Шпаргалка по экономике укр

Облiк операцiй по поточному рахунку в iноземнiй валютi.

Облiк наявностi i руху iноземноi валюти ведеться на рахунку тАЬПоточнi рахунки в iноземнiй валютiтАЭ, аналiтичний облiк операцiцй на якому органiзуiться по кожному з вiдкритих у банках рахункiв для збереження коштiв в iноземнiй валютi, а також на окремих субрахунках тАЬКасатАЭ,тАЭРозрахунки з пiдзвiтними особамитАЭ. Записи на рахунках тАЬПоточнi рахунки в iноземнiй валютiтАЭ, субрахунках тАЬКасатАЭ,тАЭРозрахунки з пiдзвiтними особамитАЭ проводяться на пiдставi виписок з банкiв та розрахунково-платiжних документiв, по яких одержанi або оплаченi суми в iноземнiй валютi. На кожному рахунку в аналiтичному облiку маi бути забезпечено облiк кожноi валюти за номiналом, курсом дня, враховано рiзницю мiж попереднiм i поточним курсом та визначено в украiнський валютi. Залишки грошових коштiв пiдприiмства на валютному рахунку вiдображаються в нацiональнiй валютi в сумах, визначених за офiцiйним курсом НБУ на дату здiйснення операцii в iноземнiй валют, а при складаннi звiтностi на останнi число звiтного перiоду. Одночасно операцii в iноземнiй валютi вiдображаються у валютi розрахункiв i платежiв.

93. Облiк операцiй по продажу (обмiну) готiвковоi iноземноi валюти.

95. Облiк касових операцiй.

Для облiку касових операцiй i залишку використовують рахунок тАЬКасатАЭ, записи здiйснюють на основi перевiрених вiдривних аркушiв касовоi книги i доданих до них документiв на загальнi суми за день (або кiлька днiв). На цьому рухунку не можна робити жодних бух. проведень, якщо вони не вiдображають касових операцiй. Усi бух. проведення мають точно вiдповiдати записам касовоi книги. Це неодмiнна умова для забехзпечення готiвки. На рухунку тАЬКасатАЭ у дебетi записують операцii надходження грошей до каси, а у кредетi тАУ iх вибуття; сальдо може бути тiльки дебетове, що вiдображаi залишок грошей у касi. За дебетом рахунок тАЬКасатАЭ кореспондуi з рахунками тАЬРозрахунки в банкахтАЭ,тАЭДохлдитАЭ,тАЭРозрахунки з пiдзвiтними особамитАЭ,тАЭРозрахунки з рiзними дебiторамитАЭ тощо. Записи на кредитi рахунка тАЬКасатАЭ здiйснюють в кореспонденцii з дебетом рахункiв тАЬРозрахунки з оплати працiтАЭ, тАЬРозрахунки з пiдзвiтними особамитАЭ,тАЭРозрахунки у банкутАЭ,тАЭЗагальновиробничi витратитАЭ, тАЬАдмiнiстративнi витратитАЭ,тАЭВитрати на збуттАЭ тощо.

96. Облiк розрахункiв з пiдзвiтними особами.

Пiдзвiтними особами вважаються працiвники пiдприiмсяива, якi одержали грошi у пiдзвiт для проведення операцiно-господарьских витрат, а також на службовi вiдрядження. Аналiтичний облiк тАУ будуiться за кожною фiзичною особою окремо. Грошi пiдзвiтним особам видаються з каси. Грошовi чеки для одержання пiдзвiтних сум безпосередньо з поточного рахунка в банку.пiсля повернення з вiдрядження або виконання доручення пiдзвiтна особа маi право протягом трьох днiв подати авансовий звiт про використання виданих йому сум. Для облiку пiдзвiтних сум застосовуiться рахунок тАЬРозрахунки з пiдзвiтними особамитАЭ. На дебетi цього рахунка групують суми, що видаються у пiдзвiт, i вiдображають заборгованiсть осiб: д-т рахунок тАЬРозрахунки з пiдзвiтними особамитАЭ к-т тАЬКасатАЭ. На кредитi рахунка облiковують суми виконаних витрат, наприклад, д-т тАЬАдмiнiстративнi витратитАЭ к-т тАЬРозрахунки з пiдзвiтними особамитАЭ.

97. Форми та облiк безготiвкових розрахункiв.

ОбтАЩiкт облiку тАУ вiльнi грошовi кошти пiдприiмства у нацiональнiй та iноземнiй валютi, якi знаходяться в установах банку. Для зберiгання коштiв та проведення безготiвкових розрахункiв для субтАЩiктiв пiдприiмницькоi дiяльностi у банках вiдкриваються поточнi, валютнi та iншi рахунки. Поточний рахунок вiдкриваi кожне самостiйне пiдприiмство, которе маi самостiйний баланс. Операцii на рахунках виконують за розрахунково-грошовими документами, затвердженими банком. Готiвку для зарахування на поточний рахунок приймаi представник рахунка, спираючись на документ тАУ тАЬОголошення на внесок грошей готiвкоютАЭ (форма №1). Готiвка видаiться за грпошовим чеком. Для оформлення одержання грошей банк згiдно iз заявою власника рахунка видаi чекову книжку. На поточних рахунках виконують безготiвковi розрахунки щодо основноi дiяльностi. Найчастiше застосовують розрахунковi документи: платiжнi вимоги, платiжнi доручення i розрахунковi чеки. Джерелами надходження коштiв до банку на рахунок i кошти покупцiв за реалiзовану iм продукцiю, за послуги, кредити банку тощо. Основними напрямками видачi грошей з рахунку i платежi постачальникам, кредити, що погашаються банку, внескi до бюджету, погашення заборгованостi тощо. Пiдприiмствам окрiм поточного рахунку вiдкравають спецiальнi позиковi рахунки, через якi проходить основний потiк розрахункових операцiй цих пiдприiмств. Аналiтичний облiк наявностi та руху грошових коштiв на рахунках у банку здiйснюiться за виписками банку з видiленням кожного рахунку в окрему облiкову одиницю. Виписка i основною для записiв до реiсрiв бух. облiку опреацiй на поточному рахунку. Операцii, що проводяться на поточному рахунку облiковуются на рахукнку тАЬПоточний рахуноктАЭ. Виписка банку замiнюi собою реiстр аналiтичного облiку за поточним рахунком, а тому маi мiстити дату, номер документа, короткий змiст оперрацiй i суми записiв на дебетi i кредитi, а також залишки коштiв на початок i кiнець перiоду.

98. Облiк розрахункiв за допомогою векселiв.

Вексель - боргове зобовтАЩязання, тобто зобовтАЩязання платника заплатити певну суму в певний строк конкретному постачальнику за поставленi товари, послуги, роботи. Для вiдображення операцiй з векселями слугують рахунки №62, 51 (виданi), рахунки 16, 34 (по отриманим). РЖ. По отриманим векселям. 1. При отриманнi векселя вiд постачальника за поставлену продукцiютАжд-т 34 к-т 36,377, 70 тАУ на суму реалiзованоi продукцii; д-т 34 к-т 69 тАУ на суму %, яку отримаi продавець за . 2. При отриманнi суми по векселю д-т 30, 31 к-т 34 тАУ на всю суму (сума реалiзацii + сума %); д-т 69 к-т 73 тАУ на суму %. РЖРЖ. По векселям виданим. 1. При видачi векселя за роботу тАж д-т 63, 685 к-т 62 тАУ на суму поставленоi продукцii, тобто на iх продажну вартiсть. 2. Начисленнi % по видачi векселя д-т 23, 952 к-т 62. 3. Погашення заборгованостi по векселю д-т 62 к-т 30,31 тАУ на суму продукцii + сума %. Банк, який авансуi клiiнту кошти при облiку векселей, отримуi з нього плату, облiковий % - дисконт. В цьому випадку банк залишаi частину %. Оперативний контроль по оплатi отриманних i получених векселiв рекомендуiться вести за допомогою картотеки впорядкованоi по строкам. Вексель крiм цiнного паперу i ще й формою безготiвкового розрахунку.

99. Облiк короткострокових кредитiв банку.

Короткостроковi позики банку тАУ це позики на строк до одного року. Пiдприiмства користуються короткостроковими кредитами з такою метою: пiд запаси товарно-матерiальних цiнностей; сезоннi витрати виробництва; заготiвля сiльскогосподарськоi сировини; розрахунковi операцii; iншi кредити (купiвля лiмiтованих чекових книжок; виставлення акредитивiв тощо). Для облiку одержання на поточний рахунок короткострокових позик здiйснюють записи в дебетi рахунка тАЬКороткостроковi позикитАЭ. Якщо банк сплатив рахунки постачальникiв, тобто здiйснив операцiю без поточного рахунку, то видача цих позик вiдображаiться записом в дебетi рахунка тАЬРозрахунки з постачальниками i пiдрядчикамитАЭ та в кредитi рахунка тАЬКороткочаснi позикитАЭ. Погашення цих позик виконуiться з використанням дебету рахунка тАЬКороткостроковi позикитАЭ та кредиту рахунка тАЬПоточний рахуноктАЭ.

100. Облiк довгострокових кредитiв банку.

Довгостокове кредитування здiйснюiться банками на строк вiд чотирьох i бiльше рокiв. ОбтАЩiктами кредитування i витрати на впровадження новоi технiки та удосконалення технологiй виробництва, на розширення виробництва, на освоiння випуску нових видiв продукцii тощо. Отримання цих позик вiдображають бух. записами в дебетi рахунка тАЬПоточний рахуноктАЭ та в кредетi рахунка тАЬДовгостроковi позикитАЭ. Погашення кредиту вiдображаiться бух. записиами в дебетi рахунка тАЬДовгостроковi позикитАЭ та кредетi рахунка тАЬПоточний рахуноктАЭ. Аналiтичний облiк кредитиiв за видами, цiльовим призначенням i строком повернення.

101. Значення фiнансовоi звiтностi, ii класифiкацiя.

Бух. фiнансова звiтнiсть пiдприiмств являi собою систему узагальнених показникiв, якi характеризують пiдсумки господ-фiн. дiяльностi пiдприiмства за минулий перiод (мiсяць, квартал, рiк). Мета фiнансовоi звiтностi полягаi в наданнi користувачам прийняття рiшень про фiнансовий стан, результати дiяльностi та рух коштiв пiдприiмства. Головнi вимогi, котрi висуваються до фiнансовоi звiтностi тАУ це реальнiсть, яснiсть, своiчаснiсть, iднiсть методики звiтних показникiв, порiвнянiсть звiтних показникiв з минулими. За перiодичнiстю складання i подання звiтнiсть подiляiться на внутрiшньорiчну, мiсячну, квартальну, пiврiчну, девтАШятимiсячну та рiчну. Фiнансова звiтнiсть пiдприiмства використовуiться самими власниками, пiдприiмствами для аналiзу та контролю за виконанням договiрних зобовтАШязань, аналiзу господарськоi дiяльностi, для складання планiв на майбутнi. Крiм того звiтнiсть подаiться до: у вищу за пiдпорядкованiстю органiзацiю, якщо така i; контраагентам (покупцям, постачальникам), установам банку; органам статистики для статистичной обробки тощо. Фiнансова звiтнiсть складаiться з: балансу, звiту про фiнансовi результати, звiту про рух грошових коштiв, звiту про власний капiтал та примiток до звiтiв. Бух. фiнансовий звiт за формами №1, №2 та №3 характеризуi змiни фiнансового стану пiдприiмства порiвняно з початком звiтного перiоду, а тАЬЗвiт про фiнансовi реезультатитАЭ вiдбиваi результати фiн-господ. дiяльностi за перiод з початку звiтного року.

102. Принципи пiдготовки, розкриття iнформацii у фiнансовiй звiтностi.

Фiнансова звiтнiсть пiдприiмства формуiться з дотриманням таких принципiв: Автономностi пiдприiмства за яким кожне пiдприiмство розглядаiться як юридична особа, що вiдокремлена вiд власникiв. Безперервностi дiяльностi, що передбачаi оцiнку активiв i пасивiв пiдприiмства, виходячi з припущення, що його дiяльнiсть триватиме. Перiодичностi, що припускаi розподiл дiяльностi пiдприiмства на певнi перiоди часу з метою складання фiн. звiтностi. РЖсторичноi собiвартостi, що визначаi прiорiтет оцiнки активiв, виходячi з витрат на iх виробництво та придбання. Нарахування та вiдповiдностi доходiв та витрат, за яким визначення фiн. результату звiтного перiоду слiд зiставити доходи звiтного перiоду з витратами, якi були здiйсненi для отримання цих доходiв. Повного висвiтлення, за яким фiн. звiтнiсть повинна мiстити всю iнформацiю про фактичнi та потенцiйнi наслiдки операцiй та подiй, якi можуть вплинути на рiшення, що приймаються на ii основi. Послiдовностi, який передбачаi постiйне iз року в рiк застосування пiдприiмством обраноi облiковоi полiтики Обачностi, за яким методи оцiнки, що застосовуiться в бух. облiку, повиннi запобiгати заниженню оцiнки зобовтАШязань та витрат i завищенню оцiнки активiв i доходiв пiдприiмства. Превалювання змiсту над формою, за яким операцii повиннi облiковуватись вiдповiдно до iх сутностi, а не лише виходячи з юридичноi форми. РДдиного грошового вимiрника, який передбачаi вимiрювання та узагальгення всiх операцiй пiдприiмства у його фiнансовiй звiтностi в iдинiй грошовiй одиницi.

103. Характеристика форми фiнансовоi звiтностi тАЬБаланстАЭ.

Метою складання балансу i надання користувачам повноi, правдивоi та неупередженоi iнформацii про фiн. стан пiдприiмства на звiтну дату. У балансi вiдображаються активи та пасиви пiдприiмства. Пiдсумок активiв балансу повинен дорiвнювати пасиву. Форма балансу визначена Положенням (стандартом). Для невеликих тАУ малих пiдприiмств передбачаiться корочена форма балансу. Активи пiдприiмства вiдображенi в балансi як вартiсть його майна i боргових прав, якi контролюi пiдприiмство на звiтну дату. Пасиви тАУ це зобовтАШязання пiдприiмства за позиками та кредиторською заборгованiстю, погашення яких спричинить зменьшення вартостi майна та визначаi розмiр власного капiталу. Перевищення вартостi активiв над обовтАШязками становить вартiсть засновникiв пiдприiмства, яку вiдображаають у пасивi звiтного балансу в роздiлi Власний капiтал. Для порiвняння даних заповнюють по двох графах: на початок i кiнець звiтного перiоду. Данi у графу тАЬна початоктАЭ заповнюють з бух. балансу минулого звiтного перiоду, тАЬна кiнецьтАЭ тАУ з Головноi книуи, звiдки залишки по кожному рахунку переносять до балансу. Баланс складають на бланку, де передбачене групування усiх статей активу i пасиву по роздiлах. У першому роздiлi активу балансу вiдображують вартiсть основних засобiв, нематерiальних активiв, капiтальних вкладень та авансiв пiдрядчикам, довгострокових фiн. вкладень, довгострокову дебiторську заборгованiсть та довгостроковi фiнансовi iнвестицii тощо, якi характерiзують необоротнi активи. У другому роздiлi активу балансу зосередженнi вiдомостi про вартiсть матерiальних оборотних коштiв, щоперебувають у розпорядженнi пiдприiмства, включаючи виробничi запаси, незавершене виробництво, готову продукцiю i товари. У цьому роздiлi балансу розмiщують даннi про суми витрат обiгу на залишок товарiв, а також данi про наявнiсть коштiв у касi i на банкiвських рахунках; про витрати на придбання короткострокового цiнного паперу та iнших фiн. вкладень, про заборгованiсть дебiторiв за товари i послуги й iншi операцii. У третьому роздiлi балансу вказують суми витрат майбутнiх перiодiв. У першому роздiлi пасиву балансу вiдображають iнформацiю про власний капiтал пiдприiмства. Тут розмiщують данi про розмiр статутного капiталу, пайового капiталу, додаткового капiталу, неоплаченого та вилученого капiталу, нерозподiленого прибутку та резервного капiталу. У другому роздiлi пасиву балансу мiститься iнформацiя про забезпечення наступних витрат та платежiв персоналу, рiзним органiзацiям та пiдприiмствам, а також цiльове фiнансування. У третьому та четвертому роздiлах вiдображують зобовтАШяфзання за двома ознаками: короткостроковi та довгостроковi. У четвертому роздiлi пасиву вiдображують даннi про кредиторську заборгованiсть короткострокового характеру. У птАШятому роздiлi балансу вiдображають суму доходiв майбутнiх перiодiв.

104. Характеристика форм фiнансовоi звiтностi тАЬЗвiт про фiнансовi результатитАЭ.

Метою складання звiту про фiнансовi результати i надання користувачам повноi, правдивоi та неупередженоi iнформацii про дохлди, витрати, прибутки i збики вiд дiяльностi пiдприiмства за звiтний перiод. Звiт складаiться з трьох роздiлiв: У роздiлi РЖ звiту визначаiться прбуток (збитки) за звiтний перiод. У роздiлi РЖРЖ звiту наводяться вiдповiднi елементи операцiйних витрат (на виробництво i збут, управлiння та iншi опрерацiйнi витрати), яких зазанало пiдприiмство в процесi своii дiяльностi протягом звiтного перiоду. У роздiлi РЖРЖРЖ звiту заповнюють акцiонернi товариства, простi та потенцiйнi простi акцii яких вiдкрито продаються та купуються на фондових бiржах, включаючи товариства, якi перебувають у процесi випуску таких акцiй. Коли оцiнка витрат може бути достовiрно визначена, витрати вiдображуються у Звiтi в момент вибуття активу аба збiльшення зобовтАШязання, якi призводять до зменьшення власного капiталу пiдприiмства. Якщо актив забезпечуi економiчнi вигоди протягом кiлькох звiтний перiодiв, то витрати вiдображаються у Звiтi на основi систематичного та рацiонального iх розподiлу протягом тих звiтних перiодiв, коли надходять вiдповiднi економiчнi вигоди. Витрати слiд негайно вiдображати у Звiтi, якщо економiчнi вигоди не вiдповiдають або перестають вiдповiдати такому стану, за якого вони визнаються активами пiдприiмства. Згортання доходiв i витрат не дозволяiться, крiм випадкiв, передбачених вiдповiдними положеннями (стандартами). За умови, що оцiнка доходу може бути достовiрно визначена, дохiд у Звiтi вiдображаiться у момент надходення активу або погашення зобовтАШязання, якi призводять до збiльшення власного капiталу. Витрати i доходи, якi вiдповiдають критерiям, викладеним вище, наводять у Звiтi з метою визначення чистого прибутку аба збитку звiтного перiоду.

105.Характеристика форм фiнансовоi звiтностi тАЬЗвiт про рух грошових коштiвтАЭ.

Метою складання звiту про рух грошових коштiв i надання користувачам фiнансовоi звiтностi повноi, правдивоi та неупередженноi iнформацii про змiни, що вiдбулися у грошових коштах пiдприiмства та iх еквiвалентах за звiтний перiод. У Звiтi наводяться данi про рух грошових коштiв протягом зватного перiоду в результатi оперрацiйноi, iнвестицiйноi фiн. дiяльностi.внутрiшнi змiни у складi грошових коштiв до звiту не включаються.пiдприiмство розгорнуто наводить суми надходжень та видаткiв, що виникають в результатi операцiйноi дiяльностi, iнвестицiйноi та фiнансовоi дiяльностi. Негрошовi операцii (отримання активiв шляхом фiнансовоi оренди, бартернi оперрацii, придбання активiв шляхом емiсii акцiй тощо) не включаються до Звiту. Структура звiту складаiться з одноi таблицi, в якiй рух грошових коштiв подаiться за трьома видами дiяльностi: операцiйною, iнвестицiйною, фiнансовою.

106. Характеристика форм фiнансовоi звiтностi тАЬЗвiт про власний капiталтАЭ.

Метою складання звiту про власний капiтал i розкриття iнформацii про змiни у складi власного капiталу пiдприiмства протягом звiтного перiоду. Для забезпечення порiвняльного аналiзу iнформацii пiдприiмствва повиннi додавати до рiчного звiту звiт про власний капiтал за попереднiй рiк.

107. Розкриття iнформацii в примiтках до звiтiв.
Пояснювальна записка (примiтки) до бух. фiн. звiту пiдприiмства характеризуi його дiяльнiсть у зватному роцi, пояснюi основнi фактори, якi впливали на господарськi i фiнансовi результати роботи, висвiтлюi фiнансове i майнове становище, перспективи подальшоi дiяльностi. Конкретний змiст пояснювальноi записки (примiток) визначають нацiональнi стандарти. Так, наприклад, розкриття iнформацii про рух грошових коштiв у примiтках може складатись з iнформацii про: склад грошових коштiв, негрошовi опрерацii iнвестицiйноi i фiн. дiяльностi, наявнiстьзначного сальдо грошових коштiв. У випадку придбання аба продажу майнових комплексiв протягом звiтного перiоду розкриваiться iнформацiя про: загальну вартiсть придбання або реалiзацii майнового комплексу, суму нрошових коштiв у складi активiв майнових комплексiв тощо

84.Поняття та структура власного капiталу. Складовi власного капiталу.

Власний капiтал тАУ це власнi джерела пiдприiмства, якi без визначення строку повернення внесенi засновниками або залишенi ними на пiдприiмствi з уже оподаткованого прибутку.

Власний капiтал складаiться з таких компонентiв:

- статутного пайового (реiстрованого) капiталу

- рiзних видiв нереiстрованого капiталу

- додаткового сплаченого

- додаткового не сплаченого

- резервного

- страхового

- нерозподiленого прибутку (непокритого збитку) минулих рокiв

- неоплаченого

- вилученого

Складовi власного капiталу вiдбивають суму, яку власники (засновники) передали в розпорядження пiдприiмства як внески чи залишки у формi нерозподiленого прибутку, або суму, що ii пiдприiмство одержало у своi розпорядження ззовнi (вiд iнших пiдприiмств) без повернення.

Показник тАУ власний капiтал тАУ один з найiстотнiших i найважливiших для пiдприiмства показникiв, оскiльки вiдбиваi такi характеристики:

забезпеченiсть коштами для функцiонування пiдприiмства

кредитоспроможнiсть пiдприiмства

його платоспроможнiсть. Власний капiтал = Активи тАУ Забов`язання

Власний капiтал утворюiться 2-ма шляхами:

- шляхом внескiв засновникiв пiдприiмства тАУ грошей чи iншими активами,

- накопичення суми доходу, що залишився на пiдприiмствi.

За рiвнем вiдпов. власний капiт. подiляiться на :

- статутний капiтал

- додатковий капiтал:

- додатково вкладений капiтал

резервний капiтал

нерозподiлений прибуток.

85. Облiк формування статутного капiталу.

Згiдно законодавству розмiр статутного капiталу не менше 150 мiн. Зп.

Статутний капiтал тАУ це сума грошових вкладiв, що iх власник надаi в певне господарське володiння пiдприiмству, яке воно створюi або вартiсть вiдповiдного майна.

Статутний капiтал пiдприiмства (господарського товариства ) створюiться за рахунок вкладiв засновника або учасникiв та засновникiв. Вкладами можуть бути грошi, будинки, споруди, обладнання та iншi матерiальнi цiнностi, цiннi папери, права користування землею, водою та iншими природними ресурсами. Бухгалтерський облiк статутного капiталу здiйснюiться на рахунку тАЬСтатутний капiталтАЭ.

Рахунок тАЬСтатутний капiталтАЭ призначений для облiку даних та узагальнення iнформацii про стан i рух статутного капiталу пiдприiмства. Сальдо цього рахунку повинно вiдповiдати розмiру статутного капiталу, який зафiксований в установчих документах пiдприiмства та зареiстрований у державному реiстрi.

Облiк формування статутного капiталу в товариствах з обмеженою вiдповiдальнiстю

Члени такого товариства несуть обмежану вiдповiдальнiсть за дiяльнiсть товариства.

На суму зареiстрованого в державному реiстрi статутного капiталу будуть зробленi записи на пiдставi статуту та установчих документiв.

Кредит рахунок тАЬСтатутний капiталтАЭ (в аналiтичному облiку кожному засновниковi вiдкриваiться рахунок на суму належного внеску)

Дебет рахуноктАЭ Неоплачений капiталтАЭ (в аналiтичному облiку кожному засновниковi вiдкриваiться рахунок на суму належного до внеску борга).

86. Облiк змiн статутного капiталу.

Згiдно з чинним законодавством пiдприiмство (колективне, акцiонерне товариство тощо) може змiнювати (збiльшувати або зменшувати) розмiр статутного капiталу. Збiльшення статутного капiталу дозволене лише пiсля повноi сплати всiх ранiше випущених акцiй, встановлених внескiв. Основнi шляхи збiльшення статутного капiталу можуть бути такi:

- додатковi вкладення засновникiв

- випуск та реалiзацiя у встановленому чинним законодавством порядку нових акцiй

- обмiн облiгацiй на акцii пiдприiмства (товариства)

- збiльшення номiнальноi вартостi випущених акцiй.

Водночас розмiр статутного капiталу може бути також i зменшеним, Основнi шляхи зменшення статутного капiталу можуть бути такi:

- вилучення власного капiталу

- зменшення номiнальноi вартостi акцiй

- анулювання акцiй, що викупленi товариством в акцiонерiв.

Рiшення про змiну розмiру статутного капiталу набуваi чинностi лише з моменту внесення цих змiн до державного реiстру.

Особливостi облiку змiн статутного капiталу акцiонерного товариства

У бух. облiку це може вiдбитися лише пiсля державноi регестрацii нового розмiру статутного капiталу. На збiльшення статутного капiталу робиться проведення: кредит тАЬ Статутний капiталтАЭ, дабет тАЬ Неоплачений капiталтАЭ або тАЬНерозподiлений прибутоктАЭ.

Змiна статутного капiталу АТ шляхом збiльшення номiнальноi вартостi акцiй вiдображаiться за дебетом рахунка тАЭНеоплачений капiталтАЭ та кредитом тАЬСтатутний капiталтАЭ, при зменшеннi номiнальноi вартостi акцiй тАУ за дебетом рахунка тАЭ Статутний капiталтАЭ i кредитом рахунка тАЬРозрахунки з учасникамитАЭ. Щоб збiльшити суму статутного капiталу , АТ може переоцiнити наявнi основнi засоби за ринковими цiнами.

87. Облiк неоплаченого капiталу.

Неоплачений капiтал тАУ це сума зобов`язань засновникiв за внесками до статутного капiталу. У момент реiстрацii статутного капiталу зареiстрована сума вiдображаiться записом:

Дебет рахунку: тАЬнеоплачений капiталтАЭ

Кредит рахунку тАЬ Статутний капiталтАЭ

Усi наступнi внески засновникiв до статутного капiталу вiдображаються записом за кредитом рахунка тАЬНеоплачений капiталтАЭ та дебетом рiзних рахункiв, у залежностi вiд форми та запису внескiв ( чи викупу акцiй тАУ в акцiонерiв товариств).

Рахунок 46 (неоплачений капiтал) тАУ активний, контрарний, та регулюi (зменшуi) суму статутного капiталу на розмiр неоплачених акцiй.

За дебетом 46 тАУ вiдображаiться заборгованiсть засновникiв, а за кредитом зменшення цiii заборгованостi при розрахунках за пiдписання акцiй.

При розрахунку засновникiв тАУ активами в рахунок пiдпис. акцiй в бух. облiку вiдображаiться записи, якi показують зменшення заборгованостi власникiвi надходження активiв пiдприiмства.

1) Дт 30, 31 Кт 46

2) на суму внесених необоротних активiв

Дт 10,11,12 (за справед. вартiстю) Кт 46

3) при внесеннi засновникiв запасами в рахунок пiдпис. акцiй

Дт 20, 22, 26 Кт 46

4) при внесеннi цiнними паперами в рахунок пiдписання засоб.

Дт 14 ( довгострок. фiн. iнвест) Кт 46

5) в рахунок пiдписання акцiй можуть вносити недобудованими об`iктами

Дт 151 (капiтал. будiвництво) Кт 46

88. Облiк вилученого капiталу.

Вилучений капiтал тАУ це фактична собiвартiсть акцiй власноi емiсii ( або ii часток), якi викупленi акцiонерним товариством у його акцiонерiв.

Процес вилучення акцiй власноi емiсii вiдображаiться у бух. облiку записом:

Дебет рахунка тАЬ Вилученi акцiiтАЭ

Кредит рахунка тАЬ КасатАЭ (або рахунок у банку)

Вилученi акцii можуть бути проданi або анульованi :

Дебет рахунка тАЬ Собiвартiсть проданих акцiй тАЭ

Кредит рахункатАЬ Вилученi акцiiтАЭ

При анулюваннi вилучених акцiй попередньо потрiбно перереiструвати статутний капiтал, а потiм зробити запис:

Дебет рахунка тАЬ Статутний капiталтАЭ

Кредит рахунка тАЬВилучений капiталтАЭ

На суму номiнальноi вартостi акцiй.

Якщо в момент продажу i рiзниця мiж номiнальною та балансовою вартiстю акцiй, що анулюються, то така рiзниця буде вiдображена або на дебетi рахунка тАЬ Нерозподiлений прибутоктАЭ, або на кредитi рахунка тАЬДодатковий вкладений капiталтАЭ.

89. Облiк додаткового капiталу.

Додатковий капiтал тАУ нереiстрований.

Може бути вкладений тАУ це сума емiсiйного доходу, на яку вартiсть проданих випущених акцiй перевищуi iхню номiнальну вартiсть.

Наприклад: номiнал акцii 100грн., акцiя продана за 108 грн.

Дт рахунок тАЬГрошi в касiтАЭ 108 Кт рахунок тАЬНевкладений капiталтАЭ 100 + тАЬДодатковий капiталтАЭ 8

Додатковий капiтал може бути i невкладений. Це сума вартостi дооцiнки необоротних активiв або вартiсть активiв, безкоштовно отриманих пiдприiмством вiд iнших фiзичних та юридичних осiб, та рiзнi види додаткового капiталу.

90. Облiк резервного капiталу.

Резервний капiтал тАУ це такий вид власного капiталу, який не зареiстрований. Цей капiтал не може утворюватися за рахунок результатiв дiяльностi.

Основнi джерела резервного капiталу такi:

- додатковий капiтал

- нерозподiлений прибуток.

Основнi операцii з резервного фонду :

1) рiшення засновникiв : направлено до резервного капiталу частину нерозподiленого прибутку

Дт нерозподiлений прибуток Кт резервний капiтал

2) рiшенням зборiв акцiонерiв частина резервного капiталу направлена на покриття збиткiв минулого року

Дт резервний капiтал Кт непокритi збитки

91. Облiк нерозподiленого прибутку (непокритих збиткiв).

Нерозподiлений прибуток, або непокритий збиток, i складовою власного капiталу i формуiться за рахунок прибутку, який не був розподiлений (тобто спожитий).

Для облiку нерозподiленого прибутку ( непокритого збитку0 планом рахункiв призначений рахунок такоi самоi назви; шифр його - №43.

Нерозподiлений прибуток може перебувати у двох формах:

Власне нерозподiлений прибуток

Створених спецiальних фондiв( премiювання, надання допомоги, розвитку соцiальноi сфери тощо).

Облiк нерозподiленого прибутку

Змiст опеацiй:

1) Вiдповiдно до рiшення загальних зборiв акцiонерiв залишена нерозподiленою сума прибутку за 199_ рiк

Дт (фiнансовi результати) Кт (нерозподiлений прибуток) НП

2) Нарахована премiя за окремi досягнення апарату товариства за 11 кв.

Дт НП (непокритий збиток) Кт розрахунки з працюючими

3) Проведенi вiдповiднi вiдрахування по нарахованiй премii

Дт НП (НЗ) Кт розрахунки по страхуванню

4) Видана iз каси одноразова допомога працiвниковi

Дт НП (НЗ) Кт Рахунок тАЬкасатАЭ

5) Передана сума нерозподiленого прибутку iншому пiдприiмству в порядку пiдтримки

Дт НП (НЗ) Кт рахунок у банку

6) У разi лiквiдацii пiдприiмства залишок нерозподiленого прибутку приiднано до статутного капiталу

Дт НП (НЗ) Кт статутний капiтал

№29 Облiковi реiстри iх значення в бухгалтерському облiку.

Хозяйственные операции, оформленные соответствующими документами, с целью получения обобщенной информации о наличии и изменениях имущества предприятия и его источников, хозяйственных процессах и финансовых результатах деятельности подлежат группировке и отражению в определенном порядке в учетных регистрах.

Учетные регистры являются носителями информации специального формата и строения (бумажные, машинные), предназначенные для регистрации, группирования и обобщения хозяйственных операций, оформленных соответствующими документами.

Записи хозяйственных операций в регистрах называются учетной регистрацией. Информация, содержащаяся в учетных регистрах, используется для оперативного руководства, экономического анализа, а также составления отчетности. Поэтому своевременное и правильное отражение хозяйственных операций в учетных регистрах тАФ одно из обязательных условий качества и оперативности учета.

По внешнему виду учетные регистры подразделяются на книги, карточки, отдельные листы.

Основным преимуществом ведения учета в книгах является надежность сохранения учетных записей. Книги используют на тех участках, где требуется усиленный контроль за сохранностью учетных записей. Однако книги имеют существенные недостатки, ограничивающие их применение в учете. Учет в книгах более громоздкий, чем в других регистрах, что затрудняет распределение труда учетных работников и автоматизированную обработку учетной информации.

Более удобными для учета являются карточки или отдельные листы.

Преимущество карточек и свободных листков состоит в возможности любой группировки для получения необходимой информации, использовать при автоматизации учета на ЭВМ, что обеспечивает повышение производительности труда учетных работников и оперативность учета.

По характеру записей учетные регистры делят на хронологические, систематические и комбинированные.

В хронологические учетные регистры хозяйственные операции записывают в календарной последовательности их осуществления и оформления. Хронологический учет обеспечивает контроль за сохранностью документов, поступающих в бухгалтерию, полнотой и правильностью учетных записей. (Регистрационный журнал операций)

Систематические учетные регистры предназначены для группировки (систематизации) однородных по экономическому содержанию хозяйственных операций на счетах бухгалтерского учета. (например, Главная книга, карточки по объектного учета основных средств, сортового учета материалов и др.).

В комбинированных учетных регистрах хронологические и систематические записи ведут одновременно. Примером комбинированного регистра синтетического учета является книга Журнал-главная, объединяющая Регистрационный журнал (хронологический учет) и Главную книгу (систематический учет); журналы-ордера и вспомогательные ведомости к ним, используемые при журнально-ордерной форме бухгалтерского учета.

По объему содержания записей учетные регистры делятся на регистры синтетического, аналитического учета и комбинированные.

Регистры синтетического учета предназначены для отражения экономически однородных хозяйственных операций на синтетических счетах в денежном измерителе, с указанием даты, номера и суммы бухгалтерской записи, как правило, без пояснительного текста. По характеру записей регистры синтетического учета могут быть хронологическими (Регистрационный журнал), систематическими (Главная книга) и комбинироВнванными (книга Журнал-главная, журналы-ордера).

Регистры аналитического учета предназначены для отражения хозяйственных операций на аналитических счетах, детализирующих содержание показателей соответствующего синтетического счета. Записи в эти регистры делают более подробно, дают пояснительный текст, раскрывающий содержание операции, указывают натуральные и трудовые измерители по учитываемым операциям. Регистры аналитического учета могут быть хронологическими (например, Кассовая книга) и систематическими (карточки).

Комбинированные учетные регистры предназначены для одновременного осуществления синтетического и аналитического учета. Комбинированные регистры обеспечивают возможность отражать соответствующие объекты в аналитическом учете и одновременно получать обобщенные синтетические показатели.

№30 Поняття про форми бухгалтерського облiку.

Одной из важных предпосылок рациональной организации учета является применение наиболее эффективной формы бухгалтерского учета, его технической оснащенности.

Под формой бухгалтерского учета понимают определенную систему взаимосвязанных между собой учетных регистров установленной формы и содержания, обусловливающих последовательность и способы учетных записей.

Основными отличительными признаками, определяющими особенности отдельных форм бухгалтерского учета, являются: внешний вид и строение учетных регистров, взаимосвязь регисВнтров синтетического и аналитического учета, последовательность и техника учетной регистрации.

Формы бухгалтерского учета постоянно совершенствуются. Это обусловлено общим развитием экономики страны, усложнением хозяйственных связей, ростом объема информации, усовершенствованием самого учета, а также внедрением высокопроизводительной вычислительной техники.

Современными формами бухгалтерского учета, применяеВнмыми на предприятиях и в организациях, являются: мемориально-ордерная, Журнал-главная, журнально-ордерная и автоматизированная (компьютерная).

№32 Меморiальна - ордерна форма бухгалтерського облiку.

Мемориально-ордерная (контрольно-шахматная) форма бухгалтерского учета характеризуется использованием книг для ведения синтетического учета и карточек тАФ для аналитического. Порядок учетной регистрации при этой форме следующий. На основании оформленных и обработанных документов (первичных или сгруппированных) составляют мемориальные ордера. В них делается ссылка на документ, послуживший основанием для записей (или кратко излагается содержание операции), его номер и дата составления, указываются корреспондирующие счета и сумма. Это способствует упорядочению записей.

Мемориальные ордера составляются на отдельных бланках или на самом документе, если на нем воспроизведена (печатным или иным способом) форма ордера. Мемориальные ордера регистрируются в Регистрационном журнале (регистр хронологического учета). Нумерацию мемориальных ордеров ежемесячно начинают с первого номера. Регистрационный журнал предназначен для обеспечения сохранности мемориальных ордеров, а также для последующей проверки полноты и правильности учетных записей на синтетических счетах. Эта проверка осуществляется путем сверки месячного итога Регистрационного журнала с итогами оборотов по дебету и кредиту синтетических счетов в оборотной ведомости.

После регистрации данные мемориальных ордеров записывают в Главную книгу, являющуюся систематическим регистром синтетического учета. Счета Главной книги строятся по шахматному принципу в виде двусторонних многографных таблиц, отдельные графы которых предназначены для записи операций в разрезе корреспондирующих счетов. Такое построение Главной книги обеспечивает контроль корреспондирующих счетов, позволяет анализировать хозяйственные обороты по данным счетов синтетического учета. Поэтому Главную книгу часто называют контрольной ведомостью, а саму форму бухгалтерского учета тАФ контрольно-шахматной.

№33 Журнально - ордерна форма бухгалтерського облiку.

Журнально-ордерная форма бухгалтерского учета базируется на широком использовании системы накопитель

Вместе с этим смотрят:

A history of the english language

About England

Accommodation in St.Petersburg

Acquaintance with geometry as one of the main goals of teaching mathematics to preschool children

Affixation in modern english