Подiльский економiчний район

МРЖНРЖСТЕРСТВО ОСВРЖТИ РЖ НАУКИ УКРАРЗНИ

ЧЕРКАСЬКИЙ РЖНЖЕНЕРНО-ТЕХНОЛОГРЖЧНИЙ УНРЖВЕРСИТЕТ

ФАКУЛЬТЕТ ПЕРЕПРЖДГОТОВКИ ФАХРЖВЦРЖВ

КОНТРОЛЬНА РОБОТА

по дисциплiнi Вл РОЗМРЖЩЕННЯ ПРОДУКТИВНИХ СИЛ В»

Тема : Подiльский економiчний район

Слухач: Сидоркевич Дмитро РЖванович

Спецiальнiсть, група: ЗФ тАУ 02

Керiвник: кандидат економiчних наук,

доцент Строкань Т.М.


Результат, дата:


Реiстрацiйний номер, дата:


м. Черкаси

2001 р.

З М РЖ С Т

1. Вступ.

2. Природнi умови i ресурси.

3. Населення.

4. Промисловiсть.

5. Сiльске господарство.

6. Транспортна система.

7. Переспективи розвитку.

8. Короткi висновки.

Лiтература


1. Вступ.

Подiльский економiчний район.

Площа тАУ 60,9 тис. км2.

Населення тАУ 4560,2 тис. чол.

Склад тАУ Тернопiльска, Хмельницька, Вiнницька областi.

Подiльский економiчний район маi зручне економiко-географiчне положення, вигiдне транспортно-географiчне положення. За розмiрами територii район посiдаi 4 мiсце серед економiчних районiв Украiни, що впливаi на можливостi його комплексного економiчного i соцiального розвитку. Протяжнiсть територii з пiвночi на пiвдень тАУ 240 км, iз заходу на схiд тАУ 370 км. Район розташований у центральнiй частинi Правобережноi Украiни, в зонi з родючими грунтами i достатнiм зволоженням, що що сприяi розвитку агропромислових комплексiв. Транспортна система маi добрi можливостi для економiчних i культурних звтАЩязкiв з Карпатським, Волинським , Столичним, Причорноморським економiчними районами. Близкiсть району до державного кордону Украiни з Бiлоруссю, Молдовою, Румунiiю, Польшею, Угорщиною даi змогу розвивати на його територii галузi з виробництва, продукцiя яких може транспортуватися у цi краiни.

Район подiлений на 64 адмiнистративно-територiальнi райони, якi мають своi особливостi для комплексного економiчного i соцiального розвитку. Тут i 46 мiст, 73 селища мiського типу та 1709 сiльських Рад.

2. Природнi умови i ресурси.

До природних ресурсiв району належить сiльскогосподарськi, частково лiсовi, мiнеральнi, воднi, та рекреацiйнi. Природнi сiльсько-господарськi ресурси нинi i основою формування виробничих комплексiв, iх структури, типу розселення i рiвня освоiння територii. Переважання чорноземiв i сiрих лiсових грунтiв зумовило високий рiвень освоiння земельних ресурсiв. З загальноi земельноi площi (6096 тис. га) 80,6 % становлять землi сiльськогосподарських пiдприiмств, орендарiв та iнших землекористувачiв. Сiльськогосподарськi угiддя становлять 71 % земельноi площi, що вище вiд показника в Украiнi i свiдчить про високий рiвень сiльскогосподарського освоiння району. Частка орних земель становить 84,4% . В умовах високоi розораностi, значного розчленування поверхнi територii зростаi кiлькость ерозованих земель. Район характеризуiться помiрно-континентальним клiматом впливом циклонiв i max рiвнем опадiв у травнi-липнi. Середньорiчнi температури коливаються в межах 7,0 тАУ 8,9 0С. Влiтку температура пiдвищуiться до + 38 0С, взимку понижуiться до тАУ 34 0С. Середньорiчна кiлькiсть опадiв змiнюiться вiд 700 мм до 500 мм. В районi густа мережа рiчок, що належать до басейнiв Днiпра, Пiвденного Бугу й Днiстра, серед яких найбiльшi Серет, Збруч, Стрипа,, Ушиця, Соб, Рось. Лiсовi ресурси становлять 800,5 тис. га, або 11,5 %. На пiвднi ростуть сосновi лiси з домiшкою берези, осики, клена, липи, ясена, бука. Лiси району мають велике грунтоводазахисне, водоохоронне, рекреацiйне значення.

Серед мiнеральних ресурсiв району провiдне мiсце належить групi будiвельних матерiалiв, сировини для виробництва цементу, втАЩязких матерiалiв, цегли, черепицi, щебеню. Значнi поклади гранiтiв та гнейсiв знаходяться вздовж рiчок Случi, Буку, Хамори. Родовища червоного гранiту i в Шепетiвському, а в КамтАЩянець-Подiльському районi в деяких мiсцях на поверхню виходить марганець. Запаси карбонатних порiд i в приднiстровських районах Тернопiльськоi та Хмельницькоi областей. В Тернопiльщинi зосередженi запаси мергелiв, придатних для виробництва цементу. Крейда i в центральнiй та пiвнiчнiй частинах Тернопiльщини. Родовища гiпсу, матерiалу для внутрiшнього облицювання споруд i в Борщiвському, КамтАЩянець-Подiльському та Ново-Улицькому районах. В Хмельницькiй та Вiнницькiй областях вiдомi родовища первинного каолiну, який використовуiться у фарфоровiй, паперовiй, гумовiй промисловостi. По всьому Подiллi поширенi льоси, лесовиднi суглинки i глини, придатнi для виробництва цегли i черепицi. У Вiнницькiй областi 0,8 млрд. т запасiв залiзних руд. Джерела мiнеральних лiкувальних вод вiдомi у Гусятинському, Полонському, Козятинському, Немирiвському районах. Мiнеральнi райони Подiлля i основою розвитку промисловостi будiвельних матерiалiв мiжрайонного значення. На Подiллi i пелiканiт iз запасами 170 млн. т. Це iдина в РДвропi речовина, яка використовуiться для виробництва скламитого цементу, кахельних плит, перлiту, кольорового бетону. В ПриднiстровтАЩi знаходяться невеликi залежi горючiх сланцiв. Подiльський економiчний район маi багатi поклади цiнних корисних копалин, особливо будiвельних, значнi запаси пiдземних вод, сприятливi клiматичнi умови. Природнi умови Подiлля тАУ один з основних факторiв розвитку та спецiалiзацii господарства, формування iх транспортно- економiчних звтАЩязкiв. Тому рацiональне використання природних ресурсiв Подiльського економiчного району, всебiчне ресурсозбереження i важливим чинником розвитку та розмiщення його продуктивних сил.

3. Населення.

Середня густота населення 74,9 чол./ км2. Найгустiше заселене ПриднiстровтАЩя ( 117 чол./ км2), рiдше тАУ пiвнiчна частина. Подiльский район i одним з найменш населених районiв Украiни.

Сучасна чисельнiсть населення досi нижча вiд довоiнного рiвня. Тепер Подiлля належить до районiв з вiдтАЩiмними показниками природного приросту населення. Причини цього : висока зайнятiсть жинок у суспiлному виробництвi, зростання кiлькостi розлучень, невисокi доходи. Трудовi ресурси економiчного району становлять половину загальноi чисельностi населення, але ця частка знижуiться. Рiвень зайнятостi трудових ресурсiв становить В» 87 %.

Кiлькiсть працiвникiв народного господарства району з 1985 року зменшилася на 383,4 тис. чол., що i наслiдками кризових явищ в економiцi району i краiни. Найбiльше зайнятих працюi у промисловостi й державних установах та органiзацiях. Понад 10 % працездатного населення працюi в сiльскому господарствi, i майже 1/3 трудових ресурсiв Подiлля тАУ в невиробничiй сферi. Аналiз зайнятостi трудових ресурсiв свiдчить про те, що в економiчному районi, насамперед у мiстах, i певнi надлишки працездатного населення, що приводить до безробiття. Основна частина населення ( 53,3 % ) проживаi в сiльськiй мiсцевостi. Разом з тим Подiлля i одним з найменш урбанiзованих районiв краiни. Мiськi поселення економiчного району залежно вiд чисельностi населення та географiчного положення виконують рiзнi функцii : промисловi, транспортнi, соцiальнi, будiвельнi, але найважливiшими з них i промисловi, де зайнято 25 тАУ 46 % трудових ресурсiв.

4. Промисловiсть.

Соцiально-економiчний комплекс Подiлля формувався пiд впливом рiзних факторiв, серед яких основними i природно-ресурсне середовище, розселення населення, виробництво й невиробнича сфера. В сукупнiй вартостi товарноi продукцii промисловостi i сiльского господарства на цю галузь припадаi майже 52 % . Виробництво промисловоi продукцii з розрахунку на 1 чол.вiдстаi вiд середнього показника в Украiнi на 37,2 %, а сiльськогосподарськоi перевищуi цей показник на 44,5 %. Подiлля спецiалiзуiться на виробництвi сiлбськогосподарськоi продукцii i ii промисловiй переробцi, тому основною галуззю промисловостi i харчова. В районi дiють 64 цукрових заводiв. Вiдходи цукроварiння використовують 23 заводи спиртово-горiлчаноi промисловостi. Потужнi консервнi заводи й комбiнати i у Вiнницi, Гайсинi, Барi, Тульчинi, Новiй Ушицi, Залiщиках. МтАЩясна представлена Вiнницьким, Тростянецьким, Хмельницьким, Тернопiльським мтАЩясокомбiнатами, а також птахокомбiнатами у Барi, Козятинi, в селi Великф Гаi. Молочна промисловiсть i практично у кожному адмiнiстративному районi. Основна продукцiя тАУ сир, масло, молочнi продукти. Широкого розвитку набула борошномельне-круптАЩяне виробництво у Вiнницi, Вапнярцi, Богданiвцi, Полонному, Тернополi, Чортковi, Кременцi; кондитирське ( Вiнниця, Чорткiв ); олiйне-жирове ( Вiнниця ); пивоварене ( Вiнниця, Тивров, Чернятин). Машинобудування маi ряд пiдприiмств, якi обслуговують потреби сiльського господарства i харчовоi промисловостi, а також пiдприiмства приладо- i верстатобудування. Це пiдприiмства для виробництва електротехнiчноi, iнструментальноi продукцii. Вiнницький завод тракторних агрегатiв виробляi вузли та запаснi частини до тракторiв i комбайнiв, Калинiвський - устаткування для цукрових заводiв, Тернопiльський тАУ бурякоцукровi комбайни. Трансформаторнi пiдстанцii, тракторнi деталi, пресове устаткування тАУ у Хмельницькому; сiльськогосподарськи машини, деревообробний iнструмент тАУ в КамтАЩянцi-Подiльському; електроапаратуру тАУ в Тернополi. В Могилевi-Подiльськомуй Барi функцiонують машинобудiвни пiдприiмства. Технологiчне устаткування для харчовоi промисловостi органiзоване у Красиловi. Хiмiчна промисловiсть виробляi мiнеральнi добрива, сiрчану кислоту ( Вiнниця ).

Легка промисловiсть у структурi промислового виробництва економiчного району маi такi пiдгалузi: текстильну, швейну, взуттiву, трикотажну. Текстильне виробництво тАУ Тернопiль, Кременецька фабрика ватину, Дунаiвецька i Славутська суконнi фабрики. Економiчний район виробляi 15,9 % тканин Украiни. Швейнi фабрики i у Вiнницi, Хмельницькому, Тернополi, Гайсинi, Козятинi. Взуттiва промисловисть розвинена у Вiнницi, Тернополi, Тульчинi. Шкiряно-галантерейне виробництво i у Вiнницi, Тернополi, Вишнiвцi; хутрове тАУ у Жмеринцi. Трикотажнi фабрики працюють у Вiнницi, Тернополi.

В районi розвинена промисловiсть будiвельних матерiалiв в основному на мiсцевiй сировинi. Це Гнiваньський, Губнiкiвський гранiтнi картАЩiри, Глуховецький каолiновий комбiнат, Турбiвський каолiновий завод, понад 40 цегельних заводiв; заводи залiзобетонних конструкцiй у Вiнницi, Ладижинi, виробниче обтАЩiднання будiвельних матерiалiв у Тернополi.

Деревообробна промисловiсть частково орiiнтуiться на привiзну сировину. Вона виробляi : меблi тАУ у Вiнницi, Тернополi, Барi, Бережанах; папiр тАУ у Россошi, Понiнцi; картон тАУ у селi Проскурiвка.

Серед пiдприiмств iнших галузей промисловостi можна видiлити заводи ВлБудфарфорВ» i художньоi керамiки у Палонному, Тернопiльський фарфоровий завод, склоробний у Славутi, фармацевтичну фабрику в Тернополi.

Енергетична база в районi змiцнюiться за рахунок Ладижинськоi ДРЕС i Хмельницькоi АЕС, де завершуiться будiвництво другого енергоблоку.

5. Сiльске господарство.

Сiльке господарство району спецiалiзуiться на замлеробствi зерново-бурякiвничого i тваринництвi мтАЩясо-молочного напрямiв. Подiлля характерiзуiться високим рiвнем сiльськогосподарського освоiння земель.

Провiднi зерновi культури тАУ озима пшениця, ячмiнь, зернобобовi, кукурудза, технiчнi тАУ цукровi буряки. На Подiлля вирощують також овес, просо, гречку, соняшник, картоплю. Серед кормових культур поширена конюшина, люцерна, однорiчнi та багаторiчнi трави. Розвиненi садiвництво ( яблунi, грушi, сливи ) та ягiдництво; у ПриднiстровтАЩi тАУ виноградарство.

У тваринництвi переважаi молочно-мтАЩясне скотарство i свивинарство. Розвиненi птахiвництво, ставкове рибництво та бджiльництво. Тваринництво маi сприятливу кормову базу, яку забезпечують вiдходи харчовоi промисловостi ( цукровоi, спиртовоi ), кормовi культури та продукцiя комбiкормовоi промисловостi. Найпоширенiшi породи великоi рогатоi худоби тАУ чорно-ряба, червона, польська; свиней тАУ велика бiла; овець тАУ прекос.

6. Транспортна система.

Подiльський економiчний район маi досить густу мережу залiзничних, автомобiльних шляхiв сполучення. Експлуатацiйна протяжнiсть залiзниць загального користування становить 2536 км. Основнi лiнii: Киiв тАУ Одеса; Киiв тАУ Львiв; Киiв тАУ Чернiвцi. Основнi залiзничнi вузли: Тернопiль, Жмеринка, Козятин, Вiнниця, Шепетiвка. Автошляхiв з твердим покриттям тАУ 17,4 тис. км. Основнi з них : Луцьк тАУ Чернiвцi; Львiв тАУ Киiв. Судноплавство здiйснюiться Днiстром та Пiвденним Бугом. В обласних центрах функцiонують аеропорти. Через територiю Полiсся проходять газопроводи ВлСоюзВ», ВлУренгой-УжгородВ».

7. Переспективи розвитку.

Подiльський економiчний район маi iнтенсивнi економiчнi i культурнi звтАЩязки з iншими районами Украiни, так i поза ii межами.

Район маi значнi можливостi переспективного розвитку господарства. Поряд з цим i ряд соцiально-економiчних проблем. Вiн вiдстаi у виробництвi товарноi продукцii промисловостi ( на 37,2 % ) серед економiчних районiв Украiни. Район мало забезпечений землею з розрахунку на сiльского мешканця. Не вирiшено питання збереження i полiпшення родючостi сiльськогосподарських угiдь. Доцiльно спецiалiзувати с/г зону АПК, формувати примiський АПК дляс забезпечення мiського населення свiжою сiльськогосподарською продукцiiю. Варто поглибити спецiалiзацiю пiвденних районiв Подiлля на вирощюваннi овочiв, ягiд, цукрових бурякiв, зернових культур. Тут можна одержувати найвищi врожаi гречки на Украiнi. У пiвнiчних районах i сприятливi умови для картоплярства, зернових, садiвництва.

Необхiдно удосконалювати iнфраструктурну систему АПК Подiля, яка сьогоднi слабо развинена, незбалансована з основними сферами АПК, створювати пiдприiмства для рацiональноi переробки сировини : мтАЩясноi i молочноi за зарубiжними зразками.

Для повного використання ресурсiв Подiлля доцiльно iнтегрувати на основi високих технологiй переробнi галузi. Прогнозувати оптимальну структуру виробництва продукцii сiльського господарства.

В економiчному районi слiд виготовляти машини для максимального використання на рiзних виробничих операцiях, якi б не залежали вiд сезонного характеру виробництва; малопотужнi технiчнi засоби для фермерських господарств; створити служби технiчного обслуговування, лiзiнговi компанii приватних господарств.

Сучасний стан промисловостi Подiлля потребуi суттiвоi структурноi перебудови в напрямi конверсii оборонних пiдприiмств, розвитку тих галузей, якi використовують мiсцеву сировину. Оптимальний напрям тАУ розвиток електронноi технiки, точного приладобудування, побутовоi електронноi технiки. Проте при цьому потрiбнi надiйнi постачальники сировини, матерiалiв, комплектних деталiй i ринкiв збуту.

Аналiз даних про економiчний район свiдчить про те, що i всi пiдстави для успiшного функцiонування малих пiдприiмств, заготiвлi i переробки вторинноi сировини, а також використання мiсцевих сировинних ресурсiв.

Назрiла потреба змiнити механiзм залучення i використання населення, не зайнятого тимчасово або постiйно у виробництвi, що передбачаi насамперед економiчнi та органiзацiйнi стимули участi в сезонних роботах, впровадження госпдоговiрних принципiв взаiмостосункiв мiж керiвниками сiльськогосподарських пiдприiмств i сезонними працiвниками.

Доцiльн створити в економiчному районi iнформацiйний банк кiлькiстноi та якiсноi характеристик трудових ресурсiв. Ця iнформацiя маi бути всеохоплюючою та доступною.

Подiльський економiчний район за певних умов може експортувати робочу силу. Однак при цьому треба створюватти умови для збереження трудового потенцiалу. Крiм того, експорт робочоi сили в сучасних умовах ефективнiший, нiж експорт товарiв, оскiльки полепшуiться проблема зайнятостi.

Важливими залишаються питання розвитку лiсового господарства, селекцiйноi роботи у рослинництвi та тваринництвi, переробки значноi частини продукцii сiльського господарства до кiнцевого продукту.

8. Короткi висновки.

Важливi проблеми розвитку i розмiщення продуктивних сил потрiбно вирiшувати у Подiльському районi. Вiн сформувався на територii правобережноi Украiни. Головними передумовами формування господарських комплексiв районiв Правобережжя були : вигiдне економiко-географiчне положення, трудовi ресурси i родючi землi. За рiвнем територiальноi концентрацii промисловостi цi райони значно поступаються районам Лiвобережжя. Райони Правобережноi Украiни характеризуються вiдносно кращим забезпеченням трудовими ресурсами i спецiалiзюються на приладобудуваннi та машинобудуваннi, гiрничо-видобувнiй промисловостi, зокрема на видобутку сiрки i калiйних добрив, виробництвi меблiв, а також на легкiй i харчовiй промисловостi.

Сiльське господарство маi широку спецiалiзацiю: виробництва зерна, цукрових бурякiв, льону-довгунця, плодiв i овочiв, молока i мтАЩяса та iншоi продукцii.

Основними напрямками розвитку продуктивних сил на Подiллi виступають:

- нарощування i пiдвищення ефективностi виробничого i наукового потенцiалу ;

- посилення iнтеграцiйних звтАЩязкiв з краiнами-сусiдами ( Польща, Угорщина, Румунiя, Чехiя ), а також подальший розвиток i закрiплення звтАЩязкiв з Бiлоруссю та краiнами Прибалтики ;

- рацiоналiзацiя використання трудових ресурсiв, особливо в сiльськiй мiсцевостi ;

- обмеження росту потенцiалу великих мiст, всебiчний розвиток виробничих комплексiв та iх iнфраструктури в середнiх i малих мiстах, пiдвищення iх економiчноi i соцiальноi ролi в суспiльствi ;

- iнтенсифiкацiя виробництва в АПК, зокрема переведення сiльського господарства на iндустрiальну основу, послiдовне освоiння науково обгрунтованих систем ведення господарства, розширення використання грунтозахисних методiв обробки землi i проведення протиерозiйних заходiв, збiльшення врожаю всiх сiльгоспкультур ;

Пiдвищення рiвня соцiально-економiчного розвитку Подiлля обгрунтовуiться порiвняно низьким ступенем територiальноi концентрацii промисловостi при високiй густотi населення i розвинутiй системi мiського i сiльського розселення. Виходячи з оцiнки природно-ресурсного потенцiалу, тут доцiльно розвивати комплекс галузей обробноi промисловостi i зокрема харчовоi промисловостi. Особливоi гостроти ця проблема набуваi в малих i середнiх мiстах, що характерiзуються низькими темпами соцiально-економiчного розвитку, не мають вiдповiдноi будiвельноi бази, розвинутоi виробничоi i соцiальноi iнфраструктури.

Лiтература:


1.

Вместе с этим смотрят:


"Нивхи"


32-я Стрелковая дивизия (результаты поисковой работы группы "Память" МИВлГУ)


4 capitals of Great Britain


About Canada


Description of Canada