Контрольна з зовнiшньоекономiчноi дiяльностi

МРЖНРЖСТЕРСТВО ОСВРЖТИ РЖ НАУКИ УКРАРЗНИ

МРЖЖНАРОДНИЙ УНРЖВЕРСИТЕТ РЕГРЖ iм. СТЕПАНА ДЕМтАЩЯНЧУКА

Shura19@yandex.ru

Контрольна робота

з дисциплiни тАЬЗовнiшньоекономiчна дiяльнiстьтАЭ

Виконала:

Перевiрив:

РРЖВНЕ тАУ 2004

Вступ

Комплекснi економiчнi перетворення, що вiдбуваються сьогоднi в Украiнi, мають на метi не лише виробити моделi та механiзми побудови i послiдовноi реалiзацii сучасних економiчних вiдносин, але й поступову iнтеграцiю украiнських пiдприiмств у мiжнароднi економiчнi зв'язки, з одного боку, i залучення iноземних пiдприiмцiв до дiяльностi в Украiнi, - з iншого.

Ефективнiсть господарськоi дiяльностi як вiтчизняних, так i iноземних пiдприiмцiв у рамках правовоi системи конкретноi держави визначаiться, насамперед, ступенем досконалостi охоплення сфер регулювання i лiберальностi ii законодавства. Украiна в даному разi не i винятком. У зв'язку з цим зростаi значення правового регулювання питань функцiонування рiзних суб'iктiв господарськоi дiяльностi в Украiнi, побудованоi на взаiмовiдносинах, що мають мiсце як на територii Украiни, так i за ii межами i ТСрунтуються на законах зовнiшньоекономiчноi Дiяльностi. Саме так це сформульовано в Законi Украiни "Про зовнiшньоекономiчну дiяльнiсть". З його прийняттям зовнiшньоекономiчна Дiяльнiсть в Украiнi вперше одержала правовий статус. Цей закон i нормативно-правовим актом, в якому пропонуiться визначення поняття зовнiшньоекономiчноi дiяльностi, ii суб'iктiв, iхнiх прав i свобод; встановлюються принципи здiйснення та органiзацiйнi форми зовнiшньоекономiчноi дiяльностi.

Розвиток продуктивних сил краiн неминуче веде iх до виходу на зовнiшнiй ринок, до зростання мiжнародних звтАЩязкiв i взаiмо переплетення нацiональних економiк, сприяi iнтернацiоналiзацii господарського життя.

Зовнiшньоекономiчна дiяльнiсть пов'язана з проведенням рiзними господарськими суб'iктами дiлових операцiй на закордонних ринках. У Законi Украiни "Про зовнiшньоекономiчну дiяльнiсть" (стаття 1), прийнятому 16 квiтня 1991 p., зазначено, що: "Зовнiшньоекономiчна дiяльнiсть суб'iктiв господарськоi дiяльностi Украiни та iноземних суб'iктiв господарськоi дiяльностi заснована на взаiмовiдносинах як на територii Украiни, так i за ii межами". Тому очевидно, що зовнiшньоекономiчна дiяльнiсть включаi два види дiлових операцiй: операцii украiнських суб'iктiв господарювання за межами Украiни та закордонних господарських суб'iктiв iз рiзних краiн в Украiнi.

1. Змiст понять тАЬзовнiшньоекономiчна дiяльнiстьтАЭ i тАЬменеджмент зовнiшньоекономiчноi дiяльностiтАЭ.

Вiдповiдно до чинного законодавства Украiни суб'iктами зовнiшньоекономiчноi дiяльностi в нашiй краiнi i:

ü фiзичнi особи - громадяни Украiни, iноземнi громадяни та особи без громадянства, що мають цивiльну правоздатнiсть i дiiздатнiсть вiдповiдно до законiв Украiни i постiйно мешкають на ii територii;

ü юридичнi особи, зареiстрованi як такi в Украiнi i постiйне мiсцезнаходження яких - на ii територii;

ü об'iднання фiзичних, юридичних, фiзичних i юридичних осiб, що не i юридичними особами вiдповiдно до законiв Украiни, але якi мають постiйне мiсцезнаходження на територii Украiни i яким законами Украiни не заборонено здiйснювати господарську дiяльнiсть;

ü структурнi одиницi суб'iктiв господарськоi дiяльностi, iноземних суб'iктiв господарськоi дiяльностi, що не i юридичними особами вiдповiдно до законодавства Украiни (фiлii, вiддiлення i та iн.), але мають постiйне мiсцезнаходження на територii Украiни;

ü iншi суб'iкти господарськоi дiяльностi, передбаченi законами Украiни, в тому числi держава в особi ii органiв, органiв мiсцевого самоврядування в особi створених ними зовнiшньоекономiчних органiзацiй, що беруть участь у господарськiй дiяльностi на територii Украiни.

Чинне законодавство не даi вичерпного перелiку можливих (дозволених) видiв зовнiшньоекономiчноi дiяльностi, здiйснюваних ii суб'iктами. З урахуванням основноi вимоги - вiдсутнiсть прямоi або непрямоi заборони на той чи iнший вид дiяльностi - сьогоднi бiльш-менш ефективно в Украiнi здiйснюються:

Ø експорт та iмпорт товарiв, капiталiв i робочоi сили;

Ø надання суб'iктами зовнiшньоекономiчноi дiяльностi послуг iноземним суб'iктам господарськоi дiяльностi;

Ø наукова, науково-технiчна, науково-виробнича, виробнича, навчальна та iнша кооперацiя з iноземними суб'iктами господарськоi дiяльностi;

Ø навчання i пiдготовка спецiалiстiв на комерцiйнiй основi;

Ø мiжнароднi фiнансовi операцii та операцii т цiнними паперами у випадках, передбачених законами Украiни;

Ø кредитнi та розрахунковi операцii мiж суб'iктами зовнiшньоекономiчноi дiяльностi й iноземними суб'iктами господарськоi дiяльностi;

Ø створення суб'iктами зовнiшньоекономiчноi дiяльностi банкiвських, кредитних i страхових установ за межами Украiни; створення iноземними суб'iктами господарськоi дiяльностi зазначених установ на територii Украiни у випадках, передбачених ii законом;

Ø спiльна пiдприiмницька дiяльнiсть мiж суб'iктами зовнiшньоекономiчноi дiяльностi Украiни та iноземними суб'iктами господарськоi дiяльностi, що включаi створення спiльних пiдприiмств рiзних видiв i форм, проведення спiльних господарських операцiй i спiльне володiння майном як на територii Украiни, так i за ii межами;

Ø пiдприiмницька дiяльнiсть на територii Украiни, пов'язана з наданням лiцензiй, патентiв, ноу-хау, торгових марок та iнших нематерiальних об'iктiв власностi з боку суб'iктiв господарськоi дiяльностi;

Ø аналогiчна дiяльнiсть за межами Украiни;

Ø органiзацiя i здiйснення дiяльностi в сферi проведення виставок, аукцiонiв, торгiв, конференцiй, симпозiумiв, семiнарiв та iнших подiбних заходiв, здiйснюваних на комерцiйнiй основi, за участю суб'iктiв зовнiшньоекономiчноi дiяльностi;

Ø органiзацiя i здiйснення оптовоi, консигнацiйноi i роздрiбноi торгiвлi на територii Украiни за iноземну валюту у випадках, передбачених законодавством Украiни;

Ø товарообмiннi (бартернi) операцii та iнша дiяльнiсть, побудована на формах зустрiчноi торгiвлi мiж суб'iктами зовнiшньоекономiчноi дiяльностi та iноземними суб'iктами господарськоi дiяльностi;

Ø оренднi, в тому числi лiзинговi, операцii мiж суб'iктами зовнiшньоекономiчноi дiяльностi та iноземними суб'iктами господарськоi дiяльностi;

Ø операцii iз придбання, продажу та обмiну валюти на валютних аукцiонах, валютних бiржах i на мiжбанкiвському валютному ринку;

Ø роботи на контрактнiй основi фiзичних осiб з Украiни з iноземними суб'iктами господарськоi дiяльностi як на територii Украiни, так i за ii межами;

Ø робота iноземних фiзичних осiб на контрактнiй платнiй основi iз суб'iктами зовнiшньоекономiчноi дiяльностi як на територii Украiни, так i за ii межами та iншi не забороненi законодавством Украiни види зовнiшньоекономiчноi дiяльностi.

Якщо ж iноземець прибув в Украiну на певний строк для працевлаштування, то варто керуватися "Тимчасовим положенням про умови i порядок оформлення iноземним громадянам дозволiв на працевлаштування в Украiнi", затвердженим наказом мiнiстра працi Украiни № 27 вiд 5 травня 1993 р. Вiдповiдно до цього положення праця iноземцiв може бути використана тiльки при наявностi дозволiв на працевлаштування, якщо iнше не встановлюють закони Украiни або мiжнароднi договори. Такий дозвiл не потрiбен для керiвникiв спiльних пiдприiмств та iноземних суб'iктiв господарськоi дiяльностi, що дiють на територii Украiни, а також представникам iноземного морського (рiчкового) флоту та закордонних авiакомпанiй, що обслуговують iх на територii Украiни.

Для спiвробiтникiв представництв iноземних суб'iктiв господарювання, офiцiйно зареiстрованих в Украiнi, Мiнiстерством економiки та з питань iвропейськоi iнтеграцii видаiться дозвiл на пiдставi оформлених належним чином службових карток спiвробiтникiв представництв та посвiдчення про реiстрацiю представництва.

Крiм заборони на втручання державних органiв у зовнiшньоекономiчну дiяльнiсть ii суб'iктiв, у випадках, не передбачених чинним законодавством, аналiзованих як обмеження права на здiйснення зовнiшньоекономiчноi дiяльностi, встановлений цiлий ряд iнших гарантiй останньоi. Зокрема, суб'iкт зовнiшньоекономiчноi дiяльностi, що одержав вiд цiii дiяльностi у власнiсть засоби, майно, майновi й немайновi права та iншi результати, маi право володiти, користуватися i розпоряджатися ними за власним бажанням.

Вилучення результатiв зовнiшньоекономiчноi дiяльностi у власника в будь-якiй платнiй i безплатнiй формi без його згоди забороняiться, крiм випадкiв, передбачених законодавством Украiни.

Право на здiйснення зовнiшньоекономiчноi дiяльностi виникаi у фiзичноi особи з моменту придбання нею громадянськоi дiiздатностi, порядок, термiни та iншi умови виникнення якоi регулюються законодавством Украiни, в першу чергу Цивiльним кодексом. Фiзичнi особи, що мають постiйне мiсце проживання на територii Украiни, мають вiдповiдне право, якщо вони зареiстрованi як пiдприiмцi вiдповiдно до Закону Украiни "Про пiдприiмництво". Фiзичнi особи, що не мають такого права, набувають його, якщо вони i суб'iктами господарськоi дiяльностi за законами держави, в якiй вони мають постiйне мiсце проживання або громадянами якоi вони i.

Юридичнi особи мають право здiйснювати зовнiшньоекономiчну дiяльнiсть вiдповiдно до iхнiх установчих документiв iз моменту набуття ними статусу юридичноi особи.

Зовнiшньоекономiчна дiяльнiсть може протiкати в рiзни видах i формах.

Рiвнi зовнiшньоекономiчноi дiяльностi бувають такими:

В· макроекономiчний (державний рiвень);

В· мiкроекономiчний (мiжфiрменний - ТНК).

Краiни, що розвиваються, створюють iнтеграцiйнi угруповання для подолання проблем iндустрiалiзацii. Число угруповань у краiнах, що розвиваються, складаi приблизно вiд 35 до 40. Прикладом може служити МЕРКОСУР (1991 рiк - Асунсьонскоа угода) до складу якого входять Аргентина, Бразилiя, Парагвай i Уругвай. Цiлями угруповання i - зниження бюджетного дефiциту, подолання кризи.

Перешкоди на шляху взаiмо обмiну та спiвпрацi краiн, що розвиваються:

1.Краiни, що iнтегруються, слабко доповнюють економiки один одного, що стримуi процес iнтеграцii;

2.Звiдси випливаi, що необхiднi структурнi змiни;

3.Не розвинута iнфраструктура;

4.Розходження рiвнiв i потенцiалiв розвитку;

5.Полiтична нестабiльнiсть.

Мiжнародна зовнiшньоекономiчна дiяльнiсть тАУ це обтАЩiктивний процес обмiну та зближення краiн свiту, iхнiх субтАЩiктiв у всiх сферах людського життя на основi спiльностi загальнолюдських iнтересiв. Мiжнароднi стосунки включають мiжнародну економiчну, полiтичну, культурну iнтеграцiю та обмiн.

Мiжнародна економiчна iнтеграцiя тАУ характеризуiться взаiмним сплетiнням економiк рiзних краiн, проведенням узгодженоi державноi полiтики як у взаiмних економiчних вiдносинах, так i у вiдносинах з третiми краiнами.

Мiжнародна економiчна iнтеграцiя означаi: спiвробiтництво мiж нацiональними господарствами рiзних краiн, лiквiдацiiю бартАЩiрiв у торгiвлi мiж краiнами, зближення ринкiв кожноi з краiн з метою створення iдиного спiльного ринку.

Форми зовнiшньоекономiчноi дiяльностi.

У своiму розвитку мiжнародна економiчна дiяльнiсть проходить ряд етапiв, кожен з яких передбачаi бiльш широку iнтеграцiю i маi своi особливостi.

Зона вiльноi торгiвлi тАУ це пiльгова зона регiонального типу, у межах якоi пiдтримуiться вiльна вiд митних i кiлькiсних обмежень мiжнародна торгiвля краiн-учасниць.(Зона вiльноi торгiвлi промисловими товарами в РДвропi).

Митний союз тАУ це спiльна митна територiя краiн з повною лiквiдацiiю мит у взаiмних вiдносинах i з iдиним митним тарифом по вiдношенню до iнших краiн.

Метою митного союзу i: полегшити взаiмну торгiвлю краiн-учасниць, i в той же час, не створювати додаткових перешкод у торгiвлi з третiми краiнами.

Спiльний ринок тАУ це обтАЩiднання нацiональних ринкiв декiлькох краiн в iдиний великий ринок з вiльним перемiщенням в його межах капiталiв, товарiв, послуг i робочоi сили. У процесi вирiшення знаходяться такi питання, як: повне узгодження економiчноi полiтики i т.д., вирiвнювання економiчних показникiв.

Економiчний союзтАУ це обтАЩiднання нацiональних економiк декiлькох краiн на основi митного союзу, спiльного ринку, унiфiкацii фiнансових систем i проведення спiльноi валютноi полiтики.

1. Економiчний союз - виникаi на етапi високого економiчного розвитку. Проводиться погоджена (чи навiть iдина) економiчна полiтика i на цiй основi йде зняття всiх перешкод. Створюються мiждержавнi (наддержавнi) органи. Йдуть великi економiчнi перетворення у всiх краiнах-учасницях.

2. Валютний союз - форма економiчного союзу й одночасно велика складова економiчного союзу. Характерними рисами валютного союзу i:

- погоджене (спiльне) плавання нацiональних валют;

- установлення за згодою фiксованих валютних курсiв, що цiлеспрямовано пiдтримуються Центробанками краiн-учасниць;

- створення iдиноi регiональноi валюти;

- формування iдиного регiонального банку, що i емiсiйним центром цiii мiжнародноi валютноi одиницi.

Цiлi i значення зовнiшньоекономiчноi дiяльностi:

1. Досягнення найбiльш високоi ефективностi виробництва.

2. Можливiсть регулювання соцiально-економiчних процесiв на регiональному рiвнi.

3.Насичення ринку товарами.

4.Забезпечення економiчноi i полiтичноi консолiдацii та мiжнародноi воiнноi безпеки.

Наслiдки й ефективнiсть мiжнародноi економiчноi iнтеграцii для економiчного розвитку краiн-учасниць.

Переваги:

В· Збiльшення розмiрiв ринку - ефект вiд масштабiв виробництва (для краiн з малою iмнiстю нацiонального ринку), на цiй основi необхiднiсть визначення оптимального розмiру пiдприiмства.

В· Зростаi конкуренцiя мiж краiнами.

В· Забезпечення кращих умов торгiвлi.

В· Розширення торгiвлi паралельно з полiпшенням iнфраструктури.

В· Поширення передовоi технологii.

Негативнi наслiдки:

В· Для бiльш вiдсталих краiн це приводить до вiдтоку ресурсiв (факторiв виробництва), йде перерозподiл на користь бiльш сильних партнерiв.

В· Олiгопольна змова мiж ТНК краiн-учасниць, що приводить до пiдвищення цiн.

В· Ефект утрат вiд збiльшення масштабiв виробництва при дуже сильноi концентрацii.

Процеси економiчноi iнтеграцii неоднозначнi. Спостерiгаiться пiдвищення ефективностi виробництва за рахунок поглиблення спецiалiзацii. Завдяки зростанню торгiвлi посилюiться економiчна активнiсть у багатьох краiнах.

Процес входження Украiни в систему свiтогосподарських зв'язкiв багато в чому залежить вiд якостi прийняття управлiнських рiшень у сферi зовнiшньоекономiчноi дiяльностi. Мiжнароднi дiловi операцii, як i внутрiшнi, i результатом визначених управлiнських дiй: прогнозування i планування, органiзацii, мотивацii, керiвництва, контролю i т.д.

Звичайно, всi зазначенi функцii менеджменту в зовнiшньоекономiчнiй дiяльностi мають iстотнi особливостi. Скажiмо, у процесi планування варто враховувати мiждержавнi вiдносини, що впливають на вибiр партнерiв. Маркетинг зовнiшньоекономiчноi дiяльностi базуiться на вивченнi мiжнародних ринкiв, особливостей запитiв iноземних клiiнтiв, просування товарiв i послуг на закордоннi ринки здiйснюiться з урахуванням мiсцевих традицiй i численних обмежень i т.д. По-iншому виглядаi i функцiя органiзацii в зовнiшньоекономiчнiй дiяльностi. Наприклад, перед пiдприiмством, що виходить на закордоннi ринки, вiдразу ж виникаi запитання: створювати за кордоном своi пiдроздiли чи шукати там закордонних посередникiв? Це специфiка органiзацii зовнiшньоекономiчноi дiяльностi, оскiльки внутрiшнi дiловi операцii органiзовувати набагато простiше i менш ризиковане.

Схожi проблеми виникають i в iнших аспектах управлiння зовнiшньоекономiчною дiяльнiстю. Це в результатi приводить до того, що iз загальноi системи управлiння рано чи пiзно при збiльшеннi обсягу мiжнародних операцiй видiляiться порiвняно вiдособлена пiдсистема управлiння (менеджменту) зовнiшньоекономiчною дiяльнiстю.

Менеджмент зовнiшньоекономiчноi дiяльностi (ЗЕД) пов'язаний iз застосуванням загальних iдей i концепцiй менеджменту у всiх формах зовнiшньоекономiчноi дiяльностi (експортi й iмпортi товарiв i послуг, лiзингових операцiях, прямому iнвестуваннi i т.д.). Сутнiсть менеджменту зовнiшньоекономiчноi дiяльностi полягаi в комплексному дослiдженнi та моделюваннi мiжнародного середовища у поiднаннi з налагодженою взаiмодiiю всiх пiдроздiлiв i посадових осiб органiзацii/установи в iнтересах продуктивного досягнення визначених зовнiшньоекономiчних стратегiй.

Отже, звернiмо увагу на такi три ключовi моменти. По-перше, менеджмент ЗЕД i визначеним процесом, що, насамперед, включаi вивчення i проектування елементiв мiжнародного середовища: закордонних партнерiв, рiвня цiн, митних правил, мiжнародних норм i звичаiв та iн. У цiй частинi акцент робиться не тiльки на аналiз та оцiнку майбутнiх мiжнародних операцiй, але i на проектування взаiмовiдносин з урахуванням визначених процедур. Цей елемент менеджменту становить майже половину чинникiв успiху в мiжнародному бiзнесi.

По-друге, необхiдно домагатися ефективноi взаiмодii не тiльки мiж працiвниками зовнiшньоекономiчних пiдроздiлiв, але i мiж усiма службами пiдприiмства, що i визначаi успiх на мiжнародних ринках. Тому менеджмент ЗЕД, безумовно, включаi i зусилля iнших працiвникiв у просуваннi товарiв фiрми на зовнiшнi ринки. Наприклад, начальник вiддiлу технiчного контролю, органiзовуючи систему перевiрки експортного товару на предмет вiдповiдностi умовам зовнiшньоторговельного контракту, i важливою ланкою функцii контролю в менеджментi ЗЕД. У випадку досягнення успiху на мiжнародному ринку згаданий керiвник служби контролю повинен отримати винагороду у такiй же мiрi, як i працiвники ЗЕД.

По-третi, потрiбно наголосити на продуктивному досягненнi всiiю органiзацiiю обраних зовнiшньоекономiчних цiлей. Це значить, що критерiiм якостi менеджменту ЗЕД i не тiльки успiх сам по собi (досягнення цiлей), але i цiна цього успiху (витрати ресурсiв, продуктивнiсть).

Менеджмент зовнiшньоекономiчноi дiяльностi тiсно пов'язаний iз мiжнародним менеджментом. Останнiй i не що iнше, як управлiння транснацiональними компанiями. Оскiльки зовнiшньоекономiчна дiяльнiсть включаi взаiмодiю нацiональних i транснацiональних компанiй, то вона передбачаi взаiмодiю зовнiшньоекономiчних пiдроздiлiв iз мiжнародними вiддiленнями багатонацiональних корпорацiй. При цьому для транснацiональних компанiй прiоритетне значення маi унiверсальний мiжнародний пiдхiд, а дii в кожнiй iз краiн i наслiдком цього пiдходу. Зовнiшньоекономiчна дiяльнiсть у цьому вiдношеннi суперечлива за своiю природою: головним i репрезентування внутрiшньонацiональних операцiй компанii, а мiжнародна дiяльнiсть i наслiдком внутрiшньо-нацiональних успiхiв.

Щодо таких категорiй, як мiжнароднi фiнанси, мiжнародна логiстика, мiжнародне право та iн., то кожна з них маi власнi функцiональнi основи i закономiрностi. Мiжнароднi аспекти при цьому вiдiграють визначальну роль. Зовнiшньоекономiчна дiяльнiсть пiдприiмств будь-якоi краiни не може iгнорувати закономiрностi здiйснення кожноi зi згаданих функцiй мiжнародного бiзнесу: фiнансiв, логiстики, права, персоналу та iн. Тому менеджмент зовнiшньоекономiчноi дiяльностi базуiться на функцiональних складових мiжнародного бiзнесу такою мiрою, якою це маi вiдношення до операцiй даного пiдприiмства. При цьому сам менеджмент зовнiшньоекономiчноi дiяльностi ТСрунтуiться на визначених принципах.

2. Суть i особливостi компенсацiйних операцiй.

Закiнчення 20 столiття i вступ у 21 столiття економiсти називають епохою глобалiзацii, оскiльки мiжнародна iнтеграцiя охопила практично всi держави свiту, однi в бiльшому ступенi, iншi в меншому.

Украiна також виявилася втягнутою у цей процес, зокрема: стала членом МВФ i Всесвiтнього банку, Паризького клубу краiн - кредиторiв, пiдписала угоду з Лондонським клубом банкiв - кредиторiв, Домовленiсть про партнерство i спiвробiтництво мiж РДвропейським союзом i Украiною, а також була прийнята в Органiзацiю Азiатсько-тихоокеанського економiчного спiвробiтництва.
Значний вплив на зовнiшньоторговельнi позицii Украiни зробило змiну органiзацii зовнiшньоi торгiвлi внаслiдок набуття Украiною суверенiтету в ходi реформування економiки.

Зовнiшня торгiвля по праву вiдiграi головну роль у мiжнародних економiчних вiдносинах, будучи найпершою iхньою формою. У сучасних умовах у мiжнароднiй торгiвлi беруть участь усi суб'iкти свiтового господарства. У ii основi лежить мiжнародний подiл працi. Глибокий вплив на неi надаi науково - технiчна революцiя, що прискорюi якiсне перетворення всiх елементiв продуктивних сил i зрушення в географiчнiй i товарнiй структурi свiтових товаропотокiв.

Масштаби участi окремих нацiональних господарств у свiтовiй торгiвлi зв'язанi з рiвнем розвитку в них товарного виробництва товарного обертання. Удосконалювання товарноi географiчноi структури зовнiшньоi торгiвлi Украiни, ii органiзацii з облiком сучасних свiтових тенденцiй i досвiду закордонних краiн - важливий напрямок рiвноправноi iнтеграцii нашоi краiни в систему мiжнародних економiчних вiдносин.

Товарообмiннi операцii передбачають експорт товарiв або послуг за кордон за умов здiйснення iмпорту вiдповiдноi кiлькостi товару або послуг iз-за кордону, причому умови здiйснення товарообмiнних операцiй визначаiться конкретним типом угоди. При товарообмiнних операцiях один i той же контрагент може виступати iмпортером одних товарiв та експортером iнших або, бувши експортером, бере на себе зобовтАЩязання закупити i iншi товари (тобто виступити iмпортером) у iнших пiдприiмцiв краiни-покупця. Причиною операцii i бажання iмпортера зберегти валюту всерединi краiни. Виграють фiрми, що отримують ринок збуту за кордоном.

КОМПЕНСАЦРЖЙНА ТОРГРЖВЛЯ - система торгiвлi, за якою покупець товарiв сплачуi iх вартiсть поставками iнших товарiв. Компенсацiйна торгiвля належить головним чином до зовнiшньоi торгiвлi.

КОМПЕНСАЦРЖЙНА ОПЕРАЦРЖЯ - 1. Взаiмовигiднi поставки товарiв чи обопiльне забезпечення матерiальних iнтересiв контрагентiв. 2. Операцii, пов'язанi з комерцiйними акцiями з вiдшкодування збиткiв, додаткових непередбачених витрат, повернення боргiв з метою виконання зобов'язань за договором.

КОМПЕНСАЦРЖЙНА ПОЗИКА - позика, що надаiться державою в iноземнiй валютi в обмiн на позику у вiтчизнянiй валютi з метою запобiгання валютного ризику i валютних обмежень.

У бiльшостi випадкiв експортери приймають на себе зустрiчнi зобов'язання по закупiвлях пiд тиском iмпортерiв, але зустрiчний товар купують не на повну суму експорту. Величина зустрiчних закупiвель залежить вiд гостроти конкуренцii мiж експортерами i коливаiться вiд 5 до 100 % сум експортних контрактiв. РЖснуi два варiанти зустрiчних закупiвель.

У першому випадку тiльки в силу рамковоi угоди продавець - експортер зв'язаний зобов'язанням по укладанню зустрiчноi операцii, за межами якого обидва договори цiлком незалежнi друг вiд друга. В другому випадку укладання експортноi угоди i для продавця - експортера умовою укладання i можливо, виконання угоди по зустрiчнiй торгiвлi.

Бартернi операцii. Являють собою безвалютний оцiнений, збалансований обмiн товарами.

Бартерний контракт включаi 2 контракти купiвлi - продажу, умови контрактiв повиннi бути цiлком iдентичнi. Бартерний контракт носить разовий характер.

Компенсацiйнi операцii. Вiд бартерноi угоди вiдрiзняються двома моментами: по-перше - у бартернiй угодi обмiнюють товар на товар, а в компенсацiйнiй - список товарiв на список товарiв; i по-друге - бартерна операцiя строго збалансована, а в компенсацiйнiй можлива рiзниця мiж вартiстю взаiмних постачань.

Якщо мiж сумами товарiв, що поставляються, i рiзниця, то вона повинна зберiгатися контрагентом - боржником на спецiальному рахунку в банку краiни контрагента, що поставляi товар на велику суму. Ця рiзниця повинна бути витрачена боржником у краiнi контрагента, тому вона називаiться "неконвертованим сальдо". Компенсацiйнi операцii застосовуються й у контрактах пiдряду.

Компенсацiйна операцiя може бути проведена у формi офсетноi угоди, коли компенсацiя здiйснюiться за допомогою включення в експортований матерiал елементiв, вироблених у краiнi - iмпортера, або у формi свiтч угоди - тристоронньоi операцii, що поширюi на третю краiну двостороннi угоди про клiринг поточних рахункiв купiвлi i продажу.

Великомасштабнi операцii на компенсацiйнiй основi. Суть таких операцiй полягаi в тому, що одна краiна, використовуючи обладнання та технологiю iншоi краiни, будуi на своiй територii промисловий обтАЩiкт, продукцiiю якого i буде розраховуватись за поставлене обладнання та технологiю.

Викуп продукцii, що застарiла. Такий вид мiжнародних товарообмiнних операцiй передбачаi часткову компенсацiю вартостi новоi технiки однопрофiльною старою. Стосуiться машино-технiчних виробiв: автотранспорт, сiльськогосподарськi машини, дорожньо-будiвнi машини, лiтаки, ЕОМ.

РЖнiцiатором таких операцiй, як правило, виступаi iмпортер. Жорстка конкуренцiя та бажання реалiзувати свою продукцiю, особливо якщо ринок перспективний, примушують експортера йти на зустрiч. РЖмпортер знижуi валютнi витрати й одночасно позбавляiться застарiлоi технiки, замiнюючи ii новою. Викупивши стару технiку, пiсля необхiдного ремонту, експортер перепродаi ii в краiни, що розвиваються. Машини, якi економiчно невигiдно ремонтувати, розбирають та сортирують на деталi та вузли на дефектнi та пригоднi. Дефектнi йдуть на металолом, а iншi використовуються на ремонтних роботах.

Компенсацiйнi угоди: поняття та украiнська специфiка.Компенсацiйнi операцii вiдрiзняються вiд бартерних тим, що вiдбуваiться обмiн декiлькома товарами з кожноi сторони. З компенсацiйними угодами повтАЩязано поняття тАЬнеконвертоване сальдотАЭ.

Механiзм здiйснення компенсацiйноi угоди:

1) кожен контрагент готуi 2 списки товарiв: в першому - якi вiн хоче продати; в iншому - якi купити;

2) при зустрiчi обговорюють номенклатуру товарiв та уточнюють два списки: перший - товари, якi поставляi нiмецька фiрма (наприклад), другий - украiнська;

3) узгодивши перелiк товарiв, сторони узгоджують цiни по кожнiй позицii перелiку;

4) узгодивши цiни та iншi умови постачання, сторони пiдписують контракт з двома додатками: перший - перелiк товарiв, якi постачаються до Украiни, другий-товари, якi постачаються до Нiмеччини. В додатках вказуються цiни по кожному найменуванню товару, а в контрактi тАУ загальнi суми взаiмних постачань.

Практика компенсацiйних операцiй маi широке поширення в краiнах Схiдноi РДвропи i краiнах "третього свiту".

По дослiдженнях Свiтового банку компенсацiйна торгiвля може досягати чвертi усього свiтового обмiну продукцiiю.

Компенсацiйнi операцii, один з напрямкiв кооперацiйного спiвробiтництва з iноземними пiдприiмствами, що представляi собою угоду про покупку продукцii, виробленоi на пiдприiмствах, створених при iхньому фiнансовому сприяннi, для погашення представленого кредиту.

Висновки

Значення зовнiшньоекономiчноi дiяльностi в розвитку всiх краiн, у тому числi й Украiни, постiйно зростаi. РЖсторичний досвiд пiдтверджуi вигiднiсть розширення участi краiн у мiжнародному подiлi працi i рiзноманiтних формах мiжнародного бiзнесу. РЖ навпаки, згортання зовнiшньоекономiчноi дiяльностi неминуче призводить до уповiльнення соцiально-економiчного розвитку краiни, виникнення складних проблем, якi неможливо вирiшити не лише в економiцi, але i в iнших сферах суспiльного життя. Тому процес глобалiзацii та iнтернацiоналiзацii господарського життя можна вважати закономiрним з огляду на посилення взаiмозалежностi мiж краiнами i зростаючу схожiсть iх економiк.
У сучасному свiтi чiткiше простежуiться тенденцiя до iнтеграцii в мiжнародному економiчному просторi. Доказом цього i тiсна взаiмозалежнiсть виробництва i мiжнародноi торгiвлi. Сьогоднi бiльшiсть товарiв надходить на ринок через зовнiшню торгiвлю або виготовляiться з використанням складникiв, що завозяться з-за кордону.

По-перше, менеджмент ЗЕД i визначеним процесом, що, насамперед, включаi вивчення i проектування елементiв мiжнародного середовища: закордонних партнерiв, рiвня цiн, митних правил, мiжнародних норм i звичаiв та iн. У цiй частинi акцент робиться не тiльки на аналiз та оцiнку майбутнiх мiжнародних операцiй, але i на проектування взаiмовiдносин з урахуванням визначених процедур. Цей елемент менеджменту становить майже половину чинникiв успiху в мiжнародному бiзнесi.

Лiтература:

1. РЖ.М.Школа, В.М.Козменко: тАЬМiжнароднi економiчнi вiдносинитАЭ Чернiвцi- тАЬРутатАЭ 1996 ст.187-195.

2. В.В.Козик, Л.А.Панкова тАЬСвiтове господарство та мiжнароднi економiчнi вiдносинитАЭ - ст. 63-73.

3. О.В. Гаврилюк, А.П. Румянцев. тАЬЕкономiчна iнтеграцiя в сучасному свiтiтАЭ -Киiв 1995.

4. Кириченко О.А. Менеджмент зовнiшньоекономiчноi дiяльностi: Навч. посiб. - 3-тi вид., перероб. i доп. - К.: Знання-Прес, 2002. - 384 с.

5. Попов С.Г. Внешнеэкономическая деятельность фирмы. Особенности менеджмента и маркетинга. Учебное пособие - Изд. 2-е, доп. - М.: Издательство "Ось - 89", 1999. - С. - 40.

Вместе с этим смотрят:

"Великая депрессия" в развитых капиталистических странах

"Закавказский треугольник" вчера, сегодня, завтра

"Стена безопасности" между Израилем и Палестиной

"Хезболла" как инструмент ИРИ в эскалации арабо-израильского конфликта

"Холодная война": идеологические и геополитические факторы ее возникновения