Баня и сауна

Мiнiстерство освiти i науки Украiни

Днiпродзержинський державний технiчний унiверситет

кафедра фiзичного виховання

Р Е Ф Е Р А Т

На тему: "Природа приходить на допомогу: лазня чи сауна?"

Виконав:

А тут будет стоять ваша фамилия, имя и где вы учитесь :о)

Днiпродзержинськ 2001
П л а н:

1. Коротка iсторiя росiйськоi лазнi.

2. Росiйська лазня:

a. Устрiй лазнi;

b. Основнi принципи ширяння.

3. Фiнська лазня (сауна):

a. Устрiй сауни;

b. Вiдмiна сауни вiд росiйськоi лазнi.

4. Вплив лазнi на органiзм.

5. Основнi правила користування лазнею.

Про користь лазнi

Здавна вiдома любов росiйського народу до лазнi. Не випадково в Росii народилася приказка: ВлЛазня парить, лазня править, баня усе поправитьВ».

Не зменшилося аматорiв попаритися й у нашi днi.

Чим же порозумiваiться популярнiсть лазнi? Звичайно, не тiльки любов'ю до чистоти тiла. Лазня робить могутню фiзiологiчну дiю на весь органiзм. Вченi установили, що пiсля вiдвiдування лазнi в людини помiтно полiпшуiться кровопостачання шкiри i пiдшкiрноi клiтковини, м'язiв i суглобiв, значно пiдвищуiться обмiн речовин, пiдсилюiться потовiддiлення, зростаi число червоних кров'яних кульок i кiлькiсть гемоглобiну, у результатi чого органiзм повнiше насичуiться киснем, заспокоюiться нервова система.

Пiдвищене потовiддiлення сприяi виведенню з органiзму ВлшлакiвВ» тАФ кiнцевих продуктiв обмiну речовин, нерiдко токсичних для людини. Тим самим полегшуiться робота бруньок. Пiд впливом високоi температури в парильнi розширенi шкiрнi капiляри переповняються кров'ю, що перемiщаiться вiд внутрiшнiх органiв, що усуваi застiйнi явища i полiпшуi кровообiг.

Доброчинна дiя пари на органiзм настiльки помiтно, що до iдеi парноi лазнi незалежно друг вiд друга прийшли самi рiзнi^ цивiлiзацii. Вона користалася популярнiстю й у Грецii, i в Римi, i в Росii, i навiть на iзольованому вiд цих культурних центрiв Американському материку.

Саме слово ВллазняВ» походить вiд латинського ВлбальнеумВ», що означаi Влпрогнати бiльВ». Про користь бань писали Геродот i Аристотель, Гiппократ i Гален, Овiдiй i Гораций. У Горация i вiршi: ВлКину я м'яч i з Марсова полючи вiдправлюся в лазню..В»

Лазнi по своiй сутностi подiляють на два головних види: росiйськi i римськi. Все iнше тАФ варiанти. У римських тАФ повiтря в самiм жаркому примiщеннi сухий, а в росiйськiй парильнi неодмiнно вологий тАФ це основна рiзниця. Колись iх так i роздiляли по назвах: Влгарячi повiтрянi ванниВ» i Влпарнi ванниВ».

Росiйська лазня популярна в багатьох краiнах. РЗi пропагував лiкар Антонио Нуньес Риберо Санчес, що довго жив у Росii; вiн у 1774 роцi випустив трактат ВлПро парнi росiйськi лазнi, оскiльки сприяють вони змiцненню, збереженню i вiдновленню здоров'яВ». Завдяки Санчесу, а за ним i багатьом iншими знавцями парильнi по росiйському зразку стали робити в усьому свiтi.

Вважаiться, що в римськiй лазнi скорiше вiдбуваiться обмiн речовин в органiзмi, людина набагато бiльше i швидше втрачаi у вазi. Зрозумiло, сухе повiтря сильнiше дii на шкiру. При чи подагрi ревматизмi вiн бiльш показаний, чим волога. Росiйська лазня дii м'якше, але теж прискорюi обмiн речовин, органiзм освiжаiться, як би обновляiться.

У росiйськоi лазнi тАФ всесвiтня слава. РЖ це не випадково. Вона сполучить у собi жар фiнськоi сауни, пара камер древнiх римських терм i гiдротермiчний вплив водою японських сэнто.

Як же самотужки побудувати росiянку баню?

Розмiри будiвлi рекомендуiться вибирати виходячи з норми: п'ять-шiсть квадратних метрiв корисноi площi на один що миiться.

Вхiд у будинок тАФ через веранду (1). З роздягального примiщення (2) дверi ведуть у мийну (3), де встановлюються баки гарячоi i холодноi води. Тут може знаходитися також пральна машина. Головне примiщення лазнi тАФ парильня (4).

Класичним правилом при плануваннi вважаiться прагнення до ii квадратноi форми. Дверi в парильнiй улаштовують найчастiше з високим порогом i низькою коробкою. Це iстотно знижуi втрати тепла i пари при вiдкриваннi двер. Уздовж однiii зi стiн парильноi розташовують дерев'янi полки для прийому парових ванн сидячи.

Завдяки кам'янцi в парному примiщеннi можна створити необхiдний мiкроклiмат: сухий чи вологий. У першому випадку температуру повiтря доводять до 80тАФ90В° i вище при вiдноснiй вологостi 20тАФ30% (фiнський режим), у другому тАФ завдяки розбризкуванню води над кам'янкою вологiсть буде доходити до 60тАФ70%, а температура 40тАФ45В° (росiянин режим).

Найважливiше значення для лазнi маi якiсть застосовуваного для ii будiвництва матерiалу i товщина стiн. Виходячи з цього краще вiддавати перевагу дереву, з огляду на його здатнiсть швидко i цiлком усмоктувати пара i зберiгати разом з тим постiйну температуру i вологiсть. Сосновi i ялиновi стiни, крiм того, видiляють ароматичнi речовини, що мають бактерициднi властивостi. Однак, крiм рубаних, можуть з успiхом застосовуватися i кам'янi стiни з червоного цегли.

Вiкна в будинку лазнi повиннi бути невеликими, що зменшить приплив у примiщення холодного зовнiшнього повiтря. Остiклення бажано потрiйне. У лазнi дуже важливо мати теплi пiдлоги. У сухому примiщеннi роздягальноi пiдлоги роблять подвiйними, що складаються з чорного i чистого настилу, покривають чи лiнолеумом керамiчною плиткою.

Усi дерев'янi конструкцii будинку необхiдно охоронити вiд гниття тАФ обробити розчином фтористого натрiю. Для готування антисептика в 100 частинах води розчиняють три частини трипроцентного фтористого натрiю. Антисептика витрачаiться лiтр на два квадратних метри поверхнi.

Пiчь-кам'янку розмiщають так, щоб одночасно опалювалися роздягальна, мильне i парильне примiщення. Топковi дверцята найкраще розташувати з боку роздягальноi. Пекти зводять на окремому фундаментi, що заглиблюють у землю (не менш чим на 50тАФ60 сантиметрiв). Матерiалом для нього служить бутовий камiнь, добре обпалений (але не силiкатний) цегла, бетон. Мiж фундаментом стiни i кам'янкою залишають промiжок п'ять сантиметрiв, що засинають пiском.

Корпус кам'янки викладають з цегли на глиняному розчинi. Для готування вогнетривкого розчину застосовують спецiальну глину i шамотний порошок. На кладку пальника кам'янки витрачаiться близько 150 штук цегли, 20 кiлограмiв глини i 20 кiлограмiв пiску.

Пiчь-кам'янка призначаiться для тривалоi топки. Вона складаiться з пальника, викладенного з вогнетривкоi цегли i перекритого зводом, що маi отвору, через якi гарячi гази попадають у камеру. Камера завантажуiться масивним гранiтним каменем i чавунними пацями, що прогрiваються в першу чергу. Це скорочуi час опалення парильноi.

У камерi встановлюють дверцята, через якi заливають гарячу воду, що утворить пару. Вода на розпеченi каменi подаiться чи ковшами через шланг iз душовою сiткою, що найбiльше безпечно (зменшуi погрозу одержання опiку).

Пiддаючи на каменку замiсть води настiй з лiкарських трав, можна пiдсилити дiя термiчноi процедури. Особливо важливо це для профiлактики запалення верхнiх дихальних шляхiв i недуг горла. Настоi готують з листiв смородини, малини, ожини, черги, кипрея i материнки.

Протягом столiть виробилися правила користування парними лазнями. Але варто строго пам'ятати, що час перебування в парному вiддiленнi для кожноi людини строго iндивiдуально.

Перед вiдвiдуванням парноi попередньо треба обполоскатися теплою водою, але не потрiбно змочувати голову. Суху волосс охоронять голову вiд перегрiвання i до деякоi мiри полiпшать суб'iктивне сприйняття високоi температури. Для запобiгання голови вiд перегрiвання аматори парноi надягають вовняну чи фетрову шапочку i перед кожним заходом у парну змочують ii в холоднiй водi.

Ввiйшовши в парну, треба звикнути до лазневого жару. На это повинно пiти 3тАФ4 хвилини. Паритися приiмнiше не сидячи, а лежачи. Тодi жар впливаi рiвномiрно на все тiло. Адже температура навiть на самому полку не однаковий; перепад температури мiж низом i верхи складаi 10тАФ15В°. Крiм того, коли ви лежите, розслаблюються всi м'язи, а це даi можливiсть бiльш ТСрунтовно iх пропарити.

Росiйська лазня немислима без березового вiника. Березовi листи наповняють парильню приiмним ароматом, а ВлобробкаВ» вiником тiла служить прекрасним масажуючим засобом, що пiдсилюi до того ж дiю на тiло гарячоi пари.

У перший захiд побудьте в парноi 5тАФ7 хвилин. Вийшовши з ii, приймiть холодний душ, а якщо в лазнi i басейн, то зануртеся в нього, але не з головою.

При використаннi лазнi як загартоючий засiб, як i в будь-якому iншому видi загартовування, важливо дотримувати принцип поступовостi. Якщо тiльки почали паритися, то не намагайтеся бездумно копiювати дii запеклих парильникiв. Спустивши з полку i вийшовши з парного вiддiлення, не поспiшаiте виливати на себе зграi з холодною водою. У кращому випадку ви одержите застуду. Спочатку можна обмежитися душем кiмнатноi температури, а потiм уже прохолодним. Але i це не обов'язково. Надалi можна поступово знижувати температуру води. Але i це не обов'язково. Прохолодна вода досить контрастна з температурою в парнiй i вже робить ефект, що гартуi.

Пiсля душу добре вийти в передбанник i, загорнувшись у простирадло, вiдпочити. Коли остудитеся, можна знову в парну. РЖ так 3тАФ5 заходiв. Для початкiвцiв досить i одного. Мiж заходами в парну необхiднi перерви вiд 10 до 15 хвилин.

У багатьох краiнах свiту в даний час росте популярность сухоповiтряноi лазнi. Тому що вона вiддавна поширена у Фiнляндii, те ii називають ще Влфiнська лазняВ», чи ВлсаунаВ».

Щоб у лазнi було жарке, примiщення парильноi роблять невеликим, з iзольованими мильними вiддiленнями. Необхiдно ретельно iзолювати парильну i стежити за тим, щоб при будiвництвi теплоiзоляцiйнi роботи виконувалися високоякiсно. Особливо варто придiлити увага застосуванню ефективних теплоiзоляцiйних матерiалiв. По старому фiнському звичаi, у лазнi влаштовують низькi двер i високий порiг. Це щоб жар стiйко утримувався на рiвнi полку.

Баню обладнають так, щоб вона мала низьку теплопровiднiсть i мала здатнiсть поглинати яскраве свiтло. Придатним матерiалом для цього служить осика. Якщо i намiр температуру в парильнi пiдняти бiльш нiж до 120В°, полиць рекомендуiться покривати солом'яними матами з накинутою зверху бавовняною тканиною. РЖнакше дошки сильно нагрiються i ступати по них буде неможливо.

У лазнi не повинне бути нiяких металевих предметiв тАФ рекомендуiться застосовувати вiдполiрованi дерев'янi зграi. Пiдлога звичайно застеляють дерев'яними ТСратами.

Постачання примiщення для миття гарячою водою здiйснюiться рiзним шляхом. Звичайно воду нагрiвають у казанi, розташованому в окремому примiщеннi, щоб там, де миються, не скапливался пара. РЖнакше в лазнi буде вологе повiтря. Готування гарячоi води можливо i за допомогою змiйовика.

Пiчь-кам'янка тАФ одна з основних частин устаткування лазнi. Важливi не тiльки ii конструкцiя, розмiри, але i розташування. Звичайно пекти розмiщають у кутi. При цьому стiна, до якоi вона примикаi, викладаiться з цегли на висоту печi. РЖншi стiни робляться дерев'яними. Розмiщення печi в кутi дозволяi максимально використовувати примiщення. Це доцiльно й у тому випадку, коли пекти опалюiться зовнi, обiгрiваючи .i iншi примiщення. Топки печей, що знаходяться в парильноi, повиннi бути легкодоступнi. Люк для пари влаштовуiться таким чином, щоб гаряча пара поступово заповнювала все примiщення.

В останнi роки стали широко застосовувати електричнi камiни. З iхньою допомогою температура в лазнi краще регулюiться.

Споруджуiться сауна у видi бревенчатого зрубу. Вiн установлюiться на фундамент. Пiдлога роблять з дерева. Колоди можна замiнити брусом. Внутрiшню частину поверхнi стiн оббивають дошками. Стики зашпаровують ущiльнювальними матерiалами. Дерев'яну стелю утеплюють шаром дерев'яноi трiски. Дах покриваiться залiзом. Для внутрiшнього обшивання застосовують м'якi породи дерев (осика, ялина, сосна). Бiля пiчей-кам'янок повиннi розташовуватися неспаленi конструкцii.

Вiдмiтними рисами сауни i висока температура i низька вологiсть. У росiйськiй парнiй лазнi температура в парильному вiддiленнi коливаiться мiж 45 i 60 , а вiдносна вологiсть доходить до 80тАФ100%. У саунi температура значно вище тАФ 70тАФ110В°, а iнодi i до 120тАФ140В°, але зате вологiсть всього 20%. От чому така висока температура в нiй переноситься порiвняно легко i небезпеку перегрiвання органiзму незрiвнянно менше.

Лазнева процедура впливаi на органiзм людини багатогранно. Тепло, вода, пара, рiзка змiна температури, масаж, навiть найпростiший, тАФ усi цi фактори, об'iднавши, створюють цiлий комплекс подразникiв, на якi органiзм вiдповiдаi вiдповiдними реакцiями.

Шкiра

Першоi приймаi на себе вплив усiх цих факторiв, звичайно, шкiра. Шкiра тАФ захисниця нашого органiзму. Крiм того, вона вмii дихати i цим допомагаi легенею. Вона виводить з органiзму шлаки i цим полегшуi роботу бруньок. З ii допомогою органiзм сприймаi величезна кiлькiсть роздратувань, що надходять ззовнi. РЖснуi кiлька видiв шкiрноi чутливостi тАФ вона по-рiзному вiдгукуiться на тепло, холод, дотик, тиск i т.д. У лазнi шкiра випробуi самi рiзнi впливи: жар, змiну температур, змочування водою, похлестування вiником, розтирання мочалкою.

Вона червонii, наливаючи кров'ю, передаi iмпульси в нервовий центр, регулюi температуру тiла, видiляючи через пори пiт, проводить в органiзм кориснi речовини, а виводить шкiдливi. А потрудившись у славу нашого органiзму, сама здобуваi еластичнiсть, пружнiсть, здоровий колiр. Пiд дiiю жару в парильнi вона звiльняiться вiд злущюючихся клiток, стаi гладкою.

Лазнева процедура особливо корисна для вiдходу за шкiрою пiсля рiзкого зниження ваги i пiсля вагiтностi. Пiд впливом гарячого повiтря, похлестувания вiником пори в шкiрi розширюються, потiм пiд впливом холодноi води рiзко звужуються тАФ вiдбуваiться ефективна гiмнастика шкiри i судин. РЖ млява, утомлена захисниця нашого органiзму розправляiться, здобуваi тонус, молодii.

Серцево-судинна система

Отже, коли ми виявляiмося в парильнi, шкiра першоi приймаi на себе сильне роздратування тАФ лазневий жар. Вона посилаi сигнали в нервовий центр, що керуi перерозподiлом кровi в органiзмi. ВлКрани кровоносноi системиВ» (так назвав И. М. Сiченов артериоли тАФ дрiбнi судини) регулюють струм кровi таким чином, що вона доливаi до м'язiв, до шкiри: розширюються капiляри, кров спрямовуiться з центра на периферiю. Цим полегшуiться робота лiвого передсердя i лiвого желудочка, просування кровi по артерiях. Усуваються застiйнi явища у великому i малому колах кровообiгу. Прискорюються обмiннi процеси в клiтках.

Однак жар у парильнi не убуваi, температура тiла пiдвищуiться й органiзму приходиться рятуватися вiд перегрiву. В основному это вiдбуваiться за рахунок потовiддiлення: випаровуючи, пiт несе iз собою надлишки тепла. РЖ чим сухiше повiтря в парильнi, тим швидше це вiдбуваiться.

Отже, пiд дiiю лазневого жару вiдбуваiться значна активiзацiя процесiв кровообiгу. Серце скорочуiться частiше, прискорюiться кровотiк. Змiнюiться i кров'яний тиск. На хворих з порушеннями кров'яного тиску парильня, як правило, дii регулюючим образом. У людей зi зниженим тиском воно помiтно пiдвищуiться. Особливо кориснi в таких випадках контрастнi процедури. Як правило, добре переносять лазню люди, що страждають гiпертонiiю в початковiй стадii.

Однак треба враховувати, що висока вологiсть у парних лазнях створюi додаткове навантаження на серцевосудинну систему. Потовiддiлення при високiй вологостi утрудняiться, процеси терморегуляцii здiйснюються на превелику силу.

Органiзм справляiться з перегрiвом у парильнi приблизно так само, як з навантаженнями при виконаннi фiзичноi чи роботи вправ. В усiх цих випадках спрацьовуi той самий механiзм: капiляри розширюються, i кров спрямовуiться з центра на периферiю тАФ до м'язiв, до шкiри. При вiдвiдуваннi парильнi, по деяким даним учених, хвилинний объем серця зростаi приблизно на 150%. При фiзичнiй роботi серце навантажуiться ще сильнiше (при важких фiзичних навантаженнях тАФ на 400тАФ600%). Максимальна частота пульсу в парнiй у середньому складаi 125 ударiв у хвилину. Вона швидко знижуiться при виходi з парильнi.

На повышение частоти пульсу впливають рiзнi фактори тАФ температура, вологiсть повiтря, положення тiла. Однак максимальне навантаження на серцево-судинну систему робить контрастний вплив холоду (занурення пiсля вiдвiдування парноi в холодну воду, снiг). Тому людям з порушеннями в системi кровообiгу варто остерiгатися рiзкого охолодження.

Дослiдження показали, що лазнева процедура впливаi на серцево-судинну систему здорових людей. Але якщо у вас уже спостерiгаються вiдхилення в дiяльностi серцево-судинноi чи системи ви вiдчуваiте якi-небудь ознаки iхньоi появи (будь-яке неприiмне вiдчуття в областi серця тАФ бiль, почуття тиску, стиснення, печiння за грудиною, раптовi рiзкi серцебиття, завмирання серця й iн.), вам необхiдно залишити лазню i проконсультуватися в лiкаря про доцiльнiсть цiii процедури.

Нервова система

Млiсть, спокiй, комфорт, легкiсть у всiм тiлi тАФ так описують звичайно аматори попаритися своi вiдчуття пiсля лазнi. РЖ це пояснюють ученi. Приплив кровi до шкiри i м'язiв приводить до зниження кровотока в мозку. Емоцiйна активнiсть зменшуiться, iнодi навiть спостерiгаiться психiчна загальмованiсть. Але цi змiни не слiд вважати негативними, адже ослаблення психiчноi напруги супроводжуiться м'язовим розслабленням, i органiзм одержуi можливiсть вiдновлюватися.

Згадаiмо вже згадувана розповiдь Шукшина ВлАлекса БесконвойнийВ». Герой цiii розповiдi дорожив колись усiм тим щиросердечною рiвновагою, що вiдчував у лазнi i пiсля ii. РЖ нiякi негативнi емоцii (його гудили всi односiльчани) не могли для нього затьмарити насолоду лазнею. Тут вiн вiдчував деяке здiймання духу.

Це вiдчуття, звичайно, дуже суб'iктивно. Однак безперечно, що в лазнi органiзм, одержуючи струс, як би обновляiться. Лазнева процедура полiпшуi функцiональну здатнiсть центральноi нервовоi системи, пiдсилюi ii регуляцiю. Приiмне вiдчуття зiгрiвання тканин, ослаблення iхньоi напруги, зменшення хворiй (якщо вони вiдчувалися) у м'язах, суглобах.

Лазня тАФ незамiнний засiб для зняття нервовоi напруги. Сама лазнева дiя з рiзними i сильними подразниками вiдволiкаi вiд неприiмних переживань, даi можливiсть вiдключитися вiд нав'язливих думок, вiд дрiбних турбот. А фiзiологiчний вплив лазнi на нервову систему, позитивнi емоцii дають пiсля ii вiдвiдування можливiсть легше поставитися до рiзних неприiмностей, якщо вони були зайво драматизованнi утомленим мозком.

Однак буваi i так, що лазня робить на нервову систему не заспокiйливе, а збудливе дiя.

Це вiдбуваiться в тому випадку, якщо порушена методика лазневоi процедури. Несприятливi реакцii можуть виникнути, якщо органiзм не пiдготовлений до сприйняття високоi температури, якщо перебування в парильнi затяглося, якщо масаж виявився хворобливим, якщо змiна температур була зайво рiзанням..

У парильника, особливо початкiвця, може з'явитися вiдчуття занепокоiння, навiть страху, дратiвливiсть. А пiсля лазневоi процедури тАФ загальна слабiсть, втрата апетиту, сну. Щоб уникнути подiбних неприiмних вiдчуттiв, варто уважнiше прислухатися до власного органiзму, не намагатися насильно нав'язувати йому незвичний режим. Дуже важлива тут поступовiсть, пiдготовленiсть до сприйняття лазневих навантажень, знання методики лазневоi процедури.

РЖ звичайно, неприпустимi такi порушення лазневого режиму, як прийом алкоголю, палiння. Деякi гурмани не можуть вiдмовитися пiсля лазнi вiд приiмноi трапези. Але варто пам'ятати, що нi до, нi пiсля лазнi нi в якому разi не варто переiдати.

Органи подиху

Подих тАФ сукупнiсть постiйно протiкають в органiзмi фiзiологiчних процесiв, у результатi яких вiн поглинаi з навколишнього середовища кисень i видiляi вуглекислий газ i воду. Подих забезпечуi газообмiн, що i необхiдною ланкою обмiну речовин тАФ основноi властивостi всього живих. Вплив лазнi на функцii дихальних органiв значно i позитивно. РЖз самого приходу в лазню найбiльш iнтенсивному роздратуванню теплом пiддаються слизуватi оболонки дихальних шляхiв. При вдиханнi гарячого повiтря виникаi температурне роздратування, що насамперед торкаiться слизуватих оболонок у верхнiй частинi i над альвеолами, особливо найбiльше високо лежачi дихальнi шляхи. Вiдбуваiться пiдвищення влагообмiну. У цей час легенi працюють, як своiрiдний кондицiонер, прохолоджуючи вдихуване гаряче повiтря за рахунок випару вологи з поверхнi альвеол. Це тАФ один зi шляхiв тепловiддачi.

М'язи

Вивчаючи вплив лазнi на органiзм, медики прийшли до висновку, що гаряче повiтря, вода й особливо похлестування вiником, будучи активними подразниками, сприяють поверненню максимальноi працездатностi стомленим м'язам. Ефект лазнi особливо пiдсилюiться, якщо до цього перелiку впливiв на м'язи додати масаж, що проводиться пiсля вiдвiдування парильнi.

Однак i тут необхiдна мiра й умiння пристосуватися до лазневоi процедури. При надмiрно тривалому перебуваннi в парильнi ефект виявляiться зворотним. Спостерiгаiться зниження м'язовоi сили, поява утоми, зменшення працездатностi. Те ж небажаний вплив робить на м'язи i лазня з високою вологiстю.

Багато рокiв працюючи зi збiрними командами СРСР i розумiючи, як важливо для спортсменiв зняти м'язове стомлення, максимально пiдвищити силу м'язiв, я спробував вибрати для членiв збiрноi оптимальний режим вiдновлення. Його можна запропонувати усiм, хто випробуi великi фiзичнi навантаження.

У даному випадку слiд вiддати перевагу лазнi сухого жару типу сауни з вологiстю 12тАФ20%, температурою в парильнi тАФ 90тАФ120В°. Скористатися нею треба не вiдкладаючи, через 10тАФ12 хвилин пiсля тренування (важкоi фiзичноi роботи). У парильню заходити два рази: спочатку на 4 хвилини, потiм на 5. Перерва мiж заходами тАФ 8тАФ10 хвилин. Положення тiла неодмiнно повинне бути горизонтальним. Можу повiдомити, що сила м'язiв кистi в спортсменiв пiсля такоi процедури зростала на 1200 грамiв. Якщо температура в саунi перевищувала 120В° (а спортсмени тАФ народ загартований, люблять високу температуру i легко ii переносять), сила м'язiв не пiдвищувалася. При температурi 50тАФ60В°, а вологостi 80тАФ90% сила м'язiв знижувалася.

Тепло особливо сприяi розслабленню м'язiв, завдяки чому знiмаються болi i симптоми стомлення. Пiдвищуiться еластичнiсть, гнучкiсть. Саме тому спортсмени, артисти балету, цирку неодмiнно включають парну лазню в режим пiдготовки.

Обмiн речовин

Лазня активно впливаi на газообмiн, мiнеральний i бiлковий обмiни, збiльшуючи видiлення з органiзму сечовини, молочноi кислоти. Усе це позитивно позначаiться на функцii внутрiшнiх органiв i життiдiяльностi органiзму. Як вiдомо, при фiзичному навантаженнi в м'язах утвориться молочна кислота, що створюi вiдчуття утоми. Установлено, що лазня прискорюi висновок з органiзму молочноi кислоти. Тому нетривала лазнева процедура сприяi бiльш ощадливому виконанню чергового навантаження.

Пiд впливом лазневого жару в шкiрi утворяться коштовнi продукти бiлкового обмiну, що струмом кровi розносяться по всьому органiзмi.

У лазнi збiльшуiться хвилинний обсяг подиху i споживання кисню тканинами.

Вiдбуваiться мобiлiзацiя захисно-пристосувальних механiзмiв органiзму, що ведуть до нормалiзацii функцiй. Усе це дозволяi застосовувати лазню як могутнi вiдбудовне, профiлактичне, що гартуi, оздоровлюючий засiб.

Аматори попаритися судять про обмiн речовин у парильнi в першу чергу по потовiддiленню, по утратi ваги. Потовiддiлення тАФ фiзiологiчний процес. Випар води з поверхнi шкiри, як уже говорилося, виконуi важливу роль, рятуючи тiло вiд перегрiву. Чим вище температура повiтря, чим вiн сухiше, тим бiльше органiзм вiддаi зайвого тепла, щоб пiдтримати постiйну температуру тiла, тим бiльше видiляiться поту. Саме з потiм з органiзму виводяться продукти розпаду.

Зв'язково-суглобноi апарат

Пiд впливом гарячого повiтря, похлестування вiником збiльшуються й еластичнiсть i рухливiсть зв'язкового апарата. Набряклiсть, задерев'янiлiсть, хворобливiсть пiсля фiзичних перенапруг легко усуваiться в лазнi. Ефективним методом при лiкуваннi деформуючих артритiв i сполучення лазневого жару з масажем i похлестуванням вiником. Тепло i похлестуваня вiником сприяють розсасуванню набрякiв, патологiчних вiдкладень у суглобах.

Викликуване теплом, похлестуванням вiником, контрастним душем перерозподiл кровi i лiмфи в органiзмi сприяi припливу до суглобiв кисню i живильних речовин, що пiдсилюi в них вiдбудовнi процеси. У вiдбудовному лiкуваннi травм i захворювань опорно-рухового апарата лазня i неодмiнним компонентом.

Пристосовнiсть до погодних умов

Медики вже давно звернули увагу, що погода i здоров'я тАФ поняття тiсно зв'язанi. У прохолоднi, вiтрянi днi ми застуджуiмося, жарке сонце загрожуi нам тепловими ударами. Мало того. Тепер уже доведене, що змiна сонячноi активностi, вологостi та iншi стрибки в погодних умовах дуже ускладнюють серцевосудиннi, дихальнi й iншi захворювання.

Якi ж механiзми цiii дii? Було встановлено, що при змiнi вологостi i температури мiняiться i змiст кисню в навколишнiм середовищi. Так, наприклад, з пiдвищенням температури i вологостi кiлькiсть кисню зменшуiться i навпаки. От чому в такий час погано себе почувають хворi, вони особливо чуттiвi до недостачi кисню. РЗхнiй органiзм не встигаi пристосуватися до настiльки рiзкоi змiни.

Як уникнути цих несподiванок?

Хворим, що важко переносили погоднi змiни, були данi рекомендацii з застосування бань (природно, пiсля iндивiдуального дозволу лiкаря) 1тАФ2 рази в тиждень. Пiсля закiнчення 6тАФ8 мiсяцiв 80% опитаних вiдповiли, що почувають себе краще, а деякi i зовсiм перестали реагувати на змiни погоди. Лазня допомогла iм переносити капризи погоди, аклiматизуватися.

Усiм чи можна паритися? Далеко не усiм. Ця процедура протипоказана людям, що страждають важкими серцево-судинними захворюваннями (гiпертонiчна хвороба, стенокардiя й iн.), хворобами шкiри, туберкульозом легень, а також ослабленим перенесеними захворюваннями. Звичайно ж, не можна паритися вагiтним жiнкам i дiтям.

Тим, хто користаiться лазнею, корисно знати ряд коштовних правил, на яких ми коротенько зупинимося.

Лазня i цiлющим засобом, але, як i будь-який iнший фiзичний вплив на органiзм людини, у мiру.

Не зловживайте перегрiвом. При входi в парну не поспiшаiте вiдразу на верхнiх полиць. Побудьте спочатку якийсь час унизу.

Не партеся натще i вiдразу пiсля iжi. тАв Стопка спиртного, навiть найменша, перед парною не тiльки протипоказана, вона може бути небезпечна.

Не курiть пiсля парноi.

Лазня особливо корисна, якщо ви користаiтеся нею регулярно, бажано раз у тиждень.

Приступаючи до лазневих процедур, порадьтеся з лiкарем. Це не тiльки бажано, але просто необхiдно, особливо у випадку яких-небудь вiдхилень вiд чи норми пiсля перенесеного захворювання.

Статистика затверджуi, що одна з iстотних причин, що укорочуi життя людини, тАФ недостатня загартованiсть органiзму. А лазня вiдмiнно загартовуi. У народному прислiв'i не випадково говориться, що сiм потiв i одна недуга iде з тiла пiсля росiйськоi парильнi.

Список лiтератури:

1. Шицкова А. П., Новиков Ю. В. "Ключi до здоров'я". тАУ М.: "Знання", 1984. тАУ 96стор.

2. Макаров В. А. "Фiзiологiя загартовування". тАУ М.: "Знання", 1984. тАУ 96стор.

3. Бiрюков А. А. "Запрошуiмо попаритися". тАУ 2-i видання. тАУ М.: "Фiзкультура i спорт", 1987. тАУ 64стор.

Вместе с этим смотрят:

Amadeus - глобальная распределительная система туристических услуг

Multiple negation

Sport and recreation in the United States

Sport is an Essential Part of Life

XXX летние Олимпийские Игры