М.О. Скрипник - видатний дiяч Украiни

МРЖНРЖСТЕРСТВО ОСВРЖТИ УКРАРЗНИ

ДОНЕЦЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНРЖВЕРСИТЕТ

КАФЕДРА РЖСТОРРЖРЗ СЛАВтАЩЯН

Реферат

здiсциплiни: тАЬРЖсторiя УкраiнитАЭ

на тему:

М.О.Скрипник тАУ видатний дiяч Украiни

студентки I курсу

облiково-фiнансового факультету

спецiальнiсть фiнанси

денного вiддiлення

групи 0104а

Кузнецовоi Наталii Олексiiвни

Консультант:

Шабельников Вiктор РЖллiч

Донецьк 1999

Народився Микола Олексiйович Скрипник 13 сiчня 1872 р. в с.Ясинуватому, колишня Катеринославська губ. Вирiс на залiзничий лiнii; спочатку вчився в 2-класовiй сiльськiй школi з 5-ма вiддiлами в Харкiвський губернii, а далi в РЖзюмськiй реальнiй школi, звiдки його виключили за виявлену пропаганду серед селян.

Микола Олексiйович був людиною надзвичайноi особистоi мужностi, про що, зокрема свiдчать понад птАЩятнадцять арештiв, сiм засуджень на заслання загальним строком 34 роки, один вирок до розстрiлу, шiсть втеч з-пiд арешту, з царських втАЩязниць та заслань.

М.О. Скрипник тАУ активний учасник жовтневого перевороту. Вiн був членом Вiйськово-революцiйного комiтету при Петроградськiй Радi.

Пiсля Жовтневоi революцii був у комiсii щодо органiзацii тАЬВысшего Совета Народного ХозяйстватАЭ i в комiсii вироблення першого походження про нього. I Всеукраiнський зтАЩiзд Рад викликав Скрипника на Украiну i обрав народним секретарем працi, а далi торгiвлi й промисловостi. Вiн провiв I Всеукраiнську конференцiю селянських делегатiв в сiчнi 1918 р. в Харковi. Пiсля того, як Киiв узяли нiмецькi вiйська, конференцiя представникiв Рад у Полтавi обрала його на голову робiтничо-селянського уряду Украiни та народним секретарем чужоземних справ, це затвердив i

II Всеукраiнський зтАЩiзд Рад у Катеринославi в березнi 1918 р. На останньому засiданнi ЦВК Украiни в Таганрозi в квiтнi 1918 р. його обрали до повстанського народного секретарiату, а на партiйнiй нарадi там же обрано членом i секретарем Органiзацiйного Бюро щодо скликання

I зтАЩiзду КПУ, що обрав Миколу кандидатом ЦК КП(б)У, а з грудня 1918р. вiн ввiйшов до ЦК. Того ж таки 1918. ЦК направило його для роботи до ВЧК, де вiн був членом колегii та завiдувачем вiддiлу боротьби з контрреволюцiiю. В сiчнi знову ввiйшов до складу робiтничо-селянського уряду УССР народним комiсаром державного контролю. Був делегатом вiд КПУ на I конгресi Комiнтерну. Далi був особоуповноваженим ВлСовета обороныВ» в справi боротьби з повстанською заднiпровською дивiзiiю отамана Зеленського. Пiсля виходу з Киiва спочатку був начальником полiтвiддiлу Гомельського укрiпрайону, а далi в порядку мобiлiзацii його призначили на Начальника ВлОсобого отделаВ» пiвденно-схiдного фронту. На Украiну повернувся в квiтнi1920 р., i тут його обрали народним секретарем Роб.-сел. РЖнспекцiiтАЭ.

Йому i пiзнiше довiрялися найвiдповiднiшi посади: наркома внутрiшнiх справ, юстицii, освiти, генерального прокурора, а в останнiй рiк тАУ голови Держплану i заступника голови Раднаркому УССР. Вiн неоноразово обирався до ЦК ВКП(б), ВУЦВК, ЦВК СРСР, виконкому Комiнтерну. У 1925-1933 рр. Був членом полiтбюро ЦК КП(б)У.

Значним був внесок М.О.Скрипника у вирiшення питань нацiонально-державного i культурного будiвництва. Тут яскраво виявилися його принциповiсть i смiливiсть у вiдстоюваннi своii позицii, яка нерiдко розходилася з поглядами Сталiна. Ще навеснi 1918 р. Скрипник як голова уряду УСРР висловив рiшучий протест прити грубого випаду наркома нацiональностей РiРР Сталiна на адресу керiвництва Украiни, яке нiбито тАЬгралотАЭ в самостiйнiсть.

Скрипник чимало зробив для розвитку нацiональноi культури, здiйснення полiтики тАЬукраiнiзацiiтАЭ. Водночас вiн брав активну участь у боротьбi проти так званого тАЬшумськiзмутАЭ та iнших течiй, яким несправедливо було приклеiно ярлик тАЬнацiонал-ухильництватАЭ.

У руках Скрипника вiд початку 1927 р. опинилися всi важелi вiд народноi освiти й культури, i завдяки невсипущiй його енергii вiн володiв тодi чи не половиною всього радянського будiвництва на Украiнi. Вплив Миколи Олексiйовича на духовне життя республiки, на процес украiнського нацiонального вiдродження, що ми називаiмо розстрiляним, був значним. Варто згадати й те, що М.О.Скрипник, крiм посади наркома, займав пост директора Всеукраiнськоi Асоцiацii Марксо-Ленiнських РЖнститутiв (ВУАМЛРЖН), керував Асоцiацiiю iсторiкiв, був секретарем комунiстичноi фракцii ВУАН, головним редактором Украiнськоi Радянськоi Енциклопедii, головним редактором Комiсii по редагуванню перкладiв творiв Ленiна на украiнську мову.

Сталiнська полiтика була спрямована на те, щоб вибити з украiнського народу всеякi залишки нацiонального почуття i нацiональноi свiдомостi. Це в коренi суперечило переконанням М.О.Скрипника, змiсту його дiяльностi як наркома освiти. Тому на початку 30-х рр., ставало дедалi яснiше, що з вiдходом Сталiна вiд полiтики тАЬкоренiзацiiтАЭ нарком освiти Украiни неминуче маi опинитися у центрi нещадноi критики. Для такоi критики було обрано трагiчний момент в Украiнi, як i в деяких iнших регiонах краiни, лютував голод.

28 лютого 1933 р. Скрипник розпочав роботу у Держпланi республiки. Зовнi все виглядало цiлком пристiйно: старий, перевiрений партiiць керував дуже важливою для республiки дiлянкою. Водночас вищi партiйнi iнстанцii продовжували приймати рiшення, що засвiдчували: курс на дискредитацiю Скрипника триваi.

4 березня 1933 р. полiтбюро ЦК КП(б)У прийняло документ пiд назвою тАЬПро проект резолюцii про пiдсумки украiнiзацiiтАЭ, в якому говорилося:

тАЬа) Проект резолюцii, що запропонувала Комiсiя ПБ,- в основному прийняти. Доручити тт.Косiору, Постишеву й Попову остаточно вiдредагувати.

б) Доручити тов. Попову розробити практичнi пропозицii з питань, що звтАЩязанi з обговоренням й проведенням в життя резолюцii.

в) Вважати полiтично недоцiльним випускати брошуру тов.Скрипника тАЬНариси Пiдсумкiв (стенограма промови на засiданнi Колегii НКОсвiти 14.11.33 р.)тАЭ.

А 31 березня 1933 р., знов-таки спецiальним рiшенням ЦК КП(б)У, було засуджено ще одну брошуру тАУ цього разу про Скрипника, брошуру Г.Овчарова тАЬМикола Скрипник i радянська лiтературатАЭ.

Тодi ж, 31 березня, було вирiшено вивести М.О.Скрипника зi складу тАЬкомiсii по фонду iм.ЛенiнатАЭ i замiнити його Затонським.

Проти Миколи Скрипника було ще багато випадiв в пресi, колишнi товариши по партii предали його.

тАЬ7 липня 1933 року позбавив себе життя член ЦК i полiтбюро ЦК КП(б)У тов. Микола Олексiйович Скрипник,- було опублiковане в пресi вiд ЦК КП(б)У 8 липня,-Бувши старим революцiонером i большовиком, що мав великi заслуги перед революцiiю й робiтничим класом, тов.Скрипник вчинив акт малодушностi, негiдний всякого комунiста й тим бiльше члена ЦК. Причина цього неприпустимого акту i те, що за останнi роки т. Скрипник, заплутавшись у своiх звтАЩязках з украiнськими буржуазно-нацiоналiстичними елементами, якi мали партквиток у кишенi, i не мавши сил вибратися з цiii павутини, став жертвою цих контрреволюцiйних елементiв i пiшов на самогубствотАЭ.

Використана лiтература:

1. Р. Я. Пирiг, Ю.РЖ.Шаповал тАЬМикола Скрипник: Хронiка загибелiтАЭ //Полiтика i час, 1991, №4, с.75-86

2. РЖван Кошелiвець тАЬМикола СкрипниктАЭ

Вместе с этим смотрят:

"Архитектурная сказка" М. Ф. Казакова

"Великая депрессия" в США

"Византийский стиль" в архитектуре Москвы

"Дворцовые перевороты" и усиление позиций аристократии и гвардии: причины и последствия

"Золотой век" Екатерины II. Россия во II половине XVIII века