Адвокатура /Укр./
НАВЧАЛЬНО-НАУКОВИЙ ЦЕНТР ОДЕСЬКОРЗ ДЕРЖАВНОРЗ АКАДЕМРЖРЗ
КУРСОВА РОБОТА
З ПРЕДМЕТУ: СУДИ ТА ОРГАНИ ПРАВООХОРОНИ
АДВОКАТУРА
Студента РЖ курсу
ЧИГИРИНА ОЛЕКСРЖЯ
Науковий керiвник
Кандидат iсторичних наук,
доцент. БАБАК Т.С.
КРЖРОВОГРАД - 1998.
Змiст
Вступ
Роздiл РЖ Органiзацiя сучасноi адвокатури 3
Принципи i гарантii адвокатськоi дiяльностi. 4
Органiзацiйнi форми дiяльностi адвокатури. 4
Фаховi i соцiальнi права адвоката, його обов'язки. 5
Дисциплiнарна вiдповiдальнiсть адвоката. 6
РОЗДРЖЛ II Адвокат у кримiнальному процесi. 7
Адвокат - захисник пiдозрюваного, обвинувачуваного, пiдсудного. 8
Адвокат - представник потерпiлого, цивiльного позивача i цивiльного вiдповiдача. 8
РОЗДРЖЛ III Представництво адвоката в цивiльному
процесi 11
Адвокат як правозахисник i представник у цивiльному процесi. 13
Процесуально-правовi положення адвоката при веденнi цивiльних справ у судi першоi iнстанцii. 13
Дiяльнiсть адвоката як процес представника в стадiях касацiйного i наглядового виробництва i перегляду судових рiшень у зв'язку з нововиявленими обставинами. 14
Процесуальне представництво адвоката в стадii судового виконання. 14
Висновки. 15
Список лiтератури та джерел. 16
Додатки. 17
ВСТУП.
тАЬЭто был одинокий борец. В нем на
первое место большей частью
выступала мысль, иллюзорно полагающий,
что праведное слово само пробьет себе путь.
(Альберт Швейцер)
Свiтовий досвiд адвокатськоi практики був узагальнений у пiдсумковому документi VIII Конгресу 00Н iз запобiгання злочинам, який вiдбувся у серпнi 1990 року. В "Основних положеннях про роль адвокатiв" на основi принципових засад Статуту 00Н, Загальноi декларацii прав людини, Мiжнародних пактiв про громадянськi, полiтичнi, економiчнi, соцiальнi i культурнi права, ряд iнших загальновизнаних документiв детально висвiтлено всi сторони дiяльностi адвокатiв, iх права, обов'язки, а також зобов'язання урядiв, судових та адмiнiстративних органiв щодо забезпечення ефективноi роботи адвокатiв з консультування та надання допомоги всiм, хто ii потребуi в судах, трибуналах та адмiнiстративних органах.
Законодавчi акти Украiни враховують мiжнародний досвiд. Так у статтi 129 Конституцii Украiни до основних засад судочинства вiднесенi ряд положень, якi сприяють дiяльностi адвокатури i перш за все це пункт, згiдно з яким звинувачуваному забезпечуiться право на захист. Мiжнародний пакт про громадянськi та полiтичнi права у статтi 14 проголошуi право кожноi людини в разi ii звинувачення у вчиненнi протиправноi дii захищати себе особисто або через посередництво обраного нею захисника. Це ж положення закрiплене i в статтi 59 Конституцii Украiни. Варто вказати, що адвокатура представлена i у Вищiй радi юстицii трьома представниками, рекомендованими з'iздом адвокатiв Украiни.
Безпосередня дiяльнiсть адвокатури в Украiнi регламентуiться Законом Украiни "Про адвокатуру" вiд 9 грудня 1992 року, перша стаття якого даi визначення адвокатури як добровiльного професiйного громадського об'iднання, покликаного згiдно з Конституцiiю Украiни сприяти захисту прав, свобод й представляти законнi iнтереси громадян Украiни та iнших краiн, осiб без громадянства, юридичних осiб, надавати iм iншу юридичну допомогу.
Дiяльнiсть адвокатури регулюiться Конституцiiю Украiни, зазначеним та iншими законами Украiни, статутами об'iднань адвокатiв i здiйснюiться на принципах верховенства закону, незалежностi, демократизму, гуманiзму i конфiденцiйностi.
РОЗДРЖЛ I
Органiзацiя сучасноi адвокатури Украiни.
Принципи i гарантii адвокатськоi дiяльностi.
Вiдповiдно до Закону Украiни тАЬпро Адвокатуру УкраiнитАЭ адвокатура i добровiльним фаховим суспiльним об'iднанням, покликаним сприяти захисту прав, свобод та захищати законнi iнтереси громадян Украiни, iноземцiв, осiб без громадянства, юридичних осiб, надавати iм рiзноманiтну юридичну допомогу.
Адвокатура Украiни здiйснюi свою дiяльнiсть на принципах верховенства закону, незалежностi, демократизму, гуманiзму i конфiденцiйнiсть.
Закон про адвокатуру окремо закрiплюi норми, котрi стосуються гарантiй адвокатськоi дiяльностi. РЗй встановлено, що професiйнi права, честь i гiднiсть адвоката охороняються законом; забороняiться будь-яке втручання в адвокатську дiяльнiсть, вимога вiд адвоката вiдомостей, котрi складають адвокатську таiмницю. По цих питаннях вони не можуть допитуватися як свiдки.
Не припускаiться офiцiйне негативне реагування з боку органiв дiзнання, слiдства, суду на правову позицiю адвоката в справi.
Кримiнальна справа проти адвоката може бути вiдкрита тiльки Генеральним прокурором, його заступниками й обласними прокурорами.
Адвокатом може бути:
1. громадянин Украiни, котрий маi вищу юридичну освiту,
2. стаж роботи юриста або помiчника адвоката не менше двох рокiв,
3. який здав квалiфiкацiйнi iспити, одержав посвiдчення на право займатися адвокатською дiяльнiстю,
4. прийняв Присягу адвоката Украiни.
Для визначення рiвня професiйних знань осiб, котрi мають намiр займатися адвокатською дiяльнiстю, створюються квалiфiкацiйно-дисциплiнарнi комiсii адвокатури (на обласному рiвнi). Цi комiсii дiють у складi двох палат - атестацiйноi i дисциплiнарноi.
Атестацiйна палата складаiться з 11 членiв. У неi входять чотири адвокати, чотири суддi i по одному представнику вiд Ради Мiнiстрiв Автономноi Республiки Крим, обласних, Киiвськоi i Севастопольськоi мiських Рад народних депутатiв i вiдповiдних органiв юстицii, а також вiддiлення Спiлки адвокатiв Украiни.
При Радi Мiнiстрiв створюiться Вища квалiфiкацiйна комiсiя адвокатури. У ii склад входять по одному представнику вiд кожноi квалiфiкацiйно-дисциплiнарноi комiсii, Верховного Суду, Мiнюсту, Спiлки адвокатiв.
При видачi квалiфiкацiйно-дисциплiнарною комiсiiю адвокатури свiдоцтва про право на заняття адвокатською дiяльнiстю особа, якiй вручено це свiдоцтво, приймаi Присягу адвоката Украiни такого змiсту :
П Р И С Я Г А
адвоката Украiни
Я, ___________________________________________, беручи на себе обов'язки адвоката, урочисто клянусь: у своiй професiйнiй дiяльностi суворо додержувати законодавства Украiни, мiжнародних актiв про права i свободи людини, правил адвокатськоi етики, з високою громадянською вiдповiдальнiстю виконувати покладенi на мене обов'язки, бути завжди справедливим i принциповим, чесним i уважним до людей, суворо зберiгати адвокатську таiмницю, всюди i завжди берегти чистоту звання адвоката, бути вiрним Присязi.
Адвокат ___________________________ (прiзвище та iнiцiали) " "____________ 19 року
Тiльки пiсля цього вiн буде вважатися справжнiм адвокатом[1]
.
Органiзацiйнi форми дiяльностi адвокатури.
Особа, котра одержала посвiдчення на право займатися адвокатською дiяльнiстю, маi право практикувати iндивiдуально, вiдкривати своi адвокатськi бюро або об'iднуватися з iншими адвокатами в колегii, фiрми, контори й iншi адвокатськi об'iднання, котрi дiють у вiдповiдностi iз Законом про адвокатуру i зi своiми статутами.
Дiяльнiсть адвокатських об'iднань грунтуiться на принципах: добровiльностi, самоврядування, колегiальностi i гласностi. Вони реiструються в Мiнюстi, пiсля чого повiдомляють мiсцевим органам влади про свою реiстрацiю, а адвокати - про одержання посвiдчення.
Адвокати Украiни виконують за Законом такi функцii:
1. дають консультацii i роз'яснення по юридичним питанням,
2. уснi i письмовi довiдки щодо законодавства;
3. складають заяви, скарги й iншi документи правового характеру;
4. свiдчать копii документiв у справах, котрi вони ведуть;
5. здiйснюють представництво в судi, iнших державних органах;
6. надають юридичну допомогу пiдприiмствам, обтАЩiднанням, органiзацiям;
7. здiйснюють правове забезпечення пiдприiмницькоi i зовнiшньоекономiчноi дiяльностi громадян i юридичних осiб;
8. виконують своi обов'язки, передбаченi кримiнально-процесуальним законодавством, пiд час дiзнання i попереднього слiдства.
Фаховi i соцiальнi права адвоката, його обов'язки.
До фахових прав адвоката Закон вiдносить:
1. представництво, захист прав i законних iнтересiв громадян i юридичних осiб по iхньому дорученню у всiх органах, обтАЩiднаннях, органiзацiях;
2. збiр вiдомостей про факти, котрi можуть бути використанi як докази в цивiльних, господарських, кримiнальних справах i справах про адмiнiстративнi правопорушення.
Закон надаi право адвокату мати помiчника.
У вiдповiдностi iз Законом адвокати користуються правом на вiдпустку i на усi види допомоги по державному страхуванню. Щодо розмiру внескiв у нього, то вони сплачуються адвокатом як особою, котра займаiться дiяльнiстю, заснованою на особистiй власностi фiзичноi особи i винятково на його працi.
Оплата працi адвоката здiйснюiться на пiдставi угоди мiж громадянином (юридичною особою) i адвокатським об'iднанням або адвокатом. У випадку участi останнього в кримiнальнiй справi по призначенню i при звiльненнi громадянина вiд оплати юридичноi допомоги через його малозабезпеченiсть, оплата працi адвоката здiйснюiться за рахунок держави.
Якщо договiр розриваiться достроково, оплата працi проводиться за фактично виконану роботу. При неналежному виконаннi доручення, внесена плата повертаiться громадянину або юридичнiй особi цiлком або частково, а при виникненнi суперечки - за рiшенням суду.
Якщо пiдозрюваний, обвинувачуваний, пiдсудний визнаi свою провину у вчиненнi злочину, адвокат, при наявностi пiдстав для цього, повинен вiдстоювати перед судом, слiдчим, прокурором його невиннiсть. При цьому вiн зобов'язаний узгодити свою позицiю з пiдзахисним, оскiльки колiзiя мiж позицiями адвоката i пiдзахисного недопустима. Адвокат не може визнати доведену провину свого пiдзахисного, якщо останнiй ii заперечуi.
Адвокат зобов'язаний зберiгати адвокатську таiмницю, предметом i змiстом якоi i обставини, якi змусили громадянина або юридичну особу звернутися до адвоката, а також змiст консультацiй, порад, роз'яснень i iнших вiдомостей, отриманих адвокатом пiд час здiйснення професiйних. обов'язкiв.
Дисциплiнарна вiдповiдальнiсть адвоката.
Дисциплiнарне виробництво проти адвокатiв здiйснюiться дисциплiнарною палатою, яка створюiться в квалiфiкацiйно-дисциплiнарних комiсiях у складi 9 членiв: п'ятьох адвокатiв, двох суддiв, по одному представнику вiд керiвництва юстицii, Ради мiнiстрiв Автономноi Республiки Крим, обласноi, Киiвськоi i Севастопольськоi мiсцевих держаних адмiнiстрацiй, вiддiлення Спiлки адвокатiв Украiни.
Дисциплiнарна палата:
1. розглядаi скарги громадян, а також окремi постанови судiв, постанови, подання слiдчих органiв, заяви адвокатських об'iднань, пiдприiмств, органiзацiй на дii адвокатiв;
2. вирiшуi питання про притягнення адвоката до дисциплiнарноi вiдповiдальностi i розглядаi збудженi по цих питаннях справи.
3. До адвоката можуть бути застосованi такi дисциплiнарнi стягнення:
4. попередження,
5. призупинення на термiн до одного року дii посвiдчення на право займатися адвокатською дiяльнiстю, а також його анулювання.
До адвоката можуть бути використанi дисциплiнарнi стягнення не пiзнiше одного мiсяця з дня виявлення проступку. Вони не можуть бути накладенi пiзнiше шести мiсяцiв з дня його вчинення.
Через шiсть мiсяцiв iз дня накладення стягнення дисциплiнарна палата може зняти його достроково при бездоганнiй поведiнцi адвоката та добросовiсному вiдношеннi до виконання обов'язкiв.
РОЗДРЖЛ II
Адвокат у кримiнальному процесi.
Адвокат - захисник пiдозрюваного, обвинувачуваного, пiдсудного.
Пiдозрюваний - це особа, котру затримали по пiдозрi у вчиненнi злочину або до якого застосованi запобiжнi заходи до винесення постанови про притягнення ii як обвинувачуваного[2]
.
Обвинувачуваний - це особа, щодо якоi i достатньо доказiв, котрi вказують на вчинення злочину, i на цiй пiдставi слiдчим винесена постанова про притягнення його як обвинувачуваного[3]
.
Пiсля передачi в суд обвинувального називають пiдсудним, а пiсля винесення вироку - засудженим або виправданим.
Право зазначених осiб на захист включаi, як право захищатися вiд пiдозри або обвинувачення, так i право на захист своiх особистих i майнових вiдношень. Функцiя захисту виникаi одночасно з функцiiю обвинувачення i здiйснюiться паралельно з нею на всiх етапах проходження кримiнальноi справи, поки iснуi обвинувачення.
Функцiю обвинувачення в кримiнальному процесi здiйснюють слiдчi органи, прокурор, суспiльний обвинувач, а також потерпiлий громадянин -- позивач i його представники. Це - сторона обвинувачення.
Функцiю захисту вiд пiдозри й обвинувачення виконуi пiдозрюваний, обвинувачуваний, пiдсудний i засуджений, iхнiй захисник, суспiльний захисник, а також громадянин вiдповiдач i його представник. Це - сторона захисту.
Порушення права на захист завжди означаi вагоме порушення вимог кримiнально-процесуального кодексу i i однiii з найбiльш поширених пiдстав для скасування вирокiв або iнших рiшень у справi.
Забезпечення права пiдозрюваного, обвинуваченого, пiдсудного на захист полягаi в тому, що закон: надiляi iх як учасникiв процесу такою сукупнiстю процесуальних прав, використання котрих дозволяi iм особисто захищатися вiд пiдозри або обвинувачення у вчиненнi злочину, вiдстоювати своi законнi iнтереси; надаi зазначеним особам право скористатися юридичною допомогою захисника (адвоката); покладаi на особу, яка проводить дiзнання, слiдчого, прокурора, суддю i суд обов'язок до першого допиту особи роз'яснити йому його право мати захисника. Скласти про це протокол, надати можливiсть захищатися встановленими законом засобами вiд пред'явленого обвинувачення, забезпечити охорону його особистих i майнових прав[4]
.
Закон визнаi участь захисника при проведеннi дiзнання, попереднього слiдства й у розглядi кримiнальних справ у судi першоi iнстанцii обов'язковим, крiм випадкiв добровiльноi вiдмови особи вiд захисника[5]
, причому i випадки, коли добровiльна вiдмова вiд захисника не можлива[6]
. Це вiдбуваiться в справах:
1. осiб, котрi пiдозрюються або обвинувачуються у вчиненнi злочину у вiцi до 18 рокiв;
2. осiб, котрi через своi фiзичнi або психiчнi вади (нiмi, глухi, слiпi) не можуть самi реалiзувати своi право на захист;
3. осiб, котрi не володiють мовою, на якiй ведеться судочинство;
4. коли санкцiя статтi, по якiй квалiфiкуiться злочин, передбачаi страту;
5. при проведеннi справи про застосування примусових мiр медичного характеру.
Закон передбачаi участь захисника в справi за згодою i по призначенню. По загальним правилам захисник допускаiться до участi у справi з моменту пред'явлення обвинувачення i може, таким чином, брати участь у справi в стадii попереднього розслiдування i у всiх судових стадiях кримiнального процесу, включаючи стадiю виконання вироку.
У трьох випадках захисник допускаiться до участi в справi i пред'явлення обвинувачення:
1. у випадку затримки особи, пiдозрюваноi у вчиненнi злочину, або застосування до неi запобiжного заходу у виглядi взяття пiд варту до пред'явлення обвинувачення - iз моменту оголошення iй протоколу про затримання або постанову про застосування цього запобiжного заходу, але не пiзнiше 24 годин iз моменту затримки;
2. у справах про суспiльно небезпечнi дiяння, вчиненi особами в станi неврiвноваженостi, а також про злочини осiб, якi занедужали психiчним розладом пiсля вчинення злочину, - iз моменту одержання доказiв про психiчний розлад;
3. у справах про суспiльно небезпечнi дiяння, вчиненi неповнолiтнiми, - iз моменту ознайомлення неповнолiтнього i його батькiв або осiб, якi iх замiнюють, iз постановою про закриття справи i з матерiалами справи. У випадку розмiщення неповнолiтнього в приймач-розподiльник - не пiзнiше 24 годин iз моменту розмiщення[7]
.
Закон мiстить перелiк обставин, якi виключають участь у справi особи як захисника. Адвокат не маi права прийняти доручення про надання юридичноi допомоги у випадках, коли вiн у данiй справi надаi або ранiше надавав юридичну допомогу особi, iнтереси якоi суперечать iнтересам особи, яка звернулася з проханням про ведення справи, або брала участь як слiдчий, особа яка проводила дiзнання, прокурор, суспiльний обвинувач, суддя, секретар судового засiдання, експерт, спецiалiст, представник потерпiлого, цивiльний позивач (вiдповiдач), свiдок, перекладач, понятий, а також коли в розслiдуваннi або в розглядi справи бере участь посадова особа, з якою адвокат знаходиться в родинних вiдношеннях[8]
. При здiйсненнi своiх професiйних обов'язкiв адвокат зобов'язаний неухильно додержуватись вимог чинного законодавства, використовувати всi передбаченi законом засоби захисту прав i законних iнтересiв громадян та юридичних осiб i не маi права використовувати своi повноваження на шкоду особi, в iнтересах якоi прийняв доручення, та вiдмовитись вiд прийнятого на себе захисту пiдозрюваного, обвинуваченого, пiдсудного. Адвокат не маi права прийняти доручення про подання юридичноi допомоги у випадках, коли вiн у данiй справi подаi або ранiше подавав юридичну допомогу особам, iнтереси яких суперечать iнтересам особи, що звернулася з проханням про ведення справи, або брав участь як слiдчий, особа, що провадила дiзнання, прокурор, громадський обвинувач, суддя, секретар судового засiдання, експерт, спецiалiст, представник потерпiлого, цивiльний позивач, цивiльний вiдповiдач, свiдок, перекладач, понятий, а також коли в розслiдуваннi або розглядi справи бере участь посадова особа, з якою адвокат перебуваi в родинних стосунках.
Повноваження адвоката на участь у процесi повинно бути пiдтверджено вiдповiдним свiдченням, а також ордером про наявнiсть угоди або доручення на участь у справi.
Одним iз найбiльш дiючих засобiв, якi дозволяють адвокату виконувати своi професiйнi обов'язки в кримiнальному процесi, i заява клопотань. З iхньою допомогою вiн доводить до вiдома слiдчого, прокурора i суду свою думку про доведенiсть обвинувачення, обгрунтованостi квалiфiкацii, доцiльностi прийняття конкретних процесуальних рiшень, сприяi зборовi, перевiрцi й оцiнцi доказiв. Клопотання адвоката - це письмове або усне його звертання до осiб, якi уповноваженi здiйснювати кримiнально-процесуальну дiяльнiсть по доведенню i прийняттю рiшення в справi, про вчинення цими особами дiй, якi входять у iхню компетенцiю, спрямовану на захист прав i законних iнтересiв пiдозрюваного, обвинуваченого, пiдсудного. У клопотаннях адвоката можуть ставитися питання про витребування i прилучення до справи документiв i предметiв, про виклик нових свiдкiв, проведення допитiв, очних ставок та iнших слiдчих i судових дiй, про скасування або замiну запобiжного заходу, про закриття справи i т.д.
Адвокат вправi заявити вiдвiд посадовим особам, що приймають участь у розслiдуваннi i розглядi справи[9]
. Адвокат може оскаржити будь-якi дii i рiшення слiдчих органiв, прокурора, суддi i суду, котрий, на його думку заподiюють шкоду законним iнтересам його клiiнта.
З моменту допуску до участi в справi в стадii попереднього розслiдування адвокат вправi: бути присутнiм при допитi пiдозрюваного, пред'явленнi обвинувачення, задавати питання учасникам справи. Пiсля завершення попереднього слiдства адвокат маi право разом з обвинувачуваним або самому ознайомитися з усiма матерiалами справи.
При ознайомленнi з матерiалами справи адвокат маi право: робити виписки, мати побачення з обвинувачуваним, роз'яснювати йому змiст обвинувачення, обговорювати з ним питання про заяву клопотань, подавати докази, заявляти вiдводи, оскаржувати дii i рiшення слiдчого i прокурора[10]
.
Адвокат - представник потерпiлого, цивiльного позивача i цивiльного вiдповiдача.
Потерпiлим признаiться особа, котрiй злочином заподiяний моральний, фiзичний або майновий збиток[11]
. Цивiльним позивачем признаiться громадянин, пiдприiмство або органiзацiя, котрi понесли матерiальний збиток вiд злочину i пред'явили при виробництвi в кримiнальнiй справi до обвинувачуваного або до осiб, котра несе матерiальну вiдповiдальнiсть за його дii, гражданський позов, тобто вимогу про вiдшкодування збиткiв[12]
, котрий розглядаiться судом разом з кримiнальною справою[13]
. Як цивiльнi вiдповiдачi можуть бути притягнутi батьки, опiкуни або iншi особи, а також пiдприiмства, органiзацii i органiзацii, котра у силу закону несе матерiальну вiдповiдальнiсть за шкоду, заподiяну злочинними дiями обвинувачуваного[14]
.
Про визнання потерпiлим, цивiльним позивачем, а також про притягнення як цивiльного вiдповiдача особу, котра проводить дiзнання, слiдчий, суддя виносять постанову, а суд - рiшення. З цього моменту вони стають учасниками кримiнального процесу, одержують процесуальнi права для захисту своiх законних iнтересiв, у тому числi i право, мати представника.
Потерпiлий i адвокат як його представник мають право: подавати докази; заявляти клопотання; знайомитися з усiма матерiалами справи з моменту закiнчення попереднього слiдства; брати участь у судовому розглядi; заявляти вiдводи; подавати скарги на дii особи, котра проводить дiзнання, слiдчого, суддi i суду, а також на вирок або рiшення суду i постанови суддi[15]
.
РОЗДРЖЛ III
Представництво адвоката в цивiльному процесi.
Адвокат як правозахисник i представник у цивiльному процесi.
Законом Украiни покладено на адвоката виконання в цивiльному процесi двох функцiй:
У вiдповiдностi з ст. 6 Закону тАЬпро адвокатурутАЭ i глави 12 ЦПК[16]
при здiйсненнi професiйноi дiяльностi адвокат маi право: представляти i захищати права та iнтереси громадян i юридичних осiб за iх дорученням у всiх органах, пiдприiмствах, установах i органiзацiях, до компетенцii яких входить вирiшення вiдповiдних питань; збирати вiдомостi про факти, якi можуть бути використанi як докази в цивiльних, господарських, кримiнальних справах i справах про адмiнiстративнi правопорушення, зокрема: запитувати i отримувати документи або iх копii вiд пiдприiмств, установ, органiзацiй, об'iднань, а вiд громадян тАУ за iх згодою; ознайомлюватися на пiдприiмствах, в установах i органiзацiях з необхiдними для виконання доручення документами i матерiалами, за винятком тих, таiмниця яких охороняiться законом; отримувати письмовi висновки фахiвцiв з питань, що потребують спецiальних знань; застосовувати науково-технiчнi засоби вiдповiдно до чинного законодавства; доповiдати клопотання i скарги на прийомi у посадових осiб та вiдповiдно до закону одержувати вiд них письмовi мотивованi вiдповiдi на цi клопотання i скарги; бути присутнiм при розглядi своiх клопотань i скарг на засiданнях колегiальних органiв i давати пояснення щодо сутi клопотань i скарг; виконувати iншi дii, передбаченi законодавством.
Участь адвоката в цивiльному процесi складаiться в здiйсненнi ним представництва i в захистi суб'iктивних майнових i особистих немайнових прав, що охороняються законом iнтересiв громадян i юридичних осiб та в сприяннi суду у всебiчному, повному й об'iктивному розглядi справи, прав i обов'язкiв сторiн. У процесуальному представництвi адвоката об'iднуються два види правовiдносин - мiж адвокатом i особою, iнтереси якоi вiн захищаi, мiж адвокатом i судом у цивiльному процесi. Правовiдносини мiж адвокатом i довiрителем мають матерiально-правовий та процесуально-правовий характер. Матерiально-правовий грунтуiться на договорi доручення. Процесуально-правовий зв'язок виникаi iз приводу оформлення i визначення обсягу повноважень представника в цивiльному процесi[17]
.
Процесуально-правовi положення адвоката при веденнi цивiльних справ у судi першоi iнстанцii.
На пiдставi наданих повноважень адвокати допомагають зацiкавленим особам звернутися в суд за захистом iхнiх прав. Для цього використовуються цивiльно-процесуальнi засоби - позовна заява, у справах, котрi виникають з адмiнiстративно-правових вiдносин - скарга i заява, а при окремому виробництвi - заява.
Позовна заява складаiться адвокатом у письмовiй формi й у вiдповiдностi з визначеним ст. 137 ЦПК утриманням. Суддя, до якого надiйшла заява, вирiшуi питання про його прийняття. Вiдмова в прийняттi оформляiться мотивованою постановою. З прийняттям позовноi заяви виникають цивiльно-процесуальнi правовiдносини, у яких бере участь адвокат, котрий одержуi права й обов'язки процесуального представника.
При оформлених повноваженнях по веденню справи в судi адвокат вiдповiдача може використовувати загальнi процесуальнi засоби захисту, передбаченi ст. 99, 103 i iншими статтями ЦПК, а також спецiальнi засоби - заперечення позову i зустрiчний позов.
Дiяльнiсть адвоката як процес представника в стадiях касацiйного i наглядового виробництва i перегляду судових рiшень у зв'язку з нововиявленими обставинами.
Касацiйнi оскарження i перевiрка судових рiшень i постанов, якi не набрали сили, i важливою процесуальною гарантiiю захисту прав осiб, що приймають участь у справi. Право касацiйного оскарження процесуальнi представники реалiзують шляхом подачi касацiйноi скарги в письмовому видi за формою, передбаченоi законом[18]
.
Цивiльно-процесуальним засобом реалiзацii права на оскарження виступаi заява спiвучасникiв i третiх осiб про приiднання до касацiйноi скарги. Заява про це подаiться в письмовому видi, вiльного змiсту i державним митом не оподатковуiться[19]
. Але заява представника про приiднання спiвучасника або третьоi особи до касацiйноi скарги рахуiться такою, коли по правових основах i правових наслiдках сходиться з касацiйною скаргою. Приiднання до касацiйноi скарги реалiзуiться подачею заяви в суд першоi або касацiйноi iнстанцii.
Перевiрка в порядку нагляду судових рiшень i постанов, котрi набрали законноi сили, i процесуальною гарантiiю, яка забезпечуi захист прав сторiн i iнших осiб, котрi брали участь у справi, а також державних iнтересiв. Вони, а також iхнi представники, вправi звернутися зi скаргою до уповноважених осiб суду i прокуратури про опротестування судових рiшень у порядку нагляду.
Процесуальним забезпеченням захисту прав i законних iнтересiв осiб, котрi беруть участь у справi, i також перевiрка законностi й обгрунтованостi рiшень i постанов суду, якi набрали сили у зв'язку з нововиявленими обставинами.
З цiiю метою особи, якi беруть участь у справi, i iхнi уповноваженi представники мають право збудити справу по перегляду рiшення або постанови в зв'язку з нововиявленими обставинами, вступити в процес у справi, брати участь у судовому засiданнi, здiйснювати iншу процесуальну дiяльнiсть.
Процесуальне представництво адвоката в стадii судовоговиконання.
Право на порушення судового виконання у вiдповiдностi зi ст. 356 ЦПК мають прокурор i суб'iкти захисту прав iнших осiб[20]
, а також уповноваженi ними представники, коли в iхнiх повноваженнях передбачене право на пред'явлення виконавчого документа до стягнення[21]
. Реалiзацiя представником цього права поставлена в залежнiсть вiд наявностi визначених умов: вiднесення рiшення судових i несудових органiв до пiдвiдомчостi судового виконання; заяви в орган судового виконання з прикладеним до нього виконавчим документом; учинення дiй пiсля подачi заяви в межах процесуальних термiнiв iз дотриманням правил про пiдсуднiсть.
Висновок
Адвокат тАУ професiйний спецiалiст-юрист, покликаний своiю дiяльнiстю в вiдповiдностi з Конституцiiю i законами Украiни:
а) сприяти захисту прав i свобод, представляти iнтереси громадян Украiни, iноземних громадян, осiб без громадянства, юридичних осiб, надавати iм юридичну допомогу;
б) дiяти в складi адвокатури Украiни, яка у вiдповiдностi з Законом Украiни тАЬПро адвокатурутАЭ (09.12.1992 р.) i добровiльним професiйною спiлкою, дiючою на пiдставi верховенства закону , незалежностi, демократизму, гуманiзму, конфiденцiйностi;
в) давати, у межах своii компетенцii, консультацii та розтАЩяснення, довiдки по законодавству, складати заяви, скарги та iншi документи правового характеру, сприяти правовими способом а здiйсненню пiдприiмницькоi дiяльностi;
г) володiти глибокими знаннями не тiльки в межах юриспруденцii, бути тонким психологом, мати хорошу мову, неухильно дотримуватись адвокатськоi етики та професiйного призначення тАУ захищати не злочин, а людину.
При пiдготовцi цiii курсовоi роботи автор керувався декiлькома принципами:
1. максимально наблизити себе до теми, або можливо, моii майбутньоi дiяльностi;
2. максимально докладно викласти матерiал, який стосуiться всiх аспектiв дiяльностi адвоката та взагалi юриста;
3. вiдкрити перш за все горизонти, перспективи цiii галузi права.
Перечитавши ще раз викладений матерiал, автор прийшов до висновку, що адвокат обовтАЩязково повинен стояти на захистi прав та свобод людини, якi iй надала держава, Конституцiя, закони та iншi нормативно-правовi акти. Адвокат повинен у нашому, досить нездоровому суспiльствi, захищати людину вiд рiзного роду посягань на ii честь та гiднiсть, у тiснiй сполуцi iз законом.
Список лiтератури та джерел
Мережа Internet:
1. " onclick="return false">
2. " onclick="return false">
3. " onclick="return false">
РЖнша лiтература:
1. Кримiнальний кодекс Украiни, прийнятий 28 грудня 1960 року та введений в дiю 1 квiтня 1961 року.
2. Закон Украiни ВлПро адвокатуруВ» вiд 19 грудня 1992 року № 2887-XII.
3. Закон Украiни тАЬПро атестацiйну комiсiютАЭ.
4. Кримiнально Процесуальний Кодекс Украiни.
5. Цивiльно-процесуальний Кодекс Украiни.
6. Науково-практичний коментар кримiнально-процесуального кодексу Украiни. тАУ К. тАУ Юрiнком iнтер. тАУ 1997.
7. С.В. Бородина тАЭПроцесуальные акты предварительного расследованияВ». тАУ М. тАУ ВлЮридическая литератураВ». тАУ 1978.
8. О.В Ефiменко, К.В. Манжул тАЬОснови галузевого законодавстватАЭ. тАУ Кiровоград. тАУ 1998.
9. ВлНравственные основы защитыВ». тАУ М.1978 ВлЭтикаВ» №5
10. ВлСлово адвокатуВ». -- М. ВлЮридическая литератураВ» 1968г.
11. Борщевский М.Ю. ВлБизнес тАУ адвокат в США, ГерманииВ» - М. 1995 г.
12. Ермакова С.В. ВлПрактические советы юристам.В» Симфирополь. 1997 г.
13. тАЬЮридический энциклопедический словарьВ» - М. 1987
14. Гальченко В. ВлБеседы юристаВ» - К. 1976
15. А.Д. Бойко ВлЭтика профессиональной защиты по уголовным деламВ» тАУ М. 1978
ДОДАТКИ.
ДОДАТОК 1.
З А К О Н У К Р А РЗ Н И
Про адвокатуру
( Вiдомостi Верховноi Ради (ВВР) 1993, N 9, ст.62 ) ( Вводиться в дiю Постановою ВР N 2888-12 вiд 19.12.92, ВВР 1993, N 9, ст.63 )
Стаття 1. Адвокатура Украiни та ii завдання
Адвокатура Украiни i добровiльним професiйним громадським об'iднанням, покликаним згiдно з Конституцiiю Украiни (888-09 )сприяти захисту прав, свобод та представляти законнi iнтереси громадян Украiни, iноземних громадян, осiб без громадянства, юридичних осiб, подавати iм iншу юридичну допомогу.
Стаття 2. Адвокат
Адвокатом може бути громадянин Украiни, який маi вищу юридичну освiту, стаж роботи за спецiальнiстю юриста або помiчника адвоката не менше двох рокiв, склав квалiфiкацiйнi iспити, одержав свiдоцтво пр0о право на заняття адвокатською дiяльнiстю та прийняв Присягу адвоката Украiни. Адвокат не може працювати в судi, прокуратурi, державному нотарiатi, органах внутрiшнiх справ, служби безпеки, державного управлiння. Адвокатом не може бути особа, яка маi судимiсть.
Стаття 3. Правове регулювання дiяльностi адвокатури
Дiяльнiсть адвокатури регулюiться Конституцiiю Украiни, цим Законом, iншими законодавчими актами Украiни i статутами адвокатських об'iднань.
Стаття 4. Принципи та органiзацiйнi форми дiяльностi адвокатури
Адвокатура Украiни здiйснюi свою дiяльнiсть на принципах верховенства закону, незалежностi, демократизму, гуманiзму i конфiденцiйностi. Адвокат маi право займатись адвокатською дiяльнiстю iндивiдуально, вiдкрити своi адвокатське бюро, об'iднуватися з iншими адвокатами в колегii, адвокатськi фiрми, контори та iншi адвокатськi об'iднання, якi дiють вiдповiдно до цього Закону та статутiв адвокатських об'iднань. Адвокатськi об'iднання дiють на засадах добровiльностi, самоврядування, колегiальностi та гласностi. Реiстрацiя адвокатських об'iднань провадиться у Мiнiстерствi юстицii Украiни в порядку, визначеному Кабiнетом Мiнiстрiв Украiни. Адвокатськi обтАЩiднання письмово повiдомляють мiсцевi органи влади про свою реiстрацiю, а адвокати - про одержання свiдоцтва на право займатися адвокатською дiяльнiстю. Порядок утворення, дiяльностi, реорганiзацii та лiквiдацii адвокатських об'iднань, структура, штати, функцii, порядок витрачання коштiв, права та обов'язки керiвних органiв, порядок iх обрання та iншi питання, що належать до iх дiяльностi, регулюються статутом вiдповiдного об'iднання. Адвокатськi бюро, колегii, фiрми, контори та iншi адвокатськi обтАЩiднання i юридичними особами. Адвокати та адвокатськi об'iднання вiдкривають розрахунковий та iншi рахунки в банках на територii Украiни, а у встановленому чинним законодавством порядку i в iноземних банках, мають печатку i штамп iз своiм найменуванням.
Стаття 5. Види адвокатськоi дiяльностi
Адвокати дають консультацii та роз'яснення з юридичних питань, уснi i письмовi довiдки щодо законодавства; складають заяви, скарги та iншi документи правового характеру; посвiдчують копii документiв у справах, якi вони ведуть; здiйснюють представництво в судi, iнших державних органах, перед громадянами та юридичними особами; подають юридичну допомогу пiдприiмствам, установам, органiзацiям; здiйснюють правове забезпечення пiдприiмницькоi та зовнiшньоекономiчноi дiяльностi громадян i юридичних осiб, виконують своi обов'язки вiдповiдно до кримiнально-процесуального законодавства у процесi дiзнання та попереднього слiдства. Адвокат може здiйснювати й iншi види юридичноi допомоги, передбаченi законодавством.
Стаття 6. Професiйнi права адвоката
При здiйсненнi професiйноi дiяльностi адвокат маi право: представляти i захищати права та iнтереси громадян i юридичних осiб за iх дорученням у всiх органах, пiдприiмствах, установах i органiзацiях, до компетенцii яких входить вирiшення вiдповiдних питань; збирати вiдомостi про факти, якi можуть бути використанi як докази в цивiльних, господарських, кримiнальних справах i справах про адмiнiстративнi правопорушення, зокрема: запитувати i отримувати документи або iх копii вiд пiдприiмств, установ, органiзацiй, об'iднань, а вiд громадян - за iх згодою; ознайомлюватися на пiдприiмствах, в установах i органiзацiях з необхiдними для виконання доручення документами i матерiалами, за винятком тих, таiмниця яких охороняiться законом; отримувати письмовi висновки фахiвцiв з питань, що потребують спецiальних знань; застосовувати науково-технiчнi засоби вiдповiдно до чинного законодавства; доповiдати клопотання i скарги на прийомi у посадових осiб та вiдповiдно до закону одержувати вiд них письмовi мотивованi вiдповiдi на цi клопотання i скарги; бути присутнiм при розглядi своiх клопотань i скарг на засiданнях колегiальних органiв i давати пояснення щодо сутi клопотань i скарг; виконувати iншi дii, п
Вместе с этим смотрят:
A Farewell to Arms
A history of the english language
About England
Accommodation in St.Petersburg
Acquaintance with geometry as one of the main goals of teaching mathematics to preschool children