Технологiя вирощування рису

Мiнiстерство аграрноi полiтики Украiни

Сумський нацiональний аграрний унiверситет

Кафедра рослинництва

Реферат

на тему:

ВлТехнологiя вирощування рисуВ»

Виконав: ZПеревiрив:

старший викладач кафедри рослинництва

Оцiнка:

Суми-2003

План

I. Народно-господарське значення рису

II. Морфологiчнi та бiологiчнi особливостi рису

2.1 Морфологiя рослини рису

2.1.1 Ботанiчне походження

2.1.2 Корнева система

2.1.3 Будова листя

2.1.4 Суцвiття

2.2 Бiологiчнi особливостi

2.2.1 Вiдношення до грунту

2.2.2 Вiдношення до тепла

2.2.3 Вiдношення до вологи

III. Технологiя вирощування

3.1 Сорти i гiбриди

3.2 Обробiток грунту

3.3 Внесення добрив

3.4 Мiсце в сiвозмiнi

3.5 Догяд за посiвами

3.6 Збирання врожаю

Лiтература

Народно-господарське значення рису

Рис у свiтовому землеробствi i основВнною продовольчою культурою, продукцiiю якоi харчуiться приблизВнно полонина людей земноi кулi, якi прожинають переважно у таких краiнах, як Китай, РЖндiя, ПаВнкистан. РЖндонезiя, Японiя та РЖн.

За посiвними площами (140 млн га) та валовими .зборами зерна (понад 170 млн т) рис i третьою у свiтi зерновою культурою пiсля пшеницi та кукурудзи.

В якостi харчового продукту рис використовуiться у виглядi круВнпи, яка мiстить до 75 % вуглеводiв, 88 % крохмалю, до 7,7 % бiлкiв, до 0.5 % цукру, 1 % олii, вiтамiни ВРЖ, Ва, РР. Рисова крупа вiдзначаВнiться низьким вмiстом клiтковини - всього 0,3 %, тому добре заВнсвоюiться органiзмом людини i i дiiтичним продуктом харчування. Хворим рекомендуiться вживати рисовий вiдвар, який маi цiлющi властивостi.

Вiдходи вiд переробки рису на крупу у виглядi борошна iз вмiсВнтом до 11 % бiлка використовують як концентрований корм у тваВнринництвi.

З рисового борошна i зародкiв зерна виробляють рiзнi фармацевВнтичнi препарати (фiтин та iн.), вiтамiни. Зародки, крiм того, i сироВнвиною для виробництва олii, яку використовують у миловарiннi, для виготовлення свiчок. З битого зерна виробляють крохмаль, спирт, рисову пудру.

Велике значення маi рисова солома, з якоi виробляють високоВнякiсний папiр, картон, мiшковину, рiзнi побутовi вироби - мiцнi елегантнi капелюхи, жiночi сумки тощо. Кормовi якостi рисовоi соВнломи i полови невисокi

Морфологiчнi та бiологiчнi особливостi рису

Морфологiя рослини рису

Систематиками описано 23 види рису. Серед них лише один поширений у зонi субтропiкiв i пiвденних районах краiн помiрного клiмату - рис посiвний (Orysasativa) Вирощують його i в нашiй краiнi. Цей вид подiляють на два пiдвиди рис звичайний з довжиною зернiВнвок 5-7 мм i короткозерний з довжиною зернiвок до 4 мм. У нас бiльше впрошують рис звичайний. Цей пiдвид подiляiться па двi гiлки - iндiйську i янонсько-китаiiську. У iндiйськоi гiлки вiдношення довжини зернiвки до ширини 3: 1, у японсько-китайськоi - 1,4-2,9 : 1. У рису видiляють багато рiзновидiв.

Коренева система рису мочкувата, складаiться з 100 - 200 коренiв. Коренi нiжнi, мало галузяться, основна маса розмiщуiться в шарi 20 - 25 см, 10 тАУ 15 % проникаi до 10 см, а окремi з них - до 60 - 90 см. Характерно те, що в коренях i розвинена повiтроносна тканина (аеренхiма), завдяки якiй в умовах затоплення пiдтримуВнiться необхiдна концентрацiя кисню в коренях.

Листки рису лiнiйно-ланцетнi, по краях гилчасто-зазубленi, 20 -30 см. завдовжки i 1,5 тАУ 2,5 см. завширшки.

Стебло - соломина 80тАФ120 см. заввишки, з 8-13 вузлами, схильна до гiлкування. Воно добре кущиться, утворюючн 3-5 проВндуктивних пагонiв.

Суцвiття - малорозгалужена волоть 20-30см. завдовжки, маi 80 - 250 колоскiв. Колоски одноквiтковi з широкими ребристим и лусочками, тичинок шiсть. Рослина самозапильна.

Бiологiчнi особливостi

Вiдношення до грунту

На вiдмiну вiд iнших круп'яних культур, рис вирощують тiльки при зрошеннi в пiвденних обВнластях Украiни. Грунти тут характеризуються низькою природною родючiстю, тому одержання високих i сталих урожаiв неможливе без освоенВния сiвозмiн з багаторiчними травами, посiву сиВндератiв, внесення оптимальних норм органiчних i мiнеральних добрив. Беззмiнне вирощування риВнсу призводить до значного засмiчення полiв спеВнцифiчною рослиннiстю, погiршення фiзичних якоВнстей грунту i ного виснаження.

Пеззмiнпо сiяти рис можна не бiльше З- 4 роВнкiв пiсля пласта багаторiчних трав з обов'язкоВнвою сiвбою сидератiв або внесенням органiчних добрий пiсля двох рокiв вирощування рису.

Створення оптимальних ТСрунтових умов з урахуванням мелiоративного стану рисовоi зроВншувальноi системи, попередника, природноi роВндючостi грунтiв, сорту, системи захисту i удобВнрення, режиму зрошення iосновою одержання сталого врожаю з доброю якiстю зерна

Вiдношення до тепла

Рис тАУ теплолюбна рослина, проростання насiння якоi з утвороппям нормально розвинутих росткiв вiдбуваiться при температурi 13''. Однак цей процес вiдбуваiться активно й тодi, коли температура проiягом доби пiднiмаiться до вкаВнзаного рiвня лише вдень, а вночi опускаiться наВнвiть до нуля, то не завдаi шкоди проростаючому насiнню. Така важлива бiологiчна особливiсть рису даi можливiсть почниати сiвбу при пiдвищеннi середньодобовоi температури грунту па глибинi зростання насiння до 8". У цей перiод максимальна температура, за багаторiчними даВнними, вдень при яснiй погодi стаповить РЖЗ-14В° , а вночi знижуiться до +3..+4⁰. За таких умов пiсля сiвби починаiться набубняВнвiння насiння, активiзуються енергетичнi й синтезуючi бiлок системи клiтини зародка, а вiдтак починаiться рiст корiння.

У мiру пiдвищення температури цi процеси посилюються, i через два-три тижнi з'являються сходи рису.

На тривалiсть вегеiацii рису суттiво впливаi рiзке понижения температури у фазi достигання, коли настають холоднi ночi i добовi амплiтуди температур повiтря швидко зростають. За цих умов поживнi речовини повiльно перемiщуються з листкiв до зернiвок. У роки з теплою весною, жарким i сухим лiтом рис достигаi ранiше, ноВнго вегетацiйний перiод коротший, а урожай вищий.

Вiдношення до вологи

Рис i гiгрофiльною рослиною. У бiльшостi краiн свiту його вироВнщують при затопленнi шаром води до 15 см. Тiльки в деяких мiсцях планети, наприклад на територii РЖндонезii, де за вегетацiю випадаi близько 1000 мм опадiв, рис можна вирощувати без додаткового заВнтоплення водою. Висока потреба рису у водi зумовлена особливосВнтями волоскiв i слабкою всисною силою як коренiв, так i листкiв. У зв'язку з цим вiн потребуi також високоi вологи приземного шару гювiтря(не менш 70 - 80 %).

Транспiрацiйний коефiцiiнт рису може сягати 800тАФ1000, але при вирощуваннi пiд шаром води вiн рiзко знижуiться i не перевиВнщуi 100 - 500. Проте за такого вiдносно невисокого коефiцiiнта транспiрацii для рису потрiбнi великi витрати води на випаровуВнвання тАФ до 25-30 тис. м³/га.

У перiод вегетацii потреби рису у волозi неоднаковi. Наприклад, дружнi сходи його з'являються при сiвбi насiння у вологий, але не-затоплюваний ТСрунт. Погано витримуi рис затоплення товстим шаВнром води (понад 5 см) у фазi кущення, а в перiод максимальноi поВнтреби до вологи - у фазi трубкування та викидання волотi його можна затоплювати шаром води до 15 см i бiльше. Пiсля цього зноВнву знижуються вимоги рису до вологи РЖ вiн достигаi без затоплення.

Рис росте на ТСрунтах рiзноi родючостi i механiчного складу, якi не схильнi до заболочування, добре витримуi беззмiнне вирощуВнвання на одному мiсцi 3-4 роки. Кращими для нього i родючi ТСрунВнти iз слабкокислою реакцiiю ТСрунтового розчину (рН 5,5-6,5), за якоi стимулюiться рiст кореневоi системи i рослини краще засвоюВнють поживнi речовини (чорноземи, заплавнi, важкi мулуватi).

Рис добре витримуi середню засоленiсть ТСрунту. Урожаiм 1 ц зерВнна рису з ТСрунту виноситься в середньому 2,4 кг азоту. 0.8 кг фосфоВнру 12.5 кг калiю.

Рис належить до свiтлолюбних рослин короткого дня. Швидше розвиваiться при тривалостi сонячного освiтлення 9 тАФ 12 год.

Вегетацiйний перiод скоростиглих сортiв рису становить в умоВнвах Украiни 100- 110 днiв, середньостиглих 110тАФ 125 i пiзньостигВнлих 125 - 145 днiв.

Технологiя вирощування

Сорти i гiбриди

На РЖ988 рiк по Украiнськiй РСР районовапо п'ять сортiв рису. Всi вони виведенi у ВсесоюзВнному науково-дослiдному iнститутi рису.

Горизонт. 1 Напiвiнтенсивного типу, середньоВнраннiй, тривалiсть вегетацiйного перiоду 102 тАФ 128 днiв. Рослини середпьорослi. МаВнса 1000 зерен 28-30 г.

Дунай. РЖнтенсивного типу, середньостиглий, тривалiсть вегетацiйноi о перiоду 113 тАФ130 днiв.Висота рослини 90-95 см. Маса 1000 зерен 34-30 г.

Краснодарський 424. РЖРЖапiвiнтенсивного тину, ссрсдньо-, пiзньостиглий, трнвалiсiь вегетацiйноВнго перiоду 125-145днiв. Рослпни високi, 100тАФ 130 см. Маса 1000 зерен 31-34 г.

Малиш. РЖнтенсивного типу, ранньостиглий, доВнстигаi за 100-110 днiв. Пiрикулярiозом майже не уражуiться. Рослини низькорослi, 66-74 см, маса 1000 зерен 27тАФ28 г.

Спальник. РЖнтенсивного чипу, середньостигВнлий, тривалiсть вегетацiйного перiоду 120-125 днiв. Рослини невисокi, 70 -80 см. Уражуiться пiрикулярiозом слабко або середньо. Маса 1000 зерен 28тАФ30 г.

Обробiток грунту

Вирощування рису кiлька рокiв на одному мiсцi посилюi розмноження специфiчних бурянiв тАФ просянок, буль-бокомнiиу та iн. Тому основним завданням обробiтку грунту i макВнсимальне знищення бур'янiв i нагромадження в грунтi доступних елементiв живлення. Дуже мiлке загортання насiння та необхiдВннiсть затоплення рослин рiвномiрним шаром води потребують, як уже зазначалося, ретельного планування й вирiвнювання поверхнi. Особливостi обробiтку пов'язанi також з тим, що при перебуваннi пiд шаром води в грунтi нагромаджуються вiдновленi шкiдливi сполуки, якi нездатнi розкладатися й вивiльняти елементи живленВння без доступу кисню.

Пiд рис застосовують зяблевий обробгнж грунту плугами з пеВнредплужниками па глибину 20-27 см (залежно вiд глибини орноВнго шару), а при заорюваннi багаторiчних трав тАФдо 30 см. Пiслн пранки грунт не обробляють, а залишають гребенистим, щоб вiн провiтрювався, перемерзав взимку i взагалi зазнавав дii змiн погодннх умов. Па полях, де вирощували не рис, а iншi культури, пiсля оранки поверхню вирiвнюють планувальниками. Навеснi провадять 2-3 культивацii чизель-культиваторами на глибину 15-18 см з одночасним боронуванням. Пiсля другоi культивацii поверхню старанно вирiвнюють планувальниками. ПередВнпосiвну культивацiю з внесенням добрив провадять па глибину 8-12 см, потiм боронують i коткують важкими котками.

Внесення добрив

Рис дуже чутливий до добрив. Па кожен центнер врожаю зерна (з вiдповiдною кiлькiстю соломи) вiн виносить з грунту 2,4 кг азоту, 1.2 кг фосфору, 3 кг калiю. Па Украiнi рис вирощують переважно па каштанових i солонцюватих грунтах, де потреба рослин у калii майже повнiстю задовольняiться. Тому калiйнi добрива з розрахунку 30 кг/га дiючоi речопвини вносять лiпне при вирощуваннi рису на чорноземах. Азотних i фосфорних добрив у перший рiк вносять не менш як по 90-120 кг/га. а на повторних посiвах дозу збiльшують на 20кг/га. Бiльшу частину добрив вносять до сiвби. Якщо сiвбу впровадять сiналкамн, доцiльно в рядки внести по 50 кг/га суперфосфату. Пiд час вегетацii роблять 1тАФ2 пiдживлення за допомоВнгою авiацii. Вносять 30 кг/га азотних i фосфорних добрив (за дiючою речовиною). КраВнщим з фосфорних добрив е суперфосфат i преципiтат, а з азотних тАФсiрчанокислий амопiii, сечовина, хлористий амонiй. Нiтратнi азотнi добрива дiя рпсу непридатнi, бо легко вимиваються. з грунту.

Дуже пiдвiшують урожаii рису органiчнi добрива. Вносять пiд нього по 40 т/га гною або приорюють зелену масу сидеральних культур. Осiаннiм часом широко дослiджуiться питання ефективностi внесення подрiбненоi соломи як органiчного добрива.

Мiсце в сiвозмiнi

Важливим заходом пiдвищення врожанностi рису i правильне чергування його в сiвозмiнах з суходiльними культурами. На заплавних рiчкових долинах, де навеснi довго застоюiться вода, рис висiвають пiсля овочевих культур. Сам рис i також добрим попередником для овочевих культур.

Беззмiнна культура рису призводить до забур'янення площi i зрештою до зниження врожаю. При вирощуваннi на каштанових, солонцюватих та iнших грунтах, придатних для рису, його розмiщують пiсля багаторiчних бобових трав. Кращими попеВнредниками для рису i люцерна, конюшина. Крiм того, рис висiВнвають пiсля просапних культур - цукрових бурякiв, картоплi, баштанних, овочевих, а також пiсля зернобобових у зайнятому пару (гороху, соi, вики та iн.). На Всесоюзнiй рисовiй дослiднiй станцii, у Краснодарському краi прожайнiсть рису пiсля конюшини становила 45,5, а пiсля рису тАФ 33,6 ц/га.

Догяд за посiвами

В Украiнi рис вирощують iз застосування режиму зрошення за типом скороченого затоплення .

При появi сходiв злакових бур'янiв (плоскухн та пi.) посiви рису по сходах обробляють сумiшшю гербiцидiв сатурну (3 кг/га) i пропанiду (3 кг/га за дiючою речовиною) i через 6-10 год чеки затоплюють.

На початку кущення посiви обприскують проти шкiдникiв (рисоВнвого комарика, прибережноi мухи та ш.) метафосом або фосфамiдом у нормi 1 - 1.5 кг/га одного з препаратiв. Проти болотних бур'янiв посiВнви у фазi 8-10 листкiв та фазi кущення обробляються малими норВнмами гербiцидiв тАФ амiнною сiллю 2,4Д (2 кг/га за дiючою речоВнвиною), базаграном (1.9 кг/га) або 2М-4Х-0.5 (0.7 кг/га) у сумiшi з базаграном (1 - 1,5 кг/га за дiючою речовиною). Застосовують, зокВнрема, метод ультрамалооб'iмного обприскування посiву (УМО) висококонпентрованимп гербiцидами, якi не викликають опiкiв росВнлин, без застосування води.

При з'явленнi на рослинах ознак захворювання на пiрикулярiоз рис обробляють такими препаратами, як рацид-П (1-2 кг/га). ци-неб (3 кг/га) або фундазол (2 кг/га).

В перiод появи сходiв тАФ виходу у трубку залитi водою рисовi поля розпушують в iнтервалi 5-7 днiв. Це полiпшуi аерацiю ТСрунту, знищуiться бiологiчна плiвка водоростей, гинуть бур'яни.

Збирання врожаю

Зерно у волотях рису достигаi неодночасно i ранiше, нiж висихаi солома. Тому рис збирають роздiльним способами. Скошують його у валки жатками ЖПУ-4,0, коли у 75% росВнлин зерно достигне. Висота зрiзу становить 10-15 см. Коли волоВнгiсть зерна знизиться до 15%, палки пiдбирають i обмолочуВнють спецiальними комбайнами на напiвгусеничному ходу СКПР-6.

За вологоi погоди зерно при збираннi вимолочуiться не повнiстю. Тому застосовують подвiйний обмолот. При першому обмолотi масу не копнують, а розстилають валками по стернi. Через 2 - 3 днi валки пiдбирають i обмолочують вдруге при бiльших оборотах баВнрабана.

Щоб зменшити травмування насiння, з подвiйним обмолотом збирають врожай i на насiнних посiвах. Зерно пiсля першого обВнмолоту використовують як насiння, а пiсля другого -на продовольчi цiлi.

З метою полiншеня збирання застосовують десикацiю (пiдсуВншування) рослин. Пiд час повноi стиглостi 70тАФ75% зернiвок посiви обприскують хлоратом магнiю з розрахунку 50 кг/га препарату, розчиненого в 200 д воли. Пiсля пiдсихання зерна до 16тАФ15% рис обирають прямим комбайнуванням, застосовуючи подвiйний обмолот.

Насiння рису пiд час обмолоту травмустьея i при вологостi, виВнщiй за 15%, втрачаi схожiсть. Тому пiсля збирання його треба швидко й добре очистиш та просушити до вологостi 14-13%.

Лiтература

1. Т. С. Кияк

2. Ю. В. Шелестов

3. Д. М. Алiшов

4. А. П. Довбах

5. Е. П. Альошин

6. В. П. Конохова

7. О. С. Алiксiiва

Вместе с этим смотрят:

20 мешков картошки с 1 сотки

Cовершенствование организации производства молока на КПУП "ГМЗ № 3"

Cостояние полезащитных лесных полос в северном Приднестровье

РЖнтегрований захист озимоi пшеницi

РЖнтенсифiкацiя та ii економiчна ефективнiсть у сiльському господарствi