Внешне экономическая деятельность
КОНТРОЛЬНА РОБОТА
З ЗОВНРЖШНЬОЕКОНОМРЖЧНОРЗ ДРЖЯЛЬНОСТРЖ
Варiант 1.
ПИТАННЯ.
2. ЗМРЖСТ та НАПРЯМИ РОЗВИТКУ ЗОВНРЖШНЬОЕКОНОМРЖЧНОРЗ ДРЖЯЛЬНОСТРЖ........................... 2
12. ЗМРЖСТ ТА СТРУКТУРА МРЖЖНАРОДНИХ ГОСПОДАРСЬКИХ КОНТРАКТРЖВ........................... 4
22. СВРЖТОВА ВАЛЮТНА СИСТЕМА............... 6
32. ВАЛЮТНЕ РЕГУЛЮВАННЯ ЗОВНРЖШНЬОЕКОНОМРЖЧНОРЗ ДРЖЯЛЬНОСТРЖ в УКРАРЗНРЖ................... 9
42. СУТЬ i ФОРМИ СПРЖЛЬНОРЗ ПРЖДПРИРДМНИЦЬКОРЗ ДРЖЯЛЬНОСТРЖ. 10
52. МРЖЖНАРОДНА СПЕЦРЖАЛРЖЗАЦРЖЯ та КООПЕРУВАННЯ ВИРОБНИЦТВА........................ 12
СПИСОК ВИКОРИСТАНОРЗ ЛРЖТЕРАТУРИ......... 14
2. ЗМРЖСТ та НАПРЯМИ РОЗВИТКУ ЗОВНРЖШНЬОЕКОНОМРЖЧНОРЗ ДРЖЯЛЬНОСТРЖ.За визначенням В. Новицького Влзовнiшньоекономiчна дiяльнiсть (ЗЕД) уявляi собою таку форму господарювання, яка виходить за межi нацiональних кордонiв i повтАЩязана з залученням до багатоетапного циклу економiчних вiдносин рiзнонацiональних iхнiх субтАЩiктiв.В» [Новицкий, 9]
Як вiдомо, цикл суспiльного виробництва умовно подiляють на чотири стадii : виробництво тАУ розподiл тАУ обмiн тАУ споживання. Втручання субтАЩiкта, що належить iннонацiональному вiдтворювальному комплексу, на рiзних стадiях, породжуi феномен ЗЕД.
РЖстотною рисою зовнiшньоекономiчних звтАЩязкiв i не стiльки господарська взаiмодiя рiзнонацiональних виробничо-посередницьких органiзацiй, скiльки факт перетину кордонiв нацiонально-вiдтворювальних комплексiв товарами, капiталами або послугами.
Якщо пiдприiмства з рiзних держав функцiонують на територii якоiсь однiii краiни, то iхня взаiмодiя не належить до складу ЗЕД. Наприклад, не можна вiднести до ЗЕД вiдносини мiж дочiрньою компанiiю фiрми з краiни А, що дii у краiнi Б, з господарськими органiзацiями цiii ж краiни Б.
Навпаки, навiть взаiмодiя фiрм однiii краiни i проявом ЗЕД, якщо ця взаiмодiя стосуiться партнерiв, що перебувають на територii рiзних краiн. Адже в даному разi встановлюiться звтАЩязок мiж рiзними нацiональними вiдтворювальними комплексами.
На думку В. Новицького, тАЬсучасна ЗЕД на практицi реалiзуi базисний принцип свiтогосподарських вiдносин ринкового типу тАУ iнтенсивний мiжнародний подiл працi мiж анклавами кооперацiй працi. Що маiться на увазi пiд останнiм термiном ? Передовсiм угруповання працiвникiв (виробникiв товарiв i послуг), якi утворюються у вiдповiдностi з реально дiючими моделями узагальнення виробництва, органiзацii господарювання.тАЭ [Новицкий,13].
Коли в якостi анклава мiжнародного подiлу працi виступаi виключно держава, беручи на себе функцii загального управлiнського i перерозподiльного центру, то, як свiдчить iсторичний досвiд тоталiтарних економiк, це призводить до значного колапсу в зовнiшньоекономiчних звтАЩязках.
Проте держава, не претендуючи на монополiю в ЗЕД, може успiшно брати участь у ЗЕД по двох напрямах:
В· як безпосереднiй субтАЩiкт домовленостей з iнонацiональними партнерами;
В· як регулятор економiчноi контАЩюнктури i адмiнiстративних правил здiйснення ЗЕД.
Якщо ж субтАЩiктом ЗЕД стаi фiрма, то, з одного боку, змiнюiться ii нормативно-правовий статус, тобто на неi поширюiться юрисдикцiя iноземноi законодавчоi системи, мiжнароднi договiрнi норми, правила мiжнародноi торгiвлi, а з другого боку, ця фiрма залишаiться iмманентною частиною нацiонального вiдтворювального комплексу своii краiни.
12. ЗМРЖСТ ТА СТРУКТУРА МРЖЖНАРОДНИХ ГОСПОДАРСЬКИХ КОНТРАКТРЖВ.Важливим напрямом розвитку ЗЕД Украiни i ii ефективна iнтеграцiя до свiтового економiчного простору. Вiд успiху ЗЕД Украiни залежить ii дальший економiчний i соцiальний розвиток як пiдсистеми свiтовоi економiки.
Нинi у свiтовому господарствi тАЬтАжторговельний обмiн перерiс у науково-технологiчне та iнвестицiйне спiвробiтництво. Склалася нова модель таких звтАЩязкiв тАУ виробничо-iнвестицiйна.тАЭ [Онищенко,14].
За цих умов субтАЩiктовi ЗЕД слiд орiiнтуватися не на постачальницько-збутову i посередницько-збутову взаiмодiю з iншонацiональними партнерами, а на виробничо-iнвестицiйну модель, де в полi зору перебуваi спiвробiтництво по всiх ланках виробничо-технологiчного процесу з винесенням частини з них за нацiональнi межi.
На думку В.Онищенка, тАЬтАжсьогоднi прорив на свiтовi ринки забезпечуiться, як правило, не просто продуктом, тАжа мiжгалузевим комплексом, який складаiться з певних вiдтворювальних i технологiчних систем.тАЭ [Онищенко,16]. Саме тому тАЬголовна мета державноi зовнiшньоекономiчноi полiтики полягаi в створеннi умов для формування довгострокових конкурентних переваг у вiтчизняних товаровиробникiв.тАЭ [Онищенко,16]
У цьому звтАЩязку можна видiлити наступнi вихiднi положення ефективноi ЗЕД :
В· вона грунтуiться на високому рiвнi продуктивностi працi;
В· в окремих галузях на свiтовому ринку конкурують не краiни, а фiрми;
В· нацiональна конкурентна перевага маi вiдносний характер;
В· динамiчне оновлення орiiнтованих на ЗЕД галузей веде до сталих конкурентних переваг, а не до короткострокового виграшу на рiвнi зниження витрат;
В· конкурентнi переваги в галузях промисловостi створюються протягом десятирiч або довшего строку;
В· краiни домагаються цих переваг завдяки своiм розбiжностям, а не схожостi.
Щодо сучасних напрямiв розвитку ЗЕД тАЬекспортна орiiнтацiя економiки та лiбералiзацiя зовнiшньокономiчних звтАЩязкiвтАжвимагаi визначення iснуючих i поттенцiйних конкурентних переваг украiнських товаровиробникiв, а також чинникiв, якi iх формують, i механiзму реалiзацii цих переваг.тАЭ[Онищенко, 16]. Украiна маi такi природнi конкурентнi переваги, як достатня чисельнiсть робочоi сили, вигiдне географiчне розташування, багатi природнi ресурси, але цi переваги i скорше потенцiйними, нiж дiйсними, вони мають контАЩюнктурний характер по обмеженiй групi виробiв.
тАЬтАжПри визначеннi експортно орiiнтованих виробництв необхiдно керуватися, передовсiм, потребами свiтового ринку, активно цi потреби формуючитАЭ [Онищенко, 18]. Для забезпечення успiшностi своii ЗЕД ii украiнським субтАЩiктам треба створювати новi нiшi на свiтовому ринку та заповнювати iх своiю продукцiiю.
тАЬтАжДержава тiльки створюi певнi умови для виникнення i полiпшення конкурентних переваг. А створюються цi переваги товаровиробниками. Тому державнi зусилля зi створення набутих або спецiалiзованих факторiв будуть зведенi нанiвець, якщо iх не привтАЭязати до конкретних галузей i компаний, - через повiльнiсть державних структур та iхню неспроможнiсть своiчасно усвiдомити новi напрями дiяльностi або потребим конкретних галузейтАЭ [Онищенко, 23].
22. СВРЖТОВА ВАЛЮТНА СИСТЕМА.А. Гальчинський пропонуi таке визначення свiтовiй валютнiй системi (СВС) : тАЬСвiтова валютна система тАУ i функцiональною формою органiзацii валютних вiдносин на рiвнi мiждержавних звтАЩязкiв. РЗi розвиток регулюiться вiдповiдними мiждержавними валютними угодами, втiлення яких забезпечуiться створенням на колективних засадах мiждержавних валютно-фiнансових та банкiвських установ й органiзацiй тАЭ[Гальчинський,320].
СВС маi у своiму складi наступнi елементи :
В· мiжнароднi засоби обiгу i платежу, мiжнароднi лiквiднi ресурси (iнвалюта, золото, мiжнародна валюта тАУ ЕКЮ, СДР);
В· механiзм регулювання валютних паритетiв i курсiв;
В· мiжнароднi валютнi ринки i ринки золота;
В· система мiжнародного кредитування й мiждержавних розрахункiв;
В· вiдповiднi iнфраструктурнi ланки i т.iн.
У своiму еволюцiйному розвитку СВС пройшла три основнi етапи :
В· етап золотого стандарту;
В· етап золотовалютного (доларового) стандарту;
В· етап паперово-валютного (девiзного) стандарту.
тАЬПринципи i органiзацiйнi засади сучасноi СВС були визначенi Ямайською угодою краiн-членiв Мiжнародного валютного фонду (1976 р.)тАЭ[РЖванов,99].
Ямайська валютна система грунтуiться на наступних вихiдних принципах.
По-перше, Ямайська угода проголосила повну демонетизацiю золота у сферi валютних вiдносин. Було анульовано офiцiйний золотий паритет, офiцiйну цiнк на золото та фiксацiю масштабу цiн (золотого вмiсту) нацiональних грошових одиниць. Золото перетворилося на звичайний товар, але воно продовжуi залишатися високолiквiдним товаром, який в разi необхiдностi стабiлiзацii платiжного балансу можна продати за вiдповiдну валюту.
По-друге, Ямайська угода поставила за мету перетворити колективну мiжнародну одиницю тАУ СДР (specail drawing rigts, тобто спецiальнi права запозичення) на головний резервний актив та мiжнародний засiб розрахунку i платежу. Зараз СДР розраховуiться не на пiдставi золотого еквiвалента, а на базi тАЬкошика валюттАЭ, до якого входять американський долар, нiмецька марка, французький франк, фунт стерлiнгiв та iна. Проте i долар як такий не втратив статусу провiдноi мiжнародноi валюти, отже сучасна СВС функцiонуi за принципами не паперово-валютного (як передбачалося Ямайською угодою), а паперово-доларового валютного стандарту.
По-третi, в сучаснiй СВС дiють т.зв. тАЬплаваючiтАЭ валютнi курси нацiональних грошових одиниць. Це дозволяi валютнiй системi точнiше вiдбивати внутрiшньоекономiчний стан окремих краiн, але водночас коливання валютних курсiв порушують стабiльнiсть торговельних звтАЭязкiв, породжують спекулятивнi операцii. тАЬУ звтАЩязку з цим Кiнгстонською угодою передбачаiться збереження елементiв регулювання системи валютних спiввiдношень через здiйснення вiдповiдних операцiй на валютному ринку. Йдеться, отже, про функцiонування системи не просто тАЬплаваючихтАЭ, а тАЬрегульовано плаваючихтАЭ валютних курсiвтАЭ[Гальч.,328].
СВС продовжуi розвиватися вiдповiдно до змiн у мiжнародних економiчних вiдносинах.
32. ВАЛЮТНЕ РЕГУЛЮВАННЯ
ЗОВНРЖШНЬОЕКОНОМРЖЧНОРЗ ДРЖЯЛЬНОСТРЖ в УКРАРЗНРЖ.Зовнiшньоекономiчна дiяльнiсть потребуi регулюванння з боку держави, основною метою якого i забезпечення економiчних i полiтичних iнтересiв краiни. Однiii з форм такого регулювання i валютне.
Автори пiдручнику тАЬВнешнеторговые сделкитАЭ (укладач РЖ.С.Гринько) серед нетарифних методiв регулювання ЗЕД називають тАЬтАжвалютнi обмеження, повтАЩязанi з одержанням дозволу на використання валюти для iмпортних закупоктАжтАЭ [Внешнеторговiе сделки,14].
Проте основним видом валютного регулювання ЗЕД i проведення особливоi валютноi полiтики. Можливiсть даного регулятивного впливу валютного курсу на ЗЕД повтАЩязана з тим, що вiн i однiiю з передумов мiжнародного обмiну, позаяк той чи iнший рiвень курсу нацiональноi валюти значною мiрою впливаi на експортну конкурентоспроможнiсть товарiв даноi краiни на свiтових ринках. тАЬЗанижений валютний курс дозволяi одержати додатковий зиск при експортi та сприяi припливу iноземного капiталу, одночасно дестимулюючи iмпорт. .За цих умов пiдвищуiться вигiднiсть реiнвестицiй капiталу i, навпаки, менш вигiдним стаi вивiз прибуткiв. Протилежна економiчна ситуацiя виникаi за завищеного курсу валюти (знижуiться ефективнiсть експорту i зростаi тАУ iмпорту тощо)тАЭ [ОВЭЗ,62-63].
Отже, пiдтримання заниженого курсу нацiональноi валюти i засобом валютного регулювання ЗЕД, спрямованим на стимулювання експорту i скорочення iмпорту i, навпаки, пiдвищення курсу валюти може застосовуватися як засiб обмеження експорту i розширення iмпорту.
42. СУТЬ i ФОРМИ СПРЖЛЬНОРЗ
ПРЖДПРИРДМНИЦЬКОРЗ ДРЖЯЛЬНОСТРЖ. Спiльною пiдприiмницькою дiяльнiстю (СПД) називають виробничо-господарську дiяльнiсть партнерiв двох або декiлькох краiн, змiстом якоi i кооперацiя у сферах виробництва й обiгу, в науково-технiчнiй, iнвестицiйнiй i сервiснiй областях.тАЭСпiльною ознакою конкрретних форм спiльного пiдприiмництва i необхiднiсть узгоджувати економiчнi iнтереси всiх учасникiв такого роду звтАЩязкiв, позаяк в основi партнерства лежить конфлiктна ситуацiя ненестиковка iхнiх позицiй (по загальному фонду, кадровiй полiтицi, способам управлiння, виробничiй та торговельнiй полiтицi, iнструментам тактики i стратегii тощо), i забезпечувати рух товаоiв (послуг) вiд виробникiв до споживачiв. В основi цiii дiяльностi лежить обтАЩiднання зусиль, фiнансових коштiв i матерiальних ресурсiв, довготермiнова гарантiя збуту товарiв, систематичне оновлення продукцii, науково-виробнича i торговельна кооперацiя, участь у прибутку, подiлi технiчних,. iнвестицiйних i комерцiйних ризикiв.тАЭ[ОВЭЗ.Словарь-справочник,326-327].
РЖснують рiзноманiтнi форми СПД :
В· обмiн технологiями та послугами з наступним розподiлом програм випуску продукцii та iхньоi реалiзацii;
В· концесii, тобто передача iноземцям на певних умовах i на певний строк права експлуатацii лiсiв, надр, пiприiмств тощо;
В· консорцiуми, тобто тимчасовi союзи фiрм або органiзацiй рiзних краiн, метою яких можуть бути рiзнi види iх скоординованоi пiдприiмницькоi дiяльностi;
В· акцiонернi товариства за участю рiзнонацiонального капiталу;
В· компанii з виробничо-збутовою дiяльнiстю;
В· мiжнароднi економiчнi органiзацii рiзних видiв тАУ мiжурядовi та мiждержавнi економiчнi органiзацii;
В· мiжнароднi господарськi органiзацii, обтАЩiднання i товариства;
В· спiльнi пiдприiмства за участю фiрм або органiзацiй рiзних краiн, якi створюються для спiльного виробництва, збуту продукцii, здiйснення науково-дослiдницьких робiт, будiвництва, технiчних консультацiй, технiчного сервiса, надання транспортних, фiнансових, страхових послуг, обслуговування побутовоi сфери,
В· вiльнi економiчнi зони в рiзних модифiкацiях, тобто обмеженi територii, в яких дiють особливо пiльговi економiчнi умови для iноземних та нацiональних пiдприiмцiв.
тАЬДля змiстовного боку спiльного пiдприiмництва найбiльш характерним i забезпечення доступу до нових технологiй, iхня швидка тАЬутилiзацiятАЭ в iнтересах модернiзацii i реконструкцii виробництва та прискорена його комерцiалiзацiя, з тим, щоби максимально задовiльнити вимоги споживачiв (користувачiв); адаптування нацiонального спiвробiтництва у сферi послуг на комерцiйних засадах у формах лiзингу, iнжiнiрингу, консалтингутАЭ [ОВЭЗ, 327].
52. МРЖЖНАРОДНА СПЕЦРЖАЛРЖЗАЦРЖЯ та
КООПЕРУВАННЯ ВИРОБНИЦТВА.Мiжнародною спецiалiзацiiю виробництва називають узгоджену мiж краiнами координацiю продуктивних сил на певних дiлянках iх економiки. За словами С.Соколенка тАЬконцентрацiя виробництва однорiдноi продукцii в межах однiii краiни або невеликоi кiлькостi краiн створюiться з метою забезпечення високопродуктивного ефективного виробництва, зниження собiвартостi продукцii та пiдвищення ii якостi. Визначальними моментами розвитку мiждержавноi спецiалiзацii i наявнiсть запасiв природних ресурсiв, клiматичнi умови, виробнича база та iснуючий рiвень технiчного розвитку галузi, рiвень внутрiнацiональноi спецiалiзацiiтАЭ[Соколенко,75].
Якщо ж виробництво певноi продукцii концентруiться в межах однiii краiни, не базуючись на реально спецiалiзованих пiдприiмствах з високим рiвнем технiки i технологii, то така концентрацiя не може вважатися ефективною, позаяк вона не веде до випуску конкурентоспроможноi продукцii i може призвести до серйозних економiчних провалiв.
Мiжнародна кооперацiя за своiю економiчною природою уявляi собою продуктивну силу, що дозволяi досягати намiчуваного суспiльно корисного результату у сферi виробництва, наукових дослiджень, збуту при менших затратах живоi та уречевленоi працi порiвняно з необхiдними для досягнення подiбного результату у випадках, коли учасники дiють поодинцi. За сучасних умов можна видiлити наступнi форми мiжнародноi кооперацii :
В· спiльне виробництво;
В· пiдрядна кооперацiя;
В· поставки у рамках лiцензiйних угод;
В· доповнення виробничих потужностей партнера;
В· подiл виробничих програм (спецiалiзацiя);
В· органiзацiя спiльних пiдприiмств.
тАЬМiжнародна спецiалiзацiя i кооперування виробництва тАУ бiльш розвинута форма мiжнародного подiлу працi. Оскiльки являi собою взаiмоувтАЩязаний процес спецiалiзацii окремих краiн, обтАЩiднань, фiрм i пiдприiмств на виробництвi окремих продуктiв або частин продукцii з кооперуванням виробникiв для спiльного випуску кiнцевого товару. Проте ця форма в першу чергу повинна базуватися на використаннi прямих виробничих звтАЩязкiв, тiснiй взаiмодii нацiональних наукових i виробничих потенцiалiв, пiдвищеннi рiвня концентрацii виробництватАЭ[Cоколенко,76].
РЖнтеграцiя Украiни до системи свiтового господарства можливо тiльки за умови успiшного залучення ii економiчних субтАЩiктiв до мiжнародноi спецiалiзацii i кооперування виробництва в якостi необхiдних ланок свiтогосподарських звтАЩязкiв.
СПИСОК ВИКОРИСТАНОРЗ ЛРЖТЕРАТУРИ.1. Внешнеторговые сделки / Составитель И.С.Гринько.- Сумы: Фирма тАЬРеалтАЭ, 1994. тАУ 464 с.
2. Гальчинський, Анатолiй. Теорiя грошей : Навч. посiбник. тАУ К.:Основи, 1998. тАУ 415 с.
3. РЖванов В.М. Грошi та кредит : Курс лекцiй. тАУ К.: МАУП, 1999. тАУ 230 с.
4. Новицкий В.Е. Внешнеэкономическая деятельность и международный маркетинг. тАУ К.: Либра, 1994. тАУ 191 с.
5. Онищенко В. Сучаснi проблеми зовнiшньоекономiчноi дiяльностi Украiни // Економiка Украiни. тАУ 1996. - № 2. тАУ С.14-23.
6. Основы внешнеэкономических знаний : Словарь-справочник / С.И.Долгов, В.В.Васильев, С.П. Гончарова и др. тАУ М.: Высш. шк., 1990 тАУ 432 с.
7. Соколенко С. Програма спецкурсу з основ ринкових вiдносин i пiдприiмництва. Теорiя ринковоi економiки i практика переходу Украiни до ринку. Тема 12. Зовнiшньоекономiчна дiяльнiсть // Економiка Украiни. тАУ 1993. тАУ № 3. тАУ С.75-82.
Вместе с этим смотрят:
"Великая депрессия" в развитых капиталистических странах
"Закавказский треугольник" вчера, сегодня, завтра
"Стена безопасности" между Израилем и Палестиной
"Хезболла" как инструмент ИРИ в эскалации арабо-израильского конфликта
"Холодная война": идеологические и геополитические факторы ее возникновения