Основнi засади зовнiшньоекономiчноi полiтики Украiни
Мiжнароднi економiчнi вiдносини
Реферат
на тему: | Основнi засади зовнiшньоекономiчноi полiтики Украiни |
Киев тАУ 1999
Змiст
Вступ 3
1. Принципи зовнiшньо-економiчноi дiяльностi Украiни 4
2. Зовнiшнi звтАЩязки Украiни 7
3. Основнi засади взаiмовiдносин з iншими державами 12
4. Регулювання зовнiшньоекономiчноi дiяльностi 14
Висновки 17
Список використаноi лiтератури 18
ВступЗовнiшньоекономiчнi звтАЩязки Украiни в сучасних умовах стають могутнiм засобом прискорення науково-технiчного розвитку та iнтенсифiкацii економiки. Нинi оволодiвати найновiшими досягненнями науки i технiки без iнтенсивного обмiну науковими дослiдженнями, рiзноманiтними товарами i послугами означаi нерацiонально використовувати власнi ресурси, втрачати час i темпи розвитку.
Зовнiшньоекономiчна дiяльнiсть даi змогу прискорювати науково-технiчний прогрес завдяки органiзацii спiльних дослiджень, швидкому перобладнанню сучасною технiкою цiлих галузей i виробництв, сприяi розвтАЩязанню багатьох соцiальних проблем. Отже, зовнiшньоекономiчнi звтАЩязки стають одним з основних чинникiв розвитку господарства Украiни.
Правову основу для практичного здiйснення зовнiшньоекономiчноi полiтикистворюють Закони Украiни "Про зовнiшньоекономiчну дiяльнiсть" (квiтень 1991 р.), "Про вiльнi економiчнi зони" (жовтень 1992 р.), "Про iноземнi iнвестицii" (березень 1993 р.). Концепцiя Закону "Про зовнiшньоекономiчну дiяльнiсть" грунтуiться на використаннi можливостей ринковоi економiки, яка поступово утведжуiться в державi. В Законi докладно опрацьовано механiзм регулювання зовнiшньоекономiчноi дiяльностi, який повинен забезпечити прогресивнi структурнi зрушення в економiцi та сприятливi умови ii залучення до свiтового подiлу працi разом iз збереженням господарського збалансування та рiвноваги внутрiшнього ринку Украiни.
Мiжнароднi звтАЩязки Украiни здiйснюються як у зовнiшнiй торгiвлi, так i в економiчному, науково-технiчному i культурному спiвробiтництвi, в мiжнародному туризмi та iнших формах. Основою здiйснення мiжнародних звтАЩязкiв i законодавчо визначенi засади, а також перспективи i напрями зовнiшрьоекономiчноi полiтики.
1. Принципи зовнiшньо-економiчноi дiяльностi УкраiниСубтАЩiкти господарськоi дiяльностi Украiни
, державнi органи та iноземнi субтАЩiкти господарськоi дiяльностi при здiйсненнi зовнiшньоекономiчноi дiяльностi керуються певними принципами, якi встановлено Законом "Про зовнiшньоекономiчну дiяльнiсть". До таких принципiв належать:
1) Принцип суверенiтету народу Украiни у здiйсненнi зовнiшньоекономiчноi дiяльностi. Вiн полягаi у
виключному правi народу Украiни самостiйно та незалежно здiйснювати зовнiшньоекономiчну дiяльнiсть на територii Украiни
, керуючись законами, що дiють на територii Украiни; обовтАЩязку Украiни
неухильно виконувати всi договори i зобовтАЩязання Украiни в галузi мiжнародних економiчних вiдносин.
2) Принцип свободи зовнiшньоекономiчного пiдприiмництва, що полягаi у правi субтАЩiктiв зовнiшньоекономiчноi дiяльностi добровiльно вступати у зовнiшньоекономiчнi звтАЩязки; правi субтАЩiктiв зовнiшньоекономiчноi дiяльностi здiйснювати ii в будь-яких формах, якi прямо не забороненi чинними законами Украiни
; обовтАЩязку додержувати при здiйсненнi зовнiшньоекономiчноi дiяльностi порядку, встановленого законами Украiни
; виключному правi власностi субтАЩiктiв зовнiшньоекономiчноi дiяльностi на всi одержанi ними результати зовнiшньоекономiчноi дiяльностi.
3) Принцип юридичноi рiвностi i недискримiнацii, що полягаi у рiвностi перед законом всiх субтАЩiктiв зовнiшньоекономiчноi дiяльностi, незалежно вiд форм власностi, в тому числi держави, при здiйсненнi зовнiшньоекономiчноi дiяльностi; заборонi будь-яких дiй держави, результатом яких i обмеження прав i дискримiнацiя субтАЩiктiв зовнiшньоекономiчноi дiяльностi, а також iноземних субтАЩiктiв господарськоi дiяльностi за формами власностi, мiсцем розташування та iншими ознаками; неприпустимостi обмежувальноi дiяльностi з боку будь-яких ii субтАЩiктiв.
4) Принцип верховенства закону, що полягаi у
регулюваннi зовнiшньоекономiчноi дiяльностi тiльки законами Украiни
; заборонi застосування пiдзаконних актiв та актiв управлiння мiсцевих органiв, що у будь-який спосiб створюють для субтАЩiктiв зовнiшньоекономiчноi дiяльностi умови менш сприятливi, нiж тi, якi встановленi законами Украiни
.
5) Принцип захисту iнтересiв субтАЩiктiв зовнiшньоекономiчноi дiяльностi, який полягаi у тому, що Украiна
як держава забезпечуi рiвний захист iнтересiв всiх субтАЩiктiв зовнiшньоекономiчноi дiяльностi та iноземних субтАЩiктiв господарськоi дiяльностi на ii територii згiдно з законами Украiни
; здiйснюi рiвний захист всiх субтАЩiктiв зовнiшньоекономiчноi дiяльностi Украiни
за межами Украiни згiдно з нормами мiжнародного права; здiйснюi захист державних iнтересiв Украiни
як на ii територii, так i за ii межами лише вiдповiдно до законiв Украiни, умов пiдписаних нею мiжнародних договорiв та норм мiжнародного права.
6) Принцип еквiвалентностi обмiну, неприпустимостi демпiнгу при ввезеннi та вивезеннi товарiв, дотримання вимог антимонопольного законодавства.
В своiй дiяльностi держава керуiться також принципами оподаткування при здiйсненнi зовнiшньоекономiчноi дiяльностi, обовтАЩязковостi розподiлу виручки вiд зовнiшньоекономiчноi дiяльностi в iноземнiй валютi (на територii
Украiни запроваджуiться обовтАЩязковий розподiл виручки в iноземнiй валютi вiд зовнiшньоекономiчноi дiяльностi мiж валютними фондами субтАЩiктiв цiii дiяльностi та Державним валютним фондом Украiни i валютними фондами мiсцевих Рад народних депутатiв Украiни. ОбовтАЩязковому розподiлу пiдлягаi виручка в iноземнiй валютi вiд зовнiшньоекономiчноi дiяльностi всiх субтАЩiктiв зовнiшньоекономiчноi дiяльностi, якi мають постiйне мiсцезнаходження або постiйне мiсце проживання на територii
Украiни).
Також iснуi принцип митного регулювання при здiйсненнi зовнiшньоекономiчноi дiяльностi, який полягаi в тому, що Украiна самостiйно здiйснюi митне регулювання зовнiшньоекономiчноi дiяльностi на своiй територii. Митну полiтику Украiни визначаi Верховна Рада Украiни.
При здiйсненнi зовнiшньоекономiчноi дiяльностi Украiна може запроваджувати лiцензування i квотування експорту та iмпорту
.
2. Зовнiшнi звтАЩязки Украiни
Зовнiшньоекономiчна дiяльнiсть краiни полягаi у встановленнi зовнiшнiх зв
тАЩязкiв держави з iншими краiнами та мiжнародними органiзацiями тАУ партнерами мiжнародноi дiяльностi. Зовнiшнi звтАЩязки держави - це взаiмообмiн з краiнами свiту продуктами матерiального виробництва, послугами, iнформацiiю на основi мiжнародного подiлу працi, а також спiвдружнiсть полiтичних органiв, направлене на ефективне рiшення глобальних проблем людства, розширення особистих проблем громадян. Такi звтАЩязки Украiни можуть бути представленi наступною схемою:
Схема 1. Зовнiшнi зв
тАЩязки Украiни
Зовнiшнi звтАЩязки проявляються у видах зовнiшньоекономiчноi дiяльностi, яку здiйснюють субтАЩiкти цiii дiяльностi. Можливими видами зовнiшньоекономiчноi дiяльностi i:
тАУ експорт та iмпорт товарiв, капiталiв та робочоi сили;
тАУ надання субтАЩiктами зовнiшньоекономiчноi дiяльностi Украiни
послуг iноземним субтАЩiктам господарськоi дiяльностi, в тому числi: виробничих, транспортно-експедицiйних, страхових, консультацiйних, маркетингових, експортних, посередницьких, брокерських, агентських, консигнацiйних, управлiнських, облiкових, аудиторських, юридичних, туристських та iнших, надання вищезазначених послуг iноземними субтАЩiктами господарськоi дiяльностi субтАЩiктам зовнiшньоекономiчноi дiяльностi Украiни;
тАУ наукова, науково-технiчна, науково-виробнича, виробнича, навчальна та iнша кооперацiя з iноземними субтАЩiктами господарськоi дiяльностi; навчання та пiдготовка спецiалiстiв на комерцiйнiй основi;
тАУ мiжнароднi фiнансовi операцii та операцii з цiнними паперами
;
тАУ кредитнi та розрахунковi операцii мiж субтАЩiктами зовнiшньоекономiчноi дiяльностi та iноземними субтАЩiктами господарськоi дiяльностi; створення субтАЩiктами зовнiшньоекономiчноi дiяльностi банкiвських, кредитних та страхових установ за межами
Украiни; створення iноземними субтАЩiктами господарськоi дiяльностi зазначених установ на територii Украiни;
тАУ спiльна пiдприiмницька дiяльнiсть
;
тАУ пiдприiмницька дiяльнiсть на територii
Украiни, повтАЩязана з наданням лiцензiй, патентiв, ноу-хау, торговельних марок та iнших нематерiальних обтАЩiктiв власностi з боку iноземних субтАЩiктiв господарськоi дiяльностi; аналогiчна дiяльнiсть субтАЩiктiв зовнiшньоекономiчноi дiяльностi за межами Украiни;
тАУ органiзацiя та здiйснення дiяльностi в галузi проведення виставок, аукцiонiв, торгiв, конференцiй, симпозiумiв, семiнарiв та iнших подiбних заходiв, що здiйснюються на комерцiйнiй основi, за участю субтАЩiктiв зовнiшньоекономiчноi дiяльностi; органiзацiя та здiйснення оптовоi, консигнацiйноi та роздрiбноi торгiвлi на територii
Украiни за iноземну валюту у передбачених законами Украiни випадках;
тАУ товарообмiннi (бартернi) операцii та iнша дiяльнiсть, побудована на формах зустрiчноi торгiвлi мiж субтАЩiктами зовнiшньоекономiчноi дiяльностi та iноземними субтАЩiктами господарськоi дiяльностi;
тАУ оренднi, в тому числi лiзинговi, операцii мiж субтАЩiктами зовнiшньоекономiчноi дiяльностi та iноземними субтАЩiктами господарськоi дiяльностi;
тАУ операцii по придбанню, продажу та обмiну валюти на валютних аукцiонах, валютних бiржах та на мiжбанкiвському валютному ринку;
тАУ роботи на контрактнiй основi фiзичних осiб Украiни
з iноземними субтАЩiктами господарськоi дiяльностi як на територii Украiни, так i за ii межами; роботи iноземних фiзичних осiб на контрактнiй оплатнiй основi з субтАЩiктами зовнiшньоекономiчноi дiяльностi як на територii Украiни, так i за ii межами;
тАУ мiжнародний туризм та iншi, не забороненi законодавством види дiяльностi.
Зараз в Украiнi вiдбуваiться лише становлення та розвиток бiльшостi видiв зовнiшньоекономiчноi дiяльностi.
Зупинимось на таких видах дiяльностi, як експорт та iмпорт. Слiд вiдмiтити, що в Украiни забороняiться:
тАУ експорт з територii Украiни
предметiв, якi становлять нацiональне, iсторичне або культурне надбання украiнського народу;
тАУ iмпорт або транзит будь-яких товарiв, про якi заздалегiдь вiдомо, що вони можуть завдати шкоди здоровтАЩю або становити загрозу життю населення та тваринного свiту, або призвести до руйнування навколишнього середовища;
тАУ iмпорт продукцii та послуг, що мiстять пропаганду iдей вiйни, расизму та расовоi дискримiнацii, геноциду i т. п, якi суперечать вiдповiдним нормам Конституцii Украiни (Основного Закону)
;
тАУ експорт та iмпорт товарiв, якi здiйснюються з порушенням прав iнтелектуальноi власностi.
На сучасному етапi основним напрямом зовнiшньоекономiчноi дiяльностi Украiни i розвиток i поглиблення торгово-економiчного спiвробiтництва з республiками колишнього СРСР, краiнами Схiдноi РДвропи, розвиненими краiнами свiту, особливо з тими, що мають чисельну украiнську дiаспору. Сьогоднi нi розмiри експоту, нi його стуктура не можуть задовольнити Украiну. Розмiри експорту поки що недостатнi: в 1995 р. вони становили 11566,5 млн. дол. США. У його структурi найбiльшу частку мають сировина, матерiали i товари народного споживання - 87,6%; машини i устаткування - 10,3%, iншi товари (у тому числi послуги) - 2,1%, що вказуi на дуже неефективну структуру експорту, оскiльки майже 90% його становлять сировина, матерiали, товари народного споживання. За даними Мiнiстерства статистики, Украiна мала в 1995 р. у торгiвлi з краiнами далекого зарубiжжя позитивне сальдо розмiром майже 1346,4 млн. дол. США. Основна частина експорту Украiни припадаi на РДвропу (49,4%), друге мiсце посiдаi Азiя (38%), на третьому мiсцi Америка (8,3%), далi йдуть Африка (4%) та Австралiя та Океанiя (0,3%). РЖмпортнi поставки за цей самий перiод надходили в Украiну тiльки з чотирьох континентiв. Найбiльша частка украiнського iмпорту припадаi на РДвропу (68,5%), менша - на Азiю (17,3%), Америку (10,2%) i Африку (4%). Експорт за останнi роки постiйно скорочуiться. Вивозяться гостродефiцитнi ресурси i продаються свiтовому ринку за демпiнговими цiнами. У свiтовий економiчний простiр Украiна iнтегрувала у ролi сировинного придатка. Доказом цього i те, що протягом кiлькох останнiх рокiв експорт машинно-технiчних товарiв загальному балансi становить 10-20%, а рiвень експорту готовоi продукцii у свiтi понад 50%. Усi цi данi вказують на те, що зовнiшньоекономiчна дiяльнiсть Украiни потребуi докорiнноi перебудови тАФ йдеться про змiну сировинного спрямування експорту, пiдвищення в ньому частки продукцii обробних галузей, удосконалення структури iмпорту. Нагальним i переорiiнтування експорту з первинноi сировини на нову технiку й технологiю, товари високого рiвня переробки, рiзнi послуги.
Украiна отримуi з рiзних краiн свiту промислове устаткування, медичне обладнання, рiзнi прилади, хiмiчнi товари, джут, цитрусовi, каву, продукцiю хiмiчноi промисловостi та легкоi промисловостi. Проте необхiдно створювати економiчнi бартАЩiри (високе мито тощо) для таких товарiв, як жувальна гумка, напоi, тютюновi вироби, радiотовари iншi товари широкого вжитку. Це зменьшить дефiцит платiжного балансу i пiднiме попит на аналогiчну вiтчизняну продукцiю, стабiлiзуючи виробництво.
Держава повинна забезпечити експортерам продукцii з високим рiвнем обробки юридично-правовий (законодавчi акти, положення, митнi бартАЩiри), мiжнародно-полiтичний (сприятливi умови для украiнських експортерiв на мiждержавних переговорах; у мiжнародних органiзацiях) та рекламно-пропагандистський захист. Необхiдно також органiзовувати кредитування i пiдтримку експортерiв конкурентних на свiтовому ринку товарiв. А разом з тим захистити нашу економiку, виробництво вiд низькоякiсних товарiв, якi надходять з iнших краiн, для чого впроваджуються свiдоцтва та сертифiкати, створюються рiзнi нетарифнi бартАЩiри.
3. Основнi засади взаiмовiдносин з iншими державамиЕкономiчнi вiдносини
Украiни
з iншими державами регулюються вiдповiдними мiжнародними договорами та нормами мiжнародного права. Правовий статус субтАЩiктiв господарськоi дiяльностi iнших держав на територii
Украiни визначаiться цими договорами.
Украiни
, згiдно з Законом "Про зовнiшньоекономiчну дiяльнiсть", може укладати, виконувати i денонсувати мiжнароднi договори з питань зовнiшньоекономiчноi дiяльностi, а також договори, якi стосуються таких питань.
Украiни
може самостiйно набувати членства в мiжнародних мiжурядових економiчних органiзацiях, вступати у вiдносини з мiжнародними мiжурядовими економiчними органiзацiями на основi вiдповiдних мiжнародних договорiв та/або установчих актiв зазначених органiзацiй.
На сучасному етапi дуже актуальним i питання взаiмовiдносин Украiни з РДС. В результатi очiкуваного найближчими роками розширення РДС - вступу до РДС Польщi та Угорщини - Украiна межуватиме з РДС, що створить принципово нову геополiтичну ситуацiю. З метою реалiзацii стратегiчного курсу Украiни на iнтеграцiю до РДвропейського Союзу, забезпечення всебiчного входження Украiни у iвропейський полiтичний, економiчний i правовий простiр та створення передумов для набуття Украiною членства у РДвропейському Союзi, була розроблена та 11 червня 1998 рокуприйнята Стратегiя iнтеграцii Украiни до РДвропейського Союзу, яка визначаi основнi напрями спiвробiтництва Украiни з РДвропейським Союзом. Можна стверджувати, що цей документ визначаi основнi засади та прiоритети дiяльностi органiв виконавчоi влади на перiод до 2007 року, протягом якого мають бути створенi передумови, необхiднi для набуття Украiною повноправного членства в РДвропейському Союзi. Стратегiя iнтеграцii Украiни до РДвропейського Союзу маi забезпечити входження держави до iвропейського полiтичного, економiчного i правового простору i отримання на цiй основi статусу асоцiйованого члена РДС, що i головним зовнiшньополiтичним прiоритетом Украiни у середньостроковому вимiрi.
4. Регулювання зовнiшньоекономiчноi дiяльностiЗ метою забезпечення збалансованостi економiки та рiвноваги внутрiшнього ринку Украiни
, стимулювання прогресивних структурних змiн в економiцi,
створення найбiльш сприятливих умов для залучення економiки Украiни
в систему свiтового подiлу працi та ii наближення до ринкових структур розвинутих зарубiжних краiн, наша краiна здiйснюi регулювання зовнiшньоекономiчноi дiяльностi.
Регулювання зовнiшньоекономiчноi дiяльностi в Украiни здiйснюiться за допомогою:
тАУ законiв Украiни
;
тАУ передбачених в законах Украiни
актiв тарифного i нетарифного регулювання, якi видаються державними органами Украiни в межах iх компетенцii;
тАУ економiчних заходiв оперативного регулювання (валютно-фiнансового, кредитного та iншого)
;
тАУ рiшень недержавних органiв управлiння економiкою, якi приймаються за iх статутними документами в межах законiв Украiни
;
тАУ угод, що укладаються мiж субтАЩiктами зовнiшньоекономiчноi дiяльностi i якi не суперечать законам Украiни
.
Регулювання зовнiшньоекономiчноi дiяльностi в Украiни
може здiйснюватися як державними органами, так i недержавними органами управлiння економiкою (товарними, фондовими, валютними бiржами, торговельними палатами, асоцiацiями, спiлками та iншими органiзацiями координацiйного типу), що дiють на пiдставi iх статутних документiв, а також
самими субтАЩiктами зовнiшньоекономiчноi дiяльностi на пiдставi вiдповiдних координацiйних угод, що укладаються мiж ними.
Держава та ii органи в процесi регулювання зовнiшньоекономiчноi дiяльностi не мають права безпосередньо втручатися в зовнiшньоекономiчну дiяльнiсть субтАЩiктiв цiii дiяльностi, за винятком випадкiв, коли таке втручання здiйснюiться згiдно з законами Украiни. Державне регулювання зовнiшньоекономiчноi дiяльностi здiйснюiться для того, щоб забезпечити:
1) захист економiчних iнтересiв Украiни
та законних iнтересiв субтАЩiктiв зовнiшньоекономiчноi дiяльностi;
2) створення рiвних можливостей для субтАЩiктiв зовнiшньоекономiчноi дiяльностi розвивати всi види пiдприiмницькоi дiяльностi незалежно вiд форм власностi та всi напрями використання доходiв i здiйснення iнвестицiй;
3) заохочення конкуренцii та лiквiдацiю монополiзму в сферi зовнiшньоекономiчноi дiяльностi.
Систему органiв регулювання зовнiшньоекономiчноi дiяльностi очолюi Верховна Рада Украiни
.
Кабiнет Мiнiстрiв Украiни
вживаi заходiв до здiйснення зовнiшньоекономiчноi полiтики Украiни вiдповiдно до законiв Украiни; координуi роботу торговельних представництв Украiни в iноземних державах; проводить переговори i укладаi мiжурядовi договори Украiни з питань зовнiшньоекономiчноi дiяльностi, забезпечуi виконання мiжнародних договорiв Украiни з питань зовнiшньоекономiчноi дiяльностi всiма державними органами управлiння, пiдпорядкованими Кабiнету Мiнiстрiв Украiни; забезпечуi складання платiжного балансу, зведеного валютного плану Украiни.
Одним iз органiв регулювання зовнiшньоекономiчноi дiяльностi i також Нацiональний банк Украiни
. Вiн представляi iнтереси держави у вiдносинах з центральними банками iнших держав, мiжнародними банками та iншими фiнансово-кредитними установами та укладаi вiдповiднi мiжбанкiвськi угоди; здiйснюi облiк i розрахунки по наданих i одержаних державних кредитах i позиках, проводить операцii з централiзованими валютними ресурсами, якi видiляються з Державного валютного фонду Украiни
у розпорядження Нацiонального банку Украiни; - виступаi гарантом кредитiв, що надаються субтАЩiктам зовнiшньоекономiчноi дiяльностi iноземними банками, фiнансовими та iншими мiжнародними органiзацiями пiд заставу Державного валютного фонду та iншого державного майна Украiни;
РЖншими важливими органами регулювання зовнiшньоекономiчноi дiяльностi i Мiнiстерство зовнiшнiх економiчних звтАЩязкiв i торгiвлi Украiни
(деякими функцiями якого i здiйснення заходiв нетарифного регулювання зовнiшньо-економiчноi дiяльностi, зокрема реiстрацii учасникiв зовнiшньоекономiчноi дiяльностi та окремих видiв контрактiв, проведення антидемпiнгових та антисубсидiйних розслiдувань),
Державна митна служба Украiни
, Антимонопольний комiтет Украiни,
Мiжвiдомча комiсiя з мiжнародноi торгiвлi
, органи мiсцевого управлiння зовнiшньоекономiчною дiяльнiстю.
ВисновкиФормування зовнiшньоекономiчних звтАЩязкiв тягне за собою виникнення багаточисельних проблем, повтАЩязаних з цим процесом, преодолiння яких потрiбно для подальшого успiшного функцiонування зовнiшнiх звтАЩязкiв.
В даному аспектi можна видiлити слiдуючi ключевi проблеми розвитку украiнськи зовнiшнiх звтАЩязкiв, якi потребують першочергового рiшення:
1) подолання зовнiшнiх факторiв, що мають негативний вплив, тобто господарського кризису, полiтичноi та соцiальноi нестабiльностi;
2) полiпшення якiсних характеристик вiтчизняних товарiв;
3) пiдвищення ролi держави, для чого потрiбно:
тАУ створення державноi довгостроковоi концепцii та полiтики дiй в галузi вiдновлення зовнiшнiх звтАЩязкiв та його регулювання;
тАУ формування согласованоi системи державного регулювання, прискорене создання регулятивноi iнфраструктури та правовоi бази;
тАУ пiдвищення якостi продукцii та надання товарного виду;
тАУ зниження рiвня iнфляцii в украiнськiй економiцi;
тАУ знаходження нових ринкiв збуту для украiнських товарiв.
Свiтовi звтАЩязки Украiни виконують рiзнi функцii. Вони потрiбнi для органiчного iнтегрування у всесвiтнi структури з метою закрiплення миру та безпеки ефективного розвитку економiки, науки, освiти та культури, формуванню iдиного екологiчно чистого простору Землi, задоволення особстих потреб громадян. Тому вкрай необхiдним i створення монументальних, стiйких засад зовнiшньоекономiчноi дiяльностi, якi були б фундаментом, базисом всього подальшого правового та економiчного будування краiни як у нацiональному, так i у мiжнародному розрiзi.
Список використаноi лiтератури1. Закон Украiни ВлПро зовнiшньоекономiчну дiяльнiстьВ» вiд 16.04.91
2. Про затвердження Стратегii iнтеграцii Украiни до РДвропейського Союзу /Урядовий куртАЩiр, 18 червня 1998/
3. Все про зовнiшньоекономiчну дiяльнiсть . Дiло 1-2.1998
4. Спецвыпуск. Внешняя торговля. Бизнес №15. 20 апреля 1998 года.
5. Мiжнароднi валютно-кредитнi вiдносини: пiдручник / Под ред. Филипенко А. С. -К.: Либiдь, 1997
Вместе с этим смотрят:
"Великая депрессия" в развитых капиталистических странах
"Закавказский треугольник" вчера, сегодня, завтра
"Стена безопасности" между Израилем и Палестиной
"Хезболла" как инструмент ИРИ в эскалации арабо-израильского конфликта
"Холодная война": идеологические и геополитические факторы ее возникновения