World Wide Web и HTML /Укр./

Роздiл I.

Вступ

World Wide Web

Internet, як ми вже знаiмо, - це найбiльша свiтова комп'ютерна мережа. Тепер Internet маi приблизно 150 мiльйонiв користувачiв бiльш нiж в 50 краiнах. " onclick="return false">

Малюнок 1. Краiни, позначенi чорним кольором, мають зв'язок по Internet. Кiлькiсть людей, що мають такий доступ, в цих краiнах стаi все бiльше i бiльше. Краiни, позначенi бiлим кольором можуть працювати по e-mail, в локальних мережах або не мають нiчого подiбного взагалi.

1.1. Трохи iсторii

РЖсторiя " onclick="return false">Пропонувалося використати просто систему гiпертекста для передачi документiв i встановлення зв'язку мiж членами суспiльства фiзикiв - ядерникiв. Тодi ще не було планiв застосування звуку або вiдео, i не розглядалася можливiсть передачi зображення.

До кiнця 1990, уперше програмне забезпечення " onclick="return false">До 1992 Tim продовжував виступати зi своiм проектом, доти, поки не з'явилися бажаючi продовжити роботу над цiiю проблемою.

Сотнi людей з всього свiту взяли участь в розробцi цього проекту, однi писали програми i документи для " onclick="return false">

1.2. Що таке " onclick="return false">Так що ж таке World Wide Web, або, як кажуть в просторiччi, " onclick="return false">Розподiлена iнформацiйна система: iнформацiя зберiгаiться на величезнiй безлiчi так званих " onclick="return false">Мультимедiа: iнформацiя включаi в себе не тiльки текст, але i двох- i трьохмiрну графiку, вiдео i звук.

Гiпертекст: iнформацiя в " onclick="return false">Такi посилання називають гiперпосиланнями або гiперзв'язками. На екранi комп'ютера у вiкнi програми перегляду посилання виглядають як видiленi яким-небудь чином (наприклад, iншим кольором i/або пiдкресленням) дiльницi тексту або графiки. Вибираючи гiперпосилання, користувач програми перегляду може швидко перемiщатися вiд однiii частини документа до iншоi, або ж вiд одного документа до iншого. При необхiдностi програма перегляду автоматично зв'язуiться з вiдповiдним сервером в мережi i запитуi документ, на який зроблене посилання. До речi, iдея гiпертекстового представлення iнформацii повинна вже бути добре знайома користувачам рiзних версiй системи Microsoft Windows. Саме за цим принципом побудована в Windows система пiдказок (Help), з тiiю лише рiзницею, що гiпертекстова система пiдказок Windows не i розподiленою.

Отже, " onclick="return false">

1.3. Як в " onclick="return false">Вiртуальний свiт " onclick="return false">протокол://адреса_сервера:номер_порта/iм'я_директорii/iм'я_файла

Протокол, як вже було сказано вище, це сукупнiсть правил, по яких вiдбуваiться взаiмодiя клiiнт-сервер. Ми вже знаiмо, що тАЬрiднийтАЭ протокол " onclick="return false">Назва протоколу вiддiляiться вiд iншоi частини URL двокрапкою. У назвi протоколу великi латинськi букви i вiдповiднi ним малi букви еквiвалентнi.

Початок адреси вiдмiчаiться двома косими // Вiн складаiться з декiлькох частин - так званих пiддоменiв. Пiддомени, що являють собою поiднання букв i цифр, роздiляються точками, причому, тАЬуточнення координат адресататАЭ вiд бiльш великих до бiльш дрiбних пiддоменiв вiдбуваiться з права на лiво. Так само як i в назвi протоколу, в адресi сервера великi латинськi букви i вiдповiднi ним малi букви еквiвалентнi.

Номер порту виражаiться цiлим позитивним числом i вiддiляiться вiд адреси двокрапкою. Порт - це неначе тАЬдверiтАЭ, через якi можна зайти в сервер. Сервер може мати декiлька доступних портiв; якщо номер порту " onclick="return false">Файли з документами, що публiкуються в " onclick="return false">Якщо iм'я директорii починаiться з символа ~ (тильда), це означаi, що це - так звана домашня директорiя (home directory) користувача даноi комп'ютерноi системи. Наприклад, на комп'ютерах з операцiйною системою UNIX кожному користувачевi привласнюiться iм'я користувача, пiд яким вiн реiструiться в системi, i видiляiться власна тАЬдомашнятАЭ директорiя, призначена для зберiгання файлiв, що належать йому. РЖм'я домашньоi директорii спiвпадаi з iм'ям користувача. Замiсть абсолютного iменi домашньоi директорii з вказiвкою всiх ii пiддиректорiя можна використати iм'я користувача, якому передуi символ ~ (тильда).

Треба звернути увагу на наступнi особливостi завдання iмен директорiй i файлiв в URL:

Директорiя, вказана в URL, як правило, не спiвпадаi з iстинною директорiiю в файловiй системi на тому серверi, де знаходиться необхiдний файл. Перетворення директорiй, заданих в URL, в iстиннi директорii в файловiй системi здiйснюiться " onclick="return false">Якщо в URL вказане тiльки iм'я директорii, а iм'я файла не задане, то сервер на такий запит вишле файл з певним iм'ям, що залежить вiд настройки сервера. Якщо ж такого файла в заданiй директорii немаi, то бiльшiсть серверiв автоматично вишлють вам список всiх файлiв в данiй директорii.

1.4. Програми перегляду

Ми вже знаiмо, що, програма, з якою безпосередньо спiлкуiться користувач при роботi з ресурсами " onclick="return false">У цей час набули поширення бiльш десяти програм перегляду " onclick="return false">Програма NCSA Mosaic була створена в Нацiональному Центрi Суперкомп'ютерних Додаткiв Унiверситету штату РЖллiнойс в Урбана-Шампейн на початку 1993 року групою програмiстiв, очолюваних студентом на iм'я Марк Андреiссен. У той час Mosaic була iдиною програмою перегляду, написаною на професiйному рiвнi, дружньою по вiдношенню до користувача i працюючою на багатьох типах комп'ютерiв. Не викликаi сумнiвiв, що саме Mosaic вiдкрила World Wide Web для бiльшостi користувачiв. У цей час в NCSA група розробникiв (в основному, студентiв старших курсiв) продовжуi трудитися над новими версiями Mosaic, незважаючи на те, що по своiх можливостях ця програма вже iстотно поступаiться бiльш новим програмам. Mosaic i некомерцiйним програмним продуктом, доступним для користувачiв безкоштовно. Початковий код програми Mosaic вiдкритий i активно використовуiться розробниками багатьох iнших програм перегляду.

Netscape Navigator (скорочено - Netscape) - це в даний момент, мабуть, найбiльш популярна програма перегляду, яка працюi на тих же типах комп'ютерiв, що i Mosaic. Netscape - програма компанii Netscape Communications Corporation, заснованоi на початку 1994 року Джимом Кларком, який в свiй час заснував велику компанiю Silicon Graphics, знамениту своiми графiчними станцiями. Джиму Кларку вдалося переманити в Netscape Communications Corporation первинних розробникiв програми Mosaic з РЖллiнойса, в тому числi i самого Марка Андреiссена. Netscape - це комерцiйний продукт, за користування яким треба платити. Однак, для користувачiв в унiверситетах Netscape доступна безкоштовно. Крiм версiй, робота над якими завершена, компанiя перiодично випускаi вiдлагоджувальнi версii Netscape (так званi бета-версii), якими можна користуватися безкоштовно до настання певноi дати, пiсля якоi програма перестаi функцiонувати.

Microsoft Internet Explorer (скорочено - IE) - витвiр фiрми Microsoft Corporation. По функцiональних можливостях i зручностi використання IE приблизно еквiвалентний згаданiй вище програмi Netscape Navigator. На вiдмiну вiд останньоi, IE працюi на значно меншiй кiлькостi комп'ютерних платформ. IE розповсюджуiться безкоштовно для всiх користувачiв.

Крiм Mosaic, Netscape i IE, варто згадати такi програми як Lynx, IBM Web Explorer i AOL Browser.

Аналiз доступу на сервер Engineering показуi, що найбiльш широко використовуiться Netscape Navigator. У цей час мiж Microsoft Corporation i Netscape Corporation йде найгострiша боротьба за першiсть на ринку програмного забезпечення для Internet, i певно, що Microsoft незабаром iстотно потiснить Netscape i iнших своiх конкурентiв.

1.5. Основнi команди програм перегляду

Вiконний iнтерфейс графiчних програм перегляду простий i iнтуiтивно зрозумiлий всiм користувачам, знайомим з Microsoft Windows. У смузi заголовка вiкна, яка розташовуiться вздовж верхнього кордону вiкна, виводиться назва програми перегляду - Netscape - i назва поточного документа. Далi у верхнiй частинi вiкна розташованi елементи управлiння програмою: меню i екраннi кнопки. Велику частину вiкна займаi власне область, в якiй виводиться змiст " onclick="return false">У таблицi нижче приведенi команди, необхiднi для виконання найпростiших дiй при переглядi документiв в " onclick="return false">

Програми перегляду здатнi правильно вiдобразити вмiст файлiв самих рiзних форматiв, починаючи вiд найпростiших текстових i закiнчуючи графiчними, звуковими i iншими спецiалiзованими форматами; при цьому, як ми вже знаiмо, тАЬрiднимтАЭ форматом для " onclick="return false">1. Програма перегляду знаi, яка з iнших програм, встановлених на вашому комп'ютерi, розумii формат даного файла. - В цьому випадку програма перегляду запустить необхiдну програму-помiчника або програму-префiкс i передасть iй отриманий файл для обробки. Як правило, програма перегляду, перш нiж запустити програму-помiчника, питаi вашого дозволу. Це робиться по тiй причинi, що навiть самий невинний на перший погляд файл може бути потенцiйно небезпечний для вашого комп'ютера. Зокрема, документи в форматi Word for Windows 6.0 можуть мiстити макрокоманди, здатнi знищувати або переписувати файли на вашому жорсткому диску.

2. Програма перегляду не знаi, в якоi програми попросити допомоги при iнтерпретацii даного файла. - В цьому випадку вам буде запропоновано чотири альтернативи:

More Info.. - дати додаткову iнформацiю про ситуацiю, що виникла i запропонувати встановити програму-префiкс (plug-in), який розумii даний формат файла,

Pick App.. - вибрати програму-помiчника, вже встановлену на вашому комп'ютерi, для обробки даного файла,

Save File.. - зберегти файл на локальному диску,

Cancel - вiдмiнити завантаження даного файла. Часто команду Save File.. використовують для того, щоб отримати програмне забезпечення i документацiю з колекцiй (тАЬархiвiвтАЭ).

Проблема русифiкацii

Творцi програмного забезпечення для роботи в " onclick="return false">

1.6. Коди i символи

Файл, що мiстить гiпертекстовий " onclick="return false">Легко пересвiдчитися, що iснуi рiвно 256 комбiнацiй з восьми бiт, кожний з яких може бути зайнятий або нулем, або одиницею. Таким чином виходить, що вiсьма бiтами (тобто, одним байтом) можуть бути представленi числа, або коди, вiд 0 до 255 (тобто, вiд 00000000 до 11111111 в двiйковiй системi числення). Кожному коду можна поставити у вiдповiднiсть певний текстовий символ, наприклад, букву або цифру, або керуючий символ, такий як повернення каретки, перехiд на новий рядок i т. п. Щоб текст виглядав однаково на монiторах рiзних комп'ютерiв, необхiдний певний стандарт на вiдповiднiсть кодiв i символiв, що представляються ними для текстовоi iнформацii. Такий стандарт, прийнятий в цей час на переважнiй бiльшостi комп'ютерних систем, отримав назву American Standard Code for Information Interchange (ASCII, вимовляiться як тАЬаскiтАЭ). Цей стандарт охоплюi лише коди вiд 0 до 127. У кодовiй таблицi ASCII не знайшлося мiсця для багатьох спецiальних символiв, що часто використовуються. Також, з буквених символiв там присутнi тiльки символи англiйського алфавiта. Щоб закодувати букви нацiональних алфавiтiв, в тому числi росiйського, зберiгши при цьому сумiснiсть з таблицею ASCII, необхiдно використати коди в дiапазонi вiд 128 до 255. Ось тут-то i починаються складностi.

Кодовi таблицi для кодування букв росiйського алфавiта (кирилиця)

РЖснуi досить багато рiзних кодових таблиць, спiвпадаючих в дiапазонi кодiв вiд 0 до 127 зi стандартом ASCII i використовуючих дiапазон кодiв вiд 128 до 255 для спецiальних символiв i букв росiйського алфавiта. Серед них найбiльш поширенi наступнi чотири:

1. Microsoft Windows Cyrillic code page 1251

Вiдома також як CP-1251 або Windows-1251. Найбiльш широко застосовуiться в тАЬрусифiкованихтАЭ системах Microsoft Windows 3.1, 95, 98 i NT.

2. KOI8-r

Базуiться на державному стандартi Коду Обмiну РЖнформацiiю КОРЖ8 (ГОСТ 19768-74). Застосовуiться в основному на комп'ютерах з операцiйною системою UNIX. Прийнята за стандарт кодування росiйськомовних текстiв при обмiнi по електроннiй поштi. Бiльшiсть " onclick="return false">3. CP-866 Microsoft/IBM code page 866

Вiдома також як тАЬальтернативне кодування ГОСТатАЭ (в деяких документах ii означають Alt-GOST або alt). Застосовуiться в основному на персональних комп'ютерах IBM PC з операцiйною системою MS-DOS при роботi в текстовому режимi. Програми перегляду пiд DOS практично не використовуються (звичайно на IBM-сумiсних машинах вони працюють пiд Microsoft Windows). Однак, ми згадуiмо це кодування, оскiльки текст " onclick="return false">4. ISO-8859-5

Розташування росiйських букв в нiй практично спiвпадаi з так званим тАЬосновним кодуванням ГОСТатАЭ (iнодi можна зустрiти ii позначення як Main-GOST). Застосовуiться рiдко, хоч i i мiжнародним стандартом кодування росiйського алфавiта, зареiстрованим International Standards Organization (ISO).

Декiлька особняком вiд вищеперелiченого кодування стоiть кодування Unicode, яке, за задумом ii розробникiв, що входять в так званий консорцiум Unicode, повинне раз i назавжди вирiшити проблему зберiгання в текстових файлах символiв будь-кого з iснуючих на Землi систем писемностi. На жаль, поки ще Unicode використовуiться вельми рiдко.

При перенесеннi файлiв з текстами на росiйськiй мовi з одного комп'ютера на iнший, або навiть з однiii програми в iншу, досить часто виникаi необхiднiсть перекодування таких файлiв. Для перекодування файлiв використовують спецiальнi програми.

Для читання документiв на росiйськiй мовi ви повиннi встановити в програмi перегляду шрифт, що використовуi одну з кодових таблиць, що мiстять букви росiйського алфавiта (кирилиця).

Узгодження кодування сервера i програми перегляду

Якщо спробувати прочитати росiйськомовний " onclick="return false">РЖнодi турботу про вiдповiднiсть кодових таблиць сервера i програми перегляду бере на себе сервер. При цьому вiн повинен визначити кодування, на яке настроiна програма перегляду, i висилати документи саме в цьому кодуваннi. Для автоматичного визначення використовуiться можливiсть протоколу HTTP 1.0 передавати в заголовку запиту перелiк допустимих форматiв документiв i наборiв символiв MIME content-type i charset. З багатьох причин цей пiдхiд досить часто не спрацьовуi. У такому випадку автори документiв, розмiщених на серверi, часто вдаються до бiльш унiверсального прийому, пропонуючи читачевi з декiлькох гiперпосилань вибрати ту, яка вказуi на потрiбний документ в бажаному кодуваннi.

Деякi програми перегляду умiють самi пiдстроюватися пiд кодування документа, що висилаiться сервером, якщо кодування правильно вказане в заголовку вiдповiдi " onclick="return false">

1.7. Областi використання " onclick="return false">

Наука

Як вiдмiчалося у введеннi, " onclick="return false">Незабаром можна чекати лавиноподiбного збiльшення числа наукових публiкацiй в " onclick="return false">Досвiд показуi, що можливостi " onclick="return false">

Унiверситетськi iнформацiйнi системи

Практично кожний великий унiверситет в свiтi маi унiверситетську iнформацiйну систему, засновану на " onclick="return false">залучення абiтурiiнтiв;

залучення джерел фiнансування науково-дослiдних робiт;

допомога спiвробiтникам i студентам унiверситету в пошуку необхiдноi унiверситетськоi учбовоi та науковоi iнформацii.

Учбовi додатки

Можливостi гiпертекста i мультимедiа роблять " onclick="return false">Уявiть собi, наприклад, допомога по радiоелектронiцi: на дисплеi виникаi схема радiоприлада i пропонуiться указати на цiй схемi несправнiсть. Той, що навчаiться вказуi за допомогою мишi на певнi контрольнi точки схеми i йому видаються результати вимiрювання електричного потенцiалу в цих точках. Пiсля цього той, що навчаiться вказуi на несправний елемент. У разi помилки сервер висилаi документ з необхiдними поясненнями i пропонуi повторити завдання, а у разi правильноi вiдповiдi - переходить до наступного завдання. За результатами такоi тАЬконтрольноiтАЭ може бути виставлена оцiнка.

Видалений доступ до багатого учбового матерiалу вiдкриваi принципово новi можливостi самоосвiти i заочного навчання, а також iстотно полегшуi проведення контрольних i домашнiх робiт у вищих i середнiх учбових закладах.

У " onclick="return false">Commercial software (тАЬcommercialwareтАЭ) - комерцiйне програмне забезпечення. Передбачаiться, що користувач повинен придбати лiцензiю у власникiв даноi програми перед установкою ii у себе на комп'ютерi. Часто попадаються безкоштовнi демонстрацiйнi версii комерцiйних програм, у яких штучно вiдключаються деякi функцiональнi можливостi або ставиться тимчасовоi тАЬзамоктАЭ, що не даi запускати дану програму пiсля закiнчення деякого промiжку часу пiсля ii установки.

Shareware - умовно-безкоштовне програмне забезпечення. Цей рiзновид схожий на commercialware, але вам дозволяiться встановлювати i копiювати програму до ii реiстрацii у власникiв. Часто даiться можливiсть безкоштовного використання програми протягом певного термiну, а також безкоштовноi реiстрацii при використаннi в освiтнiх i iнших некомерцiйних цiлях. РЖнодi реiстрацiя взагалi не обов'язкова, але даi певнi переваги, наприклад, технiчну пiдтримку.

Freeware - безкоштовне програмне забезпечення. Вiд вас потрiбна лише повага авторських прав розробника програми.

Як правило, програмне забезпечення для IBM PC-сумiсних комп'ютерiв пiд DOS або Microsoft Windows зберiгаiться в архiвах у виглядi файлiв, якi можуть самi установлюватися (з розширенням exe), що виконуються або у виглядi запакованих (тАЬархiвованихтАЭ) файлiв в форматi, сумiсному з PKZIP/PKUNZIP (з розширенням zip). EXE-файл, що виконуiться потрiбно завантажити в яку-небудь директорiю на вашому диску (краще пусту), запустити його i слiдувати iнструкцiям по установцi. Що стосуiться ZIP-файлiв, то пiсля iх повного завантаження на ваш жорсткий диск для коректного розпаковування пiд Windows 95 або Windows NT з вiдновленням структури каталогiв i довгих iмен файлiв найкраще скористатися програмою WinZip.

Стара добра програма PKUNZIP, працююча пiд DOS, на жаль, не розумii довгих iмен файлiв. Як правило, серед файлiв, витягнутих з zip-файла, знаходиться файл setup.exe або install.exe. Запускайте його i далi слiдуйте iнструкцiям. Незайво заздалегiдь прочитати файли readme.txt i license.txt, також що звичайно входять в комплект постачання програмного забезпечення.

Крiм PKZIP/UNZIP-сумiсних архiватор в свiтi Internet при пересилцi файлiв широко використовуються архiватор gzip i compress, що прийшли з операцiйноi системи UNIX. Стислi цими програмами файли мають розширення .gz i .Z вiдповiдно. На вiдмiну вiд PKZIP, який може в один стислий файл вмiстити декiлька файлiв або навiть пiдкаталогiв, gzip i compress стискають файли тiльки тАЬпо одномутАЭ. Для зберiгання декiлькох файлiв в одному стислому цими програмами файлi спочатку використовують програму tar, яка упаковуi декiлька файлiв в один, а потiм вже стискають цей файл програмами gzip або compress. У результатi отримують файл з подвiйним суфiксом. tar.gz або. tar.Z. Вищезазначена програма WinZip - честь i хвала ii авторам! - розумii i цi формати.

Особистi тАЬвiзитнi карткитАЭ

Це вельми зручне - мати свою тАЬвiзитну карткутАЭ, часто звану тАЬhomepageтАЭ, на " onclick="return false">Уявiть собi, що ви посилаiте лист по електроннiй поштi на яку-небудь фiрму, в унiверситет або просто можливому друговi по переписцi. Досить при цьому повiдомити адресату URL вашоi тАЬвiзитноi карткитАЭ, i вiн зможе знайти там будь-яку iнформацiю про вас, яку ви тiльки побажаiте повiдомити. Звичайно така тАЬкарткатАЭ мiстить фотографii, резюме, список публiкацiй i поштову адресу, а також розказуi про друзiв, сiм'ю i захоплення. Однак, багато хто схильний так тАЬприкрашатитАЭ своi вiзитнi картки i перевантажувати iх безлiччю посилань на iншi документи i абсолютно зайвими подробицями, що такi тАЬшедевритАЭ, крiм iх авторiв, нiхто не читати не буде.

Вiртуальнi бiблiотеки, виставки i картиннi галереi

" onclick="return false">На жаль, технiчнi можливостi, доступнi в Украiнi, поки явно недостатнi для того, щоб натiшитися багатою палiтрою фарб або HiFi-звуком. Репродукцii картин, якi виглядають прекрасно на величезному високоякiсному монiторi робочоi станцii Silicon Graphics або навiть на IBM-сумiсноi тАЬперсоналцiтАЭ з вiдеоадаптер SVGA i пристойним дисплеiм, на 386-ой PC з VGA i тайваньським монiтором бiльше нагадують розмазанi по екрану бруднi плями, чим самi оригiнали. Що стосуiться аудiо можливостей, то багато якi украiнськi комп'ютери так i не навчилися розмовляти. Проте, парк комп'ютерiв в Украiнi стрiмко оновлюiться, i на перший план виходить iнша проблема: пересилка графiчноi i звуковоi iнформацii займаi так багато часу при найбiльш поширеному в Украiнi модемному пiдключеннi до Internet, що може вивести з себе навiть самого терплячого шанувальника мистецтва.

" onclick="return false">

Останнiм часом керiвництво багатьох комерцiйних компанiй усвiдомило, що " onclick="return false">1. Дуже мало клiiнтiв, що мають доступ до " onclick="return false">2. Недостатньо розвиненi механiзми оплати за допомогою кредитних карт або банкiвських чекiв, найбiльш зручнi при даному методi оформлення замовлень.

Дозвiлля i захоплення

Незважаючи на те, що спочатку " onclick="return false">

1.8. Наскiльки популярний Web?

З сiчня по грудень 1993, обсяг iнформацii, що передаiться по NSF зрiс в 187 раз. У Груднi 1993 " onclick="return false">

Малюнок 2. Розвиток " onclick="return false">У Червнi 1993, Matthew Gray в MIT написав маленьку програму, яка подорожувала по всiй мережi Web i визначала кiлькiсть запитiв на отримання iнформацii вiд " onclick="return false">

Роздiл II.

Мова програмування HTML

Можна працювати на Web без знання мови HTML, оскiльки тексти HTML можуть створюватися рiзними спецiальними редакторами i конвертерами. Але писати безпосередньо на HTML неважко. Можливо, це навiть легше, нiж вивчати HTML-редактор або конвертер, якi часто обмеженi в своiх можливостях, мiстять помилки або проводять поганий HTML код, який не працюi на рiзних платформах.

Мова HTML iснуi в декiлькох варiантах i продовжуi розвиватися, але конструкцii HTML ймовiрнiше усього будуть використовуватися i надалi. Вивчаючи HTML i пiзнаючи його глибше, створюючи документ на початку вивчення HTML i розширюючи його наскiльки це можливо, ми маiмо можливiсть створювати документи, якi можуть бути перегляненi багатьма броузерами Web, як зараз, так i в майбутньому. Це не виключаi можливостi використання iнших методiв, наприклад, метод розширених можливостей, що надаiться Netscape Navigator, Internet Explorer або деякими iншими програмами. Якщо це дiйсно служить Вашим цiлям i Ви хочете сформувати власну думку про названi програми, користуйтеся ним. Але робота з HTML - це спосiб засвоiти особливостi створення документiв в стандартизованiй мовi, використовуючи розширення, тiльки коли це дiйсно необхiдно.

HTML був ратифiкований World Wide Web Consortium. Вiн пiдтримуiться декiлькома широко поширеними броузерами, i, можливо, стане основою майже всього програмного забезпечення, що маi вiдношення до Web.

2.1. Структура HTML документа

Символи, взятi в кутовi дужки <> i HTML командами, по яким тАЬброузертАЭ розпiзнаi, як потрiбно перетворити частини тексту, укладенi мiж цими командами.

Документ загалом повинен бути вiдмiчений як документ в форматi HTML. Для цього вiн повинен починатися командою < i закiнчуватися командою Документ складаiться з 2 частин:

- Заголовка (Head),

- Власне документа (Body).

Для видiлення заголовка потрiбно ввести: Заголовок документа

Кожний " onclick="return false">Для введення титульного рядка в заголовок документа потрiбно скористатися наступними командами:

Потрiбно зазначити, що титульний рядок повинен бути на англiйськiй мовi в латинському кодуваннi оскiльки вона вiдображаiться в спецiальних полях броузера.

Для запису основного тексту потрiбно ввести: Основний текст