Свiтовий ринок: поняття, структура, умови та фактори контАЩюнктури, цiни

РЕФЕРАТ

з курсу:

тАЬМiжнароднi економiчнi вiдносинитАЭ

на тему:

"Свiтовий ринок: поняття, структура, умови та фактори контАЩюнктури, цiнитАЭ

Киiв тАУ 2001

Ринок i невiдтАЩiмною частиною суспiльного господарського вiдтвоВнрення i формуiться в тiснiй взаiмодii з усiма його елементами: виробницВнтвом, споживанням, розподiлом.

Ринок являi собою сферу товарно-грошового обмiну, розвитку торВнговельних функцiй мiж продавцем i покупцем.

Первiсним елементом свiтового ринку i внутрiшнiй ринок, який здiйснюi торговельнi операцii з внутрiшньоi торгiвлi.

Нацiональний ринок поiднуi внутрiшню та зовнiшню торгiвлю даВнноi краiни.

Свiтовий ринок - це сукупнiсть нацiональних ринкiв, поiднаних мiж собою всесвiтнiми господарськими звтАЩязками на пiдставi мiжнародного подiлу працi, спецiалiзацii, кооперування, iнтеграцii виробництва i збуту товарiв i послуг.

Внутрiшнiй ринок

Свiтовий ринок

Нацiональний ринок

Схема 1. Структура свiтового ринку[1]
.

В данiй курсовiй роботi розглянуто свiтовий ринок товарiв та послуг.

До категорii свiтових належать усi товарнi ринки, на яких виключно велику частку складають зовнiшнi торговельнi операцii (наприклад, свiтоВнвий ринок олова, де експортна квота сягаi 90% вiд його виробництва) i тi, де вона помiрна - 30-50% (наприклад, свiтовий ринок автомобiлiв) i навiть незначна - 10-20%.

Структуру свiтового товарного ринку можна розглядати в трьох аспектах тАУ регiональному (або географiчному), товарно-галузевому та соВнцiально-економiчному.

Згiдно з регiональною структурою свiтового ринку розрiзняють ринки окремих краiн або iх угруповань (схема 2).

Cхема 2. Регiональна структура свiтового ринку[2]
.

За товарно-галузевою структурою свiтового ринку вiдрiзняють окремi товарнi ринки, якi вiдповiдають рiвню ринку певного товару або його частини. За основу цiii класифiкацii беруть Мiжнародну класифiкаВнцiю 00Н - Стандартну Мiжнародну торговельну класифiкацiю - СМТК, Брюссельську митну номенклатуру, Гармонiзовану систему опису товарiв.

За товарно-галузевою структурою свiтового ринку вiдрiзняють три провiдних групи товарiв - готовi вироби, сировину i напiвфабрикати, поВнслуги (схема 3).

Кожну товарну групу складають пiдгрупи товарiв, якi можуть бути окремими товарними ринками. Так, ринок промисловоi сировини поiдВннуi ринки руд чорних, кольорових металiв, дорогоцiнного камiння, дiаВнмантiв, хiмiчноi сировини та iн.

За соцiально-економiчною структурою свiтового товарного ринку розрiзняють ринки промислово розвинутих краiн (ПРК), краiн, що розвиВнваються (КР) та краiн з перехiдною економiкою (КПЕ), краiн соцiалiстичВнноi орiiнтацii (КСО).

За ступенем монополiзацii та характером торговельних угод на свiтовому ринку видiленi такi типи його структури:

- монополiстичний, де пануi один постачальник (ринок дiамантiв);

- олiгополiстичний, де домiнуi група великих продавцiв (ринок нафти);

- атомiстичний, де спостерiгаiться невисока концентрацiя пропозицii тоВнварiв за участю багатьох постачальникiв та загострюiться конкурентна боротьба (ринки текстильних, швейних товарiв та iн.).

За характером торговельних угод та взаiминами продавцiв та поВнкупцiв розрiзняють три сектори свiтового ринку: закритий, вiдкритий та пiльговий ринок товарiв. До основних сегментiв (фундаментальних елементiв) закриВнтого сектора свiтового товарного ринку належать внутрiфiрмовi постаВнчання, тобто товарообiг мiж фiлiалами головних та дочiрнiх пiдприiмств великих монополiй або ТНК; субпостачання товарiв малих та середнiх фiрм, якi виступають пiдрядчиками великих монополiй, внутрiшня торгiвля регiональних iнтеграцiйних обтАЩiднань, постачання товарiв за програмами допомоги, за особливими мiждержавними угодами, зустрiчна торгiвля. На закритому ринку продавцi та покупцi взаiмодiють на пiдставi некомерцiйних вiдносин, бо вони повтАЩязанi юридичною заВнлежнiстю, угодами про мiжнародну спецiалiзацiю та кооперування, систеВнмою частковоi участi та фiнансового контролю, преференцiйними та спеВнцiальними торговельно-економiчними, валютно-кредитними, вiйськово-полiтичними та iншими специфiчними договорами.

Закритий сектор свiтового товарного ринку пiдпорядковуiться обВнмеженому впливу ринкових факторiв, для нього характерна вiдносна усталенiсть ринкових цiн, якi базуються на нацiональних цiнах i не вiдбиВнвають короткочасних коливань попиту i пропозицii та дiйсних вартiсних показникiв збутових товарiв.

Вiдкритий сектор свiтового товарного ринку i сферою звичайноi комерцiйноi дiяльностi практично незалежних продавцiв та покупцiв - маВнлих i великих фiрм, аутсайдерiв, монопольних обтАЩiднань, державних i приватних пiдприiмств. Незалежнiсть торговельних контрактiв вiдкритоВнго сектора свiтового товарного ринку зумовлюi вiдносну нестабiльнiсть взаiмовiдносин. У вiдкритому секторi товарного ринку здiйснюються коВнроткостроковi комерцiйнi угоди та операцii "вiльного" ринку.

"Вiльний" ринок - це сектор вiдкритого ринку вiльноi конкуренцii виробникiв та поВнстачальникiв товарiв. Цей ринок вiдживаi, тому що його витiсняють суВнчаснi механiзми мiжнародного регулювання свiтового товарного ринку. "Вiльний" ринок проявляiться у бiржовiй торгiвлi, на ринку "спот" (з термiновим постачанням реального товару) та "чорному ринку".

Промiжне становище мiж закритим i вiдкритим секторами свiтового ринку займаi пiльговий сектор - торговельнi операцii на пiдставi довгостроВнкових комерцiйних контрактiв (ДСКК), якi укладенi на два i бiльше рокiв (iнодi 15-20 рокiв) та обумовленi преференцiйними (пiльговими) екоВнномiчними умовами. Торгiвлю на основi ДСКК видiляють у преференцiйВнну зону, на яку впливають риси обох секторiв розвитку свiтових товарних ринкiв (схема 4).

Схема 4 . Сектори свiтового ринку.

У процесi взаiмодii рiзноманiтних факторiв розвитку на свiтових товарних ринках формуiться вiдповiдна ринкова контАЩюнктура, яка вiдбиваi змiни конкретних умов функцiонування ринку та спiввiдношення попиту i пропозицii, повтАЩязаних з динамiкою цiн на товари та прибуткаВнми фiрм (схема 5).

Схема 5. Цiна ринковоi рiвноваги на свiтовому ринку[3]

КонтАЩюнктура i невiдтАЩiмною рисою формування та розвитку свiтоВнвих товарних ринкiв, вона вивчаiться на мiкро- та макрорiвнях. На мiкрорiвнi дослiджуються короткотермiновi коливання i змiни товарного ринку, а на макрорiвнi - середнi та довгостроковi тенденцii розвитку ринВнку, якi враховуються в господарськiй дiяльностi на рiвнi пiдприiмств, гаВнлузей та всiii нацiональноi економiки. Ринкова контАЩюнктура використоВнвуiться в стратегii управлiння, у виборi форм та методiв конкурентноi боВнротьби, у забезпеченнi ефективностi зовнiшньоi торговельно-економiчноi дiяльностi.

Формування контАЩюнктури свiтових товарних ринкiв, яка базуiться на циклiчному розвитку свiтового господарства, вiдбиваi характер ринВнковоi економiки. Великi цикли контАЩюнктури дослiджував вiдомий екоВнномiст Н.Д. Конаратьiв. Вiн пiдкреслив роль сукупностi контАЩюнктуро-формувальних факторiв (КФФ), що впливають на екоВнномiчну контАЩюнктуру i проявляються у взаемозвтАЩязках коротко-, середньо- та довгострокових тенденцiй розвитку i формують ринкову контАЩюнктуру. Фактор - це сила руху будь-якого процесу, яка визначаi його характер. КФФ - це сила, яка формуi та визначаi характер ринковоi економiчноi контАЩюнктури. Провiдними елементами КФФ е пропозицiя i попит.

Попит - це платоспроможна потреба в товарах для споживання та поповнення товарних запасiв. Пропозицiя - сума товарiв, вироблених для збуту на ринку та реалiзацii товарних запасiв. Спiввiдношення попиту i пропозицii зумовлюi ринкову цiну на товар. Факторами групи попиту i рiвень особистого та виробничого споживання товарiв, обсяг надходжень iх у товарнi запаси, прибутки, купiвельна спроможнiсть краiн. Фактори групи пропозицii - це обсяг виробництва товарiв, iх конкурентна спроВнможнiсть, рентабельнiсть виробництва, норми прибуткiв фiрм, iх адаптуВнвання до впровадження досягнень науки i технiки.

Умови формування контАЩюнктури (УФК) - це зовнiшнi середовище вiдносно КФФ, яке здатне впливати на КФФ. УФК можна подiлити на три групи: економiчнi, соцiально-полiтичнi та мiжнароднi.

Схема 6. Умови формування контАЩюнктури

Результатом взаiмодii КФФ та УФК i рiзнi форми прояву економiчноi контАЩюнктури (ФПК). Провiдними ознаками, за якими iх вiдрiзняють, i спiввiдношення попиту i пропозицii, динамiка свiтових цiн, дiлова акВнтивнiсть на ринку (число укладених угод).

Схема 7. Форми прояву контАЩюнктури

В умовах понижувальноi контАЩюнктури спостерiгаiться стабiльна пеВнревага пропозицii товару над попитом, падiння цiн на товар, скорочення числа укладених угод. Таке становище на ринку називають "ринком поВнкупця".

Низька контАЩюнктура вiдбиваi панiвну перевагу пропозицii товару над його попитом до позицii iх урiвноваження, коли число торговельних операцiй та ринковi цiни досягають свого мiнiмального значення, пониВнжуються прибутки фiрм.

КонтАЩюнктура пiдвищувальна - це стабiльна перевага попиту над пропозицiiю товару, зростання ринкових цiн на товар та числа торгоВнвельних угод ("ринок продавця").

Висока контАЩюнктура маi тенденцiю до збереження переваги попиту на товар над його пропозицiiю, починаiться вирiвнювання iх балансу, цiна на товар i число торговельних операцiй сягають свого максимуму, зростають прибутки фiрм.

Короткочасний стан ринку, де пануi рiвновага попиту i пропозицii, називають ринковою рiвновагою. Затяжний стан ринку переваги пропоВнзицii товару над його попитом, насичення ринку товаром зумовлюють зниження цiн, втАЩялу контАЩюнктуру, стан економiчноi кризи - збиткiв фiрм та банкрутства.

Унiверсальним показником i барометром товарноi контАЩюнктури i цiна на товар.

Цiна - це грошовий вираз вартостi товару. Цiни на товар грунтуються на суспiльних витратах на виробництво товару з урахуванВнням ринковоi його вартостi. Цiна визначаiться суспiльне необхiдними витратами працi на виробництво товару, тобто робочим часом, неВнобхiдним для виробництва товару в даних умовах, при середньому рiвнi квалiфiкацii та iнтенсивностi працi.

Основними цiноутворюючими факторами i цiна виробництва товаВнру, спiввiдношення попиту i пропозицii на ринку товару, механiзм регуВнлювання цiн (наприклад, фiксування рiвня цiн, "заморожування" цiн, державний контроль цiн, встановлення меж допустимих змiн цiн з фiксуВнванням верхнього i нижнього рiвнiв iх коливань). На свiтовi цiни на товар впливаi стан грошовоi сфери - змiни купiвельноi спроможностi нацiоВннальноi грошовоi одиницi, валютних курсiв, iнфляцiя (знецiнювання валюти) та iн.

Для свiтового ринку характерна множина цiн на товар. Вони вiдрiзняються за сферами дii, характером формування, ступенем зближенВння з рiвнем ринковоi цiни. За сферами товарообiгу розрiзняють цiни внутрiшнього та зовнiшнього ринкiв. Зовнiшньоторговельнi цiни бувають експортнi та iмпортнi, якi враховують величину витрат за доставку товаВнру вiд експортера до iмпортера. Розмежовують цiни закритого i вiдкритоВнго секторiв свiтового товарного ринку.

Цiни закритих ринкiв мають вiдносну стабiльнiсть, вони бiльше пiддаються регулюванню, проявляються в дii внутрiфiрмових умовно розрахункових трансфертних (перевiдних) цiн, якi встановлюють моноВнполii виробникiв незалежно вiд вимог ринку дня скорочення податкових оплат.

Цiни вiдкритого сектора ринку змiнюються пiд впливом попиту на товар i його пропозицii, вiдбивають змiни товарноi контАЩюнктури, факВнторiв стихiйного (вiльного) ринкового цiноутворення (цiни ринку "спот", бiржовi котировки).

За рiвнем пристосування цiн до дiйсно ринкового стану вiдрiзняють базиснi цiни i цiни фактичних операцiй. До базисних цiн належать довiдковi та офiцiйнi цiни продажу, цiни прейскурантiв, каталогiв, проспектiв. Цiни фактичних торговельних операцiй вiдбивають реальний рiвень ринкових цiн на аукцiонах, товарних бiржах, контрактнi а також розрахунковi (середньостатистичнi) цiни.

Множина внутрiшньоторговельних цiн негативно впливаi на визВнначення рiвня свiтових цiн на товари. Як свiтовi цiни виступають цiни звичних торговельних операцiй, типових для свiтовоi комерцiйноi пракВнтики. Вони розповсюджуються на значну частину свiтовоi торгiвлi, доВнступнi будь-якому продавцевi i покупцевi свiтового ринку.

Як свiтовi цiни виступають експортнi цiни головних постачальникiв даного товару на свiтовий ринок (наприклад, цiни на нафту установлюВнють краiни ОПЕК) та iмпортнi цiни провiдних покупцiв (iмпортерiв) даноВнго товару, а також цiни важливих центрiв мiжнародноi торгiвлi (мiжнародних товарних бiрж, аукцiонiв, iн.)

В умовах високоi конкуренцii на свiтових товарних ринках експорВнтерами товару стають провiднi нацiональнi виробники найбiльш конкуВнрентоспроможноi продукцii з найменшими витратами на ii виробництво -нацiональнi монополii та ТНК.

Вместе с этим смотрят:

"Великая депрессия" в развитых капиталистических странах

"Закавказский треугольник" вчера, сегодня, завтра

"Стена безопасности" между Израилем и Палестиной

"Хезболла" как инструмент ИРИ в эскалации арабо-израильского конфликта

"Холодная война": идеологические и геополитические факторы ее возникновения