Туризм у свiтовiй економiцi

УКООПСПРЖЛКА

Львiвська комерцiйна академiя

Кафедра регiональноi економiки

Курсова робота

Туризм в свiтовiй економiцi

Виконав студент 381гр.

Факультету МЕВ

спецiальностi МЕВ

Данков О. О.

Науковий керiвник

Скоропад РЖ. С.

Львiв 1999

Змiст................................................................................................... 2

План................................................................................................... 3

1. РЖндустрiя мiжнародного туризму............................................................ 5

1.1. Туризм i його розвиток в сучасних умовах...................................................... 5

1.2. Туристична iндустрiя i ii складовi................................................................ 8

1.3. Шенгенська угода............................................................................... 11

1.4. Дисконтнi картки, iвровалюта i iн.............................................................. 12

1.5. Реалii свiтового туризму........................................................................ 15

2. Становлення та регулювання дiяльностi фiрми в мiжнародному туризмi....... 20

2.1. Структура та дiяльнiсть туристичноi фiрми..................................................... 20

2.1.1. Розрахунки цiни туристичного продукту...................................................... 25

2.1.2. Органiзацiя виконання операцiй мiжнародного туризму........................................ 27

2.1.2. Страхування та оформлення вiз.............................................................. 29

2.2. Договiрне оформлення операцiй мiжнародного туризму....................................... 31

Висновки............................................................................................ 33

1. РЖндустрiя мiжнародного туризму.

1.1. Туризм i його розвиток в сучасних умовах.

1.2. Туристична iндустрiя i ii складовi.

1.3. Шенгенська угода

1.4. Дисконтнi картки, iвровалюта i iн.

1.5. Реалii свiтового туризму

2. Становлення та регулювання дiяльностi фiрми в мiжнародному туризмi

2.1. Становлення i регулювання

2.1.1. Розрахунки цiни туристичного продукту

2.1.2. Органiзацiя виконання операцiй мiжнародного туризму.

2.2. Страхування та оформлення вiз

2.3. Договiрне оформлення операцiй мiжнародного туризму

ВСТУП

У багатьох державах свiту туризм розвиваiться як система, що даi всi можливостi для ознайомлення з iсторiiю, культурою, звичаями, духовними i релiгiйними цiнностями даноi краiни i ii народу, i даi прибуток у скарбницю. Не говорячи вже про те, що ця система тАЬгодуiтАЭ дуже багато фiзичних i юридичних осiб, так чи iнакше зв'язаних iз наданням туристичних послуг.

Туристична дiяльнiсть у розвитих краiнах i важливим джерелом пiдвищення добробуту держави. У 1995 роцi США вiд реалiзацii туристичних послуг iноземним громадянам одержали 58 млрд. $, Францiя й РЖталiя - по 27 млрд. $, РЖспанiя - 25 млрд. $

В Украiнi з ii багатою iсторичною спадщиною i безцiнними рекреацiйними ресурсами туристичний бiзнес розвиваiться з переважною орiiнтацiiю на виiзд. Багато дiючих у нас туристичних фiрм вiддають перевагу перевезенням украiнцiв за кордон у новомоднi курорти Болгарii та до старовинних памтАЩяток iсторii Францii, Грецii, i лише невелика iх частина працюi на запрошення гостей в Украiну. У сучасному свiтi в Украiнi з ii економiчними проблемами надходження грошей iз сфери туризму могла б стати стабiльним джерелом прибутку.

Яка ж картина мiжнародного ринку туристичних послуг зараз, як вiн у перспективi змiнюiться? В умовах, що створилися, цi питання представляються менi актуальними.

1.1. Туризм i його розвиток в сучасних умовах

В даний час iндустрiя туризму i однiii з найбiльших форм мiжнародноi торгiвлi, що розвиваються динамiчно, послугами. У останнi 20 рокiв середньорiчнi темпи росту числа приiжджих iноземних туристiв у свiтi склали 5,1%, валютних надходжень - 14%. Вiдповiдно до даних всесвiтньоi туристичноi органiзацii, у 1995 роцi у свiтi було зареiстровано 576 мiльйонiв приiжджих туристiв, а надходження вiд мiжнародного туризму досягло 372 мiльярда доларiв (без облiку надходжень вiд мiжнародного транспорту). У цiлому об'iми валютних надходжень вiд туризму за перiод iз 1950 по 1995 рiк зросли в 144 раз.

За прогнозами експертiв, бурхливий розвиток мiжнародного туризму буде продовжуватися i далi. За iх пiдрахунками, до 2000 року ця галузь стане головною експортною галуззю у свiтi. Очiкуiться, що при збереженнi таких темпiв росту число мiжнародних подорожей до 2005 року досягне 900 млн. чоловiк, а в 2010 роцi складе порядку 937 млн. чоловiк.

На думку рiзних аналiтикiв, в основi розвитку мiжнародного туризму лежать наступнi чинники:

1. Економiчний рiст i соцiальний прогрес привели до розширення об'iму дiлових поiздок i поiздок iз пiзнавальними цiлями;

2. Удосконалювання усiх видiв транспорту та здешевлення транспортних послуг;

3. Збiльшення числа найманих робiтникiв та службовцiв у розвинутих краiнах i пiдвищення iх матерiального i культурного рiвня;

4. РЖнтенсифiкацiя працi й одержання працюючими бiльш тривалих вiдпусток;

5. Розвиток мiждержавних зв'язкiв i культурних обмiнiв мiж краiнами призвiв до розширення мiжособистих зв'язкiв;

6. Розвиток сфери послуг стимулювало розвиток сфери перевезень i технологiчний прогрес в сферi телекомунiкацiй;

7. Послаблення обмежень на вивiз валюти в багатьох краiнах i спрощення процесу переходу кордону;

Значення туризму у свiтi постiйно зростаi i це повтАЩязано iз зростанням впливу туризму на економiки окремих краiн. В економiцi окремоi краiни мiжнародний туризм виконуi ряд важливих функцiй:

1. Мiжнародний туризм - джерело валютних надходжень для краiни i засiб для забезпечення зайнятостi;

2. Мiжнародний туризм розширюi внески в платiжний баланс i ВНП краiни;

3. Мiжнародний туризм сприяi диверсифiкацii економiки, створюючи галузi, що обслуговують сфери туризму;

4. З ростом зайнятостi в сферi туризму зростають прибутки населення i пiдвищуiться рiвень добробуту нацii.

Розвиток мiжнародного туризму приводить до розвитку економiчноi iнфраструктури краiни. Таким чином, мiжнародний туризм варто розглядати у спiввiдношеннi з економiчними вiдносинами окремих краiн.

Мiжнародний туризм входить у число трьох найбiльших галузей, поступаючись нафтовидобувноi промисловостi й автомобiлебудуванню, питома вага яких у свiтовому експортi 11% i 8,6% вiдповiдно. У 1991 роцi сумарний прибуток краiн свiту вiд мiжнародного туризму складав 7% вiд загального об'iму свiтового експорту i 3% вiд свiтового експорту послуг.

Значення туризму як джерела валютних надходжень, забезпечення зайнятостi населення, розширення мiжособистисних контактiв зростаi. Мiжнародний туризм у свiтi нерiвномiрний, що пояснюiться в першу чергу рiзними рiвнями соцiально-економiчного розвитку окремих краiн i регiонiв.

Найбiльший розвиток мiжнародний туризм маi мiсце у захiдноiвропейських краiнах. На частку цього регiону доводиться понад 70% свiтового туристичного ринку i бiля 60% валютних надходжень. Приблизно 20% приходиться на Америку, менше 10% - на Азiю, Африку й Австралiю разом узятi.

Всесвiтня органiзацiя з туризму у своiй класифiкацii видiляi краiни, що i переважно постачальниками туристiв (США, Бельгiя, Данiя, Нiмеччина, Голландiя, Нова Зеландiя, Швецiя, Канада, Великобританiя) i краiни що приймають туристiв (Австралiя, Грецiя, Кiпр, РЖталiя, РЖспанiя, Мексика, Туреччина, Португалiя, Францiя, Швейцарiя, Болгарiя, Украiна, РДгипет, Кавказький регiон).

Подiбний бурхливий розвиток мiжнародних туристичних зв'язкiв спричинило створення численних мiжнародних органiзацiй, що сприяють полiпшенню роботи цiii сфери свiтовоi торгiвлi. У iх число входять: спецiалiзованi iнститути системи ООН, органiзацii, де питання розвитку мiжнародного туризму обговорюються епiзодично i не i головними в сферi дiяльностi; неурядовi спецiалiзованi, мiжнароднi, комерцiйнi, нацiональнi i регiональнi органiзацii з туризмi.

Вiдповiдно до Статуту Всесвiтньоi Органiзацii з Туризму (ВОТ), цiлями ii дiяльностi i заохочення туризму як засобу економiчного розвитку i мiжнародного взаiморозумiння для забезпечення миру, добробуту, поваги i дотримання прав людини незалежно вiд раси, статi, мови i релiгii, а також дотримання iнтересiв краiн, що розвиваються, в областi туризму.

ВОТ прийняла ряд декларацiй в сферi мiжнародного туризму, серед яких:

- Манiльська декларацiя про туризм в свiтi (1980);

- Документи Акапулько (1982);

- Хартiя про туризм i Кодекс поведiнки туриста (Софiя, 1985);

- Гаагськая декларацiя по туризм (1989).

До числа органiзацiй ООН, що займаються питаннями розвитку мiжнародного туризму епiзодично, вiдносяться:

В· Конференцiя ООН про туризм i подорожi, економiчноi i соцiальноi Рада (ЭКОСОС);

В· Комiтет ООН iз питань утворення, науки i культури (ЮНЕСКО);

В· Мiжнародна органiзацiя працi (МАРНОТРАТ);

В· Мiжнародна асоцiацiя транспортноi авiацii (РЖАТА).

1.2. Туристична iндустрiя i ii складовi

Пiд туристичною iндустрiiю розумiiться сукупнiсть виробничих, транспортних i торгових пiдприiмств, що роблять i реалiзують туристичнi послуги i товари туристичного попиту.

З розвитком масового органiзованого туризму i переходом його на нову основу, що спираiться на розвинуту туристичну iндустрiю i сучаснi засоби транспорту, вiдбулися деякi змiни у формах органiзацii мiжнародного туризму.

По-перше, iстотно зросло число роздрiбних фiрм, що пропонують туристичнi послуги (так званi турагенства), якi найчастiше навiть не мають юридичноi i господарськоi незалежностi.

По-друге, змiнився характер дiяльностi туристичних оптових фiрм, що перетворилися в туроператорiв, якi пропонують повний комплекс послуг в виглядi iнклюзив - турiв.

По-третi, з'явилися великi корпорацii, заснованi на капiталi транспортних, торгових, страхових компанiй i банкiв, що здiйснюють операцii по наданню туристичних послуг клiiнтам.

Всi вищезгаданi категорii фiрм вiдрiзняються одна вiд одноi по функцiях i характеру дiяльностi.

Туристичнi агентства - це роздрiбнi фiрми, що виконують роль посередникiв мiж туроператорськими фiрмами й обслуговуючими пiдприiмствами, з одного боку, i клiiнтами-туристами, з iншого. Турагенства або органiзують тури, запропонованi туроператорськими фiрмами, або займаються наданням окремих видiв послуг iндивiдуальним туристам або групам осiб, встановлюючи безпосереднi зв'язок iз транспортними органiзацiями, готельними корпорацiями, екскурсiйними бюро. Продаж турiв здiйснюiться за цiнами, встановленим туроператорами i зазначеними у iх проспектах. За реалiзацiю iнклюзив турiв турагенства одержують визначену комiсiйну винагороду вiд туроператорiв.

Реалiзацiя окремих видiв послуг здiйснюiться за цiнами, встановленими iх виробниками, а за надання окремих послуг турагенства можуть встановлювати визначенi нацiнки до роздрiбних цiн виробника. Бiльшiсть турагенств знаходиться в сферi впливу великих туристичних оптових фiрм, авiацiйних компанiй, готельних корпорацiй або торгових фiрм.

Туроператорськi фiрми - це, насамперед оптовi фiрми, що виступають посередниками мiж пiдприiмствами туристичноi iндустрii i турагенствами. Вони реалiзують тури вiд свого iменi через турагенства або безпосередньо клiiнтам. У процесi органiзацii поiздок туроператори встановлюють зв'язки з пiдприiмствами, що надають послуги у розмiщенi, харчуваннi, транспортi й з екскурсiйними бюро. Часто туроператори орендують на основi довгострокових контрактiв готелi чи iншi засоби розмiщення, лiтаки, автобуси, забезпечуючи iхнi максимальне завантаження й одержуючи значнi знижки.

Туроператорськi фiрми в залежностi вiд виду транспорту, що використовуiться, пiдроздiляються на: тi, що спецiалiзуються на використаннi спецiально обладнаних лiтакiв; автобусних екскурсiй; залiзничних екскурсiй; морських круiзiв i подорожей в одну краiну або спецiалiзованi тури.

Туристичнi корпорацii - це великi пiдприiмства, що шляхом участi об'iднують широке коло фiрм, що представляють рiзнi види туристичних послуг. Вони в значнiй мiрi монополiзували ринок i перетворилися в потужнi мiжгалузевi виробничо - господарськi комплекси, що включають пiдприiмства самих рiзних галузей промисловостi, що обслуговують туристичний бiзнес (транспортнi, банкiвськi, страховi й iншi компанii) i реалiзують тури через широку мережу туроператорiв i турагенства в рiзних краiнах.

Обладнаннi самими сучасними автоматизованими системами керування i зв'язку дозволяi iм оперативно вивчати i задовольняти потреби й iнтереси туристiв. Найбiльшого розвитку подiбнi великi компанii досягли в розвинутих капiталiстичних краiнах. У Францii, наприклад, на частку 13 найбiльших туристичних корпорацiй доводиться 50% реалiзованих турiв, у Нiмеччинi 3 найбiльшi туристичнi корпорацii тАЬTUIтАЭ, тАЬNekkermanтАЭ i тАЬITSтАЭ зосередили у своiх руках 70% ринку.

Крiм великих корпорацiй, у дiйсний час одержали широкий розвиток готельнi комплекси, що дають туристам послуги не тiльки по iх розмiщенню, але i широкий комплекс iнших послуг, наприклад, харчування в ресторанi при готелi, надання залiв для проведення нарад, придбання квиткiв на транспорт, виклик таксi, екскурсiйне обслуговування, органiзацiя розваг, торгiвля сувенiрами й iншими товарами.

Найбiльшi готельнi комплекси об'iднуються через автоматизованi системи керування i розподiлу готельного фонду в так називанi тАЬланцюгитАЭ, що дозволяi швидко i точно враховувати кожну iндивiдуальну угоду i з мiнiмальними витратами часу робити резервування мiсць у готелях, на транспортi без затримки видавати всю розрахункову документацiю i здiйснювати платежi. Усього у свiтi нараховуiться бiля ста таких готельних тАЬланцюгiвтАЭ iз загальним числом номерiв 1,6 млн. Головнi з них - тАЬHoliday InnтАЭ, тАЬSharatonтАЭ, тАЬHiltonтАЭ, тАЬINTER-CONTINENTALтАЭ.

Важливою особливiстю сучасного етапу розвитку мiжнародного туризму i змiни його органiзацiйних форм i проникнення в туристичний бiзнес транспортних, торгових, банкiвських, промислових, страхових компанiй. Транспортнi компанii надають як окремi види послуг, так i самостiйно розробленi тури на основi готельноi бази. Такi фiрми органiзують обслуговування на основi дiлових вiдносин iз готельними й iншими пiдприiмствами на звичайних умовах туроператора. Торговi фiрми стали активно займатися реалiзацiiю туристичних послуг приблизно з початку 70-х рокiв. Це вiдноситься, в основному, до великих роздрiбних концернiв i до торгово - посилкових фiрм.

Спочатку унiверсальнi магазини, намагаючись полiпшити обслуговування клiiнтури, здавали в оренду своi помешкання для дiяльностi турагенств. Надалi, у мiру попиту, вони перейшли до практики органiзацii у своiму складi формально не залежних туристичних фiрм з обмеженою вiдповiдальнiстю, що потiм стали iхнiми дочiрнiми фiрмами.

З метою швидкого i мiцного завоювання ринку цi компанii почали калькулювати цiни на тури з розрахунком лише на мiнiмальний прибуток, що було можливо завдяки величезному капiталу торгових фiрм. Промисловi фiрми, що представляють у першу чергу галузi, що обслуговують туристичний бiзнес, на основi системи участi стали купувати i включати у свою структуру туристичнi фiрми. Помiтно пiдсилилося проникнення банкiв i страхових компанiй у сферу мiжнародного туризму шляхом придбання усього або частини контрольного пакета акцiй. Володiючи розгалуженою мережею фiлiй i великого штату страхових агентiв, банки i страховi компанii стали успiшно здiйснювати цi операцii, одержуючи додатковий прибуток за рахунок економii на комiсii, що виплачувалась турагенту. Тури, запропонованi банками, як правило, дешевше, нiж у турагентiв. Крiм того, банки i страховi компанii мають власнi автоматизованi системи облiку i керування, у пам'ятi яких закладенi всi основнi данi про вкладникiв i застрахованi особи. Це дозволяi iм здiйснювати цiлеспрямоване розсилання реклами й iнформацii, пропонуючи клiiнту такi тури, що можуть вiдповiдати його iнтересам i засобам.

1.3. Шенгенська угода

14 червня 1985 року в люксембургському мiстi Шенген державами Бенiлюкса, Францiiю i Нiмеччиною була пiдписана угода про майбутнi поступове скасування паспортного контролю на своiх внутрiшнiх межах.

У червнi 1991 року до Шенгенськоi угоди приiдналися РЖспанiя i Португалiя, i був складений список краiн, що обов'язково повиннi мати вiдкритий вiзовоi режим. 17 грудня 1992 року був затверджений список iз 120 краiн, громадяни яких для перетинання меж повиннi мати вiзу iдиного зразка (до них вiдноситься i Украiна), був прийнятий бланк iдиноi вiзи i 22 грудня 1994 року представники урядiв цих краiн пiдписали офiцiйний протокол про вступ у силу Шенгенськоi угод iз 26 березня 1995 року. У 1997 роцi до Шенгенськоi угоди приiдналися Швецiя i Данiя. Саме з цього часу украiнськi туристи, що виiжджають в одну з цих держав на термiн менше трьох мiсяцiв, одержують Шенгенську вiзу, при бiльш тривалому перебуваннi в краiнi потрiбно отримати нацiональнi вiзи.

З одного боку, пересування по територii семи iвропейських держав при оформленнi однiii вiзи безумовно дуже зручно, але, з iншого боку, iстотно подовжився термiн (до чотирьох тижнiв), протягом якого розглядаiться питання про видачу дозволу на виiзд. Це зроблено з тим, щоб посольства цих держав мали час посилати одна iншiй запити на ту або iншу людину, що просить дозволу на втАЩiзд.

РЖснують також держави, в яких оформлення на в'iзд здiйснюiться безпосередньо на кордонi. До них вiдносяться Бахрейн, РДгипет, Кенiя, Лiван, Мальта, Непал, Об'iднанi Арабськi Емiрати i Туреччина.

Безвiзовий в'iзд за запрошенням без оформлення закордонного паспорта дозволений у краiни Схiдноi РДвропи, Монголiю, Кубу.

Украiнськi громадяни мають право на в'iзд без оформлення вiз у Колумбiю, Малайзiю, Еквадор, Кiпр, Польшу i iн. краiни.

При оформленнi документiв в обов'язковостi турфiрми входить iнформування туристiв про вимоги прикордонних i митних служб.

1.4. Дисконтнi картки, iвровалюта i iн.

Дисконтнi картки, що випускаються банками, на вiдмiну вiд кредитних i дебетових пластикових, що i платiжним засобом, не призначенi для оплати, але дають своiм власникам права на найрiзноманiтнiшi знижки. У свiтi iснуi декiлька глобальних систем дисконтних карток. Лiдируюче положення займають тАЬETNтАЭ, тАЬIAPAтАЭ, тАЬCOUNTDOWNтАЭ.

У умовах, коли конкуренцiя в туристському бiзнесi й iндустрii вiдпочинку i розваг дуже висока, власники готелiв беруть участь у дисконтних програмах, тому що безкоштовна iнформацiя про знижки, що даiться в каталогах для власникiв карток, залучаi потенцiйних клiiнтiв. Банкiвськi структури також зацiкавленi в поширеннi карток. Вони видають iх як доповнення до кредитних карток, що емiтуються, безкоштовно або набагато дешевше роздрiбноi цiни, тим самим розширяючи спектр послуг для своiх клiiнтiв.

Географiя дисконтних карток дуже рiзноманiтна, найбiльше популярно тАЬETN-CARDтАЭ. Для мандрiвникiв ця система i клубом, членство в який дозволяi зменшувати дорожнi витрати. До перевагою використання карток тАЬETNтАЭ вiдносять:

- знижки для власникiв вiд 20 до 50% вартостi у десятьох тисячах готелiв у 175 краiнах свiту, у тому числi i в де-яких краiнах СНД. У США у 400 готелях власник картки заплатить лише 50% вiд вартостi номера;

- широку систему знижок у ресторанах (вiд 20 до 50%);

- зниження (до 1/3) тарифiв при оплатi оренди автомобiля;

- знижка при покупцi авiа-, залiзничних, автомобiльних квиткiв у розмiрi 3-10%;

- можливiсть безкоштовно одержати картки тАЬETN- TelecardтАЭ i тАЬSprint FonecardтАЭ, що дозволяють вести телефоннi переговори по пiльгових тарифах.

При одержаннi картки власнику видаiться iлюстрований каталог з адресами сервiсних служб, що входять у систему. Обравши готель, власник замовляi знижку на резервування номера. Часто цю процедуру бере на себе сама дисконтна система.

Крiм поширення дисконтних карток, банки реалiзують дорожнi чеки. Система дорожнiх чекiв схожа iз системою акредитивiв, але, на вiдмiну вiд останнiх, можна не тiльки обмiнювати в банку на грошi, але ними можна розраховуватися в магазинах, що iх приймають.

Дорожнi чеки дозволяють забезпечити грошi вiд крадiжки, тому що платiжний документ стаi дiйсним тiльки пiсля звiрення пiдпису власника з пiдписом на корiнцi книжки. На вiдмiну вiд пластикових карток, для придбання чека не обов'язково мати рахунок у банку.

Дорожнiй чек ще називають туристським чеком, пiд яким розумiiться платiжний документ, грошове зобов'язання виплатити позначену в ньому суму валюти його власнику.

У РДвропi з 1968 року широку популярнiсть придбав еврочек - чек у iвровалютi, що виписуiться банком без попереднього внеску клiiнтом готiвки в рахунок банкiвського кредиту термiном до мiсяця. Чек оплачуiться в будь-якiй краiнi-учасницi угоди тАЬЕврочектАЭ, до яких вiдносяться краiни РДС.

На свiтовому ринку порiвняно недавно з'явився новий вид розмiщення - тайм-шер. Це не продаж стандартноi нерухомостi i не розмiщення в готелi, а середнi мiж ними - власнiсть, обмежена по користуванню в часу. За одиницю часу приймаiться один тиждень.

Сьогоднi тайм-шер-iндустрiя складаiться з двох частин:

- продаж клубiв або апартаментiв, роздiлених на тижнi;

- обмiн цих тижнiв через iдиний центр по обмiнi, який зветься клубом для вiдпочинку, де власники можуть обмiнятися своiми тижнями.

У свiтi нараховуiться п'ять обмiнних органiзацiй, серед яких лiдирують тАЬRCIтАЭ i тАЬIIтАЭ (Interval International).

РЖндустрiя тайм-шер неухильно розвиваiться з початку сiмдесятих рокiв. З 1989 року свiтове число курортiв, що працюють по системi тайм-шер, зросло на 600%, рiчний об'iм продажiв тижнiв збiльшився на 300%. До 1994 року у свiтi було продано тайм-шерiв на чотири мiльярда доларiв.

З ростом популярностi тайм-шерiв змiнювалася i сама iндустрiя. Якщо в роки формування вона залучала в основному дрiбних пiдприiмцiв, то зараз нею займаються такi корпорацii як тАЬХiлтонтАЭ, тАЬМаррiоттАЭ, тАЬДiснейтАЭ, тАЬШератонтАЭ, тАЬБарраттАЭ, тАЬВамлiтАЭ.

Сьогоднi тайм-шер i однiii з найбiльше галузей iндустрii, що розвиваються швидко, вiдпочинку. Вiн вважаiться самою сучасною технологiiю в областi мiж туризмом i нерухомiстю.

Курорти тайм-шер i в 75 краiнах. РДвропа займаi друге мiсце по розвитку тайм-шера пiсля США. Багато краiн, що приймають туристiв, розглядають тайм-шер як iстотний елемент усiii системи органiзацii вiдпочинку. У бiльшостi регiонiв вiн розширюi сезон канiкул, сприяi тривалому економiчному росту, полiпшуi перспективи для iнвестицiй, пiдвищуi зайнятiсть.

Як i будь-яка iнша сфера господарськоi дiяльностi, iндустрiя туризму i дуже складною системою, ступiнь розвитку якоi залежить вiд ступеня розвитку економiки краiни в цiлому.

1.5. Реалii свiтового туризму

На ПРК доводиться понад 60% усiх прибуттiв iноземних туристiв i 70-75% поiздок, що вiдбуваються у свiтi. При цьому на частку РДС доводиться бiля 40% прибуттiв туристiв i валютних надходжень (див. табл. 1). З таблицi також видно, що другим найбiльшим за кiлькiстю доходiв вiд туризму регiоном i Америка. Це пояснюiться потужним розвитком туристичноi iндустрii.

Таблиця 1:

Розподiл туристiв i прибуткiв

вiд iхнього перебування в 1994 роцi.

Канадськi фахiвцiв зауважують, що функцiонування економiк iндустрiально розвитих краiн, з одного боку, робило об'iктивно необхiдним змiцнення мирогосподарських зв'язкiв i рiст виробничих витрат на пiдприiмницькi перемiщення, а, з iншого боку, - створювало працiвникам матерiальнi можливостi для досугових перемiщень, у тому числi i за кордон.

Якiсний рiст iндустрii туризму в окремих краiнах вiдбитий у таблицi 2. Для оцiнки застосовуiться метод рейтингових оцiнок. У якостi параметрiв взято як абсолютнi (число туристiв, розмiр прибуткiв i витрат), так i вiдноснi (прибутки i витрати в розрахунку на один туриста, що вiдвiдав краiну) показники.

Таблиця 2:

Рейтинг краiн по показниках туристського сервiсу.

Однак у цьому аналiзi варто враховувати ряд чинникiв, прямо не зв'язаних iз туристичною сферою, але без врахування яких неможлива об'iктивна оцiнка показникiв таблицi. До таких чинникiв вiдносяться розмiр краiни, чисельнiсть населення й економiчний потенцiал краiни.

Звичайно, найважливiший чинник, що визначаi географiю туризму у свiтi, - економiчний. З погляду окупностi капiталовкладень туристська iндустрiя входить у число економiчних форвардiв, що дають значний розмiр доданоi вартостi. Туристичнi послуги на свiтовому ринку виступають як тАЬневидимийтАЭ товар, характерною рисою якого i те, що значна частина цих послуг робиться з мiнiмальними витратами на мiсцi.

Узагальнюючи дiяльнiсть багатьох розвинутих краiн у сферi туризму, Комiсiя РДС опублiкувала прогноз основних тенденцiй розвитку туризму на перiод 1995-2000 роки. Зокрема, у ньому вiдзначаiться, що:

1. У РДвропi потрiбно буде витримувати жорстку конкуренцiю за прибутки вiд туризму, що, в свою чергу, буде вимагати вiд iвропейськоi iндустрii туризму пiдвищення якостi наданих послуг.

2. Витрати на усi види подорожей i, у першу чергу, витрати на транспорт, будуть збiльшуватися швидше, а нiж iншi статтi сiмейного бюджету. Подорожi стануть бiльш частими, але менше тривалими, тому що витрати на одну поiздку знизяться. У цiлому ж витрати на подорожi зростуть за рахунок споживання бiльш якiсного вiдпочинку.

3. Число поiздок буде збiльшуватися за рахунок мiжконтинентальних подорожей iз РДвропи в Америку, Азiю й Океанiю.

4. Сезоннi змiни ринковоi кон'юнктури в найближчому майбутньому перестануть бути проблемою для iндустрii туризму, тому що вдалий маркетинг буде сприяти iхньому вигiдному використанню. Для цього буде потрiбно активне спiвробiтництво мiж державами i приватними туристськими структурами.

5. Використання повiтряного транспорту буде розширюватися швидше завдяки збiльшенню числа зручних прямих рейсiв.

6. Групи, включаючи сiмейнi, будуть зменшуватися i вибирати усi бiльш гнучку програму вiдпочинку.

7. В мiру всi бiльш активного впровадження комп'ютерних систем бронювання будуть зменшуватися термiни бронювання.

8. Активнiше iнших будуть подорожувати двi вiковi групи: люди лiтнього вiку i молодь.

9. Буде продовжувати зростати попит на туризм, зв'язаний iз вiдвiданням визначних пам'яток культури, а також з активним вiдпочинком.

10. Стан навколишнього середовища стане одним iз домiнуючих чинникiв у притягненнi туристiв, особливо в сiльських i приморських районах.

11. Маркетингове сегментування ринку стане бiльш чiтко вираженим. Пропозицiю необхiдно бутити налагоджувати пiд потреби кожноi групи споживачiв.

Чинники росту популярностi регiонiв

Географiя ж мiжнародного туризму буде визначати прiоритетнi для туристiв чинники принадностi тих або iнших регiонiв, краiн.

Таблиця 3:

Чинники росту принадностi для туристiв

окремих регiонiв свiту

Якщо порiвняти таблицю 1 i 3, то можна визначити, якi чинники найбiльше приваблюють туристiв. Основна маса туристiв приходиться на РДвропу та Америку (вiдповiдно до табл. 1). Вiдповiдно до цого найбiльше туристiв приваблюi iсторичнi памтАЩятки стародавньоi культури, якi найбiльше сконцентрованi у РДвропi, далi туристи iдуть подивитися на екзотику Пiвденноi Америки i технократичнi мiста тАУ мегаполiси Пiвночi. Середземноморський регiон i досить розвинутим регiоном в планi туризму, он в останнi часи дещо зменшилась його популярнiсть. Азiатський регiон славиться своiрiдною культурою i зимовим напрямком тАЬпляжноготАЭ вiдпочинку. Наслiдки азiатськоi кризи 1997 р. дещо болюче вразили економiку цих краiн i вплинули вцiлому на кiлькiсть туристiв.

2.1. Структура та дiяльнiсть туристичноi фiрми

Структура органiзацii i керування туристичноi фiрми визначаiться задачами i стратегiiю компанii, але, як правило, маi керiвника, що здiйснюi загальне керiвництво i розробляi загальну стратегiю фiрми, а також вiддiли посередницьких операцiй, маркетингу i реклами, бухгалтерiю.

генеральний директор

вiддiл посередницьких операцiйвiддiл маркетингу i реклами бухгалтерський вiддiл

Мал.2: Органiзацiйна структура турфiрми

Вiддiл по органiзацii посередницьких операцiй мiжнародного туризму веде роботу з планування i здiйснення туристичних поiздок на пiдставi дилерських договорiв iз туроператорами. На початку кожного сезону на пiдставi даних про попит i стан ринку, наданих вiддiлом маркетингу, складаiться план набору груп з рiзних напрямкiв, запит пересилаiться туроператору на надання окремих турiв на визначений перiод. Вся робота по забезпеченню договору: формування груп, добiр керiвникiв i гiдiв-перекладачiв, надання необхiдноi iнформацii, спискiв груп при вiзовому оформленнi i страхуваннi здiйснюiться також цим вiддiлом.

Контроль за роботою фiрми здiйснюiться за допомогою бухгалтерського вiддiлу, куди надходить iнформацiя про наявнiсть i рух коштiв i здiйсненнi рiзних господарських операцiй.

Маркетингова i рекламна стратегiя, а також розробка туристичного продукту здiйснюiться вiддiлом маркетингу.

У туристичному бiзнесi, як i в будь-якому iншому видi дiяльностi, необхiдно вивчення проблем попиту i пропозицii на ринках, тобто проведення маркетингових дослiджень.

При наданнi послуг фiрма повинна орiiнтуватися на потребi туристiв, обумовленого за допомогою опитування потенцiйних клiiнтiв. Важливим джерелом iнформацii i й аналiз рекламних проспектiв i листiвок, що до

Вместе с этим смотрят:

"Нивхи"

32-я Стрелковая дивизия (результаты поисковой работы группы "Память" МИВлГУ)

4 capitals of Great Britain

About Canada

Description of Canada