Розрахунок рацiонiв кормiв

ВСТУП

РОЗДРЖЛ1. Теоретична тема:

Теоретичнi основи годiвлi i склад рацiонiв при iнтенсивному вирощуваннi ремонтних телиць

1.1.Норми годiвлi i рацiони для

вiдгодiвлi ремонтного молодняку.

1.2. Годiвля телиць в молочний

перiод (до 6-го вiку).

1.3. Годiвля телиць старшого вiку.

ВИСНОВКИ

РОЗДРЖЛ 2.Технологiчна тема:

Визначення потреби в кормах, рентабельнiсть виробництва свинини при мтАЩяснiй вiдгодiвля свиней вiд 40-120кг в зимовий перiод. Середньодобовий прирiст 500г поголiвтАЩя на 1500.

2.1. Визначення потреби в кормах.

2.2. Визначення рентабельностi виробництва свинини при мтАЩяснiй вiдгодiвля свиней вiд 40-120кг в зимовий перiод

ВИСНОВКИ

Список використаних джерел

ЗМРЖСТ

РОЗДРЖЛ1. Теоретична тема:

Теоретичнi основи годiвлi i склад рацiонiв при iнтенсивному вирощуваннi ремонтних телиць

1.1.Норми годiвлi i рацiони для

вiдгодiвлi ремонтного молодняку.

1.2. Годiвля телиць в молочний

перiод (до 6-го вiку).

1.3. Годiвля телиць старшого вiку.

ВИСНОВКИ

РОЗДРЖЛ 2.Технологiчна тема:

Визначення потреби в кормах, рентабельнiсть виробництва свинини при мтАЩяснiй вiдгодiвля свиней вiд 40-120кг в зимовий перiод. Середньодобовий прирiст 500г поголiвтАЩя на 1500.

2.1. Визначення потреби в кормах.

2.2. Визначення рентабельностi виробництва свинини при мтАЩяснiй вiдгодiвля свиней вiд 40-120кг в зимовий перiод

ВИСНОВКИ

Список використаних джерел


ВСТУП

Вчення про годiвлю сiльськогосподарських тварин тАУ це найважливiша складова частина, зоотехнiчноi науки, що розробляi теоретичнi основи, методи i технологiчнi прийоми рацiонального харчування тварин забезпечуючи iх нормальний рiст й розвиток, досягнення генетичних обумовлених рiвня продуктивностi i якостi тваринницькоi продукцii, добре здоров`я i високу вiдтворювальну здатнiсть при економiчному використаннi кормiв.

Годiвля сiльськогосподарських тварин тАУ наука i практика безпосередньо повтАЩязанi з матерiальним виробництвом.

В умовах виробництва годiвля сiльськогосподарських тварин можна охарактеризувати як найважливiший комплекс виробничих процесiв в тваринництвi та рослинництвi. Забезпечуючи запрограмоване виробництво кормiв i високоефективну переробку iх в тваринницьку продукцiю.

Головний змiст вчення про годiвлю тАУ це система оцiнки поживностi кормiв i факторiв, iх визначаючих, вивчення потреби тварин в енергii поживних i мiнеральних речовинах, розробка на цiй основi норм i технiки годiвлi.

Наукова розробка проблем нормованоi годiвлi i ii практичне здiйснення неможливе без визначення поживностi кормiв i рацiонiв.

Впровадження нових прогресивних методiв виробництва зберiгання i використання кормiв тАУ один iз самих головних резервiв збiльшення виробництва продукцii тваринництва i пiдвищення ii якостi.

Поряд з традицiйними способами заготiвлi кормо засобiв великого поширення отримують новi методи основанi на штучному обезвожуваннi зелених рослин, грануляцii та брикетуваннi окремих кормiв, як складова частина вчення пор годiвлю а також розробка правильноi органiзацii i технiки годiвлi тварин набувають все наростаючого значення.


РОЗДРЖЛ1. Теоретична тема:

Теоретичнi основи годiвлi i склад рацiонiв при iнтенсивному вирощуваннi ремонтних телиць

1.1. Норми годiвлi i рацiони для вiдгодiвлi

ремонтного молодняку.

Рацiональна система вирощування молодняку, з урахуванням бiологiчних особливостей тварин, повинна впливати на нормальний рiст, розвиток формування високоi продуктивностi i дужоi конституцii, продовженню строкiв iх господарського використання.

Важливо, щоб у ремонтних телиць раннього вiку була розвинута здатнiсть до вживання i доброго використання рослинних кормiв (грубих, соковитих, зелених).

В теперiшнiй час все бiльшого поширення набувають спецiалiзованi ферми по вирощуванню ремонтних телиць для великих молочних комплексiв. Схеми вирощування молодняку на великих фермах основанi на широкому використаннi залишкiв молока i ранньому привчаннi телят до рослинних кормiв i пiдвищити ефективнiсть вирощування ремонтних телиць.

В цих умовах важливо здiйснити повноцiнну, збалансовану годiвлю, що базуiться на задоволенi потреб зростаючих тварин в енергii i бiологiчно активних речовинах.

При визначенi потреби молодняку в енергii i речовинах харчування беруть до уваги особливостi обмiну речовин в органiзмi, визначити iнтенсивнiсть росту в рiзнi вiковi перiоди.

В першi днi пiсля народження теля обовтАЩязково повинно отримати молозиво, в якому мiститься пiдвищена (в порiвняннi з молоком) кiлькiсть бiлка, жиру, вiтамiнiв, мiнеральних речовин. В молозивi мiстяться також зв`язанi з глобулiном антитiла, забезпечуючи новонародженому телятi iмунiтет проти хвороботворних бактерiй, та мiкробiв.

В молочний перiод вiдбуваiться значна функцiональна перебудова органiв травлення, виробляiться здатнiсть засвоювати поживнi речовини рослинних кормiв посилюiться бiлковий, мiнеральний i водний обмiн в органiзмi. Вказаний перiод характеризуiться одночасним iнтенсивним ростом органiзму, органiв, i тканин, властивiсть тварин давати високi прирости. РЖнтенсивнiсть приросту та росту залежiть в цей перiод залежiть вiд прийнятоi в господарствi схеми годiвлi i мети вирощування молодняку.

Молодi тварини, що ростуть здатнi давати прирости при бiльш економiчних витратах енергii i високому використаннi протеiну кормiв. Цю бiологiчну особливiсть молодняку необхiдно використовувати, забезпечуючи повноцiнною годiвлею.

Прирости телят в ранньому вiцi характеризуються вiдносно високим вмiстом бiлка, i меншим тАУжиру.

З вiком у молодняку збiльшуiться вiдкладення жиру, а також мiнеральних речовин. Однак на склад приросту великий вплив маi рiвень годiвлi. Дуже насичена годiвля сприяi пiдвищеному вiдкладанню жиру в тiлi.

Рiвень годiвлi телиць повинен забезпечувати збiльшення ii живоi маси, в порiвняннi з масою при народженнi, до 12 мiсяцiв в 7,5-8 раз i до18 мiсяцiв в 11-12 раз

Рекомендацiйнi плани росту телиць розрiзняють по рiвню середньодобових приростiв в залежностi вiд плановоi живоi маси вирощуваних корiв.

Таблиця №1.Плани росту телиць молочний перiод кг живоi маси.

Планова жива маса

При народженнi

В вiцi мiсяцiв

3

6

9

12

15

18

21

24

400-450

25-28

78

130

172

215

250

285

317

350

500-550

30-33

92

155

206

260

303

345

388

430

600-650

35-38

106

175

237

300

353

405

450

495


1.2. Годiвля телиць в молочний перiод (до 6-го вiку).

Годiвля телиць призначених для ремонту стада. РЖнтенсивнiсть росту телиць (по масi тiла ) у всi вiковi перiоди повинна задовольнити вимоги стандарту для класу елiта рекорд, I клас.

Таблиця №2. РЖнтенсивнiсть росту ремонтних телиць.

Вiк мiсяцiв

Середньодобовий прирiст, г

Маса тiла в кiнцi перiоду

До 6мiсяцiв

700-750

155-160

6-12

600-650

255-265

12-18

550-600

350-360

Висока iнтенсивнiсть росту телиць повинна забезпечуватись головним чином за рахунок грубих кормiв, сiнажу, силосу.

При цьому використовують крупних корiв з дужим кiстяком, доброю мтАЩязовою системою, розвиненою травною системою, здатнi давати високi надоi, починаючи з першоi лактацii.

Потреба телиць в поживних речовинах в молочний перiод достатньо вивчена i на цiй основi розробленi норми iх годiвлi.

Для крупних по масi представникiв порiд цi норми збiльшуються на 10%,для дрiбних збiльшують на 10%.

Практичнi використання цих норм можливе лише при додержуваннi рекомендованих схем годiвлi (Богданов Г.А.) 1990 року видання.

Для телят молочного перiоду випускають спецiальнi комбiкорми (стартери).

В лiтнiй пасовищний перiод телят з 2-i декади пiсля народження привчають до поiдання зелених кормiв, доводячи добову норму до 2-х мiсячного вiку до 3-4кг, в 4мiс.до 10-12,в 6 мiс до 18-20 кг. Якщо на пасовищi недостатньо трави, або вона погано поiдаiться, то необхiдно телят забезпечити зеленою пiдкормкою. Добова норма iх згодовування залежiть вiд кiлькостi зеленоi пiдкормки i ii якостi на пасовищi.

При поганому пасовищi i вiдсутностi зеленоi маси чи пiдкормки телятам згодовують доброi якостi сiно або силос, збiльшують норму концентратiв (Калашников А.П.) 1986 рiк видання.

Для телят молочного перiоду випускаються спецiальнi комбiкорми (стартери).

В лiтнiй пасовищний перiод телят з 2-i декади пiсля народження привчають до поiдання зелених кормiв, доводячи добову норму до 2-х мiсячного вiку до 3-4кг, в 4 мiсяцi до 10-12 кг, в 6 мiсяцiв до 18-20кг. Якщо на пасовищi недостатньо трави, або вона погано поiдаiться, то необхiдно телят забезпечити зеленою пiдкормкою. Добова норма ii згодовування залужить вiд кiлькостi зеленоi пiдкормки i ii якостi на пасовищi.

При поганому пасовищi i вiдсутностi достатньоi кiлькостi зеленоi маси чи пiдкормки телятам згодовують доброi якостi сiно або силос, збiльшують норму концентратiв (Калашников А.П.) 1986 рiк видання.


1.3. Годiвля телиць старшого вiку.

Тип годiвлi телиць в вiцi 5-24 мiсяцiв повинен максимально наближатися до того, яким вiн буде для корiв, що лактують.

Набiр кормiв в рацiонi телиць на протязi року може змiнюватися в залежностi вiд того, якими кормами володii господарство. Сiно до весни можна замiнити сiнажем, частину силосу коренеплодами. При цьому приблизна структура рацiонiв для телиць та нетелiв повинна бути наступною (по поживностi), на 40-45% силосу, 28-30% сiна чи сiнажу, 25-30% концентратiв i 10% коренеплодiв.

В лiтнiй перiод основним кормом для телиць служить зелена трава. Приблизнi рацiони, складенi в залежностi вiд вiку i планового добового приросту телиць i нетелiв. Для балансування таких рацiонiв по протеiну i мiнеральних речовинах рекомендуiться використовувати комбiкорм наступного складу.

6-10%дерть вiвсяна, 8-12% дерть вiвсяна,9-13% дерть пшенична, 9-13% дерть кукурудзяна,10-14% дерть горохова 12-185висiвки пшеничнi,12-16 %шроти, 6-10%трав`яна мука,2,5-3,5% обезфторений фосфат,0,5-1,5% сiль кам`яна кухарська. В 1кг сумiшi (мiшанки) мiстяться 0,97-1к.од., 150-160 гр. перетравного протеiну, 15-16 гр. кальцiю i 9-11 гр. фосфату. Вказану в рацiонах кiлькiсть кормiв згодовують в 2 даванки. Якщо телиць пасуть на достатньо поживних пасовищах, то в лiтнiй перiод вранцi роздають комбiкорм, а ввечерi додатково до пасовища необхiдну кiлькiсть зеленоi маси. При побiрному утриманнi вранцi телицям згодовують добову норму комбiкорму i бiля половини дозволеноi кiлькостi зеленоi маси, остачу зеленого корму дають ввечерi. В зимовий перiод роздають комбiкорм, сiнаж, або буряки, а ввечерi тАУ сiно i силос.

Гарнi результати отримують при використаннi змолотого сiна, змiшаного з iншими кормами (сiнаж, силос, комбiкорм) в однорiдну сумiш (монорацiон). Таку сумiш можна роздавати вранцi i ввечерi. Ремонтнi телицi в умовах повноцiнноi годiвлi досягають живоi маси 320-340 кг.

Заплiднення ремонтних телиць в цьому вiцi даi можливiсть отримати перший приплiд в 24 мiсяцi. РЖнтенсивне вирощування ремонтних телиць сприяi збiльшенню виробництва молока i пiдвищенню його рентабельностi.

ВИСНОВКИ

Отже, рацiональна система вирощування молодняку з урахування бiологiчних особливостей тварин, повинне сприяти нормальному росту, розвитку, формуваннi високоi продуктивностi i дужоi конституцii, продовження строкiв iх господарського використання.

Склад рацiонiв при iнтенсивному використаннi ремонтних телиць повинен вiдповiдати нормам годiвлi.

Важливо, щоб у ремонтних телиць з раннього вiку була розвинута здатнiсть до вживання i доброго використання рослинних кормiв (грубих, соковитих, зелених).

Важливо здiйснювати повноцiнну збалансовану годiвлю, що базуiться на задоволеннi потреб тварин, що ростуть, в енергii, поживних i бiологiчноактивних речовинах.

При iнтенсивному вирощуваннi ремонтних телиць збiльшиться виробництво молока i пiдвищиться його рентабельнiсть.

РОЗДРЖЛ 2.Технологiчна тема:

Визначення потреби в кормах, рентабельнiсть виробництва свинини при мтАЩяснiй вiдгодiвля свиней вiд 40-120кг в зимовий перiод. Середньодобовий прирiст 500г поголiвтАЩя на 1500.

2.1. Визначення потреби в кормах.

Органiзована на науковiй основi iнтенсивна вiдгодiвля свиней дозволяi отримати високоякiсну свинину. Сучасному споживачу потрiбна беконна i мтАЩясна свинина з високим вмiстом бiлка i помiрною кiлькiстю жиру. Основним факторами, що впливають на успiх мтАЩясноi вiдгодiвлi i:

1. висока концентрацiя обмiнноi енергii в сухiй речовинi рацiонiв;

2. бiологiчна цiннiсть рацiонiв, яка визначаiться його збалансованiстю по протеiну, амiнокислотам, мiнеральним речовинам i вiтамiнам;

3. високий генетичний потенцiал молодняку, що визначаiться породою, породнiстю, рiвнем селекцiйноi роботи;

4. фiзiологiчнi умови утримання i мiкроклiмат в примiщеннях;

5. оптимальний вiк i кiнцева жива маса пiдсвинкiв при забоi.

Чим вища енергозабезпеченнiсть рацiонiв, тим при iнших однакових умовах вища енергiя росту i вiдгодiвлi молодняку свиней при мтАЩяснiй вiдгодiвлi молодняку.

Але оптимально високий рiвень енергii в рацiонах сам по собi ще не забезпечуi успiх вiдгодiвлi. Необхiдно збалансувати рацiон на активному рацiонi i повноцiнному протеiнi за рахунок незамiнних амiнокислот, по кальцiю фосфору i вiтамiнам в вiдповiдностi з нормами годiвлi i в залежностi вiд живоi маси тварин та середньодобових приростiв, що плануються.

Економiчно вигiдно вести iнтенсивну вiдгодiвлю свиней використовувати норми годiвлi, розрахованi на отримання максимально високих приростiв.

Але не всi господарства мають високоякiснi повноцiннi корма для отримання приростiв на рiвнi 750-800г, тому в залежностi вiд конкретних можливостей використовують один з трьох варiантiв норм для вирощування: вiдгодiвлi свиней, розрахованих на отримання за весь перiод вирощування середньодобовий прирiст живоi ваги на рiвнi 500-550 г, 600-650 г, 750-800 г. Чим вищий середньодобовий прирiст, який заплановано, тим бiльше в сухiй речовинi

Рацiонiв повинна бути концентрацiя енергii i поживних речовин i менш клiтковини.

В зонi чорноземiв з великою розоранiстю земель сприятливi умови для використання свиням на м`яснiй вiдгодiвлi цукрового буряка. В степовiй зонi вiдгодiвлю ведуть на зернi i ячменi, кукурудзi i пшеницi. Використання в оптимальних кiлькостях соковитих зелених i грубих кормiв при м`яснiй вiдгодiвлi свиней забезпечуi отримання свинини з меншим вмiстом жиру в тушi.

Завдання:

Визначити потребу в кормах i рентабельнiсть виробництва свинини при мтАЩяснiй вiдгодiвлi свиней вiд 40-120 кг в зимовий перiод середньодобовий прирiст 500 г, поголiвтАЩя свине 1500.

Таблиця №3. Календарний план вiдгодiвельних свиноферм

Показники

Жовтень

31

Листопад

30

Грудень

31

Сiчень

31

Лютий

28

Березень

31

Поголiв`я

1500

1500

1500

1500

1500

1500

Середньодобовий прирiст

450

500

550

500

500

500

Прирiст за мiсяць

14,0

15,0

17,0

16,0

14,0

16,0

Жива маса свиней кг поч.

4,0

54

69

86

102

116

На кiнець мiсяця

54

69

86

102

116

132

Рацiони

1

2

3

4

5

6

Кормоднi

46500

45000

46500

46500

42000

46500

На зимовий перiод вiдгодiвлi свиней потрiбно скласти 6 рацiонiв. РЗх складають з урахуванням середньодобових приростiв i наявних в господарствi на цей перiод кормiв.


На основi вiдгодiвлi свиней складають рацiони

Таблиця №4. Рацiон вiдгодiвлi свиней на жовтень мiсяць (I)

Корма

кг

Суха речов.

К.од.

МДж

Перетравний протеiн

лiзин

Метiонiн, цистеiн

клiтковина

Са

Р

Каротин

1,72

2

22,2

18,9

12

7,2

114

14

12

10

Сiно люцерни

0,3

249

0,13

1,9

30,3

2,2

1,65

75,9

5,1

0,66

14,7

Кормовi буряки

3

360

0,36

52

27

1,2

0,6

27

1,2

1,55

0,3

Пшенична дерть

0,5

425

0,64

68

53

1,5

1,85

27

0,4

1,8

0,5

2,1

Кукурудзяна дерть

0,3

257

0,4

4,1

21,9

0,6

0,99

8,5

0,2

1,56

Горохова дерть

0,3

255

0,35

3,9

57,6

4,3

1,65

11,4

0,6

1,29

0,1

Молоко

0,8

72

0,1

1,2

2,8

2,3

0,96

-

1,1

0,8

-

Сiль

0,01

Дикальцiй фосфат

5,3

4,4

Всього

1

1,62

1,98

23,1

218

12,7

7,7

139

13,9

12

17,7

Таблиця №5. Рацiон вiдгодiвлi свиней на листопад мiсяць (РЖРЖ)

Корма

кг

Суха речов.

К.од.

МДж

Перетравний протеiн

Лiзин

Метiонiн, цистеiн

клiтковина

Са

Р

Каротин

1,9

2

24,5

20,9

13,3

8,0

125

16

13

11

Сiно люцерни

0,3

249

0,13

1,9

30,3

2,2

1,65

75,9

5,1

0,66

14,7

Кормовi буряки

2,9

348

0,35

5,1

26,1

1,2

0,58

26,1

1,2

14,5

0,28

Пшенична дерть

0,7

595

0,9

9,5

74,1

2,1

2,59

11,9

0,6

2,52

0,7

Кукурудзяна дерть

0,5

428

0,67

6,8

36,45

1,1

2,31

19,

0,3

2,6

3,5

Горохова дерть

0,7

425

0,59

6,5

96

7,1

2,75

27

1

2,2

0,1

Молоко

0,011

63

0,1

1,1

24,5

2,0

0,84

-

0,98

0,7

-

Сiль

0,021

Дикальцiй фосфат

6,8

3

Всього

21

2,7

30,9

288

15,7

10,7

160

16,0

13

19,3

Таблиця №6. Рацiон вiдгодiвлi свиней на грудень мiсяць (III)

Корма

кг

Суха речов.

К.од.

МДж

Перетравний протеiн

Лiзин

Метiонiн, цистеiн

клiтковина

Са

Р

Каротин

2,38

2,9

32,7

24,5

15,5

9,3

181

19

16

12,4

Сiно люцерни

0,5

415

0,22

3,1

50,5

3,7

2,75

126,5

85

1,1

24,5

Кормовi буряки

4,4

528

0,5

7,7

39,6

1,8

0,88

39,6

1,76

2,2

0,44

Пшенична дерть

0,6

510

0,77

8,1

63,6

1,8

2,22

10,2

0,48

2,2

0,6

Кукурудзяна дерть

0,5

428

0,67

6,8

36,5

1,1

1,65

19

0,25

2,6

3,5

Горохова дерть

0,5

425

0,59

6,5

96

7,1

2,75

27

1

2,2

0,1

Молоко

11

99

0,14

1,7

38,5

3,2

1,32

-

1,5

1,1

-

Сiль

0,014

Дикальцiй фосфат

0,023

6,5

4,6

Всього

2,40

2,9

33,9

325

18,7

11,6

222

19

16

291

Таблиця №7. Рацiон вiдгодiвлi свиней на сiчень мiсяць (IV)

Корма

кг

Суха речов.

К.од.

МДж

Перетравний протеiн

Лiзин

Метiонiн, цистеiн

клiтковина

Са

Р

Каротин

2,62

3,2

35,6

270

157

9,4

199

21

18

14,0

Сiно люцерни

0,5

415

0,22

3,1

50,5

3,7

2,75

126,5

8,5

1,1

24,5

Кормовi буряки

5,3

636

0,64

9,2

47,7

2,1

1,06

47.7

2,12

2,65

0,53

Пшенична дерть

0,8

680

1,02

10,9

84,8

2,4

2,96

13,6

0,64

2,88

0,8

Кукурудзяна дерть

0,5

428

0,67

6,8

36,5

1,1

1,65

19

0,25

2,6

3,5

Горохова дерть

0,5

425

0,59

6,5

96

7,1

2,75

27

1

2,15

0,1

Трикальцiйфосфат

0,046

-

-

-

-

-

-

-

14,7

6,6

-

Сiль

0,015

Всього

2,58

3,14

36,5

316

16,4

11,2

234

27,2

29

29,4

Таблиця №8. Рацiон вiдгодiвлi свиней на лютий мiсяць (V)

Корма

кг

Суха речов.

К.од.

МДж

Перетравний протеiн

Лiзин

Метiонiн, цистеiн

клiтковина

Са

РВместе с этим смотрят:


20 мешков картошки с 1 сотки


Cовершенствование организации производства молока на КПУП "ГМЗ № 3"


Cостояние полезащитных лесных полос в северном Приднестровье


РЖнтегрований захист озимоi пшеницi


РЖнтенсифiкацiя та ii економiчна ефективнiсть у сiльському господарствi