Химическое заражение /Укр./

Клiнiка, перша медична допомога, органiзацiя рятувальних робiт в осередку хiмiчного ураження.

Завдання на СРС.

Вивчити вмiст посiбника по данiй темi.

Ознайомитися з фiзико-хiмiчною характеристикою i клiнiчними проявами при ураженнях хлором, амiаком, оксидом вуглецю, сiрководнем, ФОР, й iн. видами СДОР, що частiше усього зустрiчаються в нашому регiонi, а також особливостями надання першоi медичноi допомоги ураженим i органiзацiiю рятувальних робiт в осередку хiмiчного ураження (ОХУ).

Бути готовим вiдповiсти на питання (див. список контрольних питань наприкiнцi теми).

Навчальнi питання.

Стисла характеристика хiмiчно небезпечних обтАЩiктiв.

Хiмiко-фiзичнi властивостi, клiнiчнi ознаки i перша медична допомога при ураженнях хлором, амiаком, оксидом вуглецю, сiрководнем i iн.

Органiзацiя рятувальних робiт в осередку хiмiчного ураження. Заходи особистоi безпеки при роботi на територii, забрудненоi СДОР.

1. Стисла характеристика хiмiчно небезпечних обтАЩiктiв.

В даний час у свiтi використовуються в промисловостi, у сiльському господарствi i для побутових цiлей мiльйони тонн токсичних речовин, у тому числi 500 речовин, що вiдносяться до групи СДОР тАФ найбiльш токсичних для людини. Крiм того, щорiчно у свiтi спалюють до 10 млрд. тонн палива (камтАЩяне вугiлля, нафта, газ, сланцi), внаслiдок чого надходять в атмосферу, грунт, воду рiк, а потiм i в органiзм людини бiльш нiж 100 млн. тонн оксидiв азоту, а усього до 700 рiзноманiтних речовин. Внаслiдок такого хiмiчного впливу на зовнiшнi середовище створилася винятково несприятлива екологiчна ситуацiя, у т. ч. i в нас у краiнi.

На територii Украiни i бiльш нiж 1500 промислових пiдприiмств, що виробляють, зберiгають i використовують бiльш 280 тис. тонн рiзноманiтних СДОР. У зонах цих обтАЩiктiв мешкають 22 млн. чоловiк.

До хiмiчно небезпечних обтАЩiктiв вiдносяться:

Пiдприiмства хiмiчноi або нафтопереробноi промисловостi.

Пiдприiмства, оснащенi холодильними установками мтАЩясокомбiнати, молокозаводи, рибокомбiнати й iн.

Водогiннi, фiльтрувальнi станцii, очиснi споруди, що використовують хлор.

Залiзничнi станцii з рухомим складом зi СДОР.

Склади i бази з запасами для дезинфекцii, дезинсекцii, дератизацii сховищ iз зерном.

Склади i бази з запасами для отрутохiмiкатiв, що використовуються у сiльському господарствi.

Вихiд СДОР в атмосферу може статися при аварiях авто- та залiзничного транспорту, що перевозить у цистернах отруйнi речовини, при аварiях на хiмiчних пiдприiмствах i пiдприiмствах, далеких вiд хiмiчноi технологii тАФ пивзаводах, мтАЩясокомбiнатах, водогiннiй мережi.

СДОР може виходити в навколишнi середовище в газоподiбному станi або рiдкому, потiм, випаровуючись, перетворюватися на пару або газ.

Клiнiчний прояв при впливi на органiзм людини залежить вiд характеру СДОР i його вражаючих властивостей.

СДОР вибiрково уражають рiзноманiтнi вiддiли i системи нашого органiзму.

Класифiкацiя СДОР рiзноманiтна i залежить вiд хiмiчноi структури, ступеня токсичностi, тривалостi дii, клiнiчних проявiв й iн. чинникiв.

Класифiкацiя СДОР

(по токсичнiй дii на органiзм i клiнiчний прояву)

Речовини переважно задушливоi дii:

хлор, фосген, хлорпiкрин, трихлористий фосфор, дифосген.

Речовини переважно загальноотруйноi дii:

оксид вуглецю, синильна кислота, етилен хлорид.

Речовини, що володiють задушливою та загальноотруйною дiiю:

сiрководень, оксиди азоту, сiрчистий ангiдрид, акрилонiтрил.

Нейротропнi отрути, тобто речовини нервово-паралiзуючоi дii, що порушують функцii ЦНС i периферiйноi нервовоi системи:

ФОР тАФ зарин, зоман, V-гази, хлорофос i iн. фосфорорганiчнi iнсектициди (ФОРЖ)

Речовини, що володiють задушливою i нейротропною дiiю:

амiак.

Метаболiчнi отрути:

етиленоксид, метилхлорид.

Речовини, що порушують обмiн речовин i структуру клiтини:

диоксин.

Що ми називаiмо осередком хiмiчного ураження?

Осередок ураження СДОР тАФ це територiя, у межах якоi сталися масовi ураження людей, тварин i сiльськогосподарських рослин у результатi впливу СДОР. Осередок ураження СДОР характеризуiться стiйкiстю, тобто тривалiстю iснування осередку зi зберiганням вражаючоi дii (якщо бiльш 1 години зберiгаiться тАФ стiйкi, менше 1 години тАФ нестiйкi) й iн.

Бiльш детально про це мова йтиме при вивченнi тем № 4, 6.

Для Донбасу найбiльш iмовiрними i небезпечними можуть стати аварii з виходом в атмосферу амiаку, хлору, сiрководню, оксиду вуглецю, сiрковуглецю тощо.

2. Хiмiко-фiзичнi властивостi, клiнiчнi ознаки i перша медична допомога при ураженнях хлором, амiаком, оксидом вуглецю, ФОР, сiрководнем тощо.

Хлор тАФ зеленувато-жовтий газ iз рiзким колючим запахом, у 2,5 рази важчий за повiтря. Легко накопичуiться в пiдвалах, тунелях, пiдземних переходах, загалом, де можуть ховатися люди.

При виходi з iмкостей димить. Добре розчиняiться у водi, забруднюючи водойми, усе живе у водоймi гине.

Негорючий, але пiдтримуi горiння багатьох органiчних речовин: водню, ацетиленометалiв. Водень утворюi iз хлором сумiшi, що вибухають на сонячному свiтлi. Точка кипiння -34,5В°С, отже, навiть зимою хлор знаходиться в газоподiбному станi. Легко зрiджуiться. За тиску 5-7 атм. перетворюiться в рiдину. Транспортуiться в балонах i цистернах. При аварii та розливi рiдкий хлор випаровуiться, створюючи з водяними парами бiлий туман.

1 кг рiдкого хлору утворюi 35 л газiв. Великi нагромадження хлору можуть бути на фiльтрувальних станцiях, очисних спорудах, плавальних басейнах тощо.

Порiг сприйняття тАФ 0,003 мг/л (ледь чутний запах хлору);

Вражаюча концентрацiя тАФ 0,01 мг/л;

Смертельна токсодоза тАФ 0,1-0,2 мг/л;

Смерть може наступити вiд декiлькох вдихiв протягом однiii хвилини вiд ураження дихального i серцево-судинного центрiв (блискавична форма). При дещо менших концентрацiях смерть наступаi протягом 20-30 хвилин унаслiдок хiмiчного опiку та набряку легенiв i асфiксii.

Клiнiчнi ознаки.

Хлор дуже сильно подразнюi слизовi оболонки очей i верхнiх дихальних шляхiв, викликаi iхнiй опiк. У постраждалого зтАЩявляiться сухий кашель, бiль за грудиною, порушення координацii, задишка, рiзi в очах, сльозотеча. Через 2-4 години розвиваiться токсичний набряк легенiв тАФ синюшнiсть, ядуха, смерть.

За великих концентрацiй (бiльш 0,2 мг/л) смерть практично миттiва вiд паралiчу дихального i серцевого центрiв.

В роки 2-i свiтовоi вiйни хiмiчнi речовини не застосовувалися, але в хiмiчних камерах було отруiно 3 млн. чоловiк.

Фосген тАФ також як i хлор вiдносить до групи СДОР задушливоi дii, тобто надходить в органiзм через органи дихання i в остаточному пiдсумку призводить до порушення дихання, ядухи. Вже при незначних концентрацiях вiдчуваiться солодкувато-приторний запах прiлого сiна (гнилi) i неприiмний присмак у ротi, подразнення слизових оболонок очей, кашель, утруднення дихання, тиск за грудиною, почуття теплостi i тиску в пiдложечнiй областi, нудота, iнодi блювота.

Пiсля закiнчення контакту людини з ОР усi зазначенi вище симптоми слабшають або зовсiм зникають, постраждалий почуваi себе цiлком задовiльно. Наступаi перiод прихованоi дii (гаданого добробуту) вiд декiлькох хвилин при важкому ступенi ураження, до 5-6 годин i навiть 2-3 днiв тАФ при легкому ступенi ураження. Людина може рухатися, а цього iй нi в якому разi не можна робити. Треба виносити постраждалих тiльки на ношах, хоча вони i можуть пересуватися самостiйно.

Перша медична допомога.

(при ураженнi хлором i фосгеном):

В· негайно припинити надходження газу в органiзм: протигаз iз спецiальною коробкою марки тАЬУтАЭ або тАЬМтАЭ i видалення (винос, вивiз) iз зараженоi атмосфери;

В· звiльнити грудну клiтину, шию;

В· дати кисень, штучне дихання при необхiдностi;

В· слизовi оболонки i шкiру промивати 2% розчином соди 15 хв.;

В· в очi тАФ краплi альбуциду;

В· спокiй, зiгрiвання, вдихання парiв нашатирного спирту;

В· всередину: кодеiн, сечогiнне тАФ лазекс тощо.

Надалi, у лiкарнi проводиться патогенетична терапiя, спрямована на лiквiдацiю кисневого голодування, усунення запальних змiн у легенях, порушень у нервовiй системi;

дегазують хлор водою, амiаком (розчин нашатирного спирту), гашеноi вапном, гiпосульфiтом натрiю.

Оксид вуглецю (СО) тАФ належить до групи загальноотруйноi дii. Ураження людей часто вiдбуваiться при пожежах, ранньому закриттi димохiдних шляхiв у будинках iз грубним опаленням та iн. випадках у результатi неповного згоряння продуктiв, що мiстять вуглець. СО, маючи спорiдненiсть до гемоглобiну приблизно в 300 разiв вищу, нiж у кисню, витiсняi його з немiцноi сполуки з гемоглобiном i разом iз цим блокуi дихальнi ферменти, що перешкоджаi переносу кисню, його передачi i засвоiнню тканинами. Сполука СО iз гемоглобiном називаiться карбоксигемоглобiн. Наростання кiлькостi карбоксигемоглобiну в кровi призводить до гiпоксii, а потiм аноксii тАФ припинення тканинного дихання, що веде до тяжких уражень та смертi.

Оксид вуглецю не маi подразнюючоi дii i його неможливо визначити по запаху.

СО тАФ це безбарвний газ, без смаку, iнодi з дуже слабким часниковим запахом. Густина за повiтрям 0,96. В сумiшi з киснем вибухаi. Майже не поглинаiться активованi вугiллям, тобто звичайнi протигази марнi.

Концентрацiя СО у повiтрi:

1,7-2,3 мг/л тАФ небезпечна пiсля годинного впливу;

4,6 мг/л i вище тАФ смерть при експозицii менше, нiж за годину.

Клiнiчнi ознаки.

Тяжкiсть стана постраждалого залежить вiд тривалостi перебування в задимленiй атмосферi i процента iнактивацii гемоглобiну.

При легкому ступенi отруiння (вмiст карбоксигемоглобiну в кровi
10-15%) виникають шум у вухах, пульсацiя в скронях, головний бiль, запаморочення, мтАЩязова слабiсть, особливо в ногах, нудота, блювота, часто спостерiгаiться стан ейфорii (сптАЩянiння), що може призвести до неправильноi оцiнки навколишнього оточення i невмотивованих вчинкiв. Якщо постраждалий виходять iз зони зараження швидко, основнi симптоми зникають досить швидко без яких-небудь наслiдкiв.

При отруiннях середньоi тяжкостi (30-40% вмiст карбоксигемоглобiну в кровi) тАФ сильний головний бiль, обличчя червонii, збудження, вимова незвтАЩязна, сплутанiсть свiдомостi.

При 40-50% карбоксигемоглобiну тАФ сильний головний бiль, утрата свiдомостi, колапс, тривала кома.

У важких випадках при концентрацiях карбоксигемоглобiну 60-70% тАФ утрата свiдомостi, припинення дихання, смерть.

При вмiстi в кровi 80% карбоксигемоглобiну тАФ швидка смерть. Шкiрнi покрови тАФ малинового кольору.

Перша медична допомога:

В· припинити подальше надходження газу в органiзм, видалення (винос, вивiз) iз зараженоi атмосфери;

В· штучне дихання, уведення серцево-судинних засобiв тАФ кордiамiн;

В· спокiй, зiгрiвання, дати кисень;

В· при утратi свiдомостi тАФ понюхати нашатирний спирт.

Успiшний результат (у лiкарнi) даi гiпербарична оксигiнацiя (вмiщують у барокамеру).

Надiйний захист вiд оксиду вуглецю тАФ промисловий протигаз марки тАЬСОтАЭ або гопкалiтовий патрон.

Синильна кислота тАФ також iз групи СДОР загальноотруйноi дii. Безбарвна рiдина з запахом гiркого мигдалю, температура кипiння 25,7В°С. Пари синильноi кислоти легшi за повiтря (густина 0,93).

У рiдкому станi вона легше води. Смертельна токсодоза в повiтрi тАФ 1,5 мг/л; при прийомi усередину смертельна доза тАФ 1 мг/л.

Механiзм дii.

Синильна кислота дуже легко всмоктуiться слизовими дихальних шляхiв i шлунково-кишкового тракту. Попавши в органiзм, вона блокуi внутрiшньоклiтиннi залiзовмiснi ферменти, зокрема цитохромоксидазу, i тим перешкоджаi засвоiнню кисню тканинами.

Розвиваiться клiтинна (тканинна) аноксiя. При цьому особливо страждаi функцiя ЦНС.

Клiнiчна картина.

Отруiння розвиваiться дуже швидко: рiзка задишка, короткочасне рухове збудження, уражений падаi, непритомнii, розвиваються судоми i швидко наступаi паралiч дихального i судинно-рухового центрiв тАФ смерть. Так виявляiться блискавична форма.

При уповiльненiй формi тАФ iнтоксикацiя наростаi поступово. Скарги на гiркий смак у ротi, загальну розбитiсть, запаморочення, онiмiння слизовоi оболонки рота.

Пiзнiше зтАЩявляiться нудота, шум у вухах, задишка, бiль в областi серця, утруднення вимови, утрата свiдомостi, судоми замiняються паралiчем тАФ тонус мтАЩязiв падаi. Артерiальний тиск рiзко знижуiться, пульс нитковидний, дихання аритмiчне, поверхневе, незабаром зупиняiться, а серце може ще скорочуватися протягом декiлькох хвилин, пiсля чого i воно зупиняiться.

Шкiрнi покрови, слизовi тАФ рожевого забарвлення.

Перша допомога.

Припинити надходження отрути в органiзм (надягання протигаза, винос, виведення iз зараженоi атмосфери). Введення антидоту тАФ амiлнiтрату шляхом вдихання парiв пiд маскою протигаза. У умовах стацiонару використовують бiльш потужнi антидоти тАФ внутрiвенно хромосмон, тiосульфат натрiю, глюкозу.

Ураження ОР нервово-паралiзуючоi дii.

ФОБ, ФОРЖ, ФОС тАФ фосфорно-органiчнi речовини (iнсектициди, сполуки). Це велика група нейротропних отрут. Можуть знаходитися в рiзноманiтному агрегатному станi. Майже усi ФОС тАФ рiдини (хлорофос тАФ у виглядi кристалiчного порошку). Усi добре розчиняються в органiчних розчинниках i погано у водi. Бiльшiсть ФОРЖ недовго зберiгаються в зовнiшньому середовищi (вiд 1-2 тижнiв до 1-3 мiсяцiв).

Механiзм токсичноi дii.

ФОР гнiтять функцiю ферменту холiнестерази, що веде до нагромадження ацетилхолiну в синаптичних щiлинах i порушенню передачi нервових iмпульсiв у нервових вузлах i може закiнчитися загибеллю ураженого.

Клiнiчна картина тАФ залежить вiд дози отрути, шляхiв надходження його в органiзм.

У легких випадках через 30-60 хв. пiсля вдихання парiв ФОС зтАЩявляються стискальнi болi за грудиною, недостача повiтря, погiршення зору (тАЬтумантАЭ або тАЬсiткатАЭ перед очима), нездатнiсть розрiзняти дрiбний шрифт, запаморочення, тривога, страх, порушення уваги, памтАЩятi, безсоння. Шкiрнi покрови вологi, посмикування окремих груп мтАЩязiв, нежить, слинотеча, дихання вчащене, тахiкардiя помiрна, рухове занепокоiння. Звичайно цi симптоми зберiгаються протягом доби.

При середньому i важкому ступенi отруiння описанi вище симптоми наростають швидше i важче. Приiднуються розлади дихання, кровообiгу. Сильнi болi за грудиною, стискання у грудях, недостача повiтря, напади ядухи, кашель iз видiленням мокроти, слинотеча, синюшнiсть, пiтливiсть, зiницi рiзко звуженi. Наприкiнцi наступають судоми, що замiняються паралiчами. Смерть вiд паралiчу дихального центру.

Перша медична допомога.

Припинення подальшого надходження отрути в органiзм шляхом надягання протигазу або виносу, вивозу з зараженоi атмосфери. Обробка забруднених дiлянок шкiри рiдиною РЖПП-8 (iндивiдуальний протихiмiчний пакет), 10-15% розчином амiаку або iнших лужних речовин. Особливо ефективне раннi застосування антидотiв: атропiн у великих дозах вiд 2 до 10 мг iз наступним уведенням по 2-4 мг протягом 2-х дiб. Атропiн дii як холiноблокатор, тобто захищаi вiд надлишку ацетилхолiну, що утворюiться при iнтоксикацii ФОР.

До числа антидотiв вiдносять речовини реактиватори холiнестерази: дипiроксим, токсогонiн, а з аптечки АРЖ-2 тАФ тарен по 1 таблетцi пiд язик.

Цi всi речовини можуть застосовуватися повторно i разом.

Амiак тАФ це СДОР iз групи, що володii задушливою i нейротропною дiiю. Амiак тАФ безбарвний газ iз гострим запахом нашатирю. Легший за повiтря. Добре горить. Вибухонебезпечний! (у зонi осередку не курити!). Температура кипiння -33,5В°С. Димить при виходi з балонiв, цистерн, холодильних агрегатiв. У холодильних установках (компресорах) промислових харчових обтАЩiктiв мiстяться тонни амiаку. Наприклад, у Калiнiнському районi м. Донецька:

В· мтАЩясокомбiнат тАФ 45 т;

В· база тАЬХолодильниктАЭ тАФ 40 т;

В· пивзавод тАФ 30 т;

В· мiськмолокозавод № 1 тАФ 4,5 т;

В· i т.д. див. Додаток № 1.

Амiак у газоподiбному станi може самозайматися при температурi 650В°С. Рiдкий амiак горiння не пiдтримуi. Запах речовини стаi вiдчутний при концентрацii 0,035 мг/л. Це порiг сприйняття. Ледь почувши специфiчний запах амiаку необхiдно приймати вiдповiднi рiшення. Отже:

В· порiг сприйняття тАФ 0,035 мг/л;

В· подразнення верхнiх дихальних шляхiв вiдзначаiться при концентрацii 0,3 мг/л;

В· подразнення очей тАФ 0,5 мг/л;

В· подразнення шкiри тАФ 7,21 мг/л (зтАЩявляiться червонiсть, пухирi);

В· кашель задушливий тАФ 1,25 мг/л;

В· токсична доза при 1,5 мг/л протягом 1 години (50% персоналу може загинути вiд набряку легенiв);

В· концентрацiя тАФ 3,5 мг/л протягом декiлькох хвилин призводить до смертi.

Клiнiка.

Амiак уражаi в першу чергу нервову систему, знижуi спроможнiсть клiтин нервовоi системи засвоювати кисень. Подразнення рецепторiв блукаючого нерва може викликати рефлекторне гноблення дихального центру i серцевоi дiяльностi. При великих концентрацiях амiаку (1,5-3,5 мг/л) смерть може наступити в першi ж хвилини при явищах гостроi дихальноi i серцево-судинноi недостатностi. У наступному, ураження парами амiаку викликаi запалення легенiв, бронхiти, пневмонii, трахеобронхiти, набряки гортанi, токсичний набряк легенiв. Вплив амiаку на ЦНС виявляiться у збудженнi, судомах. Воно мабуть пояснюiться нестачею кисню в кровi i нервових клiтинах.

Амiак також здiйснюi мiсцеве подразнення слизових оболонок очей, дихальних шляхiв. Звiдси задушливий кашель, нежить, утруднення дихання, рiзi в очах, сльозотеча. Пульс частий, серцебиття.

Перша медична допомога.

При попаданнi рiдкого амiаку в очi негайно промити водою або 0,5-1% розчином квасцiв; при болях тАФ закапати очi новокаiном 1%, дикаiном 0,5% тАФ1-2 краплi.

При iнгаляцiйному ураженнi необхiдний термiновий винос, виведення з зараженоi атмосфери, застосування промислових протигазiв зi спецiальними коробками марки тАЬДОтАЭ або тАЬМтАЭ або iзолюючих протигазiв (РЖП-4). Поза зараженою атмосферою iнгаляцiя кисню, вдихання теплих водяних парiв, гарячi компреси на шию. При спазмi голосовоi щiлини тАФ тепле молоко iз содою.

Шкiру i слизовi промивати водою або 2% розчином борноi кислоти. Вода добре дегазуi амiак.

При попаданнi рiдкого амiаку усередину:

В· промивання шлунка, викликати блювоту;

В· дати розчин оцту (3%) або лимонноi кислоти кiлька ложок;

В· давати рослинну олiю, молоко, яiчний бiлок.

Сiрководень тАФ безбарвний газ iз запахом тухлих яiць. Температура кипiння тАФ 60,9В°С. Концентрацiя 1 мг/л викликаi важку форму отруiння. Легко загоряiться i горить блiдо-блакитним полумтАЩям.

Сiрководень вiдноситься до групи отруйних речовин задушливоi i загальнотоксичноi дii. РД сильною нервовою отрутою. Вiн порушуi внутрiшньотканинне дихання i викликаi аноксiю. Мiсцева дiя; сильно подразнюi слизовi оболонки очей i дихальних шляхiв. Отруiння сiрководнем протiкаi дуже швидко: судоми, утрата свiдомостi i смерть вiд припинення дихання або паралiчу серця. При малих концентрацiях сiрководню: сльозотеча, нежить, задишка, кашель, бiль за грудиною, тахiкардiя, слабiсть, непритомнiсть або навпаки, стан збудження з наступним потьмаренням свiдомостi.

Перша медична допомога.

Винос iз зараженоi атмосфери, спокiй, тепло, вдихання кисню, штучне дихання. При утратi свiдомостi, у комi тАФ кровопускання 300-400 мл iз наступним уведенням внутрiвенно хромосмону 20-30 мл. Протигаз марки тАЬУтАЭ, захиснi окуляри тАФ обовтАЩязковi засоби iндивiдуального захисту. Дегазацiю проводять лужними розчинами.

Оксид сiрки тАФ безбарвний газ iз гострим запахом. Добре розчиняiться у водi, створюючи сiрчану кислоту. При впливi на органiзм подразнюi верхнi дихальнi шляхи, викликаючи запалення слизових оболонок носоглотки, бронхiв. Високi концентрацii оксиду сiрки в повiтрi викликають у людини задишку, можуть призвести до утрати свiдомостi.

Перша медична допомога.

Постраждалого винести на свiже повiтря, iнгаляцiя киснем, промивання очей i носоглотки 2% розчином питноi соди. Для захисту вiд парiв оксиду сiрки використовуються промисловi протигази марки тАЬУтАЭ. Дегазують (знезаражують) його лугами, амiаком, гашеним вапном.

Сiрковуглець тАФ безбарвна рiдина з неприiмним запахом. Погано розчиняiться у водi. Пари сiрковуглецю легко займаються, а в сумiшi з повiтрям тАФ вибухають. Вдихання парiв сiрковуглецю дii на людину наркотично: зтАЩявляiться головний бiль, онiмiння кiнцiвок, порушення дихання, а при високих концентрацiях i тривалому впливi наступаi глибокий наркоз, зникають усi рефлекси, смерть.

Перша медична допомога.

Постраждалого негайно винести на свiже повiтря, спокiй, iнгаляцiя киснем, у важких випадках тАФ штучне дихання. Дегазують сiрковуглець сульфiтами натрiю або калiю. Захистом служить промисловий протигаз марки тАЬАтАЭ.

Фтороводень тАФ безбарвний газ без запаху, добре розчиняiться у водi, створюючи плавикову кислоту. При вдиханнi фтороводень подразнюi верхнi дихальнi шляхи й очi, викликаi блювоту, ядуху, спазми гортанi i бронхiв. Дii на ЦНС. Смерть наступаi в результатi ураження легенiв, гнiйного бронхiту.

Перша медична допомога.

Ураженого варто винести на свiже повiтря, звiльнити грудну клiтину вiд одягу, що стискуi, дати кисень, нiс i очi промити 2% розчином питноi соди.

У якостi iндивiдуального засобу захисту дихальних шляхiв при роботi або проведеннi рятувальних робiт у випадку аварii з виходом фтороводню застосовують промисловi протигази марки тАЬУтАЭ, а при високих концентрацiях фтороводню тАФ iзолюючi протигази (РЖП-46).

3. Органiзацiя рятувальних робiт. Заходи особистоi безпеки при роботi на територii, забрудненоi СДОР.

При виникненнi техногенноi аварii на залiзничному транспортi або компресорнiй установцi холодокомбiнатiв (амiак) або фiльтрувальноi станцii (хлор), у цеху хiмкомбiнату i будь-якого ОНХ, що використовуi хiмiчнi речовини необхiдно:

Оповiстити працюючих на територii обтАЩiкта i людей, що живуть або працюють у районi аварii.

Процедура оповiщення розроблена заздалегiдь i проводиться в такий спосiб: на всiх хiмiчно небезпечних обтАЩiктах i iнструкцiя для чергових i диспетчерiв про порядок i черговiсть подачi сигналiв, виклику на обтАЩiкт керiвного й особового складу невоiнiзованих формувань ЦО, висилки транспорту i посильних.

Сигнал про аварiю з викидом (виливом) СДОР, що надiйшов диспетчеру пiдприiмства, негайно доводиться до начальника ЦО обтАЩiкта тАФ першого керiвника. Одночасно оповiщуються робiтники, службовцi, мiсцевий штаб ЦО i служби цивiльноi оборони. Повiдомляють у мiлiцiю i пожежну частину. Вмикаються звуковi сирени в масштабi району або мiста тАФ сигнал тАЬУвага всiм!тАЭ.

Вiдповiдно до рiшення начальника ЦО обтАЩiкта органiзуються роботи з лiквiдацii осередку ураження. У першу чергу для проведення аварiйно-вiдбудовних i рятувальних робiт залучаються своi обтАЩiктовi формування: охорони суспiльного порядку, протипожежнi, медичнi, протихiмiчного i протирадiацiйного захисту, а потiм, у залежностi вiд масштабу аварii, прибувають i включаються в роботу формування мiста або областi.

РЖзолювати район аварii в радiусi 200 м i бiльше (задача мiлiцii).

Термiново органiзувати евакуацiю працюючих iз цеху або всього населення на вiдстань до 5 км з урахуванням кiлькостi i характеру СДОР i напрямку вiтру. Евакуацiя може бути вертикальною тАФ на 5-10 поверхи при виходi хлору i горизонтальноi в iнших випадках.

Спецiальна служба i ланки хiмiчноi розвiдки проводять оцiнку масштабiв аварii, виявляють вид СДОР i концентрацiю ii на мiсцевостi. Керiвництво обтАЩiкта, штаб ЦО оцiнюють обстановку, прогноз i виносять своi рiшення.

Наявнiсть i iндикацiю СДОР у повiтрi можна визначити за допомогою рiзноманiтних приладiв (газоаналiзаторiв та iн.). Наприклад, при використаннi унiверсального газоаналiзатора (УГ-2) по змiнi кольору iндикаторного порошку можна визначити вид СДОР:

а)при наявностi хлору тАФ порошок стаi червоного кольору;

б)при наявностi амiаку тАФ синього;

в)при наявностi сiрководню тАФ коричневого.

Першу медичну допомогу в першi хвилини надають люди в порядку само- i взаiмодопомоги тАФ виносять на свiжий струмiнь повiтря з забрудненого помешкання, при необхiдностi роблять штучне дихання, зiгрiвають, промивають шкiрнi покрови i видимi слизовi. Крiм того, першу медичну допомогу надають СП, СД, ОСД i медробiтники МНС, закрiпленi за даним обтАЩiктом. Про це необхiдно докладно знати.

Обсяг першоi медичноi допомоги при хiмiчному ураженнi.

Якнайранiше надягання протигаза на себе i на ураженого. При цьому звернути увагу на шкiру обличчя, якщо на ньому i слiди ОР, СДОР (краплi, маслянистi плями), необхiдно опрацювати ii вмiстом РЖПП-8, тобто провести фрагмент частковоi санiтарноi обробки i тiльки потiм надягати протигаз. Протигази повиннi вiдповiдати характеру СДОР:

В· при ОР типу зарин, зоман, V-гази й iн. ФОР, а також ОР шкiрнонаривноi дii можуть застосовуватися будь-якi фiльтруючi протигази: ЦП-4, ЦП-5, ЦП-7, загальновiйськовi;

В· при аварii з виходом хлору, амiаку краще застосовувати iзолюючi протигази (РЖП-46), хоча можна звичайнi фiльтруючi на короткий час;

В· для захисту вiд чадного газу (СО) використовують фiльтруючi протигази з приiднаними до них гопкалiтовими патронами;

В· можливе використання промислових протигазiв iз коробками рiзноманiтних марок тАФ тАЬАтАЭ, тАЬУтАЭ, тАЬГтАЭ, тАЬЕтАЭ, тАЬКДтАЭ, тАЬБКФтАЭ, тАЬМтАЭ, тАЬЗтАЭ. Такi протигази захищають далеко не вiд усiх СДОР, а конкретно вiд якоi-небудь ОР, що виробляiться або використовуiться на даному пiдприiмствi. Час дii коробки вiд 1 до 3 годин, у залежностi вiд концентрацii СДОР i марки коробки.

При необхiдностi i наявностi таких можна скористатися шланговими протигазами (ПШ-1, ПШ-2). Декiлька слiв про останнi.

Шланговi протигази тАФ найбiльш простi прилади iзолюючого типу. Принцип iхньоi дii складаiться в тому, що повiтря для дихання забираiться з чистоi зони на визначенiй вiдстанi вiд працюючоi людини (вiд 10 до 40 м) або попередньо очищуiться. Ними зручно користуватися при виконаннi ремонтних i очисних робiт усерединi рiзноманiтних iмкостей, пiдземних сховищ i пiдвальних помешкань, де накопичуються пара СДОР. По засобi подачi повiтря для дихання шланговi протигази дiляться на самовсмоктуючi (ПШ-1) i з примусовою подачею повiтря (ПШ-2). Останнiй маi электроручну повiтродувку i може обслуговувати вiдразу двох людей.

Крiм того, для захисту вiд СДОР на багатьох обтАЩiктах широко використовують промисловi фiльтруючi респiратори. Вдихуване повiтря обчищаiться вiд домiшок паро- i газоподiбних СДОР у респiраторах за рахунок протiкання фiзико-хiмiчних процесiв, а вiд аерозольних домiшок тАФ завдяки фiльтрацii його через волокнистi матерiали. З цiiю метою застосовуються респiратори протигазовi патронного типу (iз фiльтруючих елементiв у видi патрона) тАФ РПГ-67, i респiратор унiверсальний тАФ РУ-60М.

Такими фiльтруючими респiраторами можна скористатися при аварii з виходом в атмосферу таких СДОР: ацетон, бензол, ефiри, оксид сiрки, сiрководень, амiак, пара ртутi й iн. Тривалiсть захисноi дii вiд 0,5 години до 15-20 годин.

Промисловiстю, зокрема ВНПО тАЬРеспiратортАЭ м. Донецька, серiйно випускаються респiратори фiльтруючого й iзолюючого типу, що дозволяють автономно перебувати людинi в забрудненiй СДОР атмосферi, надавати допомогу при дихальнiй недостатностi зокрема у вугiльнiй промисловостi. До них вiдносять тАЬГiрськорятувальники тАУ 10, 11тАЭ, тАЬСаморятувальники iзолюючiтАЭ тАУ СРЖ-15, СРЖГ-1, С-90, ШСС-1y; тАЬРеспiратори iзолюючi регенеративнiтАЭ тАУ Р-ЗОА,
Р-34, Р-35.

Введення антидотiв тАФ здiйснюiться якнайшвидше (у лiченi секунди, хвилини), за показниками в залежностi вiд виду ОР (СДОР) i наявностi такого взагалi:

В· при ураженнях ФОР тАФ тарен у табл. пiд язик або атропiн iз шприц-тюбика у виглядi iнтАЩiкцii;

В· при ураженнi СДОР загальноотруйноi дii (синильна кислота, хлорциан) використовуiться антидот амiлнiтрит в ампулах. Ампулу в синiй марлевiй обгортцi роздавити пальцями i термiново помiстити пiд шолом-маску протигаза ураженого ближче до носа. Денце ампули повинно бути звернене догори, щоб рiдина витiкала i змочувала марлеву обгортку;

В· при ураженнях ОР подразноi дii тАФ роздавити ампулу з протидимною сумiшшю i помiстити пiд маску протигаза.

Часткова санiтарна обробка за допомогою вмiсту РЖПП-8. Вона особливо ефективна при ураженнях СДОР нервово-паралiтичноi i шкiрнонаривноi дii. При вiдсутностi стандартного пакета РЖПП-8 використовувати пiдручнi засоби. При частковiй санобробцi обробляти не тiльки вiдкритi дiлянки шкiри, але i прилягаючi до них частини одягу тАФ комiрець, манжети i т.д.

При необхiдностi виконання штучного дихання (ШД). У зонi зараження його проводять ручними методами; постраждалий повинний знаходитися в протигазi (частiше застосовують метод Калiстова за допомогою лямок). За межами осередку хiмiчного ураження можна використовувати ротовi засоби ШД. У випадку ураження СДОР задушливоi дii при розвитку набряку легенiв тАФ задишка, синюшнiсть, видiлення значноi кiлькостi слизу тАФ ШД будь-яким засобом протипоказане (!). Повинна проводитися киснева терапiя за допомогою дихальних приладiв.

При зупинцi серця або рiзкому порушеннi його дiяльностi проводиться непрямий масаж серця з урахуванням конкретноi обстановки (технiка ШД i масажу серця докладно вивченi в темi № 9 тАЬОснови реанiмацiiтАЭ).

У бiльшостi випадкiв, особливо при ураженнях СДОР задушливоi дii, що постраждали необхiдно виносити з осередку ураження, тобто необхiдно максимальне обмеження фiзичних навантажень постраждалим (тому що швидко розвиваiться набряк легенiв тАФ ядуха). Всiх постраждалих виносять на свiжий струмiнь повiтря, на спецiально обране пiдняте мiсце, зручне для вантаження на транспорт i подальшоi евакуацii з ОХУ.

Всi названi вище пункти першоi медичноi допомоги повиннi добре засвоiти члени сандружин, робiтники хiмiчних обтАЩiктiв, населення, що мешкаi в районi хiмiчно небезпечних обтАЩiктiв i, природно, студенти, що вивчають курс тАЬБЖД i ЦОтАЭ.

Заходи безпеки при проведеннi аварiйно-рятувальних робiт.

Рятувальники повиннi працювати в захисних засобах: захиснi костюми, iзолюючi протигази РЖП-46, гумовi чоботи i рукавички, шоломи з нагрудником, окуляри. Входити в осередок iз навiтряноi сторони. У районi ОХУ суворо додержуватися правил технiки безпеки: забороняiться знiмати засоби захисту, приймати iжу, воду, курити, розстiбати одяг, сiдати або лягати на зараженiй мiсцевостi.

При аварii з виходом хлору уникати низинних мiсць. Мiсця розливу хлору (iз цистерн) заливати тАЬвапняним молокомтАЭ, каустиком.

У зонi парiв амiаку не курити! Вибухонебезпечно! РДмкiсть поливати при пожежi з великоi вiдстанi тАФ вибух!

Не припускати попадання рiдкого амiаку або хлору у водойми: усе живе загине.

Порядок роботи санiтарних дружин (СД) в осередку хiмiчного ураження.

СД працюють в ОХУ частiше в складi рятувальних загонiв. Командир СД, отримавши завдання i зтАЩясувавши обстановку, у свою чергу зобовтАЩязаний:

В· перед уведенням санiтарноi дружини в осередок ураження ознайомити ii з обстановкою в осередку, повiдомити, якi ОР або СДОР викликали НС;

В· дати команду на прийом вiдповiдного антидоту особовим складом СД;

В· вказуi орiiнтири i межi дiлянки осередку ураження, видiленого для роботи СД;

В· визначаi мiсце роботи i дiй кожноi ланки СД;

В· повiдомляi гаданий обсяг першоi медичноi допомоги, порядок роботи носилкових ланок, указуi шляхи i напрямки виносу i мiсця розмiщення уражених перед вантаженням на транспорт, указуi найближчi лiкарнi;

В· повiдомляi порядок поповнення антидотiв, медичного майна i засобiв захисту, витрачених у ходi робiт;

В· вказуi мiсце свого перебування, порядок звтАЩязку, мiсце збору по закiнченнi робiт i багато iншого.

Ознайомившись з обстановкою, члени СД приймають антидот iз профiлактичною метою, надягають i старанно перевiряють один в одного засоби захисту органiв дихання i шкiри i негайно направляються до мiсця роботи.

Медичну допомогу надають у першу чергу ураженим, що знаходяться на вiдкритiй мiсцевостi. Потiм члени СД оглядають будинки, пiдвали, сховища й укриття, де населення могло вкриватися при виникненнi НС. У першу чергу допомога надаiться дiтям, вагiтним жiнкам, що не мають протигазiв, i особам, що отримали комбiноване ураження. Дозування антидоту визначаiться iндивiдуально, але дiтям дошкiльного вiку обовтАЩязково в половинному розмiрi. При наявностi травми (механiчноi або термiчноi) i ураження СДОР перша медична допомога повинна надавати насамперед проти дii отруйноi речовини (антидоти, протигаз, санобробка тощо) i тiльки пiсля цього допомога з приводу травми.

Тривалiсть роботи членiв сандружин в iзолюючих засобах захисту повинна бути суворо регламентована i залежить вiд температури повiтря. Так, при температурi повiтря 30В°С та вище час роботи визначено нормативами в 15-20 хв.; при температурi 25-29В°С тАФ 30 хв.; при температурi 20-24В°С тАФ 45-50 хв.; при температурi 15-19В°С тАФ 1,5-2 години; нижче 15В°С тАФ 3 години.

Командир СД постiйно пiдтримуi звтАЩязок iз начальниками iнших формувань ЦО i МНС, забезпечуi взаiмодiю з ними, веде контроль за особовим складом своii СД iз метою попередження теплових ударiв, особливо в жаркий час. При появi хиткоi ходи й iн. ознак (запаморочення, нудота тощо) формування варто вивести з осередку.

По завершеннi роботи в ОХУ СП i СД виводяться (вивозяться) за межi осередку хiмiчного ураження i проходять часткову, а потiм i повну санiтарну обробку на спецiальних обмивальних пунктах.

Повна санобробка включаi проведення обробки тiла розчинами, що дегазують, iз наступним обмиванням пiд душем (36-38В°С) водою з милом, iз змiною натiльноi бiлизни, одяги i взуття. Бруднi одяг, взуття i спорядження (протигази, сумки, рукавички, чоботи й iн.) пiддаються дегазацii на спецiальних площадках вiддiлення санобробки при суворому дотриманнi заходiв безпеки.

Вместе с этим смотрят:

A Farewell to Arms

A history of the english language

About England

Accommodation in St.Petersburg

Acquaintance with geometry as one of the main goals of teaching mathematics to preschool children