Основнi напрями державноi полiтики Украiни у галузi охорони довкiлля, використання природних ресурсiв та забезпечення екологiчн

Курсовая робота студента групи РЖКС-51 Зимник А.В.

Украiнський Фiнансово Економiчний iнститут

Факультет экономической информатики

Киiв-1998

Змiст:

Вступ: актуальнiсть та сучаснiсть проблеми

. CТАН ТА ОЦРЖНКА ЗАГРОЗ В ЕКОЛОГРЖЧНРЖЙ iЕРРЖ :

Cучасний екологiчний стан Украiни

ПРОМИСЛОВРЖСТЬ

ЕНЕРГЕТИКА РЖ ПРЖДПРИРДМСТВА ЯДЕРНОРЗ ГАЛУЗРЖ

СРЖЛЬСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО

ТРАНСПОРТ

ЖИТЛОВО-КОМУНАЛЬНЕ ГОСПОДАРСТВО

ПРОМИСЛОВРЖ ВРЖДХОДИ

ВРЖЙСЬКОВА ДРЖЯЛЬНРЖСТЬ ТА КОНВЕРСРЖЯ

ВРЖЙСЬКОВО-ПРОМИСЛОВОГО КОМПЛЕКСУ

ВОДНРЖ РЕСУРСИ ТА ЕКОСИСТЕМИ

ЗЕМЕЛЬНРЖ РЕСУРСИ

КОРИСНРЖ КОПАЛИНИ

АТМОiЕРНЕ ПОВРЖТРЯ

РОСЛИННИЙ СВРЖТ ТА ЛРЖСОВРЖ РЕСУРСИ

ЗАПОВРЖДНА СПРАВА. ЗБЕРЕЖЕННЯ БРЖОРРЖЗНОМАНРЖТТЯ

ТВАРИННИЙ СВРЖТ, МИСЛИВСТВО ТА РИБНРЖ РЕСУРСИ

Техногеннi катастрофи та стихiйнi лиха

2 . Основнi напрями державноi полiтики Украiни у галузi

охорони довкiлля та використання природних ресурсiв.

3. ОСНОВНРЖ ЕТАПИ РЕАЛРЖЗАЦРЖРЗ ОСНОВНИХ НАПРЯМРЖВ ДЕРЖАВНОРЗ

ПОЛРЖТИКИ УКРАРЗНИ У ГАЛУЗРЖ ОХОРОНИ ДОВКРЖЛЛЯ,

ВИКОРИСТАННЯ ПРИРОДНИХ РЕСУРСРЖВ ТА МРЖЖНАРОДНА СПРЖВПРАЦЯ.

Висновки

Список використованоi лiтератури

Вступ: Кожен майбутнiй економiст , спецiалiст народного господарства, кожна свiдома людина повинна обовтАЩязково мати загальне уявлення про особливостi сучасного екологiчного стану , а також про основнi напрямки державноi полiтики у галузi охорони довкiлля, використання природних ресурсiв та забезпечення екологiчноi безпеки . Екологiзацiя економiки та свiдомостi суспiльства не i абсолютно новою проблемою. Практичне вiдображення екологiчностi тiсно повтАЩязано в першу чергу з державним регулюванням процесiв природокористування .Нове в даннiй проблемi i еквiвалентнiсть обмiну мiж державою, природою та людиною, яка базуеться на законодавчих, органiзацiйно-технiчних рiшеннях. Ця проблема на сучасному етапi i дуже гострою. Вона була сформована протягом двох столiть i нинi набула свого критичного значення. Тому iснуi обтАЩективна необхiднiсть втручання держави в природно-екологiчну сферу з метою досягнення збалансованного стану, держава також повинна закласти основи глобального еколого-економiчного партнерства мiж субтАЩектами пiдприiмництва, мiж iноземними партнерами , на рiвнi планетарного спiвробiтництва заради виживання i подальшого розвитку Украiни, а також всiii цивiлiзацii .

Украiна повинна намагатися вiдповiдним чином реагувати на суспiльнi проблеми i пiдтримувати прогресивнi свiтовi iнiцiативи та рiшення: вступати у рiзнi мiжнароднi союзи, товариства, пiдписувати угоди. Наприклад такi як пiдписала в Рiо-де-Жанейро 1992 року тАЬПорядок денний на XXI столiттятАЭ i Конвенцiю про охорону бiологiчного рiзноманiття. Сьогоднi, на межi третього тисячолiття, Украiна намагаiтся стати державою, надiйним партнером щодо вирiшення глобальних i регiональних проблем у iвропейському i свiтовому спiвтовариствi. Багатий природно-ресурсний потенцiал, високоосвiчене населення, розвинутi iндустрiя та iнфраструктура створюють всi необхiднi передумови для впровадження в Украiнi вимог даноi Конвенцii.

Як свiдчить досвiд, проводити ефективну полiтику невиснажливого розвитку в державi досить важко навiть за умов процвiтаючоi економiки. Тим складнiшою виглядаi ця проблема в Украiнi, вiдновленiй державi, яка переживаi успадковану глибоку системну кризу i змушена одночасно вирiшувати безлiч проблем: економiчних, соцiальних, екологiчних.

Попри рiзнi проблеми, все ж таки реалiзацiя принципiв збалансованого розвитку в Украiнi розпочалася майже одночасно з проголошенням незалежностi. З 1991 року економiчнi i екологiчнi реформи в нашiй краiнi спрямованi на досягнення спочатку компромiсу мiж виробничим i природним потенцiалом, а згодом - на перехiд до гармонiйного iх спiвiснування в iнтересах людей. В основу формування новоi полiтики було покладено базовий принцип, згiдно з яким екологiчна безпека держави стаi важливим елементом i складовою нацiональноi i глобальноi безпеки.

Виходячи з цого в Украiнi розробленi тАЬОсновнi напрями державноi екологiчноi полiтикитАЭ. Цей документ визначаi не лише мету та прiоритетнi завдання охорони довкiлля, але й механiзми iх реалiзацii, напрями гармонiзацii та iнтеграцii екологiчноi полiтики Украiни в рамках процесу тАЭДовкiлля для РДвропитАЭ та свiтовому екологiчному процесi. Саме на пiдставi цього документу, що поiднуi стратегiчнi цiлi з конкретними завданнями, розробляються програми Уряду в галузi охорони довкiлля та екологiчноi безпеки. Пiсля утворення цiльового Мiнiстерства охорони навколишнього природного середовища та ядерноi безпеки в Украiнi сформовано цiлiсну систему регулювання i управлiння природокористуванням та охороною природи, екологiчною безпекою, яка, за висновками мiжнародних експертiв, вiдповiдаi сучасним вимогам. У надзвичайно стислi термiни розроблено i оформлено правовi засади для вирiшення екологiчних проблем, впроваджено економiчний механiзм природокористування, у вiдповiдностi з мiжнародними вимогами створюiться нацiональна система стандартiв щодо забезпечення екологiчноi безпеки та природокористування.

Охорона природи стала одним з основних прiоритетiв молодоi держави, оскiльки збереження бiологiчного та ландшафтного рiзноманiття i основою, яка забезпечуi можливiсть будь-якого природокористування та розвитку суспiльства.

1. СТАН ТА ОЦРЖНКА ЗАГРОЗ В ЕКОЛОГРЖЧНРЖЙ iЕРРЖ

Сучасне екологiчне становище не може розглядатися без минулого нашоi краiни, без iсторii природокористування, без облiку важливоi для всiх нас моделi людина-виробництво-природа, а тому ми повиннi дуже уважно розглянути, проаналiзувати деякi принципи, механiзми, чинникi, якi насамперед визначили цей кризовий стан.

Для бiльш детального огляду цiеi проблеми здiйснимо невелику подорож до тих часiв, коли людство не турбували питання екологiзацii, чистоти довкiлля, нагромадження вiдходiв мiст та промисловостi, кiнцевостi ресурсiв.

Починаючи з 18-го столiття, у межах територii Украiни спостерiгалися i екстремальнi явища в природокористуваннi. Особливо драматичних змiн воно зазнало наприкiнцi ХРЖХ та на початку ХХ столiття, коли вiдбувалася виснажлива експлуатацiя земельних ресурсiв, розорювалися степи, вiдкривалися новi родовища корисних копалин, закладалися потужнi iндустрiальнi обтАЩiкти. За оцiнкою О.Субтельного, на початок ХХ столiття на Украiну припадало 70% усього видобутку сировини Росii, до складу якоi Украiна входила, та лише 15% виробництва готових товарiв.

Важливим чинником формування стосункiв суспiльства з довкiллям на всiй територii тогочасноi Росii стала змiна структури землекористування, спричинена тАЬСтолипiнськоютАЬ реформою 1909 року. Тодi кожний селянин мiг стати власником землi i лише лiс, сiножатi та воднi обтАЩiкти залишалися, як правило, у спiльнiй власностi. Варто зазначити, що ця реформа мала найбiльший успiх в Украiнi. РЗi впровадження сприяло становленню фермерського господарства, тобто вiдродженню традицiйного для Украiни хуторянства з притаманними йому формами обробiтку землi (сiвозмiни, лiпшi засоби виробництва, використання добрив тощо). Разом з тим, ця реформа супроводжувалася значною експансiiю сiльського господарства - розорювалися дикi, до того часу незайманi, землi, винищувалися лiси тощо.

Негативнi змiни у природному середовищi в умовах стрiмкого економiчного розвитку Росii викликали певну стурбованiсть серед науковцiв i громадськостi, активiзували природоохоронну дiяльнiсть, особливо на украiнських землях. Саме в межах територii Украiни був створений перший в краiнi природний заповiдник Асканiя-Нова, як i згодом заповiднi обтАЩiкти Пiлявiн (Волинська губернiя), Стужиця, Тиса, Княж-Двiр, Пiп РЖван Мармароський (Карпати) та у долинi Ворскли.

На жаль, пiсля 1917 року впровадженi тАЬновiтАЭ методи соцiалiстичного господарювання вступили в жорстку суперечнiсть як з традицiйними, так i науково обгрунтованими пiдходами до природокористування. РЖндустрiалiзацiя в СРСР була зорiiнтована, насамперед, на екстенсивне використання як природних, так i людських ресурсiв, а розпочата у 1929 роцi суцiльна примусова колективiзацiя пiдiрвала сiльськогосподарське виробництво i призвела до рiзкого зниження його продуктивностi. Одним iз наслiдкiв такоi полiтики на украiнських землях став голодомор 1932-1933 рокiв. На фонi закликiв до покращання життя та пiдкорення природи втрачалися традицiйнi методи землекористування, порушувалась природна рiвновага. Природоохоронна дiяльнiсть стала досить обмеженою. Загалом руйнувалася основна риса ментальностi украiнцiв - любов до землi, природошанування. Великоi шкоди природi Украiни завдала Друга свiтова вiйна.

На виконання рiшень органiв влади СРСР в галузi природокористування у пiслявоiннi роки, зокрема датованого 1948 роком "Про план полезахисних лiсонасаджень, впровадження травопiльних сiвозмiн, будiвництва ставiв i водойм для забезпечення високих i сталих врожаiв у степових i лiсостепових районах РДвропейськоi частини СРСРтАЭ, було створено бiльше 400 тис.га полезахисних лiсосмуг, залiсенi сильноеродованi землi на площi понад 1,4 млн.га (з них 150 тис.га по берегах рiчок i водойм), але, разом з тим, iгнорувалися закони природи й усталенi форми природокористування на фонi небувалого розмаху гiгантоманii. Так, пiд час будiвництва штучних водосховищ на Днiпрi було втрачено чимало земельних дiлянок, цiнних не лише в сiльськогосподарському, а й в еколого-культурному аспектi. Крiм того, набували розмаху плани зрошення (iригацiя), осушення болiт (мелiорацiя) та полiпшеного використання земельних ресурсiв (хiмiзацiя). Наслiдком невпинного прагнення розширення площ орних земель стало зникнення близько 3000 малих рiчок Украiни, швидка ерозiя земель, виникнення умов для пилових торфових бур.

Апофеозом екологiчних лих, що спiткали Украiну, стала катастрофа на Чорнобильськiй АЕС 26 квiтня 1986 р. РЗi наслiдки виходять далеко за межi проблем довкiлля i переростають у низку соцiально-економiчних, медико-бiологiчних, психологiчних, морально-етичних, свiтоглядних i культурних проблем.

Аварiя на ЧАЕС i найбiльшою техногенною й екологiчною катастрофою, десятилiття якоi припадало на 1996 р. В результатi понад 41 тис. км2 територii було забруднено радiонуклiдами. Близько 46 тис. га орноi землi та 46 тис. га лiсу за рiвнями забруднення, що перевищують 15 кюрi на квадратний кiлометр (Кi/км2), вилучено з виробництва. Зона вiдчуження Чорнобиля становить серйозну загрозу для навколишнього середовища внаслiдок наявностi 800 поховань радiоактивних вiдходiв iз загальною активнiстю понад 200 кКi.

Всерединi саркофага вiдбуваються процеси, якi не можуть повнiстю пояснити фахiвцi. Цей об'iкт i радiацiйно небезпечним внаслiдок наявностi трiщин i значноi кiлькостi пилу. При падiннi конструкцiй може статися значний викид пилу, хмара якого за несприятливих метеоумов може вийти за межi 30-кiлометровоi зони. Одним iз шляхiв проникнення радiонуклiдiв у довкiлля може бути вода, яка там вже була, i та, що потрапляi через отвори у даху. Вона мiстить iзотопи Cs-137, Cs-134 i Sr-90, а також солi урану (приблизно 1 мг/л).

Екологiчну небезпеку становить також ядерне паливо та радiоактивнi речовини, викинутi пiд час аварii, якi осiли навколо блоку, а потiм були закритi пiском та бетоном. З паливномiсткими матерiалами з часом можуть статися такi змiни: роздрiбнення паливних частинок, утворення на iхнiй поверхнi нових сполук, якi можуть розчинятися у водi, вимивання радiонуклiдiв водою. Усе це може викликати мiграцiю радiонуклiдiв. Безпосередня загроза екологiчнiй безпецi з боку ЧАЕС i приводом для виникнення суперечностей мiж Украiною i сусiднiми державами, якi можуть значною мiрою ускладнити мiждержавнi вiдносини з ними.

Чорнобильська катастрофа трагiчним чином демонструi як безпосереднiй звтАЩязок етносу та довкiлля, так i тяжкi наслiдки, спричиненi порушенням цього звтАЩязку.

Враховуючи всi вище згаданi чинники ми можемо ствержувати, що в серединi 80-х рокiв Украiна опинилася на межi екологiчноi кризи яка значно поглиблювалась у часи перехiдного перiоду. Однiею з нових еко-проблем i мiжнародна торгiвля вiдходами.

Мiжнародна торгiвля вiдходами:

У Вз26 Декларацii ООН про навколишне середовище записано,що держави вiдповiдають за те, щоб дiяльнiсть на iх територiях не завдавала шкоди довкiллю в iнших державах. Але, на жаль цього принципу часто не дотримуються, i не лише у разi транскордонного перенесення шкiдливих речовин повiтряними потоками або рiчками з одного району в iнший. Останнiм часом розпочалася торгiвля токсичними вiдходами, яка набула мiжнародних масштабiв.

Щоб обiйти законодавчi акти, якi забороняють безконтрольне захоронения токсичних вiходiв,а також не вит- рачати великих коштiв на iх переробку, виробники вiдходiв розвинених краiн переправляють iх у краiни, де недосконале екологiчне законодавство або е впливовi злочиннi елементи, якi йдуть на все заради наживи, навiть на погiршення стану навколишнього середовища свого краю.

Експорт токсичних вiдходiв затримуе розвиток екологiчно чистих технологий i виробництв. Жадоба наживи призвела до того, що в 1990 р. близько 25 хiмiчних пiдприемств Захiдноi РДвропи та США звалили понад 11000 т ртутно-свинцевих вiдходiв у РЖспанii- районi Амадена, переправили 8 000 контейнерiв iз токсичними речовинами в Нiгерiю. 0рганiзацii Грiнпiс вiдомо понад тисячу спроб експорту смертоносних вiдходiв по всьому свiту. Сформувалася мiжнародна мафiя, що наживае великi капiтали на цьому бiзнесi. Часто платня за дозвiл на захоронения вiдходiв у кiлька разiв перевищуе нацiональний прибуток невеликих краiн Африки, Пiвденноi чи Центральной Америки, й iхнi керiвники погоджуються на екологiчнi злочини. Але в 1992 р. вже 80 держав заборонили ввезення до себе токсичних вiдходiв. Украiна не увiйшла до iх числа. Тому лише за ос-таннi два роки було здiйснено близько 40 спроб захороняти на ii територii речовини (230т промислових вiдходiв та понад 100 т хiмiкатiв, 390 т пластикових упаковок тощо).

У 1994 р. в Украiну почали у великих обсягах надходити iмпортнi пестециди якi забороненi на Заходi,використовуються в нас через вiдсутнiсть вiдповiдних законiв, низькi вимоги до якостi пестецидiв та екологiчну неосвiченiсть бiзнесменiв.

3розумiло, що надзвичайно важливим i вдосконалення нашого екологiчного законодавства, посилення контролю за iмпортом токсичних речовин i вiдходiв шляхом залучення до цього широких громадських мас. Але найкращий спосiб позбутися вiдходiв тАФ не виробляти iх.

Cучасний екологiчний стан Украiни.

Нинiшню екологiчну ситуацiю в Украiнi можна охарактеризувати як кризову, що формувалася протягом тривалого перiоду через нехтування об'iктивними законами розвитку i вiдтворення природно-ресурсного комплексу Украiни. Вiдбувалися структурнi деформацii народного господарства, за яких перевага надавалася розвитку в Украiнi сировинно-видобувних, найбiльш екологiчно небезпечних галузей промисловостi.

Економiцi Украiни притаманна висока питома вага ресурсомiстких та енергоiмних технологiй, впровадження та нарощування яких здiйснювалося найбiльш "дешевим" способом - без будiвництва вiдповiдних очисних споруд. Це було можливим за вiдсутностi ефективно дiючих правових, адмiнiстративних та економiчних механiзмiв природокористування та без урахування вимог охорони довкiлля.

Цi та iншi чинники, зокрема низький рiвень екологiчноi свiдомостi суспiльства, призвели до значноi деградацii довкiлля Украiни, надмiрного забруднення поверхневих i пiдземних вод, повiтря i земель, нагромадження у дуже великих кiлькостях шкiдливих, у тому числi високотоксичних, вiдходiв виробництва.

Такi процеси тривали десятирiччями i призвели до рiзкого погiршення стану здоров'я людей, зменшення народжуваностi та збiльшення смертностi, а це загрожуi вимиранням i бiологiчно-генетичною деградацiiю народу Украiни.

Винятковою особливiстю екологiчного стану Украiни i те, що екологiчно гострi локальнi ситуацii поглиблюються великими регiональними кризами. Чорнобильська катастрофа з ii довготривалими медико-бiологiчними, економiчними та соцiальними наслiдками спричинила в Украiнi ситуацiю, яка наближаiться до рiвня глобальноi екологiчноi катастрофи.

1. ПРОМИСЛОВРЖСТЬ

Головними причинами, що призвели до загрожуючого стану довкiлля, i: застарiла технологiя виробництва та обладнання, висока енергомiсткiсть та матерiаломiсткiсть, що перевищують у два - три рази вiдповiднi показники розвинутих краiн; високий рiвень концентрацii промислових об'iктiв; несприятлива структура промислового виробництва з високою концентрацiiю екологiчно небезпечних виробництв; вiдсутнiсть належних природоохоронних систем (очисних споруд, оборотних систем водозабезпечення тощо), низький рiвень експлуатацii iснуючих природоохоронних об'iктiв; вiдсутнiсть належного правового та економiчного механiзмiв, якi стимулювали б розвиток екологiчно безпечних технологiй та природоохоронних систем; вiдсутнiсть належного контролю за охороною довкiлля.

Металургiйна промисловiсть, що включаi чорну та кольорову металургiю, коксове та прокатне виробництво, а також сумiжнi допомiжнi об'iкти i процеси, i однiiю з найбiльш забруднюючих галузей промисловостi, викиди якоi вiд стацiонарних джерел забруднення досягають 38 вiдсоткiв загальноi кiлькостi забруднюючих речовин. Вплив пiдприiмств нафтохiмiчного комплексу на стан навколишнього природного середовища характеризуiться викидами в атмосферу вуглеводнiв, сiрчаноi кислоти, сiрковуглецю, ртутi, фтористих та iнших шкiдливих сполук. У рядi регiонiв Украiни висока концентрацiя хiмiчних та нафтохiмiчних виробництв призвела до занадто високого рiвня забруднення джерел водопостачання. У вiдкритi водойми хiмiчнi пiдприiмства скидають щорiчно 70 млн. куб. метрiв неочищених або недостатньо очищених стокiв. Хiмiчна промисловiсть - одна з основних галузей, де утворюються у великих обсягах вiдходи, значна кiлькiсть яких - токсичнi.

Пiдприiмства нафтогазового комплексу за рiвнем шкiдливого впливу на довкiлля вважаються об'iктами пiдвищеного екологiчного ризику. Вони i потенцiйними джерелами забруднення довкiлля, що може статися у разi порушення технологiчних режимiв роботи устаткування чи аварiйноi ситуацii. Деякi об'iкти забруднюють довкiлля i за нормальних умов роботи, що зумовлено iснуючими технологiчними процесами.

2. ЕНЕРГЕТИКА РЖ ПРЖДПРИРДМСТВА ЯДЕРНОРЗ ГАЛУЗРЖ

Серед промислових об'iктiв одним з основних забруднювачiв атмосферного повiтря i пiдприiмства теплоенергетики (близько 30 вiдсоткiв усiх шкiдливих викидiв в атмосферу вiд стацiонарних джерел).

У галузi екологii в тепловiй енергетицi домiнують двi найважливiшi проблеми: забруднення атмосферного повiтря i забруднення земель через накопичення значноi кiлькостi вiдходiв (золи, шлакiв, пилу).

Ядерна енергiя в Украiнi використовуiться в усiх галузях народного господарства - промисловостi, медицинi, сiльському господарствi, наукових дослiдженнях, а також у побутi. У 1996 роцi 43,9 вiдсотка всiii електроенергii було вироблено на атомних станцiях. На п'яти АЕС працювало 15 атомних блокiв загальною потужнiстю 13,618 тис.мвт., на яких було вироблено 79,6 млрд.квт-год електроенергii. За кiлькiстю реакторiв та iх потужнiстю Украiна посiдаi восьме мiсце у свiтi та п'яте - в РДвропi.

Чотири енергоблоки з реакторами ВВЕР-1000 перебувають в станi будiвництва на майданчиках Рiвненськоi та Хмельницькоi АЕС з рiзними ступенями будiвельноi готовностi. Другий блок Чорнобильськоi АЕС законсервовано, перший блок цiii станцii остаточно зупинено у листопадi 1996 року. В Киiвi та Севастополi розташованi дослiдницькi реактори, якi у 1996 роцi не працювали, але продовження iх експлуатацii плануiться у наступнi роки. Головними мiсцями накопичення радiоактивних вiдходiв i атомнi станцii, на яких здiйснюiться iх первинна переробка та тимчасове зберiгання. На АЕС не iснуi повного циклу первинноi переробки вiдходiв вiдповiдно до вимог норм, правил та стандартiв з ядерноi та радiацiйноi безпеки, що призводить до нерацiонального використання сховищ та збiльшуi ризик радiацiйних аварiй. У 30- кiлометровiй зонi Чорнобильськоi АЕС зберiгаiться в тимчасових, не пристосованих для зберiгання сховищах велика кiлькiсть радiоактивних вiдходiв, серед яких i вiдходи ядерноi енергетики. Головним джерелом небезпеки у 30-кiлометровiй зонi Чорнобильськоi АЕС залишаiться об'iкт "Укриття", в якому зосередженi небезпечнi радiоактивнi речовини та ядернi матерiали, радiоактивнiсть яких близько 20 млн.кюрi.

У шести областях Украiни розташованi регiональнi пiдприiмства УкрДО "Радон" з переробки та зберiгання радiоактивних вiдходiв, якi приймають на зберiгання радiоактивнi вiдходи вiд усiх галузей народного господарства. Цi пiдприiмства також не мають установок для первинноi переробки вiдходiв. Пiдприiмства з видобування та переробки уранових руд знаходяться у Днiпропетровськiй, Миколаiвськiй та Кiровоградськiй областях. Характерним для уранопереробки i те, що майже всi ii вiдходи - вiдвали шахтних порiд, скиди та викиди (рiдкi, газоподiбнi) i джерелами радiацiйного забруднення навколишнього природного середовища. В них мiстяться природний уран, торiй-232, продукти розпаду уранового та торiiвого рядiв, у тому числi i радiоактивний газ радон. Для природного середовища та людей головну небезпеку становлять великi за своiми обсягами хвостосховища та зосередженi в них радiоактивнi матерiали. Украiна належить до краiн з дуже розвинутим використанням джерел iонiзуючого випромiнювання (далi - ДРЖВ) у багатьох сферах господарства i науковоi дiяльностi. На даний час iснуi близько 8 тисяч пiдприiмств та органiзацiй (тiльки по мiсту Киiву iх близько 400), якi використовують понад 100 тисяч ДРЖВ. Через iснування великоi кiлькостi штучних i природних джерел iонiзуючого випромiнювання та в результатi Чорнобильськоi катастрофи в Украiнi склалася дуже складна радiоекологiчна ситуацiя, яка викликаi необхiднiсть створення системи заходiв радiацiйного захисту населення та навколишнього природного середовища. В систему таких заходiв мають входити : основи ядерного законодавства, державне регулювання ядерноi та радiацiйноi безпеки, державнi програми мiнiмiзацii наслiдкiв Чорнобильськоi катастрофи, норми поводження з радiоактивними вiдходами та пiдвищення безпеки атомних станцiй, система соцiального захисту населення.

3. СРЖЛЬСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО

Сiльське господарство Украiни - найбiльш природомiстка галузь, що маi могутнiй природно-ресурсний потенцiал, який включаi 41,84 млн. гектарiв сiльськогосподарських угiдь (69,3 вiдсотка територii Украiни), в тому числi 33,19 млн. гектарiв рiллi (55 вiдсоткiв), 7,63 млн. гектарiв природних кормових угiдь - сiножатей i пасовищ (12,6 вiдсотка). У сiльськогосподарському виробництвi щороку використовуiться понад 10,9 млрд. куб. метрiв води, або 36,4 вiдсотка ii загального споживання. В розрахунку на одного мешканця припадаi 0,82 гектара сiльськогосподарських угiдь, у тому числi 0,65 гектара рiллi, тодi як у середньому по РДвропi цi показники становлять вiдповiдно 0,44 i 0,25 гектара. Розоранiсть сiльськогосподарських угiдь досягла 72 вiдсоткiв, а в рядi регiонiв перевищуi 88 вiдсоткiв. До обробiтку залученi малопродуктивнi угiддя, включаючи прирусловi луки i пасовища та схиловi землi. Якщо Украiна в РДвропi займаi 5,7 вiдсотка територii, то ii сiльськогосподарськi угiддя - 18,9 вiдсотка, а рiлля - 26,9 вiдсотка. Ефективнiсть використання земель в Украiнi значно нижча, нiж у середньому по РДвропi.

Основними причинами низькоi вiддачi земельного потенцiалу в Украiнi i безгосподарне ставлення до землi, тривала вiдсутнiсть реального власника, помилкова стратегiя максимального залучення земель до обробiтку, недосконалi технiка i технологiя обробiтку землi та виробництва сiльськогосподарськоi продукцii, невиважена цiнова полiтика, недотримання науково обгрунтованих систем ведення землеробства i, зокрема, повсюдне недотримання сiвозмiн, внесення недостатньоi кiлькостi органiчних добрив, низький науково-технiчний рiвень проектування, будiвництва та експлуатацii мелiоративних систем, недосконала система використання i внесення мiнеральних добрив та невиконання природоохоронних, комплексно-мелiоративних, протиерозiйних та iнших заходiв. Якiсний стан земельного фонду постiйно погiршуiться. В окремих районах, де проведено осушення земель, вiдбуваiться неконтрольоване зниження рiвня грунтових вод, зменшення потужностi органiчноi маси, а в районах зрошення - пiдтоплення i засолення грунтiв, деградацiя чорноземiв, що призвело до негативних екологiчних наслiдкiв у районах Полiсся та на пiвднi Украiни. Нинi 14,8 вiдсотка загальноi площi поливних земель пiддаються еродуванню, 1,5 вiдсотка - перезволоженню, понад 4 вiдсотки i солонцюватi та засоленi. Збiльшення мiнералiзацii грунтових вод загрожуi вторинним засоленням земель. Майже на всiх землях спостерiгаiться неухильне зниження вмiсту гумусу в грунтах. Тiльки за 20 рокiв (з 1961 року по 1981 рiк) середнiй вмiст гумусу в грунтах Украiни знизився з 3,5 до 3,2 вiдсотка.

Розвиток рiзних форм власностi та господарювання на землi без суворого i надiйного державного екологiчного та митного контролю за ввезенням небезпечних вiдходiв, брак вiдповiдноi законодавчоi бази призводять до споживацького ставлення до землi. Використання у великiй кiлькостi мiнеральних добрив, пестицидiв та iнших хiмiчних препаратiв разом з промисловим i радiацiйним забрудненням може ще бiльше ускладнити екологiчну ситуацiю в Украiнi, знизити вiдтворювальну здатнiсть бiосфери та екологiчну стiйкiсть агроландшафтiв.

4. ТРАНСПОРТ

Значним забруднювачем довкiлля i транспортна галузь, зокрема рухомi ii засоби (автомобiлi, тепловози, морськi та рiчковi судна), що використовують як пальне рiзнi види нафтопродуктiв, а також стацiонарнi об'iкти матерiально-технiчного забезпечення (склади пально-мастильних матерiалiв, заправнi станцii, станцii технiчного обслуговування, майстернi тощо). Значноi шкоди довкiллю завдають вiдпрацьованi гази автомобiлiв, пально-мастильнi матерiали, зливнi води пiсля миття автомобiлiв та iх агрегатiв, пари рiзних шкiдливих речовин, кислот, матерiалiв, якi використовуються в технологiчних процесах ремонту автомобiлiв.

Через великi обсяги використання пального автотранспорт забруднюi навколишнi природне середовище токсичними компонентами: на рiвнi 25 вiдсоткiв - солями свинцю, на рiвнi 50 вiдсоткiв - оксидом вуглецю. У 24 великих мiстах Украiни, зокрема в Киiвi, Харковi, Севастополi, Одесi, шкiдливi викиди в повiтря внаслiдок роботи автотранспорту перевищують 50 вiдсоткiв загальноi iх кiлькостi.

Залiзничний транспорт Украiни використовуi приблизно 170 млн. куб. метрiв води на рiк. Близько 50 вiдсоткiв води використовуiться на господарсько-питнi потреби, безповоротнi втрати води становлять понад 40 вiдсоткiв. Щороку в каналiзацiйнi мережi, природнi водойми залiзниця скидаi понад 20 тис. тонн забруднюючих речовин, з яких майже 50 вiдсоткiв - без очищення. Основнi забруднюючi речовини - це вiдпрацьованi гази тепловозiв, нафтопродукти, фенол, аерозолi, смiття.

Бiльш як половина всього обсягу викидiв забруднюючих речовин у повiтря рiчковим транспортом припадаi на вiдпрацьованi вихлопнi гази двигунiв судноплавних засобiв та автотранспорту - близько 500 тонн на рiк на кожний великий рiчковий порт або транспортний вузол.

Морський транспорт забруднюi море вiдходами харчування, смiттям, нафтою та нафтопродуктами, що значно погiршуi екологiчний стан моря, особливо в припортових зонах.

5. ЖИТЛОВО-КОМУНАЛЬНЕ ГОСПОДАРСТВО

В Украiнi iнтенсивно вiдбуваються процеси урбанiзацii. РЗх негативними наслiдками i:

1) концентрацiя i навантаження промислових об'iктiв на обмеженiй територii, що призводить до високого рiвня забруднення довкiлля;

2) несприятлива територiально-планувальна структура мiст, зумовлена пiдпорядкованiстю iнтересам нарощування промислового потенцiалу, внаслiдок чого промисловi пiдприiмства часто оточенi житловими масивами, а весь транзитний транспорт проходить через мiста, що значно збiльшуi iх загазованiсть;

3) другоряднiсть проблем мiстобудування порiвняно з прiоритетами промислового розвитку, що призвело до занедбаностi таких важливих сфер життiдiяльностi мiст, як водопровiд i каналiзацiйна мережа, технiчний стан яких безпосередньо впливаi на екологiчний стан мiст i якiсть питноi води;

4) руйнування природного середовища великих мiст. Висока забрудненiсть довкiлля промисловими викидами i вiдходами, в тому числi й побутовими, незадовiльний стан життiзабезпечувальних систем, швидке зростання населення мiст на основi екстенсивного промислового розвитку i потреба розширення iх територiй призвели до скорочення зелених зон, забруднення i непридатностi водойм тощо.

На сьогоднi всi мiста, 821 селище, а також 5760 сiльських населених пунктiв (всього понад 70 вiдсоткiв населення Украiни) забезпечено централiзованим водопостачанням.

Виробнича потужнiсть усiх централiзованих водопроводiв становить 29,5 млн. куб. метрiв води на добу, в тому числi пiдприiмств комунальноi власностi - 17,2 млн. куб. метрiв на добу, з них у мiських населених пунктах - 17,1, в сiльських - 0,1 млн. куб. метрiв води на добу. Для водопостачання населення iз загального обсягу необхiдноi кiлькостi води використовуiться близько 40 вiдсоткiв пiдземних вод.

Система водопровiдно-каналiзацiйного господарства нинi перебуваi в кризовому екологiчному станi з таких причин: водопровiднi мережi не мають внутрiшнього антикорозiйного покриття; понад 17 вiдсоткiв води для споживання за окремими фiзико-хiмiчними показниками не вiдповiдають вимогам дiючого стандарту; суттiве скорочення iнвестицiй у комунальне господарство зумовило значне зростання аварiйностi водопровiдних об'iктiв (тiльки у мiських мережах в аварiйному станi перебуваi 16,6 тис. кiлометрiв водопроводiв i 6,4 тис. кiлометрiв каналiзацiйних мереж);

витоки та неврахованi витрати води становлять понад 15 вiдсоткiв, вiдсутня належна система облiку води в житловому фондi (середньодобове споживання води на 1 жителя мiста в Украiнi становить 325 лiтрiв, тодi як у великих мiстах РДвропи цей показник дорiвнюi 100 - 200 лiтрам);

не мають централiзованих систем каналiзацii 27 мiст i 392 селища мiського типу, а в 187 мiських населених пунктах очиснi каналiзацiйнi споруди працюють неефективно (у водойми щодоби скидаiться понад 10,6 тис. куб. метрiв неочищених i недостатньо очищених стiчних вод);

неефективнiсть комплексних програм екологiзацii технологiй у промисловостi, енергетицi, будiвництвi, сiльському господарствi та на транспортi, неефективнiсть комунальних очисних споруд, якi витримують основне навантаження з очищення промислових i мiських стокiв, призвело до накопичення великоi кiлькостi осадiв i мулу (щороку близько 40 млн. тонн), що становить реальну загрозу вторинного забруднення довкiлля;

промисловi пiдприiмства за браком ефективних технологiй очищення виробничих стiчних вод та утилiзацii iх осадiв скидають у водойми через систему централiзованоi каналiзацii висококонцентрованi стiчнi води, шкiдливi речовини яких руйнують каналiзацiйнi мережi, порушують технологiчнi регламенти очищення мiських стiчних вод i не видаляються в процесi бiологiчного очищення, що робить неможливим використання очищених мiських стiчних вод та iх осадiв у сiльському господарствi.

Основними джерелами забруднення повiтря в житлово-комунальному господарствi Украiни i пiдприiмства з виробництва дорожнiх будiвельних матерiалiв, котельнi теплового господарства, промисловi пiдприiмства комунального машинобудування та автомобiльний транспорт. Вони викидають в атмосферу значну кiлькiсть золи, оксидiв вуглецю, сiрки, азоту, а також скидають у каналiзацiю хiмiчнi сполуки, що утворилися внаслiдок реагентноi обробки води, яка використовуiться в системах теплопостачання. У мiстах i селищах мiського типу щороку нагромаджуiться близько 40 млн. куб. метрiв смiття, яке знешкоджуiться на 771 мiському звалищi, з яких майже 80 вiдсоткiв експлуатуiться без дотримання запобiжних заходiв щодо забруднення пiдземних вод i повiтряного басейну, та 4 смiттiспалювальних заводах, технологiчне обладнання яких не вiдповiдаi сучасним екологiчним вимогам. Традицiйна технологiя знешкодження мiського смiття на звалищах безперспективна i не може бути прийнятною для населення сiльськоi мiсцевостi.

6. ПРОМИСЛОВРЖ ВРЖДХОДИ

Багаторiчна енергетично-сировинна спецiалiзацiя, а також низький технологiчний рiвень промисловостi Украiни поставили ii в число краiн з найбiльш високими абсолютними обсягами утворення та накопичення вiдходiв. Обсяг утворення вiдходiв у 1996 роцi становив 700 - 720 млн. тонн.

Скорочення обсягiв виробництва, яке спостерiгалося у бiльшостi галузей економiки протягом 1991 - 1996 рокiв, суттiво не позначилося на загальнiй ситуацii щодо утворення вiдходiв. За станом на 1996 рiк загальна маса накопичених на територii Украiни вiдходiв у поверхневих сховищах перевищила 25 млрд. тонн, що в розрахунку на 1 кв.км площi становить близько 40 тис. тонн. Вiдходи нагромаджуються у виглядi шламосховищ, териконiв, вiдвалiв, рiзних звалищ. Площа земель, зайнята ними, становить близько 160 тис. гектарiв.

Внаслiдок гiпертрофованого розвитку гiрничодобувноi промисловостi в Украiнi домiнують вiдходи, що утворюються пiд час розробки родовищ (до 75 вiдсоткiв загального обсягу) та збагачення корисних копалин (вiдповiдно 13 i 14 вiдсоткiв). Значну частину цих обсягiв становлять вiдходи хiмiко-металургiйноi переробки сировини.

З урахуванням сучасного технологiчного рiвня переробки вiдходiв в Украiнi серед загальноi кiлькостi вiдходiв, що утворюються щороку, реальну цiннiсть становлять 410 - 430 млн. тонн. Утилiзуiться лише третина загальноi кiлькостi вiдходiв. Це свiдчить про значнi ресурснi резерви. Проте протягом 1992 - 1996 рокiв спостерiгалася стiйка тенденцiя до зниження обсягiв використання вiдходiв (щорiчно в середньому на 20 вiдсоткiв менше порiвняно з попереднiм роком), яке вiдбувалося бiльш високими темпами, нiж скорочення загальних обсягiв промислового виробництва.

РЖснуючий рiвень утилiзацii вiдходiв вторинних ресурсiв не впливаi на полiпшення стану довкiлля. Це пов'язано з тим, що до переробки залучаються в основному великотоннажнi гiрничопромисловi та деякi iншi вiдходи - малотоксичнi чи нейтральнi (iнертнi). Тому екологiчний ефект переробки вiдходiв i незначним. До категорii високотоксичних належать лише 1 - 2 вiдсотки всiх промислових вiдходiв, але iх вплив на довкiлля дедалi зростаi. Однак до цього часу не збудовано жодного спецiалiзованого заводу з переробки токсичних промислових вiдходiв, немаi належним чином органiзованоi системи збирання, зберiгання та видалення токсичних вiдходiв, вiдсутнi технiка та обладнання для переробки вiдходiв будiвництва i комунального господарства.

Недостатнi норми адмiнiстративноi та кримiнальноi вiдповiдальностi за порушення правил збирання, зберiгання, транспортування та використання промислових та iнших вiдходiв. Однобокiсть екологiчноi полiтики виявляiться також у недостатньому екологiчному контролi за масовим використанням деяких iнших вiдходiв (фосфогiпсу, вапняково-сiрчаних шламiв тощо). Це - додаткове джерело забруднення природного середовища.

7. ВРЖЙСЬКОВА ДРЖЯЛЬНРЖСТЬ ТА КОНВЕРСРЖЯ ВРЖЙСЬКОВО-ПРОМИСЛОВОГО КОМПЛЕКСУ

Геополiтичне розташування Украiни на РДвропейському континентi iсторично зумовило роль i мiсце ii територii, а також вiйськово-економiчного потенцiалу в проектах i програмах реалiзацii вiйськових доктрин рiзних громадсько-полiтичних систем i вiйськово-полiтичних блокiв. Тому в центрально-схiдному регiонi РДвропи за десятирiччя накопичено дуже велику кiлькiсть вiйськ i сил флоту, рiзноманiтноi вiйськовоi технiки та озброiнь, у тому числi ракетно-ядерних. Склалася також розвинута мережа потужних пiдприiмств, установ i органiзацiй оборонного призначення. Щоденна вiйськова дiяльнiсть, як правило, вкрай негативно впли

Вместе с этим смотрят:

A history of the english language

About England

Accommodation in St.Petersburg

Acquaintance with geometry as one of the main goals of teaching mathematics to preschool children

Affixation in modern english