ВИЩРЖ ОРГНИ ДЕРЖАВНОРЗ ВЛАДИ Украiни
МРЖНРЖСТЕРСТВО ОСВРЖТИ УКРАРЗНИ
НРЖКОПОЛЬСЬКИЙ РЖНСТИТУТ УПРАВЛРЖННЯ, БРЖЗНЕСУ ТА ПРАВА
ПОЛТАВСЬКИЙ ЕКОНОМРЖЧНИЙ ФАКУЛЬТЕТ
КУРСОВА РОБОТА
З ТЕОРРЖРЗ ДЕРЖАВИ РЖ ПРАВА
НА ТЕМУ:
ВИЩРЖ ОРГНИ ДЕРЖАВНОРЗ
ВЛАДИ УКРАРЗНИ
студента РЖ курсу
групи ЮП-11
Заборовця Костянтина Георгiйовича
Науковий керiвник: Бiлим М.РЖ.
Полтава 1999
ПЛАН:
1 ВступтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАж2
2 Прiнцип подiлу владитАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАж6
3 Органи законодавчоi владитАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАж9
4 Президент УкраiнитАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАж18
5 Органи виконавчоi владитАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАж.22
6 Судовi органитАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАж.24
6.1 Конституцiйний Суд УкраiнитАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАж.24
6.2 Верховний Суд УкраiнитАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАж26
6.3 Вищий Арбiтражний Суд УкраiнитАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАж.30
7 ВисновкитАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАж35
8 ЛiтературатАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАж.36
ВСТУП
Кожна держава для повноцiнного здiйснення своiх завдань i реалiзацii функцiй повинна створювати рiзноманiтнi державнi органiзацii, якi у юридичнiй науцi називають механизмом держави.
Механiзм держави тАУ це система всiх державних органiзацiй, якi здiйсьнюють ii завдання i реалiзують функцii. З цiii точки зору соцiальне призначення держави здiйснюiться ii механiзмом, який складаiться з органiв держави, державних пiдприiмств i державних установ, якi i рiзновидом державних органiзацiй. Частина державних органiзацiй (саме органи держави) надiляються владними повноваженнями, за допомогою яких здiйснюiться управлiння в суспiльсьтвi з метою реалiзацii завдань i функцiй держави. Ця частина вiдображаiться окремим спецiальним поняттям, яким i поняття апарату держави.
Апарат держави тАУ це система всiх державних органiв, що органiзують здiйснення завдань, виконання вiдповiдних ii функцiй у межах своii компетенцii. Апарат демократичноi правовоi держави повинен вiдповiдати деяким загальним рисам i принципам, зокрема:
-органiзацiя практичного здiйснення принципу народовладдя;
-суверенiсть державноi влади;
-неухильне додерження принципу законностi;
-орiiнтацiя всiii дiяльностi на iнтереси людини, особистостi,
-охорона прав людини i громадянина, реалiзацiя принципу гуманiзму;
-забезпечення балансу iнтересiв рiзних соцiальних прошаркiв, нацiй етнiчних груп, захист злагоди i консенсусу у суспiльствi (принцип соцiальноi справедливостi);
-органiзацiя здiйснення державноi влади згiдно з принципом подiлу влад, тобто ii дiференцiювання на законодавчу, виконавчу, судову гiлки влади;
-систематичне залучення до виконання державних функцiй рiзноманiтних громадських обтАЩiднань, спiвпрацювання з ними
-забезпечення прiоритету у механiзмi реалiзацii влади методiв переконання та виховання.
Державний апарат i системою державних органiв, а державний орган i первиною клитинкою державного апарату. Орган держави тАУ це структурований i органiзований державою чи безпосередньо народом колектив державних службовцiв (або депутатiв Рад), який (орган) надiлений державними владними повноваженнями, здiйснюi державно-органiзаторськi, розпорядчi, судовi та iншi функцii вiдповiдно до свого призначення.1
Наявнiсть владних повноважень означаi, що орган держави здатний встановлювати обовтАЩязковi правила поведiнки, тобто юридичнi норми i iндiвiдуальнi акти i домогатись за допомогою встановлених законом засобiв iх здiйснення. Вiд кожного державного органу, взято окремо чи спiльно з iншими, значною мiрою залежить рiвень розвитку i ефективнiсть дiяльностi державного апарату в цiлому. Тому держава повинна пiклуватись про те, щоб по вiдношенню до державних органiв чiтка визначалась сфера iх дiяльностi i компетенцiя, були упорядкованi iхнi взаiмовiдносини з недержавними органами i органiзацiями, насамперед, органами мiсцевого самоврядування, щоб державнi органи являли собою вiдносно самостiйнi, професiйнi та вiдповiдальнi ланки державного апарату.
Орани держави мають загальнi i специфiчнi ознаки. До загальних ознак можна вiднести: всi органи держави, що створюються вiдповiдно до закону шляхом безпосередньоi чи представницькоi демократii, покликанi виконувати передбаченi законом функцii; мають державно владнi повноваження; дiють у встановленому порядку; взаiмоповтАЩязанi вiдношеннями субордiнацii; всi разом створюють одну цiлiсну систему, що називаiться апаратом держави.
Спецiфичними рисами, тобто такими, що вiдокремлюють державни органи вiд недержавних i органiзацiй, слiд вважати:
-формування iх безпосердньо державою чи населенням (виборцями) i здiйснення державними органами свiх функцiй вiд iменi держави;
-виконання кожним державним органом чiтко визначенних, встановленому у законодавчому порядку повноважень, видiв i форм дiяльностi;
-наявнiсть у кожного державного органу юридично закрiпленоi органiзацiйноi структури, територiального масштабу дiяльностi, спецiального положення, що визначаi його мiсце i роль у державному апаратi, а також порядок його взаiмовiдносин з iншими державними органами i органiзацiями;
-надання державним органам повноважень державновладного характеру. Наявнiсть державно-владного характеру i найбiльш важливою ознакою державного органу, за якою iснуi можливiсть досить чiткого розмежування державних органiв i державних органiзацiй (пiдприiмств, установ) вiд недержавних органiв i органiзацiй.
В юридичнiй лiтературi описанi рiзнi принципи класифiкацii державних органiв. Розрiзняють, наприклад, такi види органiв держави:
а) за мiсцем усистемi державного апарату: первиннi (створюються через вибори усiм населенням або його частиною); вториннi (створюються первинними, походять вiд них i пiдзвiтнi iм);
б) за змiстом та напрямами державноi дiяльностi: законодавчi органи, главу держави, органи державного управлiння чи виконавчо-розпорядчi органи, судовi органи, контрольно-наглядовi органи;
в) за способом утворення: виборнi, призначуваннi, тi, що можуть успадковуватися;
г) за часом функцiонування: постiйнi, тимчасовi;
д) за складом: одноособовi, колегiальнi,
е) за територiiю на яку поширюються iх повноваження: загальнi або центральнi, мiсцевi або локальнi.
Що стосуiться вищих органiв державноi влади Украiни то до них вiдносяться: Верховна Рада Украiни, Президент Украiни, Кабiнет Мiнiстрiв Украiни, Конституцiйний Суд Украiни, Верховний Суд Украiни, Вищий Арбiтражний Суд Украiни.1
ПРИНЦИП ПОДРЖЛУ ВЛАДИ
В рацiонально влаштованiй державi, якою i правова держава, влада здiйснюiться за допомогою спецiальних органiв. Звiдси рiзнi галузi влади: законодавча, виконавчо-розпорядча i судова. Для того, що запобiгти зловживанню владою i виникненню авторитарноi, абсолютноi влади, не зв'язаноi правом, цi вiтки не повиннi з'iднюватися в руках одного органу, тобто повиннi бути роздiльнi. Розподiл влад таким чином i структуроутворюючим i функцiональним принципом рацiональноi органiзацii i контролю. Розмежування направлено на то, щоб утримати державну владу вiд можливих зловживань. Всi органи i вiтки державноi влади покликанi бути хоронителями Конституцii. Конституцiя повинна стояти над цими владами, а не влади над Конституцiiю. Розподiл влад виражаiться в розподiлi компетенцiй, в заiмному контролi, в системi здержок i противаг, збалансованостi, тобто рiвновага досягаiться через процеси налагодження i взаiмопогодження .
Принцип розподiлу влад маi два аспекти. По-перше, це розподiл влади мiж самими органами держави. Hi одному з органiв не належить вся державна влада в ii повному об'iмi. Забороняiться реалiзовувати функцii, що належать iншому органу. Таким чином в правовiй державi вiдсутня яка-небудь необмежена влада, не зв'язана правом i принципами Конституцii. Розподiл влади слугуi засобом стримування влади держави в рамках принципiв розвинутого суспiльства, слугуi механiзмом захисту прав особи, закрiплених в Конституцii. Розподiл влад полягаi i в тому, щоб нi один з органiв не заняв авторитарно-абсолютного положення i не перевернув право i конституцiю. Вiдомо сказане положення про те, що розподiл влад являi собою розподiл роботи в державному механiзмi з цiллю рацiоналiзацii i контролю. Розподiл влад - це не застигнутий стан вiдокремлених структур, а працюючий, дiючий механiзм, досягаючий iдностi на основi складнолго процесу узгодження i спецiальних правових процедур, передбачених в тому числi i на випадок конфлiкту i екстремальноi ситуацii. Загальний принцип iдностi i розподiлу влад конкретизуiться в залежностi вiд примiнення в рiзних iсторичних ситуацiях i положеннях. РДднiсть досягаiться через динамiчну рiвновагу, через певну напругу, спiвдопомогу i процес улагодження. Але при цьму обов'язкова умова: не повинно бути зосередження влади в руках однiii особи чи органу, iнакше стануть не можливi взаiмоконтроль, здержки i противаги, i отже, розподiл влад i правова держава. Законодавець пов'язаний принципами права i конституцii, правами людини. Крiм того вiн i пiд контролем народу. Важливе значення маi орган конституцiйного нагляду. З його допомогою забезпечуiться конституцiйнiсть усiх законiв i пiдзаконних нормативних актiв. В системi здержок i противаг, на випадок необдуманних, поспiшних рiшень законодавця, виправляючу роль граi глава держави (вiдкладне вето, в певних випадках назначення дострокових виборiв i iншi його повноваження). Без цього механiзм розподiлу влади буде недосконалим.
Зтримування виконавчоi влади, надалi, досягаiться за допомогою ii пiдзвiтностi i вiдповiдальностi перед народним представництвом.1
Мова йде про полiтичну вiдповiдальнiсть, забезпечувану за допомогою вотуму недовiри. Важливу роль у боротьбi iз зловживаннями виконавчоi влади граi також iнститут iмпiчменту. Виконавець не повинен пiдмiняти не тiльки законодавця, але i суддю. Hiхто не може бути суддею у власнiй справi. Тому громадянин в правовiй державi повинен мати право подати в суд на будь-якi дii виконавчоi влади (як на окремих посадових осiб, так i на виконавчо-розпорядчий орган в цiло-му). В iншому випадку зловживання виконавця стануть безпокаранами, видкриiться шлях до встановлення тиранii.
Суд, система правосуддя - третя необхiдна гiлка влади в механiзмi розподiлу влади. Це арбiтр, що вирiшуi спори про право. В правовiй деражвi праввосуддя чиниться тiльки судом. В цьому найважливiша гарантiя прав i свобод громадян, правовоi державностi в цiлому. Суд не повинен пiдмiняти собою законодавця чи виконавця, iнакше вiн перетвориться в деспота. Але в свою чергу нi законодавець, нi виконавець не повиннi собi присвоювати функцii суду. Тому найважливiшим i забезпечення реальноi незалежностi суду вiд рiзноманiтних органiв i осiб, котрi б диктували йому свою волю i фактично узурпували судову владу. Оптимальним варiантом i назначення судей пожиттiво або, по крайнiй мiрi, на довгий термiн. Суддi повиннi назначатися вищестоячими органами влади. Суд присяжних i найбiльш дiяльною формою забезпечення незалежностi i об'iктивностi правосуддя. Виразом рiвностi громадян перед законом i пiдсуднiсть загальному суду, недопустимiсть розширення юрисдикцii спецiальних судiв.
Панування права прокламуi, щоб суд виступив арбiтром в спорi про опрушення права не тiльки в правозастосовчому, але й в правотворчому процесi. Суд повинен бути здержуючим фактором проти порушень права i конституцii не тiльки зi сторони виконавця, але й зi сторони законодавця. Для цього необхiдний конституцiйний суд. Hе пiдмiняючи законодавця i залишаючись в межах судових юрисдикцiйних задач, конституцiйний суд забезпечуi конституцiйнiсть закону, iнакше кажучи верховенство Конституцii в правотворчiй дiяльностi законодавця. Без такоi судовоi перевiрки конституцiйностi законiв (i тим бiльше пiдзаконних нормативних актiв) не може утвердитись панування права, правова держава. РЖснування конституцiйного суду дозволить не примiняти такий нормативний акт (в тому числi i закон), що суперечить конституцii. РД ще один аспект дiяльностi суду в механiзмi здержок i противаг. Виступаючи в ролi арбiтру, рiшаючи спори, суд звертаiться до тлумачення права i Конституцii. В певних випадках вiн може використовувати аналогiю закону i аналогiю права. Тобто, в своiх рiшеннях суд може вийти за межi букви закону i звернутися до його духу. В такому випадку вiн приймаi рiшення, керуючись духом законiв, змiстом права, iншими словами, на основi дiйсно-iсторичних аксiом i принципiв права. Це дозволяi суду бiльш оперативно в порiвняннi з законодавцем приводити правопорядок у вiдповiднiсть з потребами життя. В вiдомих рамках така свобода суду не протиречить правовiй державi. Тому що мова в цих випадках йде не про повсякденну дiяльнiсть суду, а про екстремальнi, виключнi ситуацii в системi здержок i противаг, розпредiленнi i балансуваннi влад. Важливо, щоб суд при цьому залишався хоронителем Конституцii, захищав право i пргрес, а не пертворювався в зброю зловживань i реакцii. Тут необхiдний цiлий ряд факторiв i умов (органiзацiйних, юридичних, культурних i iн.), завдяки яким суд може фактично стояти на сторожi панування права i справедливостi, мати високу повагу i авторитет в суспiльствi.
Розподiл влад - це не тiльки юридичний i органiзацiйний, але й соцiально-полiтичний принцип, що дозволяi з'iднати такi протиречивi аспекти соцiального життя, як влада i свобода, закон i право, держава i суспiльство. Розподiл влади i необхiдною умовою, мiрою i маштабом демократизацii полiтичного життя. З цим пов'язаний другий аспект розподiлу влади: розпредiлення влади мiж класами i групами, проблема участi рiзноманiтних груп в реалiзацii влади, степiнь представленостi з урахуванням рiзноманiтних iнтересiв i т. д. В правовiй державi влада походить вiд народу, тому тiльки народ в своiй конкретно-iсторичнiй реальностi i повинен мати можливiсть приймати участь в реалiзацii полiтичноi влади.1
Державна влада в цiлому i рiзноманiтнi ii гiлки не повиннi бути монополiзованi якою-небудь однiiю групою, прошарком, класом, оскiльки мова йде про правову державу, про панування права. В правовiй державi важливо забезпечити представництво iнтересiв рiзних прошаркiв i груп, плюралiзм думок i iнтересiв. Такий плюралiзм повинен з допомогою розподiлу влади органiчно з'iднати демок-ратизацiю влади з ii компетенцiiю i професiоналiзмом .
Обов'язковою умовою для цього i розподiл влади, тобто розподiл влади через соцiально-полiтичний плюралiзм. Монополiя влади безнадiйно веде до полiтичноi патологii в рiзних ii рiзновидах, таких, як авторитарна тиранiя, бюрократична олiгархiя, охлократiя, антигуманна технократiя, мафiя, що дориваiться до полiтики. Запобiгти монополiзацii влади зi сторони кого б там не було можна лише тодi, коли вона стане роздiленою, розпредiленою серед рiзних учасникiв полiтичного процесу, полiтичноi системи. А для цього в свою чергу необхiдна повноцiнно пульсуюча правова держава, що може свiй плюралiзм адекватно представити в iнститутах полiтичноi влади, в системi розподiлу влади.
ОРГАНИ ЗАКОНДАВЧОРЗ ВЛАДИ
РДдиним органом законодавчоi влади в Украiнi i парламент - Верховна Рада Украiни. Конституцiйний склад Верховноi Ради Украiни - чотириста п'ятдесят народних депутатiв Украiни, якi обираються на основi загального, рiвного i прямого виборчого права шляхом таiмного голосування строком на чотири роки.
Украiни вiдбуваються в останню недiлю березня четвертого року повноважень Верховноi Ради Украiни. Позачерговi вибори до Верховноi Ради Украiни призначаються Президентом Украiни i проводяться в перiод шiстдесяти днiв з дня опублiкування рiшення про дострокове припинення повноважень Верховноi Ради Украiни.
Народнi депутати Украiни обираються громадянами Украiни на основi загального, рiвного i прямого виборчого права шляхом таiмного голосування за змiшаною (мажоритарно-пропорцiйною) системою. Усього обираiться 450 депутатiв. З них 225 обираiться в одномандатних виборчих округах на основi вiдносноi бiльшостi, а 225 - за списками кандидатiв у депутати вiд полiтичних партiй, виборчих блокiв партiй у багатомандатному загальнодержавному виборчому окрузi на основi пропорцiйного представництва.1
Виборчий процес здiйснюiться на засадах вiльного i рiвноправного висування кандидатiв у депутати, гласностi та вiдкритостi, свободи агiтацii, рiвних можливостей для всiх кандидатiв у проведеннi виборчоi кампанii, неупередженостi до кандидатiв з боку органiв державноi влади, органiв мiсцевого самоврядування та посадових i службових осiб цих органiв. Участь громадян Украiни у виборах i добровiльною. Вважаiться, що виборцi, якi не брали участi у голосуваннi на виборах, пiдтримують результати волевиявлення тих виборцiв, якi взяли участь у голосуваннi на виборах.
Вибори депутатiв можуть бути черговими, позачерговими, повторними, а також замiсть депутатiв, якi вибули.
Здiйснення громадянами Украiни права обирати i бути обраними не залежить вiд iх раси, кольору шкiри, полiтичних, релiгiйних та iнших переконань, статi, етнiчного та соцiального походження, майнового стану, мiсця проживання, мовних або iнших ознак. Обмеження виборчих прав, що не передбаченi Конституцiiю Украiни , забороняються. Право голосу на виборах мають громадяни Украiни, яким на день проведення виборiв виповнилося вiсiмнадцять рокiв. Кожний виборець маi в одномандатному та багатомандатному загальнодержавному виборчих округах по одному голосу. Не мають права голосу i права бути обраними громадяни, визнанi судом недiiздатними. Здiйснення виборчого права зупиняiться для осiб, якi за вироком суду перебувають в мiсцях позбавлення волi, - на час перебування в цих мiсцях. Депутатом може бути обраний громадянин Украiни, який маi право голосу, на день виборiв досяг двадцяти одного року i проживаi в Украiнi протягом останнiх п'яти рокiв. Не може бути обраний депутатом громадянин, який маi судимiсть за вчинення умисного злочину, якщо ця судимiсть не погашена i не знята у встановленому законом порядку. Вiйськовослужбовцi Збройних Сил, Нацiональноi гвардii, Прикордонних вiйськ, Управлiння державноi охорони, вiйськ Цивiльноi оборони, Служби безпеки Украiни, iнших утворених
вiдповiдно до законiв Украiни вiйськових формувань, крiм тих осiб, якi проходять строкову вiйськову або альтернативну (невiйськову) службу, особи рядового i начальницького складу органiв внутрiшнiх справ Украiни, суддi i прокурори, а також державнi службовцi можуть бути зареiстрованi кандидатами в депутати, якщо на момент реiстрацii вони подадуть до окружноi виборчоi комiсii особисте зобов'язання про припинення виконання службових повноважень на перiод виборчоi кампанii. Усi особи, якi обранi депутатами, звiльняються з роботи чи служби та iз займаних посад.
Проведення виборiв депутатiв органiзовують виборчi комiсii, якi утворюються i дiють у порядку, визначеному законами Украiни. Вибори депутатiв i рiвними. Громадяни Украiни беруть участь у виборах на рiвних засадах. Вибори депутатiв i прямими. Депутати обираються безпосередньо виборцями. Голосування на виборах i таiмним: контроль за волевиявленням виборцiв у будь-якiй формi не допускаiться.
Право висування кандидатiв у депутати належить громадянам Украiни, якi мають право голосу. Це право реалiзуiться ними як шляхом самовисування, так i через полiтичнi партii, виборчi блоки партiй, а також збори громадян i трудовi колективи у порядку, визначеному цим Законом.
Народнi депутати Украiни здiйснюють своi повноваження на постiйнiй основi. Народнi депутати Украiни не можуть мати iншого представницького мандата чи бути на державнiй службi. Вимоги щодо несумiсностi депутатського мандата з iншими видами дiяльностi встановлюються законом.
Перед вступом на посаду народнi депутати Украiни складають перед Верховною Радою Украiни таку присягу: "Присягаю на вiрнiсть Украiнi. Зобов'язуюсь усiма своiми дiями боронити суверенiтет i незалежнiсть Украiни, дбати про благо Вiтчизни i добробут Украiнського народу.
Присягаю додержуватися Конституцii Украiни та законiв Украiни, виконувати своi обов'язки в iнтересах усiх спiввiтчизникiв". Присягу зачитуi найстарший за вiком народний депутат Украiни перед вiдкриттям першоi сесii новообраноi Верховноi Ради Украiни, пiсля чого депутати скрiплюють присягу своiми пiдписами пiд ii текстом. Вiдмова скласти присягу маi наслiдком втрату депутатського мандата. Повноваження народних депутатiв Украiни починаються з моменту складення присяги.
Народним депутатам Украiни гарантуiться депутатська недоторканнiсть. Народнi депутати Украiни не несуть юридичноi вiдповiдальностi за результати голосування або висловлювання у парламентi та його органах, за винятком вiдповiдальностi за образу чи наклеп. Народнi депутати Украiни не можуть бути без згоди Верховноi Ради Украiни притягненi до кримiнальноi вiдповiдальностi, затриманi чи заарештованi. Повноваження народних депутатiв Украiни припиняються одночасно з припиненням повноважень Верховноi Ради Украiни.
Повноваження народного депутата Украiни припиняються достроково у разi:
1) складення повноважень за його особистою заявою;
2) набрання законноi сили обвинувальним вироком щодо нього;
3) визнання його судом недiiздатним або безвiсно вiдсутнiм;
4) припинення його громадянства або виiзду на постiйне проживання за межi Украiни;
5) смертi.
Рiшення про дострокове припинення повноважень народного депутата Украiни приймаiться бiльшiстю вiд конституцiйного складу Верховноi Ради Украiни. У разi невиконання вимоги щодо несумiсностi депутатського мандата з iншими видами дiяльностi повноваження народного депутата Украiни припиняються достроково на пiдставi закону за рiшенням суду. Верховна Рада Украiни працюi сесiйно. Верховна Рада Украiни i повноважною за умови обрання не менш як двох третин вiд ii конституцiйного складу. Верховна Рада Украiни збираiться на першу сесiю не пiзнiше нiж на тридцятий день пiсля офiцiйного оголошення результатiв виборiв. Перше засiдання Верховноi Ради Украiни вiдкриваi найстарший за вiком народний депутат Украiни. Порядок роботи Верховноi Ради Украiни встановлюiться Конституцiiю Украiни та законом про регламент Верховноi Ради Украiни.
Черговi сесii Верховноi Ради Украiни починаються першого вiвторка лютого i першого вiвторка вересня кожного року. Позачерговi сесii Верховноi Ради Украiни, iз зазначенням порядку денного, скликаються Головою Верховноi Ради Украiни на вимогу не менш як третини народних депутатiв Украiни вiд конституцiйного складу Верховноi Ради Украiни або на вимогу Президента Украiни. У разi введення воiнного чи надзвичайного стану в Украiнi Верховна Рада Украiни збираiться у дводенний строк без скликання. У разi закiнчення строку повноважень Верховноi Ради Украiни пiд час дii воiнного чи надзвичайного стану ii повноваження продовжуються до дня першого засiдання першоi сесii Верховноi Ради Украiни, обраноi пiсля скасування воiнного чи надзвичайного стану.
Засiдання Верховноi Ради Украiни проводяться вiдкрито. Закрите засiдання проводиться за рiшенням бiльшостi вiд конституцiйного складу Верховноi Ради Украiни. Рiшення Верховноi Ради Украiни приймаються виключно на ii пленарних засiданнях шляхом голосування. Голосування на засiданнях Верховноi Ради Украiни здiйснюiться народним депутатом Украiни особисто.
До повноважень Верховноi Ради Украiни належить:
1) внесення змiн до Конституцii Украiни в межах i порядку, передбачених роздiлом ХРЖРЖРЖ цiii Конституцii;
2) призначення всеукраiнського референдуму з питань, визначених статтею 73 Конституцii Украiни;
3) прийняття законiв;
4) затвердження Державного бюджету Украiни та внесення змiн до нього; контроль за виконанням Державного бюджету Украiни, прийняття рiшення щодо звiту про його виконання;
5) визначення засад внутрiшньоi i зовнiшньоi полiтики;
6)затвердження загальнодержавних програм економiчного, науково-технiчного, соцiального, нацiонально-культурного розвитку, охорони довкiлля;
7) призначення виборiв Президента Украiни у строки, передбаченi цiiю Конституцiiю;
8) заслуховування щорiчних та позачергових послань Президента Украiни про внутрiшнi i зовнiшнi становище Украiни;
9) оголошення за поданням Президента Украiни стану вiйни i укладення миру, схвалення рiшення Президента Украiни про використання Збройних Сил Украiни та iнших вiйськових формувань у разi збройноi агресii проти Украiни;
10) усунення Президента Украiни з поста в порядку особливоi процедури (iмпiчменту), встановленому статтею 111 Конституцii Украiни;
11) розгляд i прийняття рiшення щодо схвалення Програми дiяльностi Кабiнету Мiнiстрiв Украiни;
12) надання згоди на призначення Президентом Украiни Прем'iр-мiнiстра Украiни;
13) здiйснення контролю за дiяльнiстю Кабiнету Мiнiстрiв Украiни вiдповiдно до цiii Конституцii;
14) затвердження рiшень про надання Украiною позик i економiчноi допомоги iноземним державам та мiжнародним органiзацiям, а також про одержання Украiною вiд iноземних держав, банкiв i мiжнародних фiнансових органiзацiй позик, не передбачених Державним бюджетом Украiни, здiйснення контролю за iх використанням;
15) призначення чи обрання на посади, звiльнення з посад, надання згоди на призначення i звiльнення з посад осiб у випадках, передбачених цiiю Конституцiiю;
16) призначення на посади та звiльнення з посад Голови та iнших членiв Рахунковоi палати;
17) призначення на посаду та звiльнення з посади Уповноваженого Верховноi Ради Украiни з прав людини; заслуховування його щорiчних доповiдей про стан дотримання та захисту прав i свобод людини в Украiнi;
18) призначення на посаду та звiльнення з посади Голови Нацiонального банку Украiни за поданням Президента Украiни;
19) призначення та звiльнення половини складу Ради Нацiонального банку Украiни;
20) призначення половини складу Нацiональноi ради Украiни з питань телебачення i радiомовлення;
21) призначення на посаду та припинення повноважень членiв Центральноi виборчоi комiсii за поданням Президента Украiни;
22) затвердження загальноi структури, чисельностi, визначення функцiй Збройних Сил Украiни, Служби безпеки Украiни, iнших утворених вiдповiдно до законiв Украiни вiйськових формувань, а також Мiнiстерства внутрiшнiх справ Украiни;
23) схвалення рiшення про надання вiйськовоi допомоги iншим державам, про направлення пiдроздiлiв Збройних Сил Украiни до iншоi держави чи про допуск пiдроздiлiв збройних сил iнших держав на територiю Украiни;
24) надання згоди на призначення на посади та звiльнення з посад Президентом Украiни Голови Антимонопольного комiтету Украiни, Голови Фонду державного майна Украiни, Голови Державного комiтету телебачення i радiомовлення Украiни;
25) надання згоди на призначення Президентом Украiни на посаду Генерального прокурора Украiни; висловлення недовiри Генеральному прокуроровi Украiни, що маi наслiдком його вiдставку з посади;
26) призначення третини складу Конституцiйного Суду Украiни;
27) обрання суддiв безстроково;
28) дострокове припинення повноважень Верховноi Ради Автономноi Республiки Крим за наявностi висновку Конституцiйного Суду Украiни про порушення нею Конституцii Украiни або законiв Украiни; призначення позачергових виборiв до Верховноi Ради Автономно Республiки Крим;
29) утворення i лiквiдацiя районiв, встановлення i змiна меж районiв i мiст, вiднесення населених пунктiв до категорii мiст, найменування i перейменування населених пунктiв i районiв;
30) призначення чергових та позачергових виборiв до органiв мiсцевого самоврядування;
31) затвердження протягом двох днiв з моменту звернення Президента Украiни указiв про введення воiнного чи надзвичайного стану в Украiнi або в окремих ii мiсцевостях, про загальну або часткову мобiлiзацiю, про оголошення окремих мiсцевостей зонами на звичайноi екологiчноi ситуацii;
32) надання у встановлений законом строк згоди на обов'язковiсть мiжнародних договорiв Украiни та денонсацiя мiжнародних договорiв Украiни;
33) здiйснення парламентського контролю у межах, визначених цiiю Конституцiiю;
34) прийняття рiшення про направлення запиту до Президента Украiни на вимогу народного депутата Украiни, групи народних депутатiв чи комiтету Верховноi Ради Украiни, попередньо пiдтриману не менш як однiiю третиною вiд конституцiйного складу Верховноi Ради Украiни;
35) призначення на посаду та звiльнення з посади керiвника апарату Верховноi Ради Украiни; затвердження кошторису Верховноi Ради Украiни та структури ii апарату;
36) затвердження перелiку об'iктiв права державноi власностi,
що не пiдлягають приватизацii; визначення правових засад вилучення об'iктiв права приватноi власностi.
Верховна Рада Украiни здiйснюi iншi повноваження, якi вiдповiдно до Конституцii Украiни вiднесенi до ii вiдання.
Народний депутат Украiни маi право на сесii Верховноi Ради Украiни звернутися iз запитом до органiв Верховноi Ради Украiни, до Кабiнету Мiнiстрiв Украiни, до керiвникiв iнших органiв державноi влади та органiв мiсцевого самоврядування, а також до керiвникiв пiдприiмств, установ i органiзацiй, розташованих на територii Украiни, незалежно вiд iх пiдпорядкування i форм власностi.
Керiвники органiв державноi влади та органiв мiсцевого самоврядування, пiдприiмств, установ i органiзацiй зобов'язанi повiдомити народного депутата Украiни про результати розгляду його запиту. Верховна Рада Украiни за пропозицiiю не менш як однiii третини народних депутатiв Украiни вiд ii конституцiйного складу може розглянути питання про вiдповiдальнiсть Кабiнету Мiнiстрiв Украiни та прийняти резолюцiю недовiри Кабiнетовi Мiнiстрiв Украiни бiльшiстю вiд конституцiйного складу Верховноi Ради Украiни.
Питання про вiдповiдальнiсть Кабiнету Мiнiстрiв Украiни не може розглядатися Верховною Радою Украiни бiльше одного разу протягом однiii черговоi сесii, а також протягом року пiсля схвалення Програми дiяльностi Кабiнету Мiнiстрiв Украiни.
Верховна Рада Украiни обираi зi свого складу Голову Верховноi Ради Украiни, Першого заступника i заступника Голови Верховноi Ради Украiни та вiдкликаi iх.
Голова Верховноi Ради Украiни:
1) веде засiдання Верховноi Ради Украiни;
2) органiзовуi пiдготовку питань до розгляду на засiданнях Верховноi Ради Украiни;
3) пiдписуi акти, прийнятi Верховною Радою Украiни;
4) представляi Верховну Раду Украiни у зносинах з iншими органами державноi влади Украiни та органами влади iнших держав;
5) органiзовуi роботу апарату Верховноi Ради Украiни. Голова Верховноi Ради Украiни здiйснюi повноваження, передбаченi цiiю Конституцiiю, у порядку, встановленому законом про регламент Верховноi Ради Украiни.
Верховна Рада Украiни затверджуi перелiк комiтетiв Верховноi Ради Украiни, обираi голiв цих комiтетiв. Комiтети Верховноi Ради Украiни здiйснюють законопроектну роботу, готують i попередньо розглядають питання, вiднесенi до повноважень Верховноi Ради Украiни. Верховна Рада Украiни у межах своiх повноважень може створювати тимчасовi спецiальнi комiсii для пiдготовки i попереднього розгляду питань. Верховна Рада Украiни для проведення розслiдування з питань, що становлять суспiльний iнтерес, створюi тимчасовi слiдчi комiсii, якщо за це проголосувала не менш як одна третина вiд конституцiйного складу Верховноi Ради Украiни. Висновки i пропозицii тимчасових слiдчих комiсiй не i вирiшальними для слiдства i суду. Органiзацiя i порядок дiяльностi комiтетiв Верховноi Ради Украiни, ii тимчасових спецiальних i тимчасових слiдчих комiсiй встановлюються законом.
Повноваження Верховноi Ради Украiни припиняються у день вiдкриття першого засiдання Верховноi Ради Украiни нового скликання. Президент Украiни може достроково припинити повноваження Верховноi Ради Украiни, якщо протягом тридцяти днiв однiii черговоi сесii пленарнi засiдання не можуть розпочатися. Повноваження Верховноi Ради Украiни, що обрана на позачергових виборах, проведених пiсля дострокового припинення Президентом Украiни повноважень Верховноi Ради Украiни попереднього скликання, не можуть бути припиненi протягом одного року з дня ii обрання. Повноваження Верховноi Ради Украiни не можуть бути достроково припиненi в останнi шiсть мiсяцiв строку повноважень Президента Украiни.
Верховна Рада Украiни приймаi закони, постанови та iншi акти бiльшiстю вiд ii конституцiйного складу, крiм випадкiв, передбачених цiiю Конституцiiю.
Виключно законами Украiни визначаються:
1) права i свободи людини i громадянина, гарантii цих прав i свобод; основнi обов'язки громадянина;
2) громадянство, правосуб'iктнiсть громадян, статус iноземцiв та осiб без громадянства;
3) права корiнних народiв i нацiональних меншин;
4) порядок застосування мов;
5) засади використання природних ресурсiв, виключноi (морськоi) економiчноi зони, континентального шельфу, освоiння космiчного простору, органiзацii та експлуатацii енергосистем, транспорту i зв'язку;
6) основи соцiального захисту, форми i види пенсiйного забезпечення; засади регулювання працi i зайнятостi, шлюбу, сiм'i, охорони дитинства, материнства, батькiвства; виховання, освiти, культури i охорони здоров'я; екологiчноi безпеки;
7) правовий режим власностi;
8) правовi засади i гарантii пiдприiмництва; правила конкуренцii та норми антимонопольного регулювання;
9) засади зовнiшнiх зносин, зовнiшньоекономiчноi дiяльностi, митноi справи;
10) засади регулювання демографiчних та мiграцiйних процесiв;
11) засади утворення i дiяльностi полiтичних партiй, iнших об'iднань громадян, засобiв масовоi iнформацii;
12) органiзацiя i дiяльнiсть органiв виконавчоi влади, основи державноi служби, органiзацii державноi статистики та iнформатики;
13) територiальний устрiй Украiни;
14) судоустрiй, судочинство, статус суддiв, засади судовоi експертизи, органiзацiя i дiяльнiсть прокуратури, органiв дiзнання i слiдства, нотарiату, органiв i установ виконання покарань; основи органiзацii та дiяльностi адвокатури;
15) засади мiсцевого самоврядування;
16) статус столицi Украiни; спецiальний статус iнших мiст;
17) основи нацiональноi безпеки, органiзацii Збройних Сил Украiни i забезпечення громадського порядку;
18) правовий режим державного кордону;
19) правовий режим воiнного i надзвичайного стану, зон надзвичайноi екологiчноi ситуацii;
20) органiзацiя i порядок проведення виборiв i референдумiв;
21) органiзацiя i порядок дiяльностi Верховноi Ради Украiни, статус народних депутатiв Украiни;
22) засади цивiльно-правовоi вiдповiдальностi; дiяння, якi i злочинами, адмiнiстративними або дисциплiнарними правопорушеннями, та вiдповiдальнiсть за них.
Виключно законами Украiни встановлюються:
1) Державний бюджет Украiни i бюджетна система Украiни; система оподаткування, податки i збори; засади створення i функцiонування фiнансового, грошового, кредитного та iнвестицiйного ринкiв; статус нацiональноi валюти, а також статус iноземних валют а територii Украiни; порядок утворення i погашення державного внутрiшнього i зовнiшнього боргу; порядок випуску та обiгу державних цiнних паперiв, iх види i типи;
2) порядок направлення пiдроздiлiв Збройних Сил Украiни до iнших держав; порядок допуску та умови перебування пiдроздiлiв збройних сил iнших держав на територii Украiни;
3) одиницi ваги, мiри i часу; порядок встановлення державних стандартiв;
4) порядок використання i захисту державних символiв;
5) державнi нагороди;
6) вiйськовi звання, дипломатичнi ранги та iншi спецiальнi звання;
7) державнi свята;
8) порядок утворення i функцiонування вiльних та iнших спецiальних зон, що мають економiчний чи мiграцiйний режим, вiдмiнний вiд загального.
Зако
Вместе с этим смотрят:
"Архитектурная сказка" М. Ф. Казакова
"Великая депрессия" в США
"Византийский стиль" в архитектуре Москвы
"Дворцовые перевороты" и усиление позиций аристократии и гвардии: причины и последствия
"Золотой век" Екатерины II. Россия во II половине XVIII века