Атомна енергетика Украiни i РПС

Курсова робота в дисциплiни тАЬРозмiщення продуктивних силтАЭ

Мiнiстерство освiти та науки Украiни

Киiвський нацiональний торговельно-економiчний унiверситет

Кафедра економiки пiдприiмництва та менеджменту

Вступ

Значення i мiсце атомноi енергетики Украiни

Атомна енергетика(АЕ) тАУ енергетика, звтАЩязана з проблемами виробiтку та використання атомноi енергii.

АЕ стала окремою галуззю енергетики пiсля Другоi свiтовоi вiйни. Сьогоднi вона вiдiграi важливу роль в електроенергетицi Украiни.

Це зумовлено тим, що Украiна належить до держав, недостатньо забезпечених власним енергоресурсом.

Окремими видами палива краiна забезпечена лише на 20-30% i тiльки вугiллям на 100%. Водночас Украiна маi найбiльш енергомiстьку економiку: споживання умовного палива на душу населення у нас становить приблизно 6,5 т. Тодi як у США, Японii та краiн захiдноi РДвропи тiльки 4,2-5,5 т.

Запаси горючих копалин в Украiнi обмеженi, вони здатнi задовольнити потреби на протязi всього 100-150 рокiв, тодi як атомнi енергоносii (уран, торiй, лiтiй), та використання реакторiв нового поколiння сприяють тому, що запаси атомноi енергетики стануть безмежними.

Протягом останнiх рокiв Украiна зазнаi великоi енергетичноi кризи, викликаноi прискореним розвитком енергомiсткiх галузей господарського комплексу безплатним i марнотратним використанням енергоносiiв, вiдсталими технологiями, виснаженням i деградацiiю розвiданих покладiв вугiлля, нафти i газу, через що, наприклад, вiдбуток нафти став знижуватись з 1970р., газу i вугiлля з 1975р.

Тiльки роботу атомних електростанцiй в Украiнi визначено як задовiльну. Сьогоднi немаi жодного надпланового простою блокiв АЕС Найбiльш системно до осiнню тАУ зимового перiоду готуються саме атомнi електростанцii.

Використання транспортабельного палива даi змогу розташовувати АЕС незалежно вид паливно тАУ енергетичного фактора та орiiнтувати на споживача у районах з напруженим паливно тАУ енергетичним балансом. Приклад. Виплавляння алюмiнiю завдяки Запорiзький АРДС.

Велика перевага атомноi енергетики перед енергетикою iнших видив вища енергоiмнiсть ядерного палива (в 2 млн. разiв бiльша нiж нафти, в 3 млн. разiв нiж вугiлля).

кращi економiчнi показники;

не потребуi кисню, якого на енергетичнi потреби використовуiться в 5 разiв бiльше, нiж цього потребують усi живi iстоти;

запаси ядерного палива в 20 разiв бiльше, нiж палива iнших видiв. Вiдсоток ядерноi енергетики i у виробництвi енергii в Украiнi в 2000 роцi становив 19% вiд загального виробiтку

По даних експертiв зараз на 40% електростанцii (ТЕС,ГЕС) Украiни використовуються морально-застарiле обладнання, що в 2010 роцi призведе до рiзкого зниження виробництва електроенергii.

Атомна енергетика Украiни працюi i над тим, щоб збiльшити виробництво рiдкого палива: вилученi з обробiтку надмiрно забрудненi радiонуклiдами землi використовуються для вирощування рiпаку, зерна, картоплi та iнших культур i виробництва з них спирту якi можна додавати до бензину. Калорiйнiсть такого палива набагато вища, нiж одного бензину.

Економiчна комiсiя ООН зробила важливий висновок: iснуi пряма залежнiсть рiвня економiчного розвитку енергетики.

Якщо через 100 рокiв вiдбудеться збiльшення народонаселення в Украiнi навiть в 5 разiв, то практично задовольнити потреби людей в iжi можливо буде тiльки тодi, коли енергопостачання дасть можливiсть довести урожаi до високого рiвня, тобто не iжа, а енергiя може бути гальмом усунення голоду iз життя людства. В цих умовах постаi питання: який вид енергii самий економiчний, безпечний i самий чистий? На розвиток якоi галузi направити основнi засоби.

Виробiток електроенергii не iдина область застосування ядерно-енергетичних установок. Не менше важлива й iнша iхня спецiалiзацiя - для виробництва промислового i побутового тепла. Нагадаiмо, що, наприклад, в Украiнi на цi потреби витрачаiться ? що добуваються пальних копальневих. Таким чином, електроенергетика i лише одним iз багатьох, але не головним споживачем копальневого палива. Серед iнших у першу чергу необхiдно назвати енергоiмнi процеси в металургiйноi, нафтовоi, хiмiчноi промисловостi.

На металургiйних заводах опукло виявляiться екологiчна перевага атомноi енергii. Зникають тисячотоннi викиди вуглекислого газу i сiрчистого ангiдриду, неминуче традицiйним властивим засобам виплавки чавуна i стали. У тисячу разом зменшуiться надходження шкiдливих вiдходiв у воду, у повiтря, у землю.

Перспективно застосування ядерноi енергii в iнших областях - для виробництва цинку, алюмiнiю, у пiдземнiй газифiкацii, при видобутку крекiнга i риформiнгу нафти, у хiмiчнiй iндустрii (виробництво хром звинувачувала, етилену, амiаку), одержання ароматних вуглеводiв. Немаi сумнiви, що в областi мирного використання атомноi енергii в найближчi роки будуть включенi новi галузi, технiки i виробництво.

Сучаснi темпи енергоспоживання складають приблизно 0,5 Q у рiк, проте вони ростуть у геометричнiй прогресii. Так, у першiй чвертi такого тисячорiччя енергоспоживання, за прогнозами, складе 1 Q у рiк. Отже, якщо навiть врахувати, що темпи росту споживання електроенергii декiлька скоротяться через удосконалювання енергозберiгаючих технологiй, запасiв енергетичноi сировини вистачить, як було вже зазначено, максимум на 100 рокiв.

Проте положення збiльшуiться ще i невiдповiднiстю структури запасiв i споживання органiчноi сировини. Так, 80% запасiв органiчного палива припадаi на вугiлля i лигниты i лише 20% на нафту i газ, у той час як 8/10 сучасного енергоспоживання припадаi на нафту i газ. Отже, тимчасовi рамки ще бiльш звужуються.

Альтернативою органiчному паливу i поновлюваному джерелу енергii i гiдроенергетика. Проте i тут джерело енергii достатньо сильно обмежений. Це пов'язано з тим, що значнi рiки, як правило, сильно вiддаленi вiд промислових центрiв або iхнiх потужностей практично цiлком використанi. Таким чином, гiдроенергетика, у дiйсний момент забезпечивающая бiля 10% виробництва енергii у свiтi, не зможе iстотно збiльшити цю цифру.

Величезний потенцiал енергii Сонця (порядку 10 Q у середньому в добу) мiг би теоретично забезпечити усi свiтовi потреби енергетики. Але якщо вiднести цю енергiю на один квадратний метр поверхнi Землi, то середня теплова потужнiсть утвориться не бiльш 200 Вт/м, або бiля 20 Вт/м електричноi потужностi при КПР перетворення в електроенергiю 10%. Це, очевидно, обмежуi можливостi сонячноi енергетики при створеннi електростанцiй великоi потужностi (для станцii потужнiстю 1 млн. кВт площа сонячних перетворювачiв повинна бути бiля 100 км ). Принциповi трудностi виникають i при аналiзi можливостей створення генераторiв великоi потужностi, що використовують енергiю вiтру, припливи i вiдливи в океанi, геотермальну енергiю, бiогаз, рослинне паливо i т.д. Все це призводить до висновку про обмеженiсть можливостей розглянутих так називаних тАЬвiдтворенихтАЭ i щодо екологiчно чистих ресурсiв енергетики, принаймнi, у щодо близькому майбутньому. Хоча ефект вiд iхнього використання при рiшеннi окремих приватних проблем енергозабезпечення може бути вже зараз дуже вражаюча, сумарна частка вiдтворених ресурсiв у найближчi 40 50 рокiв не перевищить 15 20%.

Звичайно, iснуi оптимiзм iз приводу можливостей термоядерноi енергii й iнших ефективних засобiв одержання енергii, iнтенсивно дослiджуваних наукою, але при сучасних масштабах енерговиробництва, при практичному освоiннi цих можливих джерела буде потрiбно декiлька десяткiв рокiв через високоi капiталоiмностi (до 30% усiх капiтальних витрат у промисловостi потребуi енергетика) i вiдповiдноi iнерцiйностi в реалiзацii проектiв. Так що в перспективi до середини такого сторiччя можна орiiнтуватися на iстотний внесок у свiтову енергетику лише тих нових джерел, для котрих уже сьогоднi вирiшенi принциповi проблеми масового використання i створена технiчна база для промислового освоiння. РДдиним тут конкурентом традицiйному органiчному паливу може бути тiльки ядерна енергетика, що забезпечуi вже зараз бiля 20% свiтового виробництва електроенергii з розвитою сировинною i виробничою базою для подальшого розвитку галузi.

Роздiл I.Особливостi i фактори розмiщення атомноi енергетики Украiни

На усе бiльш конкурентному i багатонацiональному глобальному енергетичному ринку ряд найважливiших чинникiв буде впливати не тiльки на вибiр виду енергii, але також i на ступiнь i характер використання рiзних джерел енергii. Цi чинники мiстять у собi:

оптимальне використання наявних ресурсiв;

скорочення сумарних витрат;

зведення до мiнiмуму екологiчних наслiдкiв;

переконливу демонстрацiю безпеки;

задоволення потреб нацiональноi i мiжнародноi полiтики.

Для ядерноi енергii цi п'ять чинникiв визначають майбутнi стратегii в областi паливного циклу i реакторiв. Цiль полягаi в тому, щоб оптимiзувати цi чинники.

Хоча досягнення визнання з боку громадськостi не завжди включалося в якостi найважливiшого чинника, у дiйсностi цей чинник i життiво важливим для ядерноi енергii. Необхiдно вiдкрито i вiрогiдно ознайомити громадськiсть i осiб, що приймають рiшення, iз реальними вигодами ядерноi енергетики. У такому нижче обговореннi утримуються елементи переконливоi аргументацii. Небажання громадськостi , що росте, особливо в промислово розвитих краiнах, погоджуватися з запровадженням нових промислових установок позначаiться на полiтику в усiм енергетичному секторi i впливаi на здiйснення всiх проектiв енергетичних установок.

Максимальне використання ресурсiв

Вiдомi i ймовiрнi запаси урану i цирконiю в Украiнi повиннi забезпечити достатнi постачання ядерним паливом у короткостроковому i середньостроковому планi, навiть якщо реактори будуть працювати головною уявою з однократними циклами, що передбачають поховання палива, що вiдпрацював. Проблеми в паливозабезпеченнi атомноi енергетики можуть виникнути лише до 2030 року за умови розвитки i збiльшення до цього часу атомних энергопотужностi. Для iхнього рiшення будуть потрiбнi розвiдка й освоiння нових родовищ урану, виробництво ядерного палива на територii Украiни, використання накопичених збройного й енергетичного плутонiю й урану, розвиток атомноi енергетики на альтернативних видах ядерного палива. Одна тонна збройового плутонiю по теплотворному еквiвалентi органiчного палива при тАЬзгораннiтАЭ у теплових реакторах у вiдкритому паливному циклi вiдповiдаi 2,5 млрд. куб. м. природного газу. Наближена оцiнка показуi, що загальний енергетичний потенцiал збройовоi сировини, iз використанням у парку АЕС також реакторiв на швидких нейтронах: запровадження нових технологiй (термоядерна енергетика), яка використовуi тiльки дейтерiй тАУ dd-реакцiя, приводить до якiсно нових впливiв на оточуiще середовище i може вiдповiдати виробiтку 12-14 трлн. кiловат-годин електроенергii i заощадити в електроенергетицi бiля 3,5 трлн. кубометрiв природного газу. Проте в мiру росту попиту на уран i зменшення його запасiв, обумовленого необхiднiстю задовольняти потреби потужностей атомних станцiй , що ростуть, виникне економiчна необхiднiсть оптимального використання урану таким чином, щоб вироблялася вся на одиницю , що содержащаяся потенцiйно в ньому енергiя , кiлькостi руди. РЖснують рiзноманiтнi засоби досягнення цього в ходi процесу збагачення i на етапi експлуатацii. У довгостроковому планi будуть потрiбнi повторне використання напрацьованих матерiалiв , що дiляться , у теплових реакторах i упровадження швидких реакторiв-множителей.

Потреби в iнвестицiях вiдповiдно до результатiв СДАРЕ (млрд. доларiв)(СДАРЕ - Спiльне дослiдження альтернатив розвитку електроенергетики)

2. Досягнення максимальноi економiчноi вигоди

Оскiльки витрати на паливо щодо низькi, для загальноi економiчноi життiздатностi ядерноi енергii дуже важливо скорочення сумарних витрат за рахунок зниження витрат на розробку, вибiр площадки, спорудження, експлуатацiю i початкове фiнансування. Усунення непевностей i мiнливостi вимог лiцензування, особливо перед запровадженням в експлуатацiю, дозволило б здiйснити бiльш прогнозованi стратегii капiталовкладень i фiнансовi стратегii.

3. Досягнення максимальноi екологiчноi вигоди

Хоча ядерна енергiя з погляду обсягiв споживаного палива, викидiв i вiдходiв , що утворяться , маi явнi переваги в порiвняннi з теперiшнiми системами, що використовують копальневi види палива, подальшi заходи для зм'якшення вiдповiдних екологiчних проблем можуть зробити значний вплив на вiдношення громадськостi.

Порiвняльнi данi по паливу й вiдходам (тонн у рiк для електростанцii потужнiстю 1000 МВт)

Оскiльки загальний вплив ядерного паливного циклу на здоров'я людей i навколишнього середовища i невелика, увага буде спрямована на полiпшенi методи в областi радiоактивних вiдходiв. При цьому була б зроблена пiдтримка цiлям стiйкого розвитку й у той же час пiдвищена конкурентноздатнiсть у порiвняннi з iншими джерелами енергii, для котрих також повиннi належним чином вирiшуватися питання вiдходiв. У реакторнi системи й у паливнi цикли можуть бути внесенi змiни, що поведуть до мiнiмуму утворення вiдходiв. Будуть уводитися проектнi вимоги по зменшенню кiлькостей вiдходiв i такi методи скорочення обсягiв вiдходiв, як компактування.

4. Максимальне пiдвищення безпеки реакторiв

Ядерна енергетика в цiлому маi вiдмiннi показники безпеки: в Украiнi функцiонуi 5 АЕС, на яких встановлено 11 енергоблокiв, що працюють у середньому бiльш нiж по 20 рокiв. Проте чорнобильська катастрофа показала, що дуже важка ядерна аварiя може призвести до радiоактивного забруднення в масштабах краiни i регiону. Хоча питання безпеки й екологii стають найважливiшими для всiх джерел енергii, багато хто сприймають ядерну енергетику як особливо й органiчно небезпечну. Стурбованiсть iз приводу безпеки в сполученнi з вiдповiдними регламентацiйними вимогами буде найближчим часом як i ранiше робити сильний вплив на розвиток ядерноi енергетики. З метою зниження масштабiв реальних i можливих аварiй на установках буде здiйснений ряд пiдходiв. Надзвичайно ефективнi бар'iри (такi, як подвiйнi захиснi оболонки) знизять можливiсть значних радiологiчних наслiдкiв аварiй за межами площадок до вкрай низького рiвня, усуваючи необхiднiсть у планах аварiйних дiй. Пiдвищення характеристик цiлiсностi корпуса реактора i реакторних систем також дозволить знизити можливiсть виникнення наслiдкiв на площадцi. Внутрiшня безпека конструкцiй i технологiчних процесiв на станцiях може бути пiдвищена скорiше шляхом умикання пасивних функцiй безпеки, чим активних систем захисту. У якостi життiздатного варiанта можуть з'явитися високотемпературнi газоохолоджувальнi реактори, що використовують керамiчне графiтне паливо з високою теплостiйкiстю i цiлiснiстю, що знижуi можливiсть викиду радiоактивного матерiалу.

Висновок:

Такi фактори, як

економiчнiсть;

мобiльнiсть;

мiцнiсть;

достатнiсть в ресурсному вiдношеннi атомноi енергетики роблять ii основною енергетикою майбутнього.

Роздiл II.Основнi етапи i сучаснi проблеми розвитку атомноi енергетики Украiни

За 40 рокiв розвитку атомноi енергетики у свiтi побудовано бiля 400 енергоблокiв у 26 краiнах свiту iз сумарною енергетичною моднiстю бiля 300 млн. кВт. Основними перевагами атомноi енергетики взагалi, i в Украiнi також i висока кiнцева рентабельнiсть i вiдсутнiсть викидiв в атмосферу продуктiв згорання (iз цього погляду вона може розглядатися як екологiчно чиста), основними хибами потенцiйна небезпека радiоактивного зараження навколишнього середовища продуктами розподiлу ядерного палива при аварii i проблема переробки використаного ядерного палива.

Як i в кожнiй новiй галузi, в атомнiй енергетицi проблем вистачаi. Розглянемо це, порiвнюючи плюси i мiнуси атомноi енергетики.

За 10 мiсяцiв нинiшнього року атомнi станцii виробили електроенергii (60,63 млрд. кВт. год. 43,9% загального виробництва). Через невчаснi поставки свiжого ядерного палива (вiдсутнiсть коштiв для обовтАЩязкових платежiв за поставки росiйського ядерного палива) Атомнi блоки простоюють у ремонтах, внаслiдок чого недовироблена електроенергiя на суму близько 200 млн. грн.

За останнi 15 рокiв основний прирiст електрогенеруючоi потужностi Украiни забезпечувався за рахунок розвитку атомноi енергетики. Частка атомних електростанцiй встановленоi потужностi всiх електричних станцiй краiни досягла приблизно 24 вiдсотка (12,8 млн. кВт.). Проблема. Швидкий i безальтернативний розвиток атомноi енергii призвiв до згортання розвитку i переозброiння тепловоi енергетики на базi використання органiчного палива.

Витрати на експлуатацiю АЕС в десятки разiв менший, нiж на ГЕС та ТЕЦ, тому, що собiвартiсть iнфраструктури для проживання оперативного та ремонтного персоналу обладнання для технiчного обслуговування i iнше в декiлька разiв менше. Проблема. АЕС створюють потенцiйну небезпеку радiоактивного забруднення в Украiнi. 45 вiдсоткiв територii та половина населення може опинитись в зонах радiоактивного забруднення.

Собiвартiсть електроенергii.

АЕС поза конкуренцiiю по собiвартостi продукцii. Економiчна криза. Немаi палива, бо немаi платежiв. Платежi не надходять через неефективнiсть схеми енергоринку. Проблема. Тому пiдвищеннi прибутки Украiнських АЕС iснують тiльки на паперi. Реальна структура оплати за вiдпущену електроенергiю з преобладанням бартеру, не забезпечуi навiть покриття собiвартостi виробленоi енергii, не кажучи про те, щоб накопичувати засоби для експлуатацii зношених блокiв та будiвництва нових.

Атомна енергетика являiться високотехнологiчною i науково емкою галуззю. Вона даi роботу багатьом науковим i конструкторським колективам. Являiться споживачем продукцii вiтчизняного важкого машинобудування. Проблема. Екологiчна загроза. Техногенна аварiя на 4-му реакторi Чорнобильськоi АЕС за розмiрами негативних соцiальних, екологiчних, та економiчних наслiдкiв, за масштабами впливу на бiосферу планети i на погляди людей на сучаснi проблеми розвитку земноi цивiлiзацii вважаiться найбiльшою ядерною катастрофою в iсторii людства. Тому тАЬНРЖтАЭ будiвництву нових енергоблокiв в Украiнi, як густонаселеному регiонi РДвропейського континенту, висловлюються повсякчас i скрiзь, на будь-якому рiвнi.

Побiчним продуктом АЕС являiться плутонiй, який використовуiться для виробництва атомноi зброi, що в свою чергу збiльшуi економiчну i полiтичну мiць краiни. Проблема. Вiдмова вiд атомноi енергетики неминуче приведе до ослаблення Украiни i розцiнюiться безумний крок.

ОбтАЩiктивно АЕС екологiчно не бiльш небезпечний, нiж ядерна, хiмiчна, бiологiчна, i друга зброя. Порiвняно з извергающими тони канцерогенноi пилюки ТЕС, незаймана природа навкруги АЕС виглядаi вiсьма убедительно. Рiвень радiацii в 50м. вiд реактора не вище, нiж на дитячому пляжi. Проблема. Реактори РБМК-1000 встановленi на АЕС проектувались ще в 60-тi роки i вiдповiдали двом умовам:

А) виробляти збройний плутонiй;

Б) мати високу економiчнiсть.

Проблема iх небезпечного функцiонування фактично вiдсовувалася на заднiй план.

Найбiльш гострою проблема в ядерноi енергетицi сьогоднi вважають тарифи на електроенергiю. Така увага до АЕС зрозумiла: середня цiна теплових електростанцiй 10,5-11 коп. за кВт. год., АЕС тАУ 7.5 коп. за кВт. год. Але тут iснують двi, дiаметрально протилежнi, точки зору:

А) тариф дуже низький i не забезпечуi розвиток енергетики;

Б) дуже завищений .затрудняющий оплату споживачам

Атомна енергетика розвиваiться, йдеться про вiдкриття другого енергоблоку на Хмельницькiй АЕС та третього на Ровенськiй, проводиться диверсифiкацiя постачання ядерного палива, намiчаiться виробництво власного ядерного палива, пiдвищуiться рiвень роботи iснуючих станцiй та iх безпеку. Проблема. Цi добудови, включаючи повне добудування ХАЕС можливi лише за рахунок захiдних кредитiв, що несе дуже великi навантаження на економiку краiни i бюджет. Або за рахунок збiльшення тарифiв.(В.Пустовойтенко Киiв тАЬРЖнформтАЭ). А також на думку деяких полiтикiв добудова атомних енергоблокiв в Украiнi, в першу чергу вигiдна енергетичним компанiям США, якi втрачають ринки збуту у РДвропi та Америцi i намагаються розширити свiй вплив на Украiну.

Висновок:

Рентабельнiсть атомноi енергетики укладаiться з декiлькох складових. Одна з них незалежнiсть вiд транспортування палива. Якщо для електростанцii потужнiстю 1 млн. кВт потрiбно в рiк бiля 2 млн. т.у.т. (або бiля 5 млн. низькосортного вугiлля), те для блока РБМК-1000 знадобиться доставити не бiльш 30 т. збагаченого урану, що практично поведе до нуля витрати на перевезення палива (на вугiльних станцiях цi витрати складають до 50% собiвартостi). Використання ядерного палива для виробництва енергii не потребуi кисню i не супроводжуiться постiйним викидом продуктiв згорання, що, вiдповiдно, не зажадаi будiвництва споруджень для очищення викидiв в атмосферу. Мiста, що знаходяться поблизу атомних станцiй, i в основному екологiчно чистими зеленими мiстами у всiх краiнах свiту, а якщо це не так, то це вiдбуваiться через вплив iнших виробництв i об'iктiв, розташованих на цiй же територii. У цьому вiдношеннi ТЕС дають зовсiм iншу картину. Аналiз екологiчноi ситуацii в Украiнi показуi, що на частку ТЕС припадаi бiльш 25% усiх шкiдливих викидiв в атмосферу.

До хиб ядерноi енергетики варто вiднести потенцiйну небезпеку радiоактивного зараження навколишнього середовища при важких аварiях типу Чорнобильськоi. Зараз на АЕС, що використовують реактори типу Чорнобильського (РБМК), прийнятi мiри додатковоi безпеки, що, по висновку МАГАТЕ (Мiжнародного агентства по атомнiй енергii), цiлком виключають аварiю подiбноi ваги: у мiру виробiтки проектного ресурсу такi реактори повиннi бути замiненi реакторами нового поколiння пiдвищеноi безпеки. Проте в суспiльнiй думцi перелом стосовно безпечного використання атомноi енергii вiдбудеться, очевидно, не швидко. Проблема утилiзацii радiоактивних вiдходiв коштуi дуже гостро для усього свiтового спiвтовариства. Зараз вже iснують методи заскловування, бiтумiровання i цементування радiоактивних вiдходiв АЕС, але потребуються територii для спорудження могiкан, куди будуть помiщатися цi Вiдходи на вiчне збереження. Украiна, як краiна з малою територiiю i великою щiльнiстю населення вiдчуваi серйознi трудностi при рiшеннi цiii проблеми.

Роздiл III.Територiальна органiзацiя атомноi енергетики Украiни

Територiальна органiзацiя атомноi енергетики Украiни.

В Украiнi функцiонувало 5 АЕС на яких встановлено 11 енергоблокiв (до березня 2001 року). Це Запорiзька (5 млн. кВт.), Хмельницька i Пiвденноукраiнська (по 2 млн. кВт.), Чорнобильська (4 млн. кВт.) та Ровенська (818 млн. Вт.). З жовтня 2000 року вилучено Чорнобильську АЕС, на якiй, до ii закриття почався ремонт в серединi обтАЩiкта тАЬУкриттятАЭ. Роботи ведуться по змiцненню пошкоджених балок, на якi спираються дах тАЬСаркофагтАЭ. Будiвництво Кримськоi та Чигиринськоi АЕС законсервовано. Енергоблоки АЕС з реакторами всiх типiв стабiльно працюють в базовiй частинi графiка навантажень.

Роздiл IV. Продукцiя атомноi енергетики Украiни у зовнiшнiй та внутрiшнiй торгiвлi

У 1999 роцi "Энергоатом" зробив 72,1 млрд. кВт/г, iз них усього на "Энергоринок" було поставлено 67,4 млрд. кВт/г. на суму 5,02 млрд. грн. Самi постачання дiлилися на двi групи, левина частка котрих (49,2 млрд. кВт/г) була продана по т.зв. регульованому тарифi. При цьому грошима за ii було отримано усього 296,4 млн. грн. або 0,6 коп. за кВт/г, iнше залiками, бартером i iн.

Ще бiля чвертi виробленоi електроенергii (18,1 млрд. кВт/г) було продано по нерегульованому тарифу або, фактично, по прямих договорах. Це вдвiчi бiльше, нiж у 1998 роцi (9,8 млрд. кВт/г)

Тiльки прямий договiр "в украiнському виконаннi" виглядаi достатньо специфiчний. Спочатку "Энергоатом" реалiзуi електроенергiю в оптовий ринок по цiнi 7,45 коп. за 1 кВт/г. Потiм купуi ii з энергоринка вже по оптовiй цiнi - це приблизно 10,6 коп. за кВт/г. А вже потiм поставляi електроенергiю пiдприiмствам щиро при середнiй цiнi в 8,03 коп. за кВт/г, гублячи на кожному кВт/г 2,5-3 копiйки.

З урахуванням того, що з травня 1999 року "Энергоатом" по цiй схемi поставив понад 25 млрд. кВт/г електроенергiю, можна порахувати його "добровiльнi" збитки.

Втiм, тiльки цими збитками справа не обмежувалася. Як правило, за поставлену "Энергоатому" електроенергiю навiть пiдприiмства з лiквiдною продукцiiю сплачували не грошима, а товаром або активами. Зокрема, часто застосовувалася схема, що передбачаi розрахунок таких пiдприiмств iз НАЭК за електроенергiю векселями пiд заставу майбутньоi продукцii. За реалiзованi в 1999 роцi по нерегульованому тарифу 18,1 млрд. кВт/г електроенергii НАЭК одержав грошима 271,8 млн. грн. РЖншими словами, тiльки 18,7% вiд поставленоi на пiдприiмства з лiквiдною продукцiiю електроенергii було оплачено грошима. Зате було отримано векселiв номiналом на 851,8 млн. грн., плюс до цього на 322,7 млн. грн. рiзних залiкiв.

При загальному рiвнi оплати в 5,02 млрд. грн. усi грошовi надходження на рахунок НАЭК (iз энергоринка i як постачальника по нерегульованому тарифу) складають 0,57 млрд. грн. (11,3%), iнше - рiзнi форми не грошових розрахункiв. Точно розрахувати цiну продажу електроенергii складно, але можна зробити розрахунки ii можливого рiвня. Екс-президент НАЭК "Энергоатом" Нур Нигматуллин оцiнював ринкову вартiсть атомних активiв у 50% вiд номiналу. Причому це, скорiше, оптимiстична оцiнка, а не ринкова цiна. Тодi одержимо формулу:

Сумарна оплата = (грошова оплата + не грошовi розрахунки х 50%) - неплатежi.

Якщо пiдставити в цю формулу структуру платежiв "Энергоатому" за вiдпущену в 1999 роцi електроенергiю, виявиться, що НАЭК оплатила 2,79 млрд. грн. При виробiтку 72,1 млрд. кВт/г це складе 3,9 коп. за кВт/г.

Побiчно це пiдтверджуiться i даними Кабiнету Мiнiстрiв. Вiдповiдно до iм середня цiна реалiзацii електроенергii нетарифними постачальниками (де частка НАЭК понад 55%) у 1999 роцi склала 4,5 коп. за кВт/г. Цифра бiльш нiж тривожна, адже навiть для простоi пiдтримки поточного виробництва потрiбно як мiнiмум 5,0 коп. Так що фактично НАЭКу увесь час приходиться вибирати на чому заощадити - на зарплатi, ремонтi або вивозi палива.

Тим часом, за словами и.о. президента НАЭК Володимира Броникова, АЕС для повного покриття витрат, включаючи податки i зарплату, необхiдний тариф на рiвнi хоча б 1,2 цента. У випадку, якщо ставити задачу подальшого розвитку галузi, необхiдна оплата на рiвнi 3,5 цента /кВт/г.

До речi, керiвництво НАЭК уже декiлька разiв оберталося в НКРЭ з пропозицiiю про збiльшення для нього тарифу до 11 коп. Проте цей природний, на перший погляд, шлях пiдвищення тарифiв навряд чи ефективний. Як показуi практика, рiст тарифiв призведе, швидше за все, до збiльшення глибини дисконтiв.

Крiм того, розмiр теперiшнього тарифу (1,4 цента), загалом, достатнiй для простого вiдтворення, хоча i малий для розвитку. Так що промова повинна йти, швидше за все, про оптимiзацiю структури оподатковування.

Втiм, перспективи найближчого майбутнього бiльше залежать вiд того, наскiльки вдасться налагодити надходження "живих" грошей вiд споживачiв. Зараз уряд початок активну роботу з найбiльше енергоiмними пiдприiмствами. Визначенi успiхи i, i надходження засобiв удалося пiдвищити. Проте поки не ясно, чи вдасться закрiпити тенденцiю. Тим часом доти, поки тариф не буде наповнятися грошима, розмова про його розмiр буде носити досить абстрактний характер.

Виходячи з даноi структури, паливнi витрати украiнських АЕС знаходяться на середньосвiтовому рiвнi. Виробничi витрати декiлька нижче, але навряд чи цим показником варто пишатися, оскiльки його досягнення пов'язане з недостачею засобiв на проведення планових ремонтiв. Це вже початок позначатися на станi устаткування i призводити до частих аварiйних ситуацiй.

Коефiцiiнт використання встановлених потужностей украiнських АЕС достатньо низький - 64%, при проектних 75%, що обумовлено затягуванням ремонтiв i частих аварiйних припинень.

При загальних витратах у 1,18 центiв i офiцiйного тарифу 7,45 коп. (1,38 цента) Украiна практично спрацьовуi атомнi потужностi, не акумулюючи фiнансовi ресурси для пiдтримки галузi, запровадження нових потужностей i модернiзацii блокiв. У той же час уже з 2007 р. з'явиться необхiднiсть вирiшувати долю найбiльше старих атомних блокiв, знадобляться значнi уливання iнвестицiй у продовження термiнiв iхньоi дii.

Найбiльше гостро проблема пiдведеться в 2010-2020 р., коли проектний ресурс буде вичерпаний практично у всiх блокiв.

Закриття станцiй буде потребувати ще великих ресурсiв i i економiчно недоцiльним, хоча i продовження ресурсу украiнських АЕС зажадаi декiлькох мiльярдiв доларiв.

Для простоi пiдтримки поточного виробництва тариф на атомну енергiю повинний складати не менше 5,0 копiйок за кВт/г (0,91 цента). Для повного покриття витрат, включаючи податки i зарплату, необхiдний тариф на рiвнi 1,2 цента.

У випадку, якщо ставити задачу подальшого розвитку галузi, необхiдна оплата на рiвнi 3,5 цента /кВт/г.

РЖмпорт - експорт

Положення "Энергоатома" ускладнюi i та обставина, що значну частину витрат компанiя оцiнюi у валютi. Так, 100% палива для АЕС надходить з-за кордону (Росiя). Туди ж (з оплатою в доларовому еквiвалентi) вiдправляiться i вiдпрацьоване ядерне паливо. У тiii ж Росii припадати купувати i 85% необхiдного для ремонту устаткування.

Останнiм часом паливне питання став самим хворобливим. У принципi, при плануваннi потреб фiнансування, у ньому застосовуiться досить нехитре правило. Одне складання, що тепловипромiнюi, (ТВС) реактора РБМК -1000 коштують порядку 480 тис. дiл. З його помiччю можна зробити 120 млн. кВт/г електроенергii. Отже, цiна завезення палива буде коштувати 0,4 цента за кВт/г. Ще приблизно в 0,12-0,14 центiв на кВт/г оцiнюiться вивiз вiдпрацьованого палива. А усього на виробiтку одного кВт/г пiде ядерного палива на 0,52 цента. РЖнакше кажучи, у середньому, для ритмiчного забезпечення станцiй паливом щорiчно необхiдно порядку 340-420 млн. дiл. З середини 1994 до кiнця 1998 р. положення рятували постачання росiйського компенсацiйного палива (2800 розрахункових ТВС для РБМК-1000), але торiк вони закiнчилися. Спроби органiзувати систему розрахункiв за паливо за участю фiрм-операторiв (ООО "Бринкфорд", ЗАО "Энергопромiнвест", ЗАО "Творення", "Киiв-Код" i iн.) особливого ефекту не принесли, у всякому разi для атомникiв.

Як вiдзначалося на лютневому засiданнi СНБОУ, торiк "для виробництва електроенергii на АЕС витрачено ядерного палива на суму 283,2 млн. дiл. США, а оплачено усього 77,5 млн. дiл. (27,4%). Фактично 72,6% виробленоi в 1999 роцi електроенергii виконано за рахунок попереднiх запасiв ядерного палива". При цьому самi запаси були виметенi практично "до дна".

Проте палива не вистачило, i декiлька реакторiв простояли пiв зими, а блок Пiвденноукраiнськоi АЕС коштуi вже практично пiвроку. Цей зрив перевантажень ледь не призвiв до розпаду енергосистеми взимку 1999/2000 р. Тодi положення багато в чому полегшив блок , що працював усю зиму , Чорнобильськоi АЕС. Проте на майбутню зиму розраховувати на нього вже не можна.

Диференцiацiя по тарифах

Тому що резервiв палива вже немаi, те його прийдеться закуповувати. Для цього потрiбно як мiнiмум 204 млн. дiл. (за даними росiйських постачальникiв, 242 млн. дiл.). РЖ тут знову виникаi питання про тарифи. Керiвники НАЭК неодноразово заявляли, що зараз частка витрат компанii у валютi складаi 53-55% вiд собiвартостi.

Якщо вартiсть палива в тарифi складаi бiля 0,52 цента на кВт/г, примноживши ii на прогнозний середньорiчний курс (5,8 грн./ дiл.), одержимо собiвартiсть зробленоi електроенергii на рiвнi 3,2 коп. Мiж iншим, за даними нiмецькоi консультативноi групи при Кабiнетi Мiнiстрiв Украiни, вартiсть палива на украiнських АЕС дуже близька до мировоi (0,61 цента за кВт/г), але майже на 70% перевищуi вартiсть для росiйських АЕС. Очевидно, це свiдчить не тiльки про субсидування росiянами власних АЕС, але i про iснування можливостей в Украiнi до зниження цiни на росiйськi ТЕС. РЖнакше нам просто нема рацii купувати iх у Росii. По такий же цiнi паливо можна придбати в iншiй краiнi. Але це вже iнше питання.

До паливних витрат варто додати i вартiсть необхiдного для ремонтiв устаткування. За даними РЖнституту загальноi енергетики, це ще приблизно 0,23 цента (1,33 коп.) за кВт/г. Мiж iншим, витрати, на головну бiль минулого рокiв - зарплату персоналу складають тiльки 0,07 цента за кВт/г.

У сумi витрати утворюються порядку 5 коп. за кВт/г або 0,87 цента. Данi Нiмецькоi консультативноi групи дають декiлька бiльш високу цифру 6,8 коп. за кВт/г.

Правда, подiбною вiдносною дешевизною не варто зваблюватися. Вся справа в рiзницi в структурi витрат на АЕС i ТЭС. У теплових станцiй великий розмiр перемiнних витрат (в основному, на паливо). У АЕС вони щодо невеликi, зате саме iхнi будiвництво коштуi дуже дорого. Тому в нормальнiй економiцi до них коштувало б приплюсувати приблизно 1,5-2 цента на закриття i для iнвестицiй у фонд будiвництва нових станцiй. Хоча, об'iктивно говорячи, i у свiтi це питання ще не достатньо пророблене.

У принципi, у структурi нашого тарифу теж i пункт на добудування 2 нових блокiв. Спочатку вiн складав 0,3 цент, що з кiнця 1998 рiк перерахував у нацвалюту. От тiльки з наповненням цих фондiв не яснотАж

Саме питання - чим наповняiться тариф i i ключовим для визначення його майбутнього розмiру.

Роздiл V.Перспектива розвитку i розмiщення атомноi енергетики Украiни

При розглядi питання про перспективи атомноi енергетики в найближчому (до кiнця сторiччя) i вiддаленому майбутньому необхiдно враховувати вплив багатьох чинникiв: обмеження запасiв природного урану, високий у порiвняннi з ТЭС вартiсть капiтального будiвництва АЕС, негативне суспiльна думка, що призвело до прийняття в рядi краiн (США, ФРН, Швецiя, РЖталiя) законiв, що обмежують атомну енергетику в правi використовувати ряд технологiй (наприклад, iз використанням Рu i iн.), що призвело до згортання будiвництва нових потужностей i поступового висновку вiдпрацьованих без замiни

Вместе с этим смотрят:

A Farewell to Arms

A history of the english language

About England

Accommodation in St.Petersburg

Acquaintance with geometry as one of the main goals of teaching mathematics to preschool children