Подходы к экономическому районированию Украины
МРЖНРЖСТЕРСТВО ОСВРЖТИ УКРАРЗНИ
ДОНЕЦЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНРЖВЕРСИТЕТ
КАФЕДРА РОЗВИТКУ ТА РОЗМРЖЩЕННЯ
ПРОДУКТИВНИХ СИЛ
Реферат
з дисциплiни: ВлРозмiщення продуктивних сил Украiни та закордонних краiнВ»
на тему:
Пiдходи до економiчного районування Украiни
студентки I курсу
облiково-фiнансового факультету
спецiальнiсть фiнанси
денного вiддiлення
групи 0104а
Кузнецовоi Наталii Олексiiвни
Консультант:
Черноiванова Олена Миколаiвна
Донецьк 1999
Змiст.
I. Вступ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .3
II. Основна частина . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .3
1. Проблема регiоналiзацii. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .3
2. Схеми економiчного районування Украiни. . . . . . . . . . . . . . . . . . . .3
3. Сучасне економiчне районування. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .4
III. Висновок . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 5
IV. Додаток. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .5
Список використаноi лiтератури . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .8
I. Вступ
Створення незалежноi украiнськоi держави супроводжуiться помiтними змiнами в галузевiй структурi виробництва i розмiщення продуктивних сил, розселеннi населення i розвитку мiст, в переорiiнтацii колишнiх загальносоюзних звтАЩзкiв на внутрi- i мiжреспублiканськi. На руiнах колишнього СРСР почали формуватися територiально-виробничi комплекси багатьох держав, у тому числi i територiально-виробничi комплекс Украiни. Посилюiться увага до збалансованостi розвтАЩязання цiлого ряду нових наукових i прикладних проблем, серед яких одне з центральних мiсць займаi проблема вдосконалення адмiнiстративно-територiального устрою та економiчного районування. Самим поширеним на наш час i розмежування Украiни на дев′ять економiчних районiв (Картосхема №1).
1. Проблема регiоналiзацii.
Актуальнiсть обгрунтованого розвтАЩязання даноi проблеми зростаi насамперед у звтАЩязку з необхiднiстю звiльнитися вiд нашарування старих ланок територiального управлiня, пiдвищити його ефективнiсть. Слiд зважати на те, що адмiнiстративно-територiальний устрiй та економiчне районування Украiни вже давно не переглядувались i в рядi випадкiв створюють певнi труднощi для територiального прогнозування i дiйового управлiння на регiональному рiвнi.
Формування адмiнiстративно-територiального устрою та економiчного районування тАУ динамiчний процес, який на сучаснiй територii Украiни i на прилеглих до неi украiнських етнiчних землях почався за часiв Киiвськоi та Галицькоi Русi.
Встановим, що ж таке економiчний район i економiчне районування взагалi.
Економiчний район тАУ це економiчно цiлiсна частина територii краiни, якiй властивi такi ознаки, як спецiалiзацiя i комплекснiсть господарства.
Економiчне районування тАУ це науково обгрунтований подiл краiни на економiчнi райони, що вклалися iсторично або формуються в процесi розвитку продуктивних сил на основi суспiльного подiлу працi. Економiчне районування сприяi рацiональнiй територiальнiй органiзацii господарства. Загальноекономiчне районування Украiни показане у Схемi №1.
2. Схеми економiчного районування Украiни.
РЖснуi багато схем регiоналiзацii Украiни. Наприклад, ще в кiнцi XIX столiття Михайло Драгманов, а в 1926 роцi Степан Рудницький подiлили Украiну на Правобережжя, Лiвоббережжя та Южну частину. Тут регiоналiзацiя була проведена на основi iсторiко-географiчного принципу.
Напередоднi першоi свiтовоi вiйни на територii Украiни, яка надлежала до Росiйськоi iмперii, було 9 губернiй: Киiвська, Харкiвська, Чернiгiвська, Полтавська, Волинська, Подiльська, Катеринославська, Херсонська i Таврiйстка.
Згiдно iз законом тАЬПро дальше вдосконалення управлiння промисловiстю i будiвництвом в УРСРтАЭ, прийнятим сесiiю Верховноi Ради Украiнськоi РСР 31 травня 1957 року, у республицi було створено 11 економiчних адмiнiстративних районiв у складi: Сталинського (Сталинська обл.), Луганського ( Луганська обл.), Днiпропетровського (Днiпропетровська обл.), Запорiзького ( Запорiзька обл.), Киiвського (Киiвська, Житомирська, Кiровоградська, Черкаська, Чернiгiвська обл. та м. Киiв), Харкiвська (Харкiвська, Полтавська i Сумська обл.), Херсонського (Херсонська, Кримська, Миколаiвська обл. i м. Севастополь), Львiвського (Львiвська, Волинська, Рiвненська, Тернопольська обл.), Станiславського (Станiславська, Дрогобитська, Закарпатська, Чернiговська). На початок 1961 року у республицi iснувало 14 економiчних адмiнiстративних районiв.
У наступнi роки мережа внутрiшнiх економiчних районiв уточнювалася.
3. Сучасне економiчне районування.
Донедавна економiчне районування в Украiнi грунтувалося на iнтересах колишнього Союзу. На основi цього подiлу (Донецько-Приднепровський, Пiвденно-Захiдний, Пiвденний) складали п′ятирiчнi плани, якi мали другорядне значення i використовувалися численними мiнiстерствами i вiдомствами для задоволення своiх iнтересiв. Тепер виникла потреба формувати внутрiшньодержавний подiл працi, поглиблювати вироблення економiчних аспектiв територiально-виробничих комплексiв, формувати зони вiльного економiчного пiдприiмництва, ринкових структур та iн.
Значний внесок у розробку новоi сiтки економiчних районiв Украiни зробили в останнi роки украiнськi економiко-географи, зокрема Ф.Д.Заставний i В.А.Поповкiн. Так Заставний у книзi ВлГеографiя УкраiниВ» (1990) видiлив дев′ять мезорайонiв, що входять до складу трьох макрорайонiв, якi названi: Схiдний, Захiдний i Пiвденний. Автор вважаi, що в межах Украiни доцiльно залишити стару сiтку макрорайонiв, але ним проведена велика робота по уточненню меж мезорайонiв. В.А.Поповкiн у роботi ВлРегiонально-цiлiсний пiдхiд в економiцiВ»(1993), обгрунтував подiл Украiни на п′ять макрорайонiв i десять мезорайонiв. Наукова концепция враховуi природнi, економiчнi, соцiально-демографiчнi та iсторико-етнiчнi умови i фактори, що так або iнакше впливають на формування регiональних утворень. Вiн ставить за мету обгрунтувати таку сiтку макро- i мезорайонiв, яка була б потрiбна для регулювання основних економiчних пропорцiй, вдосконалення та прогностичних цiлей. (Таблиця №1)
Останнiм часом з оригiнальною думкою про регiоналiзацiю виступив О.РЖ.Шаблiй. Вiн видiлив на територii Украiни шiсть соцiально-економiчних районiв. Його райони тiсно пов′язанi з мiстами-мiльйонерами, спецiалiзуються на загальноукраiнському подiлi та iнтеграцii працi тощо. Вiн видiлив такi соцiальноекономiчнi райони, як Захiдний, Центрально-Схiдний, Пiвденно-Схiдний та Схiдний, Автономна Республiка Крим.
IV. Висновок
Головне завдання економiчного районування тАУ прискорити рiст продуктивностi суспiльноi працi. Економiчне районування повинно науково обгрунтовувати розвиток територiально-виробничих комплексiв, встановити всi прогресивнi тенденцii в розвитку географiчного подiлу працi, мiжрайонних i внутрiшньорайонних зв′язкiв. В Украiнi, на мiй погляд, ще не вдосконалене економiчне районування, але поглянувши на роботи наших вчених можна сказати, що через деякий час в нашiй краiнi будуть створенi комплекси пiдприiмст на основi тiсних виробничих зв′язкiв, з врахуванням природних i трудових ресурсiв, економiко-географiчного положення та транспортних умов.
IV. Додаток
Схема №1. [ 2, с.139 ]
Загальноекономiчне (iнтегральне) районування Украiни
нацiонально-полiтико- адмiнiстративно- адмiнiстративний територiальний
устрiй подiл
економiчне макрорайонування
(основнi райони)
групи адмiнiстративних областей
економiчне мезорайонування
(адмiнiстративнi областi,
Автономна республiка Крим)
економiчне мiкрорайонування
(групи низовних адмiнiстративних районiв,
локальнi господарськi утворення:
вузли, центри)
Таблиця №1 [4, с.222]
Сучасне економiчне районування Украiни
За М.Д. Пiстуном | За Ф.Д. Заставним | За В.А. Поповкiним | |||
Район | Областi | Район | Областi | Район | Областi |
Донецький | Донецька, Луганська | Донецький | Донецька, Луганська | Донбас | Донецька, Луганська |
Приднiпровсь кий | Днiпропетровська, Запорiзька, Кiровоградська | Приднiпровський, Центрально-Польський | Днiпропетровська, Запорiзька, Киiв- ська, Чернiгiвська, Житомирська | Запорiзький, Приднiпровський, Киiвське Полiсся | Днiпропетров- ська, Запорiзька, Житомирська, Киiвська, Чернiгiвська |
Киiвський | Киiвська, Чернiгiвська, Черкаська | Пiвнiчно-Схiдний | Полтавська, Сумська, Харкiвська | Слобiдська Украiна | Полтавська, Сумська, Харкiвська |
Пiвнiчно-Схiдний | Полтавська, Сумська, Харкiвська | Подiльський | Вiнницька, Тернопiльська, Хмельницька | Подiлля | Вiнницька, Тернопiльська, Хмельницька |
Подiльський | Вiнницька, Тернопiльська, Хмельницька | Центрально-украiнський Карпатський | Черкаська, Кiровоградська, Львiвська, РЖвано-Франкiвська, Закарпатська, Чернiвецька | Волинське Полiсся | Волинська, Рiвненська |
Волинський | Волинська, Житомирська, Рiвненська | Украiнськi Карпати | РЖвано-Франкiвська, Закарпатська, Льлвiвська, Чернiвецька | ||
Карпатський | Львiвська, РЖвано-Франкiвська, Закарпатська, Чернiвецька | Захiдно-Польський Причорно-морський | Волинська, Рiвненська, Миколаiвська, Одеська, Херсонська, Автономна Республiка Крим | Пiвнiчне Причорно-мор′я та Крим | Миколаiвська, Одеська, Херсонська, Автономна Республiка Крим |
Чорноморсь- кий | Одеська, Миколаiвська,Херсонська | Середнi Поднiпров′я | Кiровоградська, Черкаська | ||
Кримський | Автономна Республiка Крим |
Картосхема №1.[4, с.218]
Список використаноi лiтератури :
1. Ф.Д. Заставний тАЬГеографiя УкраiнитАЭ.тАУЛьвiв: Свiт, 1994.тАУ470 с.
2. С.РЖ. РЖщук тАЬТериторiально-виробничi комплекси i економiчне районуваннятАЭ.тАУКиiв: Мiнiстерство освiти Украiни. Киiвський Унiверсiтет iм. Тараса Шевченка. Украiнсько-Фiнський iнстiтут менеджменту i бiзнесу, 1995.тАУ242с.
3. тАЬСоциально-экономическая география УкраинытАЭ под ред. О.И.Шаблия.тАУСвит,1995.тАУ638с.
4. тАЬРазмiщеня продуктивних сил УкраiнитАЭ под ред. РД.П. Качана.тАУКиiв: Вища школа, 1998.тАУ374 с.
Вместе с этим смотрят:
32-я Стрелковая дивизия (результаты поисковой работы группы "Память" МИВлГУ)