Нефi у турецькiй лiтературi дивану та художньо-стилiстичнi особливостi його сакiнаме
Дипломна робота на здобуття ступеня магiстра студентки V курсу Колесник Свiтлани
КИРЗВСЬКИЙ НАЦРЖОНАЛЬНИЙ УНРЖВЕРСИТЕТ РЖМЕНРЖ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА
РЖНСТИТУТ ФРЖЛОЛОГРЖРЗ
КАФЕДРА ТЮРКОЛОГРЖРЗ
Науковий керiвник: д-р фiл. наук проф. Г.РЖ. Халимоненко
КИРЗВ - 2002
Вступ
ОбтАЩiктом дослiдження нашоi роботи став жанр сакiнаме, iнакше,- винноi поезii, популярноi та досить поширеноi у середньовiчнiй лiтературi Сходу. Мотиви вина зустрiчалися iще у творах видатних арабських митцiв Абу Нувваса, Аль Фараздака, Аль-Валiда iбн Акаба та iнших; перських поетiв Фарабi та Рудакi; турецьких, зокрема, Нефi, твiр якого i став предметом нашого дослiдження.
Дослiджуючи сакiнаме Нефi, ми поставили за мету розглянути художньо-стилiстичнi особливостi твору, проаналiзувати лексично-образний склад, структуру твору та його граматичнi особливостi; розглянути твiр у контекстi класичних традицiй вiршування Сходу, зокрема, зупинитись на впливах арабськоi та перськоi лiтератур. У ходi роботи було здiйснено спробу перекладу твору украiнською мовою. Ми намагалися доповнити переклад широким коментарем, долучаючи додаткову iнформацiю з iншомовних енциклопедичних джерел. Крiм того, ми подали бiографiчну довiдку про поета та вiдомостi про його поетичну творчiсть, адже без цього аналiз його твору можна було б вважати неповним.
Матерiалом для проведеного дослiдження був, передусiм, оригiнальний текст сакiнаме Нефi, монграфii вiтчизняних (Г.РЖ. Халимоненко, А.В. Куделiн, Е. Бертельс, РЖ. Фiльштинський, Р. Мусульманкулов) та зарубiжних вчених (Банарли, Девеллiоглу тощо); крiм того, у художньому аналiзi твору ми спирался на збiрники перекладiв вiршiв (Из старой турецкой поэзии, Турецкая ашыкская поэзия); широко використовували словниковi та енциклопедичнi данi (енциклопедичний словник Девеллiоглу, словник Онера Кемаля).
За ступенем розробленостi тема турецькоi лiтератури дивану XVI - XVII столiть не може похвалитися ретельними дослiдженнями як на теренах Украiни, так на територii усього колишнього Радянського Союзу. У 1916 роцi у Москвi була видана ТСрунтовна робота А. Кримського История Турции и ея литературы. Нинi маiмо послiдовний огляд турецькоi лiтератури (до XVI столiття) у двох частинах пiдручника Г.РЖ. Халимоненка, виданих вiдповiдно 2000 та 2001 роках. Мотив вина у схiднiй поезii згадано у фундаментальних працях РЖ. Фiльштинського, Е. Бертелься, проте iхнi роботи стосуються арабськоi та перськоi лiтератур вiдповiдно. Що ж до турецькоi класичноi лiтератури, вiдзначимо Боролiну, Алькаiву, Горбаткiну та iхнi переклади Из старой турецкой поэзии. Е. Бертельс зазначав, що лiтература Близького Сходу XVРЖ - XVIРЖ столiть вивчена дуже слабо1
, до його думки приiднуються Г. Халимоненко та Н Боролiна, яка, зокрема, вказуi на те, що на турецьку лiтературу довгий час не звертали достатньоi уваги через ii наслiдувальний характер та видимий брак оригiнальностi. Адже, як зазначаi Г. Халимоненко, "турецьку поезiю класичноi доби неможливо вивчати поза контекстом арабсько-перськоi поетики"2
.
Одне слово, можна сказати, що в украiнськiй тюркологii тема лiтератури дивану вцiлому та жанру сакiнаме зокрема ще розроблена недостатньо, а звiдси випливаi актуальнiсть запропонованоi проблематики. Ми зробили спробу не лише "заповнити болiсну для украiнських iнтелектуалiв прогалину у iхнiй практичнiй дiяльностi, спрямованiй на утвердження iмiджу вiтчизняноi науки"3
, але й запропонувати украiнському читачевi переклад яскравого зразка турецькоi диванноi поезii. Вважаiмо надзвичайно потрiбною подальшу працю над запропонованою проблемою, адже докладна розробка особливостей турецькоi лiтератури та специфiки ii поетичного мовлення дасть змогу глибше зрозумiти ii суть; крiм того, дати украiнському читачевi повноцiнний та адекватний переклад перлин турецькоi поезii дивану, яка довгий час була позбавлена достатньоi уваги.
Роздiл РЖ. Особистiсть Нефi
Передусiм, слiд зазначити, що вiдомостi про особистiсть Нефi досить обмеженi, творчiсть його ще й досi не вивчена у достатнiй мiрi. У роботi В.С.Гарбузовоi Поэты средневековой Турции мiститься коротенький огляд життя й творчостi письменника,4
у роботi ж Л.Алькаiвоi та Б.Бабаiва Турецкая литература зазначено лише, що поет уславився своiми сатирами, за якi, власне, i був страчений5
. Найдокладнiшу iнформацiю щодо особистостi, життiвого шляху та творчостi поета ми знайшли у енциклопедii турецькоi лiтератури Н.С. Банарли6
.
Нефi - великий поет XVII столiття, пiд його пером вiрш дивану набув величностi, стрункостi та гармонii. Нефi вдалося збагатити поетичну мову того перiоду насиченим музичним звучанням. Вiрш Нефi звучить музикою у вухах читача.
Слова та структури, якi використовуi поет, узятi з поетичноi мови турецько-iранськоi лiтератури, тАЬтюркизованiтАЭ та пiдiгнанi задля стрункостi та гармонii вiрша. Проте довершене речення, побудоване з елементiв турецько-перськоi мови, мало правильну й чiтку структуру згiдно правил суто турецькоi мови:
Etse NefтАЩi nola ger gonluyledaim bezm-i has
Hem kadeh hem bade hem bir suh sakidur gonul
у подiбних рядках, поруч з чистою й правильною мовою того перiоду особливу нашу увагу привертаi особливiсть побудови висловлювання.
Особистiсть поета користувалась значною популярнiстю; вiн був знаний завдяки своiм касидам, сатирам; зокрема, сатири, якi часом мали занадто гострий характер, i стали причиною його загибелi.
Життiвий шлях
Нефi народився у мiстечку Хасанкале (Ерзрум). Немаi можливостi встановити точну дату його народження, вiдомо лише, що поет прийшов у свiт у серединi другоi половини XVII столiття.
Справжнi iм"я Нефi - Омер. Цей факт вказуi на те, що Нефi народився у сiмтАЩi суннiтiв. Справа у тому, що на той час бiльшiсть населення Схiдноi Анатолii, включаючи Ерзрум, належали до шiiтського напрямку, представники якого негативно ставились до iменi Омер. Як зазначаi iсторик Алi у своiму творi "Меджмауль - Бахрейн", батьком Нефi був Мехмед бей, дiдом - Алi паша.7
З сатир, написаних поетом батьковi, зрозумiло, що батько його, Мехмед бей, також був поетом, читав вiршi кримському хановi, з яким близько товаришував, також писав на його честь касиди.
Ми не маiмо достатнiх даних про дитячi та юнацькi роки Нефi. Вiдомо лише, що вiн отримав хорошу освiту, зростав пiд сильним впливом турецько-iранськоi поетичноi традицii. За одним з переказiв, та й, власне, як на те вказують рядки з творiв поета, вiн був близько знайомий з родиною кримського хана, можливо, це знайомство вiдбулося завдяки батьковi поета.
Потiм, скорiше за все, Нефi був вiдправлений Куюджу Мурад пашою з Анатолii до Стамбулу. РД вiдомостi, що Куюджу Мураду пашi поета рекомендував кримський хан Джанибей Гiрей.8
За переказами, Нефi спочатку писав вiрш пiд прiзвиськом Заррi, а вже потiм вiдомий iсторик Алi Гелiболулу вигадав для нього псевдонiм Нефi. Серед вiршiв, якi не увiйшли до поетового дивану, i касида з редифом suhan, що i хвалою (медхii) Алi:
Eyledun mahlas-i Nef'i ile kadrim il'a
Zihn-i pakimde gorub kuvvet-i izan-i suhan
Himmetunle giderek buldi terakki si'rim
Adi her bir gazelim aleme destan-i suhan
у цих рядках, звернених до iсторика, поет висловлюi подяку своiму покровителю та захиснику Алi.
Пiд час правлiння султана Ахмеда РЖ Нефi прибуваi до Стамбула i знаходить захист та притулок у султанському дворi. При дворi до поета ставилися з прихильнiстю, з милостi султана вiн поiхав до Едiрне, де згодом на певний перiод отримав призначення мютевелi.9
У наступни бейтах касиди "Едiрне" поет розповiдаi про свiй приiзд до мiста:
Edirne sehri mi bu ya gulsen-i me'va midir
Anda kasr-i padisahi cennet-i a'la midir
Cuylar mi devr eden tarf-i cemen-zarin yahud
Mai pervaz ile kat'olmis yesil hara midir
Daima boyle muferrih mi bu ca-yi dil-kusa
Her zaman ab u hevasi boyle ruh-efza midir
Yoksa simdi eyleyen ab u hevasin terbiyet
Aftab-i devlet-i sah-i cihan-ara midir
Серед поетичного доробку Нефi зустрiчаiмо касиди не дише на честь султана Ахмеда РЖ, але й на честь його наступника Османа РЖРЖ. Перебуваючи у Стамбулi, Нефi служив дрiбним чиновником i не робив спроб пiднятись по службовiй драбинi.
Незважаючи на це, при дворi до нього ставилися з прихильнiстю, особливо за часiв правлiння Мурада IV. Вiдомо, що султановi подобались сатири поета та його стиль, гострий, по-чоловiчому сильний голос та гармонiйно-витончена поетична мова.
За влучним зауваженням Фуада Кьопрюлю, серед творiв Нефi були й такi, що iх схвалював сам султан Селiм Явуз. Оскiльки султан вряди-годи писав вiршi, вiн розумiвся на поезii i цiлковито мiг схвалювати тi твори. Султан Мурад IV iз задоволенням слухав поезii Нефi, особливо, касиди та сатири, отримуючи вiд них справжнi задоволення.
Отже, спочатку Нефi користувався усiлякими милостями, брав участь у бесiдах з владиками; але, очевидячки, поет, майстер касид на честь великих та поважних персон, отримав вiд степового клiмату надзвичайно складного характера та вкрай гострого язика. Найвпливовiшi державнi мужi того часу не могли врятуватися вiд нищiвноi поетовоi сатири. Гостре перо Нефi перетворювало iхнi помилки на вiршованi рядки сатири, що починали переходити з уст в уста. Серед вельмож, якi потрапили до сатир поета, були Гюрджю Мехмед паша, Кеманкеш Алi паша, Екмекчiзаде Ахмед паша, Бакi паша, навiть Нафиз Ахмед паша та каймакам1
0 Садарету Байрам паша. Нефi робив своi дiло з неабиякою поетичною майстернiстю, проте, разом з тим, творами своiми поет нажив багато ворогiв. Знаходились навiть такi, хто вважав необхiдною страту митця.
У такому несприятливому середовищi, спричиненому власними сатирами, поета й було страчено.
Ми не знаiмо, що саме стало причиною його страти i що ж було останньою краплею. Рiзнi ж джерела подають рiзнi вiдомостi щодо цього. Зокрема:
Одного разу, коли Мурад IV читав книгу Нефi "Сихам-и Каза-i" надворi стемнiло i у палац вдарила блискавка. Султан подумав, що то i поганий знак, покликав до палацу поета i заборонив йому писати сатири. Нефi скорився, але у касидi, написанiй одразу ж потому:
Bu gunden ahdim olsun kimseyi hicv etmeyim illa
Vereydin ger icazet hicv ederdim baht-i nasazi,
не змiг стриматися вiд того, аби не висмiяти володаря, нехай i в дуже вишуканiй манерi, зрозумiлiй лише тому, хто знаiться у вiршах. Про це одразу ж стало вiдомо, i недоброзичливцi поета переповiли подiю наступним чином:
Gokden nazire indi Siham-i Kaza'sina
Nef'i diliyle ugradi Hakk'in belasina
За iншими ж переказами, цей бейт було написано на замовлення i присвячено до смертi поета.
Розповiдають, що владика заборонив Нефi складати сатири, проте поет, незважаючи на це, не втримався аби не висмiяти султанового вiзира Байрама пашу. Почувши про це, султан наказав привести поета. Чесний вiд народження Нефi не вiдмовився вiд скоiного. Падiшах передав поета Байрамовi пашi i той, отримавши дозвiл на страту, наказав задушити його, а тiло викинув у море, позбавивши таким чином батькiвщину навiть могили поета. А вже потому суперники поета i склали наведенi вище рядки.
Проте набагато важливiшою та ближчою до iстини видаiться нам причина страти поета, запропонована професором Ф.Кьопрюлю.1
1
"У старих часописах зустрiчаiться касида Нефi, яка мiстить тяжкий наклеп на Мурада VI. Можливо, насправдi касида не належала перу Нефi, можливо, хтось з його недоброзичливцiв додав цi рядки з наклепом до поетовоi гостроi сатири; проте касиду було представлено падiшаховi, i саме цей факт, очевидно, й став головною причиною страти. Ось що пiдтверджуi цю можливiсть: до того часу Нефi склав значну кiлькiсть сатир на великих вiзирiв, але жодна не стала причиною його страти. Мурад VI, який так любив та цiнував поета, не принiс би його в жертву пихатому вiзировi. Найбiльше покарання, що його мiг би застосувати падишах, - звiльнення зi служби, або ж, у гiршому випадку, заслання (що вiн i робив неодноразово). Отже, робимо висновок, що образа, яка спричинила до страти поета, мала бути нанесена лише особисто падишаховi".
Наведенi нижче бейти подають нам iсторiю поетовоi страти:
Nagehangeldi (bir eksikli) dedi turihin
Ah kim kiydi felek Nef'i gibi ustade
Katline oldi sebeb hicvi hele Nef'i'nin
За цими даними Нефi було страчено 1044 (1634) року. Страту провели пiд безпосереднiм керiвництвом чавушбашi1
2 Бойну Егрi (Кривобокого) Мехмеда Аги. Придворнi кати задушили поета, а тiло його кинули до моря. Таким чином, вiзир Байрам паша здiйснив наказ великого падiшаха.
Поетична творчiсть
Нефi належить до поетiв, яким вдалося увiйти до турецькоi лiтератури завдяки власному сильному слову. Проте слово його не i штучно створеним порожнiм поетичним дзвоном. У поезii Нефi чiтке гранене слово та думка автора перебувають у безперечнiй гармонii зi змiстом твору. РЖще у касидi, написанiй на честь Ахмеда РЖ поет пiдкреслював, наскiльки важливою вiн вважаi мелодику вiрша:
Hem yazar hem tutarim nagme-i klike ahenk
Поет створив цiлу низку творiв, у яких з-пiд його каламу виходять мелодii. Необхiдно також вiдзначити, що поети XVIРЖ столiття, придiляючи надзвичайну увагу звуковому вираженню вiрша, мали нове розумiння гармонii внутрiшньоi та зовнiшньоi побудови вiрша. Прихильники цiii тенденцii пiшли навiть далi за видатних поетiв попереднього столiття Фузулi та Бакi, гармонiя вiрша та музична довершенiсть поезii яких безперечнi.
З iншого боку, якщо докладнiше розглянути уявлення Нефi про поезiю, висловленi у касидах на честь Ахмеда РЖ, можемо зробити висновок, що поетове бачення випереджало навiть думку його сучасникiв. На його думку, художня цiннiсть поезii маi бути схвалена кимось з високих осiб.
У поезiях Нефi, незважаючи на сильний вплив перськоi класичноi поезii, перськоi манери написання вiрша, спостерiгаiмо суто тюркську побудову речення та чiтку, варту особливоi уваги яснiсть манери виразу; причому поезii Нефi виразнi настiльки, що людина, знайома з усталеною поетичною лексикою того часу та канонами написання придворноi поезii, не мала жодних труднощiв з розумiнням творiв. У поезiях його - суть, гармонiя та душа, i твори цi - саме те, що у давнiй лiтературi називали словом красномовнiсть. Поет вiдбирав простi, але виразнi та зрозумiлi слова, забезпечував внутрiшню та зовнiшню гармонiю вiрша; вiдповiднiсть мiж його звуковим вираженням та змiстом; причому, на думку лiтературних критикiв Туреччини, у цьому вiн досяг неабиякого успiху.
Саме тому написанi Нефi вiршi описового характеру найкраще показують художню силу та потенцiал його творiв. Читаючи опис вiйни у касидi поета, неможливо не почути гуркiт гармат та брязкiт шабель, створений навдивовижу митецькою побудовою фрази, вдалим пiдбором звукiв. Якщо ж це опис весняного пейзажу, мiж рядкiв вiдчуваiмо атмосферу радостi, бажання, що надихаi до дii, надаi сил та енергii, живить природу.
У турецькiй лiтературi дивану Нефi здобув iмтАЩя майстра касид; секрет же у тому, що поет спромiгся сягнути у цьому поетичному жанрi омрiяних висот, вiдлити у формi слова барвисте рiзноманiття почуттiв. Душа Нефi, що прагнула до iнших, кращих свiтiв, у жанрi касиди знайшла для себе можливостi, що дозволяли зазирнути, ба навiть поблукати тим свiтом. У багатьох випадках образи його настiльки перебiльшенi, що не здатний осягнути поетового свiту читач сумнiвався у щиростi вiдображених почуттiв поета.
Про героя своii касиди Нефi говорить, що порох з-пiд копит його коня зупиняi вiтри, а сонце проти величi його схоже на порошинку. Цi образи, що зiйшли на папiр з переповненого почуттiв серця поета, не назвеш простими й звичними для жанру касиди. Проте поетовi подобалося сягати таких висот за допомогою власноi фантазii; зокрема в одному зi своiх вiршiв перською мовою Нефi зазначаi: "моя фантазiя - як Бог; якщо вона захоче, то перетворить перлину з морського узбережжя на фортецю, "- в чому, на думку Банарли, Нефi цiлковито мав рацiю1
3.
Незважаючи на численнi гiперболи, якi переходили усiлякi припустимi межi, вiршi Нефi отримали визнання та перепустку до когорти визнаних творiв свого часу, так би мовити, до елiтних творiв, за iхню стилiстичну майстернiсть, витонченiсть та гармонiю, деяку схожiсть з фантастично-казковими творами.
РЖншою важливою особливiстю касид Нефi було те, що вiн уникав реалiстичних описiв осiб, яким присвячував твiр. Портрет, створений пером та безмежною фантазiiю поета, настiльки величний, що, врештi, ким би не була ця особа, що виникла у мистецькiй уявi поета, у будь-якому випадку, вона мала б заслуговувати на схвалення та захоплення.
Зокрема султана Ахмеда РЖ, який не брав участi у жоднiй вiйнi, Нефi зобразив великим героiм; султановi Осману РЖРЖ, що зазнав невдачi у походi на Польщу й сам потрапив до полону, поет присвятив наступнi рядки:
Aferin ey ruzgarin sehsuvar-i safderi
Arsa as simden-geru tig-i Sureyya-gevheri
Касида Османовi РЖРЖ починаiться таким величним вступом i представляi молодого владику переможним командувачем; мало того, тут вiдчуваiться щирiсть поета, чуiмо наспiви його душi, породженi тiiю ж безмежною уявою.
Tigine no'a yemin eylerse ruh-i Murtaza
Bir gaza etdin ki hosnud eyledin Peygamber'i
Eyledin bir hamlede berbard mulk-i dusmeni
Gerd-i rahsin gerci kim siddetli rah sarsari
Так само як i у касидах, присвячених султанам, у своiх творах на честь нижчих за становищем, Нефi вдаiться до гiпербол; уславляючи iх (серед таких, зокрема, вiзирi Мурад паша, Насук паша, Хусейн паша, Алi паша) поет використовуi, здавалось би, занадто високi слова; усе це - вираз внутрiшнього свiту поета.
Помиляються тi, хто вважаi подiбнi хвалебнi пiснi псевдо-мистецьким пiдлабузництвом. Доказом тому може слугувати той факт, що Нефi, гiперболiзовано оспiвуючи чесноти високих вельмож i приносячи iм хвалу, з тiiю ж таки ретельнiстю складаi нищiвну сатиру на них же, нещадно висмiюючи усi iхнi недолiки та хибнi вчинки. Разом з тим варто ще раз пiдкреслити, що Нефi надзвичайно високо цiнував власну творчiсть; це була занадто самовпевнена i самолюбива особистiсть, що не пробачила б, та й просто не дозволила би нiкому принизити себе.
Нефi бачить себе вищим за усiх турецько-перських поетiв i не оминаi жодноi можливостi висловити свою думку. Така вiра породила у поетовiй душi переконання, що доля його, призначення вiд Бога, вище навiть за долю самого султана. Звертають на себе увагу слова поета, кинутi якось на адресу такоi пишноi та самовпевненоi особистостi як Мурад VI: "ти знаний та могутнiй владика, адже саме я складаю касиди на твою честь". Зокрема, у наступних рядках касид на честь падишаха поет таким чином звертаiться до нього:
Sen bir seh-i zi-sansin Sahenseh i devransin
Yani ki sen hakansin devrinde ben Hakaniyem
*
Sozde nazir olmaz bana ger olsa alem bir yana
Pur-tumturak u hos edane Hafiz'em ne Muhtesem
*
Hakani'yem ben Muhtesem yanimda serheng-i hasem
Hafiz olur leb-beste-dem hamem edince zir u bem
"Ти уславлений падишах! Падишах падишахiв свого часу! Ти Хакан, але я теж хакан твого часу"
"У мистецтвi слова подiбного менi немаi. Навiть якби свiт роздiлився, не знайшлося б поета, схожого на мене. Моя поетична мова блискуча, сповнена гармонii, дотримана найкращоi манери. Я теж Хафез, я теж Великий".
"Я лише Хакан. Великий може бути вищим за мене за своiю величчю, але коли моi перо починаi вигравати усiма барвами, Хафез завмираi".
У цих бейтах, з яких видно, що турецьких поетiв Нефi вважав вищими за перських; окрему увагу слiд звернути на його твердження: "я-Хакан". У цих словах (де мiститься, мiж iншим, вказiвка на родинний зв"язок Нефi з правителями) поруч з алегоричним висловлюванням прослiдковуiться й iнший задум Нефi: як вiдомо, видатний перський поет (1126-1199) говорить у своiму творi: "немаi кращого за мене падишаха; зверхнiсть над поетами усього свiту передалась менi"1
4 .
Нефi хоче сказати те саме й про себе. Для поета реальний свiт, справжнi володiння султана, так само як i свiт пера, пiдпорядковуються владi поетичного слова. РЖншими словами, поет таiмно змагаiться з владикою у "падiшахствi". Як зазначаi вiн у одному рубаi перською мовою: "Я Шехiншах престолу розуму. Завдяки безмежнiй милостi Аллаха я маю численних воiнiв. Я захопив краiну (поетичних) смислiв. Я викував монети зi слiв, iх значень, iхнього срiбла та золота". Цi слова - ще одне пiдтвердження тому, що Нефi був зверхньою та надмiрно впевненою у собi особистiстю.
У той час за поетичним етикетом обов"язком кожного поета було писати хвалебнi вiршi -медхii. Хоча Нефi не був аматором поетичноi майстерностi, вiн також складав медхii; причому, аналiзуючи кiлькiсть хвалебних слiв ужитих на свою адресу, доходимо висновку, що у цьому поет намагався дотриматись певноi необхiдноi мiри. Тенденцiя до уславлення самого себе зустрiчаiться також i у перських та турецьких касидах письменника.
У касидах Нефi поруч з гармонiйними, чiткими та стрункими iх частинами, де поет пiдносить хвалу владицi й самому собi, привертають увагу бейти-композицii знання, думки та розуму. У таких рядках прослiдковуiмо добре засвоiну культуру мислення тасаввуфу. Проте у касидах Нефi мiстицизм перебуваi не у формi надмiрно захопленого пантеiзму, але i вiдображенням просто мiстичноi культури. Тонкий мiстицизм з глибоким змiстом спостерiгаiться переважно у перському диванi та у касидах на честь Мевляни Джеляледдiна.
У касидах Нефi передусiм звертаi на себе увагу свобода слова, далека вiд усiлякого фанатизму. Просячи вина (касида Бахар), поет мовить:
Bir cam sun Allah icun bir kase de ol mah icun
Ta medh-i Sahensah icun alam ele levh u kalem
Як на той час, пiднiмати келих в iм"я Аллаха було дiiю надзвичайно смiливою та непристойною. Подiбнi слова поета змушують замислитись над питанням про релiгiйну толерантнiсть митця.
На чолi найкращих касид Нефi - Наат. Це - вираз поетовоi поваги до iсламу, любовi до пророка, яку Нефi виказуi з притаманною для його поетичного слова культурою та оздобленням мови:
Ukde-i ser-riste-i raz-i nihanidur sozum
Silk-i tesbih-i dur-i sebтАЩal-mesanidursozum
Bir guherdir kim naizrin gormemisdur ruzgar
Ruzgare alem-i gayb armaganidur sozum
починаючи таким чином, поет продовжуi у тому ж дусi; у мовi його бачимо лiризм та величну манеру.
Окремо варто зазначити, що поет, який вправнiсть у мистецтвi вiршування ставить вищою за будь-яку високу посаду, ба навiть султана, сягаi якiсно новоi вершини у жанрi хвалебних пiсень медхii, вдаючись у них до застосування принципiв мiстичноi культури.
Поданi нижче рядки, пiсля яких iде блискучий опис вiйськових подiй, з касиди, присвяченоi тому ж таки Мураду VI, доповнить уявлення читача про касиди, що вийшли з-пiд пера Нефi:
Gamzen ne dem ki tig cekub hun-fesan olur
Usak-i dil-figare ecel mihriban olur
Cesmin o kahraman-i gazab-nakdur senin
Kim hismi zail olsa dahi bi-aman olur
Mujganiarinla seyr eden ol ebruvani der
Birden bu denlu tir nice der-keman olur
Bu naz u bu nigah-i tegaful ki sende var
Hizr olsa asikin sebeb-i terk-i can olur
Yeksan ise yaninda seven, sevmeyen seni
Hubane bu muameleden cok ziyan olur
Razi degilse ger buna namus-i dilberi
Ussaka derse boyle ihanet yaman olur
Her na-mahal'le ruhsat-i nezzare ya neden
Bir gun demez misin ki mahallinde kan olur
"Коли погляд твiй почне проливати кров, витягши з пiхов свого меча, для закоханого, серце якого ти вразиш, навiть смерть буд приiмною".
"Очi твоi настiльки могутнiй воiн, що навiть коли минаi iх гнiв, вони все одно не знають жалю".
"Кожен, хто бачить твоi вii, говорить: яким же чином у одного стрiльця могло узятися стiльки стрiл?"
"Вiд твого погляду людина, що кохаi тебе, навiть якби це був сам безсмертний пророк, може не витримати i померти".
"Тодi чому ж ти дозволяiш дивитись на тебе кожному, хто бажаi цього? Чи не думаiш ти про те, що одного дня з цього ж таки обличчя потече кров?"
Риси "любовноi лiрики", що прослiдковуються у наведених бейтах водночас i поiднанням гiперболiзованоi хвали з виявом тонкого розуму. У рядках присвячених описовi вiйськових подiй у тiй-таки касидi, Нефi пiдносить звитягу славного Мурада пашi:
Saflar duzub hucum edicek hayl-i dusmense
Dehsetle asman u zemin pur figan olur
Sarsildigunca zelzele i hamle'den zemin
Asub-i rusta-hiz-i kiyamet'iyan olur
Gerd-i siyehde su'le-i semsir-i tabdar
Guya sehab-i tirede berk-i cehan olur
Oklar siham-i kava-i kazadan nisan verir
Peykan-i tir ise ecel-i nagehan olur
Evc-i havada siyt-i cekacak-i tigden
Avaz-i ra'd u saika reh-gum kunan olur
Gahi miyan-i safda durur kendi teg-ves
Gahi miyan-sikaf-i saf-i dusmenan olur
"Коли (Мурад паша), вишкував воiнiв i почав наступ на ворога, небо та земля опустилися вiд жаху".
"Удари його солдатiв змушують землi тремтiти, як вiд землетрусу, i видаiться, що пiднявся страшний переполох".
"Стрiли нагадують чарiвнi стрiли давнини. Потрапляючи в цiль, стрiла миттiво вражаi жертву на смерть".
"Звуки ударiв шабель заповнюють простiр, i за цими звуками не чутно голосiв грому та блискавки".
"РЖнодi (Мурад паша) нiби прапор височить серед своiх солдатiв. Вiн зсередини розбиваi стрункi ряди супротивника".
Бачимо, що задля образного вiдображення та вiддзеркалення звукiв вiйни у своiй поезii Нефi використав усi можливостi турецько-османськоi мови. Поетична мова Нефi надзвичайно багата; поруч з повним використанням можливостей османськоi мови вiн також вживаi лексику та певнi можливостi арабськоi та перськоi мов, активiзуючи усi поетичнi можливостi, принесенi до Туреччини культурою iсламу.
Саме за чiткiсть та наочнiсть картини, представленоi Нефi у його вiршах, саме за той звук мечiв, що чуiться у рядках його поезii, вiдомий поет Фiкрет, що належав до напрямку Сервет-i Фюнун, сказав про нього таким чином:
Ser-be-ser ra'd-i heyaha-yi velehza-yi sufuf
Su-be-su berk-i cekacak-i serernak-i suyuf
***
Касиди Нефi посiдають помiтне мiсце у його творчостi, проте щодо його газелей, то вони не привертають до себе занадто уваги. Що й казати, порiвнюючи газелi поета з творами, якi по сутi й зробили його вiдомим (сатири, касиди), хоч-не-хоч, мусимо визнати, що першi значно поступаються останнiм. Наведенi нижче слова поета Недiма:
Nef'i vadi-i kasaid;de suhan-perdazdir
Olamaz amma gazel;de Baki vu Yahya gibi
слiд розумiти як вказiвку на те, що у жанрi газелей Нефi не вдалося досягнути такого ж успiху й майстерностi, якоi митець сягнув у написаннi касид. Щодо тАЬтехнiчноготАЭ боку, поетичноi мови, способу вираження, не можна сказати, що газелi поета у чомусь поступаються його касидам. Очевидно справа у тому, що газелям Нефi не вистачаi необхiдного й властивого цьому жанровi почуття пристрасного кохання. У газелях цього поета вираз почуття кохання помтАЩякшено, мотив тремтiння, хвилювання, мук душi закоханого розвинуто недостатньо, принаймнi не у такiй мiрi, як у iнших поетiв, що творили у цьому напрямку. Ось наприклад:
Tuti-i mu'cize-guyem ne desem laf degil
Gerh ile soylesemem ayinesi saf degil
Ehl-i dildir diyemem sinesi saf olmayana
Ehl-i dil birbirini bilmemekinsaf degil,
цi рядки поета-зразок досконалостi мови, стрункостi речення, побудованого за законами турецькоi мови; мiж рядкiв читаiмо щирiсть почуттiв поета i, знову ж
таки, майстерне поiднання гостроi думки, наукового погляду та сили мистецького виразу.
Yoklamazsin hic var mi dilde dagin yaresi
Boyle mi gozler guzeller asik-i bicaresin
це бейти з газелi пера Нефi. Точно такi ж рядки про кохання мiг би скласти будь-який другорядний поет того часу. Звичайно ж, хоча вiн i написав стосовно Мевляни:
Nef'i-i muciz-beyanim bende-i Molla-yi Rum
але тут немаi звичного для поезii турецьких авторiв священного тремтiння, що охоплюi душу. Лише написанi перською мовою касиди, газелi та рубаi поета мiстять сильнi почуття та здатнi схвилювати душу.
Проте ще одним жанром поезii (пiсля касид), що завдяки йому Нефi зазнав неабиякоi популярностi та набув визнання, стали його сатири, у яких поет сягнув вершин мистецтва. Немаi нiчого дивного, що поет спромiгся досягти успiху у написаннi поезiй у двох жанрах, що видаються настiльки несхожими мiж собою. У сатирах Нефi вiдчуваiться вплив меткого почуття гумору поета та його гострого розуму. Проте основною причиною, що змусила митця узятися за розробку цього жанру, був час, перiод, у який вiн жив, жахливi подii, свiдком яких поетовi довелося бути. До того як переiхати до Стамбулу, поет перебував у Центральнiй Анатолii. Коли вiн прибув до двору султана, то не знайшов там виплеканого у мрiях красивого свiту. Поет був безпосереднiм свiдком застою пiд час правлiння Ахмеда РЖ; бачив, як незаконним чином на мiсце Явузiв та Канунi прийшов
Мустафа РЖ, що став султаном; був свiдком також убивства молодого Османа. Молода людина з провiнцii, ознайомившись iз, мтАЩяко кажучи, неприiмними подiями, що розгорталися у султанському дворi та навколо нього, зазнав повного краху iлюзiй. Коли 12-рiчний Мурад VI став падишахом, поет спостерiгав, як влада у палацi опинилася у руках жiнок, що використовували державних службовцiв, нiби iграшки.
Нефi був людиною гострого розуму, крiм того, це був патрiот, виходець з турецькоi провiнцii, чоловiк войовничого й прямого складу характеру; зрозумiло, що нi моральнi принципи поета, нi його характер, нi совiсть не могли дозволити йому залишатися байдужим, спостерiгаючи усе те, що вiдбувалось у султанському дворi та навколо нього. Нефi не стримував себе i у сатирах, з показною неповагою висловлювався про людей, яких спiльнота вважала надто високими i надзвичайно поважними. Докази цього тАУ вiдкритi нападки поета на вiзира Гюрджю Мехмеда пашу; iдкi сатири на такого жорсткого й суворого можновладця як Мурад VI, нехай навiть i у формi натяку. Отже, немаi нiчого дивного у тому, що поет продовжував писати сатири, якi вже стали своiрiдною звичкою, i не стримувався навiть перед загрозою смертi через страту.
У сатирах Нефi часом зустрiчаються надто вже непристойнi вирази. Можна припустити, що вони були написанi у станi афекту, гнiву, хвилювання, викликаних певними психологiчними подразниками. Те, на що дiйсно варто звернути особливу увагу, аналiзуючи сатири поета, це iх майстерне виконання i той факт, що Нефi спромiгся поiднати сатиру й витонченiсть та перетворити поезii цього жанру на справдi мистецькi витвори.
Такi своiрiднi тАЬтонкощiтАЭ поетичного слова мiстяться навiть у сатирах, написаних на людей, що посiдали значнi посади у державi. Ось, наприклад, вiршованi рядки адресованi Шейхульiсламу ЯхтАЩя:
Bize kafir demis mufti Efendi
Tutalim ben diyem ana muselman
Varildikda yarin ruz-i cezaya
Ikimiz de cikariz anda yalan
Або ж iншi, на адресу особи на iмтАЩя Тахiр, що обiзвала поета тАЬпсомтАЭ:
Bana tahir efendi kelb demis
Iltifati bu sozde zahirdir
Maliki-mezhebim benim zira
I'tikadimca kelb tahirdir
Цi рядки також належать до сатир поета, що стали популярними серед народу; через столiття читач за цими рядками впiзнаi iх автора.
Нефi не обходив увагою також i своiх родичiв. Зокрема, не бачачи з боку батька допомоги, на яку поет мiг сподiватися з огляду на те, що батько був близьким другом кримського хана, тАЬвдячний синтАЭ присвятив йому наступнi рядки:
Pederde mi aceb misak Han'da mi bilsem
Peder degil bu bela-yi siyahdur basuma
***
Органiзацiя звуку у поезiях Нефi пiдпорядкована iранському класичному принципi подовження складу. Саме з перськоi традицii перейнято численнi iмале1
5 поета, що сьогоднi не признаються турецькою традицiiю вiршування. У поезiях митця вряди-годи зустрiчаються також зiхаф1
6; причиною цього також i вплив класичноi освiти митця.
У частинi творiв Нефi кiлькiсть запозичень набагато переважаi питомi турецькi слова. Доходить до того, що у деяких поезiях власне тюркськими i лише дiiслова olur, bulur, або ж рими. Проте, незважаючи на лексичний склад цих бейтiв, структура iх та побудова речення повнiстю вiдповiдають законам та гармонii турецькоi мови. Здаiться, якби усi запозичення замiнити вiдповiдними тюркськими словами, речення залишиться таким само струнким i зрозумiти його буде легко навiть людинi, незнайомiй iз законами диванноi поезii. Нефi можна назвати поетом, який слова османсько-турецькоi мови просто писав на мiсце питомих турецьких у своiй поезii.
Твори
Основними творами Нефi i два його дивани тАУ турецькою та перською мовами, а також збiрка сатир пiд назвою Сiхам-i Каза.
Диван турецькою мовою: починаiться з вiдомого Наату. Потiм йде касида на честь Джеляледдiна Мевляни, а потому тАУ 57 касид на честь можновладцiв АхмедаРЖ, Османа РЖРЖ, Мурада VI та iнших видатних державних осiб того часу. Серед цих iмен тАУ iмена Куюджу Мурада пашi, Нiсуха пашi, Мехмеда пашi та шейхульiслама Мехмеда ефендi. У диванi мiстяться також iншi твори: 119 газелей та киттАЩа, Матла, рубаi та iншi. Загальнi мотиви газелей поета тАУ вино, мейхане, кохання, мудрiсть, iнодi мiстика, аскеза, любов до Бога. Незважаючи на досконале з технiчного боку виконання вiрша, дотримання усiх принципiв класичного вiршування i часом вищою мiрою витончену побудову виразу, за емоцiйним забарвленням та щирiстю вираження почуттiв вiршi його не i тремтливими вiршами про кохання, у традицiйному розумiннi жанру газелi.
Примiрники дивану Нефi турецькою мовою доступнi читачевi у Туреччинi, вони мiстяться, зокрема бiблiотеках Стамбула.
Диван перською мовою. Тут мiститься менше творiв, порiвняно з диваном турецькою мовою. Починаiться зiбрання, так само, як i турецький диван, Наатом. Також цей диван мiстить 7 наатiв, що висловлюють щиру поетову любов до пророка. Пiсля них знаходимо 4 касиди на честь Мевляни Джелаледдiна Румi. Суфiйськi поезii Нефi не i штучними творами сповненими словесних прикрас, iз заглибленням у фiлософiю, натомiсть, це твори, написанi живим словом, сповненi живих, пережитих, вiдчутих мелодiй, вистражданих поетом почуттiв. У цих творах, окрiм почуття захоплення до Мевляни, знаходимо також i певнi вказiвки на причетнiсть поета до секти Мевлевi.
До дивану входять також касиди на честь Мурада VI, султана Селiма, хана Хусейна Гiрея, та шейхульiслама Мехмеда ефендi. Насамкiнець пiсля сакiнаме та фахрii1
7 мiстяться газелi та рубаi. Усього у диванi перською мовою налiчуiться 21 газель та 171 рубаi.
Сiхам-и Каза. Так називаiться зiбрання усiх сатиричних творiв поета. РЖснуючi видання збiрки вiдрiзняються одне вiд одного. Досi не написано й не видано критичного огляду поезiй збiрки, не зроблено повного цензурного перегляду. Частина творiв написана у надто непристойнiй формi, частина - зразки блискучоi сатири; тож Сихам-и Каза як цiлiсний твiр важко назвати таким, що зазнав слави. У бiльшостi сатир вiдчуваiться гострий розум поета; навiть у тих рядках, де поет вживаi непристойнi слова, не можна заперечувати, що вiн успiшно витримуi свiй стиль.
Окрiм вже перерахованих збiрникiв творiв поета, варто було б назвати й касиду Тахiфетю"ль-Ушшак. Касида написана перською мовою, складаiться з 97 бейтiв, ii слiд було б вiднести до перського дивану поета.
Творчiсть Нефi мала значний вплив на турецьких поетiв, починаючи з новоi лiтератури та закiнчуючи поетами XVII та XVIII столiття. Значний попит мала творчiсть Нефi також серед поцiновувачiв поезii дивану пiсля перiоду танзимату.
Серед духовних наступникiв Нефi серед поетiв - представникiв iвропейськоi турецькоi лiтератури передусiм слiд було б назвати такi видатнi iмена як Намик Кемаль, Сулейман Назиф. Серед поетiв перiоду танзимату найбiльшого впливу стилю та творiв Нефi зазнав, мабуть, Зiя паша (Харабат Мкаддiма).
Вiдлуння голосу великого Нефi чуiмо i у творах Тевфiка Фiкрета:
Bir harbi ederse vasfa agaz
Guya isidir kulaklar avaz
Bir rbede bir hucum-i calak
Ber hancer u migfer-i cekacak
Зiя паша, зокрема, намагався вiдзначити й пiдкреслити образну силу художнього опису поета, гармонiйнiсть його поетичноi мови iз точки зору звуковоi органiзацii вiрша.
Останнi вагоме слово про Нефi належить ЯхтАЩя Кемалю. На однiй з конференцiй, оглядаючи патрiотичнi вiршi Намика Кемаля, ЯхтАЩя Кемаль коротко характеризуi iх таким чином: "Смерть за Батькiвщину та самохвальство у стилi Нефi". Потiм, говорячи безпосередньо про особу Нефi, визначаi його одним реченням: "Нефi - це турок, який був не в змозi стримати своi почуття".
Наведемо список творiв, присвяченх докладному дослiдженню творчостi Нефi: Ebuzziya Tevfik, Nef'i, Ist.1887; Fuad Koprulu, Divan Edebiyati Antolojisi, Ist.1931; Bir Nefi Sakirdi (XVII. Asir sairi Ali) Hayat M., sayi: 36, 1927; Hammer Geshchihte der Osmanishen Dicktkunst, Pest,1837; E.J.W Gibb, History of Ottoman Poetry, London, 1900-1909; Ibnul-Emin Mahmud Kemal, Nef'i'ye Dair, T.T. E. M. 19, 1928; Muallim Naci, Esami, Ist. 1890; Ali Emiri, Nef'i'nin Nazireleri, Osmanli Tarih ve Edebiyat M. 9, Ist. 1834; Ali Canib, Nef'i'nin Gazelleri, Gunes M. 5, 927; Saffet Sitki, Nef'i'nin Siham-i Kaza'si, Ist. 1943; A. Karahan, Nef'i madd.t.Is. An. ve Nef'i, Ist. 1954 (1967).
Роздiл РЖРЖ. Жанр сакiнаме; поява та розвиток винноi поезii
Визначення жанру сакiнаме
Якщо визначення таких термiнiв як газель та касида знаходмо у будь-якiй енциклопедii: як спецiалiзованiй лiтературнiй, так i такiй, що мiстить загальнi вiдомостi, - то назву сакiнаме не зустрiчаiмо нi у Великiй Радянськiй Енциклопедii, нi у Encyclopedia Britannica, нi у Лiтературознавчому словнику-довiднику (Киiв, 1997).
Енциклопедичний словник Девеллiоглу пояснюi цей термiн наступним чином: sakiname ( ) - вiршований твiр, який писали поети дивану (придворнi поети) i у якому вихваляли вино та чашника; у вишуканiй поетичнiй формi просили чашника налити вина1
8 .
Зроз
Вместе с этим смотрят:
9 сочинений для 9 класса /english/
A Farewell to Arms
A history of the english language
About England
Accommodation in St.Petersburg