Малый географический атлас \укр\
Пiвнiчна РДвропа
Данiя (Королiвство Данiя). Держава на пн. зах. РДвропи. Займаi бiльшу .частину пiв-ва Ютландiя i групу о-вiв (Зеландiя, Фюн, Лоллан, Фальстер та iн.). Данii належать також Фарерськi о-ви i о-iв Гренландiя. Територiя тАФ 43 тис км2. СтолицятАФКопенгаген (понiад 1,4 млн. жит.). Адмiнiстративно-територiальний подiлтАФ14амтiв. НаселеннятАФ5,2 млн.чол. (1993р.). Офiц. мова тАФ датська. Осн. релiгiя тАФ лютеранство. Грошова одиниця тАФ датська крона.
ДанiятАФконституцiйна монархiя. Глава державитАФкороль. Законодавча влада тАФ королева i однопалатний парламент. Полiтичнi партii: Соцiал-демократична, Лiва лiберальна. Консервативна народна. Радикальна лiва, Соцiалiстична народна.
Данiя тАФ високорозвинута iндустрiально-аграрна краiна. В промисловостi переважають дрiбнi i середнi пiдприiмства (7300 компанiй). Провiднi галузi - машинобудiвна, харчова, хiмiчна, текстильна (80% валовоi вартостi промисловоi продукцii). Сiльське господарство тАФ одна iз найбiльш продуктивних галузей економiки (78,8 тис. фермерiв). Виробництво сiльськогосподарськоi продукцii в 2-3 рази перевищуi потреби. ПровiдВнна галузь тАФ м'ясо-молочне скотарство. Протяжнiсть залiзниць тАФ понад 3000 км.
Данiя торгуi майже з усiма краiнами свiту. Експорт: 69% тАФ продукцiя промисловостi; 16% тАФ сiльськогосподарська продукцiя. РЖмпорт: сировина напiвфабрикати тАФ56%; машини, обладнання, транспортнi засоби тАФ18,5 %.
Фарерськi острови. Розмiщенi в пн.-сх. частинi Атлантичного океану в Норвезькому морi. Територiя тАФ 1398,8 км2. Адмiнiстративний центр тАФ Торсхавн (15,3 тис. жит.). Населення тАФ 47 тис. чол. (1992 р.), головним чином фарерцi. Офiц. мовитАФдатська i фарерська. Осн. релiгiятАФлютеранство. Грошова одиницятАФдатська крона. Внутрiшня автономiя Данii. ОсновВннi полiтичнi партii: Соцiал-демократична, Республiканська, Народна.
пiвнiчна РДВРОПА
Бiльша частина населення зайнята рибальством. Щорiчно виловлюють близько 480 тис. т риби. Тваринництво спецiалiзуiться на виробництвi молока i баранини. Поголiв'я овець тАФ 65 тис. З Данiiю о-вн пов'язанi морськими лiнiями.
РЖсландiя (Республiка РЖсландiя). Держава, розташована на одноВнйменному о-вi в пн. частинi Атлантичного океану. Територiя тАФ103 тис км2. Столиця тАФ Рейк'явiк (близько 150 тис. жит.). Адмiн. подiл тАФ 23 округи. Населення тАФ 258 тис. чол. (1991 р.). Мова тАФ iсландська. Осн. релiгiя тАФ лютеранство. Грошова одиницятАФiсландська крона. РЖсландiятАФпарламентВнська республiка. Глава держави тАФ президент. Законодавчий орган тАФ двоВнпалатний парламент. Полiтичнi партii тАФ Партiя незалежностi, Прогресивна партiя, Соцiал-демократична партiя РЖсландii, Народний Союз. Економiка краiни монокультурна i майже повнiстю залежить вiд стану в рибальствi i рибопереробнi (вилов риби в 1990 р. тАФ 1517 тис. т). у РЖсландiя маi декiлька великих промислових пiдприiмств, якi випускають (тис. т. в рiк): алюмiнiйтАФ88, феросплавитАФ72, цементтАФ135. Краiна маi потужний потенцiал гiдро- i геотермальних енергоресурсiв (50 млрд. квт. год за рiк).
1 % територii тАФ с.г. угiддя. Галузi с.г.: м'ясо-вовняне вiвчарство i Молочне скотарство. В 1990 р. нараховувалось (тис.) - овець тАФ 545, ВРХ тАФ 14, коней тАФ 66. Вироблено молока 110,7 тис. т, м'яса тАФ 10,7 тис. т.
Головний вид транспорту тАФ морський. Експорт тАФ 127,865 млн. iсл. крон, 75,5% його вартостi тАФ риба i рибо-йродукти. РЖмпорт тАФ137,121 млн. iсл. крон (споживчi товари). Головнi торг. партнери тАФ краiни РДС.
Норвегiя (Королiвство Норвегiя). Держава на пн. РДвропи, займаi зах. i пiвн. частини Скандинавського п-ова. Територiя тАФ 324 тис. км2, а разом з архiпелагом Шпiцберген, о-вами Ян-Майiн та iн.тАФ387 тис.км2. Населення тАФ 4,3 млн. чол. (1992 р.): норвежцi (98%), саами, квени, фiни, шведи та iн. Столиця тАФ Осло (467 тис. жит.). Великi мiста тАФ Берген (216 тис.), Трондхейм (140 тис.), Ставангер (99,8 тис.). Офiцiйна мова тАФ норвезька. Осн релiгiятАФлютеранство. Конституцiйна монархiя. Грошова одиницятАФкрона Основнi полiтичнi партii: Норвезька робiтнича. Партiя Хейре, Партiя Венс-Яфе, Партiя Центру, Християнська народна.
Норвегiя тАФ розвинута iндустрiально-аграрна краiна. Маi значнi запаси гiдроресурсiв, лiси, родовища залiза, мiдi, цинку, свинцю, нiкелю, молiбдену срiбла, гранiту, мармуру та iн. Запаси газу i нафти оцiнюються в 6,13 млрд т в перерахунку на нафтовий еквiвалент (нафти тАФ 1476 млн. т, газу i газового конденсату тАФ вiдповiдно 1996 млрд. м3 i 113 млн. т).
Домiнуюче становище в економiцi займають нафтова i газова галузi, на якi припадаi 14 % ВНП, понад ЗО % експорту. В 1992 р. на континентальному шельфi Норвегii видобуто близько 133 млн. т нафти i газу (в перерахунку на нафтовий еквiвалент).
Серед провiдних галузей промисловостi також нафтохiмiчна, електроВнметалургiйна, електрохiмiчна, радiоелектронна, гiрничодобувна, целюлозно-паперова, суднобудiвна. Норвегiя займаi провiднi мiсця в свiтi за виробниВнцтвом надушу населення електроенергii, целюлозно-паперовоi маси, алюмiВннiю i феросплавiв. У 1991 р. вироблено 111 млрд. квт-год. електроенергii.
В аграрному секторi переважають дрiбнi фермерськi господарства (до 10га землi). Поширена виробничо-збутова кооперацiя. Провiдна галузь-iнтенсивне тваринництво м'ясо-молочного напрямку. Розвинуто вiвчарство. Сiльськогосподарськими продуктами власного виробництва Норвегiя забезВнпечуi себе наполовину. В 1990 р. вироблено: зернатАФ 1,6 млн. т, картоплi тАФ 487тис.т, м'ясатАФ216 тис.т, молокатАФ 10млн.т. Налiчувалось 965 тис. гол. ВРХ, овець тАФ 905 тис. Важливе мiсце в економiцi займають рибальство (виВнлов риби в 1989 р.тАФ 1,8 млн. т), заготiвля деревини (в 1989 р.тАФ109 млн. м3).
Основний вид транспорту тАФ морський. В 1990 р. тоннаж торгового флоВнту (судна водотоннажнiстю понад 100 т) становив 23,6 млн. брутто-реiстровихт. Понад 90% тоннажу зайнято на мiжнародних перевезеннях. Норвегiя посiдаi одне iз перших мiсць у свiтi за внутрiшнiми перевезеннями пасажирiв лiтаками. Залiзницi тАФ 4,04 тис. км, автошляхи тАФ 88,8 тис. км. Експорт:
продукцiя нафтодобувноi, нафтохiмiчноi, деревообробноi, електрохiмiчноi, електрометалургiйноi промисловостi, деякi види продовольства. РЖмпорт:
мiнеральне паливо, боксити, залiзнi, марганцевi i хромовi руди, автомобiлi. Осн. торговi партнери: Великобританiя, Швецiя, Нiмеччина.
Шпiцберген. Архiпелаг за Пiвнiчним Полярним колом (74-81В° пн. ш. 10-35В° сх. д.). Територiя тАФ 62,7 тис. км2. Включаi понад 1 тис. о-вiв. Корiнного населення немаi; проживаi близько 2 тис. норвезьких i 2 тис. росiйських громадян (1987 р.), якi займаються видобутком вугiлля.
Шпiцберген разом з розмiщеним на пiвдень о-вом Ведмежим утворюють адм. округ Норвегii Свальбард, яким управляi губернатор, призначений королем Норвегii.
Офiцiйно Шпiцберген i частиною норвезькоi територii з 1925 р.; одноВнчасно був прийнятий ВлГiрничий статутВ», що регулюi порядок ведення тут гiрничих робiт. На архiпелазi i консульство Росii, 2 росiйських поселення
тАФ Баренцбург i Пiрамiда. 60% територii архiпелагу вкрито льодом. З корисних копалин промисВнлове значення маi кам'яне вугiлля. Норвегiя добуваi вугiлля в районi селища Лонгйiрбюен (350 тис. т), Росiя тАФ в р-нi Баренцбурга i Пiрамiди (300 тис. т, данi за 1988 р.).У водах архiпелагу водяться трiска, палтус, гренландський тюлень,
нерпа, бiлуга.
Фiнляндiя (Фiнляндська Республiка). Держава в Пн. РДвропi. Територiя - 337 тис. км2. Населення тАФ понад 5 млн. чол. (1993 р.), 93,5 % тАФ фiни, 5,3% тАФ шведи. Столиця тАФ Гельсiнкi (500 тис. жит.). РЖншi великi мiста:
Тампере (172,5 тис.), Вантаа (155 тис.), Еспоо (170 тис.). Турку (160 тис.). В адм. вiдн. тАФ 12 лян (губернiй). Офiцiйнi мови тАФ фiнська i шведська. Осн. релiгiя тАФ лютеранство. Парламентська республiка. Грошова одиниця тАФ фiнляндська марка. Основнi полiтичнi партii: Демократичний союз народу Фiнляндii, Демократична альтернатива. Партiя центру. Нацiональна коалiВнцiйна.
Фiнляндiя тАФрозвинута iндустрiально-аграрна краiна з сучасною промисловiстю i iнтенсивним сiльським i лiсовим господарством. Головне приВнродне багатство краiни тАФ лiс (близько 65 % територii). З корисних копалин i титаномагнетити, мiднi, цинковi, залiзнi руди, нiкель, гранiт, мармур.
В економiчному життi краiни важливу роль вiдiграють монополii. 50 найбiльших з них контролюють 3/4 промислового капiталу i виробляють понад половину всiii промисловоi продукцii. В свiтовому виробництвi на Фiнляндiю припадаi 0,36%, але в рядi галузей промисловостi (виробництво целюлози, паперу, криголамiв) займаi провiдне мiсце. Краiна не багата корисними копалинами. Продукцiя лiсопромислового комплексу переважаi у зовнiшнiй торгiвлi. З iнших природних ресурсiв тАФ титаномагнетити, мiднiВ» цинковi, залiзнi руди, нiкель, гранiт, мармур.
Фiнляндiя бiдна мiнеральними (крiм торфу) енергоресурсами. Потреби в енергоносiях на 70% покриваються за рахунок iмпорту.
Основнi напрями сiльського господарства: тваринництво (даi 70% доходiв вiд с.г.), головним чином молочне; виробництво зерна. В 1992 р. -130 тис. селянських господарств, з них 56% тАФ з дiлянками орноi землi менше 10 га. Вироблено (тис. т.): м'яса i птицi тАФ 393; молока тАФ 2405; зiбрано (тис. т): пшеницi тАФ 213, жита тАФ 27, ячменю тАФ 1331, вiвса тАФ 998, картоплi тАФ673.
Залiзницi тАФ 5,9 тис. км, автошляхи тАФ 78,4 тис. км.
Головнi торговi партнери: Росiя, Швецiя, Нiмеччина, Великобританiя, США.
Експорт: продукцiя деревообробноi i целюлозно-паперовоi, металообробноi промисловостi. РЖмпорт: сировина, напiвфабрикати, паiливо.
Швецiя (Королiвство Швецiя). Держава в Пн. РДвропi, розмiщена в сх. частинi Скандинавського п-ова. Територiя (включаючи о-ви Готланд i Еланд)
тАФ 449,9 тис км2. Населення тАФ 8,7 млн. чол. (1991 р.), близько 95% тАФ шведи. В краiнi проживаi понад 400 тис. iммiгрантiв: фiни, югослави, датчаВнни, норвежцi, турки, греки, нiмцi. Столиця тАФ Стокгольм (669 тис. жит.). Офiц.моватАФшведська. Осн. релiгiятАФлютеранство. Грошова одиницятАФ шведська крона. Конституцiйна монархiя (королiвство). Основнi полiтичнi партii: Соцiал-демократична робiтнича, Помiрна коалiцiйна. Партiя центру, Народна партiя. Християнсько-демократичний союз.
Швецiя тАФ високорозвинуга краiна. Основнi природнi багатства: лiс (1-е мiсце за запасами в Зах. РДвропi), залiзна руда, гiдроенергiя (2-е мiсце в Зах. РДвропi). РД запаси урановоi сировини.
Шведська економiка характеризуiться високим рiвнем концентрацii виробництва i капiталу. 15 багатих сiмейств фiнансових магнатiв фактично визначають розвиток всiii економiки краiни.
Головнi галузi промисловостi: машинобудування (електротехнiка, суднобудування), деревообробна i целюлозно-паперова, металургiйна, гiрничодобувна. Швецiя займаi 3-i мiсце в свiтi за виробництвом целюлози, 5-е тАФ з видобутку залiзноi руди. Розвинутi також хiмiчна, харчова i текстильна промисловiсть.
Високорозвинуте с.г. Швецii забезпечуi на 90% потреби краiни в проВндовольствi. В с.г. i лiсовому господарствi зайнято 4% самодiяльного населення. Частка с.г. виробництва в ВНП тАФ менше 3%. Переважають фермерськi господарства (близько 35 га). Головна галузь тАФ м'ясо-молочне тваринництво.
Швецiя входить в число 20 найбiльш розвинутих краiн свiту. При чисельностi населення 0,2% свiтового, вона виробляi 1% ВНП.
Залiзницi тАФ12,1 тис. км, з них 7,6 тис. км електрифiковано, шос. шляхiв
-тАФ 102 тис. км.
Експорт: продукцiя машинобудування, целюлозно-паперовоi i деВнревообробноi промисловостi. Швецiя займаi 1-е мiсце в свiтi з експорту паперу i картону, 2-е тАФ целюлози i залiзноi руди, 4-е тАФ з експорту деревини i пиломатерiалiв. РЖмпорт: машини, устаткування, мiнеральне паливо, метали, продовольство.
Схiдна РДвропа
Албанiя (Республiка Албанiя). Краiна в пiвд.-зах. частинi Балканського пiвострова. Територiя тАФ 28,7 тис км2. Столиця тАФ Тiрана (243 тис. жит.). Головнi мiста: Дуррес, Ельбасаи, Шкодф. Населення тАФ близько 3,4 млн. чол. (1992р.) (98%тАФалбанцi). Офiц. мова тАФ албанська. Релiгiя: 70%тАФ мусульмани, 20% тАФ православнi, 10% тАФ католики. Грошова одиниця тАФ лек. Албанiя тАФ парламентська республiка. Глава держави тАФ президент. Вищий орган державноi влади i iдиний законодавчий орган тАФ Народнi збори. Найбiльш впливовi партii: Демократична Албанii, Албанська соцiалiстична, Соцiал-демократична Албанii, Албанська республiканська. Албанський демократичний альянс. Прiоритетним напрямком зовнiшньоекономiчних зв'язкiв Албанii проголошено спiвробiтництво з США i краiнами Захiдноi РДвропи.
Албанiя тАФ аграрно-промислова краiна. На промисловiсть припадаi близько 42% нацiонального доходу, с.г. тАФ 36%. Економiчно активне насеВнлення тАФ1,43 млн. Кориснi копалини: нафта, природний газ, лiгнiт, хромова, мiдна, залiзна i нiкелева руди. В структурi промисловостi гiрничодобувiй галузi займають головне мiсце. Провiдна галузь с.г. тАФ рослинництво. ГоВнловний вид транспорту тАФ автомобiльний (автошляхи тАФ 7,5 тис. км). 47% вантажоперевезень припадаi на залiзничний трнспорт (довжина тАФ 720 км).
Зовнiшня торгiвля маi незбалансований характер.
В експортi переважаi продукцiя гiрничодобувноi галузi та с.г. РЖмпор: машини й устаткування, прокат, засоби транспорту, медикаменти.
Бiлорусь (Республiка Бiлорусь). Краiна в Сх. РДвропi. Територiя тАФ 207,6 тис. км2. Столиця тАФ Мiнськ (1,7 млн. жит.). Головнi мiста: Брест, Вiтебськ, Гомель, Гродно, Могилiв. Адмiнiстративно-територiальний подiл тАФ 6 областей. Населення тАФ 10,3 i^лн. чол (1992 р.). Державна мова тАФ бiлоруська. Осн. релiгiя тАФ православне християнство. Грошова одиниця -рубель. Бiлорусь тАФ республiка. Виiций законодавчий орган тАФ Верховна влада (однопалатна). Глава держави тАФ президент. Полiтичнi партii;
Об'iднана демократична Бiлорусii, Бiлоруська християнська. Бiлоруська соцiал-демократична громада. Партiя комунiстiв Бiлорусii, Християнсько-демократичний союз Бiлорусii та iн.
Бiлорусь належить до найбiльш розвинутих краiн СНД. Маi потужний комплекс обробних галузей: машинобудiвну, хiмiчну, лiсрву промисловiсть i продуктивне с.г. На територii республiки i значнi родовища калiйноi i кам'яноi солей, торфу.
В машинобудуваннi видiляються трудомiсткi галузi (виробництво ЕОТ. автоматичних лiнiй) та металомiсткi (автомобiле- i тракторобудування, сiльськогосподарське машинобудування). Основна галузь хiмiчноi промисВнловостi тАФ виробництво полiмерiв i калiйних добрив. Найбiльш розвиненi ТСалузi легкоi промисловостi: лляна, бавовняна, вовняна.
В тваринництвi переважаi молочно-м'ясне скотарство i свинарство. В землеробствi 50% посiвних площ займають зерновi, а 1/3 тАФ кормовi культури.
Експорт: вантажнi автомобiлi, трактори, хiмiчна продукцiя, картопля, м'ясна i молочна продукцiя. РЖмпорт: нафта, природний газ, кам'яне вугiлля, прокат чорних металiв, кольоровi метали.
Болгарiя (Республiка Болгарiя). Краiна в пд.-сх. частинi Балканського пiвострова. Територiя тАФ 110,9 тис. км2. Столиця тАФ Софiя (понад 1,2 млн. жит.). Адмiнiстративно-територiальний подiл тАФ 8 областей. Населення тАФ близько 8,5 млн. чол (1992 р.). Офiц. моватАФ болгарська. Традицiйна релiгiя тАФ православне християнство. Грошова одиниця тАФ лев. Глава держави тАФ президент. Законодавча влада тАФ однопалатнi Народнi Збори.
Функцiонуi близько 80 партiй. Найбiльш впливовi з них: Союз демоВнкратичних си, Демократична партiя. Радикально-демократична партiя, Болгарська соцiалiстична партiя.
Болгарiя маi обмеженi запаси корисних копалин, найбiльше значення серед них мають залiзнi, свинцево-цинковi i мiднi руди, буре i кам'яне вугiлля, мармур. Болгарська земля славиться цiлющими водами (500 джерел). Виробництво важливих видiв продукцii промисловостi за 1991 р.: 38, 9 млрд. квт-год. електроенергii, 28,4 млн. т вугiлля, 1,3 млн. т прокату чорних металiв, 17,3 тис. тракторiв. В 1991 р. було одержано бiльш як 3 млн. т зернових, 868 тис. т цукрових бурякiв, 564 тис. т помiдорiв, 1 млн. т фруктiв, 758 тис. т м'яса, 2 млн. т молока. Поголiв'я: ВРХтАФ1,4. млн., овецьтАФ7,5 млн., свиней тАФ 4,2 млн., птицi тАФ 28 млн. Головними видами транспорту i автомобiльний та залiзничний. Важлива галузь економiки тАФ туризм.
Експорт: машини (електро- i мотокари), продукцiя харчовоi промисловоВнстi (тютюновi i консервнi вироби, ефiрна олiя, вино) i сiльського господарства (свiжi овочi, фрукти, виноград). РЖмпорт: транспортнi засоби, чорнi метали, нафта, вугiлля, целюлоза.
Боснiя i Герцеговина (Республiка Боснiя i Герцеговина). Держава в центральнiй частинi Балканського пiвострова. Територiя тАФ 51 тис. км2. Столиця тАФ Сараiво (близько 500 тис. жит.). Осн. адм.-тер. одиниця тАФ община. Населення тАФ 4,36 млн. чол (1991 р.): слов'яни-мусульмани тАФ 43,6%, серби тАФ 31,4%, хорвати тАФ 17,3%. Релiгiя тАФ бiльшiсть сповiдуi iслам. Грошова одиницятАФдинар. Полiтичнi партii: Мусульманська партiя демократичноi дii. Сербська демократична партiя. Хорватська демократична спiвдружнiсть. Значнi кориснi копалини, в т. ч. залiзнi i свинцево-цинковi руди, боксити, лiгнiти. Основнi галузi промисловостi тАФ чорна i кольорова металургiя, вугледобувна, машинобудiвна (зокрема електротехнiчна), хiмiчна, харчова. В с.г. вирощують пшеницю, кукурудзу, картоплю, оливки, виноград, розвинуте гiрське скотарство.
Експорт: залiзнi руди, чорнi метали, алюмiнiй, папiр. РЖмпорт: йафта| нафтопродукти, газ, транспортнi засоби.
Естонiя (Естонська Республiка). Держава в пн.-зах. РДвропi, на узбе1 режжi Балтiйського моря. Територiя тАФ 45,2 тис. км2. Столиця тАФ Таллiнн (484,4 тис. жит.). Найбiльшi мiста: Тарту (115,4 тис.), Нарва (82,3 тис.), Кохтла-Ярве (76,8 тис.), Пярну (54,2 тис.). Адм.-тер. подiл тАФ 15 повiтiв (маакундiв) i б мiст центрального пiдпорядкування. Населення тАФ понад 1,5 млн. чол. (1993 р.), в т. ч. естонцi тАФ 61,5%, росiяни тАФ 30,3%, украiнцi тАФ 3,1%. Офiц. моватАФестонська. РелiгiятАФлютеранство, православ'я, баптизм, Грошова одиниця тАФ естонська крона. Полiтичнi партii: Демократичне об'iднання ВлВабаЕестiВ», Соцiал-демократична партiя Естонii, Центральний союз хуторян. Сiльська центристська партiя.
Естонiя тАФ iндустрiально-аграрна краiна. В промисловостi зайнято 32% економiчно активного населення, в с. г. тАФ 12%, в будiвництвi тАФ 10%, на транспортi тАФ 8%.
Основнi галузi промисловостi: легка, харчова, деревообробна, машиВннобудування, виробництво будiвельних матерiалiв.
С. г. Естонii спецiалiзуiться на м'ясо-молочному тваринництвi. Площа культивованих земель тАФ 1,36 млн. га.
Естонiя маi розвинуту транспортну мережу. Основне навантаження приВнпадаi на автомобiльнi шляхи (14,8 тис. км), довжина залiзниць тАФ 1000 км. Головний морський порт -тАФТаллiнн. РЖснуi паромне сполучення з Гельсiнкi
i Стокгольмом. Експорт: товари легкоi, харчовоi промисловостi i с.г. РЖмпорт: нафта
нафтопродукти, газ, продукцiя машинобудування i деревообробноi промисловостi. Основнi торговi партнери: Росiя, Фiнляндiя, Нiмеччина,
Латвiя, (Латвiйська Республiка). Держава в пн.-зах. РДвропi, на узбережжi Балтiйського моря. Територiя тАФ 63,7 тис. км2. Столиця тАФ Рига (916,5 тис. жит.). Адм.-тер. подiлтАФ26 районiв. НаселеннятАФ2,6 млн. чол (1992 р.), в т. ч. латишi тАФ 52%, росiяни тАФ 34%, бiлоруси тАФ 4,5 %, украiнцi тАФ 3,5 %. Офiц. моватАФ латиська. Релiгiя тАФ лютеранство, католицизм, правоВнслав'я. Грошова одиниця тАФ лат.
Полiтичнi партii: Союз Латвii ВлЛатвiйський шляхВ». Рух за нацiональну незалежнiсть Латвii. Латвiя не багата корисними копалинами. Промислове значення маi лише торф (530 млн. т). Видобувають також вапняк, глину, пiсок, доломiт. Основнi галузi промисловостi: машинобудування, легка, целюлозно-паперова, виробництво будiвельних матерiалiв, фармацевтична. Основний напрямок с. г. тАФ м'ясне i молочне тваринництво. Протяжнiсть залiзниць тАФ 2,4 тис. км, автомобiльних шляхiв тАФ 20,6 тис. км. Основнi морськi порти: Рига, Лiiпая, Вентспiлс.
Експорт: електропоiзди, мiкроавтобуси, телефонне устаткування, будматерiали, медикаменти, меблi, радiоапаратура. РЖмпорт: кам'яне вугiлля, нафта, газ, легковi i вантажнi автомобiлi.
Литва (Литовська Республiка). Держава в пн.-зах. РДвропi, на узВнбережжi Балтiйського моря. ТериторiятАФ65,2 тис. км . СтолицятАФВiльнюс (592 тис. жит.). Адм.-тер. подiл тАФ 44 райони i 11 мiст центрального пiдпорядкування. Населення тАФ 3,8 млн. чол. (1992 р.), в т. ч. литовцi тАФ 80%, росiяни тАФ 8,9%. Офiц. мова тАФ литовська. Релiгiя тАФ переважаi католицизм. Грошова одиниця тАФ лiт. Полiтичнi партii: Демократична робiтнича. Демократична, Партiя незалежностi.
Частка промисловостi в ВНП тАФ 56,3%, с. г. тАФ 22,9%, будiвництва тАФ 10%, транспорту тАФ 3,6 %. Основнi галузi промисловостi тАФ машинобудування i металообробка, деревообробна, хiмiчна, виробництво будматерiалiв, текстильна i харчова.
В с. г. зайнято ЗО % економiчно активного населення. Основний напрямок тАФ розвиток м'ясо-молочного тваринництва. Вирощують цукровi буряки, картоплю, овочi. Залiзницi тАФ 2 тис. км, автомобiльнi шляхи тАФ 34,1 тис. км. Головний морський порт тАФ Клайпеда.
Експорт: мiнеральна сировина, метал, машини i устаткування, товари народного споживання, продовольство. РЖмпорт: вугiлля, нафта, газ, чорнi i кольоровi метали.
Македонiя (Республiка Македонiя). Держава в центральнiй частинi
Балканського п-ва. ТериторiятАФ85,7 тис. км . СтолицятАФСкоп'i(507тис. жит.). Адмiн.-територiальна одиниця тАФ община. Населення тАФ понад 2 мли. чол. Офiц. мова тАФ македонська. Осн. релiгiя тАФ православна. Грошова одиниця тАФ динар.
Глава держави тАФ президент. Законодавчий орган тАФ Збори. Полiтичнi партii: Демократична партiя македонськоi нацiональноi iдностi, Соцiал-демократичний союз. Партiя демократичного прогресу.
В економiчному вiдношеннi Македонiя була найменш розвинутим регiоном колишньоi Югославii. Маi кориснi копалини: мiднi, свинцево-цинковi, нiкелевi руди, лiгнiти. Галузi промисловостi тАФ машинобудування, кольорова металургiя, хiмiчна, харчова. В с. г. використовуiться 600 тис. га. Головнi культури: пшениця, кукурудза, бавовна, тютюн.
Експорт: чорнi метали, хромiти, текстильнi i тютюновi вироби, взуття. РЖмпорт: нафта i нафтопродукти, природний газ, машини й устаткування.
Молдова (Республiка Молдова). Держава в пд.-сх. РДвропi. Територiя тАФ 33,7 тис км2. Столиця тАФ Кишинiв. Адмiн. подiляiться на райони. Населення тАФ 4,4 млн. чол. (1992 р.). Державна мова тАФ молдовська. Осн. релiгiя тАФ православна. Грошова одиниця тАФ лей. Глава держави тАФ презиВндент. Законодавчий органтАФпарламент. Полiтичнi партii: Аграрно-демокраВнтична, Соцiал-демократична, Християнсько-демократичний Народний Фронт.
Молдова тАФ iндустрiально-аграрна краiна. Провiдна галузь промислоВнвостi тАФ харчова (плодоовочеконсервна, цукрова). Немаi практично паливно-енергетичних ресурсiв (100% iмпорт iз Украiни, Росii, Бiлорусi). Основне багатство тАФ грунтово-клiматичнi ресурси. Розвиваються електротехнiчна, приладобудiвна, взуттiва, шкiряна, трикотажна, цементна галузi. Основнi iалузi с. г. тАФ садiвництво i виноградарство. РЖ Експорт: овочi, плодоовочевi консерви, цукор, рослинну олiю, вино. РЖмпорт: нафта i нафтопродукти, газ, вугiлля, автомобiлi, чорнi метали.
Польща (Республiка Польща). Держава в Центральнiй РДвропi. ТеВнриторiя тАФ 312,7 тис. км2. Населення тАФ 38,4 млн. чол. (1992 р.), 98,5% тАФ поляки, проживають також украiнцi, бiлоруси, литовцi. Столиця тАФ Варшава (РЖ,7 млн. жит.). Найбiльшi мiста: Лодзь (848 тис.), Кракiв (750 тис.), Вроцлав (640 тис.), Познань (578 тис.), Гданьск (468 тис.), Щецiн (395 тис.). Державна Мрва тАФ. польська. Грошова одиниця тАФ злотий. Основнi полiтичнi партii:
РЖЙЬльська об'iднана робiтнича. Об'iднана селянська.
Польща займаi провiдне мiсце в РДвропi з видобутку кам'яного вугiлля, Сiрки, срiбла, виплавки сталi. РД значнi запаси цинку, свинцю, природного газу, солi та iн. мiнералiв. Видiляiться розвитком машинобудування (в. т. ч. транспортного), хiмiчноi, фармацевтичноi, легкоi промисловостi, виробництвом мiдi, цинку, кам'яного вугiлля, сiрки. Частка в свiтовому Промисловому виробництвi тАФ 3,7%.
Пiд с. г. угiддя зайнято 61 % площi краiни. Головнi с. г. культури: жито, пшениця, ячмiнь, овес, картопля, цукровi буряки. Вирощують також овочi, ДДотюн, кормовi та ягiднi культури.
Довжина залiзниць тАФ близько ЗО тис. км, автомобiльних шляхiв тАФ понад 150 тис. км. Головнi морськi порти тАФ Гданьск, Гдиня i Щецiн.
Експорт: машини, промислове устаткування, судна, продукцiя хiмiчноi промисловостi, товари широкого вжитку, вугiлля, кокс, мiдь, сiрка, цинк. РЖмпорт: нафта, газ, зерно.
Росiя (Росiйська Федерацiя). Держава в сх. частинi РДвропи i пiви. частинi Азii. Територiя тАФ17075 тис. км2. Столиця тАФ МоскватАФ 9 мли. жит. (1990 р.). Найбiльшi мiста: Санкт-Петербург, Нижнiй Новгород, НовоВнсибiрськ, РДкатеринбург, Самара, Челябiнськ, Омськ, Перм, Казань, Уфа. Федеративний устрiй: республiки тАФ Адигея (7,6 тис. км2, нас. тАФ 435,5 тис., столиця Майкоп); Алтай (92,6 тис. км2, нас. тАФ194,2 тис., столиця тАФ Горно-Алтайськ); Башкортостан (143,6 тис. км2, нас. тАФ 3963,5 тис., столиця тАФ Уфа); Бурятiя (351,3 тис. км2, нас. тАФ 1048,4 тис., столиця тАФ Улан-Уде);
Дагестан (50,3 тис. км2, нас. тАФ 1822,6 тис., столиця тАФ Махачкала); РЖнгуш-ська (стол. Назрань); Кабардино-Балкарська (12,5 тис. км2, нас. тАФ 768,3 тис., столиця тАФ Нальчик); Калмикiя тАФ Хальмг Тангч (75,9 тис. км2, нас. тАФ 325 тис., столиця тАФ Елiста); Карачаiво-Черкеська (14,1 тис. км2, нас. - 422 тис., столиця тАФ Черкеськ); Карелiя (172,4 тис. км2, нас. тАФ 796,1 тис., столиця тАФ Петрозаводськ); Комi (415,9 тис. км2, нас. тАФ1264,9 тис., столиця тАФ Сиктивкар); Марiй Ел (23,2 тис. км2, нас. тАФ 753,9 тис., столиця тАФ Йошкар-Ола); Мордовiя (26,2 тис. км2, нас тАФ 964,2 тис., столиця тАФ Саранськ); Саха (Якутiя) (3109,2 тис. км2, нас. тАФ 1098,9 тис., столиця тАФ Якутськ); Пiвнiчна Осетiя (8 тис. км2, нас. тАФ 637,5 тис., столиця тАФ Владикавказ); Татарстан (68 тис. км2, нас. тАФ 3658,3 тис., столиця тАФ Казань); Тува (170,5 тис. км2, нас. тАФ 313,5 тис., столиця тАФ Кизил); Удмуртська (42,1 тис. км2, нас. тАФ 1619,2 тис., столиця тАФ РЖжевськ); Хакасiя (61,9 тис. км2, нас. тАФ 573 тис., столицятАФАбакан); Чеченська (столицятАФГрозний); Чуваська (18,3 тис. км2, нас. тАФ 1340 тис., столиця тАФ Чебоксари). В Росii залишилась одна автономна областьтАФРДврейська. Автоном. округи: Ачинський, Бурятський, Комi-Пермяцький, Коряцький, Ненецький, Таймирський (Долгано-Ненець-кий), Усть-Ординський, Бурятський, Ханти-Мансiйський, Чукотський, ЕвенВнкiйський, Ямало-Ненецький, б краiв i 49 областей.
Населення тАФ 148, 6 млн. чол. (1993 р.), 100 нацiй i народностей, в т. ч. росiян тАФ 81,5 %, татар тАФ 3,8 %, украiнцiв тАФ 3 %, чувашiв тАФ1,2%. Переважаi православна релiгiя. Грошова одиницятАФрубль. Державна моватАФросiйська. Основнi полiтичнi партii: Демократична, Соцiал-демократична, РеспублiВнканська, Селянська, Комунiстична, Лiберально-демократична.
В РФ добувають рiзнi види мiнерального палива, основне мiсце серед них посiдають нафта i газ. 2/3 нафти i понад 1/2 газу даi Зах. Сибiр. Дii система магiстральних газопроводiв: iз Зах. Сибiру в iвроп. частину (Сибiр-Центр), на схiд (до Байкалу), в Казахстан i Середню Азiю, iз Уралу та Поволжя в рiзнi райони iвропейськоi частини i в сусiднi краiни. Основнi вугiльнi басейни:
Кузнецький, Печорський, Пiвденно-якутський, Кансько-Ачинський.
В Росii тАФ три металургiйнi бази: Уральська, Центральна i Сибiрська. Розвинутi машинобудування, хiмiчна, лiсова, легка промисловiсть
60 % с. г. угiдь займаi орна земля. Понад 4/5 ii припадаi на Центральний i Центрально-Чорноземний райони, Поволжя, Пн. Кавказ, Урал i Зах. Сибiрь Тваринництво даi 60% продукцii с. г. Валовий збiр зерна в 1992 р. тАФ 106,8 млн. т; картоплi тАФ 37,8, овочiв тАФ 9,9. Залiзницi тАФ 86,3 тис. км. Автомобiльнi шляхи тАФ 850 тис. км. Експорт: енергоносii, машини i устаткування, лiс i лiсоматерiали, апатити, фосфорити, сiрчаний колчедан. РЖмпорт: машини i устаткування, м'ясо, цукор, цитрусовi, чай.
Румунiя. Держава в пд.-сх. РДвропi. Територiя тАФ 237,5 тис. км2. НаВнселення тАФ 22,7 млн. чол. (1992 р.), 81,1 % тАФ румуни, 7,9 % Д- угорцi, 1,6% тАФ нiмцi, 2,4 % тАФ iншi нацiональностi. Столиця тАФ Бухарест (2,35 млн. жит.). Найбiльшi мiста (по 300-360 тис. жит.) тАФ Констанца, Брашов, Ясси, Тимiшоара, Клуж-Напока, Галац, Крайова. Державна мова тАФ румунська. Грошова одиницятАФлей. Полiтичнi партii: Фронт нацiонального порятунку, Демократичний фронт нацiонального порятунку. Демократична конвенцiя, Партiя нацiональноi iдностi румун.
З 11,1 млн. економiчно активного населення в промисловостi зайнято 37,8%, в с. г. тАФ 27%. Продукцiя промисловостi неконкурентоспроможна через зношенiсть устаткування, високу питому вагу енергомiстких галузей (металургiйна i хiмiчна промисловiсть, виробництво будматерiалiв), великi диспропорцii мiж галузями та ряд iн. факторiв, в т. ч. сировинну залежнiсть (хоч Румунiя i однiiю з основних нафтодобувних краiн РДвропи, маi родовища газу, вугiлля, залiзноi руди, мiдi, свинцю, цинку, золота i срiбла). Гострий дефiцит сировинних i енергетичних ресурсiв, валютно-фiнансових засобiв пов'язаний i з недолiками в радикальних ринкових перетвореннях, а також з втратою основних ринкiв в колишнiх краiнах РЕВ, на якi в 1989 р. припадало 89 % румунськоi зовнiшньоi торгiвлi. Виробничi потужностi в 1991 р. були завантаженi в середньому на 50-60%.
Основою паливно-енергетичноi бази i природний газ, вугiлля i нафта. Провiдна галузь гiрничодобувноi промисловостi тАФ видобуток нафти. Розвинутi чорна i кольорова металургiя. Основна спецiалiзацiя машинобуВндування: виробництво устаткування (технологiчного, для нафтодобувноi, нафтопереробноi), виробництво електротехнiчних виробiв, автобусiв, залiзничних транспортних засобiв. Хiмiчна промисловiсть (виробництво соди, хлору, сiрчаноi кислоти). В структурi посiвних площ провiдне мiсце займають кукурудза на зерно, пшениця i жито. Значнi площi пiд технiчними культуВнрами тАФ соняшником, цукровими буряками.
Залiзницi тАФ 11350 км (32,4 % тАФ електрифiковано), 1075 км транспортноi мережi проходить по Дунаю; важливiсть румунських портiв зростаi iз
створенням трансiвропейськоi магiстралi Рейн-Дунай. Загальноiвропейське значення маi туристична база: 6,5 млн. iноземних туристiв у 1990 р.
Експорт: трактори, автомобiлi, нафтопродукти, устаткування, прокат, хiмiчнi добрива, цемент, меблi, взутгя, тканини. РЖмпорт: машини, паливо, сировина.
Словаччина (Словацька Республiка). Держава в Центральнiй РДвропi. Утворена 1.01.1993 р. Територiя тАФ 49036 км2. Столиця тАФ Братiслава (450 тис. жит.). Великi мiста тАФ Кошiце, Прешов, Жилина, Банська Бистриця. Адм.-тер. подiл тАФ 3 областi. Населення тАФ близько 5,3 млн. чол. (1992 р.), словаки тАФ 85,7 %, угорцi тАФ 10,8 %, русини i украiнцi тАФ 2,2 %. Офiц. мова тАФ словацька. Найбiльш поширена релiгiя тАФ римсько-католицька (60,4% населення). Грошова одиниця тАФ словацька крона.
Словаччина тАФ розвинута iндус грiально-аграрна республiка. Кориснi копалини (руди залiзнi, марганцевi, полiметалевi: родовища бурого вугiлля, сурми, магнезиту) зосередженi переважно в словацьких Рудних горах. Маi значний промисловий потенцiал. Розвинута хiмiчна, металургiйна, машинобудiвна, текстильна промисловiсть.
Багатогалузеве с. г. Основнi галузi: вирощування зернових культур (ршеннця, ячмiнь, кукурудза), виноградарство, садiвництво, тютюнництво, молочне скотарство i свинарство. В iмпортi переважають енергоносii (нафта i газ), боксити. Експорт: текстильнi вироби, мотоцикли, електротехнiчне устаткування, товарнi вагони.
Словенiя (Республiка Словенiя). Держава в пн.-зах. частинi Бал-канського п-ова. Територiя тАФ 20,2 тис. км2. Столиця тАФ Любляна (понад 300 тис. жнт,). Великi мiста: Марибор, Целе. Крань, РДсенице, Трбовле, Копер. Населення тАФ близько 2 мли. чол. (1991 р.): словенцi (90%), хорвати (3%), серби (2%). Офiц. мова тАФ словенська. Пануюча релiгiя тАФ католицизм. Грошова одиницятАФтолар. Утворена в 1991р. Полiтичнi партii: Лiберально-демократична, Хрнстпянсько-демокра пiчна. Партiя демократичного оновлення, Соцiал-демократична, Народна, Народно-демократична.
Словенiя тАФ найбiльш розвинута в економiчному вiдношеннi республiка колишньоi iРЮ. Маi багатi гiдроресурси, родовища свинцево-цинковоi руди, бариту, каолiну, графiту, незначнi запаси вугiлля, нафти i газу. Основнi галузi промисловостi: чорна металургiя, електротехнiчна (широкий асортимент електротехнiчних виробiв, апаратура зв'язку, автоматика); автоВнмобiлебудiвна (вантажнi автомобiлi, автобуси), вагонобудiвна (пасажирськi i товарнi вагони), суднобудiвна, хiмiчна, гумова, деревообробна, целюлозно-паперова, шкiряно-взуттiва, харчова i тютюнова.
Основа с.г. тАФ пшениця, кукурудза, картопля, цукровi буряки, м'ясо i молоко.
Експорт: вантажнi автомобiлi, автобуси, мотоцикли, електротехнiчнi вироби, побутовi прилади. РЖмпорт: нафта i нафтопродукти, газ, устаткуВнвання.
Союзна Республiка Югославiя (СРЮ). Держава в пд.-сх. РДвропi, в пн.-зах. частинi Балканського п-ова. Територiя тАФ 102,2 тис. км2. Столиця _ Белград (1,5 млн. жит. з передмiстями). Населення тАФ 10,5 млн. чол. (1992 р.) тАФ серби, чорногорцi, албанцi, угорцi. Офiц. моватАФ сербська. РелiВнгiятАФправослав'я, католицизм i iслам. Грошова одиницятАФдинар. Утворена в 1991 р. в результатi розпаду iРЮ. В краiнi понад 200 партiй. Найвпливовi-шi тАФ Соцiалiстична, Демократична соцiалiстiв Чорногорii, Сербська раВндикальна. Включаi двi рiвноправнi республiки тАФ Сербiю i Чорногорiю.
Кориснi копалини: руди кольорових металiв (мiдь, свинець, цинк, алюмiнiй), хромiти, вугiлля, нафта та iн. СРЮ багата лiсом i гiдроресурсами. Провiднi галузi промисловостi: гiрничодобувна i кольорова металургiя, машинобудування, текстильна. Краiна повнiстю забезпечуi себе продуктами харчування.
Експорт: кольоровi метали, лiсоматерiали. РЖмпорт: машини й устаткуВнвання, цитрусовi.
Угорщина (Угорська республiка). Держава в пiвд.-сх. частинi РДвропи. Територiя тАФ 93 тис. км2. Столиця тАФ Будапешт (2,1 млн. жит.). Адмiнiстративно-територiальний подiлтАФ 19 областей. Населення тАФ10,3 млн. чол. (1993 р.). Офiц. мова тАФ угорська. Осн. релiгiя тАФ католицизм. Грошова одиниця тАФфорiнт. УгорщинатАФпарламентська республiка. Глава держави тАФ президент. Законодавча влада тАФ однопалатнi Державнi збори. Головнi полiтичнi партii тАФ Угорський демократичний форум. Незалежна мiських господарств. Християнсько-демократична народна. Союз вiльних демократiв. Угорська соцiалiстична.
Угорщина тАФ iндустрiально-аграрна держава. Провiднi галузi промиВнсловостi: машинобудiвна, чорна i кольорова (алюм.) металургiя, харчова i легка. У с.г. переважаi тваринництво: свинарство, скотарство, вiвчарство. У структурi посiвних площ переважають зерновi культури (кукурудза на зерно, пшениця). Вирощують технiчнi культури (цукровi буряки, соняшник, тютюн). Експортне значення маi овочiвництво (червоний перець тАФ паприка та iн.), садiвництво. Важливу роль в економiцi Угорщини вiдiграють зовнiшньоторговельнi зв'язки (в 1991 р. експорт становив 801,5 млрд. фор., iмпорт тАФ 341,1 млрд. фор.).
Експорт: машини (автобуси, устаткування для пiдприiмств), електротоВнвари, боксити i глинозем, медикаменти, взуття. РЖмпорт: сировина, паливо, мiнеральнi добрива, вантажнi автомобiлi.
Украiна. Держава в Сх. РДвропi. Територiя тАФ 603,7 тис. км2. Столиця тАФ Киiв (2,7 млн. жит.). В адм.-територiальному вiдношеннi дiлиться на 24 областi i автономну республiку Крим. Населення тАФ 51,4 млн. чол. (1995 р.). Державна мова тАФ украiнська. Осн. релiгii тАФ православна, греко-католицька. Грошова одиниця тАФ гривня. Украiна тАФ незалежна суверенна держава. Глав^РЖ держави тАФ президент. Законодавчий орган тАФ Верховна Рада.
Полiтичнi партii: Комунiстична партiя Украiни, Народний рух Украiни, Украiнська Республiканська партiя. Демократична партiя Украiни, Партiя демократичного вiдродження Украiни, Украiнська християнсько-демоВнкратична партiя. Лiберальна партiя Украiни, Соцiалiстична партiя та iншi.
Украiна тАФ iндустрiально-аграрна держава. Маi комплекс галузей важкоi, харчовоi, легкоi промисловостi, розвинуте багатогалузеве с. г., сучасну транспортну мережу. Основа електроенергетики тАФ ТЕС, ГЕС, АЕС. Ведеться видобуток кам'яного та бурого вугiлля, залiзноi, марганцевоi руд, калiйних солей, уранових руд.
Серед галузей обробноi промисловостi видiляiться чорна металургiя. Головнi галузi машинобудування тАФ виробництво машин i обладнання для гiрничорудноi i металургiйноi промисловостi, енергетичне машинобудування, електротехнiчна промисловiсть, верстатобудування, виробництво телевiзорiв, ЕОМ, транспортне машинобудування, виробництво автомобiлiв, тракторiв, автобусiв, тролейбусiв, мотоциклiв, авiатехнiчне, с. г. машинобудування. Хiмiчна промисловiсть представлена майже всiма галузями.
С. г. спецiалiзуiться на виробництвi зерна, технiчних культур, продуктiв тваринництва. Землеробство даi 45% валовоi продукцii с. г. Головнi с. г. культури: зерновi, картопля, хмiль, коноплi, тютюн, кормовi культури. ВажВнливi галузi тваринництва тАФ скотарство, свинарство, вiвчарство.
Протяжнiсть залiзниць тАФ 22,3 тис. км, автошляхiв тАФ 116,7 тис. км, рiчкових шляхiв тАФ 4,5 тис. км.
Украiна маi рекреацiйнi бази (Крим, Карпати). Нинi переживаi важку кризу в економiцi.
Експорт: чорнi метали, автобуси, лiтаки, тепловози, тваринне масло
Вместе с этим смотрят:
9 сочинений для 9 класса /english/
A Farewell to Arms
A history of the english language
About England
Accommodation in St.Petersburg