РЖнтеграцiя Украiни до РДС. Шляхи i перспективи розвитку

Змiст

ВступтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАж

Роздiл РЖ. Сучасний стан розвитку РДС та передумови iнтеграцii Украiни в iвропейськiй економiчний простiртАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАж.

1.1. РДвропейська iнтеграцiя на сучасному етапiтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАж

1.2. Нормативно тАУ правова база вiдносин Украiни з РДСтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАж.

1.3. Гармонiзацiя украiнського законодавства з iвропейськимтАжтАжтАж.

Роздiл РЖРЖ. Аналiз зовнiшньоекономiчних вiдносин Украiни з РДСтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАж.

2.1. Зовнiшня торгiвля Украiни з краiнами РДСтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАж..

2.2. Товарна структура експорту та iмпорту УкраiнитАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАж.

2.3. Програми РДвропейського Союзу для УкраiнитАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАж

2.4. РЖнвестицiйна дiяльнiсть РДС в УкраiнiтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАж

Роздiл РЖРЖРЖ. Перспективи спiвробiтництва Украiни з РДС, та шляхи його прискореннятАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАж.

3.1. Проблеми у вiдносинах Украiни з РДСтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАж

3.2. Шляхи прискорення входження Украiни до РДСтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАж.

ВисновкитАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАж

Список лiтературитАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАж.

ДодаткитАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАж..

Вступ

Актуальнiсть теми даноi випускноi роботи полягаi в тому, що об`iктивна необхiднiсть вимагаi поступового , але неухильного включення економiки Украiни до системи мiжнародного подiлу працi (МПП) , свiтових iнтеграцiйних процесiв. Нинiшня ситуацiя характеризуiться глобальною трансформацiiю усiх краiн свiту до нового якiсного стану , нового типу цивiлiзацii третього тисячолiття .

В майбутньому велике значення буде мати iнтеграцiя Украiни в РДвропу. Украiна широким фронтом виходить на захiдноiвропейський соцiально-економiчний простiр.

Таким чином самостiйнiсть Украiни зовсiм не означаi ii самоiзоляцii на мiжнароднiй аренi.

Сучаснi тенденцii свiтового розвитку ставлять перед Украiною новi проблеми та потребують вiд неi активноi участi в iх рiшеннi.

Характерною рисою сучасного свiтового соцiально-економiчного розвитку i бурхлива динамiка iнтеграцiйних процесiв у свiтi та РДвропi зокрема. При цьому навiть тi краiни, якi не входять до складу iнтеграцiйних обтАЩiднань, неминуче вiдчувають на собi iх вiдчутний вплив. На iвропейському континентi таким iнтеграцiйним угрупованням i РДвропейський Союз, розширення якого приведе до того, що за 3-5 рокiв Украiна матиме з РДвросоюзом спiльний кордон. Це вiдкриi новi можливостi для поглиблення спiвпрацi, та водночас i змусить вiдповiдати на новi виклики.

В данiй роботi викладенi найголовнiшi мiркування й аргументи на користь iвропейськоi iнтеграцii Украiни та пропозицii щодо наступних першочергових iнiцiатив з боку нашоi краiни.

Метою випускноi роботи i вивчення, аналiз економiчноi спiвпрацi Украiни з краiнами Захiдноi РДвропи та iнтеграцiя Украiни до РДС.

У роботi вiдповiдно до даноi мети поставленi наступнi задачi:

В· розкрити основнi напрями спiвпрацi i шляхи iнтеграцii Украiни до РДС;

В· дати характеристику сучасного стану зовнiшньоторгiвельного обороту Украiни з краiнами РДС;

В· проаналiзувати динамiку розвитку зовнiшньоторгiвельних зв'язкiв;

В· Намiтити основнi шляхи, дати рекомендацii щодо вдосконалення економiчноi спiвпрацi, визначити першочерговi цiлi на шляху iнтеграцii Украiни до РДС.

Об'iктом дослiдження i сукупнiсть зв'язкiв (торгових, iнвестицiйних, фiнансових) мiж Украiною i краiнами Захiдноi РДвропи.

Предметом дослiдження i процес взаiмодii суб'iктiв зовнiшньоекономiчноi дiяльностi Украiни i краiн РДС.

Теоретичною i методологiчною основою роботи послужили закони i нормативнi акти, публiкацii друкованi, перiодичнi видання.

Пiд час написання даноi випускноi роботи мною було опрацьовано багато лiтератури (друкованi публiкацii, перiодичнi видання, закони i т.iн.) i серед неi видiляються такi видання як тАЬВiчетАЭ, тАЬЕкономiка УкраiнитАЭ, тАЬПолiтика i частАЭ, збiрник документiв тАЬУкраiна на мiжнароднiй аренiтАЭ та iн., в яких зiбраний i надрукований цiкавий та корисний матерiал : статистичнi вiдомостi стосовно зовнiшньоекономiчних стосункiв Украiни з краiнами РДС, глибокий аналiз цих вiдомостей, детально переглянутi проблеми i перспективи розвитку стосункiв Украiна тАУ РДС. Також необхiдно вiдмiтити таких авторiв, як РЖ. Бураковський, Г. Немиря, О. Павлюк, В. Маштабей , в статтях яких детально проаналiзована нормативно-правова база стосункiв Украiна-РДС, визначено чим РДС привабливий для Украiни i чим Украiна приваблива для РДС як економiчний партнер, намiчено основнi заходи щодо подальшоi iнтеграцii Украiни в РДС. Але також треба зауважити на тому, що на даний час замало друкуiться статистичних даних щодо економiчних звтАЩязкiв Украiни з краiнами Захiдноi РДвропи, вiдсутнi монографii, присвяченi проблемi iнтеграцii Украiни в РДвропу.

Структурно робота складаiться зi вступу, трьох роздiлiв, висновкiв, списка лiтератури i додаткiв.

Роздiл РЖ. Сучасний стан розвитку РДС та передумови iнтеграцii Украiни в iвропейський економiчний простiр.

1.1. РДвропейська iнтеграцiя на сучасному етапi.

Розходження в рiвнях економiчного розвитку краiн РДС i в ступенi iхнього бажання брати участь в iнтегрованих областях привели ще в 80-i роки до появи iдеi РДвропи "концентричних кiл"
i РДвропи з тАЬзмiнюваною геометрiiю"
, i надалi обговорювалися i розвивалися. Однак найбiльшу актуальнiсть вони придбали тодi, коли встало питання про приiднання до РДiентральноi i Схiдноi РДвропи (ЦCРД).

На сесii РДвропейськоi ради в Копенгагенi в червнi 1993 р. було прийняте рiшення про те, що держави, якi мають статус асоцiйованих членiв ЦСРД, що побажають ввiйти в РДС, зможуть зробити це, як тiльки будуть мати змогу виконати вiдповiднi вимоги. [22]

Найбiльше наполегливо за якнайшвидше включення центрально- i схiдноiвропейських краiн у РДС ратуi Нiмеччина, що швидко розширюi свiй вплив у цих краiнах i активно освоюi iхнi ринки. ОбТСрунтовуючи свою позицiю, вона аргументуi ii життiвою необхiднiстю поширення на цей регiон зони стабiльностi, що iснуi в Захiднiй РДвропi. Про те ж говорять i висновки групи вчених з ряду iвропейських краiн, що за завданням КРДС аналiзували, що вiдбуваються в Схiднiй РДвропi за перетворення. Експерти iз сiми наукових iнститутiв, у тому числi з нiмецького суспiльства по зовнiшнiй полiтицi, прийшли до висновку, що нестабiльним краiнам у схiднiй частинi континенту, якщо iх вчасно не прийняти в РДС, можуть знадобитися надзвичайнi заходи допомоги в мiльярди доларiв, крiм того, може вiдбутися новий розкол мiж Сходом i Заходом, супроводжуваний погрозою посилення нацiоналiстичних тенденцiй по обидва боки i виникнення етнiчних i iдеологiчних конфлiктiв.

Ця точка зору широко поширена й у нiмецьких засобах масовоi iнформацii. "Поетапна iнтеграцiя в захiдне економiчне спiвтовариство" i, нарештi, членство провiдних реформи краiн Схiдноi, Центральноi i Пiвденно-Схiдноi РДвропи являi собою iдину можливiсть створення там надiйного укладу ринковоi економiки i демократii".

Багато iвропейських полiтикiв вважають, що сам РДвропейський Союз одержить вiд розширення своiх границь у схiдному напрямку гарантiю вiд економiчного колапсу i встановлення в цiй зонi авторитарних режимiв, що з'явилися би погрозою не тiльки безпосередньо ряду iвропейських полiтикiв, а й бiльшiй рiвновазi усерединi самого союзу, насамперед з огляду на зростаючу силу Нiмеччини. Це особливо важливо, оскiльки франко-германський тандем останнiм часом починаi давати збоi. Крiм того, таким шляхом не тiльки Нiмеччина, але й iншi краiни-члени РДС закрiпили б свiй вплив у цiй частинi РДвропи, хоча вже зараз 50 % торгiвлi центрально- i схiдноiвропейських краiн приходиться на краiни Заходу. У зв'язку з цим варто мати на увазi, що, по розрахунках захiдних економiстiв, Центральна РДвропа незабаром може перетворитися в одну з найбiльш швидко розвиваючихся частин континенту. [24]

До числа активних прихильникiв розширення РДС на схiд вiдноситься i колишнiй президент РДвропейського банку реконструкцii i розвитку Жак Атталi, у свiй час вiн неодноразово заявляв, що РДвропа складаiться не з дванадцяти, а iз сорока держав. Вiн вважаi, що навiть у 2001 р. буде вже занадто пiзно включати iх у РДС. РЖ якщо це не вiдбудеться в потрiбний момент, то "Захiд стане головним винуватцем катастрофи демократii на Сходi". У своiй книзi "РДвропи", що вийшла в 1994 р., Ж.Атталi висловлюiться за те, щоб РДвропейський Союз став федерацiiю i поширився на весь континент.

Свiй погляд на проблему розширення РДС висловив i Жак Делор.
Ще будучи головою КРДС, Делор заявив, що "границi об'iднаноi РДвропи проходять по границях Радянського Союзу, а це значить, що до об'iднаноi РДвропи можуть належати Польща, Чеська Республiка, Угорщина, Словаччина, Словенiя, Болгарiя, Румунiя, Албанiя, Кiпр i Мальта". Вiн додав: "Не можна забувати про три балтiйськi держави, а потiм, якщо в колишнiй Югославii знову запануi свiт, чому би не включити Боснiю, Хорватiю, Македонiю i те, що тепер стало союзом Сербii i Чорногорii. У РДвропейського союзу немаi вибору, i "iнтеграцiя i iдиним способом який даi можливiсть вижити в цьому новому свiтi, повному небезпеки, але також i надiй".

Що стосуiться iвропейських держав, що входили ранiше до складу Радянського Союзу, як, наприклад, Украiна, Бiлорусiя i Молдавiя, то члени РДС не виключають i iхнього прийняття, правда в дуже вiддаленому майбутньому i тiльки за умови створення в них справдi демократичноi системи й успiшного реформування економiки. [25]

Однак практично всi члени РДвропейського Союзу солiдарнi в тому, що Росiя нi при яких умовах не зможе ввiйти в iхнi число. Це, утiм, не виключаi, на iхню думку, створення системи угод про спiвробiтництво в самих рiзних областях мiж РДС i РФ. Як писав у газетi "Монд" мiнiстр закордонних справ Францii А. Жюппе, прийняти Росiю в РДвропейський союз означало б "убити iвропейське будiвництво". Вiн пiдкреслив, що "Велика РДвропа, безумовно, буде великою, але не включить у себе весь iвропейський континент i його середземноморське обведення".

Розширення РДС на схiд, безумовно, торкнеться iнтересiв Росii, i наслiдки можуть бути для неi дуже неоднозначними, особливо в перехiдний перiод. Воно буде ще бiльше сприяти переорiiнтацii економiки ЦСРД на ринку РДС i зробить схiдно- i центральноiвропейськi ринки недоступними для росiйських товарiв, незважаючи на вже пiдписанi торговi угоди мiж Росiiю i РДС.

Що стосуiться краiн Центральноi i Схiдноi РДвропи, то вони i самi активно прагнуть стати повноправними членами РДвропейського Союзу. Президент Польщi заявив Э. Балладюру пiд час перебування останнього прем'iр-мiнiстром Францii: "Якщо ми не приiднаiмося вчасно до Заходу, Схiд знову поглине нас". Польща й Угорщина ще в квiтнi 1994 р. офiцiйно звернулися з проханням про приiднання до РДС. Чеська Республiка - наприкiнцi 1995 р. [24]

Держави Центральноi РДвропи затверджують, що вони в такiй же мiрi готовi до вступу в РДС, у якiй у минулому були готовi Грецiя, чи РЖспанiя, чи Португалiя в момент звертання з проханням про прийом. Як вважаi ряд захiдних економiстiв, Польща, Угорщина i Чехiя поки ще не готовi приiднатися до РДС. Однак вони не далекi вiд того, щоб вiдповiдати пред'явленим умовам. До цього не готов ще сам РДвропейський Союз. РЖ основною перешкодою i те, що новi претенденти на членство в РДС - це бiднi краiни. Якщо розширення РДС за рахунок прийому трьох краiн РДАСТ пiднiмаi середнiй рiвень ВВП на душу населення в РДвропейському Союзi, то його розширення за рахунок прийому трьох краiн Центральноi РДвропи знизить його, навiть якщо економiчний пiдйом, що почався, продовжиться. Вони обовтАЩязково будуть конкурувати з краiнами Пiвденноi РДвропи й РЖрландiiю за доступ до структурних фондiв РДС, змушуючи iншi краiни-учасницi збiльшувати своi внески в бюджет союзу. Товари, що вони експортують , вiдносяться до категорiй, що торкають iнтересiв краiн-членiв РДС. Мова йде про сталь, хiмiчну i сiльськогосподарчу продукцiю. Вступивши в РДС, вони, безсумнiвно, використають у своiх iнтересах i на шкоду iншим членам захиснi положення цих галузей, особливо загальноi с/г полiтики.

Виходячи з розумiнь захисту власних iнтересiв, краiни-члени РДС поки що тримають своiх схiдних сусiдiв на вiдстанi, ведучи з ними принизливий торг про дiл кожного з них на ринку РДС i висновкiв угод про висилку iммiгрантiв.

Як вважають у краiнах Центральноi i Схiдноi РДвропи, ситуацiя нагадуi скорiше нову "залiзну завiсу" у РДвропi, цього разу економiчну, РЖ вiн опускаiться усупереч всiм угодам про iхнi асоцiйоване членство в РДС, митним послабленням i пiдкреслюване постiйно Брюсселем бажання прийняти цi краiни в РДС. [23]

Самi завзятi заперечення проти зм'якшення протекцiонiстських мiр РДС у вiдношеннi краiн Схiдноi РДвропи висуваi Португалiя, до неi приiднуiться Бельгiя. Однак навiть найбiльше сприятливо влаштованi стосовно розширення РДС краiни, такi як Францiя й особливо Нiмеччина, вважають, що ринки РДС повиннi вiдкриватися для краiн ЦСРД не вiдразу, а поступово. Вже iхнiх представникiв стали запрошувати на сесii ради РДС на рiвнi мiнiстрiв закордонних справ i глав держав. Зокрема, вони були запрошенi на зустрiч на вищому рiвнi в Ессенi 9-10 грудня 1994 р., де були визначенi рамки загальноi стратегii РДС i орiiнтири на майбутнi, що передбачають установлення багатобiчного дiалогу. Це дозволяi вже зараз прилучити представникiв держав-кандидатiв на вступ у РДС до найбiльш важливих сфер iвропейського будiвництва. У травнi 1994 р. краiни ЦСРД одержали статус асоцiйованих партнерiв у ЗРДС. Пройшли переговори мiж РДвропейським союзом i краiнами Балтii про створення зони вiльноi торгiвлi, що допоможе iм пiдготуватися до наступного приiднання до РДС.

РДвропейська iнтеграцiя - це магiстВнральний напрям розвитку континенту, який визначить як ситуацiю в самiй РДвропi в третьому тисячолiттi, так i ii мiсце у свiтi. Вiд часу свого заснування 1957 року РДвропейський Союз постуВнпово перетворився на один з найпоВнтужнiших фiнансово-економiчних i поВнлiтичних центрiв свiту, ключовий комВнпонент новостворюваноi архiтектури iвропейськоi безпеки, ядро системи iвропейських цiнностей i стандартiв.

РДвропейська iнтеграцiя i членство в РДвропейському Союзi i стратегiчною метою Украiни тому, що це i найкращим способом реалiзацii нацiональних iнтересiв, побудови економiчно розвинутоi i демократичноi держави, змiцнення позицiй у свiтовiй системi мiжнародних вiдносин.

Для Украiни iвропейська iнтеграцiя - це шлях модернiзацii економiки, подолання технологiчноi вiдсталостi, залучення iноземних iнвестицiй i новiтнiх технологiй, створення нових робочих мiсць, пiдвищення конкурентноi спроВнможностi вiтчизняного товаровиробВнника, вихiд на свiтовi ринки, насамВнперед на ринок РДС. [21]

Сьогоднi РДвропейський Союз зайВнмаi провiднi позицii у свiтовому госВнподарствi. На його частку припадаi 41,4 % свiтового товарного експорту та 39,8 % iмпорту, 42,8 % сагового експорту та 41,9 % iмпорту послуг. Тому для будь-якоi краiни спiвробiтництво з РДвроВнпейським Союзом означаi можливiсть отримати iстотнi економiчнi здобутки, якi, зрештою, сприятимуть економiчному зростанню та пiдвищенню життiвого рiвня населення. При цьому слiд зазначити, що таке спiвробiтництво вигiдне всiм сторонам. Думка про те, що виграш одного партнера означаi втрати iншого, i хибною. [10]

Ось чому, враховуючи особливостi сучасного стану економiки Украiни, можна навести цiлу низку аргументiв на користь розвитку спiвпрацi з РДС :

1. Економiчний потенцiал РДС та динамiка його розвитку дають можВнливiсть дiйти висновку про те, що РДвропейський Союз являi собою великий ринок збуту виробiв та джеВнрело задоволення потреб Украiни в найрiзноманiтнiших споживчих та iнвестицiйних товарах. До того ж торгiвля з РДС i важливим джерелом надходження вiльно конвертованоi валюти, дозволяi обмежувати бартер, масштаби якого сьогоднi загрожують економiчнiй безпецi краiни.

2. Спiвробiтництво Украiни з РДвроВнпейським Союзом необхiдне для технологiчного оновлення украiнського виробництва. Виробничi технологii украiнських пiдприiмств вiдстають вiд тих, що iх використовують передовi iвропейськi краiни, Украiна не маi капiталу, необхiдного для модернiзацii наявних та створення нових сучасних пiдприiмств. А без модернiзацii усВнпадкованих вiд СРСР виробничих структур Украiна навряд чи може сподiватися вийти на траiкторiю стiйкого економiчного розвитку та подолати зростаюче вiдставання вiд економiчно розвинутих краiн, якi визВнначають напрями та масштаби динаВнмiки свiтовоi економiки. РЖншими слоВнвами, йдеться про створення виробВнничо-технологiчного укладу, порiвнянВнного з iвропейським.

3. Протягом десятилiть украiнськi пiдприiмства були фактично вiдрiзанi вiд свiтового ринку. Тому iх вихiд на iвропейський ринок маi велике знаВнчення як джерело досвiду та практичних вмiнь конкурувати з виробниками iнших краiн, розробляти та реалiзовувати стратегiю виробничо-комерцiйноi дiяльностi, зорiiнтованоi на свiтову кон'юнктуру вiдповiдних ринкiв. При цьому слiд окремо зазначити, що вмiння успiшно дiяти на мiжнародних ринках веде до пiдвищення рiвня та якостi задоволення потреб нацiональних споживачiв.

4. Розвиток спiвробiтництва з РДС сприятиме повнiшому використанню потенцiалу Украiни як транзитноi держави, що означаi збiльшення надходжень вiд експорту транспортних послуг та розвиток вiдповiдних галузей промисловостi.

5. Однiiю з тенденцiй сучасного промислового розвитку i формування виробничо-комерцiйних ланцюгiв, учасниками яких i фiрми та пiдприВнiмства рiзних краiн. РЖнтеграцiя украВнiнських виробникiв у такi ланцюги дасть змогу виходити на новi перспективнi ринки збуту, рацiоналiзувати власне виробництво, гнучкiше реагувати на змiни мiжнародноi економiчноi кон'юнВнктури, забезпечувати стабiльний розВнвиток вiдповiдних виробництв.

6. РДвропейський Союз - це невиВнчерпне джерело досвiду функцiонування ринковоi соцiально зорiiнтованоi економiки та державного регулювання економiчних процесiв. Очевидно, саме тут Украiна може отримати знання щодо розробки та реалiзацii антимонопольноi полiтики та здiйснення контролю за концентрацiiю економiчноi дiяльностi, регулюванням фондового ринку, полiВнтики в галузi зайнятостi тощо,

7. Розвиток спiвробiтництва з РДС неминуче означаi необхiднiсть запроВнваджувати вiдповiднi правила та станВндарти вироблення та реалiзацii екоВнномiчноi полiтики, поведiнки первинних економiчних агентiв. А це, в свою чергу, сприятиме формуванню прозорого середовища виробничо-комерцiйноi дiяльностi на нацiональному ринку, що маi надзвичайно велике значення для Украiни.

8. Розвиток мiжнародного спiвробiтництва в цiлому та економiчних зв'язкiв з РДС зокрема безпосередньо впливаi на бiльш рацiональний розподiл реВнсурсiв, пiдвищення ефективностi екоВнномiчних процесiв, тобто маi позитивнi наслiдки в довготермiновому планi.

9. Саме на iвропейському фiнанВнсовому ринку, який сьогоднi i найВнбiльшим у свiтi, Украiна може мобiВнлiзувати кошти, необхiднi для забезВнпечення макроекономiчноi стабiльностi, диверсифiкуючи тим самим джерела зовнiшнiх запозичень.

Слiд окремо зазначити, що сьогоднi основнi товарнi потоки РДС сконцентВнрованi в межах самого союзу. На ринок РДС припадаi 62,7 % сукупного товарВнного експорту та 63,1 % iмпорту. РЖншими словами, РДС сьогоднi характеризуiться одним з найвищих рiвнiв внутрiшньорегiональноi торгiвлi. А це означаi, що вихiд на внутрiшнiй ринок РДвроВнпейського Союзу великою мiрою визнаВнчатиметься саме якiсним рiвнем спiвВнробiтництва Украiни з цим iнтеграВнцiйним угрупованням. [3]

Разом з тим було б помилкою замовчувати або применшувати складВннiсть процесу iвропейськоi iнтеграцii. Зрозумiло, що вiн буде тривалим i непростим. Серед iншого, iнтеграцiя в РДвропу означаi зростання вiдкритостi нацiональноi економiки та конкуренцii з боку фiрм РДС. При цьому неминучi досить болючi наслiдки для окремих секторiв, виробництв i навiть регiонiв. Проте потенцiйнi здобутки i переваги iвропейськоi iнтеграцii перевищують можливi втрати й ризики. Це було переконливо доведено попереднiм досвiдом всiх без винятку iвропейських краiн, у тому числi тих, рiвень еконоВнмiчного розвитку яких був нижчий вiд середнього: вiд Португалii на заходi до Польщi та краiн Балтii на сходi, вiд РЖрландii на пiвночi до Грецii на пiвднi. Про це хронологiчно свiдчить досвiд першоi (Данiя, РЖрландiя, Велика БриВнтанiя, 1973), другоi (Грецiя, 1981, РЖспанiя, Португалiя, 1986), третьоi (Австрiя, Швецiя, Фiнляндiя, 1995) та сучасноi (Польща, Угорщина, Чеська Республiка, Естонiя, Словенiя, Словаччина, Мальта, Кiпр, Латвiя, Литва, Румунiя, Болгарiя) фаз розширення РДвропейського Союзу. [25]

Економiчно-торговельнi вiдносини з РДС - це потенцiйний шанс, яким треба вмiти скористатися, розрiзняючи наявнi можливостi i виправдану обережнiсть вiд невиправданого оптимiзму i попуВнлiстських страхiв.

Основними полiтичними вигодами послiдовноi iвропейськоi iнтеграцii i змiцнення стабiльностi демократичноi полiтичноi системи та РЗРЗ iнститутiв, модернiзацiя правового поля i забезВнпечення прозоростi нацiонального законодавства, поглиблення культури демократii i повага до прав людини тощо. РДвропейська iнтеграцiя також означаi змiцнення нацiональноi безВнпеки та безпеки громадян, адже вона виключаi застосування сили як методу вирiшення залагоджування суперечВнностей, сприяi стабiльностi у вiдноВнсинах з усiма сусiдами. В цьому конВнтекстi успiшне просування Украiни шляхом iвропейськоi iнтеграцii може наблизити до РДвропи i Росiю, змiцнить украiнсько-росiйськi взаiмини, що вiдповiдаi нацiональним iнтересам обох краiн.

Як повноправний учасник побудови об'iднаноi РДвропи, а в майбутньому - член РДвропейського Союзу, Украiна зможе впливати на вироблення вiдпоВнвiдних рiшень i, таким чином, на процеси, що вiдбуваються на iвроВнпейському континентi - перебуваючи осторонь, Украiна не матиме анi екоВнномiчних, анi полiтичних ресурсiв для такого впливу i може перетворитися радше на слабкий об'iкт, нiж активний суб'iкт iвропейськоi полiтики. МожВнливою альтернативою iвропейськiй iнтеграцii i поступова маргiналiзацiя Украiни, ii економiчна недорозвинутiсть, полiтична нестабiльнiсть i поява нових загроз нацiональнiй безпецi. Геополiтична невизначенiсть зробить Украiну надто вразливою для зовВннiшнього тиску. Пiсля початку розВнширення РДвропейського Союзу на схiд та внаслiдок активноi участi в ньому всiх без винятку захiдних сусiдiв Украiни опинитися поза цим процесом ознаВнчатиме самоусунення вiд загальноiвВнропейських процесiв i небезпеку iзоВнляцii. В такому разi цiна неiнтеграцii може виявитися набагато вищою вiд цiни iнтеграцii.

1.2. Нормативно-правова база вiдносин Украiни з РДС.

Фактично вiд початкiв унезалежнення Украiна будувала свою зовнiшню полiтику i - в ширшому розумiннi - свою незалежнiсть на "поверненнi до РДвВнропи". Украiна стала першою краiною на теренах СНД, що уклала Угоду про партнерство i спiвробiтництво з РДвроВнпейським Союзом (16 червня 1994 р.), де було визначено правовий механiзм взаiмодii мiж двома сторонами. У 1994-1996 роках РДС ухвалив Спiльну позицiю щодо Украiни (28 листопада 1994 р.) i План дiй (6 грудня 1996 р.), якi висВнловлювали пiдтримку незалежностi, територiальноi цiлiсностi, демокраВнтичних полiтичних та економiчних перетворень в Украiнi та ii iнтеграцii до свiтовоi економiки, 1 березня 1998 року Угода про партнерство i спiвробiтництво набула чинностi, незабаром 11 червня 1998 р. Указом Президента Украiни було затверджено "Стратегiю iнтеграцii Украiни до РДвропейського Союзу", розраховану на перiод до 2007 року. Набуття Украiною повноправного членсВнтва в РДвропейському Союзi було проВнголошено стратегiчною метою, а отриВнмання статусу асоцiйованого члена РДС - головним зовнiшньополiтичним прiоВнритетом Украiни у середньотермiновому вимiрi. [18]

У 1998-1999 роках було сформовано iнституцiйну базу спiвпрацi згiдно з Угодою про партнерство i спiвробiтВнництво (УПС) i проведено першi засiВндання Ради (8-9 червня 1998 р.) i Комiтету (5 листопада1998 р.) з питань спiвробiтництва мiж Украiною та РДС, вiдповiдних пiдкомiтетiв, а також перше робоче засiдання Комiтету парламентВнського спiвробiтництва (ЗО листопада - 1 грудня1998 р.). Регулярнi консультацii мiж Украiною i "Трiйкою"РДС та самiти Украiна -РДС стали нормою двостоВнроннiх взаiмин, все це вiдображено у Таблицi 1.3.

Таблиця 1.3.

Розвиток стосункiв Украiна тАУ РДС :

базовi стратегiчнi нормативно-органiзацiйнi документи.

На вiдмiнувiд iнших центрально-схiдноiвропейськихкраiн, якi мають з РДвропейським Союзом угодипроасоцiйоване членство, а бiльшiсть з них уже розпочали безпосереднiпереговоВнри про вступ до нього,в УПС прямо нейдеться про перспективи приiднання Украiни до РДС. Не визначено персВнпективи набуття Украiною повноправВнного членства в РДвропейськомуСоюзi iв Спiльнiй стратегii РДС щодо Украiни. ухваленiй на Гельсiнському самiтi РДвросоюзу 11 грудня 1999 року.Разомз тим у цьому документi РДвропейський Союз вперше визнав "iвропейськi прагнення Украiни" iпривiтав ii "проiвропейський вибiр". Ухвалюючи Спiльну стратегiю щодо Украiни, розВнраховану на чотирирiчний термiн, РДвропейська Рада визнала, що успiшна та стабiльна Украiна якнайлiпше вiдВнповiдаi iнтересамРДвропейського Союзу, було,зокрема, пiдкреслено, що повне виконання Угоди про партнерство i спiвробiтництво е передумовою успiшноi iнтеграцii Украiни в економiку РДвропи тадопоможе Украiнi утвердити свою iвропейську iдентичнiсть.

Таким чином, незважаючи на те, що Спiльнастратегiя засвiдчила полiтичну неготовнiсть РДвропейського Союзу до розгляду на цьому етапi питанняпромайбутнi перспективи Украiни щодо членства в РДС, вона запропонувалановiсфери i можливостiдля поглиблення спiвпрацi, якi, за умови iх вiдповiдного використання, вiдкриютьУкраiнi дверiдо РДвропейського Союзу. [19]

Очевидно,що сучаснi слабкiiвроiнтеграцiйнi позицii Украiни та ii невiдВнповiднiсть полiтичним i економiчним критерiям для вступу до РДС i закоВнномiрним результатом непослiдовностi i зволiкання у здiйсненнi реформ- Роки тупцювання на мiсцi залишили Украiну позаду тих краiн Центральноi i Схiдноi РДвропи, якi наполегливо здiйснювали складнi ринковi перетворення. ДомiнуВнвання "декларативноi" i брак "iмплементацiйно'i" культури в органах викоВннавчоiвлади, слабка iнституцiйна i функцiональна закрiпленiсть прiориВнтетностiполiтики iвропейськоi iнтегВнрацii у повсякденнiй дiяльностi Уряду, неефективнi механiзми мiжвiдомчоi координацii i монiторингу виконання ухвалених рiшень, низький рiвень фаховоi пiдготовки i знань державних службовцiв навiть вищоi ланки того, що стосуiться iвропейськоii iнтеграцii, негативно впливають на реалiзацiю Угодипро партнерство i спiвробiтництво та Стратегii iнтеграцii до РДС.

Успiхи украiнськоi дипломатii i заслужене визнання позитивноi ролi Украiни в пiдтриманнi регiональноi безпеки виявилися недостатнiми, аби компенсуватибрак структурних реформ всерединi краiни. Не можна вважати серйозним аргументом пояснення розриву мiж намiрами i декларацiями, з одного боку, та iх iмплементацiiю, з другого, передовсiм у сферi iвропеiзацii украiнського законодавства, лише тяганиною парламентських процедур чи, тим паче , "неконструктивною опозиВнцiйнiстю" Верховноi Ради.

1.3. Гармонiзацiя Украiнського законодавства з РДвропейським.

Адаптацiя законодавства Украiни до законодавства РДС полягаi у зближеннi iз сучасною iвропейською системою права, що забезпечить розвиток полiВнтичноi, пiдприiмницькоi, соцiальноi, культурноi активностi громадян Украiни, економiчний розвиток держави у рамках РДС РЖ сприятиме поступовому зростанню добробуту громадян, приведенню його до рiвня, що склався у державах - членах РДС.

Адаптацiя законодавства Украiни передбачаiреформування ii правовоiсистеми та поступове приведенняу вiдповiднiсть iз iвропейськими станВндартами iохоплюi приватне, митне, трудове,фiнансове, податкове закоВннодавство, законодавство про iнтелекВнтуальну власнiсть, охорону працi, охорону життя та здоров'я, навколишнi природне середовище, захист прав споживачiв, технiчнiправила i стандарти,транспорт, а також iншi галузi, визначенiУгодою про партнерство та спiвробiтництво. ВажВнливим чинником реформування правовоi системи Украiни слiд вважатиучасть Украiни у конвенцiях Ради РДвропи,якi встановлюють спiльнiдля цiii органiзацii та РДС стандарти.

Етапами правовоi адаптацii i iмВнплементацiя Угоди про партнерство та спiвробiтництво, укладання галузевих угод,приведення чинного законодавства Украiниу вiдповiднiсть iз стандартами РДС,створення механiзму приведення проектiв актiв законодавства Украiни у вiдповiднiстьiз нормами РДС. [25]

РДвроiнтеграцiя маi стати першочерговим прiоритетом для всiх гiлок i рiвнiв влади в Украiнi, Пiд цим кутомзорупослiдовне здiйснення адмiнiстративноi реформи маi мiстити чiтку реалiзацiю цiii прiоритетностi i забезпечити вiдповiднi змiни в структурi мiнiстерств i вiдомств та механiзмах мiжвiдомчоi координацii. Досвiд iншихцентрально-i схiдноiвропейських краiн свiдчить, що доцiльним i запровадження посади Спецiального уповноваженогоУряду з питань iвропейськоi iнтеграцii у ранзi мiнiстра, надiленого необхiдними повноваженнями з координацiiзусильусiх органiв виконавчоi влади щодо спiвпрацi з РДС.

Для бiльш плiдноi координацii дiВняльностi Уряду та Верховноi Ради варто було б створити в парламентi спецiальний Комiтет з питань iвроВнпейськоi iнтеграцii.Така новацiя логiчно вiдбивала б стратегiчнiсть напряму iвропейськоi iнтеграцii,сприяла б бiльшiй симетричностi мiжпарламентВнських контактiв i ефективнiшому парВнламентському контролюза процесомiвропейськоi iнтеграцii, надто ж у напряму гармонiзацiiзаконодавства Украiни iз законодавством РДС. Комiтет у закордонних справах такожмав би вiдстежувати питання iвропейськоi iнтеграцii,але це не було б його основною функцiiю.Такий розподiлкомпетенцii iснуiпрактично в усiх парламентах краiн-кандидатiв на вступ до РДС. Уцiлому Верховна Рада, як iнститут, що прямопредставляi гроВнмадян Украiни,могла б вiдiгравати помiтнiшуроль у заохоченнi кращого розумiння i пiдтримкисуспiльствомпроцесу iвропейськоi iнтеграцii. [26]

Реалiзацiяiвропейського виборувимагаiне тiльки полiтичноi волi, а й вiдповiдним чином пiдготовленихкадрiв державних службовцiв, причому не тiльки в центральних вiдомствах, ай на регiональному i мiсцевомурiвнях,Загальна програма перепiдготовки i навчаннямаi забезпечити необхiднi знання i навички щодо розумiння цiлей iнтеграцii i РДвропейського Союзу, його основних iнституцiй i процесу ухвалення рiшень, вмiннявести переговори, використовувати iвропейськi iнформацiйнi ресурси, покращення володiння однiiю з основних iвропейських мов. Спецiальнiпрограми перепiдготовки службовцiв за секторами мають супроВнводжувати i дещо випереджати процес гармонiзацii законодавства та iмпВнлементацii УПС. На державному рiвнi необхiдно визначити полiтику перепiдВнготовкиi навчання, РЗi конкретнi цiлi, провести аналiзпотребi наявних ресурсiв, оцiнити змiст i вплив навчальВнних курсiв,врахувати механiзми мотиВнвацii державних службовцiв щодо участi у навчальних програмах i програмах перепiдготовки. На порядку денномумаiбутивдосконалення i посилення iнсВнтитуцiй, що пропонують курси з питань iвропейськоi iнтеграцii, атакож присВнкорення запровадження вiдповiдноi спецiалiзацii у рамках навчальних програм унiверситетiв таiнститутiв, як це передбачаiться Стратегiiю iнтегВнрацii Украiни до РДвропейського Союзу. Маi бутистворена i пiдтримуватися база даних з питаньiвропейськоiiнтеграцii. [10]

Особливу увагу слiд придiлити проблемi iмплементацii. Найближчим часом маi бути проведена iнвенВнтаризацiя виконання Стратегii iнтеграцii i вiдповiдних постанов Уряду, iмплеВнментацii УПС. Пiдготовка i видання Бiлоi книги з питань iвропейськоi iнтеграцii Украiни може стати надзвичайно важливим кроком у цьому напрямi. Цiлком неадекватною сучасним потреВнбам i якiсть експертно-наукових розВнробок про iвропейську iнтеграцiю Украiни. На порядку денному стоiть розробка i дискусiя щодо можливих сценарiiв "входження в РДвропу" у свiтлi Копенгагенських критерiiв. Для того, щоб успiшно iмпортувати успiхи iнших краiн i уникнути запозичення iх помилок, треба придiлити особливу увагу дослiдженню досвiду iвропейВнськоi iнтеграцii краiн-кандидатiв на вступ до РДС, що перебувають на рiзнiй стадii готовностi. При цьому важливо пам'ятати, що такий аналiз завжди маi пiдтримувати i стимулювати вiдповiднi дii, а не бути просто ще однiiю аналiВнтичною вправою.

РДвропейська iнтеграцiя маi стати не тiльки прiоритетом для всiх владних структур, а й свiдомим вибором сусВнпiльства в цiлому, 3 огляду на це очеВнвидною i потреба в широкомасштабнiй iнформацiйно - просвiтницькiй програмi, завдяки якiй суспiльство значно полiпВншило б знання про природу i сутнiсть iвропейськоi iнтеграцii, специфiку функцiонування РДС тощо. Це положення мiститься в Стратегii iнтеграцii, але поки що не виконуiться. РЖнiцiатива тут маi належати Уряду, який повинен пiдтримувати постiйний дiалог iз суспiльством стосовно реалiзацiiсвоii iвропейськоi полiтики.Варто запоВнчаткувати постiйно дiючийфорум для представникiв неурядових органiзацiй. на якому вони малиб можливiстьконсультуватися i дискутувати з уряВндовими структурами i полiтиками. Це, до речi, допоможе Украiнi краще предВнставлятисебе як сильного партнера i повноправного учасника процесу iвВнропейськоi iнтеграцii. Якщо ми хочемо, щобнас саме такими сприймали РЖ вiдповiдно поводились,треба бутигоВнтовими на рiвних дискутувати з приводу всiх поточних проблем iвроiнтеграцii, а не тiльки тих,що стосуються вiдносин Украiни з РДС. [11]

Украiнiтакож варто подбати про подолання необiзнаностi РДвропи про Украiну,зцiiю метою Уряду варто розробити спецiальну програму "проВнсування" Украiни в РДС та всiляко сприяти налагодженню й розвитковi широких зв'язкiв з краiнами-членами РДС.

Також варто не тiльки запитувати, що РДвропейський Союз може дати Украiнi, а й шукати переВнконливi аргументи того, що Украiна моВнже дати РДвропейському Союзу. Чим упевненiше ми вiдповiдатимемо на цi запитання, тим переконливiше будемо виглядати i дiяти.

В висновку до цього роздiлу можна зазначити, що iвропейська iнтеграцiя - це магiстВнральний напрям розвитку континенту, який визначить як ситуацiю в самiй РДвропi в третьому тисячолiттi, так i ii мiсце у свiтi. РДвропейська iнтеграцiя i членство в РДвропейському Союзi i стратегiчною метою Украiни тому, що це i найкращим способом реалiзацii нацiональних iнтересiв, побудови економiчно розвинутоi i демократичноi держави, змiцнення позицiй у свiтовiй системi мiжнародних вiдносин. Для Украiни iвропейська iнтеграцiя - це шлях модернiзацii економiки, подолання технологiчноi вiдсталостi, залучення iноземних iнвестицiй i новiтнiх технологiй, створення нових робочих мiсць, пiдвищення конкурентноi спроВнможностi вiтчизняного товаровиробВнника, вихiд на свiтовi ринки, насамВнперед на ринок РДС.

Роздiл РЖРЖ. Аналiз зовнiшньоекономiчних вiдносин Украiни з РДС.

2.1. Зовнiшня торгiвля Украiни з краiнами РДС.

Торгово-економiчна спiвпраця Украiни з Нiмеччиною.

З моменту проголошення незалежностi Украiна почала вживати енергiйнi заходи по встановленню i розвитку зовнiшньоi торгiвлi з Нiмеччиною. З огляду на економiчний розвиток Нiмеччини, ii потенВнцiал, на ii мiсце серед iнших розвинутих краiн Заходу торговельно-економiчнi вiдносини з нею, безумовно, мають прiоритетне значення.

У галузi зовнiшньоi торгiвлi Нiмеччина була i залишаiться одним з найважливiших партнерiв Украiни, на неi припадаi близько 7% загального обороту нашоi держави. За пiдсумками 1999 р. Украiна увiйшла до десятки головних торгових партнерiв Нiмеччини у Центральнiй та Схiднiй РДвропi й впевнено посiдаi друге мiсце пiсля Росiйськоi Федерацii. Досягнутий рiвень взаiмноi торгiвлi ( 2 млрд. дол) i найвищим за весь час iснування незалежноi Украiнськоi держави, хоча й досить скромним по

Вместе с этим смотрят:

"Великая депрессия" в развитых капиталистических странах

"Закавказский треугольник" вчера, сегодня, завтра

"Стена безопасности" между Израилем и Палестиной

"Хезболла" как инструмент ИРИ в эскалации арабо-израильского конфликта

"Холодная война": идеологические и геополитические факторы ее возникновения