Береговоi смуга \укр\

Характеристика береговоi смуги Африки

Берегова смуга тАУ мiсце перетину сушi з океаном.

Берег тАУ це смуга земноi поверхнi що приляга до Земноi береговоi смуги, затоплюiться водами свiтового океану, i постiйно завдаi впливу хвилювання та прибiглому потоку.

До неi прилягаi смуга берега до морського дна тАУ вплив хвильових процесiв тАУ називаiться береговим схилом.

Берегова зона тАУ сукупнiсть берега i пiдводних. 777 тис. км. тАУ загальна протяжнiсть земноi кулi.

Бухтовi береги тАУ РДвпаторiя; Лимани. Африка тАУ в основному видiляють лиманно-лагуновi утворення.

Генезис(походження) тАУ та стадiя еволюцii утворенння береговоi смуги.

Осушливi тАУ припливнi та вiдпливи характеризують Пiвнiчну РДвропу (Голандiя) тАУ оголення берега тАУ низиннi , пiщаннi. В Африцi також i такi берега. Меангри тАУ низиннi, мулистi, пiщаннi береги вкритi рослиннiстю що затоплюються (узбережжя Мозамбiк).

Дельтовi береги: якщо гирло баготорукавне. Якщо гирло маi лiйкоподiбну форму тАУ естуарii (первинна).

Острiвнi територii тАУ злиття, i закривають дельту; рiчка робить багато iнших. Пiд час проходженння тАУ багаторукавне гирло рiчки.

Рiасовi тАУ це затоплення морем долини гiрськоi краiни (гiрськi долини).

Тектонiчнi рухи тАУ територiя затоплюiться, полинаi ii. Море пiдтоплюi гирло рiчки. Рiаси характеризують собою довгi, вузьки глибоководнi затоки. Виникають в береках тектонiчних рухiв тАУ опускання територii. (вулканiчнi береги тАУ ендогеннi).

Кораловi береги: тепмературний режим, прозорiсть води тАУ незначнi глибини(4-5 метрiв).

Африка тАУ Червоне море, Схiдне узбережжя, Серединно-океанiчнi хребти.

Фiтогеннi не спостерiгаються в Африцi. Техногенннi тАУ вплив людини.

тАУ Нерiвнiсь прибережних районiв (сiл./госп. розвиток), як промисловi зони. Розвиток портiв повтАЩязан iз змiною форми берегiв, як будування стiн, систем захисту узбережжя.

Портова смуга: порти-столицi найбiльшi тАУ Атлантика (Лагос тАУ Нiгерiя), Монровiя (Лiберiя), Дакарт (Синiгал), Луанда (ПАР). Протяжнiсть портiв тАУ 14 км. (Пн. Африка).

Розвиненi берега чергуються: Джигутi, Бербера (Найкрутiшi берега).

Карта берегiв: П-ов до узбережжя виходять кристалiчнi щити: абразивно-акумулятивнi, бухтовi.

Гiрськi системи, прибережнi: абразивно-денудацiйнi (Касабланка), абарзивно-акумулятивно пляжевi.

Захiдна частина: рiхтовi дюни тАУ затоки тАУ лагуни. Виникнення пiска; пасати тАУ Сахара (як основний iмпортер пiска).

Гвiнейська затока: чергування абразино-акумулятивних i абразивно-бухтових берегiв.

Лагуннi: зустрiчаються меангровi. Рiчка Нiгер тАУ найбiльша за площиною (вiдкладання, акумуляцiя); вулканiчнi береги.

Клiмат Пiвденноi Америки

Клiматичнi пояси	Характеристика
ЕкваторiальВнний	Включаi в себе Амазонську низовину, Гвiанське нагiртАЩя, низ. Орiноко, част. Тихоокеанського узб. сер. t +24тАж+28˚ С. Амплiтуда добових i сезонних коливань t незначна. Опади мають диферен. характер. Амазонська низовинв 1200тАУ2000 мм за рiк. РЗх приносять пд.-зх. вiтри.
СубекватоВнрiальний	Бразильське нагiртАЩя, пд. част. Амазонськоi низ., нижня частина басейну Амазонки. Для нього характ. рисою i сезоннiсть, i розподiл опадiв. Перiод дощiв тАУ з грудня по травень, що повтАЩязано з екват. мусоном. Max на переходi вiд вологого сезону до сухого t +28тАж+30˚ C. Пд.-сх. частка субекват. поясу дещо вологiша. Кiлькiсть опадiв 400-1000 мм.
Тропiчний	Обл. вологого пасатного (мус.) клiмату сх. i пд.сх. Бразилбського нагiртАЩя к-ть опадiв 2000-3000 мм. t˚ липня +25тАж+27˚ С зниж. До+24˚ С. Обл. вологого пасатного клiмату. Рiвнина Гран тАУ Чако. Це клiмат посушливий. Влiтку опади max 1500-2000 мм. Характернi найбiльшi амплiтуди +15тАж+20˚ С Узб. Тихого океану до 30˚ пд. ш. це обл. берегових пустель i напiвпустель. К-ть опадiв min . Пустеля Атакама 50 мм i меньше сезоннi амплiтуди дуже незначнi.
Субтропiчний	Вiд 30˚ пд.ш. на пд. окраiни нагiртАЩя Вроу, басейн нижнього Уругваю, мiжрiчча Парани i Уругваю, сх. частина Пампи. Для лiта характернi пн.-сх. мусони, а зимою циклонiчна дiяльнiсть. Лiто жарке, зима мтАЩяка t˚ =0тАж10˚ С, к-сть опадiв 2000 мм (сх.), 5000 мм (зх.). Обл. пасивного субтропiчного клiмату зх. Пампа t˚ зимою вiд 0˚ С, пн. част. Пампи t˚ лiта +27˚ С, пд. част. +23,+24˚ С. Мiжрiчча Уругвая max t˚ лiта +45˚ С, t˚ зими +15˚ С, ближче на сх. +7тАж+10˚ С. Тихоокеанське узбережжя (морський клiмат) вiд 30˚ до 37˚ пд. ш. Лiто прохолодне вiдсутнi опади. Зима волога t˚ +8тАж+12˚ С. Сезоннi амплiтуди незначнi. Передкордильiри, лiтнi опади 50-100 мм, сх. Сьiри тАУ 2000 мм.
Помiрний	Вiд 45˚ пд. ш. Патагонiя тАУ iдиний посушливе тут мiсце к-сть опадiв 140 мм. На зх. Тихоокеанського узб. до 300-400 мм. Max опадiв зимою, t˚ 0˚тАж+4˚ С, t˚ лiта 18˚тАж+24˚ С. На крайньому пд. Тихоокеанського узб. (помiрний океанiчний тип клiмату) к-сть опадiв 3000-5000 мм. Max припадаi на зимнiй перiод (циклони) t˚ зими +4˚ С (мтАЩякi зими), t˚ лiта +8тАж+12˚ С.

Берегова лiнiя РДвропи

Орограф. характеристика	Генетичний тип берега
Узб. Бiлого моря	Пiщанi, абразивно-акумул. (дельтовi), льодовиково-тектонiчнi, акумул. пляжевi, тектонiч. розчлен. (фiорди).
Узб. Балтiйського моря	Льодовик.-акумул. розчленованi, аккумул. льодниковi, абразивно-акумул. бухтовi, пiщанi (ватовi).
Узб. Великобританii, Гренландii	Льодовик.-тектонiчнi (фiорди), тектонiчного розчленування, абразивно-акумулятивнi (дельтовi), абразивно-акумулятивнi (бухтовi), акумулятивно-лагуннi, лагунно-лиманнi, пiщанi (ватовi), акумулятивнi (пляжевi), абразивно-акумулятивно (бухтовi)-тектонiчного розчленування.
Узб. Середземного моря	Абразивно-бухтовi, акумулятивнi пляжевi, абразiйнi, тектонiчного розчленування, абразивно акумулятивнi (дельтовi), ерозiйного розчленування, лиманнi,естуарiiвi, абразiйно акумулятивно бухтовi.

Вместе с этим смотрят:

9 сочинений для 9 класса /english/

A Farewell to Arms

A history of the english language

About England

Accommodation in St.Petersburg