Маркетингова сутнiсть реклами
Змiст:
Вступ.
1.Маркетингова сутнiсть реклами, ii класифiкацiя та вибiр форми реклами. Розробка рекламного бюджету.
2.Планування та реалiзацiя рекламноi компанii на промисловому пiдприiмствi.
3.Ефективнiсть реклами.
Висновки.
Вступ.
Небагато пiдприiмств можуть сьогоднi успiшно вести справи без реклами в тому або iншому ii виглядi. На великих промислових пiдприiмствах, де i штатнi фахiвцi i забезпечена пiдтримка рекламного агентства, рiзнi маркетинговi функцii легко розподiлити серед придатних для iх виконання працiвникiв. Напевно, не багато знайдеться громадських явищ, думка про якi в нашiй краiнi була б така ж суперечна, як про рекламу. З одного боку керiвники пiдприiмств потребують неi, шукають ii. Майже всi галузi народного господарства вiдчувають справжню потребу в оперативному сповiщеннi споживачiв. РЖ цю потребу задовольняi цiла мережа рiзних по структурi i можливостям рекламних органiзацiй. А з iншого боку, досить широко iснуi вельми скептичне ставлення до реклами. На жаль, сьогоднiшня наша рекламна практика укупi з якiстю деяких товарiв i послуг дають чимало мотивiв i для гумору, i для скепсису. Але з самого початку важливо пам'ятати, що рекламнi оголошення, якi ми бачимо i чуiмо, i кiнцевими продуктами цiлого ряду дослiджень, стратегiчних планiв, тактичних рiшень i конкретних дiй, складового в своiй сукупностi процесу реклами.
Загальнонацiональнi виробники складають велику частину. Як правило, це виробники, тобто фiрми, що випускають товари, з якими ми зустрiчаiмося в унiверсамах, демонстрацiйних залах, виставках i т.д. На частку 10 найбiльших загальнонацiональних рекламодавцiв доводиться майже 70% загальних витрат на рекламу в краiнi. Мiсцевi рекламодавцi - головним чином роздрiбнi торговцi. Прагнучи грати роль агентiв по закупiвлi своii округи, роздрiбнi торговцi витрачають на рекламу великi кошти, аби повiдомити населенню, що вони для нього закупили, i обгрунтувати, чому потрiбно робити покупки саме у них. Сьогоднiшня роздрiбна реклама, мабуть, набагато бiльше загальнонацiональноi пiдходить до поняття "ринкова iнформацiя". Завдяки своiй регулярностi, акценту на цiнах i вiдомостях про мiсця продажу товарiв в окрузi роздрiбна реклама стала для багатьох путiвником по магазинах. Подiбно всiм нормальним людям, фахiвцi реклами дивляться телевiзор, слухають радiо, читають газети i журнали. Але як професiонали вони розглядають засоби масовоi iнформацii як носii, що доставляють рекламнi звертання аудиторii, зiбраноi завдяки основному (нерекламному) матерiалу, який пропонуi радiо - i телестанцii, газети або журнали. Оскiльки прибутки журналiв i газет на 60 - 70%, а прибутки телебачення i радiо майже на все 100% складаються з надходжень за рекламу, рекламодавцiв i iх агентство всiляко улещують i пiдгодовують, не жалiючи на це величезних затрат часу i зусиль. Таким чином, журнали, газети, телевiзiйнi i радiостанцii звичайно приваблюють потрiбну аудиторiю своiм нерекламним змiстом, а рекламодавець отримуi можливiсть звернутися саме до цiii аудиторii. РЖншим засобам реклами, щоб привернути увагу певноi аудиторii, доводиться покладатися виключно на саме рекламне звертання. Важливу роль зв'язуючоi ланки мiж рекламодавцями i потенцiйними покупцями вiдiграi, зокрема пряма поштова реклама (DM) , плакати, щити, рекламнi планшети в громадському транспортi i рекламне оформлення торгiвельних примiщень. Ми як споживачi реклами, ймовiрно, усвiдомлюiмо, що за рядом важливих ознак вона вiдрiзняiться вiд iнших знайомих нам засобiв комунiкацii. По-перше, рекламi властива повторюванiсть. Ми не тiльки знов i знов бачимо рекламу одного i того ж рекламодавця, але i багато разiв зустрiчаiмо одне i те ж оголошення. РЖ це, звичайно, вiдповiдаi задуму рекламодавця. По-друге, ми сприймаiмо рекламу в гостроконкурентному оточеннi. Однi рекламодавцi закликають витрачати, iншi економити, однi - курити, iншi - кинути курити. РЖ звичайно ж, бiльшiсть з них хоче, щоб ми щось зробили вiдносно конкретноi марки товару або конкретного магазина. РЖ нарештi, реклама сприймаiться як частина нашоi повсякденноi загальнодоступноi культури. Багато з того, про що розповiдають рекламнi оголошення ми сприймаiмо "як належне", хоч в багатьох iнших видах комунiкацii це показалося б нам дивацтвом.
Маркетингова сутнiсть реклами.
Ринкова економiка, як показуi досвiд багатьох розвинених краiн, не може функцiонувати без iнституту реклами. Реклама - внутрiшньо властивий елемент ринку, один з найважливiших iнструментiв його розвитку. Реклама в ринковiй економiцi виконуi безлiч функцiй. Саме тому у вiтчизнянiй i зарубiжнiй економiчнiй лiтературi iснуi безлiч формулювань термiну "реклама".
Пiд рекламою згiдно з Законом Украiни "Про рекламу " розумiiться спецiальна iнформацiя про осiб чи продукцiю, яка розповсюджуiться в будь-якiй формi i в будь-який спосiб з метою прямого або опосередкованого одержання прибутку.Отже, реклама це iнформацiя про фiзичну або юридичну особу, товари, iдеi i почини, яка призначена для невизначеного кола осiб i покликана формувати або пiдтримувати iнтерес до цих фiзичних, юридичних осiб, до товарiв, iдей i сприяти реалiзацii товарiв, iдей i починiв. Майже всi зарубiжнi та вiтчизнянi маркетологи зазначають, що реклама як найважливiша складова частина маркетинговоi дiяльностi i своiрiдним iнформацiйним виходом на потенцiйних споживачiв, клiiнтiв i дiлових партнерiв.
Оцiнювати стан рекламного ринку в Украiнi на даний момент вельми непросто. В цiй галузi в останнi роки вiдбулися i кiлькiснi, i якiснi змiни. По-перше, ринок реклами став передбачуваним, по-друге, на ньому професiонали як з боку рекламодавцiв, так i з боку рекламних агенств. По-третi, розпочалося активне проникнення на украiнський ринок реклами крупних зарубiжних рекламодавцiв. З початку ринкових перетворень рiзнi сектори ринку реклами в Украiнi розвивалися нерiвномiрно. Найшвидше розпочався енергiйний розвиток реклами в пресi (переважно в газетах). На телебаченнi даний процес затягся на бiльш тривалий час, i досить енергiйне освоiння телеефiру почалося з кiнця 1992 року. Помiтно "затрималося" на стартi радiомовлення, але з 1993 року, з появою величезного числа всiляких, як правило, невеликих комерцiйних радiостанцiй, настав справжнiй бум i в сферi радiореклами.
З'явилися i iншi види реклами - зовнiшня, сувенiрна, Direct-Mail , реклама в глобальнiй iнформацiйнiй мережi РЖнтернет .
Маркетингова класифiкацiя реклами .
Для розумiння реклами треба передусiм розiбратися в ii найбiльш iстотних функцiях. Однiiю з застав формування реального погляду на рiзноманiтний рекламний ландшафт може стати постановка питань: хто користуiться рекламою, для обхвату яких аудиторiй, за допомогою яких засобiв i в яких цiлях? На цьому рiвнi реклама подiляiться на:
В· вiд iменi виробникiв,
В· вiд iменi роздрiбних i оптових торговцiв,
В· вiд iменi приватних осiб,
В· вiд iменi уряду, суспiльних iнститутiв i груп.
Розглянемо цi види реклами в наступнiй таблицi:
Таблиця 1.1. Класифiкацiя реклами.
Хто користуiться рекламою | Для обхвату яких аудиторiй | За допомогою яких засобiв реклами | З якою основною метою |
Виробники (поодинцi або колективно; загальнонацiональнi або регiональнi) споживчих товарiв i/або послуг | РЖндивiдуальнi споживачi | Радiо, телебачення, журнали, газети, щити, пряма поштова реклама, реклама на транспортi i т.п. | Стимулювання попиту на товар, конкретну марку товару або послугу |
Виробники (поодинцi або колективно; загальнонацiональнi або регiональнi) споживчих товарiв i/або послуг для перепродажу | Роздрiбнi i оптовi торговцi | Торговi журнали i бюлетенi, пряма поштова реклама | Стимулювання роздрiбних i оптових торговцiв запасати i/або пропагувати товар або послугу для своiх клiiнтiв |
Виробники (поодинцi або колективно; загальнонацiональнi або регiональнi) товарiв i/або послуг для широкого споживача i/або спецiалiстiв | РЖндивiдуальнi споживачi, уряд, громадськi iнститути i групи, власнi робiтники i фiрми, що служать | Споживчi i спецiалiзованi друкарськi видання i кошти вiщання | Стимулювання сприятливого ставлення i можливоi дii з боку ключових аудиторiй в сферi "паблик рiлейшнс"(ПР). |
Виробники (поодинцi або колективно; загальнонацiональнi або регiональнi) товарiв i/або послуг для фахiвцiв | РЖншi виробники, роздрiбнi i оптовi торговцi, уряд, суспiльнi iнститути i групи | Дiловi журнали i бюлетенi, пряма поштова реклама i деякi кошти реклами, розрахованi на широкого споживача | Стимулювання попиту на конкретний товар i/або послугу для безпосереднього використання фахiвцями i/або рекомендування iншим |
Виробники (поодинцi або колективно; загальнонацiональнi або регiональнi) товарiв i/або послуг для широкого споживача i/або спецiалiстiв для мiжнародного розповсюдження | РЖндивiдуальнi споживачi, роздрiбнi торговцi, iншi дiловi пiдприiмства, державнi органiзацii, суспiльнi iнститути i групи | Кошти реклами в зарубiжних краiнах, розрахованi на широкого споживача i спецiалiстiв | Стимулювання конкретноi закупiвлi, виявлення впливу на ключовi аудиторii, стимулювання розповсюдження в сферi роздрiбноi торгiвлi |
Роздрiбнi торговцi (поодинцi або колективно) товарами i/або послугами | РЖндивiдуальнi споживачi | Мiсцевi газети, радiо, телебачення, журнали, щити, реклама на транспортi i пряма поштова реклама | Стимулювання прихильностi до конкретного магазина, служби або групи роздрiбних торговцiв |
Приватнi особи | РЖншi приватнi особи | Переважно мiсцевi газети (рубрична реклама) i плакати, а також кабельне телебачення | Стимулювання купiвлi конкретного товару (товарiв) i/або послуги (послуг) |
Уряд, громадськi iнститути i групи | РЖндивiдуальнi споживачi, державнi органiзацii, групи, товариства i асоцiацii | Кошти реклами, розрахованi на широкого споживача i спецiалiстiв | Стимулювання вiри в конкретнi заходи, спроби змiнити поведiнка в бiк, бажаний для суспiльства, досягнення полiтичних, а також "комерцiйних" цiлей |
Вместе с этим смотрят:
"Velvet" - первые в Украине сигареты без примесей и добавок
Advertising and popular culture
Advertising in the trade market
Advertising in the world of art