Лекции по истории международных экономических отношений
(iспит)
Вступ.
Викладач: Троненко Володимир РЖванович. Доцент кафедри МЕВ.
Правила гри.
Кожного тижня лекцiя i семiнар.
Модульно-рейтингова система.
1 модуль: доiсторичнi часи тАУ епоха феодалiзму.
2 модуль: iндустрiальна цивiлiзацiя.
3 модуль: МЕВ першоi половини 20-го столiття.
Приблизно 3 контрольнi роботи (15+15+20=50 балiв).
Цiлий ряд практичних завдань. Перiодична перевiрка конспекту.
Максимум тАУ 100 балiв. Реальний максимум тАУ 80-90 балiв.
Заохочення (можливий автомат за умов: постiйна робота, вiдвiдування).
Присудження балiв:
Семiнарське заняття:
присутнiсть 1 бал
вiдповiдь 1-3 бали
фiксоване повiдомлення 1-4 бали
Реферат 1-4 бали
Програма курсу в бiблiотецi.
Лiтература.
1. Основа: "РЖсторiя мiжнародних економiчних вiдносин" (1 частина 3-томного видання "Мiжнароднi економiчнi вiдносини"). К.: 1992.
2. Лановик Б.Б, Матисякевич З.М., Матейко Р.М. РЖсторiя господарства: Украiна i свiт. К.: 1995 рiк. тАУ новаторська спроба, стисле викладення стародавнiх часiв, гарне викладення феодалiзму i iндустрiальноi цивiлiзацii, спроба визначити мiсце Украiни як складовоi свiтового господарства. Звернiть увагу: це не пiдручник! Вiн мiстить лише деякi моменти нашоi тематики.
Сутнiсть та форми прояву МЕВ.
План.
1. Що вивчаi курс "РЖсторiя МЕВ".
2. Теоретичнi засади курсу.
3. Формацiйний та цивiлiзацiйний пiдходи до вивчення РЖсторii МЕВ.
4. Основнi категорii i поняття курсу.
Що вивчаi курс "РЖсторiя МЕВ". Формацiйний та цивiлiзацiйний пiдходи
РЖсторiя МЕВ даi уявлення про такi етапи iх розвитку:
1) доiсторичнi часи;
2) часи стародавнiх цивiлiзацiй;
3) епоха феодального середньовiччя;
4) перiод капiталiстичних вiдносин.
В цiлому, предметом вивчення курсу "РЖсторiя МЕВ" i розгляд iх в процесi iсторичного виникнення, становлення i розвитку вiд доiсторичних часiв до наших днiв, тобто ми вивчаiмо МЕВ в процесi iх еволюцiйного становлення, розвитку до сучасного рiвня.
РЖсторiя МЕВ вивчаiться через призму рiзних пiдходiв вчених, рiзних пiдходiв науки i науковцiв до розвитку людського суспiльства. Одним iз таких пiдходiв i формацiйний аналiз розвитку людського суспiльства. Свого часу цей пiдхiд (принцип формацiйного аналiзу) було запропоновано класиками марксизму. Вiн полягаi у вивченнi iсторii через етапи: вiд первiсно-общинного ладу (1) через рабовласництво (2), феодалiзм (3), капiталiзм (4) до комунiзму1
(5).
Концепцiя формацiйного пiдходу грунтуiться на принципах класовоi боротьби, соцiальноi революцii i диктатури пролетарiату. Найбiльш повно i глибоко цi принципи викладенi в роботi К.Маркса "Манiфест комунiстичноi партii".
Другим пiдходом до вивчення i дослiдження людського суспiльства i цiвiлiзацiйний. У вiдповiдностi з цим пiдходом iсторiя людства розглядаiться через призму трьох цивiлiзацiй:
1) аграрна;
2) iндустрiальна;
3) постiндустрiальна.
Такий пiдхiд було запропоновано в 70-тi роки американським полiтологом i публiцистом Тоффлером. Такi цивiлiзацii вiн назвав трьома хвилями в розвитку людського суспiльства. В своiй вiдомiй книзi "Футурошок"2
вiн показав кризу iндустрiальноi цивiлiзацii, шоковий елемент тАУ зворотня сторона технiчного прогресу i iндустрiального розвитку людського суспiльства, спiвставивши позитивнi i негативнi сторони, що проявляються в проблемах використання сили атомноi реакцii, корисних копалин.
Аграрна цивiлiзацiя сформувалася i розвивалася iз 7-6 тисячолiття до н.е. i тривала до 15-16 столiття н.е. Потiм завдяки iндустрiальному перевороту виникла iндустрiальна цивiлiзацiя, що проiснувала до кiнця першоi половини 20-го столiття. Зараз людство, представлене окремими державами поступово входить в межi постiндустрiальноi цивiлiзацii.
РЖндустрiальна цивiлiзацiя, особливо що стосуiться розвитку економiчних зв'язкiв мiж державами, пов'язуiться з поглядами А.Смiта, Д.Рiкардо, К.Маркса (будував свою теорiю на критицi своiх попередникiв). Пiзнiше iндустрiальну епоху дослiджували цiлий ряд вчених в кожнiй краiнi.
Що ж до постiндустрiальноi цивiлiзацii, то в ii аналiз i теоретичне обгрунтування внесли вклад переважно вченi захiдноi формацii (оскiльки радянська наука базувалася на формацiйному пiдходi): Д.Белл, Г.Кан, З.Бжезiнський.
Вважаiться, що ii розвиток пов'язаний iз сферою послуг i iнтелектуальною працею, на вiдмiну вiд працi фiзичноi. В своiх роботах Тоффлер зазначав, що робiтник постiндустрiальноi цивiлiзацii буде корiнним образом вiдрiзнятися вiд робiтника фiзичноi працi (робiтника iндустрiальноi цивiлiзацii, створеноi Марксом).
Постiндустрiальна цивiлiзацiя пов'язуiться з новим змiстом розвитку сфери послуг i цей новий змiст полягаi в тому, що суспiльство здатне буде задовольняти iндивiдуальнi потреби людини (можна навести приклад сучасного господарства США, в якому велика кiлькiсть галузь переорiiнтовуiться на надання iндивiдуальних потреб).
Основнi категорii i поняття курсу.
Через систему понять i категорiй курсу МЕВ визначаiться змiст самих мiжнародних економiчних вiдносин. Через поняття i категорii визначаються форми прояву МЕВ, суб'iкти системи свiтогосподарських зв'язкiв, характер вiдносин мiж суб'iктами МЕВ.
Сучасна економiчна наука видiляi наступнi форми прояву МЕВ: мiжнародний подiл працi (1), мiжнародна торгiвля(2), мiжнароднi валютно-кредитнi (3) та фiнансовi вiдносини (4), рух факторiв виробництва3
(5), мiжнародна iнвестицiйна дiяльнiсть (6), мiжнароднi науково-технiчнi зв'язки (7).
Мiжнароднi економiчнi вiдносини пов'язанi з дiяльнiстю суб'iктiв, що беруть в них участь:
1) Головним суб'iктом МЕВ являiться держава.
2) На другий план виходять iнтеграцiйнi об'iднання держав.
3) На третьому мiсцi тАУ мiжнароднi економiчнi органiзацii.
4) Транснацiональнi корпорацii i транснацiональнi банки.
Мiжобщиннi господарськi зв'язки в доiсторичнi часи.
План.
1. Першi ознаки прояву мiжобщинних зв'язкiв в доiсторичнi часи.
2. "Неолiтична революцiя" та ii вплив на розвиток мiжплемiнноi господарськоi взаiмодii.
3. Першi прояви суспiльного подiлу працi.
4. Мiжплемiнний подiл працi за бронзовоi доби.
5. Характер мiжплемiнного обмiну.
Майже вся епоха кам'яного перiоду характеризуiться привласнюючим способом життя людини. А це означаi, що в кам'яний перiод людина займалася переважно збиранням, жила в безпосередньому контактi з природою i iснувала за рахунок того, що давала природа.
За часiв пiзньоi доби мезолiту в людських спiльнотах з'являються першi ознаки змiн в привласнюючому господарюваннi (декотрi вченi називають пiзню добу мезолiту "кризою привласнюючого господарювання"). З'являються першi ознаки землеробства, людина починаi приручати диких звiрiв.
Вiдтак, на завершальному етапi мезолiту, землеробство i тваринництво стають факторами, що обумовили перехiд людського суспiльства до нового способу життя i господарювання тАУ до вiдтворюючого способу господарювання. Перехiд до цього способу бере свiй початок в кiнцi епохи мезолiту i завершуiться в неолiтичну епоху (останнiй перiод кам'яного вiку).
В епоху неолiту (приблизно 7-6 тисячолiття до н.е.) вiдбуваiться повний перехiд людини до вiдтворюючого господарства; вiд збирання, мисливства, рибальства людина, протягом цих тисячi рокiв, переходить до землеробства i тваринництва. За своiм значенням, перехiд до вiдтворюючого типу господарювання докорiнно змiнив спосiб життя i носив певною мiрою революцiйний характер. Дослiдники назвали цей перехiд "неолiтичною революцiiю". В науковому розумiннi значення "неолiтичноi революцii" полягаi ще й в тому, що з нею вченi пов'язують початок аграрноi цивiлiзацii.
З переходом людського суспiльства до вiдтворюючого способу господарювання пов'язують вченi перехiд людини до осiдлого способу життя; осiдлiсть стаi головною ознакою життя людини пiсля неолiтичноi революцii (хоча кочовий спосiб життя подекуди зберiгаiться i сьогоднi). В цей же перiод людина переходить до побудови постiйних i бiльш мiцних жител. Зрештою неолiтична революцiя в цiлому означала перехiд людини до сiльського побуту.
Вважаiться, що центром неолiтичноi революцii були райони Близького Сходу. Дослiдники вважають, що на територii украiнських земель явища, пов'язанi з неолiтичною революцiiю мали мiсце в 4-3 тисячолiттi до н.е.
Головнi наслiдки неолiтичноi революцii.
Вiдбуваiться концентрацiя людських спiльнот в досить великих поселеннях. У зв'язку з цим вiдбуваються змiни в соцiальному устроi, соцiальнiй структурi суспiльства. Людськi спiльноти об'iднуються в нову соцiальну спiльнiсть тАУ племена.
Осiдлий спосiб життя призводить до значного природного приросту суспiльств i в зв'язку з цим мають мiсце великi (для тих часiв) перемiщення землеробiв i скотарiв на новi мiсця з метою освоiння нових земель i пасовиськ. Набирають поширення мiжплемiннi господарськi зв'язки. Обмiн продуктами харчування доповнюiться виробами домашнього вжитку, гончарними виробами. Внаслiдок неолiтичноi революцii новим явищем обмiнiв стаi розгалужена мережа багатоступеневого обмiну (обмiн заради нового обмiну: обмiн одного продукту на продукт-посередник з метою подальшого його обмiну на потрiбний продукт).
Неолiтична революцiя одержуi подальший розвиток в часи бронзового вiку. Поглиблюiться спецiалiзацiя виробництва. Якщо в результатi неолiтичноi революцii спецiалiзацiя зазначаiться на рiвнi тваринництва, зернового господарства, гончарства тощо, причому найчастiше всерединi одного племенi (хоча були i виключення); то бронзова доба поглиблюi спецiалiзацiю появленням таких галузей як видобування руди, виплавка бронзи, виготовлення рiзних предметiв i знарядь i бронзи та iнших металiв, причому помiтно визначаiться спецiалiзацiя по регiонах. Розширюiться предметна структура обмiну, предметами обмiну стають метали (бронза, мiдь, золото), готовi вироби з цих металiв, гончарство доповнюiться виготовленням фаянсових виробiв.
За бронзовоi доби вченi зазначають першi ознаки суспiльного подiлу працi. Поглиблення спецiалiзацii приводить до того, що окремi племена займаються окремими видами дiяльностi, i обмiн мiж ними вiдбуваiться за ознаками спецiалiзацii.
Д.З. Подивитися матерiал за Пiдручником 1.
Розглядаючи вищерозглянутi процеси на украiнських землях, вiтчизнянi вченi виходять з того, що розвиток господарства i господарських зв'язкiв на територii Украiни в доiсторичнi часи був складовою частиною еволюцii людства в цiлому. Такi висновки грунтуються на дослiдженнях, пов'язаних з Трипiльською культурою (Киiвщина, 4-2 тисячолiть до н.е.).
Д.З. Подивитися матерiал за Пiдручником 2.
Пiсля неолiтичноi революцii на територii Украiни досить значного поширення i порiвняно високого рiвня досягають такi сфери господарювання як хлiборобство, тваринництво, ремесло, прядiння i ткацтво, завершуiться формування технiки обробки каменю, виникають першi спроби обробки металiв.
Трипiльцi пiдтримували зв'язки переважно з Остготськими спiльнотами та племенами Балкано-Дунайських територiй.
Залiзна доба на територii Украiни пов'язана з цiлим рядом культур, характер для того часу (12-8 столiття до н.е.), зокрема кiммерiйська культура, скiфсько-сармато-антична культура а також ранньослов'янськi культури.
Для всiх цих культур були характерними вiдносно висока продуктивнiсть сiльського господарства, орне землеробство (причому з використанням металевих знарядь працi), свiйське тваринництво (особливiстю було те, що воно характеризувалося стiйловим утриманням тварин), високим рiвнем ремесла, поглибленим суспiльним подiлом працi. За цих культур ремесло поступово перетворюiться в самостiйний вид господарськоi дiяльностi. Виникають цiлi мiста як центри ремесла та торгiвлi.
Такий рiвень розвитку господарства на рiвнi зазначених культур сприяв поширенню економiчних зв'язкiв. Спiльноти зазначених культур пiдтримували тiснi i постiйнi господарськi контакти iз стародавнiми цивiлiзацiями Близького Сходу, Грецii, Вiзантii.
Все зазначене призводить до формування передумов нового суспiльного ладу. Ще в доiсторичнi часи при обмiнi з'являiться такий елемент як загальний еквiвалент (бушель зерна, вироби iз металiв, пiзнiше тАУ золото, срiбло тАУ грошi). Поява загального еквiваленту на рубежi доiсторичних i стародавнiх часiв означала змiну в характерi обмiну. За таких умов можна говорити про появу перших ознак торгiвлi. Виникаi прагнення накопичувати предмети, що i загальним еквiвалентом. Володiння значною кiлькiстю таких предметiв свiдчило про наявнiсть багатства. РЖснування загального еквiваленту поступово приводить до виникнення такого явища як грошi. За стародавнiх часiв грошi набувають домiнуючу роль i обмiн набуваi ознак власне торгiвлi.
Пiдсумовуючи, можна сказати, що розглядаючи доiсторичнi часи ми пiдходимо до розумiння, що в доiсторичнi часи проявляються ознаки спецiалiзацii людських спiльнот, на базi такоi спецiалiзацii виникаi розподiл працi (тобто ми пiдходимо до категорii "мiжнародний розподiл працi"), що в свою чергу призвело до виникнення загального еквiваленту i грошей (прототипу сучасних валютно-кредитних вiдносин).
1
Марксом було запропоновано двi фази комунiзму: соцiалiзм i власне комунiзм. Пiзнiше радянськi вченi мiж соцiалiзмом i комунiзмом додали фазу "розвинутого соцiалiзму".
Вместе с этим смотрят:
"Великая депрессия" в развитых капиталистических странах
"Закавказский треугольник" вчера, сегодня, завтра
"Стена безопасности" между Израилем и Палестиной
"Хезболла" как инструмент ИРИ в эскалации арабо-израильского конфликта
"Холодная война": идеологические и геополитические факторы ее возникновения