Економiчна iнтеграцi в АТР

Реферат з предмету

тАЬ Економiчна iнтеграцiя в

Азиатсько-Тихоокеанському регiонiтАЭ

студентки 5 курсу

економiчного факультету

спецiальностi тАЬЕкономiчна теорiятАЭ

Киiв-1999

РЖнтеграцiя - це особливий етап у процесi iнтернацiоналiзацii господарського життя, що веде до створення новоi якостi - цiлiсностi вiдособленого господарського комплексу декiлькох держав (однорiдний, внутрiшньозлитий господарський механiзм).

Ознаки iнтеграцii:

В· взаiмопроникнення i переплитiння нацiональних виробничих процесiв;

В· на цiй основi вiдбуваються глибокi структурнi змiни в економiцi краiн-учасниць;

В· необхiднiсть i цiлеспрямоване регулювання iнтеграцiйних процесiв; виникнення мiждержавних (наднацiональних або наддержавних) структур (iнституцiональнi структури).

Умови iнтеграцii:

1. розвинена iнфраструктура;

2. наявнiсть полiтичних рiшень уряду (створення умов для iнтеграцii - полiтична й економiчна база).

Рiвнi iнтеграцii:

1. макроекономiчний (державний рiвень);

2. мiкроекономiчний (мiжфiрмовий - ТНК).

Краiни, що розвиваються, створюють iнтеграцiйнi угруповання для подолання проблем iндустрiалiзацii. Число угруповань у краiнах, що розвиваються, складаi приблизно вiд 35 до 40. Цiлями угруповання i - зниження бюджетного дефiциту, подолання кризи.

Перешкоди на шляху iнтеграцii краiн, що розвиваються:

1. краiни, що iнтегруються, слабко доповнюють економiки один одного, що стримуi процес iнтеграцii; звiдси випливаi, що необхiдних структурнi змiни;

2. не розвинена iнфраструктура;

3. розходження рiвнiв i потенцiалiв розвитку;

4. полiтична нестабiльнiсть.

	Тип iнтеграцii	Ознаки
1	Зона вiльноi торгiвлi	Форма угоди, коли учасники домовляються про зняття митних тарифiв i квот у вiдношеннi один одного. При цьому до третiх краiн - у кожного своя полiтика.
2	Митна спiлка	РДдина митна полiтика стосовно третiх краiн. Проте виникають i бiльш серйознi внутрiшнi протирiччя.
3	Загальний ринок	Повне усунення перешкод для перемiщень усiх чинникiв виробництва мiж краiнами-учасницями. У процесi рiшення знаходяться такi питання, як: повне узгодження економiчноi полiтики i т.д., вирiвнювання економiчних показникiв.
4.1	Економiчна спiлка	Виникаi на етапi високого економiчного розвитку. Проводиться узгоджена (або навiть iдина) економiчна полiтика i на цiй основi йде зняття всiх перешкод. Створюються мiждержавнi (наддержавнi) органи. Проходять значнi економiчнi перетворення у всiх краiнах-учасницях.

4.2	Валютна спiлка	Форма економiчноi спiлки й одночасно значна складовоi економiчноi спiлки. Характерними чортами валютноi спiлки i: 1. узгоджене (спiльне) плавання нацiональних валют; 2. установлення за згодою фiксованих валютних курсiв, що цiлеспрямовано пiдтримуються Центробанками краiн-учасниць; 3. створення iдиноi регiональноi валюти; 4. формування iдиного регiонального банка, що i емiсiйним центром цiii мiжнародноi валютноi одиницi. У краiнах, що розвиваються, пiд валютною спiлкою розумiють клiринговi угоди.
5	Повна економiчна iнтеграцiя	РДдина економiчна полiтика i, як слiдство, унiфiкацiя законодавчоi бази. Умови: В· загальна податкова система; В· наявнiсть iдиних стандартiв; В· iдине трудове законодавство; i т.д.

Переваги економiчноi iнтеграцii:

1. Збiльшення розмiрiв ринку - ефект вiд масштабiв виробництва (для краiн iз малою iмнiстю нацiонального ринку), на цiй основi необхiднiсть визначення оптимального розмiру пiдприiмства.

2. Зростаi конкуренцiя мiж краiнами.

3. Забезпечення кращих умов торгiвлi.

4. Розширення торгiвлi паралельно з полiпшенням iнфраструктури.

5. Поширення передовоi технологii.

Негативнi наслiдки економiчноi iнтеграцii:

1. Для бiльш вiдсталих краiн це призводить до вiдтоку ресурсiв (чинникiв виробництва), йде перерозподiл на користь бiльш сильних партнерiв.

2. Олiгопольна змова мiж ТНК краiн-учасниць, що призводить до пiдвищення цiн.

3. Ефект втрат вiд збiльшення масштабiв виробництва при дуже сильнiй концентрацii.

РЖНТЕГРАЦРЖЯ В АЗРЖАТСЬКО тАУ ТИХООКЕАНСЬКОМУ РЕГРЖОНРЖ.

80-тi роки - рiст числа регiональних угод.

Концепцiя створення iнтеграцiйного угруповання - 1965 рiк;

практична реалiзацiя - кiнець 1980-х.

Чинники, що вплинули на уповiльнення iнтеграцiйних процесiв:

1. Краiни значно диференцiйованi в економiчному, культурологiчному i полiтичному планi (як у жодному iншому регiонi свiту).

2. Чинник географiчноi близькостi.

3. РЖсторично краiни АТР ринулися зберегти взаiмовiдносини з краiнами поза регiоном, що пов'язано з iхньою колонiальною залежнiстю в минулому вiд iвропейських краiн + iз географiчною спрямованiстю експорту на ринок США.

З середини 1980-х рокiв iнтенсифiкацiя внутрiшнiх потокiв товарiв, капiталiв i фiнансовоi допомоги (iнтернацiоналiзацiя господарського життя). Частка внутрiшнього експорту в сукупному експортi краiн Азiатсько-Тихоокеанського регiону зросла з 28% у 1970 роцi до 45% у 1992. Вiдповiдно iмпорт за той же перiод iз 29% до 53%. Прогнозуiться, що внутрiшня торгiвля зросте до 55% до 2000 року. Частка внутрiшнiх iнвестицiй зросла з 39% у 1985 роцi до 56% у 1990 (по окремих краiнах останнiй показник складаi 60-70%).

Специфiка iнтеграцii в Азiатсько-Тихоокеанському регiонi:

1. У Азiатсько-Тихоокеанському регiонi вiдбуваiться процес поглиблення господарськоi iнтернацiоналiзацii на базi iнтенсифiкацii внутрирегиональных потокiв товарiв i капiталiв.

2. Розходження, що зберiгаються, в економiчному розвитку краiн дають можливiсть поглибленню субрегиональных iнтеграцiйних процесiв у рамках краiн, що мають приблизно однаковi рiвнi економiчного розвитку.

3. Субрегiональна iнтеграцiя маi специфiку, що пов'язана з можливiстю надання органiзацiйно-полiтичних форм прцессам, що вiдбуваються; останнi можуть вiдбуватися i поза iнституцiональними рамками, завдяки iнтенсифiкацii взаiмних зв'язкiв на мiкроекономiчному рiвнi.

4. Сильнi позицii займають у регiонi США, Японiя, КНР (теж лiдер у регiонi). Вони можуть бути iнiцiаторами створення економiчного угруповання, у тому числi i на загальнорегiональному рiвнi.

5. У найближчому майбутньому важко очiкувати створення регiонального економiчного угруповання в Азiатсько-Тихоокеанському регiонi iз механiзмом наднацiонального регулювання, з огляду на географiчнi умови та економiко-полiтичнi чинники.

6. Можливiсть створення широкого економiчного простору з вiльним прямуванням товарiв i капiталiв.

Друга половина 1997 р. вiдрiзнялася сплеском дипломатичноi активностi головних держав регiону, а також поруч подiй, наслiдки яких будуть суттiвi, протягом тривалого часу. Серед них слiд зазначити: двостороннi зустрiчi лiдерiв Росii, США, Китаю i Японii, включаючи перший за останнi 12 рокiв вiзит вищого китайського керiвника в США; початок офiцiйних чотирибiчних переговорiв за участю КНДР, Пiвденноi Кореi, США i Китаю по нормалiзацii ситуацii на Корейському пiвостровi, перший раунд яких пройшов у Женевi 9-10 грудня; пiдписанi 23 вересня в Нью-Йорку двостороннi угоди мiж США i Японiiю тАЬОсновний напрямки японо-американського спiвробiтництва в областi оборонитАЭ, який замiнило собою попереднiй варiант 1978 р.

Угода передбачаi, що двi краiни будуть дiяти спiльно не тiльки у випадку напади на Японii, як це було ранiш, але i при виникненнi тАЬнадзвичайних обставин у прилiгаючих районахтАЭ. Хоча географiчнi рамки цих районiв не обмовляються. Токiо вже не разом давав зрозумiти, що вони охоплюють Кореский полуостров i Тайвань. Як це нi парадоксально звучить, але не дивлячись на оновленя вiйськовоi спiлки США, маневри японськоi дипломатii останнiм часом указують на вiдхiд Токiо вiд староi односторонньоi орiiнтацii на Вашингтон. Варто зазначити також на новi пiдходи Токiо до вiдношень iз Пекином, що покликанi стати основою тАЬевроазитськоi дипломатiiтАЭ Японii. Взаiмовiдносини з Китаiм, за словами Р.Хасимото, будуть будуватися на базi тАЬпоглиблення порозумiння, розширення дiалогу, розвитку спiвробiтництва i формування iдиного регiонального порядкутАЭ. Про це вiн заявив напередоднi свого офiцiйного вiзиту в Китай.

Вместе с этим смотрят:

"Великая депрессия" в развитых капиталистических странах

"Закавказский треугольник" вчера, сегодня, завтра

"Стена безопасности" между Израилем и Палестиной

"Хезболла" как инструмент ИРИ в эскалации арабо-израильского конфликта

"Холодная война": идеологические и геополитические факторы ее возникновения