Свiтовi ринки зброi та вiйськового спорядження

УКООПСПРЖЛКА

ЛЬВРЖВСЬКА КОМЕРЦРЖЙНА АКАДЕМРЖЯ

кафедра маркетингу

РЕФЕРАТ

на тему:

тАЬСвiтовий ринок зброi та вiйськового

спорядженнятАЭ

Виконала:

студентка 381 групи

факультету МЕВ

Данкова Н.О.

Перевiрив:

Яхвак Д.М.

ЛЬВРЖВ - 2004

ЗМРЖСТ

1. Характернi риси свiтового ринку зброi

2. Аналiз попиту i пропозицii на свiтовому ринку зброi

3. Основнi фактори, що впливають на свiтовий ринок зброi

Список використаноi лiтератури

ХАРАКТЕРНРЖ РИСИ СВРЖТОВОГО РИНКУ ЗБРОРЗ

Торгiвля зброiю е широко визнаним чинником мiжнародних вiдносин. Будучи одним з аспектiв зовнiшньоi дiяльностi держави, ця сфера завжди привертала пiдвиВнщену увагу свiтового спiвтовариства, потенцiйних конкурентiв i покупцiв, експерВнтiв-полiтологiв, пiдприiмцiв i приватних осiб. Частка експорту озброiнь i послуг вiйВнськового призначення у свiтовому експортi, за рiзними оцiнками, становить вiд 1,5% до 2 %. Тiльки за останнi 10 рокiв, згiдно з даними Стокгольмського мiжнародного iнституту дослiджень проблем миру (SIPRI), через свiтовий ринок озброiння та вiйськовоi технiки (ОВТ) пройшло продукцii на загальну суму 296 млрд. дол. Цим видом дiяльностi займаються близько 50 краiн-експортерiв i 120 iмпортерiв. При цьому слiд зазначити, що левова частка свiтовоi торгiвлi зброiю концентруiться в руках вузькоВнго кола експортерiв i покупцiв. Так, на 10 основних краiн-експортерiв припадаi блиВнзько 90% усiх продажiв, а на 30 основних краiн-iмпортерiв тАФ близько 85% закупiвель озброiння i вiйськовоi технiки у свiтi.

Особливiстю сучасного свiтового ринку озброiння i те, що, на вiдмiну вiд попеВнреднього десятирiччя, вiн характеризуiться не стратегiчною, а бiльшою мiрою комерВнцiйною конкуренцiiю. Полiтичнi фактори, якi домiнували на ринку озброiння а 70тАФ 80-i роки, поступаються мiсцем ринковим, змiнюються традицiйнi уявлення про торВнгiвлю зброiю як про мiждержавний iмпорт (експорт) в основному великих систем ОВТ. Ця форма торгiвлi вже не домiнуi, вона дедалi частiше витiсняiться новими.

На вiдмiну вiд багатьох критичних груп товарiв, виробництво яких може й не розгортаВнтися в самiй краiнi, нацiональне вiйськове виробництво органiзовуiться завжди. Зброя ж i й залишатиметься в доступнiй для огляду перспективi матерiальною запорукою нацiоВннальноi безпеки держав за наявностi потенцiйно конфлiктного мiжнародного оточення.

Контроль за рухом товарiв i технологiй вiйськового призначення, а також реiстВнрацiя експортно-iмпортних операцiй i досить складними. Це, у першу чергу, пов'язано з переданням озброiнь, яке сторони з полiтичних iнтересiв та мiркуВнвань далеко не завжди бажають афiшувати. Особливо це стосуiться вiдносин з так званими "проблемними" краiнами або учасниками збройних конфлiктiв, до яких свiВнтовим спiвтовариством вжито обмежувальних санкцiй чи ембарго.

Полiтичнi намiри доповнюються й чисто меркантильними мiркуваннями: торгiвВнля зброiю тАФ справа досить прибуткова, а ii постачання всупереч заборонам даi ще бiльший зиск. Внаслiдок цього iснують легальний "бiлий" ринок озброiнь, "чорний" нелегальний та ринок "сiроi" торгiвлi, коли офiцiйних мiжнародних заборон не iснуi, але краiна-експортер з певних мiркувань не бажаi здiйснювати торговельнi операцii за схемою "поставщик - кiнцевий користувач" або декларувати iх на державному рiвнi.

Розробка нових зразкiв озброiння, шо задовольняють запити покупцiв з одного боку, обмежуiться iнтересами власноi безпеки, а з iншого - високий рiвень складноВнщiв, значна частка унiкальних зразкiв викликають необхiднiсть встановлення тiсних контактiв заздалегiдь, до початку виробництва товару, тобто вже на стадii проектування та розробки технiко-економiчних параметрiв. Постачання складних видiв техВннiки вимагаi встановлення мiж продавцем та покупцем тривалих вiдносин, якi не припиняються й пiсля поставки виробiв у зв'язку з монтажем, налагодженням та ввеВнденням в експлуатацiй, а також технiчним обслуговуванням у процесi експлуатацii (навчання персоналу тощо).

Важливою особливiстю безпосереднiх зв'язкiв при поставках складних видiв технiки е те, що вони, не обмежуючись вiдносинами мiж експортером-виробником та iмпортером-покупцем, тягнуть за собою запровадження цiлоi системи зв'язкiв мiж фiрмами, що беруть участь у комплектацii таких поставок, тобто мiж субпоставщиками. При цьому генеральний пiдрядчик органiзовуi комплектацii i несе вiдпоВнвiдальнiсть перед покупцем за ii своiчаснiсть та якiсть. Таким чином, мiж усiма фiрмами, що беруть участь у цьому процесi, повиннi встановлюватися тiснi, постiйВннi й тривалi кооперацiйнi зв'язки, причому ще на стадii науково-дослiдних та проВнектних робiт.

Наявнiсть прямих зв'язкiв мiж рiзними фiрмами дозволяi одночасно налагодити тiснiшi контакти з ринком, краще вивчати попит покупцiв, скорiше пристосовувати власнi виробничi програми до вимог конкретного споживача за умов гостроi конкуренВнцii. На ринку зброi не iснуi будь-яких квот i незважаючи на величезну вiдмiннiсть у цiнах виробникiв, нiким i нiколи не запроваджувалися антидемпiнговi заходи, що i усталеною практикою ГАТТ/СОТ на ринках звичайних товарiв. Провiдна роль держаВнви у воiннiй сферi вносить специфiку в механiзм цiноутворення. РЖснуi монополiя тАФ iдиним споживачем виступаi держава. Йде боротьба за весь ринок певного товару, або конкуренцiя вiдсутня зовсiм, тому цiни тут монополiстичнi та олiгополiстичнi. ВоВнни зростають при скороченнi попиту. Вартiсть виробiв постiйно пiдвищуiться.

АНАЛРЖЗ ПОПИТУ РЖ ПРОПОЗИЦРЖРЗ НА СВРЖТОВОМУ РИНКУ ЗБРОРЗ

Ринок продукцii вiйськово технiчного призначення (озброiння, вiйськова технiка та майно, технологii вiйськового та подвiйного призначення, послуги вiйськово-технiчного призначення) i складовою частиною свiтового ринку товарiв i послуг. Цей ринок, як i цивiльний, може iснувати за умови взаiмодii попиту i пропозицii. Результатом сукупного вiйськового попиту та сукупноi вiйськовоi пропозицii i створення та пiдтримка воiнноi могутностi держави. Необхiднiсть ii самозахисту та iснування була i залишаiться першопричиною виробництво зброi у великих розмiрах. Значний вплив на цей ринок маi науково-технiчний прогрес, який створюi, з одного боку, новi воiннi потреби, а з iншого тАУ новi можливостi iх задоволення.

Нинi цей ринок практично подiлений мiж США та iвропейськими краiнами (Англiя, Францiя, ФРН, та iн.), Росiiю, Китаiм. Але починають зтАЩявлятися новi вiйськово-промисловi держави тАУ РЖзраiль, РЖндiя, Тайвань, Туреччина, Бразилiя, Аргентина, РЖран. Власнi проекти окремих бойових засобiв i незначне виробництво налагодили РДгипет, Пiвденна Корея, Пакистан.

Експортери основних видiв звичайного озброiння, млн. дол. США в постiйних цiнах 1990 року [8, с. 30]

Таблиця 1

Ранг		Постачальники	1995	1996	1997	1998	1999	1995-1999
1995-1999	1994-1998
1	1	США	9188	9307	11433	13073	10442	53443
2	2	Росiя	3339	3581	2831	1752	3125	14628
3	3	Францiя	812	1989	3389	3840	1701	11731
4	4	Великобританiя	1206	1520	2460	1079	1078	7343
5	5	Нiмеччина	1465	1413	682	1191	1334	6085
6	7	Нiдерланди	365	397	559	589	329	2239
7	6	Китай	837	730	347	219	79	2212
8	8	Украiна	176	218	618	607	429	2048
9	9	РЖталiя	305	384	408	335	533	1965
10	11	Канада	426	189	172	140	168	1095
11	12	РЖзраiль	212	274	266	162	144	1058
12	10	РЖспанiя	96	83	624	185	43	1031
13	14	Бiлорусь	24	129	508	58	38	757
14	15	Швецiя	186	150	42	117	157	652
15	19	Австралiя	20	14	317	3	298	652
16	16	Бельгiя	298	145	89	23	28	583
17	13	Чеська Республiка	187	161	28	21	124	521
18	17	Молдова	-	-	378	-	-	378
19	20	Швейцарiя	76	125	65	31	58	355
20	18	Польща	187	49	20	1	51	308
21	23	Словаччина	85	48	49	8	-	190
22	46	Казахстан	24	9	-	2	155	190
23	31	Болгарiя	2	17	3	40	89	151
24	21	Норвегiя	54	9	58	2	-	123
25	25	Сiнгапур	2	-	76	42	1	121
26	38	РЖндонезiя	32	-	11	-	66	109
27	29	Пiвденна Африка	18	33	9	31	14	105
28	26	Грецiя	-	30	52	21	1	104
29	28	Пiвденна Корея	25	20	27	30	-	102
30	24	Бразилiя	40	28	28	3	-	99
Всього			19994	21292	25715	23718	20606	111325

Найбiльш активними у пошуках постачальникiв зброi виявилися краiни Азiатсько-Тихоокеанського регiону, в якому складаiться новий баланс сил.

Сучасна ситуацiя на свiтовому ринку озброiнь значною мiрою визначаiться дiями США i Росii, а також активними дiями РДвропейського вiйськово-промислового комплексу.

США контролюють 50% тАУ 60% свiтового ринку озброiнь, а на Близькому Сходi тАУ до 70%. США ще з початку 90-х рокiв вдалося помiтно розширити свою присутнiсть на всiх регiональних ринках озброiння i вiйськовоi технiки (ОВТ). РЗх питома вага в поставках зброi державам Центральноi, Пiвденноi, Пiвденно-Схiдноi Азii i Далекого Сходу досягла приблизно 34%. На латиноамериканському ринку озброiнь частка США склала 25%. На ринках Близького та Середнього Сходу частка зросла до 47%. На африканському вiйськовому ринку часта США також зросла i на даний момент становить 3,7%.

Серед головних обтАЩiктивних причин посилення впливу США можна вважати розпад СРСР та лiквiдацiю Органiзацii Варшавського Договору, що послабили експортний потенцiал цих держав переважно через порушення колишнiх звтАЩязкiв i роботу на загальний ринок озброiнь: вiдповiдно до санкцii ООН, закриття для пострадянських краiн-постачальникiв ОВТ ринкiв зброi Лiвii, РЖраку та Югославii, а також складне фiнансово-економiчне становище ряду держав, що орiiнтувалися на радянську зброю.

РЖмпортери основних видiв звичайного озброiння, млн. дол. США в постiйних цiнах 1990 року [8, с.32]

Таблиця 2

Ранг		РЖмпортери	1995	1996	1997	1998	1999	1995-1999
1995-1999	1994-1998
1	1	Тайвань	1223	1391	5201	4415	1706	13936
2	2	Саудiвська Аравiя	973	1728	2770	2529	1231	9231
3	3	Туреччина	1370	1146	968	1843	1134	6461
4	5	Пiвденна Корея	1562	1574	738	892	1245	6011
5	4	РДгипет	1688	941	903	461	748	4741
6	7	РЖндiя	945	1021	1565	540	566	4637
7	8	Японiя	847	533	594	1280	1089	4343
8	6	Грецiя	869	270	829	1490	633	4091
9	14	Китай	437	1095	609	165	1688	3994
10	9	ОАЕ	448	558	777	895	595	3268
11	13	РЖзраiль	281	73	49	1298	1205	2903
12	11	Пакистан	278	552	640	564	839	2873
13	12	Кувейт	684	1254	437	221	126	2722
14	16	Малайзiя	1015	51	567	25	916	2574
15	17	Фiнляндiя	162	566	396	568	821	2513
16	10	Таiланд	611	615	924	59	185	2394
17	18	Сiнгапур	244	548	132	653	163	1740
18	22	Швейцарiя	106	199	400	459	508	1672
19	15	США	384	356	621	138	111	1610
20	21	Бразилiя	235	483	445	180	221	1564
21	19	РЖспанiя	363	434	211	91	289	1388
22	20	РЖндонезiя	359	541	113	105	213	1331
23	24	Чилi	546	215	123	127	177	1188
24	26	Катар	15	58	553	391	117	1134
25	25	РЖталiя	187	241	552	4	-	984
26	23	РЖран	248	505	48	91	67	959
27	32	Великобританiя	93	216	92	370	155	926
28	34	ВтАЩiтнам	270	242	92	162	154	920
29	40	Казахстан	162	229	166	-	259	816
30	35	Норвегiя	99	195	182	164	170	810
Всього			19984	21292	25715	23718	20606	111325

Новим аспектом завоювання ринкiв США i продаж надлишкiв озброiнь за заниженими цiнами або безкоштовна iх передача тiй чи iншiй краiнi для посилення свого впливу в регiонi. Такий пiдхiд сприяi недопущенню проникнення конкурентiв на традицiйнi американськi ринки i додатково звтАЩязуi вiйськову iнфраструктуру iмпортерiв системою взаiмних послуг.

На протязi 1997-1999 рр. зтАЩявилася тенденцiя до змiни товарноi структури експорту i iмпорту, а саме: почала знижуватись частка озброiнь i вiйськовоi технiки для вiйськово-повiтряних сил при одночасному зростаннi сегменту морських озброiнь. Це викликано тим, що бiльшiсть конфлiктних зон розташовано в районах островiв i морських проток. Вiдносна безлюднiсть цих територiй, вiдсутнiсть на нiй економiчноi iнфраструктури одночасно з високим стратегiчним i економiчним значенням даних пунктiв пiдвищуi виникнення там збройних конфлiктiв. Це означаi, що ринок вiйськово-морських озброiнь буде зростати.

Але найбiльш перспективний ринок озброiння Пiвденно-Схiдноi Азii виявився замороженим в результатi фiнансово-економiчноi кризи в регiонi. Хоча базовi передумови активiзацii iмпорту краiнами зберiгаiться, наприклад, зростання вiйськовоi могутностi Китаю, що вимагаi повнiстю замiнити застарiле озброiння, але протягом двох-трьох рокiв великомасштабнi закупки мало ймовiрнi.

Але в довгостроковiй перспективi iснуi ймовiрнiсть того, що почнеться антизахiдна полiтика i почнеться пошук альтернативних шляхiв закупiвлi озброiння. Тому зараз краiни iвропейського вiйськово-промислового комплексу прагнуть випускати конкурентний по вiдношенню ДО США, Росii та Украiни товар, зберегти робочi мiсця i високотехнологiчнi пiдприiмства, шляхом створення нових концернiв.

Нинi представники урядiв шести провiдних краiн Захiдноi РДвропи тАУ Великобританii, Францii, ФРН, РЖталii, РЖспанii та Швецii тАУ досягли взаiморозумiння в питаннях необхiдностi обтАЩiднання зусиль для повноi лiквiдацii конкуренцii на ринках озброiнь i реструктуризацii iснуючих вiйськових програм в тАЬРДдину iвропейську оборонну iнiцiативутАЭ (РДОРЖ). Дана iнiцiатива орiiнтована на розробку iдиноi iвропейськоi оборонноi стратегii на основi мiждержавних угод i серii вiдомчих актiв для удосконалення схеми iнформацiйного й технологiчного обмiну мiж державами-учасникаси вiйськово-технiчного спiвробiтництва.

Украiна ж, яка пiсля отримання незалежностi вийшла на ринки ОВТ, за оцiнка експертiв, у 1999 р. посiла 8 мiсце серед краiн-експортерiв (таблиця 1), налагодила стiйке вiйськово-технiчне спiвробiтництво з бiль нiж 50-ма краiнами свiту. На данний момент Украiна ще не маi достатньо досвiду роботи на специфiчному ринку ОВТ i економiчне становище в краiнi не сприяi розвитку. Але Украiна маi хороший потенцiал. Його оцiнка засвiдчуi, що вiйськово-промисловий комплекс краiни може поставляти продукцii на експорт на суму 8-10 млрд. дол. США.

ОСНОВНРЖ ФАКТОРИ, ЩО ВПЛИВАЮТЬ НА СВРЖТОВИЙ РИНОК ЗБРОРЗ

Кожне виробниче пiдприiмство, що представляi свою продукцiю на свiтовому ринку зброi, функцiонуi в певному середовищi. Це середовище можна подiлити на двi частини: на першу впливають неконтрольованi фактори, а на другу тАУ контрольованi.

Неконтрольованi фактори тАФ це елементи, що впливають на дiяльнiсть органiВнзацii i не можуть управлятися нею.

До неконтрольованих факторiв, якi мають домiнуючий вплив на продукцiю вiйськово-технiчноi промисловостi (ВТП), належать:

В· полiтичнi (стабiльнiсть полiтичноi системи в краiнi, захист iнвестицiй власних та iноземних пiдприiмцiв);

В· соцiально-економiчнi (життiвий рiвень i споживча спроможнiсть окремих проВншаркiв суспiльства, демографiчнi процеси, якi в них вiдбуваються, а також особливоВнстi та стан фiнансовоi системи, iнфляцiйнi процеси);

В· правовi (включаючи законодавчi та нормативнi документи);

В· науково-технiчнi (врахування яких даi перевагу тим пiдприiмствам, якi швидко втiлюють у життя досягнення науково-технiчного прогресу);

В· культурнi.

Оскiльки перелiченi фактори i надто динамiчними i не перебувають у сферi безВнпосереднього впливу пiдприiмств, то за iх змiнами необхiдно стежити з особливою увагою.

Контрольованими факторами управляють органiзацii. Деякими з цих факторiв управляi вище керiвництво. Основними елементами, якими управляi служба маркетингу, i вибiр цiльових ринкiв, цiлей марВнкетингу, його органiзацiя та структура.

Ядром комплексних маркетингових дослiджень е оцiнка ринковоi кон'юнктури, пiд якою в широкому розумiннi маiться на увазi комплекс реальних умов та факторiв, якi впливають на функцiонування (структуру, динамiку, спiввiдношення попиту та проВнпозицii на товари ВТП тощо) в певний момент часу та за певних географiчних умов. Безперервнi коливання, якi i наслiдком взаiмовiдносин попиту та пропозицii, постiйВнне порушення i стихiйний механiзм тимчасового вiдновлення ринковоi рiвноваги, хаВнрактерний для конкуренцii спосiб пристосування пропозицii до попиту, чинники, що впливають на фактичну ринкову цiну, складають головний змiст кон'юнктури товарВнного ринку.

Вивчення та прогнозування кон'юнктури продукцii ВТП потребують ретельного аналiзу основних кон'юнктуроутворюючих факторiв тАФ якiсних та кiлькiсних. Основнi виявленi фактори, що зумовлюють кон'юнктуру ринку озброiння та вiйськовоi технiки (ОВТ), можна умовно подiлити на три групи: вiйськово-полiтичного, економiчного та вiйськового характеру.

До факторiв вiйськово-полiтичного характеру належать:

v вiйськово-полiтична розстановка сил в окремих регiонах i в свiтi в цiлому (вiйВнськовi блоки, мiжблокове протистояння, торговельне ембарго);

v наявнiсть вiйськових конфлiктiв i конфлiктних ситуацiй, iх гострота та локалiВнзацiя;

v присутнiсть абсолютного вiйськового лiдера та ймовiрнiсть змiн його позицiй на ринку;

v обсяги коштiв (та iх динамiка), що видiляються розвинутими краiнами на проВнграми безкоштовноi поставки озброiння iноземним державам;

v полiтичнi, економiчнi та правовi аспекти державного регулювання вiйськово-технiчного спiвробiтництва (ВТС) у рiзних краiнах;

v обсяги воiнних бюджетiв краiн свiту.

Фактори економiчного характеру включають:

o свiтовi обсяги виробництва продукцii ВТП у вартiсному та кiлькiсному показниках;

o загальноекономiчний стан головних iмпортерiв (експортерiв) ОВТ;

o науково-технiчний потенцiал краiн-суб'iктiв ВТС;

o обсяги власного вiйськового виробництва в краiнах "третього свiту";

o запаси продукцii вiйськово-технiчного призначення на складах виробникiв;

o стан i перспектива розвитку галузей економiки, пов'язаних з виробництвом ОВТ;

o структура виробництва продукцii ВТП за видами;

o наявнiсть великих програм з виробництва ОВТ;

o обсяги та динамiка товарообороту продукцii ВТП, експорт, iмпорт, сальдо;

o географiя розподiлу свiтового експорту (iмпорту) ОВТ;

o товарнi структури експорту (iмпорту) продукцii ВТП, iндекси експортних та iмпортних цiн, довiдковi цiни;

o частина експорту у виробництвi, iмпортi та споживаннi продукцii ВТП;

o платоспроможнiсть та види розрахункiв мiж партнерами за вiйськовi поставВнки;

o присутнiсть на ринку монопольного продавця;

o курси валют, показники рiвня iнфляцii, ризики.

До факторiв вiйськового характеру належать:

Ø наявнiсть проектiв з модернiзацii ОВТ;

Ø циклiчнiсть модернiзацii та замiщення продукцii ВТП, що перебуваi на озброВнiннi;

Ø наявнiсть програм закупiвлi нових ОВТ або таких, що були на озброiннi iнших краiн;

Ø наявнiсть програм власного виробництва продукцii ВТП у краiнах "третього свiту" за лiцензiями з допомогою iноземних партнерiв;

Ø конверсiйнi процеси а ОПК краiн-виробникiв продукцii ВТП;

Ø рiшення щодо сумiсностi продукцii ВТП рiзних краiн i вiйськових блокiв;

Ø стан та кiлькiсть ОВТ, що i на озброiннi краiн у рiзних регiонах свiту;

Ø плани щодо скорочення або збiльшення збройних сил;

Ø iмовiрнiсть виникнення ОВТ нового поколiння.

ВИКОРИСТАНА ЛРЖТЕРАТУРА

1. Бегма В. Украiна на свiтовому ринку озброiння // Економiст. тАУ 2001 - №2

2. Бегма В. Свiтовий ринок озброiння та особливостi маркетингу продукцii вiйськово-технiчного призначення // Економiка Украiни. тАУ 2000 - №6, черв.

3. Бегма В. Позиция Украины на рынке вооружения стран Центральной и Восточной Европы // Обзор украинского рынка. тАУ 2000 - №2

4. Брыль Р. тАЬЧерно-серыетАЭ будни (Об экспорте оружия Украиной) // Украинская Инвестиционная Газета. тАУ 2002 тАУ 22 окт.

5. Згурець С. Прощавай, зброi!: Експорт украiнськоi зброi // Контракти. тАУ 2003 - №12, берез.

6. Мировая торговля оружием // БИКИ. тАУ 2001 тАУ 8 февр.

7. Поставки американского оружия странам Ближнего и Среднего Востока // БИКИ. тАУ 2003 - №46

8. Стрiха С. Сучасний стан i тенденцii розвитку свiтового ринку озброiння та вiйськовоi технiки // Економiст. тАУ 2002 - №1

9. Украина тАУ надежный партнер в оружейном бизнесе // Обзор украинского рынка. тАУ 2002 - №6

Вместе с этим смотрят:

"Великая депрессия" в развитых капиталистических странах

"Закавказский треугольник" вчера, сегодня, завтра

"Стена безопасности" между Израилем и Палестиной

"Хезболла" как инструмент ИРИ в эскалации арабо-израильского конфликта

"Холодная война": идеологические и геополитические факторы ее возникновения