Крайслер Ле Барон

тАЬ ВнтАФ агресивний i грубоватий, але Якокка i зразковий батько родинитАЭ

тАЬРДва Якокки: часто вiн говорить iз захопленням про змiни на тАЬКрайслерiтАЭ, часто преховуi свою картАЩiру у ФордатАЭ

тАЬЧи i життя пiсля Якокки? Чи може тАЬКрайслертАЭ дiяти так i подалi?тАЭ

Цi вислови розповiдають iсторiю кометоподiбного злету менеджера до загальнонацiональноi популярностi i як рятiвника тАЬсмертельно хвороготАЭ автоконцерну.

Хоча i розповiдаi про розвиток методу Якокки у веденнi дiяльностi, виникаi питання чи стиль управлiння Ококки мав би успiх, наприклад, в Бiлому домi. . Американськi концерни i недемократичнi структури i рiшення залежать, загалом, вiд директорiв, не на можливий супротив основного керуючого органу. Управлiнець найвищого рангу маi обсолютний авторитет i не вiдрiзняiться вiд влади Папи римського i росiйского царя.

Якокка Лiдо Антонi (Iacocca Lido Antoni) народився 15.10.1924 року в сiмтАЩi iталiйського шкiльного чиновника. В двадцятих роках Нiк Якокка (старший) заснував першу контору з найму автомобiлiв, де найбiльшою популярнiстю користувався тАЬФордтАЭ. А молодший Якокка отримав iнжинернi дипломи двох унiверситетiв: Legigh-University i Princetaon-University. Потiм служба в армii i .. вихiд в життя.

Пiсля невдалих спроб влаштуватись на заводi тАЬФордтАЭ, Якокка став продавцем його автомобiлiв в одному з мiст штату Пексiльванiя, Якокка вже тодi проявив своi знання в маркетинзi. Вiн поширив гасло:тАЭ56 долларiв на мiсяць за 56-й тАЬФордтАЭ. В листопадi 1956 року його професiйний вчитель запросив молодого Якокку до центраоьного бюро Форду в.

А вже в 1960 роцi 35-рiчний Якокка став головним уповноваженим за продаж автомобiлiв тАЬФордтАЭ.

А в цей час Henry Ford - другий пiдшукував собi наступника. Мудрий i досвiдчений пiшов в уряд президента Kennedi, куди вiн був запрошений i тому, з неохотою, Ford вiддав перевагу фiнансовому експерту Miller. Miller був досить консервативним, а Якокка тАФ найагресивнiший i найдинамiчний наглядач у всiй автомобiльнiй галузi. При чому, юний Якокка вiдчував повну неувагу з боку директорату компанii, що йому природньо неподобалось.

Компанiя тАЬФордутАЭ: тАЬВипередити в продажах тАЬШевролетАЭ була успiшно виконана Якоккою, що обтАЩiднало навколо нього вiдомих спцiаластiв фiрми у боротьбi проти фордовських консерваторiв.

Дякуючи вiдходу McNamara до уряду, його певному невiзiнню, та методам маркетингу та збуту Якокки останьому вдалося реалiзувати бiльше нiж 417000 автомобiлiв середнього классу тАФ тАЬFalconтАЭ. Особливо вдалим був випуск тАЬMustangтАЭ.

Прийшов час Якокки на тАЬФордiтАЭ тАФ 1946-1948рр. Якокка оточив себе двiрцевою вартою i ввiв тАЬчорну книгутАЭ, в якiй вiн однаково оцiнював i вищих i середнiх чиновникiв. В неi Якокка заносив данi про тАЬпотужнiстьтАЭ кожного керiвника, вони тАФ про своiх пiдлеглих тАФ тАЬ.. нiкого не можна оцiнити без регулярного спастереження за нимтАЭ. Отже, на тАЬФордiтАЭ процвiтала система контролю.

Перший тиждень кварталу називали тАЬчас скреготутАЭ, коли Якокка був особливо жорсткий. Багато не витримувало .. Скажiмо шев з маркетiнгу тАЬФордатАЭ перейшов в iншу фiрму.

Багато задавались питаннням: чи могла працювати система контролю без помилок? Що стосуiться виробництва, купiвлi, продажу, технiчного оснащення працювала бездоганно, що призвело до покращення контактiв з клiiнтами та зниження вартостi.

В 1980 роцi, Якокка здiйснив тАЬпроломтАЭ в сферi вiдносин работодавець-работонаймач, запросивши в Спостережну Раду лiдера профспiлок Douglas Fraser, що дало змогу збiльшити довiру робочих до босiв. Це i стало офiцiйною полiтикою, тодi ж, новоi фiрми Якокки тАФ тАЬКрайслератАЭ.

Як вже було сказано, найбiльшим успiхом Якокки на тАЬФордiтАЭ був тАЬМустангтАЭ тАФ тАЬMustangтАЭ тАФ спортивне купе. Пiсля виставки в Ньюйорку маркетингова система дозволила зацiкавити 4млн. потенцiйних покупцiв. В квiтнi 1964 був зареiстрований рекорд продаж для нового автомобiлю тАФ 417147 штук. Чистий прибуток тАФ 11млрд. $ тАФ серйозний результат для тАЬФордатАЭ.

РЖнакше i не могло бути, бо Якокка стверджував: тАЬВелике пiдприiмство тАФ не i демократiя! Це тАФ контроль, з тАЬчорними книгамитАЭ.

тАЬКрайслертАЭ. Завод маi строкару iсторiю: зростання i спади, сильнi i слабкi менеджери, величезнi прибутки i жахливi втрати. Для Якокки управлiння цим пiдприiмством уподiблювалось середньовiчному королiвству, що було подiлене на вiддiлення, якi утримувались тАЬтрнними принцамитАЭ.

тАЬКрайслертАЭ був заснований Вальтером Персi Крайслером, що набув слави того, що може врятувати пiдприiмство в разi небхiдностi.

Вальтер Крайслер працював на American Locomotive, коли в 1910р. пiсля загрози банкротства тАЬGMтАЭ, шеф фiнансового вiддiла фiрми G.Storrow запросив Крайслера на тАЬGMтАЭ на посаду керiвника вiддiлу тАЬбьюiкутАЭ.

На той сас тАЬБьюiктАЭ виготовляв 45 автомобiлiв на день. Крайслер запустив поточне виробництво, що було на вiддiлi тАЬКадiллаку тАФ GMтАЭ i тАЬФордiтАЭ. кiлькiсть вироблюваних автомобiлiв досягла 140000 на рiк.

Пiсля вiйни В.Крайслер проникся iдеiю врятувати Максвелл-моторз, Willys Overland, що були на гранi краху. Пiд час даноi акцii Крайслер познайомився з трьома iнженерами Fred Seder, Karl Breer, Owen Scalton, що склали основу управлiнського апарату тАЬКрайслератАЭ.

В 1924р. на базi ВлMaxwell-motorsВ» був випущений автомобiль ВлКрайслер 6В», продаж яких в перший рiк склав 32000, що привело до рiшення Крайслера заснувати власне виробництво в Детройтi.

Зразу ж пiсля заснування був випущений ВлКрайслер 4В» з чотирма формами кузова, з новинкою: iзоляцiю мотору вiд кузова через спецiальнi втулки i шпонки для зменшення вiбрацii.

В 1926р. фазу економiчного росту США, ВлКрайслерВ» виготовив 129565 автомобiлiв порiвняно з 1137181 автомобiлiв ВлФордаВ», 892007 автомобiлiв ВлGMВ». ВлКрайслерВ» завойовував популярнiсть на ринку недорогих автомобiлiв. Та прийшов час ринок.

Вольтер Крайслер придбав автозавод ВлDodgeВ», що мав свою кузню, ливарню та виробництво вантажних автомобiлiв. РЖ до сьогоднi автомобiлi ВлКрайслерВ», ВлДоджВ», ВлПлiмутВ» залишились головною пропозицiiю ВлКрайслерВ».

В 1903р. ВлФордВ» уповноважив братiв Додж, автомобiльних слюсарiв, стосовно поставок моторiв за 1000 нових акцiй ВлФордВ».

За iх 10-% акцiйний капiтал брати Додж заплатили 3000 US$ готiвкою i 7000 US$ в матерiалах. Через 11 рокiв брати Додж вирiшили створити свiй автомобiль, що був на 100 US$ дорожче моделi ВлТВ» ВлФордаВ».

На момент смертi братiв в 1920р. вартiсть фiрми складала 52 млн. US$. В 1925р. вдови бiзнесменiв продали фабрику ВлНьюйоркському iнвестицiйному банку Я за 146 млн. US$.

Тому запропонував Крайслеру купити ВлДоджВ», що останнiй i зробив тАФ за 140 млн. US$. Пiсля цього ВлКрайслерВ» став третiм за величиною автовиробником США (сумарнi активи 260 млн. US$) тАФ 1 млн. вантажних i легкових автомобiлiв на рiк.

Полiтика ВлКрайслераВ»: захоплення ринку i збiльшення обiгу випровдовувалась. Скажiмо, ВлПлiмутВ» при цiнi 600 US$ захопив 14% ринку дешевих автомобiлiв, а в 1936р. ВлКрайслерВ» не мав боргiв i займав 25% ринку.

В 1935р. Вiльяма Крайслера на посту президента замiнив K.T.Keller, який був до того шефом виробництва на ВлШевролеВ». Для нього було характерним вмiшуватись у дiяльнiсть всiх вiддiлiв концерну i продовжувати традицiю Влсильноi людиниВ», що було вiд В.Крайслера. Keller до фiнансовоi полiтики Hatchenson, що використовував доходи ВлКрайслераВ» в видачi дивiдендiв i заробiтноi плати менеджером. Вiце-президент з питань реалiзацii Van der See в пiслявоiннi роки був оголошений одним з кращих в галузi.

Свою, однак, неповоротнiсть Keller продемонстрував в 50 роки коли на ринок вводилась нова модель. Всi моделi, крiм ВлКрайслераВ», тодi зменшили висоту даху. Такому негативному рiшенню сприяв Keller.

Проте, ВлКрайслерВ» мав грунт для супративу проти модерного стилю. Найважливiшим аспектом iмiджу ВлКрайслераВ» була технiчна надiйнiсть на базi добрих технiчних властивостей. РЖ, за опитуванням, нiби-то, покупцi вiддавали перевагу модерному стилю солiдну технiку.

Бiльше того, проте, Keller проiгнорував новi двомiстнi моделi з модерновим дизайном фiрм ВлШевролеВ», ВлФордВ», ВлКорветтВ». Також були не взятi до уваги новi розширенi автомобiлi ВлФордаВ». ВлGMВ» в1953р. пiсля Корейскоi вiйни був втрачений ринок нових автомобiлiв, а реконструкцiю ВлКрайслераВ» можна було вважати запiзнiлою.

Лi Якокка в ВлКрайслерiВ» i Роджер Смiт в ВлGMВ» фактично поодинцi оживили амерiканську автоiндустрiю. Що можна зрозумiти з iх успiхiв? Те що старанний, гнучкий i богатий iдеями менеджер рахуiться на вагу золота.

Спостережна Рада дала змогу Якоццi повноваження заробляти, вiдшкодовувати грошi, виробляти автомобiлi на ВлКрайслерiВ». Вiн перемiг рецессiю, старий тип управлiння i протистояв усiм противникам в Вашинкгтонi i фiнансовому свiтi.

Smith на GM обрав шлях оновлення i розширення. Неможливо було уявити, що Smith вiддав мiлiарди для найму Hughes Aircraft чи Electronic Data Systems чи за 5млрд.US$ заснував сильну фiлiю Saturn для виготовлення салих автомобiлiв за японським зразком.

Те, що два менеджери зробили до 1985р. ще довго було i буде предметом обговорення дипломникiв-дисертантiв..

Smith реформував бюрократичний апарат концерну в вiльнодумцiв i самостiйних пiдприiмцiв. William E Hoghlund - Президент ВлSaturn CoppВ»: ВлОрганизацiя на GM мусить бути поновлена, щоби надати Смiту простiр до його творчостi.В» Smith, при цьоиу, запропонував Hoghlund створювати власнi робочi мiсця (6000), заключати власнi договора, виставити власнi акцii.

Проте, в 1956р. ВлКрайслерВ» опинився в найнебезпечнiшiй фiнансовiй кризi за свою 32-рiчну iсторiю. В такий ситуацii управлiння передали, щоб покращити ситуацiю, людинi, яка привнесла якiсть Смiта i змiни в стилi Якокки у дiяльнiсть фiрми тАФ Lester Lum Colbert, який спочатку був пiдлеглим Keller на GM.

Colbert не був технiком чи фiнансовим експертом. Як юрист вiн привнiс здатнiсть швидко усвiдомлювати технiчнi передумови. Colbert як i Якокка мав здатнiсть швидко входити в автогалузь, хоча один був юрист , а iнший тАФ iнжинер. Colbert прагнув децентралiзувати владу на ВлКрайслерiВ», про в 1957 бюрократiя змусила його вiдмовитись вад розпочатого.

За Colbertа були введенi два автомобiля iз заднiми стабiлiзаторами, здiйснювався тиск на продавцiв з метою досягнення 20-№ долi ринку. Colbert скоротив час розвитку продукцii з 3-х рокiв до 12 мiсяцiв i з великаю швидкiстю, при наявностi лише Влпресовоi формиВ», розпочав випуск моделей 1957р. Результати вражали: вiкна i дверi протiкали, пристроi руйнувались, кузов ржавiв вже в першу ж зиму..

Слава ВлКрайслераВ» темнiла. Robert McCurry: ВлЯкiсть тАФ наша найбiльша проблема. Коли людина незадоволена автомобiлем, то вона вiдговорюi ще 8 людей.. Отже у всьому винне погiршення якостi на грунтi зниження коштiвВ».

Colbert зрозумiв,що фiрмi потрiбнi новi сили, так звана ВлПромiжна владаВ», але йому не везло з кадрами.

Новi кроки Colbertа: закриття програми трьох нових пристрiв i купiвля французькоi ВлSimcaВ».

Рецесiя на заводi всеж почалась у 1958р. на грунтi помилок конструктора в моделi 1957 i обтАЩiм продажу знизився на 50%, втрати тАФ 31млн. US$.

Шiстдесятi роки проголосили нову моду тАФ простi i економiчнi машини. Так, VW Kaler та Renault Dauphine пiдвищили частину автоiмпорту США до 10,1%.

27 липня 1961р., пiсля невдач фiрми,правлiння перейшло в руки George Love, а президентом став 42-рiчний фiнансовий експерт Lynn Townsend.

Якокка вважав,що за Townsendа ВлКрайслерВ» не мав свого бюджету, довгострокового плану, бо зосереджуiться на наступнiй декадi року вся робота.

Townsend був прагматиком. Вiн не пропонував ВлMustangВ», не робив заяв в пресi, вiн оволодiвав наукою автовиробника: ВлЯ не збудував машину, що не була проданаВ».

Townsend у свiй час ввiв три основнi програми, що довго використовувались до цього на ВлGMВ» i ВлFordiВ»:

* система контролющоденних коштiв

* контроль за технiчнми витратами

* контроль за коштами на НДДКР

В 1960р. Townsend звiльнив 7000 чиновнiкiв = 15% колективу, а в 1961р. очолив ВлКрайслерВ».

Вiн був досить самостiйним керiвником. Щоб запустити випуск автомобiлiв вiн обтАЩiднав ВлImporiatВ» i ВлPlymouthВ», закрив ВлImporiatВ» в Детройтi, створив кредитну фiлiю ВлКрайслераВ». До новшеств тих часiв вiдносться сьогоднiшня емблема ВлКрайслераВ» та 50 мильна гарантiя. Рiчнi доходи виросли з 9 млн. US$ в 1960р. до 239,5 млн. US$ в 1965р.

бiди для фiрми почались в 1964р., коли Таузенд заключив невичезний договiр з профспiлками, що пiдняло заробiтню платню на ВлКрайслерiВ», а потiм i на iнших заводах США i жало зелене свiтло японськiй iндустрii.

Модель ВлКрайслераВ» 69 року була настiльки проiгнорована покупцем, що доходи з 1968 до 1969р. знизились з 302,9 млн. US$ до 99 млн. US$.

Townsend продовжував при цьому i далi виплачувати дивiдент: 2 US$ / акцiю (така система першою була вiдмiнена у свiй час Якоккою).

Пiсля нафтовоi кризи ВлКрайслерВ» не змiг запропонувати додного ммалого автомобiля, що стали такi популярнi, тому в 1974р. вiн понiс втрати - 52 млн. US$, перший раз з 1933р. не вилавались дивiденди, а в 1975р. втрати склали 259,5 млн. US$.

Управлiння перебрав Ricardo. Найгiрше тодi було те, що через вiдсутнiсть коштiв була повнiстю припинена програма розвитку нових автомобiлiв. На складах зiбралось до 400000 автомобiлiв, до 3,5 млн. машин вимагали ремонту.

Пiсля нового трудового договору цiна машини зросла на 100 US$, але членiв профспiлок до Ради ще не допускали. До ВлКрайслераВ» з ВлФордаВ» перейшов друг Якокки Sperlich, який ВлпринiсВ» знання про малi автомобiлi i в 1980р. на ВлКрайслерiВ» випустили перший автомобiль такого типу: з кузовом ВлКВ»

Якокка покинув ВлФордВ» i два мiсяцi не погоджувався на пропозицiю ВлКрайслераВ».

Велику роль у затвердженнi нового менеджера зiграла Спостережна Рада. Якокку пiдтримали I.Richardson i Louis Warren.

Якокка, власне,не чекав запрошення Ricardo, а будував плани стасовно величезного автомобiльного концерну. В той час богато менеджерiв думали про такий завод, як iдиний шлях у протистояннi гiгантам GM, Ford та закордонним фiрмам.

Якокка назвав потенцiйний конгломерат ВлGlobal MotorsВ», куди б входили: ВлКрайслерВ», ВлAmerican motorsВ»; ВлVWВ»; ВлFiatВ». Цьому сприяло i нове антикартельне законодавство.

Та з приходом президента Рейгана тиск такого законодавства послабився: GM Electric Data Systems за 2,5 млрд. US$ i зтАЩiднав сили з ВлТойотоюВ».

Коли Якокка прийшов до ВлКрайслераВ», вiн хотiв розпочати план ВлGlobal motorsВ» через злиття з ВлФордомВ», але отримав вiдмову.

В жовтнi 1978р. Ricardo зустрiвся з Якоккою в Детройтi, де перший розповiв про плани нового автомобiлю типу -R-.

Пiсля цього Якокка дав згоду на управлiння ВлКрайслеромВ», з рiчним доходом - 360000 US$.

Що Якокка мiг запропонувати ВлКрайслеруВ»? Це тАФ iнтуiцiю в маркетинзi, талант у виробниутвi автомобiлiв за мiнiмальнi кошти, перш за все.

На ВлGMВ» i ВлФордiВ» секцiйнi бюджети доходiв i видаткiв спiвпадали. Це була мета бiзнесу. На ВлКрайслерiВ» така полiтика була невiдома.

Якокка взяв пiд свiй контроль всi вiддiли, що очалювались потужними вiце-президентами i директорами. Скажiмо, вiце-президент з маркетингу Brown був одночасно i керiвником виробництва. Якокка роздiлiв цi два вiддiли, а от вiддiли планування i закупки обтАЩiднав в одне цiле.

Пiсля того як в 1979р. Ricardo пiшов на пенсiю. А Якокка в цей час реорганiзовував комiсii на ВлКрайслерiВ», змiнюючи на них систему обговорення питаннь.

Пiсля всiх пертурбацiй Якокка мiг довiряти лише старому другу Sperlichy. Та поступово Якокка вводив своiх людей. Якокка тАФ людина, що знаходить правильне рiшення. Вiн хотiв кожний вiддiл зайняти досвiдченими технiками. Виробництво було вiддiлене вiд продажу, так що кожен вiддiл мiг бути окремо проконтрольований.

Якокка вмавив трьох ветеранiв ВлФордаВ» працювати на ВлКрайслерiВ», якi привнесли нове вiяння на заводi. Шперлiх склав таки плани на майбутнi стосовно автомобiлю з К-кузовом, а профспiлкам було доручено контролювати якiсть. ВлКрайслерВ» взяв також зобовтАЩязання про залишки автомобiлiв на складах продавцiв.

Нова корпорацiя ВлКрайслерВ» виникла 7 сiчня 1980р., коли Президент Картер пiдписав закон для кредитних поручителiв ВлКрайслераВ», яким Якокка мусив надати детальний звiт. Уряд поручався за 1,5млрд. US$, але ВлКрайслерВ» зобовтАЩязався:

Американськи кредитори надавали 400 млн. US$ i 100 млн. US$, як проценти по ранiше виданих кредитах.

Закордоннi кредитори тАФ 150 млн. US$ нових кредитiв.

300 млн. US$ тАФ вiд продажу майна ВлКрайслераВ»

100 млн. US$ тАФ поставники, з них 100 млн. US$ тАФ через покупку акцiй ВлКрайслераВ».

Штати, де ВлкрайслерВ» мав виробництво надавали 250 млн. US$.

Новi акцii ВлКрайслераВ» тАФ 50 млн. US$.

Уступки профспiлок тАФ у суммi 462,2 млн. US$, службовцiв тАФ 125 млн. US$.

Для консультацiй з можливими кредиторами було створено 22 команди. Банки були дуже не контактнi. ВлКрайслерВ» потребував бiльше часу на iх переконання нiж на проведення Закону через Конгрес.

В цей самий час на фiрмi йшло масове звiльнення: 8500 чоловiк, що зекономiло 500 млн. US$. Якокка прагнув обмежити владу менеджера по персоналу на противагу виробничому менеджеру.

В 1980р. вийшов новий автомобiль серii К з переднiм приводом, автоматикою, рульовим управлiнням, з сервомеханiзмом та iнше. Але в тому ж роцi ВлКрайслерВ» ще вiдчував велики грошовi труднощi. Особливо, це повтАЩязувалось з приходом президента Рейгана, що вiдкидав держане втручання.

однозначним залишается, Закон та Кредит врятували ВлКрайслерВ». Тепер Якокка мiг дивитись в майбутне, робiтники перестали сумнiватись i отримали стимул до працi.

Машини серii К твердо отакували ринок. В 1983р. iх продаж збiльшився на 53,2%, в 1984р. тАФ ще на 37,4%. Хоча ВлКрайслерВ» ще потерпав збитки тАФ 1,7 млрд. US$.

РЖ тут Якокка на оригiнальний крок. Вiн став часто зтАЩявлятись на TV, будучи гарантом покупцiв, як учасник рiзноманiтних програм, реклам, семiнарiв та iнше. Це був перший прецедент в iсторii..

ЗтАЩ модель 1983 року, доходи зросли до 703 млн. US$! Цiна акцiй ВлКрайслераВ» зросла з 3-х до 30 US$ за акцiю.

ВлКрайслерВ» випустив два спортивнi автомобiлi, обтАЩiднався з ВлMitsubishiВ» у виробництвi малих автомобiлiв.

Все це означало, що успiх ВлКрайслераВ» i ера Якоккi тАФ синонiми. Вiдтодi Якокка став Топ-менеджером!

Maynard M. Gordon

Das Iacocca тАФ Management

ВлChryslers Le Baron: aggressiv und rauhbeinig: aber Iacocca ist auch ein vorbildlicher FamillenvaterВ»

ВлIacocca: Americas Wunder als ВлVerbraucherfeind Wr 1В»

ВлJapan тАФ Gegner Iacocca mach Schlagzeilen in TokioВ»

ВлGibt es ein Leben nach Iacocca? Kann Chrysler so Weitermachen?

Diese Schlagzeilen erzahlen die Geschichte vom kometenhaften Aufstieg eines Managers zur nationalen Berühmheit als Retter eines Tadgeweihten Automobil konzerns. Lee Iacoccas Wame ist heute in aller manche/

Wie konnte Iacocca die wundersame Wiedergeburt von Chrysler ermöglichen тАФ und wie hat er die unzähligen Hindernisse zur Seite geräumt?

Dieses Buch Beschreibt die Entwicklung von Iacoccas Methoden der Unternehmensführung тАФ nicht als Seelengeschichte oder schmeichende Wahlkampfbiographie, sondern als Aufzeichnung von Fakten, die Verehrenn und abjektiven Betrachtern zugleich nützen können.

Zuz Zeit Pragt man sichin America, ob Iacoccas Füh Fungsstil oder die Methoden eines ähnlichen Topmanagers auch im Weißen Haus Erfolg haben könnten. Die americanischen Großkonzerne sind nicht democratischstrukturiert, auch wenn die Geschäftsführung jährlich von den Aktionären gewählt wird. Der höchstrangige Unternehmens leiter, meistons der Uorstandvorsitzencher, bestimmt die Spitzenmanager, mit denen er ВлzusammenarbeitenВ» möchte. Seine Autorität ist absolut und unterscheidet sich kaum von der Macht der römischen Päpste oder der russischen Zaren.

Wer Iacocca seit langem beobachtet stellt fest, daß er durch Motivierung führt und durch Führung motiviert. Dieses Buch erscheint Zu einer Zeit, die man Влdas Zeitalter des ManagersВ»

Викоростина лiтература.

1. Gordon, Maynard M.:

Das Iacocca - Management / Maynard M. Gordon. [Ausd. American.übers von Friedrich Mielke]. - München: mvgßVerl., 1990.

Вместе с этим смотрят:

"Архитектурная сказка" М. Ф. Казакова

"Великая депрессия" в США

"Византийский стиль" в архитектуре Москвы

"Дворцовые перевороты" и усиление позиций аристократии и гвардии: причины и последствия

"Золотой век" Екатерины II. Россия во II половине XVIII века