Мiжнародна економiка

МРЖНРЖСТЕРСТВО ОСВРЖТИ РЖ НАУКИ УКРАРЗНИ

ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГРЖЧНИЙ УНРЖВЕРСИТЕТ

ФАКУЛЬТЕТ ПЕРЕПРЖДГОТОВКИ ФАХРЖВЦРЖВ

К О Н Т Р О Л Ь Н А Р О Б О Т А

по дисциплiнi Вл Мiжнародна економiка В»

Слухач : ............тАжтАжтАжтАж..............Сидоркевич Дмитро РЖванович

Спецiальнiсть, група : ...............ЗФ тАУ 02 ( фiнанси )

Керiвник : ...............................Петкова Леся Омел’янiвна

Результат, дата:

Реiстрацiйний номер, дата:

м. Черкаси

2002 р.

З А В Д А Н Н Я

1. Мiжнароднi валютно-кредитнi органiзацii ...тАж..........................- 3

2. Мiжнародний туризм ..........тАж...........................................тАж..- 5

3. Як ви вважаiте, за правилами ГАТТ-ВТО дозволяiть чи нi експортнi субсидii, за яких умов i чому? .....тАжтАж..тАжтАж.....................- 17

4. Задача ............................................................тАжтАжтАжтАж..........- 19

Лiтература .......................................................................- 20

1. Мiжнароднi валютно-кредитнi органiзацii.

Мiжнароднi фiнансовi органiзацii (МФО) створюються шляхом об'iднання фiнансових ресурсiв краiнами-учасниками для рiшення визначених задач в областi розвитку свiтовоi економiки. Цими задачами можуть бути:

• операцii на мiжнародному валютному i фондовому ринку з метою стабiлiзацii i регулювання свiтовоi економiки, пiдтримки i стимулювання мiжнародноi торгiвлi;

• мiждержавнi кредити - кредити на здiйснення державних проектiв i фiнансування бюджетного дефiциту;

• iнвестицiйна дiяльнiсть/кредитування в областi мiжнародних проектiв (проектiв, що торкають iнтереси декiлькох краiн, що беруть участь у проектi як прямо, так i через комерцiйнi резиденти)

• iнвестицiйна дiяльнiсть/кредитування в областi “внутрiшнiх” проектiв (проектiв, що безпосередньо торкаiться iнтереси однiii чи краiни комерцiйноi органiзацii-резидента), здiйснення яких здатне зробити сприятливий вплив на мiжнародний бiзнес (наприклад, iнфраструктурнi проекти, проекти в областi iнформацiйних технологiй, розвитку транспортних i комунiкацiйних мереж i т.п.)

• благодiйна дiяльнiсть (фiнансування програм мiжнародноi допомоги) i фiнансування фундаментальних наукових дослiджень.

Як приклади мiжнародних фiнансових оранизаций можна назвати Мiжнародний Валютний Фонд, Свiтовий Банк, РДвропейський Банк Реконструкцii i Розвитку, Мiжнародна Фiнансова Корпорацiя. Усi цi органiзацii активно беруть участь у фiнансуваннi росiйських проектiв.

Для здiйснення своiх функцiй МФО використовують весь спектр сучасних технологiй фiнансового й iнвестицiйного аналiзу i керування ризиками, вiд фундаментального дослiдження потенцiйного iнвестицiйного проекту (для чого, найчастiше, залучаються спецiалiзованi чи команди iнститути експертiв мiжнародноi квалiфiкацii, мiжнароднi аудиторськi фiрми й iнвестицiйнi банки) до операцiй на глобальних фондових ринках (ринках похiдних цiнних паперiв).

Ефективнiсть дiяльностi МФО в значнiй мiрi залежить вiд взаiмодii з урядами й урядовими орагнизациями краiн-учасниць. Так iнвестицiйна дiяльнiсть МФО найчастiше припускаi тiсне спiвробiтництво з державними експортними кредитними агентствами, що здiйснюють страхування i керування ризиками по великих мiжнародних проектах.

Докладнiше механiзм дii МФО менi хотiлося б розглянути на прикладi Мiжнародного Валютного Фонду, членом - засновником якого був Радянський Союз, чиiм правонаступником i Росiя

Статтi угоди Мiжнародного Валютного Фонду прийнятi 22 липня 1944 року в Бреттон-Вудсе, штат Нью-Хэмпшир (США), на Валютно-фiнансовiй конференцii Об'iднаних нацiй. Набрали сили 27 грудня 1945 року. З виправленням, що вступило в силу 28 липня 1969 року в результатi змiн, затверджених резолюцiiю Ради керуючих N 23-5 вiд 31 травня 1968 року; з виправленням, що вступило в силу 1 квiтня 1978 року в результатi змiн, затверджених резолюцiiю Ради керуючих N 31-4 вiд 30 квiтня 1976 року; з виправленням, що вступило в силу 11 листопада 1992 року в результатi змiн, затверджених резолюцiiю Ради керуючих N 45-3 вiд 28 червня 1990 року.

Мiжнародний валютний фонд

Мiжурядова валютно-кредитна организцаия по сприянню мiжнародному валютний сотрудничесству на основi консультацiй його членiв i надання iм кредитiв. Створений у 1944 р., маi бiльш 150 краiн-членiв. МВФ займаiться збором i обробкою статистичних даних з питань мiжнародних платежiв, iнфляцii, валютних ресурсiв, величини валютних резервiв, грошового обiгу, державних фiнансiв i iн. Статут МВФ зобов'язуi краiни при одержаннi кредитiв дават iнформацiю про стан економiки краiни, золотовалютних резервiв i т.п. Крiм того, краiна, що взяла кредит, повинна виконувати рекомендацii МВФ по оздоровленню своii економiки. Однiii з основних задач МВФ i регулювання валютних курсiв i пiдтримка стiйкостi валютних паритетiв.

Завдання Мiжнародного Валютного Фонду:

(1) Сприяти розвитку мiжнародного спiвробiтництва у валютно-фiнансовiй сферi в рамках постiйного заснування, що забезпечуi механiзм для консультацiй i спiльноi роботи над мiжнародними валютно-фiнансовими проблемами.

(2) Сприяти процесу розширення i збалансованого росту мiжнародноi торгiвлi i за рахунок цього домагатися досягнення i пiдтримки високого рiвня зайнятостi i реальних доходiв, а також розвитку виробничих ресурсiв усiх держав-членiв, розглядаючи цi дii як першочерговi задачi економiчноi полiтики.

(3) Сприяти стабiльностi валют, пiдтримувати упорядкований валютний режим серед держав-членiв i уникати використання девальвацii валют з метою одержання переваги в конкуренцii.

(4) Робити допомога в створеннi багатобiчноi системи розрахункiв по поточним операцiях мiж державами-членами, а також в усуненнi валютних обмежень, що перешкоджають росту свiтовоi торгiвлi.

(5) За рахунок тимчасового надання загальних ресурсiв Фонду державам-членам при дотриманнi адекватних гарантiй створювати в них стан упевненостi, забезпечуючи тим самим можливiсть виправлення диспропорцiй у iхнiх платiжних балансах без використання мiр, що можуть завдати шкоди добробуту на нацiональному чи мiжнародному рiвнi.

(6) ВРЖДПОВРЖДНО до вищевикладеного - скорочувати тривалiсть порушень рiвноваги зовнiшнiх платiжних балансiв держав-членiв, а також зменшувати масштаби цих порушень.

2. Мiжнародний туризм.

2.1. Вступ

У багатьох державах свiту туризм розвиваiться як система, що надаi всi можливостi для ознайомлення з iсторiiю, культурою, звичаями, духовними i релiгiйними цiнностями даноi краiни i ii народу, i даi доход у скарбницю. Не говорячи вже про тi, що “годуi” ця система дуже багато фiзичних i юридичних осiб, чи так iнакше зв'язаних з наданням туристичних послуг. Крiм значноi статтi доходу туризм i ще й одним з могутнiх факторiв посилення престижу краiни, росту ii значення в очах свiтового спiвтовариства i рядових громадян.

Туристична дiяльнiсть у розвитих краiнах i важливим джерелом пiдвищення добробуту держави. У 1995 роцi США вiд реалiзацii туристичних послуг iноземним громадянам одержали 58 млрд. $, Францiя й РЖталiя - по 27 млрд. $, РЖспанiя -25 млрд. $

У Росii туристичний бiзнес розвиваiться з переважною орiiнтацiiю на виiзд. Переважлива бiльшiсть дiючих у нас туристичних фiрм волiють займатися напрямком своiх спiввiтчизникiв за рубiж, i лише невелика iхня частина працюi на залучення гостей у тобто вусi робиться так, що капiтал вiд тур. бiзнесу спливаi за рубiж. Яка ж картина мiжнародного ринку тур. послуг зараз, як вiн у перспективi змiнюiться? В умовах, що створилися, цi питання представляються актуальними, саме тому нами була обрана тема даного реферату.

У науковому розумiннi ринок- це органiчна частина капiталiстичноi системи товарного господарства, основою якого i виробництво продукту як товару.

При розглядi предмета економiчноi теорii були видiленi 4 сфери виробничих вiдносин:

виробництво тАФ розподiли тАФобмiн тАФ споживання.

Суспiльне виробництво маi своiю метою споживання. Алi перш, нiж продукт товарного виробництва дiйде до споживання, вiн пiдлягаi розподiлу й обмiну. Розподiл - це результат виробництва, не тiльки з погляду форми, алi i змiсту, тому що розподiлятися можуть тiльки продукти

працi, капiталу i землi. Розподiл веде до утворення грошових доходiв суспiльства у видi заробiтноi плати, прибутку i ренти.

2.2. РЖндустрiя туризму i ii розвиток у сучасних умовах.

У даний година iндустрiя туризму i однiii з найбiльше що динамiчно розвиваються форм мiжнародноi торгiвлi послугами. В останнi 20 рокiв середньорiчнi темпи росту числа прибуттiв iноземних туристiв у свiтi склали 5,1%, валютних надходжень - 14%. Згiдно даним всесвiтньоi туристичноi органiзацii, у 1995 роцi у свiтi було зареiстровано 576 мiльйонiв прибуттiв туристiв, надходження вiд мiжнародного туризму досягло 372 мiльярда доларiв (без облiку надходжень вiд мiжнародного транспорту). У цiлому обсяги валютних надходжень вiд туризму за перiод з 1950 по 1995 рiк виросли в 144 рази.

За прогнозами експертiв, бурхливий розвиток мiжнародного туризму буде продовжуватися i далi. По рiзних пiдрахунках, до 2000 долi ця галузь станi ведучою експортною галуззю у свiтi. Очiкуiться, що при збереженнi сформованих темпiв росту число мiжнародних подорожей до 2005 долi досягне 900 млн. чоловiк, а до 2010 долi збiльшиться i складi порядку 937 млн. чоловiк.

На думку рiзних аналiтикiв, в основi розвитку мiжнародного туризму лежати наступнi фактори:

1. Економiчний рiст i соцiальний прогрес привели до розширення обсягу дiлових поiздок i поiздок з пiзнавальними цiлями.

2. Удосконалювання усiх видiв транспорту удешевило поiздки.

3. Збiльшення числа найманих робiтникiв та службовцiв у розвитих краiнах i пiдвищення iх матерiального i культурного рiвня.

4. РЖнтенсифiкацiя працi й одержання працюючими бiльш тривалих вiдпусток.

5. Розвиток мiждержавних зв'язкiв i культурних обмiнiв мiж краiнами привело до розширення мiжособистих зв'язкiв мiж i усерединi регiонiв.

6. Розвиток сфери послуг стимулювало розвиток сфери перевезень i технологiчний прогрес в областi телекомунiкацiй.

7. Ослаблення обмежень на вивiз валюти в багатьох краiнах i спрощення прикордонних формальностей.

Значення туризму у свiтi постiйно зростаi, що пов'язано зi зрослим впливом туризму на економiку окремоi краiни. В економiцi окремоi краiни мiжнародний туризм виконуi ряд важливих функцiй:

- мiжнародний туризм - джерело валютних надходжень для краiни i засiб для забезпечення зайнятостi.

- мiжнародний туризм розширюi внески в платiжний баланс i ВНП краiни.

- мiжнародний туризм сприяi диверсифiкованостi економiки, створюючи галузi, що обслуговують сфери туризму.

З ростом зайнятостi в сферi туризму ростуть доходи населення i пiдвищуiться рiвень добробуту нацii.

Розвиток мiжнародного туризму приводити до розвитку економiчноi iнфраструктури краiни i мирних процесiв. У такий спосiб мiжнародний туризм варто розглядати, сообразуясь з економiчними вiдносинами окремих краiн.

Мiжнародний туризм входити в число трьох найбiльших галузей , уступаючи нафтовидобувнiй промисловостi й автомобiлебудуванню, питома ваги яких у свiтовому експортi 11% i 8,6% вiдповiдно. У 1991 роцi сумарний доход краiн свiту вiд мiжнародного туризму складав 7% вiд загального обсягу свiтового експорту i 3% вiд свiтового експорту послуг.

Значення туризму як джерела валютних надходжень, забезпечення зайнятостi населення, розширення мiжособистiсних контактiв зростаi.

Мiжнародний туризм у свiтi вкрай не рiвномiрний, що порозумiваiться в першу чергу рiзними рiвнями соцiально-економiчного розвитку окремих краiн i регiонiв.

Найбiльший розвиток мiжнародний туризм одержавши в захiдноiвропейських краiнах. На частку цього регiону приходитися понад 70% свiтового туристичного ринку i близько 60% валютних надходжень. Приблизно 20% приходитися на Америку, менш 10% - на Азiю, Африку й Австралiю разом узятi.

Всесвiтня органiзацiя по туризму у своiй класифiкацii видiляi краiни, що i переважливо постачальниками туристiв (США, Бельгiя, Данiя, Нiмеччина, Голландiя, Нова Зеландiя, Швецiя, Канада, Англiя) i краiни що i, в основному, приймаючих туристiв (Австралiя, Грецiя, Кiпр, РЖталiя, РЖспанiя, Мексика, Туреччина, Португалiя, Францiя, Швейцарiя).

Подiбний розвиток мiжнародних туристичних зв'язкiв спричинило за собою створення численних мiжнародних органiзацiй, що сприяють полiпшенню роботи цiii сфери свiтовоi торгiвлi. У iхнi число входять: спецiалiзованi заснування системи Органiзацii Об'iднаних Нацiй (ООН), органiзацii, де питання розвитку мiжнародного туризму обговорюються епiзодично i не i головними в сферi дiяльностi; неурядовi спецiалiзованi, мiжнароднi комерцiйнi, нацiональнi i регiональнi органiзацii по туризму.

Вiдповiдно до Статуту ВРЖД, цiлями ii дiяльностi i заохочення туризму як засобу економiчного розвитку i мiжнародного взаiморозумiння для забезпечення свiту, добробуту, поваги i дотримання прав людини поза залежнiстю вiд раси, пiдлоги, мови i релiгii, а також дотримання iнтересiв краiн, що розвиваються, в областi туризму.

ВРЖД прийняла ряд декларацiй в областi мiжнародного туризму, серед яких:

тАФ Манiльська декларацiя про туризм у свiтi (1980);

тАФ Документ Акапулько (1982);

тАФ Хартiя по туризму i Кодекс поводження туриста (Софiя, 1985);

тАФ Гаазька декларацiя по туризму (1989).

До числа органiзацiй ООН, що займаються питаннями розвитку мiжнародного туризму епiзодично, вiдносяться Конференцiя ООН по туризму i подорожам, економiчний i соцiальна Рада (ЭКОСОС). Органiзацiя Об'iднаних Нацiй з питань утворення, науки i культури (ЮНЕСКО), Мiжнародна органiзацiя працi (МАРНОТРАТ), Мiжнародна асоцiацiя транспортноi авiацii (ИАТА).

Пiд туристичною iндустрiiю розумiiться сукупнiсть виробничих, транспортних i торгових пiдприiмств, що роблять i реалiзують туристичнi послуги i товари туристичного попиту.

З розвитком масового органiзованого туризму i переходом його на нову основу, що спираiться на розвиту туристичну iндустрiю i сучаснi засоби транспорту, вiдбулися деякi змiни у формах органiзацii мiжнародного туризму.

По-перше, iстотно зросло число роздрiбних фiрм, що пропонують туристичнi послуги турагентов i позбавлених найчастiше юридичноi i господарськоi незалежностi.

По-другу, змiнився характер дiяльностi туристичних оптових фiрм, що перетворилися в туроператоров, що пропонують повний комплекс послуг у видi iнклюзив - турiв.

По-третi, з'явилися великi корпорацii, заснованi на капiталi транспортних, торгових, страхових компанiй i банкiв, що здiйснюють операцii по представленню туристичних послуг клiiнтам.

Усi вищезгаданi категорii фiрм вiдрiзняються друг вiд друга по функцiях i характерi дiяльностi.

Туристичнi агентства тАФ це роздрiбнi фiрми, що виконують роль посередникiв мiж туроператорскими фiрмами й обслуговуючими пiдприiмствами, з одному боку, i клiiнтами-туристами, з iншоi. Турагенства або органiзують тур, пропонованими туроператорскими фiрмами, або займаються наданням окремих видiв послуг iндивiдуальним чи туристам групам обличчя, установлюючи безпосереднi зв'язки з транспортними органiзацiями, готельними корпорацiями, екскурсiйними бюро. Продажiв турiв здiйснюiться за цiнами, установлюваним туроператорами i зазначеним у iхнiх проспектах. За реалiзацiю iнклюзивiв-турiв турагенства одержують визначена комiсiйна винагорода вiд туроператоров.

Реалiзацiя окремих видiв послуг здiйснюiться за цiнами, установлюваним iхнiми виробниками, а за надання розрiзнених послуг турагенства можуть установлювати визначенi нацiнки до роздрiбних цiн виробника. Бiльшiсть турагенств знаходиться в сферi впливу великих туристичних оптових фiрм, авiацiйних компанiй, готельних корпорацiй i торгових фiрм.

Туроператорские фiрми тАФ це насамперед оптовi фiрми, що виступають посередниками мiж пiдприiмствами туристичноi iндустрii i турагенствами. Смороду реалiзують тур вiд свого iменi через турагенства або безпосередньо клiiнтам. У процесi органiзацii поiздок туроператоры встановлюють зв'язку з пiдприiмствами розмiщення, харчування, транспорту, культурно- просвiтительськими заснуваннями й екскурсiйними бюро. Часто туроператоры орендують на основi довгострокових контрактiв готелю й iнших засобiв розмiщення, лiтаки, автобуси, забезпечуючи iхнi максимальне завантаження й одержуючи значнi знижки.

Туроператорские фiрми в залежностi вiд використовуваного виду транспорту пiдроздiляються на, що спецiалiзуються на органiзацii турiв з використанням спецiально обладнаних лiтакiв; автобусних екскурсiй; залiзничних екскурсiй; морських круiзiв i подорожей у яку-небудь одну чи краiну спецiалiзованих турiв.

Туристичнi корпорацii тАФ це великi пiдприiмства, що шляхом участi поiднують широке коло фiрм, що представляють рiзнi види туристичних послуг. Смороду в значнiй мiрi монополiзували ринок i перетворилися в могутнi мiжгалузевi виробничо-господарськi комплекси, що включають пiдприiмства всiляких галузей промисловостi, що обслуговують туристичний бiзнес, транспортнi банкiвськi, страховi й iншi компанii i реалiзуючi тур через широку мережу туроператоров i турагенства в рiзних краiнах.

Оснащення найсучаснiшими автоматизованими системами керування i зв'язки дозволяi iм оперативно вивчати i задовольняти споживи й iнтереси туристiв. Найбiльшого розвитку подiбнi великi компанii досягли в розвитих капiталiстичних краiнах. У Францii, наприклад, на частку 13 найбiльших туристичних корпорацiй приходитися 50% реалiзованих турiв, у германii 3 найбiльшi туристичнi корпорацii “TUI”, “Nekkerman” i “ITS” зосередили у своiх руках 70% ринку.

Крiм великих корпорацiй, у дiйснi година одержали широкий розвиток готельнi комплекси, що надають туристам послуги не тiльки по iх розмiщенню, алi i широкий комплекс iнших послуг, наприклад, харчування в ресторанi при отеленнi, надання залiв для проведення нарад, придбання квиткiв на транспорт, виклик таксi, екскурсiйне обслуговування, органiзацiя розваг, торгiвля сувенiрами й iншими товарами.

Найбiльшi готельнi комплекси поiднуються через автоматизованi системи керування i розподiлу готельного фонду в так називанi “ланцюги”, що дозволяi швидко i точно враховувати кожну iндивiдуальну угоду i з мiнiмальними витратами години робити резервування мiсць у готелях, на транспортi без затримки видавати всю розрахункову документацiю i здiйснювати платежi. Усього у свiтi нараховуiться бiля ста таких готельних “ланцюгiв” iз загальним числом номерiв 1,6 млн. Ведучi з iх - “Holiday Inn”, “Sharaton”, “Hilton”.

Важливою особливiстю сучасного етапу розвитку мiжнародного туризму i змiни його органiзацiйних форм i проникнення в туристичний бiзнес транспортних, торгових, банкiвських, промислових, страхових компанiй. Транспортнi компанii надають як окремi види послуг, так i самостiйнi розробленi тур на основi готельноi бази. Такi фiрми органiзують обслуговування на основi дiлових вiдносин з готельними й iншими пiдприiмствами на звичайних умовах туроператора. Торговi фiрми стали активно займатися реалiзацiiю туристичних послуг приблизно з початку 70-х рокiв. Це вiдноситься, в основному, до великих роздрiбних концернiв i до торгово-посилкових фiрм.

Спочатку унiверсальнi магазини, прагнучи полiпшити обслуговування клiiнтури, здавали в оренду своi примiщення для дiяльностi турагенств. Надалi, у мiру попиту, смороду перейшли до практики органiзацii у своiму складi формально не залежних туристичних фiрм з обмеженою вiдповiдальнiстю, що потiм стали iх дочiрнiми фiрмами.

З метою швидкого i мiцного завоювання ринку цi компанii почали калькулювати цiни на тур з розрахунком лише на мiнiмальний прибуток, що було можливо завдяки величезному капiталу торгових фiрм. Промисловi фiрми, що представляють у першу чергу галузi, що обслуговують туристичний бiзнес, на основi системи участi стали здобувати i включати у свою структуру туристичнi фiрми. Помiтно пiдсилилося проникнення банкiв i страхових компанiй у сферу мiжнародного туризму шляхом придбання усього чи частини контрольного пакета акцiй. Володiючи розгалуженою мережею фiлiй i великим штатом страхових агентiв, банки i страховi компанii стали успiшно здiйснювати цi операцii, одержуючи додатковий прибуток за рахунок економii на комiсii, виплачуваноi турагенту. Тур, пропонованi банками, як правило, дешевше, нiж у турагентов. Крiм того, банки i страховi компанii мають власнi автоматизованi системи облiку i керування, у пам'ятi яких закладенi всi основнi данi про вкладникiв i застрахованi обличчя. Це дозволяi iм здiйснювати цiлеспрямоване розсилання реклами й iнформацii, пропонуючи клiiнту такi тур, що можуть вiдповiдати його iнтересам i засобам.

Дисконтнi картки, що випускаються банками, на вiдмiну вiд кредитних i дебетових пластикових, що i платiжним засобом, не призначенi для оплати, алi дають своiм власникам права на найрiзноманiтнiшi знижки. У свiтi iснуi кiлька глобальних систем дисконтних карток. Лiдируюче положення займають “ETN”, “IAPA”, “COUNTDOWN”.

В умовах, коли конкуренцiя в туристському бiзнесi й iндустрii вiдпочинку i розваг дуже висока, власники готелiв беруть доля в дисконтних програмах, тому що безкоштовна iнформацiя про знижки, що даiться в каталогах для власникiв карток, залучаi потенцiйних клiiнтiв. Банкiвськi структури також зацiкавленi в поширеннi карток. Смороду видають iхнiй як доповнення до эмитируемым кредитних карток чи безкоштовно набагато дешевше роздрiбноi цiни, тiм самум розширюючи спектр послуг для своiх клiiнтiв.

Географiя дисконтних карток дуже рiзноманiтна, найбiльше популярно “ETN-CARD”. Для мандрiвникiв ця система i клубом, членство в який дозволяi зменшувати дорожнi витрати. До перевагою використання карток “ETN” вiдносять :

тАФ знижки для власникiв вiд 20 до 50% вартостi в десятьох тисячах готелiв у 175 краiнах свiту, у тому числi в Росiйськiй Федерацii й у краiнах СНД. У США в 400 готелях власник картки заплатити 50% вiд вартостi номера;

тАФ широку систему знижок у ресторанах (вiд 20 до 50%);

тАФ зниження (до 1/3) тарифiв при оплатi оренди автомобiля;

тАФ знижка при покупцi авiа-, залiзничних, автомобiльних квиткiв у розмiрi 3-10%;

тАФ можливiсть безкоштовно одержати картки “ETN- Telecard” i “Sprint Fonecard”, що дозволяють звiстки телефоннi переговори по пiльгових тарифах.

При одержаннi картки власнику видаiться iлюстрований каталог з адресами сервiсних служб, що входять у систему. Вибравши готель, власник замовляi знижку на резервування номера. Часто цю процедуру бере на собi сама дисконтна система.

Крiм поширення дисконтних карток, банки реалiзують дорожнi чеки. Система дорожнiх чекiв схожа iз системою акредитивiв, алi, на вiдмiну вiд останнiх, можна не тiльки обмiнювати в банку на грошi, алi ними можна розплачуватися в магазинах, що iх приймають.

Дорожнi чеки дозволяють убезпечити грошi вiд крадiжки, тому що платiжний документ стаi дiйсним тiльки пiсля звiрення пiдпису власника з пiдписом на корiнцi книжки. На вiдмiну вiд пластикових карток, для придбання чека не обов'язково мати рахунок у банку.

Дорожнiй чек ще називають туристським чеком, пiд яким розумiiться платiжний документ, грошове зобов'язання виплатити позначену в ньому торбу валюти його власнику.

У РДвропi з 1968 долi широку популярнiсть придбав iврочек тАФ чек у iвровалютi, що виписуiться банком без попереднього внеску клiiнтом готiвки в рахунок банкiвського кредиту термiном до мiсяця. Чек оплачуiться в будь-якiй краiнi-учасницi догоди “РДврочек”, до яких вiдносяться краiни РДС.

На свiтовому ринку порiвняно недавно з'явився новий вид розмiщення тАФ тайм-шер. Це не продажiв стандартноi нерухомостi i не розмiщення в готелi, а середнi мiж ними тАФ власнiсть, обмежена по користуванню в часi. За одиницю години приймаiться один тиждень.

Сьогоднi тайм-шер-индустрия складаiться з двох частин:

тАФ чи продажiв клубiв апартаментiв, роздiлених на тижнi;

тАФ обмiн цих тижнiв через iдиний центр по обмiнi, називаний клубом для вiдпочинку, де власники можуть обмiнятися своiми тижнями.

У свiтi нараховуiться п'ять обмiнних органiзацiй, серед яких лiдирують “RCI”i “II” (Interval International).

РЖндустрiя тайм-шера неухильно розвиваiться з початку сiмдесятих рокiв. З 1989 долi свiтове число курортiв, що працюють по системi тайм-шер, зросло на 600%, рiчний обсяг продажiв тижнiв збiльшився на 300%. До 1994 долi у свiтi було продано тайм-шеров на чотири мiльярди доларiв.

З ростом популярностi тайм-шеров мiнялася i сама iндустрiя. Якщо в роки формування вона залучала в основному дрiбних пiдприiмцiв, те зараз нею займаються такi корпорацii як “Хилтон”, “Марриот”, “Дисней”, “Шэратон”, “Баррат”, “Вамли”.

Сьогоднi тайм-шер i однiii з найбiльше що швидко розвиваються галузей iндустрii вiдпочинку. Вiн вважаiться найсучаснiшою технологiiю в областi мiж туризмом i нерухомiстю.

Курорти тайм-шер i в 75 краiнах. РДвропа займаi другу мiсце по розвитку тайм-шера пiсля США. Багато приймаючi краiн розглядають тайм-шер як iстотний елемент усiii системи органiзацii вiдпочинку. У бiльшостi регiонiв вiн розширюi сезон канiкул, сприяi тривалому економiчному росту, полiпшуi перспективи для iнвестицiй, пiдвищуi зайнятiсть.

Як i бу-яка iнша сфера господарськоi дiяльностi, iндустрiя туризму i дуже складною системою, ступiнь розвитку якоi залежить вiд ступеня розвитку економiки краiни в цiлому.

На промислово розвитi краiни приходитися понад 60% усiх прибуттiв iноземних туристiв i 70-75% чинених у свiтi поiздок. При цьому на частку РДС приходитися близько 40% прибуттiв туристiв i валютних надходжень

По зауваженню канадських фахiвцiв, функцiонування економiк iндустрiально розвитих краiн, з одному боцi, робило об'iктивно необхiдним змiцнення мирохозяйственных зв'язкiв i рiст виробничих витрат на пiдприiмницькi перемiщення, а, з iншого боку, тАФ створювало працiвникам матерiальнi можливостi для досуговых перемiщень, у тому числi i за границю.

Географiя ж мiжнародного туризму буде визначатися прiоритетним для туристiв факторами привабливостi чи тихнув iнших регiонiв/краiн.

Фактори росту привабливостi для туристiв окремих регiонiв свiту

2.3. Органiзацiя i технiка виконання операцiй мiжнародного туризму.

Основнi учасники операцiй мiжнародного туризму i система взаiмин.

Здiйснення мiжнародних туристичних операцiй припускаi визначенi вiдносини мiж туристами - споживачами туристичних послуг i туристичних фiрм - iхнiми виробниками i реализаторами, а також вiдносини останнiх з рiзними органiзацiями(банками, транспортними i страховими компанiями i т.п.), що забезпечують виконання цього виду мiжнародних послуг.

Система вiдносин цих головних суб'iктiв мiжнародного туристичного бiзнесу представлена на схемi

Суб'iкти операцiй мiжнародного туризму

турист

посольства, консульства турагент банки

страховi компанii туроператор державнi органи

транспортнi компанii закордоннi партнери

Робота туристичних фiрм iз туристами мiстить у собi:

- пропозицiя чи туристу групi туристiв визначеного набору туристическо-экскурсионных послуг;

- одержання вiд клiiнта коштiв за путiвку (тур);

- перерахування коштiв визначеним органiзацiям за розмiщення, проживання, екскурсiйне обслуговування.

Договiрнi вiдносини туриста i туристичноi фiрми складаються як вiдносини покупця (замовника) i продавця (виконавця). При цьому варто пiдкреслити особливий характер “продукт”, що здобуваiться в туристичноi фiрми. Вступаючи з нею в договiрнi вiдносини, турист розраховуi одержати в залишковому пiдсумку необхiдний йому набiр послуг. Фiрма ж надаi йому, як правило, ще не самi послуги. а права (гарантii) одержання у визначений година, у визначеному мiсцi послуг, безпосередньо здiйснюваних iншими фiрмами, що не мають прямих договiрних вiдносин з даним туристом, алi складаються в договiрних вiдносинах з направляючою туристичною фiрмою. Турист здобуваi також i гарантii надання визначених видiв послуг i самою направляючою фiрмою. Сукупнiсть цих прав вiдображаiться в путiвцi, що i кiнцевим “продуктом” дiяльностi туристичноi фiрми i вiдповiдно предметом ii реалiзацii.

Туроператорская дiяльнiсть - це дiяльнiсть по формуванню, просуванню i реалiзацii туристичного продуктi, здiйснювана на пiдставi лiцензii юридичною чи особою iндивiдуальним пiдприiмцем (туроператором).

Турагентская дiяльнiсть - дiяльнiсть по просуванню i реалiзацii туристичного продуктi, здiйснювана на пiдставi лiцензii юридична чи особа iндивiдуальним пiдприiмцем (турагентом).

Взаiмини мiж туроператором i туристом найчастiше будуються на пiдставi агентського договору про надання першим iншому права на реалiзацiю туристичного продукту, сформованого туроператором.

Саме тому при органiзацii турiв туристичнi фiрми спiвробiтничають зi страховими компанiями. Страховий внесок входити у вартiсть путiвки. Його величина залежить вiд тарифу. РЖснують чотири рiзновиди тарифiв, що ТСрунтуються на:

- умовах посольств, що можуть визначити мiнiмальну величину страховоi суми, наприклад, для Захiдноi РДвропи це приблизно 30 доларiв США;

- термiну поiздки;

- кiлькостi людин у групi (можливi знижки вiд 5 до 20%);

- вiцi (старше 60 рокiв страхова торба може бути збiльшена в два рази).

На сьогоднiшнiй день iснують двi форми страхового обслуговування туристiв.

1. Компенсацiйна.

Передбачаi оплату самим мандрiвником усiх медичних витрат i вiдшкодування iх лише пiсля повернення на батькiвщину, що, як правило, незручно, тому що змушуi туриста мати при собi значний грошовий запас на цей випадок.

1.1. Програма страхування багажу.

Торба страхового лiмiту близько 2000 доларiв. Вона виплачуiться по пред'явленнi документiв, що пiдтверджують, що багаж був загублений чи ушкоджений пiд чи година збереження транспортування. Це найбiльш розповсюджений вид страхування, тому що тариф страхування багажу складаi близько 50 центiв у день.

2. Сервiсна.

2.1. Страхування медичних витрат.

2.2. Юридичний i iнформацiйний ассистанс - забезпечення правовоi пiдтримки мандрiвникам у випадку адмiнiстративних чи цивiльних порушень, а також гарантiя одержання необхiдноi iнформацii про найбiльш зручнi маршрути.

2.3. Страхування вiд нещасливого випадку.

2.4. Програма страхування цивiльноi вiдповiдальностi за нанесення збитку майну третiх облич, нанесених туристом у результатi “ненавмисних дiй”.

Страховий полiс - обов'язковий документ при турпоездке. Бiльшiсть краiн свiту не видаi вiзи без наявностi спецiального страхового полiса. До них вiдносяться бiльшiсть розвитих краiн: Австрiя, Бельгiя, Нiмеччина, Голландiя, Данiя, РЖспанiя, Норвегiя, Францiя, Швейцарiя, Швецiя, США.

Страховий полiс як документ, що гарантуi оплату необхiдного медичного обслуговування при настаннi страхового випадку, обов'язково мiстить номер телефону фiрми-партнера, по якому можна звернеться по допомогу, iнформацiю про страхувальника, страховика, умови, вартостi страховки i звiльнення вiд (вiдповiдальностi) зобов'язань компанii у випадку вiйни, ядерних вибухiв, дорожнiх аварiй, хронiчних захворювань i т.д.

Туристична фiрма пересилаi постачальнику запитий i гарантiйний лист iз термiнами поiздки, найменуванням краiни призначення, засобiв пересування, що приймаi фiрми, кiлькiстю туристiв поiменно з указiвкою номера паспорта i вiку.

Подiбним чином оформляються i вiзи.

РЖснуi кiлька видiв вiз у залежностi вiд цiлей поiздки - туристичнi, вiзи за приватним запрошенням, вiзи за дiловим запрошенням.

Оформлення вiз по приватних i дiлових запрошеннях здiйснюiться в консульствi краiни. Випадки вiдмовлення у вiзi складають 5 - 7% вiд числа всiх що звернулися, причому вiдмовлення може бути переглянутий. Консульський збiр за даний вид послуг складаi 10-60 доларiв США.

Оформлення туристичних вiз здiйснюiться за допомогою виклику закордонноi фiрми на визначену кiлькiсть туристiв зi списком, заявленим ранiше туристичним агентством. Пiсля розгляду консульством видаiться вiза, загальна для всiii чи групи призначена для окремих туристiв.

При розробцi програм враховуiться не стiльки вартiсть, скiльки складнiсть процедури оформлення.

Всi описане характерно насамперед для Сполучених Штатiв Америки i Захiдноi РДвропи, де до дозволу на в'iзд вiдносяться дуже строго.

14 червня 1985 долi в люксембурзькому мiстi Шенген державами Бенiлюксу, Францiiю i Нiмеччиною була пiдписана угода про майбутню поступовому скасуваннi паспортного контролю на своiх внутрiшнiх границях.

У червнi 1991 долi до Шенгенскому догоди приiдналися РЖспанiя i Португалiя, i був складений список краiн, що обов'язково повиннi мати вiдкритий вiзовоi режим. 17 грудня 1992 долi був затверджений список з 120 к

Вместе с этим смотрят:

"Великая депрессия" в развитых капиталистических странах

"Закавказский треугольник" вчера, сегодня, завтра

"Стена безопасности" между Израилем и Палестиной

"Хезболла" как инструмент ИРИ в эскалации арабо-израильского конфликта

"Холодная война": идеологические и геополитические факторы ее возникновения