Экзаменационные вопросы по курсу "Международная торговля" \укр\
ПЕРЕЛРЖК ЕКЗАМЕНАЦРЖЙНИХ ПИТАНЬ З КУРСУ
тАЬМРЖЖНАРОДНА ТОРГРЖВЛЯтАЭ
1 Характеристика базових теоретичних пiдходiв до визначення мiжнародноi торгiвлi.
2 Класичнi теорii мiжнародноi торгiвлi, iх роль у формуваннi торгових полiтик провiдних краiн свiту.
3 Значущiсть та концептуальнi засади теорii Хекшера-Олiна.
4 Порiвняльна характеристика неофакторних та неотехнологiчних моделей розвитку мiжнародноi торгiвлi.
5 Стандартна модель зовнiшньоi торгiвлi. Концепцiя тАЬвiдкритоi економiкитАЭ.
6 Альтернативнi теорii мiжнародноi торгiвлi. Теорiя конкурентних переваг М. Портера.
7 Ретроспективний аналiз розвитку мiжнародноi торгiвлi.
8 Характеристика i специфiчнi риси сучасного етапу розвитку мiжнародноi торгiвлi, основнi фактори зростання ii обсягiв.
9 Географiчна структура свiтовоi торгiвлi тАУ ретроспективний аналiз i сучаснi тенденцii розвитку.
10 Вимiрювачi iнтенсивностi i динамiки мiжнародноi торгiвлi.
11 Система обтАЩiмних та результуючих показникiв мiжнародного товарного обмiну.
12 Сучасна структура МТ i ii основнi зрушення.
13 Мiжнароднi торговi режими та iх порiвняльна характеристика.
14 Передумови активiзацii розвитку компенсацiйноi торгiвлi.
15 Спiвставлення вигiдностi та доцiльностi здiйснення основних видiв зустрiчних угод.
16 Типiзацiя торгiвлi на умовах кооперацii.
17 Тенденцii та динамiка торгiвлi сировинними товарами.
18 Сировиннi кризи та шляхи iх подолання.
19 Полiтика ОПЕК на свiтовому нафтовому ринку.
20 Мiжнароднi товарнi угоди в системi регулювання свiтовоi економiки.
21 Умови картельного регулювання цiн на мiжнародних ринках сировини.
22 Органiзацiйнi форми технiчного обслуговування торгiвлi комплектним обладнанням.
23 Особливостi i характернi риси торгiвлi готовою продукцiiю.
24 Поняття i види тАЬноу-хаутАЭ.
25 Передумови i сутнiстна характеристика торгiвлi продукцiiю у розiбраному виглядi.
26 Основнi форми угод торгiвлi комплектним обладнанням.
27 Загальна характеристика сучасного стану i перспектив розвитку мiжнародного технологiчного обмiну.
28 Види i характеристика сучасних iнжинiрингових послуг.
29 Сучасна практика торгiвлi тАЬноу-хаутАЭ.
30 Порiвняльна характеристика основних форм розрахункiв за лiцензii.
31 Передумови, динамiка розвитку лiцензiйноi торгiвлi, класифiкацiйнi пiдходи до ринку лiцензiйних послуг.
32 Новi види послуг на свiтових ринках.
33 Поняття методу мiжнародноi торгiвлi.
34 Загальнi передумови, специфiка i вигiднiсть торгiвлi напряму.
35 Диверсифiкацiйне поле посередницьких послуг.
36 Сутнiсть i характеристика посередницьких операцiй.
37 Агентськi угоди тАУ змiст, переваги та повноваження сторiн.
38 Порiвняння та динамiка розвитку брокерських та агентських операцiй.
39 Основнi типи i переумови застосування консигнацiйних угод.
40 Договори комiсii та обовтАЩязки тАЬдель-кредеретАЭ комiсiонера.
41 Операцii з перепродажу та iх характеристика.
42 Основнi види i характеристика торговельно-посередницьких фiрм.
43 Характеристика типiв винагороди торгiвельних посередникiв.
44 Комiсiйнi торговi фiрми тАУ видова структура та змiст операцiй.
45 Торговi посередницькi фiрми тАУ загальна характеристика i динамiка розвитку.
46 Мiжнародна аукцiонна торгiвля: центри, етапи та динамiка.
47 Класифiкацiя i умови проведення мiжнародних торгiв.
48 Специфiка та характернi риси свiтових товарних бiрж.
49 Операцiйне поле сучасноi свiтовоi бiржовоi торгiвлi.
50 Бiржовi i аукцiоннi торговi центри.
51 Основнi етапи проведення мiжнародних торгiв.
52 Участь Украiни у мiжнародних тендерах.
53 Сутнiстна характеристика i види мiжнародноi транзитноi торгiвлi.
54 Мiжнароднi виставки/ ярмарки тАУ типологiя та етапи пiдготовки до iх проведення.
55 Сучаснi тенденцii розвитку мiжнародноi виставковоi справи.
56 Досвiд органiзацii i видова структура виставок/ ярмарок в Украiнi.
57 Механiзм та напрями регулювання мiжнародних торгових вiдносин.
58 Роль держави як регулятора зовнiшньоекономiчних звтАЩязкiв.
59 Основнi типи та принципи зовнiшньоекономiчноi полiтики держави.
60 Рiвнi регулювання мiжнародноi торгiвлi.
61 Головнi iнструменти торговоi полiтики держави.
62 Загальна порiвняльна характеристика адмiнiстративних та економiчних методiв регулювання мiжнародних торгiвельних вiдносин.
63 Загальна структура i функцii митного тарифу.
64 Види та роль митних податей.
65 Види та роль митних податей.
66 Методичнi засади визначення краiни походження товару.
67 Головнi завдання та типiзацiя митних податкiв.
68 Сутнiсна характеристика внутрiшнього або нацiонального оподаткування iмпортних товарiв.
69 Кiлькiснi обмеження та iх структура.
70 Видова структура лiцензiй.
71 Мiжнародне квотування товарних потокiв.
72 Порiвняльна характеристика квот та контингентiв.
73 Добровiльнi експортнi обмеження та iх економiчна функцiя.
74 Свiтова практика застосування технiчних бартАЩiрiв у мiжнароднiй торгiвлi.
75 Мiжнародне адмiнiстрування торгiвлi тАУ його основнi типи та завдання.
76 Доцiльнiсть, економiчна функцiя екстреного правового регулювання.
77 Порiвняння ефективностi застосування ембарго та економiчноi блокади.
78 Свiтова практика антидемпiнгового розслiдування.
79 Види i причини демпiнгу.
80 Економiчна основа i наслiдки застосування демпiнгу.
81 Етапнiсть проведення антидемпiнгового розслiдування.
82 Практика застосування антидемпiнгових заходiв проти украiнських товарiв.
83 Фiнансовi методи зовнiшньоторговельноi полiтики.
84 Види та функцii субсидiй у зовнiшнiй торгiвлi.
85 Експортне кредитування та практика його застосування в свiтi.
86 Загальна характеристика внутрiшньо фiнансових та грошово-кредитних заходiв стимулювання мiжнародноi торгiвлi.
87 Змiст та економiчна доцiльнiсть валютного регулювання зовнiшньоторговельних вiдносин.
88 Органiзацiйно-технiчне сприяння експортному виробництву тАУ основнi методи та iх характеристики.
89 Практика мiжнародного регулювання торговельних вiдносин.
90 Система ГАТТ/СОТ тАУ основнi етапи формування та принциповi завдання доцiльностi.
91 Основнi етапи приiднання краiни до структури СОТ.
92 Сучасний стан вiдносин Украiни тАУ СОТ та перспективи ii повноправного членства.
93 Аналiз ефективностi функцiонування ГАТТ/ВТО.
94 Мiжнароднi неурядовi органiзацii регулювання торговельних вiдносин.
95 Сучасна товарна структура зовнiшньоi торгiвлi Украiни.
Вопросы в алфавитном порядке:
Агентськi угоди тАУ змiст, переваги та повноваження сторiн. 37
Альтернативнi теорii МТ. Теорiя конкурентних переваг М. Портера. 6
Аналiз ефективностi функцiонування ГАТТ/ВТО. 93
Бiржовi i аукцiоннi торговi центри. 50
Види i причини демпiнгу. 79
Види i характеристика сучасних iнжинiрингових послуг. 28
Види та роль митних податей. 64
Види та роль митних податей. 65
Види та функцii субсидiй у зовн торгiвлi. 84
Видова структура лiцензiй. 70
Вимiрювачi iнтенсивностi i динамiки мiжнародноi торгiвлi. 10
Географiчна структура свiтовоi торгiвлi тАУ ретроспективний аналiз i сучаснi тенденцii розвитку. 9
Головнi завдання та типiзацiя митн податкiв. 67
Головнi iнструменти торг полiтики держави. 61
Диверсифiкацiйне поле посередницьк послуг. 35
Добровiльнi експортнi обмеження та iх економiчна функцiя. 73
Договори комiсii та обовтАЩязки тАЬдель-кредеретАЭ комiсiонера. 40
Досвiд органiзацii i видова структура виставок/ ярмарок в Украiнi. 56
Доцiльнiсть, економiчна функцiя екстреного правового регулювання.76
Економiчна основа i наслiдки застосування демпiнгу. 80
Експортне кредитування та практика його застосування в свiтi. 85
Етапнiсть проведення антидемпiнгового розслiдування. 81
Заг хар-ка суч стану i перспектив розвитку мiжнародного технологiчного обмiну. 27
Загальна порiвняльна хар-ка адмiнiнiстративних та еконмiчних методiв регулюванння мiжнародних торгiвельних вiдносин. 62
Загальна структура i функцii митного тарифу. 63
Загальна хар-ка вн. фiн. та гр-кред. заходiв стим-ня мiжнародноi торгiвлi. 86
Загальнi передумови, специфiка i вигiднiсть торгiвлi напряму. 34
Змiст та економ доцiльнiсть вал регулювання зовнiшньоторгiвельних вiдносин. 87
Значущiсть та концептуальнi засади теорii Хекшера-Олiна. 3
Кiлькiснi обмеження та iх структура. 69
Класифiкацiя i умови проведення мiжнародних торгiв. 47
Класичнi теорii МТ, iх роль у форм-нi торгових полiтик провiдних краiн свiту. 2
Комiсiйнi торговi фiрми тАУ видова структура та змiст операцiй. 44
Методичнi засади визначення краiни походження товару. 66
Механiзм та напрями регулювання мiжнародних торгових вiдносин.57
Мiжнародна аукцiонна торгiвля: центри, етапи та динамiка. 46
Мiжнародне адмiнiстрування торгiвлi тАУ його основнi типи та завдання. 75
Мiжнародне квотування товарних потокiв. 71
Мiжнароднi неурядовi органiзацii регулювання торговельних вiдносин. 94
Мiжнароднi товарнi угоди в системi регулювання свiтовоi економiки. 20
Мiжнароднi торговi режими та iх порiвняльна характеристика. 13
Мiжнароднiн виставки/ ярмарки тАУ типологiя та етапи пiдготовки до iх проведення. 54
Новi види послуг на свiтових ринках. 32
Операцii з перепродажу та iх характеристика. 41
Операцiйне поле сучасноi свiтовоi бiржовоi торгiвлi. 49
Орг.-техн. сприяння експ. виробництву тАУ основнi методи та iх характеристики. 88
Органiзацiйнi форми технiчного обслуг-ня торгiвлi комплектним обладнанням. 22
Основнi види i характеристика торговельно-посередницьких фiрм. 42
Основнi етапи приiднання краiни до структури СОТ. 91
Основнi етапи проведення мiжн торгiв. 51
Основнi типи i переумови застосування консигнацiйних угод. 39
Основнi типи та принципи зовнек полiтики держави. 59
Основнi форми угод торгiвлi комплектним обладнанням. 26
Особливостi i характернi риси торгiвлi готовою продукцiiю. 23
Передумови активiзацii розвитку компенсацiйноi торгiвлi. 14
Передумови i сутнiстна хар-ка торгiвлi продукцiiю у розiбраному виглядi. 25
Передумови, динамiкака розвитку лiцензiйноi торгiвлi, класифiкацiйн пiдходи до ринку лiцензiйних послуг. 31
Перспективи пiдвищення конкурспр нац експорту. 96
Полiтика ОПЕК на св нафтовому ринку. 19
Поняття i види тАЬноу-хаутАЭ. 24
Поняття методу мiжнародноi торгiвлi. 33
Порiвняльна характеристика квот та контингентiв. 72
Порiвняльна характеристика основних форм розрахункiв за лiцензii. 30
Порiвняльна хар-ка неофакторних та неотехнологiчних моделей розвитку МТ. 4
Порiвняння ефективностi застосування ембарго та економiчноi блокади. 77
Порiвняння та динамiка розвитку брокерських та агентських операцiй. 38
Практика застосування антидемпiнгових заходiв проти украiнських товарiв. 82
Практика мiжнародного регулювання торговельних вiдносин. 89
Ретроспективний аналiз розвитку мiжнародноi торгiвлi. 7
Рiвнi регулювання мiжнародноi торгiвлi. 60
Роль держави як регулятора зовнiшньоекономiчних звтАЩязкiв. 58
Свiтова практика антидемпiнгового розслiдування. 78
Свiтова практика застосування технiчних бартАЩiрiв у мiжнароднiй торгiвлi. 74
Сировиннi кризи та шляхи iх подолання. 18
Система ГАТТ/СОТ тАУ основнi етапи формування та принциповi завдання доцiльностi. 90
Система обтАЩiмних та результуючих показникiв мiжнародного товарного обмiну. 11
Специфiка та характернi риси свiтових товарних бiрж. 48
Спiвставлення вигiдностi та доцiльностi здiйснення основних видiв зустрiчних угод. 15
Стандартна модель зовнiшньоi торгiвлi. Концепцiя тАЬвiдкритоi економiкитАЭ. 5
Сутнiсна хар-ка вн. або нац. оподаткування iмпортних товарiв. 68
Сутнiстна характеристика i види мiжнародноi транзитноi торгiвлi. 53
Сутнiсть i характеристика посередницьких операцiй. 36
Сучасна практика торгiвлi тАЬноу-хаутАЭ. 29
Сучасна структура МТ i ii основнi зрушення. 12
Сучасна товарна структура зовнiшньоi торгiвлi Украiни. 95
Сучасний стан вiдносин Украiни тАУ СОТ та перспективи ii повноправного членства. 92
Сучаснi тенденцii розвитку мiжнародноi виставковоi справи. 55
Тенденцii та динамiка торгiвлi сировинними товарами. 17
Типiзацiя торгiвлi на умовах кооперацii. 16
Торговi посередницькi фiрми тАУ загальна характеристика i динамiка розвитку. 45
Умови картельного регулювання цiн на мiжнародних ринках сировини. 21
Участь Украiни у мiжнародних тендерах. 52
Фiнансовi методи зовнiшньоторговельноi полiтики. 83
Характеристика базових теоретичних пiдходiв до визначення мiжнародноi торгiвлi. 1
Характеристика типiв винагороди торгiвельних посередникiв. 43
Хар-ка i специфiчнi риси сучасного етапу розвитку МТ, основнi фактори зростання ii обсягiв. 8
1.Характеристика базовых теоретических подходов к определению международной торговли.
Существует 2-а подхода к определению международной торговли: опирационный и общественно-економический. Исходя из О подхода, МТ-совокупность форм и методов, охватывает всех суб-в МЕО, отношения между которыми регулируется международными комерческими контрактами и соглашениями. Цель импортеров- удовлетворение потребности в ресурсах. Цель експортеров- реализация комерческого интереса. Исходя из О-Е подхода, МТ-совокупность отношений, которые складываются в процессе и по поводу обмена товарами и услугами между странами; охватывает лишь гос-во и международные организации в качестве суб-в МЕО, отношения между которыми регулируются внешне-економическими и внешнеторговыми отношениями. Основная цель учасников- в достижении гормонизации ек-ой пол-ки страны.
2.Класичнi теорii мiжнародноi торгiвлi(КТТ), iх роль у формуваннi торгових полiтик провiдних краiн свiту.
КТТ включають в себе такi теорii: теорiю абсолютних переваг та теорiю порiвняльних переваг. В перiод переходу провiдних краiн до крупного машинного виробництва Адам Смiт поставив питання про рацiональну мiжнородну торгiвлю. Влiтературi його пiдхiд отримав назву принципу абсолютних переваг.
У вiдповiдностi до теорii абсолютних переваг мiжн. торгiвля i вигодною в тому випадку, якщо 2 краiни торгують такими товарами, якi кожна з них виробляi з меншими витратами, нiж краiна-партнер. Краiни експортують тi товари, якi вони виробляють з меншими витратами (у вир-вi яких вони мають абс-ну перевагу), i iмпортують тi товари, якi виробляються iнш. краiнами з меншими витратами (у вир-вi яких перевага належить iхнiм торг. партнерам). Оскiльки праця i iдиним фактором вир-ва, умова абс-ноi переваги у витратах означаi лише, що однiй краiнi потрiбно менше часу на вир-во одиницi товару, нiж iнш. краiнi.
Перевага теорii: вона заснована на трудовiй теорii вартостi i показуi явнi переваги розподiлу працi вже не тiльки на нац-ному, а й на мiжн. рiвнi.
Недолiк теорii для пояснення мiжн. торговлi: теорiя не вiдповiдаi на питання, чому торгують мiж собою краiни навiть при вiдсутностi абсолютноi переваги в вир-вi тих чи iнш. товарiв.
Альтернативна цiна являi собою робочий час, необхiдний для вир-ва одного товару, виражений через роб. час, необхiдний для вир-ва iнш. товару.
Згiдно теорii порiвняльних переваг, розробленоi Д. Рiкардо, краiни спецiалiзуються на вир-вi тих товарiв, альтернативна цiна яких нижча, тобто якi вони можуть виробляти з вiдносно нижчими витратами порiвняно з iнш. краiнами. В цьому випадку торгiвля буде взаiмовигiдною для обох краiн незалежно вiд того, чи i вир-во в однiй з них абсолютно бiльш ефективним, нiж в iншiй. Цiна iмпортного товару визначаiться через цiну товару, який потрiбно експортувати, щоб оплатити iмпорт, тому кiнцеве спiввiдношення цiн при торгiвлi визнач-ся внутр. попитом на товари в кожнiй iз краiн, що торгують. В рез-тi торгiвлi на основi вiдносних переваг кожна краiна отримуi позит. ек. ефект, який наз-ся виграшем вiд торгiвлi.
Теорiя порiвняльних переваг справедлива по вiдношенню до будь-якоi к-стi товарiв i будь-якiй к-стi краiн, а також для аналiзу торгiвлi мiж окремими районами, областями, республiками однiii держави. В цьому випадку спец-цiя краiн на окремих товарах залежить вiд спiввiдношення рiвнiв iснуючих в кожнiй з них зарплат.
Осн. переваги теорii: ця теорiя вперше описала баланс сукупного попиту i сукупноi пропозицii; ясно довела iснування виграшу вiд торгiвлi для всiх краiн, що беруть в нiй участь. Велике значення цiii теорii в наш час полягаi в тому, що вона дозволяi будувати зовнiшньоек. полiтику на науковому фундаментi.
Обмеженiсть цiii теорii полягаi в тих допущеннях, на яких вона будуiться.
Теорiя:
В· не враховуi трансп. витрат;
В· iгноруi вплив зовн. торговлi на розподiл доходiв в серединi краiни, будь-якi коливання цiнi з/п, iнфляцiю i мiжн. рух к-лу;
В· виходить iз iснування тiльки одного фактора вир-ва (працi) i не приймаi до уваги iншi важливi передумови мiжн. торгiвлi;
В· виходить iз передумови повноi зайн-стi;
В· не дозволяi пояснити торгiвлю мiж приблизно однаковими краiнами, жодна з яких не маi порiвняльноi переваги перед iншою.
3. Значущiсть та концептуальнi засади теорii Хекшера-Олiна.
Модель тАЬХельшера-Олiна-СамуельсонатАЭ наз-ся базовою теорiiю факторонадiленостi. Ця теорiя пояснюi експортну спецiалiзацiю краiни iнтенсивним використанням надлишкових ф-рiв вир-ва.
Фокторонадiленiсть - показник, який визначаi вiдносну забезпеченiсть краiни факторами вир-ва.
Теорiя спираiться на наступнi припущення: В·урiвноваженiсть по краiнах (2 краiни), по факторах (труд i капiтал), по товарах (2 товари); В·однаковiсть технологiй у двох краiнах; В·постiйний ефект масштабiв вир-ва; В·рiзна фактороiнтенсивнiсть товарiв (один товар - трудоiмкий, iнший - капiталоiмкий).
Фактороiнтенсивнiсть-показник, який визначаi вiдноснi витрати факторiв вир-ва на створення певного товару. В·неповна спецiалiзацiя; В·внутр. мобiльнiсть i зовн. немобiльнiсть; В·схожiсть смакiв у 2-х краiнах; В·вiльна торгiвля; В·вiдсутнiсть затрат на транспортування товарiв.
Ця теорiя базуiться на 4-х осн. теоремах:
1. Теорема Хекшера-Олiна: кожна краiна експортуi тi фактороiнтенсивнi товари, для вир-ва яких вона володii маi надлишковi фактори вир-ва, а iмпортуi тi товари, для вир-ва яких вона вiдчуваi вiдносну недостачу факторiв вир-ва.
2. Теорема Самуельсона: вiльна торгiвля, урiвнюючи факторнi винагороди мiж краiнами, замiняi зовн. мобiльнiсть ф-рiв вир-ва.
3. Теорема Столпера-Самуельсона: зростання вiдносних цiн товарiв веде до винагороди того ф-ра, який ефективно використовуiться у вир-вi товару i скорочуi реальнi винагороди iншого ф-ру.
4. Теорема Рибчинського: розширення забезпеченостi одним ф-ром вир-ва збiльшуi випуск товарiв, який використовуi цей фактор, i скорочуi випуск iншого товару.
Теорема Хекшера-Олiна-Самуельсона маi вигляд: мiжн. торгiвля призводить до вирiвнювання абс-них i вiдносних цiн на гомогеннi фактори вир-ва в краiнах, що торгують. Ця теорема ще називаiться теоремою вирiвнювання цiн на ф-ри вир-ва.
Теоiя Хекшера-Олiна домiнувала i була майже безальтернативною до 50-х рр., до появи так званого тАЬПарадоксу ЛеонтьiватАЭ. В 1947 р Василь Леонтьiв перевiряв той факт, що США (найбiльш надiлена капiталом краiна) експортуi капiталомiсткi, а iмпортуi трудомiсткi товари. Однак виявилось, що амер. продукцiя, яка конкуруi з iмпортованою, потребуi В» на 30% бiльше капiталу на 1 робiтника, нiж амер. експортна продукцiя.
Отже, Парадокс Леонтьiва полягаi в тому, що всупереч теорii Хекшера-Олiна, краiни, що мають надлишок труда, експортують капiталомiстку продукцiю, i навпаки. Однак парадокс Л. не дав вiдповiдi на чисельнi запитання. Але, незважаючи на деякi умовностi у розрахунках Л-ва (розрах-ки не реального iмпорту, а iмпортозамiщення, специфiка пiслявоiнного перiоду тощо), а також незважаючи на неодноразовi спроби спростувати Парадокс Л. як самим Леонтьiвим, так i iншими вченими, це явище у практ. планi i актуальним i на сьогоднi.
4.Порiвняльна характеристика неофакторних та неотехнологiчних моделей розвитку мiжнародноi торгiвлi.
Новi явища у стр-рi мiжн. торгiвлi пiсля II свiт. вiйни, динамiчний НТП (з точки зору свiтогосподарськоi практики) та виявлення тАЬПарадоксу ЛеонтьiватАЭ обумовили розвиток теорii мiжн. торгiвлi двома шляхами, що характеризувалися появою так званих неофакторних моделей та моделей неотехнолог. напряму.
Неофакторний пiдхiд в цiлому зберiгаi методологiю неокласичноi торговоi моделi. Одночасно тАЬнеофакторнi моделiтАЭ характериз-ся багатоварiантнiстю. До неофакторних вiдносяться:
В· модель з урахуванням рiзноi iнтенсивностi факторiв: на вiдмiну вiд Леонтьiва, який робив розрахунки по продукцii, що замiщувала iмпорт, а не за фактичними витратами заруб. виробникiв, розробники цiii моделi працювали у напрямку розрахункiв не по iмпортозамiщенню, а по реальному iмпорту;
В· модель з урахуванням особливостей попиту: надлишок капiталу, напр., у США, обумовлюючи капiталомiстке спожмвання, спричиняi його нестачу для експорту i, таким чином, формуi велику трудомiсткiсть товарiв, що експортуються;
В· модель з урахуванням неоднорiдностi факторiв (видiлення тАЬфiз.тАЭ i тАЬлюдськоготАЭ капiталу; обгрунтування переважаючоi значущостi квалiфiкованоi працi тощо);
В· модельз урахуванням нових факторiв (поряд з трудом i капiталом -також прир. ресурсiв).
На вiдмiну вiд неофакторних моделей неотехнолог. моделi звiльняються вiд частини припущень, таких як:
- пост. виробнича ф-цiя;
- наявнiсть абс-ноi конк-цii;
- незалежнiсть вiд масштабiв вир-ва;
- однорiднiсть продукцii;
- доступнiсть технологii всiм виробникам.
Представники цього теорет. напрямку аналiзують, як пр., торгiвлю наукомiсткою продукцiiю.
Осн. моделями неотехнолог. напрямку i:
1. модель наукомiсткоi спец-цii: обгрунтовуiться спец-цiя розвинутих краiн на вир-вi i експортi наукомiстких та високотехнолог. товарiв, а спец-цiя краiн, що розвиваються, на вир-вii експортi ресурсомiстких товарiв.
2. тАЬмодель технолог. розривутАЭ, яка повязуi торгiвлю мiж краiнами iз iснуванням вiдмiнностей у рiвнях iхнього технолог. розвитку. Згiдно з цiiю теорiiю саме прогресивнi технологii дають краiнi переваги у боротьбi за експортi ринки. У розвиток цiii теорii М. Познер включив концепцiю iмiтацiйного лага, що складаiться з лага попиту i лага реагування. Лаг попиту являi собою час, необхiдний для розвитку попиту на новий експортний продукт. Лаг реагування повязаний iз часом, який необхiдний виробникам краiни-iмпортера для реагування на конк-цiю iз-за кордону, розпочавши мiсцеве вир-во. Рiзниця мiж цими 2-ма лагами i обумовлюi мiжн. торгiвлю (експорт в iншу краiну можливий, коли лаг попиту коротший вiд лага реагування). Технолог. розрив можна подолати через копiювання нововведень, але тАЬпотiктАЭ нововведень, як пр., забезпечуi умови стабiльноi технолог. переваги i вiдповiдноi спец-цii краiни.
3. модель тАЬекономii на масштабах вир-ватАЭ: доводиться, що краiни з великим внутр. ринком повиннi розвивати вир-ва, якi дають тАЬефект масштабiвтАЭ, т. ч., у такiй продукцii порiвняльнi переваги мають тiльки великi краiни; малi краiни повиннi спецiалiзуватися на випуску продукцii, яка не даi тАЬефекту масштабiвтАЭ.
4. модель життiвого циклу продукту (розроблена Р. Верноном): у вiдповiдностi з нею кожний продукт проходить 5 стадiй вiд появи до виходу з ринку: 1)поява; 2)розвиток; 3) насичення; 4)спад; 5)вихiд з ринку. При певних умовах на певному етапi життiвого циклу фiрма стаi експортером того чи iншого продукту, певний час маючи при цьому порiвняльнi переваги. Але в суч. умовах все бiльш актуальною i модель, згiдно з якою продукт i розробляiться, i реалiзуiться iнтернацiонально.
5. Моделi внутрiшньогалузевоi торгiвлi: вiдображають мiжн. торг. практику, коли краiни торгують мiж собою товарами однiii галузi, якi виробляються практично при однаковiй фактороiнтенсивностi, а дуже часто i факторонадiленостi. РЖншими словами, мотивацiя мiжн. торгiвлi обумовлена не умовами вир-ва, а умовами попиту.
Видiляють 5 гол. ф-рiв розвитку цiii торгiвлi: 1)близкiсть рiвнiв нац. доходу на душу нас-ня та iдентичнiсть кривих попиту у 2-х краiнах; 2)близкiсть цiн ф-рiв i витрат вир-ва диференцiйованих продуктiв; 3)близкiсть величин тарифних i нетарифних бартАЩiрiв або iх вiдсутнiсть; 4)порiвняно однаковий ступiнь диференцiацii конкуруючих товарiв; 5)номiнальна величина трансп. витрат.
5.Стандартна модель(СМ) зовнiшньоi торгiвлi. Концепцiя тАЬвiдкритоi економiкитАЭ.
СМ МТ стала результатом злиття зусиль багатьох економiстiв, неокласикiв, що сконцентрували особливу увагу на сукупному попитi в рамках суспiльства. Базовi поняття, що використовуються в СМ, заклали Френсiс Эджуорт i Готтфрiд Хеберлер. СМ виходить з передумови про зростаючi витрати замiщення, закономiрностi, вiдомоi з загальноi економiчноi теорii. СМ характеризуiться наступними рисами: -кривi виробничих можливостей, що показують реально iснуюче спiввiдношення випуску рiзних товарiв, у кожноi краiни рiзнi, що i спонукуi iх до торгiвлi одна з одною; -якщо кривi збiгаються, тобто спiввiдношення випуску товарiв у двох краiнах однакове, то торгiвля ТСрунтуiться на розходженнях у смаках i перевагах споживачiв, що нiколи не можуть збiгатися цiлком навiть у дуже близьких краiнах; -пропозицiя визначаiться кривою граничного рiвня трансформацii, а попит визначаiться кривою запропонованого рiвня замiщення; -рiвноважна цiна, по якiй вiдбуваiться МТ, визначаiться спiввiдношенням вiдносного свiтового попиту i вiдносноi свiтовоi пропозицii на товар.
В суч. теорii i практицi за рiвнем зовнiшньоек. звтАЩязкiв краiни подiляються на краiни з вiдкритою i закритою ек-кою.
Вiдкрита ек-ка-це таке госп-во, напрям розвитку якого визнач-ся тенденцiями, що дiють в свiт. госп-вi, а зовн.-ек. звтАЩязки постiйно розширюються. При цьому, зовн.-торг. оборот (ЗТО) досягаi такого рiвня, коли вiн починаi стимулювати загальноекон. зростання.
ЗТО=експорт+iмпорт.
Вважаiться, що коли ЗТО досягаi 25% вiд ВВП, тодi вiн стимулюi загальноекон. зростання. Нацiональна економiка, яка достатньо повно реалiзуi переваги МПП(мiжнар. подiл працi) та МКП(мiжнар. кооперацiя працi) тАУвiдкрита економiка- це нацiональна економiка з високим рiвнем спецiалiзацii вир-ва, що означаi високий рiвень опосеред-я Е-РЖ дiяльностi ВВП краiни, а токож така, що iнтегрована до сис-ми мiжнар. валют.-фiнан-их вiднос-н та здiйснюi на них значнi впливи та (або) залежить вiд таких впливiв.Ознаки вiдкритоi ек-ки: -суб-ти ек. Життя достатньо повно користуються правом здiй-ти МЕД без спец-их обмежень з боку держави; -мiжнар. ек. звтАЩязки мають велике знач-я для пiдтрим-я макро-ек балансу, ступень опосеред-я ВВП Е-РЖ дiяльнiстю i високим; -порiвняно висока ефективнiсть самоi господарськоi сис-ми, яка i конкурентоздатною на свiт. ринку.
6.Альтернативнi теорii МТ. Теорiя конкурентних переваг М. Портера.
Экономисты продолжают активный поиск новых теорий, объясняющих различные аспекты МТ. Новейшие теории МТ либо развивают принципы классических теорий, либо изучают отдельние стороны МТ. Эти две группы новейших теорий рассматривают МТ преимущественно со стороны предложения товаров. Они включают такие теории: 1.Теория специфических факторов производства-в основе МТ лежат различия в относительных ценах на товары, которые возникают в силу разной обеспеченности стран специфическими факторами производства, причем факторы, специфические для экспортного сектора, развиваються, а факторы,специфические для сектора, конкурирующего с импортом, сокращаются; 2. Теории распределения доходов от МТ- если торговля основывается на теории соотношения факторов производства, то в соответствии с теоремой Хекшера-Олина владельцы относительно избыточных факторов производства выигрывають, а владельцы относительно недостаточных факторов производства проигрывают. В соответствии с теоремой Хекшера-Олина-Самуэльсона выравнивание относительных цен на товары приводит к выравниванию к относительных цен и на факторы проиводства (доходов владельцев факторов производства), с помощью которых эти факторы произведены. Если торговля основывается на теории специфических факторов производства, то в соответствии с теоремой Самуэльсона-Джонса увеличиваются доходы владельцев фактора, специфического для экспортных отраслей, и сокращаются доходы владельцев фактора, специфического для отраслей, конкурирующих с импортом. В соответствии с теоремой Столпера-Самуэльсона МТ ведет к к росту доходов владельцев фактора, интенсивно используемого для производства товара, цена которого растет, и снижению цены фактора, интенсивно используемого для производства товара, цена на который падает. Всоответствии с теоремой Рыбчинского увеличивающееся предложение одного из факторов приводит к большему процентному увеличению производства и росту доходов в той отросли, где этот фактор используется интенсивнее, и к сокращению производства в других отраслях. 3. Теория пересекающегося спроса- поскольку потребители в странах с примерно одинаковым уровнем дохода имеют примерно схожие вкусы, каждой стране легче экспортировать те товары, в производстве и торговле которыми на внутреннем рынке накоплен большой опыт. Третья группа теорий полность отрицает классические теории и предлагает собственное объяснение МТ, уделяя равную степень внимания анализу предложения и спроса на товары в МТ. Она включает такие теории: 1. Теория эффекта масштаба-развитие производства, при котором рост затрат факторов на единицу приводит к росту производства больше, чем на единицу. 2. Модель внутреотраслевой МТ-обмен между странами дифференцированными продуктами одной отрасли. 3. Динамические модели МТ.
Одной из предпосылок конкурентных преимуществ стран Портера является следующие: ВлНа международном рынке конкурируют фирмы, а не страныВ». Успех на внешнем рынке зависит от правильно выбраной конкурентной стратегии, на которую влияют 2-а момента: 1-структура отрасли, в которой действует фирма, т. е. особенности конкуренции; 2-позиция фирмы в отрасли, которая определяется конкурентным преимуществом (более низкие издержки, дифференциация товаров). Для удержания позиций фирмам иногода приходится отказываться от имеющихся преимуществ, чтобы добиться новых.
7.Ретроспективний аналiз розвитку МТ.
МТ-обмiн мiж держ. формами господ-я.В своiму розвитку пройшла 5 етапiв,
якi хар-ся середовищними факторами роз-ку;рiвнем iнтернац-i госп. звтАЩязкiв;хар-ром регул-я зовн.торг. вiдн-н. Етапи:
1.Початковий(кiн.18-поч.19)-чинники зовн.сер-ща(пром. революцii;залуч-я нових територiй,регiонiв в МТ;про
рес в роз-ку трансп.с-ми(1865-Суезський канал);революцiя в засобах звтАЩязку);
-особл-тi торг.процесiв(вивiз тов-в;лiдерство Англii;випередження темпiв зрост-я св. товарообiгу порiв-но з рос-
том пром. в-ва);-регулюв-я(пол-ка протекцiон-ма;зародж-я фритредерства).
2.Друга пол.19-поч.1Св.в.(1914):-ф-ри зовн.с-ща(НТП в в-вi тов-в,роз-к транс.шляхiв та покращ-я як.хар-к транс.засобiв;роз-к монопо-
лiст-го в-ва);-ос-тi торг.проц-в(вивiз кап-лу;рiст товарообiгу;змiна спiввiднош-я сил на св.ринку(зменш-я впливу Англii та Фр.);концентр-я торг.зв-в мiж розв-ми кр-ми);
-рег-я(посил-я протекц-х тенденцiй,перехiд вiд захисного до наступаючого прот-му).
3.Перфiод мiж св.вiйнами(1914-1939)-чин-ки(наслiдки 1Св.в.;кризи(20-21,29-33рр.);
поч-к формув-я 2-х св.с-м госп-ва);-ос-тi(тривале,гли бокепоруш-я торг.зв-в;рiзкi колив-я обсягiв товарообiгу;
переважно сиров-на стр-ра експ-ту та iмп-ту до кiн.60-х) рег-я(посил-я митн.прот-му;
крах мiжн.вал.с-ми та виник-я вал блокiв).
4.Повоiнний(50-60-тi рр.)-посил-я i конфлiкт 2с-м госп-ва;розпад св.колонiал.с-ми;форм-я регiонал.iнтеграц.
угруп-нь;поява глобал.мiжн. орг-й;-збiльш-я темпiв росту св. товарообiгу;зруш-я в тов. стр-рi екс-ту;послабл-я пози-
цiй кр-н,що роз-ся;посил-я позицiй Яп,ФРН,РЖтал;змен-я пит.ваги США,ВБ,Фр в св.Е; перехiд до пол-ки лiберал-i;
реал-я комплексу митно-тар.зах-в пiд егiдою ГАТТ.
5.Сучасний(з поч.70-х)-посил-я мiжн.конкур-i;укрiпл-я та поява нових iнтеграц.угруповань;iндустрiал-я в бiльш-тi кр-н,що роз-ся;проблема iх заборг-тi;розпад св.соцiалiст.
с-ми госп-ва;-збiл-я обсягiв Т значнi колив-я рiвня св.цiн;зруш-я в тов.срт-рi Е;посил-я конкур-i мiж кр-ми Трiади;актив-я зустрiч.Т;пiдв
я ролi кр-н,що роз-ся;-неопрот-м;поява замкнутих ек.блокiв;перехiд вiд тар.до нетариф-го регул-я.
8.Х-ка i специф. риси сучасн. етаму р-ку МТ.Осн.ф-ри зрост-я ii обсягiв.
Сучасний етап р-ку МТ триваi з поч 70-х рр. i х-ся глобалiзацiiю,ростом взаiмозал-тi бiльш-тi кр-н,лiберал-iю зовн.пол-ки,револ-iiю в сферi iнф-х технол-й i засобiв телекомунiкацiй.Для нього х-но: -1)посил-я мiжн.конкур-i;укрiпл-я та поява нових iнтеграц.угруповань;iндустрiал-я в бiльш-тi кр-н,що роз-ся;проблема iх забор-гтi;розпад св.соцiалiст.с-ми госп-ва; 2)збiл-я обсягiв Т,значнi колив-я рiвня св.цiн;зруш-я в тов.стр-рi Е;розповсюдження усталених i довгостр-х в-н,збiльш-я частки внутрiфiрмових поставок в св.Т,посил-я конкур-i мiж кр-ми Трiади;актив-я зустрiч.Т;пiдв-я ролi кр-н,що роз-ся;3)неопрот-м;поява замкнутих ек.блокiв;перехiд вiд тар.до нетариф-го регул-я,стимул-я експ-го в-ва.
Осн.ф-ри зрост-я обсягiв МТ
1.Стабiльн.ек.стан кр-н свiту сприятливо вплинув на зрост-я мiжн.торг.обороту
2.Зрост-я цiн на нафту,яке ком-
пенсуiться здешевленням непа- ливних сиро-винних тов-в i пром.пр-цii.Цiна на пр-ю i напоi
падаi на 15%.ОбтАЩiм Т нафтою 99року дорiвнюi обтАЩiму Т майже всiма iнш.тов-ми.
3.Незбалансованiсть платiжних
вiд-н США з кр-ми,що роз-ся:як що цi кр-ни зводять плат.баланс з з позитивним сальдом,що викли-
каi мiграцiю кап-лу i його викор-ня для спекулят-х цiлей,то США страждаi вiд хронiчн.дефiциту плат.баланса.
4.Процеси,що мають мiсце на фiнанс.ринках(посил-я мiграцii кап-лу було викликане активiза-
цiiю злиття,поглинання комп-iй.
5.Темпи росту МТ послугами уповiльн-ся:99-1,5%,а 98-4,7%.
6.Значнi темпи росту цiн на кольоровi метали(на нiкель-на 33%,на алюмiнiй-на 24%,мiдь-на19%,золото-8,платина-7,6.
7.Переважаi МТ готовими виробами(4/5 товарообороту).
9.Географ.стр-ра св.Т-ретроспект.аналiз i сучаснi тенд-i р-ку.
Особл-тi роз-ку кр-н визначаються iх роллю у МТ.
Частка пром.розв.кр-н у св.експ-тi на протязi ост-х 30
рр.складала 70%(як i в iмп-тi).В 90-тi ця частка для роз-х кр-н скороч-ся,.а для тих,що роз-ся-росте.
Поступово росте Т кр-н,що роз-ся,особливо швидк.темпами збiльш-ся обтАЩiми товаропотокiв iз НРЖК.Але велика частина товарообо-
роту припадаi на пром.розвин.кр-ни.Найбiльшими торг.д-вами i США,Нiм.,Яп. на якi на поч.2000р.припадала понад третина св. експ.-iмп.оп-й.Такими д-ми
були й Фр,ВБ,РЖтал,Кан,Гон-конг,Нiдерл,Бельг,Люксем.
В ост. роки прослiдков-ся тенденцiя до зрост-ня долi кр-н,що роз-ся,у св.Т.Так,у св. експ-тi тов-в iх пит.вага зросла з 27% у 92 до 32 у 98
Незважаючи на фiн.кризу в Азii,ця тенденцiя зберiг-ся i у 2000р.пит.вага цiii групи кр-н зростаi до 35%.РЖз кр-н,
що роз-ся,найбiльше росте МТ з НРЖК Азii.По сукупному обтАЩiму зовн.Т(15млрд.дол.в98)Гонконг,Пд.Корея,Сингапур,Малайзiя,Тайланд,РЖндонезiя поступалися ли-
ше США.На цi кр-ни припад.>10%обтАЩiму св.Т.РЖз азiат.НРЖК в десятку найб.торг. д-в свiту вход.Гонконг, який у 98 займав у цьому списку 10 мiсце по екс-ту,8-по iмп-ту.В другiй пол.90-х визнач-ся чiтка залеж-ть роз-ку МТ вiд змiн в ек-цi кр-н Пд-Сх Азii,на якi(разом з Китаiм)припад.1/4 св.тов.Т.Серед кр-н з пере-хiд-ю ек-ю найб.розв-ся зовн.Т Китаю.За 79-98рр. середньорiчн.рiст екс.-iмп. оп-й склав 16,5%,що значно перевищ.темпи росту св.Т. Вартiсн.обтАЩiм зовн.Т зрiс з 14млрд.дол в 79 до 325 в 98,
що дозвол. кр-нi ввiйти в десятку найб.торг.д-в свiту. Пiсля офiцiйноi передачi Гонконга (з 1лип.97)пiд юрисдикцiю
Вместе с этим смотрят:
9 сочинений для 9 класса /english/
A Farewell to Arms
A history of the english language
About England
Accommodation in St.Petersburg