Антропогенний вплив на бiосферу

Еволюцiя взаiмовiдносин людини й природного середовища.

Вплив дiяльностi людини на довкiлля:

- Демографiчнi проблеми i можливостi бiосфери;

- Демографiчнi проблеми Украiни;

- Урбанiзацiя та ii негативнi наслiдки;

- Основнi джерела антропогенного забруднення довкiлля;

- Радiоактивне забруднення;

- Шумове забруднення;

- Основнi методи визначення забруднень.

Соцiоекологiчнi проблеми лiтосфери

- Вплив дiяльностi людського суспiльства на геологiчне середовище;

- ТРрунт тАФ важливий компонент бiосфери;

- Вплив господарськоi дiяльностi на ТСрунт;

- Сучасний стан ТСрунтiв Украiни та шляхи його полiпшення.

Мiжнародний досвiд i мiжнародне спiвробiтництво у сферi охорони навколишнього природного середовища. Екологiчне виховання населення

Механiзм управлiння процесом природокористування;

Екологiчний монiторинг;

Мiжнародне екологiчне спiвробiтництво

1. Еволюцiя взаiмовiдносин людини й природного середовища.

Близько 5 млрд. рокiв тому сформувалася лiтосфера (вiк найдавнiших знайдених порiд тАФ 4,5 млрд. рокiв). Первинний океан (гiдросфера) виник, можливо, близько 4млрд. рокiв тому, оскiльки найдавнiшi осадовi породи, утворення яких можливе в той час тiльки у водi, мають вiк 3,9 млрд. рокiв.

Найдавнiшi рештки мiкроорганiзмiв знайдено в гiрських породах, датованих 3,2млрд. рокiв тому. З млрд. рокiв тому температура повiтря досягала 70oC, i за таких умов могли iснувати лише бактерii та цiанеi (синьо-зеленi водоростi).

Бурхливий розвиток органiчного свiту на Землi, освоiння рослинами i тваринами континентiв вiдбулося лише 0,5тАФ0,4 млрд. рокiв тому. Отже, географiчна оболонка Землi тривалий час була абiотичною (неживою) геосистемою, в якiй вiдбувався геологiчний кругообiг речовин у виглядi взаiмопов'язаних фiзичних та хiмiчних процесiв.

Розвиток земноi рослинностi зумовив збiльшення вмiсту кисню в атмосферi та поживних речовин в грунтах, а також появу великих тварин. Активно змiнювався склад поверхнi Землi, атмосфери, гiдросфери, виникла бiосфера. Величезне значення мав бiологiчний обмiн речовин, в який включився i геологiчний, що суттiво його трансформував.

З розвитком органiчного свiту абiотична геосистема поступово перетворилася на глобальну екосистему тАФ бiосферу, що складаiться з двох взаiмодiючих пiдсистем тАФ неживоi (абiотичноi) i Живоi (бiотичноi).

Обмiннi речовинно-енергетнчнi процеси у цiн новiй системi були значно видозмiненi. Для утворення бiосфери вирiшальне значення мала поява на землi рослинностi, яка мiстить хлорофiл. Подальший процес еволюцii живих органiзмiв призвiв до появи людини тАФ найвищого бiологiчного виду, який, розвиваючись, дедалi бiльше впливав на природу.

З появою людей на Землi почався вплив iхньоi дiяльностi на кругообiг речовин та енергетичний обмiн у бiосферi. На вiдмiну вiд iнших органiзмiв людина тАФ це особливий бiологiчний вид, який впливаi на природу не лише процесами обмiну речовин у живiй природi, тобто бiологiчним обмiном, а й трудовою дiяльнiстю. Вплив ii пов'язаний не тiльки з ростом народонаселення, а з Технiчною оснащенiстю та вмiнням органiзовувати працю.

Аналiз результатiв рiзноманiтних наук, зокрема археологii, антропологii, iсторii, географii, дозволив проф. Г.О. Бачинському (1993) стверджувати, що з впливом людськоi дiяльностi глобальна екосистема почала поступово перетворюватися у трикомпонентну глобальну екосистему, у функцiонуваннi якоi все бiльшу роль вiдiгравало людське суспiльство. В iсторii взаiмодii людського суспiльства i природи вiн видiляi три стадii, якi по сутi е рiзними етапами розвитку на нашiй планетi глобальноi соцiоекосистеми, тАФ незамкнену, частково замкнену, замкнену.

Перша стадiя взаiмодii суспiльства та природи, а в цей час iснувала незамкнена соцiоекосистема тАФ тривала близько 2тАФ3 млн. рокiв вiд появи на Землi перших людей примiтивного виду до виникнення близько 40 тис. рокiв тому сучасного людського виду. Ця стадiя вiдзначалася органiчним входженням людей у природу. Вiдбувалося накопичення знань про природу, пристосування людини до природи. У цей час для людського суспiльства природне довкiлля було практично необмеженим, тому глобальна соцiоекосистема виступала як функцiонально незамкнена.

Друга стадiя взаiмодii суспiльства та природи тривала близько 40 тис. рокiв вiд початку палеолiту i до кiнця другоi свiтовоi вiйни, тобто до середини XX столiття. На цiй стадii iнтенсивно розвивалося землеробство, скотарство, виникали ремесла, розширювалося будiвництво сiл, мiст, фортець. Людство своiю дiяльнiстю почало завдавати природi вiдчутноi шкоди, особливо пiсля розвитку хiмii та одержання перших кислот, пороху, фарб, мiдного купоросу. Чисельнiсть населення в XVтАФXVII ст. вже перевищувала 500 млн. Цей перiод можна назвати перiодом активного використання людиною ресурсiв, взаiмодii з природою.

Глобальний тиск на довкiлля був загалом ще незначним i локальним.

До втручання людини на кожнiй дiлянцi ландшафту iснували динамiчна рiвновага i певний баланс речовин i, як правило, виключалась можливiсть ерозii та зберiгалася родючiсть ТСрунтiв. Третя стадiя взаiмодii суспiльства та природи почалася в серединi XX ст. пiсля закiнчення другоi свiтовоi вiйни, яка стимулювала рiзкий стрибок у розвитку науки i технiки. Це тАФ перiод активного розвитку локальних i регiональних екологiчних криз, протистояння природи та людського суспiльства, хижацькоi експлуатацii всiх природних ресурсiв.

Вiн характеризуiться розвитком глобальноi екологiчноi кризи, нарощуванням гонки озброiнь всiма розвиненими краiнами свiту. Це тАФ стадiя широкоi хiмiзацii, виробництва пластикiв.

Людина своiю дiяльнiстю на планетi все бiльше впливаi на природу, на жаль, переважно негативно.

На територii нашоi держави екологiчна криза почала виявлятися ще з середини 80-х рокiв XX ст. Саме цей час умовно можна вважати початком безконтрольного перiоду експлуатацii природи, а отже, i ii забруднення Щорiчно у природний обiг вводилося близько 1,5 млрд. тонн первинноi сировини. Це майже ЗО тонн на кожного громадянина Украiни. У результатi цього обсяг накопичених вiдходiв вiд добувноi, енергетичноi, металургiйноi та деяких iнших галузей промисловостi становить уже близько 15 млрд. тонн. Набагато бiльше iх потрапило у воду та повiтря, якi i первинною основою життя. Причина цього тАФ вiдсутнiсть природоохоронних iнституцiй та застарiлi технологii. На додаток тАФ в Украiнi найбiльша у свiтi розоранiсть земель, безконтрольне використання великоi кiлькостi пестицидiв, двi третини яких мають чiткий мутагенний ефект. 1 це за умов, коли близько 40 % усiх сiльськогосподарських угiдь мають слабку здатнiсть до самоочищення, тобто сприяють накопиченню отруйних речовин у життiво важливому шарi орного грунту. Все це пiдсилюiться аварiйним станом каналiзацiйних систем, що спричиняi викиди iнфекцiйне небезпечних вiдходiв, зниження загального гiгiiнiчного рiвня.

Внаслiдок цього помiтно погiршився стан здоров'я населення Украiни, порушились природнi процеси.

Ще на першому роцi нашоi незалежностi Верховна Рада проголосила Украiну зоною екологiчного лиха. РЖ це не безпiдставно.

Усе згадане змусило людей переосмислити ставлення до природи, почати глибоке вивчення походження та розвитку складних взаiмозв'язкiв i процесiв у навколишньому середовищi, шукати шляхiв гармонiзацii взаiмин людського суспiльства та природи.

2. Вплив дiяльностi людини на довкiлля

Господарська дiяльнiсть людини зумовила пошкодження i вичерпування природних ресурсiв, що призводить до деформацii сформованих протягом багатьох мiльйонiв рокiв природного кругообiгу речовин та енергетичних потокiв на планетi. Внаслiдок цього почалося прогресуюче руйнування бiосфери Землi, що може набути характеру незворотних процесiв i навколишнi середовище може стати непридатним для iснування.

За цих умов на планетi виникла нова система "суспiльство тАФ природа". Наука, яка вивчаi закономiрностi взаiмодii суспiльства з навколишнiм природним середовищем i розробляi науковi принципи гармонiзацii цiii взаiмодii, називаiться соцiоекологiiю (Бачинський, 1993).

Саме вона i теоретичною базою охорони природи i рацiонального використання природних ресурсiв. Основним об'iктом вивчення цiii науки i соцiоекосистеми, якi визначаються як територiальнi, соцiоприроднi системи, динамiчна рiвновага в яких забезпечуiться людським суспiльством.

Демографiчнi проблеми i можливостi бiосфери

В XX столiттi навколишнi середовище нашоi планети неухильно погiршуiться внаслiдок антропогенного впливу. Люди вже не спроможнi адаптуватися до цих швидких глобальних змiн. Крiм того, постала проблема демографiчного вибуху i обмеженостi природних ресурсiв та життiвого простору земноi кулi.

РЖснуi багато свiдчень локальних, регiональних та глобальних змiн в бiосферi. Одним з найважливiших показникiв цих змiн е зростання i соцiалiзацiя населення.

Протягом останнiх 150 рокiв населення Землi зростаi дуже швидкими темпами. Про це свiдчать факти, адже на початку нашого лiточислення кiлькiсть населення Землi сягала 230 млн. осiб. Тiльки близько 1830 року вона досягла 1 млрд. осiб, у 1890 роцi вона становила 1,6 млрд. Однак у 1930 роцi на Землi було вже бiльше 2 млрд. осiб, а через 30 рокiв (у 1960 р.) досягла З млрд. i вже через 15 рокiв (1975) тАФ 4 млрд. осiб.

Наприкiнцi 1999 року чисельнiсть населення планети сягнула 6 млрд.чол., а у першiй половинi XXI ст., за передбаченням футурологiв, наблизиться до 11 млрд. осiб (табл.1, рис.1).

Отже, щорiчно чисельнiсть людей на Землi зростаi, а природнi ресурси, за допомогою яких можна забезпечити життя цього населення, пiдвищити його якiсть, катастрофiчне зменшуються. Невпинно збiльшуiться кiлькiсть бiдних i знедолених у свiтi, незважаючи на темпи розвитку економiки, вiдбуваiться катастрофiчне виснаження всiх природних ресурсiв.

Табл. 1. Чисельнiсть населення земноi кулi i споживання зв'язаного азоту згiдно з приблизними пiдрахунками В.Н. Кудеярова (за В.А. Ковдою, 1975)

Примiтка. За рiчну норму споживання азоту на одну особу взято 5 кг (включаючи харчовий бiлок та одяг).

Нинi суспiльство неспроможне вирiшувати не лише глобальнi, але й регiональнi екологiчнi й соцiальнi проблеми.

Провiднi вченi свiту вважають, що головними заходами, якi допоможуть зберегти нашу цивiлiзацiю та бiосферу, i вiдродження та збереження розмаiття природи й бiоугруповань у обсягах, якi забезпечують стiйкiсть довкiлля. Ми маiмо прагнути до гармонiзацii взаiмовiдносин людського суспiльства та природи. А це можливо лише за умови змiни свiдомостi людства, вдосконалення соцiоекологiчного мислення.

Демографiчнi проблеми Украiни

Останнiм часом демографiчна ситуацiя в Украiнi вкрай несприятлива, оскiльки соцiально-економiчний розвиток нашоi держави у складi Росiйськоi iмперii поставив украiнський народ перед реальною загрозою зменшення. Той факт, що з 1991 року серед населення Украiни смертнiсть перевищила народжуванiсть, а в 1993 роцi природний спад досяг вже 180 тис. чоловiк, говорить сам про себе.

Найвищий рiвень народжуваностi в Украiнi спостерiгався в 1925 тАФ 1926 роках. Вiдтодi почалося систематичне зниження народжуваностi, характерне для повоiнного перiоду.

1750 1800 1850 1900 1950 2000 2050

1750 1800 1850 1900 1950 2000 2050 Роки

Рис. 1. Середньорiчний прирiст населення (а) та загальна чисельнiсть населення земноi кулi (б).

В 1964 роцi жiнки народжували в середньому двох дiтей: Вже в 1989 р. цей показник становив 1,9 дитини (в мiстах тАФ 1,8, а в селах тАФ 2,3). Загалом рiвень народжуваностi в Украiнi с незадовiльним i не може забезпечувати навiть простого вiдтворення. Якщо в 1980 р. загальний коефiцiiнт народжуваностi становив 14,8 чол. на кожну тисячу населення, в 1989 р. тАФ 13,3, то вже в 1992 р. лише 11,4.

Це найнижчий рiвень народжуваностi в Украiнi принаймнi за останнi два столiття.

Крiм того, специфiка демографiчних процесiв (зменшення народжуваностi, зростання смертностi, деформацiя статево-вiковоi структури населення та iнше) призвела до того, що знизилась загальна чисельнiсть найбiльш продуктивноi групи населення. РЖ це не епiзодичне явище, а, на жаль, сталий процес.

За даними постiйноi комiсii Верховноi Ради Украiни з питань здоров'я людини, смертнiсть в Украiнi постiйно зростаi (1988 рiк тАФ 600 044 чол., 1989

- 600 590 чол., 1992 - 697 100 чол.), а народжуванiсть знижуiться (1988 рiк

- 744 364 чол., 1989 - 692 076,1992 - 596 785 чол.), що i першою ознакою вимирання (рис. 2.2).

Що ж стосуiться окремо мiста й села, то тут спостерiгаiться рiзниця. Для населення, що проживаi у мiстi, вiд'iмний показник вперше зареiстровано у 1992 роцi, сiльське населення цей критичний бар'iр подолало на 10 рокiв ранiше. З цього приводу можна сказати, що сiльськi жителi першими вiдчули на собi екологiчну кризу, бо вони ближче до природи. На це наклались ще й соцiально-економiчнi умови, у першу чергу, незадовiльний стан медичного обслуговування.

Особливо треба наголосити на прямiй залежностi життя людей в Украiнi вiд стану навколишнього середовища. Внаслiдок постiйного втручання людини в природу вiдбуваiться порушення екологiчноi рiвноваги i, як наслiдок

- посилення нервово-емоцiйного напруження при повнiй консервативностi функцiй органiзму, що може бути причиною погiршення здоров'я населення Це викликаi необхiднiсть розширення i поглиблення наукових дослiджень факторiв навколишнього середовища.

Урбанiзацiя та ii негативнi наслiдки

У наш час особливо зросло забруднення навколишнього середовища у великих мiстах, зокрема у великих iндустрiальних центрах. Вiдбуваiться нестримна концентрацiя людей в мiстах, з'являються i зростають багатомiльйоннi мiста-мегаполiси, збiльшуiться iхня кiлькiсть, розмiри та проблеми.

Очiкуiться, що частка мiського населення в Захiднiй РДвропi в 2000 роцi складе 71%, в Пiвнiчнiй Америцi тАФ 87, в Латинськiй Америцi тАФ 80, в Австралii i Океанii тАФ 80, в Схiднiй Азii тАФ 40, в Пiвденнiй Азii тАФ 35, в Африцi тАФ 39%. У 1900 роцi у свiтi налiчувалось 10 мiст-мiльйонерiв, в 1975 тАФ 185, в 2000 роцi (за прогнозами) iх число перевищить 400. В 1920 роцi два найбiльших мiста свiту тАФ Нью-Йорк i Лондон мали вiдповiдно 5620 тисяч i 4483 тисячi чоловiк населення, два тАФ Париж i Чикаго тАФ наближалися до трьох мiльйонiв (вiдповiдно 2906 i 2702 тис.) i ще чотири мiста тАФ двох мiльйонiв чоловiк (Токiо - 2173, Берлiн - 1903, Вiдень - 1841 i Фiладельфiя - 1824 тисячi чоловiк). Вiсiм iз десяти найбiльших мiст свiту були у США, РДвропi й Японii i тiльки 2 тАФ в Пiвденнiй Америцi та Китаi.

Через, сорок рокiв, в 1960 роцi, якiсна картина розташування багатомiльйонних мiст на картi свiту iстотно не змiнилася, якщо брати до уваги десять найбiльших мiст: вiсiм з них знову розташованi у США, РДвропi та Японii i два тАФ в Пiвденнiй Америцi та Китаi.

Рис. 2. Змiни чисельностi населення в рiзних регiонах Украiни в 1992 роцi (у розрахунку на 100 чол.):

1 тАФ Закарпатська обл.; 2 тАФ Рiвненська обл.; З тАФ РЖвано-Франкiвська обл.; 4 тАФ Волинська обл.;

5 тАФ Чернiвецька обл.; 6 тАФ Львiвська обл.; 7 тАФ Херсонська обл.; 8-м. Киiв; 9 тАФ Тернопiльська обл.;

10 тАФ Республiка Крим: 11 тАФ Миколаiвська обл.;12 тАФ Житомирська обл.; 13 тАФ Одеська обл.;

14 тАФ у середньому по Украiнi; 15 тАФ Хмельницька обл.; 16 тАФ Запорiзька обл.; 17 Днiпропетровська обл.;

18 тАФ Киiвська обл.; 19 тАФ Кiровоградська обл.; 20 тАФ Вiнницька обл.; 21 тАФ Харкiвська обл.; 22 тАФ Луганська обл.; 23 тАФ Черкаська обл.; 24 тАФ Донецька обл.; 25 тАФ Полтавська обл.; 26 тАФ Сумська обл.; 27 тАФ Чернiгiвська обл.

Зате кардинально змiнилися у бiк збiльшення населення розмiри мiст, i на картi свiту з'явилися мегаполiси, що перевищують п'яти-, шести- i десятимiльйонний рiвень чисельностi мешканцiв.

Очолюють цей список Нью-Йорк (14 164 тис.), Лондон (10 772 тис.) i Токiо (10 686 тис.). За ними йдуть три мiста, що перевищують вiсiм мiльйонiв або наближаються до цiii цифри: Рейн-Рур (8736 тис.), Шанхай (7432 тис.) i Париж (7420 тис.) i чотири мiста, що мають або перевищують рiвень шести мiльйонiв тАФ Буенос-Айрес (6700 тис.), Лос-Анджелес (6530 тис.), Москва (6285 тис.) та Чикаго (5977 тис.).

Список цих мiст свiдчить про якiсно нову тенденцiю в урбанiзацii свiту тАФ колосальне зростання мiст-мегаполiсiв у краiнах, що розвиваються, якi утворилися на мiсцi колишнiх свiтових iмперiй: вiсiм найбiльш заселених мiст припадають саме на цi краiни, i тiльки Токiо та Нью-Йорк продовжують залишатися в першiй десятцi лiдерiв урбанiзацii.

В Украiнi тiльки столиця тАФ Киiв с багатомiльйонним мiстом, населення якого сягнуло трьох мiльйонiв, а отже, його можна вважати еквiвалентом трьох одномiльйонних мiст. Сiм мiст вже перевищили або сягають одномiльйонного рубежу: Харкiв, Днiпропетровськ, Донецьк, Одеса, Запорiжжя, Львiв, Кривий Рiг. Десять мiст, в яких зараз вiд 0,5 до 0,3 мiльйона мешканцiв (Марiуполь, Миколаiв, Луганськ, Макiiвка, Вiнниця, Севастополь, Херсон, Сiмферополь, Горлiвка, Полтава) незабаром наблизяться до одномiльйонного рiвня, асимiлювавши навколишнi меншi мiстечка. Нарештi ще десять мiст, якi можуть дорости до мiльйона в першiй половинi XXI ст., тАФ Чернiгiв, Чернiвцi, Суми, Днiпродзержинськ, Житомир, РЖвано-Франкiвськ, Хмельницький, Черкаси, Рiвне, Луцьк) i якi зараз налiчують вiд 0,3 до 0,2 мiльйона жителiв. Отже, можна сподiватися, що невдовзi половина населення Украiни проживатиме в мiстах. Переважна частина великих мiст тАФ це iндустрiальнi комплекси, i головна iхня проблема i нездоланна бiда, на жаль, тАФ продукування виробничих вiдходiв, смiття. Деградоване штучне мiське середовище справляi комплексну шкiдливу дiю на здоров'я населення внаслiдок забруднення атмосферного повiтря, дефiциту сонячного промiння, води, а також стресових факторiв, зумовлених напруженим ритмом життя, скупченiстю населення, нестачею зелених насаджень тощо.

Ступiнь поширення багатьох хвороб у великих мiстах набагато бiльший, нiж у малих мiстах чи селах. Така хвороба, як рак легень, у великих мiстах нинi реiструiться в два тАФ три рази частiше, нiж у сiльських мiсцевостях. Тут набагато бiльше хворiють бронхiтами, астмою, алергiйними хворобами. Рiвень iнфекцiйних захворювань у мiстах також удвiчi вищий.

Мешканцi великих мiст вже давно п'ють воду набагато гiршоi якостi, нiж у селах. Зокрема, в Украiнi в бiльшостi мiст якiсть питноi води не вiдповiдаi санiтарним нормам. Великi мiста створюють свiй мiкроклiмат, пiд ними змiнюiться фiзичний стан порiд.

Одночасно з розвитком мiст збiльшуiться негативний тиск на бiосферу. Проблеми урбанiзацii ретельно вивчаються у багатьох краiнах свiту, в тому числi i в Украiнi. Це соцiальне явище дослiджують екологи, економiсти, соцiологи i представники багатьох галузей науки, застосовуючи комплексний, системний аналiз.

Основнi джерела антропогенного забруднення довкiлля

З появою людини на планетi Земля велику роль у глобальнiй екосистемi стали вiдiгравати взаiмовiдносини суспiльства i природи. Особливо швидко посилюiться вплив суспiльства на природу у зв'язку з розвитком машинного виробництва.

Завдяки цьому масштаби впливу суспiльства на природу поширюються так швидко, що людство поступово перетворюiться у потужну геологiчну силу, яка впливаi на природнi процеси. На всi кругообiги, що здiйснюються у природi, людина прямо чи опосередковано мас вплив. Пiд впливом антропогенних факторiв вiдбуваються змiни у природi.

Завойовуючи природу, людство значною мiрою пiдiрвало природнi умови власноi життiдiяльностi.

Достатньо навести деякi цифри i факти. Вiдомо, що за останнi 100 рокiв людство бiльше нiж у тисячу разiв збiльшило чисельнiсть енергетичних ресурсiв; за останнi 35 рокiв вiдбулося зростання бiльше нiж у 2 рази обсягiв iндустрiальноi i сiльськогосподарськоi продукцii. Загальний обсяг товарiв;! послуг у розвинутих краiнах через кожнi 15 рокiв зростаi у 2 рази. Звiдси вiдповiдно збiльшуiться i кiлькiсть вiдходiв господарськоi дiяльностi, якi забруднюють атмосферу, водойми, ТСрунт.

Взявши у природи 100 одиниць речовини, людство використовуi 3тАФ4, а 96 одиниць потрапляi у вiдходи. У розрахунку на кожного мешканця iндустрiальне розвинутих краiн, щорiчно добуваiться близько ЗО тонн природних ресурсiв, з них лише 1тАФ1,5% набираi форми продукту, що споживаiться, а решта потрапляi у вiдходи. .

Внаслiдок спалювання палива частка вуглекислого газу в атмосферi збiльшилася за останнi 30 рокiв на 25тАФ30 %. За передбаченням футурологiв, це може призвести на початку XXI столiття до пiдвищення середньоi температури на 1,5-2 В°С i зростання площi пустель. \

Щорiчно свiтова промисловiсть скидаi в рiчки понад 160 куб. м шкiдливих стокiв, щорiчно в ТСрунти людством вноситься 500 млн. тонн мiнеральних добрив i близько 4 млн. тонн пестицидiв, бiльша частина яких осiдаi в ТСрунтах та виноситься поверхневими водами в рiчки, озера, моря та океани, в дуже значних кiлькостях накопичуiться в штучних водосховищах, якi живлять водою промисловi центри.

Пестициди (включаючи гербiциди, iнсектициди та фунгiциди) тАФ хiмiчнi речовини, що використовуються для знищення бур'янiв, грибкiв, бактерiй, рiзноманiтних комах та тварин. Бiльшiсть пестицидiв i синтетичними хiмiкатами, що мають токсичнi властивостi. Головна iхня властивiсть i роль тАФ знищувати рiзнi форми життя. Всi пестициди i небезпечними.

На всiх стадiях виробництва, транспортування, зберiгання та утилiзацii пестициди забруднюють навколишнi середовище. Вони проникають у водойми, де накопичуються у рибi та в iнших водних органiзмах. Рiчки та дощi переносять пестициди в iншi регiони, де вони отруюють ТСрунти, джерела питноi води, моря, вбивають рослин i тварин. Людина завершуi цикл отруiння, страждаючи вiд своiх невиважених дiй. Зараз на Землi не залишилося куточка, не забрудненого пестицидами. Рiвень забруднення 65 % сiльськогосподарських угiдь краiн Захiдноi РДвропи перевищив допустимi норми.

Птахи, ссавцi, риби та кориснi комахи гинуть пiд час застосування пестицидiв на полях, особливо при iх внесеннi за допомогою авiацii.

На сьогоднi в Украiнi накопичено 11 тис. тонн застарiлих пестицидiв. Проблема РЗхньоi утилiзацii не вирiшена. Багато сховищ, де вони зберiгаються, знаходяться в незадовiльному станi.

У свiтi близько 25 млн. сiльськогосподарських робiтникiв щороку отруюються пестицидами. Безпосереднiй вплив iх на людину полягаi в ураженнi та змiнi функцiй печiнки, захворюваннях центральноi нервовоi, серцево-судинноi та дихальноi систем. Пестициди негативно впливають на репродуктивну функцiю людини.

Дуже уразливi до дii пестицидiв дiти. Споживаючи продукти iз залишками пестицидiв та забруднену питну воду, дитячий органiзм реагуi структурними змiнами систем та окремих органiв. Накопичення пестицидiв в органiзмi призводить до появи рiзноманiтних захворювань, включаючи онкологiчнi.

Ефект спiльноi дii пестицидiв та радiонуклiдiв наукою вивчений недостатньо. Для умов Украiни, територiя якоi сильно забруднена внаслiдок Чорнобильськоi катастрофи, цей фактор маi особливе значення. Отруйнi речовини потрапляють у навколишнi середовище. У рiзних областях Украiни виявлено значне забруднення пестицидами ТСрунтiв. Навiть пiсля припинення iх застосування проблема не вирiшуiться. Цi отрути можуть зберiгатися в навколишньому середовищi десятки рокiв, продовжуючи свою згубну дiю на всi ланки екосистеми.

Вся планета нинi страждаi вiд антропогенного тиску, вiн виявляiться через забруднення навколишнього природного середовища, виснаження природних ресурсiв i деградацiю екосистем, ТСрунтiв, хижацьке винищення лiсiв.

До основних антропогенних забруднювачiв довкiлля, крiм шкiдливих речовин, що викидаються промисловими пiдприiмствами, пестицидiв i мiнеральних добрив, що застосовуються в сiльському господарствi, забруднень усiх видiв транспорту, належать також транспортнi та виробничi шуми, iонiзуюче випромiнювання, вiбрацii, свiтловi та тепловi впливи, якi детальнiше будуть розглянутi далi. '

Радiоактивне забруднення

Вплив радiоактивного випромiнювання на органiзм людини особливо небезпечний. За результатами експериментiв на тваринах та вивчення наслiдкiв опромiнення людей пiд час атомних вибухiв у Хiросiмi та Нагасакi, а пiзнiше в Чорнобилi, було доведено, що гостра бiологiчна дiя радiацii проявляiться у виглядi променевоi хвороби i здатна призвести до смертi, до локальних уражень шкiри, кришталика ока, кiсткового мозку. Нинi захист органiзму людини та живоi складовоi бiосфери вiд радiоактивного опромiнення в зв'язку зi зростаючим радiоактивним забрудненням планети став однiiю з найактуальнiших проблем екологiчноi науки.

Всi види флори та фауни Землi протягом мiльйонiв рокiв виникали та розвивалися пiд постiйним впливом природного радiоактивного фону й пристосувалися до нього. Але штучно створенi радiоактивнi речовини, ядернi реактори, устаткування сконцентрували незнанi ранiше в природi обсяги iонiзуючого випромiнювання, до чого природа виявилася непристосованою.

Зв'язки мiж життям, здоров'ям людей, станом флори та фауни й сучасним рiвнем радiацiйного забруднення всiii планети та окремих ii регiонiв дуже складнi. Нинi головними джерелами радiоактивних забруднень бiосфери i радiоактивнi аерозолi, якi потрапляють в атмосферу пiд час випробувань ядерноi зброi, аварiй на АЕС та радiоактивних виробництвах, а також радiонуклiди, що видiляються з радiоактивних вiдходiв, захоронених на сушi й на морi, з вiдпрацьованих атомних реакторiв i устаткування. Радiоактивнi опади залежно вiд розмiру часток i висоти iх винесення в атмосферу мають рiзний час осiдання та радiус поширення.

Пiд час аварiй атомних реакторiв, розгерметизацii захоронень радiоактивних вiдходiв радiацiйний бруд поширюiться на десятки й сотнi кiлометрiв, внаслiдок вибухiв ядерних бомб тАФ по всiй планетi.

За силою та глибиною впливу на органiзм iонiзуюче випромiнювання вважаiться найсильнiшим. Рiзнi органiзми мають неоднакову стiйкiсть до дii радiоактивного опромiнення, навiть клiтини одного органiзму мають рiзну чутливiсть. Кiнцевий результат опромiнення (крiм вiддалених наслiдкiв) залежить не стiльки вiд повноi дози, скiльки вiд ii потужностi, тобто часу, протягом якого вона накопичена, а також вiд характеру ii розподiлу. Це пов'язано з тим, що в живих органiзмах у вiдповiдь на опромiнення, як i на iншi подразники середовища, включаються захиснi механiзми системи адаптацii чи компенсацii, якi мають забезпечити стабiльнiсть внутрiшнього середовища органiзму i вiдновити зруйнованi функцii. Результат залежить вiд спiввiдношення кiлькостi ушкоджених тканин i захисно-вiдновноi здатностi органiзму.

Важко переоцiнити трагiчнi наслiдки Чорнобильськоi катастрофи, що стала для Украiни фатальним фактором, який спричинив загрозу генетичному здоров'ю нацii.

Радiоактивнi продукти тАФ гамма-випромiнювачi - створили високий радiацiйний фон i сприяли зовнiшньому опромiненню людей. Багато з них потрапили в органiзм через органи дихання, травлення, шкiру. Пiсля аварii основним радiонуклiдом був радiоактивний йод, що нагромаджуiться у щитовиднiй залозi, а потiм здiйснюi кругообiг в органiзмi, вiдщеплюiться в печiнцi й частково виводиться через нирки. Радiоактивний цезiй вiдкладаiться переважно в м'язах, проникаi в клiтини i рiвномiрно опромiнюi органiзм. Плутонiй i дуже небезпечним елементом, вiн переходить в америцiй i поглинаiться органiзмом, викликаючи дуже важкi захворювання.

Сьогоднi необхiдно на всiх рiвнях i в усiх напрямках проводити активну роботу проти нарощування ядерноi зброi, ii випробування, виступати за ii повне знищення. Для цього необхiднi мiжнароднi угоди, закони, домовленостi та постiйний найсуворiший контроль за iхнiм виконанням. Активну участь у цiй справi маi брати громадськiсть, молодь, студентство.

Шумове забруднення

Шум тАФ одна з форм фiзичного (хвильового) забруднення навколишнього середовища. Пiд шумом розумiють усi неприiмнi та небажанi звуки чи iхню сукупнiсть, якi заважають нормально працювати, сприймати iнформацiйнi звуковi сигнали, вiдпочивати. Вiн виникаi внаслiдок стиснення i розрiдження повiтряних мас, тобто коливних змiн тиску повiтря. Розрiзняють шум постiйний, непостiйний, коливний, переривчастий, iмпульсний. Загалом шум тАФ це хаотичне нагромадження звукiв рiзноi частоти, сили, висоти, тривалостi, якi виходять за межi звукового комфорту. Нинi добре вiдомо, що шуми шкiдливо впливають на здоров'я людей, знижують iхню працездатнiсть, викликають захворювання органiв слуху (глухоту), ендокринноi, нервовоi, серцево-судинноi систем (гiпертонiя). Фiзiолого-бiологiчна адаптацiя людини до шуму практично неможлива, тому регулювання i обмеження шумового забруднення довкiлля тАФ важливий i обов'язковий захiд.

Вiдповiдний звуковий ландшафт iснував на Землi завжди, i людина завжди використовувала властивостi середовища як провiдника, носiя звукiв. Життя людини в абсолютнiй тишi неможливе.

Одиницею вимiрювання шуму е Бел тАФ вiдношення дiючого значення звукового тиску до мiнiмального значення, котре сприймаiться вухом людини. На практицi використовуiться десята частина цiii фiзичноi одиницi тАФ децибел (дБ).

Рiвень шуму навколишнього природного середовища складаi 30тАФ60 дБА. До цього природного фону за сучасних умов додаються виробничi й транспортнi шуми, рiвень яких нерiдко перевищуi 100 дБА.

Джерелами шумiв i всi види транспорту, промисловi об'iкти, гучномовнi пристроi, лiфти, телевiзори, радiоприймачi, музичнi iнструменти, юрби людей i окремi особи, (табл. 2.2).

Здавна вiдомий благодiйний вплив на органiзм людини шумiв природного середовища (шум листя, дощу, рiчки та iн.). Статистика свiдчить, що люди, якi працюють у лiсi, поблизу рiчки, на морi, рiдше, нiж мешканцi мiст, хворiють нервовими i серцево-судинними хворобами. Доведено, що шелест листя, спiв птахiв, дзюрчання струмка, звуки дощу оздоровче впливають на нервову систему. Пiд впливом звукових хвиль водоспаду посилюiться робота м'язiв.

Позитивний вплив гармонiйноi спокiйноi музики був вiдомий з давнiх-давен. Це й поширенi в усьому свiтi колисанки тАФ тихi, нiжнi монотоннi наспiви, i зцiлювання нервових хвороб заспокiйливим дзюркотiнням струмковоi води, лагiдним шумом морських хвиль або пташиним спiвом. Давно вiдома також негативна дiя звуку. Одним з середньовiчних покарань було жорстоке вбивство жертви звуками вiд ударiв могутнього дзвона, коли приречений помираi у страшних муках вiд нестерпного болю у вухах.

Табл. 2. РЖнтенсивнiсть шуму рiзних джерел, дБА

Сто рокiв тому рiвень шуму на центральних магiстралях великих мiст не перевищував 60 дБА. Нинi у великих мiстах с райони, де вiн перевищуi 70 дБА (санiтарна норма для нiчного часу тАФ 40 дБА). 60тАФ80 % мiського шуму .генеруi автотранспорт.

На пристосування до сильного шуму органiзм людини витрачаi велику кiлькiсть енергii, перенапружуiться нервова система, виникають втома, нервовий i психiчний розлади.

Особливо важко переносяться раптовi рiзкi високочастотнi звуки. При рiвнi шуму понад 80 дБА послаблюiться слух, виникають нервово-психiчнi захворювання, виразка шлунку, гiпертонiя, пiдвищуiться агресивнiсть. Дуже сильний шум (понад 110 дБА) призводить до так званого шумового сп'янiння, а потiм тАФ до руйнування тканин тiла, перш за все тАФ слухового апарату. Жiнки бiльш чутливi до дii сильного шуму, i у них за умов звукового дискомфорту виникають ознаки неврастенii.

Шум шкiдливий не лише для людини. Встановлено, що рослини пiд впливом шуму повiльнiше ростуть, у них спостерiгаiться надмiрне (навiть повне, що призводить до загибелi) видiлення вологи через листя, можливi порушення клiтин. Гинуть листя i квiти рослин, що розмiщенi бiля гучномовця.

Аналогiчно дii шум на тварин. Вiд шуму реактивного лiтака гинуть личинки бджiл, самi вони втрачають здатнiсть орiiнтуватися, в пташиних гнiздах даi трiщини шкаралупа яiць. Вiд шуму знижуються надоi, прирiст у вазi свиней, несучiсть курей. Хворобливо переносять шум риби, особливо у перiод нересту.

За сучасних умов боротьба з шумом i технiчно складною, комплексною, дорогою. Важливо знижувати шум у джерелi його виникнення, створювати безшумнi або малошумнi машини i технологiчнi процеси, транспортне i промислове устаткування, починаючи ще зi стадii проектування.

При цьому розраховуiться очiкувана величина шуму, розробляються заходи щодо зниження шуму до допустимого рiвня.

Гiгiiнiсти вважають верхньою межею шуму для лiкарень i санаторiiв 35 дБА, для квартир i навчальних примiщень тАФ 40 дБА, стадiонiв i вокзалiв - 60 дБА.

Розрiзняють два види нормування виробничого шуму: санiтарно-гiгiiнiчне i технiчне. Перше регулюi рiвень шуму з огляду його дii на органiзм людини. Норматив житлово-побутового шуму тАФ 40 дБА вдень, ЗР дБА - вночi. Технiчне нормування стандартизуi iснуючi або очiкуванi шумовi характеристики устаткування об'iкта. Друге повинне забезпечити вимоги першого. Вухо людини звуковi хвилi частотою нижче 16 Гц сприймаi не як звук, а як вiбрацiю. Вiбрацii тАФ це тремтiння або струси всього тiла чи окремих його частин пiд час рiзних робiт (бетоноукладання, пневмоелектроподрiбнення порiд чи шляхового покриття, роботи в шахтах з вiдбiйним молотком, розпилювання матерiалiв тощо). Тривалi вiбрацii завдають великоi шкоди здоров'ю тАФ вiд сильноi втоми й не дуже значних змiн багатьох функцiй органiзму до струсу мозку, розриву тканин, порушення серцевоi дiяльностi, нервовоi системи, деформацii м'язiв i клiтин, порушення чутливостi шкiри, кровообiгу тощо.

Встановлено гранично допустимi величини вiбрацii. Вони визначенi iз розрахунку, що, систематично дiючи протягом 8-годинного робочого дня, вiбрацiя не викликаi у робiтника захворювань або вiдхилень у станi здоров'я протягом усього перiоду його виробничоi дiяльностi.

Соцiальний характер проблеми забруднення середовища шумом i визначаi те, що боротьба з ним - завдання не тiльки технiчне, а й суспiльне. У проблемi взаiмодii людського суспiльства i при

Вместе с этим смотрят:

A Farewell to Arms

A history of the english language

About England

Accommodation in St.Petersburg

Acquaintance with geometry as one of the main goals of teaching mathematics to preschool children