Монополiстична конкуренцiя укр
Монополiстична конкуренцiя
План.
ВСТУП. 2
Роздiл 1. ПОНЯТТЯ МОНОПОЛРЖСТИЧНОРЗ КОНКУРЕНЦРЖРЗ. 5
1.1. Ознаки монополiстичноi кункуренцii. 5
1.2. Основнi теоретичнi концепцii. 8
1.3. Диференiяцiя продукту та умови входу в галузь. 12
Роздiл 2. РРЖВНОВАГА ФРЖРМИ ПРИ МОНОПОЛРЖСТИЧНРЖЙ КОНКУРЕНЦРЖРЗ. 16
2.1. Крива попиту фiрми. 16
2.2. Короткострокова та довготривала рiвновага фiрми при монополiстичнiй конкуренцii. 18
2.3. Максiмiзаця прибутку в умовах монополiстичноi конкуренцii. 21
Роздiл 3. ЕКОНОМРЖЧНА ЕФЕКТИВНРЖСТЬ МОНОПОЛРЖСТИЧНОРЗ КОНКУРЕНЦРЖРЗ. 25
3.1. Надлишкова виробнича потужнiсть. 25
3.2. Нецiнова конкуренцiя. 28
3.2. Реклама i просування товарiв на ринку з монополiстичною конкуренцiiю. 31
АНАЛРЖЗ РИНКУ БЕЗАЛКОГОЛЬНИХ НАПОРЗВ. 35
ВИСНОВОК. 47
ВИКОРИСТАНА ЛРЖТЕРАТУРА. 50
ВСТУП.
Мой iнтерес до даноi теми пов'язаний, насамперед, iз тим, що монополiстична конкуренцiя i не тiльки найбiльш поширеною, але i найбiльш важкою дослiджуваною формою галузевих структур. Для подiбноi галузi не може бути побудовано абстрактноi моделi, як це можна зробити у випадках чистоi монополii i чистоi конкуренцii. Багато чого, тут, залежить вiд конкретних деталей, що характеризують продукцiю i технологiю, а також вiд природи стратегичного вибору, наявного у фiрм. Тому моя задача в даному випадку зводиться до виявлення й опису спiльних моментiв i найбiльш характерних закономiрностей такоi економiчноi структури як монополiстична конкуренцiя.
Проблеми монополiзацii господарського життя , конкуренцiя на товарних ринках привертають сьогоднi пильну увагу не тiльки спецiалiстiв, але i широких прошаркiв населення. З початку 90-х рокiв цi проблеми гостро стали перед Украiною: без прийняття твердих i послiдовних мiр проти монополiзму не можна сподiватися на успiх економiчноi реформи i перехiд до ринковоi економiки. Успiх економiчних перетворень у чималому ступенi залежить вiд зваженоi, вивiреноi системи регулювання державою монопольних процесiв i конкурентних вiдношень. У нашiй краiнi, промисловостi якоi в спадщину вiд командно-адмiнiстративноi системи колишнього СРСР дiстався цiлий комплекс гiгантiв-монополiстiв, особливо важливоi стаi проблема демонополiзацii економiки i недопущення посилення ролi вже чинних на ринку монополiй. В Украiнi процес створення державного контролю по недопущенню несумлiнноi конкуренцii фактично почався з нуля, тому що присутня в ще зовсiм нещодавно в керуваннi економiкою командно-адмiнiстративна система по своiй сутi виключала наявнiсть вiльноi конкуренцii в господарськiй дiяльностi. Тому на даному етапi величезне значення маi створення й удосконалення законодавчоi бази з приводу регулювання монополiстичних процесiв i конкуренцii, розумiння населенням Украiни необхiдностi економiчних реформ у данiй сферi.
Своiрiдним i широко поширеним типом недосконалоi конкуренцii, що спостерiгаiться практично в усiх розвинутих краiнах, i, так звана, монополiстична конкуренцiя. В певнiй мiрi, монополiстична конкуренцiя нагадуi досконалу конкуренцiю:
- велика кiлькiсть споживачiв i виробникiв;
- бар'iри для входу на ринок i виходу з ринку мiнiмальнi;
- кожна фiрма сприймаi цiни iнших фiрм як заданi i регулюi тiльки свою цiну[1].
В умовах монополiстичноi конкуренцii кожна фiрма випускаi свiй власний продукт, а усi разом - товари однiii товарноi групи. Товар, що випускаiться кожною фiрмою, декiлька вiдрiзняiться вiд товарiв тiii ж групи, що випускаються iншими фiрмами. Це, як правило, товари (або послуги) групи одного призначення - прохолоднi напоi, лiки, бензин рiзних марок i т.п. Товари групи i близькими замiнниками, але вiдрiзняються один вiд iншого якiстю виконання, упаковуванням, дизайном, товарним знаком, пiсляпродажним обслуговуванням i т.п. РЖ майже не рiзняться цiною. Кожна фiрма i iдиним виробником свого товару й в цьому змiстi монополiстом.
Чиста конкуренцiя i чиста монополiя i винятками, а не правилом в ринковому середовищi. Бiльшiсть ринкових структур знаходяться десь мiж цими двома винятками. Монополiстична конкуренцiя припускаi змiшання монополii i конкуренцii: точнiше, монополiстична конкуренцiя мiстить у собi дуже значний обсяг конкуренцii, змiшаноi з невеликою дозою монопольноi влади.
Модель досконалоi конкуренцii, що використовувала неоклассическая школа, спиралася на ряд дуже умовних теоретичних передумов. Передбачалася, зокрема, що економiка i абсолютно гнучкою i мобiльною: i рухливiсть ресурсiв, вiдсутнi мальскi перешкоди для переливання капiталу i працi, не iснуi якогось центру економiчноi влади, здатного обмежувати свободу господарських суб'iктiв. Багато представникiв захiдноi економiчноi теорii розумiли усю умовнiсть показаних передумов, тому вже в 19ст. з'явилися роботи, автори яких намагались врахувати вплив монополiй на структуру ринку. Найбiльш вiдомими роботами в цьому напрямку i тАЬТеорiя монополiстичноi конкуренцiiтАЭ Е.Чемберлина i тАЬЕкономiчна теорiя недосконалоi конкуренцiiтАЭ Дж.Робiнсон.
Внесок американського економiста Е. Чемберлiна (1899-1967) полягаi в тому, що вiн був першим, хто ввiв поняття ''монополiстичноi конкуренцii''. Вiдповiдно до погляду Чемберлiна, бiльшiсть економiчних ситуацiй являють собою явища, що включають i конкуренцiю, i монополiю. Чемберлiновська модель припускаi структуру ринку, у якiй поiднанi елементи конкуренцii (велика кiлькiсть фiрм, iхня незалежнiсть друг вiд друга, вiльний доступ на ринок) з елементами монополii (покупцi вiддають явну превагу ряду продуктiв, за якi вони готовi сплачувати пiдвищену цiну). При цьому передбачаiться, що пiдприiмець у своiму прагненнi до одержання максимального прибутку намагаються захопити контроль над пропозицiiю товару, що дозволить йому диктувати цiну на ринку. Тому вiн прагне створити товар, який хоч чимось-то вiдрiзняiться вiд товару конкурента. Вiдповiдно до поглядiв Чемберлiна ринок будь-якого одиничного iдиного виробника в умовах монополiстичноi конкуренцii визначаiться i лiмiтуiться трьома головними чинниками: цiною продукту, особливостями свого продукту, витратами по збуту.
Джоан Робинсон (1903-1983)- англiйський економiст, представник кембрiджськоi школи полiтичноi економii -як i Чемберлiн у своiй найвiдомiшiй роботi ВлЕкономiчна теорiя недосконалоi конкуренцiiВ» (1933) дослiджувала тi ж проблеми: здвиги в механiзмi ринковоi конкуренцii, проблему монополiзацii ринку, механiзм монополiстичного цiноутворення. Особливу увагу Джоан Робинсон придiлила такiй характернiй рисi ринкового поводження значних компанiй, як маневрування цiнами. У результатi своiх дослiджень Джоан Робинсон набула висновку, що можливiсть цiнового маневрування пiдриваi головнi постулати класичноi теорii: незалежнiсть процесу цiноутворення, ототожнення рiвноваги попиту i пропозицii з оптимальним використанням ресурсiв i оптимiзацii суспiльного добробуту. У цьому ii принципова вiдмiннiсть вiд Чемберлiна, що вважав, що саме механiзм монополiстичноi конкуренцii щонайкраще обслуговують iнтереси економiчного добробуту.
Значний внесок в аналiз ринку недосконалоi конкуренцii внесли такi економiсти, як А.Курно, Дж.Хiкс i iн.
Робота складаiться iз вступу, 3 роздiлiв, 10 пiдроздiлiв та висновку.
Мета даноi роботи - дати економiчний аналiз монополiстичноi конкуренцii.
Головними завданнями, переслiдуваними в цiй роботi i:
визначити й обговорити природу i поширенiсть монополiстичноi конкуренцii,
проаналiзувати й оцiнити поведiнку фiрм, що здiйснюють монополiстичну конкуренцiю в областi цiн i випуску продукцii,
пояснити i визначити роль нецiновоi конкуренцii, тобто конкуренцii, заснованоi на якостi продукту i рекламi в галузях iз монополiстичною конкуренцiiю.
праналiзувати короткострокову та довгострокову рiвновагу фiрми при монополiстичнiй конкуренцii.
проаналiзувати дiяльнiсть фiрм на ринку монополiстичноi конкуренцii в Украiнi на прикладi ринку безалкогольних напоiв.
Роздiл 1. ПОНЯТТЯ МОНОПОЛРЖСТИЧНОРЗ КОНКУРЕНЦРЖРЗ.
1.1. Ознаки монополiстичноi кункуренцii.
У багатьох галузях господарства товари, якi випускаються фiрмами, i диференцiйованими. З тiii чи iншоi причини споживачi розглядають марку кожноi фiрми як таку, що вiдмiнна вiд марок iнших фiрм. Наприклад, зубна паста ВлКрестВ» вiдрiзняiться вiд ВлКолгейтВ», ВлЕймВ» та десятка iнших марок частково присмаком, частково густиною i частково репутацiiю тАФ еталоном вiдносноi ефективностi протидii карiiсу для споживачiв i ВлКрестВ». Через це деякi споживачi (хоча й не всi) заплатять за ВлКрестВ» бiльше.
Оскiльки iдиним виробником пасти ВлКрестВ» i корпорацiя ВлПроктер енд ГемблВ», остання користуiться владою монополiста. Проте монопольна влада ВлПроктер енд ГемблВ» обмежена, оскiльки споживачi можуть легко замiнити ВлКрестВ» iншими маркаВнми, якщо цiна на неi зросте. Хоча споживачi, що полюбляють пасту ВлКрестВ», готовi бiльше заплатити за неi, бiльшiсть iз них не заплатить набагато вищу цiну. Типовий споживач може переплатити за ВлКрестВ» на 25 чи навiть 50 центiв бiльше, але навряд чи ця сума виросте до долара. Для бiльшостi споживачiв зубна паста тАФ це лише зубна паста, а вiдмiннiсть мiж марками незначна. Отже, крива попиту на зубну пасту ВлКрестВ», хоча й спрямована вниз, все ж досить еластична. Через обмеженiсть свого монопольного становища ВлПроктер енд ГемблВ» призначить цiну, не набагато вищу вiд своiх граничних витрат. Подiбна ситуацiя склалася мiж пральним порошком ВлТайдВ», паперовими рушВнниками ВлСкоттВ» та iншими товарами.[2]
Монополiстична конкуренцiя тАУце тип ринку, на якому за умови неоднорiдноi пропозицii дii велика кiлькiсть невеликих постачальникiв при бiльшiй кiлькостi споживачiв. Тобто, на вiдмiну вiд досконалоi конкуренцii, при монополiстичнiй конкуренцii немаi однорiдностi продукцii, оскiльки мiж продуктами окремих виробникiв iснують деякi вiдмiнностi, що дозволяi фiрмам здiйснювати сегментацiю ринку. Даний тип ринку поiднуi в собi риси як конкурентного (багато виробникiв), так i монополiстичного (наявнiсть вiдмiнностей у продукцii). 2
Розходження мiж монополiстичною i чистою конкуренцiiю дуже значнi. Для монополiстичноi конкуренцii не потрiбно наявностi сотень або тисяч фiрм, достатньо порiвняно великого iх числа, скажемо 25, 35, 60 або 70.
Ринок з монополiстичною конкуренцiiю маi двi важливi особливостi.
По-перше, фiрми конкурують мiж собою, торгуючи диференцiйованими товарами, якi можуть легко замiнятися один одним, однак вони не i абсолютними замiнниками. РЖнакше кажучи, перехресна еластичнiсть попиту за цiною значна, проте не безмежна.
По-друге, вхiд на ринок i вихiд з нього тАФ вiльнi: для нових фiрм з iх власними марками товару увiйти до ринку нескладно i так само легко залишити ринок iснуючим на ньому фiрмам, товари яких стали неприбутковими.
Щоб зрозумiти, чому вiльний вхiд i важливою умовою, порiвняймо ринки зубноi пасти та автомобiлiв. Ринок зубноi пасти тАФ це ринок з монополiстичною конкуренцiiю, а для автомобiльного ринку краще пiдходить визначення олiгополii. РЖншим фiрмам нескладно запропонувати ринку новi марки зубноi пасти, спроможнi конкурувати з ВлКрестВ», ВлКолгейтВ» тощо. Це обмежуi прибутковiсть виробництва ВлКрестВ» чи ВлКолВнгейтВ». Якби iхнi прибутки були значними, то iншi фiрми почали б витрачати необхiднi кошти (на розробку, виробництво, рекламу та стимулювання), щоб вивести на ринок своi власнi марки, а це б зменшило кiлькiсть споживачiв пасти ВлКрестВ» чи ВлКолгейтВ», а також прибутковiсть цих фiрм.
Для автомобiльного ринку також характерна товарна диференцiацiя. Водночас значна економiя на обсягах виробництва iстотно ускладнюi вхiд до ринку фiрм-новичкiв. Тому до середини 70-х рокiв, коли японськi виробники стали небезпечними конкурентами, три головних автомобiльних компанii США дiлили мiж собою практично весь ринок.[3] Окрiм ринку зубноi пасти, i безлiч прикладiв ринкiв з монополiстичною конкуренцiiю. Мило, шампунь, дезодоранти, крем для голiння, лiки та багато iнши товарiв продаються на ринках з монополiстичною конкуренцiiю. Монополiстичнi конкурентними i також ринки лиж, тенiсних ракеток, велосипедiв та iнших спорт товарiв. Це саме стосуiться i роздрiбноi торгiвлi, оскiльки товари продаються в багатьох магазинах, що конкурують один з одним i диференцiюють своi послуги вiдповiдно до розмiщення, доступностi та досвiдченостi продавцiв, надання кредиту тощо. Вхiд i вiдносно легким, а тому, якщо в якiйсь мiсцевостi, де кiлькiсть магазинiв незначна, а власники отримують великi прибутки, скоро з'являться новi торговельнi точки.
З наявностi такого числа фiрм витiкаi декiлька важливих ознак монополiстичноi конкуренцii. По-перше, кожна фiрма володii щодо невеликою долею усього ринку, тому вона маi дуже обмежений контроль над ринковою цiною. Крiм того, наявнiсть порiвняно великоi кiлькостi фiрм до того ж гарантуi, що таiмна змова, погодженi дii фiрм iз метою обмеження обсягу виробництв i штучного пiдвищення цiн, майже неможливий. Нарештi, при численностi фiрм у галузi немаi вiдчуття взаiмноi залежностi мiж ними; кожна фiрма визначаi свою полiтику, не враховуючи можливу реакцiю з боку конкуруючих iз нiй фiрм. РЖ це дуже прийнятий спосiб дii фiрми в умовах ринку, на котрому ii конкуренти дуже чисельнi. Зрештою, збiльшення продажiв на 10 або 15 %, що фiрма Х може здiйснити шляхом зменшення цiни, поширiться настiльки слабко на ii 20, 40 або 60 конкурентiв, що вплив на iхнi продажi буде практично непримiтним. Реакцiю конкурентiв можливо не враховувати, тому що вплив дiй однiii фiрми на кожного з ii численних суперникiв настiльки мал, що в цих конкурентiв не буде причини реагувати на дii фiрми.
Тобто, монополiстична конкуренцiя розумii таку ринкову ситуацiю, при котрii щодо велике число невеликих виробникiв пропонуi схожу, але не iдентичну продукцiю.
У реальнiй дiйсностi не iснуi чистоi (досконалоi) або тiльки, крайнього випадку, ВлчистоiВ» монополii при недосконалiй конкуренцii. Як вiдзначаi П.Самуэльсон, Влреальний свiт, яким ми його знаiмо по Америцi, РДвропi або Азii, виступаi як своiрiдне сполучення елементiв конкуренцii з недосконалостями, внесеними монополiямиВ»[4]
1.2. Основнi теоретичнi концепцii.
РЖснують двi основнi теоретичнi концепцii монополiстичноi конкуренцii.[5]
1. "Рiшення за дотичною" тАФ Е. Чемберлiна.
Внесок американського економiста Е. Чемберлiна (1899-1967) полягаi в тому, що вiн був першим, хто ввiв поняття ''монополiстичноi конкуренцii''. Вiдповiдно до погляду Чемберлiна, бiльшiсть економiчних ситуацiй являють собою явища, що включають i конкуренцiю, i монополiю. Чемберлiновська модель припускаi структуру ринку, у якiй поiднанi елементи конкуренцii (велика кiлькiсть фiрм, iхня незалежнiсть друг вiд друга, вiльний доступ на ринок) з елементами монополii (покупцi вiддають явну превагу ряду продуктiв, за якi вони готовi сплачувати пiдвищену цiну). При цьому передбачаiться, що пiдприiмець у своiму прагненнi до одержання максимального прибутку намагаються захопити контроль над пропозицiiю товару, що дозволить йому диктувати цiну на ринку. Тому вiн прагне створити товар, який хоч чимось-то вiдрiзняiться вiд товару конкурента.
Кожна фiрма, яка домоглась деякоi диференцiацii продукту стаi монополiстом на ринку його збуту. У зв'язку з цим фiрма починаi мати частково ринкову владу. Це означаi, що збiльшення цiн на ii продукцiю не обов'язково призведе до втрати усiх покупцiв, що було б вiрно, принаймнi, у теоретичному планi в умовах досконалоi конкуренцii, повноi однорiдностi продукту i, як слiдство, безкiнечноi еластичностi попиту по цiнi. При цьому диференцiацiя продукту по Чемберлiну трактуiться достатньо широко: вона включаi не тiльки рiзноманiтнi властивостi продукту, але й усi умови реалiзацii i послуги, що супроводжують продажу, а також просторове перебування. Диференцiацiя може базуватися на певних особливостях самого продукту, начебто таких, як особливi запатентованi властивостi (фабричнi марки, фiрмовi назви, своiрiднiсть упаковування) i таких, як iндивiдуальнi особливостi (якiсть, форма, колiр або стиль). Диференцiацiя може iснувати у вiдношеннi умов, що супроводжують продажу товарiв. Там, де продукт диференцiйований, продавець одночасно i i конкурентом i монополiстом. Межi ж влади цiii групи монополiстiв обмеженi, оскiльки контроль над пропозицiiю товарiв частковий: внаслiдок iснування товарiв замiнникiв i можливоi еластичностi попиту по цiнi.
Проблему попиту Чемберлiн ставить по-новому. На вiдмiну вiд неокласичноi моделi, де обсяг попиту i його еластичнiсть виступають як щось споконвiчно дане, у моделi Чемберлiна вони виступають як параметри, на якi монополiст може робити вплив через формування наших смакiв i переваг. Тобто, цiна не i вирiшальним iнструментом конкуренцii, оскiльки в створеннi попиту головний акцент робиться на рекламу, якiсть товару, обслуговування споживачiв. Це означаi, що в умовах монополiстичноi конкуренцii еластичнiсть попиту по цiнi падаi при зростаннi еластичностi по якостi. [6]
Крива попиту на продукцiю окремоi фiрми хid не i нескiнченно еластичною, як це мас мiсце за досконалоi конкуренцii, тобто ii крива матиме певний нахил, менший за нахил крипоi ринкового попиту хd, а, отже, МRi, = ARi,. Це створюi певнi можливостi для здiйснення самостiйноi цiновоi полiтики в короткостроковому аспектi, отримувати економiчний прибуток, оскiльки фiрма буде випускати таку кiлькiсть продукцii, що забезпечуi iй максимум прибутку згiдно з випуску правилом (МR = МС).
Як видно з мал.A , при встановленнi фiрмою оптимальноi для себе цiни pm вона отримуватиме прибуток, величина якого вiдповiдаi площi прямокутника.
Проте, на вiдмiну вiд монополii, дана рiвноВнвага, коли фiрма отримуi економiчний прибуток, не може бути довгостроковою, оскiлькине iснуi суттiвих перешкод для того, щоб у дану галузь не входили новi конкуренти, якi будуть випускати подiбну продукцiю.
Це призводить до того, що економiчний прибуток зникаi (мал.Б), оскiльки, по-перше, попит на продукцiю окремоi фiрми знизиться, бо додаткова пропозицiя продукцii, яка i замiнником для продукцii окремоi фiрми, призводить до зменшення iмностi ii ринку, i, по-друге, посилення в галузi конкурентноi боротьби, що ведеться в основномунецiновими методам, спричинить пiдвищення рiвня витрат (крива середнiх витрат АСi здiйметься вгору).
Що стосуiться реклами, то iй властиво двоiстий вплив на попит. Припускаiться ii вплив як на формування потреб, так i на iхнi змiни. З однiii сторони вплив реклами на збiльшення попиту на продукт ув'язуiться з можливiстю продавця збувати велику кiлькiсть свого продукту незалежно вiд призначуваноi цiни, чим без помочi реклами, тобто граничнi витрати на рекламу збiльшують прибутки. Проте, з iншого боку, висловлюiться нагадування про те, що прибуток вiд повторення реклами збiльшуiться не нескiнченно, тому що опiр, що викликаi зменшення прибутку увесь час посилюiться в мiру того, як розширюються витрати по збуту.
2. "Двiчi зламана крива цiна - збут"тАФЕ. Гутенберг.
Окрема фiрма маi можливiсть здiйснювати автономну цiнову полiтику лише в рамкахдуже обмеженого iнтервалу (мал.В). Поза ним фiрма потрапляi у ситуацiю, дуже близьку до досконалоi конкуренцii: якщо вона встановлюi цiну, вищу за p0 внаслiдок цiновоi конкуренцii вона втратить бiльшiсть своiх клiiнтiв; якщо знижуi цiни нижче рiвня p0тАЩ, то вона залучаi до себе стiльки споживачiв, що це стаi вiдчутним для ii конкурентiв. Таким чином, окрема фiрма маi можливiсть в iнтервалi
p0тАЩ < р
Пiдводячи висновок, можна сказати, що вiдповiдно до поглядiв Чемберлiна ринок будь-якого одиничного iдиного виробника в умовах монополiстичноi конкуренцii визначаiться i лiмiтуiться трьома головними чинниками: цiною продукту, особливостями свого продукту, витратами по збуту. Вiдмiчаючи, що диференцiйований продукт маi велику цiну (яка i слiдством обмеження пропозицii), вiн вважаi ii неминучою платою за диференцiйоване споживання. У теорii Чемберлiна монополiя i конкуренцiя суть взаiмозалежнi явища, монополiя i присутнiм в усiй системi ринкового цiноутворення. Умовами, що породжують монополiю, по Чемберлiну, i: патентнi права, репутацiя фiрми, не вiдтворюючi особливостi пiдприiмства, природна обмеженiсть пропозицii. За межами аналiзу Чемберлiна залишаiться монополiя, що виникнула на основi високого рiвня концентрацii виробництв i капiталу.
1.3. Диференiяцiя продукту та умови входу в галузь.
Одним iз головних ознак монополiстичноi конкуренцii, на противагу чистоi конкуренцii, i диференцiацiя продукту. Ринок монополiстичноi конкуренцii з диференцiацiiю продукцii припускаi, що покупець вiддаi перевагу товар певного виду: його залучаi саме даний сорт, якiсть, упаковування, торгова марка, рiвень обслуговування i т.iнше. Диференцiацiя продукту означаi вiдсутнiсть однорiдностi наданих споживачу благ i послуг. Це не просто розходження, наприклад, у цвiтi автомобiлiв або тим бiльше iхнiх марках. Навiть той самий сорт пива може, iз погляду покупця, бути диференцiйованим: наприклад, якщо покупець звикнув купувати це пиво в магазинi iз симпатичною продавщицею. Таке ж пиво в iншому магазинi його не цiкавить.
Фiрми в умовах чистоi конкуренцii роблять стандартизовану, або однорiдну, продукцiю; виробники в умовах монополiстичноi конкуренцii випускають рiзновиди даного продукту. При цьому диференцiацiя продукту може приймати ряд рiзноманiтних форм.
Якiсть продукту. Продукти можуть розрiзнятися по своiм фiзичним, або якiсним, параметрам. "Реальнi" розходження, що включають функцiональнi особливостi, матерiали, дизайн i якiсть роботи, i важливими сторонами диференцiацii продукту. Персональнi комп'ютери, наприклад, можуть вiдрiзнятися з погляду потужностi апаратури, програмного забезпечення, графiчного висновка i ступеня iх "орiiнтованостi на споживача". РЖснуi, примiром, множина конкуруючих пiдручникiв по основах курсу економiцi, що вiдрiзняються з точки зору змiста, структури, викладання i доступностi, методичних рад, графiкiв, малюнкiв i т.д. Будь-яке мiсто достатньо великого розмiру маi ряд роздрiбних магазинiв, торгуючих чоловiчим i жiночим одягом, що значно вiдрiзняiться вiд аналогiчного одягу з магазинiв iншого мiста з погляду стилю, матерiалу та якостi роботи.
Подiбним же чином одна з мереж закусочних швидкого обслуговування, що торгують гамбургерами, надаi важливе значення якостi своiх булочок, що вiдрiзняються пряними пахощами, у той час як ii конкурент придiляi особливу увагу якостi самих рубаних котлет.
2. Послуги. Послуги й умови, пов'язанi з продажем продукту, i важливими аспектами диференцiацii продукту. Один бакалiйний магазин може надавати особливе значення якостi обслуговування покупцiв. Його робiтники упакують вашi покупки i вiднесуть iх до вашоi автомашини. Конкурент в особi великого роздрiбного магазина може надавати покупцям самим упаковувати i переносити своi покупки, але продавати iх по бiльш низьких цiнах. "Одноденне" чищення одягу часто i бiльш кращим, чим аналогiчне по якостi чищення, що займаi три днi. Привiтнiсть i послужливiсть службовцiв магазина, репутацiя фiрми по обслуговуванню покупцiв або обмiну ii продукти, наявнiсть кредиту i аспектами диференцiацii продукту, пов'язаними з послугами.
3. Розмiщення. Продукти можуть також бути диференцiйованi на основi розмiщення i доступностi. Невеликi мiнi-бакалii або продовольчi магазини самообслуговування успiшно конкурують iз великими супермаркетами, незважаючи на те що останнi мають набагато бiльш рiзноманiтний асортимент продуктiв i призначають бiльш низькi цiни. Власники маленьких магазинiв розташовують iх поблизу вiд покупцiв, на найбiльше пожвавлених вулицях, нерiдко вони вiдкритi 24 години на добу. Так, наприклад, близьке сусiдство бензозаправноi станцii до автомагiстралей дозволяi iй продавати бензин по цiнi бiльш високоi, чим це могла б робити бензоколонка, розташована в мiстi, або у 2 чи 3 милях вiд такоi автомагiстралi.
4. Стимулювання збуту й упаковування. Диференцiацiя продукту може також бути результатом- у значнiй мiрi - мнiмих розходжень, зроблених за допомогою реклами, упаковування i використання торгових знакiв i торгових марок. Коли та або iнша марка джинсiв або духи зв'язуiться з iм'ям якийсь знаменитостi, то це може вплинути на попит на цi продукти з боку покупцiв. Багато споживачi вважають, що зубна паста, упакована в аерозольний балончик, i бiльш кращою, чим та ж сама зубна паста у звичайному тюбику. Хоча iснуi ряд медикаментiв, по властивостях подiбних аспiрину, створення сприятливих умов для продажу i яскравоi реклами можуть переконати багато споживачiв, що байер i анацин i кращими i заслуговують бiльш високоi цiни, чим iх бiльш вiдомий замiнник.[7]
Одним iз важливих значень диференцiацii продукту i те, що, незважаючи на наявнiсть щодо великого числа фiрм, виробники в умовах монополiстичноi конкуренцii мають обмежений ступiнь контролю над цiнами на свою продукцiю. Споживачi вiддають перевагу продукцii певних продавцiв i у вiдомих межах сплачують бiльш високу цiну за цю продукцiю, щоб задовольнити своi преваги. Продавцi i покупцi бiльше не пов'язанi стихiйно, як на ринку чистоi конкуренцii.
Як виявляiться з вишенаведенного обговорення, в умовах монополiстичноi конкуренцii економiчне суперництво зосереджуiться не тiльки на цiнi, але також i на таких нецiнових чинниках, як якiсть продукцii, реклама й умови, пов'язанi з продажем продукту. Тому що продукти диференцiйованi, можна припустити, що згодом вони можуть бути змiненi i що риси диференцiацii продукту кожноi фiрми будуть сприйнятливi до реклами й iнших форм стимулювань збуту. Бiльшiсть фiрм роблять сильний акцент на торговi знаки i фабричнi клейма як засiб переконання споживачiв у тому, що iхня продукцiя краще, нiж продукцiя конкурентiв.
Необхiдно ще раз пiдкреслити значення робiт Е Чемберлiна, заслугою якого i введення в науковий оборот термiна Влдиференцiацiя продуктуВ». Монопольну владу на ринку Е. Чемберлiн зв'язуi насамперед iз характером i особливостями продаваiмих товарiв. Вiн привернув увагу до того, що ринковi вiдносини продавця i покупця в чималому ступенi залежать вiд характеру продукту.
Монополiя в умовах диференцiацii продуктiв характеризуется як якийсь ступiнь влади над цiною. Тому, особливо важливий такий чинник, як еластичнiсть попиту по цiнi. Порiвняiмо умови конкуренцii при однорiднiй i неоднорiднiй продукцii. У умовах досконалоi конкуренцii при повнiй однорiдностi товарiв попит на продукцiю якоiсь однiii фiрми характеризуiться абсолютною еластичнiстю: пiдвищивши цiну на свiй продукт, продавець не продаi нiчого, а знизив, може продати як завгодно багато. Чому? Тому що при ВлзаданоiВ» ринком цiнi пiдвищувати цiну на свiй товар просто безтямно - нiхто не стане купувати бiльш дорогий товар, якщо навкруги повно точно таких же товари по бiльш низьких цiнах. А знизивши цiну на свiй товар (нижче сформованоi ринковоi цiни), продавець, звичайно, легко реалiзуi свiй товар, але ця операцiя також безтямна: навiщо снижувати цiну, якщо можна продати усю свою продукцiю по ринковiй цiнi , що iснуi на даний момент?
РЖнша ситуацiя складаiться при неоднорiдностi товарiв. За допомогою диференцiацii продукту продавцю вдасться зменшити цiнову еластичнiсть попиту на свiй товар - це може свiдчити про посилення його монопольноi влади над цiною. Це значить, що цiна може бути пiдвищена, i проте обсяг збуту не скоротиться. Чому? Тому що конкуренти не зможуть бiльш низькими цiнами залучити до себе ту категорiю покупцiв, що звикнули i твердо вiддають перевагу певному продукту.
Який же висновок можна зробити з вищезгаданого? Наступний: цiна в умовах диференцiацii продукту не i iдиним знаряддям конкуренцii. У боротьбi за ринок збуту найважливiшим чинником стаi i якiсть товару.
Отже, в умовах монополiстичноi конкуренцii обсяг збуту фiрми визначаiться, крiм цiни, i такими факторами, як особливостi продукту та витрати по збуту.
Вступити в галузi з монополiстичною конкуренцiiю щодо легко. Те, що виробники в умовах монополiстичноi конкуренцii i типово невеликими за розмiром фiрмами як в абсолютному, так i у вiдносному вираженнi, припускаi, що ефект масштабу i капiтал , що потребуiться , невеликi. З iншого боку, у порiвняннi з чистою конкуренцiiю можуть бути деякi додатковi фiнансовi бар'iри, породженi потребою одержання продукту, що вiдрiзняiться вiд продукту конкурентiв, i зобов'язанням рекламувати цей продукт. Фiрми, що iснують , можуть володiти патентами на свою продукцiю й авторськiими правами на своi фабричнi та торговi знаки, що збiльшуi труднощi i витрати iхнього успiшного копiювання.
Пiд монополiстичною конкуренцiiю припускаються галузi, що складаються з щодо великого числа фiрм, що дiють у виробництвi диференцiйованих продуктiв, не вступаючи мiж собою в таiмнi спiлки. Цiнову конкуренцiю супроводжуi нецiнова конкуренцiя. Легкiсть вступу сприяi появi конкуренцii з боку нових фiрм у довгостроковому перiодi.
Роздiл 2. РРЖВНОВАГА ФРЖРМИ ПРИ МОНОПОЛРЖСТИЧНРЖЙ КОНКУРЕНЦРЖРЗ.
2.1. Крива попиту фiрми.
Тепер проаналiзуiмо поведiнку при визначеннi цiни й обсягу виробництва фiрм, що дiють в умовах монополiстичноi конкуренцii.
Порiвняiмо спочатку кривi попиту на товар двох фiрм -- представника досконалоi та недосконалоi конкуренцii. Продемонструiмо цi кривi на графиках. (Графiк А-крива попиту фiрми, що дii в умовах досконалоi конкуренцii, графiк Б- крива попиту фiрми, що дii в умовах недосконалоi конкуренцii).
З цих графiкiв очевидно, що цiлком конкурентна фiрма (мал.А) може продати, скiльки вона хоче, не роблячи при цьому впливи на ринкову цiну. Отже, лiнiя попиту DD на ii продукцiю горизонтальна. Неможливiсть впливати на ринкову цiну пов'язана з щодо невеликим обсягом виробництва у фiрм, що входять у галузь. Тому скiльки б фiрма-досконалий конкурент нi поставив товару на ринок, все рiвно його кiлькiсть занадто мала, щоб впливати на сформовану на ринку цiну.
У випадку фiрми- недосконалого конкурента (мал. Б) крива попиту DD маi негативний нахил, оскiльки чим бiльше ii Q, тим меншу цiну може вона встановити. Отже, коли фiрма-монополiст викидаi на ринок велику кiлькiсть товара, його цiна падаi.
Якщо ж фiрма не маiповну монополiю, скорочення цiни Р ii конкурента зрушить лiнiю попиту DD влiво, у становище D1D1, як це показано на мал.Б. Отже, через фiрму , що суперничаi , навiть при зниженнi цiни тепер можна буде продати меншу кiлькiсть товарiв, тобто Q1Найважливiший висновок, що можна зробити з розгляду выщенаведених графiкiв такий: горизонтальнiсть лiнii попиту на товар, вироблений фiрмою, характеризуi фiрму як досконалого конкурента. Якщо лiнiя попиту знижуiться, тобто маi негативний нахил, то ми маiмо справу з фiрмою -недосконалим конкурентом.
Отже, при монополiстичнiй конкуренцii крива попиту на товар фiрм прямуi донизу, а отже, цi фiрми користуються владою монополiстiв. Проте це не означаi, що монополiстично конкурентнi фiрми завжди отримуватимуть високi прибутки. Монополiстична конкуренцiя також подiбна до абсолютноi конкуренцii. РЖснуi вiльний вхiд, отже, можливiсть одержати прибутки приваблюватиме новi фiрми з iх конкуруючими марками, а це призведе до падiння прибуткiв до нуля.
Крива попиту, iз якою зiштовхуiться продавець в умовах монополiстичноi конкуренцii, i еластичною, але лише до певних меж. Вона набагато бiльш еластична, нiж крива попиту виробника при чистiй монополii, тому що продавець в умовах монополiстичноi конкуренцii стикаiться з щодо великим числом конкурентiв, що якi приiзводять взiмозамiняючи товари, (виробник в умовах чистоi монополii зовсiм не маi конкурентов). Що стосуiться кривоi продажу продавця, то вона при монополiстичнiй конкуренцii також не i цiлком еластичною (як, наприклад, крива виробника в умовах чистоi конкуренцii):
по-перше, фiрма в умовах монополiстичноi конкуренцii маi меньше конкурентiв,
по-друге, продукти цих конкурентiв являють собою близькi, але недосконалi замiнники.
Взагалi, ступiнь еластичностi кривой попиту фiрми в умовах монополiстичноi конкуренцii буде залежати вiд числа конкурентiв i ступеня диференцiацii продукту. Чим бiльше число конкурентiв i слабше диференцiацiя продукту, тим бiльше буде еластичнiсть кривой попиту кожного продавця, тобто тим бiльше ситуацiя буде наближатися до чистоi конкуренцii.
2.2. Короткострокова та довготривала рiвновага фiрми при монополiстичнiй конкуренцii.
Розглянемо цiну та рiвновагу для ринку з монополiстичною конкуренцiiю за короткостроковий та довгостроковий перiоди.
На мал. А зображено прибутки фiрми в короткостроковому перiодi.
Дамо поясненняна малюнка А. Головна риса цiii дiаграми складаiться в еластичностi кривоi, що характеризуi попит, або продажi, окремого фiрми.
Фiрма буде максимизувати своi прибутки або мiнiмiзувати своi збитки в короткостроковому перiодi, виробляя такий обсяг продукцii, що позначений перетинанням кривих граничних витрат i граничного прибутку. Фiрма (мал. А) виробляi обсяг продукцii, призначаi цiну i може одержати сукупний прибуток у розмiрi, що характеризуiться сiрим прямокутником.
Але може скластися i меньш сприятлива ситуацiя з витратами i попитом, що ставить фiрму в умовах
Вместе с этим смотрят:
A history of the english language
About England
Accommodation in St.Petersburg
Acquaintance with geometry as one of the main goals of teaching mathematics to preschool children
Affixation in modern english