Контрольна з зовнiшньоекономiчноi дiяльностi2

МРЖНРЖСТЕРСТВО ОСВРЖТИ РЖ НАУКИ УКРАРЗНИ

МРЖЖНАРОДНИЙ УНРЖВЕРСИТЕТ РЕГРЖ iм. СТЕПАНА ДЕМтАЩЯНЧУКА

Shura19@yandex.ru

Контрольна робота

з дисциплiни тАЬЗовнiшньоекономiчна дiяльнiстьтАЭ

Виконала:

Перевiрив:

РРЖВНЕ тАУ 2004

32. Змiст, поняття франчайзингу (франчайзингова угода).

Традицiйно добробут будь-якоi держави оцiнюiться трьома складовими: наявнiстю капiталiв, залучених до пiдприiмницького обiгу, природними ресурсами, квалiфiкованiстю трудових ресурсiв та станом трудовоi етики. Останнiм часом то цих складових додався ще й iнтелектуальний потенцiал, виражений в обтАЩiктах iнтелектуальноi власностi, який може бути залучений до ринкових вiдносин.

В перiод входження Украiни в ринковi вiдносини обтАЩiкти iнтелектуальноi власностi стають предметом купiвлi-продажу, а точнiше виникаi комплекс повтАЩязаних з цим майнових прав що охороняються Законом. Договiрна передача прав iнтелектуальноi власностi i ефективним засобом впровадження науково-технiчних розробок. На цiй основi виникли новi види договiрних вiдносин тАУ лiцензiйний договiр, договiр франчайзингу, договiр концесii та подiбнi до них.

З усiх видив договiрних вiдносин, заснованих на передачi комплексу виключних прав на обтАЩiкти iнтелектуальноi власностi, вважаiмо за необхiдне вiдокремити договiр франчайзингу як найбiльш перспективний та ефективний засiб ведення бiзнесу.

Для нашоi економiки франчайзинг сьогоднi i вiдносно новим явищем, у той час як у розвинутих краiнах вiн сторiччями практикувався як засiб забезпечення потреб суспiльства в рiзних послугах.

Привабливiсть франчайзингу в наявностi незаперечних переваг для обох учасникiв франчайзiнгових вiдносин. Для малих пiдприiмств i iндивiдуальних пiдприiмцiв вiн надаi в розпорядження стабiльний дохiдний бiзнес, для вiдомих фiрм i компанiй - можливiсть розширити й усталити своi позицii на ринку. Саме цим можна пояснити настiльки широке поширення франчайзингу як у РДвропi, так i в Америцi.

В даний час розвиток Украiнського пiдприiмництва, у першу чергу малого, ускладнений пiдвищеними комерцiйними ризиками. Реалiзацiя сучасних бiзнес-проектiв жадаi вiд пiдприiмця широких знань в областi керування, маркетингу, реклами й вмiння враховувати особливостi проекту. Вiдпрацьовування ефективноi схеми i методiв дiловодства в кожнiм конкретному випадку вимагають великих витрат часу i коштiв.

Органiзацiя пiдприiмства на умовах франшизи значно знижуi пiдприiмницькiй ризик, тому що в цьому випадку вiдбуваiться використання уже вiдпрацьованого бiзнесу, що довiв свою ефективнiсть. Таким чином, розвиток франчайзингу може виявитися однiiю з найбiльш ефективних форм пiдтримки пiдприiмництва, одним з можливих рiшень важливоi державноi задачi.

В перекладi з англiйськоi тАЬFranchiseтАЭ означаi тАЬпривiлейтАЭ, тАЬпiльгатАЭ, тАЬособливе правотАЭ.

Франчайзинг - це така органiзацiя бiзнесу, за якою компанiя (франчайзер) передаi певнiй людинi чи компанii (франчайзi) право на продаж продукту i послуг цiii компанii. Франчайзi зобов'язуiться продавати цей продукт чи послуги по заздалегiдь визначених законах i правилах ведення бiзнесу, що встановлюi франчайзер. В обмiн на здiйснення всiх цих правил франчайзi одержуi дозвiл використовувати iм'я компанii, ii репутацiю (гудвiл), продукт та послуги, маркетинговi технологii, експертизу, i механiзми пiдтримки. Таким чином, виконання вимог франчайзера не i недолiком, навпаки, дотримання правил означаi, що франчайзi маi прекрасну можливiсть отримати прибуток. Щоб одержати такi права, франчайзi робить первiсний внесок франчайзеру, а потiм виплачуi щомiсячнi внески. Це свого роду оренда, тому що франчайзi нiколи не стаi повним власником товарного знаку, а лише маi право використовувати товарний знак на перiод виплати щомiсячних внескiв. Суми цих внескiв обмовляються в франчайзiнговому договорi i i предметом переговорiв. Франчайзiнговий пакет (повна система ведення бiзнесу, передана франчайзi) дозволяi вiдповiдному пiдприiмцю вести свiй бiзнес успiшно, навiть не маючи попереднього досвiду, чи знань навчання в данiй галузi.

Для компанiй франчайзинг - це спосiб поширення бiзнесу. Для пiдприiмцiв франчайзинг - це один з шляхiв стати власником бiзнесу. На зростаючих ринках, таких як Украiна, франчайзинг i швидким способом навчання пiдприiмцiв практичним стандартам, що необхiднi, щоб вести прибутковий бiзнес.

Франчайзинг - свого роду симбiоз тАЬвеликоготАЭ i тАЬмалоготАЭ бiзнесу. Таке з'iднання являi собою союз, де з однiii сторони i енергiя i зобов'язання окремого пiдприiмця, а з iншоi сторони i ресурси, комерцiйна мiць i величезний досвiд великоi компанii. Якщо все це з'iднати, то ми одержимо енергiю, вiдповiдальнiсть, силу, ресурси i досвiд - виграшну комбiнацiю з величезними шансами на успiх! Пiдприiмцi усього свiту знають франчайзинг як безпечний спосiб, щоб:

Допомагати людинi вести бiзнес самостiйно, але не бути в ньому самотнiм;

Допомагати компанiям ефективно розширюватися, не несучи великих витрат на створення i пiдтримку масивного адмiнiстративного комплексу i не випробуючи труднощiв у керуваннi широкою мережею корпоративних пiдприiмств;

Допомогти компанiям перетворити свою iснуючу мережу в ефективно працюючий, сильний бiзнес, у якому працюють вiдданi справi люди;

Франчайзер (франшизiар) - це компанiя, що видаi лiцензiю або передаi в право користування свiй товарний знак, ноу-хау й операцiйнi системи. Франчайзер створюi успiшний продукт чи послуги, наприклад, особливий стиль роботи ресторану швидкого харчування. Франчайзер дослiджуi, i розвиваi бiзнес, витрачаi грошi на просування бiзнесу, створюi гарну репутацiю i пiзнаваний iмiдж (так званий тАЬбренднеймтАЭ). Пiсля того, як компанiя довела працездатнiсть своii бiзнес концепцii й успiшну вiдтворюванiсть цього бiзнесу, вона може почати пропонувати пiдприiмцям, що хочуть повторити подiбний успiх, купити ii франшизу

Франчайзi (франшизiат) - це людина або компанiя, що купуi у франчайзера можливiсть навчання i отримання допомоги при створеннi бiзнесу i виплачуi сервiсну плату (роялтi) за використання товарного знаку, ноу-хау i системи ведення робiт франчайзера. Франчайзi сам оплачуi витрати на створення бiзнесу. Дуже часто франчайзер надаi дуже вигiднi знижки на важливi постачання (матерiали, видатковi кошти). Цi знижки завжди дають можливiсть франчайзi купувати продукти у франчайзера по бiльш вигiднiй цiнi й у такий спосiб це коштуi дешевше, нiж розвивати бiзнес без франчайзера. Франчайзi робить первiсний внесок за допомогу по створенню i вiдкриттю бiзнесу. Франчайзi приймаi на себе обов'язок виплачувати щомiсячнi внески за право користування торговим знаком i бiзнес системою, за пiдтримку, навчання i консалтiнг, що надаються франчайзером.

Франшиза - це повна бiзнес система, яку франчайзер продаi франчайзi. РЖншою назвою для подiбноi системи служить франчайзiнговий пакет, що зазвичай включаi посiбники по веденню робiт i iншi важливi матерiали, що належать франчайзеру.

Будь-який вид бiзнесу можна перетворити у франшизу. Мiжнародна Асоцiацiя Франчайзингу видiляi 70 галузей господарства, у яких можна використовувати методи франчайзингу. Повне iх перерахування не маi сенсу, але можна зрозумiти ширину застосовностi франчайзингу з наступноi вибiрки: бухгалтерський облiк, авторемонт, книгарнi, дитячий одяг i навчання, будiвництво, невеликi продовольчi магазини, магазини косметичних товарiв, освiта, послуги по працевлаштуванню, ресторани, готелi, пральнi i послуги по збиранню, приватнi поштовi скриньки, фотостудii, риэлторскi компанii, туризм та розваги, прокат спецiального устаткування i туристичнi агентства .

Франчайзiнговi взаiмини можуть бути прибутковими для обох сторiн. Франчайзi зацiкавлений у максимальних продажах при мiнiмальних витратах. Франчайзi повинний виконувати правила ведення бiзнесу по франшизi i брати участь у рекламних i маркетингових компанiях франчайзера. Франчайзер зосереджено працюi над тим, щоб лiдирувати в конкурентнiй боротьбi, що було б дуже важко зробити одному франчайзi. Франчайзер надаi необхiдну пiдтримку, для того щоб франчайзi мiг придiляти всю увагу своiм щоденним операцiям.

Для того, щоб досягти такого рiвня взаiмодii i захисту з боку франчайзера франчайзi повинен сформувати особливi взаiмини з франчайзером. Цi взаiмини i досить складними. За цих взаiмин франчайзi повинний дотримуватись наступних умов:

Цiлком прийняти точку зору франчайзера, його завдання i цiнностi в даному бiзнесi.

Довiряти i поважати франчайзера й в свою чергу формувати повагу i довiру франчайзера до себе.

Приймати чiтко встановленi правила й обов'язки, описанi в договорi, оскiльки пiсля пiдписання договору вони не пiдлягають нiяким змiнам чи доповненням.

Прагнути працювати i спiлкуватися з франчайзером;

Зв'язати себе певними зобов'язаннями з бiзнесом, бути вiрним йому як в добрi так i в скрутнi часи;

Додержуватись операцiйних процедур i стандартiв, встановленим франчайзером;

Стати частиною системи шляхом внесення в бiзнес нових iдей (за згодою франчайзера) i постiйного вкладання зусиль у бiзнес;

Будь-хто зацiкавлений у покупцi франшизи повинен вирiшити, чи i для нього прийнятними такi взаiмини.

Види франчайзингу. РЖснують рiзноманiтнi форми франчайзингу. Вибiр франчайзингу залежить: вiд виду господарськоi дiяльностi; стабiльностi франчайзера i його мiсця на ринку товарiв i послуг; особливостей ринку мiсцевого франчайзi. Видiляють три основних види франчайзингу - товарний франчайзинг, виробничий i дiловий.

Товарний франчайзинг iнодi називають Влфранчайзинг продукту (торгового iменi)В». Це франчайзинг у сферi торгiвлi на продаж готового товару. У товарному франчайзингу франчайзером зазвичай i виробник, що продаi продукт чи напiвфабрикат дилеру-франчайзi. Останнiй здiйснюi передпродажне i пiсляпродажне обслуговування покупцiв продукцii франчайзера i вiдмовляiться вiд продажу товарiв конкурентiв. Це правило i iстотним змiстом взаiмин партнерiв - франчайзера i франчайзi-дилера.

Цей вид дiяльностi, спрямований на придбання у ведучоi компанii права на продаж товарiв з ii торговою маркою. У цьому випадку франчайзi купуi у франчайзера товари i пiсля цього перепродаi iх вiд iменi франчайзера. В окремих випадках ведуча компанiя маi вiдношення i до оплати гарантiйних послуг, вiдшкодуванню витрат на спiльну рекламу. Як правило, для товарного франчайзингу характерна вузька спецiалiзацiя франчайзi на реалiзацii одного виду товарiв i послуг.

В даний час цей вид франчайзингу використовуiться багатьма компанiями, наприклад, по виробництву автопокришок. Якщо ж товари i послуги не мають торгових марок, вони не включаються в цю категорiю.

Другим видом франчайзингу i виробничий франчайзинг. Цей вид франчайзингу найбiльш широко представлений у виробництвi безалкогольних напоiв. Кожен з мiсцевих чи регiональних розливальних i пакувальних заводiв i франчайзi вiд основноi компанii. Coca Cola, Pepsi, i iншi продають концентрати та iншi продукти, необхiднi для виробництва мiсцевим розливальним компанiям, що потiм змiшують концентрати з iншими складовими продуктами i розливають у пляшки чи банки для розповсюдження по мiсцевих дилерах. Зрозумiло, що товар у Нью-Йорку не повинний вiдрiзнятися вiд товару в Сан-Франциско.

Третiм видом франчайзингу i дiловий франчайзинг, який ще називають Влфранчайзинг бiзнес-форматуВ». При цьому франчайзер продаi лiцензiю приватним особам чи iншим компанiям на право вiдкриття магазинiв, кiоскiв, або цiлих груп магазинiв для продажу покупцям набору продуктiв i послуг пiд iм'ям франчайзера.

Таким чином, це франчайзинг на вид дiяльностi, тобто включення малого пiдприiмства в повний виробничо-господарський цикл великоi корпорацii. Ледь не самий популярний вид франчайзингу, при якому ведуча фiрма продаi лiцензiю приватним фiрмам чи компанiям на право вiдкриття власноi фiрми з продажу продуктiв i послуг пiд iм'ям франчайзера (наприклад, прокат i побутове обслуговування, дiловi i професiйнi послуги, магазини, мережi закусочних, готелiв). З боку великоi корпорацii пред'являються рiвнi з нею вимоги до технологiчного процесу, якостi, а також забезпечуiться навчання персоналу, вибiр площадки будiвництва пiдприiмства, iншi послуги (методи забезпечення продажiв, ведення оперативноi звiтностi i т.п.).

При дiловому франчайзингу потрiбно, щоб франчайзi оплачував постiйнi внески, а також робив внески в рекламний фонд, що знаходиться у вiданнi франчайзера. Франчайзер може здати в оренду франчайзi основнi фонди, запропонувати йому фiнансування; вiн вправi також виступати i як постачальник для своiх франчайзi.

Поряд з основними видами можна вiдмiтити корпоративний та конверсiйний види франчайзингу.

Корпоративний франчайзинг - сучасна форма органiзацii франшизного бiзнесу, при якiй франшизопоотримувач оперуi не окремим пiдприiмством, а мережею франшизных пiдприiмств iз використанням найманих менеджерiв.

Конверсiйний франчайзинг - спосiб розширення франшизной мережi, при якому дiюче самостiйне пiдприiмство переходить на роботу за договором франчайзингу i приiднуiться до системи франшизних пiдприiмств, що працюють пiд контролем одного франшизоотримувача.

В останнi роки класична модель франчайзингу змiнилася в напрямку забезпечення франчайзера додатковими можливостями швидкого розвитку з найменшими витратами. Хоч iснуi багато варiантiв класичного франчайзингу, три з них використовуються найбiльш часто. Це: регiональний франчайзинг; субфранчайзинг; франчайзинг, що розвиваiться. У кожному з цих випадкiв франчайзi одержуi всi переваги, що зазвичай повтАЩязанi з франчайзiнгом: використання торговоi марки i логотипа франчайзера, системи його бiзнесу, первiсне навчання, вибiр мiсця, пiдтримка i т.д. Основнi вiдмiнностi iх друг вiд друга полягають в наступному:

1) тривалiсть вiдносин франчайзера i франчайзi;

2) до кого франчайзi може звертатися за пiдтримкою;

3) кому вiн сплачуi встановленi внески;

Коротко розглянемо кожен з цих методiв.

Вибираючи регiональний франчайзинг, франчайзер вирiшуi охопити своiю дiяльнiстю якийсь географiчний район, яким може бути столична область, штат або краiна. Усвiдомлюючи, що вiн не маi таких коштiв чи колективу, щоб розвиватися так швидко, як хотiлося б, вiн спираiться на пiдтримку головного франчайзi. У свою чергу, головний франчайзi маi право не тiльки пiдбирати нових франчайзi у своiму географiчному районi, але i забезпечувати iхнi початкове навчання, та iншi послуги, що звичайно робить сам франчайзер. Головний франчайзi однак включений у подiл платежiв i внескiв у рекламний фонд. Вiн користуiться всiма благами, що звичайно даi франчайзинг, для цього вiн теж сплачуi лiцензiйнi внески, а, також внески на рекламу безпосередньо франчайзеру. Контракт мiж франчайзером i головним франчайзi встановлюi, що очiкуiться вiд кожноi сторони i який визначений перiод франчайзi буде виконувати цю специфiчну роль. У вiдповiдь на початкову сплату франчайзеру внескiв за дiяльнiсть на винятковiй територii ринку головний франчайзi у майбутньому одержуi вiд франчайзера роялтi, розмiр яких залежить вiд частки в загальному обсязi реалiзацii тих нових франчайзi, яких вiн залучив до цiii франчайзiнговоi системи. На вiдмiну вiд iнших методiв цей метод вигiдний для обох сторiн, тому що головний франчайзi повинен одержувати пiдтримку протягом усього часу спiвробiтництва, а це вигiдно i франчайзеру.

У субфранчайзингу субфранчайзер також освоюi якусь певну територiю i забезпечуi початкове навчання, вибiр примiщення i т.д. Рiзниця тiльки в тiм, що франчайзi працюi прямо iз субфранчайзером на довгостроковiй основi i маi дуже обмежений контакт iз франчайзером. Вiн платить роялтi i рекламнi внески субфранчайзеру, вiн в свою чергу, частину цих грошей платить франчайзеру. Субфранчайзер, таким чином, стаi франчайзером на своiй територii i франчайзi залежить вiд його довгостроковоi пiдтримки. Те, що субфранчайзер може мати обмеженi кошти, управлiнськi i маркетинговi здiбностi, вiдiб'iться на франчайзi. Отже, потенцiйний франчайзi повинний дуже ретельно вибирати субфранчайзiнговi вiдносини, тому що вiн залежить вiд дiловоi i життiвоi хватки як франчайзера, так i субфранчайзера.

В угодi по розвитку територii франчайзер передаi ексклюзивнi права на розвиток якогось географiчного району групi iнвесторiв. РЖнвестори, у свою чергу, або розвивають своi власнi франчайзи, якими вони володiють на цiй територii, або пiдбирають франчайзi. В останньому випадку становище iнвестора як власника обмежено. У вiдповiдь на право розвитку ексклюзивноi територii особа, що володii цим правом, платить франчайзеру внески i зобов'язаний вiдкрити визначену кiлькiсть точок в обговорений перiод часу. Власники вiдкритих франчайзi платять роялтi i рекламнi внески безпосередньо франчайзеру. Особа, що володii ексклюзивними правами, не маi частки в цих внесках, його частка i тiльки в рентабельностi iндивiдуальних франчайзов, що вiн вiдкрив.

Договiр франчайзингу i самостiйним iнститутом договiрного права, хоча законодавство Украiни не видiляi цей договiр як особливий вид договорiв, таких, як, наприклад, договiр купiвлi-продажу, договiр оренди, договiр пiдряду. Цей договiр носить комплексний характер i включаi елементи, характернi для договорiв що рiзняться за метою, предметом i правовою конструкцiiю. Порiвнюючи договiр франчайзiнгу з лiцензiйним договором можна дiстатися висновку що правове положення лiцензiара i лiцензiата схоже з правовим положенням франчайзера i франчайзi, це стосуiться лише лiцензiйноi частини договору; в iншому договiрнi вiдносини мiж франчайзером i франчайзi значно ширше i рiзноманiтнiше.

Поряд з такими умовами як предмет договору, цiна, термiни виконання в угодi про франчайзинг передбачаiться цiлий ряд додаткових умов, що встановлюють i конкретизують форми спiвробiтництва франчайзера i франчайзi.

Включення чи не включення в договiр цих додаткових умов i iх змiст з юридичноi точки зору цiлком залежить вiд волi сторiн, тобто потенцiйних франчайзера i франчайзi. Сам предмет договору вимагаi, щоб цiлий ряд аспектiв не виявився упущеним, а одержав у ньому те чи iнше вiдображення. Тому, приступаючи до складання угоди, сторони повиннi чiтко усвiдомити собi, про що вони хочуть домовитися i що буде предметом iхнього договору. Цим будуть визначенi всi iншi положення, що будуть включенi потiм в остаточний текст угоди.

Договiр франчайзингу i консенсуальним, вступаючи в силу з моменту пiдписання його обома сторонами, що досягли згоди з усiх iстотним умов договору.

20. Умови мiжнародноi орендноi угоди i обовтАЩязки сторiн.

Оренда - майнове наймання; договiр, по якому власник (орендодавець) передаi орендарю в термiнове володiння i користування майно (орендованi активи), необхiдне для самостiйного ведення господарськоi дiяльностi за вiдповiдну (орендну) плату.

Договором про оренду може бути передбачена можливiсть викупу орендованого майна.

Мiжнароднi оренднi операцii - надання в оренду майна, що перетинаi границю краiни орендодавця. У залежностi вiд iхньоi тривалостi розрiзняють довгострокову оренду - з наданням товарiв в оренду на термiн вiд 3 до 5 рокiв, а по деяких видах устаткування - до 15-20 рокiв, що одержала назву лiзинг; середньострокову - здачу, що припускаi оренду товарiв на термiн вiд 1 року до 3 рокiв, називану хайринг; i короткострокову - тривалiстю вiд декiлькох годин до одного року, iменовану рентинг.

Практично всi зовнiшньоекономiчнi операцii зв'язанi з валютними операцiями. Валютнi операцii - це будь-якi операцii, пов'язанi з переходом власностi й iнших прав на валюту i валютнi цiнностi. До таких операцiй вiдносяться здiйснюванi юридичними i фiзичними особами угоди по купiвлi-продажу iноземноi валюти, проведення мiжнародних розрахункiв по торгових i неторгових операцiях, надання кредитiв в iноземнiй валютi й iн.

У мiжнароднiй практицi широко поширенi оренднi операцii - одержання чи здавання в оренду, у тимчасове i виняткове користування на основi орендного договору.

Основним елементом зовнiшньоторговельноi операцii i угода, предметом якоi може бути купiвля-продаж (постачання) товару, виконання пiдрядних робiт, оренда, мiна, вiдряджання фахiвцiв, пiдготовка кадрiв i iн.

На етапах пiдготовки, пiдписання i виконання контрактiв контрагенти укладаються значне число допомiжних договорiв з консультацiйними фiрмами, рекламними агентствами, комерцiйними посередниками, транспортно-експедиторськими й iншими фiрмами, а також здiйснюють необхiднi операцii з митними й iншими органiзацiями, що регулюють зовнiшньоекономiчнi зв'язки. У зв'язку з укладанням i виконанням одного основного контракту експортери й iмпортери укладають бiльш десятка додаткових договорiв.

Зовнiшньоторговельна практика виробила структуру й основнi змiстовнi елементи контракту купiвлi-продажу. (торговий контракт:)

1. Контракт починаiться з визначення сторiн, тобто з назви фiрм або органiзацiй, що i контрагентами.

2. Предмет контракту визначаi вид договору i короткий опис товару.

3. Базиснi умови постачань визначають подiл мiж продавцем i покупцем обов'язкiв, зв'язаних зi здiйсненням постачань товарiв.

4. Термiни постачання.

5. Кiлькiсть товару (у метричних одиницях, штуках, комплектах).

6. Цiна i загальна сума контракту.

7. Умови платежiв.

8. Упакування i маркiрування.

9. Якiсть товару.

10. Страхування.

11. Обставини нездоланноi сили.

12. Санкцii.

13. Арбiтражнi i судовi розгляди.

14. РЖншi умови контрактiв.

По контрактах пiдряду одна сторона (пiдрядчик) зобов'язуiться передати iншiй сторонi (замовнику) товар i виконати певний комплекс робiт вiдповiдно до iндивiдуальних вимог замовника. У них передбачаiться повна вiдповiдальнiсть пiдрядчика, включаючи здачу виконаноi роботи замовнику, фiксуються поетапнi термiни виконання робiт, право контролю ходу робiт з боку замовника, можливiсть застосування змiнних цiн з урахуванням змiни цiн на сировину, матерiали i ставок заробiтноi плати.

Контрактом на оренду оформляються вiдносини майнового наймання, при якому орендодавець однiii краiни передаi орендарю iншоi краiни майно в тимчасове користування за погоджену плату. У мiжнароднiй торгiвлi застосовуються короткострокова оренда - рентинг (транспортнi засоби, туристичнi й iншi товари короткострокового користування); середньострокова - хайринг (транспортнi засоби, дорожньо-будiвельнi i сiльськогосподарськi машини, рiзне устаткування); довгострокова - лiзинг (конторське, будiвельно-монтажне i технологiчне устаткування).

У контрактi при зустрiчнiй торгiвлi основнi i зустрiчнi зобов'язання фiксуються в одному документi. Бартернi контракти передбачають безвалютний, але оцiнений обмiн товарiв (для забезпечення еквiвалентного обмiну). Контракти з зустрiчними закупiвлями фiксують зобов'язання продавця закупити у покупця приналежний йому iнший товар у рахунок частини вартостi iмпортованого товару.

Контракти на переробку давальницькоi сировини передбачають постачання сировини в кiлькостях, що забезпечують одержання запланованих обсягiв продукту його переробки, а також покриваючi витрати на його переробку i транспортування.

Контракти з комплекцiiю закуповуваного устаткування передбачають комплектацiю закуповуваного устаткування вузлами, деталями i частинами вiтчизняного виробництва.

Поряд з контрактами договiрнi вiдносини контрагентiв мiжнародних економiчних зв'язкiв у рядi випадкiв оформляються у виглядi угод. Розрiзняють два види угод у зовнiшньоекономiчнiй дiяльностi: лiцензiйна угода й агентська угода.

Пiд лiцензiйною угодою розумiiться передача права на використання запатентованоi промисловоi власностi (винаходу, науковi вiдкриття, промисловi зразки - складова частина iнтелектуальноi власностi) i/або тАЬноу-хаутАЭ i взаiмозалежних з ними науково-технiчних i iнших знань покупцю-лiцензiатовi продавцем-лiцензiаром за певну винагороду.

РЖснуi три основних види лiцензiйних угод: договiр простоi лiцензii, договiр винятковоi лiцензii, договiр повноi лiцензii.

За договором простоi лiцензii лiцензiар дозволяi лiцензiатовi на певних умовах використовувати предмет лiцензii, залишаючи за собою право видачi аналогiчних лiцензiй iншим особам.

За договором винятковоi лiцензii лiцензiар надаi лiцензiатовi виключне право на використання винаходу чи секрету виробництва в межах, обговорених в угодi, i лiцензiар уже не може надавати аналогiчнi за умовами лiцензii iншим особам (фiрмам). Це, однак, не позбавляi лiцензiара права на самостiйне використання предмета лiцензii, а також на видачу лiцензii iншим особам (фiрмам) на умовах, що не суперечать умовам першоi угоди (найчастiше обмежуючi умови вiдносяться до територii використання лiцензii).

Змiст договору повноi лiцензii полягаi в тому, що лiцензiар уступаi лiцензiатовi цiлком усi права на використання винаходу (секретiв виробництва) протягом усього термiну дii договору.

Однiiю з основних умов лiцензiйного договору (угоди) i умова про виплату лiцензiйноi винагороди. У практицi прийнятi двi форми виплати винагороди: паушальний платiж i роялтi.

Паушальний платiж являi собою виплату твердо зафiксованоi суми лiцензiйноi винагороди одноразово або в 2-3 прийоми.

Роялтi - це лiцензiйна винагорода у формi перiодичних вiдрахувань (частки вiд прибутку або суми продажiв продукцii, зробленоi по лiцензуiмiй технологii). Ця форма використовуiться в переважнiй бiльшостi лiцензiйних угод. Зустрiчаiться комбiнування цих форм виплати винагороди.

Агентська угода, що укладаiться мiж сторонами, торкаiться комерцiйноi частини iхньоi дiяльностi. Письмова форма складання агентськоi угоди маi ту ж структуру, що i контракт, i маi таку ж юридичну чиннiсть. Сторона, що доручаi виконання робiт, послуг за агентською згодою, iменуiться Принципалом, а сторона, що приймаi на себе обов'язки по виконанню цих робiт, послуг, iменуiться Агентом. Однiiю з основних умов агентськоi угоди i умова про виплату Принципалом комiсiйноi винагороди Агенту.

У контрактах, як правило, обмовляiться конкретний пакет комерцiйних документiв, необхiдний для успiшноi реалiзацii зовнiшньоторговельноi операцii. У загальному випадку продавець оформляi наступнi документи: комерцiйний лист, пакувальний аркуш, сертифiкат про походження товару, транспортнi документи, страховий полiс, проспекти товарiв. Звичайно продавець представляi цi документи у свiй банк для одержання оплати товарiв. Однак, процедура передачi документiв банку-продавця банку-покупця може призвести до затримки митного чищення в мiсцi призначення. Тому переважнiше, щоб продавець вiдiслав ще один комплект комерцiйних документiв поштою або передав iхньому перевiзнику.

Умовно-правовий договiрзвичайно мiстить такi положення:

1. Пропозицiя по орендi, в якiй узгоджуються вимоги до органiзацii орендноi угоди та лiмiт часу, протягом якого ця угода маi бути укладена.

2. Умови оренди. В цей роздiл входять основнi показники угоди, як ось назва майна, постачальник, цiна продажу, строк дii угоди, умови поставок, платежiв, сплата податкiв, внескiв, зборiв.

3. Змiст договору, в якому узгоджуються основнi принципи оренди (використання устаткування, можливiсть суборенди тощо).

На практицi перший пункт може виноситись у кiнець договору, як розтАЩяснення до основного тексту, а пункти 2 i 3 можуть обтАЩiднуватися.

4. Умови прийняття договору. Тут зазвичай оговорюiться строк дii договору та початок його дii.

5. Умови вiдмови вiд договору та його розiрвання. В цьому роздiлi детально розглядаються умови, за яких розiрвати договiр може орендодавець, орендар, iх дii, якщо договiр розiрвано через незалежнi вiд них причини, третьою особою. Передбачаються також можливi дii орендодавця i орендаря у випадку незгоди з розiрванням договору (штрафнi санкцii, арбiтраж тощо).

6. Права i обовтАЩязки орендаря в ходi дii договору. Серед основних прав, якi зазвичай передбачаються орендними договорами у вiдношеннi до орендаря, можна перерахувати такi:

а) право висувати вимоги до державних та iнших органiзацiй в якостi власника майна;

б) право передати використання орендованого майна кiнцевому споживачу, якщо вiн таким не i, а також право суборенди;

в) право вибирати постачальника, незалежно вiд орендодавця, а також в деяких випадках право вибору страховоi органiзацii, способу транспортування, монтажу;

г) право висувати претензii до недолiкiв орендованого майна;

д) право переважного придбання орендованого майна;

е) право модернiзувати орендоване майно (за умови повернення його в попередньому станi або за згодою орендодавця);

ж) право розiрвати договiр при недотриманнi його умов орендодавцем чи iншими сторонами, якi беруть участь в договорi, а також приведення орендованого майна до повноi непридатностi;

з) право продовження орендного договору;

i) право визначення осiб, направлених як представникiв та покликаних захищати його iнтереси.

Можливi також i iншi права, детально оговоренi в договорах, але для орендодавця, як для особи, що безпосередньо ризикуi власним капiталом, значно важливiше узгодити вимоги до орендаря тАФ його обовтАЩязки. Серед них звичайно вказуються такi:

а) виплачувати всi оренднi платежi без затримок, вирахувань та утримань, повтАЩязаних з незалежними вiд орендодавця факторами;

б) зобовтАЩязання пiдвищити оренднi платежi за орендоване майно у випадку змiни податкiв, змiни курсу валют, темпiв iнфляцii тощо;

в) зобовтАЩязання вiдшкодувати орендодавцю всi iншi додатковi витрати, повтАЩязанi з проведенням орендноi операцii;

г) зобовтАЩязання повернути орендоване майно по закiнченнi строку договору;

д) зобовтАЩязання узгоджувати всi виниклi за договором змiни, повтАЩязанi з орендованим майном (змiна строкiв поставок, реконструкцiя майна, суборенда тощо) з орендодавцем;

е) зобовтАЩязання виконати своiчасне прийняття орендованого майна;

ж) зобовтАЩязання спонукати постачальника повернути орендодавцю отриманi вiд нього платежi у випадку вiдмови орендаря вiд договору;

з) зобовтАЩязання виконати необхiднi роботи по технiчному обслуговуванню i ремонту орендованого майна за свiй рахунок;

i) зобовтАЩязання повiдомити орендодавця про мiсце розмiщення орендованого майна;

к) зобовтАЩязання повiдомити про можливе стягнення орендованого майна;

л) зобовтАЩязання внести змiни в оренднi платежi у випадку загибелi чи зникнення орендованого майна, а також придбати нове майно замiсть втраченого;

м) зобовтАЩязання висунути претензii до страхувальникiв та iнших третiх осiб вiд своii особи i вiд особи орендодавця;

н) зобовтАЩязання надати необхiднi для поставки орендованого майна офiцiйнi дозволи та лiцензii;

о) зобовтАЩязання забезпечити страхування орендованого майна, включаючи ризик, повтАЩязаний з транспортуванням.

7. Права i обовтАЩязки орендодавця в ходi дii договору. Орендодавець зазвичай оговорюi собi такi права:

а) право вимоги всiх зазнаних у звтАЩязку з здiйсненням орендноi операцii витрат, в т.ч. внесених ним платежiв фiрмi-постачальнику орендованого майна;

б) право вiдмовитися вiд договору у випадку невиконання висунутих ним вимог;

в) право вiдкласти виконання або вiдступити вiд договору, якщо не виконуються договiрнi вимоги;

г) право передавати третiй особi вимоги та iншi права, якi витiкають iз договору.

В той же час орендодавець зобовтАЩязаний виконати i ряд абсолютних вимог, без яких укладання орендноi угоди збоку орендаря втрачало б сенс. Це:

а) обовтАЩязок пiсля прийняття орендного договору купити майно у постачальника i передати його в оренду орендарю;

б) обовтАЩязок передачi орендарю всiii договiрноi документацii (в т.ч. документацii для внесення претензiй), а також документацii з експлуатацii майна, якщо останнi не зроблене постачальником;

в) обовтАЩязок узгоджувати своi дii з постачальником, якщо умови орендноi угоди не узгодженi з умовами поставок орендованого майна;

г) обовтАЩязок по обмiну нового орендованого майна на мiсце старого;

д) обовтАЩязок нести вiдповiдальнiсть за недопоставку чи несвоiчасну поставку орендованого майна.

Взагалi, як показуi досвiд, узгодити в договорах обовтАЩязки значно важливiше, нiж конкретизувати права, оскiльки обовтАЩязки одного з учасникiв i фактичними правами iншого.

8. Умовно-правовий договiр зазвичай закiнчуiться загальними положеннями з оформлення договору, правами та повноваженнями осiб, якi представляють орендаря i орендодавця, умовами дii договору.

Результативнiсть зовнiшньоекономiчноi дiяльностi значною мiрою залежить вiд правильного вибору контрагента. Вивчення оперативноi i фiнансовоi звiтностi фiрм даi можливiсть виявити тенденцii розвитку iх, визначити iхнiй економiчний i виробничий потенцiал, оцiнити науково-технiчний рiвень продукцii, що випускаiться, i конкурентноздатнiсть. Аналiз певних показникiв дiяльностi фiрми дозволяi визначити ii зацiкавленiсть у встановленнi дiлових вiдносин, виявити ii платоспроможнiсть i кредитоспроможнiсть.

Список лiтератури

1. Васильев Н.М. Лизинг: организация, нормативно-правовая основа, развитие. тАФ М.: 1997.

2. Довгань В. Франчайзинг путь к расширению бизнеса.- М.: Дело, 1991.

3. Стонер Джеймс А. Ф. Долан Едвiн Г. Вступ у бiзнес К. Видавництво РДвропейського факультету фiнансiв, iнформацiйних систем, менеджменту i бiзнесу. 2000р.

4. Предпринимательство. Учебник М.: ВлДелоВ». 1999р.

5. Цивiльне право Украiни. Пiдручник. Книга перша. К.: ВлЮринком РЖнтерВ». 2000р.

6. Журнал Предпринимательство, хозяйство и право И. Килимник ВлДоговор франчайзинга: анализ содержанияВ» №9 вересень 2000р.

7. Журнал Галицькi контракти Андрiй Миронюк, Олена Мозгова Франчайзинг: за образом i подобою №24, червень 1999р.

Вместе с этим смотрят:

"Великая депрессия" в развитых капиталистических странах

"Закавказский треугольник" вчера, сегодня, завтра

"Стена безопасности" между Израилем и Палестиной

"Хезболла" как инструмент ИРИ в эскалации арабо-израильского конфликта

"Холодная война": идеологические и геополитические факторы ее возникновения