Контрольна по зовнiшньоекономiчнiй дiяльностi
МРЖНРЖСТЕРСТВО ОСВРЖТИ РЖ НАУКИ УКРАРЗНИ
МРЖЖНАРОДНИЙ УНРЖВЕРСИТЕТ РЕГРЖ iм. СТЕПАНА ДЕМтАЩЯНЧУКА
Shura19@yandex.ru
Контрольна робота
з дисциплiни тАЬЗовнiшньоекономiчна дiяльнiстьтАЭ
Виконала:
Перевiрив:
РРЖВНЕ - 2004
34. Форми i види мiжнародного туризму.
У багатьох державах свiту туризм розвиваiться як система, яка надаi всi можливостi для ознайомлення з iсторiiю, культурою, звичаями, духовними i релiгiйними цiнностями даноi краiни i ii народу, i даi прибуток в скарбницю. Не кажучи вже про те, що тАЬгодуiтАЭ ця система дуже багато фiзичних i юридичних осiб, так чи iнакше пов'язаних з наданням туристичних послуг. Крiм значноi статтi прибутку туризм i ще i одним з могутнiх чинникiв посилення престижу краiни, зростання ii значення в очах свiтовоi спiльноти i пересiчних громадян.
Туристична дiяльнiсть в розвинених краiнах i важливим джерелом пiдвищення добробуту держави. У 1995 роцi США вiд реалiзацii туристичних послуг iноземним громадянам отримали 58 млрд. $, Францiя i РЖталiя - по 27 млрд. $, РЖспанiя -25 млрд. $
В Украiнi туристичний бiзнес розвиваiться з переважною орiiнтацiiю на виiзд. Переважну бiльшiсть дiючих у нас туристичних фiрм вважають за краще займатися напрямом своiх спiввiтчизникiв за рубiж, i лише невелика iх частина працюi на залучення гостей в Украiну - тобто все робиться так, що капiтал вiд тур. бiзнесу попливе за рубiж. Яка ж картина мiжнародного ринку тур. послуг зараз, як вiн в перспективi змiнюiться? В умовах, що створилися, цi питання представляються актуальними.
У цей час iндустрiя туризму i однiiю з форм мiжнародноi торгiвлi, що найбiльш динамiчно розвиваються послугами. У останнi 20 рокiв середньорiчнi темпи зростання числа прибуттiв iноземних туристiв в свiтi становили 5,1%, валютних надходжень - 14%. Згiдно з даними всесвiтньоi туристичноi органiзацii, в 1995 роцi в свiтi було зареiстровано 576 мiльйонiв прибуттiв туристiв, надходження вiд мiжнародного туризму досягло 372 мiльярди доларiв (без урахування надходжень вiд мiжнародного транспорту). Загалом об'iми валютних надходжень вiд туризму за перiод з 1950 по 1995 рiк виросли в 144 рази.
По прогнозах експертiв, бурхливий розвиток мiжнародного туризму буде продовжуватися i далi. За рiзними пiдрахунками, до 2000 року ця галузь стане провiдною експортною галуззю в свiтi. Очiкуiться, що при збереженнi темпiв зростання, що склалися число мiжнародних подорожей до 2005 року досягне 900 млн. чоловiк, а 2010 року збiльшиться i складе порядку 937 млн. чоловiк.
На думку рiзних аналiтикiв, в основi розвитку мiжнародного туризму лежать наступнi чинники:
1) Економiчне зростання i соцiальний прогрес призвели до розширення об'iму дiлових поiздок i поiздок з пiзнавальними цiлями.
2) Вдосконалення всiх видiв транспорту здешевiло поiздки.
3) Збiльшення числа найманих робiтникiв i службовцiв в розвинених краiнах i пiдвищення iх матерiального i культурного рiвня.
4) РЖнтенсифiкацiя труда i отримання трудящими бiльш тривалих вiдпусток.
5) Ослаблення обмежень на вивiз валюти в багатьох краiнах i спрощення прикордонноi формальностi.
Як i будь-яка iнша сфера господарськоi дiяльностi, iндустрiя туризму i вельми складною системою, мiра розвитку якоi залежить вiд мiри розвитку економiки краiни загалом.
Слово tourist з'явилося в англiйськiй мовi на початку ХРЖХ столiття й у перекладi з англiйськоi означаi: той, хто здiйснюi поiздку заради власного задоволення чи розширення культурного кругозору. По визначенню ООН турист - це особа, що перебуваi в данiй мiсцевостi термiном бiльш нiж на одну нiч i менш нiж на рiк.
Туризм - це динамiчне, що розвиваiться, орiiнтоване на споживача явище. Всесвiтня рада по туризму i подорожам указала на наступнi характеристики сучасного туризму:
- це найбiльша iндустрiя свiту, що маi приблизно $ 3,5 трлн. оборотного капiталу i, що включаi в себе такi компоненти як:
- подорожi (круiзи, автобуси, лiтаки, автомобiлi, залiзницi);
- проживання (готелi i мотелi, конференцii, виставки, зустрiчi);
- харчування (ресторани, кафе, бари);
- вiдпочинок i дозвiлля (гри, парки, розваги, атракцiони).
Туризм тАУ це екскурсii, походи i подорожi в яких вiдпочинок поiднуiться з пiзнавальними i освiтнiми цiлями. По призначенню i формами проведення туризм подiляiться на плановий (екскурс ний) i самодiяльний.
При плановому туризмi учасники подорожують на автобусах, лiтаках, теплоходах, у поiздах по наперед намiчених маршрутах, зупиняються в готелях або на турбазах, де iх надаiться ночiвля, харчування i екскурсовод.
В самодiяльному туризмi подорож будуiться повнiстю або частково на самообслуговуваннi. Тут туристи самi намiчають маршрути i спосiб пересування, забезпечують собi харчування, нiчлiг i мiсце вiдпочинку, намiчають мiсця для екскурсiй.
Значення туризму в свiтi постiйно зростаi, що пов'язано з впливом туризму на економiку окремоi краiни. У економiцi окремоi краiни мiжнародний туризм виконуi ряд важливих функцiй:
1. Мiжнародний туризм - джерело валютних надходжень для краiни i засiб для забезпечення зайнятостi
2. Мiжнародний туризм розширюi внески в платiжний баланс i ВНП краiни.
3. Мiжнародний туризм сприяi диверсифiкацii економiки, створюючи галузi, обслуговуючi сфери туризму.
4. З зростанням зайнятостi в сферi туризму ростуть прибутки населення i пiдвищуiться рiвень добробуту нацii.
Розвиток мiжнародного туризму приводить до розвитку економiчноi iнфраструктури краiни i мирних процесiв. Таким чином мiжнародний туризм потрiбно розглядати разом з економiчними вiдносинами окремих краiн.
Мiжнародний туризм входить до трьох найбiльших галузей, поступаючись нафтодобувноi промисловостi i автомобiлебудуванню, питома вага яких в свiтовому експортi 11% i 8,6% вiдповiдно. У 1991 роцi сумарний прибуток краiн свiту вiд мiжнародного туризму становив 7% вiд загального обсягу свiтового експорту i 3% вiд свiтового експорту послуг.
В даний час туризм класифiкуiться:
По цiлям: маршрутно-пiзнавальний; спортивно-оздоровчий; самодiяльний, у тому числi з активними способами пересування; дiловий i конгрес-туризм; курортний, лiкувальний; гiрськолижний; фестивальний; мисливський; екологiчний; шоп-туризм; релiгiйний; навчальний i iн.;
по ступеню мобiльностi: пересувний; стацiонарний; змiшаний;
за формою участi: iндивiдуальний; груповий; сiмейний;
за вiком: зрiлий; молодiжний; дитячий; змiшаний; по тривалостi: одноденний; багатоденний; транзитний;
по використанню транспортних засобiв: автомобiльний; залiзничний; авiацiйний; водяний; велосипедний; кiнний; комбiнований;
по сезонностi: активний туристський сезон, мiжсезон (напiвсезон), несезон;
по географii: мiжконтинентальний; мiжнародний (мiжрегiональний); регiональний; мiсцевий; прикордонний;
по способу пересування: пiшохiдний; з використанням традицiйних транспортних засобiв; з використанням екзотичних видiв транспорту (канатна дорога, фунiкулер, дирижабль, повiтряна куля, дельтаплан).
Мiжнародний туризм впливаi на розвиток як окремих краiн, так i свiтовоi економiки в цiлому. В мiру розширення мiжнародноi торгiвлi й iнших форм мiжнародних економiчних вiдносин, пiдвищення рiвня культури й освiти мiжнародний туризм також буде розвиватися.
Отже, туризму, що належить до сфери послуг, притаманнi всi тi особливостi, що були перерахованi вище.
Можна видiлити наступнi види туризму.
Екскурсiйний туризм тАУ подорож у пiзнавальних цiлях. Це одна з найбiльш розповсюджених форм туризму.
Рекреацiйний туризм тАУ подорож для вiдпочинку i лiкування. Цей вид туризму i дуже розповсюдженим в усьому свiтi. У деяких краiнах вiн видiляiться в самостiйну галузь економiки i функцiонуi паралельно з iншими видами туризму.
Дiловий туризм тАУ поiздки, пов'язанi з виконанням професiйних обов'язкiв. У зв'язку з загальною iнтеграцiiю i встановленням дiлових контактiв дiловий туризм щорiчно здобуваi усе бiльше значення. Поiздки вiдбуваються з метою вiдвiдування об'iктiв, що належать фiрмi або представляють для неi особливий iнтерес; для проведення переговорiв, для пошуку додаткових каналiв постачання чи збуту i т.д. Звертання до туристичних фiрм у всiх подiбних випадках дозволяi органiзувати поiздку з найменшими витратами, заощаджуючи час. Крiм того, до сфери дiлового туризму вiдноситься органiзацiя рiзних конференцiй, семiнарiв, симпозiумiв i т.д. У таких випадках великого значення набувають спорудження при готельних комплексах спецiальних залiв, установка устаткування для зв'язку i т.д.
Етнiчний туризм тАУ поiздки для побачення з родичами. Туристськi агентства допомагають з оформленням транспортних квиткiв, закордонних паспортiв, вiз i т.д.
Спортивний туризм тАУ поiздки для участi в спортивних заходах. До послуг туристських фiрм удаються у цьому випадку як керiвники спортивних команд, органiзатори змагань, так i болiльники i просто бажаючi бути присутнiми на змаганнi.
Цiльовий туризм являi собою поiздки на рiзнi масовi заходи.
Релiгiйний туризм тАУ подорож, що маi метою виконання яких-небудь релiгiйних процедур, мiсiй.
Караванiнг тАУ подорож у невеликих мобiльних будиночках на колесах.
Пригодницький (екстремальний) туризм тАУ туризм, зв'язаний з фiзичними навантаженнями, а iнодi з небезпекою для життя.
Водяний туризм тАУ поiздки на бортi теплохода, яхти й iнших рiчкових i морських судiв по рiках, каналам озерам, морям. Географiчно i за часом цей туризм дуже рiзноманiтний: вiд годинних i одноденних маршрутiв до багатотижневих круiзiв по морях i океанам.
Усi цi види туризму найчастiше тiсно переплiтаються мiж собою, i iх найчастiше важко видiлити в чистому виглядi.
Значення туризму як джерела валютних надходжень, забезпечення зайнятостi населення, розширення мiжособистих контактiв зростаi.
Мiжнародний туризм в свiтi надто не рiвномiрний, що пояснюiться насамперед рiзними рiвнями соцiально-економiчного розвитку окремих краiн i регiонiв.
Найбiльший розвиток мiжнародний туризм отримав в захiдноiвропейських краiнах. На частку цього регiону доводиться понад 70% свiтового туристичного ринку i бiля 60% валютних надходжень. Приблизно 20% доводиться на Америку, менше за 10% - на Азiю, Африку i Австралiю разом взятi.
Всесвiтня органiзацiя по туризму в своiй класифiкацii видiляi краiни, що i переважно постачальниками туристiв (США, Бельгiя, Данiя, Нiмеччина, Голландiя, Нова Зеландiя, Швецiя, Канада, Англiя) i краiни що i, в основному, що приймають туристiв (Австралiя, Грецiя, Кiпр, РЖталiя, РЖспанiя, Мексика, Туреччина, Португалiя, Францiя, Швейцарiя).
Подiбний розвиток мiжнародних туристичних зв'язкiв спричинив створення численних мiжнародних органiзацiй, сприяючих полiпшенню роботи цiii сфери свiтовоi торгiвлi. У iх число входять: спецiалiзованi установи системи Органiзацii Об'iднаних Нацiй (ООН), органiзацii, де питання розвитку мiжнародного туризму обговорюються епiзодично i не i головними в сферi дiяльностi; неурядовi спецiалiзованi, мiжнароднi комерцiйнi, нацiональнi i регiональнi органiзацii по туризму.
З розвитком масового органiзованого туризму i переходом його на нову основу, що спираiться на розвинену туристичну iндустрiю i сучаснi кошти транспорту, сталися деякi змiни в формах органiзацii мiжнародного туризму.
По-перше, iстотно зросло число роздрiбних фiрм, якi пропонують туристичнi послуги турагентiв i часто позбавлених юридичноi i господарськоi незалежностi.
По-друге, змiнився характер дiяльностi туристичних оптових фiрм, якi перетворилися в туроператорiв, що пропонують повний комплекс послуг у виглядi iнклюзив - турiв.
По-третi, з'явилися великi корпорацii, заснованi на капiталi транспортних, торгових, страхових компанiй i банкiв, здiйснюючi операцii по представленню туристичних послуг клiiнтам.
Всi вищеназванi категорii фiрм вiдрiзняються один вiд одного по функцiях i характеру дiяльностi.
Туристичнi агентства - це роздрiбнi фiрми, що виконують роль посередникiв мiж туроператорськими фiрмами i обслуговуючими пiдприiмствами, з одного боку, i клiiнтами-туристами, з iншою. Турагенства або органiзують тури, що пропонуються туроператорськими фiрмами, або займаються наданням окремих видiв послуг iндивiдуальним туристам або групам осiб, встановлюючи безпосереднi зв'язки з транспортними органiзацiями, готельними корпорацiями, екскурсiйним бюро. Продаж турiв здiйснюiться по цiнах, що встановлюються туроператорами i вказаним в iх проспектах. За реалiзацiю iнклюзив-турiв турагенства отримують певну комiсiйну винагороду вiд туроператорiв.
Реалiзацiя окремих видiв послуг здiйснюiться по цiнах, що встановлюються iх виробниками, а за надання розрiзнених послуг турагенства можуть встановлювати певнi нацiнки до роздрiбних цiн виробника. Бiльшiсть турагенств знаходиться в сферi впливу великих туристичних оптових фiрм, авiацiйних компанiй, готельних корпорацiй i торгових фiрм.
3. Суть, мета i принципи державного регулювання зовнiшньоекономiчноi дiяльностi.
Зовнiшньоекономiчнi вiдносини Украiни iз зарубiжними державаВнми здiйснюються на основi взаiмноi вигоди, еквiвалентного обмiну i дотримання принципiв мiжнародного права.
У зовнiшньоекономiчнiй дiяльностi можна видiлити такi основнi напрями: зовнiшня торгiвля, фiнансово-кредитнi вiдносини, технiко-екоВнномiчнi зв'язки, транспортнi i науково-технiчнi. Перелiченi напрями дiяльностi здiйснюi ряд органiзацiйних структур управлiння, якi об'iдналися у зовнiшньоекономiчний комплекс.
Функцii вищих органiв управлiння зосередженi у Мiнiстерствi зовнiшнiх економiчних зв'язкiв Украiни, Державному митному комiтетi i Державному експертно-iмпортному банку Украiни. Разом з Мiнiстерством економiки Украiни, Нацiональним банком вони здiйснюють функцii державного регулювання зовнiшньоекономiчноi дiяльностi на макрорiвнi.
Пiдприiмства i органiзацii як суб'iкти
зовнiшньоекономiчноi дiяльностi здiйснюють розвиток прямих зв'язкiв з пiдприiмствами i органiзацiями iнших краiн, укладення господарських договорiв i контрВнактiв з розвитку виробничоi i науково-технiчноi кооперацii та iншi форми зв'язкiв з партнерами зарубiжних краiн.
Полiтика держави у сферi зовнiшньоекономiчних вiдносин характеризуватиметься такими особливостями:
ü на розвиток зовнiшньоекономiчних зв'язкiв буде орiiнтована структура економiки Украiни. Вона базуватиметься на iснуючому екоВнномiчному потенцiал
i, а прiоритетний розвиток отримуватимуть виробВнництва, якi забезпечуватимуть науковий i технологiчний прорив на зовнiшнiй ринок;
ü зовнiшньоекономiчна дiяльнiсть Украiни орiiнтуватиметься на заВнлучення iноземного капiталу i одержання iноземних кредитiв, створення спiльних пiдприiмств та вiльних економiчних зон;
ü передбачаiться розвиток туризму, вiдпочинку та iнших видiв поВнслуг, залучення iноземних фахiвцiв, розширення навчання та стажуВнвання за кордоном поряд з розвитком товарообмiну як найбiльш розвинутого напряму зовнiшньоекономiчноi дiяльностi;
ü Украiна сприятиме проведенню пай
ового будiвництва нових пiдприiмств та реконструкцii дiючих з н
аступним розподiлом продукцii, що виробляiться на iх потужностях за умовами, визначеними окремими договорами;
ü надаватиметься пiдтримка господарських суб'iктiв у збереженнi взаiмних поставок продукцii i товарiв, що входили до складу колишВннього СРСР, вживаються заходи щодо запобiгання реекспорту продукцii, що поставляiться;
Законом Украiни "Про економiчну самостiйнiсть Украiни" вiд 3 серпня 1990 р. встановлено, що Украiна самостiйно здiйснюi керiвництво зовнiшньоекономiчною дiяльнiстю, бере безпосередню участь у мiжнародному подiлi працi та розвиваi економiчне спiвробiтництво з iншими державами на основi принципiв заiнтересованостi, рiвноправностi i взаiмноi вигоди. Пiдприiмства i органiзацii мають право вступати у прямi господарськi зв'язки та спiвробiтничати з пiдприiмствами та органiзацiями iнших держав, створювати з ними спiльнi пiдприiмства, асоцiацii, концерни, консорцiуми, союзи, iншi об'iднання (ст. 12 Закону).
Зовнiшньоекономiчна дiяльнiсть пiдприiмства, як зазначаiться у ст. 25 Закону Украiни "Про пiдприiмства в Украiнi", i частиною зовнiшньоекономiчноi дiяльностi Украiни i регулюiться законами Украiни. Чiльне мiсце серед цих законiв посiдаi Закон Украiни "Про зовнiшньоекономiчну дiяльнiсть" вiд 16 квiтня 1991 р., який визначаi зовнiшньоекономiчну дiяльнiсть як дiяльнiсть суб'iктiв господарськоi дiяльностi Украiни та iноземних суб'iктiв господарськоi дiяльностi, побудовану на взаiмовiдносинах мiж ними, що маi мiсце як на територii Украiни, так i за ii межами.
Зазначений Закон закрiплюi принципи, якими керуються украiнськi та iноземнi суб'iкти господарськоi дiяльностi при здiйсненнi зовнiшньоекономiчноi дiяльностi:
а) принцип суверенiтету народу Украiни у здiйсненнi зовнiшньоекономiчноi дiяльностi;
б) принцип свободи зовнiшньоекономiчного пiдприiмництва;
в) принцип юридичноi рiвностi i недискримiнацii;
г) принцип верховенства закону;
д) принцип захисту iнтересiв суб'iктiв зовнiшньоекономiчноi дiяльностi;
е) принцип еквiвалентностi обмiну, неприпустимостi демпiнгу при ввезеннi та вивезеннi товарiв.
Коло суб'iктiв зовнiшньоекономiчноi дiяльностi в Украiнi досить широке. До нього входять:
v фiзичнi особи - громадяни Украiни, iноземнi громадяни та особи без громадянства, якi мають цивiльну правоздатнiсть i дiiздатнiсть згiдно з законами Украiни i постiйно проживають на ii територii;
v юридичнi особи, зареiстрованi як такi в Украiнi i якi мають постiйне мiсцезнаходження на територii Украiни, в тому числi юридичнi особи, майно та/або капiтал яких i повнiстю у власностi iноземних суб'iктiв господарськоi дiяльностi;
v об'iднання фiзичних, юридичних, фiзичних та юридичних осiб, якi не i юридичними особами згiдно з законами Украiни, але мають постiйне мiсцезнаходження на територii Украiни i яким цивiльно-правовими законами Украiни не заборонено здiйснювати господарську дiяльнiсть;
v структурнi одиницi iноземних суб'iктiв господарськоi дiяльностi, якi не i юридичними особами згiдно з законами Украiни (фiлii, вiддiлення тощо), але мають постiйне мiсцезнаходження на територii Украiни;
v спiльнi пiдприiмства за участю суб'iктiв господарськоi дiяльностi Украiни та iноземних суб'iктiв господарськоi дiяльностi, зареiстрованi як такi в Украiнi i якi мають постiйне мiсцезнаходження на ii територii;
v iншi суб'iкти господарськоi дiяльностi, передбаченi законами Украiни.
При цьому всi зазначенi суб'iкти зовнiшньоекономiчноi дiяльностi мають рiвне право здiйснювати будь-якi прямо не забороненi законами Украiни ii види незалежно вiд форми власностi та iнших ознак.
Фiзичнi особи мають право здiйснювати зовнiшньоекономiчну дiяльнiсть з моменту набуття ними цивiльноi дiiздатностi згiдно iз законами Украiни. Фiзичнi особи, якi мають постiйне мiсце проживання на територii Украiни, мають зазначене право, якщо вони зареiстрованi як пiдприiмцi згiдно з Законом Украiни "Про пiдприiмництво", а фiзичнi особи, якi не мають постiйного мiсця проживання на територii Украiни, мають право здiйснювати зовнiшньоекономiчну дiяльнiсть, якщо вони i суб'iктами господарськоi дiяльностi за законом держави, в якiй вони мають постiйне мiсце проживання або громадянами якоi вони i.
Юридичнi особи мають право здiйснювати зовнiшньоекономiчну дiяльнiсть вiдповiдно до iхнiх статутних документiв з моменту набуття ними статусу юридичноi особи.
Всi суб'iкти зовнiшньоекономiчноi дiяльностi Украiни мають право вiдкривати своi представництва на територii iнших держав згiдно iз законами цих держав.
РЖноземнi суб'iкти господарськоi дiяльностi, що здiйснюють зовнiшньоекономiчну дiяльнiсть на територii Украiни, мають право на вiдкриття своiх представництв на територii Украiни. Реiстрацiя цих представництв здiйснюiться у порядку, встановленому ст. 5 Закону Украiни "Про зовнiшньоекономiчну дiяльнiсть".
Суб'iкти зовнiшньоекономiчноi дiяльностi можуть здiйснювати будь-якi ii види, не забороненi прямо i у виключнiй формi законами Украiни. До видiв зовнiшньоекономiчноi дiяльностi, зокрема, належать:
Ø експорт та iмпорт товарiв, капiталiв та робочоi сили;
Ø надання суб'iктами зовнiшньоекономiчноi дiяльностi Украiни послуг iноземним суб'iктам господарськоi дiяльностi i навпаки. Серед цих послуг - виробничi, транспортно-експедицiйнi, страховi, консультацiйнi, маркетинговi, експортнi, посередницькi, брокерськi, агентськi, консигнацiйнi, управлiнськi, облiковi, аудиторськi, юридичнi, туристичнi та iн.;
Ø наукова, науково-технiчна, науково-виробнича, виробнича, навчальна та iншi види кооперацii з iноземними суб'iктами господарськоi дiяльностi;
Ø навчання та пiдготовка спецiалiстiв на комерцiйнiй основi;
Ø мiжнароднi фiнансовi операцii та операцii з цiнними паперами;
Ø кредитнi та розрахунковi операцii, створення банкiвських, кредитних та страхових установ як за межами Украiни, так i на ii територii;
Ø спiльна пiдприiмницька дiяльнiсть, у тому числi створення спiльних пiдприiмств;
Ø пiдприiмницька дiяльнiсть, пов'язана з наданням лiцензiй, патентiв, ноу-хау, торговельних марок та iнших нематерiальних об'iктiв власностi;
Ø органiзацiя та здiйснення дiяльностi у галузi проведення виставок, аукцiонiв, торгiв, конференцiй, симпозiумiв тощо; органiзацiя та здiйснення оптовоi, консигнацiйноi та роздрiбноi торгiвлi на територii Украiни;
Ø товарообмiннi (бартернi) операцii;
Ø оренднi, у тому числi лiзинговi, операцii;
Ø операцii з придбання, продажу та обмiну валют на валютних аукцiонах, валютних бiржах та на мiжбанкiвському валютному ринку;
Ø iншi види зовнiшньоекономiчноi дiяльностi.
Безпосереднi здiйснення пiдприiмствами зовнiшньоекономiчноi дiяльностi регулюiться державою в особi ii органiв, недержавних органiв управлiння економiкою (товарних, фондових, валютних бiрж, торговельних палат, асоцiацiй, спiлок та iнших органiзацiй координацiйного типу), самих суб'iктiв зовнiшньоекономiчноi дiяльностi на пiдставi вiдповiдних координацiйних угод, що укладаються мiж ними. Регулювання зовнiшньоекономiчноi дiяльностi здiйснюiться для забезпечення збалансованостi економiки та рiвноваги внутрiшнього ринку Украiни, стимулювання прогресивних структурних змiн в економiцi та створення найсприятливiших умов для залучення економiки нашоi держави до системи свiтового подiлу працi та наближення ii до ринкових структур розвинених краiн свiту.
Державне регулювання зовнiшньоекономiчноi дiяльностi здiйснюють Верховна Рада Украiни, Кабiнет Мiнiстрiв Украiни, Нацiональний банк Украiни, Мiнiстерство зовнiшнiх економiчних зв'язкiв та торгiвлi, Державна митна служба Украiни вiдповiдно до iхньоi компетенцii, визначеноi ст. 9 Закону Украiни "Про зовнiшньоекономiчну дiяльнiсть", а також органи мiсцевого самоврядування, компетенцiя яких у галузi зовнiшньоекономiчноi дiяльностi визначена ст. 10 зазначеного Закону та ст. 35 Закону Украiни "Про мiсцеве самоврядування" вiд 21 травня 1997 р.
Однiiю з форм державного регулювання зовнiшньоекономiчноi дiяльностi i встановлення режиму здiйснення валютних операцiй на територii Украiни. Такий режим встановлений Декретом Кабiнету Мiнiстрiв Украiни "Про систему валютного регулювання i валютного контролю" вiд 19 лютого 1993 р. № 15-93, яким водночас визначено загальнi принципи валютного регулювання, повноваження державних органiв i функцii банкiв та iнших кредитно-фiнансових установ Украiни в регулюваннi валютних операцiй, права та обов'язки суб'iктiв валютних вiдносин, порядок здiйснення валютного контролю, вiдповiдальнiсть за порушення валютного законодавства.
Наступною формою i митне регулювання зовнiшньоекономiчноi дiяльностi, яке здiйснюiться згiдно iз Законом Украiни "Про зовнiшньоекономiчну дiяльнiсть", Митним кодексом Украiни, прийнятим Верховною Радою Украiни 12 грудня 1991 р. i Декретом Кабiнету Мiнiстрiв Украiни "Про iдиний митний тариф Украiни" вiд 11 сiчня 1993 p. № 4-93.
Лiцензування та квотування експорту та iмпорту як форми державного регулювання зовнiшньоекономiчноi дiяльностi запроваджуються Украiною самостiйно у випадках, передбачених ст. 16 Закону Украiни "Про зовнiшньоекономiчну дiяльнiсть". Вiдповiдно до зазначеноi статтi в Украiнi запроваджуються такi види експортних (iмпортних) лiцензiй:
- генеральна лiцензiя - вiдкритий дозвiл на експортнi (iмпортнi) операцii з певним товаром (товарами) та/або з певною краiною (групою краiн) протягом перiоду дii режиму лiцензування цього товару (товарiв);
- разова (iндивiдуальна) лiцензiя - разовий дозвiл, що маi iменний характер i видаiться для здiйснення кожноi окремоi операцii конкретним суб'iктом зовнiшньоекономiчноi дiяльностi на перiод, не менший нiж необхiдний для здiйснення експортноi (iмпортноi) операцii;
- вiдкрита (iндивiдуальна) лiцензiя - дозвiл на експорт (iмпорт) товару протягом певного перiоду (але не менше одного мiсяця) з визначенням його загального обсягу.
Крiм того, можуть встановлюватися ще такi лiцензii, як: антидемпiнгова (iндивiдуальна), компенсацiйна (iндивiдуальна) та спецiальна (iндивiдуальна).
Для кожного виду товару встановлюiться лише один вид лiцензiй.
Лiцензii на експорт (iмпорт) товарiв видаються Мiнiстерством зовнiшнiх економiчних зв'язкiв i торгiвлi на пiдставi заяв суб'iктiв зовнiшньоекономiчноi дiяльностi.
Квотування здiйснюiться шляхом встановлення режиму видачi iндивiдуальних лiцензiй, причому загальний обсяг експорту (iмпорту) за цими лiцензiями не повинен перевищувати обсягу встановленоi квоти. В Украiнi запроваджуються такi види експортних (iмпортних) квот (контингентiв):
В· глобальнi квоти (контингенти) - квоти, що встановлюються для товару (товарiв) без зазначення конкретних краiн (груп краiн), в якi товар (товари) експортуiться або з яких вiн (вони) iмпортуiться;
В· груповi квоти (контингенти) - квоти, що встановлюються для товару iз зазначенням групи краiн, у якi товар експортуiться або з яких вiн iмпортуiться;
В· iндивiдуальнi квоти (контингенти) - квоти, що встановлюються для товару iз зазначенням конкретноi краiни, у яку товар може експортуватись або з якоi вiн може iмпортуватись.
Крiм того, запроваджено антидемпiнговi, компенсацiйнi та спецiальнi квоти.
Для кожного виду товару встановлюiться лише один вид квоти.
Вiдповiдно до чинного законодавства можуть застосовуватися й iншi форми державного регулювання зовнiшньоекономiчноi дiяльностi: використання спецiальних iмпортних процедур, запровадження спецiальних економiчних зон та iнших спецiальних правових режимiв, застосування спецiальних санкцiй за порушення законодавства про зовнiшньоекономiчну дiяльнiсть тощо.
Загалом iнструменти державноi полiтики дiлять на тарифнi i нетарифнi.
Тарифнi заходи зовнiшньоекономiчноi полiтики держави безпосередньо повтАЩязанi з митними зборами.
Митний тариф тАУ являi собою систематизований перелiк товарiв iз зазначенням митних зборiв, якими вони обкладаються при перетинi державного кордону.
Мито пiдвищуi цiну iмпортних чи експортних товарiв, впливаючи цим на обсяг i структуру зовнiшньоекономiчного обороту. Мита бувають: адвалернi (% вiд цiни), специфiчнi (% вiд ваги, обсягу), змiшанi.
Нетарифнi заходи регулювання зовнiшньоi торгiвлi подiляються на декiлька категорiй:
1. Це заходи котрi безпосередньо направленi на обмеження експортно-iмпортних операцiй з метою захисту певних галузей нацiональноi економiки.
Лiцензування тАУ передбачаi видачу iмпортеру або експортеру через уповноважений державний орган лiцензii на ввiз або вивiз певного товару протягом встановленого термiну.
Контингентування (квотування) тАУ це обмеження у вартiсному або кiлькiсному виразi, якi вводяться на iмпорт та (або) експорт певних товарiв на певний перiод.
Антидемпiнговi мита тАУ застосовуються при iмпортi товарiв у випадку встановлення факту демпiнгу тАУ продажу товарiв за кордон за цiнами нижчими нiж на нацiональному ринку.
РЖмпортнi податки тАУ включають: податок за перетин кордону, збори за оформлення митних документiв, збiр за митний огляд товару, перевiрка його якостi.
Встановлення умов використання валюти отриманоi субтАЩiктами пiдприiмницькоi дiяльностi вiд зовнiшньоекономiчних операцiй визначаiться законодавчими актами.
2. Це заходи, якi вiдносяться до суто адмiнiстративних формальностей при експортi-iмпортi товарiв i безпосередньо не направленi на обмеження зовнiшньоi торгiвлi. Сюди вiдносять: встановлення технiчних та санiтарних стандартiв та норм, вимоги до упакування та маркування, вимоги до розливу.
3.Це заходи, дii яких помiтно впливають в кiнцевому випадку на експорт чи iмпорт: валютнi обмеження, регулювання iнвестицiй.
Список використаноi лiтератури
1. Мельник А.Ф. тАЬДержавне регулювання економiкитАЭ -К: 1994р.
2. Морозова Т.Г. Пикулькин А.В. ВлГосударственное регулирование экономикиВ» -М; 1997 г.
3. Пересунъко С. I. Право державноi власностi в Украiнi (iсторiя, сучаснiсть, перспективи). - Кiровоград: РДлисавет, 1998.
4. Пират Г. А., Цират А. В. Международный арбитраж как способ разрешения внешнеэкономических споров. - К., 1997.
5. Семерок О. С. Правове регулювання та захист iноземних iнвестицiй (за законодавством Украiни, Угорщини, Польщi та Словаччини). - Ужгород, 2000.
6. Линдерт П.Х. Экономика мирохозяйственных связей. М.: Прогресс 1992
7. Бабышев Л. Туризм как отрасль итальянской экономики. МЭиМО. 1995 № 12
8. Балабанов И.Т. Валютные операции М.: Финансы и Статистика, 1993.
9. Герчiков РЖ. Маркетинг i мiжнародна комерцiйна справа М., Киiв, 1990.
10. Добрецов А. Экспорт услуг и международный туризм. Экономика и жизнь. 1995 №42.
11. Кириллова А.Т., Волкова Л.А. Маркетинг в туризме. СПб., 1996.
Вместе с этим смотрят:
"Великая депрессия" в развитых капиталистических странах
"Закавказский треугольник" вчера, сегодня, завтра
"Стена безопасности" между Израилем и Палестиной
"Хезболла" как инструмент ИРИ в эскалации арабо-израильского конфликта
"Холодная война": идеологические и геополитические факторы ее возникновения