Перши президенти незалежноi Украiни (полiтичнi портрети)

Реферат

на тему:

Перши президенти

незалежноi Украiни

(полiтичнi портрети)

Виконав:

група

Перевирiв:

Днiпропетровськ

2002

РЖсторiя президентства

У перекладi з латинi "президент" позначаi - "сидячий упереди". Розвиток цього полiтичного iнституту берет начало наприкiнцi XVIII столiття, коли стали формуватися першi демократичнi режими в краiнах Нового i Старого Свiтла. Протягом XVIII - XX столiть iнститут президентства став майже невiд'iмним атрибутом республiканськоi форми правлiння i вагомою ознакою демократичного ладу.

Як вiдомо, республiки iснували здавна. Республiками були древнi грецькi мiста-полiси, у тому числi i тi, котрi iснували на територii сучасноi Украiни: Херсонес, Ольвiя, Пантiкапей. Республiкою у час свого становлення був i прославлений Рим (VI - I ст. до н.е.). В епоху середньовiччя (V - XV ст.) численнi мiста-республiки iснували на територii РЖталii (такi як Венецiя, Генуя, Флоренцiя). У Новий час утворилася Республiка З'iднаних Провiнцiй у Нiдерландах (1572 р.); республiканський лад панував i в Англii часiв революцii (1649-1660). Але нi одна з цих республiк не керувалася по сучасному типi.

Першi республiки сучасного типу - то з президентом на чолi - з'явилися тiльки в Новому Свiтлi, i тiльки в Новий час. РЗхнi виникнення було зв'язано насамперед iз прагненнями молодих, енергiйних i неупереджених колонiзаторiв позбутися вiд тяжких пережиткiв монархiчного порядку. Саме з цiii причини посада глави держави стала виборноi, не довiчноi i, головне, обмеженою конституцiiю. На iнститут президентства була покладена головна задача республiканського ладу - гарантування конституцii, а значить - i демократii.

РЖнститут президентства в Украiнi

В Украiнi iнститут президентства розвивався своiм шляхом. Зародження демократичного суспiльства почалося ще в часи козацтва, але бурхливий розвиток демократii й iнституту президентства почалося в 10-х роках ХХ сторiччя. В часи дiяльностi Центральноi Ради були виданi чотири Унiверсали (Укази), що повиннi були стать основою демократизацii украiнського суспiльства. Останнiм Унiверсалом, вiд 22 сiчня 1919 року, Центральна Рада проголосила повну полiтичну незалежнiсть Украiни вiд Росii. А 29 квiтня 1918 року Центральна Рада обрала Михайла Грушевського Президентом Украiнськоi Народноi Республiки.

1 грудня 1991 року вiдбулася друга значима подiя в iсторii президентства Украiни. У той день на референдумi народ вiддав своi голоси за проголошення незалежностi Украiни й обрав першого Президента уже новоi Украiнськоi держави - Леонiда Кравчука.

А в 1994 роцi вiдбулося то, чого в украiнськiй iсторii нiколи не було - цивiлiзована i демократична наступнiсть влади. Уперше на пострадянському просторi народ обрав Президента не тому, що попереднiй чи вмер став недiiздатний. Це був альтернативний i демократичний вибiр. Президентом став Леонiд Данилович Кучма.

Наступнi вибори Президента вiдбудуться в жовтнi 2004 року.

Перший президент Украiни - Леонiд Макарович Кравчук

Один iз трьох учасникiв Бiловезьких угод, по яких Радянський Союз фактично припинив своi iснування i було створено СНД. РЖнiцiатор усеукраiнського референдуму, у результатi якого 90,32% громадян Украiни пiдтримали Акт проголошення незалежностi Украiни.

1 грудня 1991 року обраний Президентом Украiни на перших прямих президентських виборах, набрав 61,59% голосiв.

Народився в селi Великий Житин Рiвненськоi областi, у селянськiй родинi. Закiнчив Киiвський державний унiверситет iм. Т.Г.Шевченка (1958) за спецiальнiстю Влекономiст, викладач полiтекономiiВ»; Академiю суспiльних наук при ЦК КПРС (1970). Захистив дисертацiю на здобуття наукового ступеня кандидата економiчних наук тАФ ВлСутнiсть прибутку при соцiалiзмi та його роль у колгоспному виробництвiВ» (Академiя суспiльних наук при ЦК КПРС, 1970).

Пiсля закiнчення унiверситету працював викладачем полiтекономii у Чернiвецькому фiнансовому технiкумi (1958тАФ1960). З 1960 р. тАФ на партiйнiй роботi: лектор Будинку полiтосвiти, зав. вiддiлом пропаганди та агiтацii Чернiвецького обкому КПУ. В 1970тАФ1989 рр. працював в апаратi ЦК КПУ в Киiвi: зав. сектором перепiдготовки кадрiв вiддiлу органiзацiйно-партiйноi роботи; iнспектор, перший заступник зав. вiддiлом, з 1980 р. тАФ зав. вiддiлом пропаганди та агiтацii ЦК КПУ; в 1988тАФ1989 рр. тАФ зав. iдеологiчним вiддiлом ЦК КПУ.

У 1989тАФ1990 рр. тАФ секретар ЦК Компартii Украiни з iдеологiчноi роботи, з червня 1990 р. тАФ член Полiтбюро, другий секретар ЦК КПУ. В липнi 1990 р. тАФ груднi 1991 р. тАФ Голова Верховноi Ради УРСР. Був членом ЦК КПРС з липня 1990 р.
19 серпня 1991 р. заявив про свiй вихiд з КПРС. 1 грудня 1991 р. на президентських виборах отримав 19 643 481 голос (61,59%). Перший Президент незалежноi Украiни (грудень 1991 р. тАФ липень 1994 р.).

Кандидат у президенти Украiни на виборах 1994 р.: 1-й тур тАФ перше мiсце з семи претендентiв, за 37,92%; у 2-му турi тАФ друге мiсце,
за 45,1%, поступився Л.Кучмi.

Народний депутат Украiни 12-го та 14-го скликань. У Верховнiй Радi Украiни 14-го скликання i членом фракцii Соцiал-демократичноi партii Украiни (обтАЩiднаноi). Нагороджений орденом князя Ярослава Мудрого V ступеня.

До вершин картАЩiри Л.Кравчук йшов 56 рокiв. Сiльський хлопчина з Рiвненщини, батько якого загинув на фронтi, а мати все життя пропрацювала у колгоспi, спромiгся не лише стати дипломованим економiстом, кандидатом наук, а й здолати тернистий шлях вiд рядового працiвника обкому до другого секретаря ЦК КПУ.

23 липня 1990 р. сесiя Верховноi Ради УРСР у звтАЩязку з вiдставкою В.А.РЖвашка обрала на альтернативнiй основi Л.М.Кравчука головою Верховноi Ради УРСР.
Новообраний голова парламенту вiдразу ж заявив, що розумii полiтичнi перетворення, якi вiдбуваються сьогоднi в нашому життi, в контекстi загальнодемократичного процесу i вважаi за потрiбне вирiшувати питання про владу у республiцi та про Союзний договiр.

Вiн чудово усвiдомлював, що зiткнеться iз протидiiю, неприйняттям його опозицiiю. Тому цiлком слушно закликав до конструктивноi спiвпрацi увесь спектр наявних тодi полiтичних сил.

Уже на початку вересня 1990 р. Л.Кравчук значно скоригував бачення проблеми консолiдацii, заявивши на однiй iз прес-конференцiй: ВлЯ був тодi впевнений, що вона можлива. Але тепер, коли утвердилися рiзнi групи, партii, вона стала нереальною. Я за консолiдацiю украiнського народу, за вихiд з кризи, за будiвництво новоi суверенноi держави. Щодо консолiдацii в самiй Верховнiй Радi, то це тАФ iлюзii. Але не треба ворожнечi. Потрiбнi розумнi компромiсиВ».
Життя владно висувало на порядок денний питання майбутнього Союзного договору. Серпневий ВлзаколотВ» 1991 р. прискорив розпад Радянського Союзу i виявився фатальним для деяких полiтикiв, насамперед батька ВлперебудовиВ» тАФ М.С.Горбачова. Неоднозначну оцiнку дiстала позицiя, якi в цi днi займав Л. М. Кравчук як Голова Верховноi Ради УРСР. Однi звинувачували його в надмiрнiй обережностi, другi тАФ мало не в потураннi ВлзаколотникамВ», третi тАФ у зрадi КПУ.
Тим часом 24 серпня 1991 р. Верховна Рада прийняла Акт проголошення незалежностi Украiни як самостiйноi Украiнськоi держави. 26 серпня Указом Президii Верховноi Ради було тимчасово припинено, а ii Указом вiд 30 серпня й заборонено дiяльнiсть компартii Украiни.

Акт проголошення незалежностi, а також винесення його на загальноукраiнський референдум пiдтримали майже всi полiтики i громадсько-полiтичнi органiзацii. На референдумi 1 грудня 1991 р. 90% виборцiв, якi брали участь у голосуваннi (76% дiiздатних громадян), схвалили незалежнiсть Украiни.
1 грудня 1991 р. було вирiшено й iнше суттiвiше питання тАФ обрано першого Президента незалежноi Украiни.

Цьому передувала гостра передвиборна боротьба. З великоi групи претендентiв вибороли право стати кандидатами в Президенти Украiни сiм осiб: Л.Кравчук, В.Чорновiл, Л.ЛуктАЩяненко, РЖ.Юхновський, В.Гриньов, О.Ткаченко та Л.Табурянський. Фаворитом вважався Голова Верховноi Ради Л.М.Кравчук, котрий запропонував програму iз птАЩяти ВлДВ» тАФ ВлДержавнiсть. Демократiя. Добробут. Духовнiсть. ДовiраВ».
Вихiд незалежноi Украiни на iсторичну авансцену поставив ii державних i полiтичних дiячiв перед необхiднiстю самостiйного розвтАЩязання багатьох складних проблем. Першою i чи не найголовнiшою з них було ставлення до перспектив СРСР. 25 листопада парафування нового Союзного договору не вiдбулося. А на початку грудня 1991 р. лiдери Украiни, Росii та Бiлорусi проголосили у Мiнську утворення Спiвдружностi Незалежних Держав (СНД).

За рiк незалежностi Украiну визнав увесь цивiлiзований свiт: понад 120 краiн, а з 87 з них на рiзних рiвнях було встановлено дипломатичнi вiдносини. Вона набула основних ознак державностi: кордони, прикордоннi вiйська та митна служба, сформувала власне вiйсько.

Але якщо iз зовнiшнiми атрибутами державностi було все (або майже все) гаразд, то проблемою проблем залишалося створення
самостiйноi структурно збалансованоi та ефективноi нацiональноi економiки, наявнiсть власноi фiнансово-кредитноi i банкiвськоi системи.
В умовах гостроi соцiально-економiчноi та полiтичноi кризи 24 вересня 1993 р. Верховна Рада Украiни ухвалила рiшення про проведення дострокових виборiв до парламенту тАФ 27 березня тАФ i Президента Украiни тАФ 26 червня 1994 р.
За два з половиною роки, що минули пiсля перших президентських виборiв в Украiнi, бажаючих балотуватися iстотно поменшало: якщо 1991 р. майже 100 висуванцiв розпочинали боротьбу, то 1994 р. тАФ лише 11, з яких 7 (Л.Кравчук, В.Бабич, Л.Кучма, В.Лановий, О.Мороз, РЖ.Плющ та П.Таланчук) були зареiстрованi кандидатами у Президенти Украiни.

26 червня 1994 р. за результатами голосування визначилися два претенденти, якi набрали найбiль-шу кiлькiсть голосiв i вийшли у другий тур: Л.М.Кравчук (37,68%) та Л.Д.Кучма (31,25% голосiв).

10 липня вiдбувся другий тур виборiв. А вже о 5-й ранку 11 липня iз Адмiнiстрацii Л.Кравчука зателефонували до виборчого штабу Л.Кучми й привiтали суперникiв iз перемогою. За Л.Кучму проголосувало понад 52% тих, хто прийшов на виборчi дiльницi, за Л.Кравчука тАФ45%.

Леонiд Кравчук передав естафету влади Леонiду Кучмi.
Але пригадаймо Фрiдрiха Нiцше, який стверджував, що величним для iсторii i той, хто задав напрямок. Усвiдомлюi це i сам Леонiд Макарович, який в одному iз своiх постпрезидентських iнтервтАЩю наголосив, що усi його наступники на президентськiй посадi тАФ ВлптАЩятий, десятий, сороковий тАФ лише продовжуватимуть робити те, що розпочав я. Добре чи погано, але лише продовжуватимутьВ».
З iменем першого Президента незалежноi Украiни традицiйно повтАЩязують прийняття Акта про незалежнiсть Украiни, проведення референдуму 1 грудня 1991 р., лiквiдацiю СРСР, новi державнi атрибути, дистанцiювання вiд СНД, першi кроки щодо iнтеграцii Украiни до iвропейських структур.

Погодьмося зi словами його наступника на нелегкiй президентськiй посадi тАФ Л.Кучми, який сказав про свого попередника: ВлЯ вiддаю належне Леонiду Макаровичу Кравчуку, який зробив першi нелегкi кроки на шляху становлення украiнськоi державностiВ».

Дiючий президент Украiни - Леонiд Данилович Кучма

Народився Л.Д.Кучма на Чернiгiвщинi, в селi Чайкине Новгород-Сiверського району. Батько, Данило Прокопович, загинув на фронтi у 1944 р. Мати, Параска Трохимiвна, залишилася з трьома малими дiтьми на руках.

У невеликому Чайкиному була лише початкова школа, тому Леонiд закiнчуi десятилiтку в селi Костобобрiв. Однокласники згадують феноменальну памтАЩять, завдяки якiй вiн буквально всотував знання безпосередньо на уроках, зi слуху.

Любов до точних наук, мрiя стати учителем фiзики i математики привели у 1955 р. сiмнадцятилiтнього Л.Кучму до Днiпропетровського державного унiверситету. З першоi ж спроби Леонiд вступаi на фiзико-технiчний факультет. Факультет був особливим. У тi часи (доба хрущовськоi ВлвiдлигиВ»), що позначилися в СРСР певною лiбералiзацiiю, вiдмовою й офiцiйним засудженням ВлкрайнощiвВ» тоталiтарного сталiнського минулого, на мiжнароднiй аренi рiвночасно набирала обертiв Влхолодна вiйнаВ», а вiдтак тАФ гонка озброiнь. Радянський Союз гарячково створював власний ракетно-ядерний щит. Однiiю з складових його iнфраструктури i став новий факультет Днiпропетровського унiверситету, заснований лише за три роки до вступу Л.Кучми.

Мрii вчорашнього сiльського хлопця пiдiгрiвала атмосфера таiмничостi та елiтностi, що оточувала фiзтех, а ще, безперечно, стипендiя у 450 тогочасних рублiв (студенти iнших факультетiв одержували лише 190 руб.).

Вступниковi пощастило: у нього взагалi могли не взяти документiв, адже бракувало ледь не головного iз них тАФ паспорта. По-крiпосницьки прикутим до колгоспiв селянам iх тiльки (i то вкрай неохоче) почали видавати. Але вiн як син фронтовика мав пiльгитАж

На фiзтеху вирувало iнтелектуальне i культурне життя, тут працювали чудовi викладачi, на факультетськi вечори потрапити було неможливо тАФ у залi зазвичай бракувало мiсць. Два роки поспiль студенти навiть не могли здогадуватися, кого саме з них готують, тАФ вони отримували тiльки загальнотехнiчну освiту. Лише по закiнченнi другого курсу всiх зiбрали за зачиненими дверима й оголосили, що вони тАФ майбутнi конструктори ракет. Студентам надали право вибирати одну з трьох можливих спецiалiзацiй. Леонiд вiддав перевагу проектуванню ракетних двигунiв.

1958 р. студенти-старшокурсники поiхали працювати на цiлиннi землi. Леонiд Кучма з однокурсниками потрапив у село Купiно Новосибiрськоi областi, навколо якого простягалися неозорi поля. Призвичаiний до важкоi сiльськоi роботи, юнак залюбки працював трактористом-комбайнером, за що й отримав першу у своiму життi нагороду тАФ медаль ВлЗа освоiння цiлиниВ».

1960 р. Леонiд Кучма успiшно закiнчуi Днiпропетровський державний унiверситет iм. 300-рiччя воззтАЩiднання Украiни з Росiiю, отримавши диплом з вiдзнакою i розподiл на КБ ВлПiвденнеВ», один iз основних осередкiв розробки радянськоi ракетноi технiки. Це був переднiй, ВлфронтовийВ» край науки, технологii, промисловостi, органiзацiйноi роботи. ВлПiвденмашВ» був ядром велетенського утвору загальносоюзного масштабу. На ньому були ВлзавтАЩязанiВ» десятки й сотнi розробникiв: iнститути, конструкторськi бюро, пiдприiмства Киiва, Москви, Ленiнграда, Харкова, Воронежа, Бiйська, РДревана тощо. Флагман вiдповiдав за результати своii роботи тiльки перед найвищим партiйно-державним керiвництвом Украiни.

Леонiд Кучма прийшов на унiкальне пiдприiмство молодим дипломником i вiдразу почав працювати на дуже вiдповiдальнiй дiлянцi Конструкторського бюро тАФ у секторi розробки елементiв автоматики ракет. На кожному працiвниковi сектора лежала величезна вiдповiдальнiсть: вiдмова будь-якого елемента автоматики в кращому разi перетворювала ракету на металобрухт, у гiршому тАФ коштувала людських життiв.

У цi роки сформувалися прикметнi риси характеру Л.Кучми тАФ ретельнiсть, виваженiсть, бажання все припасувати i прилагодити аж до оптимальноi надiйностi. Й до сьогоднi на украiнських ракетах стоять розробленi молодим iнженером пiроклапани.

Чотири поколiння стратегiчних ракет, розроблених на КБ ВлПiвденнеВ», тАФ СС-24, СС-18, космiчнi носii ВлКосмосВ», ВлРЖнтеркосмосВ», ВлЦиклонВ», ВлЗенiтВ», понад 400 супутникiв тАФ успiшно конкурували з витворами команди славетного С.П.Корольова. РЖ в цьому i частка заслуги Л.Кучми, наполеглива праця якого невпинно пiднiмала його службовими сходами: iнженер (1960тАФ1964), старший iнженер (1964тАФ1966), провiдний конструктор групи комплексу КБ ВлПiвденнеВ» (1966тАФ1972), помiчник головного конструктора (1972тАФ1975), секретар парткому КБ (1975тАФ1980), секретар парткому ВО ВлПiвденмашВ» (1980тАФ1982), перший заступник начальника i генерального конструктора КБ ВлПiвденнеВ» (1982 тАФ1986), генеральний директор ВО ВлПiвденмашВ» (1986тАФ1992).

РЖ в конструкторськiй, i у виробничiй, i в громадськiй роботi Леонiд Данилович учився пiдбирати команду однодумцiв, уважно прислухатися до iхньоi думки й був готовий брати на себе вiдповiдальнiсть за вироблене спiльними зусиллями рiшення. Високо цiнував конструктора Л.Кучму славнозвiсний академiк М.К.Янгель (1911тАФ1971), з 1954 р. тАФ головний конструктор СКБ ВлПiвденнеВ». Саме з його ВлподачiВ» Л.Кучма став заступником начальника КБ.

Л.Кучма нiколи не любив ВлпотьомкiнщиниВ» i волiв мати власний неупереджений погляд на речi. За це його не завжди любили в ВлрiдномуВ» мiнiстерствi i в апаратi ЦК КПУ. До того ж вiн нiколи не мовчав, якщо був переконаний у своiй правотi. Коли бюрократичнi рогатки не дали змоги створити пiдсобне господарство на ВлПiвденмашiВ», Кучма привселюдно заявив, що Влцю гнилу систему потрiбно мiнятиВ». Тодiшньому головi КДБ СРСР Г. Крючкову про таке вiльнодумство доповiдали неодноразово.

Перший наказ гендиректора Л.Кучми стосувався капiтальноi ревiзii усiх технiчних рiшень, прийнятих КБ, заводом i замовниками. Вiн наказав зняти на камеру справжню ручну працю у цехах: адже для комiсiй ненадовго вмикали автоматизованi лiнii.

Через непродуману горбачовську конверсiю ВлПiвденмашВ» втратив 80% виробничих потужностей, пiд загрозою звiльнення опинилося 50 тис. робiтникiв. За кiлька мiсяцiв Л.Кучма перевiв комбiнат на виробництво товарiв широкого вжитку, побутовоi технiки, тролейбусiв тощо.

1992 р. тодiшнi керiвники Украiни запросили Л.Д.Кучму на посаду премтАЩiр-мiнiстра. Мабуть, вони розраховували, що вiн, з одного боку, добрий господарник, а з iншого тАФ у парламентi поводиться тихо. Звiдки iм було знати, що Леонiд Данилович завжди спершу приглядаiться i прислухаiться, перш нiж сказати, а тим бiльше тАФ зробити. За своiю звичкою вiн не змовчав, виявивши розкрадання стратегiчних нафтових запасiв. Про це на весь голос заявив громадськостi, звiльнив з посади директорiв нафтопереробних заводiв. Втiм, за кiлька днiв iх поновили.. Не зустрiв новий премтАЩiр розумiння i з боку парламенту. Вiн прагнув приборкати злочиннiсть тАФ силовi структури не були до цього готовi. Нацбанк, Фонд держмайна, процес приватизацii тАФ усi ключовi установи були йому непiдконтрольнi.

Леонiд Данилович упевнився, що даремно вимагаi реальних повноважень,тАФ його лише бажали використати у великiй полiтичнiй грi. Л.Кучма сам подав у вiдставку з посади премтАЩiра, очолив Украiнську спiлку пiдприiмцiв та промисловцiв i почав пiдготовку до президентськоi кампанii. Як людина, що звикла брати вiдповiдальнiсть на себе, вiн був глибоко переконаний: його знання i досвiд потрiбнi Украiнi.

У бiографiчному контекстi перемога Леонiда Даниловича Кучми на президентських виборах 1994 р. не виглядаi несподiванкою: вiн просто реалiзував набутi навики тАФ зiбрав сильну команду, розробив ВлтехпланВ», послiдовно провiв його у життя. РЖ почав виводити Украiну iз страшного iнфляцiйного шоку 1992тАФ1993 рр., пiднiмати ВллежачуВ» економiку.

Дуже легко завжди списувати усi грiхи й негаразди на дiючого Президента. Вони очевиднi й болiснi. Але слiд памтАЩятати, що саме його зусиллями вдалося вiдвернути набагато гiршi варiанти розвитку подiй, зокрема фiнансово-економiчний обвал на кшталт росiйського або ж ВлчеченiзацiюВ» чи ВлбалканiзацiюВ», тобто громадянське протистояння i кровопролиття. Активна зовнiшньополiтична та зовнiшньо-економiчна дiяльнiсть дозволила вирiшити такi нагальнi проблеми, як уладнання територiальних претензiй Румунii, пiдписання i ратифiкацiя Великого росiйсько-украiнського договору й угоди по Чорноморському флоту. Украiна отримуi вкрай потрiбнi енергоносii. За безпосередньоi участi Л.Кучми здiйснилася iнтеграцiя Украiни до iвропейських i свiтових структур: вiдбувся вступ до Ради РДвропи, укладено угоди з РДвросоюзом та iншими мiжнародними обтАЩiднаннями.

У внутрiшнiй полiтицi Леонiд Кучма вiдзначаiться обережною послiдовнiстю i передбачуванiстю. Його зусиллями врегульовано надзвичайно складну проблему кримського сепаратизму. Завдяки iнiцiативi Президента держави Верховна Рада Украiни 28 червня 1996 р. ухвалила довгоочiкувану Конституцiю Украiни. Врятовано стратегiчно важливу для Украiни аерокосмiчну галузь, яскравими успiхами якоi останнiх рокiв стали проекти ВлМорський стартВ» i ВлГлобал СтарВ». Утримуiться стабiльнiсть нацiональноi валюти. Завершуiться приватизацiя, розвиваються реальнi елементи ринковоi економiки тАФ вiльнi економiчнi зони. Змiцнено пiдмурок вiдродження й оновлення вiтчизняного виробництва.

Ще на початку свого президентства Леонiд Кучма окреслив основнi напрямки розвитку Украiни в доповiдi ВлКурсом ринкових реформВ» i з того часу не вiдступав вiд них анi словом, анi дiлом. Вiн прагне виходу украiнського народу на шлях свiтового цивiлiзованого розвитку i протистоiть спробам повернення краiни до часiв тоталiтарного минулого. Президент переконаний: ВлДобром, поряднiстю i рiшучiстю дiй на обраному шляху ми збудуiмо кращу УкраiнуВ».

З воборчоi програми Л.Д.Кучми

Закон понад усе i один для всiх. Судова реформа. Президентськi гарантii прав та свобод громадян. Попередження злочинiв i невiдворот-нiсть покарання. Джерела прибуткiв тАФ пiд контроль держави i народу.

Викоренення корупцii.

Надiйнi гарантii тим, хто працюi. Нацiональна програма соцiально-економiчного розвитку тАФ основа суспiльного договору. РЗi вимiри: темпи економiчного зростання тАФ не менше 7% щороку, створення 1млн. нових робочих мiсць, збiльшення реальних доходiв населення у 1,6 раза, iх захист вiд iнфляцii. Випереджаюче зростання заробiтноi плати.

Адресну допомогу тАФ соцiально незахищеним. Соцiальний захист безробiтних. Компенсацiя знецiнених заощаджень громадянам та ошуканим вкладникам. Професiйна реабiлiтацiя. Зайнятiсть та пiльги iнвалiдам. Пенсiйна реформа: пiдвищення мiнiмального рiвня пенсiй, розмiр пенсiй тАФ залежно вiд стажу i трудового внеску.

РЖнтелекту нацii тАФ суспiльну повагу та захищенiсть. ОбовтАЩязкова середня освiта, рiвнi можливостi для безкоштовноi вищоi. Запровадження пiльгового кредитування студентiв. Пiдвищення зарплати вчителям, викладачам, науковцям.

Зменшити податковий тягар. Спрощення податковоi системи i суттiве зниження податкiв. ПтАЩятирiчний мораторiй на змiни у податковому законодавствi. Захист платникiв податкiв.

Стимулювати приватну iнiцiативу. Змiцнення середнього класу. Надiйний захист приватноi власностi. Створення можливостей для кожного, хто хоче i може розпочати власну справу через мiкрокредитування, iпотеку, пiльгове оподаткування.

Промисловостi, науцi, технологiям тАФ свiтовий рiвень. Збiльшення до 2% ВВП державного фiнансування науково-технiчноi сфери. Державна пiдтримка високотехнологiчних галузей. Стимулювання експорту високотехнологiчноi продукцii.

Селу тАФ новi можливостi. Завершення земельноi реформи. Вiльний розвиток усiх форм господарювання. Сприяння колективним, приватно-орендним, фермерським та особистим пiдсобним господарствам. Селу тАФ сучасний вiтчизняний трактор i комбайн. Справедлива цiнова полiтика. Розвиток ринку сiльськогосподарськоi продукцii та продовольства. РЖпотечне кредитування. Державна пiдтримка соцiального розвитку села.

Зовнiшня полiтика тАФ проукраiнська. Позаблоковiсть i стабiльне партнерство з усiма демократичними краiнами свiту. Стратегiчне партнерство з Росiiю та iншими державами. Активна робота по збереженню старих i завоюванню нових ринкiв украiнських товарiв. Гарантii захисту громадян Украiни за кордоном. Розвиток господарських мiжрегiональних звтАЩязкiв. Спрощення режимiв перетинання кордонiв. Змiцнення звтАЩязкiв зi свiтовим украiнством.

Перемога Леонiда Кучми на президентських виборах в Украiнi свiдчить про те, що Украiна Вляк iдина i соборна державаВ» вiдбулася, тАФ заявив глава виборчого штабу РЖван Курас.

За його словами, Влнарештi Украiна маi загальноукраiнського i загальнонацiонального ПрезидентаВ», про що свiдчать результати голосування. РЖ.Курас навiв данi, згiдно з якими Л.Кучма здобув пiдтримку 56,25 вiдсотка виборцiв, а його опонент лiдер Компартii Петро Симоненко тАФ 37,77 вiдсотка.

За словами керiвника штабу, навiть у тих регiонах, де перемогу здобув П.Симоненко, Влне можна говорити про повну перемогу комунiстiвВ». Це, за його словами, пiдтверджуi голосування Влсхiдних форпостiв Украiни тАФ Донецька, Харкова, Днiпропетровська i СумВ».

РЖ.Курас пiдкреслив, що результати Л.Кучми свiдчать Влпро вибiр усього украiнського народуВ». В результатi, вважаi глава виборчого штабу Л.Кучми, було здобуто Влвелику перемогуВ», внаслiдок якоi Л.Кучма дiстав опору Влдля прискорення реформ, продовження полiтичних перетвореньВ». Вiн переконаний, що обрання дiючого Президента на другий термiн матиме Влще бiльшу пiдтримку i з боку мiжнародного спiвтоваристваВ».

Лiтература

1. УРСР. Закон. Пpо заснування поста Пpезидента УРСР i внесення змiн та доповнень до Конституцii (Основного Закону) УРСР: Пpийнятий 5 лип. 1991p. N1293-ХII // Вiдомостi Веpховноi Ради УРСР. - 1991. - № 33. - Ст. 445.

2. Украiна. Закон. Про достроковi вибори Верховноi Ради Украiни i Президента Украiни: Прийнятий 24 верес. 1993 р. № 3470 // Вiдомостi Верховноi Ради Украiни. тАУ 1993. - № 40. тАУ Ст. 388.

3. Оссовський В. Воля народу: До пiдсумкiв всеукр. референдуму i президент. виборiв // Полiтика i час. тАУ 1992. - № 1. тАУ С. 11-14.

4. Кравчук Л.М. Виступ на урочистому засiданнi Верховноi Ради Украiни 5 груд. 1991 р. // Голос Украiни. - 1991. - 7 груд. - С. 3.

5. Кравчук Л.М. Сходження на Голгофу // Молодь Украiни. - 1991. - 10 груд. - С. 1.

6. Леонид Кучма: ВлУкраина должна стать мостом между Западом и ВостокомВ» : [Программа канд. на пост Президента Украины] // Всеукр. ведомости. тАУ 1994. тАУ 28 мая. тАУ С. 3.

7. Кучма Л. Украiна, якою я ii бачу // Голос Украiни. тАУ 1994. тАУ 17 черв. тАУ С. 5.

8. Леонiд Кучма: тАЬНарод Украiни гiдний кращоi долiтАжтАЭ // Голос Украiни. тАУ 1994. тАУ 6 лип. тАУ С. 1-2.

9. Кучма Л.: "Упевненiсть у собi й енергiя - ось що потрiбнотАж": [Штрихи до портрета канд. в Президенти Украiни] // Демокр. Украiна. - 1994. - 2 черв. - С. 3.

10. От нищеты и развала - к стабильности и справедливости: [О Л.Кучме] // Правда Украины. - 1994. - 16 июня. - С. 2.

11. Леонид Кучма. О самом главном.

12. Кучма Л. Можна вирiшити будь-яку проблему, вийти з будь-якоi ситуацii, якщо зберiгати громадський мир i суспiльну iднiсть // Наша газета. - 1999. - 16 жовт. - С. 3.

Вместе с этим смотрят:

"Архитектурная сказка" М. Ф. Казакова

"Великая депрессия" в США

"Византийский стиль" в архитектуре Москвы

"Дворцовые перевороты" и усиление позиций аристократии и гвардии: причины и последствия

"Золотой век" Екатерины II. Россия во II половине XVIII века