитиви, якi виконуються шляхом акцепту.

При акцептуваннi акредитива надаiться також вексель. Незалежно вiд того, на кого виставлено вексель, банкемiтент, а за необхiдностi тАУ пiдтверджуючий банк зобов'язуються акцептувати та здiйснити платiж у зазначений строк.

Перший варiант, найсприятливiший для експортера: авiзуючий або пiдтверджуючий банк пiсля пред'явлення необхiдних документiв у його "касах" акцептуi тратту.

Другий варiант: акцепт банкомемiтентом, який акцептуi тратту пiсля отримання документiв та визнання iх вiдповiдно до умов акредитива.

Третiй варiант, найменш сприятливий для експортера: акцепт наказодавцем.

Акредитиви, якi виконуються шляхом платежу з вiдстрочкою.

Вибiр мiж вiдстроченим платежем та акцептом обумовлюiться головним чином звичаями та законодавством краiниекспортера. Наказодавець може уникнути оплати мита та митних зборiв на цiннi папери ряду краiн, якщо вибрав вiдстрочений платiж замiсть акцепту. При цьому способi виконання платежу банкемiтент та пiдтверджуючий банк (якщо акредитив пiдтверджений) зобов'язуються здiйснити платiж у визначений термiн.

Акредитиви, якi виконуються шляхом негоцiацii.

За такоi форми виконання акредитива (використовуiться у США, Китаi та англомовних краiнах) банкемiтент зобов'язуiться платити експортеру за пред'явленням або шляхом акцепту, але передбачаiться також можливiсть негоцiацii. Як правило, банкемiтент вiдправляi листа безпосередньо на адресу бенефiцiара, де передбачаiться:

термiн дii для негоцiацii у краiнi бенефiцiара;

уточнення про добропоряднiсть ("bona fide"), за яким банкемiтент зобов'язуiться платити пред'явнику акре дитива з доданими до нього оформленими належним чином документами.

На практицi банкемiтент для передачi акредитива бенефiцiару досить часто використовуi послуги банкукореспондента, якому вiдводиться допомiжна роль при пересиланнi акредитива та засвiдченнi пiдписiв, зазначених в акредитивi, i який не отримуi повноваження на здiйснення платежiв. При виконаннi акредитива бенефiцiару не обов'язково звертатися до банку, який передав цей акредитив, за винятком випадку, коли банкемiтент обмежив негоцiацiю визначеним банком (за акредитивом

"restricted").

11. Залежно вiд наявностi депонованих грошових коштiв у пiдтверджуючому банку акредитиви подiляються на покритi та непокритi.

Покритими вважаються такi акредитиви, при вiдкриттi яких банкемiтент попередньо надаi у розпорядження виконуючого банку валютнi кошти (покриття) у сумi акредитива на строк дii зобов'язань банкуемiтента з умовою можливостi iх використання для виплат за акредитивом.

Валютне покриття може надаватися шляхом:

тАв кредитування на суму акредитива кореспондентського рахунка виконуючого банку у банкуемiтентi або iншому банку;

тАв надання виконуючому банку права на списання всiii суми акредитива з кореспондентського рахунка, вiдкритого у нього банкомемiтентом у момент отримання акредитива до виконання;

тАв вiдкриття банкомемiтентом у виконуючому банку депозитiв покриття або страхових депозитiв.

Непокритими вважаються такi акредитиви, при виставленнi яких банк не депонуi кошти клiiнта на окремому рахунку i вiдповiдно не надаi попередньо у розпорядження виконуючого банку валютнi кошти (покриття).

12. Залежно вiд наявностi других бенефiцiарiв акредитиви подiляються на переказнi (трансферабельнi) та непереказнi.

У статтi 48 "Унiфiкованих правил" даiться таке тлумачення переказного акредитива:

"А. Переказним (трансферабельним) i акредитив, за яким бенефiцiар (перший бенефiцiар) маi право уповноважити банк, що здiйснюi платiж, платiж з вiдстрочкою платежу, акцепт чи негоцiацiю, або будьякий банк, уповноважений негоцiювати переказуючий банк, нате, щоб акредитивом могли користуватися повнiстю або частково одна чи декiлька iнших осiб (другi бенефiцiари).

Таким чином, переказний (трансферабельний) акредитив надаi бенефiцiару право давати розпорядження банку, який здiйснюi оплату, акцепт або купiвлю тратт (документiв), передати акредитив повнiстю або частинами одному або кiльком третiм особам (другим бенефiцiарам). Другi бенефiцiари не мають права подальшого переказу трансферабельного акредитива. Права за акредитивом передаються для того, щоб постачальник мiг профiнансувати субпостачальника (субпостачальникiв) за рахунок коштiв за акредитивом. Частини трансферабельного акредитива можуть бути переказанi окремо, якщо частковi вiдвантаження не забороненi умовами акредитива. Трансферабельний акредитив частiше використовуiться у межах однiii краiни. Право на переказ акредитива в iншу краiну повинно вказуватися в його умовах. Украiнський iмпортер може вiдмовитися вiд такоi вказiвки на тiй пiдставi, що вiн не знаi субпостачальникiв i перед ним вiдповiдаi за умовами контракту тiльки безпосередньо постачальник.

У свою чергу акредитив, який не може бути використаний другим (и) бенефiцiаром (бенефiцiарами) i непереказним акредитивом.

13. Спецiальнi форми акредитивiв.

А. Компенсацiйнi акредитиви. Компенсацiйний акредитив маi багато схожого з трансферабельним, але iснують також i суттiвi вiдмiнностi. При трансферабельному акредитивi виставляiться лише один акредитив, який потiм переказуiться першим бенефiцiаром (посередником) другому бенефiцiару. При компенсацiйному акредитивi використовуються два акредитиви. Перший акредитив (основний ак редитив) за дорученням iноземного покупця виставляiться банком покупця, де посередник виступаi у ролi бенефiцiара. Другий акредитив за дорученням посередника виставляiться банком посередника, де справжнiй постачальник товарiв виступаi у ролi бенефiцiара.

Компенсацiйнi акредитиви не вiдображенi в "Унiфiкованих правилах". Слiд зазначити, що посередник та його банк будуть домагатися виконання постачальником умов другого акредитива таким чином, щоб посередник, у свою чергу, мав можливiсть виконати належним чином умови першого (основного) акредитива. При компенсацiйному акредитивi посередник звертаiться з дорученням до свого банку про прийняття основного акредитива як "забезпечення" для другого акредитива. Тому банкемiтент для виставлення другого акредитива прагне впевнитися, що платiж за основним акредитивом буде здiйснено належним чином. Отже, найоптимальнiшим i такий варiант, коли основний акредитив i пiдтвердженим безвiдкдичним акредитивом.

Умови основного акредитива можуть бути схожими з умовами другого акредитива, за винятком того, що:

а) цiна за одиницю та за весь товар за основним акредитивом повинна бути нижчою, нiж за другим акредитивом;

б) дата вiдправки товарiв за основним акредитивом повинна передувати датi вiдправки за другим акредитивом;

в) дата закiнчення строку платежу за основним акредитивом повинна бути ранiшою, нiж за другим акредитивом.

Якщо основний акредитив вiдкрито в однiй валютi, а другий акредитив тАУ в iншiй, необхiдно, щоб банкемiтент другого акредитива своiчасно сповiстив украiнського посередника про тенденцiю змiни курсу валюти основного акредитива вiдносно валюти другого акредитива. Це потрiбно для того, аби украiнський посередник мав можливiсть вжити заходiв в умовах несприятливоi змiни бiржового курсу.

Б. Зустрiчнi акредитиви.

Зустрiчнi акредитиви схожi з компенсацiйними (back to back) за винятком того, що при зустрiчному акредитивi банкемiтент для другого акредитива не приймаi перший (основний) акредитив як "забезпечення". Замiсть цього банк отримуi iнструкцii дебетувати рахунок експортера (посередника) за всiма платежами, якi здiйснюються за другим акредитивом. Перший (основний) акредитив використовуiться як потенцiйне джерело надходження грошових коштiв на рахунок експортера (посередника).

В. Резервнi акредитиви ("стендбай ").

Резервнi акредитиви, або акредитиви "стендбай" (stand by letter of credit), якi iнколи ще називають чистими, i спецiальними видами акредитивiв i за своiю суттю бiльше тяжiють до банкiвськоi гарантii. Практика використання таких акредитивiв зародилася у США, оскiльки банки цiii краiни вiдповiдно до дiючого законодавства не можуть надавати гарантii у чистому виглядi. На вiдмiну вiд документарних акредитивiв, якi забезпечують перш за все iнтереси експортера, резервний акредитив як iнструмент забезпечення платежiв i значно гнучкiшим та унiверсальнiшим.

Так, резервний акредитив може використовуватися i як документарний акредитив, i для додаткового забезпечення платежiв на користь експортера (скажiмо, при розрахунках у формi iнкасо або банкiвського переказу). Але такий акредитив (як аналог авансовоi гарантii або гарантii виконання) може виступати i як забезпечення повернення ранiше виплаченого iмпортером (замовником) авансу або виплати неустойок та штрафiв на користь iмпортера при неналежному виконаннi експортером контракту. Таким чином, резервний акредитив (як i банкiвську гарантiю), на вiдмiну вiд документарного акредитива, можна вiднести до непрямого забезпечення платежу. Такий акредитив може бути реалiзовано лише у тому випадку, коли наказодавець резервного акредитива не виконаi своi зобов'язання.

Резервнi акредитиви отримали велике поширення у мiжнароднiй практицi (значною мiрою завдяки банкам США). Тому вони також стали предметом унiфiкацii та пiдпорядковуються "Унiфiкованим правилам та звичаям для документарних акредитивiв" (у редакцii 1993 року). РЖз цiii позицii резервнi акредитиви мають певнi переваги порiвняно з банкiвськими гарантiями, якi пiдпорядковуються нацiональному законодавству. Оскiльки резервнi акредитиви належать до категорii незабезпечених кредитiв, бiльшiсть банкiв виставляi 'iх за дорученням тих клiiнтiв, якi мають у них своi рахунки.

Слiд також зазначити, що i фiнансова i комерцiйна моделi акредитива "стендбай":

Фiнансова модель акредитива "стендбай" фактично розглядаiться як мiжнародна гарантiя, в той час як комерцiйний "стендбай" може розглядатися як гарантiя за документарним акредитивом. При характеристицi фiна

Вместе с этим смотрят:

9 сочинений для 9 класса /english/

A Farewell to Arms

A history of the english language

About England

Accommodation in St.Petersburg